Якщо розрахунок проводиться виходячи з технологічних вимог, слід розглядати дію навантажень, що впливають на роботу технологічного устаткування.

Якщо розрахунок проводиться виходячи з конструктивних вимог, слід розглядати дію навантажень, що можуть призвести до ушкодження суміжних елементів внаслідок значних прогинів і переміщень.

Якщо розрахунок проводиться виходячи з фізіологічних вимог, слід розглядати стан конструкцій, який пов'язаний з коливаннями, і при проектуванні необхідно враховувати навантаження, що впливають на коливання конструкцій.

Якщо розрахунок проводиться виходячи з естетико-психологічних вимог, слід розглядати дію постійних і довгострокових навантажень.

Для конструкцій покриттів і перекриттів, запроектованих з будівельним підйомом при обмеженні прогину естетико-психологічними вимогами, обумовлений прогин слід зменшувати на величину будівельного підйому.

4.4 Граничні прогини елементів конструкцій покриттів і перекриттів, які обмежуються виходячи з технологічних, конструктивних і фізіологічних вимог, слід відлічувати від зігнутої осі, що відповідає станові елемента під час прикладення навантаження, від якого обчислюється прогин.

Прогини, що обмежуються виходячи з естетико-психологічних вимог, слід відлічувати від прямої, що з'єднує опори цих елементів.

За наявності між стінами капітальних перегородок (практично такої самої висоти, як і стіни) значенняlу поз. 2 табл. 1 слід приймати таким, що дорівнює відстаням між внутрішніми поверхнями несучих стін (колон) і цими перегородками (чи між внутрішніми поверхнями перегородок (рис. 1).

Рисунок 1 –Схеми для визначення значеньl(l₁, l₂, l₃)за наявності між стінами капітальних перегородок: а) однієї в прогоні; б) двох у прольоті; 1 – несучі стіни (колони); 2 – капітальні перегородки; 3 – перекриття (покриття) до прикладення навантаження; 4 – перекриття (покриття) після прикладення навантаження; 5 – лінії відліку прогинів; 6 – зазор

4.5   Прогини елементів конструкцій не обмежуються виходячи з естетико-психологічних вимог, якщо вони не погіршують зовнішнього вигляду конструкцій (наприклад, мембранні покриття, похилі козирки, конструкції з провисаючим або трохи піднятим нижнім поясом) або якщо елементи конструкцій закриті від огляду. Прогини не обмежуються виходячи з зазначених вимог і для конструкцій перекриттів і покриттів над приміщеннями з нетривалим перебуванням людей (наприклад, трансформаторних підстанцій, горищ).

Примітка. Для всіх типів покриттів цілісність покрівельного килима слід забезпечувати, як правило, конструктивними заходами (наприклад, використанням компенсаторів, створенням нерозрізності елементів покриття), а не підвищенням жорсткості несучих елементів.

4.6   Для елементів конструкцій будівель і споруд, граничні прогини і переміщення яких не обумовлені цим та іншими нормативними документами, вертикальні і горизонтальні прогини і переміщення від постійних, тривалих і короткочасних навантажень не повинні перевищувати 1/150 прольоту або 1/75 вильоту консолі.

5 ВЕРТИКАЛЬНІ ГРАНИЧНІ ПРОГИНИ ЕЛЕМЕНТІВ КОНСТРУКЦІЙ

5.1Вертикальні граничні прогини елементів конструкцій і навантаження, від яких слід визначати прогини, наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Прогин елементів покриттів і перекриттів, обмежений виходячи з конструктивних вимог, не повинен перевищувати відстані (зазору) між нижньою поверхнею цих елементів і верхом перегородок, вітражів, віконних і дверних коробок, розташованих під несучими елементами.

Зазор між нижньою поверхнею елементів покриттів і перекриттів і верхом перегородок, розташованих під елементами, як правило, не повинен перевищувати 40 мм. У тих випадках, коли виконання зазначених вимог пов'язане зі збільшенням жорсткості покриттів і перекриттів, необхідно конструктивними заходами уникати цього збільшення (наприклад, розміщенням перегородок не під згинними балками, а поруч з ними).

5.2 Відстань (зазор) від верхньої точки візка мостового крана до нижньої точки прогнутих несучих конструкцій покриттів (чи предметів, прикріплених до них) повинна бути не менш як 100 мм.

5.3 Прогини елементів покриттів повинні бути такими, щоб, незважаючи на їхню наявність, був забезпечений ухил покрівлі не менш як 1/200 в одному з напрямків (крім випадків, наведених в інших нормативних документах).

5.4 Прогини кроквяних конструкцій при наявності підвісних кранових шляхів
(див. табл. 1, поз. 2,г) слід приймати як різницю між прогинами суміжних кроквяних конструкцій (рис. 2).

Рисунок 2 – Схема для визначення прогинів кроквяних конструкцій при наявності кранових колій: 1 – кроквяні конструкції; 2 – балка підвісної кранової колії; 3 – підвісний кран; 4 – вихідне
положення кроквяних конструкцій;f₁ –прогин найбільш навантаженої кроквяної конструкції;
f₂ –прогини кроквяних конструкцій, суміжних з найбільш навантаженою кроквяною конструкцією.

5.5Граничні прогини елементів перекриттів (балок, ригелів, плит), сходів, балконів, лоджій, приміщень житлових і громадських будівель, а також побутових приміщень виробничих будівель виходячи з фізіологічних вимог слід визначати за формулою

                                              (2)

де g –прискорення вільного падіння;

р –експлуатаційне значення питомого навантаження від людей, що збуджують коливання, приймається за табл. 2;

р₁ –квазіпостійне значення питомого навантаження на перекриття, приймається за табл. 2 і табл. 6.2 ДБН В.1.2-2:2006.

q –експлуатаційне значення питомого навантаження від ваги елемента, що розраховується, і конструкцій, що спираються на нього (кПа);

п –частота прикладення навантаження при ходьбі людини, приймається за табл. 2;

b –коефіцієнт, приймається за табл. 2.

Таблиця 2

Прогини слід визначати від суми навантажень , де  –коефіцієнт, що визначається за формулою (6.1) ДБН В.1.2-2:2006.

6 ГОРИЗОНТАЛЬНІ ГРАНИЧНІ ПРОГИНИ КОЛОН І ГАЛЬМОВИХ КОНСТРУКЦІЙ ВІД КРАНОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ

6.1Горизонтальні граничні прогини колон будівель, обладнаних мостовими кранами, кранових естакад, а також балок кранових колій і гальмових конструкцій (балок або ферм) слід приймати за табл. 3, але не меншими ніж 6 мм.

Прогини слід перевіряти на відмітці голівки кранових рейок від сил гальмування візка одного крана, спрямованих поперек кранової колії, без врахування крену фундаментів.

Таблиця 3

6.2   При визначенні прогинів колон одноповерхових будівель і естакад від горизонтальних кранових навантажень розрахункову схему колон слід приймати з урахуванням умов їхнього закріплення, вважаючи, що колона:

у будівлях і критих естакадах не має горизонтального зміщення на рівні верхньої опори (якщо покриття не утворює жорсткого в горизонтальній площині диска, слід враховувати горизонтальну піддатливість цієї опори);

у відкритих естакадах розглядається як консоль.

6.3      Горизонтальні граничні зближення кранових шляхів відкритих естакад від горизонтальних і позацентрово прикладених вертикальних навантажень від одного крана (без урахування крену фундаментів), що обмежуються виходячи з технологічних вимог, слід приймати такими, що дорівнюють 20 мм.

7 ГОРИЗОНТАЛЬНІ ГРАНИЧНІ ПЕРЕМІЩЕННЯ І ПРОГИНИ КАРКАСНИХ БУДІВЕЛЬ, ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ КОНСТРУКЦІЙ І ОПОР КОНВЕЄРНИХ ГАЛЕРЕЙ ВІД ВІТРОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ, КРЕНУ ФУНДАМЕНТІВ І ТЕМПЕРАТУРНИХ КЛІМАТИЧНИХ ВПЛИВІВ

7.1 Горизонтальні граничні переміщення каркасних будівель, що обмежуються виходячи з конструктивних вимог (забезпечення цілісності заповнення каркаса стінами, перегородками, віконними і дверними елементами), наведені в табл. 4.

Горизонтальні переміщення каркаса слід визначати в площині стін і перегородок, цілісність яких повинна бути забезпечена.

При зв'язевих каркасах багатоповерхових будівель заввишки понад 40 м перекіс поверхових комірок, що примикають до діафрагм жорсткості, що дорівнює (f₁/h_s+ f₂/l)
(рис. 3), не повинен перевищувати 1/300: для поз. 2, 1/500 для поз. 2, а і 1/700 для поз. 2, б табл. 4.

Таблиця 4

Рисунок 3 –Схема перекосу поверхових комірок (2), що примикають до діафрагм жорсткості (1) у
будівлях зі зв'язевим каркасом (пунктиром показана схема каркаса до прикладення навантаження)

7.2 Горизонтальні переміщення каркасних будівель слід визначати, як правило, з урахуванням крену (повороту) фундаментів. При цьому навантаження від ваги устаткування, меблів, людей, складованих матеріалів і виробів слід враховувати тільки при суцільному рівномірному навантаженні всіх перекриттів багатоповерхових будинків цими навантаженнями (з урахуванням їхнього зниження залежно від числа поверхів), за винятком випадків, при яких за умовами нормальної експлуатації передбачається інше навантаження.

Крен фундаментів слід визначати з урахуванням вітрового навантаження, прийнятого в розмірі 30 % експлуатаційного розрахункового значення.

Для будівель заввишки до 40м, а також опор конвеєрних галерей будь-якої висоти крен фундаментів, який виникає під вітровим навантаженням, допускається не враховувати.

7.3Горизонтальні переміщення безкаркасних будівель від вітрових навантажень не обмежуються, якщо їхні стіни, перегородки і з'єднувальні елементи розраховані на міцність і тріщиностійкість.

7.4   Горизонтальні граничні прогини стійок і ригелів фахверка, а також навісних стінових панелей від вітрового навантаження, що обмежуються виходячи з конструктивних вимог, слід приймати такими, що дорівнюютьl/200, деl – розрахунковий прогін стійок або панелей.

7.5   Горизонтальні граничні прогини опор конвеєрних галерей від вітрових навантажень, що обмежуються виходячи з технологічних вимог, слід приймати такими, що дорівнюютьh/250, де h – висота опор від верху фундаменту до низу ферм або балок.

7.6   Горизонтальні граничні прогини колон (стійок) каркасних будівель від температурних кліматичних і усадкових впливів слід приймати такими, що дорівнюють:

h_s/150 – при стінах і перегородках з цегли, гіпсобетону, залізобетону і навісних панелей,

h_s/200 –при стінах, облицьованих природним каменем, з керамічних блоків, із скла (вітражі),

де h_s –висота поверху, а для одноповерхових будівель з мостовими кранами –висота від верхуфундаменту до низу балок кранової колії.

При цьому температурні впливи слід приймати без урахування добових коливань температури зовнішнього повітря і перепаду температури від сонячної радіації.

При визначенні горизонтальних прогинів від температурних кліматичних і усадкових впливів їхні значення не слід підсумовувати з прогинами від вітрових навантажень і від крену фундаментів.

8 ГРАНИЧНІ ВИГИНИ ЕЛЕМЕНТІВ МІЖПОВЕРХОВИХ ПЕРЕКРИТТІВ ВІД ЗУСИЛЬ ПОПЕРЕДНЬОГО ОБТИСНЕННЯ

8.1 Граничні вигиниf_uелементів міжповерхових перекриттів, що обмежуються виходячи з конструктивних вимог, слід приймати такими, що дорівнюють 15 мм приl 3 мі 40 мм – приl 12 м(для проміжних значеньlграничні вигини слід визначати лінійною інтерполяцією).

Вигиниfслід визначати від зусиль попереднього обтиснення, власної ваги елементів перекриттів і ваги підлоги.

УКНД 91.080