•  
  •  
ProfiDOM: ДБН, ДСТУ: В.2 В.2.2 ДБН В.2.2-15-2005. ЖИТЛОВІ БУДИНКИ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Раздел ДБН, ГОСТ, ДСТУ, СНИП активно пополняется 

ДБН В.2.2-15-2005. ЖИТЛОВІ БУДИНКИ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

ДБН В.2.2-15-2005. Житлові будинки. Основні положення

 

Жилые дома. Основные положения.

Homes.The main provisions.

 

На заміну СНиП 2.08.01-89,ДБН 79-92

Чинні від2006-01-01

 

Ці Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію житлових будинків з поз­начкою рівня підлоги верхнього поверху до73,5м (як правило, до25поверхів включно при висоті поверху2,8м): одноквартирні та багатоквартирні, у тому числі спеціалізовані квартирні житлові будинки для осіб похилого віку і сімей з інвалідами та гуртожитки.

При проектуванні житлових будинків вище25поверхів слід керуватися відповідними інди­відуальними технічними вимогами; склад, порядок їх розроблення, погодження та затвердження виконуються за рекомендаціями Держбуду України.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб-суб'єктів підприєм­ницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

Норми не регламентують умови заселення житла різних форм власності та володіння, а також форми володіння нежитловими приміщеннями, розташованими у житловому будинку, які визна­чаються правовими, нормативними та методичними документами, чинними на території України.

Ці Норми не поширюються на проектування інвентарних, мобільних житлових будинків і будинків з тимчасовим проживанням.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку А.

Терміни та визначення понять, які використовуються в цих Нормах, наведені у додатку Б.

1ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1Проектоване житло за рівнем комфорту та соціальної спрямованості поділяють на дві категорії: І іII(див. додаток Б). Вимоги цих Норм поширюються на обидві категорії та враховують заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя та пожежної безпеки мешканців усіх категорій житла.

1.2 При реконструкції житлових будинків, крім вимог цих Норм, слід враховувати ВСН 61, за винятком будинків - пам'яток культурної спадщини, для яких підготовка документації на про­ведення робіт з реконструкції здійснюється за завданнями державних органів з охорони пам'яток культурної спадщини.

1.3Проектування житлових будинків здійснюють з урахуванням факторів, викликаних над­звичайними ситуаціями, у тому числі пожежею. При розрахунку будинків на впливи, викликані надзвичайними ситуаціями, слід керуватисяГОСТ 27751,ДБН В.1.1-7.

1.4Розміщення одно- та багатоквартирних житлових будинків, пов'язаних з ними госпо­дарських будівель, технічних будинків та споруд на території мікрорайонів (кварталів) і садибної забудови, розриви між ними визначаються проектами забудови і виконуються згідно з вимогами ДБН Б2.4-1,ДБН360і ДержСанПіН173.

1.5У випадку розміщення в першому поверсі багатоквартирних житлових будинків вбу­дованих нежитлових приміщень масового відвідування (магазини, адміністративні приміщення тощо) підходи і під'їзди до них не повинні перешкоджати під'їзду до кожного входу житлового будинку пожежних, санітарних машин та пересувної техніки комунальних служб.

1.6Порядок підрахунку площі квартири у житловому будинку і гуртожитку, площі житлового будинку, площі приміщень, площі забудови, будівельного об'єму, поверховості житлового будинку та перелік обов'язкових техніко-економічних показників наведений у додатку В.

2АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ

Формування об'ємно-планувальної та конструктивної структури будинків

2.1Поверховість і протяжність житлових будинків визначається проектним рішенням на під­ставі АПЗ.

2.2Квартирні житлові будинки для осіб похилого віку і сімей з інвалідами слід проектувати не вище п'яти поверхів. В інших типах житлових будинків квартири для сімей з інвалідами слід розміщувати в перших поверхах. При проектуванні спеціалізованих житлових будинків для ін­валідів і осіб похилого віку, квартир для сімей з інвалідами слід також керуватися вимогами ВСН 62 і ДБН 363.

2.3При проектуванні протяжних окремо розташованих будинків і периметральної забудови кварталу в них повинні бути передбачені наскрізні проїзди для автотранспорту відповідно до вимог ДБН360.Ширина проїзду повинна бути не менше3,5м, висота-не менше4,25м. У цих будинках повинні передбачатися також наскрізні проходи на відстані не більше100м.

2.4При проектуванні малоповерхової високощільної забудови із внутрішнім двориком, у який виходить вісім і більше квартир, до нього повинен бути передбачений в'їзд із параметрами, анало­гічними зазначеним у2.3.

2.5Розміщення житлових приміщень у цокольних, підвальних і підземних поверхах житлових будинків не допускається.

2.6При розробленні конструктивного рішення житлових будинків, що зводяться у звичайних умовах будівництва, слід керуватися ДБНB.1.1-7,СНиП2.01.01,СНиП2.01.07,СНиП2.02.01, СНиП2.03.01,СНиПІІ-22,СНиПІІ-23,СНиПІІ-25.В особливих умовах будівництва (сейсмічні райони, просідаючі ґрунти, підроблювані території тощо) необхідно додатково керуватися СНиП 2.02.03, СНиП ІІ-7, ДБН B.1.1-3, ДБН B.1.1-5.

2.7 Огороджувальні конструкції житлових будинків слід проектувати із застосуванням мате­ріалів, що задовольняють вимоги енергозбереження (див. 6.1) і пожежної безпеки згідно з ДБН B.1.1-7.

2.8 Конструктивна система житлових будинків повинна бути запроектована так, щоб забез­печити її загальну стійкість при аварійних ненормованих локальних руйнівних навантаженнях на окремі несучі конструкції, як мінімум на час, необхідний для евакуації людей (вибухи різного типу, пожежі, падіння важких предметів, наїзди важкого транспорту тощо).

Вимоги до окремих елементів будинків

2.9 Висота житлових поверхів від підлоги до підлоги у житлових будинках повинна бути не менше 2,8 м. Висота житлових приміщень від підлоги до стелі - не менше 2,5 м. У районах із середньомісячною температурою липня 21 °С і більше висоту житлових поверхів необхідно прий­мати не менше 3,0 м, а висоту житлових приміщень - не менше 2,7 м. Висоту внутрішньоквар-тирних коридорів, санвузлів та інших підсобних приміщень допускається знижувати до 2,1 м.

2.10Ширина коридору в житлових будинках між сходами чи торцем коридору і сходами повинна бути не менше: при довжині коридору до40м- 1,6м, понад40м- 1,8м. Ширина галереї повинна бути не меншою1,6м. При цьому вимоги5.28ДБН В.1.1-7на житлові будинки не поширюються.

2.11Сходові клітки багатоквартирних житлових будинків, за винятком сходових кліток типів СК2 і Н4, повинні розташовуватися всередині будинку біля зовнішніх стін.

Вибір типу позаквартирних евакуаційних сходових кліток провадиться згідно з вимогами розділу4цих Норм з урахуванням ДБН В.1.1-7.

2.12Кількість підйомів в одному сходовому марші або на перепаді рівнів повинна бути не менше трьох і не більше18.Найменша ширина маршу в секційних, коридорних і галерейних будинках 1,05...1,2 м; найбільший уклон маршів у секційних двоповерхових житлових будинках - 1:1,5; триповерхових і більше, а також коридорних і галерейних житлових будинках - 1:1,75. Марші сходів, що ведуть у підвальні та цокольні поверхи, використовувані з технічною метою, допус­каються шириною0,9м, а їх уклон-не більше1:1,25.

Примітка1.Ширина сходового маршу визначається, як відстань між стіною і його огорожею або між його огорожами. Така ширина не повинна перевищувати довжину проступів.

Примітка2.Ширина сходової площадки повинна бути не меншою від ширини маршу.

Примітка3.При реконструкції будинків допускається збереження існуючих уклону і ширини сходових маршів і площадок.

В одноквартирних, двоквартирних і зблокованих житлових будинках заввишки до трьох по­верхів ширина маршу внутрішніх сходів повинна бути не менше0,9м, а найбільший його уклон- 1:1,25.

2.13При усіх зовнішніх входах до житлових будинків слід передбачати тамбури глибиною не менше1,4м. При входах до багатоквартирних будинків допускається передбачати приміщення із санвузлом для чергового персоналу (консьєржа / консьєржки), комору для зберігання прибирального інвентарю. Зазначені вище приміщення (крім тамбурів) повинні розташовуватися поза схо­довими клітками. Розміщення спальних місць у приміщенні чергового персоналу (консьєржа/ консьєржки) не допускається.

Вхідні двері до будинків повинні обладнуватися кодовими замками, якщо згідно з5.46не передбачено обладнання їх замково-переговорними пристроями з дистанційним керуванням.

2.14Вхід до одноквартирного житлового будинку може влаштовуватися через засклену ве­ранду. При цьому для входу в житлове приміщення повинно бути не менше трьох дверей (уIVBкліматичній зоні-двох дверей). Допускається влаштування подвійних дверей, а також розміщення головного входу до одноквартирного житлового будинку у цокольному поверсі. При цьому пе­редпокій із сходинками має бути опалюваним.

2.15Приміщення електрощитової влаштовується згідно з вимогами ПУЕ та ДНАОП0.00-1.32. У багатоповерхових житлових будинках електрощитові розміщують, як правило, на першому по­версі з виходом із неї безпосередньо назовні або у поповерховий позаквартирний коридор (хол).

Не допускається розміщення електрощитової суміжно з житловими приміщеннями, під і над ними. Допускається передбачати електрощитову в підземному поверсі поблизу входу за умови унеможливлення її затоплення та з влаштуванням шумоізоляції огороджувальних конструкцій.

2.16Позначка підлоги приміщень при вході до будинку повинна бути вище позначки тротуару перед входом не менше ніж на0,15м. Позначку низу віконних прорізів приміщень квартир перших поверхів (за винятком квартир з виходом на приквартирну ділянку), як правило, приймають не нижче за1,8м від планувальної позначки землі. Вхідні сходи мають дублюватися пандусами для пересування дитячих та інвалідних колясок.

2.17Дахи слід проектувати з організованим водостоком згідно з ДБН В2.6-14.Допускається передбачати неорганізований водостік з дахів одно-, двоповерхових будинків за умови влаштування козирків над входами. В разі організації зовнішнього водостоку повинні бути передбачені заходи, які виключають утворення і падіння полою.

2.18На дахах житлових будинків слід передбачати огорожу згідно з6.13ДБН В.1.1-7і ГОСТ 25772.Застосування безгорищних дахів (суміщених покриттів) допускається у покриттях мансард, терас у житлових будинках терасного типу та квартирних будинків з квартирами у двох рівнях на верхніх поверхах. Технічні рішення суміщенних покриттів слід передбачати згідно з ДБН В.2.6-14.

2.19 Для будинків з умовною висотою вище 26,5 м (як правило, вище дев'яти поверхів) повинні бути передбачені, а для будинків з умовною висотою вище 13,5 м (як правило, вище п'яти поверхів) рекомендується передбачати конструктивні заходи для кріплення колисок і підвісного риштування при проведенні ремонту фасадів.

2.20 При розробленні об'ємно-планувальних рішень слід враховувати вимоги щодо забезпе­чення доступу персоналу до всіх елементів конструкцій та обладнання для їх періодичного огляду та обслуговування.

Квартири. Рівень їх комфорту і параметри

2.21Одноквартирний (односімейний) житловий будинок і квартиру у багатоквартирному жит­ловому будинку слід проектувати, виходячи з умови їх заселення однією сім'єю.

2.22У квартирах повинні бути передбачені такі приміщення: житлові кімнати і підсобні приміщення-кухня, передпокій, санвузли, внутрішньоквартирні коридори, вбудовані комори, антресолі, літні приміщення тощо.

Типи квартир за кількістю житлових кімнат і їх площі у житлових будинкахIIкатегорії слід приймати за таблицею1.

Таблиця1 -Типи квартир і їх площі залежно від кількості житлових кімнат

 

Кількість житлових кімнат

1

2

3

4

5

Нижня і верхня межа площі квартир, м2

30-40

48-58

60-70

74-85

92-98

Примітка 1.Площі квартир дано без урахування площі літніх приміщень.

Примітка 2.Площі квартир одноквартирних і зблокованих будинків можуть бути збільшені на 5 %.

Примітка 3.З метою уніфікації конструктивно-планувальних рішень багатоквартирних будинків допускається збільшувати площу окремих типів квартир на 5 %.

2.23Рівень комфорту і склад приміщень квартир і одноквартирних будинків у будівлях житла І категорії визначається завданням на проектування, при цьому нижня межа площі квартир повинна бути не нижче від відповідних показників квартир, наведених у таблиці1.

2.24Площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не меншою15м2, в інших квартирах-не менше17м2. Мінімальна площа спальні на одну особу- 10м2, на дві- 14м2. Мінімальна площа кухні в однокімнатній квартирі- 7м2, у дво- та більше кімнатних- 8м2. Мінімальна площа робочої кімнати або кабінету -10м2.

2.25 Житлові кімнати в квартирах IIкатегорії не можуть бути прохідними, за винятком чотирьох-, п'ятикімнатних, у яких через загальну кімнату може передбачатись вхід до однієї зі спалень або робочої кімнати (кабінету).

2.26В однокімнатних квартирах замість кухонь допускається передбачати кухні-ніші за умови їх обладнання електроплитами та влаштування в них примусової вентиляції.

2.27В однокімнатних квартирах допускається суміщений санвузол (ванна, умивальник, унітаз). У дво-, трикімнатних квартирах обох категорій слід передбачати роздільні санвузли (ванна з умивальником і вбиральня з унітазом та умивальником). У квартирах, де чотири і більше кімнат, повинно бути не менше двох суміщених санвузлів, кожен з яких має бути обладнаний унітазом (вбиральня з умивальником та унітазом і ванна кімната з ванною, умивальником та унітазом).

Мінімальні розміри площі санвузлів:

-суміщений санвузол (обладнаний ванною, умивальником, унітазом, місцем для пральної машини)- 3,8м;

-ванна кімната (обладнана ванною, умивальником, місцем для пральної машини)- 3,3м2;

-туалет (вбиральня, обладнана унітазом і умивальником)- 1,5м2;

-туалет (вбиральня, обладнана унітазом без умивальника)- 1,2м2.

2.28Не допускається розміщення вбиральні та ванної (або душової) над житловими кім­натами і кухнями. Ці приміщення допускається розміщувати над кухнею квартир, розташованих у двох рівнях. Не допускається кріплення приладів і трубопроводів безпосередньо до міжквартирних стін і перегородок, які огороджують житлові кімнати.

2.29У сільських населених пунктах допускається будівництво житлових будинків до двох поверхів (не рахуючи цокольного) з неканалізованими вбиральнями типу "люфт-клозет" або біо-туалетом. Приміщення повинно мати природне освітлення та провітрювання. У ІІВ та ІІІВ клі­матичних зонах неканалізовані вбиральні допускається розміщувати в опалюваній частині житлового будинку зі входом через тамбур-шлюз глибиною не менше 1 м. У ІІІБ та IVBкліматичних зонах влаштування "люфт-клозетів" в опалюваній частині житлового будинку не допускається.

2.30Ширина підсобних приміщень квартир повинна бути не менше: кухні - 1,8 м; передпокою- 1,5 м;коридорів, що ведуть до житлових кімнат, - 1,1м.

2.31Кухні, обладнані газовими водонагрівачами, повинні бути забезпечені припливом повіт­ря через кватирки або заґратовані отвори площею не менше0,02м2, які розташовують у нижній частині дверей, біля підлоги.

2.32Місця розташування балконів і лоджій багатоповерхових житлових будинків визна­чаються проектним рішенням з урахуванням вимог3.3.У випадку їх засклення необхідно керу­ватися вимогами3.7і4.10цих Норм.

2.33 3метою недопущення проникнення сторонніх осіб до квартир, розташованих на першому поверсі, вікна і лоджії у них можуть бути захищені металевими ґратами, що відчиняються зсередини, за умови забезпечення нормованих значень коефіцієнта природної освітленості та умов евакуації з приміщень.

2.34Вхідні двері до квартир, а також елементи кріплення та замикання повинні бути посиленої конструкції з ущільненнями в притулах згідно з ДСТУ Б В.2.6-11.Вхідні двері квартир повинні мати вогнестійкість не менше ЕІ 30 для будинків І, II, IIIступенів вогнестійкості, не менше ЕІ 15 - для будинків ІІІа, ІІІб, IV, IVaступенів вогнестійкості (для будинків Vступеня вогнестійкості - не нормується). Двері квартир у відчиненому положенні не повинні зменшувати розрахункову ширину сходових площадок і маршів.

2.35 3кожної квартири одно-, двоповерхових окремо розташованих і зблокованих житлових будинків рекомендується, а з квартир першого поверху багатоповерхових житлових будинків до­пускається передбачати додатковий вихід на приквартирну ділянку.

Спеціалізоване житло для осіб похилого віку, інвалідів і гуртожитки

2.36Спеціалізоване житло для осіб похилого віку необхідно розташовувати у житлових бу­динках з обслуговуванням і відокремлених будинках-інтернатах, що проектуються за спеціальними нормами згідно з вимогамиДБН 363та ВСН62.

Спеціалізоване житло для інвалідів може розташовуватися в будинках-інтернатах, спеціалі­зованих житлових будинках для сімей з інвалідами або в першому поверсі багатоквартирного житлового будинку звичайного типу.

2.37Одно-, двокімнатні квартири для осіб похилого віку повинні мати загальну площу, не меншу зазначеної в таблиці1з можливим збільшенням на5 %.

Площа квартир для сімей з інвалідами повинна бути збільшена на 10...12 м2 проти показників, зазначених у таблиці1.

2.38У будинках із квартирами для осіб похилого віку та інвалідів у коридорах, при вході до будинку, підході до ліфта та сміттєпроводу не повинно бути сходинок і порогів. У цих випадках слід передбачати пандуси шириною не менше1,2м з уклоном не більше1:20або підйомники. Ширина позаквартирних коридорів має бути не менше1,8м, дверей-не менше0,9м. При входах до будинку слід передбачати тамбури глибиною не менше1,5м.

2.39У квартирах для осіб похилого віку та інвалідів влаштування лоджій або балконів обо-в'зкове.Їх ширина для інвалідів повинна бути не меншою 1,5 м.

У квартирах для сімей з інвалідами-колясочниками ширина підсобних приміщень повинна бути не менше: кухні - 2,3 м при однобічному і 2,9 м при двобічному або кутовому розміщенні обладнання; передпокою - 1,6 м (з можливістю зберігання крісла-коляски); внутрішньоквартирних коридорів - 1,15 м; розміри у плані ванної кімнати або суміщеного санвузла - 2,3 м ´2,3 м, вбиральні з умивальником - 1,6 м ´2,2 м; вбиральні без умивальника - 1,2 м ´1,6 м.

2.40 У спеціалізованих квартирних будинках для осіб похилого віку та інвалідів слід перед­бачати центри громадського, соціального і медичного обслуговування, приміщення адміністра­тивно-господарського призначення та інше загальною площею із розрахунку від 4,2 м2 до 5,2 м2на одну особу, залежно від їх місткості. Склад і площі цих приміщень визначаються завданням на проектування.

2.41За необхідності допускається проектувати гуртожитки для робітників і службовців. Гуртожитки для молоді, що навчається, повинні бути місткістю не більше500осіб. Комплекс гуртожитків місткістю більше500осіб допускається розміщувати в студентських містечках при великих навчальних закладах.

2.42Житлові осередки для сімейної молоді можуть бути передбачені у складі гуртожитків, місткість яких проектується згідно з завданням на проектування.

2.43Житлові кімнати гуртожитків проектують із розрахунку заселення не більше трьох осіб при площі не менше8м2 на кожного мешканця, а для аспірантів-на одну-дві особи при площі не менше10м2 на кожну. Кімнати слід обладнувати вбудованими шафами площею не менше 0,6м2 на кожного мешканця.

2.44Житлові кімнати гуртожитків, як правило, групують з підсобними приміщеннями (кух­нями, передпокоями, санвузлами) у житлові осередки місткістю не більше ніж на10осіб, а у гуртожитках для аспірантів-не більше ніж на шість осіб.

2.45Кухні та кухні-ніші гуртожитків слід проектувати із розрахунку: на дві-п'ять осіб-не менше8м2, на шість осіб і більше-за нормою площі1,5м на особу. В разі влаштування у гуртожитках кухонь-ніш необхідно враховувати вимоги2.26та3.4цих Норм.

2.46Обладнання санвузлів у гуртожитках для одинаків слід проектувати із розрахунку один душ або ванна, один умивальник і один унітаз не більше ніж на чотири-шість осіб, а в осередках гуртожитків для сімейної молоді-один душ або ванна, один унітаз і один умивальник не більше ніж на три особи.

2.47У гуртожитках слід передбачати приміщення громадського призначення: для культурно-масових заходів, навчальних і спортивних занять, відпочинку, громадського харчування, медичного і побутового обслуговування, адміністративного та господарського призначення, які визначаються завданням на проектування. Площа приміщень громадського призначення на одну особу повинна бути не менше3,0м2.

2.48Для слухачів спеціалізованих навчальних закладів і курсів склад та площі житлових осередків і підсобних приміщень гуртожитків визначаються завданням на проектування, але не нижче зазначених у2.43 - 2.47.

Нежитлові поверхи (приміщення)

2.49Висоту приміщень громадського призначення, що розташовуються у житлових будинках, допускається приймати такою, що дорівнює висоті житлових приміщень, крім приміщень, у яких за умовами розміщення обладнання повинна бути висота не менше3м від підлоги до стелі.

2.50У першому, другому і цокольному поверхах житлових будинків допускається розмі­щувати приміщення: адміністративні, магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, відділень зв'язку загальною площею не більше700м2, банків, магазинів і кіосків з продажу преси, поліклінік, жіночих консультацій, рентгено-стоматологічних кабінетів (в разі забезпечення вимог НРБУ); роздавальних пунктів молочних кухонь, юридичних консульта­цій і нотаріальних контор, загсів, філій бібліотек, виставкових залів, контор житлово-експлуата­ційних організацій, фізкультурно-оздоровчих занять загальною площею до150м2, культурно-масової роботи з населенням (для проведення лекцій, зборів, бібліотек-читалень, кімнат для індивідуальних занять, роботи гуртків, прийому громадян депутатами тощо), дитячих художніх шкіл, центрів соціального захисту населення, центрів зайнятості населення базового рівня до50відвідувачів і до 15співробітників центрів, а також груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку (крім цокольного поверху).

Недопускається розміщення у житлових будинках:

а) підприємств громадського харчування з кількістю місць більше50(крім гуртожитку) і до­мових кухонь продуктивністю більше500обідів на день;

б) пунктів приймання склотари, а також магазинів сумарною торговельною площею більше 1000м2;

в) спеціалізованих закладів і підприємств, експлуатація яких може призвести до забруднення території та повітря житлової забудови і квартир з підвищенням понад допустимі рівні шуму, вібрації, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання;

г) спеціалізованих магазинів будівельних, мастильних та інших товарів, експлуатація яких може призвести до забруднення території і повітря житлової забудови, магазинів з продажу вибухо-пожежонебезпечних речовин і матеріалів, спеціалізованих рибних та овочевих магазинів;

д) підприємств побутового обслуговування, у яких застосовуються легкозаймисті речовини (за винятком перукарень, майстерень з ремонту годинників розрахунковою площею до300м2);

е) майстерень ремонту побутових машин і приладів, ремонту взуття розрахунковою площею понад100м;

ж) лазень і саун (лазень сухого жару), пралень і хімчисток (крім приймальних пунктів і пралень самообслуговування продуктивністю до75 кгбілизни у зміну);

з) автоматичних телефонних станцій, призначених для телефонізації житлових будинків за­гальною площею більше100м2;

й) громадських вбиралень;

к) похоронних бюро.

У житлових будинках допускається розміщення на верхньому житловому поверсі (у тому числі мансардному) творчих майстерень художників та архітекторів, при цьому вихід у сходову клітку житлової частини будинку слід передбачати через протипожежний тамбур-шлюз1-готипу.

Сполучення ліфтових шахт із таким поверхом допускається передбачати через протипожежний тамбур-шлюз1-готипу.

2.51У підвальних, цокольних і на першому поверхах житлових будинків допускається улаш­тування вбудованих і вбудовано-прибудованих гаражів для одноквартирних житлових будинків та стоянок для машин і мотоциклів, що належать мешканцям багатоквартирних житлових будинків, згідно з вимогамиДБН 360, ДБН В.2.2-9та інших відповідних нормативних документів. Ці вимоги не поширюються на одноквартирні житлові будинки з гаражами площею до40м2.

2.52Вбудовані приміщення для розташування в них підприємств і закладів громадського призначення повинні проектуватися згідно з чинними будівельними нормами на ці заклади (ДБН В.2.2-3. ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13, СНиП 2.09.04, ВСН 45, ВСН 54, ВСН 62, ВБН В.2.2-ЦЗН, СН 512).

Завантаження приміщень громадського призначення, вбудованих у житлові будинки, слід ви­конувати: з торців житлових будинків, що не мають вікон; з підземних тунелів; з боку магістралей за наявності спеціальних завантажувальних приміщень. Допускається не передбачати зазначені заван­тажувальні приміщення при площі вбудованих громадських приміщень до150м2.

2.53Приміщення громадського призначення, крім приміщень громадського призначення гур­тожитків і житлових будинків для осіб похилого віку та сімей з інвалідами, повинні мати входи та евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку.

2.54Несучі конструкції суміщеного покриття вбудовано-прибудованої частини житлового бу­динку повинні мати вогнестійкість не меншеRE45(для плит, настилів, прогонів) і не меншеR45 (для балок, ферм, арок, рам), а також групу за межею поширення вогнюМО.Рівень покрівлі вбудовано-прибудованої частини будинку не повинен перевищувати позначку підлоги вище роз­ташованих житлових приміщень основної частини будинку. Матеріали покриття повинні мати показники пожежної небезпеки не вище ніж Г1 (для утеплювача); РП1(для поверхневих шарів конструкцій покрівлі). Покриття повинне мати захисний шар, що запобігає сонячному перегріву.

2.55 Інженерні комунікації приміщень громадського призначення, що проходять через житлову частину, або житлової частини, що проходять через вбудовані приміщення, повинні бути про­кладені у самостійних шахтах, обгороджених протипожежними перегородками 1-го типу.

2.56Висота приміщень, розташованих у підземних, підвальних і цокольних поверхах, не при­значених для розміщення в них приміщень за2.50,а також технічного підпілля від рівня підлоги до низу плити перекриття повинна бути не менше1,9м; у разі розміщення в них індивідуальних теплових пунктів-не менше2,2м, у разі розміщення гаражів та стоянок для автомашин і мото­циклів, що належать мешканцям,-відповідно до ВСН01.

2.57Висота технічних поверхів визначається в кожному окремому випадку залежно від виду обладнання і комунікацій, розташовуваних в об'ємі технічного поверху, з урахуванням умов їх експлуатації.

2.58В разі розташування нежитлових приміщень у житлових будинках, коли такі приміщення займають увесь поверх або декілька нижніх поверхів, останні рекомендується відокремлювати від житлових технічними поверхами.

2.59В окремих житлових будинках, що визначаються за схемою розміщення споруд ци­вільної оборони,слід проектувати приміщення подвійного призначення відповідно до вказівок ДБН В.2.2-5.

2.60У сільських одноквартирних житлових будинках можливо передбачати вбудовано-при­будовані приміщення для індивідуальної трудової діяльності, що забезпечують сільськогосподар­ську діяльність (приготування кормів для тварин, лагодження засобів землеробства), обробку і реалізацію сільськогосподарської продукції (зберігання, консервування, пакування тощо), робочі місця для народних промислів (ткацтво, килимарство, вишивка, гончарство, ковальство, різьблення по дереву тощо), а також торговельних і обслуговуючих послуг, зазначених вище, дотримуючись відповідних нормативних вимог. Господарські та побутові приміщення, крім приміщень для утри­мання худоби та птиці, допускається розміщувати у цокольному та підвальному поверхах. Дозво­ляється розміщення погреба під господарськими будівлями, де не утримується худоба та птиця.

2.61На експлуатованих покрівлях житлових будинків, покрівлях вбудовано-прибудованих і прибудованих підприємств громадського призначення, а також при вхідній зоні, у літніх поза-квартирних приміщеннях, у сполучних елементах між житловими будинками (у тому числі від­критих переходах) і відкритих нежитлових поверхах (першому і проміжних) житлових будинків допускається передбачати для жителів будинку майданчики: спортивні, для відпочинку дорослих (озеленені), солярії, сушіння білизни, чищення речей, меблів і одягу. При цьому слід забезпечувати необхідні технологічні, санітарно-гігієнічні вимоги, заходи безпеки (влаштування огорожі та застосування заходів щодо захисту вентиляційних випусків, у тому числі протидимних установок), а в частині протипожежних вимог - без влаштування додаткового покриття над експлуатованими покрівлями. Будівельні матеріали, що застосовуються для експлуатованих покрівель, повинні мати по­казники пожежної небезпеки не вище ніж Г1 (для утеплювача); В1, РП1 (для поверхневих шарів конструкцій покрівлі).

2.62Допускається влаштування одного евакуаційного виходу з приміщень закладів громадсь­кого призначення з першого, другого і цокольного, підвального і підземного поверхів при до­триманні вимог5.13ДБНB.1.1-7та4.15, 4.16ДБН В.2.2-9.

2.63Двері виходів з технічних поверхів, виходів на покрівлю, а також електрощитових, вен­тиляційних камер, комор горючих матеріалів повинні бути протипожежними2-готипу для будинків І-ІІ ступенів вогнестійкості,3-готипу-для будинків інших ступенів вогнестійкості, за виняткомV.

2.64Для вентиляції холодного горища слід передбачати у зовнішніх стінах з кожної боку будинку отвори сумарною площею не менше1/500,а в ПІБ, ІІІВ іIVBкліматичних зонах-не менше 1/50площі горищного перекриття.

3 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ

3.1 Виконання санітарно-гігієнічних вимог при проектуванні житла здійснюється відповідно до умов фізико-географічного районування території України і включає у себе вимоги до інсоляції, природного освітлення, провітрювання, іонізації та мікроклімату приміщень житлових будинків, захисту їх від шуму, вібрації, електромагнітного і радіоактивного випромінювання згідно з СанПиН 2605, ДСП 201, ДСН 3.3.6.042, СанПиН 3077, ДСН 3.3.6.037, СН 4948, СанПиН 1304, СанПиН 2152, ДержСанПіН 3.3.2-007, ДержСанПіН 239, СанПиН 42-121-4719, СанПиН 42-123-5777, СанПиН 5781.

3.2 Тривалість інсоляції, що відповідає ДБН 360, повинна бути забезпечена: в одно-, дво- і трикімнатних квартирах - не менше ніж в одній кімнаті; у чотири- і п'ятикімнатних - не менше ніж у двох кімнатах; у шести- і більше кімнатних - не менше ніж у трьох кімнатах; в одно-, двокімнатних квартирах для осіб похилого віку - не менше ніж в одній з житлових кімнат. У гуртожитках повинні інсолюватися не менше 60 % житлових кімнат.

3.3 Літні приміщення житлових будинків не повинні погіршувати інсоляцію квартир. У зв'язку з цим не допускається проектувати лоджії перед кімнатами, що є розрахунковими за умовами забезпечення внормованої інсоляції квартири. У випадках проектування балконів перед такими кімнатами їх слід розташовувати зміщеними відносно вікон: у кімнатах східної і західної орієнтації -у північному напрямку, у кімнатах південної орієнтації - у будь-якому напрямку.

3.4 Природне освітлення повинні мати житлові кімнати, кухні, неканалізовані вбиральні, вхідні тамбури до будинків, сходові клітки і загальні коридори у житлових будинках коридорного типу, а також приміщення громадського призначення в гуртожитках і житлових будинках для осіб по­хилого віку і сімей з інвалідами. Відношення площі світлових прорізів житлових кімнат і кухонь до площі підлоги цих приміщень повинно бути в межах від1:5,5до1:8.Для мансардних поверхів зі світловими прорізами в площині похилих огороджувальних конструкцій-не менше1:10.Уточнення геометричних параметрів світлових прорізів слід провадити на підставі розрахунку коефіцієнта природної освітленості згідно зі СНиП ІІ-4.

Примітка1.Допускається проектувати без природного освітлення:

а) кухні-ніші за умови їх обладнання електроплитами і влаштування примусової витяжної вентиляції;

б) позаквартирні поверхові коридори в будинках секційного типу зцентральнорозташованим сходово-ліфтовим вузлом;

в) тамбури в одноквартирних і зблокованих житлових будинках, а також такі, що ведуть безпосередньо до квартири;

г) внутрішньоквартирні сходи і сходові клітки одноквартирних і зблокованих будинків.

Примітка2.Природне освітлення робочих приміщень для інвалідів, які слабо бачать, та працюють удома, проектують за спеціальним завданням.

3.5У житлових будинках коридорного типу довжина загальних коридорів не повинна пе­ревищувати в разі освітлення через світлові прорізи в зовнішніх стінах з одного торця- 24м, з двох торців- 48м. За більшої довжини коридорів необхідно передбачати додатково природне освітлення через світлові кармани. Відстань між двома світловимикарманамиповинна бути не більше24м, а між світловимкарманомі світловим прорізом у кінці коридору-не більше 30 м. Ширина світлового карманаповинна бути не менше половини його глибини (без урахування ширини прилеглого коридору). Допускається освітлювати коридори довжиною до 12м, розташовані по обох боках сходової клітки, другим світлом через двері, що ведуть до цієї сходової клітки, засклені армованим склом. Коридори в будинках-інтернатах для осіб похилого віку і сімей з інвалідами повинні мати природне освітлення через вікна у зовнішніх стінах будинків при довжині коридору більше 10 м. Відстань між двома світловими карманами у таких будинках повинна бути не більше 16м.

3.6 Приміщення, що мають природне освітлення, повинні бути забезпечені провітрюванням через стулки вікон, кватирки або інші пристрої відповідно до 5.23.

3.7Допускається засклення літніх приміщень при кухнях і житлових кімнатах за умови забез­печення в них нормованого коефіцієнта природного освітлення та повітрообміну квартир.

3.8У будинках, що проектуються для ІІІБ, ІІІВ іIVBкліматичних зон, квартири повинні бути забезпечені наскрізним або кутовим провітрюванням, допускається також вертикальне (через шах­ти) провітрювання. У секційних будинках, що проектуються для ІІІБ і ІІІВ кліматичних зон, до­пускається провітрювання однобічно розташованих одно- і двокімнатних квартир через бічні про­різи еркерів, ризалітів або інші позаквартирні провітрювані приміщення. У будинках коридорного типу допускається провітрювання одно- і двокімнатних квартир через загальні коридори довжиною не більше 24 м, які мають пряме природне освітлення і наскрізне або кутове провітрювання.

3.9 При проектуванні житлових будинків передбачають заходи щодо шумовібропоглинання, які повинні задовольняти вимоги СНиП ІІ-12 щодо житлових приміщень.

У випадку розміщення житлових будинків на міських магістральних вулицях вони повинні передбачатися шумозахисними, з розташуванням квартир або спальних кімнат у бік, протилежний до магістралі. У таких будинках допускається орієнтація на сторону шуму однієї загальної кімнати в квартирах з кількістю житлових кімнат три і більше.

У зазначених кімнатах слід передбачати конструктивно-технічні засоби шумозахисту, які зни­жують у режимі провітрювання рівень проникаючого шуму до нормативних значень.

Допустимі рівні шуму, що створюються у приміщеннях будинків системами вентиляції й іншим інженерно-технічним обладнанням (ліфти, насоси, електродвигуни, трансформатори тощо), слід приймати на5дБА нижче (поправка мінус5дБА) відповідних гігієнічних нормативів.

3.10При розміщенні нового будівництва в існуючій забудові або реконструкції будинків слід забезпечити дотримання вимог чинних нормативних документів щодо інсоляції, природного ос­вітлення і захисту від шуму для навколишніх будинків. Ця умова є обов'язковою і в разі зміни габаритів існуючого будинку.

3.11 При проектуванні елементів конструкцій, їх з'єднань, а також вентиляційних ґрат слід забезпечувати умови щодо захисту приміщень квартир від проникнення паразитуючих тварин і комах.

3.12 Будівельні та опоряджувальні матеріали, у тому числі матеріали, які використовуються для виготовлення вбудованих меблів, систем гарячого і холодного водопостачання, вентиляції, засто­совувані у житлових будинках, повинні забезпечувати у них гігієнічні вимоги відповідно до чинного законодавства.

3.13 Будинки повинні бути захищені від іонізуючого випромінювання радіонуклідів згідно з вимогами розділу 8 НРБУ із урахуванням ДБН В.1.4-1.01 і ДБН В.1.4-2.01.

3.14Ефективна питома активність природних радіонуклідів у матеріалах, використовуваних у житлових будинках, що споруджуються та реконструюються, не повинна перевищувати370Бк/кг.

Середньорічна еквівалентна рівноважна об'ємна активність радону-222 у повітрі приміщень житлових будинків, що споруджуються і реконструюються, не повинна перевищувати50Бк/м3, а у будинках, що експлуатуються,- 100Бк/м3.

Потужність поглинутої в повітрі дози (ППД) гамма-випромінювання в приміщеннях житлових будинків, що вводяться в експлуатацію, не повинна перевищувати73пГр/с (30 мкР/год), а в тих, що експлуатуються,- 122пГр/с(50мкР/год.).

4ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

4.1При проектуванні житлових будинків слід виконувати вимоги, викладені в ДБН В.1.1-7,а також вимоги даного розділу.

4.2Площа поверху (в межах протипожежного відсіку) залежно від ступеня вогнестійкості та по­верховості будинків повинна бути не більшою за вказану в таблиці2.

У житлових будинках І ступеня вогнестійкості міжсекційні ненесучі стіни в межах протипо­жежного відсіку і перегородки, що відокремлюють загальні коридори від інших приміщень, повинні мати межу вогнестійкості не менше ЕІ60.У житлових будинках IIй IIIступенів вогнестійкості зазначені стіни і перегородки повинні мати межу вогнестійкості ЕІ 45.

Ступінь вогнестійкості житлових будинків для осіб похилого віку і сімей з інвалідами повинна бути не нижче II, за винятком індивідуальних і двоповерхових (включаючи мансардний поверх) зблокованих житлових будинків. У житлових будинках ІІІа й IVaступенів вогнестійкості несучі елементи сталевого каркаса і його вузли усередині приміщень повинні бути захищені будівельними теплоізоляційними мате­ріалами, що забезпечують необхідну межу вогнестійкості.

Таблиця 2 - Нормована площа поверху залежно від ступеня вогнестійкості та поверховості будинків.

Ступінь вогнестійкості будинку

 

Найбільща кількість поверхів

 

Найбільша площа поверху (в межах протипожежного відсіку), м2

 

І

25

2200

II

10

2200

III

5

1800

IV,ІІІб

1

1400

IV,ІІІб

2

1000

V,IlІa, Iva

1

1000

V

2

800

 

4.3Міжквартирні ненесучі стіни і перегородки у будинках І ступеня вогнестійкості повинні мати межу вогнестійкості ЕІ60,а у будинкахIIйIIIступенів вогнестійкості-ЕІ45,групу за межею поширення вогню- МО. УбудинкахIIIступеня вогнестійкості допускається передбачати між-квартирні перегородки групиMl.

Міжкімнатні (шафові, збірно-розбірні, із дверними прорізами і розсувні) перегородки в бу­динках усіх ступенів вогнестійкості допускається проектувати з горючих матеріалів.

4.4 У будинках І, IIй IIIступенів вогнестійкості для мансардного поверху слід приймати межу вогнестійкості несучих конструкцій і міжсекційних перегородок не менше REI45 і ЕІ 45 відповідно, а групу за межею поширення вогню – М0.

Матеріали, що застосовуються у покрівлі мансардного поверху, повинні мати показники по­жежної небезпеки не вище ніж Г1 (для утеплювача), РП1, В1 (для поверхневих шарів конструкції покрівлі), а дерев'яні лати мансардного поверху повинні бути оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363.

4.5Межа вогнестійкості та група за межею поширення вогню для конструкцій галерей у галерейних будинках повинні відповідати значенням, прийнятим для перекриттів.

4.6Найбільші відстані від дверей квартир і кімнат гуртожитків до виходу у сходову клітку або назовні слід приймати за таблицею3.

Таблиця3 -Найбільша відстань від дверей квартир і кімнат гуртожитків до виходу у сходову клітку або назовні

 

Ступінь вогнестійкості будинку

 

Найбільша відстань від дверей квартири або кімнати у гуртожитку до виходу, м

 

 

у разі розташування між сходовими клітками або зовнішніми виходами

 

у разі виходу до тупикового коридору або на галерею

 

І

40

 

25

 

ІІ

40

 

25

 

III

 

30

 

20

 

ІІІб,IV

 

25

 

15

 

IlІa, IVa, V

 

20

 

10

 

Примітка.Відстань від дверей квартир або кімнати у гуртожитку до сходової клітки визначається по коридору  від дверей виходу з квартири (дверей кімнати у гуртожитку) до дверей сходової клітки, а для сходових кліток типу НІ-до дверей виходу на повітряну зону цієї сходової клітки, для сходових кліток типу Н4-до дверей виходу в протипожежний тамбур-шлюз цієїсходової клітки

4.7У житлових будинках коридорного типу і гуртожитках коридори слід розділяти проти­пожежними перегородками на ділянки, довжина яких встановлюється СНиП2.04.05,але не більше 30 м одна від одної та від торців коридорів. Типи протипожежних перегородок визначаються згідно з 5.26 ДБН B.1.1-7.

4.8 У житлових будинках секційного типу І і IIступенів вогнестійкості умовною висотою до 9 м включно допускається влаштовувати сходові клітки типу СК2, що проектуються згідно з 5.47 ДБН В.1.1-7. При цьому, починаючи з другого поверху і вище, слід передбачати в кожній квартирі другий евакуаційний вихід згідно з 4.10, а) та 4.10, б) цих Норм, а також просвіт між маршами не менше 0,7 м або світлову шахту на всю висоту сходової клітки площею горизонтального перерізу не менше 2 м2.

4.9 Двері сходових кліток (крім сходових кліток типу Н4), тамбурів при сходових клітках типу Н2 (див. 4.14) і двері квартир, що виходять безпосередньо в сходові клітки, повинні бути глу­хими або з армованим склом, обладнані пристроєм для самозачинення й ущільненнями в притулах.

4.10У житлових будинках секційного типу з умовною висотою не більше ніж26,5м включно квартири можуть мати вихід в одну сходову клітку типу СК1.

З третього поверху і вище таких будинків слід проектувати другий евакуаційний вихід, за який може бути прийнятий:

а) вихід з балконів (лоджій) квартир або безпосередньо з квартир через двері на зовнішні металеві маршові сходи, які ведуть до позначки підлоги третього поверху і мають уклон не більший 80°,ширину маршів і площадок не менше0,6м, висоту огорожі не менше1,2м. Двері виходу на зазначені вище сходи повинні відповідати вимогам, які ставляться до вхідних дверей квартир (крім вимог до вогнестійкості дверей);

б) вихід з кожної квартири на площадку, що влаштовується уздовж зовнішньої стіни будинку з глухим простінком шириною не менше1,2м, між торцем площадки та прорізом, який виходить на площадку, або не менше1,6м між прорізами. Вихід із квартири або засклених балконів (лоджій) на таку площадку слід передбачати через двері. Площадка повинна бути шириною не менше1,2м, мати огорожу висотою не менше1,2м. На таких площадках допускається встановлювати зовнішні блоки кондиціонерів квартир;

в) вихід на сходи типу С3, що влаштовуються в торці коридору або в будь-якій його частині і веде до позначки підлоги другого поверху, минаючи сходово-ліфтовий вузол; при цьому в секціях з кількістю квартир на поверсі більше чотирьох необхідно влаштовувати у квартирах на три кімнати і більше вихід згідно з4.10,6).

Примітка1.Зазначені в4.10,а) сходи і в4.10,б) площадки не враховуються при визначенні загальної площі квартир згідно з додатком В цих Норм.

Примітка2.Зазначеними в4.10,6)площадками можуть слугувати частини балконів, лоджій, терас без засклення.

4.11У житлових будинках допускається влаштування квартир у двох і більше рівнях (поверхах). Для таких квартир допускається влаштування виходу в сходові клітки будинку через один поверх, який може бути організований на першому (нижньому) або на другому рівні (поверсі) квартири. При цьому поверх, що не має безпосереднього виходу в сходову клітку будинку, повинен бути забезпечений евакуаційним виходом згідно з4.10цих Норм.

Допускається влаштування внутрішньоквартирних сходів із гвинтовими або забіжними схо­динками, при цьому ширина проступу в середині сходинки повинна бути не менше18 см. Допускається передбачати внутрішньоквартирні сходи дерев'яними.

4.12У житлових будинках коридорного і галерейного типу з умовною висотою до26,5м включно при загальній площі квартир на поверсі500м2 і більше загальні коридори (галереї) повинні мати виходи не менше ніж на дві звичайні сходові клітки типуСК1.

При загальній площі квартир на поверсі менше500м допускається вихід на одну звичайну сходову клітку типуСК1.При цьому в торцях коридору (галереї) слід передбачати виходи на зовнішні сходи типу С3.

При розміщенні сходової клітки типуСК1у торці будинку допускається, при дотриманні вимог 4.6цих Норм, улаштування одних сходів типу С3 у протилежному торці коридору (галереї).

У двоповерхових гуртожиткахVі ІІІб ступенів вогнестійкості сходи типу С3 повинні вести до позначки підлоги першого поверху.

Примітка.Загальна площа квартир на поверсі, що вказана у цьому пункті та пунктах4.13, 4.14,може бути збільшена до600м за умов кількості квартир на поверсі не більше чотирьох.

4.13У житлових будинках з умовною висотою більше26,5м при загальній площі квартир на поверсі менше500м2 квартири можуть мати вихід в одну незадимлювану сходову клітку типу Н1. При цьому в будинках секційного типу для усіх квартир і приміщень загального користуваннягуртожитків, розташованих на третьому поверсі і вище, слід передбачати другий евакуаційний вихід згідно з4.10,а у будинках коридорного типу-додаткові виходи в торцях коридору на зовнішні сходи типу С3, що ведуть до позначки підлоги другого поверху.

При розміщенні незадимлюваної сходової клітки типу Н1 у торці коридору будинку допус­кається влаштування одних сходів типу С3 у протилежному торці коридору при дотриманні вимог 4.6цих Норм.

4.14У житлових будинках з умовною висотою більше26,5м при загальній площі квартир на поверсі500м2 і більше слід передбачати не менше двох незадимлюваних сходових кліток; не менше 50 %з них повинні бути типу Н1, решту сходових кліток допускається проектувати типів Н2 або Н4. Незадимлювані сходові клітки в межах першого поверху повинні мати виходи безпосередньо назовні.

Допускається влаштовувати вихід назовні з незадимлюваної сходової клітки типу Н1 через вестибюль, відокремлений від коридорів, що примикають до них, згідно з вимогами5.32і5.44 ДБН В.1.1-7.При цьому сполучення сходоврї клітки з вестибюлем повинно влаштовуватися ана­логічно до інших поверхів через повітряну зону. Допускається заповнення прорізу повітряної зони на першому поверсі металевими ґратами. Сполучення незадимлюваних сходових кліток типівН2, Н4з вестибюлем улаштовується згідно з вимогами5.44ДБН В.1.1-7.

На шляхах евакуації від дверей квартири до сходової клітки типуН2слід передбачати не менше двох (не рахуючи дверей із квартири) послідовно розташованих дверей. При цьому, при сходовій клітціН2слід передбачати тамбур. Двері тамбура виконуються згідно з4.9цих Норм.

4.15Огорожі балконів і лоджій у будинках заввишки три поверхи і більше повинні ви­конуватися з негорючих матеріалів.

Не допускається влаштування ґрат і засклення балконів, лоджій і галерей, які використовуються як зовнішні повітряні зони при незадимлюваних сходових клітках типу Н1, і зовнішніх площадок, що влаштовуються згідно з4.10,на вище зазначених балконах, лоджіях, галереях.

4.16Видаляння диму з поповерхових коридорів у будинках з незадимлюваними сходовими клітками слід передбачати через спеціальні шахти з примусовою витяжкою і клапанами, що улаштовуються на кожному поверсі із розрахунку одна шахта на 30 м довжини коридору.

Для кожної шахти димовидаляння слід передбачати автономний вентилятор. Шахти димо-видаляння повинні бути з негорючих матеріалів і мати межу вогнестійкості не менше REI60 (для стін), ЕІ 60 (для перегородок, які встановлюються на перекриттях вогнестійкістю REI 60).

Примітка.У будинках секційного типу з умовною висотою до26,5м з коридорів завдовжки понад   12м, не забезпечених природним освітленням за3.5,слід передбачати видалення диму згідно з4.16, 4.18.

4.17У житлових будинках з незадимлюваними сходовими клітками для протидимного захисту в разі пожежі передбачають підпір зовнішнього повітря у шахти ліфтів, подаючи у верхню частину кожної шахти зовнішнє повітря в об'ємі, який належить розраховувати з урахуванням нормативної величини надлишкового тиску згідно зі СНиП2.04.05.

Крім того, у будинках з протипожежними тамбур-шлюзами при ліфтах для транспортування пожежних підрозділів у разі пожежі слід забезпечувати підпір зовнішнього повітря у тамбур-шлюз поверху задимлення, а в будинках з незадимлюваними сходовими клітками типуН2 -у верхню зону кожного відсіку цих сходових кліток. Повітря, яке забезпечує підпір, слід подавати каналами з межею вогнестійкості за4.16цих Норм.

4.18Вентиляційні установки підпору повітря і димовидаляння повинні бути розташовані в окремих приміщеннях вентиляційних камер, відгороджених протипожежними перегородками1-го типу та перекриттями3-готипу. Відкривання поповерхових клапанів димовидаляння і включення вентиляторів протидимних установок слід передбачати автоматичними від двох сповіщувачів пожежної сигналізації, встановлених у передпокоях квартир, кімнатах гуртожитків і приміщеннях культурно-побутового обслуговування, а також дистанційними від кнопок, які встановлюються на кожному поверсі в шафах пожежних кранів.

Сигнали про вмикання (спрацювання) систем димовидаляння та підпору повітря повинні передаватися на об'єднаний диспетчерський пульт і у приміщення чергового персоналу (консьєр­жа/консьєржки) за його наявності в будинку. Формування зазначених сигналів має здійснюватисяшляхом контролювідкритого положеннякожногоприймальногоклапанасистеми підпору по­вітря і спрацювання пускача вентилятора системи димовидаляння.

4.19Вимоги4.12, 4.13, 4.16, 4.17не поширюються на існуючі будинки заввишки9поверхів(10 поверхів будинків секційного типу для крупних і найкрупніших міст), що надбудовуються ман­сардним поверхом. При цьому мансардний поверх повинен бути забезпечений другим евакуаційним виходом згідно з вимогами4.10.

4.20У будинках заввишки три поверхи і більше виходи назовні з підвальних, цокольних по­верхів і технічного підпілля не повинні сполучатися зі сходовими клітками житлової частини бу­динку, а мають улаштовуватися безпосередньо назовні. Виходи назовні з таких поверхів і технічного підпілля слід улаштовувати згідно з ДБН В.1.1-7. У будинках до п'яти поверхів включно ці виходи допускається влаштовувати через загальні сходові клітки житлової частини будинку з окремим виходом назовні, який відокремлюється від житлової частини сходової клітки суцільною про­типожежною перегородкою 1-готипу на висоту одного поверху.

Технічні, підвальні і цокольні поверхи слід поділяти протипожежними перегородками1-готипу на відсіки площею не більше500м2 у несекційних житлових будинках, а у секційних-по секціях. У кожному відсіку або секції підвальних і цокольних поверхів повинно бути не менше двох вікон (люків) розміром0,9´1,2м.

З технічних поверхів, розташованих у середній частині будинку, і технічних горищ слід пе­редбачати виходи через загальні сходові клітки. Сполучення таких поверхів з незадимлюваними сходовими клітками типу Н1 слід влаштовувати через повітряну зону, типу Н2-через протипожежні двері2-готипу, типу Н4-через протипожежний тамбур-шлюз1-готипу.

4.21У будинках І-ІІ ступенів вогнестійкості (заввишки до п'яти поверхів включно), а також в будинкахIIIіIVступенів вогнестійкості у підвальних та цокольних поверхах допускається роз­міщувати господарські (позаквартирні) комори.

При цьому вищезазначені поверхи повинні бути відокремлені від житлових поверхів про­типожежними перекриттями2-готипу (в будинках І іIIступенів вогнестійкості), перекриттями3-го типу (в будинкахIIIіIVступенів вогнестійкості), мати евакуаційні виходи та вікна згідно з ДБН В.1.1-7,обладнані самостійним димовидалянням, пожежною сигналізацією з виведенням сигналу про її спрацювання на об'єднаний диспетчерський пульт.

Перегородки між господарськими коморами в межах протипожежних відсіків допускається проектувати з ненормованою межею вогнестійкості та групи за межею поширення вогнюМО.

4.22Приміщення громадського призначення, розташовані в житлових будинках (згідно з2.50 цих Норм), крім одноквартирних і зблокованих будинків, слід відокремлювати від приміщень житлової частини протипожежними перегородками1-готипу і перекриттями3-готипу без прорізів.

4.23Кабелі та проводи повинні бути стійкими до поширення полум'я. Кабелі та проводи, які прокладені в об'ємах сходових кліток і коридорів, також повинні виготовлятися з матеріалів, що мають помірну димоутворювальну здатність, малонебезпечних за токсичністю продуктів горіння за ГОСТ 12.1.044 (групи Д2, Т1 за ДБН В.1.1-7).

Кабельні лінії, призначені для живлення спеціальних ліфтів для транспортування пожежних підрозділів, установок пожежогасіння, систем підпору повітря, димовидаляння і протипожежних насосів, повинні мати межу вогнестійкості не менше 90 хв згідно з ДСТУ Б В.1.1-4, а установок евакуаційного освітлення, систем оповіщення про пожежу і керування евакуацією людей - не менше 15 хв.

Примітка.Стійкість проводів та кабелів до поширення полум'я визначається заГОСТ 12176(категорії А, В іСдля проводів та кабелів, прокладених у пучках), ДСТУ4216(дляодиночнопрокладених проводів та кабелів), ДСТУ4217(дляодиночнопрокладених проводів та кабелів з малим перерізом).

4.24Необхідність обладнання приміщень житлових будинків автоматичними установками пожежної сигналізації і пожежогасіння визначається додаткомГцих Норм, системою оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей-згідно з ДБНВ.1.1-7.

Формування сигналу про пожежу на об'єднаний диспетчерський пульт та на опускання ліфтів у режимі "Пожежа" повинно здійснюватися від приймально-контрольного приладу, встановленого у приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу.

У будинках з умовною висотою понад 47 м сигнали від пожежних приймально-контрольних приладів автоматичних установок пожежної сигналізації слід виводити на пульт централізованого спостереження Державної пожежної охорони.

4.25 При визначенні кількості струменів і мінімальних витрат води для внутрішнього про­типожежного водопостачання житлових будинків за загальну довжину позаквартирного коридору на поверсі приймають:

а) суму відстаней від дверей ліфтового холу (шахти ліфта) до дверей найбільш віддалених від ліфтового холу квартир, які виходять до коридору, - у будинках секційного типу з центрально розташованим сходово-ліфтовим вузлом;

б) відстань між дверима найбільш віддалених одна від одної квартир, які виходять до кори­дору, - у будинках коридорного типу;

в) відстань від дверей ліфтового холу (шахти ліфту) до дверей найбільш віддаленої від ліфто­вого холу квартири, яка виходить до коридору, - у будинках зі сходово-ліфтовим вузлом у торці коридору.

4.26 У шафах пожежних кранів слід встановлювати кнопки, від яких має надходити сигнал на запускання пожежних насосів, відкривання засувки на обвідній лінії водомірного вузла, на від­кривання поповерхових клапанів димовидаляння та на вмикання протидимних вентиляторів. Крім того, сигнал повинен автоматично надходити від датчика положення пожежного крана, вста­новленого так, щоб сигнал надійшов у разі відкриття наполовину будь-якого з пожежних кранів. При цьому повинен забезпечуватися контроль цілісності ліній живлення датчиків.

Сигнал про відчинення шаф пожежних кранів із зазначенням номера під'їзду та поверху, як правило, передається на об'єднаний диспетчерський пункт та до приміщення чергового персоналу (за його наявності).

4.27 У квартирах житлових будинків-з умовною висотою понад 47 м слід передбачати внутрішньоквартирний пожежний кран-комплект, приєднаний до мережі господарсько-питного водопроводу будинку та обладнаний котушкою з пожежним рукавом завдовжки 15м, діаметром 19 (або 25,33) мм із розпилювачем, що забезпечує можливість подання води у будь-яку точку квартири з урахуванням струменя води 3 м.

4.28 Приміщення сміттєзбірної камери повинно обладнуватися спринклерним пожежогасін­ням із розрахунковою витратою води 1,8 л/с. Трубопровід спринклерного пожежогасіння слід приєднувати до внутрішнього господарсько-питного водопроводу через запірний пристрій, оп­ломбований у відкритому положенні, без встановлення контрольно-сигнального клапана.

4.29 Матеріали, що використовуються для теплової ізоляції трубопроводів опалення та водо­постачання, а також для трубопроводів і повітроводів системи кондиціонування повітря, повинні мати показники пожежної небезпеки не вище ніж Г2, РП1.

4.30 Камін на твердому паливі допускається проектувати: у квартирі на останньому поверсі житлового будинку; на будь-якому рівні багаторівневої квартири, розміщеної останньою по висоті у будинку; на будь-якому рівні одноквартирного або зблокованого житлового будинку. При цьому димохід каміна повинен виконуватися автономним і проходити через приміщення цієї квартири.

Димохідні канали слід проектувати згідно з вимогами Ж.7 ДБН В.2.5-20.

Внутрішні поверхні димохідних каналів повинні бути гладенькими та щільними. Слід забез­печувати захист внутрішньої поверхні стінок димоходів (у тому числі теплогенсраторів) від появи конденсату за рахунок виконання стінок димоходу вище перекриття верхнього поверху з порожнистої цегли товщиною не менше 120 мм; оголовка труби і місць її примикання до покрівлі -від атмосферних опадів; місць примикання димоходів і труби до перекриття та покрівлі - від загоряння.

Конструкція димоходів та камінів повинна відповідати вимогам СНиП 2,04.05, ДБН В.2.5-20 і забезпечувати доступність для очищення та ремонту.

4.31 Допускається для одноквартирних житлових будинків застосування поквартирних гене­раторів тепла, варочних плит на твердому паливі, газових водонагрівачів та інших пристроїв з патрубками для відведення газів за умов приєднання до окремих для кожного приладу димоходів. 4.32 Недозволяється встановлювати баки для палива у житлових кімнатах такухнях.Ємкість бака в разі влаштування його в одному приміщенні з опалювальними приладами, які працюють на рідкому паливі, допускається не більше 130 л. При цьому бак для палива повинен розташовуватися на відстані не менше 2 м від приладів опалення.

Не допускається встановлювати бак навпроти пальника (форсунки) печі та влаштовувати тим­часові печі на рідкому паливі.

4.33Забороняється виводити повітровідвідні (дихальні) труби баків для опалення всередину приміщення або у горищне приміщення.

4.34Запас палива для індивідуального житлового будинку повинен зберігатися у підземному резервуарі місткістю не більше1м3.

5ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ БУДИНКІВ

Ліфти

5.1У житлових будинках заввишки три поверхи і більше (або з висотою між основним і верхнім житловим поверхами більше8м) рекомендується встановлювати пасажирські ліфти, а у будинках заввишки п'ять і більше поверхів їх встановлюють обов'язково. Ліфти, їх обладнання, розміщення машинного та блочного приміщень та сходів між цими приміщеннями слід влаштовувати згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.02 та ГОСТ 23120-78.

5.2 Кількість ліфтів та їх характеристики (вантажопідйомність і швидкість) залежно від по­верховості будинку і кількості мешканців у ньому слід приймати згідно з діаграмами, наве­деними в додатках A-FДСТУ ISO4190-6.

При визначенні за цими діаграмами кількості і характеристик пасажирських ліфтів допускається замість ліфтів вантажопідйомністю630 кгзастосовувати ліфти вантажопідйомністю 400 кг,а замість ліфтів зі швидкістю руху2,5 м/сзастосовувати ліфти зі швидкістю1,6 м/сза відповідності цих ліфтів вимогам, що ставляться до ліфтів, які встановлюються у житлових будинках зазначеної в діаграмах поверховості.

У житлових будинках заввишки до25поверхів включно для визначення кількості та харак­теристик ліфтів можуть використовуватися зазначені діаграми за умови відповідного продовження їх променів або можна визначати кількість ліфтів за розрахунком пасажиропотоку.

При встановленні декількох ліфтів в одному під'їзді ліфти вантажопідйомністю1000 кгабо один із групи ліфтів вантажопідйомністю1000 кгповинні (повинен) мати габаритні розміри кабіни (ширина ´глибину)2100 мм ´1100 ммабо1100 мм ´2100 мм.

5.3У житлових будинках, що реконструюються, при встановленні ліфтів у приставних або підвісних шахтах рівень першої зупинки ліфта повинен бути не вище рівня проміжної площадки сходової клітки між першим і другим поверхом, а вантажопідйомність, швидкість і габаритні розміри кабіни можуть відрізнятися від вимог ДСТУISO4190-6.

5.4При розміщенні в підвальному та/або цокольному поверхах вбудованих стоянок для авто­транспорту (див.2.51),що належить мешканцям будинків, допускається установлення в них ліфтів до першого поверху. При цьому двері шахти ліфтів у підвальному і цокольному поверхах повинні виходити в протипожежні тамбур-шлюзи1-готипу згідно з4.34ДБН В.1.1-7. У таких тамбур-шлюзах повинен бути передбачений у разі пожежі підпір повітря не менше20Па.

5.5Мінімальна ширина ліфтового холу при однорядному розташуванні ліфтів повинна бути не менше:1,2м-при їх вантажопідйомності400 кг;для решти ліфтів- 1,6м. При дворядному розташуванні ліфтів ширина ліфтового холу повинна бути не менше:

а)1,8м-при встановленні ліфтів з глибиною кабіни менше2100 мм;

б)2,5м-при встановленні ліфтів з глибиною кабіни2100 ммі більше.

5.6Шахти і машинне приміщення ліфтів не повинні бути розташовані безпосередньо над житловими кімнатами, під ними, а також суміжно з ними.

Припроектуванні багаторівневих квартир, а також однорівневих, які розташовані у ман­сардному поверсі, допускається розміщення машинного приміщення ліфтів на поверсі квартири за умови виконання заходів, підтверджених відповідними розрахунками, що виключають проник­нення до неї структурних шумів, а також повітряних шумів, які перевищують допустимі сані­тарно-гігієнічні рівні.

5.7У житлових будинках з багаторівневими квартирами на верхніх поверхах зупинку па­сажирських ліфтів допускається передбачати на одному з поверхів квартир. У цьому випадку кількість поверхів будинку для вибору ліфтів визначається за поверхом верхньої зупинки.

У проектованому житловому мансардному поверсі однорівневих квартир допускається не пе­редбачати зупинки ліфтів, якщо висота від останньої зупинки ліфтів до входу до квартири не перевищує3,0м.

5.8При проектуванні спеціалізованих житлових будинків або групи квартир заввишки в два поверхи і більше для сімей з інвалідами-колясочниками передбачають влаштування одного з пасажирських ліфтів із габаритними розмірами кабіни (ширина х глибину)2100 мм ´1100 ммабо 1100 мм ´2100 мміз шириною дверей не менше800 мм.

5.9У житлових будинках з умовною висотою понад47м (як правило, понад16поверхів), а також у спеціалізованих будинках із квартирами для осіб похилого віку та сімей з інвалідами-колясочниками слід передбачати один з ліфтів вантажопідйомністю не менше1000 кг для транспортування пожежних підрозділів. Їх проектування провадиться згідно з НАПБ Б.01.007.

Сміттєвидаляння

5.10Сміттєпроводи слід передбачати:

а) у житлових будинках і гуртожитках з позначкою підлоги верхнього поверху11,2м (п'ять поверхів) і більше;

б) у житлових будинках для осіб похилого віку та сімей з інвалідами відповідно8м (чотири поверхи) і більше та3м (два поверхи) і більше.

Сміттєпроводом можуть бути обладнані будинки меншої поверховості та висоти, які будуються за рахунок коштів індивідуальних замовників.

Відстань від дверей квартири або кімнати гуртожитку до найближчого завантажувального клапана сміттєпроводу не повинна перевищувати25м.

Допускається зберігати наявну систему сміттєвидаляння в разі надбудови будинку мансардним поверхом.

5.11Стовбур сміттєпроводу повинен бути з негорючих матеріалів, повітронепроникним, зву-коізольованим від будівельних конструкцій, мати межу вогнестійкості не менше Е45, закінчуватися шибером у сміттєзбірній камері і не повинен примикати до житлових приміщень.

Кришки завантажувальних клапанів сміттєпроводів на площадках сходових кліток повинні бути виконані з негорючих матеріалів і мати щільний притул, забезпечений герметизуючими і амортизуючими прокладками. Сміттєпровід повинен бути обладнаний пристроями, які забезпе­чують можливість його очищення, дезинфекції і дезинсекції та допускають використання засобів малої механізації.

5.12 Сміттєзбірну камеру слід розміщувати безпосередньо під стовбуром сміттєпроводу з під­веденням до неї гарячої і холодної води та водовідводів (улаштування трапів у підлозі). Сміттєзбірну камеру не допускається розташовувати суміжно і під житловими кімнатами. Висота камери у просвіті повинна бути не менше 1,95 м.

Сміттєзбірна камера повинна мати самостійний вхід із дверима, які відчиняються назовні, ізольованими від входу до будинку і вікон, літніх приміщень сусідніх квартир глухою стінкою (екраном), і відокремлюватися протипожежними перегородками і перекриттями з межами вогне­стійкості не менше ЕІ60(для перегородок),REI60(для перекриттів) і мати групу за межею поширення вогню- МО. Уразі розміщення сміттєзбірної камери під маршами (площадками) схо­дових кліток перекриття над нею повинні бути протипожежними вогнестійкістюREI 120.

Водопостачання і каналізація

5.13Житлові будинки повинні обладнуватися господарсько-питним водопроводом холодної і гарячої води, побутовою каналізацією, зливостоками та внутрішнім протипожежним водопро­водом, що проектуються згідно з вимогами СНиП2.04.01.

Протипожежні вимоги до системи водопостачання і каналізації житлових будинків викладені у розділі4цих Норм.

Вбудовані у житлові будинки приміщення громадського призначення повинні обладнуватися системами водопостачання і каналізації згідно з нормами проектування цих приміщень.

У сільських населених пунктах і містах, де вітсутні мережі централізованого водопостачання і каналізації та застосоване спрощене інженерне обладнання малоповерхових житлових будинків (водопостачання від свердловин або криниць, локальні очисні споруди), слід передбачати мож­ливість подальшого повного обладнання будинків із додержанням санітарних норм за якістю та стандартами очищення води згідно з ДержСанПіН383.

5.14Тиск води у водорозбірній арматурі, розташованій на нижньому поверсі будинку, не повинен перевищувати0,45МПа, а у пожежному крані на нижньому поверсі- 0,9МПа. У будинках, геометрична висота яких обумовлює за однозонної схеми водопостачання тиск на нижньому по­версі, який перевищує0,45МПа, слід передбачати зонне водопостачання. Зонування системи во­допостачання забезпечують установленням обладнання, у тому числі насосного, окремо для кожної зони. Заданий тиск повинен підтримуватися автоматично за допомогою керування роботою насосних установок або регуляторами тиску.

5.15При проектуванні насосних установок слід застосовувати обладнання з характерис­тиками, які виключають проникнення до житлових приміщень шуму та вібрації, що перевищують встановлений чинними нормами допустимий рівень для нічного часу.

5.16Системи гарячого водопостачання повинні проектуватися з прокладанням горизонталь­них збірних трубопроводів, які об'єднують стояки у секційні вузли. З метою виключення про­кладання горизонтальних трубопроводів через приміщення квартир допускається прокладати циркуляційні стояки поруч з водорозбірними, об'єднуючи їх у секційні вузли. На циркуляційних стояках розгалужених систем повинні встановлюватися балансувальні вентилі. Циркуляція води у системі гарячого водопостачання повинна проектуватися з урахуванням мінімальної температури в циркуляційному трубопроводі 40 °С.

5.17При обґрунтуванні можуть застосовуватися системи з баками-акумуляторами, що вста­новлюються у бойлерній гарячого водопостачання в загальному циркуляційному контурі з водо­підігрівачами.

5.18Рушникосушильники повинні встановлюватися з запірною арматурою на обох підводках і приєднуватися до водорозбірного стояка. При паралельному прокладанні водорозбірного та цир­куляційного стояків допускається приєднувати рушникосушильники до циркуляційного стояка. За­микаюча ділянка стояка у вузлі приєднання рушникосушильника повинна проектуватися без зміни діаметра.

5.19Квартирні водолічильники повинні встановлюватися у доступних для обслуговування місцях. Перед водолічильником слід встановлювати фільтр. Квартирний водомірний вузол має проектуватися із запірною арматурою, що допускає демонтаж водолічильника і очищення фільтра без відключення стояка.

5.20Магістральні трубопроводи і стояки систем водопостачання повинні прокладатися в теп­ловій ізоляції. Покривний шар теплоізоляційної конструкції трубопроводу холодної води має бути паронепроникним.

У трубопроводах застосовують матеріали та арматуру, які відповідають гігієнічним вимогам чинного законодавства.

5.21В одноквартирних будинках, приєднаних до індивідуального водозабору, систему водо­постачання слід проектувати з мембранним пневмобаком і насосом, автоматично керованим щодо тиску.Припроектуванні одноквартирних індивідуальних будинків у місцевості, де немає каналізації, допускається влаштування в цих будинках люфт-клозетів з вигребами, які повинні розташо­вуватися біля заднього чи бічного фасаду із північного боку. Корисна місткість вигребу ви­значається із розрахунку0,5м на особу при очищенні вигребу один раз на рік і0,25 мї -при очищенні два рази на рік. Дно вигребу повинно бути водонепроникним і розташовуватися вище рівня ґрунтових вод не менше ніж на0,5м.

5.22Стояки побутової каналізації із пластмасових труб, що проходять через нежитлові при­міщення, повинні прокладатися в оштукатурених коробах або щтрабах без встановлення ревізій.

Прокладання стояків із пластмасових труб не допускається через виробничі приміщення під­приємств громадського харчування, а також складські приміщення підприємств громадського харчування, торгівлі та інші приміщення закладів громадського призначення, які вбудовані (вбудовано-прибудовані) у житлові будинки.

Системи виробничої каналізації вбудованих приміщень громадського призначення повинні проектуватися окремими від систем каналізації житлових будинків із самостійними випусками (допускається в один колодязь).

Не допускається розміщуватиоголовкивитяжних частин каналізаційних стояків прибудованих приміщень перед вікнами квартир. Витяжну частину виробничої і побутової каналізації вбудованих приміщень допускається об'єднувати з каналізаційними стояками житлового будинку.

Опалення, вентиляція і кондиціонування

5.23 Житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05.

Протипожежні вимоги до систем опалення і вентиляції житлових будинків викладені у розділі4 цих Норм.

Вбудовані в житлові будинки приміщення громадського призначення повинні обладнуватися системами опалення і вентиляції відповідно до норм проектування цих приміщень.

Системи кондиціонування повітря житлових будинків проектують за завданням на проек­тування з врахуванням умов забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату внутрішнього повітря щодо температури та відносної вологості.

Розрахункові температури повітря і вимоги до повітрообміну в приміщеннях слід приймати згідно з таблицею4.

Таблиця4 -Розрахункові температури повітря і вимоги до повітрообміну в приміщеннях

 

Приміщення

 

Розрахункова

температура взимку,°С

 

Вимоги до повітрообміну

 

 

 

Приплив

Витяжка

 

 

Загальна кімната, спальня, кабінет

 

20

 

1-кратн.1)

 

-

 

 

Кухня

 

18

 

-

за повітряним

балансом квартири,

але не менше, м3/год:

90

 

Кухня-їдальня

 

20

 

1-кратн.1)

 

Ванна

 

252)

-

 

25

 

Вбиральня

 

20

 

-

50

 

Суміщений санвузол

 

252)

-

50

 

Басейн

 

25

 

За розрахунком

Приміщення для пральної машини в квартирі

 

18

 

-

0,5-кратн.

Гардеробна для чищення і прасування одягу

 

18

 

-

 

1,5-кратн.

 

 

Вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, передпокій квартири

 

16

-

-

Приміщення чергового персоналу (консьєржа/консьєржки)

 

18

1-кратн.1)

 

-

Незадимлювана сходова кліткатипу Н1

 

143)

 

-

 

-

 

Машинне приміщення ліфтів

 

54)

-

 

0,5-кратн.

Сміттєзбірна кімната

5

-

1-кратн.5)

Гараж-стоянка

5

-

За розрахунком

Електрощитова

5

-

0,5-кратн.

1) Припливне повітря в об'ємі однократного повітрообміну повинно подаватися через вікна. При встановленні вікон без кватирок і з герметичним притулом слід застосовувати модифікації вікон із вбудованими провітрювачами.

2) Температура повітря у ванних кімнатах і суміщених санвузлах, що не примикають до зовнішніх огороджувальних конструкцій, не нормується у разі встановлення в них рушникосушильників, приєднаних до системи гарячого водопостачання, або електричних.

3)Температура повітря у незадимлюваних сходових клітках типу Н1 не нормується за умови, що їх стіни, які примикають до опалюваних приміщень, законструйовані з термічним опором, який дорівнює або перевищує величину 70 % від мінімального опору теплопередачі, регламентованого СНиП ІІ-З для стін житлових будинків. При цьому тепловтрати приміщень, що примикають до сходової клітки, повинні розраховуватися з урахуванням температури повітря усередині сходової клітки, яку слід обчислювати, виходячи із теплового балансу.

4) Влітку температура в машинному приміщенні ліфтів не повинна перевищувати 35 °С.

5) Сміттєзбірну камеру слід вентилювати через стовбур сміттєпроводу та жалюзійні грати, що встановлені у нижній частині дверей.

Примітка 1.Згідно із завданням на проектування температура повітря в окремих приміщеннях для інвалідів може прийматися на 2 °С вище зазначеної у таблиці.

Примітка 2.При проектуванні систем опалення з гріючою підлогою, стелею чи стінами температуру повітря приміщень допускається приймати на 1...2 °С нижче від зазначеної в таблиці. При цьому тепловитрати розраховують з урахуванням середньої радіаційної температури у приміщенні.

Примітка 3.У теплотехнічних розрахунках огороджувальних конструкцій житлових приміщень приймають відносну вологість 55 %.

5.24Житлові будинки повинні підключатися до систем централізованого теплопостачання через індивідуальний тепловий пункт (ІТП), обладнаний приладами обліку теплоспоживання та автоматизованими вузлами приготування теплоносіїв систем опалення та гарячого водопоста­чання. Вбудовані у житлові будинки нежитлові приміщення повинні обладнуватися окремими від житлової частини будинку системами або відгалуженнями систем зі своїми приладами обліку теплоспоживання, що розташовуються в загальному приміщенні ІТП. За завданням на проек­тування допускається за погодженням з теплопостачальною організацією розміщувати прилади обліку теплоспоживання вбудованих приміщень за межами ІТП.

Допускається забезпечувати теплопостачання вбудованих нежитлових приміщень, які розта­шовуються у габаритах однієї або двох квартир, від загальнобудинкових систем теплоспоживання.

ІТП повинні проектуватися відповідно до вимог СНиП2.04.07.При проектуванні ІТП слід застосовувати обладнання з характеристиками, які виключають проникнення до житлових при­міщень шуму, що перевищує встановлений чинними нормами допустимий для нічного часу рівень.

У разі неможливості приєднання житлового будинку до централізованого теплопостачання, а також в інших випадках за відповідного техніко-економічного обгрунтування і за наявності необ­хідних дозволів до складу проекту житлового будинку повинна входити місцева котельня, яку слід проектувати згідно зі СНиПІІ-35іДБН В.2.5-20.

При проектуванні житла І категорії допускається згідно із завданням на проектування за відповідного техніко-економічного обгрунтування і за наявності дозволу електропостачальної організації застосовувати системи опалення з перетворенням електричної енергії в теплову, у тому числі передбаченіДБН В.2.5-24.

5.25Квартирні теплогенератори на твердому паливі, у тому числі опалювальні печі, допус­кається проектувати у житлових будинках до двох поверхів (не рахуючи цокольного) включно. Квартирні газові теплогенератори допускається застосовувати відповідно до завдання на про-ектуванняі улаштовувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-20, у тому числі з тими, що відносяться до відведення продуктів згоряння, яке виключає забруднення суміжних приміщень.

При застосуванні квартирних теплогенераторів повинні забезпечуватися температури вище       0 °Св загальних приміщеннях будинку (вестибюлях, холах, коридорах, сходових клітках), а також у загальних і технічних приміщеннях із прокладеним у них водопроводом, у тому числі проти­пожежним. Температура в цих приміщеннях повинна перевірятися розрахунками теплового балансу при абсолютній мінімальній для району будівництва зовнішній температурі. За неможливості забезпечення в приміщеннях температури вище 0 °С повинні застосовуватися місцеві електричні обігрівачі трубопроводів, які автоматично вмикаються.

5.26Квартирні горизонтальні системи опалення повинні проектуватися:

-при теплопостачанні від квартирних теплогенераторів;

-при централізованому теплопостачанні-відповідно до завдання на проектування, що рег­ламентує влаштування поквартирного обліку теплоспоживання.

У решті випадків необхідно проектувати вертикальні однотрубні чи двотрубні системи опа­лення.

5.27Опалювальні прилади однотрубних і двотрубних систем опалення повинні проектуватися з автоматичними терморегуляторами.

Автоматичні терморегулятори не встановлюють:

а) у допоміжних приміщеннях (коридорах, коморах), а також в інших приміщеннях, де є небез­печність замерзання теплоносія (сходових клітках, вестибюлях тощо);

б) на підводці до одного з опалювальних приладів за умови, що на іншому встановленому в тому ж приміщенні такому ж або більшому за потужністю приладі встановлення терморегулятора передбачене;

в) у приміщеннях з кондиціонуванням повітря, у яких температура протягом року автоматично підтримується регуляторами кондиціонерів або електричних доводчиків;

ґ) у приміщенні, в якому встановлено три і більше опалювальні прилади, підключені до окре­мого відгалуження системи опалення, оснащеного груповим регулятором з виносним датчиком температури при забезпеченні рівномірності нагрівання повітря у приміщенні.

У перерахованих випадках замість РТК (радіаторних термостатичних клапанів) у двотрубних системах повинен встановлюватися ручний клапан з можливістю гідравлічного настроювання, а в однотрубних системах-повнопрохідний кульовий кран.

5.28В однотрубних системах опалення вузли приєднання всіх опалювальних приладів (крім тих, які встановлюються на сходовій клітці) повинні мати замикаючі або обхідні ділянки. У цих вузлах повинні встановлюватися автоматичні терморегулятори із високою пропускною спро­можністю, а у житлі IIкатегорії за наявності пофасадного регулювання допускається застосовувати радіаторні вузли з замикаючими ділянками і ручними повнопрохідними кранами на підводках, якщо це передбачено завданням на проектування.

Магістральні трубопроводи та вимикаючі пристрої систем опалення, тепло- і холодопоста-чання калориферів та кондиціонерів повинні прокладатися за межами квартир у приміщеннях, доступних для персоналу експлуатаційних служб.

Теплопроводи, що прокладаються за межами квартир, а також ті, що прокладаються прихо­вано, мають проектуватися з тепловою ізоляцією. Покривний шар теплоізоляційної конструкції трубопроводів холодопостачання повинен бути паронепроникним.

Трубопроводи систем опалення в межах опалюваних приміщень повинні прокладатися від­крито або за знімним декоративним кожухом. За завданням на проектування допускається при­ховане у будівельних конструкціях прокладання трубопроводів (без розбірних з'єднань) із труб з розрахунковим строком служби40і більше років.

5.29Тиск води в опалювальних приладах, розташованих на нижньому поверсі будинку або на нижньому поверсі гідравлічне відособленої зони будинку, не повинен перевищувати робочого тиску цих приладів та встановленої на них арматури. У теплових пунктах будинків або в котельнях повинні передбачатися пристрої, що захищають систему опалення від перевищення заданого тиску.

5.30Витяжна вентиляція повинна проектуватися з природним спонуканням. Відповідно до завдання на проектування допускається проектувати системи витяжної вентиляції з механічним спонуканням.

Не допускається проектування систем витяжної вентиляції з механічним спонуканням у бу­динках з квартирними теплогенераторами, що використовують для горіння палива повітря із при­міщень.

Використання витяжних вентиляційних каналів як газоходів теплогенераторів не допускається.

5.31Витяжні канали повинні розміщуватися у внутрішніх стінах будинків або примикати до них. Ділянки витяжних каналів, що прокладаються над покрівлею, на горищі, а також поблизу охолоджуваної поверхні зовнішніх стін, повинні проектуватися з тепловою ізоляцією, що виключає випадання конденсату при відносній вологості витяжного повітря до 70 %.

З кожної кухні, санітарного вузла має проектуватися індивідуальний вертикальний витяжний канал з випуском повітря в атмосферу або в збірну вентиляційну шахту. Вентиляційні канали однієї квартири допускається приєднувати до збірної вентиляційної шахти вище витяжних ґрат не менше ніж на2м.

Індивідуальні витяжні канали і збірні вентиляційні шахти мають виконуватися у будівельних конструкціях.

5.32Витяжні вентиляційні системи з природним спонуканням повинні проектуватися з ви­кидом повітря над покрівлею у місцях, де виключається виникнення зон вітрового підпору.

5.33Вентиляція вбудованих нежитлових приміщень повинна бути автономною. Витяжну вен­тиляцію приміщень, що розташовуються у габаритах однієї квартири, в яких відсутні пожежо-небезпечні речовини і токсичні виділення, допускається приєднувати до загальної витяжної системи житлового будинку.

Не допускається розташовувати витяжні шахти для викиду повітря із вбудованих приміщень перед вікнами квартир, а також прокладати повітроводи витяжної вентиляції вбудованих при­міщень по фасадах житлового будинку.

5.34Місцеві витяжні вентилятори у системах з природним спонуканням допускається вста­новлювати у кухнях і санвузлах при викиді повітря з індивідуальних витяжних каналів цих при­міщень безпосередньо в атмосферу, а також у випадку їх приєднання до збірної шахти через канал-супутник за умови, що питомий опір тертю при русі повітря у збірній шахті під час роботи усіх приєднаних до неї місцевих вентиляторів не перевищуватиме0,65Па/м.

5.35При проектуванні центральних систем витяжної вентиляції з механічним спонуканням слід застосовувати вентилятори і шумопоглинальне обладнання з характеристиками, що виклю­чають проникнення до житлових приміщень шуму, який перевищує встановлений чинними нор­мами допустимий для нічного часу рівень. Витяжні вентилятори (робочий і резервний) центральних систем повинні встановлюватися на рівні верхнього технічного поверху і проектуватися для без­перервної цілодобової роботи з автоматичним перемиканням і автоматичним вмиканням резерву. Повітроводи центральних систем витяжної вентиляції з механічним спонуканням повинні про­ектуватися з пристроями для гідравлічного балансування системи.

5.36При застосуванні системи кондиціонування повітря відведення теплоти конденсації хо­лодоагенту в багатоквартирних житлових будинках повинно бути організоване через центральні або групові установки, розташовані в місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду бу­динку і не створюють шуму, рівень якого перевищує допустимі значення для приміщень проек­тованого або сусіднього будинку і для навколишнього середовища. Конденсат, що утворюється при охолодженні й осушенні повітря, повинен відводитися трубопроводами, які підключаються, як правило, до системи дощової каналізації з розривом струменя через сифон.

Газопостачання

5.37Розроблення проектів внутрішнього газопостачання житлових будинків виконують від­повідно доДБН В.2.5-20.

У технічному підпіллі, підвальному, цокольному поверхах, а за їх відсутності на першому поверсі житлових будинків газифікованих населених пунктів слід передбачати контроль довибухонебезпечних концентрацій паливного газу в повітрі з виходом на колективну попереджувальну сиг­налізацію і на об'єднану диспетчерську службу.

Електротехнічні пристрої. Автоматика

5.38 Електропостачання, електрообладнання, електроосвітлення житлових будинків слід про­ектувати згідно з ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32, ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-24, а також іншими чинними нормативними документами.

5.39 У кухнях житлових будинків заввишки 11 поверхів і більше, у гуртожитках, будинках для осіб похилого віку та сімей з інвалідами (незалежно від поверховості) необхідно передбачати вста­новлення електроплит. У житлових будинках змінної поверховості з висотою однієї із частин11 поверхів і більше електроплити слід використовувати в усіх частинах будинку.

Допускається установлення електроплит у будинках будь-якої поверховості, обладнаних цент­ральним опаленням і централізованим гарячим водопостачанням згідно із завданням на проек­тування і за погодженням з енергопостачальною організацією.

5.40Електричні мережі будинку і квартир повинні обладнуватися пристроями захисного ви­микання (ПЗВ) згідно з ПУЕ, ДНАОП0.00-1.32,ДБНВ.2.5-23.

5.41У приміщеннях квартир і гуртожитків повинні застосовуватися штепсельні розетки з кон­тактами заземлення на10/16А,250В заГОСТ 7396.1і відповідно до вимог розділу5ДБНВ.2.5-23.

5.42Блискавкозахист житлових будинків повинен бути виконаний з урахуванням наявності телевізійних антен і трубостояків мережі проводового мовлення згідно з РД34.21.122.

5.43Проекти автоматики і диспетчеризації житлових будинків виконуються згідно з чинними нормативними документами відповідних органів виконавчої влади, до компетенції яких віднесено ці питання.

5.44Щит керування протидимного захисту слід розміщувати в електрощитовому приміщенні будинку або у приміщенні пожежного поста. Виведення сигналу про пожежу слід передбачати на диспетчерський пункт мікрорайону та у приміщення з постійним перебуванням чергового пер­соналу.

Системи зв'язку та сигналізації

5.45Житлові будинки обладнують мережами і пристроями телекомунікацій загального корис­тування (зв'язку, телебачення, проводового мовлення), а за необхідності влаштовують окремі при­міщення для їх організації.

5.46Згідно із завданням на проектування окремі житлові будинки (квартири) можуть бути обладнані мережами і пристроями:

-аудіо (аудіо-відео)-замково-переговорних систем;

-технічних засобів охоронної сигналізації та відеоспостереження.

5.47Розрахунок ємності лінійних споруд мережі зв'язку житлових будинків слід виконувати згідно з ВБН В.2.2.45-1із забезпеченням можливості встановлення у кожній квартирі одного абонентського кінцевого пристрою (якщо, інше не обумовлено завданням на проектування);

установлення абонентських кінцевих пристроїв повинно бути передбачене у приміщеннях чергового персоналу і у приміщеннях технологічних служб відповідно до вимог ДБН В.2.5-13.

5.48Розрахунок домових розподільних мереж (ДРМ) телебачення житлових будинків слід виконувати з урахуванням можливості встановлення у кожній квартирі не менше двох приєд­нувальних пристроїв при одному кабельному вводі до квартири (якщо інше не обумовлено зав­данням на проектування).

5.49Приєднувальні пристрої проводового мовлення у квартирах встановлюються у кожній кімнаті та кухні.

5.50 Вертикальне прокладання мереж зв'язку та сигналізації у житлових будинках, як правило, передбачається приховано в окремих трубах-стояках із влаштуванням згідно з ВСН 600 поверхових розподільних монтажних шаф систем зв'язку та сигналізації (окремих або суміщених з електро­обладнанням).

5.51 Прокладання мереж зв'язку та сигналізації від поверхових розподільних шаф і вводи їх до квартир повинні виконуватися приховано.

Конструкції вводів повинні забезпечувати вільне прокладання, доповнення і заміни кабелів і проводів абонентських мереж.

5.52Проектом необхідно передбачати заходи, що виключають несанкціоноване проник­нення в монтажні розподільні шафи й інші споруди, приміщення або до обладнання мереж зв'язку та сигналізації.

5.53Приймальне обладнання та мережі систем телебачення (у тому числі і супутникового) у будинках повинні забезпечувати колективне користування вказаними системами. Використання індивідуальних приймальних систем допускається в одноквартирних житлових будинках.

5.54 Антенні пристрої систем ефірного телебачення, супутникового зв'язку і телебачення по­винні розташовуватися в тих місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будинків. Як правило, розміщувати їх необхідно на даху будинків, з урахуванням додаткових механічних на­вантажень. Розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах, балконах не допускається.

5.55 Блискавкозахист радіостояків ліній мережі проводового мовлення, щогл телеантен (у тому числі і супутникових) виконується згідно з ВСН 1, ВСН 60 і РД 34.21.122.

Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв'язку та сигналізації згідно з ДНАОП 0.00-1.32 визначаються комплексно для всього електрообладнання будинків, а також інших металевих конструкцій.

5.56 Охоронною сигнализацією повинні обладнуватися приміщення протипожежної автома­тики, електрощитові, венткамери протидимних установок, входи до технічних поверхів і виходи на покрівлю будинку, входи до машинного відділення ліфтів та ін. з виведенням сигналу на пульт чергового об'єднаної диспетчерської сигналізації або на пульт централізованого спостереження служби охорони.

Організаційно-технічні заходи щодо передавання сигналів охоронної сигнализації службам відомчої або державної охорони визначаються взаємопогодженим завданням на проектування.

5.57 Системи зв'язку та сигналізації нежитлових приміщень, що розташовуються у житлових будинках, слід виконувати згідно з ДБН В.2.2-9.

5.58 Вимоги щодо обладнання житлових будинків пристроями пожежної сигналізації викладені

у 4.24.

6ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

6.1Огороджувальні конструкції будинку слід проектувати так, щоб розрахункові значення величин опору теплопередачі, визначені з урахуванням теплопровідних включень, були не менше нормативних значень, встановлених СНиП ІІ-3.

6.2Площі вікон житлових приміщень і кухонь не повинні перевищувати значень, встанов­лених у3.4.Конструкції вікон мають відповідати вимогам щодо опору теплопередачі та повіт­ропроникності, встановлених СНиП ІІ-3.

6.3Величини теплової потужності системи опалення та річного теплоспоживання системами опалення будинку, віднесені до одного квадратного метра загальної площі, не повинні переви­щувати контрольних показників, встановлених СНиП2.04.05.

6.4Системи теплоспоживання будинків, що керуються із теплових пунктів, повинні проек­туватися з пристроями для автоматичного регулювання теплової потужності. Індивідуальні ре­гулятори теплової потужності слід передбачати біля кожного калорифера систем припливної вентиляції вбудованих нежитлових приміщень. Індивідуальні регулятори біля опалювальних приладів необхідно встановлювати згідно з вимогами5.27.

6.5Системи опалення вбудованих у житлові будинки гаражів повинні проектуватися з пристроями, які автоматично перекривають потік теплоносія за температури зовнішнього повітря 2°Сі вище.

6.6Припливні вентиляційні системи вбудованих нежитлових приміщень, обладнаних ви­тяжною вентиляцією з механічним спонуканням, як правило, проектують із утилізаторами теплоти витяжного повітря. Проектування без утилізаторів допускається за відповідного обґрунтування.

Встановлення дефлекторів на викиді витяжних систем не допускається.

6.7Холодильні машини будинків з центральною системою кондиціонування повітря про­ектують, як правило, з пристроями, що забезпечують відведення теплоти конденсації холодильного агента до системи гарячого водопостачання.

6.8В одноквартирних житлових будинках, а також у будинках з кондиціонуванням повітря при обґрунтуванні слід застосовувати системи теплоспоживання, що використовують віднов-лювальні джерела енергії, у тому числі енергію навколишнього середовища, перетворену в теплових насосах.

6.9Підвищувальні насоси систем водопостачання житлових будинків повинні проектуватися з автоматикою, що забезпечує зменшення споживання електроенергії при скороченні споживання води.

6.10За тиску води на вводі водопроводу до будинку, який перевищує потрібний проектний напір більше ніж на0,1МПа, необхідно встановлювати на вводі регулятори тиску "після себе".

6.11Водопідігрівачі гарячого водопостачання вбудованих нежитлових приміщень повинні про­ектуватися з пристроями, що автоматично перекривають потік теплоносія у години неробочого часу.

Додаток А (обов'язковий)

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКІ НАВЕДЕНІ ПОСИЛАННЯ

ДБН360-92**

 

Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень

 

ДБН363-92

 

Житлові будинки для осіб похилого віку сільської місцевості України

 

ДБН Б.2.4-1-94

 

Планування та забудова сільських поселень

 

ДБН В.1.1-3-97

 

Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів і обвалів. Основні положення

 

ДБН В.1.1-5-2000

 

Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах

 

ДБН В.1.1-7-2002

 

Пожежна безпека об'єктів будівництва

 

ДБН В.1.4-1.01-97

 

Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні

 

ДБН В.1.4-2.01-97

 

Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва

 

ДБН В.2.2-3-97

 

Будинки та споруди навчальних закладів

 

ДБН В.2.2-4-97

 

Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів

 

ДБН В.2.2-5-97

 

Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони

 

ДБН В.2.2-9-99

 

Громадські будинки та споруди. Основні положення

 

ДБН В.2.2-10-2001

 

Заклади охорони здоров'я

 

ДБН В.2.2-11-2002

 

Підприємства побутового обслуговування. Основні положення

 

ДБН В.2.2-13-2003

 

Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди

 

ДБН В.2.5-13-98

 

Пожежна автоматика будинків і споруд

 

ДБН В.2.5-20-2001

 

Газопостачання

 

ДБН В.2.5-23-2003

 

Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення

 

ДБН В.2.5-24-2003

 

Електрична кабельна система опалення

 

ДБН В.2.6-14-97

 

Покриття будинків і споруд

 

СНиП ІІ-3-79**

 

Строительная теплотехника

 

СНиП ІІ-4-79

 

Естественное и искусственное освещение

 

СНиПІІ-7-81*

 

Строительство в сейсмических районах

 

СНиПІІ-12-77

 

Здания и сооружения. Защита от шума

 

СНиПІІ-22-81

 

Каменные и армокаменные конструкции

 

СНиПІІ-23-81*

 

Стальные конструкции

 

СНиП ІІ-25-80

 

Деревянные конструкции

 

СНиП ІІ-35-76

 

Котельные установки

 

СНиП2.01.01-82

 

Строительная климатология и геофизика

 

СНиП2.01.07-85

 

Нагрузки и воздействия

 

СНиП2.02.01-83

 

Основания зданий и сооружений

 

СНиП 2.02.03-85

 

Свайные фундаменты

 

СНиП 2.03.01-84*

 

Бетонные и железобетонные конструкции

 

СНиП 2.04.01-85

 

Внутренний водопровод и канализация зданий

 

СНиП 2.04,05-91

 

Отопление, вентиляция и кондиционирование

 

СНиП 2.04.07-86

 

Тепловые сети

 

СНиП 2.09.04-87

 

Административные и бытовые здания

 

ВБН В.2.2-ЦЗН-2004/ Мінпраці України

 

Будинки і споруди. Центри зайнятості населення базового рівня

 

ВСН 01-89/

Росавтотранс

 

Предприятия по обслуживанию автомобилей

 

 

ВСН 1-77/

Минсвязи СССР

 

Инструкция по проектированию молниезащиты радиообъектов

 

 

ВСН 45-86/ Госгражданстрой

 

Культурно-зрелищные учреждения. Нормы проектирования

 

 

ВСН 54-87/ Госгражданстрой

 

Предприятия розничной торговли. Нормы проектирования

 

 

ВСН 60-89/ Госкомархитектуры

 

Устройства связи, сигнализации и диспетчеризации инженерного оборудования жилых и общественных зданий. Нормы проектирования

 

 

ВСН 61-89(р)/ Госкомархитектуры

 

Реконструкция и капитальный ремонт жилых домов. Нормы проектирования

 

 

ВСН 62-91 / Госкомархитектуры

 

Проектирование среды жизнедеятельности с учетом потребностей инвалидов и маломобильных групп населения

 

 

ВСН 600-81 /

Минсвязи СССР

 

Инструкция по монтажу сооружений устройств связи, радиовещания и телевидения

 

 

ДСТУ Б В.1.1-4-98

 

Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги

 

 

ДСТУ Б В.2.6-11-97

 

Двері металеві протиударні вхідні в квартири. Загальні технічні умови

 

 

ДСТУ 4216-2003

 

Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина1. Випробування на поширення полум'я поодиноко прокладеного вертикально розташованого ізольованого проводу або кабелю

 

 

ДСТУ 4217-2003

 

Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина2. Випробування на поширення полум'я поодиноко прокладеного вертикально розташованого ізольованого проводу або кабелю з малим перерізом

 

 

ДСТУISO4190-6-2001

 

Установка ліфтова (елеваторна). Частина6.Ліфти пасажирські для встановлення в житлових будинках. Планування і вибір

 

 

ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ

 

Пожаровзрывоопасность веществ и материалов.Номенклатурапоказателей и методы их определения

 

 

ГОСТ 7396.1-89

(МЭК 83-75)

 

Соединители электрические штепсельные бытового и аналогичного назначения. Основные размеры

 

 

ГОСТ 12176-89

 

Кабели, провода и шнуры. Методы проверки на нераспространение горения

 

 

ГОСТ 16363-98

 

Средства огнезащитные для древесины. Методы определения огнезащитных свойств

 

 

ГОСТ 25772-83

 

Ограждения лестниц, балконов и крыш стальные. Общие технические условия

 

 

ГОСТ 27751-88

(СТ СЭВ 384-87)

 

Надежность строительных конструкций и оснований. Основные положения по расчету

 

 

ГОСТ 30331.1-95

 

Электроустановки зданий. Основные положения

 

 

НАПБ Б.01.007-2004

 

Правилаоблаштування та застосування ліфтів для транспортування пожежних підрозділів у будинках та спорудах

 

 

ДНАОП 0.00-1.02-99

 

Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів

 

 

ДНАОП 0.00-1.32-01

 

Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

 

 

ПУЕ (ПУЭ-86) /

Минэнерго СССР

 

Правилаустройства электроустановок

 

 

РД 34.21.122-87/ Минэнерго СССР, Госстрой СССР

 

Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений

 

 

ДержСанПіН3.3.2-007-98

 

Державні санітарні норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин

 

 

ДСН 3.3.6.037-99

 

Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

 

 

ДСН3.3.6.042-99

 

Мікроклімат виробничих приміщень

 

 

ДержСанПіН173-96

 

Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

 

 

ДСП 201-97

 

Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)

 

 

ДержСанПіН239-96

 

Державні санітарні норми і правила захисту від впливу електромагнітних випромінювань

 

 

ДержСанПіН383-96

 

Державні санітарні правила і норми. Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання

 

 

НРБУ-97

 

Норми радіаційної безпеки України. Державні гігієнічні нормативи

 

 

СанПиН 42-121 -4719-88

 

Санитарныеправилаустройства, оборудования и содержания общежитии для рабочих, студентов, учащихся средних учебных заведений и профессионально-технических училищ

 

 

СанПиН 42-123-5777-91

 

Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое

 

 

СанПиН 1304-75

 

Санитарные нормы допустимых вибраций в жилых домах

 

 

СанПиН 12152-80

 

Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений

 

 

СанПиН 2605-82

 

Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и территории жилой застройки

 

 

СанПиН 3077-84

 

Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки

 

 

СанПиН 5781-91

Санитарные правила для предприятий продовольственной торговли

 

 

СН 4948-89

Санитарные нормы допустимых уровней инфразвука и низкочастотного шума на территории жилой застройки

 

 

       

Додаток Б (обов'язковий)ЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Балкон-виступаюча з площини стіни фасаду обгороджена площадка, що служить для від­починку влітку.

Зблокований житловий будинок-будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю.

Веранда-засклене неопалюване приміщення, прибудоване до малоповерхового будинку або вбудоване у нього, яке не має обмеження за глибиною.

Горище-простір між поверхнею покриття (даху), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху.

Житло І категорії (комерційне)-житло з нормованими нижніми і ненормованими верхніми межами площ квартир та одноквартирних житлових будинків (чи котеджів), які забезпечують рівень комфорту проживання не нижче за мінімально допустимий.

ЖитлоIIкатегорії (соціальне)-житло з нормованими нижніми і верхніми межами площ квартир та житлових кімнат гуртожитків відповідно до чинних санітарних норм, які забезпечують мінімально допустимий рівень комфорту проживання.

Житловий будинок секційного типу-будинок, що складається з однієї або декількох секцій.

Житловий будинок коридорного (галерейного) типу-будинок, у якому квартири (або кімнати гуртожитків) мають виходи через загальний коридор (галерею) не менше ніж на двоє сходів.

Житлове приміщення-опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, при­значене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання.

Житловий осередок гуртожитку-група житлових кімнат, об'єднаних підсобними приміщен­нями загального користування.

Загальна площа квартири (житлового будинку)-сумарна площа житлових і підсобних при­міщень з урахуванням лоджій, балконів, веранд і терас, що враховуються з коефіцієнтом від­повідно до додатка В.

Квартира-комплекс взаємопов'язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім'ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум): житлову (житлові) кімнату, кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню (або суміщений санвузол), передпокій, комору чи вбудовану шафу.

Квартира у двох рівнях- квартира, житлові та підсобні приміщення якої розміщені на двох суміжних поверхах і об'єднані внутрішньоквартирними сходами.

Кухня-ніша-невідокремлений перегородкою простір у структурі житлової кімнати чи перед­покою для розміщення кухонного обладнання без обіднього місця; може освітлюватися природним або "другим" світлом через фрамугу.

Ліфтовий хол-приміщення перед входами до ліфта.

Лоджія-перекрите й обгороджене у плані з трьох боків приміщення, відкрите до зовнішнього простору або засклене, що служить для відпочинку влітку. Засклена лоджія нє є верандою.

Льох-споруда, заглиблена в землю, для цілорічного зберігання продуктів. Може бути роз­ташованим окремо, під житловим будинком або господарською будівлею.

Малоповерхова забудова-забудова території одно-, дво-, триповерховими житловими бу­динками різних типів.

Нежитлове приміщення-приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду. Є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Одноквартирний житловий будинок- індивідуальний житловий будинок, що має прибудинкову ділянку.

Підсобні приміщення квартири- приміщення, призначені для гігієнічних або господарсько-побутових потреб мешканців (ванна, вбиральня, душова, приміщення для прання, кухня, комора), а також передпокій, внутрішньоквартирний хол, коридор тощо.

Підсобні приміщення багатоквартирного житлового будинку- приміщення, призначені для за­безпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти тощо).

Площа квартири-сумарна площа житлових і підсобних приміщень квартири без урахування лоджій, балконів, веранд і терас.

Планувальна позначка землі-рівень землі на межі вимощення.

Поверх мансардний (мансарда)-поверх у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі.

Поверх надземний- поверх з позначкою підлоги приміщень не нижче планувальної позначки землі.

Поверх основний-поверх (для розрахунку ліфтів), на який мешканці мають нормальний доступ із прибудинкової території.

Поверх перший-нижній надземний поверх житлового будинку.

Поверх підвальний (перший підземний поверх)-поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більш ніж на половину висоти приміщення.

Поверх підземний-поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на всю висоту приміщення.

Поверх технічний-поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання кому­нікацій, може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або в середній частині будинку.

Поверх цокольний-поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на висоту не більше половини висоти приміщень.

Приквартирна ділянка-земельна ділянка, що примикає до житлового будинку (квартири) з безпосереднім виходом до нього.

Приміщення технічні-приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, бойлерних, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних установок тощо.

Протяжний будинок-будинок, довжина якого у три і більше разів перевищує його висоту.

Світловийкарман-приміщення з прямим природним освітленням, що примикає докоридораі служить для його освітлення.

Світловий ліхтар-засклена конструкція покриття для освітлення приміщень сходової клітки або внутрішнього дворика.

Секція житлового будинку-будинок або частина житлового будинку (відокремлена від інших частин глухою стіною) із квартирами (кімнатами гуртожитків), що мають вихід на одну сходову клітку або безпосередньо через коридор. Площа квартир на поверсі секції, як правило, не перевищує

500м2.

Сільський садибний будинок-односімейний житловий будинок загальною площею, як пра­вило, до250м2, розташований на земельній ділянці у сільській місцевості разом зі спорудами господарського призначення, садом і городом.

Суміщений санвузол-приміщення, обладнане унітазом, ванною (чи душовим піддоном) і умивальником.

Сходово-ліфтовий вузол-приміщення, призначене для розміщення вертикальних комунікацій:сходової клітки, ліфтів.

Тамбур-прохідний простір між дверима, призначенний для захисту від проникнення хо­лодного повітря, диму і запахів при вході до будинку, у сходову клітку або інші приміщення.

Тераса-обгороджена відкрита прибудова до будинку у вигляді площадки для відпочинку, що може мати дах; розміщується на землі або над нижче розташованим поверхом.

Технічне оснащення багатоквартирного житлового будинку-інженерні комунікації та технічні пристрої, необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир (загальнобудинкові мережітепло-,водо-, газо-, електропостачання, бойлерні, обладнання пожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидаляння; пристрої ліфтів, центральних роз­подільних щитів, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території).

Умовна висота будинку-за2.18 ДБН В.1.1-7.

Холодна комора-приміщення, розташоване в неопалюваному об'ємі квартири (будинку).

Шахта для провітрювання-захищений вентиляційними ґратами порожнистий вертикальний простір на висоту будинку з горизонтальним перерізом не менше1/30загальної площі усіх про­вітрюваних квартир на поверсі.

Додаток В (обов'язковий)

ПРАВИЛА ПІДРАХУНКУ ПЛОЩІ КВАРТИРИ У ЖИТЛОВОМУ БУДИНКУ І ГУРТОЖИТКУ, ПЛОЩІ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ, ПЛОЩІ ПРИМІЩЕНЬ,

ПЛОЩІ ЗАБУДОВИ, БУДІВЕЛЬНОГО ОБ'ЄМУ, ПОВЕРХОВОСТІ

ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ ТА ПЕРЕЛІК ОБОВ'ЯЗКОВИХ

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

B.1Площу квартир визначають як суму площ усіх приміщень квартири за винятком лоджій, балконів, веранд, терас, холодних комор і зовнішніх тамбурів.

В.2Загальну площу квартир визначають як суму площ усіх приміщень квартири (за винятком вхідних тамбурів в одноквартирних будинках), вбудованих шаф і літніх приміщень, підрахованих із такими знижувальними коефіцієнтами:

-для балконів і терас- 0,3;

-для лоджій- 0,5;

-засклених балконів- 0,8;

-веранд, засклених лоджій і холодних комор- 1,0.

Площа, яку займає піч, до площі приміщень не включається. Площа під маршем внутрішньо-квартирних сходів при висоті від підлоги до низу виступних конструкцій1,6м і більше включається до площі приміщень, де розташовані сходи.

В.3Загальну площу приміщень гуртожитків і спеціалізованих житлових будинків для осіб похилого віку та інвалідів визначають як суму площ житлових кімнат, підсобних приміщень (у тому числі вбудованих шаф), приміщень громадського призначення, а також літніх приміщень з коефіцієнтами згідно зВ.2.

Житлову площу квартирних будинків і гуртожитків визначають як суму площ житлових кімнат без урахування вбудованих шаф.

В.4Загальну площу квартир житлових будинків визначають як суму загальних площ квартир цих будинків, визначену згідно зВ.2.

Загальна площа приміщень громадського призначення, вбудованих у житлові будинки, підра­ховується окремо згідно з вимогами ДБН В.2.2-9.

Площі горища, технічного підпілля (технічного горища), позаквартирних комунікацій, а також тамбурів сходових кліток, ліфтових та інших шахт, портиків, ґанків, зовнішніх відкритих сходів до загальної площі будинків не включаються.

В.5Площу житлового будинку визначають як суму площ поверхів будинку, виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, а також площ балконів і лоджій.

Площа сходових кліток, ліфтових та інших шахт включається до площі поверху з урахуванням їх площ на рівні даного поверху.

Площа горищ і технічних поверхів та підвалів до площі будинку не включається.

В.6Площу приміщень житлових будинків визначають за їх розмірами, вимірюваними між опорядженими поверхнями стін і перегородок на рівні підлоги (без урахування плінтусів). При визначенні площі мансардного приміщення враховують площу цього приміщення з висотою по­хилої стелі не менше1,5м при нахилі30°до горизонту; 1,1м при45°; 0,5м при60°і більше. При проміжних значеннях висота визначається за інтерполяцією. Площу приміщення з меншою висотою враховують у загальній площі з коефіцієнтом 0,7, при цьому мінімальна висота стіни повинна бути 1,2 м при нахилі стелі ЗО0; 0,8 м при нахилі від 45° до 60°; не обмежується за нахилу 60° і більше.

В.7Площа забудови будинку визначається як площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку на рівні цоколя, включаючи виступні частини. Площа під будинком, розташованим на стовпах, а також проїзди під будинком включаються до площі забудови.

В.8Будівельний об'єм житлового будинку визначають як суму будівельного об'єму вище поз­начки±0,000(надземна частина) і нижче цієї позначки (підземна частина).

Будівельний об'єм надземної і підземної частин будинку визначають у межах обмежуючих поверхонь із включенням огороджувальних конструкцій, світлових ліхтарів тощо, починаючи з позначки чистої підлоги кожної з частин будинку, без урахування проїздів і просторів під будинками на опорах.

В.9При визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на2м.

При різній кількості поверхів у різних частинах будинку на ділянці з уклоном поверховість визначають окремо для кожної частини будинку.

Технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначенні поверховості будинку не враховують.

В.10До складу обов'язкових техніко-економічних показників по житловому будинку вклю­чають:

а) площу ділянки;

б) площу забудови;

в) поверховість;

г) умовну висоту будинку (визначать за2.18ДБН В.1.1-7);

д) кількість квартир у будинку, у тому числі;

-однокімнатних;

-двокімнатних і більше;

е) площу квартир у будинку;

ж) площу літніх приміщень (підрахована згідно з В.2);

з) загальну площу квартир у будинку;

й) площу вбудованих нежитлових приміщень;

к) загальний будівельний об'єм усього, у тому числі:

-вище позначки±0.00;

-нижче позначки±0.00;

л)питому теплову потужність опалення.

Додаток Г (обов'язковий)

ПЕРЕЛІК ПРИМІЩЕНЬ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОБЛАДНАННЮ АВТОМАТИЧНИМИ УСТАНОВКАМИ ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ ТА ПОЖЕЖОГАСІННЯ

 

 
Назва приміщень

Автоматичні засоби пожежної сигналізації та пожежогасіння

 

 

установки пожежогасіння

 

установки пожежної сигналізації

 

1.Житлові будинки:

-передпокої квартир 1) у будинках з умовною висотою від26,5до47м включно 2)

-передпокої квартир 1) і позаквартирні коридори, ліфтові холи в будинках з умовною висотою понад47м з адресованими пожежними сповіщувачами 2)

-вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення різного призначення незалежно від площі

 

-

 

 

-

 

-

 

+

 

 

+

 

+

 

2.Стоянки автомобілів (крім індивідуальних житлових будинків):

-приміщення для зберігання автомобілів, розташовані в підземних, підвальних, цокольних поверхах житлових будинків незалежно від площі та кількості машино-місць

 

 

+

 

 

 

+2)

 

3.Будинки гуртожитків за кількості мешканців більше50:

-кімнати (за винятком санітарно-гігіенічних приміщень) 1), коридори, ліфтові холи

 

 

 

-

 

 

+

4.Будинки для осіб похилого віку і сімей з інвалідами:

-  передпокої квартир1), позаквартирні коридори, ліфтові холи, адміністративні та допоміжні приміщення нежитлового призначення незалежно від площі

 

-

+

1)   У приміщеннях квартир (за винятком санітарно-гігіенічних приміщень) додатково використовуються автономні оптико-електронні димові пожежні сповіщувачі.

2)   Використовуються димові пожежні сповіщувачі для автоматичного вмикання протидимних систем (у разі їх наявності). Сигнал про спрацювання протидимних систем будинку подається на ОДС та в приміщення чергового персоналу будинку (за його наявності).

Додаток Д (рекомендований)БІБЛІОГРАФІЯ

Технологічна інструкція. Порядок улаштування, монтаж засобів системи оповіщення про пожежу (И220-08-91).

Правила пожежної безпеки в Україні.

Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности.

Лифты. Каталог-справочник. - М., 1981.

Правилабудови і безпечної експлуатації ліфтів.

Нормали архитектурно-планировочных элементов жилых и общественных зданий с учетом использования их инвалидами. Пособие по проектированию / Под ред. В.В.Куцевича. - К.:

КиевЗНИИЭП, 1999.

ЖитловийкодексУкраїни(проект), 2005.

ЗемельнийкодексУкраїни,2000.

 


Комментировать:


Прокомментировать
Необходимо авторизоваться или зарегистрироваться для участия в дискуссии.

Поделитесь:

Loading...