ДБН А.3.1-8-96. Проектування підприємств з виробництва залізобетонних виробів

Оцените
(0 голосов)

Скачать ДБН А.3.1-8-96. Проектування підприємств з виробництва залізобетонних виробів

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Ці норми поширюються на пректування технологій нових та таких, що реконструюються, під­приємств, цехів для виготовлення армованих і неармованих збірних виробів з важких і легких бетонів (далі - виробів), а також на проектування технологій окремих виробництв, самостійних бетонозмішу­вальних, розчинозмішувальних та арматурних цехів чи відділень.

Під час проектування технологій підприємств і цехів, у котрих формування виробів здійснюється методами центрифугування, віброгідропресування і вібропрокату або виготовляються вироби, до яких ставляться особливі вимоги з довговічності, морозостійкості і водонепроникності (шпали, мостові конструкції, труби тощо), окрім вимог цих норм необхідно керуватися додатковими вимогами, що установлені відповідними державними і відомчими нормативними документами та іншою технічною документацією.

Виробництва, що включають нові технологічні рішення і обладнання, слід проектувати з викорис­танням технологічних регламентів, погоджених замовником і проектувальником у завданні на проекту­вання.

Норми призначені для інженерно-технічних працівників проектних і виробничих організацій, ек­спертів технологічної частини проектів підприємств з виробництва збірних бетонних та залізобетонних виробів.

Норми не поширюються на проектування підприємств, що виготовляють вироби з ніздрюватого та силікатного бетонів.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Ці норми вміщують обов'язкові вимоги, рекомендовані та інформаційні положення.

1.2 Дотримання обов'язкових вимог забезпечує виробництво якісної продукції, створення необ­хідних умов для охорони праці та захисту навколишнього середовища. Обов'язкові вимоги є основою для проведення експертизи технологічної частини проектів.

1.3 Рекомендовані положення можуть стати обов'язковими під час узгодження їх замовником з проектною організацією. Вони можуть бути викладені в особливих умовах завдання на проектування або у вихідних даних, у протокольних рішеннях, складених у процесі проектування.

1.4 Обов'язкові вимоги в тексті норм виділені жирним шрифтом.

1.5 При проектуванні підприємств з виробництва виробів слід враховувати вказівки   ДБН А.3.1-7-96, СНІП ІІІ-4-80, "Системи стандартів безпеки праці", дотримуватись вимог норм охорони навколишнього середовища, санітарних норм, норм вибухової, пожежної та вибухопожежної безпеки, що викладені у відповідних чинних нормативних документах.

1.6 До складу самостійних великих підприємств із виробництва виробів звичайно входять такі підрозділи:

- адміністративно-побутовий корпус;

- прохідна, вагова;

- склад заповнювачів;

- склад цементу і золи-винесення;

- склад і відділення приготування хімдобавок до бетонів;

- склад емульсолу і відділення приготування мастил для форм;

- склад арматурної сталі;

- склад вапна та вапногасильне відділення;

- склад готової продукції та відходів виробництва;

-матеріально-технічний склад;

- бетонозмішувальний (розчинозмішувальний) цех;

- арматурний цех;

- формувальний цех;

- лабораторія;

- відділ технічного контролю;

- ремонтно-будівельний цех;

- ремонтно-механічний цех;

- електроцех;

- зарядні станції;

- паросиловий цех (котельня, компресорна);

- газорозподільний пункт;

- цех вантажопідіймальних механізмів;

- гараж (автомобілі, електрокари).

При наявності кооперації або інших умов склад підприємства визначають з їх урахуванням.

2 СКЛАДИ ЗАПОВНЮВАЧІВ

2.1 Кількість та місткість відсіків (ємкостей) визначають залежно від кількості видів та фракцій заповнювачів, що використовуються на підприємстві, а також від продуктивності підприємства і способу постачання заповнювачів.Для кожної фракції та кожного виду заповнювача необхідно мати не менше однієї ємкості.

При постачанні заповнювачів залізницею ємкість для однієї фракції заповнювача кожного виду приймають не менше 120 м3.

2.2 Максимальна висота штабелів при вільному падінні крупних заповнювачів не повинна перевищу­вати 12 м, а при складуванні дрібних заповнювачів -15 м.

2.3 Обсяги запасів заповнювачів регламентуються завданням на проектування.

2.3.1 Рекомендований запас заповнювачів на заводських складах при їх надходженні:

- залізницею і водним транспортом, розрахункова робоча доба      до 10,

- автомобільним транспортом, те саме                                                до 7.

Навігаційні запаси передбачають на міжнавігаційний проміжок часу.

2.3.2 Рекомендований запас декоративного заповнювача при постачанні:

а) залізницею:

- розсипом у вагонах - не менше двох вагонів або 120 м3;

- у контейнерах, розрахункова робоча доба                                       до 10;

б) автотранспортом, те саме                                                                      до 7.

Для кожного виду декоративного заповнювача передбачають не менше однієї ємкості.

2.4 Кут природного укосу заповнювачів при відсипанні у штабель складає 0,698 рад. (40°).

2.5 Максимальний кут нахилу стрічкових конвеєрів з гладкою стрічкою прймають для подавання:

- щебеню і піску                                                                                   0,314 рад. (18°);

- гравію і керамзитового гравію                                                      0,227-0,262 рад. (13-15°).

2.6 Найменший кут нахилу металевих течок та стінок бункерів без використання спонукачів виванта­ження приймають для:

- щебеню, гравію, керамзитового гравію                                       0,872 рад.(50°);

- піску                                                                                                    0,96 рад.(55°);

- золошлакової суміші, піску і щебеню зі шлаків                        1,047 рад.(60°).

2.7 Розрахункова початкова температура заповнювачів при розрахунковій температурі зовнішнього повітря у холодний період року складає:

- 258К(мінус 15°С) при 243К(мінус 30°С);

- 263К(мінус 10°С) при 253К(мінус 20°С).

2.8 Найменша допустима температура заповнювачів на виході зі складу повинна бути не менше  278К (5°С).

2.9 Обладнання, яке транспортує матеріали, що пилять, повинно бути зблоковане з аспіраційними системами.

2.10 Відкриті завантажувальні прорізи бункерів повинні бути огороджені по периметру.

2.11 3 боку завантаження бункера автотранспортом належить передбачати відбійний брус заввишки не менше 0,4 м.

2.12 Ширина проходів для обслуговування конвеєрів повинна бути не менше, м:

- для конвеєра, що обслуговується з одного боку                      - 0,7;

- між паралельно установленими конвеєрами                           - 1,0.

2.13 Ширина проходів для монтажу і ремонту конвеєрів повинна бути не менше 0,7 м.

2.14 Висота проходів уздовж конвеєрів повинна бути не менше 1,8 м.

2.15 Для відкривання і закривання люків піввагонів під час вивантажування заповнювачів слід передбачати спеціальні пристрої, що дозволяють працюючим знаходитися на безпечній відстані.

2.16 Для запобігання змерзанню заповнювачів, склади обладнують паровими регістрами, а для відновлення сипкості заповнювачів, що змерзлися - розпушувальними машинами різних видів.

З СКЛАДИ ЦЕМЕНТУ І ЗОЛИ-ВИНЕСЕННЯ

3.1 Зберігання цементу і золи-винесення слід передбачати окреме за видами і марками. Система транспортування золи і цементу на склад та зі складу повинна виключати можливість їх змішування.

3.2 Кількість ємкостей для цементу повинна бути на одну більше від потрібної кількості видів і марок цементу.

3.3 Запас кожної марки цементу і золи-винесення при постачанні залізницею приймають за обсягом не менше двох вагонів або 120т.

3.4 Запас цементу та золи-винесення на складі (в силосах) установлюється завданням на про­ектування і рекомендується при постачанні:

- залізницею, розрахункова робоча доба до 10 (не менше двох вагонів або 120т);

- автотранспортом, те саме             до 7;

- запас декоративного цементу, те саме до 30.

3.5 Коефіцієнт заповнення ємкостей приймають не менше 0,9.

3.6 Найменші кути нахилу, рад (°):

- течок та днищ конічних без спонукання                                          1,047 (60);

- днищ конічних, покритих аеруючими елементами, розтинів

і укосів плескатих днищ та силосів, частково покритих

аеруючими елементами                                                                      0,872 (50);

- аераційних доріжок до донних або бічних вивантажувальних

   люків,суцільно покритих аеруючими елементами                        0,262 (15);

- аерожолобів                                                                                             0,087 (5).

3.7 Силоси і бункери для зберігання цементу і золи повинні бути обладнані пристроями для улов­лювання пилу під час завантажування та вивантажування. Очищення запиленого повітря, що викидається в атмосферу, слід передбачати відповідно до вимог  ДНАОП 0.03-3.20-90.

3.8 Верх силосів повинен бути огороджений по периметру. Висота захисного засобу не менше 1 м з суцільною металевою обшивкою по низу огорожі заввишки 0,15 м з додатковою огороджувальною планкою на висоті 0,5 м від настилу.

3.9 Для переходу через цементопроводи у галереях силосів повинні бути передбачені стаціонарні перехідні містки.

     3.10 Керування розвантажувальними пристроями силосів для цементу повинно бути дистанційним.

4 СКЛАДИ ТА ВІДДІЛЕННЯ ПРИГОТУВАННЯ ХІМДОБАВОК ДО БЕТОНІВ

4.1 Хімічні добавки до бетонів, як правило, готують на спеціалізованих підприємствах з надійним захистом навколишнього середовища та постачають у спеціальних ємкостях.

Норми проектування складів та відділень приготування хімдобавок до бетонів наведені у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Норми проектування складів та відділень приготування хімдобавок


 

Найменування

 

 

Норма

 

1  Кількість видів добавок, що одночасно зберігаються на складі, шт

 

3-4

 

2 Мінімальна кількість ємкостей для зберігання одного виду рідкої добавки, шт

 

2

 

3  Запас хімічних добавок

 

Не більше гаранто­ваного терміну збе­рігання добавки

 

4*  Найбільша допустима температура зберігання рідких добавок,К(°С)

 

308 (35)

 

5*  Найбільша допустима відносна вологість повітря у приміщенні складу, %

 

75

 

б* Найменша допустима температура зберігання рідких добавок у приміщенні складу,К(°С)

 

278 (5)

 

7   Зворотний похил трубопроводів подавання добавок, не менше, рад. (°)

 

0,087 (5)

 

*   Температурно-вологісні умови зберігання хімдобавок повинні відповідати вимогам відповідних стандартів

        або ТУ на конкретні види добавок.

 

 

4.2 Запас добавок визначають залежно від потреби підприємства, способу постачання та гарантованого терміну їх зберігання. Рекомендується запас при постачанні,  робочих діб:

а) залізницею:

- у цистернах на 15-20 (обсягом не менше двох цистерн);

- у контейнерах - на 15-20;

б) автотранспортом - на 15-20 (не менше двох максимальних об'ємів транспортних засобів).

4.3  Забороняється зберігати в одному приміщенні не сумісні при зберіганні матеріали.

4.4 У відділеннях приготування розчинів добавок до бетонних сумішей необхідно передбачити при­пливно-витяжну вентиляцію, а за необхідності - місцеві відсмоктувачі.

4.5 Водні розчини хімічних добавок до бетонів та розчинів забороняється зливати у водойоми санітарно-побутового користування та каналізацію.

5  СКЛАДИ АРМАТУРНОЇ СТАЛІ ТА АРМАТУРНІ ЦЕХИ

5.1 Умови зберігання арматурної сталі та арматурних виробів повинні виключати можливість їх корозії та забруднення.

5.1.1 Зберігання бухт арматурної сталі, розсортованих за найменуванням прокату, марками та діаметром, передбачають у штабелях.

Висота штабелів арматурної сталі у бухтах повинна бути не більше 1,5 м, а ширина проходу між ними - не менше їх висоти.

5.1.2 Зберігання листової сталі та різновидів прокату чорного металу, що розсортовані за най­менуваннями прокату, марками та товщиною, передбачають у штабелях та стелажах.

Висота штабелів листової сталі повинна бути не більше 1,5 м. Слід передбачати обмежувачі для запобігання пошаровому зміщенню сталі.

5.1.3 Зберігання пруткової арматурної сталі, розсортованої за найменуванням прокату, марками та діаметром, передбачають у пакетах на залізобетонних або дерев'яних підкладках.

5.1.4 Зберігання готових арматурних виробів (зварені сітки, каркаси, петлі, закладні елементи і т. ін.) передбачають на спеціалізованих стелажах або у контейнерах.

5.2 Максимальна висота зберігання арматурних сіток і каркасів повинна бути, м:

- у горизонтальному положенні              -1,5;

- у вертикальному положенні                 - 4,0.

      5.3 Запас арматурної сталі (та товарних арматурних виробів) на складі рекомендується приймати при постачанні:

             - залізницею, розрахункова робоча доба  до 25 (не менше двох вагонів або 120т);

- автотранспортом, те саме                        відповідно до завдання на проектування (за

                                                                                   домовленістю між замовником та постачальником).

Примітка. Витрату арматурної сталі визначають за кресленнями виробів-представників з ура­хуванням відходів, що приймаються за 5.9 і 5.10.

      5.4 Усереднена маса металу, що розміщується на 1 м2 площі складу, т:

- сталь у мотках (бухтах)                        1,2;

- сталь у прутках та сортовий прокат    3,2;

- штабова сталь                                         2,1;

- листова сталь                                         3,0;

- сітки у рулонах                                      0,4;

- бухти у бункерах                                   3,0.

5.5 Коефіцієнт використання площі складу при зберіганні арматурної сталі на стелажах та у закритих складах місткістю:

- до 500 т                                                    3;

- більше 500т                                             2.

Примітка. При розрахунку коефіцієнтів не ураховують площі під під'їздні колії та фронт розван­таження.

5.6 Запас готових арматурних виробів у цеху приймають до 8год.

5.7 Запас товарних арматурних виробів на складі приймають до 4 діб.

5.8 Усереднена маса арматурних виробів, що розміщується на 1м2 площі при зберіганні у цеху (з урахуванням проходів), кг:

- зі сталі діаметром до 12мм                  10;

- те саме від 14 до 22мм                         50;

      -       "  - від 25 до 40мм                          150.



  •  

     

    Выбор редакции: