ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ
Захист вiд небезпечних геологiчних процесiв
Вводяться вперше
Данi норми поширюються на проектування, органiзацiю будiвництва та експлуатацiю iнженерного захисту територiй, будинкiв i споруд (надалi - об'єктiв) вiд зсувних та обвальних процесiв. При проектуваннi, органiзацiї будiвництва та експлуатацiї iнженерного захисту об'єктiв вiд зсувних та обвальних процесiв (надалi - iнженерного захисту об'єктiв) в сейсмiчних районах, у районах поширення грунтiв з особливими властивостями (просаднi, набухаючi, насипнi, намивнi та iн.), на територiях над гiрничими виробками, а також за можливого розвитку iнших небезпечних геологiчних процесiв (пiдтоплення, затоплення, абразiя, карст тощо) необхiдно враховувати додатковi вимоги вiдповiдних будiвельних норм. Проектування, органiзацiя будiвництва та експлуатацiя iнженерного захисту об'єктiв повиннi виконуватись з урахуванням вимог законiв України "Про основи мiстобудування", "Про охорону навколишнього
природного середовища" та "Про iнвестицiйну дiяльнiсть", земельного, водного, лiсового законодавства, чинних будiвельних норм, санiтарних норм та правил, гiгiєнiчних нормативiв, мiсцевих екологiчних умов та обмежень, а також концепцiї створення єдиної державної системи запобiгання та реагування на аварiї, катастрофи та iншi надзвичайнi ситуацiї. Норми є обов'язковими для органiв державного управлiння, контролю та експертизи, мiсцевого та регiонального самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форм власностi та вiдомчої пiдпорядкованостi, юридичних i фiзичних осiб, що здiйснюють проектування, будiвництво та експлуатацiю iнженерного захисту об'єктiв. Основнi термiни та визначення наведенi у довiдковому додатку 1.
I ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Метою iнженерного захисту об'єктiв є запобiгання, усунення або зниження до допустимого рiвня негативного впливу на об'єкти дiючих та потенцiйно можливих небезпечних геологiчних процесiв.
1.2 Iнженерний захист об'єктiв при забудовi або реконструкцiї повинен здiйснюватись як складова та невiд'ємна частина заходiв з iнженерної пiдготовки територiй.
1.3 Необхiднiсть здiйснення iнженерного захисту об'єктiв у проектнiй документацiї слiд визначати на основi вимог СНIП 2.01.15-90, а термiн його служби повинен вiдповiдати термiну служби об'єктiв, якi захищаються.
1.4 Iнженерний захист об'єктiв повинен забезпечувати:
- загальну стiйкiсть територiй,
- безпечне проживання людей;
- надiйне та безперебiйне функцiонування та розвиток об'єктiв, а також зон вiдпочинку;
- збереження заповiдних зон, ландшафтiв, iсторичних пам'яток та iн.;
- нормативнi санiтарно-гiгiєнiчнi, соцiальнi та рекреацiйнi умови територiй, якi захищаються;
- належне архiтектурне оформлення споруд iнженерного захисту;
- економiчно обгрунтоване рацiональне використання земель та природних ресурсiв, об'єктiв з дотриманням законодавчих вимог щодо охорони навколишнього середовища.
1.5 Проектування iнженерного захисту об'єктiв повинно бути комплексним, що мiстить у собi набiр основних та допомiжних засобiв iз найменшим негативним впливом на навколишнє середовище.
1.6 Необхiднiсть застосування основних засобiв iнженерного захисту об'єктiв повинна обгрунтовуватись спецiальними технiко-економiчними та iнженерними розрахунками, мiстобудiвельними вимогами, а також вимогами щодо охорони навколишнього середовища та
рацiонального використання земельних ресурсiв, забезпечувати пiдвищення ступеня сiiйкостi територiй, надiйне та безперебiйне функцiонування впродовж розрахункового термiну служби об'єктiв, якi захищаються.
1.7 До основних засобiв iнженерного захисту об'єктiв вiдно-
- затримуючi та пiдтримуючi споруди i (фундаменти);
- фундаменти, якi обтiкаються зсувними масами;
- уловлюючi протиобвальнi споруди та галереї;
- берегозахиснi споруди;
- дренажi глибокого закладання;
- змiна рельєфiв схилiв.
1.8 Як допомiжнi засоби iнженерного захисту об'єктiв слiд використовувати споруди чи заходи, що забезпечують стабiлiзацiю впливу окремих факторiв, або пристосовування об'єктiв, якi захищаються, до прояву зсувiв або обвалiв. У проектах допускається не встановлювати ступiнь впливу допомiжних засобiв iнженерного захисту на величини пiдвищення коефiцiєнтiв стiйкостi схилiв.
1.9 До допомiжних засобiв iнженерного захисту об'єктiв вiдносяться:
- затримуючi протиобвальнi заходи;
- берегозахиснi споруди;
- регулювання стоку поверхневих вод, захист поверхонь схилiв вiд iнфiльтрацiї зливових i талих вод у грунт та ерозiйних процесiв;
- дренажi мiлкого закладання, застiйнi дренажi та каптажi;
- агролiсомелiорацiя;
- хiмiчне закрiплення грунтiв зсувної зони.
1.10 Проектування iнженерного захисту об'єктiв повинно виконуватись на основi:
- результатiв комплексних iнженерних вишукувань в районах прояву зсувiв та обвалiв i прилеглих територiй;
- даних, що характеризують особливостi використання територiй та об'єктiв як дiючих, так i тих, що проектуються, з прогнозуванням змiни цих особливостей та з урахуванням установленого режиму природокористування (заповiдники, сiльськогосподарськi землi та iн.);
- прогнозу можливих змiн природних умов, що викликанi природними та техногенними факторами;
- оцiнки сучасних i прогнозу змiн природних умов i стану об'єктiв, якi захищаються, за даними результатiв комплексних вишукувань та, в разi необхiдностi, науково-дослiдних робiт та моделювання, що виконанi згiдно з програмою дослiджень;
- досвiду проектування, будiвництва та експлуатацiї iнженерного захисту об'єктiв за аналогiчних умов;
- вимог архiтектурно-планувальних рiшень щодо освоєння територiй;
- урахування ступенiв i масштабiв негативного впливу зсувiв та обвалiв;
- технiко-економiчного порiвняння декiлькох варiантiв iнженерного захисту об'єктiв, що вiдрiзняються набором iнженерних засобiв та методiв, вартiсними та експлуатацiйними показниками, ефективнiстю капiтальних вкладень;
- урахування мiсцевих будiвельних умов, клiматичних особливостей, забезпеченостi будiвельними матерiалами.
1.11 Економiчний ефект варiанту iнженерного захисту об'єктiв визначається розмiром вiдверненої шкоди територiям, будинкам та спорудам вiд впливу зсувiв та обвалiв.
1.12 При проектуваннi споруд iнженерного захисту об'єктiв слiд розглядати можливiсть та технiко-економiчну доцiльнiсть сумiщення споруд, що виконують рiзнi експлуатацiйнi функцiї.
1.13 При виборi засобiв iнженерного захисту об'єктiв необхiдно враховувати циклiчнiсть, ритмiчнiсть та стадiйнiсть розвитку зсувiв та обвалiв, iмовiрнiсть впливу iнших факторiв на стiйкiсть схилiв. Цi засоби повиннi бути адекватнi характеру та масштабам прояву зсувiв та обвалiв i стимулювати можливiсть природних систем до саморегулювання та самовiдновлення.
1.14 Розрахунки протизсувних i протиобвальних захисних споруд повиннi виконуватись за І та II граничними станами на весь перiод будiвництва та експлуатацiї об'єктiв.
1.15 При циклiчному характерi прояву на схилах зсувних та обвальних процесiв будiвництво захисних споруд, як правило, повинно виконуватись в перiод вiдносної стабiлiзацiї схилiв. Здiйснення всього комплексу заходiв повинно забезпечити найшвидший ефект вiд введення їх в експлуатацiю.
1.16 Будiвництво та введення в експлуатацiю об'єктiв, якi захищаються, а також споруд та заходiв iнженерного захисту повиннi бути взаємоув'язанi та гарантувати безаварiйне виконання робiт та
їх надiйну експлуатацiю.
1.17 Для захисних споруд І та II ступенiв вiдповiдальностi в проектах слiд передбачати установку контрольно-вимiрювальної апаратури та пристроїв для систематичних спостережень за розвитком зсувних деформацiй або обвалiв, а також за станом конструкцiй iнженерного захисту об'єктiв в перiод будiвництва та експлуатацiї. Ступiнь вiдповiдальностi захисних споруд слiд установлювати за ступенем вiдповiдальностi об'єктiв, якi захищаються, а у випадках, коли зсуви чи обвали можуть призвести до катастрофiчних наслiдкiв або людських жертв, захиснi споруди слiд вiдносити до І ступеня вiдповiдальностi. У необхiдних випадках у проектах слiд передбачати систематичнi спостереження за станом об'єктiв III та IV ступенiв вiдповiдальностi, якi захищаються.
1.18 При розмiщеннi об'єктiв в межах зсувних та зсувонебезпечних територiй методи виконання робiт, збудованi об'єкти i передбаченi в них виробничi технологiї не повиннi зменшувати стiйкостi схилiв.
2 ОСОБЛИВОСТI IНЖЕНЕРНИХ ВИШУКУВАНЬ
2.1 Матерiали iнженерних вишукувань для проектування iнженерного захисту об'єктiв повиннi вiдображати достовiрнiсть реальної та потенцiйної небезпеки розвитку зсувних та обвальних процесiв i включати данi, повнота та якiсть яких достатнi для прийняття iнженерних рiшень на вiдповiдних стадiях проектування. Iнженерно-геологiчнi типи схилiв територiї України наведенi
в додатку 2, а визначення фiзико-механiчних характеристик грунтiв на зсувних та зсувоебезпечних схилах - в додатку 3.
2.2 Обсяг, склад та змiст матерiалiв комплексних iнженерних вишукувань повиннi вiдповiдати вимогам чинних нормативних документiв та враховувати особливостi та складнiсть iнженерно-геологiчних умов дiлянки.
2.3 Комплекснi iнженернi вишукування повиннi регламентуватись програмою робiт, складеною з урахуванням специфiки та масштабiв впливу небезпечних геологiчних процесiв на об'єкти, якi захищаються, ступеня їх аварiйностi та вiдповiдальностi, а також iснуючої iнформацiї щодо природних умов територiї.
2.4 Матерiали вишукувань повиннi мiстити данi iнженерно-геологiчного районування територiй. Вишукувальнi роботи необхiдно планувати поетапно. Матерiалiв першого етапу вишукувань повинно бути достатньо для оцiнки доцiльностi та технiчної можливостi здiйснення iнженерного захисту об'єктiв. На наступних етапах здiйснюється необхiдне коригування програми вишукувань в залежностi вiд виду iнженерного захисту.
2.5 Межi територiй, якi пiдданi зсувним та обвальним процесам i де потрiбно виконувати iнженерний захист об'єктiв, необхiдно установлювати та уточнювати за матерiалами рекогносцирувальних обстежень, iнженерно-геодезичних зйомок, результатами iснуючих i подальших iнженерних вишукувань та спостережень.
2.6 Матерiали комплексних вишукувань для iнженерного захисту об'єктiв повиннi бути достатнiми для:
- загальної оцiнки природних умов територiй та ступеня їх придатностi для рiзних видiв освоєння;
- характеристики зсувної, зсувонебезпечної та обвалонебезпечної обстановки та кiлькiсної оцiнки стiйкостi територій;
- прогнозу змiн природних умов, зсувної та обвальної небезпеки вiд впливу будiвництва та експлуатацiї;
- прийняття принципових iнженерних рiшень щодо iнженерного захисту об'єктiв та обмежень основного будiвництва;
- видачi рекомендацiй щодо технологiчної послiдовностi та черговостi освоєння територiй;
- видачi рекомендацiй щодо конструкцiй фундаментiв об'єктiв будiвництва, можливостi сумiщення функцiй захисних споруд i конструкцiй об'єктiв, якi захищаються.
2.7 Необхiднiсть додаткового виконання спецiальних видiв вишукувань, режимних спостережень, науково-дослiдних робiт та рiзних видiв моделювання повинна бути обгрунтована. На територiях iз складними iнженерно-геологiчними i гiдрологiчними умовами в проектах слiд передбачати виконання науково-дослiдних робiт, експериментальнi споруди та заходи щодо iнженерного
захисту.
З ВИЗНАЧЕННЯ СТIЙКОСТI СХИЛIВ, ВЕЛИЧИН ЗСУВНОГО ТИСКУ ТА НАВАНТАЖЕНЬ ВIД ОБВАЛIВ
Основнi вимоги
3.1 Розрахунками необхiдно встановлювати;
- маси порiд, що змiщуються або пiдготовленi до змiщення по схилах;
- вiдношення дiючих на певнi частини схилiв у зазначений час зсувних та затримуючих сил (в т.ч. коефiцiєнти стiйкостi);
- рiзницi мiж зсувними та затримуючими силами за певними поверхнями на рiзних рiвнях.
3.2 Вплив водоносних горизонтiв, якi дренуються на схилах, на стiйкiсть схилiв необхiдно враховувати за умов зволоження порiд, зважування, фiльтрацiйного тиску, суфозiйного виносу.
3.3 Гiдрологiчнi розрахунки слiд виконувати з урахуванням швидкостi абразiї (ерозiї), швидкостi змiни рiвня води на базисi ерозiї, величин водозбiрних басейнiв, стiк iз яких направлений на
дiлянку схилу, що розглядається, з метою виявлення можливостi зволоження порiд на схилах масиву, надходження води в трiщини та у вiдкладення схилiв.
3.4 Сейсмiчнi впливи необхiдно враховувати окремо, визначаючи змiну напружено-деформованого стану та мiцнiсних властивостей грунтiв при проходженнi в них сейсмiчних хвиль, а також сейсмiчних навантажень вiд мас грунтiв, будинкiв та споруд.
3.5 При пiдготовцi розрахункових схем стiйкостi схилiв i величин зсувного тиску, розробцi алгоритмiв розрахунку та побудовi математичних моделей схилiв слiд ураховувати всi природнi та техногеннi навантаження i впливи, дiапазони їх змiн, а також можливi дiапазони змiн мiцнiсних характеристик грунтiв та умов, за яких цi змiни можуть виникнути. При цьому особливу увагу слiд придiляти положенню горизонтiв, що пiдпадають пiд зовнiшнi впливи (основних деформованих горизонтiв, послаблених поверхонь та зон), їх розмiрам та орiєнтацiї.
Визначення стiйкостi схилiв i величин зсувного тиску
3.6 Оцiнку стiйкостi територiй необхiдно проводити:
- при розробленнi схем iнженерного захисту об'єктiв за опорними створами для кожної iз видiлених iнженерно-геологiчних дiлянок;
- при розробленнi робочих проектiв iнженерного захисту та проектiв забудови за iнженерногеологiчними розрiзами, кiлькiсть та положення яких в просторi визначаються в залежностi вiд конкретних iснуючих i прогнозованих природних умов, виду i мiсцеположення захисних та об'єктiв, якi захищаються, характеру забудови.
3.7 Методи розрахунку стiйкостi схилiв слiд вибирати в залежностi вiд iнженерно-геологiчних умов дiлянок схилiв i виду деформацiй зсувних грунтiв.
Розрахунковi схеми повиннi враховувати:
- потужностi зон деформованих горизонтiв, зони стиску, розривнi порушення та iн.;
- типи зсувних деформацiй схилiв за механiзмом змiщення;
- основнi зсувоутворюючi фактори та їх вплив на утворення, розвиток та активiзацiю зсувiв;
- рiзнi види навантажень та впливiв (постiйних i тимчасових), їх сполучень (основнi, особливi);
- вилив iснуючих будинкiв та споруд i тих, що проектуються, на стiйкiсть схилiв;
- змiну протягом часу мiцнiсних характеристик грунтiв з урахуванням можливостi змiни їх вологостi, дiї пiдземних вод, навантажень на поверхнi схилу та iн.
3.8 Розрахунки iнженерного захисту та зсувних (зсувонебезпечних) схилiв, якi сформованi шаруватою товщею пiщаних, глинистих i скельних грунтiв, слiд виконувати за схемами плоского, змiшаного та глибокого зрушення по плоскiй, ламанiй або змiшанiй площинах ковзання, мiсцеположення яких вибирають в найбiльш слабких шарах, прошарках, по контактних площинах, методом пiдбору, виходячи з умов створення максимальних впливiв на захиснi споруди та заходи. При наявностi у схилах шарiв глинистих грунтiв з показником консистенцiї бiльше 0,4, крiм зазначених вище розрахункiв, слiд передбачати можливiсть формування в глинистих грунтах зон деформованих горизонтiв та змiщення по них вищерозташованих мас грунтiв або видавлювання цих грунтiв iз основ схилiв.
3.9 При розрахунку iнженерного захисту об'єктiв слiд розглядати положення поверхнi ковзання нижче розрахункової або зон деформованих горизонтiв, в т.ч. i пiд нижнiми кiнцями опор.
3.10 При оцiнцi стiйкостi схилiв слiд виконувати фiльтрацiйнi розрахунки мiцностi грунтiв схилу на дiлянках височування грунтових вод, на межах неоднорiдних грунтiв i по контактах грунтiв
та дренажних обсипок.
3.11 Зсувний тиск на затримуючi споруди (Е) допускається
визначати за формулою
Yc
Е = F - ------ R , (1)
Yн F
де F - зсувнi зусилля вiд ваги грунтового масиву з урахуванням дiї розмiщених у зонi зрушення будинкiв та споруд, фiльтрацiйного тиску та iн.;
F - коефiцiєнт умов роботи;
Yн - коефiцiєнт надiйностi, що враховує ступiнь вiдповiдальностi будинкiв та споруд;
Yс - коефiцiєнт сполучення навантажень;
R - опiр грунтового масиву змiщенню.
Вiдношення YнK/Yс характеризує мiнiмальний запас затримуючих сил по вiдношенню до сил зрушення i називається нормованим значенням коефiцiєнта стiйкостi схилу (укосу) Кst.
При настаннi граничних станiв значення Кst при основних сполученнях навантажень для зсувних та зсувонебезпечних схилiв повинно дорiвнювати вiдповiдно для захисних споруд першого ступеня вiдповiдальностi - 1,35 та 1,25; другого - 1,3 та 1,2; третього - 1,25 та 1,15; четвертого - 1,2 та 1,1. При особливих сполученнях навантажень: для першого - 1,3 та 1,2; другого -1,25 та 1,15; третього - 1,2 та 1,1; четвертого- 1,15 та 1,05.
3.12 При визначеннi опору грунтового масиву змiщенню (R) на зсувних схилах необхiдно враховувати стан грунтiв у зонах деформування або по поверхнях ковзання та прогноз змiни їх мiцнiсних характеристик на термiн служби iнженерного захисту об'єктiв. На зсувних схилах зсувний тиск на будiвельний перiод, що не перевищує 1 мiсяця, слiд визначати з урахуванням тертя та повного зчеплення грунтiв, а на експлуатацiйний перiод слiд ураховувати тiльки опiр тертю. На зсувонебезпечних схилах зсувний тиск слiд визначати з урахуванням тертя та структурного зчеплення грунтiв. Величину структурної мiцностi грунтiв слiд визначати метода-
ми польових дослiджень на зрiз у свердловинах або в гiрничих виробках. Визначення обвалонебезпечностi схилiв та навантажень вiд обвалiв.
3.13 Оцiнка обвалонебезпечностi схилiв установлюється на основi розрахункiв, за якими необхiдно визначати:
- обвальнi маси порiд, якi пiдготовленi до змiщення;
- шляхи, якi проходять обвальнi породи:
- швидкiсть змiщень порiд при обвалах;
- енергiю, що видiляється при обвалах.
3.14 Маси порiд, якi пiдготовленi до змiщення, повиннi визначатися в залежностi вiд структури масивiв, геоморфологiчних умов iз застосуванням схем масивiв, що розподiленi на блоки, схем
граничної рiвноваги.
3.15 Розрахунок поверхонь, на якi можуть дiяти обвальнi породи, необхiдно виконувати на основi аналiзу протяжностi та конфiгурацiї дiлянок схилiв нижче мiсця вiдриву обвальних порiд i швидкостей їх руху по схилах.
3.16 Оцiнки та розрахунки обвальностi повиннi проводитись на математичних моделях, що враховують просторовiсть явищ. Основою для розрахункiв повиннi служити iнженерно-геологiчнi карти, якi вiдображають особливостi просторового положення вiдокремлених
вiд схилiв блокiв, iз реально iснуючими та потенцiйно можливими поверхнями та зонами ослаблення. За топографiчними матерiалами розраховуються об'єми порiд, якi можуть приходити в рух, площi, на яких будуть змiщатися породи, мiсця їх вiдкладень, шляхи та
траєкторiї перемiщення, швидкостi та руйнiвнi сили руху.
4 ЗАХОДИ ЩОДО IНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ОБ'ЄКТIВ ВIД ЗСУВНИХ ТА ОБВАЛЬНИХ ПРОЦЕСIВ
4.1 У проектi iнженерного захисту об'єктiв, окрiм загальних вимог до складу проекту згiдно зi СНіП 1.02.01-85, слiд передбачати:
- тривалiсть, послiдовнiсть та термiни виконання кожного елемента комплексу;
- нагляд за станом будинкiв, споруд i схилiв;
- випробування, за необхiдностi, будинкiв та споруд та (або) їх елементiв i фрагментiв;
- випробовування окремих опор глибокого закладання згiдно з ГОСТ 5686-94 при шарнiрному з'єднаннi опор з вищерозташованими конструкцiями;
- випробовування групи опор глибокого закладання разом з фрагментами конструкцiй, що їх об'єднують, при жорсткому з'єднаннi опор з вищерозташованими конструкцiями;
- спецiальний режим експлуатацiї територiй, будинкiв та споруд.
4.2 Iнженерний захист об'єктiв не повинен значно погiршувати iснуючi умови, що склались пiд впливом природних i техногенних факторiв на територiях, якi захищаються, та прилеглих. У разi необхiдностi проект повинен передбачати заходи, що запобiгають або знижують до допустимого рiвня негативний вплив iженерного захисту згiдно з ДБН А.2.2-1-95. Затримуючi протизсувнi споруди та фундаменти
4.3 Затримуючi протизсувнi споруди повиннi забезпечувати можливiсть сприйняття зсувного тиску за рахунок реактивного опору стiйкого грунту по поверхнях опор глибокого закладання, а також не допускати продавлювання та переповзання через них грунту зсувного масиву.
4.4 Конструктивнi рiшення затримуючих протизсувних споруд i мiсця їх розташування на схилах потрiбно вибирати в залежностi вiд величин зсувних тискiв та їхнiх розподiлiв уздовж схилiв, потужностей зсувних товщ, конфiгурацiй та станiв схилiв пiд час будiвництва, iнженерно-геологiчних i гiдрогеологiчних умов зсувних та зсувонебезпечних територiй, планувальних рiшень мiсцевостi та iз урахуванням додатка 4.
4.5 Фундаменти будинкiв та споруд І-ІІІ ступенiв вiдповiдальностi повиннi, як правило, служити затримуючими протизсувними спорудами та проектуватись iз урахуванням додатка 4. На зсувонебезпечних територiях допускається не влаштовувати затримуючi протизсувнi фундаменти в будинках 4 спорудах II - III ступенiв вiдповiдальностi, якщо до початку їх будiвництва та на
перiод експлуатацiї стiйкiсть схилiв забезпечується iснуючим iнженерним захистом.
4.6 До остаточного розроблення робочих креслень затримуючих протизсувних споруд i фундаментiв І-ІІ ступенiв вiдповiдальностi слiд проводити натурнi випробування їх дослiдних елементiв або фрагментiв. При цьому їх розрахунки слiд виконувати iз урахуванням додатка 6.
4.7 У разi необхiдностi за даними випробувань слiд коригувати конструкцiї споруд, а їх розрахунки виконувати з урахуванням додатка 6. Підтримуючi протизсувнi споруди та фундаменти
4.8 Пiдтримуючi протизсувнi споруди повиннi забезпечувати самостiйно або разом з iншими засобами iнженерного захисту можливiсть сприйняття зсувного тиску. Пiдтримуючi протизсувнi споруди слiд улаштовувати, як правило, в тих частинах зсувних та зсувонебезпечних схилiв, де по можливих поверхнях ковзання вертикальне навантаження створює затримуючi сили бiльшi нiж зсувнi. Пiдтримуючi протизсувнi споруди слiд виконувати у виглядi пiдпiрних стiн контрбанкетiв або контрфорсiв.
4.9 Розрахунками слiд установлювати розмiри, форму та розмiщення в планi пiдтримуючих споруд. При визначеннi розмiрiв i мiсць розмiщення контрбанкетiв слiд ураховувати, що вони повиннi поширюватись за межi нижнiх границь можливих зсувних деформацiй, щоб уникнути змiщення грунтiв по нових поверхнях ковзання. При вiдносно невисоких схилах улаштування суцiльних контрбанкетiв недоцiльне. У цих випадках їх потрiбно влаштовувати переривчастими по ширинi схилу, тобто переходити до конструкцiй контрфорсiв. Для укрiплення схилiв повиннi застосовуватись, як правило, кам'яно-грунтовi або повнiстю кам'янi контрфорси.
4.10 При розмiщеннi на схилах будинкiв (споруд), якi вимагають пiдсилення, можуть застосовуватись бетоннi контрфорси, що укрiплюють одночасно схили та будинки (споруди). При укрiпленнi високих схилiв слiд застосовувати контрфорси з каменю та щебеню. Такi контрфорси можуть служити для вiдведення вод, що виклинюються. У цьому випадку вони є контрфорсними дренажами.
4.1 1 Пiдтримуючi протизсувнi фундаменти можуть виконуватись у виглядi:
- просторово-рамних фундаментiв;
- плитно-рамних фундаментiв;
- перехресних стрiчок;
- похилих балочних фундаментiв.
4.12 Всi залiзобетоннi елементи пiдтримуючих протизсувних фундаментiв повиннi мати жорсткi вузли сполучень мiж собою (за винятком деформацiйних швiв).
4.13 У необхiдних випадках пiдтримуючi протизсувнi фундаменти i пiдпiрнi стiни можуть мати вертикальнi або похилi анкери, якi закрiпленi в стiйкому грунтi з попереднiм контрольованим натягом. Конструкцiї та розмiщення анкерiв повиннi забезпечувати можливiсть їх контрольованого натягу пiд час будiвництва i експлуатацiї будинкiв та споруд. Фундаменти, якi обтiкаються зсувними масами
4.14 Фундаменти, якi обтiкаються зсувними масами, - це окремi опори (невелика група опор) глибокого закладання, зануренi нижче поверхнi ковзання в стiйкий грунт. Верхня частина таких фундаментiв працює в умовах обтiкання їх зсувними масами.
4.15 Фундаменти, якi обтiкаються зсувними масами, допускається застосовувати для надземних iнженерних i транспортних комунiкацiй у разi неможливостi або економiчної недоцiльностi стабiлiзацiї чи обходу зсувного схилу. Розрахунки таких фундаментiв рекомендується виконувати з урахуванням додатка 6. Затримуючi протиобвальнi споруди та протиобвальнi заходи
4.16 Затримуючi протиобвальнi споруди та заходи слiд передбачати з метою усунення можливого виникнення та розвитку гiрсько-обвальних явищ, для захисту вiд вивiтрювання укосiв та укрiплення гiрських порiд на косогорах.
4.17 Затримуючi протиобвальнi споруди та протиобвальнi заходи застосовуються таких видiв:
- облицювальнi (тi, що одягають) стiни, торкретнi покриття, а також iн'єктування в'яжучими речовинами обвальних мас для збереження грунтiв вiд вивiтрювання та руйнування,
- анкернi крiплення та пломби для з'єднання окремих скельних блокiв з мiцним масивом скельних порiд;
- контрфорси для пiдпирання окремих скельних масивiв;
- пiдтримуючi та пiдпiрнi стiни для укрiплення навислих скельних карнизiв;
- опояски - масивнi споруди для пiдтримання нестiйких укосiв.
Проектувати затримуючi протиобвальнi споруди рекомендується з урахуванням додатка 5. Уловлюючi протиобвальнi споруди та галереї
4.18 Уловлюючi споруди та пристрої як протиобвальнi захиснi споруди включають:
- каменеуловлювачi глибинного типу (полицi, уловлюючi траншеї, рови);
- загороджувальнi уловлюючi споруди (сiтчастi загородження - уловлювачi, поля з надовбнями, загороджувальнi вали, баражнi стiни, уловлюючi стiни - протиобвальнi та протиосипнi);
- живi захиснi перепони (штучнi лiсонасадження на схилах гiр).
4.19 Каменеуловлювачi глибинного типу у виглядi траншей слiд розмiщувати на пологих схилах (укосах) заввишки до ЗО м i крутiстю до 30Ї. Уловлюючi полицi та рови - у пiдошвi крутих укосiв, при наявностi достатньої вiдстанi вiд пiдошви схилу (укосу) до об'єкта, що розглядається, для захисту вiд вивалiв окремих уламкiв грунту об'ємом до 1 м3. 3 низової сторони уловлюючих траншей, якi розмiщенi на схилi, слiд улаштовувати вали iз мiсцевого грунту з упорами iз кам'яної або бутобетонної кладки.
4.20 Сiтчастi загородження-уловлювачi повиннi бути обладнанi скельно-обвальною сигналiзацiєю та застосовуватись лише на осипних дiлянках з можливим падiнням невеликих каменiв з незначної висоти.
4.21 Поля з надовбнями слiд передбачати на затяжних схилах, якi покритi делювiальними вiдкладеннями, заввишки до 60 м i крутiстю до 30о, у виглядi окремо стоячих, розмiщених в шаховому порядку стовпiв у декiлька рядiв по схилу з улаштуванням уловлюючої споруди в низовiй його частинi.
4.22 Загороджувальнi вали слiд застосовувати при економiчнiй доцiльностi використання привiзного матерiалу для спорудження валу.
4.23 Баражнi стiни слiд улаштовувати в крутопадаючих тальвегах улоговин, як правило, iз сухої кладки. Для пропускання стiкаючої по тальвегах води в баражних стiнах залишають невеликi
отвори або укладають водопропускнi труби.
4.24 Уловлюючi стiни застосовують як на гiрськообвальних, так i на осипних мiсцях з крутiстю схилу до 40о.
4.25 Уловлюючi стiни, якi застосовуються в основi осипних укосiв, що iнтенсивно вивiтрюються, доцiльно влаштовувати з урахуванням забезпечення достатньої ширини та ємкостi уловлюючих пазух за ними.
4.26 В проектах уловлюючих споруд i пристроїв слiд передбачати можливiсть пiд'їзду транспортних засобiв для очищення уловлюючих пазух вiд накопичення продуктiв вивiтрювання, осипiв та обвалiв в умовах експлуатацiї.
4.27 Габаритнi розмiри уловлюючих стiн, мiсця їх розташування, глибина та ширина уловлюючих пазух визначаються спецiальними розрахунками на затримку каменiв. Крiм того уловлюючi стiни слiд розраховувати на мiцнiсть при повному заповненнi уловлюючих пазух осипами з урахуванням динамiчного характеру навантажень при обвалах. Днища уловлюючих пазух повиннi мати поздовжнiй уклон не менше нiж 0,002 у напрямку до кiнцiв споруд.
4.28 При проектуваннi уловлюючих стiн обов'язковою умовою є укладання поздовжнiх застiйних дренажiв з випуском води через дренажнi канали, якi залишають у нижнiй частинi стiни.
4.29 Протиобвальнi галереї необхiдно розмiщувати на обвальних дiлянках лiнiйних об'єктiв, якi розташованi безпосередньо бiля пiднiжжя крутих гiрських схилiв (укосiв), коли розмiри уловлюючих стiн настiльки значнi, що їх вартiсть наближається до вартостi протиобвальних галерей. Конструкцiї та розрахунки галерей повиннi бути виконанi iз урахуванням додаткiв 5 та 6.
Галереї можуть використовуватись для захисту об'єктiв вiд гiрськообвальних явищ усiх видiв, за винятком великих обвалiв. Улаштування галерей бiля пiднiжжя крутих косогорiв за можливостi
обрушення великих обвальних мас на їх покрiвлi не допускається.
4.30 На покрiвлях галерей необхiдно улаштовувати амортизацiйнi грунтовi вiдсипки, якi знижують динамiчнi дiї обвалiв, апобiгають пошкодженню конструкцiй та забезпечують скочування уламкiв через галереї.
4.31 Пiд вiдсипкою на покрiвлях галерей необхiдно укладати гiдроiзоляцiю, а також передбачати вiдведення з покрiвель галерей поверхневих вод. Для вiдведення пiдземних вод. якi надходять до
галерей з верхової сторони, повиннi бути влаштованi поздовжнi застiйнi дренажi.
4.32 Розмiри поперечних перерiзiв галерей повиннi задовольняти вимоги габаритiв наближення будов лiнiйних споруд, якi захищаються.
4.33 Проектування протиобвальних галерей повинно виконуватись в наступнiй послiдовностi:
- визначається розрахункова швидкiсть падаючих уламкiв в зонi розмiщення споруди;
- установлюється розрахункова крупнiсть падаючих уламкiв;
- проводяться розрахунки конструкцiй з урахуванням динамiчної дiї уламкiв;
- розроблюються робочi креслення конструкцiй i проект органiзацiї будiвництва.
Берегозахиснi споруди
4.34 Берегозахиснi споруди у складi протизсувних i протиобвальних заходiв застосовують на дiлянках, де основи схилiв розмiщенi на контактах з водними дзеркалами морiв, озер, водосховищ або рiчок, для захисту корiнних берегiв або стабiлiзацiї зсувних схилiв, розширення або збереження iснуючих пляжiв.
4.35 Типи берегозахисних споруд установлюються на пiдставi врахування функцiональних i конструктивно обумовлених особливостей їх роботи.
4.36 У залежностi вiд функцiональних i конструктивно обумовлених особливостей роботи берегозахиснi споруди слiд пiдроздiляти на:
- берегозахиснi, огороджувальнi, протизсувнi та спецiальнi - в залежностi вiд цiльового призначення;
- землянi, бетоннi, залiзо- та асфальтобетоннi, кам'янi, дерев'янi, сталевi, iз штучних матерiалiв i комбiнованi – в залежностi вiд матерiалу крiплення:
- активнi або наносорегулювальнi (буни, затопленi хвилеломи, переривчастi крiплення берега, штучнi пляжi та пологi укоси водопiдпiрних споруд, примиви. мол-коси, полегшена гравiйно- галькова та грунто-цементна одежа) та пасивнi або хвилезахиснi, наприклад, береговi стiнки та одежа, хвилеломи, що не затоплюються, банкети iз гiрської маси, контрбанкети, облицювання та опояски - в залежностi вiд характеру впливу споруди на воднi маси та наноси хвильового поля, що рухаються;
- напiрнi та безнапiрнi - в залежностi вiд висоти рiвня поверхнi води вiдносно вiдмiток берегiв, якi захищаються:
- гравiтацiйнi, пальовi, пневматичнi, гiдравлiчнi - в залежностi вiд характеру сил опору зовнiшнiм навантаженням;
- вертикальнi, укiснi та змiшанi - в залежностi вiд форми поперечних перерiзiв тiл споруд;
- поперечнi та поздовжнi - в залежностi вiд розмiщення осей споруд вiдносно лiнiй захисту.
4.37 За ступенем проникностi тiл споруд водяними масами видiляють наступнi типи берегозахисних споруд: непроникнi, частково проникнi та наскрiзнi; за формою шорсткостi укосiв - гладкi, шорсткi та дуже шорсткi; за способом дiї-насипнi, намивнi, збiрнi, монолiтнi.
4.38 Типи берегозахисних споруд слiд приймати в залежностi вiд їх призначення, мiсцевих природних умов, вимог замовника, ступеня вiдповiдальностi та забезпечення нормальних умов експлуатацiї. Прийнятi типи споруд повиннi викликати мiнiмальнi порушення позитивних берегових процесiв, що склалися.
4.39 В залежностi вiд iнтенсивностi дiї факторiв динамiки водних потокiв на крiплення останнi пiдроздiляють за висотою укосiв або фронтом захисту на основнi та допомiжнi. Допомiжнi крiплення укосiв споруд iз грунтових матерiалiв вiдокремлюють вiд основних крiплень упорами або виконують меншої товщини.
4.40 Береги, якi захищаються та вздовж яких формуються неоднаковi гiдрометеорологiчнi та iнженерно-геологiчнi умови, слiд роздiляти на дiлянки крiплень, рiзних за типами та капiтальнiстю.
4.41 При виборi типiв крiплень перевагу слiд вiддавати спорудам, що забезпечують стiйкiсть дiлянок, якi захищаються, мiнiмальнi будiвельно-експлуатацiйнi витрати та створюють можливiсть використання мiсцевих грунтiв, а також задовольняють санiтарно-гiгiєнiчнi вимоги та естетичнi норми.
4.42 Для закрiплення зсувних мас та запобiгання зрушенням, завалам, обвалам i вивалам грунту застосовують протиобвальнi затримуючi берегозахиснi споруди у виглядi пiдпiрних стiн вертикального профiлю або напiвукiсного типу, берегозахисних опояскiв iз фасонних блокiв або кам'яних накидiв, контрфорсiв i контрбанкетiв.
4.43 У разi необхiдностi до складу комплексу берегозахисних протизсувних споруд повиннi включатися споруди, що регулюють стiк рiчок або береговi процеси з метою змiни балансiв наносiв на територiях, якi захищаються.
4.44 Розрахунок берегоукрiплювальних споруд слiд виконувати на навантаження та дiї, якi встановленi СНіП 2.06.01-86. При розрахунку берегозахисних споруд як основних протизсувних споруд, на дiлянках зсувних схилiв слiд додатково враховуватизсувний тиск.
Регулювання поверхневою стоку вод
4.45 Заходи щодо органiзацiї поверхневого стоку повиннi включати планування схилiв i прилеглих до них дiлянок, з яких вода може потрапляти на схили, улаштування системи вiдкритих водостокiв i пiдземних колекторiв.
4.46 Прокладання водонесучих комунiкацiй на зсувних та зсувонебезпечних територiях не допускається. У виняткових випадках та за вiдповiдним технiко-економiчним обгрунтуванням допустиме розмiщення водонесучих комунiкацiй на поверхнi землi в прохiдних або напiвпрохiдних каналах, якi повиннi виходити за межi зсувних та зсувонебезпечних територiй .
4.47 Днища та стiнки вiдкритих водостокiв слiд улаштовувати водонепроникними.
Поверхню землi навколо колодязiв з водонесучими трубами слiд планувати з уклоном не менше нiж 0,03 на вiдстанi, що перевищує на 0,3 м пазухи котлованiв.
4.48 На дiлянках, прилеглих до схилiв, поверхневий стiк слiд регулювати за допомогою водовiдвiдних каналiв, лоткiв, а також огороджувальних валiв, якi забезпечують перехват поверхневих вод.
4.49 Всi водонесучi комунiкацiї повиннi бути нанесенi на зведений план.
Регулювання рiвня пiдземних вод
4.50 Регулювання рiвня пiдземних вод повинно виконуватися з метою зниження або усунення гiдростатичного та фiльтрацiйного тиску на грунти, ослаблення або лiквiдацiї знещiльнюючої та знемiцнюючої дiї на них пiдземних вод. При регулюваннi положення пiдземних вод слiд передбачати:
- перехват та зниження рiвнiв вод для виключення виклинювання на зсувних або зсувонебезпечних схилах:
- каптаж виходiв вод на схилах:
- осушення тiл зсувiв:
- стабiлiзацiю або зниження рiвнiв вод на контактi iз затримуючими фундаментами або спорудами.
4.51 Водонониження проектується iз застосуванням дренажних систем та з урахуванням рекомендованого додатка 7. Типи, види та конструкцiї дренажiв слiд вибирати в залежностi вiд iнженерно-геологiчних i гiдрогеологiчних умов на основi водобалансових, фiльтрацiйних i гiдравлiчних розрахункiв, а також технiко-економiчного порiвняння варiантiв.
4.52 Основнi дренажi необхiдно, як правило, розташовувати в стiйких зонах та застосовувати тiльки на основi детального вивчення гiдрогеологiчних умов i при витриманих горизонтах пiдземних вод. В зсувних масах, що зрушуються, допускається улаштовувати прорiзи, якi розташовують за напрямком їх руху.
4.53 Розмiщення водопонижувальних систем повинно бути ув'язане з загальними рiшеннями iнженерної пiдготовки та захисту територiй з урахуванням можливих змiн меж зсувних деформацiй.
4.54 Виведення дренажних вод з територiй повинно бути, як правило, самопливним. У разi неможливостi такого виведення слiд улаштовувати насоснi станцiї.
4.55 Прохiднi канали та тунелi спiльної прокладки водонесучих комунiкацiй повиннi мати водонепроникнi еластичнi стики та поздовжнiй уклон для стоку аварiйних вод не менше нiж 0,02.
4.56 Протифiльтрацiйнi завiси слiд, як правило, сполучати з дренажами та влаштовувати за межами зсувних масивiв таким чином, щоб вони не спричиняли пiдняттю рiвня пiдземних вод на зсувних та зсувонебезпечних територiях.
Змiна рельєфiв схилiв
4.57 Для попередження зсувiв та обвалiв, зниження тиску вiд грунтових мас, якi можуть змiститися i стабiлiзацiї схилiв можливо змiнити рельєф шляхом:
- зменшення крутостi схилiв:
- загального вертикального планування схилiв, включаючи терасування та влаштування банкетiв;
- замiни слабких грунтiв бiля пiднiжжя схилiв:
- перемiшення поверхневого шару грунту iз зони активного тиску в зону пасивного опору.
4.58 Замiну слабких грунтiв бiля пiднiжжя схилiв слiд проводити, як правило, при зсувах видавлювання.
4.59 Трiщини та заколи повиннi бути затампонованi, а ями засипанi глинистим або мiсцевим грунтом з ущiльненням.
Агролiсомелiорацiя
4.60 Агролiсомелiорацiю слiд передбачати на завершальних етапах протизсувних i протиобвальних робiт.
4.61 Проектом повиннi бути передбаченi заходи щодо пiдготовки та обробки грунту, озеленення (норми та термiни висiву трав та iнших рослин), вирощування трав'яного покриву, догляду за ним (норми та термiни поливу) та його вiдновлення.
4.62 Травосумiшi на зсувних схилах, особливо на активних зсувах, повиннi складатися iз трьох-чотирьох видiв рослин: кореневищних, пухкокущових, щiльнокущових та iн., правильний пiдбiр
яких забезпечить добру приживанiсть в мiсцевих умовах та утворення мiцного дернового покриву. Основою суцiльного травостою повиннi бути кореневищнi трави.
4.63 Для садiння необхiдно вибирати дерева з глибокою стержневою кореневою системою в сполученнi з породами дерев, якi мають поверхневу кореневу систему, що стелеться, високу крону та густе листя. При цьому повинна зберiгатись iснуюча рослиннiсть та забезпечуватись правильний постiйний догляд за нею. При насадженнi дерев слiд ураховувати вимоги ландшафтної архiтектури.
4.64 Необхiдно застосовувати схеми лiсопосадок з урахуванням ландшафтної архiтектури: мелiоративно-плодову для схилiв крутiстю до 12о; лiсову для схилiв крутiстю до 20о; кущову для схилiв крутiстю бiльше 20о; трав'янисто-декоративну на активних зсувах.
Хiмiчне закрiплення грунтiв зсувної зони
4.65 Вибiр конкретних методiв iн'єкцiйного або бурозмiшувального закрiплення для iнженерного захисту об'єктiв визначається iнженерно-геологiчними умовами та виконується згiдно зi СНіП
3.02.01-83.
4.66 Не пiдлягають iн'єкцiйному хiмiчному закрiпленню зсувнi та обвальнi масиви, насиченi нафтопродуктами, та водонасиченi грунти при швидкостi руху пiдземних вод, що перевищує 5 м/добу.
4.67 При хiмiчному закрiпленнi грунтiв потрiбно передбачати заходи щодо недопущення забруднення пiдземних i (або) поверхневих вод хiмiчними реагентами, продуктами їх розпаду чи взаємодiї з навколишнiм середовищем, якi можуть погiршити їх якiсть пiд час будiвництва та (або) експлуатацiї.
5 ВИМОГИ ЩОДО ОСВОЄННЯ ЗСУВОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТА ОБВАЛОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТЕРИТОРIЙ
5.1 При використаннi пiшохiдних дорiжок i шляхiв для вiдведення атмосферних опадiв вони повиннi мати водонепроникне покриття, а конструкцiї призначатись за умови пропускання розрахункової витрати води.
5.2 Дренажнi води допускається використовувати для технiчного водопостачання.
5.3 Пiдпiрнi стiни, за необхiдностi, використовуються як огороджувальнi конструкцiї будинкiв.
5.4 Iнженерний захист вiд зсувiв по бортах ярiв слiд улаштовувати у виглядi земляних насипiв, якi використовуються надалi для органiзацiї спортивних, паркових зон та iн. При улаштуваннi протизсувних споруд пiдземний простiр мiж палями допускається використовувати для улаштування примiщень рiзного призначення.
5.5 Ростверки затримуючих споруд при закрiпленнi зсувних та зсувонебезпечних схилiв на трасах автомобiльних шляхiв слiд одночасно використовувати для опорядження шляхiв (узбiччя, тротуари, основи дорожнього покриття, фундаменти пiдпiрних стiн та iн.).
6 ОСОБЛИВОСТI ОРГАНIЗАЦIЇ БУДIВНИЦТВА
6.1 У проектах органiзацiї будiвництва iнженерного захисту об'єктiв крiм вимог, якi передбаченi в нормативних документах, слiд передбачати:
- прогноз активностi та iнтенсивностi зсувних та обвальних процесiв на перiод будiвництва;
- вимоги щодо спостереження за об'єктами, якi iснують та споруджуються, на територiях, якi захищаються та прилеглих;
- послiдовнiсть та комплекснiсть проведення робiт i фiнансування;
- заходи щодо забезпечення стiйкостi схилiв та укосiв на перiод виконання iнженерного захисту об'єктiв;
- необхiднiсть завершення або тимчасового призупинення земляних робiт при настаннi дощових перiодiв року, маючи на увазi виконання в цей час iнших будiвельно-монтажних робiт;
- заходи щодо розмiщення вiдвалiв грунту та його складування для зворотної засипки, не допускаючи при цьому влаштування тимчасових вiдвалiв в межах висхiдної гiлки зсувного тиску
на схилi;
- заходи щодо органiзацiї вiдведення поверхневих i пiдземних вод, а також виконання робiт з цементацiї та iнших спецiальних засобiв закрiплення грунтiв.
6.2 Забороняється без достатнього обгрунтування збiльшення термiнiв будiвництва.
6.3 Категорично забороняються роботи, що не передбаченi проектами виконання робiт, i перерви в будiвництвi об'єктiв iнженерного захисту, особливо у веснянi, осiннi та дощовi перiоди.
6.4 Розрив мiж розробкою проектної документацiї та початком будiвництва не повинен перевищувати встановленого проектом термiну. В протилежному випадку проектно-кошторисна документацiя та ПВР пiдлягають коригуванню та, в разi необхiдностi, перезатвердженню при змiнi iнженерно-геологiчної обстановки, стан якої визначається за матерiалами додаткових iнженерних вишукувань.
6.5 Способи виконання робiт, тривалiсть, термiни та черговiсть будiвництва окремих елементiв iнженерного захисту повиннi призначатись вiдповiдно до вимог цих норм та забезпечувати збереження стiйкостi схилiв (укосiв) у процесi будiвництва кожної iз цих споруд та недопущення переходу зсувонебезпечних територiй у зсувнi.
6.6 У процесi виконання iнженерного захисту повинен бути забезпечений авторський нагляд проектної органiзацiї за вiдповiднiстю проектних рiшень iнженерно-геологiчним i гiдрогеологiчним умовам, що були уточненi при будiвництвi.
6.7 Котловани, траншеї та виїмки на схилах та укосах в межах висхiдної гiлки зсувного (обвального) тиску слiд розробляти окремими захватками, залишаючи мiж ними грунт у природному станi. Розкривання чергової захватки допускається пiсля закiнчення всiх робiт на попереднiй захватцi в тому числi зворотної засипки грунту та його ущiльнення. Розмiри захваток i розривiв мiж ними визначаються в залежностi вiд зсувних та обвальних умов, розмiрiв конструктивних частин та способiв виконання робiт. Не допускається залишати розкритими
котловани та траншеї, а також незакрiпленi укоси виїмок на перiод випадання iнтенсивних опадiв i снiготанення.
6.8 При штучному водопониженнi та водовiдливi iз котлованiв, траншей та виїмок слiд виконувати органiзований водовiдвiд в постiйнi або тимчасовi водостоки, якi виключають обводнення зсувних, зсувонебезпечних та обвальних зон.
6.9 До початку робiт з будiвництва протиобвальних споруд з нагiрних схилiв та укосiв повиннi бути видаленi нестiйкi брили скельних грунтiв.
6.10 До робiт з очищення обвальних схилiв та укосiв вiд нестiйких брил допускаються особи, що пройшли спецiальне навчання, iнструктаж та медичний огляд. Всi працюючi повиннi бути забезпеченi приладдями для безпечного проведення робiт.
6.11 Амортизуючi вiдсипки уловлюючих споруд i протиобвальних галерей слiд проводити в процесi будiвництва або негайно пiсля його завершення.
7 ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦIЇ ПРОТИЗСУВНИХ I ПРОТИОБВАЛЬНИХ СПОРУД
7.1 Проекти iнженерного захисту об'єктiв повиннi передбачати:
- заходи щодо здiйснення постiйного нагляду за станом зсувних, зсувонебезпечних та обвалонебезпечних територiй i пiдтримання спецiального режиму, який сприяє збереженню їх стiйкостi:
- спостереження за зонами з особливим режимом будiвництва, станом будинкiв, споруд, iнженерних мереж, iнженерних i транспортних комунiкацiй та схилiв;
- порядок i проведення профiлактичних робiт;
- проведення планових та аварiйних ремонтних робiт;
- режим водокористування.
7.2 Контроль за станом об'єктiв повинен включати:
- iнструментальнi спостереження за вертикальними та горизонтальними змiщеннями поверхнi схилiв, а також регулярнi огляди та перiодичнi обстеження будинкiв, споруд, iнженерних i транспортних комунiкацiй, розмiщених на схилах та на вiдстанi до 200 м вiд кромок схилiв;
- спостереження за напружено-деформованим станом конструкцiй будинкiв та споруд;
- спостереження за змiщеннями по горизонталi на рiвнях поверхонь ковзання на зсувних схилах;
- спостереження за рiвнем i хiмiчним складом пiдземних вод;
- спостереження за величинами зсувного тиску.
Для здiйснення контролю слiд залучати в необхiдних випадках спецiалiзованi науково-дослiднi, вишукувальнi та проектнi органiзацiї.
7.3 Проектами iнженерного захисту об'єктiв повиннi визначатись необхiднiсть, перiодичнiсть, призначення спостережень, оснащенiсть вимiрювальною апаратурою та методика спостережень за станом будинкiв, споруд i схилiв.
7.4 Спостереження за пружно-деформованим станом конструкцiй будинкiв та споруд слiд здiйснювати, як правило, за допомогою компараторiв, датчикiв перемiщення та напруг, мiкроскопiв вiдлiкового типу та геодезичних приладiв.
7.5 Спостереження за змiщеннями грунтiв по горизонталi на рiвнях поверхонь ковзання на зсувних схилах слiд проводити, як правило, за допомогою глибинних реперiв.
7.6 Спостереження за рiвнем i хiмiчним складом грунтових вод слiд проводити, як правило, за допомогою мережi режимних свердловин.
7.7 Спостереження за величинами зсувного тиску повинно вестись, як правило, за допомогою встановлених в несучих конструкцiях опор глибокого закладання датчикiв тиску грунту.
ДОДАТОК I (довiдковий)
ТЕРМIНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Iнженерний захист вiд зсувiв та обвалiв - комплекс iнженерних споруд, iнженерно-технiчних, органiзацiйно-господарських i соцiально-правових заходiв, що забезпечують захист територiй та
об'єктiв, регулюють гравiтацiйнi процеси на схилах та запобiгають їхньому негативному виявленню.
Гравiтацiйнi процессинасхилах- рiзнi форми руху грунтiвнасхилахпiддiєюсилитяжiння. Зсув- ковзнийрухгрунтiвнасхилi табiляйогопiднiжжя усформованомуоб'ємi; певнийоб'ємгрунту, що зазнав абозазнаєзсувнихдеформацiй;
Обвал - зрив, падiння, кочення та перекидання скельних грунтiв.
Зсувна територiя - дiлянка схилу, де зсувнi деформацiї проявляються або мали мiсце в минулому.
Зсувонебезпечна територiя - дiлянка схилу, де зсувнi деформацiї можуть проявлятися пiд дiєю природних або техногенних факторiв.
Об'єкти iнженерного захисту - окремi споруди iнженерного захисту, що забезпечують захист об'єктiв, населених пунктiв, сiльськогосподарських земель або природних ландшафтiв вiд зсувiв або обвалiв.
Структурне зчеплення грунту - показник зчеплення грунту, що визначається рiзницею мiж питомим зчепленням грунту непорушеної структури та питомим зчепленням грунту, що випробуваний за способом повторного зрiзу.
Зсувний тиск - рiзниця мiж зрушуючим та затримуючим зусиллями в об'ємi земних грунтiв, що розмiщенi вище затримуючої споруди на сформованiй поверхнi ковзання, або в зонi деформованого горизонту.
Пiдземнi улоговини стоку - пониження в покрiвлi водоупорiв, заповненi грунтом з коефiцiєнтом фiльтрацiї 7 м/добу та бiльше.
ДОДАТОК 2 (довiдковий)
IНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГIЧНI ТИПИ СХИЛIВ ТЕРИТОРIЇ УКРАЇНИ
1 На територiї України за ознаками морфометрiї (висота, крутiсть, конфiгурацiя), геологiчною будовою, складом та властивостями складових порiд, гiдрогеологiчними i гiдрологiчними умовами, характером, силою, iнтенсивнiстю зовнiшнiх впливiв видiляються схили:
- узбереж морiв та лиманiв;
- рiчкових долин рiвнинної частини територiї;
- гiрських областей.
2 Районування геологiчного середовища територiї України за складнiстю будови схилiв наведено на рисунку 1.Зведенi характеристики схилiв,якi видiленi для територiї України,наведенi в таблицi1
З Деформацiї схилiв та укосiв за механiзмом змiщення та за масштабнiстю проявлення наведенi у вiдповiдностi з таблицями 2 та 3.
Таблиця 2 - Деформацiї схилiв та укосiв за механiзмом змiщення
-------------------------------------------------------------------
| Тип процесiв | Типи деформацiй схилiв та укосiв |
|-----------------------------------------------------------------|
| | Зсуви ковзання |
| |-------------------------------------|
| Зсувнi | Зсуви видавлювання |
| |-------------------------------------|
| | Зсуви в'язкопластичнi |
| |-------------------------------------|
| | Зсуви складнi |
|-----------------------------------------------------------------|
| | Обвали |
| |-------------------------------------|
| Обвальнi | Вивали |
| |-------------------------------------|
| | Осипи |
|-----------------------------------------------------------------|
| | Обвали - зсуви |
| Обвально-зсувні |-------------------------------------|
| | Зсуви - обвали |
-------------------------------------------------------------------
Таблиця 3 - Деформацiї схилiв та укосiв за масштабом проявляння
-------------------------------------------------------------------
| Масштаб зсувiв та обвалiв | Об'єми зсувiв та обвалiв, м3|
|-----------------------------------------------------------------|
| Невеликий | Сотнi |
|-----------------------------------------------------------------|
| Досить великий | Тисячi |
|-----------------------------------------------------------------|
| Великий | Десятки тисяч |
|-----------------------------------------------------------------|
| Дуже великий | Сотнi тисяч |
|-----------------------------------------------------------------|
| Величезний | Мiльйони |
|-----------------------------------------------------------------|
| Катастрофiчний | Десятки та сотнi мiльйонiв |
-------------------------------------------------------------------
ДОДАТОК З (рекомендований)
ВИЗНАЧЕННЯ ФIЗИКО-МЕХАНIЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ГРУНТIВ НА ЗСУВНИХ ТА ЗСУВОНЕБЕЗПЕЧНИХ СХИЛАХ
1 Фiзико-механiчнi властивостi грунтiв повиннi вивчатися для грунтiв зсувної зони, пiдстильної товщi, прилеглих дiлянок i в зонi зрушення окремо.
2 Основними розрахунковими характеристиками грунтiв при оцiнцi стiйкостi схилу та визначеннi зсувного тиску є:
- для грунтiв зсувної маси та пiдстильної товщi - кут внутрiшнього тертя, зчеплення грунтiв, питома вага грунту, коефiцiєнт Пуассона, модуль деформацiї;
- для грунтiв у зонi зрушення зсуву - кут внутрiшнього тертя, зчеплення структурне та водноколоїдне.
З Геофiзичнi дослiдження при iнженерно-геологiчних вишукуваннях необхiдно виконувати в сполученнi з iншими видами iнженерно-геологiчних робiт, як правило, при вишукуваннях на всiх стадiях проектування для розв'язання таких задач (таблиця 1):
- визначення геологiчної будови масиву;
- вивчення гiдрогеологiчних умов;
- визначення складу, стану та властивостей грунтiв;
- вивчення геологiчних процесiв та їх змiн;
- сейсмiчного мiкрорайонування територiї.
4 Польовi дослiдження грунтiв є невiд'ємною частиною iнженерно-геологiчних вишукувань. Їх слiд проводити в сполученнi з iншими видами iнженерно-геологiчних робiт для розв'язання наступних основних задач:
- розчленування геологiчного розрiзу та видiлення iнженерно-геологiчних елементiв;
- визначення складу, стану, фiзичних i механiчних властивостей грунтiв;
- оцiнки просторової мiнливостi властивостей грунтiв.
Вибiр методiв польових дослiджень грунтiв слiд виконувати згiдно з таблицею 2 в залежностi вiд поставлених задач, дослiджень.
5 Вибiр методiв лабораторних дослiджень грунтiв слiд виконувати згiдно з таблицею 3 в залежностi вiд поставлених задач дослiджень.
6 На стадiї проекту для зсувних дiлянок при визначеннi мiцнiсних i деформацiйних характеристик грунтiв слiд застосовувати бiльш точнi методи: складний напружений стан, трьохосьовий стиск. Цi самi методи рекомендуються для виявлення характеристик грунтiв послаблених дiлянок в зонi зсуву та пiдстильної товщi на стадiї робочої документацiї.
Таблиця 1 - Завдання та методи геофiзичних дослiджень
------------------------------------------------------------------
| Завдання дослiдження | Основнi геофiзичнi методи |
|----------------------------------------------------------------|
| Визначення геологiчної будови масиву |
|----------------------------------------------------------------|
|Рель'єф покрiвлi скельних | Електророзвiдка методами електро- |
|грунтів | профілювання (ЕП) і вертикального |
| | електричного зондування за мето- |
| | дом уявних опорів (ВЕЗ УО); |
| | cейсморозвідка методом заломлених |
| | хвиль (МЗХ) |
|----------------------------------------------------------------|
|Розчленування розрiзу. | ВЕЗ; МЗХ; рiзнi види каротажу - |
|Встановлення меж між шарами | акустичний, електричний, радіо- |
|різного літологічного складу| ізотопний |
|і стану скельних і дисперс- | |
|них порід | |
|----------------------------------------------------------------|
| Мiсцеположення, глибина залягання та форми локальних |
| неоднорiдностей |
|----------------------------------------------------------------|
|Зона трiщинуватостi текто- |ВЕЗ КС; ВЕЗ МДС; кругове вертикаль-|
|нічних порушень |не зондування (КВЗ); метод природ- |
| |ного поля (ПС); МЗХ; витратометрія;|
| |різні види каротажу; ПІЕМПЗ* |
|----------------------------------------------------------------|
|Карстовi порожнини i пiд- |ЕП; ВЕЗ; КВЗ; ВСП: витратометрiя; |
| |резистивiметрiя |
|----------------------------------------------------------------|
|Похованi останцi i локальнi |ВЕЗ КС; ВЕЗ МДС; ЕП; гравiйороз- |
|перезаглиблення в скельній |відка; магніторозвідка |
|основі | |
|----------------------------------------------------------------|
| Вивчення гiдрогеологiчних умов |
|----------------------------------------------------------------|
|Глибина залягання рiвня |МВП; ВЕЗ |
|підземних вод | |
|----------------------------------------------------------------|
|Глибина залягання, потуж- |ЕП; ЕП МДС; ВЕЗ; резистивiметрiя |
|ність лінз солоних і | |
|прісних джерел | |
|----------------------------------------------------------------|
|Динаміка рівня підземних |Стаціонарні спостереження ВЕЗ; МЗХ;|
|вод |нейтрон-нейтронний каротаж (ННК) |
|----------------------------------------------------------------|
|Напрямок, швидкiсть руху, |Резистивіметрія; витратометрія; |
|мiсця розвантаження під- |метод зарядженого тіла |
|земних вод, змiна їх складу |(МЗТ); ПС; ВЕЗ ПС; ВЕЗ |
|----------------------------------------------------------------|
|Забруднення пiдземних вод |ВЕЗ; резистивiметрiя |
|----------------------------------------------------------------|
| Вивчення складу, стану та властивостей грунтiв |
|----------------------------------------------------------------|
| Скельних |
|----------------------------------------------------------------|
|Пористiсть та трiщинуватість|Різні види аротажу; МЗХ; сейсмо- |
|статичний модуль пружності, |акустичне просвічування; ВСП; |
|модуль деформації, тимчасо- |лабораторні виміри питомих елект- |
|вий опiр одноосьового стис- |ричних опорів (ПЕО) та швидкостей |
|ку, коефiцієнт відпору, на- |пружних хвиль |
|пружений стан | |
|----------------------------------------------------------------|
| Пiщаних, глинистих, пилуватих та великоуламкових |
|----------------------------------------------------------------|
|Вологiсть, щiльнiсть та |Різні види каротажу, ПІЕМПЗ |
|пористiсть | |
|----------------------------------------------------------------|
|Зчеплення, кут внутрiшнього |Акустичний і пенетрацiйний |
|тертя, модуль деформації |каротаж, лабораторні виміри швид- |
| |кості пружних хвиль |
------------------------------------------------------------------
* ПIЕМПЗ - природнi iмпульси електро-магнiтного поля Землi
Таблиця2 - Вибiрметодiвпольовихдослiдженьгрунтiв
Таблиця 3 - Вибiр методiв лабораторних дослiджень грунтiв
Позначення: "+" - визначення виконується;
"-" - визначення не виконується;
"С" - визначення виконується за спецiальним завданням.
7 Для дослiдження будiвельних властивостей грунтiв в умовах складного напруженого стану слiд випробувати грунти в стабiлометричних приладах за заданими програмами навантаження. Для випробування грунтiв в умовах просторового напруженого стану слiд виконувати дослiдження їх властивостей в приладах трьохосьового стиску.
8 При дослiдженнi глинистих грунтiв рекомендується застосовувати одну з двох схем випробувань у приладах трьохосьового стиску в залежностi вiд фiльтрацiйних властивостей грунту. При
коефiцiєнтi фiльтрацiї k < 0,8 м-Ь = 1,5d + 0,6 м;
i ip i
приd > 0,8 м-Ь = d + 1,0 м,
i ip i
але не бiльше кроку опор у ряду (d - бiльший розмiр на i-й
i
дiлянцi опори в поперечному напрямку дiї горизонтального
навантаження):
y - горизонтальне перемiщення посерединi i-ї дiлянки опори;
ic
k - горизонтальний коефiцiєнт жорсткостi основи посерединi
irc i-ї дiлянки опори, що приймається з припущенням того, що
y = 1 cм, та визначається при початковому розрахунку
ic
за формулою (1) та по таблицi 1 додатка до СНіП
2.02.03-85 при Yс = З або за результатами дослiджень
(випробувань).
Величина k , яка пiдставляється в наступнi за першим розра-
irc
хунком (кроком розрахунку), визначається за формулою:
k
irl
k = --------------- (5)
irc m /-------
\/ y
ic,n-1
де k - горизонтальний коефіцієнт жорсткості основи посередині
irl i-ї дiлянки опори при y = 1 см;
ic
m - коефiцiєнт, що характеризує пружно-пластичнi властивостi
грунту та приймається рiвним 1,8 або за результатами
дослiджень (випробувань);
y - горизонтальне перемiщення посерединi i-ї дiлянки,
ic,n знайдене за попереднiм розрахунком.
РОЗРАХУНОК ФУНДАМЕНТIВ,ЩО ПРАЦЮЮТЬ ЗА УМОВ ОБТIКАННЯ ЇХ ГРУНТОМ ЗСУВНОГО МАСИВУ
18 При розрахунку фундаментiв, що працюють за умов обтiкання iх грунтом зсувного масиву, за граничним станом першої групи визначаються:
- навантаження на фундаменти;
- стiйкiсть фундаментiв;
- достатнiсть прийнятих перерiзiв елементiв за мiцнiстю;
- армування елементiв.
19 При розрахунку фундаментiв, що працюють за умов обтiкання їх грунтом зсувного масиву, за граничним станом другої групи визначаються:
- навантаження на фундаменти;
- достатнiсть прийнятих перерiзiв елементiв за трiщиностiйкiстю;
- армування елементiв;
- деформацiї елементiв.
20 При розрахунках фундаментiв, що працюють за умов обтiкання їх грунтом зсувного масиву, слiд дотримуватись вимог 9-17 цього додатка.
21 Навантаження вiд зсувного масиву на опори, що обтiкаються,
слiд визначати з урахуванням пружно-пластичних властивостей грун-
ту, який змiщується.
РОЗРАХУНОК ЗАТРИМУЮЧИХ ТА УЛОВЛЮЮЧИХ ПРОТИОБВАЛЬНИХ СПОРУД
22 При розрахунку затримуючих протиобвальних споруд за граничним станом першої групи визначаються:
- навантаження;
- достатнiсть прийнятих перерiзiв елементiв за мiцнiстю;
- армування елементiв;
- стiйкiсть споруди;
- довжина замкiв анкерiв.
23 При розрахунку затримуючих протиобвальних споруд за граничним станом другої групи визначаються:
- навантаження;
- достатнiсть прийнятих перерiзiв елементiв за трiщиностiйкiстю;
- армування елементiв;
- деформацiї елементiв i всiєї споруди.
24 При статичних розрахунках опор та шпонок слiд дотримуватись вимог 9-17 цього додатка.
25 При розрахунках анкерних крiплень та опор з анкерами слiд ураховувати можливе їх (анкерiв) подовження та змiщення.
26 Перерiзи пасивних анкерiв слiд визначати за розрахунком на розтяг, вигин та зрiз, а перерiзи активних - тiльки на розтяг.
27 При розрахунках параметрiв активних анкерiв необхiдно враховувати зусилля попереднього напруження.
28 Зусилля в пасивних анкерах визначаються за умовами утворення додаткових затримуючих сил, що компенсують недостатнiсть стiйкостi.
29 Мiцнiсть та стiйкiсть конструкцiй уловлюючих будинкiв та споруд слiд перевiряти на статичнi навантаження вiд амортизуючих засипок та обвальних мас, а також на удар падаючих уламкiв.
30 Розрахункову швидкiсть падаючих уламкiв слiд визначати в залежностi вiд типiв поперечних профiлей нагiрних укосiв або схилiв.
31 Розрахункову масу уламкiв слiд визначати на основi статистичних характеристик розподiлу їх фактичної крупностi за багаторiчними спостереженнями за падiнням уламкiв скельних грунтiв в межах об'єктiв, якi захищаються. При вiдсутностi багаторiчних спостережень за падiнням уламкiв
їх розрахункова величина може визначатись в залежностi вiд розмiрiв блокiв грунтiв, що складають укоси або схили, та уточнюватись шляхом дослiдного скидання їх з нагiрних укосiв (схилiв) в напрямку об'єктiв, якi захищаються.
ДОДАТОК 7 (рекомендований)
ОСНОВНI ВИМОГИ ЩОДО КОНСТРУКТИВНИХ РIШЕНЬ ДРЕНАЖIВ ТА ПРИНЦИПИ ЇХ РОЗРАХУНКУ
1 Дренажнi споруди на зсувонебезпечних схилах повиннi враховувати концепцiї довгострокового розвитку населених мiсць вiдповiдно до генерального плану, можливiсть техногенного пiдтоплення територiй, що забудовуються, та обиратися з урахуванням таблиць 1 i 2. Як правило, розрахунковий термiн роботи дренажiв повинен бути 20 рокiв, а мiстобудiвний прогноз - охоплювати перiод 30-50 рокiв.
2 Робота дренажних споруд повинна бути ув'язана з запобiжними заходами щодо захисту вiд пiдтоплення на прилеглих територiях, якi забудовуються.
ТРАСУВАННЯ ДРЕНАЖIВ
З Горизонтальнi трубчастi дренажi закладаються на схилах при заляганнi водоупорiв на глибинi до 6 м, за межами зсувних перемiщень або, як виняток, на стабiлiзованих зсувах, в мiсцях виклинювання пiдземних вод у корiнних породах. Максимальна глибина закладання горизонтальних трубчастих дренажiв визначається стiйкiстю стiнок виробки та схилу i повинна бути не меншою за глибину промерзання. При трасуваннi дренажiв необхiдно враховувати пiдземнi улоговини стоку. Вибiр трас слiд провадити з урахуванням мiнiмального їх заглиблення, розмiщення колодязiв на зсуворозподiльних мисах.
4 У мiсцях виклинювання пiдземних вод на уступах тектонiчних та зсувних сходин рекомендується укладання пластових дренажiв у виглядi фiльтруючого привантаження на всiй протяжностi та по всiй потужностi зони виклинювання.
5 Скидання дренажних вод потрiбно здiйснювати в тальвеги, водостоки, водоймища, а при вiдповiдному обгрунтуваннi - в закриту мiську водостiчну мережу. При цьому повинен бути виключений пiдпiр дренажних систем. Скидання дренажних вод безпосередньо на схили або тераси не допускається. Перерiзи та уклони водовiдвiдних систем повиннi розраховуватись на приймання додаткових витрат дренажних вод. У разi неможливостi улаштування самопливних дренажних систем допускається виконувати сифоннi, вакуумнi, ерлiфтнi водовiдводи або вiдводи з iндивiдуальними насосними установками при належному технiчному обгрунтуваннi.
ПРИНЦИПИ РОЗРАХУНКУ ДРЕНАЖIВ
6 На основi розрахунку дренажiв визначають положення депресiйних кривих, оптимальну глибину закладання дренажiв, вiдстань мiждренами, приплив води до дренажної системи, водозахватну здатнiсть дрен, гранулометричний склад фiльтрувальних обсипок або свердловиннiсть фiльтрiв iз штучних матерiалiв, що виключають можливiсть механiчної суфозiї, швидкостi течiї води в дренах i колекторах.
7 Фiльтрацiйнi розрахунковi схеми дренажiв повиннi враховувати рель'єф схилiв, наявнiсть водоймищ, водостокiв, котлованiв, гiдрогеологiчну будову товщi, величини коефiцiєнтiв фiльтрацiї окремих шарiв, водовiддачу грунтiв, перетоки мiж окремими водоносними горизонтами, величини коефiцiєнтiв iнфiльтрацiї, мiсцеположення, типи та конструкцiї дренажiв. При розрахунку окремих дрен необхiдно враховувати данi щодо поверхневого стоку, iнфiльтрацiї, випаровування та транспiрацiї, конденсацiї водяної пари в поверхневому шарi грунту.
8 Гiдрогеологiчнi розрахунки та врахування впливу фiльтрацiйних вод на стiйкiсть схилiв виконуються для основних протизсувних дренажiв i допускається не виконувати для допомiжних i тимчасових дренажних споруд. Пiдiбранi за розрахунком дренажнi обсипки або фiльтри iз штучних матерiалiв не повиннi замулюватись, кальматуватись, пiддаватись хiмiчнiй та механiчнiй суфозiї та корозiї. Фiльтри дренажних колодязiв повиннi влаштовуватись на всю потужнiсть водоносних горизонтiв, а траншеї горизонтального дренажу засипатись фiльтрувальним матерiалом з пiщаних грунтiв з коефiцiєнтом фiльтрацiї не менше 10 м/добу на 0,8 найбiльшої висоти водоносного горизонту вiд лотка дрени.
Таблиця 1 - Рекомендацiї щодо застосування дренажiв
Примiтка 1.До основних вiдносяться дренажi, що пiдвищують коефiцiєнт стiйкостi схилу на 15-20 % i бiльше. Допомiжнi дренажi застосовують для зняття гiдростатичного напору поблизу затримуючих споруд, на дiлянках виходу фiльтрацiйного потоку на укiс для запобiгання суфозiї i осушення перезволожених грунтiв.
Примiтка 2.Вбирнi колодязi та свердловини допускається застосовувати при вiдповiдному гiдрогеологiчному обгрунтуваннi виключення небезпеки забруднення водоносних горизонтiв, якi розмiщенi нижче (вбирних), можливостi приймання води, що скидається, без погiршення умов загальної стiйкостi схилiв.
Таблиця 2 - Конструктивнi типи дренажiв
Прiмiтка 1. Максимальна глибина закладання труб допускається за умов їх мiцностi.
Примiтка 2. Крупнiсть матерiалу та кiлькiсть шарiв пухких обсипок, тканих i нетканих мiнеральних або полiмерних матерiалiв пiдбираються за вiдповiдними iнструкцiями та стандартами в залежностi вiд умов дренування, виду дренуючого грунту, вибраних форм та розмiрiв водоприймальних отворiв.
Примiтка 3. Прийом води з пласта проводиться через стиковi зазори мiж дренажними або через круглi отвори чи щiлиннi пропили в стiнах труб.
Примiтка 4. Технiчнi вимоги до обладнання дренажних фiльтрiв визначаються вiдповiдними положеннями.
ДРЕНАЖНI ГАЛЕРЕЇ
9 Дренажнi прохiднi галереї застосовуються у таких випадках:
- при iнженерному захистi об'єктiв 1 та II ступенiв вiдповiдальностi або iнших цiнних об'єктiв;
- при глибинах пiдземних вод бiльше 5-8 м в умовах значної потужностi трiщинуватих, скельних, напiвскельних, пiщаних i супiщаних грунтiв, що залягають на водоупорi;
- при високiй щiльностi забудови територiї та насиченостi пiдземними комунiкацiями;
- на схилах крутiстю бiльше 20о;
- на паркових територiях зi схилами та густою рослиннiстю;
- на зсувних i зсувонебезпечних схилах, що вмiщують один або декiлька роздiлених водоупорами водоносних горизонтiв - комбiнованi дренажi у виглядi дренажних галерей з наскрiзними або забивними фiльтрами. Траси дренажних галерей не повиннi проходити пiд фундаментами
будинкiв i споруд І та II ступенiв вiдповiдальностi. Неприпустиме проходження трас на дiлянках зон концентрацiї дотичних напруг у схилi. При цьому слiд ураховувати розмiщення дренажних i вентиляцiйних колодязiв, умови механiзованого улаштування пiдземних виробок.
10 Проходка галерей поблизу будинкiв, споруд або пiд ними можлива в особливих випадках без виносiв та осiдань грунтiв, а також суфозii та порушення стiйкостi грунтiв прифiльтрової зони пiд час експлуатацiї пiдземної виробки. Проходка галерей повинна здiйснюватись без перебору перерiзiв.
11 Проходку дренажних галерей рекомендується виконувати в щiльних водонепрохiдних або скельних грунтах, якомога ближче (при збереженнi стiйкостi склепiння) до пiдошви водоносного горизонту для виключення необхiдностi застосування спецметодiв водоподавлення та спецiального гiрничопрохiдницького устаткування. Улаштовувати дренажнi галереї в контрбанкетах i насипах, що вiдсипаються, рекомендується безпосередньо в прогнозованому водоносному горизонтi з дренажною вiдсипкою.
12 Галереї круглого перерiзу рекомендується проходити, як правило, щитовим способом.
1З Поздовжнi уклони дренажних галерей повиннi призначатись, як правило, в межах 0,002 - 0,04.
Виходи iз дренажних галерей на поверхню влаштовуються на зсувороздiльних мисах або стiйких дiлянках схилу короткими штреками. Оголовки виходiв (портали) повиннi закриватись спецiальними гратами з можливим встановленням водомiрного обладнання. Гiрнича виробка дренажних галерей повинна призначатись, виходячи iз габаритiв рухомого складу, але не менше 1,8 м.
14 Всi горизонтальнi виробки, по яких провадиться транспортування вантажiв, повиннi мати на прямолiнiйних дiлянках вiдстань (зазори) мiж крiпленням, в тому числi опалубкою, або розмiщеним у виробцi обладнанням, трубопроводами, кабелями та найбiльш виступною крайкою габариту рухомого складу рейкового транспорту не менше 0,7 м (вiльний прохiд для людей) та при безрейковому самохiдному транспортi - не менше 1,0 м. На закругленнях величина зазору мiж габаритом рухомого складу та крiпленням iз зовнiшньої сторони повинна бути збiльшена в залежностi вiд радiуса кривої, довжини та бази рухомого складу з таким розрахунком, щоб за будь-якого положення рухомого складу були збереженi необхiднi зазори, встановленi для прямої дiлянки колiї. Вiльний прохiд для людей вздовж всiєї виробки повинен улаштовуватись з тiєї самої сторони та мати висоту не менше 1,8 м.
15 Крiплення всiх гiрничих виробок повинно виконуватись згiдно з затвердженим проектом або паспортом крiплення. Гiрничi виробки дренажних галерей повиннi крiпитися збiрним або монолiтним залiзобетоном. Дерев'янi крiплення застосовуються тiльки як тимчасовi термiном до 4-х рокiв. Обробка дренажних галерей повинна бути розрахована на вертикальний, боковий та низовий тиск, на лоткову частину обробки, а в глинистих породах слiд ураховувати i тиск набухання. В обробках дренажних галерей потрiбно влаштовувати спецiальнi отвори для приймання пiдземних вод iз фiльтрувальних обсипок, крiзних та забивних фiльтрiв.
16 Галереї обладнуються дренажними свердловинами, забивними фiльтрами або самовиливними свердловинами. Самовиливнi свердловини влаштовуються для зняття гiдродинамiчного тиску в напiрних горизонтах, їх конструкцiї аналогiчнi крiзним фiльтрам. Крiзнi фiльтри рекомендується з'єднувати з дренажними галереями спецiальними боковими нiшами.
17 Устя колодязiв повиннi бути обладнанi залiзобетонними кiльцями з кришками, конструкцiї яких повиннi забезпечувати можливiсть їх прочищення або замiни, нормальної безпечної експлуатацiї галерей. Забивнi фiльтри рекомендується влаштовувати з металевих труб з щiлинною або круглою перфорацiєю без обсипки за умови формування природної фiльтрувальної обсипки.
Фiльтри вдавлюються або забурюються в покрiвлю галерей. Вiдстанi мiж забивними фiльтрами рекомендується приймати 5-10 м, дiаметр фiльтрiв 32-50 мм, довжина 10-12 м. свердловиннiсть 5-7 %. Довжина перфорованої робочої частини фiльтру може прийматись 0,4 - 0,8 вiд потужностi водоносного горизонту. Всi технiчнi характеристики забивних фiльтрiв уточнюються пiсля випробування дослiдних зразкiв.
18 При всiх режимах роботи дренажних галерей не допускається затоплення пiдошви виробок. Всi пiдземнi виробки повиннi мати вентиляцiю за розробленими схемами для всiх стадiй робiт та експлуатацiї.
19 Роботи з будiвництва та експлуатацiї дренажних галерей та пiдземних виробок, їх провiтрюванню пiдземному транспорту та шахтному пiдйому, електроустановок, освiтлення, водовiдливу, загальнi санiтарнi вимоги регламентуються спецiальними правилами безпеки.
ПРОМЕНЕВI ДРЕНАЖI
20 Горизонтальнi променевi дренажi слiд застосовувати в зонах височування грунтових вод для осушення водоносних горизонтiв, де неможливе прокладання поверхневих дренажiв. Якщо в схилi видiляються декiлька водоносних горизонтiв, перетоки мiж якими не перевищують 5 % лiнiйних витрат, то променевий дренаж улаштовується в кожному з них в знижених або заповнених добре проникними грунтами мiсцях водотривкого ложа.
21 Вибiр конструкцiї дренажiв проводиться з урахуванням можливостей бурового устаткування, його встановлення та перемiщення, розмiщення шахтних колодязiв, внутрiшнiй дiаметр яких приймається рiвним 3-4 м. В одному кущi променевого дренажу слiд проектувати не менше
трьох свердловин: центральний промiнь - за нормаллю до схилу: два iнших - пiд кутом не менше 30о. Довжина променя може прийматись вiд 15 до 90 м, зовнiшнiй дiаметр - 70-200 мм, уклон 0,05 та бiльше. Довжина бокових променiв приймається у 1,5 рази бiльше центрального.
22 У незв'язних грунтах, що мають високий коефiцiєнт фiльтрацiї (10 м/добу та бiльше), можлива проходка свердловин методом продавлювання з одночасним оснащенням їх несуфозiйною гра-
вiйнокожуховою фiльтровою колоною, яка складена з металевих перфорованих труб. Незв'язнi грунти з коефiцiєнтом фiльтрацiї менше 10 м/добу та зв'язнi грунти доцiльно оснащувати армованими термопластиковими фiльтрами пiд захистом колони обсадних труб. У незв'язних пливунних грунтах потрiбен також захист обсадних труб з боку забою. Якщо в перiод будiвництва або експлуатацiї на схилi очiкуються незначнi перемiщення грунтiв, кiстяк свердловин рекомендується влаштовувати iз перфорованих металевих труб, в iнших випадках - з
трубофiльтрiв. Внутрiшнiй дiаметр обсадних труб рекомендується приймати на 10 - 15 мм бiльшим зовнiшнього дiаметра фiльтрової колони. У пiдготовленiй до роботи свердловинi не повинно бути наскрiзних щiлин, викривлень та перекосiв в мiсцях з'єднання трубофiльтрiв. Торцi свердловин закладаються заглушками.
КОНСТРУКЦIЇ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ ДРЕНАЖIВ
23 Конструкцiї дренажно-водовiдвiдної мережi та споруд повиннi передбачати можливiсть зчищення вiд наносiв i солей, що випадають на стiнки та дно лоткiв i труб, пiдтримання системи в нормальному експлуатацiйному станi, забезпечувати захист вiд суфозiї грунту в дренажнi споруди, виключати неорганiзований скид води на зсувнi схили, рiзного роду витiкання з дренажiв, закупорювання та привантаження виходiв пiдземних вод, перевантаження схилiв грунтом iз траншей.
24 Дiаметр труб дренажу визначається гiдравлiчним розрахунком, але приймається не менше 200 мм. Мiнiмальнi допустимi швидкостi течiї в трубах 0,2 м/с. Максимальнi швидкостi призначаються в залежностi вiд матерiалу труб. Мiнiмальнi поздовжнi уклони дренажiв: трубчастих - 0,003, дренажних прорiзiв - 0,005-0,01.Максимальнi уклони визначаються допустимими швидкостями течiї води в трубах, що не перевищують 1 м/с.
25 В мiсцях поворотiв трас, приєднання бокових лiнiй дренажу, змiни уклонiв, перепадiв трубчастих дренажiв, а на прямих дiлянках через 30-40 м повиннi влаштовуватись оглядовi колодязi з залiзобетону, рiдко з бетону або каменю марки не менше М400. В дренажних водоприймальних колодязях улаштовуються вiдстiйники завглибшки не менше 0,5 м. На транзитних скидних дiлянках дренажу вiдстiйники в колодязях не влаштовуються.
