ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Ці Норми поширюються на проектування, виконання і приймання робіт з ремонту і підсилення несучих і огороджувальних бетонних, залізобетонних, кам'яних, армокам’яних, сталевих і дерев'яних конструкцій і фундаментів (надалі - будівельних конструкції), а також основ промислових будинків і споруд.
Метою підсилення елементів будинків або споруд, а також їх ремонту і реконструкції має бути приведення їх до стану, що відповідає вимогам чинних норм з несучої спроможності, експлуатаційної придатності та довговічності.
Проектування, виконання і приймання робіт з ремонту і підсилення будівельних конструкцій і основ повинні виконуватися з урахуванням вимог чинних будівельних норм, санітарних, протипожежних та екологічних нормативів, а також Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.
Норми є обов'язковими для виконання органами державного управління, контролю й експертизи, місцевого та регіонального самоврядування, підприємствами і організаціями незалежно від форм власності і відомчої належності, юридичними і фізичними особами, що здійснюють проектування й організацію ремонту і підсилення будівельних конструкцій і основ.
Терміни і визначення наведені у додатку А.
Перелік нормативних актів і документів, на які є посилання у даних нормах, наведено у додатку Б.
1 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1 Ремонт і посилення будівельних конструкцій з метою відновлення чи збільшення їх несучої спроможності та експлуатаційної придатності слід проектувати на основі даних, отриманих при їх обстеженні у відповідності з “Нормативними документами з питань обстеження, паспортизації, надійної і безпечної експлуатації виробничих будинків і споруд”, а також результатами інженерних вишукувань, виконаних згідно зі СНіП 1.02.07.
Обсяг і номенклатуру вишукувань і обстежень визначає разом із замовником спеціалізована організація у залежності від технічних особливостей запланованих заходів щодо ремонту і підсилення і ступеня відповідності будинків (споруд).
В аварійних ситуаціях з метою запобігання обваленню будівельних конструкцій допускається розробка проектів тимчасового страхувального закріплення (розвантаження) або підсилення цих конструкцій без повних матеріалів обстеження.
1.2 Всі одержані при обстеженні і використані в розрахунках будівельні параметри, що характеризують навантаження і впливи, а також міцність і деформативність матеріалів повинні мати довірчу імовірність відповідно до чинних стандартів на проектування.
Забезпеченість нормативних значень характеристик міцності матеріалів повинна бути, як правило, не менше 0,95.
Результати інженерних вишукувань і обстежень конструкцій повинні містити дані, потрібні для обґрунтованого вибору способів і прийняття надійних технічних рішень щодо ремонту і підсилення конструкцій, у тому числі генеральний план, складений за сучасною топоосновою, дані бюро технічної інвентаризації стосовно планів поверхів і віку споруди, що ремонтується.
Інженерно-геологічні вишукування проводяться за одну стадію для робочої документації відповідно до завдання проектної організації, та у відповідності зі СНіП 1.02.07. Характеристики інженерно-геологічних елементів повинні мати забезпеченість не нижче 95 %.
Інженерно-геологічні розробки повинні призначатися в безпосередній близькості від фундаментів і будівельних конструкцій, що підсилюються у місцях прояву деформацій і замочування ґрунтів, з урахуванням необхідної діагностики стану інженерно-геологічного масиву.
1.3 Розрахункові схеми будинків і споруд, а також розрахункові моделі будівельних конструкцій і основ повинні відбивати їх фактичний стан, умови роботи, встановлені в результаті обстежень, прийняті методи ремонту і підсилення. В особливо складних і відповідальних випадках, коли розрахункові схеми і моделі розрахунків не відбивають повною мірою фактичний стан конструкцій і не можна зробити прогноз зміни технічного стану без натурних випробувань, а також коли виникає небезпека для життя людей або екологічних наслідків, допускається перевіряти підсилені конструкції пробним навантаженням згідно з чинними стандартами або спеціально розробленою програмою.
1.4 При розрахунку будівельних конструкцій і основ, підсилення яких виконується під навантаженням, необхідно враховувати напруження, наявні на час підсилення у конструкціях і основах, що зберігаються, і послідовність включення в роботу елементів підсилення.
1.5 Навантаження і впливи визначаються за СНіП 2.01-07. Тимчасові снігові і вітрові навантаження уточнюються за результатами вишукувань (обстежень), а також за нормами проектування відповідних будівельних конструкцій.
1.6 При проектуванні і виконанні ремонту і підсилення будівельних конструкцій і основ слід керуватися чинними нормами і стандартами, наведеними у додатку Б, а також даними Нормами.
1.7 Конструкції, що підсилюються, на всіх стадіях виконання робіт (часткове розбирання, тимчасове видалення зв’язків тощо) повинні відповідати вимогам міцності та стійкості. У необхідних випадках їх потрібно розкріпити або розвантажити.
1.8 Вибір способу ремонту чи підсилення потрібно робити на основі техніко-економічного порівняння варіантів з урахуванням:
- необхідного ступеня збільшення (відновлення) несучої спроможності;
- можливості реалізації прийнятого способу в конкретних виробничих умовах (пожежо- і вибухонебезпека, хімічна агресивність середовища тощо);
- обмежень, що накладаються виробництвом, яке функціонує;
- ступеня надійності і довговічності конструкцій;
- перспектив подальшого розвитку виробництва;
- місцевих умов і досвіду проектування і будівництва.
Рішення про підсилення конструкцій приймається після того, як установлено, що інші способи забезпечення надійності, такі як перерозподіл технологічних навантажень, застосування ефективних матеріалів для покриттів і огороджувальних конструкцій використання тимчасових розвантажувальних елементів і пристроїв, необхідних для монтажу-демонтажу устаткування, неможливі чи недоцільні.
1.9 При виборі способу підсилення слід враховувати наступні умови, що утруднюють провадження робіт:
- неможливість зупинення виробничих процесів;
- необхідність улаштування риштування для встановлення елементів підсилення;
- необхідність розбирання стінових і покрівельних огорож;
- необхідність тимчасового виключення з роботи основних несучих конструкцій і контролю за їх напружено-деформованим станом.
1.10 Ремонт і підсилення будівельних конструкцій виконуються на підставі проектної документації, розробленої спеціалізованою проектною організацією. Склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектної документації визначається за ДБН А.2.2-3
1.11 При розробці проектної документації з ремонту і підсилення необхідно враховувати вимоги з технології та організації будівельного виробництва при реконструкції і технічному переоснащенні підприємств, а також вимоги охорони навколишнього середовища за ДБН А.3.1-5. Виконання робіт з підсилення конструкцій слід здійснювати з дотриманням вимог безпеки праці у будівництві згідно зі СНіП ІІІ-4. Крім того, слід дотримуватись особливих вимог, пов’язаних із специфікою і умовами виконання робіт, зазначених у проекті підсилення та ППР.
1.12 Якщо ремонт і підсилення будівельних конструкцій і основ складних і унікальних об'єктів пов’язаний з використанням нетрадиційних підходів і технологій, необхідністю застосування матеріалів, пристроїв, устаткування, не передбачених нормативними документами, спільним рішенням проектної організації і замовника, крім системи контролю якості, передбаченої у главі 8 ДБН А.3.1-5, то може також здійснюватися спеціальний контроль якості за програмою, розробленою автором проекту або науковою організацією, з урахуванням місцевих умов виконання робіт, а також досвіду проектування і будівництва в аналогічних умовах.
1.13 Підсилення і ремонт конструкцій із використанням прийомів (схем), що вперше впроваджуються у виробництво або вперше освоюються будівельною організацією, а також нових конструкцій і технологій, слід виконувати за участі автора проекту у відпрацюванні технології робіт та (або) її дослідної перевірки.
1.14 З метою скорочення обсягів робіт з ремонту і підсилення, а в деяких випадках і відмови від таких робіт необхідно виявляти і використовувати резерви несучої спроможності конструкцій шляхом:
- уточнення: зусиль, що діють у найбільш напружених елементах, за рахунок урахування просторової роботи каркаса; фактичних умов з'єднання і кріплення, фактичних значень навантажень, впливів і їх поєднань;
- уточнення характеристик міцності матеріалу конструкцій і з'єднань;
- врахування фактичних розмірів перерізів і габаритів елементів;
- включення в роботу огороджувальних конструкцій чи інших допоміжних елементів будинків і споруд.
З тією ж метою одночасно з ремонтом і підсиленням необхідно вживати заходів щодо поліпшення умов роботи несучих конструкцій шляхом:
- вишукування можливості зменшення навантажень, що діють на весь будинок та його окремі елементи (обмеження вантажопідйомності кранів, ступеня їх зближення між собою, обмеження ходу візка, зміна схеми розташування кранів на підкранових коліях, зміни конфігурації покрівлі для зменшення можливості формування снігових мішків, вжиття заходів щодо боротьби з відкладенням промислового пилу тощо);
- зменшення навантажень від ваги огороджувальних конструкцій шляхом їх заміни більш легкими, особливо в тих випадках, коли заміна таких конструкцій пов'язана з їх незадовільним станом.
1.15 При розробці проекту підсилення необхідно відобразити в робочих кресленнях такі питання провадження робіт:
- послідовність виконання робіт з підсилення конструкції в цілому і її окремих елементів, якщо ця послідовність позначається на напружено-деформованому стані конструкції;
- взаємозв'язок робіт з виконання підсилення з технологічним процесом (обмеження навантажень і впливів) і умовами їх проведення (наприклад, температурний режим);
- заходи щодо забезпечення міцності і стійкості конструкції на всіх етапах провадження робіт, включаючи вказівки про влаштування тимчасових опор і розкріплень і вимоги до величини монтажних навантажень і впливів;
- перелік конкретних зон, вузлів, конструктивних елементів і технологічних операцій, для яких потрібне дотримання визначеної послідовності і параметрів технологічних процесів (режим зварювання, регламент попередньої напруги тощо);
- заходи щодо забезпечення безпечного провадження робіт в умовах ремонту, підсилення і реконструкції будинків діючих підприємств, особливо на об'єктах, що перебувають в аварійному стані;
- перелік робіт і операцій, які необхідно приймати за актами на приховані роботи, і які потребують проміжного контролю.
1.16 При розробці проекту підсилення конструкцій, що експлуатуються в умовах накопичення , або таких, що сприяють накопиченню пошкоджень, необхідно зазначити граничний термін реалізації проекту, після якого проектні рішення повинні бути уточнені чи переглянуті. Розрив між видачею і реалізацією проекту не повинен перевищувати встановлений проектом термін.
1.17 При підсиленні конструкцій з використанням способів регулювання зусиль (напруг) у проектній документації повинні бути зазначені припустимі відхилення зусиль чи регулювання або заданих переміщень, а також місця і способи контролю параметрів регулювання і напружено-деформованого стану конструкцій.
1.18 При розробці проекту ремонту та (або) підсилення будівельних конструкцій необхідно встановлювати відповідність норм і правил, за якими здійснювалось проектування і будівництво, чинним нормативним документам, а у випадку відхилення від них передбачати необхідні документальні обгрунтування.
1.19 Під час ремонту і підсилення будівельних конструкцій необхідно вживати комплекс заходів щодо приведення їх границі вогнестійкості і границі поширення вогню до показників, що відповідають ступеню вогнестійкості будинку.
1.20 Якість і надійність відновлених чи підсилених окремих будівельних конструкцій або реконструйованих будинків і споруд у цілому замовники та проектні організації повинні забезпечити в процесі обстеження, розробки проектів провадження робіт і контролю якості готових конструкцій.
1.21. Будівельні організації повинні забезпечити якість і надійність відновлених і реконструйованих конструкцій і споруд шляхом здійснення комплексу технічних і організаційних заходів контролю на всіх стадіях створення будівельної продукції.
1.22. Виробничий контроль якості ремонту і підсилення будівельних конструкцій повинен включати вхідний контроль робочої документації, конструкцій, виробів, матеріалів і устаткування; операційний контроль окремих будівельних процесів або виробничих операцій і приймальний контроль будівельно-монтажних робіт у відповідності зі СНіП 3.01.01, СНіП 3.03.01 та іншими відповідними нормативними документами.
1.23 При прийманні відремонтованих або підсилених конструкцій і основ повинна бути представлена така документація:
- робочі креслення;
- паспорти, сертифікати та інші документи, що підтверджують якість матеріалів;
- документи про узгодження відхилень від проекту;
- акти приймання прихованих робіт, зазначені в ППР;
- журнали виконання робіт;
- документи про контроль якості зварних з’єднань;
- документи про величини попередніх напружень;
- акти, що підтверджують якість захисних покриттів;
- акти на приховані роботи, що засвідчують розташування і кількість арматурних стержнів, з’єднань, кріплень;
- акти, якими додатково оформлюються особливі вимоги проекту, у тому числі результати ультразвукової діагностики кладки при виконанні ін’єкційних робіт.
1.24 Застосування нових матеріалів, які не використовувались раніше, допускається тільки відповідно до технічних умов і інструкций, погоджених зі спеціалізованими дослідницькими і контролюючими організаціями у встановленому порядку, а також з органами пожежного, санітарного і природоохоронного нагляду за місцем знаходження об’єкта.
1.25 При проектуванні реконструкції підприємств, будинків і споруд слід розробити матеріали ОВНС (ДБН А.2.2-1), метою яких є екологічне обгрунтування доцільності реконструкції.
