ЛФМ Утеплення Вікна та двері Технології Техніка | Ринок Аналітика Новини компаній



Еврокод 1. Воздействия на конструкции. Часть 1-3

ЕВРОКОД 1. ДІЇ НА  КОНСТРУКЦІЇ Частина 1-3. Загальні дії. Снігові навантаження
(EN 1991-1-3:2003, ІDТ)
ДСТУ-Н Б EN 1991-1-3:2010
Видання офіційне
Київ

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 2011
 
ПЕРЕДМОВА 1 ВНЕСЕНО: ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій імені  В.М. Шимановського»
ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Артюшенко, М. Бур¬чик, В. Гордеєв, д.т.н., А. Гром, к.т.н., П. Ковернінський, О. Кордун, Я. Шевченко, М. Микита¬ренко (керівник розробки, к.т.н.), А. Перельмутер, д.т.н., О. Шимановський, д.т.н. 2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.12. 2010  № 552 3 Національний стандарт відповідає EN 1991-1-3 Eurocode 1: Actions on structures   Part 1-3: General actions – Snow loads Єврокод 1: Дії на конструкції – Частина 1-3: Загальні дії – Снігові навантаження) з технічною поправкою EN 1991-1-3:2003/АС:2009. Ступінь відповідності – ідентичний (IDT) Переклад з англійської (en) Цей стандарт видано з дозволу CEN УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

 

Цей стандарт є тотожний переклад EN 1991-1-3:2003 Eurocode 1: Actionsonstructures‑ Part 1-3: General actions– Snowloads(Єврокод 1: Дії на конструкції ‑ Частина 1-3: Загальні дії. Снігові наванта­ження) з технічною поправкою EN 1991-1-3:2003/АС:2009.

EN1991-1-3:2003 підготовлено Технічним комітетом СEN/ТС 250, секретаріатом якого керує BSI.

До національного стандарту долучено англомовний текст.

На території України як національний стандарт діє ліва колонка тексту ДСТУ-Н Б EN1991-1-3:2010 Єврокод 1: Дії на конструкції ‑ Частина 1-3: Загальні дії. Снігові наванта­ження (EN 1991-1-3:2003, ІDТ), викладена українською мовою.

Відповідно до ДБН А.1.1-1-2009 «Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення»  цей стандарт відноситься до комплексу В.1.2 «Система надійності та безпеки в будівництві».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.

Науково-технічна організація, відповідальна за цей стандарт – ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського».

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

-          слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

-          структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ», «Визначення понять»та «Бібліографічні дані» - оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

-          з «Передмови до EN1991-1-3» у цей «національний вступ» взяте те, що безпосередньо стосується цього стандарту;

-          національний довідковий додаток наведено як настанову для  користувачів.

Перелік національних стандартів України (ДСТУ), ідентичних МС, посилання на які є в EN 1991-1-3:2003, наведено в додатку НА.

Технічна поправка EN 1991-1-3:2003/АС:2009 до EN 1991-1-3:2003  подана в кінці ДСТУ-Н Б EN 1991-1-3:2010.

 


ЗМІСТ

 

 

С

ВСТУП

Foreword

VI

Основи програми Єврокоду

Background of the Eurocode programme

1

Статус та галузь застосування Єврокодів

Status and field of application of eurocodes

3

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди

National Standards implementing Eurocodes

4

Зв’язки між Єврокодами та гармонізовани­ми технічними специфікаціями (ENs та ETAs) для виробів

Links between Eurocodes and harmonised technical specifications (ENs and ETAs) for

