ДБН В.1.2-2:2006. НАВАНТАЖЕННЯ І ВПЛИВИ Норми проектування

Оцените
(5 голосов)

 

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

 

 

Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів

 

НАВАНТАЖЕННЯ І ВПЛИВИ

 

Норми проектування

 

 

 

ДБН В.1.2-2:2006

ИСС «Зодчий» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ

МІНБУД УКРАЇНИ

2006


 

ПЕРЕДМОВА

 

РОЗРОБЛЕНО

Відкрите акціонерне товариство «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій
ім. В.М. Шимановського» (ВАТ Укрндіпроектстальконструкція ім. В.М.Шимановського)

 

Розробники: В.М. Гордеєв, д.т.н., М.О. Микитаренко, к.т.н.,
А.В. Перельмутер, д.т.н. (керівник розробки),
В.М. Шимановський, чл.-кор. НАН України,
О.В. Шимановський, д.т.н.

 

За участю:
Донбаська Національна академія будівництва та архітектури

Є.В. Горохов, д.т.н., С.В. Турбін, к.т.н.

 

Полтавський Національний технічний університет ім.Ю.Кондратюка

В.А. Пашинський, д.т.н., С.Ф. Пічугін, д.т.н.

 

Науково-виробниче товариство СКАД СОФТ

B.C. Карпіловський, к.т.н., Е.З. Криксунов, к.т.н.

ПОГОДЖЕНО

МНС України, лист від 18.03.2005 р. № 02-2651/152
МНС України Держгідромет, лист від 19.12.2005 р. № 25/1040
МНС України Держпромгірнагляд, лист від 03.03.2005 р.
06-6а/1221

ВНЕСЕНО

Управління технічного регулювання в будівництві

ПРИЙНЯТО

наказ Мінбуду України від 3 липня 2006 р. № 220

НАДАНО ЧИННОСТІ

з 1 січня 2007 р.

УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Визнати такими, що не застосовуються на території України, СНиП 2.01.07-85, крім розділу 10

 

 

 

 

 

 


ЗМІСТ

1   СФЕРА ВИКОРИСТАННЯ.. 4

2   НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ.. 4

3   ВИЗНАЧЕННЯ.. 4

4   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 4

5 ВАГА КОНСТРУКЦІЙ ТА ҐРУНТІВ.. 9

6 НАВАНТАЖЕННЯ ВІД УСТАТКУВАННЯ, ЛЮДЕЙ, ТВАРИН,
СКЛАДОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ І ВИРОБІВ.. 10

7 КРАНОВІ НАВАНТАЖЕННЯ.. 15

8 СНІГОВІ НАВАНТАЖЕННЯ.. 20

9 ВІТРОВІ НАВАНТАЖЕННЯ.. 24

10 ОЖЕЛЕДНО-ВІТРОВІ НАВАНТАЖЕННЯ.. 33

11 ТЕМПЕРАТУРНІ КЛІМАТИЧНІ ВПЛИВИ.. 39

12 ІНШІ НАВАНТАЖЕННЯ І ВПЛИВИ.. 42

Додаток А  (довідковий) НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ.. 43

Додаток Б (довідковий) ПОЯСНЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ. ПОЗНАЧЕННЯ.. 44

Додаток В (довідковий) ПРИБЛИЗНІ ТЕРМІНИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ
І СПОРУД (у роках)46

Додаток Г (довідковий) МОСТОВІ ТА ПІДВІСНІ КРАНИ РІЗНИХ
ГРУП (приблизний перелік)47

Додаток Д  (обов'язковий) НАВАНТАЖЕННЯ ВІД УДАРУ КРАНА
ОБ ТУПИКОВИЙ УПОР. 48

Додаток Е  (довідковий) ХАРАКТЕРИСТИЧНІ ЗНАЧЕННЯ НАВАНТАЖЕНЬ
І ВПЛИВІВ ДЛЯ МІСТ УКРАЇНИ.. 49

Додаток Ж  (обов'язковий) СХЕМИ СНІГОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ
І КОЕФІЦІЄНТИ... 55

Додаток І (обов'язковий) СХЕМИ ВІТРОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ І
АЕРОДИНАМІЧНІ КОЕФІЦІЄНТИ Саеr63

 

 


ДЕРЖАВНІ
БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

Система забезпечення надійності
та безпеки будівельних об'єктів

ДБН
В.1.2-2:2006

Навантаження і впливи
норми проектування

Замість СНиП 2.01.07-85,
за винятком розділу 10

Обов'язкові вимоги цих норм надруковані шрифтом, рекомендовані положення та пояснення –дрібним курсивом.

1         СФЕРА ВИКОРИСТАННЯ

1.1Ці норми поширюються на проектування будівельних конструкцій та основ будівель і споруд, що зводяться або реконструюються, і встановлюють основні положення та правила щодо визначення навантажень і впливів, а також їхніх сполучень.

1.2Навантаження і впливи на будівельні конструкції і основи будівель та споруд, що відрізняються від традиційних (об'єкти атомної енергетики, мости, гідротехнічні споруди, опори ПЛ високої напруги і портали ОРП, теплиці та оранжереї тощо), а також ті, що мають спеціальне походження (сейсмічні, хвильові, від транспортних засобів тощо) треба визначати за спеціальними технічними умовами і нормами, які доповнюють та уточнюють положення цих норм.

Примітка 1.Далі за текстом, де це можливо, термін "вплив" замінено терміном "навантаження", а слова "будівлі і споруди" замінено на слово "споруди".

Примітка 2. В необхідних випадках (при розробленні проектів реконструкції, при проектуванні унікальних споруд тощо) значення навантажень та коефіцієнти їхнього сполучення допускається встановлювати шляхом імовірнісного обґрунтування з використанням наявних статистичних даних. При цьому атмосферні навантаження допускається встановлювати за даними Державної метеорологічної служби України, а також даними відомчих метеослужб, атестованих Державною метеорологічною службою України.

2         НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих нормах використано посилання на документи, наведені у додатку А.

3         ВИЗНАЧЕННЯ

У цих нормах використано терміни та визначення згідно з ГОСТ 27751, а також терміни та визначення, наведені у додатку Б.

4         ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1     При проектуванні потрібно враховувати навантаження, що виникають під час зведення та експлуатації споруд, а також при виготовленні, зберіганні та транспортуванні будівельних конструкцій.

Класифікація навантажень

4.2     Навантаження та впливи поділяються на механічні та немеханічної природи, які призводять до зниження несучої здатності і експлуатаційної придатності конструкцій.

Механічні впливи, що враховуються в розрахунку безпосередньо, розглядаються як сукупність сил, прикладених до конструкції (навантаження) або як вимушені переміщення і деформації елементів конструкції. Впливи немеханічної природи (наприклад, впливи агресивного середовища), як правило, враховуються в розрахунку опосередковано.

4.3     Прийнята класифікація навантажень забезпечує можливість розрахунку будівельних конструкцій з урахуванням необхідних розрахункових ситуацій та граничних станів, а саме:

а) перевірку міцності, стійкості та інших критеріїв несучої здатності при одноразовому навантаженні в екстремальних умовах експлуатації (аварійна розрахункова ситуація або стабільна чи перехідна розрахункова ситуація, що може реалізуватися обмежене число разів за строк служби), що відповідає перевірці граничних станів la, lb, 1c, 1d, leі 1fза 1.4 ГОСТ 27751;

б)   перевірку жорсткості та тріщиностійкості в режимі нормальної експлуатації (стабільна розрахункова ситуація), що відповідає перевірці граничних станів 2а, 2b, 2c, 2dі 2е за 1.4 ГОСТ 27751;

в)   перевірку витривалості при повторних навантаженнях (стабільна розрахункова ситуація), що відповідає перевірці граничних станів 1а і 2bза 1.4 ГОСТ 27751;

г)   урахування повзучості матеріалів та інших реологічних процесів при дії постійних і довготривалих навантажень (стабільна розрахункова ситуація), що відповідає перевірці граничних станів 1f, 2aі 2dза 1.4 ГОСТ 27751.

4.4Залежно від причин виникнення навантаження і впливи поділяються на основні та епізодичні.

4.5Залежно від змінюваності у часі впливи поділяються на постійні та змінні.

Залежно від тривалості неперервної дії змінні навантаження і впливи поділяються на тривалі, короткочасні та епізодичні.

Навантаження, що виникають при виготовленні, зберіганні та перевезенні конструкцій, а також при зведенні споруд, слід враховувати при розрахунках як короткочасні.

4.6Встановлений термін експлуатації конструкції Tefприймається за технічним завданням, а в разі його відсутності може бути прийнятий за додатком В.

4.7Основою для призначення навантажень є їхні характеристичні значення.

При розрахунку несучих конструкцій і основ слід враховувати коефіцієнт надійності за відповідальністю  згідно з ГОСТ 27751.

На коефіцієнт надійності за відповідальністю слід множити характеристичні значення навантажень або навантажувальний ефект (внутрішні сили і переміщення конструкцій і основ, що спричиняються навантаженнями і впливами).

Розрахункові значення навантажень визначаються множенням характеристичних значень на коефіцієнт надійності за навантаженням  який залежить від виду навантаження.

4.8   Залежно від характеру навантажень та мети розрахунку за 4.3 використовуються чотири види розрахункових значень: граничне, експлуатаційне, циклічне, квазіпостійне.

Указані види навантажень слід застосовувати у відповідності із табл. 4.1. Буквами вказано перелічені в 4.3 типи розрахунків, для виконання яких використовуються ті чи інші види розрахункових значень.

4.9    Для перевірки граничних станів першої групи використовуються граничні розрахункові значення навантажень.

4.10    Для перевірки граничних станів другої групи навантаження встановлюються залежно від умов експлуатації конструкції, яка розглядається, а саме:

якщо вихід за граничний стан може бути допущений у середньому один раз за Тnроків, то перевірка виконується з використанням граничного розрахункового значення, що відповідає періоду Тn;

Таблиця 4.1

 

 

 

 

 

 

 

Розрахункове значення

Використання видів навантажень за типом розрахунку

Основні

Епізодичні

Постійні

Змінні

Тривалі

Короткочасні

Експлуатаційне

б, г

б

б

 

Граничне

а

а

а

а

Циклічне

 

в

в

 

Квазіпостійне

 

г

 

 

якщо вихід за граничний стан другої групи може бути допущений протягом певної частки  (0<<1) встановленого терміну служби конструкції Тefто перевірка виконується з використанням експлуатаційного розрахункового значення, що відповідає цій частці встановленого терміну служби (Тef).

Перехід до розрахункових значень виконується множенням на коефіцієнт надійності за навантаженням  (Тn) чи  (Tef). Значення  приймається за нормами проектування конструкцій залежно від їхнього призначення, відповідальності та наслідків виходу за граничний стан.

Характер перевірки, а також значення Тnі  встановлюються нормами проектування конструкцій чи технічним завданням з урахуванням призначення, особливостей роботи та умов експлуатації конструкції. Так, наприклад, періодичність перевищення вимог жорсткості Тnможе дорівнювати міжремонтному періоду або іншому відрізку часу, характерному для режиму експлуатації конкретної конструкції. Частка  встановленого терміну служби призначається виходячи з експлуатаційних вимог.

Для об'єктів масового будівництва допускається приймати  = 0,02.

4.11   До постійних навантажень слід відносити:

а)   вагу частин споруд, у тому числі вагу несучих та огороджувальних конструкцій;

б)   вагу та тиск ґрунтів (насипів, засипок), гірничий тиск.

Зусилля від попереднього напруження, що зберігаються у конструкції чи в основі, слід враховувати при розрахунках як зусилля від постійних навантажень.

4.12   До змінних тривалих навантажень слід відносити:

а)   вагу тимчасових перегородок, підливок та підбетонок під обладнання;

б)   вагу стаціонарного обладнання: верстатів, апаратів, моторів, місткостей, трубопроводів з арматурою, опорними частинами та ізоляцією, стрічкових конвеєрів, постійних підйомних машин з їхніми канатами та напрямними, а також вагу рідких та твердих речовин, що заповнюють обладнання;

в)   тиск газів, рідин та сипучих тіл у місткостях та трубопроводах, надлишковий тиск та розрідження повітря, що виникає при вентиляції шахт;

г)   навантаження на перекриття від складованих матеріалів і стелажного обладнання у складських приміщеннях, холодильниках, зерносховищах, книгосховищах, архівах та подібних приміщеннях;

д)   температурні технологічні впливи від стаціонарного обладнання;

е)   вагу шару води на водонаповнених плоских покриттях;

ж)   вагу відкладень промислового пилу, якщо його накопичення не виключене відповідними заходами;

з)    навантаження від людей, худоби, обладнання на перекриття житлових, громадських та сільськогосподарських будівель з квазіпостійними розрахунковими значеннями;

і) вертикальні навантаження від мостових та підвісних кранів з квазіпостійними розрахунковими значеннями;

к) снігові навантаження з квазіпостійними розрахунковими значеннями;

л) температурні кліматичні впливи з квазіпостійними розрахунковими значеннями;

м) впливи, обумовлені деформаціями основи, які не супроводжуються докорінною зміною структури ґрунту;

н) впливи, обумовлені зміною вологості, компонентів агресивного середовища, усадкою і повзучістю матеріалів.

4.13   До змінних короткочасних навантажень слід відносити:

а)    навантаження від устаткування, що виникають у пускозупинному, перехідному та випробувальному режимах, а також під час його перестановки чи заміни з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;

б)    вагу людей, ремонтних матеріалів у зонах обслуговування та ремонту устаткування з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;

в)    навантаження від людей, худоби, устаткування на перекриття житлових, громадських та сільськогосподарських будівель з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями, крім навантажень, зазначених у 4.12 а,б,в,г;

г)    навантаження від рухомого підйомно-транспортного устаткування (навантажувачів, електрокарів, кранів-штабелерів, тельферів), а також від мостових та підвісних кранів з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;

д)    снігові навантаження з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;

е)    температурні кліматичні впливи з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;

ж)    вітрові навантаження з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;

з)    ожеледні навантаження з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями.

4.14   До епізодичних навантажень належать: а) сейсмічні впливи;

б)вибухові впливи;

в)   навантаження, викликані різкими порушеннями технологічного процесу, тимчасовою несправністю чи руйнуванням обладнання;

г)   впливи, обумовлені деформаціями основи, які супроводжуються докорінною зміною структури ґрунту (при замочуванні просадкових ґрунтів) або його осіданням у районах гірничих виробок і в карстових районах.

Характеристичні і розрахункові значення епізодичних навантажень визначаються спеціальними нормативними документами.

 

Сполучення навантажень

4.15Сполучення навантажень формуються як набір їхніх розрахункових значень або відповідних їм зусиль і/або переміщень, що використовується для перевірки конструкції або основи у певному граничному стані і в певній розрахунковій ситуації. Припускається, що всі навантаження в обраному сполученні одночасно впливають на об'єкт розрахунку.

4.16До сполучення повинні входити навантаження, які найбільш несприятливо впливають на конструкції (основи) з точки зору граничного стану, що розглядається. Впливи, які взаємно виключають один одного, не можуть входити до одного сполучення.

4.17В розрахунках конструкцій можуть бути використані сполучення двох типів – основні та аварійні.

Для перевірки граничних станів першої групи використовують основні сполучення, які включають постійні навантаження з граничними розрахунковими значеннями, граничні розрахункові, циклічні або квазіпостійні значення змінних навантажень.

Для перевірки граничних станів другої групи використовують основні сполучення, які включають постійні навантаження з експлуатаційними розрахунковими значеннями, а також експлуатаційні розрахункові, циклічні або квазіпостійні значення змінних навантажень.

До аварійного сполучення крім постійних і змінних навантажень може входити тільки один епізодичний вплив.

В аварійних сполученнях навантажень, зумовлених вибуховими впливами або навантаженнями від зіткнення транспортних засобів з елементами споруд, допускається не враховувати короткочасні змінні навантаження, наведені у 4.13.

У деяких випадках перевірка аварійної розрахункової ситуації може виконуватись на дію основного сполучення впливів, але з урахуванням впливу деструктивних процесів чи пошкоджень, які викликані даною розрахунковою ситуацією (наприклад, зменшенням несучої здатності конструкції внаслідок дії пожежі або виходу з ладу деяких елементів при вибуху).

Вимоги щодо використання аварійних навантажень та впливів приймаються за нормами проектування будівель і споруд певного функціонального призначення.

4.18   Мала ймовірність одночасної реалізації розрахункових значень декількох навантажень ураховується множенням розрахункових значень навантажень, що ввійшли у сполучення, на коефіцієнт сполучення.

Для основних сполучень, що включаютьпостійні та не менш ніж два змінні навантаження, останні приймаються з коефіцієнтом сполучень =0,95 для тривалих навантажень і =0,90 для короткочасних навантажень.

Для аварійних сполучень, що включають постійні та не менш як два змінні навантаження, останні приймаються з коефіцієнтом сполучення =0,95 для тривалих навантажень і =0,80 для короткочасних навантажень. Аварійне навантаження приймається з коефіцієнтом сполучень =1,00.

Примітка. В основних сполученнях при врахуванні трьох та більше короткочасних навантажень їхні розрахункові значення допускається множити на коефіцієнт сполучення , який приймається для першого (за ступенем впливу) короткочасного навантаження –1,0, для другого –0,8, для решти –0,6.

4.19    При виборі найневигідніших сполучень навантажень і впливів згідно з вказівками 4.18 за одне змінне навантаження слід приймати:

а) навантаження від одного джерела (тиск чи розрідження у місткості, компоненти снігового, вітрового чи ожеледного навантаження, навантаження від одного навантажувача, одного крана тощо);

б) навантаження від декількох джерел, якщо їхня сумісна дія врахована у значенні навантаження (навантаження на перекриття, визначене з урахуванням коефіцієнтів  чи , наведених у 6.9; навантаження від декількох кранів з урахуванням коефіцієнта  наведеного у 7.20; ожеледно-вітрове навантаження, визначене згідно з 10).

4.20 При визначенні розрахункових сполучень навантажень для конструкцій і основ у період зведення будівель і споруд снігові, вітрові, ожеледні навантаження, а також температурні кліматичні впливи, які увійшли до розрахункових сполучень, слід знижувати на 20 %.

5 ВАГА КОНСТРУКЦІЙ ТА ҐРУНТІВ

5.1Характеристичне значення ваги конструкцій заводського виготовлення слід визначати за стандартами, робочими кресленнями чи паспортними даними заводів-виробників, а інших будівельних конструкцій та ґрунтів –за проектними розмірами та питомою вагою матеріалів і ґрунтів з урахуванням їхньої вологості в умовах будівництва та експлуатації споруд.

5.2Експлуатаційне розрахункове значення ваги конструкцій та ґрунтів приймається таким, що дорівнює характеристичному.

Граничне розрахункове значення ваги конструкцій та ґрунтів визначається множенням характеристичного значення на коефіцієнт надійності за граничним навантаженням, наведений у табл. 5.1. Коефіцієнти надійності за навантаженням для експлуатаційного  і квазіпостійного  значень слід приймати такими, що дорівнюють 1,0.

Таблиця 5.1

 

Конструкції споруд та вид ґрунтів

Конструкції

 

металеві, у яких зусилля від власної ваги:

менші 50 %

дорівнюють або перевищують 50 %

 

1,05 (0,95)

1,10(0,90)

бетонні (з середньою густиною понад 1600 кг/м3), залізобетонні, кам'яні, армокам'яні, дерев'яні

1,10(0,90)

бетонні (з середньою густиною 1600 кг/м3 і менше), ізоляційні, вирівнювальні та опоряджувальні шари (плити, матеріали у рулонах, засипки, стяжки тощо), виконані:

у заводських умовах

на будівельному майданчику

1,20(0,90)

1,30 (0,90)

Ґрунти:

у природному заляганні

насипні

1,10(0,90)

1,15 (0,90)

Значення у дужках слід використовувати для перевірки стійкості конструкції на перекидання, а також в інших випадках, коли зменшення ваги конструкцій і ґрунтів може погіршити умови роботи конструкції.

5.3 Допускається визначати граничні значення навантажень від ваги конструкцій та засипок (заливок) за результатами контрольних зважувань не менш ніж. п'яти зразків. При цьому граничне розрахункове навантаження визначається як добуток середнього значення густини на коефіцієнт надійності за навантаженням =1,2 або проектної товщини шару засипки на коефіцієнт надійності за навантаженням  який дорівнює:

1,2-для засипок завтовшки 50 ммі більше;

1,3-для засипок завтовшки менш як 50 мм;

1,1-для заливок и стяжок завтовшки 20 ммі більше;

1,2-для заливок и стяжок завтовшки менш як 20 мм.

5.4    При визначенні навантаження від ґрунту слід враховувати навантаження від матеріалів, обладнання та транспортних засобів, що передаються на ґрунт.

6 НАВАНТАЖЕННЯ ВІД УСТАТКУВАННЯ, ЛЮДЕЙ, ТВАРИН, СКЛАДОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ І ВИРОБІВ

6.1   Норми цього розділу поширюються на навантаження від людей, тварин, устаткування, виробів, матеріалів, тимчасових перегородок, що діють на перекриття будинків і підлоги на ґрунтах.

Варіанти завантаження перекриттів цими навантаженнями слід приймати відповідно до передбачених умов зведення та експлуатації будівель. Якщо на стадії проектування дані про ці умови недостатні, при розрахунку конструкцій і основ необхідно розглянути такі варіанти завантаження окремих перекриттів:

суцільне (на всій площині) завантаження прийнятим навантаженням;

несприятливе часткове завантаження при розрахунку конструкцій і основ, чутливих до такої схеми завантаження;

відсутність тимчасового навантаження.

Сума всіх тимчасових навантажень на перекриття багатоповерхової будівлі при несприятливому частковому їхньому завантаженні не повинна перевищувати навантаження при суцільному завантаженні перекриттів, визначене з урахуванням коефіцієнтів сполучень, значення яких обчислюються за формулами (6.3) і (6.4).

Визначення навантажень від устаткування, складованих матеріалів і виробів

6.2   Навантаження від устаткування (у тому числі трубопроводів, транспортних засобів), складованих матеріалів і виробів установлюються в будівельному завданні на підставі технологічних рішень, у якому повинні бути наведені:

а)    можливі на кожному перекритті і підлогах на ґрунті місця розташування і габарити опор устаткування, розміри ділянок складування і зберігання матеріалів і виробів, місця можливого зближення устаткування в процесі експлуатації або перепланування;

б)   характеристичні значення навантажень і коефіцієнти надійності за навантаженням, що приймаються за вказівками чинних норм, а для машин з динамічними навантаженнями – характеристичні значення інерційних сил і коефіцієнти надійності за навантаженням для інерційних сил, а також інші необхідні характеристики.

При заміні фактичних навантажень на перекриття еквівалентними рівномірно розподіленими навантаженнями останні слід визначати розрахунком і призначати диференційовано для різних конструктивних елементів (плит, другорядних балок, ригелів, колон, фундаментів). Прийняті значення еквівалентних навантажень повинні забезпечувати несучу здатність і жорсткість елементів конструкцій, необхідні за умовами їхнього завантаження фактичними навантаженнями. Характеристичні значення еквівалентних рівномірно розподілених навантажень для виробничих і складських приміщень слід приймати: для плит і другорядних балок не менш ніж 3,0 кПа (300 кгс/м2), для ригелів, колон і фундаментів – не менш як 2,0 кПа (200 кгс/м2).

Слід враховувати можливе перспективне збільшення навантажень.

6.3   Характеристичне значення ваги устаткування, у тому числі трубопроводів, слід визначати на підставі стандартів або каталогів, а для нестандартного устаткування –на підставі паспортних даних заводів-виробників або робочих креслень.

До складу навантаження від ваги устаткування слід включати власну вагу установки чи машини (у тому числі приводу, постійних пристосувань, опорних пристроїв, підливок і підбетонок), вагу ізоляції, заповнювачів устаткування, можливих при експлуатації, найважчої оброблюваної деталі, вагу транспортованого вантажу, відповідну номінальній вантажопідйомності, тощо.

Навантаження від устаткування на перекриття і підлоги на ґрунтах необхідно приймати залежно від умов його розміщення і можливого переміщення при експлуатації. При цьому слід передбачати заходи, що виключають необхідність посилення несучих конструкцій, спричиненого переміщенням технологічного устаткування під час монтажу чи експлуатації будівлі.

Число навантажувачів чи електрокарів, що враховуються одночасно, і їхнє розміщення на перекритті при розрахунку різних елементів слід приймати за будівельним завданням на підставі технологічних рішень.

Динамічний вплив вертикальних навантажень від навантажувачів і електрокарів допускається враховувати множенням характеристичних значень статичних навантажень на коефіцієнт динамічності, що дорівнює 1,2.

6.4Коефіцієнти надійності за навантаженням  для граничного значення ваги устаткування наведено в табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Вага

Стаціонарного устаткування

1,05

Ізоляції стаціонарного устаткування

1,20

Заповнювачів устаткування (у тому числі резервуарів і трубопроводів):

рідин

суспензій, шламів, сипучих тіл

Навантажувачів і електрокарів з вантажем

 

1,00

1,10

1,20

Рівномірно розподілені навантаження

6.5Характеристичні і квазіпостійні значення рівномірно розподілених тимчасових навантажень на плити перекриттів, східці і підлоги на ґрунтах наведено в табл. 6.2.

6.6Характеристичні значення навантажень на ригелі і плити перекриттів від ваги тимчасових перегородок слід приймати залежно від їхньої конструкції, розташування і характеру опирання на перекриття і стіни. Ці навантаження допускається враховувати як рівномірно розподілені додаткові навантаження, приймаючи їхні характеристичні значення на підставі розрахунку для передбачуваних схем розміщення перегородок, але не менш як 0,5 кПа (50 кгс/м2).

6.7Коефіцієнти надійності за навантаженням  для рівномірно розподілених навантажень слід приймати:

1,3 – при характеристичному значенні менш ніж 2,0 кПа (200 кгс/м2); 1,2 – при характеристичному значенні 2,0 кПа (200 кгс/ м2) і більше.

Коефіцієнт надійності за навантаженням  від ваги тимчасових перегородок слід приймати відповідно до вказівок 5.2.

6.8   При розрахунку балок, ригелів, плит, а також колон та фундаментів, що сприймають навантаження від одного перекриття, характеристичні значення навантажень, наведені у табл. 6.2, слід знижувати залежно від вантажної площі А, м2, елемента, що розраховується, множенням на коефіцієнт сполучень, який дорівнює:

а) для приміщень, наведених у поз. 1,2,12,а (при вантажній площі А>А1 = 9 м2)

                                                      (6.1)

б) для приміщень, наведених у поз. 4,11,12,б (при вантажній площі А>А2 = 36 м2),

                                                       (6.2)

Примітка. При розрахунку стін, що сприймають навантаження від одного перекриття, значення навантажень слід знижувати залежно від вантажної площі А елементів, що розраховуються (плит, балок), які спираються на стіни.

6.9При визначенні поздовжніх зусиль для розрахунку колон, стін і фундаментів, що сприймають навантаження від двох і більше перекриттів, характеристичні значення навантажень, наведені в табл. 6.2, слід знижувати множенням на коефіцієнт сполучень:

а) для приміщень, наведених у поз. 1,2,12,а,

;                                                    (6.3)

б) для приміщень, наведених у поз. 4,11,12,б,

.                                                   (6.4)

де ,  визначаються відповідно до 6.8;

п –загальне число перекриттів (для приміщень, наведених у табл. 6.2, поз. 1, 2, 4, 11, 12,а, 12,б), навантаження від яких враховуються при розрахунку розглядуваного перерізу колони, стіни, фундаменту.

Примітка. При визначенні згинальних моментів у колонах і стінах слід враховувати зниження навантажень для прилеглих до них балок і ригелів згідно з вказівками, наведеними у 6.8.

Таблиця 6.2

Будівлі та приміщення

Характеристичні значення навантажень, кПа (кгс/м2)

Квазіпостійні значення навантажень, кПа (кгс/м2)

1 Квартири житлових будинків; спальні приміщення дитячих дошкільних закладів і шкіл-інтернатів; житлові приміщення будинків відпочинку і пансіонатів, гуртожитків і готелів; палати лікарень і санаторіїв; тераси

1,5 (150)

0,35 (35)

2 Службові приміщення адміністративного, інженерно-технічного, наукового персоналу організацій і установ; класні приміщення установ освіти; побутові приміщення (гардеробні, душові, умивальні, вбиральні) промислових підприємств і громадських будівель і споруд

2,0 (200)

0,85 (85)

3 Кабінети і лабораторії установ охорони здоров'я; лабораторії установ освіти, науки; приміщення електронно-обчислювальних машин; кухні громадських будівель; технічні поверхи; підвальні приміщення

Не менш 2,0 (200)

Не менш 1,2(120)

4 Зали:

 

 

а) читальні

2,0 (200)

0,85 (85)

б) обідні (у кафе, ресторанах, їдальнях)

3,0 (300)

1,2 (120)

в) зборів і нарад, чекання, видовищні і концертні, спортивні

4,0 (400)

1,7 (170)

г) торгові, виставкові та експозиційні

Не менш 4,0 (400)

Не менш 1,7 (170)

5 Книгосховища, архіви

Не менш 5,0 (500)

Не менш 5,0 (500)

6 Сцени видовищних установ

Не менш 5,0 (500)

Не менш 2,1 (210)

7 Трибуни:

 

 

а) із закріпленими сидіннями

4,0 (400)

1,7 (170)

б) для глядачів, що стоять

5,0 (500)

1,8 (180)

8 Горищні приміщення

0,7 (70)

-

9 Покриття на ділянках:

 

 

а) з можливим скупченням людей (що виходять з виробничих приміщень, залів, аудиторій тощо)

4,0 (400)

1,7 (170)

б) що використовуються для відпочинку

1,5 (150)

0,6 (60)

в) інших

0,5 (50)

-

10 Балкони (лоджії) з урахуванням навантаження:

 

 

а) смугового рівномірного на ділянці завширшки 0,8 муздовж огородження балкона (лоджії)

4,0 (400)

1,7 (170)

б) суцільного рівномірного на площі балкона (лоджії), вплив якого більш несприятливий, ніж обумовлений у поз.10,а

2,0 (200)

0,85 (85)

11 Ділянки обслуговування і ремонту устаткування у виробничих приміщеннях

Не менш 1,5 (150)

-

12 Вестибулі, фойє, коридори, сходи (з проходами до них), що прилягають до приміщень, зазначених у позиціях:

 

 

а) 1, 2 і 3

3,0 (300)

1,0(100)

б) 4, 5, 6 і 11

4,0 (400)

1,7 (170)

в) 7

5,0 (500)

2,1 (210)

13 Перони вокзалів

4,0 (400)

1,7 (170)

14 Приміщення для худоби:

 

 

дрібної

Не менш 2,0 (200)

Не менш 0,85 (85)

великої

Не менш 5,0 (500)

Не менш 2,1 (210)

Примітка 1. Навантаження, наведені в поз. 8, слід враховувати на площі, не зайнятій устаткуванням і матеріалами.

Примітка 2. Навантаження, наведені в поз. 9, слід враховувати без снігового навантаження.

Примітка 3. Навантаження, наведені в поз. 10, слід враховувати при розрахунку несучих конструкцій балконів (лоджій) і ділянок стін у місцях защемлення цих конструкцій. При розрахунку нижніх ділянок стін, фундаментів і основ навантаження на балкони (лоджії) слід приймати такими, що дорівнюють навантаженням прилеглих головних приміщень будівель, і зменшувати їх з урахуванням вказівок 6.8 і 6.9.

Примітка 4. Характеристичні і квазіпостійні значення навантажень для будівель і приміщень, наведених у поз. 3, 4,г, 5, 6, 11 і 14, слід приймати за будівельним завданням на підставі технологічних рішень.

Зосереджені навантаження та навантаження на поручні

6.10   Несучі елементи перекриттів, покриттів, східців і балконів (лоджій) мають бути перевірені на зосереджене вертикальне навантаження, прикладене до елемента, у несприятливому положенні на квадратній площадці із стороною не більш як 100 мм(при відсутності інших тимчасових навантажень). Якщо в будівельному завданні на підставі технологічних рішень не передбачені вищі характеристичні значення зосереджених навантажень, їх слід приймати такими, що дорівнюють:

а)   для перекриттів і східців –1,5 кН (150 кгс);

б)   для горищних перекриттів, покриттів, терас і балконів –1,0 кН (100 кгс);

в)   для покриттів, по яких можна пересуватися тільки за допомогою трапів і містків, – 0,5 кН (50 кгс).

Елементи, розраховані на можливі при зведенні та експлуатації місцеві навантаження від устаткування і транспортних засобів, допускається не перевіряти на зазначене зосереджене навантаження.

6.11   Характеристичні значення горизонтальних навантажень на поручні перил східців і балконів слід приймати такими, що дорівнюють:

а)    для житлових будинків, дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв, лікарень та інших лікувальних закладів –0,3 кН/м (30 кгс/м);

б)   для трибун і спортивних залів –1,5 кН/м (150 кгс/м);

в)   для інших будівель і приміщень при відсутності спеціальних вимог –0,8 кН/м (80 кгс/м). Для обслужних площадок, містків, огороджень дахів, призначених для нетривалого

перебування людей, характеристичне значення горизонтального зосередженого навантаження на поручні перил слід приймати 0,3 кН (30 кгс) (у будь-якому місці по довжині поручня), якщо за будівельним завданням на підставі технологічних рішень не потрібне більше значення навантаження.

Для навантажень, наведених у 6.10 і 6.11, слід приймати коефіцієнт надійності за навантаженням =l,2 при визначенні граничних значень і коефіцієнт надійності за навантаженням =1,0при визначенні експлуатаційних значень.

7 КРАНОВІ НАВАНТАЖЕННЯ

7.1Навантаження від мостових і підвісних кранів слід визначати залежно від груп режимів їхньої роботи, що встановлюються згідно з ГОСТ 25546, від виду приводу і від способу підвісу вантажу. Приблизний перелік мостових і підвісних кранів різних груп режимів роботи наведений у додатку Г.

7.2Навантаження від мостових і підвісних кранів –це змінні навантаження, для яких встановлено чотири види розрахункових значень:

- граничні розрахункові значення:

для вертикального навантаження мостових і підвісних кранів,

;                                                    (7.1)

для горизонтального навантаження мостових і підвісних кранів, спрямованого вздовж кранової колії,

                                                          (7.2)

для горизонтального навантаження чотириколісних мостових кранів, спрямованого поперек кранової колії,

;                                                     (7.3)

для горизонтального навантаження інших мостових кранів, спрямованого поперек кранової колії,

                                                       (7.4)

для горизонтального навантаження підвісних кранів, спрямованого поперек кранової колії,

                                                       (7.5)

-      експлуатаційні розрахункові значення:

; ; ; ;                                             (7.6)

-      циклічні розрахункові значення:

;                                          (7.7)

-      квазіпостійні розрахункові значення:

;                                                        (7.8)

де , , ,  –коефіцієнти надійності за крановим навантаженням, прийняті за 7.9 – 7.11;

F01, F0 –характеристичні значення вертикального навантаження відповідно від одного або двохнайбільш несприятливих за впливом кранів, прийняті за 7.3;

Р01 –характеристичне значення горизонтального навантаження від одного крана, спрямованоговздовж кранової колії, прийняте за 7.4;

Н01 –характеристичне значення бічної сили від одного крана, найбільш несприятливого за впливом із кранів, розташованих на одній крановій колії або в одному створі, визначене за 7.5, 7.6;

Н0 –характеристичне значення бічної сили від двох найбільш несприятливих за впливом кранів,розташованих на одній крановій колії або на різних коліях в одному створі, визначене за 7.6;

R01, R0 –характеристичні значення поперечних горизонтальних навантажень відповідно від одного або двох найбільш несприятливих за впливом підвісних кранів, прийняті за 7.7;

 –коефіцієнт сполучень кранових навантажень, прийнятий за 7.22.

7.3   Характеристичні значення вертикальних навантажень F01, F0, що передаються колесами кранів на балки кранової колії, та інші необхідні для розрахунку дані слід приймати відповідно до вимог державних стандартів на крани, а для нестандартних кранів –відповідно до даних, наведених у паспортах заводів-виробників.

Примітка. Під крановою колією розуміють обидві балки, що несуть один мостовий кран, і всі балки, що несуть один підвісний кран (дві балки –при однопрогінному, три –при двопрогінному підвісному крані тощо).

7.4   Характеристичне значення горизонтального навантаження Р01, спрямованого уздовж кранового шляху, що спричиняється гальмуванням моста електричного крана, слід приймати таким, що дорівнює 0,1 від характеристичного значення вертикального навантаження на гальмівні колеса розглядуваної сторони крана.

7.5Характеристичне значення горизонтального навантаження чотириколісних мостових кранів, спрямованого поперек кранового шляху, яке спричиняється перекосами мостових електричних кранів і непаралельністю кранових колій (бічну силу), для колеса крана слід визначати за формулою:

                                 (7.9)

де Fnmax, Fnmin – характеристичне значення вертикального тиску на колесо, відповідно на більшабо на менш навантаженій стороні крана;

В, L –відповідно база і проліт крана;

* –коефіцієнт, прийнятий таким, що дорівнює 0,03 при центральному приводі механізму рухумоста і 0,01 – при роздільному приводі.

Бічні сили , обчислені за формулою (7.9), можуть бути прикладені:

-       до коліс однієї сторони крана і спрямовані в різні сторони (рис. 7.1,а);

-       до коліс по діагоналі крана і спрямовані в різні сторони (рис. 7.1,б).

 

Рисунок 7.1. Варіанти прикладення бічних сил для чотириколісних кранів

 

При цьому до інших коліс прикладаються сили, що дорівнюють  або  (приймається невигідний варіант), кожна з яких може бути спрямована як назовні, так і всередину прольоту.

7.6. Характеристичне значення бічної сили, прикладеної до колеса багатоколісних (вісім коліс і більше) кранів з гнучким підвісом , приймається таким, що дорівнює 0,1 від вертикального навантаження на колесо, підрахованого при розташуванні візка з вантажем, що дорівнює паспортній вантажопідйомності крана, посередині моста. Характеристичне значення  для багатоколісних (вісім коліс і більше) кранів з жорстким підвісом приймається таким, що дорівнює 0,1 від максимального вертикального навантаження на колесо. При цьому приймається, що бічні сили всіх коліс кожної із сторін крана мають один напрямок –усередину або назовні розглядуваного прогону будівлі (рис. 7.2, а, б).

Рисунок 7.2. Варіанти прикладення бічних сил для багатоколісних кранів

 

При визначенні характеристичних значень навантажень  слід враховувати, що бічні сили багатоколісних кранів передаються на обидві сторони кранової колії. На кожній стороні крана бічні сили мають один напрямок –назовні або всередину прольоту, на різних коліях вони спрямовані у протилежні боки (обидві всередину прольоту або обидві назовні). На одній із колій приймається повна бічна сила, на іншій колії приймається половина від бічної сили.

7.7   Характеристичне значення горизонтального навантаження, що спричиняється гальмуванням візка підвісних кранів, спрямованого поперек кранової колії, слід приймати таким, що дорівнює 0,5 суми вантажопідйомності крана і ваги візка.

При визначенні характеристичних значень навантажень Т01, Т0 приймається, що гальмівна сила передається на одну сторону (балку) кранової колії, розподіляється порівну між усіма колесами підвісного крана, що спираються на неї, і може бути спрямована як усередину, так і назовні розглядуваного прогону.

7.8   Горизонтальні навантаження від гальмування моста і візка крана і бічні сили вважаються прикладеними в місцях контакту коліс крана з рейкою.

7.9Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням кранового навантаження  визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Тза табл. 7.1.


Таблиця 7.1

Т, років

50

10

1

0,1

1,1

1,07

1,02

0,97

Проміжні значення коефіцієнта  слід визначати лінійною інтерполяцією.

7.10Коефіцієнт надійності за експлуатаційним розрахунковим значенням кранового навантаження  дорівнює одиниці.

7.11Коефіцієнти надійності за циклічним розрахунковим значенням кранового навантаження визначаються залежно від вантажної характеристики g=G/Gk(G –вантажопідйомність крана, Gk – вага візка і моста крана) за формулами

=0,75-0,24g; =0,34-0,24g.                                     (7.10)

Кількість циклів завантаження (за добу) необхідно приймати такою, що дорівнює:

-       пс = 270 – для мостових кранів режимів 4К –6К;

-       пс = 420 – для мостових кранів режиму 7К;

-       пс = 820 для мостових кранів режиму 8К.

Наведене число циклів завантаження слід враховувати при перевірці витривалості підкранових конструкцій у цілому. При перевірці витривалості верхньої зони стінки підкранових балок наведені значення необхідно множити на кількість коліс з однієї сторони крана.

7.12   Коефіцієнти надійності за квазіпостійним розрахунковим значенням кранового навантаження слід визначати за формулою

,                                                 (7.11)

де  – характеристичне значення вертикального навантаження від одного крана без вантажу.

7.13Характеристичне значення горизонтального навантаження, викликаного ударом крана об тупиковий упор і спрямованого уздовж кранової колії, слід визначати відповідно до вказівок, наведених у додатку Д. Це навантаження необхідно враховувати лише при розрахунку упорів та їхніх кріплень до балок кранової колії.

7.14При урахуванні місцевого і динамічного впливу зосередженого вертикального навантаження від одного колеса крана характеристичне значення цього навантаження слід множити при розрахунку міцності балок кранових колій на додатковий коефіцієнт, що дорівнює:

1,6 – для групи режиму роботи кранів 8К із жорстким підвісом вантажу;

1,4 – для групи режиму роботи кранів 8К із гнучким підвісом вантажу;

1,3 – для групи режиму роботи кранів 7К;

1,1    - для інших груп режимів роботи кранів.

При перевірці місцевої стійкості стінок балок значення додаткового коефіцієнта  слід приймати таким, що дорівнює 1,1.

7.15    При розрахунку міцності і стійкості балок кранової колії та їхніх кріплень до несучих конструкцій граничні розрахункові значення вертикальних кранових навантажень слід множити на коефіцієнт динамічності, що дорівнює:

при кроці колон не більш як 12 м:

1,2    - для групи режиму роботи мостових кранів 8К;

1,1 – для груп режимів роботи мостових кранів 6К і 7К;

1,1 – для усіх груп режимів роботи підвісних кранів;

при кроці колон понад 12 м –1,1 для групи режиму роботи мостових кранів 8К.

Граничні розрахункові значення горизонтальних навантажень від мостових кранів групи режиму роботи 8К слід враховувати з коефіцієнтом динамічності, що дорівнює 1,1.

При розрахунку конструкцій на витривалість, перевірці прогинів балок кранових колій і зміщень колон, а також при врахуванні місцевої дії зосередженого вертикального навантаження від одного колеса крана коефіцієнт динамічності не слід враховувати.

7.16Вертикальні навантаження при розрахунку міцності і стійкості балок кранових колій слід враховувати не більш як від двох найбільш несприятливих за впливом мостових або підвісних кранів.

7.17Вертикальні навантаження при розрахунку міцності і стійкості рам, колон, фундаментів, а також основ у будівлях із мостовими кранами в декількох прольотах (у кожному прольоті на одному ярусі) слід приймати на кожній колії не більш як від двох найбільш несприятливих за впливом кранів, а при врахуванні суміщення в одному створі кранів різних прольотів –не більш як від чотирьох найбільш несприятливих за впливом кранів.

7.18Вертикальні навантаження при розрахунку міцності і стійкості рам, колон, кроквяних і підкроквяних конструкцій, фундаментів, а також основ будівель з підвісними кранами на одній або декількох коліях слід приймати на кожній колії не більш як від двох найбільш несприятливих за впливом кранів. При врахуванні суміщення в одному створі підвісних кранів, що працюють на різних коліях, вертикальні навантаження слід приймати:

не більш як від двох кранів –для колон, підкроквяних конструкцій, фундаментів і основ крайнього ряду при двох кранових коліях у прольоті;

не більш як від чотирьох кранів:

для колон, підкроквяних конструкцій, фундаментів і основ середнього ряду;

для колон, підкроквяних конструкцій, фундаментів і основ крайнього ряду при трьох кранових коліях у прольоті;

для кроквяних конструкцій при двох або трьох кранових коліях у прольоті.

7.19Горизонтальні навантаження при розрахунку міцності і стійкості балок кранових колій, колон, рам, кроквяних і підкроквяних конструкцій, фундаментів, а також основ слід враховувати не більш як від двох найбільш несприятливих за впливом кранів, розташованих на одній крановій колії або на різних коліях в одному створі. При цьому для кожного крана необхідно враховувати тільки одне горизонтальне навантаження (поперечне або поздовжнє).

7.20Кількість кранів, що враховується при розрахунку міцності і стійкості при визначенні вертикальних і горизонтальних навантажень від мостових кранів на двох або трьох ярусах у прольоті, при одночасному (сумісному) розміщенні в прольоті як підвісних, так і мостових кранів, а також при експлуатації підвісних кранів, призначених для передачі вантажу з одного крана на інший за допомогою перекидних містків, слід приймати за будівельним завданням на підставі технологічних рішень.

7.21При наявності на крановій колії одного крана і за умови, що другий кран не буде встановлений під час експлуатації споруди, навантаження на цій колії повинні бути враховані тільки від одного крана.

7.22Коефіцієнт сполучень, що враховується у формулах (7.1) і (7.5) для навантажень від двох кранів, визначається таким чином:

*= 0,85 – для груп режимів роботи кранів 1К-6К;

= 0,95 – для груп режимів роботи кранів 7К, 8К.

При врахуванні чотирьох кранів навантаження від них необхідно множити на коефіцієнт сполучень:

*= 0,7 – для груп режимів роботи кранів 1К-6К;

= 0,8 – для груп режимів роботи кранів 7К, 8К.

7.23    При визначенні кранових навантажень допускається враховувати фактичне розміщення зон обслуговування крана і фактичне наближення візка до ряду колон, якщо розміщення і габарити постійно встановленого в будівлі обладнання такі, що порушення цих обмежень фізично неможливе, або ж у відповідних місцях установлені обмежувачі переміщень кранів по коліях і візків по мосту крана (упори).

Якщо фактичне наближення візків мостових кранів до розглядуваного ряду колон, утin= yo+ pL, перевищує паспортне значення yo,то вертикальне кранове навантаження на конструкції розглядуваного ряду може бути скориговане множенням на коефіцієнт Ку, що обчисляється за формулою:

                               (7.12)

де тс, тb –маса візка і моста відповідно;

тq – вантажопідйомність крана;

L – проліт крана;

р –відносна частина прольоту крана.

7.24   При розрахунку на витривалість балок кранових колій під електричні мостові крани і кріплень цих балок до несучих конструкцій слід враховувати циклічні розрахункові значення навантажень відповідно до 7.2. При цьому для перевірки витривалості стінок балок у зоні дії зосередженого вертикального навантаження від одного колеса крана циклічні розрахункові значення вертикального зусилля колеса слід множити на коефіцієнт, що враховується при розрахунку міцності балок кранових колій відповідно до 7.14. Групи режимів роботи кранів, при яких необхідно робити розрахунок на витривалість, встановлюються нормами проектування конструкцій.

7.25   Для будівель, що проектуються і реконструюються, які мають певний або усталений технологічний процес, допускається враховувати конкретні особливості і параметри режимів роботи і зон обслуговування кранів.

8 СНІГОВІ НАВАНТАЖЕННЯ

8.1   Снігове навантаження є змінним, для якого встановлено три розрахункові значення:

-       граничне розрахункове значення;

-       експлуатаційне розрахункове значення;

-       квазіпостійне розрахункове значення.

8.2   Граничне розрахункове значення снігового навантаження на горизонтальну проекцію покриття (конструкції) обчислюється за формулою

,                                                     (8.1)

де  –коефіцієнт надійності за граничним значенням снігового навантаженням, що визначається згідно з 8.11;

S0 – характеристичне значення снігового навантаження (в Па), що визначається
згідно з 8.5;

С –коефіцієнт, що визначається за вказівками 8.6.

8.3   Експлуатаційне розрахункове значення обчислюється за формулою

,                                                    (8.2)

де  –коефіцієнт надійності за експлуатаційним значенням снігового навантаженням, щовизначається згідно з 8.12;

S0, С – те саме, що і в формулі (8.1).

8.4   Квазіпостійне розрахункове значення обчислюється за формулою

,                                           (8.3)

де =160 Па;

S0, С –те саме, що і в формулі (8.1).

8.5   Характеристичне значення снігового навантаження S0(в Па) дорівнює вазі снігового покриву на 1 квадратний метр поверхні ґрунту, яке може бути перевищене у середньому один раз за 50 років.

Характеристичне значення снігового навантаження S0визначається залежно від снігового району по карті (рис. 8.1) або за додатком Е.

В необхідних випадках допускається визначати значення снігового навантаження S0шляхом статистичного оброблення результатів снігомірних зйомок.

8.6   Коефіцієнт С визначається за формулою

                                                     (8.4)

де  –коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на поверхні ґрунту до снігового

навантаження на покрівлю, який визначається за 8.7, 8.8;

Ce –коефіцієнт, що враховує режим експлуатації покрівлі і визначається за 8.9;

Calt – коефіцієнт географічної висоти, що визначається за 8.10.

8.7   Коефіцієнт  визначається за додатком Ж залежно від форми покрівлі і схеми розподілу снігового навантаження, при цьому проміжні значення коефіцієнта слід визначати лінійною інтерполяцією.

У тих випадках, коли більш несприятливі умови роботи елементів конструкцій виникають при частковому завантаженні, слід розглядати схеми зі сніговим навантаженням, що діє на половині або чверті прольоту (для покриттів з ліхтарями –на ділянках завширшки b). У необхідних випадках снігові навантаження слід визначати з урахуванням передбаченого подальшого розширення будівлі.


Рисунок 8.1. Карта районування території України за характеристичними значеннями ваги снігового покриву


8.8   Варіанти з підвищеними місцевими сніговими навантаженнями, наведені в додатку Ж, слід враховувати при розрахунку плит, настилів і прогонів покриттів, а також при розрахунку тих елементів несучих конструкцій (ферм, балок, колон тощо), для яких зазначені варіанти визначають розміри перерізів.

При розрахунках конструкцій допускається застосування спрощених схем снігових навантажень, еквівалентних за своєю дією схемам навантажень, наведеним у додатку Ж. При розрахунку рам і колон виробничих будівель допускається враховувати тільки рівномірний розподіл снігового навантаження, за винятком місць перепаду покриттів, де необхідно враховувати підвищене снігове навантаження.

8.9   Коефіцієнт Се враховує вплив особливостей режиму експлуатації на накопичення снігу на покрівлі (очищення, танення тощо) і встановлюється завданням на проектування.

При визначенні снігових навантажень для неутеплених покрівель цехів з підвищеною тепловіддачею при ухилах покрівлі понад 3% і забезпеченні належного відводу талої води слід приймати Се =0,8.

При відсутності даних про режим експлуатації покрівлі коефіцієнт Се допускається приймати таким, що дорівнює одиниці.

8.10   Коефіцієнт Caltвраховує висоту Н (у кілометрах) розміщення будівельного об'єкта над рівнем моря і визначається за формулою

Calt= 1,4Н + 0,3 (при H*0,5 km); Calt= 1 (при H<0,5 км).           (8.5)

Формула (8.5) використовується для об'єктів, розташованих у гірській місцевості, і дає орієнтовне значення в запас надійності. При наявності результатів снігомірних зйомок, проведених у зоні будівельного майданчика, характеристичне значення снігового навантаження визначається шляхом статистичного оброблення даних снігомірних зйомок і при цьому приймається Calt= 1.

8.11   Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням снігового навантаження визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т за табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Т, років

1

5

10

20

40

50

60

80

100

150

200

300

500

0,24

0,55

0,69

0,83

0,96

1,00

1,04

1,10

1,14

1,22

1,26

1,34

1,44

Проміжні значення коефіцієнта  слід визначати лінійною інтерполяцією.

Для об'єктів масового будівництва допускається середній період повторюваності Т приймати таким, що дорівнює встановленому строку експлуатації конструкції Теf.

Для об'єктів, що мають підвищений рівень відповідальності, для яких технічним завданням встановлена імовірність Р неперевищення (забезпеченість) граничного розрахункового значення снігового навантаження протягом встановленого терміну служби, середній період повторюваності граничного розрахункового значення снігового навантаження обчислюється за формулою

T=Tef Kp,

де Кр –коефіцієнт, визначений за табл. 8.2 залежно від імовірності Р.

Таблиця 8.2

Р

0,37

0,5

0,6

0,8

0,85

0,9

0,95

0,99

кр

1,00

1,44

1,95

4,48

6,15

9,50

19,50

99,50

Проміжні значення коефіцієнта Кр слід визначати лінійною інтерполяцією.

8.12 Коефіцієнт надійності за експлуатаційним розрахунковим значенням снігового навантаження  визначається за табл. 8.3 залежно від частки часу, протягом якої можуть порушуватися умови другого граничного стану.

Таблиця 8.3

0,002

0,005

0,01

0,02

0,03

0,04

0,05

0,1

0,88

0,74

0,62

0,49

0,40

0,34

0,28

0,10

Проміжні значення коефіцієнта  слід визначати лінійною інтерполяцією.

Значення  приймається за нормами проектування конструкцій або встановлюється завданням на проектування залежно від їхнього призначення, відповідальності та наслідків виходу за граничний стан. Для об'єктів масового будівництва допускається приймати
= 0,02.

9 ВІТРОВІ НАВАНТАЖЕННЯ

9.1   Вимоги розділу 9 поширюються на будівлі і споруди простої геометричної форми, висота яких не перевищує 200 метрів.

При визначенні вітрового навантаження для будівель і споруд складної конструктивної чи геометричної форми (що включають вантові та висячі покриття, оболонки, антенні полотна), сталевих ґратчастих щогл та башт тощо, а також для будівель і споруд заввишки понад 200 метрів слід виконувати спеціальні динамічні розрахунки для визначення впливу пульсаційної складової навантаження, а в необхідних випадках –обдування моделей в аеродинамічній трубі.

9.2   Вітрове навантаження є змінним навантаженням, для якого встановлені два розрахункові значення:

-       граничне розрахункове значення;

-       експлуатаційне розрахункове значення.

9.3   Вітрове навантаження на споруду слід розглядати як сукупність:

а)   нормального тиску, прикладеного до зовнішньої поверхні споруди або елемента;

б)   сил тертя, спрямованих по дотичній до зовнішньої поверхні і віднесених до площі її горизонтальної (для шедових або хвилястих покрівель, покрівель з ліхтарями) або вертикальної (для стін із лоджіями і подібних конструкцій) проекції;

в)   нормального тиску, прикладеного до внутрішніх поверхонь будівель з повітропроникними огородженнями, з прорізами, що відчиняються або постійно відкриті.

Сукупність зазначених сил може бути подана у формі нормального тиску, зумовленого загальним опором споруди у напрямку осей xі у та умовно прикладеного до проекції споруди на площину, перпендикулярну до відповідної осі.

9.4   Граничне розрахункове значення вітрового навантаження визначається за формулою

,                                                  (9.1)

де  –коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням вітрового навантаження,визначений за 9.14;

W0 –характеристичне значення вітрового тиску за 9.6;

С –коефіцієнт, визначений за 9.7.

9.5   Експлуатаційне розрахункове значення вітрового навантаження визначається за формулою

,                                                   (9.2)

де  –коефіцієнт надійності за експлуатаційним розрахунковим значенням вітрового навантаження, визначений за 9.15.

9.6   Характеристичне значення вітрового тиску W0дорівнює середній (статичній) складовій тиску вітру на висоті 10 мнад поверхнею землі, який може бути перевищений у середньому один раз за 50 років.

Характеристичне значення вітрового тиску W0визначається залежно від вітрового району по карті (рис. 9.1) або за додатком Е.

В необхідних випадках W0допускається визначати шляхом статистичного оброблення результатів строкових вимірювань швидкості вітру.

9.7   Коефіцієнт С визначається за формулою

С=Сaer Ch Calt Crel Cdir Cd ,                                          (9.3)

де Сaer        -   аеродинамічний коефіцієнт, що визначається за 9.8;

Ch                -   коефіцієнт висоти споруди, що визначається за 9.9;

Calt              -   коефіцієнт географічної висоти, що визначається за 9.10;

Crel              -   коефіцієнт рельєфу, що визначається за 9.11;

Cdir              -   коефіцієнт напрямку, що визначається за 9.12;

Cd                 -   коефіцієнт динамічності, що визначається за 9.13.


Рисунок 9.1. Карта районування території України за характеристичними значеннями вітрового тиску


9.8Аеродинамічні коефіцієнти Саеrвизначаються за додатком І залежно від форми споруди або конструктивного елемента і можуть мати вигляд:

-       коефіцієнтів Се, які слід враховувати при визначенні вітрового тиску, прикладеного нормально до зовнішніх поверхонь споруди або елемента і віднесеного до одиниці площі цієї поверхні;

-       коефіцієнтів тертя Cf, які слід враховувати при визначенні сил тертя, спрямованих по дотичній до зовнішньої поверхні споруди або будівлі і віднесених до площі її горизонтальної або вертикальної проекції;

-       коефіцієнтів Сiякі слід враховувати при визначенні вітрового тиску, прикладеного нормально до внутрішніх поверхонь будівель з проникними огородженнями, з прорізами, що відчиняються або постійно відкриті;

-       коефіцієнтів лобового опору Сx, які слід враховувати для окремих елементів і конструкцій при визначенні тієї складової загального опору тіла, яка діє в напрямку вітрового потоку і віднесена до площі проекції тіла на площину, перпендикулярну до потоку;

-       коефіцієнтів поперечної сили Су, які слід враховувати для окремих елементів і конструкцій при визначенні тієї складової загального опору тіла, яка діє перпендикулярно до вітрового потоку і віднесена до площини проекції тіла на площину потоку.

Аеродинамічні коефіцієнти Саеrнаведені в додатку І, де стрілками позначений напрямок вітру. Знак «плюс» біля коефіцієнта відповідає напрямку тиску вітру на поверхню, знак «мінус» – від поверхні. Проміжні значення коефіцієнтів слід визначати лінійною інтерполяцією.

У випадках, не передбачених додатком І (інші форми споруд, врахування при належному обґрунтуванні інших напрямків вітрового потоку або складових загального опору тіла в інших напрямках тощо), аеродинамічні коефіцієнти допускається приймати за довідковими та експериментальними даними або на основі результатів продувань моделей конструкцій в аеродинамічних трубах.

9.9 Коефіцієнт висоти споруди Chвраховує збільшення вітрового навантаження залежно від висоти споруди або її частини, що розглядається, над поверхнею землі (Z), типу навколишньої місцевості і визначається за рис. 9.2.

Рисунок 9.2. Коефіцієнт висоти споруди Сh,

Типи місцевості, що оточує будівлю чи споруду, визначаються для кожного розрахункового напрямку вітру окремо:

I    -відкриті поверхні морів, озер, а також плоскі рівнини без перешкод, що піддаються дії вітру на ділянці довжиною не менш як 3 км;

II     - сільська місцевість з огорожами (парканами), невеликими спорудами, будинками і деревами;

III –приміські і промислові зони, протяжні лісові масиви;

IV – міські території, на яких принаймні 15% поверхні зайняті будівлями, що мають середню висоту понад 15м.

При визначенні типу місцевості споруда вважається розташованою на місцевості даного типу для певного розрахункового напрямку вітру, якщо у цьому напрямку така місцевість є на відстані 30Zпри повній висоті споруди Z<60 мабо 2 км – при більшій висоті.

У випадку, якщо споруда розташована на межі місцевостей різних типів або є сумніви відносно вибору типу місцевості, слід приймати тип місцевості, що має більше значення коефіцієнта Сh.

9.10   Коефіцієнт географічної висоти Саltвраховує висоту H(в кілометрах) розміщення будівельного об'єкта над рівнем моря і обчислюється за формулою

Calt = 4H –1 (H> 0,5 km); Calt = 1 (H< 0,5 км).                               (9.4)

Формула (9.4) використовується для об'єктів, розташованих у гірській місцевості, і дає орієнтовне значення в запас надійності. При наявності результатів метеорологічних спостережень за вітром, проведених у зоні будівельного майданчика, характеристичне значення вітрового навантаження обчислюється шляхом статистичного оброблення результатів строкових замірів швидкостей вітру і при цьому приймається Calt=1.

9.11   Коефіцієнт рельєфу Сrеlвраховує мікрорельєф місцевості поблизу площадки розташування будівельного об'єкта і приймається таким, що дорівнює одиниці, за винятком випадків, коли об'єкт будівництва розташований на пагорбі або схилі.

Коефіцієнт рельєфу слід враховувати в тому випадку, коли споруда розташована на пагорбі або схилі на відстані від початку схилу не меншій, ніж половина довжини схилу або півтори висоти пагорба.

Коефіцієнт рельєфу Сrelвизначається за формулами

;

;

.                                          (9.5)

У формулах (9.5) позначено:

 –ухил з підвітряного боку;

S коефіцієнт, що визначається за рис. 9.3 для схилів і за рис. 9.4 для пагорбів.

Рисунок 9.3. Коефіцієнт Sдля схилів

 

 

Рисунок 9.4. Коефіцієнт Sдля пагорбів

На рис. 9.3 і 9.4 позначено:

*      –  ухил H/Lз підвітряного боку;

Lu       -    проекція довжини підвітряного схилу на горизонталь;

Ld       -    проекція довжини завітряного схилу на горизонталь;

H      -    висота пагорба або схилу;

X       -    відстань по горизонталі від споруди до вершини;

Z       -    відстань по вертикалі від поверхні землі до споруди;

Le        -    ефективна довжина підвітряного схилу (Le=Lпри 0,05<<0,3; Le=3,3Hпри >0,3).

9.12Коефіцієнт напрямку Cdirвраховує нерівномірність вітрового навантаження за напрямками вітру і, як правило, приймається таким, що дорівнює одиниці. Значення Cdir, що відрізняється від одиниці, допускається враховувати при спеціальному обґрунтуванні тільки для відкритої рівнинної місцевості та при наявності достатніх статистичних даних.

9.13Коефіцієнт динамічності Cdвраховує вплив пульсаційної складової вітрового навантаження і просторову кореляцію вітрового тиску на споруду.

Для основних типів будівель і споруд значення Cdвизначаються за графіками на рис. 9.5-9.10. Наведені на рисунках ширина і діаметр прийняті в перерізі, перпендикулярному до вітрового потоку. Значення Cdслід приймати за лівою кривою відповідного графіка.

 

Рисунок 9.5. Коефіцієнт Qдля кам'яних будівель і будівель із залізобетонним каркасом

 

Рисунок 9.6. Коефіцієнт Cdдля будівель із сталевим каркасом

Рисунок 9.7. Коефіцієнт Сdдля будівель із сталебетонним каркасом

Рисунок 9.8. Коефіцієнт Cdдля сталевих труб і апаратів колонного типу без футерівки

Рисунок 9.9. Коефіцієнт Cdдля сталевих труб і апаратів колонного типу з футерівкою

Рисунок 9.10. Коефіцієнт Cdдля залізобетонних труб

У випадках, коли Cd>1,2, необхідно виконувати спеціальний динамічний розрахунок, за допомогою якого визначається вплив пульсаційної складової вітрового навантаження.

Значення Cd<1,0 враховують малу імовірність одночасного зростання пульсаційного тиску у всіх точках споруди.

Для перевірки міцності огороджувальних конструкцій, які зазнають безпосередньої дії вітру і мають площу менш як 36 м2, слід приймати Cd*1,0.

9.14 Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням вітрового навантаження  визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т за табл. 9.1.

Таблиця 9.1

Т, років

5

10

15

25

40

50

70

100

150

200

300

500

0,55

0,69

0,77

0,87

0,96

1,00

1,07

1,14

1,22

1,28

1,35

1,45

Проміжні значення коефіцієнта  слід визначати лінійною інтерполяцією.

Для об'єктів масового будівництва допускається середній період повторюваності Т приймати таким, що дорівнює встановленому терміну експлуатації конструкції Tef.

Для об'єктів, що мають підвищений рівень відповідальності, для яких технічним завданням встановлена імовірність Р неперевищення (забезпеченість) граничного розрахункового значення вітрового навантаження протягом встановленого терміну служби, середній період повторюваності граничного розрахункового значення вітрового навантаження обчислюється за формулою

T= TefKp,                                                         (9.6)

де Кр –коефіцієнт, визначений за табл. 9.2 залежно від імовірності Р.

Таблиця 9.2

Р

0,37

0,5

0,6

0,8

0,85

0,9

0,95

0,99

Kp

1,00

1,44

1,95

4,48

6,15

9,50

19,50

99,50

Проміжні значення коефіцієнта Кр слід визначати лінійною інтерполяцією.

9.15 Коефіцієнт надійності за експлуатаційним розрахунковим значенням вітрового навантаження  визначається за табл. 9.3 залежно від частки часу, протягом якої можуть порушуватися умови другого граничного стану.

 

Таблиця 9.3

0,002

0,005

0,01

0,02

0,03

0,04

0,05

0,1

0,42

0,33

0,27

0,21

0,18

0,16

0,14

0,09

Проміжні значення коефіцієнта  слід визначати лінійною інтерполяцією.

Значення  приймається за нормами проектування конструкцій або встановлюється завданням на проектування залежно від їхнього призначення, відповідальності та наслідків виходу за граничний стан. Для об'єктів масового будівництва допускається приймати
 = 0,02.

9.16 При розрахунку кріплень елементів огороджень до несучих конструкцій у кутах споруди і по зовнішньому контуру покриття слід враховувати місцевий від'ємний тиск вітру з аеродинамічним коефіцієнтом Саеr= –2, розподілений вздовж поверхонь на ширині 1,5м. (рис. 9.11).

Рисунок 9.11. Ділянки з підвищеним від'ємним тиском вітру

9.17При проектуванні високих споруд, відносні розміри яких задовольняють умову
h/d>7, необхідно додатково виконувати перевірочний розрахунок на вихрове збудження (вітровий резонанс); тут h –висота споруди, d –мінімальний розмір поперечного перерізу, розташованого на рівні 2/3h.

10 ОЖЕЛЕДНО-ВІТРОВІ НАВАНТАЖЕННЯ

10.1Ожеледно-вітрові навантаження слід враховувати при проектуванні повітряних ліній зв'язку, контактних мереж електрифікованого транспорту, антенно-щоглових пристроїв та інших подібних споруд.

10.2Ожеледно-вітрові навантаження слід враховувати як сукупність ваги ожеледних відкладень і нормального тиску вітру на покриті ожеледдю елементи.

10.3Ожеледно-вітрові навантаження є епізодичними, для кожної складової яких (ожеледних відкладень і вітру) встановлено граничні розрахункові значення.

10.4Граничне розрахункове значення ваги ожеледних відкладень визначається за формулою

,                                                       (10.1)

де –коефіцієнт надійності за граничним значенням ваги ожеледних відкладень, що визначається згідно з 10.10;

Се –характеристичне значення ваги ожеледних відкладень, що визначається за 10.5 для лінійного ожеледного навантаження і за 10.6 для поверхневого ожеледного навантаження.

10.5 Характеристичне значення лінійного розподіленого по довжині ожеледного навантаження (Н/м), для елементів кругового перерізу діаметром до 70 ммвключно (проводів, тросів, відтяжок щогл, вант тощо) слід визначати за формулою

                                       (10.2)

де b –товщина стінки ожеледі, мм, що визначається за табл. 10.1 з урахуванням вимог 10.7;

k –коефіцієнт, який враховує зміну товщини стінки ожеледі по висоті hі приймається за табл. 10.2;

d –діаметр проводу, троса, мм;

* –коефіцієнт, що враховує зміну товщини стінки ожеледі залежно від діаметра елементівкругового перерізу dі приймається за табл. 10.3;

 –густина льоду, яка приймається 0,9 г/см3;

g –прискорення вільного падіння, м/с2.

Таблиця 10.1

 

Висота над поверхнею землі h, м

Товщина стінки ожеледіb, мм

1-3 ожеледні райони

4-6 ожеледні райони та гірські місцевості

200

35

Приймається на підставі спеціальних обстежень

300

45

Приймається на підставі спеціальних обстежень

400

60

Приймається на підставі спеціальних обстежень

Таблиця 10.2

Висота над поверхнею земліh, м

5

10

20

30

50

70

100

Коефіцієнт k

0,8

1,0

1,2

1,4

1,6

1,8

2,0

Таблиця 10.3

Діаметр дроту, троса чи каната d, мм

5

12

20

30

50

70

Коефіцієнт

1,1

1,0

0,9

0,8

0,7

0,6

Примітки (до табл. 10.1-10.3):

Примітка 1. Проміжні значення величин слід визначати лінійною інтерполяцією.

Примітка 2.Товщину стінки ожеледі на підвішених горизонтальних елементах кругового перерізу (тросах, проводах, канатах) допускається приймати на висоті розташування їхнього приведеного центра ваги.

Примітка 3. Товщину стінки ожеледі на проводі діаметром до 10 ммслід приймати, як на проводі діаметром 10 мм.

Примітка 4. Для визначення ожеледного навантаження на горизонтальні елементи кругової циліндричної форми діаметром до 70 ммтовщину стінки ожеледі, наведену в табл. 10.1, слід зменшувати на
10 %.

10.6   Граничне розрахункове значення поверхневого ожеледного навантаження (Па) на площинні елементи слід визначати за формулою

,                                                   (10.3)

де  – відношення площі поверхні елемента, що піддається обледенінню, до повної площі поверхні елемента. При відсутності даних спостережень допускається приймати таким, що дорівнює 0,6. Інші позначення такі самі, як у формулі (10.2).

10.7   Характеристичне значення товщини стінки ожеледі b(мм), яке перевищується в середньому один раз за 50 років, на елементах кругового перерізу діаметром 10 мм, розташованих на висоті 10 мнад поверхнею землі, визначається залежно від ожеледного району по карті (рис. 10.1) або за додатком Ж.

Товщина стінки ожеледі b(мм) на висоті 200 мі вище приймається за табл. 10.1.

Для гірських районів Карпат і Криму, а також у дуже пересічених місцевостях (на вершинах гір і пагорбів, на перевалах, на високих насипах, у закритих гірських долинах, улоговинах, глибоких виїмках тощо) дані про товщину стінки ожеледі слід приймати на підставі спеціальних спостережень.

10.8   Граничне розрахункове значення нормального тиску вітру на покриті ожеледдю елементи визначається за формулою

,                                                      (10.5)

де  –коефіцієнт надійності за граничним значенням нормального тиску вітру на покриті ожеледдю елементи, що визначається згідно з 10.11.


Рисунок 10.1. Карта районування території України за характеристичними значеннями товщини стінки ожеледі


 

Рисунок 10.2. Карта районування території України за характеристичними значеннями вітрового тиску при ожеледі


10.9   Характеристичне значення нормального тиску вітру на вкриті ожеледдю елементи на висоті 10 мнад поверхнею землі, яке перевищується один раз за 50 років (WB), приймається залежно від вітрового району при ожеледі по карті (рис. 10.2) або за
додатком Ж.

Для гірських районів Карпат і Криму дані про вітровий тиск при ожеледі необхідно приймати на підставі спеціальних спостережень.

Тиск вітру на вкриті ожеледдю елементи визначають за формулами (9.1) і (9.3) із заміною W0на WBта приймаючи при цьому Crel=1, Cdir=1 і Сd=1.

10.10   Коефіцієнт надійності за граничним значенням ваги ожеледних відкладень  визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т за табл. 10.4.

Таблиця 10.4

Т, років

5

10

15

25

40

50

70

100

150

200

300

500

0,46

0,63

0,72

0,84

0,95

1,00

1,08

1,16

1,25

1,32

1,42

1,53

Проміжні значення коефіцієнта  слід визначати лінійною інтерполяцією.

10.11Коефіцієнт надійності за граничним значенням нормального тиску вітру на покриті ожеледдю елементи  визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т за табл. 10.5.

Таблиця 10.5

Т, років

5

10

15

25

40

50

70

100

150

200

300

500

0,45

0,61

0,71

0,83

0,95

1,00

1,08

1,16

1,26

1,33

1,43

1,55

Середній період повторюваності Т визначається за 10.12.

Проміжні значення коефіцієнта  слід визначати лінійною інтерполяцією.

10.12Для об'єктів масового будівництва допускається середній період повторюваності Т приймати таким, що дорівнює встановленому терміну експлуатації конструкції Tef.

Для об'єктів, що мають підвищений рівень відповідальності, для яких технічним завданням встановлена імовірність Р неперевищення (забезпеченість) граничного розрахункового значення ожеледно-вітрового навантаження протягом встановленого терміну служби, середній період повторюваності граничного розрахункового значення ожеледно-вітрового навантаження обчислюється за формулою

T = Tef Kp,                                              (10.6)

де Кр –коефіцієнт, що визначається за табл. 10.6 залежно від імовірності Р.

Таблиця 10.6

Р

0,37

0,5

0,6

0,8

0,85

0,9

0,95

0,99

Kp

1,00

1,44

1,95

4,48

6,15

9,50

19,50

99,50

Проміжні значення коефіцієнта Кр слід визначати лінійною інтерполяцією.

10.13При визначенні вітрових навантажень на елементи споруд, розташованих на висоті понад 100 мнад поверхнею землі, діаметр обледенілих проводів і тросів, установлений з урахуванням товщини стінки ожеледі, наведеної в табл. 10.1, для ожеледно-вітрових районів 1-3 за рис. 10.1 та додатком Е необхідно множити на коефіцієнт, що дорівнює 1,5.

10.14Температуру повітря при ожеледі незалежно від висоти споруд слід приймати в гірських районах з висотою: понад 1000 м –мінус 10 °С; для решти територій для споруд висотою до 100 м –мінус 5 °С, понад 100 м –мінус 10 °С.

11 ТЕМПЕРАТУРНІ КЛІМАТИЧНІ ВПЛИВИ

11.1  Температурні кліматичні впливи є змінними впливами, для яких встановлено три розрахункові значення:

-       граничне розрахункове значення;

-       експлуатаційне розрахункове значення;

-       квазіпостійне розрахункове значення.

Експлуатаційне розрахункове значення визначається за вказівками 11.2-11.7. Квазіпостійне розрахункове значення визначається за вказівками 11.2-11.7 при умові.

Граничне розрахункове значення визначається за вказівками 11.8.

11.2У випадках, передбачених нормами проектування конструкцій, слід враховувати зміну в часі  середньої температури і перепад температури  по перерізу елемента.

11.3Характеристичні значення змін середніх температур по перерізу елемента відповідно в теплу  і холодну  пору року слід визначати за формулами:

;                                                   (11.1)

                                                      (11.2)

де tw, tc –характеристичні значення середніх температур по перерізу елемента в теплу і холодну

пору року, що приймаються відповідно до 11.4;

t0w, t0c – початкові температури в теплу і холодну пору року, що приймаються відповідно до 11.7.

11.4Характеристичні значення середніх температур twі tcі перепадів температур по перерізу елемента в теплу  і холодну  пору року для одношарових конструкцій слід визначати за табл. 11.1.

Таблиця 11.1

 

 

 

 

Конструкції будівель

Будівлі і споруди на стадії експлуатації

неопалювані будівлі (без технологічних джерел тепла) і відкриті споруди

опалювані будівлі

будівлі зі штучним кліматом чи з постійними технологічними джерелами тепла

Не захищені від впливу сонячної радіації (у тому числі зовнішні огороджувальні)

 


 

 

 

 

 

Конструкції будівель

Будівлі і споруди на стадії експлуатації

неопалювані будівлі (без технологічних джерел тепла) і відкриті споруди

опалювані будівлі

будівлі зі штучним кліматом чи з постійними технологічними джерелами тепла

Захищені від впливу сонячної радіації (у тому числі внутрішні)

Позначення, прийняті в табл. 11.1:

tew,tec середні добові температури зовнішнього повітря відповідно в теплу і холодну пору року, що приймаються відповідно до 11.5;

tiw,tic –температури внутрішнього повітря приміщень відповідно в теплу і холодну пору року, що приймаються згідно з 12.1.005 або за будівельним завданням на підставі технологічних рішень;

 – прирости середніх по перерізу елемента температур і перепаду температур від добових коливань температури зовнішнього повітря, що приймаються за табл. 11.2;

 – прирости середніх по перерізу елемента температур і перепаду температур від сонячної радіації, що приймаються відповідно до 11.6.

 

Таблиця 11.2

 

Конструкції будівель

Прирости температури , °С

Металеві

8

6

4

Залізобетонні, бетонні, армокам'яні і кам'яні завтовшки, см:

до 15

від 15 до 39

8

6

6

4

4

6

понад 40

2

2

4

Для багатошарових конструкцій tw, tc, ,  визначаються розрахунком. Конструкції, виготовлені з декількох матеріалів, близьких за теплофізичними параметрами, допускається розглядати як одношарові.

При наявності вихідних даних про температуру конструкцій у стадії експлуатації будівель з постійними технологічними джерелами тепла значення tw, tc, ,  слід приймати на основі цих даних.

Для будівель і споруд у стадії зведення tw, tc, ,  визначаються, як для неопалюваних будинків на стадії їхньої експлуатації.

11.5Середньодобові температури зовнішнього повітря в теплу tewі холодну tecпору року допускається приймати такими, що дорівнюють відповідно 28 °С і мінус 20 °С. В опалюваних виробничих будівлях на стадії експлуатації для конструкцій, захищених від впливу сонячної радіації, допускається приймати tew=22 °С.

11.6Прирости  і (°С) слід визначати за формулами:

,                                                       (11.3)

,                                              (11.4)

де  – коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні конструкції, що приймається за СНиП ІІ-3-79*;

Smax – максимальне значення сумарної (прямої і розсіяної) сонячної радіації, Вт/м2, що приймається за табл. 11.3;

коефіцієнт, що приймається за табл. 11.4;

k1 коефіцієнт, що приймається за табл. 11.5.

Таблиця 11.3

Максимальне значення сумарної (прямої і розсіяної) сонячної радіації (Вт/м2) на поверхню:

горизонтальну

вертикальну, орієнтовану на південь

вертикальну, орієнтовану на захід або схід

890

540

780

Таблиця 11.4

Вигляд і орієнтація поверхні (поверхонь)

Коефіцієнт k

Горизонтальна

1,0

Вертикальні, орієнтовані на:

південь

захід

схід

1,0

0,9

0,7

Таблиця 11.5

Конструкції будівель

Коефіцієнт k1

Металеві

0,7

Залізобетонні, бетонні, армокам'яні і кам'яні завтовшки, см:

до 15

від 15 до 39

понад 40

0,6

0,4

0,3

11.7   Початкову температуру, що відповідає замиканню конструкції або її частини в закінчену систему, у теплуt0wі холодну t0cпору року допускається приймати такою, що дорівнює t0w=15 °С та t0c= 0 °С.

При наявності даних про календарний термін замикання конструкції, порядок виконання робіт тощо початкову температуру допускається уточнювати згідно з цими даними.

11.8Коефіцієнт надійності за навантаженням  для граничних значень температурних кліматичних впливів  і  слід приймати таким, що дорівнює 1,1.

11.9Коефіцієнти надійності за навантаженням для експлуатаційного  і квазіпостійного  температурних кліматичних впливів  і  слід приймати таким, що дорівнює 1,0.

12 ІНШІ НАВАНТАЖЕННЯ І ВПЛИВИ

У необхідних випадках, що передбачаються нормативними документами або встановлюються залежно від умов зведення та експлуатації споруд, слід враховувати інші навантаження, не включені в ці норми (спеціальні технологічні навантаження; впливи зволоження і усадок; вітрові впливи, що викликають аеродинамічно нестійкі коливання типу галопування, бафтингу).


Додаток А
(довідковий)

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

ГОСТ 25546 Крани вантажопідйомні. Режими роботи (Краны грузоподъемные. Режимы работы)

ГОСТ 27751 Надійність будівельних конструкцій і основ. Основні положення з розрахунку (Надежность строительных конструкций и оснований. Основные положения по расчету)

СНиП ІІ-3-79* Будівельна теплотехніка (Строительная теплотехника)


Додаток Б
(довідковий)

ПОЯСНЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ. ПОЗНАЧЕННЯ

Довговічність –властивість об'єкта виконувати необхідні функції до моменту настання граничного стану при встановленій системі обслуговування і ремонту.

Навантажувальний ефект (згідно з ГОСТ 27751) – зусилля, напруження, деформації, розкриття тріщин, що викликані силовими впливами.

Граничний стан (згідно з ГОСТ 27751) –стан, при якому конструкція, основа (будівля чи споруда в цілому) перестають задовольняти заданим експлуатаційним вимогам чи вимогам при виконанні робіт (зведенні).

Розрахункова ситуація –враховуваний при розрахунку комплекс умов, що визначає розрахункові вимоги до конструкцій. Розрахункова ситуація характеризується розрахунковою схемою конструкції, видами навантажень, значеннями коефіцієнтів умов роботи і коефіцієнтами надійності, переліком граничних станів, які слід розглядати у даній ситуації.

Силовий вплив (згідно з ГОСТ 27751) – вплив, під яким розуміються як безпосередні силові впливи від навантажень, так і впливи від зміщення опор, зміни температури, усадки та інших подібних явищ, що викликають реактивні сили.

Основне навантаження –навантаження, яке з'являється як результат природних явищ або людської діяльності.

Постійне навантаження (постійне навантаження за 1.4 СНиП 2.01.07-85) –навантаження, яке діє практично не змінюючись протягом терміну служби споруди і для якого можна нехтувати зміною його значення у часі щодо середнього.

Змінне навантаження (тимчасове навантаження за 1.4 СНиП 2.01.07-85) – навантаження, для якого не можна нехтувати зміною його значення у часі щодо середнього.

Тривале навантаження (тривале навантаження за 1.4 СНиП 2.01.07-85) – змінне навантаження, тривалість дії якого може наближатися до встановленого терміну експлуатації конструкції Tef.

Короткочасне навантаження (короткочасне навантаження за 1.4 СНиП 2.01.07-85) – змінне навантаження, яке реалізується багато разів протягом терміну служби споруди і для якого тривалість дії набагато менша від Tef.

Епізодичне навантаження (особливе навантаження за 1.4 СНиП 2.01.07-85) – навантаження, яке реалізується надзвичайно рідко (один чи декілька разів протягом терміну служби споруди) і тривалість дії якого обмежується в часі коротким терміном. Як правило, епізодичними є аварійні навантаження і впливи.

Характеристичне значення навантаження (нормативне навантаження з повним значенням за 1.2 СНиП 2.01.07-85) – основне значення навантаження, що встановлено в цих нормах.

Граничне розрахункове значення навантаження (розрахункове навантаження за 1.3а СНиП 2.01.07-85) – значення навантаження, що відповідає екстремальній ситуації, яка може виникнути не більш як один раз протягом терміну експлуатації конструкції, та використовується для перевірки граничних станів першої групи, вихід за межі яких еквівалентний повній втраті працездатності конструкції.

Експлуатаційне розрахункове значення навантаження (розрахункове навантаження за 1.3в СНиП 2.01.07-85) – значення навантаження, що характеризує умови нормальної експлуатації конструкції. Як правило, експлуатаційне розрахункове значення використовується для перевірки граничних станів другої групи, пов'язаних з труднощами нормальної експлуатації (виникнення неприпустимих переміщень конструкції, неприпустима вібрація та неприпустимо велике розкриття тріщин у залізобетонних конструкціях тощо).

Циклічне розрахункове значення навантаження –значення навантаження, яке використовується для розрахунків конструкцій на витривалість і визначається як гармонійний процес, еквівалентний за результуючою дією на конструкцію реальному випадковому процесу змінного навантаження.

Квазіпостійне розрахункове значення навантаження (нормативне навантаження з пониженим значенням за 1.2 СНиП 2.01.07-85) – розрахункове значення навантаження, яке використовується для врахування реологічних процесів, що відбуваються під дією змінних навантажень, і визначається як рівень такого постійного впливу, що еквівалентний за результуючою дією до фактичного випадкового процесу навантаження.

Основні сполучення навантажень (основні сполучення за 1.11а СНиП 2.01.07-85) – сполучення навантажень або відповідних їм зусиль і/або переміщень для перевірки конструкцій в стабільних і в перехідних розрахункових ситуаціях.

Аварійні сполучення навантажень (особливі сполучення за 1.11б СНиП 2.01.07-85) –сполучення навантажень або відповідних їм зусиль і/або переміщень для перевірки конструкцій в аварійних розрахункових ситуаціях.

Встановлений термін експлуатації конструкції Tеf –розрахунковий термін функціонування об'єкта, що визначається під час проектування.

Періодичність перевищення вимог жорсткості Ттермін, протягом якого в середньому один раз можна порушити умови другого граничного стану.

Коефіцієнт відносний час, протягом якого можуть бути порушені вимоги другого граничного стану. Наприклад, для деяких об'єктів протягом 2% від часу експлуатації може бути допущено перевищення прогинів, які нормуються з технологічних міркувань.


Додаток В
(довідковий)

ПРИБЛИЗНІ ТЕРМІНИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД (у роках)

 

Будівлі:

 

житлові і громадські

100

виробничі і допоміжні

60

складські

60

сільськогосподарські

50

мобільні збірно-розбірні

20

мобільні контейнерні

15

Інженерні споруди:

 

резервуари для води

80

резервуари для нафти і нафтопродуктів

40

резервуари для хімічної промисловості

30

башти і щогли

40

димові труби

30

крани-перевантажувачі

25

мостові і козлові крани

20

Примітка. Наведені значення не призначені для нарахування амортизаційних відрахувань або для інших цілей, що відрізняються від оцінки надійності.


Додаток Г
(довідковий)

МОСТОВІ ТА ПІДВІСНІ КРАНИ РІЗНИХ ГРУП (приблизний перелік)

 

 

 

 

 

 

 

 

Крани

Умови використання

Групи режимів роботи

Ручні усіх видів

Будь-які

1К-3К

3 привідними підвісними талями, у тому числі з навісними захватами

Ремонтні і перевантажувальні роботи обмеженої інтенсивності

3 лебідочними вантажними візками, у тому числі з навісними захватами

Машинні зали електростанцій, монтажні роботи, перевантажувальні роботи обмеженої інтенсивності

3 лебідочними вантажними візками, у тому числі з навісними захватами

Перевантажувальні роботи середньої інтенсивності, технологічні роботи в механічних цехах, склади готових виробів підприємств будівельних матеріалів, склади металозбуту

4К-6К

3 грейферами двоканатного типу, магнітно-грейферні

Змішані склади, робота з різноманітними вантажами

Магнітні

Склади напівфабрикатів, робота з різноманітними вантажами

Гартівні, кувальні, штирьові, ливарні

Цехи металургійних підприємств

3 грейферами двоканатного типу, магнітно-грейферні

Склади насипних вантажів і металобрухту з однорідними вантажами (при роботі в одну чи дві зміни)

3 лебідочними вантажними візками, у тому числі з навісними захватами

Технологічні крани при цілодобовій роботі

Траверсні, мульдогрейферні, мульдозавальні, для роздягання зливків, копрові, вагранкові, колодязні

Цехи металургійних підприємств

Магнітні

Цехи і склади металургійних підприємств, великі металобази з однорідними вантажами

3 грейферами двоканатного типу, магнітно-грейферні

Склади насипних вантажів і металобрухту з однорідними вантажами (при цілодобовій роботі)

 


Додаток Д
(обов'язковий)

НАВАНТАЖЕННЯ ВІД УДАРУ КРАНА ОБ ТУПИКОВИЙ УПОР

Нормативне значення горизонтального навантаження F, кН, спрямованого уздовж кранової колії і викликане ударом крана об тупиковий упор, слід визначати за формулою

,

де  – швидкість пересування крана в момент удару, прийнята такою, що дорівнює половині номінальної, м/с;

f – можливе найбільше осідання буфера, прийняте 0,1 мдля кранів із гнучким підвісом вантажу вантажопідйомністю не більш як 50т груп режимів роботи 1К-7К і 0,2м –в інших випадках;

т –приведена маса крана, що визначається за формулою

,

тут тb –маса моста крана, т;

mc – маса візка, т;

mq вантажопідйомність крана, т;

коефіцієнт;

k= 0 – для кранів із гнучким підвісом;

k= 1 – для кранів із жорстким підвісом вантажу;

l – проліт крана, м;

l1 –наближення візка, м.

Розрахункове значення розглядуваного навантаження з урахуванням коефіцієнта надійності за навантаженням  (див. 4.8) приймається не більшим від граничних значень, наведених у таблиці:

Крани

Граничні значення навантажень F, кН (тс)

Підвісні (ручні й електричні) і мостові ручні

10 (1)

Електричні мостові:

 

загального призначення груп режимів роботи 1К-3К

50 (5)

загального призначення і спеціальні груп режимів роботи
4К-7К, а також ливарні

150 (15)

спеціальної групи режимів роботи 8К з підвісом вантажу:

 

гнучким

250 (25)

жорстким

500 (50)

 


Додаток Е
(довідковий)

ХАРАКТЕРИСТИЧНІ ЗНАЧЕННЯ НАВАНТАЖЕНЬ І ВПЛИВІВ ДЛЯ МІСТ УКРАЇНИ

w0 – вітрове навантаження (в паскалях)

S0 –снігове навантаження (в паскалях)

В –товщина стінки ожеледі (в мм)

Wвітрове навантаження при ожеледі (в паскалях)

 

Міста обласного

підпорядкування

W0

(Па)

S0

(Па)

b

(мм)

WB

(Па)

Київ

370

1550

19

160

Севастополь

460

770

13

250

АР Крим

 

 

 

 

Сімферополь

460

820

15

210

Алушта

450

860

15

160

Джанкой

480

850

16

200

Євпаторія

490

730

15

250

Керч

540

920

16

310

Красноперекопськ

510

780

16

260

Саки

480

760

15

230

Армянськ

510

780

16

260

Феодосія

500

1000

14

240

Судак

470

940

15

160

Ялта

470

830

13

180

Вінницька область

 

 

 

 

Вінниця

470

1360

17

220

Жмеринка

480

1360

19

240

Могилів-Подільський

470

1280

19

210

Хмільник

450

1390

18

210

Волинська область

 

 

 

 

Луцьк

480

1240

17

210

Володимир-Волинський

500

1200

17

160

Ковель

460

1200

13

160

Нововолинськ

500

1240

15

170

 

Дніпропетровська область

 

 

 

 

Дніпропетровськ

470

1340

19

260

Вільногірськ

440

1190

19

220

Дніпродзержинськ

470

1280

19

230

Жовті Води

440

1170

19

260

Кривий Ріг

440

1110

19

260

Марганець

460

1040

18

260

Нікополь

460

1020

17

260

Новомосковськ

470

1390

19

260

Орджонікідзе

460

1030

18

260

Павлоград

480

1390

17

260

Первомайськ

500

1380

19

260

Синельникове

480

1350

19

260

Тернівка

490

1390

18

260

Донецька область

 

 

 

 

Донецьк

500

1500

22

260

Авдіївка

490

1450

22

230

Артемівськ

480

1380

22

210

Горлівка

500

1500

22

210

Дебальцеве

500

1440

26

210

Дзержинськ

500

1480

22

240

Димитров

480

1420

19

210

Добропілля

480

1410

19

210

Докучаївськ

500

1520

23

300

Єнакієве

500

1470

24

240

Жданівка

500

1160

19

250

Маріуполь

600

1380

28

350

Кіровське

500

1490

25

240

Костянтинівка

480

1400

21

210

Краматорськ

470

1400

21

210

Красноармійськ

480

1410

19

230

Красний Лиман

460

1390

21

210

Макіївка

500

1490

23

240

Селідове

490

1420

20

250

Слав'янськ

460

1400

21

210

Сніжне

490

1510

28

220

Торез

490

1520

27

220

Вугледар

500

1450

22

300

Харцизьк

500

1500

23

250

Шахтарськ

500

1500

25

240

Ясинувата

500

1470

22

250

Житомирська область

 

 

 

 

Житомир

460

1460

16

200

Бердичів

460

1410

16

200

Коростень

480

1450

16

220

Новоград-Волинський

470

1380

22

220

Закарпатська область

 

 

 

 

Ужгород

370

1340

11

150

Мукачеве

370

1490

12

110

Запорізька область

 

 

 

 

Запоріжжя

460

1110

19

260

Бердянськ

520

1120

26

270

Мелітополь

520

1050

22

340

Токмак

490

1070

19

260

Івано-Франківська область

 

 

 

 

Івано-Франківськ

500

1410

21

170

Болехів

550

1520

17

170

Калуш

530

1440

19

180

Коломия

490

1400

22

160

Яремча

470

1530

19

180

Київська область

 

 

 

 

Біла Церква

390

1520

16

170

Березань

390

1580

19

190

Бориспіль

380

1570

19

160

Бровари

380

1580

19

160

Васильків

380

1530

16

160

Ірпінь

390

1560

19

160

Переяслав-Хмел ьницький

390

1560

18

200

Прип'ять

450

1590

19

190

Фастів

380

1510

16

190

Ржищів

390

1540

18

190

Славутич

430

1600

18

190

Кіровоградська область

 

 

 

 

Кіровоград

410

1230

22

210

Олександрія

430

1250

21

240

Знам'янка

420

1320

22

210

Світловодськ

430

1310

18

210

Луганська область

 

 

 

 

Луганськ

460

1350

28

230

Антрацит

490

1460

30

240

Брянка

480

1410

25

230

Кіровськ

480

1400

23

220

Алчевськ

480

1410

22

230

Краснодон

470

1410

29

230

Красний Луч

490

1470

29

230

Лисичанськ

460

1370

21

210

Первомайськ

480

1400

23

220

Ровеньки

480

1450

31

260

Рубіжне

450

1370

21

180

Свердловськ

480

1450

32

270

Сєверодонецьк

460

1370

22

210

Стаханов

480

1400

24

220

Львівська область

 

 

 

 

Львів

520

1310

15

240

Борислав

540

1500

16

180

Дрогобич

560

1440

16

190

Самбір

530

1400

16

190

Стрий

550

1420

16

180

Трускавець

550

1490

16

180

Червоноград

510

1260

16

230

 

Миколаївська область

 

 

 

 

Миколаїв

470

870

22

260

Вознесенськ

450

990

22

270

Очаків

490

830

22

260

Первомайськ

410

1200

22

260

Южноукраїнськ

430

1090

22

260

Одеська область

 

 

 

 

Одеса

460

880

28

330

Білгород-Дністровський

470

890

27

330

Ізмаїл

500

1100

23

310

Іллічівськ

480

880

28

330

Котовськ

450

1170

23

270

Южний

490

870

24

310

Полтавська область

 

 

 

 

Полтава

470

1450

19

250

Комсомольськ

430

1280

18

240

Кременчук

430

1300

18

230

Лубни

410

1600

16

250

Миргород

420

1540

17

240

Рівненська область

 

 

 

 

Рівне

520

1320

18

240

Дубно

530

1270

17

250

Кузнецовськ

460

1260

13

200

Острог

520

1320

17

250

Сумська область

 

 

 

 

Суми

420

1670

16

250

Охтирка

450

1600

17

240

Глухів

390

1770

17

230

Конотоп

360

1740

15

220

Лебедин

430

1640

18

220

Ромни

380

1730

19

230

Шостка

390

1790

16

220

 

Тернопільська область

 

 

 

 

Тернопіль

520

1390

17

230

Харківська область

 

 

 

 

Харків

430

1600

14

230

Ізюм

430

1460

19

210

Куп'янськ

450

1460

19

210

Лозова

480

1490

19

230

Люботин

450

1570

15

250

Первомайський

450

1510

18

230

Чугуїв

430

1600

15

220

Херсонська область

 

 

 

 

Херсон

480

760

19

290

Каховка

460

840

19

320

Нова Каховка

450

820

19

320

Хмельницька область

 

 

 

 

Хмельницький

500

1340

19

230

Кам'янець-Подільський

460

1270

19

210

Нетішин

520

1330

18

210

Славута

510

1350

18

210

Шепетівка

500

1370

19

210

Черкаська область

 

 

 

 

Черкаси

420

1520

18

220

Ватутіне

410

1420

19

210

Канів

410

1540

15

210

Золотоноша

410

1560

18

210

Сміла

420

1480

18

210

Умань

440

1440

19

210

Чернівецька область

 

 

 

 

Чернівці

500

1320

22

210

Чернігівська область

 

 

 

 

Чернігів

410

1720

16

160

Ніжин

370

1690

15

180

Прилуки

370

1640

19

210

             

Додаток Ж
(обов'язковий)

СХЕМИ СНІГОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ І КОЕФІЦІЄНТИ

Схема 1. Будинки з односхилими та двосхилими покриттями

Варіанти 2 і 3 слід враховувати для будинків із двосхилими покриттями (профіль б), при цьому варіант 2 – при , а варіант 3 – при  тільки при наявності ходових містків або аераційних пристроїв по гребеню покрівлі.

Схема 2. Будинки зі склепінчастими та близькими до них за обрисом покриттями

де  кут нахилу покриття, град


Схема 2'. Покриття у вигляді стрільчастих арок

Варіант 1 застосовується для будівель без ходового містка. Варіант 2 застосовується для будівель з ходовим містком.

При холодній покрівлі і холодному режимі всередині будівлі (–t°С):

=1,35; =1,75.

При холодній покрівлі і теплому режимі в будівлі (+t°С):

=2,1; =2,2.

При  20° необхідно використовувати схему 1б, приймаючи L= L1.

Схема 3. Будівлі з поздовжніми ліхтарями, закритими зверху

=0,8

але не більш як

4,0 – для ферм і балок при нормативному значенні ваги покриття 1,5 кПа і менше;

2,5 – для ферм і балок при нормативному значенні ваги покриття понад 1,5 кПа;

2,0 – для залізобетонних плит покриття прольотом 6 мі менше і для сталевого профільованого настилу;

2,5 – для залізобетонних плит прольотом більш як 6 м, а також для прогонів незалежно від прольоту;

b1= h1але не більш як b.

При визначенні навантаження біля торця ліхтаря для зони В значення коефіцієнта в обох варіантах слід приймати таким, що дорівнює 1,0.

Примітки:

1.Схеми варіантів 1 і 2 слід застосовувати також для двосхилих і склепінчастих покриттів дво-трипролітних будівель з ліхтарями в середній частині будівель.

2.Вплив вітровідбійних щитів на розподіл снігового навантаження біля ліхтарів не враховувати.

3.Для плоских схилів при b>48 м слід враховувати місцеве підвищене навантаження біля ліхтаря, як біля перепадів (див. схему 8).

Схема 3'. Будівлі з поздовжніми ліхтарями, відкритими зверху

Значення b(b1, b2т слід визначати згідно з вказівками до схеми 8; проліт Lприймається таким, що дорівнює відстані між верхніми кромками ліхтарів.


Схема 4. Шедові покриття

Схеми слід застосовувати для шедових покриттів, у тому числі з похилим заскленням і склепінчастим обрисом покрівлі.

Схема 5. Дво- і багатопролітні будівлі з двосхилими покриттями

Варіант 2 слід враховувати при.

Схема 6. Дво- і багатопролітні будівлі зі склепінчастими і близькими до них за обрисами покриттями

Варіант 2 слід враховувати при f/L> 0,1.

Для залізобетонних плит покриттів значення коефіцієнтів  слід приймати не більш
як 1,4


Схема 7. Дво- і багатопролітні будівлі з двосхилими і склепінчастими покриттями з поздовжнім ліхтарем

Коефіцієнт  слід приймати для прольотів з ліхтарем відповідно до варіантів 1 і 2 схеми 3, для прольотів без ліхтаря –з варіантами 1 і 2 схем 5 і 6.

Для плоских двосхилих () і склепінчастих (f/L<0,1) покриттів при L1> 48 м слід враховувати місцеве підвищене навантаження, як біля перепадів (див. схему 8).

 

Схема 8. Будівлі з перепадом висоти

Снігове навантаження на верхнє покриття слід приймати у відповідності зі схемами 1-7, а на нижнє –у двох варіантах: за схемами 1-7 і схемою 8 (для будівель –профіль "а", для навісів –профіль "б").

Коефіцієнт  слід приймати таким, що дорівнює

,

де h – висота перепаду, м, яка відлічується від карниза верхнього покриття до покрівлі нижнього і при значенні більш як 8 м приймається при визначенні  такою, що
дорівнює 8 м;

,  – довжини верхньої () і нижньої () ділянок покриття, з яких переноситься сніг у зону перепаду висот, м; їх слід приймати:

для покриттів без поздовжніх ліхтарів чи з поперечними ліхтарями – =L2 ,=L2 ;

для покриттів з поздовжніми ліхтарями – ;  (при цьому  і  слід приймати не менш ніж 0);

т1, т2 –частки снігу, що переносяться вітром до перепаду висот; їхні значення для верхнього (т1) і нижнього (m2) покриттів слід приймати залежно від їхнього профілю: 0,4 – для плоского покриття з , склепінчастого з f/L* 1/8; 0,3 – для плоского покриття з , склепінчастого f/L>l/8 і покрівель з поперечними ліхтарями. Для понижених покриттів завширшки a< 21 мзначення т2слід приймати: m2=0,5k1 k2 k3, але неменш ніж 0,1, де ;  (при зворотному ухилі, показаному на рисунку пунктиром,k2= 1); , але не менш ніж0,3 (а –в м; ,  в град).

Довжину зони підвищених сніговідкладень bслід приймати такою, що дорівнює:

при але не більш як 16 м;

при, але не більш ніж 5hі не більш як 16 м.

Коефіцієнти , прийняті для розрахунків (показані на схемах для двох варіантів), не повинні перевищувати:

 (де в м; S0 в кПа);

4 – якщо нижнє покриття є покриттям будівлі;

6 – якщо нижня покрівля є навісом.

Коефіцієнт слід приймати:  = 1 – 2 m2.

Примітки:

1.При d1(d2)>12м значення  для ділянки перепаду довжиною d1(d2)слід визначати без урахування впливу ліхтарів на підвищеному (пониженому) покритті.

2.Якщо прольоти верхнього (нижнього) покриття мають різний профіль, то при визначенні  необхідно приймати відповідне значення т1(т2) для кожного прольоту в межах  ().

3.Місцеве навантаження біля перепаду не слід враховувати, якщо висота перепаду, м, між двома суміжними покриттямименш як (де  – в кПа).


Схема 9. Будівлі з двома перепадами висоти

Снігове навантаження на верхнє і нижнє покриття слід приймати за схемою 8. Значення , b1, , b2слід визначати для кожного перепаду незалежно, приймаючи: т1і т2у схемі 9 (при визначенні навантажень біля перепадів h1і h2)відповідними m1у схемі 8 і m3(частка снігу, що переноситься вітром по пониженому покриттю) відповідним m2у схемі 8.

При цьому

b3 = b1+ b2 – L3;

Схема 10. Покриття з парапетами

Схему слід застосовувати при

 (h– в м;  – в кПа)

 але не більш як 3.


Схема 11. Ділянки покриттів, що примикають до вентиляційних шахт, які вивищуються над покрівлею, та інші надбудови

Схема стосується ділянок з надбудовами з діагоналлю основи не більш як 15 м. Залежно від конструкції, що розраховується (плит покриття, підкроквяних і кроквяних конструкцій), необхідно враховувати найбільш несприятливе розташування зони підвищеного навантаження (при довільному куті ).

Коефіцієнт , постійний у межах зазначеної зони, слід приймати таким, що дорівнює: 1,0 при d1,5 м;

 при d>1,5 м, але не менш як 1,0 і не більш як:

1,5 при 1,5 < d 5м;

2,0 при 5 < d 10 м;

2,5 при 10< d 5м;

b1= 2h, але не більш як 2d.

Схема 12. Висячі покриття циліндричної форми

 


Додаток І
(обов'язковий)

СХЕМИ ВІТРОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ І АЕРОДИНАМІЧНІ КОЕФІЦІЄНТИ Саеr

Схема 1. Окремо розташовані плоскі суцільні конструкції

Вертикальні поверхні та такі, що відхиляються від вертикальних не більш як на 15°.

Схема 2. Будівлі с двосхилими покриттями

 

 

 

 

 

Коефіцієнт

, град

Значення Сe1, Сe2при h1/l, що дорівнює:

0

0,5

1

*2

се1

0

0

-0,6

-0,7

-0,8

20

+0,2

-0,4

-0,7

-0,8

40

+0,4

+0,3

-0,2

-0,4

60

+0,8

+0,8

+0,8

+0,8

сe2

*60

-0,4

-0,4

-0,5

-0,8

 

 

b/l

Значення Се3 при h1/L, що дорівнює:

0,5

1

*2

1

-0,4

-0,5

-0,6

*2

-0,5

-0,6

-0,6

Примітка. При вітрі, перпендикулярному до торця будівлі, для всієї покрівлі Се= –0,7.


Схема 3. Будівлі зі склепінчастими та близькими до них за обрисом покриттями

 

 

 

 

 

Коефіцієнт

h1/l

Значення Се1, Се2приf/l, що дорівнює:

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

Сe1

0

+0,1

+0,2

+0,4

+0,6

+0,7

0,2

-0,2

-0,1

+0,2

+0,5

+0,7

*1

-0,8

-0,7

-0,3

+0,3

+0,7

Сe2

Довільне

-0,8

-0,9

-1

-1,1

-1,2

Значення Се3 приймається за схемою 2.

Примітка. При вітрі, перпендикулярному до торця будівлі, для всієї покрівлі Се= –0,7.

Схема 4. Будівлі з поздовжнім ліхтарем

Коефіцієнти Се1, Се2, Се3 слід визначати згідно з вказівками до схеми 2.

Примітка. При розрахунку поперечних рам будівель з ліхтарем та вітровідбійними щитами значення сумарного коефіцієнта лобового опору системи «ліхтар-щити» приймається таким, що дорівнює 1,4.

Схема 5. Будівля з поздовжніми ліхтарями

Для покриття будівлі на ділянці АВ коефіцієнти Сeслід приймати за схемою 4.

Для ліхтарів ділянки ВС при  Сx=0,2; при  для кожного ліхтаря Сx=; при >8 Сх=0,8, тут . Для решти ділянок покриття Сх= –0,5.

Примітка. Для підвітряної, завітряної та бічних стін будівель коефіцієнти тиску слід визначати відповідно до вказівок до схеми 2.

Схема 6. Будівлі з поздовжніми ліхтарями різної висоти

Коефіцієнти  слід визначати згідно з вказівками до схеми 2, де при визначенні Се1 за h1треба приймати висоту підвітряної стіни будівлі.

Для ділянки АВ Се слід визначати так само, як для ділянки ВС схеми 5, де за h1-h2треба приймати висоту ліхтаря.

Примітка. Для підвітряної, завітряної та бічних стін будівель коефіцієнти тиску слід визначати згідно з вказівками до схеми 2.

Схема 7. Будівлі з шедовими покриттями

Для ділянки АВ Се слід визначати згідно з вказівками до схеми 2.

Для ділянки ВС Се= – 0,5.

Примітки.

1.Силу тертя необхідно враховувати при довільному напрямку вітру, при цьому Сf=0,04.

2.Для підвітряної, завітряної та бічних стін будівель коефіцієнти тиску слід визначати згідно з вказівками до схеми 2.

 

Схема 8. Будівлі з зенітними ліхтарями

Для підвітряного ліхтаря коефіцієнт Се слід визначати згідно з вказівками до схеми 2, для іншої частини покриття –як для ділянки ВС схеми 5.

Примітка. Для підвітряної, завітряної та бічних стін будівель коефіцієнти тиску слід визначати згідно з вказівками до схеми 2.


Схема 9. Будівлі, постійно відкриті з одного боку

При5% ; при   слід приймати таким, що дорівнює Сi3, визначеним згідноз вказівками до схеми 2; Сi2=+0,8.

Примітки.

1.Коефіцієнти Се на зовнішній поверхні слід приймати згідно з вказівками до схеми 2.

2.Проникність огородження  слід визначати як відношення сумарної площі наявних у ньому прорізів до повної площі огородження. Для герметичної будівлі слід приймати Сi=0. В будівлях, вказаних у 9.3в, характеристичне значення внутрішнього тиску на легкі перегородки (при їхній поверхневій щільності менш як 100 кг/м2) слід приймати 0,2w0, але не менш ніж 0,1 кПа (10 кгс/м2).

3.Для кожної стіни будівлі знак "плюс" або "мінус" для коефіцієнта Сi1при  слід визначати виходячи з умови реалізації найбільш несприятливого варіанта навантаження.

Схема 10. Уступи будівель при <15°

Для ділянки CDCe=0,7. Для ділянки ВС Се слід визначати лінійною інтерполяцією значень, що приймаються в точках В і С. Коефіцієнти Се1і Се3 на ділянці АВ слід приймати згідно з вказівками до схеми 2 (де bіl – розміри в плані всієї будівлі).

Для вертикальних поверхонь коефіцієнт Се треба визначати згідно з вказівками до схем 1 і 2.

Схема 11. Навіси

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тип схеми

, град

Значення коефіцієнтів

Се1

Се2

Се3

Се4

I

10

+0,5

-1,3

-1,1

0

20

+1,1

0

0

-0,4

30

+2,1

+0,9

+0,6

0

II

10

0

-1,1

-1,5

0

20

+1,5

+0,5

0

0

30

+2

+0,8

+0,4

+0,4

III

10

+1,4

+0,4

-

-

20

+1,8

+0,5

-

-

30

+2,2

+0,6

-

-

IV

10

+1,3

+0,2

-

-

20

+1,4

+0,3

-

-

30

+1,6

+0,4

-

-

Примітки.

1.Коефіцієнти Сe1, Се2, Се3, Cе4слід відносити до суми тисків на верхню і нижню поверхні навісів. Для від'ємних значень Сe1, Се2, Се3, Cе4напрямок тиску на схемах слід змінювати на протилежний.

2.Для навісів із хвилястим покриттям Сf=0,04.

Схема 12а. Сфера

,град

0

15

30

45

60

75

90

105

120

135

150

175

180

Ce

+1,0

+0,8

+0,4

-0,2

-0,8

-1,2

-1,25

-1,0

-0,6

-0,2

+0,2

+0,3

+0,4

 

Число Рейнольдса

Ce

Re< 105

1,3

2х105**3х105

0,6

Re< 4x105

0,2

діаметр сфери, м;

w0 –визначається відповідно до 9.6, Па;

Ch – визначається відповідно до 9.9;

z – відстань, м, від поверхні землі до центра сфери;

,  – визначаються відповідно до 9.14, 9.15.

Примітка.Коефіцієнти Сeнаведені при Re>4.105.

Схема 12б. Споруди з круговою циліндричною поверхнею

 

 

h1/d

0,2

0,5

1

2

5

10

25

k1

<0

0,8

0,9

0,95

1,0

1,1

1,15

1,2

>0

1,0

 

 

Покриття

Значення Се2при h1/d, що дорівнює

1/6

1/3

*1

Плоске, конічне при <5º,сферичне f/d*0,1

-0,5

-0,6

-0,8

 

h1/d

1/6

1/4

1/2

1

2

*5

Ci

-0,5

-0,55

-0,7

-0,8

-0,9

-1,05

Примітки.

1.Reслід визначати за формулою до схеми 12а, приймаючи z= h1.

2.Коефіцієнт Сiслід враховувати при опущеному покритті ("плавуча покрівля"), а також при відсутності його.


Схема 13. Призматичні споруди

;

Таблиця 1

5

10

20

35

50

100

k

0,6

0,65

0,75

0,85

0,9

0,95

1

 треба визначати за табл. 2, де , a і  –відповідно максимальний і мінімальний розміри споруди або її елемента в площині, перпендикулярній до напрямку вітру. Для стін із лоджіями при вітрі, паралельному до цих стін, Сf=0,1; для хвилястих покриттів Сf= 0,04.

Для прямокутних у плані будівель приl/b=0,1...0,5 і =40...50° =0,75; рівнодійна вітрового навантаження прикладена в точці 0, при цьому эксцентриситет е = 0,15b.

Число Рейнольдса Reслід визначати за формулою до схеми 12а, приймаючи z= h1,
діаметр описаного кола.

Таблиця 2

Таблиця 3

Ескізи перерізів та напрямків вітру

,град.

l/f

Прямокутник

0

40-50

*1,5

3

2,1

1,6

 

*0,2

0,5

2,0

1,7

Ромб

0

*0,5

1

2

1,9

1,6

1,1

Правильний трикутник

0

180

-

-

2

1,2

Таблиця 4

Ескізи перерізів та напрямків вітру

,град

п (кількість сторін)

 при Re>4.105

Правильний многокутник

Будь-який

5

6-8

10

12

1,8

1,5

1,2

1,0

Схема 14. Споруди та їхні елементи з круговою циліндричною поверхнею (резервуари, градирні, вежі, димарі), проводи і троси, а також круглі трубчасті і суцільні елементи наскрізних споруд

визначається за табл.1 схеми 13;

 –визначається за графіком.

Примітки.

1.Reслід визначати за формулою до схеми 12а, приймаючи z= h, діаметр споруди. Значення  приймаються: для дерев'яних конструкцій =0,005 м; для цегляної кладки =0,01 м; для бетонних і залізобетонних конструкцій =0,005 м; для сталевих конструкцій =0,001 м; для проводів і тросів діаметром d=0,01d; для ребристих поверхонь із ребрами висотою b=b.

2.Для хвилястих покриттів Сf=0,04.

3.Для проводів і тросів (у тому числі і вкритих ожеледдю) Cf=1,2. Для проводів і тросів d* 20 мм, вільних від ожеледі, значення Сх допускається знижувати на 10%.


Схема 15. Елементи споруд з прокатних профілів

Результуюча сила Fможе бути подана в двох варіантах:

як сума компонентів Fxі FY, спрямованих уздовж і поперек вітрового потоку, для обчислення яких використовуються аеродинамічні коефіцієнти Сх іСу;

як сума компонентів FNі FT, спрямованих уздовж характерних осей поперечного перерізу, для обчислення яких використовуються аеродинамічні коефіцієнти СТ і cn

 

Cx

Cy

CT

CN

Cx

Cy

CT

CN

Cx

Cy

CT

CN

+1,49

0

+1,05

+1,05

+1,20

0

0

+1,20

+1,20

+0,60

+0,60

+1,20

45°

+1,08

-1,29

+1,08

+1,29

+1,02

-0,51

+0,36

+1,08

+1,10

+0,42

+0,48

+1,08

90°

+1,02

+0,42

+0,42

-1,02

+0,36

0

+0,36

0

+0,48

-1,20

+0,48

+1,20

135°

+1,14

-0,12

+0,12

-1,14

+0,85

+0,51

+0,24

-0,96

+1,00

+0,32

+0,48

-0,83

180°

+1,11

0

-0,78

-0,78

+1,08

0

0

-1,08

+1,20

-0,06

+0,06

-1,20

 

 

Cx

Cy

CT

CN

Cx

Cy

CT

CN

Cx

Cy

CT

CN

+0,96

0

0

+0,96

+1,08

0

0

+1,08

+0,90

0

0

+0,90

45°

+1,42

+0,49

+1,35

+0,66

+0,76

0

+0,54

+0,54

+0,68

-0,55

+0,09

+0,87

90°

+1,29

-0,81

+1,29

+0,81

+1,08

0

+1,08

0

+0,55

+0,43

+0,55

-0,43

135°

+0,81

+0,21

+0,42

-0,72

+0,55

0

+0,39

-0,39

+0,55

-0,34

+0,63

-0,15

180°

+1,20

0

0

-1,20

+1,08

0

0

-1,08

+0,87

0

0

-0,87

 


 

 

Cx

Cy

CT

CN

Cx

Cy

CT

CN

Cx

Cy

CT

CN

+1,20

0

0

+1,20

+1,20

0

0

+1,20

+0,93

0

0

+0,93

45°

+0,81

-0,72

+0,06

+1,08

+1,02

-0,51

+0,36

+1,08

+1,31

-0,13

+0,84

+1,02

90°

+0,06

0

+0,06

0

+0,51

0

+0,51

0

+1,14

0

+1,14

0

 

Cx

Cy

CT

CN

Cx

Cy

CT

CN

Cx

Cy

CT

CN

+1,14

0

0

+1,14

+1,26

0

0

+1,26

+0,75

0

0

+0,75

45°

+1,27

0

+0,90

+0,90

+0,89

-0,30

+0,42

+0,84

+1,23

-0,13

+0,78

+0,96

90°

+1,14

0

+1,14

0

+0,45

0

+0,45

0

+0,78

0

+0,78

0

Схема 16. Окремо розташовані плоскі ґратчасті конструкції

.

Вітрове навантаження слід відносити до площі, обмеженої контуром конструкції Ak, при цьому припускається, що сума площ Aii-х елементів, що є проекціями на площину конструкції, задовольняє умову

.

Аеродинамічний коефіцієнт і-roелемента конструкцій Сxi, для профілів визначається за схемою 15, при цьому допускається приймати Сxi=1,4, а для трубчастих елементів –за графіком до схеми 14 при  (див. табл. 2 схеми 13).

Напрямок осі Xзбігається з напрямком вітру і перпендикулярний до площини конструкції.


Схема 17. Ряд плоских паралельно розташованих ґратчастих конструкцій

 

 

Для підвітряної конструкції коефіцієнт Сх1визначається так само, як для схеми 16; припускається,що й у цій схемі .

Для другої і наступних конструкцій Сх2=Cх1.

Для ферм із труб при   при  визначається за таблицею:

 

 

Значення  для ферм з профілів та труб при  і b/h, що дорівнює:

1/2

1

2

4

6

0,1

0,93

0,99

1

1

1

0,2

0,75

0,81

0,87

0,9

0,93

0,3

0,56

0,65

0,73

0,78

0,83

0,4

0,38

0,48

0,59

0,65

0,72

0,5

0,19

0,32

0,44

0,52

0,61

0,6

0

0,15

0,3

0,4

0,5

Тут h –мінімальний розмір контуру; для прямокутних і трапецієподібних ферм довжина найменшої сторони контуру; для круглих ґратчастих конструкцій їхній діаметр; для еліптичних і близьких до них за обрисом конструкцій довжина меншої осі; відстань між сусідніми фермами.

Reслід визначати за формулою до схеми 12а, де середній диаметр трубчастих елементів; допускається приймати таким, що дорівнює відстані від поверхні землі до верхнього пояса ферми. Коефіцієнт  слід визначати за вказівками до схеми 16.

Схема 18. Ґратчасті вежі та просторові ферми

Аеродинамічний коефіцієнт Сt, стосується площі контуру підвітряної грані, припускається, що й у цій схемі .

Коефіцієнт Сх визначається так само, як для схеми 16, а коефіцієнт  – як для схеми 17. Коефіцієнт k1визначається за таблицею, наведеною нижче. При напрямку вітру по діагоналі чотиригранних квадратних у плані веж коефіцієнт k1для сталевих веж з одиничних елементів слід зменшувати на 10 %; для дерев'яних веж із складених елементів –збільшувати на 10 %.

 

Ескізи форм контуру поперечного перерізу і напрямку вітру

k1

1,0

0,9

1,2

 

Схема 19. Ванти та нахилені трубчасті елементи, розташовані у площині потоку

,

Сх визначається за вказівками до схеми 14.


 

УКНД 91.080

Ключові слова: вітрові навантаження, кранові навантаження, навантаження і впливи, ожеледні навантаження, розрахункові значення навантажень, система надійності та безпеки в будівництві, снігові навантаження сполучення навантажень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Подпишитесь на новости строительства:

 

 

Выбор редакции: