Споруди транспорту

 

 

 

 

 

 

 

 

ОГОРОДЖЕННЯ ДОРОЖНЄ

ПАРАПЕТНОГО ТИПУ

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ УМОВИ

 

 

 

ДСТУ Б В.2.3-10-2003

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Державний комітет України збудівництва та архітектури

 

Київ 2003

ПЕРЕДМОВА

 

 

1            РОЗРОБЛЕНО

Українським державним виробничо-технологічним підприємством "Укрдортехнологія"

ВНЕСЕНО

Держанною службоюавтомобільних доріг України (Укравтодор)

 

2            ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ

наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.12.2003 р. № 227

 

• ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

 

• РОЗРОБНИКИ

В. М. Резник канд. техн. наук (керівник теми) С. Л. Столбов, Г. С. Мельничук, Г. П. Жучко, Т. В. Хрипушина

ПРИ УЧАСТІ

О. Є.Крижанівського, Б. П. Овсієнко, С. B. Beрнусь

 

Важливе значення України в дорожньо-транспортному комплексі Європи і входження її в ЄС вимагають прийняття норм будівництва і оснащення автомобільних доріг ідентичним Європейським нормам. На дорогах Європи з 1995 року діють стандарти на технічні засоби організації дорожнього руху „RückhaltesystemeanStraβenTeil1: TerminologieundallgemeineKriterienfürPrüfverfahrenDeutscheFassungEN1317-1: 1998" та , “RückhaltesystemeanStraβenTeil2:Leistungsklassen, AbnahmekriterienfürAnprallprüfungenundPrüfverfahrenfürSchutzeinrichtungenDeutscheFassungEN1317-2 1998".

Вимогицьогостандарту вчастині нормування основного показника призначення огородження – стримувальної здатності та критеріїв і методів проведення натурних випробувань гармонізовані з відповідними вимогами наведених вище Європейських норм.

 

ЗМІСТ

 

1.ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ.. 4

2.НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ.. 4

3 ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПОЗНАЧЕННЯ.. 5

4 КЛАСИФІКАЦІЯ ОГОРОДЖЕНЬ.. 5

5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ.. 6

6 КОМПЛЕКТНІСТЬ ОГОРОДЖЕННЯ, МАРКУВАННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ.. 10

7 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА.. 10

8 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ, МЕТОДИ КОНТРОЛЮ... 11

9 ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ. 11

10 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА.. 12

 

 

Споруди транспорту

ОГОРОДЖЕННЯ ДОРОЖНЄ ПАРАПЕТHOГО ТИПУ

Загальнітехнічні умови

 

Сооружения транспорта

ОГРАЖДЕНИЯДОРОЖНЫЕ ПАРАПЕТНОГО ТИПА

Общиетехнические условия

 

Transport constructions

ROAD SAFETY PARAPET

 

Чинний від 2004-07-01

 

1.ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

1.1     Цей стандарт розповсюджується на дорожні огородження першої групи парапетного типу згідно з ДСТУ 2735, призначені для відвернення з'їзду дорожнього транспортного засобу у небезпечну зону.

1.2     Місця встановлення огородження парапетного типу визначені ДСТУ 2735.

1.3     Вимоги цього стандарту обов'язкові при проектуванні, будівництві, реконструкції, ремонті та утриманні автомобільних доріг, вулиць, штучних споруд.

1.4     Стандарт придатний для сертифікації збірного бетонного і металевого огороджень парапетного типу.

2.НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті наведені посилання на такі документи:

 

ДСТУ 2587-94	Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування.
ДСТУ 2734-94	Огородження дорожні тросового типу. Загальні технічні умови.
ДСТУ 2735-94	Огородження дорожні і напрямні пристрої. Правила використання. Вимоги безпеки дорожньою руху.
ДСТУ 2984-95	Засоби транспортнідорожні. Типи. Терміни та визначення.
ДСТУ 3587-97	Безпека дорожньою руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану.
ДСТУ 4100-2002	Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування.
ДСТУ Б В.2.7-23-95	Будівельні матеріали. Розчини будівельні. Загальні технічні умови.
ДСТУ Б В.2.7-43-96	Будівельні матеріали. Бетони важкі. Технічніумови.
ДСТУ Б В.2.7-49-96(ГОСТ 10060.2-95)	Будівельні матеріали. Бетони. Прискорені методи визначення морозостійкості при багаторазовому заморожуванні і відтаванні.
ГОСТ 12.1.004 91	ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.
ГОСТ 12.3.002-75	ССБТ. Процессы производственные. Общие требования к безопасности
ГОСТ 12.3.009-76	ССБТ.Работы погрузочно-разгрузочные. Общиетребования к безопасности.
ГОСТ427-75	Линейки измерительные металлические. Технические условия.
ГОСТ 3242-79	Соединения сварочные. Meтоды контроля качества
ГОСТ7502-89	Рулетки измерительные металлические. Технические условия
ГОСТ 9467-75	Электроды покрытые металлические для ручной дуговой сварки конструкционных и теплоустойчивых сталей.Типы
ГОСТ 10180-90	Бетоны.Методы определения прочности по контрольным образцам.
ГОСТ 13494-80	Транспортиры геодезические. Технические условия.
ГОСТ 18105-86	Бетоны.Правила контроля прочности.
ГОСТ 19903-74	Прокат листовой горячекатаный.Сортамент.
ГОСТ 19904-90	Прокат листовой холоднокатаный.Сортамент.
ДБН В.2.3-4-2000	Споруди транспорту.Автомобільні дороги.
ДНАОП-5.1.14-1.1-96	Правила охорони праці при будівництві ремонті та утриманні автомобільних доріг та на інших об'єктах дорожнього господарства.
ІНУВ.3.2-218-051-95	Інструкція по забезпеченню безпеки дорожньою руху в місцях проведення дорожніх робіт на автомобільних дорогах.

3 ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПОЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті подані такі визначення та позначення:

Автомагістраль –дорога для автомобілів з розділювальною смугою без перехрещень в одному рівні з іншими дорогами, залізничними і трамвайними коліями, пішохідними чи велосипедними доріжками, позначена відповідним дорожнім знаком згідно з ДСТУ 4100.

ASІ– індекс загального інерційного перевантаження легкового автомобіля у центрі його маси під час наїзду на огородження, виражений відносно прискорення вільного падіння.

Висота огородження –відстань по вертикалі між верхньою поверхнею огородження і рівнем поверхні узбіччя розділювальної смуги, дорожнього покриття біля основи огородження з боку проїзної частини.

Ділянка огородження робоча –ділянка огородження, призначена для перекиття небезпечної зони і утримання дорожніх транспортних засобів (згідно з ДСТУ 2984, далі –транспортних засобів) з вагомими параметрами, що не перевищують нормативні, які рухались з дозволеною швидкістю в межах проїзної частини штучних споруд та земляного полотна автомобільних доріг.

Дорога для автомобілів – автомобільна дорога, призначена, виключно для руху автомобілів, автобусів і мотоциклів, позначена відповідним дорожнім знаком згідно з ДСТУ 4100.

Здатність стримувальна – показник енергоємності конструкції стримувальної системи. Визначається максимальною кінетичною енергією транспортного засобу, яку під час наїзду здатне сприймати огородження із забезпеченням вимог призначення.

Зона небезпечна – ділянка місцевості вздовж дороги, штучної споруди за межами смуги руху, проїзної частини, узбіччя у разі з'їзду до якої транспортного засобу існує пряма загроза здоров'ю та життю людей

Пристрій амортизаційний –встановлений перед торцем огородження пристрій, який у разі наїзду забезпечує пом'якшення удару та зменшення пошкоджень транспортного засобу.

Пункт населений –забудована територія, в’їзди на яку і виїзди з якої позначаються відповідними дорожніми знаками згідно з ДСТУ 4100.

Система стримувальна транспортна(далі – система стримувальна) – система обладнання автомобільної дороги (штучної споруди), яка призначена для відвернення з'їзду транспортного засобу в небезпечну зону. Складається з робочої ділянки, а також початкової та кінцевої ділянок огородження або амортизаційних пристроїв. Система може мати перехідну ділянку для з'єднання ділянок огородження різних конструкцій, груп та типів.

Споруда штучна –споруда на автомобільній дорозі, вулиці згідно з ДБН В.2.3-4.

Швидкість дозволена –максимальна швидкість транспортних засобів, встановлена Правилами дорожнього руху та проектом (схемою) організації дорожньою руху для даної ділянки автомобільної дороги, вулиці.

4 КЛАСИФІКАЦІЯ ОГОРОДЖЕНЬ

4.1     Огородження дорожнє парапетного типу (далі – огородження) належить до робочої ділянки стримувальної системи, поперечне переміщення елементів якої у разі наїзду транспортного засобу не перевищує 0,6 м.

4.2     Залежно від призначення стандарт поділяє огородження на групи:

• стаціонарні дорожні, призначенні для встановлення на узбіччі автомобільної дороги –бічні, на проїзній частині, розподілювальній смузі – центральні (двобічні);
• стаціонарні мостові, призначені длявстановлення на штучній споруді в межах смуги безпеки, тротуару, службового проходу – бічні; на проїзній частині –центральні (двобічні);
• тимчасові бічні, призначені для встановлення в межах проїзної частини, узбіччя, тротуару, розділювальної смуги при виконанні робіт.

4.3     Огородження класифікуються за марками. Марка конструкції огородження складається з літерного позначення групи, матеріалу та технології виготовлення, цифрового позначення висоти огородження і його стримувальної здатності та позначення цього стандарту. При необхідності, в позначенні марки огородження допускається вводити адресу його встановлення (назву дороги, кілометр плюс метри) та назву штучної споруди.

4.3.1  Група огородження позначається:

СДБ –стаціонарне дорожнє бічне;

СДЦ –стаціонарне дорожнє центральне;

СМБ –стаціонарне мостове бічне;

СМЦ – стаціонарне мостове центральне;

ТБ –тимчасове бічне;

4.3.2  Матеріал і технологія виготовлення позначаються:

"З" - залізобетон, "К" –камінна кладка, "Л" –огородження монолітне "М" –метал, "Н" ‑ огородження збірне.

4.3.3  Висота огородження (в метрах) та стримувальна здатність (в кілоджоулях) позначається через дріб, без зазначення розмірності.

4.4     Приклади умовного позначення огородження:

-стаціонарного дорожнього бічного, із збірного залізобетону висотою 0,8 мі стримувальною здатністю 300 кДж:

СДБ-ЗН-0,8/300 ДСТУ…;

-стаціонарного дорожнього бічного, виконаного камінною кладкою висотою 0,4 мз стримувальною здатністю 37 кДж:

СДБ-KM-0,4/37 ДСТУ…;

-стаціонарною мостового центрального із монолітного залізобетону висотою 0,9 м і стримувальною здатністю 560 кДж:

СМЦ-ЗЛ-0,9/560 ДСТУ…;

-тимчасового бічного із збірних залізобетонних блоків висотою 0,8 м і стримувальною здатністю 24 кДж:

ТБ-ЗН – 0,8/24 ДСТУ…

5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

5.1     Огородження повинне забезпечити стримування транспортних засобів з допустимими ваговими параметрами, які рухаючись проїзною частиною дороги з дозволеною швидкістю змінили напрямок руху.

5.2     Під час контакту з огородженням транспортний засіб не повинен:

• перевертатись через огородження;
• переміщатися в бік небезпечної зони понад 0,6 м, якщо це не обумовлено окремо цим стандартом;
• отримувати проникнення матеріалу огородження до салону транспортного засобу.

5.3     Конструкція огородження та фактура його вертикальної (робочої) поверхні повинна бути однорідною та максимально гладкою. Під час контакту транспортного засобу вона повинна забезпечувати мінімальний коефіцієнт поздовжнього ковзання, максимальні інерційні перевантаження транспортного засобу у центрі його мас, величиною не більше 1,4·9,81 м/с² (або загального індексу інерційного перевантаження ASI 1,4). Інерційні перевантаження водія і пасажирів при цьому не повинні бути більше 1,0·9,81 м/с² (9,81 м/с² – прискорення вільного падіння).

5.4     Взаємодія транспортного засобу з огородженням повинна завершитись його зупинкою або виїздом у бік смуги руху під кутом до огородження та із швидкістю, які менше ніж під час первинного контакту.

5.5     Під час контакту з транспортним засобом огородження не повинне нахилятись, відриватись, руйнуватись, огородження СМБ, крім того, переміщатись у бік, огородження СДБ, СДПта СМЦ – переміщатись (зсовуватись) у бік на відстань понад 0,1 м, огородження ТБ – 0,6 м.

5.6     При наїзді на мостові огородження не допускається пошкоджень елементів несучої конструкції штучної споруди, а також руйнувань анкера закладних деталей, плити проїзної частини, конструкції дорожньою одягу.

5.7     Огородження повинно бути виконано з використанням бетону за міцністю на розтяг при вигині не нижче Btb4,0 з морозостійкістю F200 згідно з ДСТУ Б В.2.7-43 або прокату листового згідно з ГОСТ 19903, ГОСТ 19904.

Товщина захисного шару бетону не повинна бути менше 50 мм. Нижня поверхня огородження, яка призначена для встановлення на проїзній частині або узбіччі, повинна бути рифленою. Допускається виготовляти тимчасове огородження з внутрішніми пустотами.

5.8     На робочій поверхні залізобетонного огородження не допускається відкритих металевих деталей, а також відколів, тріщин та деформацій, металевого огородження – виступних зварних швів, деталей кріплення.

5.9     Геометричні параметри огородження, крім огородження зниженої висоти, повинні відповідати наведеним на рисунку 1 та в таблиці 1.

 

Рисунок 1

 

Таблиця 1Основні геометричні параметри огородження

 

 

 

 

 

 

 

Дозволенашвидкість руху, км/год	Висота огородження (h), м
	Висота похилої частини (h1), м
	тимчасового бічною (ТБ)	стаціонарного
		дорожнього та центрального мостового (СДБ, СДЦ, СMЦ)	мостового бічного (СМБ)
			за наявності тротуару, службового проходу	за відсутності тротуару, службового проходу
60	0,75 0,18	0,80 0,25	0,90 0,25	1,10 0,30
90	0,80 0,25	0,84 0,25	1,10 0,30	1,30 0,30
понад 90	0,84 0,25	0,90 0,25	1,30 0,30	1,50 0,35

5.10   При проектуванні стаціонарного бічного огородження з внутрішнього боку кривої в плані радіусом 60 мі менше та на перехрестях і розв'язках доріг в різних рівнях, може бути прийнята конструкція огородження зниженої висоти (розміри в метрах наведені на рисунку 2) за умовзабезпеченнястримувальної здатності не менше 37 кДж при навантаженні Т3(таблиця 2). Зазначене огородження допускається виконувати камінною кладкою з каменю бутового марки М1000 і більше, морозостійкістю Мрз50 і вище згідно з ТУ 21-10-69, на цементному розчині міцністю на стиск М150 і більше з морозостійкістю F50 і вище згідно з ДСТУ Б В.2.7-23. При проектуванні лотка з внутрішнього боку на кривій у плані, він повинен бути виконаний спільно з огородженням зниженої висоти.

 

 

Рисунок 2

 

5.11   Висота основи стаціонарного огородження (h_1,рисунок 1) повинна забезпечувати можливість повторного укріплення узбіччя, улаштування поверхневої обробки або дорожнього покриття без зрушення огородження. Мінімальна висота основи стаціонарного огородження – 80 мм, тимчасового – 50 мм, максимальна, відповідно – 120 мм, 70 мм.

5.12   Для розрахунку конструкції огородження та натурних випробувань стандарт встановлює 10 видів навантаження, наведених у таблиці 2.

5.13   Навантаження Т1, Т2, Т3, слід приймати при проектуванні конструкції тимчасових огороджень, відповідно: Т1 – при дозволеній швидкості руху на ділянці дороги, вулиці та на дорожній споруді 60 км/год, Т2 – 90 км/год, Т3 – понад 90 км/год.

Для проектування конструкції стаціонарних огороджень на дорогaxта вулицях, де дозволена швидкість руху 60 км/год, необхідно приймати навантаження N1 для ділянок з легкими умовами руху, а N2 – з небезпечними та утрудненими умовами руху, визначеними ДБН В.2.3-4 (таблиця 1.4).

На автомобільних дорогах, де дозволена швидкість руху 90 км/год, та на дорожніх спорудах –60 км/год, слід приймати навантаження Н1, Н2, Н3, відповідно на ділянках з легкими, утрудненими, небезпечними умовами руху.

На дорожніх спорудах, де дозволена швидкість руху 90 км/год, а також на автомагістралях і дорогах для автомобілів слід приймати навантаження Н_4а, на дорожніх спорудах, де швидкість pуxупонад 90 км/год –Н_4b.

Таблиця 2Види навантажень та типи розрахункових наїздів на огородження

Вид навантаження	Стримувальна здатністькДж, неменше	Тип розрахункового наїзду(таблиця 3)
		для проектуванняконструкції огородження	під час натурних випробуваньогородженнядлявизначення
			ASI	відповідностівимогам призначення та надійності
Т1	6	ТВ21	ТВ21	ТВ21
Т2	21	ТВ22	ТВ22	ТВ22
Т3	37	ТВ41 + ТВ21	ТВ21	ТВ41
N1	43	ТВ31	ТВ31	ТВ31
N2	82	ТВ32 + ТВ11	ТВ32+ ТВ11	ТВ32
H1	128	ТВ42 + ТВ11	ТВ11	ТВ42
Н2	280	ТВ51 +ТВ11	ТВ11	ТВ51
Н3	460	ТВ61 + ТВ11	ТВ11	ТВ61
H4а	560	ТВ71 + ТВ11	ТВ11	ТВ71
H4b	720	ТВ81 + ТВ11	ТВ11	ТВ81
Примітка. При розрахунку конструкції слід приймати, що контакт транспортного засобу з огородженням відбувається на висоті 0,58 м, для огородження зниженої висоти – 0,38 м.

 

Таблиця 3Параметри розрахункових наїздів на огородження

Типнаїзду	Швидкість руху, км/год		Кут наїзду, градус	Масатранспортного засобу, кг	Тип транспортногозасобу
1	2	3		4	5
ТВ11	100	20		900	легковийавтомобіль
ТВ21	80		8	1300	легковийавтомобіль
ТВ22	80		15	1300	легковийавтомобіль
ТВ31	80		20	1500	легковийавтомобіль
ТВ32	110		20	1500	легковийавтомобіль
ТВ41	70		8	10000	вантажнийавтомобіль
ТВ42	70		15	10000	вантажнийавтомобіль
ТВ51	70		20	13000	автобус
ТВ61	80		20	16000	вантажнийавтомобіль
ТВ71	65		20	30000	вантажнийавтомобіль
ТВ81	65		20	38000	сідельнийавтопоїзд

5.14   У верхній частині конструкції огородження повинні передбачатись закладні деталі для кріплення світлоповертальних елементів згідно з ДСТУ 2587 на однакових відстанях один від одного: в межах (6…12) м на дорожніх спорудах і на небезпечних ділянках та (20…30) м – на інших ділянках доріг.

5.15   Торцеві частини стаціонарного огородження із монолітного залізобетону, початковий та кінцевий блоки збірного бічного огородження повинні мати закладні деталі для кріплення перехідної ділянки або початкової і кінцевої ділянок одностороннього металевого огородження бар'єрного типу, центрального – двостороннього металевого огородження бар'єрного типу або амортизаційного пристрою.

5.16   У стаціонарних збірних дорожніх огороджень на кривих в плані або у профілі довжина блоків повинна бути такою, щоб кут зламу у місці їх з'єднання не перевищував 3°. Торцеві частини таких блоків повинні мати відповідний скіс, що забезпечує щільне їх з'єднання.

5.17   З'єднання блоків стаціонарною збірного бічного огородження, зварювання арматури та закладних деталей повинно виконувавсь з тильного боку, блоків центрального огородження –у верхній їх частині. Зварювання –електродами згідно з ГОСТ 9467.

З'єднання блоків тимчасового огородження повинне виконуватись за допомогою болтів на верхній поверхні огородження та в місці переходу нахиленої поверхні у вертикальну (робочу).

• В місцях з'єднання збірних блоків огородження їх робочі поверхні повинні бути сполучені щільно, впритул. Допустиме відхилення робочих площин сусідніх блоків в поперечному профілі для стаціонарного центрального огородження складає плюс, мінус 3 мм, бічного – мінус 5 мм, тимчасового – мінус 8 мм від поверхні попереднього блока в напрямку за рухом транспорту.
• В основі огородження повинні бути передбачені прорізи для відводу води. Допускається водовідвід виконувати в місцях з’єднання збірних конструкцій огородження
• На верхній частині робочої поверхні стаціонарного огородження, встановленого на штучній споруді або на ділянці дороги з небезпечними умовами руху, а також тимчасового огородження повинна бути нанесена розмітка 2.5 згідно з ДСТУ 2587 шириною 0,2 м. На вертикальну поверхню амортизаційних пристроїв повинна бути нанесена розмітка 2.1 згідно з ДСТУ 2587.

5.21   При спільному застосуванні стаціонарного дорожнього та пішохідного огороджень, огородження парапетного типу повинно мати відповідні закладні деталі та інші елементи кріплення.

6 КОМПЛЕКТНІСТЬ ОГОРОДЖЕННЯ, МАРКУВАННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ

6.1     Підприємство-виробник збірного огородження повинно постачати його комплектно.

6.2     До комплекту постачання повинні входити залізобетонні блоки, світлоповертальні елементи, деталі кріплення та елементи відповідних ділянок металевого огородження бар'єрного типу або амортизаційні пристрої у кількості, яка необхідна для створення стримувальної системи.

6.3     Кожен блок огородження повинен мати нанесене маркування:

• найменування марки огородження;
• дату виготовлення;
• штамп відділу (підрозділу) технічного контролю;
• відмітку про проведення натурних випробувань;
• назву підприємства-виробника.

6.4     Завантаження та розвантаження блоків огородження, встановлення на підготовлене місце, повинно бути виконано способом, який виключає їх пошкодження.

6.5     Транспортування блоків огородження повинно здійснюватись з дотриманням вимог чинних галузевих правил транспортування вантажів.

Для транспортування блоки огородження повинні бути укладені на підкладки товщиною не менше 20 ммі шириною не менше 100 мм, розміщені через (800…1000) мм одна під одної.

7 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

7.1     Забезпечення безпечних умов роботи при завантаженні, транспортуванні і розвантаженні блоків огородження повинно здійснюватись згідно з ГОСТ 12.3.002 та ГОСТ 12.3.009.

7.2     Забезпечення пожежної безпеки при влаштуванніта монтажу огородження повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.

• При влаштуванні монолітного та монтажу збірного залізобетону огородження, забезпечення безпеки дорожнього руху в місцях виконання робіт повинно відповідати ІНУВ-3.2-218-051, забезпечення охорони праці згідно з ДНАОП-5.1.14-1.1.
• Відходи виробництва повинні бути зібрані і вивезені до місця їх організованого складування або включені у виробничий цикл.

8 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ, МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

8.1     Приймання закінченої конструкції огородження повинне здійснюватись за правилами, визначеними ДБН В.2.3-4 (розділ 16).

8.2     Перевірка відповідності огородження вимогам цього стандарту повинна проводитись безпосередньо на місці його встановлення в конкретній стримувальній системі.

8.2.1  Виконання вимог 5.7,5.10 повинно бути підтверджено супроводжувальною документацією та перевірено відповідними службами підприємства-виробника при використанні окремих компонентів (сумішей, арматурних сіток) в процесі виготовлення огородження.

8.2.2  Контроль геометричних параметрів огородження (5.9…5.11, 5.18) повинен здійснюватись:

-лінійкою вимірювальною металевою, діапазон вимірювання (0…500) мм, ціна поділки 1 мм згідно з ГОСТ 427;

-рулеткою вимірювальною металевою довжиною 10 мклас точності 2 згідно з ГОСТ 7502;

-транспортиром геодезичним згідно з ГОСТ 13494.

8.2.3  Виконання вимог 5.14…5.17,5.19…5.21 перевіряється візуально, вимог 5.17 – згідно з ГОСТ 3242.

8.2.4  Контроль якості зварних швів і їх розмірів повинен бути проведений згідно з ГОСТ 3242.

8.2.5  Міцність бетону на розтяг при вигині (5.7) слід визначати згідно з ГОСТ 18105 та ГОСТ10180 – за контрольними зразками конструкції огородження.

8.2.6  Морозостійкість бетону, цементного розчину (5.7,5.10) слід визначати згідно з ДСТУ Б В.2.7-49.

8.3     Перед початком виробництва огородження і один раз за п’ять років підприємство-виробник повинен перевірити відповідність конструкції марки з найбільшою стримувальною здатністю вимогам призначення за надійності (5.1…5.6) в умовах дії визначеного типу розрахункового наїзду (5.12) в натурних умовах на спеціальному полігоні.

8.3.1  Порядок проведення натурних випробувань конструкції огородження, вимоги до полігону, транспортного засобу, засобів вимірювання та спостереження, а також порядок складання документів щодо відповідності конструкції огородження вимогам цього стандарту повинні бути визначені в розробленій підприємством-виробником програмі та методиці випробувань, узгодженими і затвердженими в установленому порядку.

8.3.2  Контроль виконання вимог призначення (5.2, 5.4) та надійності (5.5, 5.6) випробуваного огородження здійснюється візуально за результатами натурних випробувань – відповідного типу наїзду на нього транспортного засобу (таблиці 2 та 3).

У процесі натурних випробувань за допомогою приладів, встановлених у легковому автомобілі, з параметрами наведеними в таблиці 3, визначають максимальні інерційні уповільнення, а також індекс інерційного перевантаження (ASI).

8.4     Якщо при проведенні контролю або випробуванні буде виявлена будь-яка невідповідність конструкції огородження технічним вимогам цього стандарту, приймання огородження припиняється.

9 ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ

9.1     Стаціонарні огородження групи СДЦ, СМБ та СМЦ підлягають застосуванню в якості варіанта спільно з іншими огородженнями першої групи тросового та бар’єрного типів згідно з ДСТУ 2734 та ДСТУ 2735.

9.2     Огородження парапетного типу використовуються в стримувальній системі, якщо розрахунковий поперечний прогин огороджень бар’єрного аботросового типу не спроможний забезпечити вимоги призначення та надійності в певних умовах руху на штучній споруді або ділянці дороги.

9.3     Огородження повинні встановлюватись відповідно до проектної документації на будівництво, реконструкцію або ремонт штучної споруди, ділянки автомобільної дороги, вулиці. Місце встановлення, протяжність, та рекомендована марка огородження парапетного типу на діючій автомобільній дорозі, вулиці для заміни існуючого огородження іншого типу визначається проектом (схемою) організації дорожнього руху.

Огородження повинне перекривати небезпечну зону та ділянки підходу до неї: перед початком зони з розpахунку чотирьох метрів та в кінці – трьох метрів на один метр висоти насипу.

9.4     Огородження СДБ можуть бути застосовані:

• на узбіччях доріг у гірській місцевості, а також на дорогах де насип з крутизною укосу понад 1:1,6 має висоту 4 мі більше;
• перед перешкодою (опорами шляхопроводу, освітлення, дорожнього знака), розташованою ближче 1 м від краю проїзної частини;
• в нижній частині підпірної стінки, розташованої з зовнішнього боку кривої в плані.

9.5     Стаціонарне бічне огородження - складова частина (робоча ділянка) стримувальної системи – потребує приєднання початкової та кінцевої (або перехідної) ділянок огородження бар’єрного типу, що мають відповідну стримувальну здатність. Довжина початкової ділянки повинна бути при дозволеній швидкості руху 60 км/год – не менше 6 м, 90 км/год – 12 м та понад 90 км/год – 15 м. Довжина кінцевої ділянки – відповідно не менше 4 м, 8 м та 12 м.

9.6     Стаціонарне центральне огородження парапетного типу повинне мати на кінцях амортизаційні пристрої або бути з'єднане з двостороннім металевим огородженням бар'єрного типу відповідної стримувальної здатності.

9.7     Стаціонарне бічне дорожнє огородження зниженої висоти (5.10) повинно бути встановлене не ближче 0,75 м від краю узбіччя. Допускається його встановлювати безпосередньо біля краю проїзної частини або укріпленої смуги узбіччя.

9.8     Стримувальну систему з з'єднаними між собою блоками ТБ слід застосовувати для поздовжнього та поперечного огородження ділянки проведення робіт, якщо глибина траншеї, корита у межах проїзної частини, розділювальної смуги чи узбіччя більше 0,3 м.

9.8.1  Блоки поздовжнього огородження слід встановлювати на відстані не менше 1,0 м від місця виконання робіт.

9.8.2  Блоки поперечного огородження слід встановлювати на відстані (20…25) м перед місцем проведення робіт. Лінія нахилу огородження до осі дороги повинна бути 1:3, якщо дозволена швидкість руху 60 км/год та 1:5, якщо швидкість понад 60 км/год. За складних умов виконання робіт на дорозі допускається встановлення блоків під кутом 45° до осі дороги. Торець кінцевої ділянки огородження повинен бути обладнаний амортизаційним пристроєм.

9.9     При застосуванні стаціонарного огородження в межах проїзної частини дороги встановлювати його слід на щойно укладений матеріал основи дорожнього одягу з тим, щоб після влаштування покриття (в т.ч. поверхневої обробки) висота огородження відповідала вимогам 5.9 та мала допустимівідхилення плюс, мінус 10 мм. На узбіччі огородження слід встановлювати в корито глибиною (40…50) мм.

9.10   Контроль експлуатаційного стану огородження повинен здійснюватися щомісячно.

При виявленні невідповідності огородження вимогам цього стандарту строки ліквідації недоліків не повинні перевищувати терміни, визначені ДСТУ 3587.

9.11   Візуальний контроль вертикальної розмітки (світлоповертальних елементів) огородження вимогам ДСТУ 2587 слід проводити двічі на рік в темну пору доби.

10 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

10.1   Підприємство-виробник повинно гарантувати відповідність огородження вимогам цього стандарту.

10.2   Гарантійний строк експлуатації огородження повинен бути не менше 10 років з дня його встановлення.

 

 

УДК 621.778 8.006.354                                                         93.080.30