products

5

Додаткова інформація щодо EN 1991-1-3

Additional information specific for EN 1991-1-1

5

Національний додаток до EN 1991-1-3

National annex for EN 1991-1-1

5

1          Загальні положення

1          General

7

1.1       Галузь застосування

1.1       Scope

7

1.2       Нормативні посилання

1.2       Normative references

8

1.3       Припущення

1.3       Assumptions

9

1.4       Відмінність між принципами та правилами застосування

1.4       Distinction between Principles and Application Rules

9

1.5       Розрахунок із використанням випробувань

1.5       Design assisted by testing

9

1.6       Терміни та визначення

1.6       Terms and Definitions

9

1.7       Символи

1.7       Symbols

11

2          Класифікація навантажень

2          Classification of actions

13

3          Розрахункові ситуації

3          Design situations

14

3.1       Загальні положення

3.1       General

14

3.2       Нормативні умови

3.2       Normal conditions

14

3.3       Надзвичайні умови

3.3       Exceptional conditions

14

4          Снігове навантаження на ґрунт

4          Snow load on the ground

16

4.1       Характеристичні значення

4.1       Characteristic values

16

4.2       Інші репрезентативні значення

4.2       Other representative values

17

4.3       Умови застосування надзвичайних снігових навантажень на ґрунт

4.3       Treatment of exceptional snow loads on the ground

17

5          Снігове навантаження на покриття

5          Snow load on roofs

18

5.1       Особливості навантаження

5.1       Nature of the load

18

5.2       Схеми прикладення навантаження

5.2       Load arrangements

18

5.3       Коефіцієнти форми покриття

5.3       Roof shape coefficients

21

5.3.1    Загальні положення

5.3.1    General

21

5.3.2    Односхилі покриття

5.3.2    Monopitch roofs

21

5.3.3    Двосхилі покриття

5.3.3    Pitched roofs

22

5.3.4    Багатопрогонові покриття

5.3.4    Multi-span roofs

23

5.3.5    Циліндричні покриття

5.3.5    Cylindrical roofs

24

5.3.6    Навантаження у місцях примикання до більш високих будівель

5.3.6    Roof abutting and close to taller construction works

25

6          Локальні ефекти

6          Local effects

27

6.1       Загальні положення

6.1       General

27

6.2       Скупчення снігу біля надбудов і огорож

6.2       Drifting at projections and obstructions

27

6.3       Нависання снігу на краю покриття

6.3       Snow overhanging the edge of a roof

28

6.4       Снігові навантаження на снігоутримувачі та інших перешкод

6.4       Snow loads on snowguards and other obstacles

29

 

 

Додаток А [Обов’язковий] Розрахункові ситуації та схеми розподілу навантаження, що використовуються для різних місцевих умов

Annex A(Normative) Design situations and load arrangements to be used for differentlocations

30

Додаток В [Обов’язковий] Коефіцієнти форми снігового навантаження для надзвичайних снігових наметів

Annex В (Normative) Snow load shape coefficients for exceptional snow drifts

32

В.1      Галузь застосування

B.1      Scope

32

В.2      Багатопрогонові покриття

B.2      Multi-span roofs

32

В.3      Покриття, що примикають до більш високих будівель

B.3 Roofs abutting and close to taller structures

34

В.4      Покриття, на яких намети утворюються біля виступних частин, перешкод і парапетів

В.4      Roofs where drifting occurs at projections, obstructions and parapets

35

Додаток С [Довідковий] Європейські карти снігового навантаження на ґрунт

Annex С (Informative)European ground snow load maps

38

Додаток D [Довідковий] Коректування снігового навантаження на ґрунт відповідно до періоду повторюваності

Annex D(Informative)Adjustment of the ground snow load according to return period

47

Додаток E [Довідковий] Питома вага снігу

Annex E(Informative)Bulk weight density of snow

49

Додаток НА [Довідковий] Перелік національних стандартів України (ДСТУ), ідентичних МС, посилання на які є в EN1991-1-3:2003

 

50

Бібліографія

Bibliography

51

Технічна поправка

EN 1991-1-3:2003/АС:2009

Modification EN 1991-1-3:2003/АС:2009

52

 

 

 

 

 

Вступ

 

Даний документ (EN 1991-1-3:2003) підго­товлений Технічним комітетом CEN/TC 250 “Будівельні Єврокоди”, секретаріат якого підтримується BSI.

 

Цьому Європейському стандарту буде на­даний статус національного з публікацією ідентичного тексту або схваленням не пізніше січня 2004 року і при скасуванні конфліктуючих національних стандартів не пізніше січня 2004 року.

 

Даний документ замінює ENV 1991-2-3:1995.

 

CEN/TC250 відповідальний за всі Будівельні Єврокоди.

 

Додатки А і В – обов’язкові. Додатки С, D і Е – довідкові.

 

У відповідності з внутрішніми постановами CEN/CENELEC національні органи зі стандартизації таких країн зобов’язані здійснити імплементацію цього Європейсь­кого стандарту: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Ірландія, Італія, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Португа­лія, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швеція та Швейцарія.

 

 

Foreword

 

This document (EN 1991-1-3:2003) has been prepared by Technical Committee CEN/TC 250 «Structural Eurocodes», the secretariat of which is held by ВSI.

 

This European Standard shall by given the status of a national standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by January2004, and conflicting national standards shall be withdrawn at the latest by January2004.

 

This document supersedes ENV 1991-2-3:1995.

 

CEN/TC250 is responsible for all Structural Eurocodes.

 

Annexes A and B are normative. Annexes C, D and E are informative.

 

According to the CEN/CENELEC Internal Regulations, the national standards organizations of the following countries are bound to implement this European Standard: Austria, Belgium, Czech Republic, Denmark, Finland, France, Germany, Greece, Iceland, Ireland, Italy, Luxembourg, Malta, Netherlands, Norway, Portugal, Spain, Sweden, Switzerland and the United Kingdom.

 

 

ЄВРОКОД1. ДІЇ НА КОНСТРУКЦІЇ

Частина 1-3: ЗАГАЛЬНІ ДІЇ.

снігові навантаження

 

ЕВРОКОД 1. ВОЗДЕЙСТВИЯ НА КОНСТРУКЦИИ

Часть 1-3: ОбщиЕ ВОЗДЕЙСТВИЯ. снеговыенагрузки

 

 

EUROCODE1: Actions on structures

Part 1-3: General actions. Snow loads

 

Чиннийвід  __________

 

Основи програми Єврокоду

 

 

У 1975 році Комісія Європейської Спільноти вирішила розпочати програму дій у галузі будівництва на підставі статті 95 Договору. Метою програми було усунення технічних перешкод для торгівлі та узгодження технічних умов.

 

 

У рамках цієї програми дій Комісія взяла на себе ініціативу встановити систему узгоджених технічних правил для проек­тування будівель і споруд, які на першій стадії мали слугувати альтернативою чин­ним національним правилам держав-чле­нів, а зрештою мали замінити їх.

 

Упродовж п’ятнадцяти років Комісія за допомогою Робочого комітету, до складу якого входили представники держав-чле­нів, вела розробку програми Єврокодів, яка призвела до публікації комплекту першого покоління Європейських кодів у 80-х роках.

 

У 1989 році Комісія та держави-члени EU (Європейської Спільноти) та EFTA (Євро­пейської Асоціації Вільної Торгівлі) на основі угоди1 між Комісією та CEN (Євро­пейським Комітетом із Стандартизації) вирішили передати підготовку та публіка­цію Єврокодів CEN за допомогою серії Мандатів, що в результаті надало б Євро­кодам в майбутньому статусу Європейсь­кого стандарту (EN). Це пов’язує Єврокоди з положеннями Директив Ради і рішень Комісії щодо Європейських стандартів (тобто Директиви Ради 89/106/EEC щодо будівельних виробів – CPD – та Директив Ради 93/37/EEC, 92/50/EEC та 89/440/EEC відносно суспільних робіт та послуг і екві­валентних директив EFTA, започаткованих з метою допомогти заснуванню внут­рішнього ринку).

 

 

Background of the Eurocode programme

 

In 1975, the Commission of the European Community decided on an action programme in the field of construction, based on article 95 of the Treaty. The objective of the programme was the elimination of technical obstacles to trade and the harmonisation of technical specifications.

 

Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonised technical rules for the design of construction works which, in a first stage, would serve as an alternative to the national rules in force in the Member States and, ultimately, would replace them.

 

For fifteen years, the Commission, with the help of a Steering Committee with Representatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the first generation of European codes in the 1980’s.

 

 

In 1989, the Commission and the Member States of the EU and EFTA decided, on the basis of an agreement1 between the Commission and CEN, to transfer the preparation and the publication of the Eurocodes to CEN through a series of Mandates, in order to provide them with a future status of European Standard (EN). This links de facto the Eurocodes with the provisions of all the Council’s Directives and/or Commission’s Decisions dealing with European standards (e.g. the Council Directive 89/106/EEC on construction products - CPD - and Council Directives 93/37/EEC, 92/50/EEC and 89/440/EEC on public works and services and equivalent EFTA Directives initiated in pursuit of setting up the internal market).


Структурна програма Єврокодів включає стандарти, які в основному складаються з декількох частин:

EN 1990 Єврокод: Основи проектування конструкцій

EN 1991 Єврокод 1: Навантаження на конструкції

EN 1992 Єврокод 2: Проектування бетон­них конструкцій

EN 1993 Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій

EN 1994 Єврокод 4: Проектування стале­бетонних конструкцій

EN 1995 Єврокод 5: Проектування дере­в`яних конструкцій

EN 1996 Єврокод 6: Проектування конст­рукцій кам’яної кладки

EN 1997 Єврокод 7: Геотехнічне проекту­вання

EN 1998 Єврокод 8: Проектування конст­рукцій при сейсмічному навантаженні

EN 1999 Єврокод 9: Проектування алюмі­нієвих конструкцій

 

The Structural Eurocode programme comprises the following standards generally consisting of a number of Parts:

EN 1990 Eurocode : Basis of Structural Design

EN 1991 Eurocode 1: Actions on structures

 

EN 1992 Eurocode 2: Design of concrete structures

EN 1993 Eurocode 3: Design of steel structures

EN 1994 Eurocode 4: Design of composite steel and concrete structures

EN 1995 Eurocode 5: Design of timber structures

EN 1996 Eurocode 6: Design of masonry structures

EN 1997 Eurocode 7: Geotechnical design

 

EN 1998 Eurocode 8: Design of structures for earthquake resistance

EN 1999 Eurocode 9: Design of aluminium structures

 

Стандарти Єврокодів признають відпові­дальність регуляторних органів держав-членів та захищають їх право на призна­чення величин, які пов’язані з регулю­ванням питань безпеки на національному рівні там, де вони відрізняються.

 

 

Eurocode standards recognise the responsibility of regulatory authorities in each Member State and have safeguarded their right to determine values related to regulatory safety matters at national level where these continue to vary from State to State.

 

 

1Угода між Комісією Європейських Спільнот і Європейським комітетом стандартизації (CEN) щодо роботи над Єврокодами для проектування будівель і споруд (CONSTRUCT89/019).

 

 

 

1Agreement between the Commission of the European Communities and the European Committee for Standardisation (CEN) concerning the work on EUROCODES for the design of building and civil engineering works (BC/CEN/03/89).

Статус та галузь застосування Єврокодів

 

Держави-члени EU та EFTA визнають, що Єврокоди діють як еталонні документи для таких цілей:

– як засіб доведення відповідності будівель і споруд основним вимогам Директиви Ради 89/106/EEC, зокрема основній вимозі N°1 – Механічна стійкість та стабільність і основній вимозі N°2 – Пожежна безпека;

 

– як основа для укладання контрактів для будівель і споруд та пов’язаних з ними інженерних послуг;

– як основа для складання узгоджених технічних специфікацій для будівельних виробів (ENs та ETAs)

 

Status and field of application of Eurocodes

 

The Member States of the EU and EFTA recognise that Eurocodes serve as reference documents for the following purposes:

– as a means to prove compliance of building and civil engineering works with the essential requirements of Council Directive 89/106/EEC, particularly Essential Requirement N°1 – Me­chanical resistance and stability – and Essen­tial Requirement N°2 – Safety in case of fire;

– as a basis for specifying contracts for construction works and related engineering services;

– as a framework for drawing up harmonised technical specifications for construction products (ENs and ETAs)

Єврокоди, оскільки вони безпосередньо відносяться до будівельних споруд, мають прямий зв’язок з тлумачними документа­ми2  розділу 12 CPD, незважаючи та те, що вони мають різну природу з гармонізовани­ми стандартами на вироби3. Таким чином, технічні аспекти, які випливають з Єврокодів для будівель і споруд, повинні в повній мірі бути розглянутими Технічними комітетами CEN та/чи робочими групами EOTA, які розробляють стандарти на будівельні вироби з позицій досягнення повної сумісності технічних специфікацій з Єврокодами.

 

 

The Eurocodes, as far as they concern the construction works themselves, have a direct relationship with the Interpretative Docu­ments2 referred to in Article 12 of the CPD, although they are of a different nature from harmonised product standards3. Therefore, technical aspects arising from the Eurocodes work need to be adequately considered by CEN Technical Committees and/or EOTA Working Groups working on product standards with a view to achieving a full compatibility of these technical specifications with the Eurocodes.

 

2Відповідно до ст. 3.3 CPDосновні вимоги (ER) отримають конкретну форму у тлумачних документах для створення необхідних зв’язків між основними вимогами та мандатами на hENі ETA.

 

 

3Відповідно до ст. 12 CPD тлумачні документи мають:

а) надати конкретну форму основним вимогам, узгодивши термінологію і технічні засади, і вказавши класи або рівні для кожної вимоги, де це необхідно;

b) вказати методи встановлення співвідношення між цими класами або рівнями вимог з технічними вимогами, наприклад, методи розрахунку і перевірки, технічні правила проектування і т. ін.;

c) слугувати рекомендацією для встановлення узгоджених стандартів і настанов для Європейського технічного ухвалення.

Єврокоди фактично відіграють подібну роль у сфері ER 1 і частині ER 2.

 

 

2According to Art. 3.3 of the CPD, the essential requirements (ERs) shall be given concrete form in interpretative documents for the creation of the necessary links between the essential requirements and the mandates for harmonised ENs and ETAGs/ETAs.

 

3According to Art. 12 of the CPD the interpretative documents shall :

a) give concrete form to the essential requirements by harmonising the terminology and the technical bases and indicating classes or levels for each requirement where necessary;

b) indicate methods of correlating these classes or levels of requirement with the technical specifications, e.g. methods of calculation and of proof, technical rules for project design, etc.;

c) serve as a reference for the establishment of harmonised standards and guidelines for European technical approvals.

The Eurocodes, de facto, play a similar role in the field of the ER 1 and a part of ER 2.

 



Стандарти Єврокодів надають загальні пра­вила проектування для практичного використання всіх конструкцій та їх компо­нентів як традиційного так і інноваційного характеру. Унікальні форми конструкції або умови проектування не охоплюються, і в таких випадках проектувальнику потрі­бен додатковий експертний розгляд.

 

 

Національні стандарти,
що впроваджують Єврокоди

 

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди, завжди включають повний текст Єврокоду (включаючи всі додатки), вида­ний CEN, якому можуть передувати Націо­нальний титульний лист та Національна передмова, а також можуть супроводжува­тися Національним додатком.

 

Національний додаток може включати інформацію відносно тих параметрів, які залишилися відкритими в Єврокодах для національного вибору, відомі як національ­но визначені параметри, для використання при проектуванні будівель та інженерних споруд, що будуть зведені у зацікавленій країні, а саме:

– значення часткових коефіцієнтів надій­ності та/або класифікацію випадків, для яких Єврокод регламентує використання альтернатив;

– значення, які слід використовувати коли вЄврокоді надається тільки позначення;

– специфічні дані країни (географічні, кліматичні тощо), наприклад, карта снігу;

– процедура, яка використовується, коли альтернативні процедури обумовлені в Єврокоді.

Можуть також наводитися:

– рішення щодо застосування довідкових додатків;

– посилання на додаткову інформацію, яка не суперечить нормативним вимогам і допомагає при користуванні Єврокодами.

 

 

 

 

 

 

 

The Eurocode standards provide common structural design rules for everyday use for the design of whole structures and component products of both a traditional and an innovative nature. Unusual forms of construction or design conditions are not specifically covered and additional expert consideration will be required by the designer in such cases.

 

National Standards implementing Eurocodes

 

The National Standards implementing Eurocodes will comprise the full text of the Eurocode (including any annexes), as published by CEN, which may be preceded by a National title page and National foreword, and may be followed by a National Аnnex.

 

 

The National Аnnex may only contain information on those parameters which are left open in the Eurocode for national choice, known as Nationally Determined Parameters, to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in the country concerned, i.e.:

 

– values for partial factors and/or classes where alternatives are given in the Eurocode,

 

 

– values to be used where a symbol only is given in the Eurocode,

– country specific data (geographical, climaticetc.), e.g. snow map,

– the procedure to be used where alternative procedures are given in the Eurocode.

 

It may also contain

– decisions on the application of informative annexes,

– references to non-contradictory complemen­tary information to assist the user to apply the Eurocodе.

 

 

 

...........

Скачать полный текст: Еврокод 1. Воздействия на конструкции. Часть 1-3

 


Підпишіться на новини будівництва:

 

 

Вибір редакції: