Антикризисный сервис от ProfiDOM.com.ua: спросите, и узнайте все тонкости по строительству и материалам онлайн!

Вам помогут решить вопросы лучшие специалисты компаний-экспертов в областях утепления, ЛКМ, светопрозрачных конструкций, кровельных покрытий!

ДСТУ Б А.2.4-6:2009. СПДБ. Правила виконання робочої документації генеральних планів

Оцените
(1 Голосовать)

Скачать ДСТУ Б А.2.4-6:2009. СПДБ. Правила виконання робочої документації генеральних планів

Система проектной документации для строительства

ПРАВИЛА ВЫПОЛНЕНИЯ РАБОЧЕЙ ДОКУМЕНТАЦИИ

ГЕНЕРАЛЬНЫХ ПЛАНОВ

System of project documents for building

RULES OF FULFILMENT OF WORKING DOKUMENTATION OF GENERAL IAYOUTS

Чинний від 2010-01-01

НА ЗАМІНУ ДСТУ Б А.2.4-6-95(ГОСТ21.508-93)

1    СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт встановлює склад та правила оформлення робочої документації генеральних планів будівель, споруд та їх комплексів (далі - генеральні плани).

2    НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ Б А.2.4-2:2009 СПДБ. Умовні графічні позначення і зображення елементів генеральних планів та споруд транспорту
ДСТУ Б А.2.4-4:2009 СПДБ. Основні вимоги до проектної та робочої документації
ДСТУ Б А.2.4-10:2009 СПДБ. Правила виконання специфікації обладнання, виробів і матеріалів
ДСТУ Б А.2.4-29:2008 СПДБ. Автомобільні дороги. Земляне полотно і дорожній одяг. Робочі креслення
ДСТУ Б А.2.4-33:2008 СПДБ. Колії залізничні. Робочі креслення ГОСТ 2.303-68 ЕСКД. Линии  (ЄСКД. Лінії)

3   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1    Робочу документацію генеральних планів виконують відповідно до вимог даного стандарту,
ДСТУ Б А.2.4-4 та інших взаємопов'язаних стандартів системи проектної документації для будів¬-
ництва (СПДБ).
3.2    До складу робочої документації генерального плану включають: -    робочі креслення генерального плану (основний комплект робочих креслень марки ГП. При
об'єднанні в одному основному комплекті робочих креслень генерального плану та споруд транс-¬
порту основному комплекту робочих креслень присвоюють марку ГТ);
-    ескізні креслення загальних видів нетипових виробів, конструкцій, пристроїв та малих архі¬-
тектурних форм (далі - ескізні креслення загальних видів нетипових виробів)*;
-    відомість потреби у матеріалах згідно з ДСТУ Б А.2.4-10*;
-    відомість обсягів будівельних та монтажних робіт згідно з ДСТУ Б А.2.4-10*.
3.3    До складу основного комплекту робочих креслень генерального плану включають:
-  загальні дані по робочих кресленнях;
-    креслення розпланування;
-    план організації рельєфу;
-    план земляних мас;
-    зведений план інженерних мереж;
-    план благоустрою території;
-    виносні елементи (фрагменти, вузли) згідно з ДСТУ Б А.2.4-10**.
-    план озеленення;
-    схема транспортно-пішохідних зв'язків (за необхідності).
3.4    Робочі креслення основного комплекту виконують на інженерно-топографічному плані (крім
креслення плану земляних мас).
Допускається креслення розпланування, зведений план інженерних мереж та план благо¬устрою території виконувати без нанесення горизонталей рельєфу місцевості.
3.5    Контури проектованих будівель і споруд наносять на план згідно ДСТУ Б А.2.4-2.
3.6    План робочих креслень розташовують довгою стороною умовної межі території вздовж
довгої сторони аркуша, при цьому північна частина території повинна знаходитися зверху. Допус¬-
кається відхилення орієнтації на північ у межах 90° вліво чи вправо. Плани, що розташовані на
різних аркушах, виконують з однаковою орієнтацією.
3.7    При малій насиченості зображень допускається поєднувати декілька різних планів в один з
присвоєнням йому відповідного найменування.
Приклад
"Креслення розпланування та план організації рельєфу", "План організації рельєфу та земля¬них мас".
3.8    При великій насиченості зображень плану благоустрою території допускається виконувати
декілька планів за видами робіт з присвоєнням кожному плану відповідного найменування.
Приклад
"План озеленення", "План розташування малих архітектурних форм", "План проїздів, тротуарів, доріжок та майданчиків".
3.9    Допускається ділити план на декілька ділянок, розміщуючи їх на окремих аркушах. У цьому
випадку на кожному аркуші, де показана ділянка плану, наводять схему цілого плану з розбивкою
його на ділянки, вказують номери аркушів, на яких вони розміщені, та штриховкою позначають
ділянку, що зображена на даному аркуші.
*   Виконують за наявності вказівок у договорі на виконання проектних робіт.                 ** Виконують за великої насиченості зображень. 3.10    Робочі креслення генеральних планів допускається випускати поетапно розробками по
мірі виконання відповідних робочих креслень будівель, споруд проектованого підприємства або
житлово-цивільного об'єкта.
У цьому випадку кожну розробку оформлюють за станом на певну дату з відповідними допов¬неннями робочих креслень. Чергову розробку не розглядають і не оформлюють як внесення змін. Розробкам присвоюють порядкові номери.
3.11    При черговій розробці основний напис доповнюють зліва колонками 10-13 згідно з
ДСТУ Б А.2.4-4 відповідно до рисунка 1.
 
Над основним написом розміщують відомість розробок креслення: для креслення розплану¬вання, планів організації рельєфу, земляних мас і благоустрою території відповідно до форми 1, для зведеного плану інженерних мереж - відповідно до форми 2.
Приклади оформлення відомостей розробок наведені у додатках А і Б.
3.12    Зображення на кресленнях генерального плану виконують лініями згідно з ГОСТ 2.303:
-    суцільними товстими основними - контури проектованих будівель і споруд (крім будівель та
споруд на плані земляних мас), "червону" лінію, проектні горизонталі з відмітками, кратними 0,50 м
та 1,00 м;
-    штриховою тонкою - лінії "нульових" робіт та перелому проектного рельєфу;
-    суцільною тонкою - проектовані будівлі, споруди на плані земляних мас та всі інші елементи
генерального плану.
3.13    Плани робочих креслень виконують у масштабі 1:200,1:500 або 1:1000, фрагменти планів -
у масштабі 1:200, вузли - у масштабі 1:20.
Допускається плани виконувати у масштабі 1:2000, вузли -у масштабі 1:10. Масштаб зображення вказують в основному написі після найменування зображення.
Якщо на аркуші розміщено декілька зображень, що виконані у різних масштабах, тоді масштаби вказують на полі креслення під найменуванням кожного зображення.
3.14    Система висотних відміток, що приймається у робочих кресленнях генеральних планів,
повинна відповідати системі висотних відміток, прийнятій на інженерно-топографічному плані.
3.15    Розміри, координати та висотні відмітки вказують у метрах з точністю до двох знаків після
коми.
3.16    Величину кутів вказують у градусах з точністю до однієї мінути, а за необхідності - до
однієї секунди.
3.17    Величину уклонів вказують у проміле без позначення одиниці виміру.
Крутизну укосів вказують у вигляді співвідношення одиниці висоти укосу до горизонтального положення.
3.18    Основні умовні графічні позначення та зображення елементів генерального плану та
споруд транспорту приймають згідно з ДСТУ Б А.2.4-2.
Малі архітектурні форми (наприклад, альтанки, навіси, фонтани, скульптури, перголи тощо) та інші конструкції, вироби, пристрої (наприклад, лавки, урни тощо) виконують спрощено у масштабі креслення або умовними графічними познаками.
3.19    При виконанні робочих креслень генерального плану порядкові номери будівель і споруд
(у т.ч. огорож, підпірних стінок, естакад, галерей, тунелів) приймають, як правило, за затвердженим
генеральним планом.
Водовідвідним спорудам (канавам, лотокам, трубам) присвоюють самостійні порядкові номери.
При об'єднанні в одному основному комплекті креслень генерального плану та споруд тран¬спорту залізничним коліям та автомобільним шляхам присвоюють самостійні порядкові номери.
Допускається не присвоювати порядкові номери автомобільним шляхам та водовідвідним спорудам. У цьому випадку на плані вказують їх координати.
3.20    На планах (крім плану земляних мас) наводять експлікацію будівель та споруд згідно
з формою 3 (для генеральних планів підприємств виробничого призначення або однотипних
житлово-цивільних об'єктів, кількість яких не перевищує п'яти позицій) або згідно з формою 4
(для генеральних планів житлово-цивільних об'єктів). Допускається для найпростіших генпланів
(з кількістю будівель до п'яти) експлікацію або відомість будівель та споруд наводити на аркуші
загальних даних по робочих кресленнях. У таких випадках експлікацію наводити на планах не
обов'язково.
3.21    У колонках експлікації будівель і споруд вказують: -    у колонці "Номер на плані" - номер будівлі, споруди;
-    у колонці "Найменування" - найменування будівлі, споруди;
-    у колонці "Координати квадрата сітки" - координати нижнього лівого квадрата будівельної
геодезичної сітки, у межах якого на зображенні будівлі та споруди нанесений його номер (за
необхідності).
Приклад оформлення експлікації будівель та споруд наведений у додатку В.
3.22    У колонках відомості житлових та громадських будівель і споруд вказують:
-    у колонці "Номер на плані" - номер будівлі, споруди;
- у колонці "Найменування та познака" - найменування будівлі, споруди з зазначенням познаки індивідуального або типового проекту, проекту за каталогом;
-    в інших колонках - дані у відповідності з їх найменуванням.
Приклад оформлення відомості житлових та громадських будівель і споруд наведений у додатку Г.

4    ЗАГАЛЬНІ ДАНІ ПО РОБОЧИХ КРЕСЛЕННЯХ

Загальні дані по робочих кресленнях виконують згідно з ДСТУ Б А.2.4-4 з урахуванням нас¬тупних відмінностей:
- відомість специфікацій не виконують;
- у загальних вказівках, у доповнення до відомостей, що передбачені ДСТУ Б А.2.4-4, наводять познаки та найменування документів, які є підставою для розробки робочих креслень генерального плану (наприклад, матеріалів інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань), прий¬няту систему координат та висотних відміток.
5    КРЕСЛЕННЯ РОЗПЛАНУВАННЯ
5.1    На кресленні розпланування (плані розташування будівель і споруд) наносять та вказують:
а)    будівельну геодезичну сітку або базис розпланування, який її замінює, а для житлово-
цивільних об'єктів, крім того, міську геодезичну сітку (що має рівень "ДСК"), яка повинна пере-¬
кривати весь план;
б)    "червону" лінію, яка відокремлює територію магістралі, вулиці, проїзду та площі від території,
що призначена під забудову;
в)    огорожі з воротами та хвіртками або умовну межу території. Якщо огорожа збігається з
"червоною" лінією чи з умовною межею території, тоді наносять тільки огорожу з відповідним
поясненням на кресленні;
г)    свердловини та шурфи інженерно-геологічних вишукувань, що не вказані на інженерно-
топографічному плані;
д)    будівлі та споруди, в тому числі комунікаційні (естакади, тунелі);
е) майданчики виробничі та складські;
ж) автомобільні шляхи та майданчики з шляховим покриттям;
и) залізничні колії;
к) елементи благоустрою (тротуари, майданчики спортивні та для відпочинку), зображені контуром;
л) елементи та споруди планувального рельєфу (укоси, підпірні стінки, пандуси);
м) водовідвідні споруди;
н) покажчик напрямку на північ стрілкою з літерою "П" біля вістря (у лівому верхньому куті аркуша).
5.2    Креслення розпланування виконують з координатною чи розмірною прив'язкою.
5.3    Будівельну геодезичну сітку наносять на все креслення розпланування у вигляді квадратів
зі сторонами 10 см.
Початок координат приймають у нижньому лівому куті аркуша.
       Осі будівельної геодезичної сітки позначають арабськими цифрами, що відповідають числу сотень метрів від початку координат, та великими літерами українського алфавіту.
       Приклади
1    ОА (початок координат); 1 А; 2А; ЗА - горизонтальні осі;
2    ОБ (початок координат); 1Б; 2Б; ЗБ - вертикальні осі.
       На кресленнях, що виконуються у масштабі 1:500, осі будівельної геодезичної сітки позначають у відповідності з наведеними прикладами.
Приклади
1    ОА (початок координат); ОА+50; 1А; 1А+50; 2А; 2А+50 - горизонтальні осі;
2    ОБ (початок координат); ОБ+50; 1 Б; 1Б+50; 2Б; 2Б+50 - вертикальні осі.
Допускається, за необхідності, застосування від'ємних значень осей будівельної геодезичної
сітки.
Приклади
1    ОА (початок координат); ОА-50; -1А; -1А-50; 2А; -2А-50 - горизонтальні осі;
2    ОБ (початок координат); ОБ-50; -1Б; -1Б-50; -2Б; -2Б-50 - вертикальні осі. Допускається при розширенні, реконструкції та технічному переоснащенні діючих підприємств зберігати раніше прийняті познаки осей будівельної геодезичної сітки.
5.4    Розмірну прив'язку здійснюють від базису розпланування.
Базисом розпланування може бути будь-яка пряма лінія, що проходить через дві закріплені на місцевості точки, які позначають великими літерами українського алфавіту.
Приклад
А; Б.
5.5    Будівлі та споруди на плані наносять у масштабі креслення із зазначенням прорізів воріт
та дверей, крайніх осей та, за необхідності, координат осей воріт або прив'язки воріт до коор-¬
динаційних осей будівлі.
5.6    У середині контуру будівлі (споруди) вказують:
а)    номер будівлі, споруди у нижньому правому куті;
б)    абсолютну відмітку, що відповідає умовній нульовій відмітці, прийнятій у будівельних робо-¬
чих кресленнях будівлі, споруди, яку розміщують на полиці лінії-винесення та позначають знаком
(для житлово-цивільних об'єктів за необхідності).
5.7    На контурі будівлі, споруди вказують:
а)    координати точок перетину координаційних осей будівлі, споруди у двох її протилежних
кутах, а при складній конфігурації будівлі, споруди чи розташуванні її не паралельно осям буді¬-
вельної геодезичної сітки - в усіх кутах. Для центричних споруд - координати центра та однієї
характерної точки, а також діаметр, для лінійних споруд - координату осі або координати початку та
кінця окремих ділянок;
б)    розмірну прив'язку координаційних осей будівлі, споруди до базису розпланування та роз-¬
міри будівлі, споруди між осями за відсутності будівельної геодезичної сітки;
в)    познаку координаційних осей будівлі, споруди у координованих точках.
5.8    Навколо контуру будівлі, споруди показують вимощення та в'їзні пандуси, зовнішні сходи
та майданчики біля входів.
5.9    На кресленні розпланування, що стосується автомобільних шляхів, наносять та вказують:
а)    переїзди через залізничні колії;
б)    транспортні розв'язки;
в)    координати або прив'язки осей автомобільних шляхів та, за необхідності, їх номери;
г)    ширину автомобільних шляхів;
д)    радіуси кривих по краю проїжджої частини автомобільних шляхів у місцях їх взаємного
перетину та примикання;
е) укоси насипів та виїмок (за необхідності).
5.10    За відсутності основного комплекту робочих креслень автомобільних шляхів (марки АД)
креслення розпланування виконують з урахуванням вимог ДСТУ Б А.2.4-29.
5.11    На кресленні розпланування, що стосується залізничних колій, наносять та вказують:
а)    номери колій;
б)    стрілочні переводи;
в)    упори;
г)    укоси насипів та виїмок (за необхідності).
5.12    За відсутності основного комплекту робочих креслень залізничних колій (марки ЗК) крес-¬
лення розпланування виконують з урахуванням вимог ДСТУ Б А.2.4-33. При цьому відмітки дна та
величину ухилів водовідвідних споруд та ухилопокажчики не вказують.
5.13    На кресленні розпланування наводять відомість водовідвідних споруд відповідно до
форми 5.
Приклад оформлення відомості водовідвідних споруд наведений у додатку Д.
5.14    Приклад оформлення креслення розпланування виробничого підприємства з корди-¬
натною прив'язкою наведений у додатку Е.

Код УКНД01.100.30, 91.010.30

Ключові слова: генеральний план, рельеф, земляні маси, інженерні мережі, благоустрій території


 

 

Выбор редакции: