ДБН А.2.1-1-2008. Вишукування, проектування і територіальна діяльність. Вишукування. Інженерні вишукування для будівництва

Оцените
(1 Голосовать)

Скачать ДБН А.2.1-1-2008 (укр). Вишукування, проектування і територіальна діяльність. Вишукування. Інженерні вишукування для будівництва

Скачать ДБН А.2.1-1-2008 (рус). Изыскания, проектирование и территориальная деятельность. Изыскания. Инженерные изыскания для строительства

Чинний від 2008-07-01

Ці норми встановлюють основні положення і вимоги до проведення інженерних вишуку-вань для будівництва на території України (нового будівництва, реконструкції існуючих будівель і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічного переоснащення діючих підприємств), ліквідації будівель і споруд виробничого та невиробничого призначен-ня, а також для розроблення оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) усіх видів планованого будівництва, техніко-економічних обґрунтувань інвестиційних проектів, гене­ральних планів розвитку територій, складання земельних кадастрів, інженерного захисту те-риторій, а також перелік спеціалізованих вишукувань (або умовно вишукувальних робіт).

Додаткові вимоги до інженерних вишукувань з урахуванням регіональних і галузевих особливостей об'єктів будівництва установлюються регіональними і галузевими (відомчими) нормативними документами, погодженими в установленому порядку з уповноваженим цен­тральним органом виконавчої влади у сферах будівництва, містобудування та архітектури.

Вимоги цих норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб (в тому числі й за­рубіжних) - суб'єктів господарської діяльності - незалежно від форм власності, які викону­ють інженерні вишукування на території України чи здійснюють будівельну діяльність згідно з отриманим в установленому законодавством порядку дозволом на її проведення, а також органів виконавчої влади та управління, державного нагляду та експертизи.

Вимоги щодо особливостей інженерних вишукувань для капітального ремонту, рестав­рації нерухомих об'єктів культурної спадщини, консервації та розконсервації об'єктів будівництва, ліквідації наслідків аварій і катастроф, а також щодо інженерних вишукувань, здійснюваних за межами України за рахунок державних інвестицій, встановлюються окреми­ми нормативними документами з урахуванням положень цих норм.

1   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Інженерні вишукування для будівництва є видом науково-технічної діяльності (згідно з Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність"), що забезпечує вивчення природних і техногенних умов територій (ділянок) об'єктів будівництва, розроблення про­гнозів взаємодії об'єктів будівництва з навколишнім середовищем, розроблення усіх видів проектів (у тому числі інженерної підготовки територій, захисту територій і об'єктів від небез­печних процесів).

       1.2 Інженерні вишукування для будівництва виконують відповідно до норм чинного за-конодавства, нормативних актів та нормативних документів, які регулюють діяльність у відповідних сферах та на конкретній території, з дотриманням вимог цивільного захисту у сфері техногенної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища (див. дод. А).

1.3    Вишукування для будівництва в складних інженерно-геологічних умовах (IIIкате-­
горія), а також вишукування для будівництва будівель і споруд підвищеного рівня відпо-­
відальності (ГОСТ 27751) повинні виконувати спеціалізовані вишукувальні та проектно-
вишукувальні організації, які мають відповідне технічне оснащення та фаховий склад.

1.4    Інженерні вишукування виконують на основі договору підряду згідно з технічним зав-­
данням та програмою виконання робіт.


С. 2 ДБНА.2.1-1:2008

1.5Інженерні вишукування для будівництва включають такі види вишукувань:

-      інженерно-геодезичні;

-      інженерно-геологічні;

-      геотехнічні та інженерно-гідрогеологічні (у складі комплексних інженерно-геологічних
вишукувань або окремо);

-      інженерно-гідрометеорологічні;

-      вишукування для раціонального використання та охорони навколишнього середовища;

-      спеціалізовані (умовно вишукувальні).

1.6Залежно від порядку розроблення проектної документації (згідно з ДБН А.2.2-3) обся-
ги вишукувальних робіт розподіляють так:

-      для передпроектиих робіт, а також для розроблення ескізного проекту (ЕП) - на основі
літературних, фондових джерел (враховуючи і державний картографо-геодезичний
фонд) і обґрунтованого обсягу польових і лабораторних робіт;

-      на стадіях: техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) чи техніко-економічний розраху-
нок (ТЕР), проект (П) або робочий проект (РП) - основні обсяги вишукувань (до ста
відсотків);

-      на стадії робочої документації (Р) - додаткові обсяги вишукувальних робіт за від­-
повідного обґрунтування у технічному завданні.

1.7У разі проектування об'єктів підвищеного рівня відповідальності та об'єктів у склад­-
них інженерно-геологічних умовах постадійне виконання вишукувальних робіт встановлю-­
ють відповідно до технічного завдання і програми виконання вишукувальних робіт.

1.8   У  всіх  випадках  склад  і  обсяги  вишукувальних робіт  визначає  вишукувальна
організація з урахуванням таких факторів:

-      вид будівництва (мета вишукувань);

-      регіональні, територіальні та локальні особливості території (складність умов);

-      ступінь вивченості території;

-      стадія проектування.

Відповідні конкретні відомості необхідно вказувати у технічному завданні та програмі виконання робіт (технічному приписі) вишукувальної організації з обов'язковим урахуван­ням наявних фондових (геодезичних, геологічних і ін.) матеріалів.

1.9  Склад і обсяг вишукувальиих робіт для будівництва будівель і споруд підвищеного
рівня відповідальності (гребель, АЕС тощо) регламентовано відповідними національними,
галузевими (відомчими) нормативними документами (розділ "Вимоги до інженерних вишу-­
кувань"), а програми виконання робіт затверджують рішенням науково-технічної ради вишу-­
кувальної (проектно-вишукувальної) організації.

1.10      При виявленні у процесі вишукувальних робіт несприятливих факторів, вивчення
яких не передбачене затвердженою програмою виконання робіт, до програми та договірної
документації, за погодженням із замовником, вносять відповідні зміни та доповнення.

1.11      Методи та технічні засоби для виконання окремих видів вишукувальних робіт зале­-
жать від цілей вишукувань, складності умов виконання робіт і регулюються нормативно-пра­-
вовими актами, національними та галузевими (відомчими) нормативними документами,
положення яких не суперечать цим нормам.

Для об'єктів підвищеного рівня відповідальності, а також при виконанні інженерних ви­шукувань у складних інженерно-геологічних умовах можуть застосовуватись методи та технічні засоби, не передбачені нормативними документами, що, за погодженням із замовни­ком, повинно бути обґрунтовано у програмі виконання робіт.


ДБНА.2.1-1-2008 С. З

1.12     Під час виконання вишукувань на територіях з особливим режимом програму робіт
доповнюють інформацією про умови проведення робіт і додаткові заходи, необхідні для їх
виконання.

1.13     Матеріали вишукувань, оформлені у вигляді науково-технічних звітів (далі - звітів)
чи висновків, становлять науково-технічну продукцію, правом власності на яку згідно з чин-­
ним законодавством України про охорону інтелектуальної власності, володіють сторони,
котрі уклали договір на її створення.

Польові матеріали не входять до складу звіту і не передаються замовнику, а зберігаються з основним примірником звіту в архіві організації-виконавця.

1.14Строки використання матеріалів усіх видів вишукувань (крім інженерно-геодезич-­
них) без проведення додаткових або контрольних робіт становлять до п'яти років за збере-­
ження  цільового   призначення  вишукувань,   а  також  за   відсутності  змін   інженерно-
геологічних умов території (ділянки).

Після закінчення зазначеного строку обов'язковими є контрольні вишукування. Склад і обсяги контрольних вишукувань залежать від особливостей території, що вивчається, та мети цих вишукувань.

Можливість використання матеріалів інженерно-геодезичних вишукувань минулих років вишукувальні організації визначають після обов'язкового польового обстеження території.

1.15     На усіх етапах вишукувань проводять контроль якості виконаних робіт відповідно до
вимог систем управління якістю на основі стандартів організації, нормативних актів спеціаль-­
но уповноважених центральних органів виконавчої влади.

1.16     Метрологічне забезпечення єдності та точності вимірювань, перевірка дотримання
метрологічних норм і правил в інженерних вишукуваннях для будівництва здійснюється
згідно з чинним законодавством.

1.17   Юридичні  та   фізичні  особи,  які   виконують  інженерні  вишукування,  несуть
відповідальність за якість виконаних робіт відповідно до чинного законодавства.

1.18     Перелік нормативних документів, на які зроблені посилання в цих нормах, наведено
у дод. А.

1.19     Основні терміни та визначення понять, що вживаються в цих нормах, наведено у
дод. Б.

2 ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНІ ВИШУКУВАННЯ

2.1 Загальні положення

2.1.1       Інженерно-геодезичні вишукування для будівництва повинні забезпечувати отри­-
мання топографо-геодезичних матеріалів і даних про ситуацію та рельєф місцевості (у тому
числі дна водотоків, водойм і акваторій), розташування й характеристики існуючих будівель і
споруд (наземних, підземних і надземних) та інших елементів планування (у цифровій,
графічній формах), необхідних для комплексного оцінювання природних і техногенних умов
території (акваторії) будівництва й обґрунтування можливості проектування, створення та
ведення державних кадастрів, забезпечення управління територією і ризиками надзвичайних
ситуацій техногенного та природного характеру тощо.

2.1.2       Ці норми детально не регламентують методи і технології проведення інженерно-гео­-
дезичних вишукувань - вони є предметом розгляду спеціальних інструкцій і посібників.


С. 4 ДБНА.2.1-1:2008

2.1.3  Метою виконання інженерно-геодезичних вишукувань є:

-     отримання інженерно-топографічних планів для розроблення проектів;

-     створення інженерно-геодезичної основи, що характеризує просторове положення та
габарити об'єктів;

-     отримання даних для побудови геологічних, гідрогеологічних, архітектурних, еколо-­
гічних, археологічних та інших картографічних моделей;

-     отримання даних про геометричні параметри об'єктів (у тому числі й підземних) та їх
зміни;

-     отримання даних про геодинамічні процеси.

2.1.4Інженерно-геодезичні вишукування виконують у три етапи:

підготовчий - отримання технічного завдання замовника, збирання та аналіз матеріалів вишукувань минулих років, рекогносцирувальне обстеження території, складання програми вишукувань;

польовий- виконання комплексу польових вимірювань і попередня обробка даних для забезпечення їх якості, повноти та точності;

камеральний - остаточне оброблення даних польових вимірювань з оцінюванням точ­ності отриманих результатів, складання та передавання замовнику звіту, передавання звітних матеріалів до державних картографічно-геодезичних фондів.

2.1.5       Конкретні цілі та основні вимоги до проведення інженерно-геодезичних вишуку­-
вань повинні бути визначені технічним завданням замовника (див. дод. В) і уточнені при виз­-
наченні складу та обсягів робіт у програмі вишукувань.

2.1.6       Технічне завдання на виконання інженерно-геодезичних вишукувань складає замов­-
ник за участі виконавця і генпроектувальника та містить обов'язкову інформацію щодо:

 

-     цільового призначення роботи;

-     характеристики об'єкта;

-     необхідної детальності та повноти відображення ситуації об'єкта;

-     точності визначення просторового положення об'єкта (масштаб);

-     меж ділянки вишукувань;

-     спеціальних вимог;

-     переліку звітних матеріалів, зразків форм їх подання у випадку виконання спеціальних
видів робіт;

-     відомостей про наявність матеріалів вишукувань минулих років.

2.1.7  Програму виконання інженерно-геодезичних вишукувань розробляють відповідно
до вимог технічного завдання, положень нормативних документів, результатів вивчення
фондових матеріалів і детального польового рекогносцирування.

Програмою передбачають:

-     обґрунтування можливості використання матеріалів вишукувань минулих років;

-     обґрунтування видів та обсягів робіт;

-     технології виконання робіт і, у випадку нестандартних рішень, попередній розрахунок
точності отримуваних результатів;

-     форму та склад звітних матеріалів, що випускаються;

-     склад і адресацію передачі матеріалів вишукувань замовнику та до територіальних
фондів.

До програми виконання робіт додають графічні матеріали, що відображають і деталізу­ють її зміст.


ДБНА.2.1-1-2008С.5

Програма робіт, до початку їх виконання, погоджується з замовником, а при виконанні спеціальних видів робіт - і з генпроектувальником.

Будь-які відступи від програми робіт, що виникають у процесі виконання інженерно-гео­дезичних вишукувань, погоджують із замовником та обґрунтовують у звіті.

2.1.8       На ділянках І категорії складності інженерно-геодезичних умов (див. дод. Г) площею
до 5 га замість програми виконання робіт допускається складання технічного припису.

2.1.9       Виконуючи інженерно-геодезичні вишукування, необхідно використовувати геоде­-
зичні прилади та інструменти, що повірені й атестовані відповідно до вимог чинного законо­-
давства і нормативних документів.

2.1.10  Вартість робіт з інженерно-геодезичних вишукувань визначають відповідно до
ДБН Д. 1.1-7 із урахуванням уніфікованих категорій складності умов під час виконання інже­-
нерно-геодезичних вишукувань, наведених у дод. Г.

2.2Склад інженерно-геодезичних вишукувань

2.2.1       Інженерно-геодезичні та топографічні зйомки з точністю масштабів 1:5000; 1:2000;
1:1000;  1:500;  1:200 та точніше; інженерно-гідрографічні, трасувальні роботи, геодезичні
стаціонарні спостереження, кадастрові та інші спеціальні роботи, а також комплексні інже-­
нерно-геодезичні вишукування, які включають усі види робіт, що дозволяють отримати про-­
сторову модель розташування елементів існуючої ситуації у заданій формі її відображення,
зберігання та використання.

2.2.2       Створення опорної геодезичної мережі, яка включає геодезичні мережі спеціального
призначення для будівництва та експлуатації будівель і споруд.

2.2.3   Створення топографічних планів, профілів, інших топографо-геодезичних ма-­
теріалів і даних у графічній та цифровій формах, призначених для розроблення проектів, ро-­
бочої документації та будівництва об'єктів, для оцінювання техногенного навантаження,
розроблення заходів з інженерної підготовки та захисту територій.

2.2.4  Створення та ведення геоінформаційних систем населених пунктів і проммайдан-
чиків, державного містобудівного та земельного кадастрів; створення й оновлення тематич­-
них карт, планів і атласів спеціального призначення у графічній або цифровій формах.

2.2.5        Створення інженерно-топографічної основи і отримання геодезичних даних для ви-­
конання інших видів інженерних вишукувань, у тому числі геотехнічного контролю, обсте­-
ження ґрунтів основ та фундаментів будівель і споруд, розроблення заходів з інженерної
підготовки, захисту й локального моніторингу територій, а також авторського нагляду в про­-
цесі будівництва.

2.2.6  Оновлення інженерно-топографічних планів вишукувань минулих років за виявле-­
ними у результаті польового обстеження змінами ситуації та рельєфу. За загального обсягу
змін більше 35 відсотків знімальні роботи виконують у повному обсязі.

2.2.7  Інженерно-геодезичні роботи з контролю за деформаціями будівель, споруд та еле­-
ментів їх конструкцій у період будівництва та експлуатації.

2.3Загальні технічні вимоги

2.3.1 Склад, обсяги, методи та технології, а також типи й конструкції застосовуваних інструментів і пристосувань при проведенні інженерно-геодезичних робіт на конкретному об'єкті (залежно від цілей робіт, їх точності відповідно до технічного завдання замовника) визначають відповідно до вимог відповідних нормативних документів, спеціальних інструкцій або обґрунтовують у програмі виконання робіт.


С. 6 ДБНА.2.1-1:2008

2.3.2        Розвиток та відновлення державних опорних геодезичних мереж і топографічну
зйомку у масштабі 1:5000,1:2000 і дрібніше виконують за умови дотримання вимог норматив­-
но-правових актів, нормативних документів, з дозволу спеціально уповноваженого цен­-
трального  органу виконавчої влади у сфері топографо-геодезичної, картографічної та
кадастрової діяльності, а звітні матеріали передають до державного картографо-геодезичного
фонду.

2.3.3        Розвиток опорних геодезичних мереж на конкретному об'єкті виконують на базі
пунктів державної геодезичної мережі.

Допускається прокладання локальних мереж без прив'язки до державної геодезичної ме­режі за відповідного обґрунтування у програмі робіт.

Схеми опорних геодезичних мереж, методики вимірювань і підбір необхідних інстру­ментів визначають при складанні програми виконання робіт із урахуванням можливості ви­користання пунктів геодезичної мережі у періоди будівництва та експлуатації об'єкта.

Щільність і точність положення геодезичних пунктів, вибір типу центрів і методів закріплення пунктів визначають згідно з їх цільовим призначенням відповідно до вимог технічного завдання замовника.

Вибір прийнятої системи координат і висот обґрунтовують у програмі виконання робіт.

2.3.4  Після завершення робіт зі створення геодезичних мереж згущення каталоги коорди­-
нат і висот зі схемами в місцевій та державній системах координат і звіти передають до дер­-
жавного картографічно-геодезичного фонду.

2.3.5  Планово-висотну знімальну геодезичну мережу прокладають у розвиток опорної ге­-
одезичної мережі або як самостійну геодезичну основу.

Щільність та точність розташування геодезичних пунктів визначають за їх цільовим при­значенням.

З метою створення постійного знімального обґрунтування на забудованих територіях ко­ординати передають на ріг капітальних будівель і споруд, люки колодязів підземних ко­мунікацій, опори надземних інженерних мереж і інші чітко означувані предмети ситуації.

На незабудованій території не менше ніж 1/5 частина точок знімальної геодезичної ме­режі повинна закріплюватись постійними знаками.

2.3.6  Під час виконання знімальних робіт методику зйомки, детальність, точність поло­-
ження точок ситуації та рельєфу визначають цільовим призначенням робіт і обґрунтовують у
програмі виконання робіт.

2.3.7  Зйомку підземних і надземних інженерних комунікацій виконують за відсутності
достовірної інформації про їх положення на ділянці зйомки (виконавчі креслення, топог-­
рафічні плани та інші креслення) або її недостовірності.

Положення елементів мереж, що не мають зовнішніх ознак, визначають за допомогою приладів пошуку або шурфуванням за обов'язкової присутності представника експлуа­таційної організації.

Забороняється складати плани інженерних комунікацій шляхом збільшення з планів більш дрібних масштабів.

2.3.8Відповідальність за точність та якість зйомки, а також за достовірність складання
плану інженерних комунікацій несе вишукувальна організація.

Відповідальність за повноту планів підземних і надземних інженерних комунікацій не­суть організації, що експлуатують ці мережі і погоджують їх відтворення на планах.

2.3.9Під час виконання спеціальних видів робіт допускається розроблення нових техно­-
логій, методик, пристосувань та інструментів з відповідним обґрунтуванням у програмі вико­-
нання робіт і обов'язковим попереднім розрахунком отримання потрібної точності.


ДБН А.2.1-1-2008 С. 7

Нестандартні прилади та пристосування повинні пройти метрологічний контроль та про­цедури підтвердження відповідності.

2.3.10  Камеральне опрацювання даних інженерно-геодезичних вишукувань проводять
автоматизованими методами.

Програми, використані за таких методів, повинні передбачати видачу вихідних даних, ре­зультатів розрахунку і оцінки точності вимірювань.

Результати автоматизованої обробки даних повинні забезпечувати можливість передачі інформації до бази даних за мінімальних перетворень. Створювані локальні бази даних по­винні забезпечувати надійне зберігання і видачу інформації у формі, зручній для використання.

Результатом виконання камеральних робіт є звіт із додатками відповідно до технічного завдання замовника та погодженої програми виконання робіт.

2.3.11  Повнота, достовірність та якість матеріалів, що випускаються, повинні задовольня-­
ти вимогам технічного завдання замовника і програми вишукувань, системі управління
якістю на основі міжнародних стандартів ISOта стандартів організації.

Критеріями якості продукції та готовності її до передачі замовнику є:

-     відповідність складу звіту (текстової частини з додатками; див. дод. Д), отриманої пов-­
ноти та точності інформації вимогам нормативних документів і технічному завданню;

-     обґрунтованість відступів від вимог нормативних документів;

-     наявність у звіті відомостей про позитивні результати проведення технічного контро-­
лю й приймання робіт;

-     оформлення і передавання на зберігання первинної документації;

-     наявність підписів відповідальних виконавців;

-     передавання на зберігання до державного та територіального картографічно-геодезич­-
ного фондів примірників звітних матеріалів у встановленому порядку.

2.3.12Юридичні та фізичні особи (закордонні в тому числі) незалежно від форм влас-­
ності, котрі виконують на території України інженерно-геодезичні вишукування, зобов'язані
здавати примірники звітів з інженерно-геодезичних вишукувань:

-     до державного картографічно-геодезичного фонду (плани масштабу 1:5000 та 1:2000
площею більше 50 га);

-     до територіального фонду (плани масштабу 1:1000 і крупніше незалежно від площі
зйомки).

3 ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ

3.1 Загальні положення

3.1.1 Інженерно-геологічні вишукування виконують з метою вивчення та оцінки інженер­но-геологічних умов території (ділянки) будівництва для:

-     визначення   характеристик   інженерно-геологічних   умов   території   та   отримання
вихідних даних для проектів будівництва відповідно до СНиП 2.02.01, ДСТУ Б В.2.1-4
тощо;

-     прогнозування змін інженерно-геологічних умов під дією природних і техногенних
факторів, визначення допустимих впливів на елементи геологічного середовища та
способів досягнення потрібного стану цього середовища;

-     оцінювання ризику життєдіяльності людини на конкретних територіях;

-     розроблення проектів захисту територій та окремих об'єктів від несприятливих і небез-­
печних процесів.


С. 8 ДБНА.2.1-1:2008

3.1.2       Підставою для складання програми виконання робіт з інженерно-геологічних вишу­-
кувань є технічне завдання (див. дод. Е), що додається до замовлення на інженерно-геологічні
вишукування.

3.1.3       Технічне завдання на виконання інженерно-геологічних вишукувань для будівниц-­
тва повинно містити:

 

-     найменування об'єкта;

-     дані по місце розташування та межі ділянки будівництва;

-     цілі та види вишукувань;

-     вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення) або вид
робіт на існуючому об'єкті (консервація, ліквідація тощо);

-     інформацію про стадійність проектування і будівництва;

-     характеристику проектованих об'єктів: дані про конструктивні рішення надземної час­
тини, типи фундаментів, глибини їх закладання, орієнтовні навантаження на основи;

-     відомості про необхідні заходи інженерного захисту об'єктів і території;

-     відомості про раніше виконані інженерні вишукування та дослідження на території
проектованого будівництва;   ,

-     відомості про необхідність проведення вишукувань у процесі будівництва;

-     додаткові вимоги, обумовлені галузевою специфікою проектованого об'єкта.

3.1.4   Програму виконання інженерно-геологічних вишукувань складають на основі
відповідного технічного завдання, оцінки категорії складності інженерно-геологічних умов
(див. дод. Ж), складності геотехнічного будівництва (див. дод. И), ступеня вивченості ділянки
(території) і порядку розроблення проектної документації.

У випадку, коли будівництво передбачають на достатньо вивченій території чи планують будівництво будівель і споруд IIй IIIрівнів відповідальності (див. ГОСТ 27751), замість про­грами робіт допускається складати технічний припис.

3.1.5  За складом інженерно-геологічні вишукування є комплексними і включають види
робіт, які направлені на вивчення геологічної будови, стану та властивостей ґрунтів, гідрогео-­
логічних умов, інженерно-геологічних процесів і явищ, а також на розроблення основних
видів прогнозів - пошукового і нормативного.

Види та обсяги інженерно-геологічних робіт визначають залежно від:

-     ступеня інженерно-геологічної вивченості території;

-     цільового призначення вишукувань;

-     складності геологічних умов;

-     наявності ґрунтів із особливими властивостями;

-     глибини залягання та режиму підземних вод;

-     зони активної взаємодії з геологічним середовищем;

-     рівня відповідальності будівель і споруд згідно з ГОСТ 27751.

3.1.6Вартість робіт з інженерно-геологічних вишукувань визначають згідно з ДБН Д. 1.1 -7
із урахуванням положень 3.1.5.

3.2 Комплексні інженерно-геологічні вишукування

3.2.1 До складу комплексних інженерно-геологічних вишукувань входять такі види робіт:

-     оцінка вивченості території;

-     рекогносцирувальне обстеження;


ДБНА.2.1-1-2008 С. 9

-     геофізичні роботи;

-     бурові та гірничопрохідницькі роботи;

-     геотехнічні вишукування, які включають лабораторні та польові дослідні роботи;

-     гідрогеологічні вишукування;

-     стаціонарні спостереження;

-     вивчення інженерно-геологічних процесів і явищ;

-     камеральне оброблення матеріалів.

3.2.2  Для оцінки вивченості території виконують пошук та вивчення фондових і архівних
матеріалів, що містять відомості про структурно-тектонічні особливості території, орографію
та гідрографію, геологічну будову, властивості ґрунтів, гідрогеологічні умови, інженерно-гео-­
логічні процеси та досвід будівництва, а також інші відомості, які дозволяють зробити оцінку
складності інженерно-геологічних умов, ступеня їх вивченості і розробити програму подаль-­
ших вишукувальних робіт.

Попередню оцінку складності інженерно-геологічних умов і вивченості території наво­дять у програмі виконання робіт (технічному приписі).

У звіті про інженерно-геологічні вишукування наводять посилання на використані ма­теріали.

Порядок отримання і використання відомчої інформації регулюється відповідними нор­мативно-правовими актами та нормативними документами.

3.2.3  Рекогносцирувальне обстеження території включає огляд ділянки планованої забу-­
дови та прилеглої території (у т.ч. опис відслонень, водотоків і виходів підземних вод, ознак
прояву інженерно-геологічних процесів, візуальне обстеження існуючої забудови), а також
результати опитування населення (працівників підприємства).

Рекогносцирувальне обстеження проводять за попередньо наміченими маршрутами (об­стеження може бути суміщеним із маршрутними спостереженнями), а результати наносять на топографічну основу.

3.2.3.1 Маршрутні спостереження включають описання та картування відслонень та інди­каторів інженерно-геологічних процесів, уточнення меж геоморфологічних елементів і екзо­генних форм рельєфу, замірювання елементів залягання гірських порід у відслоненнях, оцінювання ефективності інженерної підготовки території, уточнення доступності та умов проведення польових робіт.

3.2.4  Геофізичні роботи виконують з метою визначення структурно-тектонічної будови,
меж розповсюдження та потужності ґрунтів різного літологічного складу і стану, властивос-­
тей ґрунтів, рівнів підземних вод, напрямку та швидкості водного потоку, виявлення інже­-
нерно-геологічних    процесів    і    геофізичних    аномалій,    а    також    для    сейсмічного
мікрорайонування.

Геофізичні роботи виконують у комплексі з гірничопрохідницькими, геотехнічними та гідрогеологічними роботами або передують їм.

Рекомендовані методи геофізичних робіт наведено в дод. К.

3.2.5  Бурові та гірничопрохідницькі роботи виконують для отримання інформації про
склад ґрунтів і умови їх залягання, глибину залягання ґрунтових вод та інших водоносних го­-
ризонтів, наявність напору та особливості рівневого режиму; відбору зразків ґрунтів і проб
води для лабораторних випробувань; виконання польових досліджень властивостей ґрунтів;
обладнання системи спостережень за компонентами геологічного середовища; встановлення
меж прояву інженерно-геологічних процесів.


С. 10 ДБНА.2.1-1:2008

3.2.5.1          Розміщення, кількість і глибину гірничих виробок (закопуш, розчисток, канав,
шурфів та дудок, свердловин) призначають виходячи з необхідності повного та достовірного
відображення інженерно-геологічних умов ділянки (майданчика) будівництва залежно від
складності   інженерно-геологічних  умов   і  конструктивних  особливостей   проектованих
будівель (споруд).

3.2.5.2  Гірничі виробки розміщують по контурах і (або) осях проектованих будівель та
споруд. Крім того, у місцях різкої зміни навантажень на фундамент, глибини їх закладання,
висоти споруд, а також на межах різних геоморфологічних елементів необхідно розміщувати
додаткові виробки.

За необхідності вивчення сфери взаємодії проектованих будівель і споруд з геологічним середовищем, існуючою забудовою, а також за наявності небезпечних процесів необхідно розміщувати додаткові виробки за межами контуру проектованої будівлі (споруди).

3.2.5.3  Мінімальну кількість гірничих виробок у межах контурів кожної будівлі (споруди)
і відстань між ними визначають із урахуванням раніше пройдених виробок та суміжних
(якщо проектується група будівель та споруд) згідно з табл. 3.1.

3.2.5.4  При розташуванні групи проектованих будівель і споруд IIта IIIрівнів відпо-­
відальності на ділянках І й IIкатегорії складності інженерно-геологічних умов розміщення
гірничих виробок допускається поза межами контурів будівель і споруд на відстанях, що не
перевищують максимальні відстані, які вказані в табл. 3.1. Гірничі виробки у цьому разі
розміщують за рівномірною сіткою.

3.2.5.5  Для оконтурення невитриманих у плані лінз і прошарків сильно стискуваних
ґрунтів або неоднорідних ґрунтів (торф, мул, елювіальні, техногенні ґрунти та ін.), при вив-­
ченні тектонічних порушень, виявленні карстових порожнеч і площин ковзання зсувних тіл,
встановленні меж розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ, а також при роз-­
міщенні виробок під окремі фундаменти (опори) допускається встановлювати відстані між
виробками менше ніж 20 м.

Таблиця 3.1 - Мінімальна кількість гірничих виробок у межах контурів будівлі (споруди) і відстань між ними

 

 

 

Категоріяскладності інженерно-геологічних умов

Відстаньміжгірничимивиробками(м) - учисельнику; мінімальнакількість(шт.) - узнаменнику

Рівеньвідповідальностібудівельтаспоруд

I

II

III

I(прості)

75-50

неменше3

100-75

неменше3

 100-75 1-2

II (середньоїскладності)

40-30

неменше4-5

50-40

неменше3

50-401-2

III(складні)

25-20

неменше4-5

30-25

неменше3

30-25

неменше3

Примітка. Максимальнівідстаніміжвиробкамитребаприйматидлябудівельтаспоруд малочутливихдонерівномірнихосідань, мінімальні- длячутливих.

3.2.5.6 Глибини гірничих виробок при вишукуваннях для будівель і споруд на природній основі призначають із урахуванням зони взаємодії з геологічним середовищем і величини стискуваної товщі ґрунтів, із заглибленням в підстильні ґрунти на 1...2 м.

На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями та в місцях розвитку небез­печних геологічних процесів глибина не менше 50 відсотків гірничих виробок повинна при­значатися з урахуванням вимог 3.2.6.6 і 3.2.9.


ДБНА.2.1-1-2008 С. 11

За відсутності даних про стискувану товщу ґрунтів, глибини гірничих виробок допус­кається встановлювати відповідно до табл. 3.2.

На ділянках поширення скельних ґрунтів з тектонічними порушеннями глибину гірни­чих виробок встановлюють програмою вишукувань.

Таблиця 3.2 - Рекомендована глибина гірничих виробок при зведенні будівель із різними основами

 

Будівлянастрічковихфундаментах

Будівлянаокремихопорах

навантаження нафундамент, кН/м (поверховість)

глибинагірничоївиробки відпідошвифундаменту, м

навантаженнянаопору, кН

глибинагірничоївиробки відпідошвифундаменту, м

до100   (1)

4-6

до    500

4-6

200   (2-3)

6-8

1 000

5-7

500   (4-6)

 9-12

2 500

7-9

700   (7-10)

 12-15

5 000

9-13

1 000 (11-16)

 15-20

10 000

11 -15

2 000 (понад16)

 понад20

15 000

12-19

50 000

понад19

3.2.5.7При вишукуваннях під плитний тип фундаменту (ширина фундаменту більше
10 м) глибину гірничих виробок встановлюють розрахунком, а за відсутності необхідних да­-
них глибину виробок приймають рівною половині ширини фундаменту, але не менше 20 м
для нескельних ґрунтів. Відстань між виробками повинна бути не більше 50 м, число виробок
під один фундамент - не менше трьох.

3.2.5.8         Глибину гірничих виробок для пальових фундаментів у нескельних ґрунтах прий-­
мають нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 5 м.

При навантаженні на кущ висячих паль понад 3 000 кН, а також при суцільному полі паль під всією спорудою глибину 50 відсотків виробок у нескельних ґрунтах встановлюють нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 10 м.

Глибину гірничих виробок при обпиранні або зануренні паль у скельні ґрунти прийма­ють нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 2 м.

Для паль, що працюють тільки на висмикування, глибини виробок і зондування призна­чають нижче кінця паль на 1 м.

За наявності в масиві скельного ґрунту прошарків сильно вивітрілих різновидів і (або) не-скельного ґрунту глибину виробок встановлюють у програмі вишукувань, виходячи з особ­ливостей інженерно-геологічних умов і проектованих об'єктів.

3.2.5.9На ділянках огороджувальних і водорегулювальних дамб (гребель) водотоків і на-
копичувачів промислових відходів і стоків (хвосто- і шламосховищ, гідрозоловідвалів тощо)
висотою до 15...25 м гірничі виробки розміщують по осях дамб через 50... 150 м залежно від
складності інженерно-геологічних умов та з урахуванням вимог відомчих нормативних доку-­
ментів.

У складних інженерно-геологічних умовах і при висоті дамб більше 12 м необхідно намічати додатково через 100...300 м поперечники не менше ніж з трьох виробок.

Глибини гірничих виробок приймають із урахуванням зони взаємодії дамби з гео­логічним середовищем (стискуваної товщі та зони фільтрації), але не менше полуторної ви­соти дамб. За необхідності оцінки фільтраційних втрат глибини гірничих виробок повинні бути не менше подвійної-потрійної величини підпору у дамб висотою до 15...25 м, відлікову-ючи від основи дамби. У випадку залягання водотривких ґрунтів на меншій глибині виробки слід проходити нижче їх покрівлі на 3 м.


С. 12 ДБНА.2.1-1:2008

3.2.5.10У межах чаш накопичувачів промислових відходів і стоків проходку додаткових
гірничих виробок передбачають за необхідності уточнення результатів попередніх основних
вишукувань.

Кількість поперечників у чаші накопичувачів встановлюють залежно від геолого-гідроге-ологічних умов території з урахуванням створів спостережних свердловин за режимом підземних вод, розташованих у чаші накопичувачів. Відстань між поперечниками не повинна перевищувати 200...400 м, а відстань між гірничими виробками в створі - 100...200 м.

За межами контурів чаш накопичувачів гірничі виробки розташовують по поперечниках, орієнтованих по напрямках передбачуваного розтікання й руху промислових стоків, а також у бік найближчих водотоків, водойм, водозаборів підземних вод, населених пунктів, цінних сільськогосподарських і лісових угідь, які перебуватимуть у зоні впливу накопичувачів.

Відстані між гірничими виробками на поперечниках від контуру накопичувача до об'єктів у зоні їх впливу приймають від 300 м до 2000 м залежно від складності гідрогео­логічних умов і довжини поперечника (мінімальні відстані у складних умовах або при дов­жині поперечника до 1000 м, а максимальні у простих умовах або при довжині поперечника більше 10000 м).

Глибини виробок приймають не менше 3 м нижче рівня підземних вод. Частину виробок (не менше 30відсотків) необхідно проходити до витриманого водоупору або у всіх випадках не менше полуторної величини підпору.

3.2.5.11На ділянках проектованих водозабірних споруд поверхневих вод (затоплених во-­
доприймачів, течієнапрямних і хвилезахисних дамб тощо) гірничі виробки розташовують по
створах,  орієнтованих нормально до  водотоку  (водойми), з відстанями  між створами
100...200 м і виробками на них через 50... 100 м із урахуванням основних геоморфологічних
елементів (у руслі, на заплаві, терасах).

3.2.5.12На полях фільтрації число гірничих виробок приймають не менше трьох на один
гектар.

Глибини виробок встановлюють до 5 м, а за близького залягання ґрунтових вод - на 1.. .2 м нижче їх рівня. На кожній ділянці з характерними ґрунтовими умовами слід проходи­ти не менше трьох виробок до глибини 8... 10 м. Для оцінки можливого забруднення ґрунто­вих вод частину виробок проходять на 1...2 м нижче водотривкого шару ґрунтів.

3.2.5.13На ділянках трас лінійних споруд типового та індивідуального проектування (зве­-
дення штучних споруд, виїмок, насипів тощо) розміщення та глибину виробок приймають
відповідно до дод. Л.

3.2.5.14  По  трасах  повітряних ліній  електропередачі  гірничі  виробки  мають  бути
розміщені у місцях розташування опор: від однієї виробки на ділянку І та IIкатегорії склад-­
ності інженерно-геологічних умов, до 4-5 виробок - у складних та особливо складних умовах
(категорії IIIта IIIа).

Глибини виробок встановлюють відповідно до табл. 3.2 та дод. Л, а для пальових фунда­ментів проміжних опор - на 2 м нижче найбільшої глибини занурення кінця паль і для куто­вих опор - не менше ніж на 4 м нижче занурення нижнього кінця паль.

На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями глибина виробок повинна бути збільшена із необхідності їх проходження на повну потужність.

3.2.5.15  При вишукуваннях для будівництва висотних локальних споруд (башт, труб,
щогл тощо) кількість виробок повинна бути не менше трьох при віддаленні від центра спору­-
ди не більше 20 м.

3.2.5.16Особливості інженерних вишукувань для об'єктів, наведених у 3.2.5.9-3.2.5.15, до-­
датково регулюються відомчими будівельними нормами.


ДБНА.2.1-1-2008 С. 13

3.2.5.17 Діаметр буріння розвідувальних свердловин повинен забезпечувати можливість опису ґрунтів, відбору проб порушеної структури, а також відбір проб води і обладнання свердловин для спостереження за рівнем підземних вод.

Діаметр буріння технічних свердловин повинен забезпечувати можливість відбору проб ґрунтів непорушеної структури та обладнання свердловин для гідрогеологічних, геофізич­них і польових дослідних робіт.

Початковий та кінцевий діаметри розвідувальних і технічних свердловин у нескелевих ґрунтах призначають залежно від призначення та глибини свердловини, складу і стану ґрунтів, що проходяться, відповідно до табл. 3.3.

Таблиця 3.3 - Залежність діаметрів свердловин від їх призначення

 

 

 

Свердловина

Початковийдіаметрсвердловини, мм, заглибинисвердловини, м

Кінцевийдіаметр свердловини, мм

до10

10-30

Розвідувальна

до127

до168

до89

Технічна

до168

до219

127

Примітка1. Початковийдіаметррозвідувальнихтатехнічнихсвердловинглибиноюбільше30м, атакож початковийтакінцевийдіаметриспеціальнихсвердловинвстановлюютьупрограмівиконанняробіт.

Примітка2. Підчасбуріннясвердловинувеликоуламкових, піщаних, пилуватихіглинистихгрунтах ізвключеннямивалунівікрупноїгальки, атакождляобгрунтуваннявідповіднодозавданнязамовника проведенняземлянихробітспособомгідромеханізаціїдопускаєтьсязбільшуватиїхпочатковийдіаметр.

Кількість технічних свердловин повинна бути не менше 25 відсотків від загальної кількості свердловин, та не менше 30 відсотків для будівель і споруд підвищеного рівня відповідальності на ділянках із складними інженерно-геологічними умовами.

3.2.6 До геотехнічних вишукувань відносять роботи, які пов'язані з вивченням складу, стану та властивостей ґрунтів як основ, середовища для влаштування підземних споруд, а та­кож для оцінки стійкості природних або штучних масивів, що формуються, схилів і укосів.

3.2.6.1   Геотехнічні вишукування включають:

-     визначення складу, стану і властивостей ґрунтів;

-     прогноз змін стану і властивостей ґрунтів під впливом різних факторів (зволоження,
обводнення та осушення, термічні впливи, статичні і динамічні навантаження);

-     прогнозну оцінку стійкості схилів і укосів;

-     моделювання та розроблення рекомендацій з підвищення стійкості природних і ство-­
рення штучних геотехнічних масивів ґрунтів;

-     розроблення рекомендацій із влаштування основ, фундаментів і захисних споруд;

-     розроблення рекомендацій з використання природних і штучних ґрунтових матеріалів
у будівництві.

3.2.6.2Геотехнічні вишукування виконують як у складі інженерно-геологічних вишуку­-
вань, так і самостійно, на територіях, де вже вивчені інженерно-геологічні умови.

3.2.6.3  Лабораторні роботи виконують для визначення класифікаційних, фізичних,
міцнісних, деформаційних і інших показників властивостей ґрунтів, а також хімічних власти­-
востей ґрунтових вод, необхідних для прийняття проектних рішень, виконання інженер­-
но-технічних розрахунків з улаштування основ, фундаментів, захисних та інших споруд.
Склад і обсяги лабораторних робіт установлюють, виходячи як із цільового призначення ви­-
шукувань, так і від наявності ґрунтів із особливими властивостями.


С. 14 ДБНА.2.1-1:2008

За обґрунтування у програмі виконання робіт до складу лабораторних робіт додатково включають:

-     визначення змін властивостей ґрунтів за різних впливів (замочування, висушування,
ущільнення, хімічне закріплення, вібродинамічні навантаження тощо);

-     моделювання роботи штучно створюваних геотехнічних масивів.

Методи виконання лабораторних робіт регламентуються відповідними нормативними документами. Рекомендації щодо їх застосування подано у дод. М.

Кількість лабораторних випробувань встановлюють у програмі виконання робіт згідно з ДСТУ Б В.2.1-5 і залежно від ступеня неоднорідності ґрунтів, рівня відповідальності проекто­ваної будівлі (споруди), необхідної точності визначення характеристик ґрунтів, а також з ура­хуванням попередньо виконаних лабораторних випробувань.

При цьому, необхідно забезпечити одержання по кожному виділеному інженерно-гео­логічному елементу не менше 10 окремих значень фізичних характеристик та не менше шести значень міцнісних і деформаційних характеристик властивостей ґрунтів.

3.2.6.4Польові дослідні роботи виконують для отримання даних про властивості ґрунтів
у масиві, на місці їх залягання, за неможливості отримання достовірних результатів лабора-­
торними методами; для визначення (уточнення) перехідних коефіцієнтів від лабораторної до
натурної моделі, а також під час будівництва будівель і споруд підвищеного рівня відпо-­
відальності та у районах розповсюдження ґрунтів із особливими властивостями.

Перелік польових і лабораторних методів випробувань ґрунтів наведено у дод.М.

Кількість випробувань із визначення характеристик ґрунтів обґрунтовують у програмі виконання робіт з урахуванням попередньо виконаних визначень і складності інженерно-гео­логічних умов. Мінімальна кількість випробувань для одного попередньо виділеного еле­мента повинна бути не менше трьох.

У межах контурів кожної будівлі (споруди), що проектується на пальовій основі, кількість випробувань зондуванням або еталонною палею згідно зі СНиП 2.02.03 має бути не менше шести, а статичними випробуваннями натурних паль - не менше двох.

3.2.6.5Геотехнічні вишукування у процесі будівництва здійснюють для:

-     визначення фактичної несучої здатності та розрахункового навантаження на натурні
палі;

-     визначення стану і властивостей переміщених ґрунтів або перетворених у природному
заляганні (у т.ч. контроль ущільнення);

-     розконсервації об'єктів будівництва;

-     виявлення причин неприпустимих осідань і деформацій масивів ґрунтів і споруджува-­
них об'єктів.

3.2.6.6Геотехнічні вишукування на ділянках поширення ґрунтів із особливими власти-­
востями (просідні, набухаючі, слабкі, засолені, елювіальні, техногенні) виконують за спе­-
ціальною програмою (технічним приписом), що передбачає додаткові вимоги до складу робіт
для забезпечення оптимальних будівельних рішень:

3.2.6.6.1 під час вишукувань у районах поширення просідних ґрунтів:

1) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

-     поширення і приуроченість просідних ґрунтів до певних геоморфологічних елементів
або форм рельєфу;

-     джерела замочування, стан і характер наявних деформацій існуючих будинків та споруд;

-     характер мікрорельєфу і розвиток просідних процесів та явищ (розмір і форми про-­
сідних блюдець, подів, межувальних знижень, балок, лесового псевдокарсту, ярів і
рівчаків, такирів, солончаків, солонців, вертикальних тріщин — усихання, віддільності
тощо);


ДБН А.2.1-1-2008 С. 15

-     потужності лесових відкладень і просідної товщі, їх зміна за площею;

-     особливості структури (характер вертикальних і горизонтальних макропор, розташу-­
вання їх за глибиною і площею; пилуватість, агрегованість тощо), текстури (тонка ша­-
руватість, тріщинуватість, наявність конкрецій, розподіл карбонатів по розрізу, ходів
органогенного походження, сліди викопних криогенних проявів тощо);

-     циклічність будови просідної товщі, особливості контакту між шарами та їхніми ком-­
плексами;

-     фізичні властивості ґрунтів;

-     зміна вологості та меж пластичності ґрунтів за глибиною, особливо в приконтактних із
похованими ґрунтами шарах;

-     відносна просадність при тиску від власної ваги ґрунту і сумарного тиску (від власної
ваги і зовнішнього навантаження від проектованих будинків та споруд, ваги насипу
при плануванні підсипанням);

-     початковий тиск просідання;

-     залежність відносної деформації просідання від тиску;

-     початкова вологість просідання;

-     модуль деформації за природної вологості та у насиченому водою стані;

-     ступінь мінливості просідних властивостей ґрунтів у плані та за глибиною;

-     питоме зчеплення і кут внутрішнього тертя просідних ґрунтів за природної вологості та
у насиченому водою стані (залежно від вирішуваного завдання);

-     склад і зміст водорозчинних солей;

-     фільтраційні властивості просідних ґрунтів;

-     величину осідання ґрунту від його власної ваги;

-     характер зміни просадності за площею та глибиною;

-     просідні властивості ґрунтів у зниженнях рельєфу (просідні блюдця, улоговини тощо) і
на ділянках між ними;

-     глибину залягання, літологічний склад і характеристики підстилаючих непросідних
ґрунтів, з оцінкою їх фільтраційних властивостей (за спеціальним завданням);

 

2)      гірничі виробки розміщують із урахуванням необхідності складання інженерно-гео­
логічних розрізів по кожному геоморфологічному елементу (уздовж і вхрест пролягання), а
також з урахуванням необхідності вивчення подів, просідних блюдець і ділянок між ними, су-­
фозійних вирв, псевдокарсту;

3)      моноліти і зразки ґрунту повинні бути відібрані із кожного інженерно-геологічного
елемента, але не рідше ніж через 1...2 м. Моноліти відбирають із виробок, розташованих у
просідних блюдцях (зниженнях) і на ділянках між ними;

4)  дослідне замочування в котлованах виконують на новоосвоюваних майданчиках масо-­
вої забудови і при проектуванні об'єктів підвищеного рівня відповідальності для уточнення:

 

-     параметрів просадності;

-     потужності просідної товщі ґрунтів;

-     глибини, з якої починається осідання ґрунту від власної ваги;

-     величини осідання ґрунтів від власної ваги;

-     початкового тиску просідання;

-     вологості та ступеня вологості в різні строки від початку замочування;

-     тривалості замочування товщі просідання та необхідного для цього об'єму води;


С. 16 ДБН А.2.1-1:2008

-     деформаційних характеристик товщі просідання;

-     тривалості розвитку осідання, коли підготовка основ здійснюватиметься попереднім
замочуванням.

При виконанні дослідного замочування на майданчику з великою мінливістю просідних властивостей ґрунтів допускається застосовувати прискорене замочування котлованів малої площі або з обрізкою замоченого масиву (з зіставленням результатів на одній - двох ділянках із замочуванням котлованів великої площі).

Дослідне замочування в котлованах необхідно супроводжувати спостереженням за осіданням дослідних фундаментів;

5)       випробування ґрунтів штампом із замочуванням основи проводять відповідно до
національних стандартів для встановлення: модуля деформації, величини осідання ґрунтів у
основі  штампа  при  замочуванні,  початкового тиску  просідання, відносної деформації
просідання;

6)       для оцінки можливості ущільнення просідних ґрунтів, влаштування ґрунтових поду­-
шок, ґрунтових паль у звіті (висновку) зазначають щільність, максимальну щільність, опти­-
мальну вологість і фізико-механічні властивості ґрунтів при оптимальній вологості (якщо це
передбачено технічним завданням);

7)       за необхідності хімічного закріплення просідних ґрунтів визначають хімічний склад
ґрунтів і здатність ґрунту змінювати свої властивості;

8)       відбір проб ґрунту здійснюють з інтервалом не більше 1 м у межах товщі стиснення, а
нижче - не більше ніж через 2 м;

9)       роботи з метою контролю якості й глибини ущільнення (закріплення) просідних
ґрунтів виконуються у період будівництва за окремим завданням;

3.2.6.6.2 під час вишукувань у районах поширення набухаючих ґрунтів:

1) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

-     наявність процесів і явищ, пов'язаних із набухаючими ґрунтами, приуроченість їх до
певних геоморфологічних елементів;

-     умови залягання набухаючих ґрунтів, їх потужність, мінералогічний і літологічний
склади, будову (наявність карманів, лінз і прошарків пилуватого і піщаного матеріалу);
структурно-текстурні особливості, характер та умови залягання покривних і підстиль-­
них ґрунтів;

-     величину розкриття, глибину й напрямок поширення усадочних тріщин, потужність
тріщинуватої зони;

-     відносне вільне набухання;

-     вологість набухання;

-     тиск набухання;

-     відносне набухання під навантаженнями;

-     лінійну усадку ґрунту;

-     об'ємну усадку ґрунту;

-     відносну усадку ґрунту;

-     вологість на межі усадки.


ДБН А.2.1-1-2008 С. 17

За спеціальним завданням визначають:

-     горизонтальний тиск при набуханні;

-     набухання ґрунтів у розчинах (техногенних водах і промислових стоках проектованих
підприємств);

-     інші показники, регламентовані національними стандартами;

 

2)        для визначення властивостей набухаючих ґрунтів методом замочування котловану
розмір котловану в плані визначають залежно від потужності зони набухання, але не
менше 8 х 8 м. У котлованах встановлюють глибинні й поверхневі марки для спостереження
за переміщенням масиву ґрунтів;

3)        на забудованих територіях, на характерних ділянках розвитку набухаючих ґрунтів, за
відповідного обґрунтування у програмі виконання робіт, проводять стаціонарні спостере-­
ження за процесами набухання-усадки, динамікою і глибиною розкриття окремих тріщин,
зміною вологості ґрунтів.

3.2.6.6.3 під час вишукувань у районах (на ділянках) поширення слабких ґрунтів:

1)  встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

-     для торфів і заторфованих ґрунтів - генезис і геоморфологічний тип боліт, поширення
й потужність, умови залягання болотних відкладень, склад і властивості товщі болот-­
них відкладень та підстильних мінеральних ґрунтів;

-     для похованих слабких ґрунтів різних типів - генезис, глибини, умови залягання, склад
і властивості, а також склад та властивості підстильних і перекриваючих ґрунтів;

-     вміст органічних речовин, ступінь розкладання та зольності для торфів і заторфованих
ґрунтів.

2)  враховують особливі властивості слабких ґрунтів, що характеризуються:

-     високими   значеннями   пористості   й   вологості   (ступінь   вологості   дорівнює  або
більше 0,8);

-     відсутністю жорстких структурних зв'язків;

-     модулем деформації, що дорівнює або менше 5 МПа;

-     малою міцністю і високою стискуваністю, а також тривалістю консолідації при
ущільненні та падінням міцності при повзучості;

-     істотною зміною деформаційних, міцнісних і фільтраційних властивостей ґрунтів
при порушенні їх природної будови, а також у процесі ущільнення або висихання
(осушення);

-     чутливістю до динамічних впливів;

-     проявом усадки з утворенням усадочних тріщин у процесі висихання (осушення);

-     нестійкістю в зоні аерації органічних сполук, рослинних залишків і продуктів їхнього
розкладання;

-     підвищеною агресивністю та корозійною активністю ґрунтів і підземних вод до бетону
й металів;

3)  отримані при вишукуваннях матеріали повинні забезпечувати:

-     оцінку доцільності збереження слабких ґрунтів як основи споруди або необхідності їх
видалення, заміни або прорізання фундаментами;

-     вибір способу інженерної підготовки території та благоустрою прилеглої території;

-     вибір основи і типу фундаментів, що забезпечать експлуатаційну надійність зводжува-
них споруд, із урахуванням очікуваних змін інженерно-геологічних умов на території,
що забудовується;


С. 18 ДБН А.2.1-1:2008

4)  при проведенні вишукувань на ділянках поширення заторфованих ґрунтів встановлю-­
ють і додатково наводять у звіті (див. дод. Н):

-     тип торфу (низинний, верхівковий);

-     різновиди заторфованих ґрунтів, їх склад і властивості;

-     джерела обводнювання покладу (атмосферні, ґрунтові, поверхневі або води змішаного
типу), місце розташування виходу джерел, наявність озер і сплавин;

-     загальну тенденцію розвитку болота (його деградацію або прогресуюче заболочування
прилеглої території);

-     для торфів і заторфованих ґрунтів - вологість, щільність у водонасиченому стані, вміст
органічних речовин, ступінь розкладання, зольність, ботанічний склад (за спеціальним
завданням);

-     для мулу і сапропелів - гранулометричний склад, вміст органічних речовин, карбо-­
натів, склад і зміст водорозчинних солей (для осадів солоно-водних водойм);

-     показники консолідації й повзучості (за спеціальним завданням);

5)  при вишукуваннях у районах поширення слабких ґрунтів необхідно додатково до по-­
казників, зазначених вище, встановлювати та наводити у звіті:

-     нормативні та розрахункові значення показників міцнісних і деформаційних власти-
востей слабких ґрунтів з урахуванням їх можливого ущільнення або осушення в про­
цесі будівництва та експлуатації;

-     зміни міцнісних властивостей при ущільненні й повзучості, а також під впливом
меліоративних заходів, що намічаються, із підвищення несучої здатності ґрунтів та
інженерної підготовки території;

3.2.6.6.4 під час вишукувань у районах поширення засолених ґрунтів:

1) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

-     умови залягання засолених ґрунтів - потужність, літологічний склад, поширення в
плані та за глибиною;

-     якісний склад і кількісний вміст водорозчинних солей у ґрунтах;

-     генезис, взаємозв'язок ступеня та характеру засоленості з літологічним складом і умо-­
вами залягання ґрунтів;

-     форму, розмір і характер розподілу солей у ґрунтах;

-     ступінь кристалізації й дисперсності солей;

-     структурні особливості ґрунтів, пов'язані з наявністю солей;

-     наявність виражених проявів процесу вилуговування і механічної суфозії засолених
ґрунтів у рельєфі, їх форми і розміри;

-     наявність ділянок сучасного засолення ґрунтів у результаті господарської діяльності
людини, вплив господарської діяльності на розвиток процесів засолення та розсолення
ґрунтів;

-     фізичні» міцнісні й деформаційні властивості ґрунтів природної вологості та при водо-
насиченні, значення відносного суфозійного стиску і початкового тиску суфозійного
стискування, зміни фізико-механічних і хімічних властивостей ґрунтів у процесі засо-­
лення або вилуговування солей;

-     гідрохімічні умови (мінералізація та хімічний склад підземних вод, їх розчинювальна
здатність відносно засолених ґрунтів, характер можливого переміщення води в ґрун­-
тах, зміни хімічного складу підземних вод у процесі засолення або розсолення ґрунтів);

-     склад і характеристику поверхневих вод, що впливають на засоленість ґрунтів;


ДБН А.2.1-1-2008 С. 19

2)       проходку гірничих виробок потрібно здійснювати в місцях максимального вмісту со-­
лей і у місцях прояву несприятливих процесів і явищ, пов'язаних із засоленням ґрунтів або
вилуговуванням із них солей. За нерівномірної засоленості під кожною проектованою
будівлею і спорудою відбирають зразки ґрунту не менше ніж із двох виробок для будівель і
споруд І й IIрівнів відповідальності, з однієї - для IIIрівня відповідальності;

3)       зразки, призначені для хімічного аналізу за відносно рівномірного розподілу солей у
ґрунті, відбирають у вигляді суцільної борознової проби масою 1... 1,5 кг із інтервалом випро­-
бування 0,5... 1 м. Проби відбирають на всю глибину пройденої виробки і по розрізу встанов-­
люють верхню та нижню межі засоленості. У ґрунтах, які містять солі у вигляді лінз,
прошарків, окремих скупчень тощо, відбір здійснюють із кожної характерної ділянки товщі.
При цьому роблять опис сольових включень (їх кількість на одиницю площі або об'єму, фор-­
му, розмір тощо). Описуючи шурфи та інші відкриті виробки, виконують зарисовку стінок із
виділенням сольових прошарків і включень;

4)       при прогнозі зміни властивостей ґрунтів, що містять легкорозчинні солі та перебува-­
ють у природних умовах у необводненому стані, необхідно враховувати практично повний
винос зазначених солей при обводнюванні основи проектованих будинків і споруд.

При вишукуваннях у районах поширення загіпсованих ґрунтів оцінку й прогноз можли­вості та інтенсивності розчинення і виносу солей виконують із урахуванням агресивності підземних та інфільтраційних вод відносно цих ґрунтів.

Урахування зміни властивостей ґрунтів, що містять важкорозчинні солі, виконують лише за наявності в підземних водах агресивної вуглекислоти або при інфільтрації в ґрунт розчинів, що мають розчинювальну здатність відносно карбонатних солей.

За спеціальним завданням у пилуватих і глинистих ґрунтах визначають ємність погли­нання і склад обмінних катіонів, а у водонасичених засолених ґрунтах - склад порових вод;

5)       визначення відносного суфозійного стиску ґрунтів для споруд І й IIрівнів відповідаль-­
ності виконують із урахуванням розчинювальності солей;

6)       у районах поширення засолених ґрунтів, за відповідного обґрунтування в програмі ви­-
конання робіт, проводять стаціонарні спостереження за:

 

-      процесами засолення і розсолення, формами їх прояву;

-      характером і величиною суфозійно-просадних деформацій;

-      режимом підземних вод;

-      інтенсивністю процесу механічної суфозії.

3.2.6.6.5 під час вишукувань у районах поширення елювіальних ґрунтів (елювію):

1) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

-      структуру та вік кори вивітрювання, тектонічні порушення;

-      зони в профілі кори вивітрювання;

-      літологічний і петрографічний склад, структуру, текстуру, тріщинуватість ґрунтів кори
вивітрювання;

-      склад, властивості виділених інженерно-геологічних елементів покривних, елювіаль­-
них і материнських порід;

-      схильність вивітрілих ґрунтів до деформації морозного здимання, суфозійного вилуго-­
вування, набухання й просадності;

-      склад материнської гірської породи, елементи падіння та простягання (азимут простя­-
гання, азимут і кут падіння), наявність прошарків, карманів і гнізд;

-      морфометричні особливості, склад і кількість уламкових включень;


С. 20 ДБН А.2.1-1:2008

-   виділення інженерно-геологічних елементів за ступенем вивітрілості та властивостями
елювіальних ґрунтів;

  - склад, вологість і щільність елювіальних ґрунтів;

-   показники просадності, набухання (при обґрунтуванні у програмі виконання робіт);

2)      у найменуваннях великоуламкових, пилуватих і глинистих ґрунтів при вмісті великоу-
ламкової фракції більше 30 відсотків додатково наводять ступінь вивітрілості великоуламко-
вої фракції відповідно до ДСТУ Б В.2.1-2;

3)      для встановлення інженерно-геологічного розрізу, умов залягання й відбору монолітів
елювіальних ґрунтів у дисперсній та уламковій зонах вивітрювання частину виробок прохо-­
дять шурфами (дудками);

4)  на ділянках будинків і споруд І й IIрівнів відповідальності деформаційні та міцнісні-
властивості елювіальних ґрунтів дисперсної й уламкової зон вивітрювання визначають по­-
льовими методами (випробування штампом, пресіометрами, на зріз ціликів ґрунту).

3.2.6.6.6 під час вишукувань на ділянках поширення техногенних ґрунтів:

Г) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

-      поширення, умови залягання, будову, склад і властивості техногенних ґрунтів;

-      змінюваність характеристик фізико-механічних властивостей техногенних ґрунтів у
просторі, а за необхідності - у часі, при зміні температурно-вологісного режиму;

-      наявний досвід будівництва на техногенних ґрунтах;

-      ступінь завершеності консолідації й зміни властивостей техногенних ґрунтів у часі.

З цією метою в поєднанні з іншими видами робіт проводять стаціонарні спостереження (на спеціально обладнаних дослідних ділянках), які включають визначення фізико-меха­нічних властивостей техногенних ґрунтів і, у тому числі, вимірювання порового тиску (за спеціальним завданням);

2)  у випадку передбачуваного використання техногенних ґрунтів як основи фундаментів
технічне завдання на вишукування повинне містити:

-      наявні відомості про спосіб і час формування техногенних ґрунтів;

-      дані про виконання робіт і технологію утворення планомірно намитих або відсипаних
ґрунтів (споруд) і накопичувачів промислових відходів;

-      результати геотехнічного контролю;

-      відомості про склад та інші особливості ґрунтів у зв'язку з технологічними особливос­-
тями виробництва - джерела їхнього накопичення;

 

3)      глибину виробок призначають більше повної потужності техногенних ґрунтів. Заглиб-­
лення виробок у підстильні ґрунти природного походження встановлюється залежно від ве-­
личини стискуваної товщі основи.  У випадку, якщо підстильні ґрунти відносяться до
слабких, проходку ведуть із заглибленням виробок у більш міцні підстильні шари;

4)  однорідність будови та змінюваність властивостей техногенних ґрунтів встановлюють
здебільшого зондуванням і геофізичними роботами в поєднанні з іншими інженерно-гео-­
логічними роботами;

5)   при визначенні нормативних і розрахункових значень властивостей техногенних
ґрунтів враховують їх зміни в часі з урахуванням періодів формування ґрунтів, часу прове-­
дення вишукувань, зведення будівель (споруд) і встановлюють ці значення, здебільшого, по-­
льовими методами.


ДБН А.2.1-1-2008 С.21

3.2.7 Гідрогеологічні вишукування виконують у комплексі інженерно-геологічних вишу­кувань або окремо з метою одержання відомостей про інженерно-гідрогеологічні умови тери­торії і даних для проектів будівництва або проектів захисту будівель, споруд і територій від небезпечних процесів.

3.2.7.1   Види й обсяги інженерно-гідрогеологічних робіт визначаються цільовим призна-­
ченням вишукувань і ступенем гідрогеологічної вивченості території. Ступінь вивченості те-­
риторії оцінюють із урахуванням вивченості басейну стоку (природного або виділеного в
межах урбанізованої території) і складових балансу ґрунтових вод (а за необхідності - інших
водоносних горизонтів у зоні активної взаємодії), фільтраційних характеристик ґрунтів, при-­
родних і техногенних процесів.

3.2.7.2  Під час територіальних інженерно-гідрогеологічних вишукувань, а також для
будівництва об'єктів підвищеного рівня відповідальності або групи будівель закладання ме-­
режі гідрогеологічних свердловин спостереження виконують у період виконання передпроек-
тних робіт для подальшого використання при розробленні проекту.

3.2.7.3Джерела і методи (див. дод. П) одержання інженерно-гідрогеологічної інформації:

-     літературні і фондові - результати наукових досліджень, стаціонарних спостережень,
балансових розрахунків, вишукувань минулих років;

-     моніторингові - дані багаторічних або сезонних спостережень у процесі проведення ви-
шукувальних робіт;

-     польові дослідні роботи - дані кущових та одиничних відкачок і наливів;

-     лабораторні роботи;

-     геофізичні роботи;

-     аналітичні і камеральні - результати моделювання і оброблення наявної інформації та
одержання вихідних даних для гідротехнічних розрахунків, пошукових і нормативних
прогнозів.

3.2.7.4Для одержання достовірних даних і використання їх при розробленні проектів
основний обсяг гідрогеологічних вишукувань виконують на стадії, що передує робочому
проектуванню та з урахуванням природних гідрогеологічних меж.

На стадіях П, РП, Р інженерно-гідрогеологічні вишукування виконують з метою:

-     розроблення нормативних прогнозів;

-     розроблення проектів захисту;

-     оцінки впливів на підземну гідросферу;

-     оцінки ефективності раніше виконаних заходів.

 

3.2.7.5Інженерно-гідрогеологічні вишукування виконують на основі комплексної або
спеціальної програми робіт, розроблюваної з урахуванням технічного завдання, гідроген-­
логічної вивченості території та складності інженерно-гідрогеологічних умов (див. дод. Р).

3.2.7.6Технічне завдання на інженерно-гідрогеологічні вишукування має містити:

 

-     цілі виконання інженерно-гідрогеологічних вишукувань;

-     відомості про раніше виконані інженерно-гідрогеологічні вишукування;

-     відомості про водообіг, впливи на підземну гідросферу, режим підземних вод;

-     характеристики функціонуючих гідротехнічних споруд;

-     схему водонесучих комунікацій і топографічний план території в межах природних
кордонів живлення й розвантаження водоносних горизонтів;

-     технічні вимоги до результатів вишукувань.


С. 22 ДБН А.2.1-1:2008

3.2.7.7У програмі виконання інженерно-гідрогеологічних робіт (або у розділі комплекс-­
ної програми) передбачають:

-     збір і аналіз літературних і фондових матеріалів та оцінку можливості їх використання;

-     попередню оцінку складності інженерно-гідрогеологічних умов;

-     обґрунтування планового положення гідрогеологічних меж території, що підлягає вив-­
ченню;

-     обсяги польових і лабораторних робіт із зазначенням методів їх виконання;

-     методи виконання камеральних робіт і методи відображення отриманої інформації
(таблиці, графіки, карти, схеми тощо);

-     додаткові вимоги до змісту звіту (якщо це необхідно).

Застосування нестандартних методів і методик необхідно обґрунтовувати у програмі ви­конання робіт.

3.2.7.8  Дослідно-фільтраційні роботи (відкачки, наливи, нагнітання) включають до-
складу робіт з метою одержання гідрогеологічних параметрів для розрахунків дренажів, водо-
понижувальних систем, протифільтраційних завіс, водопритоку в котловани і колектори, ту-­
нелі, витоків із водосховищ, накопичувачів, а також для розроблення прогнозів.

Склад і кількість випробувань визначають, виходячи зі складності інженерно-гідрогео­логічних умов, ступеня вивченості території та конкретної цілі робіт.

3.2.7.9Гідрохімічне опробування та хімічний аналіз підземних вод виконують для оцінки
агресивних властивостей води до бетонів і металів, а також для оцінки видів і ступеня забруд-­
нення підземних вод (див. дод. С). Число відібраних проб і аналізів повинне бути не меншим
трьох.

3.2.7.10Результати інженерно-гідрогеологічних вишукувань оформляють у вигляді глави
в звіті про комплексні інженерно-геологічні вишукування або у вигляді окремого звіту.

3.2.7.11         Глава звіту "Гідрогеологічні умови території (ділянки)" повинна містити відо-­
мості й дані, необхідні для гідротехнічних розрахунків:

 

-     перелік і глибини залягання водоносних горизонтів у зоні активної існуючої та плано-­
ваної взаємодії об'єктів будівництва і підземної гідросфери;

-     опис і графічне відображення граничних умов з оцінкою їх ролі у формуванні гідроди-­
намічного режиму території;

-     воднобалансові характеристики і особливості режиму підземних вод;

-     гідродинамічну характеристику підземних вод;

-     фільтраційні характеристики ґрунтів до глибини вивчення;

-     наявність і характеристику негативних і небезпечних процесів у підземній гідросфері;

-     виділення і опис інженерно-гідрогеологічних районів та ділянок;

-     пошуковий і нормативний прогнози розвитку підземної гідросфери в зоні взаємодії;

-     висновки та рекомендації.

3.2.8 Стаціонарні спостереження за станом елементів геологічного середовища, конст­рукцій будівель і споруд здійснюють як у процесі моніторингу, так і у процесі виконання ви-шукувальних робіт, якщо це передбачено програмою.

Стаціонарні спостереження проводять з метою отримання інформації про розвиток інже­нерно-геологічних та гідрогеологічних процесів, їх циклічність, вплив на стан і експлуа­таційну придатність будівель і споруд. Тривалість стаціонарних спостережень повинна бути обґрунтована програмою виконання робіт.


ДБН А.2.1-1-2008С.23

Системи стаціонарних спостережень створюють при будівництві об'єктів підвищеного рівня відповідальності у складних інженерно-геологічних умовах з метою визначення оцінки впливів об'єкта на резонансні фактори навколишнього середовища і оцінки фактичних впливів цього середовища на об'єкт.

3.2.9 Вивчення інженерно-геологічних процесів і явищ виконують на основі аналізу і син­тезу інформації, отримуваної на усіх етапах виконання польових, лабораторних і камераль­них робіт. За відповідного обґрунтування у програмі виконання робіт передбачають спеціальні види робіт (у т.ч. аерокосмічна зйомка, стаціонарні наземні спостереження, геофізичні роботи, лабораторні випробування та моделювання).

Додаткові вимоги до інженерно-геологічних вишукувань у районах розвитку небезпеч­них геологічних процесів (карст, суфозія, зсуви, обвали, селі, перероблення берегів водосхо­вищ, озер і рік, сейсмічність тощо):

3.2.9.1 у районах розвитку карсту:

1)під час проведення інженерно-геологічних вишукувань необхідно встановлювати:

-     геоморфологічні, гідрологічні, геологічні й гідрогеологічні умови розвитку карсту;

-     розповсюдження, характер та інтенсивність прояву карсту, історію й закономірності
його розвитку;

-     зони згідно з районуванням території за умовами розвитку карсту, характером і ступе-­
нем закарстованості;

-     стійкість території відносно карстових провалів і осідань;

-     особливості фізико-механічних властивостей ґрунтів і гідрогеологічних умов, пов'яза-­
них із карстом;

-     можливість розвитку карсту під впливом природних і техногенних факторів у періоди
будівництва і експлуатації об'єктів;

-     умови раціонального використання території та протикарстові заходи;

 

2)      до складу інженерно-геологічних робіт повинні входити маршрутні спостереження з
карстологічним обстеженням місцевості та геофізичні роботи, які виконують у поєднанні з
іншими видами робіт;

3)      у звіті про інженерно-геологічні вишукування додатково відображають (див. дод. Н):

 

-     умови залягання, мінералогічний, літолого-петрографічний склад карстівних порід;

-     наявність древніх похованих долин;

-     структурно-тектонічні умови, наявність ослаблених тектонічних зон;

-     тріщинуватість карстівних, покривних і підстильних порід;

-     гідрогеологічні умови в товщі карстівних, покривних і підстильних порід, гідроген-­
логічні параметри, хімічний склад, температуру, режим підземних вод, гідродинамічну
і гідрохімічну зональність, умови живлення, руху і розвантаження, взаємозв'язок водо-­
носних горизонтів між собою і з поверхневими водами, агресивність вод по відношень-­
ню до карстівних порід;

-     прояви карсту на земній поверхні - кари, понори, воронки, складні карстово-ерозійні
впадини (котловини, яри, долини тощо), мульди осідання, входи до печер, виходи кар-­
стових порожнин у відслоненнях, карстові останці та інші форми рельєфу, джерела,
осередки та ділянки поглинання поверхневих вод закарстованими гірськими порода-­
ми, карстові провали та пов'язані з ними деформації будівель і споруд;

-     досвід будівництва, експлуатації будівель і споруд, застосування протикарстових за­
ходів;


С. 24 ДБН А.2.1-1:2008

-     оцінку змін природних умов під час будівництва і експлуатації проектованих об'єктів
та їх вплив на активізацію карсту;

-     рекомендації з запобігання наслідкам небезпечних змін геологічного середовища для
існуючих і проектованих будівель та споруд;

 

4)        на карті закарстованості, що додається до звіту, обов'язково відображають дані про
прояви карсту (розширені розчиненням тріщини, каверни, різноманітні порожнини й їх
розміри за даними пройдених виробок, зруйновані та розущільнені зони в товщі карстівних і
покривних порід, порушення залягання гірських порід над карстовими порожнинами, зруй­-
нованими й розущільненими зонами), ступінь і склад заповнювача карстових порожнин, тек-­
тонічно ослаблені зони;

5)        під час районування за результатами виконаних вишукувань встановлюють категорії
стійкості території відносно карстових провалів за інтенсивністю провалоутворення та за се­-
редніми діаметрами карстових провалів згідно з наведеними показниками:

Інтенсивність провалоутворення,                           Категорії стійкості території

км /рік, випадки:                                                       відносно карстових провалів:

понад 1,0                                                                               І

від 0,1 до 1,0                                                                         II

від 0,05 до 0,1                                                                       III

від 0,01 до 0,05                                                                     IV

до 0,01                                                                                   V

можливість провалів виключена                                       VI

Середні діаметри карстових провалів, м:                Категорії стійкості території

відносно карстових провалів:

понад 20                                                                                 А

від 10 до 20                                                                             Б

від 3 до 10                                                                              В

до 3                                                                       Г

6)         під час вишукувань допускається розміщувати виробки на відстані менше 20 м для
оконтурювання й виявлення карстових порожнин, а також проходити свердловини під
окремі опори та фундаменти для обґрунтування протикарстових заходів і прийняття проект-­
тних рішень;

7)         на території інтенсивного розвитку карсту, виявленого за результатами маршрутних
спостережень і геофізичних робіт, окремі свердловини треба проходити через усю зону актив­-
ного розвитку карсту із заглибленням їх не менше ніж на 5 м у підстильні та незакарстовані
породи;

8)         під час вишукувань слід максимально використовувати  наземні і свердловинні
геофізичні методи для вирішення таких завдань:


ДБНА.2.1-1-2008С.25

-     вивчення умов розвитку карсту (літологічне розчленування геологічного розрізу, вста-­
новлення тектонічних особливостей, виявлення і вивчення древніх долин, визначення
положення рівня підземних вод тощо);

-     вивчення похованого карстового рельєфу, потужності, ступеня тріщинуватості і кавер-
нозності карстівної товщі;

-     картування карстових порожнин, зруйнованих і розущільнених зон у карстівній товщі
покривних порід;

-     вивчення тріщинно-карстових вод;

-     визначення змінюваності фізико-механічних властивостей гірських порід (карстівних
та покривних);

-     вивчення напружено-деформованого стану масиву гірських порід у межах карстівної
товщі;

9)  при обґрунтуванні в програмі виконання робіт використовують статичне, динамічне,
вібраційне зондування, радіоізотопний каротаж для вирішення завдань:

-     виявлення та оконтурювання у товщі покривних порід ослаблених розущільнених зон і
порожнин;

-     виявлення та оконтурювання слабких ґрунтів як поверхневих, так і похованих карсто­-
вих форм рельєфу;

-     уточнення геологічного розрізу, в тому числі вивчення рельєфу покриву скелевих
порід у разі їх залягання на досяжній для зондування глибині;

 

10)     для визначення фільтраційних властивостей порід, встановлення проникних зон і
ліній   (зон)   течії   підземних   вод,   швидкості   фільтрації   виконують   польові   дослідно-
фільтраційні роботи: кущові відкачування з декількома променями спостережних свердло-­
вин; кущові наливи у свердловини; нагнітання води та повітря у свердловини, а також засто-­
совують індикаторні методи (хімічний, електрохімічний, калориметричний, радіоіндика-
торний);

11)     лабораторні роботи повинні включати визначення складу, стану і фізико-механічних
властивостей як розчинних, так і нерозчинних порід, що входять до складу карстівної товщі
та покриваючих відкладень, в тому числі вивчення заповнювача карстових порожнин і
тріщин.  Визначають  хімічний  склад  підземних  і  поверхневих  вод,  їх  агресивність до
карстівних порід аналітичними і експериментальними методами.

Загальну кількість лабораторних визначень встановлюють залежно від необхідності от­римання характеристики всіх основних літологічних різниць та інженерно-геологічних еле­ментів, що входять до складу карстівної та покривної товщ, заповнювача карстових порожнин, усіх водоносних горизонтів і гідрохімічних зон.

За обґрунтування в програмі виконання робіт виконують спеціальні експериментальні дослідження розчинення гірських порід агресивними водами та промисловими стоками й визначення суфозійної стійкості;

12)     при вишукуваннях для проектування великих і складних об'єктів, а за необхідності й
невеликих об'єктів, проводять стаціонарні спостереження за зміною напружено-деформова-­
ного стану масиву гірських порід, режимом підземних вод, за розвитком проявів карсту на
земній поверхні. їх треба проводити у комплексі зі стаціонарними гідрометеорологічними
спостереженнями;

13)     при вишукуваннях у карстових районах потрібно чітко дотримуватись вимог з охоро-­
ни навколишнього природного середовища, передбачати та вживати заходів, що унеможлив-­
люють   порушення   геолого-гідрогеологічної   обстановки   буровими,   дослідно-фільтра-­
ційними та іншими роботами, які можуть призвести до небезпечної активізації карсту, пов'я-


С. 26 ДБНА.2.1-1:2008

заних із ним суфозійних процесів, провалів та осідань у товщі ґрунтів і на земній поверхні. Обов'язковим є ліквідаційний тампонаж свердловин глиною або цементним розчином і кон­троль за своєчасним та якісним його виконанням;

3.2.9.2у районах розвитку суфозійних процесів:

1)      виконують комплекс польових і лабораторних робіт (у місцях просідання та провалів
земної поверхні також), щоб отримати дані про суфозійну стійкість ґрунтів (гранулометрич­-
ний склад, вміст розчинних солей), гідрогеологічні особливості та наявність порожнин у ма-­
сиві ґрунтів.

2)      за результатами інженерно-геологічних вишукувань встановлюють:

 

-     тип суфозійного процесу (механічний, хімічний);

-     глибину поширення, характер проявлення;

-     розробляють рекомендації з підвищення суфозійної стійкості масиву ґрунтів.

3.2.9.3у районах розвитку схилових процесів (зсуви, обвали):

1)  на основі інженерно-геологічних вишукувань виконують:

-     інженерно-геологічне районування території за небезпекою виникнення зсувних і об-
вальних процесів, а також за особливостями їх розвитку;

-     оцінку стійкості схилів і очікуваних її змін із зазначенням типу можливих зсувних і об-
вальних процесів, їх місцезнаходження, розмірів, а також величин і швидкості пе­-
реміщення ґрунтових мас;

-     оцінку непрямих наслідків, викликаних зсувними і обвальними процесами (деформації
існуючих будівель і споруд, затоплення долин при утворенні обвально-зсувних загат,
виникнення високої хвилі при швидкому зміщенні земляних мас у акваторію тощо);

 

2)       виконують маршрутні спостереження з метою оцінки ступеня відповідності розвитку
процесів наявним інженерно-геологічним матеріалам, а також для коригування програми ви-
конання вишукувальних робіт.

3)       встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

 

-     площу і глибину охоплення схилів зсувними та обвальними процесами, динаміку їх
розвитку в часі та просторі залежно від особливостей геологічної будови і морфології
схилів, режиму підземних і поверхневих вод, промерзання та відтавання, інших фак-­
торів;

-     можливість порушення стійкості схилів розглянутими процесами і ступінь їхньої не-­
безпеки для об'єктів будівництва;

-     ефективність існуючих споруд інженерного захисту, як безпосередньо на ділянці вишу­-
кувань, так і на близьких до неї за природними умовами, рекомендації про принципову
необхідність здійснення заходів інженерного захисту;

-     кількісну характеристику факторів, що визначають стійкість схилів, включаючи відо-­
мості про швидкість зсуву і обрис вірогідних поверхонь зсуву мас ґрунтів;

-     геофізичну оцінку напружено-деформованого стану масиву ґрунту та конструкцій
існуючих будівель і споруд;

-     оцінку стійкості схилів у просторі та у часі в непорушених природних умовах, а також у
процесі  будівництва  і  експлуатації  проектованого  об'єкта,  якщо  це  обумовлено
технічним завданням та за наявності вихідних даних;

-     рекомендації з інженерного захисту території від зсувних і обвальних процесів;


ДБНА.2.1-1-2008 С. 27

4)  у районах поширення зсувонебезпечних і обвалонебезпечних схилів додатково вста-­
новлюють:

-      форми рельєфу (розміри, гіпсометричне положення, кути нахилу морфологічних еле-­
ментів тощо);

-      історію розвитку, вік і генезис схилів та їх морфологічних елементів;

-      умови залягання в масиві ґрунту поверхонь і зон ослаблення (в тому числі поверхонь
зміщення активних, старих та древніх зсувів) і фізико-механічні властивості порід
(особливо міцність на зсув) по цих поверхнях і зонах;

-      тектонічну зрушеність гірських порід;

-      вік, генезис, умови залягання, літологічні і структурно-текстурні особливості гірських
порід з оцінкою їх впливу на розвиток зсувних і обвальних процесів;

-      сучасні тектонічні рухи, сейсмічність із результатами сейсмічного мікрорайонування;

-      напружено-деформований стан масиву гірських порід з виявленням зон концентрації
напружень стискання та розтягу;

-      режим рівня та напору горизонтів підземних вод і умов їх розвантаження на схилах з
оцінкою впливу підземних вод на розвиток зсувних і обвальних процесів;

-      особливості та інтенсивність вивітрювання, ерозії, перероблення берегів і інших гео-­
логічних процесів, що сприяють розвитку зсувів і обвалів;

-      зсувні та обвальні процеси з зазначенням їх типу за механізмом зміщення, розмірів
зміщення за площею, глибини охоплення схилу, базисів зміщення, віку зсувних і об-­
вальних накопичень, приуроченості цих процесів до морфологічних елементів схилів і
їх залежності від геологічної будови, літології, гідрогеологічних і геокриологічних умов
(згідно з ДБН В.1.1-3);

-      позитивний та негативний досвід протизсувних і протиобвальних заходів, здійснюва-­
них на території проектованого об'єкта і на ділянках із аналогічними інженерно-гео-­
логічними умовами;

 

5)       на зсувних і обвальних схилах інженерно-геологічні вишукування проводять впро-­
довж всього схилу й у прилеглій до верхньої бровки зоні (для берегових схилів із обов'язко-­
вим  захопленням  їхніх  підводних  частин),  у  тому  числі  у  випадках,  коли  територія
проектованого об'єкта займає частину схилу;

6)       при освоєнні зсувонебезпечних територій проводять стаціонарні спостереження за зсу­-
вами і обвалами та роботою споруд інженерного захисту.

3.2.9.4 у районах розвитку селевих процесів (селенебезпечних районах):

1)       інженерно-геологічні вишукування у всіх випадках проводять разом з інженерно-
гідрометеорологічними та інженерно-геодезичними вишукуваннями, з урахуванням даних
ландшафтних досліджень, щоб забезпечити комплексне вивчення селів;

2)       встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

 

-      генетичні типи селів;

-      геоморфологічні характеристики селевих басейнів;

-      механізм формування і типи селевих потоків;


С. 28 ДБНА.2.1-1:2008

-   максимальні   об'єми   одноразових   виносів   селевої   маси,   масштабність   процесу
відповідно до таких параметрів:

об'єм селевих потоків, куб. м:                                  масштабність процесу:

сотні                                                                          малий

тисячі                                                                        середній

десятки тисяч                                                           великий

сотні тисяч                                                               дуже великий

мільйони                                                                  величезний

десятки мільйонів                                                   грандіозний

-     динамічні параметри селів;

-     фізико-механічні властивості ґрунтів у селевих осередках і у зоні відкладень;

-     рекомендації зі способів інженерного захисту проектованого об'єкта;

-     оцінку впливу проектованого об'єкта на умови формування селів.

 

3)       оцінку селевої небезпеки території встановлюють на основі вивчення непрямих ознак
селевої небезпеки, камерального аналізу топографічних та інженерно-геологічних карт, ма-­
теріалів аерофото- і космічної зйомки, а також на основі обов'язкового виконання маршрут­
них спостережень;

4)       у процесі маршрутних спостережень проводять польове дешифрування аерофото-
знімків, опис ділянок, інтерпретацію слідів діяльності селів, щоб оцінити селеві потоки за
основними параметрами, а також опитування місцевих жителів, щоб з'ясувати особливості
проходження селів і час їхнього виникнення;

5)   визначають  такі  показники  фізико-механічних  властивостей  селеформувальних
ґрунтів і селевих відкладень:

-     гранулометричний склад, щільність часток ґрунту, щільність ґрунту;

-     природну пористість, вологість, пластичність, розмокання (для зв'язних ґрунтів);

-     кут природного укосу (за різної вологості і під водою);

-     коефіцієнт фільтрації, тиксотропні властивості, міцнісні й деформаційні харак-­
теристики.

Стаціонарні спостереження при вишукуваннях виконують у поєднанні з іншими видами робіт. Для районів, де раніше проводилися дослідження селів, допускається обмежуватися спостереженнями протягом одного року. За відсутності спеціальних спостережень тривалість стаціонарних спостережень повинна становити не менш трьох років;

6)       у звіті про вишукувальні роботи повинні бути матеріали, які необхідні для обґрунту-­
вання та розрахунків конкретних заходів і протиселевих споруд.

7)       графічні додатки звіту повинні містити:

-   карту селевого басейну, на якій зазначено: селеформувальні комплекси пухких відкла-­
день і корінних порід у селевих осередках та об'єм уламкового матеріалу в них; еродо-
ваність рельєфу водозбору і ступінь покриття поверхні ґрунтово-рослинним покри-­
вом; характеристики селевого русла на ділянках розрахункових створів у вигляді по-­
здовжніх і поперечних профілів; місця можливих заторів у зоні транзиту; поширення і
активність супутніх селепроявам геологічних процесів - обвалів, осипів, зсувів тощо;
поширення й характер селевих відкладень у зоні акумуляції селів;


ДБНА.2.1-1-2008 С. 29

-   спеціальну селеву карту або детальну схему можливого руху селю із зазначенням на ній:
максимальних параметрів селевого потоку - швидкості, глибини, ширини й розходу;
зон селевого затоплення (з катастрофічними руйнуваннями, із занесенням селевими
відкладеннями); зон впливу селевого потоку; зон можливого порушення стійкості
схилів при підмиві; безпечних зон; шляхів евакуації; контурів проектованих споруд;

3.2.9.5у районах розвитку переробки берегів морів, водосховищ, озер і рік:

1)      інженерно-геологічні вишукування виконують у комплексі з гідрометеорологічними
роботами (характеристика рівневого та вітро-, хвилеенергетичного режимів, течій і руху на­-
несень тощо);

2)      до складу вишукувальних робіт входять:

 

-     збір і аналіз опублікованих та фондових матеріалів з переробки берегів і ефективності
заходів інженерного захисту;

-     маршрутні спостереження та дешифрування аерофотоматеріалів різних років для де-­
талізації наявних матеріалів і виявлення нових даних про фактори та сучасний розви-­
ток процесів переробки берегів;

-     інженерно-геологічна зйомка майданчика проектованого будівництва й прилеглого
узбережжя в межах, встановлених програмою виконання робіт;

-     стаціонарні спостереження (у разі необхідності та за відповідного обґрунтування) за пе-­
реробкою берегів і факторів, що її визначають, на майданчику проектованого будівниц­-
тва і на типових (ключових) ділянках узбережжя, якщо такі спостереження не ведуться
спеціалізованими організаціями та відомствами;

-     кількісна характеристика факторів переробки берегів;

-     уточнена оцінка інтенсивності процесу переробки берегів у просторі та часі в непору-
шених природних умовах, а також у процесі будівництва і експлуатації проектованого
об'єкта;

-     розроблення рекомендацій з інженерного захисту берегів.

3)  встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

-     основні регіонально-геологічні й зонально-кліматичні фактори та умови розвитку пе-­
реробки берегів;

-     провідні берегоформувальні процеси на типових (ключових) ділянках, на майданчику
проектованого будівництва та на прилеглому узбережжі;

-     оцінку інтенсивності переробки берегів у просторі та часі в непорушених природних
умовах;

-     ефективність заходів інженерного захисту безпосередньо як на майданчику вишуку-­
вань, так і на інших ділянках, близьких за природними умовами;

4)   стаціонарні спостереження виконують (без перерви при вишукуваннях) протягом
усього періоду проектування та експлуатації берегозахисних споруд. Після закінчення вишу­-
кувань мережу спостереження передають актом замовникові або, за узгодженням, спеціалізо-­
ваним організаціям для продовження спостережень у процесі будівництва та експлуатації
об'єктів;

3.2.9.6у районах розвитку сейсмічних процесів (сейсмічних районах):

1) приймають інтенсивність сейсмічних впливів у балах для району будівництва, сейсмічність якого визначається відповідно до ДБН В. 1.1-12 (див. дод. А та дод. Б названих норм);


С. 30 ДБНА.2.1-1:2008

2)     визначають сейсмічність майданчиків будівництва на підставі сейсмічного мікрорайо-­
нування, виконуваного для районів з сейсмічністю шість і більше балів;

3)     уточнюють сейсмічність майданчика будівництва у разі виявлення в процесі проведен-­
ня інженерних вишукувань на майданчиках будівництва конкретних будівель (споруд), роз-­
ташованих у межах карт сейсмічного мікрорайонування, неврахованих раніше факторів,
здатних вплинути на сейсмічність (наявність локальних неоднорідностей, тривалий вплив
техногенних факторів тощо), при розміщенні будівель (споруд) на межах ділянок з різною
сейсмічністю;

4)     роботи з сейсмічного мікрорайонування виконують у складі інженерних вишукувань
або окремо;

5)     відображають результати сейсмічного мікрорайонування та вказують категорії ґрунтів
за сейсмічними властивостями згідно з табл. 1.1 ДБН В. 1.1 -12 у звіті про вишукувальні роботи.

3.2.10 Камеральне опрацювання матеріалів включає опис, аналіз та модельне відображен­ня інформації про геологічну будову, властивості ґрунтів, стан і режим гідросфери, поширен­ня і активність інженерно-геологічних процесів та явищ.

Результати камеральної обробки повинні відповідати технічному завданню, програмі ви­конання робіт і вимогам до звіту про вишукування.

3.2.10.1   На завершальному етапі камеральних робіт (окрім інженерно-геодезичних вишу-­
кувань) розробляють такі види прогнозів:

-     пошуковий, у якому здійснюють якісну і/або кількісну характеристику змін та ймо-­
вірного стану природно-техногенних умов;

-     нормативний, у якому наводять рекомендації щодо досягнення потрібного (норматив-­
ного) стану природно-техногенних умов шляхом регулювання впливів і/або виконання
спеціальних заходів (планування території, дренування, будівництво стримувальних
споруд, закріплення ґрунтів тощо).

Достовірність прогнозів забезпечується обсягом та якістю вихідної інформації, регламен­тованої відповідними нормативними документами. На основі прогнозів (у тому числі про­гнозів взаємодії споруди з навколишнім середовищем) необхідно здійснювати оцінку ефективності та якості прийнятих проектних рішень.

Розроблення пошукових і нормативних прогнозів є обов'язковою складовою частиною інженерно-геологічних робіт і обов'язковим елементом звіту.

3.2.10.2Вимоги до звіту про інженерно-геологічні вишукування наведені в дод. Н.

3.3 Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції

3.3.1 Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції виконують у всіх випадках ре­конструкції будівель та споруд, враховуючи такі особливості:

-     різноманітність видів і цілей реконструкції;

-     виконання вишукувань на ділянці вже існуючого об'єкта реконструкції;

-     техногенний вплив на умови досліджуваної ділянки і необхідність оцінки ризику;

-     необхідність одержання інформації про конструкцію і стан фундаментів об'єкта реко-­
нструкції, властивості ґрунтів основи та ступеня їх зміни в результаті техногенного
впливу;

-     специфічність умов організації та проведення вишукувальних робіт;

-     обмеження можливості використання стандартного вишукувального устаткування;

-     особливі вимоги до забезпечення охорони праці та правил з техніки безпеки під час ви-­
конання робіт.


ДБНА.2.1-1-2008С.31

3.3.2  Технічне завдання на проведення інженерно-геологічних вишукувань для реко-­
нструкції існуючих будівель і споруд, окрім зазначеного в 3.1.3, повинно містити:

-     найменування і строки експлуатації об'єкта реконструкції;

-     найменування та адресу організації-виконавця першопочаткового проекту будівництва;

-     відомості про цілі реконструкції;

-     технічні характеристики споруд до і після реконструкції (розміри в плані, висота, по-­
верховість, типи фундаментів, їх заглиблення та розміри);

-     дані про навантаження на основу до і після реконструкції (величина статичного наван-­
таження, наявність динамічних і змінних статичних навантажень);

-     положення в плані частин будівлі, що відрізняються за навантаженнями, часом зведен-­
ня, глибиною закладення та конструкцією фундаментів тощо;

-     відомості про особливості технологічного процесу до і після реконструкції (можливість
замочування ґрунтів основи водою або хімічними розчинами, впливу на ґрунти висо-­
ких температур, промерзання тощо);

-     дані про наявність у безпосередній близькості від споруди, що реконструюватимуть,
водонесучих комунікацій, штучних та природних водойм, дамб, підпірних стінок та
інших режимоутворюючих факторів;

-     можливість і варіанти підсилення фундаментів або ґрунтів основ;

-     особливі вимоги до матеріалів інженерно-геологічних вишукувань, точності та забезпе-­
ченості отримуваних даних.

3.3.3  Складанню програми виконання робіт з інженерно-геологічних вишукувань для ре-­
конструкції передує збір та детальне вивчення архівних матеріалів з інженерних вишукувань,
першопочаткового проекту будівництва та інженерної підготовки території, документів про
наявність, стан захисних споруд і підземних комунікацій, візуальний огляд споруди з метою
виявлення деформацій конструкцій, припустимо пов'язаних із деформацією основи.

Склад, обсяг та методику робіт з інженерно-геологічних вишукувань визначають залежно від виду реконструкції, геотехнічної категорії (див. дод. Т), рівня відповідальності будівлі (споруди) та її технічного стану.

3.3.4Геотехнічну категорію об'єкта реконструкції визначають, враховуючи технічні ха­-
рактеристики, стан і значимість споруди (будівлі), вид і цілі реконструкції, строк експлуатації
споруди (будівлі), ступінь і вид техногенного впливу на навколишнє середовище (можли-­
вості їх зміни після реконструкції), сформовані інженерно-геологічні умови ділянки.

Геотехнічні категорії об'єктів реконструкції наведені в таблиці дод. Т.

3.3.5         Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції повинні забезпечити ком­-
плексне вивчення умов ділянки з урахуванням техногенного впливу, прогнозування змін
умов після реконструкції, бути достатніми для вибору та розроблення найбільш надійного і
економічно доцільного проектного рішення при реконструкції будь-якого виду.

3.3.6  Проводячи польові вишукувальні роботи (бурові, гірничопрохідницькі, дослідно-
фільтраційні), необхідно виключити негативний вплив на фундаменти та ґрунти основи спо-­
руди, яку реконструюватимуть. Порушені покриття, вимощення, гідроізоляція повинні бути
відновлені забудовником після закінчення польових вишукувальних робіт.

3.3.7  Число свердловин і точок зондування приймають у кількості, достатній для визна-­
чення умов залягання і фізико-механічних властивостей ґрунтів, виділення ділянок зі зміне-­
ним станом ґрунтів у результаті техногенного впливу. Розташування гірничих виробок
залежить від конфігурації споруди, яку реконструюватимуть, та системи впливу на основу
(місцезнаходження ділянок, які мають різну товщину активної зони, ділянок, що зазнали за-­
мочування або термічного впливу).


С. 32 ДБНА.2.1-1:2008

3.3.8       Проходку шурфів здійснюють з метою визначення глибини закладення, конструкції
й стану фундаментів, відбору проб ґрунтів з активної зони під фундаментами.

3.3.9       Розташування шурфів визначають разом із проектною організацією, виходячи з ко-­
нструктивних особливостей фундаменту, схеми його заглиблення, положення зон деформу-­
вання (осадок, кренів), ділянок особливих впливів на ґрунти основи. Глибина шурфу
повинна забезпечувати можливість відбору моноліту з глибини не менше ніж 0,5 м нижче
підошви фундаментів.

3.3.10У випадку, якщо в основі фундаменту виявлені насипні або інші ґрунти з особливи­-
ми властивостями, шурф проходять на всю потужність цих ґрунтів.

За неможливості виконати проходку шурфу до необхідної глибини з дна шурфу або в безпосередній близькості від його стінок проходять свердловину.

3.3.11        Для вивчення фізико-механічних властивостей ґрунтів з гірничих виробок відбира-­
ють проби ґрунтів. Кількість відібраних проб повинна забезпечити детальне вивчення про-­
сторової змінюваності фізико-механічних властивостей ґрунтів (з урахуванням ділянок
різних видів та інтенсивності техногенних впливів) і прогноз їх зміни після реконструкції.

3.3.12Геофізичні методи застосовують з метою вивчення стану ґрунтів, картування ано-­
мальних зон, прогнозування розвитку природних і техногенних процесів, визначення глиби­
ни  закладення  та  стану  фундаментів,   пошуку   похованих  фундаментів,   конструкцій,
порожнин. У складних інженерно-геологічних умовах для вирішення цих задач геофізичні
роботи рекомендовано виконувати, випереджаючи інші види робіт.

3.3.13Польові дослідні та лабораторні визначення деформаційних властивостей ґрунтів,
що перебувають тривалий час у напруженому стані під фундаментами споруд, проводять із
урахуванням фактичного напруженого стану основи.

3.3.14   При  проведенні  інженерних  вишукувань  для  реконструкції  вишукувальній
організації може бути доручено виконання спеціальних робіт, до яких відносять:

-      комплекс   досліджень   для   визначення   можливості   закріплення   ґрунтів   основи
(хімічним, термічним і іншим методами);

-      визначення глибини заглиблення і стану забивних, буронабивних і інших паль, що є
фундаментами споруд, які реконструюватимуть, або аварійних споруд;

-      визначення форми та стану похованих конструкцій (фундаментів), пошук і оконтурю-
вання похованих порожнин, підвалів, старих комунікацій тощо.

Подібні роботи виконують за спеціальною програмою, часто поза зв'язком із основним комплексом вишукувальних робіт. Методику виконання робіт визначають у кожному кон­кретному випадку залежно від поставленої задачі та технічної оснащеності вишукувальної організації. Необхідним є тарування приладів, виконання контрольних замірів на моделях, дослідних майданчиках тощо.

3.3.15У звіті на підставі порівняння результатів вишукувань і архівних даних повинен
бути зроблений висновок про зміну інженерно-геологічних умов майданчика, спричинених
будівництвом та експлуатацією споруди, яку реконструюватимуть, зроблений прогноз про
можливості їх подальших змін після проведення реконструкції.

На інженерно-геологічні розрізи виносять фундаменти існуючих і знесених будинків, котловани, поховані конструкції та порожнини, підпірні стінки, ділянки хімічного закріплен­ня ґрунтів тощо.

У звіті повинні бути відображені результати обстеження основи та фундаментів споруди (будівлі), яку реконструюватимуть, якщо це передбачено технічним завданням, а також вик­ладені можливі причини наявних деформацій.


ДБНА.2.1-1-2008С.ЗЗ

3.3.16 Звіт про геотехнічні вишукування для проекту реконструкції повинен містити інформацію про стан фундаментів і ґрунтів основи, рекомендації з захисту території, існую­чих будівель і споруд при реконструкції.

За необхідності до звіту включають глави:

-      "Результати спеціальних досліджень";

-      "Аналіз можливих причин деформацій будинку (споруди)".

3.4Інженерно-геологічні вишукування в процесі будівництва

Вишукування в процесі будівництва виконують у випадку поетапного будівництва, яке викликає зміни умов у міру реалізації проектних рішень, за відсутності доступу до місця робіт, а також як контроль за дотриманням проектних рішень і нормативних вимог, при здійсненні функцій авторського нагляду.

На цій стадії вишукувальна організація здійснює:

-      геотехнічний контроль;

-      обстеження котлованів, траншей, тунелів і інших будівельних виїмок;

-      контрольні визначення характеристик властивостей ґрунтів після їх технічної меліо-­
рації (ущільнення, цементації, силікатизації тощо);

-      визначення відповідності фактичних інженерно-геологічних умов прийнятим у про-­
екті;

-      контроль рівня підземних вод, у тому числі при будівельному водозниженні;

-      спостереження за розвитком інженерно-геологічних процесів і факторів, обумовлених
господарським освоєнням території, уточнення прогнозу розвитку небезпечних про-­
цесів.

3.5Інженерно-геологічні вишукування у складних умовах

Додаткові вимоги поширюються на інженерно-геологічні вишукування для територій з IIIкатегорією складності умов.

3.5.1       Склад і обсяг додаткових інженерно-геологічних робіт призначають залежно від
факторів, які обумовлюють складність умов.

3.5.2       На ділянках зі складними рельєфом та геологічною будовою відстані між свердлови­-
нами та глибину буріння призначають, виходячи з необхідності обґрунтованого відображен­-
ня наявних особливостей.

3.5.3       На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями способи вивчення цих
властивостей і обсяги визначень повинні забезпечувати одержання обґрунтованих характе-­
ристик для проектування.

3.5.4   На підтоплених і потенційно підтоплюваних територіях склад і обсяг інженер-­
но-гідрогеологічних робіт повинен забезпечувати прийняття рішень з територіального або
локального захисту.

3.5.5  На територіях формування і розвитку несприятливих та небезпечних інженерно-гео-­
логічних процесів вишукування виконують також поза контурами проектованої споруди в
обсягах, достатніх для прогнозування розвитку цих процесів, і додатково створюють системи
відповідних спостережень.


С. 34 ДБНА.2.1-1:2008

3.6 Технічні вимоги до результатів інженерно-геологічних вишукувань

Результати інженерно-геологічних вишукувань повинні відповідати таким критеріям якості:

-     відповідність проведених вишукувань технічному завданню замовника;

-     відповідність складу та змісту звіту цільовому призначенню робіт і нормативним доку-­
ментам;

-     наявність посилань на використані літературні і фондові матеріали (або вказівка на їх
відсутність);

-     наявність документів про метрологічну повірку та підтвердження відповідності при-­
ладів і устаткування, які використані при вишукуваннях;

-     кількість і розміщення гірничих виробок, точок польових дослідних робіт забезпечу-­
ють одержання обґрунтованої інформації про інженерно-геологічні та гідрогеологічні
умови території (ділянки) вишукувань і прогнозування можливих загроз від небезпеч-­
них процесів;

-     глибини проходки гірничих виробок, зондування, каротажу забезпечують вивчення ак-­
тивної зони та можливість багатоваріантного проектування основ і фундаментів;

-     відбір проб ґрунтів порушеної та непорушеної структури забезпечує вивчення шарів
- ґрунту і виділення інженерно-геологічних елементів;

-     відповідність методики та технології польових і лабораторних випробувань ґрунтів
нормам національних стандартів;

-     відповідність складу й обсягу гідрогеологічних робіт категорії складності гідрогео-­
логічних умов території;

-     обґрунтованість пошукового та нормативного прогнозів результатами вишукувань;

-     відповідність складу й оформлення звітної документації нормативним вимогам.

Наведені технічні вимоги не поширюються на довідки про інженерно-геологічні умови території (ділянки), які складені на основі фондових матеріалів і не є основою для розроблен­ня проекту.

4   ІНЖЕНЕРНО-ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ

4.1 Інженерно-гідрометеорологічні вишукування здійснюють з метою комплексного вив­чення природних умов навколишньої території та локальних умов проектованого об'єкта, визначення розрахункових кліматичних і гідрологічних характеристик у обсягах, необхідних для вибору майданчика будівництва та прийняття проектних рішень. При визначенні складу цих видів вишукувань необхідно враховувати регіональний характер поширення небезпеч­них явищ і процесів.

До складу інженерно-гідрометеорологічних вишукувань входять:

-     інженерно-метеорологічні вишукування, які виконують для визначення метеороло-­
гічного режиму та кліматичних характеристик території, мікрокліматичних особливос-­
тей  майданчика  об'єкта будівництва,  наявності та  ступеня впливу  небезпечних
метеорологічних явищ і процесів (склад названих вишукувань див. у 4.4);

-     інженерно-гідрологічні вишукування, які виконують для визначення гідрологічного
режиму території суходолу, прилеглого до майданчика будівництва, режиму водних
об'єктів, у зоні впливу яких перебуває майданчик, визначення розрахункових гідро-­
логічних характеристик, ступеня впливу небезпечних гідрологічних явищ і процесів
(склад названих вишукувань див. у 4.5);

-     морські інженерно-гідрологічні вишукування, які виконують для визначення водного
режиму акваторій морів, великих озер і водоймищ, у зоні впливу яких перебуває май-­
данчик будівництва, визначення розрахункових характеристик, ступеня впливу небез-­
печних явищ і процесів, пов'язаних із цими акваторіями (склад названих вишукувань
див. у 4.6).


ДБНА.2.1-1-2008С.35

4.2  Інженерно-гідрометеорологічні вишукування виконують у комплексі з іншими вида-­
ми вишукувань (або передують їм), для:

-      вибору місця майданчика будівництва;

-      розроблення генеральних планів населених пунктів;

-      прийняття проектних рішень та проектування об'єкта;

-      забезпечення вихідними даними при розробленні матеріалів оцінки впливу об'єкта
будівництва на навколишнє середовище (ОВНС).

4.3  До складу інженерно-гідрометеорологічних вишукувань входять такі види робіт:

-      збір, аналіз і узагальнення матеріалів систематичних (режимних) спостережень і вишу-
кувальних робіт минулих років;

-      рекогносцирувальне обстеження району інженерних вишукувань;

-      спостереження за характеристиками метеорологічного та гідрологічного режимів;

-      вивчення небезпечних явищ і процесів;

-      камеральне оброблення матеріалів вишукувань;

-      визначення розрахункових метеорологічних, кліматичних і гідрологічних характери-­
тик;

-      прогноз зміни розрахункових характеристик і можливої активізації небезпечних явищ
під впливом планованої діяльності;

-      визначення розрахункового ризику впливу небезпечних явищ і процесів;

-      складання звіту.

4.4Інженерно-метеорологічні вишукування містять:

-      визначення кліматичних характеристик території (екстремальні та середні значення
температури й вологості повітря, дати переходу середньої добової температури повітря
через задані значення, тривалість періодів з температурою повітря вище й нижче зада-­
них значень, кількість та інтенсивність атмосферних опадів, добовий максимум і
максимальні інтенсивності опадів, найбільша висота снігового покриву і глибина про­-
мерзання ґрунту, розподіл швидкостей, напрямків вітру та швидкості вітру на рівні
земної поверхні й на висотах, максимальна товщина стінки ожеледі, тривалість теплого
і холодного періодів, дати появи, встановлення, руйнування та сходження снігового по­-
криву, атмосферні явища тощо);

-      оцінювання ймовірності проявів на цій території небезпечних метеорологічних явищ і
процесів (морози, посухи, зливи, снігопади, сильні вітри, смерчі, грози, пилові бурі,
вітрова ерозія та переніс тощо), прогнозування небезпечних явищ і оцінювання очіку-­
ваних для об'єкта ризиків;

-      оцінювання на майданчику проектованого об'єкта: мікрокліматичних умов, випарів у

атмосферу, особливостей розсіювання шкідливих домішок і забруднення атмосферно­го повітря тощо.

Результати інженерно-метеорологічних вишукувань повинні характеризувати весь період спостережень на відповідних метеостанціях, доповнювати або заміняти відсутність ме-теоспостережень.

Матеріали спостережень повинні бути репрезентативними для довколишньої до об'єкта території, з урахуванням географічної зональності. Крім того, обов'язковим є виявлення мікрокліматичних особливостей місцевості безпосередньо на майданчику об'єкта - з ураху­ванням впливу рельєфу, водойм, міської забудови, промислових підприємств тощо.


С. 36 ДБН А.2.1-1:2008

4.5  Інженерно-гідрологічні вишукування містять:

-     визначення гідрологічного режиму прилеглої до майданчика будівництва території
(наявність постійних і тимчасових водотоків, озер, боліт; види та режим поверхневого
або підповерхневого схилового стоку; наявність поверхневої ерозії й руслових
процесів; належність до зон затоплення, поширення селевих потоків, снігових лавин,
льодових явищ тощо) та визначення розрахункових гідрологічних характеристик при-­
леглих водозборів (площа і морфологічні характеристики, середні та максимальні мо-­
дулі поверхневого стоку, модулі змиву поверхневого шару ґрунту, характеристики
водного балансу тощо);

-     визначення гідрологічного режиму водних об'єктів у районі будівництва (тимчасових
водотоків, рік, озер, водоймищ: режим рівнів і витрат води, швидкості течії, відмітки
високих вод, режим наносів, розмивання берегів і руслові процеси, температурний, льо-­
довий і гідрохімічний режими), визначення розрахункових гідрологічних характерис-­
тик водних об'єктів (середні й екстремальні рівні, швидкості течії та витрати води,
розрахункові зони затоплення, характеристики руслових процесів);

-     дослідження  селевих  потоків  і  снігових лавин  (траси, межі  поширення,  об'єми,
щільність відкладень; розрахункова частота селів і лавин, межі їх впливу та наванта-­
ження тощо);

-     оцінювання ймовірності впливу на територію об'єкта небезпечних гідрологічних явищ
і процесів (інтенсивного схилового стоку й ерозії, високих паводків і повеней на ріках,
розмивів берегів і льодових явищ, селів, лавин тощо), прогнозування небезпечних
явищ і оцінювання очікуваних для об'єкта ризиків;

-     оцінювання особливостей гідрологічного режиму території або безпосередньо на май­-
данчику проектованого об'єкта: водного балансу (майданчика, водозбору та водойми),
прогнозування і моделювання екстремальних паводків, розвитку руслових процесів,
розмивів берегів і ін.

При визначенні гідрологічного режиму території та водних об'єктів повинні бути вико­ристані матеріали спостережень найбільшої можливої кількості гідрологічних постів і станцій, а за їх відсутності - матеріали спостережень на водозборах-аналогах.

Результати вишукувань повинні заповнювати перерви в спостереженнях або відсутність спостережень на стаціонарних гідрологічних постах.

4.6Морські інженерно-гідрологічні вишукування містять:

-     визначення гідрологічного режиму прибережних зон морів, заток і лиманів, у зоні
впливу яких знаходиться майданчик будівництва (найвищі рівні води, припливно-
відпливні коливання рівнів води, течії, спади та напливи, хвилювання, льодовий ре-­
жим, абразія берегів), визначення розрахункових гідрологічних характеристик (середні
та екстремальні рівні, швидкості течій, розрахункові зони затоплення при спадово-на-
пливних явищах, висота хвилі й хвильові навантаження, характеристики абразивних
процесів тощо);

-     оцінювання ймовірності впливу на територію об'єкта небезпечних гідрологічних явищ
і процесів на морському узбережжі (катастрофічних напливів, високого хвилювання та
цунамі, обвалів і зсувів берегів та ін.), прогнозування небезпечних явищ та оцінювання
очікуваних для об'єкта ризиків.

Під час оцінювання гідрологічного режиму морського узбережжя мають бути використа­ними, за можливості, матеріали спостережень усіх морських гідрологічних станцій і постів, репрезентативних до умов і режиму ділянки узбережжя в районі розташування проектовано­го об'єкта. За відсутності репрезентативних станцій у районі використовують метод аналогії.


ДБНА.2.1-1-2008 С. 37

4.7  Визначення розрахункових метеорологічних і гідрологічних характеристик, а також
оцінювання ризиків впливу небезпечних явищ потрібно виконувати з використанням відо-­
мих у інженерній практиці розрахункових методів і програмного забезпечення відповідно до
вимог нормативних документів.

4.8      За результатами інженерно-гідрометеорологічних вишукувань складають звіт, склад і
зміст якого наведено в дод. У.

5 ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

5.1  Вишукування для раціонального використання і охорони навколишнього середовища
виконують у складі комплексних інженерних вишукувань для будівництва (або окремо) з ме-­
тою:

-     оцінки сучасного стану основних компонентів навколишнього середовища (літосфери,
гідросфери, атмосфери, біосфери) для подальшого врахування у проекті;

-     розроблення матеріалів оцінки впливів об'єктів і господарської діяльності на навко­-
лишнє середовище (ОВНС) у складі проектної документації для нового будівництва,
реконструкції,   технічного   переоснащення   або   ліквідації   об'єктів   відповідно   до
ДБН А.2.2-1;

-     прогнозування можливих змін при збереженні існуючих тенденцій і при планованих
впливах;

-     виявлення геопатогенних зон;

-     розроблення рекомендацій з регулювання впливів, інженерної підготовки освоюваної
(освоєної) території та особливостей конструкцій будинків і споруд, а також рекомен­-
дацій зі створення сприятливих екологічних умов;

-     розроблення заходів щодо охорони навколишнього середовища.

5.2  Склад вишукувальних робіт встановлюють залежно від:

-     цільового призначення робіт;

-     ступеня вивченості території (у т.ч. і давність інформації);

-     наявності, характеру та ступеня змін у стані природних компонентів, ступеня деградації
компонентів навколишнього середовища.

 

5.3     Методи вишукувальних робіт по кожному компоненту регулюються відповідними
нормативними документами.

5.4     У складних екологічних умовах до виконання робіт потрібно залучати спеціалізовані
організації або використовувати інформацію з їх фондів, а аналіз інформації має здійснювати
вишукувальна організація відповідно до цільового призначення робіт.

5.5     Оцінювання стану компонентів навколишнього середовища проводять за такими
критеріями:

 

-     ступінь відхилення від природних (фонових) або встановлених нормативних значень;

-     характер і ступінь небезпеки для будівель, господарської та життєвої діяльності людини;

-     наявність ефективних методів відновлення компонентів природного середовища або
захисту від їх шкідливого впливу.

5.6  Під час реконструкції, технічного переоснащення або ліквідації об'єктів вишукування
повинні забезпечити покомпонентну і комплексну оцінку можливих наслідків.


С. 38 ДБНА.2.1-1:2008

5.7      Залежно від цільового призначення вишукування для раціонального використання і
охорони навколишнього середовища повинні містити вихідні дані та рекомендації щодо
освоєння, меліорації, реабілітації, рекультивації території, захисту від несприятливих про-­
цесів, розміщення шкідливих виробництв, відходів тощо.

5.8      Склад звіту визначається цільовим призначенням робіт, технічним завданням замов­
ника і програмою виконання робіт.

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ВИШУКУВАННЯ

6.1      Спеціалізовані вишукування (умовно вишукувальні роботи) виконують з метою за-­
безпечення органів управління, юридичних і фізичних осіб продукцією, що може бути отри-­
мана за допомогою технічного та інтелектуального потенціалу вишукувальних організацій.

6.2      До спеціалізованих вишукувань відносять:

 

-     моніторинг навколишнього середовища в межах населених пунктів (об'єктів);

-     контроль стану об'єкта (інжиніринг);

-     інвентаризацію земель і кадастрові роботи;

-     геодезичне забезпечення в процесі будівництва;

-     пошук і розвідку підземних вод;

-     проектування та буріння розвідувально-експлуатаційних свердловин для питного й
технічного водопостачання;

-     розвідування ґрунтових будівельних матеріалів;

-     обстеження ділянок для розроблення проектів локальної реконструкції ландшафтів;

-     бурові та гірничопрохідницькі роботи у процесі будівництва й реконструкції;

-     дослідження забруднення ґрунтів і підземних вод;

-     роботи з санації територій, забруднених нафтопродуктами та іншими хімічними речо-­
винами;

-     створення штучних геотехнічних масивів (основ);

-     випробування натурних паль.

Перелік спеціалізованих вишукувальних робіт є підставою для одержання відповідних дозволів у органах державного управління, контролю тощо.

6.3      Технічне завдання на спеціалізовані вишукування складають у довільній формі з
обов'язковим зазначенням конкретної цілі робіт і вимог до кінцевих результатів.

6.4  Програма виконання спеціалізованих вишукувань повинна містити дані про цілі, об-­
сяги, методи виконання робіт і вимоги до результатів цих робіт.

6.5      Звіт про виконані роботи складають за формою, обумовленою в технічному завданні
або в договорі на виконання робіт.

6.6  Види спеціалізованих робіт, регламентованих відповідними нормативними докумен-­
тами, потрібно виконувати згідно з такими документами.


ДБНА.2.1-1-2008 С. 39

ДОДАТОК А

(довідковий)

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА    ЯКІ ЗРОБЛЕНО ПОСИЛАННЯ В ЦИХ НОРМАХ


Закон України

від 13.12.1991 №1977

ДСТУ 3891-99

ДСТУ 3994-2000       ДБН Д. 1.1-7-2000

ДБН А.2.2-1-2003

ДБН А.2.2-3-2004

ДБНА.2.3-1-99    ДБН В.1.1-3-97

ДБН В.1.1-12:2006

ДСТУ Б В.2.1-2-96 (ГОСТ 25100-95)

ДСТУ Б В.2.1-4-96 (ГОСТ 12248-96)

ДСТУ Б В.2.1-5-96 (ГОСТ 20522-96)


Про наукову та науково-технічну діяльність

Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять

Надзвичайні ситуації природні. Чинники фізичного походження. Терміни та визначення

Кошторисні норми і правила. Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України

Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні та будівництві підприємств, будівель і споруд

Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва

Вишукування, проектування і територіальна діяльність. Територіальна діяльність у будівництві. Основні положення

Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуа­таційних впливів, від пожежі. Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів і обвалів. Основні положення

Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуа­таційних впливів, від пожежі. Будівництво в сейсмічних районах України

Основи та підвалини будинків і споруд. Грунти. Класифікація (Основания и фундаменты сооружений. Грунты. Классификация)

Основи та підвалини будинків і споруд. Грунти. Методи лабора­торного визначення характеристик міцності та деформованості (Основания и фундаменты сооружений. Грунты. Методы лабора­торного определения характеристик прочности и деформированности)

Основи та підвалини будинків і споруд. Грунти. Методи статистичної обробки результатів випробувань (Основания и фундаменты сооружений. Грунты. Методы статистической обработки результатов испытаний)


* на розгляді


С. 40 ДБНА.2.1-1:2008

СНиП 2.02.01-83                   Основания и фундаменты сооружений. Основания зданий

и сооружений (Основи та фундаменти споруд. Основи будинків і споруд)

СНиП 2.02.03-85                   Основания и фундаменты сооружений. Свайные фундаменты

(Основи та фундаменти споруд. Пальові фундаменти)

СНиП 3.01.03-84                   Система обеспечения точности геометрических параметров

в строительстве. Геодезические работы в строительстве (Система забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві. Геодезичні роботи в будівництві)

ГОСТ 27751 -88 *                      Система надежности и безопасности в строительстве. Надежность

(СТ СЭВ 384-87)                   строительных конструкций и оснований. Основные положения

по расчету (Система надійності та безпеки в будівництві.

Надійність будівельних конструкцій та основ.

Основні положення з розрахунку)


ДБН А.2.1-1-2008 С. 41

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Б.1 Безпека* - відсутність загрози

Б.2 Відносна безпека* - ризик не перевищує допустимих меж

Б.З Вишукування - науково-технічна діяльність із дослідження властивостей об'єктів се­редовища, що передбачає роботи з отримання вихідних даних (науково-технічної продукції, інформації) для прийняття оптимальних рішень. Залежно від мети та задач досліджень розрізняють види вишукувань - економічні, соціальні, інженерні, геодезичні, геологічні, гідрологічні тощо

Б.4 Геопатогенна зона - зона прояву аномальних впливів на людей, тварин і рослини, обумовлених особливостями геологічного середовища

Б.5 Геотехнічні об'єкти - будівельні об'єкти, що взаємодіють із геологічним середови­щем

Б.6 Елювіальні ґрунти (елювій) —ґрунти без жорстких структурних зв'язків, які є продук­тами вивітрювання гірських порід, що втратили властивості материнських порід, залиши­лись на місці свого утворення й зберегли тією чи іншою мірою в корі вивітрювання структуру і текстуру вихідних порід, а також характер їх залягання. У профілі кори вивітрювання виділя­ють дисперсну, уламкову і тріщинувату зони, а до елювіальних ґрунтів відносять дві перші зони

Б.7 Зона активної взаємодії - частина масиву ґрунтів, у межах якого (у плані й по гли­бині) відбуваються зміни під впливом техногенних факторів

Б.8 Інженерно-геологічні процеси і явища - геологічні процеси і явища, що викликані діяльністю людини або впливають на неї

Б.9 Інженерно-топографічний план - упорядкована сукупність даних у графічному, цифровому або електронному вигляді про елементи ситуації та рельєфу (у тому числі над­земні й підземні) та їх властивості у фіксованому періоді часу

Б.10 Картографічна модель - графічне зображення на карті (схемі) найважливіших фак­торів та їхніх характеристик зі зміною у фіксованому періоді часу, врахування яких необхідне при проектуванні, будівництві та експлуатації будівель і споруд, плануванні розвитку тери­торій тощо

Б. 11 Матеріали вишукувань - науково-технічна продукція, створювана в результаті ви­конання вишукувальних робіт

Б. 12 Надійність - здатність системи зберігати задані властивості протягом певного часу

Б. 13 Небезпечні процеси та явища* - геологічні та інженерно-геологічні процеси й гідро­метеорологічні явища, які призводять до негативного впливу на території, господарські об'єкти та життєдіяльність людей (зсуви, обвали, карст, селеві потоки, снігові лавини, буревії, смерчі, підтоплення та затоплення територій тощо)

*  Терміни встановлені ДСТУ 3891 та ДСТУ 3994, у цих нормах вони вживаються в розумінні, наведеному у визначенні їх понять, що розповсюджуються тільки на ці норми


С. 42 ДБНА.2.1-1:2008

Б.14 Несприятливі процеси - природні та техногенні інженерно-геологічні та екологічні процеси, що знижують експлуатаційну придатність будівель і споруд, призводять до здорож-чання будівництва і/або мають негативний вплив на людину

Б. 15 Нормативний прогноз - висновок, змістом якого є визначення шляхів і строків до­сягнення можливих станів об'єкта прогнозування в майбутньому, що приймаються як ціль

Б.16 Опорна інженерно-геодезична мережа - геодезична мережа заданого класу точ­ності, що слугує основою для виконання геодезичних робіт для проектування, будівництва та експлуатації будівель і споруд, проведення стаціонарних геодезичних робіт і досліджень

Б. 17 Оптимальні проектні рішення - рішення, які забезпечують нормативний рівень надійності проектованих об'єктів при застосуванні сучасних технологій їх спорудження та експлуатації, обґрунтованих витратах і допустимих впливах об'єкта на навколишнє середо­вище

Б.18 Пошуковий прогноз - висновок, змістом якого є визначення можливих станів об'єкта прогнозування в майбутньому

Б. 19 Допустимі техногенні впливи - впливи, за яких характеристики окремих факторів або системи в цілому не виходять за межі нормативних або розрахункових значень

Б.20 Резонансні фактори - фактори (рівень підземних вод, стійкість схилу тощо), які змінюють свої кількісні і якісні характеристики під зовнішнім впливом (навантаження, підрізування, обводнювання тощо)

Б.21 Ризик* - міра величини загрози (втрати життя, економічних або екологічних втрат)

Б.22 Сейсмічне мікрорайонування (СМР) - комплекс інженерно-геологічних і сейсмо­метричних робіт щодо прогнозування впливу особливостей будови приповерхневої частини розрізу (будова, властивості та стан порід, характер і особливості рельєфу тощо) на сейсмічний ефект і параметри коливання ґрунту на майданчику

Б.23 Територіальний фонд науково-технічної (вишукувальної) інформації - банк да­них інженерно-геодезичної, інженерно-геологічної, інженерно-гідрогеологічної, геотехніч­ної, інженерно-гідрологічної та інженерно-екологічної інформації, отриманої на підставі матеріалів вишукувань різних організацій

Б.24 Техногенні умови - умови, змінені в результаті інженерно-господарської діяльності людини

Б.25 Трасування лінійних споруд - комплекс проектно-вишукувальних робіт із вибору оптимального розташування лінійної споруди на місцевості

Б.26 Уніфіковані категорії складності умов вишукувань - категорії, що встановлюються за основними факторами, які визначають складність виконання цілісного комплексу вишуку-вальних робіт

Б.27 Штучний геотехнічний масив - інженерно-геологічний масив порід (ІГМП), пере­творений у природному заляганні методами ущільнення, армування, технічної меліорації або створений шляхом заміни, відсипання й намиву ґрунтів


ДБНА.2.1-1-2008 С. 43

ДОДАТОК В

(обов'язковий)

ФОРМА ТА СКЛАД ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ ШЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНИХ ВИШУКУВАНЬ

МП

Шифр замовлення___________                                                                  ЗАТВЕРДЖУЮ

(найменування організації замовника)

підпис керівника                 прізвище

________ ._______ 20____ р.

  число        місяць прописом       рік

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ                                                     на виконання інженерно-геодезичних вишукувань

1. Повне найменування об'єкта_____________________________________________________

2. Місцерозташування й межі району (ділянки)_______________________________________

3. Замовник   _____________________________________________________________________

4. Технічна характеристика проектованого об'єкта та стадія проектування.

5. Детальність і повнота відображення ситуації об'єкта.________________________________

6. Точність визначення просторового положення елементів ситуації (масштаб)___________

7. Спеціальні вимоги ______________________________________________________________.

8. Перелік звітних матеріалів, зразки форм їх подання у випадку виконання спеціальних видів
робіт____________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

9. Відомості про наявність матеріалів вишукувань минулих років_______________________

_______________________________________________________________________________

 

 

 
 
 

10. Додатки  ______________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Головний інженер проекту  _______________   ________________

підпис                             прізвище

тел.____________________

Відповідальний представник замовника_______________________  __________________

посада                                       прізвище

тел._______________________


 

ДБН А.2.1.1-2008  С.44

ДОДАТОК Г(довідковий)

УНІФІКОВАНІ КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ УМОВ ПРИ ВИКОНАННІ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНИХ ВИШУКУВАНЬ

ДЛЯ БУДІВНИЦТВА


 

Фактори

І

II

III

IV

V

1

2

3

4

5

6

Ухилмісцевості

до0,01

0,01...0,025

0,025...0,035

0,035...0,07

більше0,07

Пересіченість місцевості

степова, лісостепова відкритамісцевість ізневеликоюкількістю великихконтурів; кількістьштативівна1 км ходунівелювання- 5-7,    пікетівна1 газйомки -16-25

відкритарівниннаабо пагорбкуватамісцевість зізначноюкількістючітко вираженихформрельєфу таситуації, відкрите легкопрохіднеболото; кількістьштативівна1 км ходу-10-12,           пікетівна1 га- 26-50

напівзакритарівниннаабо пагорбкуватамісцевість, пересіченабалкамиіяра­миздрібнимиформами рельєфутавеликоюкон-турністю; відкритеболото середньоїпрохідності; відкритагірськамісцевість зрельєфомсередньої складності;              кількістьштативівна1 км ходу- 15-20,           пікетівна1 га- 51-80

рівниннаабопагорбкувата місцевість, сильнопересі­ченабалкамиіярами; гірськамісцевістьізпрос­тимиформамирельєфу; відкритеважкопрохідне болото; територіїпромис­ловихібудівельних майданчиківзвеликою кількістюконтурів;    кількістьштативівна1 км ходу- 25-30,            пікетівна1 га- 81-120

гірськамісцевістьзісклад­нимиформамирельєфу; високогірнірайони, напівзакритіізсильнороз­членованимрельєфом, звідноснимиперевищен­нямибільше0,5 км; територіїпромислових ібудівельнихмайданчиків, кар'єріввідкритоїрозробки кориснихкопалинзвели­коюкількістюконтурів; кількістьштативівна1 км ходу- 32-35,              пікетівна1 га—           більше 120

Забудова, насадженнядерев

щільністьзабудовидо20 %; незначнакількістьелемен­тівблагоустроютаситуації

щільністьзабудови        20-30 %;                   будівліпростоїконфігу­рації, значнакількість елементівблагоустрою таситуації; міськісквери, садитапаркибезподе-ревноїзйомки

щільністьзабудови       30—40 %; будівліскладної конфігурації; міста таселищазневеликою кількістювисокихбудинків ідеревонасадженнями висотою10-15 м, місцями зпідліскомабогустимча­гарником; приміськізони великихміст; промислові табудівельнімайданчики ізсередньою забудованістю

щільністьзабудови         40-50 %; будівліскладної конфігурації, велика кількістьелементівблаго­устроютаситуації; міські сквери, садитапарки нескладноїконфігурації заумовиподеревної зйомки

щільністьзабудовипонад 50 %; будівліскладної конфігураціїзвеликою кількістюелементівблаго­устроютаситуації; великі промисловіцентри; міські сквери, садитапарки звеликоюкількістюдріб­нихелементівситуації, а такожчагарникутаінших насаджень, щопідлягають подеревнійзйомці; головні магістралівеликихміст

 


 

1

2

3

4

5

6

Pуxтранспорту  тапішоходів,                            іншіперешкоди

 

дорогизнезначнимрухом  транспорту

дорогитавулиціміст, селищ, промислових ібудівельнихмайданчиків зіслабкимрухомтранс­порту; незначнакількість котлованів, відвалівтаін.

рухтранспортутапішо­ходівсередньоїінтенсив­ності; діючіпромислові табудівельнімайданчики знаявністюкотлованів, відвалів

 

вулицімістізінтенсивним рухомтранспортутапішо­ходів, щонезатрудняв проведення робіт; промис­ловітабудівельнімайдан­чикизізначною контурністю

головнімагістралівеликих містізінтенсивнимрухом транспортутапішоходів; задимленістьізагазо­ваністьатмосфери; діючі великіпромисловіта будівельнімайданчики, діяльністьякихвикликає порушеннябезперервності технологічногопроцесу вишукувань

Інженерні комунікації

 

до3 видівмереж;        понад20 колодязівна1 га ізчіткимизовнішнімиозна­ками, щонепотребують очищення

3-5 видівмереж; 15-20 колодязівна1 га, ізчіткимизовнішніми ознаками, щонепотребу­ютьочищення

 

5-8 видівмереж; 9-14 колодязівна1 га, зйомкачастинимереж вимагаєочищення, пошуку зовнішніхознаківикорис­танняприладівпошуку

8-10 видівмереж; 4-8 колодязівна1 га; зйомкамережвимагає очищення, пошуку зовнішніхознаківикорис­танняприладівпошуку

понад10 видівмереж;      до3 колодязівна1 га; значнакількістьзовнішніх ознаквимагаєінструмен­тальногопошукузрозчи­щеннямколодязів, розкриттяокремихпрокла­докшурфами; загазо­ваністьелементів прокладок, щовимагає примусовоївентиляції

Примітка. Втаблиціпокожнійкатегоріїнаведеноперелікфакторів, яківизначаютьступіньскладностіумоввиконаннявсіхосновнихвидівтопографічних ігеодезичнихробітприінженернихвишукуванняхдлябудівництва, якіпередбаченіЗбірникомціннавишукувальніроботидлякапітальногобудівництва.

Привиконаннікомплексуробіткатегоріїскладностівартовстановлюватизасукупністюфакторів, зазначенихудодатку. Якщоякий-небудьокремийфакторсто­суєтьсябільшвисокоїкатегоріїзавидомробіт, якиймаєвизначальнувагувзагальномуобсязі, токатегоріюскладностівартовстановлюватизацимфактором.

 


 

ДБН А.2.1.1-2008  С. 45



С. 46 ДБНА.2.1-1:2008

ДОДАТОК Д

(рекомендований)

СКЛАД І ЗМІСТ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ЗВІТУ                    ПРО ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНІ ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА

1   Загальні відомості

Підстава для проведення робіт. Цілі та задачі інженерно-геодезичних вишукувань.

Місце розташування району (майданчики, траси), адміністративна підпорядкованість. Дані про землекористування та землевласників.

Коротка характеристика варіантів майданчиків (трас) та їх порівняльна оцінка за інже­нерно-геодезичними умовами. Система координат і висот.

Види й обсяги виконаних робіт, строки їх проведення. Відомості про виконавця.

2   Коротка фізико-географічна характеристика району (ділянки)
інженерних вишукувань

Характеристика рельєфу (у тому числі кути нахилу поверхні).

Геоморфологія, гідрографія.

Відомості про наявність небезпечних природних і техногенних процесів.

3   Топографо-геодезична вивченість району (ділянки) інженерних вишукувань

Забезпеченість території топографічними картами, інженерно-топографічними плана­ми, фотопланами (аеро- і космофотопланами), спеціальними (земле-, лісовпорядними та ін.) планами відповідних масштабів. Найменування організацій-виконавців карт (планів), час і методи їхнього створення (виконання), масштаб і висота перетину рельєфу, система коорди­нат і висот.

Технічна характеристика геодезичних, картографічних і топографічних матеріалів. Оцінка можливості використання цих матеріалів і даних стаціонарних геодезичних спостере­жень (повнота й вірогідність).

Дані про кадастри.

Відомості про геодезичні мережі, включаючи пункти стаціонарних геодезичних спостере­жень (типи центрів і зовнішніх знаків) із вказівкою їхніх технічних характеристик і можли­вості використання на основі результатів їхньої оцінки.

4   Відомості про методику та технологію виконаних робіт

Створення (розвиток) опорних (планових мереж 3 і 4 класів і мереж згущення 1 і 2 роз­рядів, нівелірної мережі II, III, IVкласів) і планово-висотних знімальних геодезичних мереж або геодезичних мереж спеціального призначення для будівництва.

Виконання топографічної (наземної, аерофототопографічної, стереофотограмметричної і ін.) зйомки, включаючи зйомку підземних і надземних споруд, і створення (складання) інже­нерно-топографічних планів.

Оновлення топографічних (інженерно-топографічних) і кадастрових планів у графічній, цифровій, фотографічній і іншій формах.

Виконання інженерно-гідрографічних робіт.

Камеральне та польове трасування з вибором конкурентоздатних варіантів трас лінійних споруд.

Координування основних елементів і зовнішні обмірювання будинків (споруд).


ДБНА.2.1-1-2008 С. 47

Спосіб закріплення геодезичних пунктів і точок на місцевості та їх передавання на нагляд за схоронністю.

Геодезичне забезпечення виконання інших видів інженерних вишукувань (перенесення в натуру та прив'язка гірничих виробок, геофізичних та інших точок інженерних вишукувань).

Виконання геодезичних спостережень і досліджень (у тому числі в районах розвитку не­безпечних природних і природно-техногенних процесів) - спостереження за деформаціями основ будинків і споруд, земної поверхні та товщі гірських порід тощо.

Відомості про використання програмних засобів для камеральної обробки результатів ге­одезичних вимірювань і створення інженерно-топографічних планів (цифрових інженер­но-топографічних планів).

Характеристика точності й детальності вишукувальних робіт.

5   Відомості про проведення технічного контролю і приймання робіт

Результати виконаного контролю робіт, а також відомості про метрологічний контроль інструментів та приладів.

6   Висновок

Стислі результати виконаних робіт і їх оцінка, відомості про повноту і якість, відпо­відність вимогам технічного завдання та програмі інженерних вишукувань, чинним норма­тивним документам з інженерних вишукувань для будівництва.

Рекомендації щодо проведення наступних інженерно-геодезичних робіт.


С. 48 ДБН А.2.1-1:2008

ДОДАТОК Е

(обов'язковий)

ФОРМА ТА СКЛАД ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ВИШУКУВАНЬ

МП

Шифр замовлення____________________________________________ ЗАТВЕРДЖУЮ

(найменування організації замовника)

підпис керівника                 прізвище

______________      ____________  20__ р.

число        місяць прописом       рік

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ                                                       на виконання інженерно-геологічних вишукувань

1. Повне найменування об'єкта________________________________________

______________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

 

2. Місцезнаходження об'єкта (за адміністративним поділом)___________________________

3. Замовник  _____________________________________________________________________

4. Стадія проектування  ___________________________________________________________

5.  Відомості про наявність матеріалів інженерно-геологічних вишукувань минулих років

6.Особливі вимоги до результатів вишукувань________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

 

Додатки:

1.Основні відомості про конструктивні особливості проектованих будівель і споруд, трас
комунікацій, (за Формою № 1, що додається).

2.     Топографічний план з нанесенням проектованих будівель, споруд та трас.

3.     Копія рішення про відведення земельної ділянки (або іншого правовстановлюючого
документа).

4.     Інші документи, надані замовником (за згодою) на прохання виконавця робіт

Головний інженер проекту      ___________        ________________

підпис                             прізвище

ТЄЛ.____________________________

Відповідальний представник замовника______ ________________     _____________

посада                                     прізвище

тел._________________



ДБН А.2.1-1:2008 С. 49

 

Форма №1

 

Основні відомості про конструктивні особливості проектованих об’єктів будівництва:

 

-будівель і споруд

 

№ з/п

№ будівлі, споруди за планом

 

 

 

 

Найменування проектованої

будівлі, споруди

Рівень відповідальності

Габарити, м

Передбачуваний

тип фундаменту

Передбачувана глибина закладення фундаменту, м

Глибина підвальних приміщень, м

 

 

 

 

Проектоване навантаження

на 1 п. м. стрічкового фундаменту;

палю, опору на 1 кв.м плити

Планувальні відмітки, м

Технологічний процес

(мокрий, сухий)

Навантаження

(статичне, дінамічне)

Особливості експлуатації

Довжина

Ширина

Висота

(поверховість)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- по трасах лінійних споруд

 

№ з/п

Призначення і найменування траси

Характеристика траси (діаметр,

матеріал, спосіб укладання та ін.)

 

Глибина закладення, м

 

Довжина, м

Наявність та характеристика ділянок переходів

 

 

 

 

 

 

 


С. 50 ДБНА.2.1-1:2008

ДОДАТОК Ж

(обов'язковий)

КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ

Фактори

 

I (проста)

 

II(середньоїскладності)

III (складна)

 

Геоморфологічніумови

 

майданчик(ділянка) умежаходногогеоморфо­логічногоелемента; поверхнягоризонтальна, нерозчленована

майданчик(ділянка) умежахдекількохгеомор­фологічнихелементів одногогенезису; поверхняпохила, слабкорозчленована

майданчик(ділянка) умежахдекількохгеомор­фологічнихелементів різногогенезису; поверхнясильно розчленована

Геологічніфактори

всферівзаємодіїбудівель

іспорудізгеологічним

середовищем

 

небільшедвохрізних залітологієюшарів, щозалягаютьгоризон­тальноабослабкопохило (ухилнебільшечотирьохрізних залітологієюшарів, щозалягаютьпохило абозвиклинцьовуванням; потужністьзмінюється закономірно; закономірназмінахарак­теристикгрунтівуплані абозаглибиною; скельнігрунтимають нерівнупокрівлю іперекритінескельними грунтами

небільшечотирьохрізних залітологієюшарів, щозалягаютьпохило абозвиклинцьовуванням; потужністьзмінюється закономірно; закономірназмінахарак­теристикгрунтівуплані абозаглибиною; скельнігрунтимають нерівнупокрівлю іперекритінескельними грунтами

більшечотирьохрізних залітологієюшарів; потужністьрізкозмінюється; лінзоподібнезалягання шарів;     значнийступіньнеодно­рідностізапоказниками властивостейгрунтів, щонезакономірноі(або) закономірнозмінюються впланіабозаглибиною; скельнігрунтимають сильнорозчленовану покрівлюіперекриті нескельнимигрунтами

Гідрогеологічніфактори всферівзаємодіїбудівель іспорудізгеологічним середовищем

підземніводивідсутні абоєодинвитриманий горизонтпідземнихвод зодноріднимхімічним складом

дваабобільшевитрима­нихгоризонтипідземних вод, місцямизнеоднорід­нимхімічнимскладом абознапором

горизонтипідземнихвод невитриманізапроляган­няміпотужністю, знеодноріднимхімічним складом; місцямискладне чергуванняводоносних іводотривкихпорід; напорипідземнихвод змінюються запроляганням

Геологічніпроцеси, щонегативновпливають наумовибудівництва іексплуатаціїбудівель іспоруд

відсутні

маютьобмежене поширення

маютьвеликепоширення івирішальновпливають напроектування табудівництво

Грунтиізособливими властивостямивсфері взаємодіїбудівель іспорудізгеологічним середовищем

         

                  -¨-

нероблятьістотного

впливунавибірпроектних рішень;     маютьвитримане залягання

вирішальновпливають навибірпроектнихрішень; ускладнюютьбудівництво йексплуатацію

Примітка. Категоріїінженерно-геологічнихумоввстановлюютьзасукупністюфакторів, зазначенихудодат­куЖ. Якщоякий-небудьокремийфакторвідноситьсядобільшвисокоїкатегоріїскладностіієвизначальним приприйняттіосновнихпроектнихрішень, токатегоріюскладностіінженерно-геологічнихумоввстановлюють затакимфактором. Уцьомувипадкуповиннібутизбільшеніобсягиабододатковопередбаченітількитівиди робіт, якінеобхіднідлязабезпеченняз'ясуваннявпливунапроектованібудівлітаспорудисамецьогофактора

.


ДБНА.2.1-1-2008 С. 51

Додаткова оцінка інженерно-геологічних умов для забудованих територій, існуючих і експлуатованих будівель та споруд за ступенем соціально-екологічного ризику (дається для IIIкатегорії складності умов):

III- умови складні; загроза втрати придатності або руйнування будівель і споруд відсут­ня;

Ша - умови особливо складні; є потенційна загроза втрати придатності або руйнування будівель і споруд, а також загроза життєдіяльності населення;

Шб - екстремальні умови; процеси, що розвиваються, несуть реальну загрозу руйнування будівель і споруд та загрозу життєдіяльності населення.

На ділянках Ша, Шб нове будівництво не допускається до вжиття заходів, що усувають загрозу втрати придатності (або руйнування) будівель і споруд та забезпечують життє­діяльність населення.


С. 52 ДБНА.2.1-1:2008

ДОДАТОК И

(рекомендований)

ОЦІНКА СКЛАДНОСТІ ГЕОТЕХНІЧНОГО БУДІВНИЦТВА

И.1 Геотехнічні об'єкти

И.1.1 Природні основи і фундаменти неглибокого закладення (окремішні, стрічкові, плитні);

И.1.2 Перетворені ґрунтові основи (ущільнені трамбуванням, закріплені хімічними спо­луками, закріплені термічним впливом, ущільнені попереднім навантаженням);

И.1.3 Штучні ґрунтові основи (ґрунтові подушки, грунтонабивні палі, буроін'єкційні або ґрунтоцементні палі);

И.1.4 Фундаменти глибокого закладення на природній основі (забивні палі, буронабивні палі, палі-оболонки, опускні колодязі, стіни в ґрунті);

И.1.5 Земляні споруди (схили, насипи, дамби, греблі, укоси насипів і виїмок, композитні споруди);

И.1.б Підземні споруди (тунелі, колодязі);

И.1.7 Підпірні та утримуючі споруди (підпірні стінки, анкери);

И.1.8 Захисні споруди (екрани, канали, дрени).

И.2 Категорії складності улаштування основ, фундаментів і підземних споруд

 

 

Критеріїоцінки

Категоріїскладності

1

2

3

Планування території івлаштування котловану

плануванняабопідсипання нависотуменше2,0 м; глибинакотловану менше3,0 м, безабоізпростимкріпленням укосів

плануваннявисотою2-5 м відсипанінасухозущільнен­нямабогідронамивом грунтів; глибинакотловану 3,0... 12,0 мзконсольними, розпірнимийіншимиогород-жувапьнимиконструкціями

плануваннявисотоюбільше 5,0 мзущільненнямгрунтів, влаштуванняекологічного екрана; глибинакотловану більше12,0 мзогороджу-вальнимианкернимибагато­яруснимиконструкціями, увигляді«стінугрунті»тощо

Будівельне водозниження, дренування

безводозниження, відкритий водовідлив

водозниженняголкофільтра­ми, протифільтраційніконст­рукції, пристіновийдренаж

складнісистемиводознижен­ня, протифільтраційних конструкцій, дренажів

Видоснов

природненаґрунтах природноїбудови

штучне: ґрунтовіподушки, поверхневеущільнення трамбуванням, вібрацією

штучне: наосновібурозмі-шувальнихтехнологій, армованебетонними, щебеневимипалями, хімічнозакріпленетощо

Типи фундаментів, навантаження нафундаменти

стовпчасті, стрічкові, плитні, пальовідовжиноюдо8,0 м; навантаження:                       прогоновеменше300 кН/м, зосередженеменше1000 кН/м2, середнєменше50 кН/м2.                 Коефіцієнтзмінюваності навантаженьменший1,2

стовпчасті, стрічкові, пере­хресністрічкові, плитні підколони; палі:                  забивні8,0... 15,0 м, буронабивні6,0... 15,0 м, набивні6,0...12,0 м; навантаження:          прогонове300... 1000 кН/м, зосереджене1000...5000 кН/м2, середнє- 50.. .200 кН/м2. Коефіцієнтзмінюваності навантажень1,2-1,4

стрічкові, перехресно-стріч­кові, плитні, пальово-плитні; палі: забивнібільше15,0 м, буронабивнібільше15,0 м, набивнібільше12,0 м; навантаження: прогонове більше1000 кН/м, зосеред­женебільше5000 кН/м, середнєбільше200 кН/м2. Коефіцієнтзмінюваності навантаженьбільший1,4

Можливість негативного впливунаісну­ючузабудову

узонівпливуспоруджуваної будівлівідсутнібудинки йспоруди

узонівпливуспоруджуваної будівлі- будинкиіспоруди знаходятьсянавідстані більше5,0 м

близькерозташування, менше5,0 мвідіснуючих будівельіспоруд


ДБНА.2.1-1-2008 С. 53

И.З Геотехнічні категорії складності будівництва

 

Категоріяскладності інженерно-геологічних умов

 

 

Категоріяскладностівлаштуванняоснов, фундаментівіпідземнихспоруд

1

2

3

І

1

1

2

II

1

2

3

III

2

3

3

IIIa, III б

3

3

3


С. 54 ДБНА.2.1-1:2008

ДОДАТОК К

(рекомендований)

ГЕОФІЗИЧНІ МЕТОДИ В КОМПЛЕКСІ ВИШУКУВАЛЬНИХ РОБІТ

 

 

Завданнядосліджень

Комплексгеофізичнихметодів

основні

допоміжні

Інженерно-геологічнівишукування

1 Рельєф покрівлі скельних грунтів

електророзвідка методами: ГП3*; ЕП; ВЕ3УО; сейсморозвідка МПХ

електророзвідка методами: ВЕЗ МДС; ЧЕМЗ; ДЕМП; сейсморозвідка МВХ; гравірозвідка

2 Розчленовування геологічного розрізу (встановлення меж між шарами різного літологічного складу й стану в скельних і дисперсних породах)

ВЕЗ; МПХ; ГПЗ; різні види каротажу:          - акустичний;

- електричний;

- радіоізотопний;

- геополяритонний

ВЕЗ МДС; ВЕЗ ВП; ЧЕМЗ; ВСП; безперервне сейсмоакустичне профілювання на акваторіях

3 Місце розташування, глибина залягання і форми локальних неоднорідностей:

 

- зона тріщинуватості та тектонічних порушень;

 

 

 

 

- карстові порожнини і підземні виробки;

 

- поховані останці та локальні перезаглиблення в скельній основі;

 

- льоди і сильнольодисті ґрунти;

 

 

- міжмерзлотні води і талики

 

 

 

 

ГПЗ, ВЕЗ УО; ВЕЗ МДС; КВЗ; ПП; МПХ; ВСП; сейсмопросвічування міжсвердловинного простору, витратометрія, різні види каротажу; еманаційно-газова зйомка

 

ГПЗ; ЕП; ВЕЗ; КВЗ; ВСП; расходометрия, резистивіметрія

 

ГПЗ; ВЕЗ УО; ВЕЗ МДС; ЕП; гравірозвідка, магніторозвідка

 

 

ГПЗ; ЕП; ВЕЗ МДС; МПХ;                         різні види каротажу

 

ГПЗ; ЕП; ВЕЗ МДС; МПХ; термометрія

 

 

 

 

ВЕЗ ВП; ВЕЗ МДС; радіохвильове просвічування; радіокип; ДЕМП; магніторозвідка; термометрична зйомка

 

 

сейсмоакустичне просвічування; радіохвильове просвічування, гравірозвідка

 

ДЕМП; сейсмічне просвічування

 

 

ВЕЗ ВП; ДЕМП; ЧЕМЗ; мікромагнітна зйомка; гравірозвідка

 

ПП; ВЕЗ ВП

4 Вивчення геологічних процесів і їх змін:

 

4.1 Напружений стан ґрунтового масиву

 

4.2 Зсуви:

 

- визначення складу і стану порід у зсувному тілі й цілику;

 

- виявлення ослаблених зон і тріщин;

 

- виявлення зон стиску і розтяган­ня у зсувному язиці та у прибровковій частині схилу;

 

- визначення геометрії зсувного ложа;

 

 

 

ГПЗ; РПІЕМПЗ; МПХ; ВСП; різні види каротажу; резистивіметрія; гравіметрія

 

 

СВРЗ ПХ; ГПЗ; РПІЕМПЗ; МПХ; ЕП;          ВЕЗ УО; СППБ, різні види каротажу                - ГГК, НГК, ГК, ТК;                                      термометрія, резистивіметрія поверхневих і підземних вод

 

 

 

ПП

 

 

 

ПП; режимні спостереження акустичної емісії, магнітні марки; еманаційно-газова зйомка;                   ВЕЗ МДС; ВЕЗ ВП; МЗТ

* Перелік скорочень (абревіатур) дивись у кінці додатку

 

 


ДБНА.2.1-1-2008 С. 55

Продовження таблиці

 

 

Завдання досліджень

Комплексгеофізичнихметодів

основні

допоміжні

4.3 Карст

 

- розчленовування розрізу

за складом, вологістю, пористістю,

тріщинуватістю, кавернозністю

порід, вивчення рельєфу

карстівних порід;

 

- визначення потужності карстівної

товщі;

 

- виявлення і картування тріщин-

них зон, пустот, порожнин

у карстівній товщі;

 

- вивчення тріщино-карстових вод

і стан водотривів;

 

- контроль за розвитком карстових

процесів

 

 

 

 

 

 

 

 

ГПЗ; ВЕЗ МДС; ЕП; ЕП МДС; ПП;

МЗХ; СТЗ; різні види каротажу;

резистивіметрія; гравіметрія

 

 

 

 

 

 

 

 

ВЕЗ УО; ЕП УО; СП МПХ

5 Сейсмічне мікрорайонування

територій:

- визначення геологічної будови

і обводненості порід верхньої

частини розрізу;

- вивчення глибинної будови

розрізу;

- виявлення і картування

диз'юнктивних порушень

та тріщинуватих зон;

- вивчення сейсмоакустичних

властивостей ґрунтів і гірських

порід у природному заляганні;

- режимні спостереження

за змінами інтенсивності

геофізичних полів у внутрішніх

точках гірського масиву

 

 

СТЗ; СТЗ МЗХ; сейсморозвідка

МЗГТ; ВЕЗ МДС; ЕП; ГГК; ННК; ГК;

ТК; ГПЗ; МПХ;

реєстрація слабких землетрусів,

вибухів;

метод сейсмічних жорсткостей

(сейсмозондування й радіоізотопний

каротаж);

метод реєстрації мікросейсм,

метод реєстрації вибухів

 

 

реєстрація сильних землетрусів;

реєстрація мікросейсм;

високоточна гравіметрія;

магніторозвідка,

виміри еманацій гелію

у свердловинах; ВЕЗ УО

Гідрогеологічні   вишукування

6 Глибина залягання рівня

підземних вод

МПХ; ВЕЗ

ВЕЗВП

7 Глибина залягання, потужність

лінз солоних і прісних вод

ЕП; ЕП МДС; ВЕЗ; резистивіметрія

ВЕЗ МДС; ВЕЗ ВП; ЧЕМЗ;

витратометрія

8 Динаміка рівня підземних вод

стаціонарні спостереження ВЕЗ; ННК

 

9 Напрямок, швидкість руху, місця

розвантаження підземних вод,

зміна їхнього складу

резистивіметрія; витратометрія;

МЗТ; ПП; ВЕЗ

термометрія; спектрометрія

10 Виявлення шляхів міграції

підземних вод тріщинного типу

ГПЗ

 

Геотехнічні   вишукування

11 Вивчення складу, стану

і властивостей ґрунтів

 

 


С. 56 ДБНА.2.1-1:2008

Закінчення таблиці

 

 

Завданнядосліджень

Комплексгеофізичнихметодів

основні

допоміжні

11аСкельні:

пористістьітріщинуватість, статичниймодульпружності, модульдеформації, тимчасовий опіродноосьовомустиску, коефі­цієнтспротиву, напруженийстан

 

різнівидикаротажу: МЗТ; сейсмо­акустичнепросвічування; ВСП; лабораторнівимірюванняПЕО ішвидкостейпружниххвиль; ГПЗ; РПІЕМПЗ; сейсмопросвічування міжсвердловинногопростору

 

ВЕЗ

116 Піщані, глинистітапилуваті, великоуламкові:

- вологість, щільністьіпористість;

-  - зчеплення, кутвнутрішнього тертя, модульдеформації

 

 

різнівидикаротажу;

акустичнийіпенетраційнийкаротаж; лабораторнівиміришвидкостей пружниххвиль

 

 

МЗХ; лабораторнівиміриПЕО ішвидкостейпружниххвильМЗХ

11 вПіщанітаглинистімерзлі:

вологість, льодистість, порис­тість, щільність, тимчасовийопір одноосьовомустиску

 

різнівидикаротажу; ВСП; лабораторнівиміриПЕО ішвидкостейпружниххвиль

 

ВЕЗУО; ВЕЗМДС

112 Корозійнаактивністьґрунтів іблукаючихструмів

БЕЗ; ЕП; ПП; лабораторнівимірю­ваннящільностіполяризуючого струму; реєстраціяблукаючих струмів

 

113 Виявленняшляхівфільтрації втілідамбігребель

ГПЗ; РПІЕМПЗ

 

114 Виявленнязондеформацій лінійнихконструкцій: тунелів, дренажнихштолень, напірних трубопроводівінафтопродукто-проводів

ГПЗ; РПІЕМПЗ

георадарніметоди

115 Оцінканапружено-деформова-ногостануконструкційбудівель іспоруд

ГПЗ; РПІЕМПЗ

 

116 Діагностикастійкостідревніх пам'ятоккультурноїспадщини іпошукпідземнихходівтакамер поховань

ГПЗ; РПІЕМПЗ

георадарніметоди

117 Виявленняділянокпідвищених водопритіківігірськихударів угірничихвиробках

ГПЗ; РПІЕМПЗ

 

Вишукуваннядляраціональноговикористанняйохоронинавколишньогосередовища

18 Забрудненняпідземнихвод

ВЕЗ; резистивіметрія

ПП

119 Радіаційнезабрудненняґрунтів іпідземнихвод

радіаційнатаеманаційно-газова зйомки

термометричназйомка

220 Виявленнязоннегативного впливуелектромагнітнихполів наживіорганізмиіоцінка патогенностітериторій

ГПЗ, РПІЕМПЗ;                             радіаційнатаеманаційно-газова зйомки

 


ДБНА.2.1-1-2008 С. 57

*Перелік скорочень (абревіатур), наведених у додатку К

ВЕЗ           - вертикальне електричне зондування

ВЕЗ ВП    - вертикальне електричне зондування за методом викликаних потенціалів

ВЕЗ УО   - вертикальне електричне зондування за методом уявних опорів

ВЕЗ МДС - вертикальне електричне зондування за методом двох складових

ВСП        - вертикальне сейсмічне профілювання

ГГК           - гама-гама каротаж

ГК             - гама-каротаж

ГПЗ         - геополяритонне зондування

ДЕМП     - дипольне електромагнітне профілювання

ЕП            - електропрофілювання

ЕП УО     - електропрофілювання уявних опорів

ЕП МДС - електропрофілювання за методом двох складових

КВЗ         - кругове вертикальне зондування

МВХ        - метод відбитих хвиль

МЗГТ      - метод загальної глибинної точки

МЗТ        - метод зарядженого тіла

МПХ       - метод переломлених хвиль

НГК         - нейтрон-гама каротаж

ННК        - нейтрон-нейтрон каротаж

ПЕО        - питомі електричні опори

ПП            - метод природного поля

РПІЕМПЗ - реєстрація природного імпульсного електромагнітного поля Землі

СВРЗ ПХ -сейсморозвідка високої розділювальної здатності поперечними хвилями

СППБ     - сейсмічне профілювання на постійній базі

СП МПХ - сейсмічне профілювання методом переломлених хвиль

СТЗ         - сейсмічне точкове зондування

СТЗ МЗХ - сейсмічне точкове зондування методом заломлених хвиль

ТК             - термокаротаж

ЧЕМЗ      - частотне електромагнітне зондування


С. 58 ДБНА.2.1-1:2008

ДОДАТОК Л

(рекомендований)

РОЗМІЩЕННЯ ТА ГЛИБИНИ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК ПО ТРАСАХ ЛІНІЙНИХ СПОРУД

 

 

 

Лінійнаспоруда типового таіндивідуального проектування

Розміщеннягірничоївиробки

Глибинагірничоївиробки, м

поосітраси, м

на поперечниках, м

відстаніміж поперечниками, м

Лінійнаспорудатиповогопроектування

Залізниця

250

-

-

до5

Автошлях

250

-

-

до 3

Магістральний трубопровід

250

-

-

на1 мнижчепроектованоїгли­бинизакладеннятрубопроводу

Естакададлянад­земнихкомунікацій

100-200

-

-

3-7

Повітряналінія електропередачіта зв'язкунапругою, кВ:

   до35

  більшеніж35

 

 

 

500 

300

 

-

 

-

 

-

 

-

 

 

 

                     3-5

                     5-7

Кабельналініязв'язку таелектропередачі

1000

-

-

2

Водопровід, каналіза­ція, тепломережа тагазопровід

300

-

-

на1 мнижчепроектованоїгли­бинизакладеннятрубопроводу (шпунта, вістряпалі)

Каналіригаційнний (колектор)

250

-

-

доводоупору, аленебільше 15-30м

Підземнийколектор-водостічний такомунікаційний

50-100

-

-

на2 мнижчепроектованоїгли­бинизакладеннятрубопроводу (шпунта, вістряпалі)

Лінійнаспорудаіндивідуальногопроектування

Насиптавиїмказви­сотою(глибиною):

 

до12 м

 

 

 

 

 

 

 

 

більше12 м

 

 

 

 

100-300 івмісцях переходувиїмок унасипи

 

 

 

 

 

 

50-100 івмісцях переходувиїмок унасипи

 

 

 

до25

 

 

 

 

 

 

 

 

25-50

 

 

 

100-300   (длявиїмок)

 

 

 

 

 

 

 

50-100

 

 

 

длянасипів:                                       3-5 - наслабостискуваних грунтах;     10-15 - насильно стискуванихгрунтах;                                      длявиїмок::                                 на1-3 мнижчеглибинисезон­ногопромерзаннявідпроектної відміткиднавиїмки

 

длянасипів:                                      5-8 мнаслабостискуваних грунтахабонаповнупотуж­ністьсильностискуваних грунтівіззаглибленням ускельніабослабостискувані грунтина1-3 м, азабільшої їхпотужності- неменше полуторноївисотинасипу                                                длявиїмок:                                              теж, щойдлявиїмок глибиноюдо12 м


ДБНА.2.1-1-2008 С. 59

Закінчення таблиці

 

 

 

Лінійнаспоруда типового таіндивідуального проектування

Розміщеннягірничоївиробки

Глибинагірничоївиробки, м

поосітраси, м

на поперечниках,  м

відстаніміж поперечниками, м

Штучнаспорудапри переходахтрасчерез водотік, балку, яр:

 

міст, шляхопровід, естакадатощо

 

 

водопропускна труба

 

 

 

 

 

умісцяхзакладання опорпоодній- дві виробки

 

уточкахперетину звіссютруби

 

 

 

 

 

-

 

 

поосітруби ізрозрахунку однавиробка на10...25 м їїдовжини

 

 

 

 

-

 

 

-

 

 

 

 

визначаєтьсязалежновід навантаженнянафундамент, щостоїтьокремо, абонаопору

 

тесаме

Трубопровідтакабе­ліприназемному абопідземному прокладанні:

 

ділянкапереходу черезводотік (підводнийпере­хідтрубопрово­домікабелем)

 

 

 

 

 

ділянкаперетину ізтранспортними таінженерними комунікаціями

 

 

 

 

 

неменшетрьохви­робок(пооднійу руслітанаберегах), аленерідшеніж через50-100 м інеменшеоднієї виробкиприширині водотоку до30м

 

 

умісцяхзакладання опор(однавиробка)

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

 

 

 

-

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

на3...5 мнижчепроектованої глибинизакладеннятрубопро­воду(кабелю) нарічках              іна1... 2 м- наозерах іводосховищах

 

 

 

 

 

визначаєтьсязалежно віднавантаженнянафунда­мент, щостоїтьокремо, абонаопору

Примітка1. Мінімальнівідстаніміжгірничимивиробкамипоосітраси, напоперечнихпрофіляхтаміжними потрібноприймативскладних, амаксимальні- впростихінженерно-геологічнихумовах.

Примітка2. Наділянкахізрозвиткомнебезпечнихгеологічнихпроцесіваборозповсюдженняґрунтів ізособливимивластивостямигірничівиробкинеобхіднорозташовуватизгідноз3.2.9 і3.2.6.6 відповідно.

Примітка3. Припереходахтрасчерезприродніперешкоди(водотоки, балки, яритощо) знестійкими схиламикількістьтаглибинигірничихвиробокпотрібноуточнюватизалежновідтипівпроектованихспоруд тахарактерузаходівзїхінженерногозахисту.

Припроектуванніопорповітрянихлінійелектропередачітаіншихспоруднапальовійосновіглибинувиробок потрібноприймативідповіднодо3.2.5.14.


С. 60 ДБН А.2.1-1:2008

ДОДАТОК М

(рекомендований)

ПОЛЬОВІ І ЛАБОРАТОРНІ МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ ҐРУНТІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Видиробіт

Завдання

розчленовуваннягеологічного розрізунаінженерно-геологічні елементи

Визначення

 

фізичнихвластивостейґрунтів

фільтраційнихвластивостей ґрунтів

деформаційнихвластивостей ґрунтів

 

міцніснихвластивостейґрунтів

показниківопоруґрунтів основипаль

1

2

3

4

5

6

7

Польовіметоди

Буровіігірничо-прохідницькіроботи

+

-

-

-

-

-

Статичнезондування

+

+

-

+

+

+

Динамічнезондування

+

+

-

+

+

-

СтандартнапенетраціяSPT

+

+

-

+

+

-

Випробуванняштампом(досліднимфундаментом)

-

-

-

+

-

-

Випробуванняназрізціликівґрунту

-

-

-

-

+

-

Обертальнийзріз

-

-

-

-

+

-

Поступальнийзріз

-

-

-

-

+

-

Пресіометрія

-

-

-

+

+

-

Випробуванняеталонноюпалею

-

-

-

-

-

+

Випробуваннянатурнихпальуґрунті

-

-

-

-

-

С

Досліднезамочуваннякотлованів

-

-

-

С

-

-

Досліднеущільнення

-

+

-

С

С

-

Кущовііодиночнівідкачкиводизісвердловин

-

-

+

-

-

-

Наливившурфиісвердловини

-

-

+

-

-

-

Дослідненагнітанняводи(повітря) усвердловини

-

-

С

-

-

-

Лабораторніметоди

Гранулометричнийскладдлявеликоуламкових іпіщанихґрунтів

+

+

+

-

-

-

Петрографічнийсклад

С

-

-

-

-

-

Мінеральнийсклад

С

-

-

-

-

-

Валовийхімічнийсклад

С

-

-

-

-

-

Сумарнийвмістсолей

С

-

-

-

-

-

Ступіньзасоленостійрозчинностіскельнихґрунтів

-

+

-

-

-

-


ДБН А.2.1-1-2008 С. 61

Закінчення таблиці

 

1

2

3

4

5

6

7

Ємністьпоглинанняіскладобміннихкатіонів

С

С

-

-

-

-

Відноснийскладорганічнихречовиндлябіогенних ґрунтів

-

+

-

-

-

-

Ступіньрозкладанняорганічнихречовиндляторфів

-

+

-

-

-

-

Природнавологість

+

+

-

-

-

-

Щільність

-

+

-

-

-

-

Коефіцієнтпористості

-

+

-

-

-

-

Максимальнащільністьскелетуґрунту заоптимальноївологості

-

+

-

-

-

-

Щільністьущільномуіпухкомустані

-

+

-

-

-

-

Щільністьчастокґрунту

-

+

 

-

-

-

Границітекучостітарозкочування

-

+

-

-

-

-

Показниктекучості

+

+

-

-

-

-

Кутприродногоукосупіщанихґрунтів

-

+

-

-

+

-

Максимальнамолекулярнавологоємність

-

+

-

-

-

-

Коефіцієнтфільтрації

-

+

+

-

-

-

Коефіцієнтконсолідаціїдляводонасичених пилувато-глинистихґрунтівприпоказникутекучості більшеIL> 0,5, біогеннихґрунтівімулів

-

-

-

+

-

-

Розмочуваність(швидкістьрозмокання) дляпросіднихґрунтів

-

+

 

-

-

-

Розчинністьдляпросіднихґрунтів

-

+

-

-

-

-

Коефіцієнтвивітрілостідляелювіальнихґрунтів

-

+

-

-

-

-

Коефіцієнтразм'яканняскельнихґрунтів

-

+

-

-

-

-

Корозійнаактивність

-

+

-

-

-

-

Модульдеформаціїґрунту

-

-

-

+

-

-

Відноснапросадність, величинапочаткового просідноготискуіпочатковоїкритичноївологості дляпросіднихґрунтів

+

+

-

+

+

-

Відносненабухання, тискнабуханняілінійнаусадка длянабухливихґрунтів

+

+

-

+

-

-

Кутвнутрішньоготертяіпитомезчепленняґрунту

-

-

-

-

+

-

Тимчасовийопірґрунтунаодноосьовийстискдля скельнихґрунтів

-

-

-

-

+

-

Опірґрунтутривісномустискудлязв'язнихґрунтів

-

-

-

+

+

-

Опірпенетрації

-

-

-

С

С

-

Позначення:       «+» — виконуються;

« - » - не виконуються;

« С » — виконуються за спеціальним завданням


С. 62 ДБНА.2.1-1:2008

ДОДАТОКН

(рекомендований)

СКЛАД І ЗМІСТ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ЗВІТУ (ВИСНОВКУ)         ПРО ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА

Вимоги до порядку викладу матеріалу звіту

Основна частина містить такі структурні елементи: вступ, суть звіту, висновки, рекомен­дації, перелік посилань*.

У вступі зазначають:

-     підстави для проведення робіт;

-     цілі і завдання інженерно-геологічних вишукувань;

-     місцерозташування району (майданчиків, трас, їх варіантів) вишукувань;

-     дані про проектований об'єкт;

-     відхилення від програми виконання робіт і їх обґрунтування.

Суть звіту розкривають у главах:

IВивченість інженерно-геологічних умов

У цій главі наводять відомості про:

-     основні результати раніше виконаних робіт, можливості їх використання для встанов-­
лення інженерно-геологічних умов (у вільному викладі або в табличній формі);

-     досвід  місцевого будівництва,  включаючи характер  і  причини деформації основ
будівель і споруд (якщо вони є).

II  Фізико-географічні умови

У цій главі наводять дані про:

-     геоморфологію - на базі морфоструктурного аналізу;

-     рельєф (із зазначенням абсолютних відміток поверхні, ухилів, відносного перевищен-­
ня);

-     гідрографію і гідрологію (з описом ерозійної мережі та, за можливості, режиму повер-­
хневих вод), якщо територія перебуває в сфері впливу водойм і ерозійних процесів;

-     клімат (із зазначенням даних про атмосферні опади, температурний режим, сніговий
покрив, льодовий режим).

IIIГеологічна будова

Глава містить:

-     тектонічну характеристику району робіт;

-     опис умов залягання ґрунтів;

-     літолого-петрографічну характеристику виділених шарів ґрунтів за генетичними типа­
ми.

Примітка. Структуру звіту (кількість і найменування розділів, підрозділів, глав і повноту викладу) допускається змінювати залежно від завдань вишукувань, складності й ступеня вивченості інженерно-геологічних умов території, а також поєднувати окремі розділи при складанні висновків. У випадку широкого застосування нестандартизованих і ненормованих методів виділяють підрозділ "Методи робіт".


ДБНА.2.1-1-2008 С. 63

IVФізико-механічні властивості ґрунтів

Уцій главі наводять:

-     опис складу і стану ґрунтового масиву;

-     характеристику фізико-механічних властивостей ґрунтів;

-     розчленування товщі ґрунтів на інженерно-геологічні елементи і виділення розрахун-­
кових ґрунтових елементів відповідно до вимог ДСТУ Б В. 2.1-5 (ГОСТ 20522);

-     нормативні і розрахункові характеристики фізичних, деформаційних і міцнісних влас-­
тивостей ґрунтів.

При вишукуваннях у районах поширення ґрунтів із особливими властивостями потрібно наводити додаткові відомості згідно з 3.2.6.6. Детально висвітлюють результати випробувань ґрунтів з особливими властивостями.

VГідрогеологічні умови

Vглаві зазначають:

-     оцінку гідрогеологічних умов;

-     гідрогеологічні параметри і хімізм;

-     граничні умови;

-     режим підземних вод.

VIСучасні геологічні та інженерно-геологічні процеси й явища

За наявності сучасних геологічних і інженерно-геологічних процесів і явищ (зсуви, обва­ли, карст, селі, абразія, ерозія, механічна або хімічна суфозія, фізичне вивітрювання, підтоп­лення, засолення, підроблення, землетруси, динамічні впливи, забруднення ґрунтів і водоносних горизонтів, електромагнітний вплив тощо) у главі зазначають:

-     межі ділянки (зони) поширення процесу або явища;

-     зовнішні ознаки;

-     динаміку процесу або явища;

-     причинно-наслідкові зв'язки.

При вишукуваннях у районах розвитку небезпечних і несприятливих інженерно-гео­логічних процесів і явищ потрібно наводити додаткові відомості згідно з 3.2.9.

VIIПрогноз зміни інженерно-геологічних умов

-     пошуковий прогноз;

-     нормативний прогноз.

VIII  Інженерно-геологічне районування

Виконують на базі типізації ознак, які відображають стан природно-техногенної системи з урахуванням прогнозу зміни геологічного середовища в процесі будівництва та експлуа­тації об'єктів.

У висновках на основі об'єктивних даних, викладених у главах звіту, зазначають:

-     оцінку складності інженерно-геологічних умов;

-     резонансні фактори.

У рекомендаціях наводять пропозиції щодо:

-     вибору типів фундаментів;

-     інженерного захисту території та об'єктів;

-     профілактичних (превентивних) заходів із забезпечення тривалої стійкості будівель і
споруд.


С. 64 ДБНА.2.1-1:2008

У переліку посилань вказують список джерел, на які є посилання в звіті, та наводять йогонаприкінці тексту звіту, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту повинні бути посилання. Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи.

Додатки до звіту

Текстові додатки до звіту (висновку) повинні містити:

-      копію дозволу (ліцензії) на виконання робіт;

-      копію технічного завдання замовника;

-      програму виконання робіт;

-      зведені таблиці результатів лабораторних визначень фізико-механічних властивостей
ґрунтів по кожному виділеному інженерно-геологічному елементу і таблицю хімічного
складу підземних вод;

-      результати статистичної обробки;

-      опис гірничих виробок;

-      паспорти результатів геофізичних робіт, польових випробувань ґрунтів, стаціонарним
спостережень і інших робіт (якщо їх виконували);

-      каталоги координат і висот точок геологічної інформації.

Графічні додатки до звіту повинні містити:

-      карти фактичного матеріалу, інженерно-геологічних умов і районування майданчик;
(траси) або їхніх варіантів (у складних інженерно-геологічних умовах), а за обґрунту-
вання - гідрогеологічні (поширення водоносних горизонтів, глибин залягання підзем-
них вод і гідроізогіпс, глибини залягання водотривких шарів ґрунту, гідрохімічні
водопроникності тощо);

-      при вишукуваннях для лінійних споруд замість карти інженерно-геологічних умов сму-
ги траси допускається додавати профілі або інженерно-геологічні розрізи по осі траси
та по поперечниках разом з результатами інженерно-геодезичних вишукувань;

-      викопіювання з наявних геологічних, гідрогеологічних та інших карт (за необхідності);

-      інженерно-геологічні розрізи;

-      геофізичні карти і розрізи.


ДБНА.2.1-1-2008 С. 65

ДОДАТОК П

(рекомендований)

МЕТОДИ ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ РОБІТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Метод

Задача

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Умовипереважного застосування

Параметриі характеристика

грунтів

Параметри  характеристикаводоносних

горизонтів

 Коефіцієнт фільтрації (водопроникності)

Коефіцієнт водовіддачі (гравітаційної або пружної)

  Коефіцієнт нестачі водопостачання

  Коефіцієнт капілярного підняття (капілярний)

Питоме водопоглинення (відносна водопроникність)

і питоме повітропоглинання (відносна повітропроникність)

Вологість грунтів зони аерації

Рівень підземних вод

 Коефіцієнт водопроникності

 Коефіцієнт повітропроникності

 Коефіцієнт рівневопроникності (п’єзопроникність)

 Коефіцієнт перетікання і вертикального водообміну

 Фільтраційний опір днищ водойм

Дійсна швидкість руху підземних вод

 Інфільтраційне живлення (модуль живлення шару)

 Геотермічний  параметр

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

Режимніспостереження

- зарівнем

-

+

+

-

  -  -

-

   +

+

-

 -

-

занаявності

стаціонарноїме-

режірежимних спостережень

- за температ.

-

-

-

-

   -    -

    -

    -

-

-

-

-

-

-

-

+

- завологістю

 -

-

Т

+

   -    -

Т

  Т

-

-

 Т

 -

-

 -

 -

-

- за хімічним складом

-

-

-

-

   -    -

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

Наливводи:

- ушурфи

-

   -    -

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

вищерівняґрунто-

вихводінижче

рівняґрунтовихвод

вумовах, коливи-

конаннявідкачу-

ваньнеможливе

- водиночні

свердловини

-

-

   -    -

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

- укущі

свердловин

+

+

-

-

   -    -

-

+

+

+

+

-

-

-

-

-

Нагнітаннявсвердловини:

води

-

-

-

-

+   -

-

-

-

-

-

-

-

 

-

-

скельнітріщинуваті

ґрунти

 

скельнітріщинуваті,

піщанітаглинисті

ґрунті

- повітря

-

-

-

-

-    +

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

                                   

С. 66 ДБНА.2.1-1:2008

Закінчення таблиці

 

1

2

3

4

5

6

7

8 |  9

10

11

12

13

14

15

16

17

 

 

 

 

 

 

Відкачуванняводи:

- ізшурфів

-

-

-

  -    -

-

+

-

-

-

-

-

-

+

-

нижчерівня ґрунтовихвод

- зісвердловин:

 

експрес-відкачування

-

-

-

- -

-

+

-

-

-

-

-

+

-

пробне відкачування

-

-

-

-  -

-

+

-

-

-

-

-

+

-

дослідне відкачування

+

-

-

-

  -   -

-

+

+

-

-

-

-

-

+

-

дослідне кущове

+

+

-

-

  - -

-

+

+

+

+

+

+

 -

+

-

дослідно-експлуата­ційне

+

+

-

-

  -   -

-

+

+

+

+

+

+

-

 +

-

застосування обґрунтовують упрограмівишуку­вань(ускладних гідрогеологічних умовахідля обґрунтування проектівдренажів іводознижень)

Вимірювання витративоди усвердловині (витрато-метрія)

-

-

-

-   -

-

+

-

-

-

-

-

-

-

шаруватіґрунти, водоноснімасиви знеоднорідною тріщинуватістю

Індикаторні методи. Резис-тивіметрія

-

-

-

-

-    -

-

+

-

-

+

-

+

-

-

-

привизначенні дійсноїшвидкості рухупідземнихвод

Гідрохімічне опробування

-

-

-

-

  -   -

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

прибудь-яких видахстаціонарних спостережень ідослідно-фільтра­ційнихробіт, коли необхіднаоцінка агресивнихвпливів іпрогноззміни хімічногоскладу

Лабораторні методи

-

Т

+

  -   -

+

-

-

-

-

-

-

-

+

С+

длявизначення умовприйнятності методузаморожу­ванняґрунту

Геофізичніме­тоди

Т

-

-

-

 -

Т

+

Т

-

-

-

-

-

Т

С

Необхідністьвизна­ченняінтервалів водопритоку, інтервалівзрізною мінералізацією, дефектоскопія

Аналітичніме­тоди(балан­совіметоди)

-

+

+

-

  -   -

-

+

 

+

Т

-

-

+

-

-

занаявностіводно-балансовихділянок абовідповідної конфігурації режимноїмережі


Позначення:


« + » - основний метод;                                 « - » — не виконується;

« Т» — допустимий до застосування;         « ± » - допоміжний метод;

« С » — виконується за спеціальним завданням.


ДБНА.2.1-1-2008 С. 67

ДОДАТОК Р

(рекомендований)

КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ ШЖЕНЕРНО-ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ*

 

Категорія складностіумов

Комплекспоказниківдлявіднесеннятериторій дотієїчиіншоїкатегоріїскладності

Прості

Наявністьумежахзонивзаємодіїспорудиіпідземноїгідросфериодноговодонос­ногогоризонту(комплексу), витриманогозапроляганням. Фільтраційніпараметри стійкі. Граничніумовипотребуютьурахуваннянебільшеоднієїплановоїмежі. Ознакможливогозв'язкузіншимиводоноснимигоризонтаминемає. Додатковітехногеннівпливиабовідсутні, абонеперевищуютьвпливусадибної чималоповерховоїзабудови. Виробництваззастосуваннямшкідливихречовин відсутні. Небезпечнепідвищеннярівнівпідземнихводнефіксується спостереженнями. Активніфізичніпроцесивпідземнійгідросферівідсутні.

Середньоїскладності

Наявністьумежахзонивзаємодіїспорудиіпідземноїгідросфериодноговодонос­ногогоризонту, невитриманогозапроляганям, абодвохводоноснихгоризонтів ізпростимиморфометричнимипоказниками, абоодноговодоносногогоризонту, приуроченогодоколекторамасивноготипу. Граничніумовипрості, междлякож­ногогоризонтунебільшеоднієї, щолегкоідентифікуєтьсязагеологічними ознаками. Територіяосвоєназмішаноюпромисловоюіселітебноюзабудовою. Гідрогеологічніособливостірозрізувизначаютьнезначнийрозвитокпроцесів підтопленняприпобутовихтехногеннихнавантаженнях, алесприяютьрозвитку підтопленняприймовірностіростутехногеннихнавантажень. Сучасніфізичні процесиуверхнійчастинілітосфери, пов'язаніізпроявамиводоносності, повсюдні, аленезначнізамасштабами. Небезпечнівпливинаорганізмлюдини, пов'язанізтехногеннимизмінамихімізмупідземнихвод, невідзначаються.

Складні

Наявністьурозрізідвохібільшеводоноснихгоризонтів(комплексів), різнимступенемзв'язаниходинзодним, щохарактеризуютьсянестійким літологічнимскладомводомісткихґрунтів, виклинцьовуваннямуплані, переходамиодинводного. Граничніумовискладні, кількістьмежрізногороду явнобільше2-3 абоїхнаявністьможнаприпускати, виходячизособливостей структурно-геологічноїтагеоморфологічноїбудови. Взаємнийвпливграничних умовскладноіважкоідентифікується. Техногеннівпливинарівневийігідрохіміч­нийрежимвеликі. Освоєннятериторіїрізнопланове. Заспостереженнями вокремихпунктахвідбуваєтьсяінтенсивнийпідйомрівнівпідземнихвод. Підтопленітапотенційнопідтоплюванітериторії.

*  Рекомендуються до застосування у випадках, коли інженерно-гідрогеологічні вишукування виконують, як окремий вид вишукувань


С. 68 ДБНА.2.1-1:2008

ДОДАТОК С

(рекомендований)

ПОКАЗНИКИ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПІДЗЕМНИХ ТА ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Показники хімічногоскладуводи

Корозійнаактивність водидооболонки кабелю

 

Аналізводи

 

свинцевий

 

алюмінієвий

 

скорочений

 

стандартний

 

повний

спеціальний (дляхарактеристики води, щовикористовують якджерелодлягосп. питноговодопостачання)

підземне

поверхневе

1

2

3

4

5

6

7

8

Фізичнівластивості:

- температуравмоментвідбору проби, °С

+

+

+

+

+

+

+

- запахпритемпературі: 20 °С                                           60 °С

 

-

-

 

-

-

 

-

-

 

-

-

 

+

+

 

+ +

 

+ +

- смакіприсмак притемпературі20 °С

-

-

-

-

+

+

+

- колір

-

-

-

-

+

+

+

- прозорість

-

-

-

-

-

+

-

- мутність

-

-

-

-

-

+

+

- зависліречовини

        -      

-

-

-

+

-

+

ВодневийпоказникрН

+

+

+

+

+

+

+

Сухийзалишок

-

-

+

+

+

+

+

Гідрокарбонати

-

-

+

+

+

+

-

Карбонати

-

-

+

+

+

+

-

Сульфати

-

-

+

+

+

+

+

Хлориди

+

+

+

+

+

+

+

Кальцій

-

-

+

+

+

+

-

Натрій

-

-

-

-

+

-

-

Калій

-

-

-

-

+

-

-

Натрій+ калій

-

-

за розра­хунком

за розра­хунком

-

за розра­хунком

-

Жорсткість:

- загальна

 

+

-

тесаме

тесаме

зароз­рахун­ком

+

 

- карбонатна

-

-

-"-

-"-

те саме

зарозра­хунком

-

- постійна

-

-

-"-

-"-

-"-

тесаме

-

Вуглекислотавільна

-

-

-

+

+

+

+

Окислювальністьперманганатна

гумусза окислю-вальністю

-

-

+

+

+

-

Кремнієкислота

-

-

-

-

+

-

-


ДБНА.2.1-1-2008 С. 69

Закінчення таблиці

 

1

2

3

4

5

6

7

8

Сполукиазоту:

Нітрати

-

-

-

+

+

+

+

Нітрити

+

-

-

+

+

+

+

Амоній

-

-

-

+

+

+

+

Залізо:

- загальне

+

+

-

-

-

+

+

- закисне

-

-

-

+

+

+

-

- окисне

-

-

-

+

+

+

-

Магній

-

-

+

+

+

+

-

Фтор

-

-

-

+

-

+

+

Марганець

-

-

-

-

-

+

+

Мідь

-

-

-

-

-

+

-

Цинк

-

-

-

-

-

+

-

Берилій

-

-

-

-

-

+

-

Молібден

-

-

-

-

-

+

-

Миш'як

-

-

-

-

-

+

-

Свинець

-

-

-

-

-

+

-

Селен

-

-

-

-

-

+

-

(Стронцій

-

-

-

-

-

+

-

Бор

-

-

-

-

-

+

-

ХПК

-

-

-

-

-

+

+

Сірководень

-

-

-

-

-

+

-

Лужність

-

-

-

-

-

-

+

Поверхнево-аніоноактивнісполу­ки(сумарно)

-

-

-

-

-

-

+

Біохімічнеспоживаннякисню

-

-

-

-

-

-

+

Промислові, сільськогоспо­дарськітапобутовізабруднення*

-

-

-

-

-

+

+

Біологічні та мікробіологічні показники:

кількістьсапрофітнихбактерій

-

-

-

-

-

+

+

кількістьбактерійгрупикишкових паличок

-

-

-

-

-

+

-

кількістьлактозопозитивних кишковихпаличок

-

-

-

-

-

-

+

збудникикишковихінфекцій

-

-

-

-

-

-

+

кількістьколіфагів

-

-

-

-

-

-

+

кількістьентерококів

-

-

-

-

-

-

+

фітопланктон

-

-

-

-

-

-

+

колі-індекс

-

-

-

-

-

+

-

ікількістьмікроорганізмів

-

-

-

-

-

+

-

* Перелік показників промислових, сільськогосподарських та побутових забруднень погоджується з державними органами санітарно-епідеміологічного контролю (СЕС) МОЗ України.

Позначення: « + » — визначається;   « - » — не визначається


С. 70 ДБНА.2.1-1:2008

ДОДАТОК Т

(рекомендований)

ГЕОТЕХНІЧНІ КАТЕГОРІЇ ОБ'ЄКТІВ РЕКОНСТРУКЦІЇ ЗА ТИПАМИ БУДИНКІВ І СПОРУД

 

 

 

 

Категоріяскладності інженерно-геологічнихумов

Житловібудинкитабудинки соціально-побутовогопризначення

 

Промисловібудівлійспоруди

Групабудівельіспоруд

А

В

С

D

Е

F

G

І      Проста

2

1

1

2

2

1

1

II     Середньоїскладності

2

2

2

3

3

2

2

III    Складна

ІІІаОсобливоскладна

IIIb Екстремальніумови

3

3

3

3

3

3

3

Житлові будинки та будинки соціально-побутового призначення

Група А. Дво-, три-, чотириповерхові будинки в межах історичної міської забудови. Вік близько 100 років. Індивідуальні проекти, фундаменти різної конструкції. Часто мають де­формації. Мета реконструкції - перепрофілювання. Види робіт: внутрішнє перепланування, надбудова, прибудова, поглиблення і благоустрій підвалів. Геотехнічна вивченість може бути недостатня.

Група В. П'ятиповерхові будинки та будинки соціально-побутового призначення. Вік 40-50 років. Типові проекти. Деформації не мають масового характеру. Мета реконструкції -підвищення комфортності проживання, підвищення надійності конструкцій, перепрофілю­вання. Види робіт: надбудова поверху, внутрішнє перепланування, посилення конструкцій. Геотехнічна вивченість задовільна.

Група С.Сучасні (9-16 поверхів) житлові будинки. Вік 30 років і менше. Типові проекти. Деформації усадного характеру практично відсутні. Мета реконструкції - розширення спо­живчої інфраструктури. Види робіт: перепланування першого поверху, благоустрій підвалів, малоповерхова прибудова. Геотехнічна вивченість добра.

Промислові будівлі та споруди

Група D. Підприємства чорної і кольорової металургії, хімічної, коксохімічної, нафтопе­реробної та газової промисловості. Устаткування розміщується в цехах довжиною до 1 500 м і на відкритих майданчиках. Значна кількість джерел замочування ґрунтів основи. Можливість динамічного і термічного впливу. Наявність токсичних, вибухо- і пожежонебезпечних вироб­ництв.

Група Е. Підприємства машинобудівного виробництва. Типова наявність загальних та індивідуальних фундаментів під устаткування. Джерела техногенного впливу ті ж, що й для групи D, але більше низької інтенсивності.

Група F.Підприємства харчової і м'ясо-молочної промисловості. Характерна наявність потужних холодильних установок і пов'язаних з технологічним процесом змінних статичних навантажень на фундаменти.

Група G. Підприємства легкої промисловості. Мінімальний рівень техногенного впливу.


ДБНА.2.1-1-2008 С. 71

ДОДАТОК У(рекомендований)

СКЛАД І ЗМІСТ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ЗВІТУ ПРО ІНЖЕНЕРНО-ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ

ДЛЯ БУДІВНИЦТВА

 

Введення

Підставидляпроведеннявишукувальнихробіт, задачівишукувань, прийняті змінидопрограмиінженернихвишукуваньіїхобґрунтування, відомостіпро проектованіоб'єкти, заходищодоінженерногозахистутериторіїтаохорони навколишньогосередовища, складвиконавців

Метеорологічнаігідрологічна вивченістьтериторії

Відомостіпроранішевиконаніінженернівишукуванняідослідження, наявністьпунктівстаціонарнихспостережень, можливостіїхвикористання длярозв'язанняпоставленихзадач; характеристикавивченостітериторії зурахуваннямнаявнихматеріалів

Природніумовирайону

 

Відомостіпромісцерозташуваннярайонуробіт, рельєф, геоморфологію тагідрографію; характеристикаметеорологічнихігідрологічнихумоврайону будівництвазурахуваннямтехногеннихвпливів, утомучислі: характеристика кліматичнихумов(температураівологістьповітря, швидкістьінапрямки вітру, опади, випариіатмосферніявища, глибинапромерзанняґрунтів тависотасніговогопокриву); характеристикагідрологічногорежимуводних об'єктів(режиміврівнівістоку, льодовоготатермічногорежимів, режимів наносівірусловогопроцесу, гідрохімічногорежиму, режимівхвилювань ітечійдляозер, водосховищіприбережнихзонморів); характеристика небезпечнихгідрометеорологічнихпроцесівіявищ(повеней, селевихпотоків, сніговихлавинізаметів, ураганнихвітрівісмерчів, ожеледі, активнихпроявів русловихпроцесів, заторівізажорів)

Склад, обсягіметодипрове­деннявишукувальнихробіт

Відомостіпроскладіобсягивиконанихінженернихвишукувань, описметодів польовихікамеральнихробіт, утомучисліметодіввизначеннярозрахунко­виххарактеристикіспособівїходержанняіззазначеннямвикористанихнор­мативнихдокументів

Результатиінженерних вишукувань

Матеріаливиконанихробіт, їханалізіоцінка; прийнятідлярозрахунківвихідні дані; визначеннявірогідностівиконанихрозрахунків; оцінкаметеорологічних ігідрологічнихумоврайонубудівництваззазначеннямрозрахунковиххарак­теристик, необхіднихдляобґрунтуванняпроектівспоруд; прогнозвпливу небезпечнихприроднихпроцесівіявищ(заїхнаявності) зоцінкоюступеня їхнебезпекиіризикудляпроектованогобудівництва; прогнозможливого впливуоб'єктівбудівництвананавколишнєприроднесередовище, щовклю­чає, занеобхідності, прогнозфоновогозабрудненняатмосферногоповітря зурахуваннямметеорологічниххарактеристик, щовизначаєумови розсіюванняшкідливихречовин, наслідківзаборуводиівипусківстічнихвод наводнуекосистему, тепловогоіхімічногозабрудненняводойм, змінирусловихпроцесів, термічногоільодовогорежимів

Висновки

Основнівисновкизарезультатамивиконанихінженернихвишукувань, рекомендаціїдляприйняттяпроектнихрішеньізохоронинавколишнього природногосередовища, атакожобґрунтуваннянеобхідностіпроведення подальшихінженернихвишукуваньімоніторингу


С. 72 ДБНА.2.1-1:2008

ДОДАТОК Ф

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1          ДСТУ 1.5:2003 Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту
нормативних документів (ISO/IECDirectives- Part2:2001, NEQ)

2          Зміна № 1 СНиП 1.02.07-87 Инженерные изыскания для строительства
(Інженерні вищукування для будівництва)

3          ДК 004-2003 Український класифікатор нормативних документів (ICS: 2001, IDT)

4          ДСТУ 3966-2000 Засади і правила розроблення стандартів на терміни
та визначення понять

93.020

Ключові   слова:   інженерні   вишукування,   будівництво,   геотехніка,   реконструкція, складність умов, прогнози, моніторинг



  •  

     

    Выбор редакции: