ДСТУ Б А.2.2-8:2010. Проектування. Розділ "Енергоефективність" у складі проектної документації об'єктів

Оцените
(5 голосов)

ВСТУП

Цей стандарт встановлює загальні вимоги до складу, викладення та оформлення розділу "Енергоефективність" при проектуванні житлових та громадських будинків.

Розділ є складовою проектної документації, в якому висвітлюються та узагальнюються рішення проекту з реалізації вимог щодо енергозбереження та енергетичної ефективності будинків згідно з загальними принципами           ДБН В.1.2-11.

Вимоги встановлюються замовником у "Завданні на проектування" згідно з додатком Д ДБНА.2.2-3.

До розділу "Енергоефективність" додається енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31.

Складання розділу здійснюється на підставі вимог чинних нормативних документів, що встановлюють вимоги до показників енергоефективності будинків.

 

Проектирование

РАЗДЕЛ "ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНОСТЬ" В СОСТАВЕ ПРОЕКТНОЙ ДОКУМЕНТАЦИИ ОБЪЕКТОВ

 

Design

CHAPTER "ENERGY EFFICIENT" IN COMPOSITION THE PROJECT DOCUMENTS OF OBJECTS

Чинний від 2010-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на порядок складання розділу "Енергоефективність" при проектуванні житлових та громадських будинків.

Цей стандарт застосовують юридичні та фізичні особи – суб'єкти господарської діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють проектування нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту (термомодернізації), енергетичної паспортизації будинків, при визначенні класу енергетичної ефективності будинку.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДБН А.2.2-3-2004 Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва

ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва

ДБН В.1.2-11-2008 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Економія енергії

ДБН В.2.2-9-99 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення

ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення

ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення

ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель

ДБН Д.1.1-7-2000 Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України

ДСТУ-Н Б А.2.2 5:2007 Проектування. Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції

ДСТУ-Н Б В.2.2-ХХХ:2010* Будинкі і споруди. Настанова з розрахунку інсоляції об'єктів цивільного призначення

ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика (Будівельна кліматологія та геофізика) СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціонування)

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни, встановлені в ДБН В.2.6-31: енергетична ефективність будинку (енергоефективність), теплоізоляційна оболонка будинку, клас енергетичної ефективності, енергетичний паспорт будинку.

 

 

* На розгляді


4 ВИМОГИ ДО ПОРЯДКУ ПОБУДОВИ, ВИКЛАДЕННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РОЗДІЛУ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ"

4.1Розділ "Енергоефективність" повинен входити до складу проекту житлових будинків згідно з ДБН В.2.2-15 та громадських будинків згідно з  ДБН В.2.2-9. У розділі повинні бути узагальнені рішення окремих частин проекту щодо дотримання вимог з енергоефективності, вжиття заходів
ефективного використання енергії, виконання основної вимоги "економія енергії" згідно з ДБН В.1.2-11, визначення класу енергетичної ефективності будинку згідно з ДБН В.2.6-31, ДСТУ-Н Б А.2.2-5.

4.2Розділ повинен містити узагальнені показники енергоефективності, що мають відповідати вимогам чинних нормативних документів.

4.3Структурними елементами розділу повинні бути:

-   пояснювальна записка з результатами розрахунків теплотехнічних показників огороджу вальних конструкцій згідно з вимогами ДБН В.2.6-31 (розрахунок опору теплопередачі, тепло стійкості, повітропроникності, вологісного режиму огороджувальних конструкцій);

-   розрахунок тепловтрат будинку на опалення згідно з ДБН В.2.6-31;

-   посилання на розділ проектної документації з проектування раціональної площі світлопрозорих конструкцій згідно з ДБН В.2.5-28. У разі значного перевищення нормативне необхідної площі світлових прорізів – обґрунтування доцільності;

-   показники енергетичної ефективності інженерних систем та обладнання будинку згідно з вимогами СНиП 2.04.05 та інших чинних нормативних документів тощо;

-   енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31, ДСТУ-Н Б А.2.2-5;

-   аналіз енергоефективності використання інсоляції.

4.4Розділ "Енергоефективність" складають проектні організації під час розроблення проекту та прив'язування його до умов конкретного будівельного майданчика на стадії "Проект" або "Робочий проект" у залежності від категорії складності будинку згідно з ДБН А.2.2-3.

За необхідності замовник та проектна організація можуть доручити виконання робіт щодо підготовки розділу "Енергоефективність" стороннім організаціям.

4.5Визначення кошторисної вартості проектних робіт щодо складання розділу "Енергоефективність" встановлюється відповідно до ДБН Д.1.1-7.

4.6Перелік відповідальних осіб, які підписують:

-  окремий розділ пояснювальної записки та пояснювальну записку в цілому, встановлений ДБН А.2.2-3;

-   енергетичний паспорт, встановлений у ДБН В.2.6-31,  ДСТУ-Н Б А.2.2-5.

4.7Вимоги до подання структурних елементів розділу Пояснювальна записка повинна містити:

1)загальну характеристику проектного рішення будинку;

2)стислу інформацію про весь комплекс прийнятих проектних рішень, що спрямовані на забезпечення ефективного використання енергії інженерними системами будинку:

-     оптимізація об'ємно-планувальних рішень, що одночасно забезпечують зниження тепловитрат через теплоізоляційну оболонку та теплові надходження від сонячної радіації;

-     відомості про проектні рішення зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку, а також відомості про матеріали утеплення для конструкцій із фасадною теплоізоляцією (тип, марка матеріалу утеплення, його товщина та густина);

-     відомості про застосування сонцезахисних пристроїв для запобігання надходженню надмірної сонячної радіації всередину приміщень у теплий період року;

-    впровадження заходів з енергоефективності інженерних систем будинку (опалення, вентиляція, кондиціонування, гарячого водопостачання, освітлення – для кожної системи окремо);

-    наявність будинкового та поквартирного обліку споживання енергоресурсів;

-    використання відновлювальних та альтернативних джерел енергії, включаючи сонячну радіацію тощо, а також акумулювання енергії у години мінімального енергоспоживання;

-    технічне та економічне обґрунтування приєднання систем теплоспоживання будівлі до місцевої котельної або до газового теплогенератора, а також технічне та економічне обґрунтування електроопалення, якщо застосовується електроенергія від непоновлюваних джерел енергії;

3)розрахункові кліматичні параметри та об'ємно-планувальні характеристики будинку;

4)розрахунок теплотехнічних показників зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку;

5)розрахунок енергетичних показників будинку;

6)відомості про встановлений за результатами розрахунків клас енергетичної ефективності будинку;

7)термін ефективної експлуатації теплоізоляційної оболонки будинку та її елементів;

8)посилання на протоколи випробувань, що підтверджують прийняті теплотехнічні показники будівельних матеріалів і конструкцій та термін їх ефективної експлуатації, а також посилання на протоколи випробувань із визначення пожежно-технічних показників конструкцій та матеріалів згідно з ДБН В.1.1-7;

9)висновок про відповідність проектного рішення будинку вимогам "Завдання на проектування" (у частині забезпечення енергоефективності) та вимогам ДБН В.1.2-11, ДБН В.2.6-31 щодо забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів на опалення, нормативних санітарногігієнічних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій при експлуатації будинку.

4.8В описі заходів, що впливають на додаткові енерговитрати системи опалення та на енергоефективність передачі теплоти системою опалення, слід указати деталізовані характеристики системи [1, 2], що зазначені у таблицях 1-6.

Таблиця 1– Впливові фактори енергоефективності розподілення теплоносія водяної системи опалення

Впливовий фактор

Деталізація впливового фактора

Тип системи

Двотрубна:

- периметральна;

- променева;

- вертикальна;

Однотрубна

Регулювання температури теплоносія у системі

За погодних умов

Відсутнє (без залежності від погодних умов або з надмірною температурою)

Відповідність проекту опалюваної площі будівлі

Відповідає

Наявна надлишкова опалювана площа

Гідравлічне балансування системи

Відсутнє

Наявне

Тип управління вбудованим у котел насосом

За погодних умов (стаціонарний котел)

За погодних умов (настінний котел)

За температури приміщення (настінний котел)

Втрати на регулювання насосом

Коефіцієнт корисної дії насоса/насосів

Обслуговування насосом всього навантаження системи чи її частини

Відповідність робочої точки насоса проектним вимогам

Регулювання швидкості обертання насоса:

- відсутнє;

- із забезпеченням постійного перепаду тиску;

- із забезпеченням змінного перепаду тиску; Теплоізоляція насосів:

- наявна;

- відсутня

Регулювання періодичності зниження споживання енергії системою та/або розподілення теплоносія

Вкл./Викл.

Зниження температури теплоносія та мінімізація швидкості обертання насоса

Зниження температури теплоносія

Регулювання із застосуванням електроенергії

Клапани з моторними електроприводами Клапани з термоприводами

Соленоїдні клапани

Використання фанкойлів

Фанкойли прямої дії

Фанкойли з акумулюванням енергії та динамічною або тривалою динамічною розрядкою

Теплоізоляція трубопроводів та запірно-регулювальної арматури

Наявність

Відсутність

Таблиця 2 – Впливові фактори енергоефективності водяної системи опалення з опалювальними приладами (радіатор, конвектор тощо) у приміщеннях заввишки не більше 4 м

Впливовий фактор

Деталізація впливового фактора

Регулювання температури приміщення

Відсутнє, з центральним якісним регулюванням теплоносія

За усередненої (характерної) температури приміщень будівлі

П-регулювання (2 К)

П-регулювання (1 К)

ПІ-регулювання

ПІ-регулювання з оптимізацією (наприклад, наявність диспетчеризації, адаптованого контролю)

Температурний напір (за температури повітря 20 °С)

60 К (наприклад, 90/70)

42,5 К (наприклад, 70/55)

30 К (наприклад, 55/45)

Специфічні тепловтрати через зовнішні огородження

Опалювальний прилад установлено біля внутрішньої стіни

Опалювальний прилад установлено біля зовнішньої стіни:

- вікно без радіаційного захисту;

- вікно з радіаційним захистом (при запобіганні не менше 80 % втрат радіаційної теплоти);

- звичайна стіна

Гідравлічне налагодження

Відсутність балансувальних клапанів на стояках (горизонтальних вітках) системи; система не налагоджена

Наявність ручних балансувальних клапанів на стояках (горизонтальних вітках) або наявність автоматичних балансувальних клапанів на стояках (горизонтальних вітках) з кількістю опалювальних приладів більше восьми; система налагоджена [3]

Наявність автоматичних балансувальних клапанів на стояках (горизонтальних вітках із кількістю опалювальних приладів не більше восьми; система налагоджена [3]

 


Таблиця 3 – Впливові фактори енергоефективності панельно-променевої водяної або електричної системи опалення з інтегрованими у будівельні конструкції нагрівальними панелями у приміщеннях заввишки не більше 4 м

 

Впливовий фактор

Деталізація впливового фактора

Регулювання температури приміщення

Водяна система опалення:

- відсутнє;

- відсутнє, з центральним якісним регулюванням теплоносія;

- відсутнє, з підтриманням середнього значення різниці температур;

- за усередненої (характерної) температури приміщень будівлі;

- двопозиційне або П-регулювання;

- ПІ-регулювання

Електрична система опалення:

- двопозиційне;

- ПІ-регулювання

Тип системи

Підлогове опалення:

- з вологою підлогою;

- з сухою підлогою;

- з сухою підлогою та незначним покриттям

Стінове опалення

Стельове опалення

Специфічні тепловтрати через прилеглі до нагрівальних панелей поверхні

Нагрівальна панель без мінімальної теплоізоляції [4]

Нагрівальна панель з мінімальною теплоізоляцією [4];

Нагрівальна панель з 100 % теплоізоляцією [4]

Гідравлічне налагодження водяної системи опалення

Відсутність балансувальних клапанів на стояках (горизонтальних вітках) системи; система не налагоджена

Наявність ручних балансувальних клапанів на стояках (горизонтальних вітках) або наявність автоматичних балансувальних клапанів на стояках (горизонтальних вітках) з кількістю опалювальних приладів більше восьми; система налагоджена [3]

Наявність автоматичних балансувальних клапанів на стояках (горизонтальних вітках з кількістю опалювальних приладів не більше восьми; система налагоджена [3]


Таблиця 4 – Впливові фактори енергоефективності системи електроопалення у приміщеннях заввишки не більше 4 м

Впливовий фактор

Деталізація впливового фактора

Специфічні тепловтрати через зовнішні огородження

Опалювальний прилад установлено біля внутрішньої стіни

Опалювальний прилад установлено біля зовнішньої стіни

Регулювання температури приміщення

Пряме електроопалення з П-регулюванням (1 К)

Пряме електроопалення з ПІ-регулюванням та оптимізацією

Акумуляційне нерегульоване без залежної від зовнішньої температури зарядки та статичної/динамічної розрядки

Акумуляційне з П-регулюванням (1 К) та залежною від зовнішньої температури повітря зарядкою та статичною/динамічною розрядкою

Акумуляційне з ПІД-регулюванням та оптимізацією, а також залежною від зовнішньої температури повітря зарядкою та статичною й тривалою динамічною розрядкою

Таблиця 5 – Впливові фактори енергоефективності системи повітряного опалення нежитлових будівель з приміщеннями заввишки не більше 4 м

Впливовий фактор

Деталізація впливового фактора

Догрівання припливного повітря (доводчиками) та регулювання

Температури повітря приміщення

Температури повітря приміщення (багаторівневе регулювання температури припливного повітря)

Температури повітря, що видаляється

Догрівання рециркуляційного повітря (у розподільниках, вентиляторах-конвекторах) та регулювання

Температури повітря приміщення

 


Таблиця 6 – Впливові фактори енергоефективності систем у приміщеннях заввишки*) понад 4 м (будівлі із значним внутрішнім простором)

Впливовий фактор

Деталізація впливового фактора

Регулювання температури приміщення

Відсутнє

Двопозиційне

П-регулювання (2 К)

П-регулювання (1 К)

ПІ-регулювання

ПI-регулювання з оптимізацією

Тип опалення

Радіаторами

Повітряними горизонтальними або вертикальними струминами без рециркуляції

Повітряними горизонтальними або вертикальними струминами з рециркуляцією

Водяними панелями

Випромінювачами трубчастими

Випромінювачами світлими

Підлоговими панелями з високим рівнем теплоізоляції:

- нагрівальні елементи, вбудовані у підлогу;

- нагрівальні елементи, термічно не зв'язані з підлогою

*) висоту приміщень слід зазначати з кроком 2 м до 12 м включно; для вищих приміщень – з округленням до найближчої з висот: 12, 15 або 20 м

4.9В описі заходів, що впливають на енергоефективність системи гарячого водопостачання, слід указати деталізовані характеристики системи з урахуванням [5; 6], що зазначені у таблиці 7.

4.10В описі заходів з автоматизації інженерних систем, що впливають на показники їх енергоефективності, слід указати на наявність (відсутність) зазначених у таблиці 8 характеристик [7].

4.11Приклад складання розділу "Енергоефективність" наведений у додатку А.

 

 


Таблиця 7– Впливові фактори енергоефективності системи гарячого водопостачання

Впливовий фактор

Деталізація впливового фактора

Протяжність трубопроводів

В опалюваній частині будівлі

У неопалюваній частині будівлі

Розташування трубопроводів та їх теплоізоляція

Нетеплоізольовані сталеві або мідні, підвішені до стелі

Теплоізольовані мінеральною ватою у твердому або металевому кожусі, підвішені до стелі

Нетеплоізольовані сталеві, мідні захищені, пластикові під штукатуркою неутепленої зовнішньої стіни

Нетеплоізольовані сталеві, мідні захищені, пластикові під штукатуркою утепленої зовнішньої стіни

Теплоізольовані вдвічі меншою від необхідної товщини теплоізоляцією

Теплоізольовані стандартно

Теплоізольовані вдвічі більшою від необхідної товщини теплоізоляцією

Тип системи

Тупикова (без циркуляційного трубопроводу)

Циркуляційна з:

- циркуляційними стояками для кожного водорозбірного стояка та з/без рушникосушарок

- циркуляційними стояками для групи водорозбірних стояків та з/без рушникосушарок

Розташування циркуляційного трубопроводу

Зовні будівлі

У неопалюваній частині будівлі

В опалюваній частині будівлі

Регулювання швидкості обертання насоса

Відсутнє

Із забезпеченням постійного перепаду тиску

Із забезпеченням змінного перепаду тиску

Регулювання періодичності зниження споживання енергії системою

Відсутнє

Наявне

Тип джерела енергії та підігріву акумуляційного бака

Газовий котел

Котел на рідинному паливі

Електрокотел

Альтернативні джерела

Регулювання витоку

Ручне

Ручне з автоматично регульованою температурою

Автоматичне за потреби споживача

Гідравлічне налагодження

Відсутність балансувальних клапанів на циркуляційних стояках

Наявність ручних балансувальних клапанів на циркуляційних стояках

Наявність автоматичних балансувальних клапанів (регуляторів температури) на циркуляційних стояках


Таблиця 8 – Характеристика автоматизації інженерних систем

Характеристика

Варіанти деталізації характеристики

Клас енергетичної ефективності для житлових/нежитлових будинків (довідково)

Системи опалення та охолодження

Регулювання надходження теплової енергії до приміщення

Відсутнє автоматичне регулювання

D/D

Центральне автоматичне регулювання (для двох і більше приміщень)

D/D

Місцеве автоматичне регулювання терморегуляторами [8] на опалювальних приладах приміщення або електронне регулювання

С та нижче/С та нижче

Місцеве регулювання в приміщенні з комунікацією між контролерами та центральною системою контролю

В та нижче/В та нижче

Місцеве автоматичне регулювання з урахуванням фактичних потреб (згідно з присутністю людей у приміщенні, якістю повітря тощо)

А та нижче/А та нижче

Регулювання розподілення за температурою теплоносія у подавальному або зворотному трубопроводі

Відсутнє автоматичне регулювання

D/D

Регулювання за погодних умов

С та нижче/С та нижче

Регулювання за внутрішньою температурою повітря приміщень

А та нижче/А та нижче

Регулювання циркуляційних, змішувальних та циркуляціино-змішувальних насосів (на різних рівнях системи)

Відсутнє регулювання

D/D

Двопозиційне регулювання

С та нижче/D

Регулювання швидкості обертання насоса із забезпеченням постійного перепаду тиску

А та нижче/А та нижче

Регулювання швидкості обертання насоса із забезпеченням змінного перепаду тиску

А та нижче/А та нижче

         

Продовження таблиці 8

Характеристика

Варіанти деталізації характеристики

Клас енергетичної ефективності для житлових/нежитлових будинків (довідково)

Регулювання періодичності зниження споживання енергії системою та/або розподілення теплоносія

Відсутнє автоматичне регулювання

D/D

Автоматичне програмоване регулювання за розкладом

С та нижче/D

Автоматичне програмоване регулювання за розкладом, з оптимізацією моментів включення та виключення

А та нижче/А та нижче

Взаємозв'язок між регулюванням споживання енергії та/або розподілення тепло/холодоносія у системах опалення та охолодження

Відсутній взаємозв'язок

D/D

Частковий взаємозв'язок (залежно від типу системи опалення та охолодження)

В та нижче/В та нижче

Повний взаємозв'язок

А та нижче/А та нижче

Регулювання джерела енергії

За постійною температурою

D/D

Якісне регулювання залежно від погодних умов

А та нижче/А та нижче

Якісне регулювання залежно від навантаження

А та нижче/А та нижче

Упорядкування джерел енергіїІ

Пріоритетність, що базується лише на навантаженнях

С та нижче/С та нижче

Пріоритетність, що базується на навантаженнях та потужності джерел

В та нижче/В та нижче

Пріоритетність, що базується на ефективності джерел

А та нижче/А та нижче


Продовження таблиці 8

Характеристика

Варіанти деталізації характеристики

Клас енергетичної ефективності для житлових/нежитлових будинків (довідково)

Системи вентиляції та кондиціонування

Регулювання витрати повітря у приміщенні

Відсутнє регулювання

D/D

Ручне регулювання

D/D

Регулювання за періодами часу

В та нижче/С та нижче

Місцеве регулювання в приміщенні з комунікацією між контролерами та центральною системою контролю

В та нижче/В та нижче

Місцеве автоматичне регулювання з урахуванням фактичних потреб (згідно з присутністю людей у приміщенні, якістю повітря тощо)

А та нижче/А та нижче

Регулювання за присутності людей у приміщенні

А та нижче/В та нижче

Регулювання з урахуванням фактичної потреби (згідно з присутністю людей у приміщенні, якістю повітря тощо)

А та нижче/А та нижче

Регулювання витрати повітря при його підготовці

Відсутнє регулювання

С та нижче/D

Двопозиційне регулювання за періодом часу

А та нижче/С та нижче

Автоматичне регулювання витрати або тиску з/без відновлення тиску

А та нижче/А та нижче

Захист теплооб-мінників від переохолодження

Відсутнє регулювання

D/D

Наявне регулювання

А та нижче/А та нижче

Захист теплооб-мінників від перегрівання

Відсутнє регулювання

D/D

Наявне регулювання

А та нижче/А та нижче

Використання повітря з низькою температурою (у системах з механічним спонуканням)

Відсутнє регулювання

D/D

Використання зовнішнього повітря з низькою температурою в нічний період

С та нижче/С та нижче

Використання зовнішнього повітря з низькою температурою

А та нижче/А та нижче

Н,х-спрямоване регулювання (оптимізоване регулювання)

А та нижче/А та нижче

 


Продовження таблиці 8

Характеристика

Варіанти деталізації характеристики

Клас енергетичної ефективності для житлових/нежитлових будинків (довідково)

Регулювання температури припливного повітря

Відсутнє регулювання

D/D

3 постійним значенням заданої температури

С та нижче/С та нижче

Зі змінним значенням заданої температури та залежно від погодних умов

В та нижче/В та нижче

Зі змінним значенням заданої температури та залежно від навантаження

А та нижче/А та нижче

Регулювання вологості

Відсутнє регулювання

D/D

Обмеження вологості припливного повітря

С та нижче/С та нижче

Регулювання вологості припливного повітря

А та нижче/А та нижче

Регулювання вологості повітря у приміщенні або повітря, що видаляється

А та нижче/А та нижче

Системи освітлення

Регулювання за присутності людей у приміщенні

Ручне включення/виключення

С та нижче/D

Ручне включення/виключення з автоматичним попереджувальним блиманням

С та нижче/С та нижче

Автоматичне визначення присутності людей та автовключення/тьмяне освітлення

А та нижче/А та нижче

Автоматичне визначення присутності людей та автовключення/автовиключення

А та нижче/А та нижче

Автоматичне визначення присутності людей та ручне включення/тьмяне освітлення

А та нижче/А та нижче

Автоматичне визначення присутності людей та ручне включення/автовиключення

А та нижче/А та нижче

Регулювання зовнішнього освітлення

Ручне

В та нижче/С та нижче

Автоматичне

А та нижче/А та нижче


Закінчення таблиці 8

Характеристика

Варіанти деталізації характеристики

Клас енергетичної ефективності для житлових/нежитлових будинків (довідково)

Регулювання жалюзі

Ручне

С та нижче/D

Моторизоване управління з ручним контролем

С та нижче/D

Моторизоване управління з автоматичним контролем

В та нижче/С та нижче

Комбіноване регулювання освітлення/жалюзі/ опалення та охолодження, що зазначено вище

А та нижче/А та нижче

Локальна система автоматизації

Система автоматизації та управління будівлею

Відсутня локальна автоматизація

С та нижче/С та нижче

Локальна система автоматизації систем регулювання, що централізовано адаптується до споживчих потреб (настроювання розкладів роботи, заданих значень тощо)

С та нижче/С та нижче

Локальна система автоматизації систем регулювання, що централізовано оптимізується до споживчих потреб (настроювання розкладів роботи, заданих значень тощо)

А та нижче/А та нижче

Технічний моніторинг та управління будівлею

Визначення несправностей систем та забезпечення допомоги в їх діагностиці

Відсутнє

С та нижче/D

Наявне

А та нижче до С/А та нижче

Формування звітів щодо енер-госпоживання та зовнішніх параметрів, а також можливості зниження енерго-споживання

Відсутнє

В та нижче/В та нижче

Наявне

А та нижче/А та нижче

 

 


ДОДАТОК А

(довідковий)

ПРИКЛАД СКЛАДАННЯ РОЗДІЛУ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ"

А.1 Загальні дані

Об'єкт – житлова частина житлового будинку в 5-А мікрорайоні ж/м "Позняки" Дарницького району м. Києва.

Замовник– …...

А.2 Вихідні дані

А.2.1Загальна характеристика будинку

Двадцятидвоповерховий житловий будинок на основі серії ____________, розробленої _______________________________________________.

Будинок односекційний, трипроменевий, окремо розташований. На першому поверсі розташовані приміщення допоміжного призначення та вбудовані нежитлові приміщення громадського призначення (розділ "Енергоефективність" для даної частини будинку складено окремо).

Схема розташування будинку та орієнтація за сторонами світу наведені на рисунку А.1. По осі А до будинку примикає блок первинного обслуговування, по осі Д – будівля ІТП.

Загальна кількість квартир – 126. Загальна висота будинку – 67,49 м. У будинку передбачено одну сходову клітку та три підйомних ліфти.

A.2.2Вихідні дані для розрахунків

Будинок збірний великопанельний залізобетонний. Фундаменти пальові.

Конструкція зовнішніх стін першого, типового та горищного поверхів є збірною системою, що складається з залізобетонних панелей завтовшки 160 мм та конструкцій фасадної теплоізоляції з вентильованим повітряним прошарком та індустріальним опорядженням. Як теплоізоляційний шар використовуються мінераловатні плити густиною 90 кг/м3, завтовшки 120 мм. Конструктивне рішення зовнішніх стін наведено на рисунку А.2.

Рисунок А.1 – Схема розташування будинку та орієнтація за сторонами світу

Рисунок А.2 – Принципове конструктивне рішення зовнішніх стін будинку

Зовнішні стіни лоджій виконані з тришарових стінових панелей загальною товщиною 300 мм із теплоізолюючим шаром із пінополістиролу густиною 40 кг/м3.

Горище – холодне, перекриття горища – залізобетонні плити завтовшки 160 мм утеплені мінераловатними плитами густиною від 170 кг/м3 до 190 кг/м3, завтовшки 150 мм та цементно-піщаною стяжкою по теплоізоляційних плитах.

Техпідпілля – з розводкою трубопроводів системи опалення та гарячого водопостачання. Перекриття над техпідпіллям утеплюється мінераловатними плитами густиною від 170 кг/м3 до 190 кг/м3, завтовшки 50 мм. Розрахункова температура в технічному підпіллі становить 5 °С, що забезпечується тепловіддачею трубопроводів систем опалення та гарячого водопостачання.

Світлопрозорі конструкції (вікна, балконні двері) виконані з ПВХ-профілів із заповненням двокамерними склопакетами з енергозберігаючим покриттям на внутрішньому склі (4М1-10-4М1-10-4і). Площа світлопрозорих конструкцій відповідає нормам природного освітлення згідно з ДБН В.2.5-28. Інсоляційний режим квартир відповідає вимогам ДСП 173-96. При цьому надходження зайвої сонячної радіації у жаркий період року мінімізоване згідно з ДСТУ-Н Б В.2.2-ХХХ:2010.

У будинку передбачено водяне опалення, гаряче водопостачання, підключення до системи централізованого теплопостачання. Вентиляція в будинку припливно-витяжна з природним спонуканням. Приплив повітря здійснюється через вікна, видалення – через вентиляційні канали.

Використання відновлювальних та альтернативних джерел енергії не передбачено. Акумулювання енергії у години мінімального енергоспоживання не передбачено.

Облік енергоресурсів:

-    теплової енергії для системи опалення – загальний для житлової частини будинку теплолічильником та поквартирний теплолічильниками;

-    теплової енергії для системи гарячого водопостачання – загальний для житлової частини будинку теплолічильником та поквартирний лічильниками гарячої води;

- електроенергії – поквартирними лічильниками активної електричної енергії.

Водяна система опалення (відповідно до таблиці 1):

-   двотрубна горизонтальна з периметральними поквартирними приладовими вітками; на сходовій клітці – двотрубна вертикальна;

-   регулювання теплоносія передбачено в ІТП за погодними умовами;

-   повна відповідність системи опалюваній площі будівлі;

- передбачена наладка системи відповідно до гідравлічного розрахунку системи шляхом установки настройок терморегуляторів на радіаторах квартир, настройок ручних клапанів на радіаторах сходової клітки, а також настройок автоматичних балансувальних клапанів на приладових вітках квартир та стояку сходової клітки;

-   коефіцієнт корисної дії застосовуваних насосів з мокрим ротором –     45 %; робоча точка насоса відповідає проектним вимогам – знаходиться у зоні максимальних значень коефіцієнта корисної дії; регулювання швидкості обертання насоса ручне; теплоізоляція насосів передбачена теплоізоляційними кожухами, укомплектованими виробниками насосів;

-   відсутнє регулювання періодичності зниження споживання енергії;

-   в ІТП застосовані регулятори теплового потоку з моторними електроприводами;

-   теплоізоляція відкрито прокладених трубопроводів за межами квартир передбачена; теплоізоляція автоматичних балансувальних клапанів здійснюється теплоізоляційними кожухами, укомплектованими виробниками клапанів

Водяна система опалення (відповідно до таблиці 2):

-   регулювання температури повітря в квартирах здійснюється терморегуляторами прямої дії із зоною пропорційності 2 К, установленими на радіаторах; регулювання температури повітря сходової клітки здійснюється центральним якісним регулюванням теплоносія, що надходить у радіатори без автоматичних терморегуляторів;

-   температурний напір (при tв=20 °С) становить 60 К за температури теплоносія 90/70 °С;

-   радіатори встановлено біля зовнішньої стіни під вікнами без радіаційного захисту;

-   гідравлічне балансування системи передбачене автоматичними балансувальними клапанами для кожної квартири та для сходової клітки. Кількість радіаторів на кожній приладовій вітці квартири та на стояку сходової клітки не перевищує восьми.

Система гарячого водопостачання (відповідно до таблиці 7):

-   протяжність трубопроводів в опалюваній частині будівлі – 832,4 м; у неопалюваній – трубопроводи не прокладені;

-   трубопроводи теплоізольовані стандартно;

- система з циркуляційними стояками для кожного водорозбірного стояка та з рушникосушарками;

-    циркуляційні трубопроводи розташовані в опалюваній частині будівлі;

-    регулювання швидкості обертання циркуляційного насоса відсутнє;

-    регулювання періодичності зниження споживання енергії системою не застосоване;

-    регулювання витоку води ручне;

-    на циркуляційних стояках застосовані автоматичні регулятори температури.

Характеристика автоматизації інженерних систем (відповідно до таблиці 8):

системи опалення –

- регулювання надходження теплової енергії до основних приміщень (квартир) – місцеве автоматичне регулювання терморегуляторами на опалювальних приладах приміщення або електронне регулювання;

-   регулювання розподілення та температури теплоносія у подавальному або зворотному трубопроводі – за погодних умов;

-   регулювання циркуляційних, змішувальних та циркуляційно-змішувальних насосів (в ІТП) відсутнє;

-   регулювання періодичності зниження споживання відсутнє;

-   система вентиляції природна;

- система освітлення: регулювання за присутності людей у приміщенні ручне Вкл./Викл.;

- локальна система автоматизації та управління будівлею відсутня;

- технічний моніторинг та управління будівлею відсутній.

А.2.3 Розрахункові кліматичні та теплоенергетичні параметри

Згідно з ДБН В.2.6-31 розрахункова температура внутрішнього повітря приймається tв= 20 °С, розрахункова температура зовнішнього повітря для умов м. Києва tз= –22 °С. Розрахункове значення відносної вологості приміщень 55 %, мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхніtmin= 10,7 °С.

Розрахункова температура техпідпілля згідно з проектом tц= 5 °С.

Кількість градусо-діб опалювального періоду для І температурної зони – Dd= 3750 °С -діб.

Згідно зі СНиП 2.01.01 тривалість опалювального періоду для м. Києва складає zoп= 187 діб, середня температура зовнішнього повітря за опалювальний періодtоп з= –1,1 °С.

Згідно з ДБН В.2.6-31 нормативне значення приведеного опору теплопередачі Rqmin, м2·К/Вт, становить:

-   для зовнішніх стін – 2,8 м2·К/Вт;

-   для перекриття холодного горища – 3,3 м2·К/Вт;

-   для перекриттів над техпідпіллям – 1,0м2·К/Вт (визначається згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-5);

-для світлопрозорих огороджувальних конструкцій – 0,6 м2·К/Вт.

Максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період згідно з ДБН В.2.6-31 становить 73 кВт·год/м2.

А.2.4Основні об'ємно-планувальні показники:

-  опалювана площа будинку Fh= 12612,42 м2, в т.ч. площа квартир житлового будинку Flж=8788,08м2;

-  розрахункова площа приміщень 1-го поверху Flр= 374,09 м2;

-  опалюваний об'єм будинку Vh= 35223,08 м3;

-загальна площа зовнішніх огороджувальних конструкцій – FΣ=9198,8 м2.

А.3 Визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій

А.3.1Приведений опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій визначається згідно з додатком И ДБН В.2.6-31.

Величини розрахункових теплофізичних параметрів матеріалів, що використовуються, визначені на підставі протоколів випробувань або згідно з додатком Л ДБН В.2.6-31:

Б= 0,047 Вт/(м·К) – мінераловатні плити;

Б= 0,93 Вт/(м·К) – цементно-піщаний розчин;

- λБ = 2,04 Вт/(м·К) – залізобетон.

А.3.1.1Зовнішні стіни

Зовнішні стіни двох типів. Перший тип – основні стіни будинку, виконані з залізобетонних панелей завтовшки 160 мм із системою фасадного утеплення. Другий тип – зовнішні стіни лоджій, виконані з тришарових панелей.

Опір теплопередачі зовнішніх стін першого типу по основному полю за формулою (И.1) ДБН В.2.6-31:

Термічний вплив теплопровідного включення – міжповерхової плити перекриття – визначений за результатами розрахунків двомірного температурного поля згідно з 2.14 ДБН В.2.6-31 (рисунок А.3). Лінійний коефіцієнт теплопередачі даного вузла сполучення огороджувальних конструкцій згідно з И.4 ДБН В.2.6-31 складає k= 0,083 Вт/(м·К).

Рисунок А.3 – Температурне поле конструктивного рішення вузла примикання зовнішніх стін до плити перекриття

Опір теплопередачі зовнішніх стінових огороджувальних конструкцій з визначеним значенням лінійного коефіцієнта теплопередачі теплопровідних включень визначається згідно з И.3 ДБН В.2.6-31 за формулою:

Отже, опір теплопередачі стінових огороджувальних конструкцій з урахуванням впливу плити перекриття становить:

Термічний вплив теплопровідних включень, якими є елементи каркаса системи утеплення, визначається коефіцієнтом теплотехнічної однорідності. Для конструкцій фасадної теплоізоляції, що використовується на об'єкті, який розглядається, г = 0,86 відповідно до "Висновку за результатами випробувань теплотехнічних показників..." від 20.08.2007 p., проведених атестованою випробувальною лабораторією.

Приведений опір теплопередачі зовнішніх стін у зоні влаштування фасадної теплоізоляції визначається за формулою:

Приведений опір теплопередачі зовнішніх стін другого типу становить 2,8 м2·К/Вт згідно з протоколом випробувань № 7/2-06 від 03.11.2006 p., проведених атестованою випробувальною лабораторією.

Термічний вплив теплопровідного включення – плити перекриття лоджії – визначений на підставі розрахунків двомірного температурного поля  (рисунок А.4). Лінійний коефіцієнт теплопередачі даного вузла сполучення огороджувальних конструкцій складає k= 0,338 Вт/(м·К).

Опір теплопередачі зовнішніх стінових огороджувальних конструкцій з визначеним значенням лінійного коефіцієнта теплопередачі даного теплопровідного включення визначається за формулою (А.1):

Приведений опір теплопередачі всієї площі фасаду будинку (непрозорої її частини) визначається згідно з И.2 ДБН В.2.6-31 за формулою:

Тоді приведений опір теплопередачі зовнішніх стін

Рисунок А.4– Температурне поле конструктивного рішення вузла примикання тришарових стінових панелей до плити перекриття та плити перекриття лоджії

А.3.1.2Перекриття холодного горища

Перекриття холодного горища виконане з залізобетонних плит завтовшки 160 мм з теплоізоляцією мінераловатним утеплювачем густиною від 170 кг/м3 до 190 кг/м3, завтовшки 150 мм та цементно-піщаною стяжкою по теплоізоляційних плитах.

Опір теплопередачі перекриття холодного горища по основному полю визначений за формулою (И.1) ДБН В.2.6-31:

Коефіцієнт теплотехнічної однорідності r, що визначає термічний вплив стінових панелей на холодному горищі, враховуючи планувальні характеристики будинку, становить 0,85.

Тоді приведений опір теплопередачі перекриття холодного горища за формулою (А.2) становить:

А.3.1.3Перекриття над техпідпіллям

Перекриття над техпідпіллям утеплюється мінераловатними плитами густиною від 170 кг/м3 до 190 кг/м3, завтовшки 50 мм. Розрахункова температура в технічному підпіллі 5 °С.

Опір теплопередачі перекриття над техпідпіллям по основному полю визначений за формулою (И.1) ДБН В.2.6-31: rj; = 1,37 м2·К/Вт.

Беручи до уваги коефіцієнт теплотехнічної однорідності, що враховує термічний вплив елементів кріплення утеплювача та стінових панелей в техпідпіллі, приведений опір теплопередачі перекриття над техпідпіллям за формулою (А.2) становить:

А.3.1.4Світлопрозорі конструкції

Світлопрозорі конструкції (вікна, балконні двері) виконані з ПВХ-профілів із заповненням двокамерними склопакетами з енергозберігаючим покриттям на внутрішньому склі (4М1-10-4М1-10-4i).

Опір теплопередачі світлопрозорих конструкцій становить 0,68 м2·К/Вт згідно з протоколом № 75 сертифікаційних випробувань від 13.03.2008 p., проведених атестованою випробувальною лабораторією.

А.3.1.5 Мінімально допустиме значення опору теплопередачі Rqminзовнішніх огороджувальних конструкцій згідно з ДБН В.2.6-31 та приведений опір теплопередачі видів огороджувальних конструкцій будинку наведені в таблиці А.1.

З таблиці А. 1 видно, що приведений опір теплопередачі зовнішніх стін та перекриття холодного горища нижче нормативних значень, встановлених в ДБН В.2.6-31. Відповідно до 3.3 ДБН В.2.6-31 це дозволяється за умови виконання нормативної вимоги 3.1 ДБН В.2.6-31 за показником питомих тепловитрат на опалення. Визначення питомих тепловитрат на опалення наводиться далі.

Таблиця А.1 – Величини нормативних Rqminта фактичних RΣnpпоказників з опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій

Вид огороджувальної конструкції

Rq min,м2·К/Вт

RΣnp,м2·К/Вт

Зовнішні стіни

2,8

2,3

Перекриття холодного горища

3,3

2,93

Перекриття над техпідпіллям

1,0

1,16

Світлопрозорі конструкції

0,6

0,68

А.3.2 Приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку kΣnp, Вт/(м2·К),

визначений за формулами (5), (6) ДСТУ-Н Б.А.2.2-5. При цьому загальна площа зовнішніх стін, перекриття холодного горища, перекриття над техпідпіллям, світлопрозорих огороджувальних конструкцій, вхідних дверей в будинок становить:

А.3.3 Умовний коефіцієнт теплопередачі будинку, що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації й вентиляціїkінф, Вт/(м2·К), визначається за формулою (8) ДСТУ-Н Б А.2.2-5.

При цьому питома теплоємність повітря с = 1 кДж/(кг·К); νv= 0,85; середня густина повітря, що надходить до приміщення за рахунок інфільтрації, кг/м3, за формулою (9) ДСТУ-Н Б А.2.2-5:

Враховуючи громадське призначення приміщень 1-го поверху, кратність повітрообміну визначена окремо для житлової частини будинку та для приміщень 1-го поверху.

Середня кратність повітрообміну житлового будинку за опалювальний період визначена за формулою (11) ДСТУ-Н Б А.2.2-5 з урахуванням опалюваного об'єму житлової частини будинку (Vhж= 33605,41 м3):

Тоді умовний коефіцієнт теплопередачі житлової частини будинку:

Середня кратність повітрообміну приміщень громадського призначення за опалювальний період nоб, год-1, визначена за сумарним повітрообміном за рахунок вентиляції та інфільтрації за формулою (12) ДСТУ-Н Б А.2.2-5.

А.3.6Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні непрозорих огороджувальних конструкцій τminвизначена згідно з 2.14           ДБН В.2.6-31 на підставі розрахунків двомірних температурних полів відповідних вузлів у зонах теплопровідних включень, кутах і укосах віконних і дверних прорізів при розрахунковому значенні температури зовнішнього та внутрішнього повітря згідно з ДБН В.2.6-31.

Приклад температурного поля конструктивного рішення заповнення віконних прорізів наведено на рисунку А.5. Мінімальна температура внутрішньої поверхні в зоні примикання віконної конструкції до підвіконня становить 12,4 °С, що відповідає нормативним вимогам ДБН В.2.6-31.

Рисунок А.5 – Температурне поле конструктивного рішення вузла примикання віконної конструкції до віконного прорізу (вертикальний переріз)

A.4 Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій

А.4.1Оцінка вологісного режиму конструкцій здійснена згідно з вимогами розділу 6 ДБН В.2.6-31 для глухих ділянок основного поля зовнішніх стін.

А.4.2Розрахункова оцінка проведена за допомогою програмного продукту "Вологісний режим огороджувальних конструкцій" 482.02495431.00002-01, розробленого ДП НДІБК, згідно з алгоритмом          ДБН В.2.6-31.

На рисунку А.6 наведено схему тепловологісного режиму стінових огороджувальних конструкції з фасадною теплоізоляцією з повітряним прошарком та індустріальним опорядженням (лінією 3 надано розподіл температури, t, °С, в перерізі конструкції; лінією 2 – розподіл насиченої водяної пари, Е, Па; лінією 1 показаний розподіл парціального тиску водяної пари,е, Па).

Рисунок А.6 – Схема тепловологісного режиму основного проектного рішення зовнішніх стін

А.4.3Для розглянутого конструктивного рішення не виникає конденсації вологи у товщі конструкції, тобто виконується нормативна вимога 6.1 ДБН В.2.6-31.

А.5 Визначення показників теплостійкості

А.5.1 Визначення показників теплостійкості здійснено згідно з вимогами розділу 4 ДБН В.2.6-31.

А.5.2Оцінка теплостійкості в літній період

А.5.2.1 Розрахунок проводиться згідно з додатком П ДБН В.2.6-31.

А.5.2.2 Розрахункові параметри для умов м. Києва визначені згідно зі СНиП 2.01.01:

- мінімальна з середніх швидкостей вітру по румбах за липень, м/с, повторюваність яких складає 16 % і більше, ν = 1 м/с;

 

 

A.5.3.8Отже, амплітуда коливань температури приміщення становить 0,32 °С, що відповідає нормативним вимогам ДБН В.2.6-31.

 

 

Геометричні, теплотехнічні та енергетичні показники

Показник

Позначення і розмірність показника

Норма-тивне значен-ня показ-ника

Розрахун-кове (проектне) значення показника

Фактичне значення показника

Геометричні показники

Загальна площа зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку

fΣ, м2

-

9198,8

 

В тому числі:

 

 

 

 

- стін

Fнп,м2

-

6996,5

 

- вікон і балконних дверей

Fсп,м2

-

1017,2

 

- вітражів

Fсп вт, м2

-

-

 

-ліхтарів

Fсп л, м2

-

-

 

- вхідних дверей та воріт

Fд, м2

-

24,3

 

- покриттів (суміщених)

Fпк, м2

-

-

 

- горищних перекриттів (холодного горища)

Fпк хг, м2

-

583,1

 

- перекриттів теплих горищ

Fпк тг, м2

-

-

 

- перекриттів над техпідпіллями

Fц12

-

577,7

 

- перекриттів над неопалюваними підвалами і підпіллями

Fц2, м2

-

-

 

- перекриттів над проїздами і під еркерами

Fц32

-

-

 

- підлоги по ґрунту

Fц2

-

-

 

Площа опалюваних приміщень

Fh2

-

12612,4

 

Корисна площа (для громадських будинків)

FlK, м2

-

-

 

Площа квартир житлового будинку

Flж, м2

-

8788,1

 

Розрахункова площа (для громадських будинків)

Flр, м2

-

374,1

 

Опалюваний об'єм

Vh, м3

-

35223,08

 

Коефіцієнт скління фасадів будинку

тск

-

0,13

 

Показник компактності будинку

Λкбуд , м-1

-

0,26

 


Закінчення таблиці

 

Показник

Позначення і розмірність показника

Норма-тивне значен-ня показ-ника

Розрахун-кове (проектне) значення показника

Фактичне значення показника

Теплотехнічні та енергетичні показники

Теплотехнічні показники

Приведений опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій:

RΣnp, м2·K/Bт

 

 

 

- стін

RΣnpнп

2,8

2,3

 

- вікон і балконних дверей

RΣnpсп в

0,6

0,68

 

- вітражів

RΣnpсп вт

-

-

 

- ліхтарів

RΣnpсп л

-

-

 

- вхідних дверей, воріт

RΣnpл

0,44

0,6

 

- покриттів (суміщених)

RΣnpпк

-

-

 

- горищних перекриттів (холодних горищ)

RΣnpхг

3,3

2,93

 

- перекриттів теплих горищ (включаючи покриття)

RΣnpтг

-

-

 

- перекриттів над техпідпіллями

RΣnpц1

1,0

1,16

 

- перекриттів над неопалюваними підвалами або підпіллями

RΣnpц22

-

-

 

- перекриттів над проїздами й під еркерами

RΣnpц3

-

-

 

- підлоги по ґрунту

RΣnpц

-

-

 

Енергетичні показники

Розрахункові питомі тепловитрати

qбуд,

кВт·год/м2 , [кВт·год/м3]

 

 

66,7

[–]

 

Максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку

Emax,

кВт·год/м2, [кВт·год/м3]

 

 

73

[26]

 

Клас енергетичної ефективності

 

 

С

 

Термін ефективної експлуатації теплоізоляційної оболонки та її елементів

рік

 

25

 

Відповідність проекту будинку нормативним вимогам

 

 

Так

 

Необхідність доопрацювання проекту будинку

 

 

Ні

 

Висновки за результатами оцінки енергетичних параметрів будинку

Вказівки щодо підвищення енергетичної ефективності будинку

Проект відповідає вимогам ДБН В.2.6-31 до теплотехнічних та енергетичних показників огороджувальних конструкцій будинку і порядку їх розрахунків, що забезпечує:

-раціональне використання енергетичних ресурсів на обігрівання приміщень будинку;

-нормативні показники санітарно-гігієнічних параметрів мікроклімату приміщень;

- довговічність огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинку.

 

Паспорт заповнений:

Організація

Адреса і телефон

Відповідальний виконавець

ДП НДІБК

м. Київ, вул. Клименка, 5/2, т. 249-37-69

Колесник Є.С.

 


ДОДАТОК Б

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

[1] EN 15316-2-3:2007 Heating systems in buildings – Method for calculation of system energy requirements and system efficiencies – Part 2-3: Space heating distribution systems (Системи теплозабезпечення будинків. Метод розрахунку необхідної енергії та ефективності систем. Частина 2-3: Розводка системи центрального опалення)

[2] EN 15316-2-1:2007 Heating systems in buildings – Method for calculation of system energy requirements and system efficiencies – Part 2-1: Space heating emission systems (Системи теплозабезпечення будинків. Метод розрахунку необхідної енергії та ефективності систем. Частина 2-1: Системи центрального опалення)

[3] EN 14336:2004 Heating systems in buildings – Installation and commissioning of water based heating systems (Системи теплозабезпечення будинків. Монтаж та наладка систем опалення)

[4] EN 1264:2009 (All parts) Water based surface embedded heating and cooling systems (Усі частини. Системи водяного опалення та кондиціонування)

[5] EN 15316-3-2:2007 Heating systems in buildings – Method for calculation of system energy requirements and system efficiencies – Part 3-2: Domestic hot water systems, distribution (Системи теплозабезпечення будинків. Метод розрахунку необхідної енергії та ефективності систем. Частина 3-2: Системи внутрішнього гарячого водопостачання, розподілення)

[6] EN 15316-3-3:2007 Heating systems in buildings – Method for calculation of system energy requirements and system efficiencies – Part 3-3: Domestic hot water systems, generation (Системи теплозабезпечення будинків. Метод розрахунку необхідної енергії та ефективності систем. Частина 3-3: Системи внутрішнього гарячого водопостачання, виконання)

[7] EN 15232:2007 Energy performance of buildings – Impact of Building Automation, Controls and Buildng Management (Енергоефективність будинків. Вплив автоматизації, контролю та управління будинків)

[8] EN215A1:2006 Thermostaticradiatorvalves– Requirementsandtestmethods(Термостатичні радіаторні клапани. Вимоги та методи контролю)


Код УКНД 91.120.10

Ключові слова: громадські будинки, енергетичний паспорт будинку, енергетичні показники, енергоефективність, житлові будинки, класи енергетичної ефективності будинків, проектування, теплотехнічні показники



  •  

     

    Выбор редакции: