ДБН В.2.2-23:2009. Будинки і споруди ПІДПРИЄМСТВА ТОРГІВЛІ

Скачать ДБН В.2.2-23:2009. Будинки і споруди  ПІДПРИЄМСТВА ТОРГІВЛІ

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

На заміну ВСН 54-87

Чинні від 2009-07-01

1     СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1    Ці Норми поширюються на проектування нових, реконструкцію і розширення існуючих
будинків та окремих приміщень підприємств роздрібної торгівлі (магазинів, ринків), за винятком
будинків оптової (гуртової) торгівлі, магазинів із продажу автомобілів (автосалонів) і запчастин
до них, магазинів зброї, магазинів-складів будівельних матеріалів, магазинів виробничих фірм, а
також магазинів тимчасового функціонування.

1.2    Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб - суб'єктів інвестицій-­
ної діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

1.3    При проектуванні будинків підприємств роздрібної торгівлі, поряд із положеннями цих
Норм, слід також виконувати вимоги інших чинних нормативних документів у галузі будівництва.

2     НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих Нормах є посилання на такі нормативні документи:

ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень

ДБН А.2.2-1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє сере­довище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд

ДБН Б.2. 4-1-94 Планування та забудова сільських поселень

ДБН В.1.1-5-2000 Захист від небезпечних геологічних процесів. Будинки і споруди на підроб­люваних територіях і просідаючих ґрунтах

ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва

ДБН В.1.1-12:2006 Захист від небезпечних геологічних процесів. Будівництво в сейсмічних районах України

ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Наван­таження і впливи. Норми проектування

ДБН В.1.2-10-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму

ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань при­родних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні

ДБН В.1.4-2.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань при­родних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів бу­дівництва

ДБН В.2.1-10:2009 Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування   ДБН В.2.2-9-99 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення

ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення

ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів

ДБН В.2.5-13-98* Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд

ДБН В.2.5-23-2003 Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення

ДБН В.2.5-24-2003 Інженерне обладнання будинків і споруд. Електрична кабельна система опалення

ДБН В.2.5-27-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд

ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель

ДСТУ Б В.1.1-4-98* Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вог­нестійкість. Загальні вимоги

ДСТУ Б В.1.1-11:2005 Захист від пожежі. Електричні кабельні лінії. Метод випробування на вогнестійкість

ДСТУ Б В.1.2-3:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Прогини і переміщення. Вимоги проектування

ДСТУ Б В.2.5-34:2007 Інженерне обладнання будинків і споруд. Сміттєпроводи житлових і громадських будинків. Загальні технічні умови.

ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкоза-хисту будівель і споруд

ДСТУ 4281:2004 Заклади ресторанного господарства. Класифікація

ДСТУ 4303:2004 Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять

ДСТУ 4401-1:2005 Пожежна техніка. Кран-комплекти пожежні. Частина 1. Кран-комплекти з напівжорсткими рукавами. Загальні вимоги (EN671-1:2001, MOD)

ДСТУ ISO6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма і колір (ISO6309:1987, IDT)

ДСТУ ISO4190-1-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 1. Класи ліфтів І, II, III, VI(ISO4190-1:1999, IDT)

ДСТУ ISO4190-2-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 2. Ліфти класу IV(ISO4190-2:2001, IDT)

ДСТУ ISO4190-3-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 3. Ліфти службові класу V(ISO4190-3:1982, ЮТ)

ДСТУ ISO4190-6-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 6. Ліфти пасажирські для встановлення в житлових будинках. Планування і вибір (ISO4190-6:1984, IDT)

ДСТУ ISO9386-1:2005 Приводні підіймальні платформи для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Правила безпеки, розміри та функціонування. Частина 1. Вертикальні підіймальні платформи

ДСТУ ISO9386-2:2005 Приводні підіймальні платформи для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Правила безпеки, розміри та функціонування. Частина 2. Приводні сходові підйомники для пересування по нахиленій площині користувачів, що сидять та перебувають в інвалідних колясках

ДСТУ ISO9589:2005 Ескалатори. Будівельні розміри (ISO9589:1994, IDT)

ДСТУ prEN81-70:2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 70. Конкретне застосування пасажирських і вантажопасажирських ліфтів. Зручність доступу до ліфтів пасажирів, зокрема пасажирів із функціональними порушеннями (prEN81-70:1999, IDT)

ДСТУ EN81-1:2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 1. Ліфти електричні (EN81-1:1998, IDT)

ДСТУ EN81-2:2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 2. Ліфти гідравлічні (EN81-2:1998, IDT)

ДСТУ EN115:2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ескалаторів і пасажирських конвеєрів (EN115:1995, IDT)

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна без­пека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)

ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электрические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и тре­бования к проведению контроля (ССБП. Електричні поля. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю)

ГОСТ 7396.1-89 (МЭК 83-75) Соединители штепсельные бытового и аналогичного назначения. Основные размеры (З'єднувачі штепсельні побутові та аналогічного призначення. Основні роз­міри)

ГОСТ 8824-84 Лифты электрические грузовые малые. Основные параметры и размеры (Ліфти електричні вантажні малі. Основні параметри та розміри)

НПАОП 0.00-1.02-99 Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів

НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів

НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

НАПБ Б.01.005-2005 Правила пожежної безпеки на ринках України

НАПБ Б.01.007-2004 Правила облаштування та застосування ліфтів для транспортування пожежних підрозділів у будинках і спорудах

НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорії приміщення, будинків та зовнішніх уста­новок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

НАПБ Б.06.004-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають облад­нанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації

СНиП II-12-77 Здания и сооружения. Защита от шума (Будинки і споруди. Захист від шуму) СНиП II-35-76 Котельные установки (Котельні установки)

СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика (Будівельна кліматологія і гео­фізика)

СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід і каналізація будинків)

СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения (Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди)

СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція та кондиціонування)

СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания (Адміністративні та побутові будинки)

СНиП 3.05.06-85 Электротехнические устройства (Електротехнічні пристрої)

СНиП 3.05.07-85 Системы автоматизации (Системи автоматизації)

ВБН В.2.2-45-1-2004 Проектування телекомунікацій. Лінійно-кабельні споруди

ВСН 1-77 /Минсвязи СССР Инструкция по проектированию молниезащиты радиообъектов (Інструкція з проектування блискавкозахисту радіооб'єктів)

ВСН 60-88/Госкомархитектуры Устройства связи, сигнализации и диспетчеризации инженер­ного оборудоваания жилых и общественных зданий. Нормы проектирования (Пристрої зв'язку, сигналізації та диспетчеризації інженерного обладнання житлових і громадських будинків. Норми проектування)

ВСН 97-83/Минэнерго СССР Инструкция по проектированию городских и поселковых элек­тросетей (Інструкція з проектування міських і селищних електричних мереж)

ВСН 205-84/ММСС СССР Инструкция по проектированию электроустановок, систем авто­матизации технологического оборудования (Інструкція з проектування електроустановок, систем автоматизації технологічного обладнання)

ВСН 600-81/ Минсвязи СССР Инструкция по монтажу сооружений устройств связи, радио­вещания и телевидения (Інструкція щодо монтажу споруд пристроїв зв'язку, радіомовлення і телебачення)

ПУЭ-86 Правила устройства электроустановок (Правила будови електроустановок) ПУЕ:2006 Правила улаштування електроустановок. Глава 1.5; глави 2.4 і 2.5; глава 6 ПУЕ:2008 Правила улаштування електроустановок. Глави 4.1 і 4.2

ДГН 6.6.1-6.5.001-98 (НРБУ-97) Норми радіаційної безпеки України. Державні гігієнічні нор­мативи

ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)

ДСанПіН 136/1940-97 Державні санітарні правила і норми. Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання

ДСанПіН 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електро­магнітних випромінювань

ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпечності  для здоров'я населення

ДСанПіН 3.3.2.007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин

ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації

ДСНіП 3.3.6-096-2002 Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електро­магнітних полів

СанПиН 42-120-4948-89/ Минздрав СССР Санитарные нормы допустимых уровней инфра­звука и низкочастотного шума на территории жилой застройки (Санітарні норми допустимих рівнів інфразвуку і низькочастотного шуму на території житлової забудови)

СанПиН 42-121-4130-86 Санитарные нормы допустимого содержания вредных веществ в воде водных объектов хозяйственно-питьевого и культурно-бытового водопользования (Санітарні норми допустимого вмісту шкідливих речовин у воді водних об'єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування)

СанПиН 42-123-4240-86 Санитарные нормы допустимого количества миграции (ДКМ) химических веществ, выделяющихся из полимерных и других материалов, контактирующих с пищевыми продуктами, и методы их определения (Санітарні норми допустимої кількості міграції (ДКМ) хімічних речовин, що виділяються з полімерних та інших матеріалів, які контактують з харчовими продуктами, і методи їх визначення)

СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Санітарні норми утримання територій населених місць)

СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения промышленными и бытовыми отходами (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення промисловими та побутовими відходами)

СанПиН 6027.А-91 Санитарные правила и нормы по применению полимерных материалов в строительстве (Санітарні правила і норми щодо застосування полімерних матеріалів у будівництві)

СН 1304-75 Санитарные нормы допустимых вибраций в жилых помещениях (Санітарні норми допустимих вібрацій у житлових приміщеннях)

СН 1757-77 Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности электростатичес­кого поля (Санітарно-гігієнічні норми допустимої напруженості електростатичного поля)

СН 2152-80 Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений (Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих і громадських приміщень)

СН 3077-84 Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки (Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови)

СП 42-123-5777-91 Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое (Санітарні правила для підприємств громадського харчування, включаючи кондитерські цехи і підприємства, що вироб­ляють м'яке морозиво)

СП 5781-91 Санитарные правила для предприятий продовольственной торговли (Санітарні правила для підприємств продовольчої торгівлі)

З     ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Антресолі - напівповерх, розташований між двома поверхами або вбудований в об'єм основ­ного поверху для збільшення корисної площі приміщення.

Бюро торговельних послуг - допоміжна група персоналу ринку, що надає допомогу колек­тивним, підсобним і присадибним господарствам із закупівлі та продажу сільськогосподарської продукції.

Вузол розрахунку - функціональна зона торговельної зали, обладнана місцями реєстраторів розрахункових операцій (контролерів-касирів), де покупці розраховуються за вибрані товари.

Вбудований магазин (крамниця) - магазин (крамниця), усі приміщення якого розташову­ються в габаритах житлового будинку з виступом за його межі не більше ніж на 1,5 м з боку поздовжнього фасаду і не більше ніж на 6 м - з боку торців (у разі влаштування критих заван­тажувальних приміщень).

Вбудовано-прибудований магазин (крамниця) - магазин (крамниця), приміщення якого роз­ташовуються в габаритах житлового будинку і в об'ємах, винесених за габарити житлового будинку більше ніж на 1,5 м з боку поздовжнього фасаду і більше ніж на 6 м - з боку торців (у разі влаштування критих завантажувальних приміщень).

Гіпермаркет - магазин (крамниця) самообслуговування торговельною площею понад 2500 м² з асортиментом продовольчих та непродовольчих товарів понад 15 тисяч асортиментних позицій.

Загальна площа магазину (крамниці) - сума площ торговельних, складських, підсобних, технічних, комунікаційних та інших приміщень, виміряних у межах внутрішньої поверхні зов­нішніх стін, а також площ розвантажувальних платформ, антресолей і переходів.

Кіоск - торговельний об'єкт для організації роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місце, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торговельної зали для покупців та додаткової площі для розміщення запасу товарів.

Коефіцієнт установної площі - показник, що характеризує відношення площі, зайнятої торговельно-технологічним обладнанням, до площі торговельної зали.

Лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи - контрольний орган, покликаний здійс­нювати ветеринарно-санітарну експертизу м'яса, м'ясопродуктів, молочних та інших харчових продуктів сільськогосподарського виробництва, що надходять на ринок для роздрібного продажу населенню.

Магазин (крамниця) - торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам і надання їм торговельних послуг.

Малі архітектурні форми - павільйони, кіоски, торговельні намети, рундуки тощо переважно збірно-розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або перголи), урни для сміття, а також різноманітні елементи декоративно-прикладного мистецтва (наприклад, скульптури, декоративні басейни, фонтани тощо).

Мінімаркет- магазин (крамниця) самообслуговування торговельною площею до 200 м² з асортиментом продовольчих товарів не менше 500 асортиментних позицій.

Основні евакуаційні проходи - головні проходи в торговельній залі, що зв'язують проходи між торговельним обладнанням або виходи з відділів (секцій) торговельної зали з евакуаційними виходами із зали.

Павільйон - торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має тор­говельну залу для покупців.

Підсобні приміщення магазину (крамниці) - приміщення для зберігання тари, посуду, інвен­таря, пакувальних матеріалів, приміщення мийної кімнати та майстерні ремонту інвентаря.

Складські приміщення магазину (крамниці) - приміщення для приймання, зберігання та готування товарів для продажу.

Службово-побутові приміщення магазину (крамниці) - адміністративні приміщення, при­міщення кімнат: відпочинку, гардеробних, душових, санвузлів.

Технічні приміщення магазину (крамниці) - приміщення для розміщення обладнання теп­лових вузлів, бойлерних, щитових, вентиляційних камер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, трансформаторної підстанції, вузлів керування водопроводом тощо.

Торговельне місце - спеціально обладнане, певного розміру робоче місце продавця в крам­ниці або поза нею для організації та здійснення роздрібного або оптового продажу товарів із додержанням чинних правил торговельного обслуговування та порядку розрахунків із покупцями.

Примітка. Робоче місце продавця - це місце постійного або тимчасового його перебування в процесі роботи.

Торговельна зала магазину (крамниці) - торговельне приміщення магазину (крамниці) для показу, вибирання товарів та обслуговування покупців (крім приміщень для приймання скляної тари), яке охоплює площу для розміщення торговельно-технологічного обладнання, вузлів роз­рахунку, робочих місць продавців та площу для покупців, а також площу проходів, у тому числі основних евакуаційних проходів.

Торговельна площа магазину (крамниці) - сума площ торговельних залів, приміщень приймання та видавання замовлень, зали кафетерію, площ для торговельних послуг покупцям (додаткового обслуговування покупців, крім приміщень для приймання скляної тари) і проходів, у тому числі основних евакуаційних проходів.

Торговельний центр - група торговельних об'єктів, зосереджених в одному місці і керованих як одне ціле, які за своїми типами, розмірами та місцем розташування функціонально відповіда­ють потребам торговельної зони, яку вони обслуговують.

Універмаг - магазин (крамниця) торговельною площею понад 2500 м² із широким асорти­ментом непродовольчих товарів понад 10 тисяч асортиментних позицій.

Універсам (супермаркет) - магазин (крамниця) самообслуговування торговельною площею від 400 м² до 2499 м² з асортиментом продовольчих і непродовольчих товарів понад 5 тис. асор­тиментних позицій.

Ринковий комплекс - комплекс взаємопов'язаних підприємств ринкової торгівлі з підпри­ємствами роздрібної торгівлі та підприємствами харчування, побутового і комунального обслу­говування (приоб'єктний готель).

Прибудований магазин (крамниця) - магазин (крамниця), огороджувальна стіна (або стіни) якого є загальною або суміжною зі стінами житлового чи громадського будинку.

Поверх підвальний - згідно з ДБН В.2.2-9. Поверх підземний - згідно з ДБН В.2.2-9. Поверх цокольний - згідно з ДБН В.2.2-9. Поверх технічний - згідно з ДБН В.2.2-9.

4     ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 Підприємства торгівлі слід проектувати як об'єкти комплексної системи торговельно-побутового обслуговування і розміщувати в будинках, що стоять окремо, у складі громадських та торговельних центрів, у ринкових комплексах, а також у вбудованих та вбудовано-прибудованих приміщеннях житлових і громадських будинків або в прибудованих до них об'ємах.

Класифікація основних типів підприємств роздрібної торгівлі (магазинів) наведена в додат­ку А.

Магазини з продажу легкозаймистих матеріалів, а також горючих рідин (масел, фарб, роз­чинників тощо) слід розміщувати в будинках, що стоять окремо. У цих будинках допускається розміщувати інші магазини та підприємства побутового обслуговування за умови відокремлення їх протипожежною стіною 1 -го типу.

Розміщення магазинів, вбудованих у житлові будинки, допускається згідно з переліком, на­веденим у 2.50 ДБН В.2.2-15.

Допускається розміщувати в цокольному поверсі житлових будинків не нижче IIIступеня вогнестійкості (з урахуванням 9.3.4) і в підвальному та цокольному поверхах громадських будин­ків не нижче IIIступеня вогнестійкості приміщення магазинів продовольчих товарів, магазинів непродовольчих товарів торговельною площею до 400 м² (за винятком магазинів і відділів з продажу легкозаймистих матеріалів та горючих рідин). Ці приміщення слід відокремлювати від приміщень житлових і громадських будинків протипожежними перегородками не нижче 1-го типу та перекриттями не нижче 3-го типу без прорізів.

4.2Під час проектування, реконструкції або розширення будинків та споруд підприємств
торгівлі необхідно додержуватися вимог ДБН В.2.2-9, ДБН В.1.1-7, НАПБ Б.01.005, санітарних
правил СП 5781, а також передбачати елементи та пристрої, що враховують потреби інвалідів та
інших маломобільних груп населення, згідно з ДБН В.2.2-17 і додатком Б цих Норм.

4.3Об'ємно-планувальна структура підприємств роздрібної торгівлі та організація їх земельної
ділянки повинні передбачати функціональне зонування з відокремленням потоків руху покупців і
товарів, а також пішохідних і транспортних потоків, в тому числі в зоні підвезення і розвантаження
товарів.

У магазинах вбудовано-прибудованих, прибудованих до житлового будинку або будинку іншого призначення слід забезпечувати ізоляцію руху покупців і машин, які доставляють товари, від потоків руху мешканців цього житлового будинку (з урахуванням 2.52 ДБН В.2.2-15), а також працівників і відвідувачів у будинках іншого призначення (згідно з вимогами їх функціонування).

При організації руху транспорту, який обслуговує підприємства торгівлі, необхідно врахо­вувати вимоги щодо допустимого шуму згідно з СН 3077.

4.4Величину магазину і його спеціалізацію слід визначати відповідно до системи обслуго­-
вування, що включає різні рівні згідно з ДБН 360.

4.5     Величина підприємств роздрібної торгівлі характеризується:

-   магазину (крамниці) - розміром торговельної площі;

-   ринку і ринкового комплексу - розміром торговельної площі цілорічної ринкової торгівлі.

5     РОЗМІЩЕННЯ БУДИНКІВ, ОРГАНІЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

5.1     Будинки та споруди підприємств роздрібної торгівлі слід передбачати на земельних ді­-
лянках, що розташовуються згідно з вимогами містобудівних, санітарних та норм пожежної без­-
пеки (ДБН 360, ДБН Б.2-4-1, ДСП 173, НАПБ Б.01.005).

5.2Площі земельних ділянок приймаються згідно з ДБН 360, виходячи з величини підприємств
торгівлі. Для магазинів - із розрахунку від 0,02 га до 0,08 га (для сільської місцевості до 0,12 га)
на 100 м² їх торговельної площі, для ринків і ринкових комплексів - із розрахунку від 7 м² до 14 м²
на 1 м² їх торговельної площі.

В умовах реконструкції площа земельних ділянок підприємств роздрібної торгівлі може бути скорочена на 25 %.

Орієнтовна площа земельних ділянок розташованих окремо магазинів продовольчих та не­продовольчих товарів, ринків і ринкових комплексів наведена в додатку В.

Площа земельних ділянок торговельних центрів (ТЦ) визначається завданням на проекту­вання відповідно до ДБН 360, табл. 6.1*.

5.3На земельній ділянці магазину слід передбачати зону для покупців і зону для під'їзду та
розвантаження автомобілів. У зоні для покупців можуть розміщуватися майданчики для сезонної
торгівлі, кіосків, рундуків, торговельних автоматів, засобів реклами тощо, а також місця для
відпочинку покупців.

Майданчики для стоянки легкових автомобілів покупців і працівників підприємств (авто­стоянки) у зоні для покупців або закриті автостоянки та гаражі слід передбачати згідно з ДБН 360 і ДБН В.2.3-15.

5.4            Тимчасові споруди сезонної торгівлі, павільйони, кіоски тощо повинні розміщуватися
до будинків та інших споруд на відстані, яку слід приймати залежно від ступеня їх вогнестійкості
згідно з ДБН 360, але не менше 10 м. Допускається розташовувати вказані споруди біля зовнішніх
стін будинків та інших споруд, якщо такі стіни не мають отворів (прорізів) і відповідають вимогам
будівельних норм до протипожежних стін та за умови забезпечення проїзду для пожежних машин
згідно з вимогами нормативних документів.

Інвентарні будинки мобільного типу, кіоски, павільйони, контейнери та інші подібні споруди допускається розміщати групами, але не більше 20 одиниць в одній групі двосмугового торго­вельного ряду і 10 одиниць у групі односмугового ряду, а площа території, на якій вони розмі­щуються без протипожежних розривів, приймається згідно з НАПБ Б.01.005. Відстань між групами цих будинків (споруд) і від них до інших будинків та споруд необхідно приймати не менше 15 м.

5.5       Ділянки підприємств роздрібної торгівлі повинні бути упорядковані, озеленені, облад-­
нані малими архітектурними формами, елементами благоустрою та місцями для встановлення
рекламних стендів. Під'їзні шляхи, тротуари і розвантажувальні майданчики повинні бути заас­-
фальтовані або замощені.

5.6  У зоні для під'їзду і розвантаження автомобілів встановлюються навіси для тари (якщо
зберігання тари не передбачено в складських приміщеннях будинків та споруд), а також роз­-
міщуються майданчики контейнерів для сміття.

5.7  На території підприємства роздрібної торгівлі необхідно передбачати організоване водо-
відведення, а на ділянках, де існує зливова каналізація, - відведення води до зливової каналізації.
Для прибирання території необхідно передбачати поливальні крани.

5.8  Контейнери для сміття мають бути встановлені на заасфальтованому чи забетонованому
майданчику, межа якого повинна бути не менше 1 м від основи кожного контейнера. Майданчик
сміттєзбирного контейнера повинен розташовуватися на відстані не менше 25 м від підприєм-­
ства торгівлі і від вікон та дверей житлових і громадських будинків.

6     ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ 6.1 Загальні вимоги

6.1.1Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення будинків і споруд підприємств роздріб-­
ної торгівлі мають забезпечувати можливість організації торгівлі сучасними методами (само­-
обслуговування, вільний доступ до товарів, продаж за зразками, з урахуванням застосування
тари-обладнання тощо) і можливість використання традиційних методів торгівлі, передбачати
комплексну механізацію вантажно-розвантажувальних робіт засобами вертикального та гори­-
зонтального транспорту, а також забезпечувати зручності для покупців і продавців.

Конструктивні рішення будинків слід розробляти згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, СНиП 2.01.01, ДБН В.1.2-2 і ДСТУ Б В.1.2-3, ДБН В.2.1-10, ДБН В.2.6-31. В особливих умовах будівництва (просі­даючі ґрунти, підроблювані території, сейсмічні райони) слід керуватися ДБН В.1.1-5 і  ДБН В.1.1-12.

6.1.2Поверховість підприємств роздрібної торгівлі (у тому числі кількість надземних і під-­
земних поверхів) визначається за завданням на проектування з урахуванням містобудівних, тех­-
нологічних, санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог.

6.1.3У функціональній структурі будинків підприємств роздрібної торгівлі передбачаються
такі основні групи приміщень:

-    торговельні й інші приміщення для обслуговування покупців (торговельні зали, зали прий-­
мання та видавання замовлень, кафетерій та інші);

-    приміщення для приймання та зберігання товарів, приміщення для готування товарів до
продажу (прийомочні, розвантажувальні, комори та склади, охолоджувані камери, приміщення
готування товарів до продажу, фасувальні, комплектувальні відділів замовлень тощо);

-    підсобні приміщення (приміщення для зберігання тари, контейнерів, пакувальних мате-­
ріалів, інвентаря, спецодягу тощо);

-    службові та побутові приміщення (адміністративні, конторські, пожежний пост, кімнати
персоналу, гардеробні, душові, туалети тощо);

-    технічні приміщення систем інженерного обладнання (венткамери, машинні відділення
ліфтів та холодильних установок, тепловий вузол, насосна станція пожежогасіння тощо).

6.1.4        Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення повинні забезпечувати можливість
збільшення торговельної площі в процесі експлуатації за рахунок комор та інших неторговельних
приміщень на основі принципів гнучкого планування і з урахуванням застосування тари-об-
ладнання, комплексної механізації та автоматизації торговельних і виробничих процесів за умови
дотримання вимог стосовно пожежної безпеки.

6.1.5        До планувальних рішень підприємств торгівлі встановлюються такі функціонально-
технологічні вимоги.

Торговельні зали повинні бути зручно зв'язані з приміщеннями для готування товарів до продажу, приміщеннями для зберігання товарів.

З торговельних залів, складських приміщень (комор) і приміщень для готування товарів до продажу не повинно бути безпосередніх входів до службових, побутових та технічних приміщень.

Прийомочні, розвантажувальні слід, як правило, розміщувати поблизу від приміщень збе­рігання товарів.

Всі підсобні, службові та побутові приміщення для персоналу повинні бути ізольовані від приміщень для зберігання харчових продуктів.

6.1.6  В універсамах, гіпермаркетах та інших продовольчих магазинах приміщення комор та
готування товарів до продажу слід передбачати, як правило, на одному рівні з відповідною за
спеціалізацією торговельною залою.

В умовах реконструкції допускається розміщення комор (за винятком комор для легкозай­мистих матеріалів і горючих рідин), приміщень для готування товарів до продажу та торговель­них залів на різних рівнях у разі забезпечення зв'язку за допомогою підйомників, вантажних ліфтів або інших пристоїв для товарів, а також сходів, пандусів, пасажирських ліфтів для покупців (від­відувачів) і персоналу.

Допускається розміщення в підвальному та цокольному поверхах комор і складських примі­щень продовольчих та непродовольчих магазинів, торговельні зали яких розміщені на першому поверсі і вище, а також підсобних приміщень магазинів (у тому числі для приймання скляної тари, зберігання контейнерів, пакувальних матеріалів, прибирального інвентаря тощо), побутових при­міщень (гардеробні, вбиральні, умивальні, душові, роздягальні, кабіни особистої гігієни жінок), технічних приміщень систем інженерного обладнання будинків.

6.1.7  Торговельні зали, фасувальні, комплектувальні, прасувальні, майстерні й інші примі­-
щення підприємств роздрібної торгівлі з тривалим перебуванням людей рекомендується забез­-
печувати, як правило, природним освітленням.

Допускається влаштовувати без природного освітлення торговельні зали, приміщення прий­мання скляної тари від населення, складські приміщення, підсобні (комори для зберігання тари, контейнерів, інвентаря, у тому числі прибирального), побутові приміщення персоналу і технічні, тобто всі приміщення, які допускається розміщувати у підвальних поверхах згідно з ДБН В.2.2-9 і для яких може передбачатися лише штучне освітлення згідно з ДБН В.2.5-28. У цьому випадку зазначені приміщення мають бути обладнані системою примусового димовидаляння.

6.1.8  Висоту поверхів будинків приймають, як правило, 3,3 м (не менше 3,0 м від підлоги до
стелі).

Допускається за обґрунтування (механізація, обладнання, конструкції) збільшувати висоту поверхів із торговельною залою площею більше 400 м² до 3,6 м, а більше 1000 м² - до 4,2 і 4,8 м (за завданням на проектування). Висоту двосвітних торговельних залів допускається приймати 4,8 м за наявності антресолей, а для торговельних залів ринків - у випадках, коли внутрішній об'єм зали дозволяє передбачати природну вентиляцію відповідно до 9.4.5. Висоту поверху із торго­вельною залою у разі кондиціонування повітря слід приймати не більше 4,2 м.

6.1.9  Висоту поверху підприємств торговельною площею до 250 м², вбудованих у житлові
будинки, допускається приймати за висотою поверху житлового будинку, але не менше 2,8 м.

6.1.10У коридорах, складських, підсобних приміщеннях допускається скорочення висоти від
підлоги до стелі до 2,2 м, у технічних приміщеннях без постійного перебування людей висоти
проходів до обладнання в них - до 1,9 м.

6.1.11Входи та сходи для обслуговуючого персоналу повинні бути окремими від входів та
сходів для покупців. Допускається влаштовувати їх суміщеними для підприємств торговельною
площею до 100 м², як окремо розташованих, так і вбудованих підприємств торгівлі у будинки
іншого призначення.

Входи до комор та інших неторговельних приміщень слід розташовувати з боку виробничих груп приміщень. У підприємствах торговельною площею до 250 м² допускається передбачати додаткові входи до торговельної зали для подавання товарів із суміжних із торговельною залою комор.

6.1.12  Підлога на шляхах переміщення товарів і евакуації з торговельних залів не повинна
мати порогів. Асфальтова підлога допускається лише в розвантажувальному приміщенні на май-­
данчику для автомобілів. У решті приміщень матеріал підлоги визначається проектом за погод­-
женням із органами державного пожежного та санітарного нагляду.

6.1.13  В універсамах та в продовольчих магазинах торговельною площею 1500 м² і більше
(гіпермаркетах), в універмагах та непродовольчих магазинах торговельною площею 3500 м² і
більше допускається передбачати (за завданням на проектування) місця для розміщення кіосків
та торговельних автоматів.

6.2 Торговельні приміщення

6.2.1         До складу торговельної площі підприємств торгівлі входить площа торговельних залів і
приміщень для додаткового обслуговування відповідно до переліку згідно з додатком Г. Цей
перелік не регламентується і визначається відповідно до завдання на проектування.

У торговельну площу магазину не входить площа приміщень для приймання скляної тари, які мають, як правило, окремі входи для відвідувачів.

Мінімальний коефіцієнт установної площі в торговельній залі слід приймати не менше 0,25.

6.2.2         Відділи замовлень рекомендується передбачати в продовольчих магазинах з універсаль-­
ним асортиментом товарів торговельною площею, як правило, 400 м² і більше (у сільських посе-­
леннях - торговельною площею 250 м² і більше).

Допускається передбачати за завданнями на проектування відділи замовлень в інших продо­вольчих магазинах і за меншої торговельної площі.

Площу приміщень відділу замовлень слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомими показниками мінімальної площі згідно з додатком Д.

6.2.3Площу кафетеріїв слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомими
показниками мінімальної площі згідно з додатком Е.

Площі сокових барів, відділів кулінарії тощо підприємств харчування встановлюються зав­даннями на проектування згідно з нормами на проектування підприємств громадського харчу­вання (ресторанного господарства) відповідно до вимог ДСТУ 4281, СП 42-123-5777 і СП 5781.

6.2.4  Площі інших приміщень додаткового обслуговування слід визначати завданням на
проектування з урахуванням додатка Ж.

6.2.5  При продовольчих магазинах за завданням на проектування допускається передбачати
кулінарний цех із виготовлення харчової продукції з реалізацією її у відповідному відділі (від-­
ділах) магазину. При цьому слід враховувати вимоги СП 42-123-5777.

6.2.6  У разі влаштування у магазинах кафетеріїв, сокових барів, відділів кулінарії тощо їх
необхідно розміщувати (у продовольчих магазинах і відділах) з доступом для покупців із зовніш­-
нього боку вузла розрахунку (поза контрольованою зоною) чи у приміщенні з окремим входом
для покупців.

6.2.7Планування торговельних залів у магазинах самообслуговування має забезпечувати мож-­
ливість розміщення централізованих (на поверх або на будинок у цілому) вузлів розрахунку та
прилавків або камер (чарунок) для зберігання особистих речей покупців.

6.2.8У плануванні торговельних залів гіпермаркетів, універсамів (супермаркетів тощо) необ­-
хідно враховувати такі вимоги:

-   передбачати продаж товарів методом самообслуговування з централізованою системою оп­-
лати (для товарів, які не можуть продаватися за цим методом, слід встановлювати нестаціонарні
прилавки індивідуального обслуговування);

-   вирішувати планування торговельних залів, забезпечуючи співвідношення сторін від 1:1 до
1:3 і приймаючи найменшу ширину залів залежно від кількості кас, яка визначається на основі
орієнтовних показників площі торговельної зали на одну касу;

-   касові кабіни (місця реєстраторів розрахункових операцій) слід встановлювати по прямій
лінії з організацією проходів для покупців від кожної кабіни, яку повернуто так, щоб касири
(реєстратори) були спрямовані обличчям до покупців, що виходять із зали;

-   столи для перекладання товарів з інвентарних кошиків та візків до сумок покупців роз­-
міщувати згідно з напрямком руху покупців до виходу;

-   вхід та вихід для покупців розташовувати поруч; тамбур може бути спільним;

-   ряди прилавків самообслуговування розташовувати перпендикулярно до лінії кас, при цьо­-
му забезпечуючи зручне завантаження вітрин-холодильників під час торгівлі.

Для визначення частки площі, зайнятої обладнанням, по відношенню до всієї площі торго­вельної зали універсаму (супермаркету тощо) рекомендується користуватися такими орієнтов­ними величинами:

-   прилавки самообслуговування - 22-23 %;

-   каси (місця реєстраторів розрахункових операцій), прилавки індивідуального обслугову­-
вання - 3-4 %;

-   всього торговельного обладнання - 25-27 %.

6.2.9  У магазинах самообслуговування кількість робочих місць контролерів-касирів слід
приймати залежно від площі торговельної зали на одне робоче місце контролера-касира (реєст­-
ратора розрахункових операцій):

до 100 м² включно - у продовольчих магазинах;

до 160 м² включно - в непродовольчих магазинах.

Площа вузла розрахунку повинна прийматися не більше 15 % від площі торговельної зали. У цьому розрахунку не враховується площа торговельної зали, призначена для додаткового об­слуговування.

6.2.10Ширину проходів між обладнанням у торговельних залах слід приймати згідно з до­-
датком К.

6.2.11Вітрини непродовольчих магазинів повинні мати експозиційні площадки глибиною від
1,2 м до 2,5 м (залежно від асортименту товарів). Підлога експозиційної площадки повинна бути
на висоті не більше 0,6 м над тротуаром. Горизонтальне членування рам вітрин на висоті менше
2,0 м над рівнем підлоги експозиційної площадки не допускається.

У вітринах належить передбачати заходи для захисту поверхонь охолодження від запітніння та обледеніння, а в разі необхідності - пристрої для захисту від сонячних променів. У продовольчих магазинах, ринках і відділах замовлень вітрини з експозиційними площадками передбачати, як правило, не слід.

6.3 Приміщення для приймання, зберігання та готування товарів до продажу

6.3.1  Розвантажувальні платформи мають бути, як правило, вище рівня майданчика, де розта-­
шовані автомобілі, на 1,1 м - 1,2 м.

Для малотоннажних автомобілів за завданнями на проектування допускається приймати висоту розвантажувальної платформи над рівнем майданчика для автомобілів 0,6 м - 0,8 м.

Допускається за завданнями на проектування розміщувати майданчики для автомобілів на одному рівні з розвантажувальною платформою за наявності розвантажувально-підйомних за­собів.

Площа розвантажувальної платформи включається до складу розрахункової (нормованої) площі будинку магазину в разі, якщо розвантаження товарів відбувається в опалюваних примі­щеннях.

Ширина платформи прямокутної форми має бути 4,0 м - 4,5 м (для розвантаження малотон­нажних автомобілів - 3 м); пилоподібної форми - від 2,5 м до 3,5 м у найбільш вузькому місці.

В універсамах (гіпермаркетах тощо) та продовольчих магазинах торговельною площею 1500 м² і більше, в універмагах та непродовольчих магазинах (крім меблевих) - 4500 м² і більше, у мебле­вих - 1000 м² і більше, а також у ринках торговельною площею 1500 м² і більше допускається (за завданнями на проектування) збільшувати ширину платформи до 6,0 м.

6.3.2  Розвантажувальні платформи повинні розміщуватися залежно від кліматичного району
будівництва і величини магазину:

-    у II і IIIкліматичних зонах (крім IIIБ) - під навісами для продовольчих магазинів величи­-
ною до 1000 м²; для непродовольчих магазинів - до 2500 м². Для магазинів більшої величини -
у неопалюваних або опалюваних приміщеннях (згідно з завданням на проектування);

-    у IIIБ і IVBкліматичних зонах - під навісами, незалежно від величини магазину. Для
продовольчих магазинів (гіпермаркетів) величиною 4500 м² і більше допускається передбачати
розвантаження в неопалюваних приміщеннях (за завданнями на проектування).

Навіси повинні повністю перекривати розвантажувальну платформу і на 1 м кузов автомобіля.

У випадках, коли розвантажувальні місця в магазинах для нічного завезення товарів перед­бачаються поза основною розвантажувальною платформою, допускається заміняти платформу (за відповідних обґрунтувань) розвантажувально-навантажувальними пристроями.

У разі реконструкції магазинів розвантаження товарів передбачається відповідно до кон­кретних умов реконструкції згідно з завданнями на проектування.

6.3.3  Для магазинів, вбудованих і вбудовано-прибудованих у житлові будинки, розвантажу-­
вальні (завантажувальні) приміщення і розвантажувальні платформи слід проектувати згідно з
вимогами ДБН В.2.2-15.

Для магазинів, що прибудовуються до торців житлових будинків, коли розвантаження орга­нізоване з бічного фасаду прибудови і віддалене від житлового будинку, розвантажувальну плат­форму та розвантажувальне (завантажувальне) приміщення слід проектувати згідно з вимогами до окремо розташованих будинків магазинів відповідно до 6.3.2 цих Норм.

6.3.4      Розвантажувальні платформи в ринках розміщують, як правило, під навісами.

6.3.5      Кількість розвантажувальних місць у магазинах і в ринках слід приймати згідно з таб-­
лицею 1.

Таблиця 1

6.3.6Приміщення прийомочних необхідно передбачати в магазинах у разі розвантаження
товарів під навісами та в разі розвантаження у неопалюваних приміщеннях (у ІІВ і ІІІВ кліматичних
зонах). Площу прийомочних слід приймати в розрахунку на одне розвантажувальне місце:

-   для магазинів торговельною площею до 150 м² - 12 м²;

-   для магазинів торговельною площею більше 150 м² - 16 м².

6.3.7Уклон пандусів для автомобілів має бути не більше 16 % в разі розміщення пандуса у
закритому приміщенні чи під навісом і не більше 8 % - в інших випадках.

6.3.8Ширину коридорів у групі приміщень для зберігання та готування товарів до продажу,
залежно від величини підприємств торгівлі та транспортних засобів, що використовуються, слід
приймати за площі торговельної зали до 250 м² - 1,6 м - 1,7 м, більше 250 м² до 2000 м² - 1,8 м - 2 м
і в разі використання електрифікованого транспорту, а за площі більше 2000 м² - 2,3 м - 2,7 м.

6.3.9Двері комор та приміщень для приймання товарів мають бути протипожежними не
нижче 2-го типу, двополотними завширшки не менше 1,3 м і заввишки не менше 2,3 м. При цьому
ширина одного з полотен повинна бути не менше 0,8 м.

Двері, що сполучають розвантажувальну платформу з розвантажувальним приміщенням чи з іншими приміщеннями магазину, мають бути двополотними завширшки від 1,6 м до 2,2 м і заввишки не менше 2,3 м.

6.3.10На шляхах проїзду автомобілів і інших транспортних засобів колони, стіни, перегородки
та косяки прорізів повинні бути захищені від механічних пошкоджень на висоту не менше 1,6 м.

6.3.11Комори (склади) товарів, які є горючими легкозаймистими рідинами, горючими речо-­
винами і матеріалами, або негорючих товарів в упаковці із горючих матеріалів слід розміщувати
біля зовнішніх стін із віконними прорізами і відокремлювати їх від торговельної зали та підсобних
приміщень протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями 3-го типу, передбачаючи
вхід до них через тамбур-шлюз. У підприємствах торгівлі не допускається передбачати комори
(склади), а також виробничі приміщення категорій А і Б за вибухопожежною небезпекою згідно з
НАПБ Б.03.002.

Комори (склади) необхідно розділяти протипожежними перегородками 1-го типу на відсіки площею не більше 700 м², допускаючи в межах кожного відсіку встановлення сітчастих чи інших перегородок, які не досягають стелі. Димовидаляння у цьому випадку передбачається на відсік у цілому.

Із комор площею до 50 м², що мають виходи до коридорів, димовидаляння допускається передбачати через вікна, які відчиняються, розташовані у кінці коридорів, якщо відстань від дверей комори до вікна, розташованого в кінці коридору, становить не більше 15 м. Із комор (складів), що прилягають до розвантажувальних (завантажувальних) приміщень та платформ, сполучених з ними дверними та віконними прорізами, димовидаляння влаштовувати не потрібно.

Із комор (складів) площею більше 50 м² слід передбачати димовидаляння через віконні прорізи чи спеціальні шахти, а в разі розміщення таких комор у підвальному поверсі - передбачати для кожного відсіку не менше двох вікон з приямками розміром не менше 1,2 м х 0,9 м. Вільну площу зазначених вікон необхідно приймати за розрахунком, але не менше 0,2 % від площі цих при­міщень.

6.3.12Положення протипожежної перегородки, яка відокремлює комори від торговельної
зали, визначається з урахуванням можливого розширення торговельної зали (див. 6.1.4). Для
комор негорючих товарів без упаковки, які розміщуються на площі, призначеній для наступного
розширення торговельної зали, допускається не передбачати перегородку, що відокремлює
комору від торговельної зали.

6.3.13У коморах (складах) необхідно роздільне зберігання продовольчих і непродовольчих
товарів. Допускається передбачати зберігання у спільній коморі різних груп непродовольчих
товарів (за винятком целулоїдних, парфумерних, аерозольних, пахучих товарів і горючих рідин) та
продовольчих товарів, за винятком продуктів, епідеміологічна характеристика яких потребує
окремих приміщень (хлібобулочні, кондитерські, "Овочі-фрукти", "Молоко"), відповідно до вимог
чинних нормативних документів, нормативно-правових актів.

     У магазинах торговельною площею до 50 м² допускається зберігання у спільній коморі про­дуктів незалежно від їх епідеміологічної характеристики з урахуванням зазначених вище обме­жень і за умови розміщення їх на окремих стелажах, полицях, відокремлених перегородками, екранами тощо.

Допускається укрупнювати охолоджувані камери, об'єднуючи їх за ознаками розрахункової температури та характеристики продуктів.

Готування товарів до продажу слід передбачати, як правило, на площі комор.

6.3.14       У підприємствах продовольчої торгівлі, що працюють за принципом самообслугову-­
вання, необхідно передбачати окремі приміщення фасувальних для груп харчових продуктів, що
мають однакову епідемічну значущість згідно з СП 5781. У фасувальних для харчових продуктів,
що особливо швидко псуються, необхідно встановлювати холодильне обладнання.

Всі фасувальні приміщення повинні бути обладнані двома мийними ваннами з підведенням гарячої, холодної води, встановленням змішувачів і підключенням до каналізації з повітряним розривом струменя не менше 0,02 м, а також з урахуванням вимог СанПиН 4630.

6.3.15Приміщення для зберігання та готування товарів до продажу не допускається роз­-
міщувати під туалетними (вбиральнями), душовими і під місцями з встановленням трапів. За
наявності технічного поверху над вбудованими в житлові та громадські будинки підприємствами
торгівлі розміщення приміщень зберігання та готування до продажу товарів не обмежується за
умови, що каналізаційні стояки будуть виведені за межі цих приміщень. Позначки підлоги у
мийних, туалетних та душових повинні бути на 0,02 м нижче позначки підлоги сусідніх приміщень і
мати трапи для випускання води до каналізації.

6.3.16Охолоджувані камери розміщують з урахуванням вимог щодо шумо- і віброізоляції
згідно з 7.16 - 7.18 цих Норм.

6.3.17Охолоджувані камери не допускається розміщувати поруч із котельними, бойлерними,
душовими та іншими приміщеннями з підвищеною температурою, вологістю, а також над такими
приміщеннями та під ними.

Теплоізоляцію огороджувальних конструкцій охолоджуваних камер слід проектувати з него­рючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1, Г2 відповідно до розрахункової внутрішньої температури повітря у камерах, але не нижче мінус 15 °С у камерах для зберігання заморожених продуктів та морозива (низькотемпературні камери) і не вище мінус 2 °С у решті охолоджуваних камер.

Внутрішня поверхня охолоджуваних камер повинна передбачатися з матеріалів, які при кон­такті з харчовими продуктами не виділяють шкідливих речовин в концентраціях, які переви­щують допустимі, регламентовані СанПиН 42-123-4240.

6.3.18В огороджувальних конструкціях охолоджуваних камер не допускається прокладання
трубопроводів водопроводу та каналізації, коробів вентиляції та електрокабелів.

6.3.19Висота камер у чистоті повинна бути не менше 2,7 м і не більше 3,5 м.

У випадку більшої висоти і розміщення камер під житловими кімнатами та під іншими приміщеннями, де постійно перебувають люди, слід передбачати самостійне перекриття над камерами і провітрюваний простір між перекриттями камер та будинку.

6.3.20Зону для приймання та зберігання тари і товарів, що не потребують охолодження, можна
влаштовувати у вигляді єдиного об'єму, не членованого перегородками. Ширину цього примі­-
щення слід приймати не менше 6 м.

6.3.21Склад приміщень для приймання, зберігання та готування товарів до продажу слід
приймати згідно з додатками П і Р.

Площі приміщень для приймання, зберігання та готування товарів до продажу за видами магазинів продовольчих та непродовольчих товарів і ринків слід приймати не менше розрахункової, яка визначається за питомими показниками площі для цієї групи неторговельних приміщень згідно з додатками Л, М і Н.

6.4 Підсобні, службові та побутові приміщення

6.4.1Склад підсобних, службових та побутових приміщень слід приймати відповідно до до­
датків ПіР.

Площу підсобних, службових та побутових приміщень продовольчих і непродовольчих мага­зинів та ринків слід приймати не менше рахункової, визначеної за питомими показниками площі для цієї групи неторговельних приміщень згідно з додатками Л, М і Н.

6.4.2Приміщення для приймання скляної тари передбачають, як правило, в універсамах, гас-­
трономах, магазинах "Дієтпродукти", "Продукти", "Товари повсякденного попиту" і "Соки-напої",
приймаючи площі цих приміщень залежно від величини магазинів за торговельної площі ма-­
газину: до 150 м² - 18 м²; більше 150 м² до 250 м² - 24 м² (у сільських поселеннях - 18 м²); більше
250 м² до 1000 м² - 36 м² (у сільських поселеннях - 24 м²); більше 1000 м² - 60 м² (у сільських
поселеннях - 36 м²).

6.4.3Кількість санітарно-гігієнічних приладів для персоналу у побутових приміщеннях про­-
довольчих і непродовольчих магазинів слід визначати згідно з вимогами СНиП 2.09.04.

6.4.4Громадські туалети для відвідувачів слід проектувати в магазинах класифікаційних груп
ІН, IIН торговельною площею 2500 м² і більше із розрахунку один санітарний прилад на 600 м²
торговельної площі, але не менше чотирьох санітарних приладів.

Рекомендується проектувати громадські туалети для покупців у магазинах груп IIIН, IVHіз розрахунку один санітарний прилад на 600 м² торговельної площі, але не менше двох санітарних приладів.

6.4.5         Громадські туалети слід проектувати роздільними для чоловіків і жінок.
У громадських туалетах слід передбачати:

-   ширину кабіни - не менше 0,8 м, глибину - не менше 1,2 м;

-   не менше однієї кабіни з шириною не менше 1,65 м і глибиною - не менше 1,8 м для
інвалідів-колясочників;

-   не менше однієї кабіни з поручнями, розташованими по бокових сторонах, для інвалідів,
що використовують для пересування милиці та інші пристосування;

-   не менше одного пісуара на висоті не більше 0,4 м з вертикальними опорними поручнями
з двох боків - для інвалідів;

-   не менше однієї раковини в умивальних на висоті не більше 0,8 м від рівня підлоги, на
відстані від бокової стіни не менше 0,2 м з опорними поручнями.

7     САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ

7.1     Ділянка, що пропонується для розміщення торговельного підприємства, повинна від­
повідати  вимогам санітарно-епідеміологічних правил  і гігієнічних нормативів  щодо рівнів
природних та штучних радіонуклідів, вмісту потенціально небезпечних для людини хімічних і
біологічних речовин в повітрі, ґрунті, фізичних факторів впливу (шум, вібрації, інфразвук, елек-­
тромагнітні поля тощо) та інших згідно з ДСП 173, ДГН 6.6.1-6.5.001 (НРБУ), ДБН В.1.4-1.01,
ДСП 201, ДСанПіН 239, СН 3077, СанПиН 42-120-4948, СН 1757.

7.2Площа земельної ділянки для розміщення підприємства торгівлі повинна бути достатньою
для під'їзду до нього автомобілів та розвантаження товарів, організації стоянок автотранспорту
співробітників та відвідувачів.

7.3     Проект підприємства торгівлі повинен мати розділ щодо оцінки впливів на навколишнє
природне середовище (ОВНС), де слід передбачити умови видаляння газових, рідких і твердих
викидів згідно з вимогами ДБН А.2.2-1, ДСП 201, СанПиН 42-128-4690, СанПиН 42-121-4130,
СанПиН 4630, ДСанПіН 2.2.7.029.

7.4       Розміщення вбудованих та вбудовано-прибудованих підприємств торгівлі не повинно
порушувати гігієнічних нормативів фізичних, хімічних та біологічних факторів у приміщеннях
житлових будинків.

7.5       У приміщеннях підприємств роздрібної торгівлі, у тому числі торговельних залах мага-­
зинів, а також підсобних і службових приміщеннях передбачається природне або лише штучне чи
суміщене освітлення згідно з ДБН В.2.5-28 з урахуванням вимог щодо енергозбереження.

У торговельних залах магазинів із штучним освітленням слід передбачати застосування опо­ряджувальних матеріалів з високим коефіцієнтом відбиття, високоефективних розрядних ламп і систем автоматичного керування освітленням.

7.6   У підприємствах торгівлі слід застосовувати будівельні й опоряджувальні матеріали та
обладнання, які мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи і відпо­-
відають вимогам ДГН 6.6.1-6.5.001 (НРБУ), ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01.

7.7       Полімерні матеріали у внутрішньому опорядженні слід використовувати згідно з пере­-
ліком полімерних матеріалів та виробів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України для
використання в будівництві (СанПиН 6027.А), щоб запобігти забрудненню повітря приміщень
вище гранично-допустимих концентрацій хімічних речовин, регламентованих ГОСТ 12.1.005.

7.8       Стіни та перегородки в приміщеннях з вологим режимом повинні мати вологостійке
опорядження на висоту 2,0 м, в охолоджуваних камерах - на всю висоту приміщення, як правило,
глазурованою плиткою.

7.9       Позначка підлоги приміщень біля входу до магазину повинна бути вище позначки тро-­
туару перед входом на 0,15 м і більше.

Допускається приймати позначку підлоги біля входу до магазину в одному рівні з тротуаром або із заглибленням нижче його позначки за умови захисту вхідних прорізів від попадання поверхневих вод і опадів. У цих випадках над входом слід передбачати козирок.

7.10  При проектуванні елементів конструкцій, вузлів їх з'єднань, вікон і дверей, а також
вентиляційних ґрат та елементів інших систем будинків підприємств торгівлі слід враховувати
вимоги щодо захисту приміщень від проникнення паразитуючих тварин і комах.

7.11     При обладнанні будинку підприємств торгівлі згідно з 9.1.5 ліфтами габарити кабін хоча б
одного з них повинні забезпечувати можливість транспортування людини на ношах.

7.12     Облаштування автономних котелень для теплопостачання підприємств торгівлі допус­-
кається за наявності позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

7.13     Системи опалення, вентиляції та кондиціонування повинні забезпечувати в приміщеннях
гігієнічні вимоги щодо температури, відносної вологості та руху повітря, кратності повітрообміну
та вмісту хімічних речовин на рівні гранично-допустимих концентрацій (ГДК) для атмосферного
повітря.

7.14     Системи вентиляції, кондиціонування та опалення, а також теплотехнічні характеристики
огороджувальних конструкцій повинні бути запроектовані так, щоб не допускати зволоження
(шляхом конденсації, капілярності, затікання дощових і талих вод тощо) внутрішніх поверхонь і
елементів підприємств торгівлі і створення умов для розмноження пліснявих грибів різного виду.

7.15     В системах кондиціонування повітря підприємств торгівлі рекомендується використо-­
вувати біполярні коронні іонізатори з створенням в обслуговуваному просторі концентрацій
легких позитивних і негативних аероіонів 1000-3000 іонів/см³ при дотриманні показника переваги
полярності від -0,11 до +0,11 згідно з СН 2152.

7.16Звукоізоляція і віброізоляція будівельних конструкцій окремо розташованих підприємств
роздрібної торгівлі та вбудовано-прибудованих (прибудованих) або вбудованих у житлові будинки
чи будинки іншого призначення повинні відповідати вимогам ДБН В. 1.2-10, СНиП II-12, СН 1304,
СН 3077, ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039.

7.17Допустимі рівні шуму, що створюються системами вентиляції та іншим інженерно-тех­-
нічним обладнанням (ліфти, насоси, електродвигуни, трансформатори, холодильне обладнання
тощо) вбудованих та вбудовано-прибудованих у житлові будинки підприємств торгівлі, необхідно
приймати на 5 дБА нижче (поправка мінус 5 дБА) відповідних гігієнічних нормативів для нічного
часу доби в житлових приміщеннях.

7.18  Допустимі рівні вібрації та інфразвуку від зовнішніх та внутрішніх джерел в будинках
з вбудованими та вбудовано-прибудованими підприємствами торгівлі не повинні в житлових
приміщеннях перевищувати величин, регламентованих СН 1304 і СанПиН 42-120-4948.

7.19  Рівні напруженості статичного електричного поля на відстані 0,2 м від підлоги та стін
не повинні перевищувати 20 кВ/м при відносній вологості повітря в межах 30-60 % згідно з
ГОСТ 12.1.045 і СН 1757.

7.20. Рівні напруженості електричного поля 50 Гц від поверхонь, які огороджують приміщення на відстані 0,2 м, не повинні перевищувати 500 В/м відповідно до вимог ДСанПіН 239.

7.21     Рівні магнітного поля 50 Гц від поверхонь, які огороджують приміщення на відстані 0,2 м,
не повинні перевищувати 0,3 мкТл.

7.22Рівні електромагнітного випромінювання на постійних робочих місцях у приміщеннях
підприємств торгівлі не повинні перевищувати регламентованих ДСанПіН 3.3.6-096.

При обладнанні робочих місць реєстраторів торговельних операцій (контролерів-касирів) комп'ютерами вони повинні відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2-007.

Гранично-допустимі рівні електромагнітних випромінювань від зовнішніх джерел із вбудо­ваних і вбудовано-прибудованих підприємств торгівлі в приміщеннях житлових будинків не повинні перевищувати вимог ДСанПіН 239.

7.23          Питома ефективна активність природних радіонуклідів (ПРН) у будівельних матеріалах
і сировині, які використовуються в будівництві підприємств торгівлі, не повинна перевищувати
370 Бк/кг.

7.24  Потужність поглинутої в повітрі дози (ППД) гамма-випромінення в приміщеннях
підприємств торгівлі, які здаються в експлуатацію, не повинна перевищувати 73 пГр/с (30 мкР/год),
а в експлуатованих - 122 пГр/с (50 мкР/год).

7.25Середньорічна еквівалентна рівноважна активність радону-222 в повітрі приміщень під-­
приємств торгівлі, що проектуються, заново побудовані та реконструйовані, не повинна пере­-
вищувати 50 Бк/м³, а в тих, що експлуатуються, - 100 Бк/м³ згідно з вимогами ДГН 6.6.1-6.5.001
(НРБУ).

8     ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

8.1 Проектування підприємств торгівлі слід здійснювати згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ГОСТ 12.1.004, НАПБ Б.01.005 інших відповідних нормативних документів, а також з урахуван­ням вимог цього розділу.

Найбільшу площу поверху чи його частини між протипожежними стінами 1-го типу (про­типожежного відсіку) залежно від ступеня вогнестійкості та поверховості будинків підприємств торгівлі слід приймати згідно з таблицею 2.

Таблиця 2

8.2Для розрахунку шляхів евакуації кількість покупців, що одночасно перебувають в торго­-
вельній залі, слід визначати із розрахунку на одну людину (включаючи площу, зайняту облад­-
нанням):

-   для магазинів - 3,0 м² площі торговельної зали в містах та селищах; 2,0 м² - у сільських
поселеннях;

-   для ринків - 1,6 м² площі торговельної зали ринкової торгівлі.

Під час розрахунку евакуації з торговельних залів магазинів слід враховувати майбутнє роз­ширення торговельної зали згідно з 6.1.4 цих Норм.

8.3Із торговельної зали повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуацій-­
них виходів безпосередньо назовні або в сходові клітки типу СК 1, які мають двері з пристроями
самозачинення та ущільнення в притулах. Допускається передбачати евакуаційні виходи на сходи
типу С 2 за умови виконання вимог 8.9 цих Норм.

Відстані від найбільш віддаленої точки торговельної зали до найближчого евакуаційного виходу назовні або у сходову клітку слід визначати згідно з таблицею 3, виходячи із об'єму зали та ступеня вогнестійкості будинку.

Таблиця 3

8.4  Під час розрахунку евакуаційних виходів допускається враховувати одну із сходових
кліток, яка використовується службовим персоналом, та один із службових виходів з будинку,
сполучені прямим проходом (коридором) з торговельною залою, за умови, що відстань від най-­
більш віддаленої точки торговельної зали до такої сходової клітки чи виходу із будинку не
перевищує зазначеної в таблиці 3 цих Норм, а також, що з кожного поверху є для покупців два
окремих евакуаційних виходи. Влаштування евакуаційних виходів через розвантажувальні при­-
міщення і комори (склади) не допускається.

8.5  У підприємствах роздрібної торгівлі торговельною площею до 150 м², які розміщуються
в одноповерхових окремо розташованих будинках, вбудовано-прибудованих, прибудованих чи
вбудованих об'ємах (приміщеннях) у будинки іншого призначення, допускається використову-­
вати як другий евакуаційний вихід із торговельної зали вихід через групу неторговельних примі­-
щень, за винятком комор і розвантажувальних приміщень.

Із неторговельних приміщень з одночасним перебуванням не більше як 50 осіб, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до виходу з цих приміщень не перевищує 25 м, допускається влаштовувати один евакуаційний вихід.

8.6  За наявності на шляхах евакуації розсувних (обертових) дверей поряд з ними слід
влаштовувати двері, які відчиняються за напрямом евакуації і відповідають вимогам ДБН В. 1.1-7
до евакуаційних виходів.

Ширина кожного полотна двополотних евакуаційних дверей повинна бути не менше 0,8 м.

8.7Ширину евакуаційних виходів (дверей) із торговельної зали слід визначати за розрахунком,
виходячи з кількості людей, які евакуюються через цей вихід, згідно з таблицею 4, але приймати не
менше 1,2 м.

Таблиця 4

8.8 Ширину основних евакуаційних проходів у торговельній залі слід приймати за розра­хунком, але не менше, якщо торговельна площа:

-   до 100 м² включно                          - 1,4 м;

-   більше 100 м² до 150 м² включно    - 1,6 м;

-   більше 150 м² до 400 м² включно    - 2,0 м;

-   понад   400 м²                                             - 2,5 м.

Площа проходів між турнікетами, кабінами контролерів-касирів (місцями реєстраторів роз­рахункових операцій) і проходів із зовнішнього боку від торговельної зали вздовж вузла роз­рахунку до площі основних евакуаційних проходів не включається.

8.9  У будинках І і IIступенів вогнестійкості в торговельних залах допускається розміщувати
відкриті сходи типу С2 (чи пандуси) з першого до другого або з цокольного до першого поверху. Ці
сходи чи пандуси допускається враховувати в розрахунку шляхів евакуації не більше ніж для
половини кількості покупців, що перебувають у відповідній торговельній залі, а для евакуації
решти покупців - передбачати не менше двох сходових кліток типу СК1.

Уклони маршів сходів та пандусів, їх ширину слід приймати згідно з ДБН В.2.2-9, при цьому ширину маршів відкритих сходів - не менше 1,45 м і не більше 2,5 м.

8.10У зоні неторговельних приміщень допускається передбачати внутрішні сходові клітки
для технологічного зв'язку між першим і підвальним (цокольным) поверхами, які не враховуються
у розрахунку евакуації. Уклон маршів таких сходів допускається приймати 1:1,5, а їх ширина має
бути не менше 1,2 м.

8.11Влаштування у підприємствах торгівлі пасажирських ліфтів та ескалаторів здійснюється
згідно з вимогами 9.1.5 і 9.1.6 цих Норм.

У розрахунку шляхів евакуації ескалатори та пасажирські ліфти не враховуються.

8.12          Підприємства торговельною площею більше 100 м², розташовані в будинках іншого
призначення, слід відокремлювати від інших підприємств і приміщень протипожежними пере-­
шкодами (у будинках І ступеня вогнестійкості - протипожежними стінами 2-го типу, перего­-
родками вогнестійкістю ЕІ 60, перекриттями 2-го типу; у будинках ІІ-IIIступенів вогнестійкості -
протипожежними стінами 3-го типу, перегородками 1-го типу, перекриттями 3-го типу; у будинках
IIIа, IIIб, IV, IVaступенів вогнестійкості - протипожежними перегородками 2-го типу).

У разі розміщення підприємства торгівлі в будинку іншого призначення (кооперовані будинки, торговельні центри тощо) входи до торговельної зали допускається передбачати із загального вестибюля за умови виконання вимог 5.32 ДБН В.1.1-7 і забезпечення нормованої кількості евакуаційних виходів із торговельної зали, не враховуючи виходів через загальний вестибюль.

8.13Для обмеження розповсюдження диму в будинках, у яких торговельні зали сполучаються
між собою через відкриті прорізи у перекритті, слід влаштовувати резервуар диму, що являє собою
димову зону, огороджену по периметру протидимовими завісами. Зазначені завіси можуть бути
стаціонарними (нерухомими) або розміщеними на валу (барабані) і спускатися в разі спрацю­-
вання пожежної автоматики. Допускається як завіси використовувати будівельні конструкції,
якщо вони не мають у них прорізів (отворів). Висота протидимових завіс визначається за розра­-
хунком згідно зі СНиП 2.04.05.

8.14У торговельних залах без природного освітлення повинні влаштовуватися системи про-
тидимної вентиляції (димовидаляння). Необхідність влаштування системи димовидаляння у тор­-
говельних залах з природним освітленням визначається згідно з вимогами СНиП 2.04.05.

8.15У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди (у торго­-
вельних залах, службових, побутових приміщеннях), ґрат, останні повинні розкриватися, розсу­-
ватися або зніматися.

Встановлювати стаціонарні (незнімні) ґрати дозволяється у коморах, складах, касах та в інших випадках, передбачених чинними нормативними документами.

8.16          У будинках І, II, III, IIIа, IIIб ступенів вогнестійкості опорядження стін, стель торговельних
залів підприємств торгівлі повинно передбачатися з негорючих матеріалів або матеріалів з по-­
казниками пожежної небезпеки не вище ніж Г2, В2, Д2, Т2.

Будівельні матеріали, що застосовуються на шляхах евакуації (коридорах, сходових клітках, сходах, ліфтових холах, вестибюлях) будинків підприємств торгівлі, мають відповідати вимогам 5.24 ДБН В. 1.1-7. При цьому на шляхах евакуації не допускається використовувати килимові покриття.

Матеріали підлог в усіх приміщеннях мають відповідати вимогам 4.38 ДБН В.2.2-9.

8.17Автоматичними установками пожежогасіння повинні бути обладнані будинки та при-­
міщення підприємств торгівлі, у тому числі речові, продуктово-речові ринки:

-    будинки І, IIступенів вогнестійкості, площа протипожежних відсіків яких збільшена згідно
з приміткою 1 таблиці 2 цих Норм;

-    двоповерхові будинки із розміщенням торговельних залів на двох поверхах із загальною
торговельною площею більше 3500 м²;

-    будинки із розміщенням торговельних залів на трьох та більше поверхах - незалежно від
їх загальної торговельної площі;

-    підприємства із загальною торговельною площею 150 м² та більше або їх загальною пло-­
щею 400 м² і більше, які розташовані у підвальних, підземних поверхах.

8.18Автоматичними установками пожежної сигналізації повинні бути обладнані будинки та
приміщення підприємств торгівлі:

-    продуктові ринки;

-    магазини і ринки, які не увійшли до 8.17.

Примітка 1. Автоматичних установок пожежної сигналізації допускається не передбачати у примі­щеннях вбиралень (туалетів), умивальних, кімнатах особистої гігієни жінок, охолоджуваних камерах, мий­них, парильних, мильних, душових, залах басейнів, приміщеннях для зберігання та готування до продажу м'яса, риби, фруктів, овочів (у негорючий упаковці) та інших приміщеннях з мокрим процесом, вентка-мерах, насосних, бойлерних та інших приміщеннях для інженерного обладнання будинків, в яких відсутні горючі матеріали.

Примітка 2. Необхідність обладнання автоматичними установками пожежної сигналізації будинків та приміщень підприємств торгівлі, зазначених у 8.17, визначається необхідністю керування інженерними системами протипожежного захисту (оповіщення про пожежу, протидимного захисту, внутрішнього проти­пожежного водопроводу, освітлення безпеки, елементами заповнення прорізів у протипожежних пере­шкодах тощо).

Примітка 3. Під час визначення необхідності обладнання будинків і приміщень підприємств торгівлі установками автоматичного пожежогасіння та пожежної сигналізації слід також дотримуватися вимог НАПБ Б.06.004 та інших відповідних нормативних документів.

8.19  Проектування автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації слід вико-­
нувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-13.

8.20  Підприємства торгівлі повинні обладнуватися системами оповіщення про пожежу та
керування евакуацією людей у разі пожежі згідно з вимогами ДБН В.1.1-7.

8.21  Необхідність улаштування внутрішнього та зовнішнього протипожежного водопроводу,
кількість пожежних гідрантів (водойм, резервуарів), кількість вводів у будинок, витрати води на
внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння, кількість струменів від пожежних кранів визначається
виходячи з вимог СНиП 2.04.01 і СНиП 2.04.02.

8.22  Пожежні крани повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафах, які мають
отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без роз­-
криття.

Конструкція шафи пожежного крана повинна передбачати, окрім розміщення в ній пожеж­ного крана діаметром 50 мм або 65 мм (укомплектованого пожежним рукавом відповідного діа­метра та стволом), пожежного кран-комплекту з напівжорстким рукавом діаметром не менше 25 мм, виконаного згідно з ДСТУ 4401-1, що приєднаний до пожежного стояка через вхідний запірний вентиль, а також двох вогнегасників.

Зовнішнє оформлення дверей пожежних шаф повинно відповідати вимогам ДСТУ ISO6309.

Примітка. Витрати води на внутрішнє пожежогасіння та необхідна кількість струменів приймається для пожежних кранів без урахування струменів та витрат пожежних кран-комплектів.

8.23Сигнали на запускання пожежних насосів, відкривання засувки на обвідній лінії водомірного вузла мають надходити від кнопок дистанційного пуску, які встановлені у шафах пожежних кранів, приміщенні пожежного поста та автоматично від датчиків положення запірних вентилів пожежних кранів і кран-комплектів (у разі відкриття наполовину будь-якого запірного вентиля).

У разі встановлення внутрішніх пожежних кранів на живильних трубопроводах водозапов-нених спринклерних установок відповідно до ДБН В.2.5-13 встановлення кнопок дистанційного пуску насосів біля пожежних кранів не потрібно.

У шафах пожежних кранів слід також передбачати кнопки дистанційного відкривання попо-верхових клапанів димовидаляння та підпору повітря і вмикання вентиляторів протидимного захисту.

9     ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

9.1 Ліфти

9.1.1         Кількість та вантажопідйомність вантажних ліфтів слід визначати розрахунком і прий-­
мати за чинними нормами оснащення згідно з НПАОП 0.00-1.02 з урахуванням класифікації груп
магазинів, а також засобів механізації, які передбачаються для розвантаження і завантаження
ліфтів.

Мінімально необхідну кількість вантажних ліфтів слід визначати з урахуванням розрахунку вантажопотоків.

9.1.2         Перед вантажними ліфтами на кожному поверсі обслуговування мають передбачатися
розвантажувальні площадки, що не включаються до складу мінімальної розрахункової площі
групи приміщень для приймання, зберігання і готування товарів до продажу.

Ширина розвантажувальних площадок повинна бути не менше ширини ліфтів, що виміряна за зовнішніми габаритами з урахуванням огороджувальних конструкцій.

Глибину площадки слід визначати без урахування ширини коридорів, які до неї прилягають.

9.1.3Виходи з вантажних ліфтів у підземному і підвальному поверхах влаштовують згідно з 4.34
ДБНВ.1.1-7.

9.1.4Для вертикального технологічного зв'язку між приміщеннями магазину допускається
застосування малих вантажних ліфтів вантажопідйомністю 40 кг, 100 кг і 250 кг згідно з ГОСТ 8824,
ДСТУ ISO 4190-3.

Малі вантажні ліфти із двома зупинками і висотою підйому не більше 5,2 м, що поставляються в комплекті з незахищеною металокаркасною шахтою, можуть встановлюватися без влаштування протипожежних перегородок і перекриттів; вхід до цих ліфтів у підземному, підвальному і цоко­льному поверхах слід передбачати через тамбур-шлюз.

9.1.5         У разі розташування торговельних залів на трьох і більше поверхах слід передбачати
встановлення пасажирських ліфтів згідно з ДСТУ ISO4190-1, ДСТУ ISO4190-2, ДСТУ ISO4190-6,
ДСТУ EN81-1, ДСТУ EN81-2, НПАОП 0.00-1.02.

Кількість та вантажопідйомність пасажирських ліфтів слід визначати з урахуванням розра­хунку пасажиропотоків.

Усі ліфти в будинках торговельних підприємств мають бути розраховані на роботу в режимі "Пожежна небезпека" згідно з вимогами НАПБ Б.01.007.

9.1.6         У разі розміщення торговельної зали торговельною площею 1000 м² і більше на чет­-
вертому поверсі і вище, як правило, слід встановлювати ескалатори, які передбачають згідно з
ДСТУ ISO9589 та ДСТУ EN115.

Допускається за завданням на проектування встановлення пасажирських ліфтів або ескала­торів у магазинах меншої поверховості, а також за площі торговельної зали менше 1000 м².

9.1.7         У магазинах з торговельними залами, розташованими в двох і більше рівнях, слід вста­-
новлювати не менше одного пасажирського ліфта з глибиною кабіни не менше 2,1 м, призначеного

для переміщення інвалідів (у тому числі на кріслах-колясках), згідно з вимогами ДБН В.2.2.9, ДБН В.2.2-17 і ДСТУ prEN81-70.

9.1.8За наявності перепадів рівнів (позначок) у межах торговельних залів магазинів менше
висоти поверху і неможливості влаштування пандуса слід передбачати спеціальні підйомники для
інвалідів (у тому числі на кріслах-колясках), які переміщуються вертикально або похило вздовж
сходового маршу (згідно з ДСТУ ISO9386-1 і ДСТУ ISO9386-2). При цьому ширина платформи
підйомника повинна бути не менше 0,9 м, а її глибина - не менше 1,2 м.

9.1.9Машинні відділення ліфтів і вантажні підйомники магазинів не допускається розтало-­
вувати безпосередньо під житловими приміщеннями і суміжно з ними, над приміщеннями з
постійним перебуванням в них людей (крім персоналу, що обслуговує ліфти і підйомники).

9.2Сміттєвидаляння та пилоприбирання

9.2.1Сміттєпроводи (за відсутності пневматичної або вакуумної системи сміттєвидаляння)
слід передбачати в п'ятиповерхових магазинах. Необхідність влаштування сміттєпроводів у мага-­
зинах меншої поверховості визначається завданням на проектування.

Для магазинів, не обладнаних сміттєпроводами, за завданням на проектування і з урахуванням додатків П і Р слід передбачати сміттєзбірну камеру, приміщення для механізованого пресування паперових і деревно-стружкових відходів, камеру для зберігання харчових відходів.

9.2.2Сміттєпровід і сміттєзбірна камера щодо конструкції та розміщення повинні відпові­-
дати вимогам ДСТУ Б В.2.5-34 і ДБН В.2.2-9.

9.2.3Централізовану або комбіновану систему вакуумного пилоприбирання слід передбачати
в магазинах торговельною площею 6500 м² і більше. Необхідність систем пилоприбирання в
магазинах меншої торговельної площі встановлюється завданням на проектування.

9.2.4При проектуванні комбінованої системи вакуумного пилоприбирання радіус обслуго-­
вування одним приймальним клапаном повинен бути не більше 50 м.

9.2.5За відсутності централізованої або комбінованої системи вакуумного пилоприбирання
влаштування камери чищення фільтрів пилососів визначається завданням на проектування.

9.3Водопостачання і каналізація

9.3.1Будинки підприємств, роздрібної торгівлі необхідно обладнувати господарсько-питним
водопроводом холодної і гарячої води, каналізацією, зливостоками і внутрішнім протипожежним
водопроводом, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.01. Допускається не передбачати внутрішній
водопровід і каналізацію в будинках непродовольчих магазинів торговельною площею до 150 м²,
якщо вони проектуються в районах, у яких немає каналізаційних мереж, передбачаючи при цьому
біотуалети.

9.3.2При застосуванні холодильних машин із водяним охолодженням конденсатора необ­-
хідно проектувати систему оборотного водопостачання.

9.3.3Системи водопостачання підприємств торгівлі, розміщених у будинках іншого приз-­
начення або прибудованих до них, слід проектувати з окремими гілками, на яких встановлюються
водолічильники, а системи каналізації цих підприємств слід проектувати з окремими випусками.

9.3.4Прокладання трубопроводів і стояків водопроводу та каналізації через приміщення
підприємств торгівлі, вбудованих та вбудовано-прибудованих в житлові будинки, слід проводити
з урахуванням вимог 5.20 і 5.22 ДБН В.2.2-15 та СНиП 2.04.01.

9.3.5У приміщеннях для зберігання прибирального інвентаря необхідно встановлювати
трапи і раковини зі змішувачами на системах холодного і гарячого водопостачання. У примі­-
щеннях для готування продовольчих товарів до продажу слід встановлювати раковини і мийні
ванни. У залах непродовольчих магазинів торговельною площею більше 8500 м² і в залах про-

довольчих магазинів торговельною площею більше 1000 м² слід передбачати трапи і поливальні крани для мокрого прибирання підлоги. Шлюз у камері харчових відходів повинен бути облад­наний раковиною, мийкою для миття бачків і трапом. Трап необхідно встановлювати також у приміщеннях рибних магазинів, якщо ці приміщення запроектовані з акваріумами.

9.4 Теплопостачання, опалення, вентиляція та кондиціонування повітря

9.4.1Будинки підприємств роздрібної торгівлі необхідно обладнувати опаленням і венти­-
ляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05.

Системи кондиціонування повітря слід проектувати за завданням на проектування. При цьому в приміщеннях мають підтримуватися оптимальні параметри мікроклімату внутрішнього повітря щодо температури і відносної вологості.

Розрахункові температури повітря і вимоги до повітрообміну в приміщеннях слід приймати відповідно до таблиці 5.

9.4.2Будинки магазинів необхідно підключати до систем централізованого теплопостачання
через індивідуальний тепловий пункт (ІТП), обладнаний приладами обліку теплоспоживання.
Вбудовані в будинки іншого призначення або прибудовані до них магазини слід обладнувати
окремими системами або гілками систем зі своїми приладами обліку теплоспоживання, які роз­-
ташовуються в приміщенні ІТП. Допускається забезпечувати теплопостачання вбудованих мага­-
зинів площею до 150 м² від загальнобудинкових систем теплоспоживання.

У разі неможливості приєднання будинку магазину до централізованого теплопостачання, а також в інших випадках при техніко-економічному обґрунтуванні і за наявності дозвільної доку­ментації до складу проекту будинку має входити місцева котельня, яку слід проектувати згідно з СНиП П-35 і ДБН В.2.5-20.

Таблиця 5

Кінець таблиці 5

9.4.3Для опалення торговельних залів та інших приміщень площею 400 м² і більше слід
проектувати окремі гілки, оснащені регуляторами температури. На опалювальних приладах решти
приміщень необхідно встановлювати термостатичні клапани. У приміщеннях, де проектується
кондиціонування повітря, що забезпечує оптимальні параметри повітря протягом усього року,
регуляторитемператури і термостатичні клапани в системі опалення встановлювати не потрібно.

9.4.4Системи опалення магазинів слід проектувати з пристроями, що забезпечують програмне
зменшення теплової потужності в неробочий час. При цьому температура в торговельних залах
не повинна опускатися нижче+10 °С.

9.4.5Вентиляцію і кондиціонування повітря в торговельних залах магазинів необхідно роз-­
раховувати, виходячи з площі 6 м² на одну людину в магазинах меблів, музичних, книжкових,
спортивних, ювелірних, а також у магазинах аудіо-, відео-, побутової та оргтехніки. В інших
магазинах слід приймати 5 м² на людину.

9.4.6При проектуванні припливно-витяжної вентиляції торговельних залів витрати прип­-
ливного і витяжного повітря мають бути однаковими.

9.4.7Повітряно-теплові завіси необхідно проектувати в магазинах, розташованих у населених
пунктах, де зимова температура зовнішнього повітря (параметри Б) дорівнює мінус 15 °С і нижче
в таких випадках:

-   на входах для покупців у магазинах, торговельна площа яких перевищує 150 м²;

-   на входах для покупців у ринках торговельною площею більше 600 м²;

-   на воротах розвантажувальних приміщень продовольчих магазинів торговельною площею
більше 1500 м²;

-   на воротах розвантажувальних приміщень непродовольчих магазинів торговельною площею
більше 2500 м²;

-   за наявності постійних робітників у безпосередній близькості від вхідного прорізу.

В інших випадках допускається проектування повітряно-теплових завіс за завданням на про­ектування.

9.4.8Системи вентиляції магазинів, вбудованих у будинки іншого призначення або прибу-­
довані до них, слід проектувати окремими від систем вентиляції цих будинків.

Якщо продаж продовольчих і непродовольчих товарів передбачається в різних залах одного магазину, системи вентиляції цих залів мають бути роздільними.

Системи витяжної вентиляції з комор необхідно проектувати окремими від систем вентиля­ції інших приміщень. Допускається об'єднувати ці системи у разі встановлення протипожеж­них клапанів у місцях перетинання повітроводами перегородок комор відповідно до вимог СНиП 2.04.05.

9.4.9         У залах, де продаються товари побутової хімії, рециркуляція не допускається.

9.5 Електропостачання та електрообладнання

9.5.1Електрообладнаання будинків та споруд підприємств роздрібної торгівлі слід проект-­
тувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-27, ДБН В.2.5-28, ПУЭ, ПУЕ, НПАОП 40.1-1.21,
НПАОП 40.1-1.32, ДСТУ Б В.2.5-38, ГОСТ 7396.1, СНиП 3.05.06, ВСН 97, ВСН 205.

9.5.2   Електроприймачі підприємств роздрібної торгівлі стосовно забезпечення надійності
електропостачання слід відносити:

до І категорії - електроприймачі систем протипожежного захисту (системи внутрішнього протипожежного водопроводу, автоматичні установки пожежогасіння та пожежної сигналізації, системи протидимного захисту; електроприймачі ліфтів для транспортування пожежних під­розділів, евакуаційного та аварійного освітлення, систем оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей); систем охоронної сигналізації, сигналізації загазованості, а також інші елек­троприймачі, що мають живитися за І категорією надійності згідно з ПУЕ;

до IIкатегорії - усі інші електроприймачі за торговельної площі більше 2000 м², електро­приймачі за торговельної площі від 250 м² до 2000 м², крім вказаних в І категорії;

до IIIкатегорії - електроприймачі за торговельної площі підприємств торгівлі менше 250 м², крім вказаних у І категорії.

9.5.3Живильні лінії холодильних установок, касових апаратів, аварійного освітлення, світло-­
вої реклами, освітлення вітрин, охоронної та пожежної сигналізації повинні бути самостійними,
починаючи від увідно-розподільного пристрою. Відключення зазначених споживачів не повинно
бути пов'язане з відключенням решти споживачів.

9.5.4Кабельні лінії і системи електропроводки повинні відповідати вимогам пожежної безпеки
згідно з додатком Т ДБН В.2.2-9.

9.5.5В усіх підприємствах торгівлі слід передбачати блокування систем вентиляції від сиг-­
налу автоматичних установок пожежогасіння та (або) пожежної сигналізації чи централізоване
відключення їх із доступного місця за відсутності зазначених установок.

9.5.6В усіх підприємствах торгівлі повинно бути передбачене підведення електроживлення
для рекламного оформлення фасадів, світлових табло, вітрин і різноманітних видів реклами в
інтер'єрах підприємства.

При цьому світлова реклама підприємств торгівлі повинна бути встановлена так, щоб у нічний час доби не освітлювати житлові приміщення вище 5 лк.

9.5.7         У підприємствах торгівлі повинно передбачатися евакуаційне освітлення і слід вста­-
новлювати світлові покажчики "Вихід", враховуючи вимоги ДБН В.2.5-28.

У торговельних залах, а також над касовими апаратами слід встановлювати світильники ава­рійного освітлення.

9.5.8  Блискавкозахист будинків та споруд підприємств торгівлі повинен виконуватися згідно
з ДСТУ Б В.2.5-38.

9.5.9  Автоматизація та диспетчеризація інженерного обладнання, контроль та сигналізація
довибухонебезпечних концентрацій паливного газу виконується у відповідності з вимогами
ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.3-15, ДБН В.2.5-13, ДБН В.2.5-20, СНиП 2.04-.01, СНиП 2.04.05, СНиП 3.05.06,
СНиП 3.05.07, СНиП П-35, ПУЭ, НПАОП 40.1-1.32, ВСН 205, ВСН 60.

9.6 Системи зв'язку та сигналізації

9.6.1Будинки і споруди підприємств торгівлі повинні обладнуватися мережами і пристроями,
аза необхідності мати окремі приміщення для організації телекомунікацій загального корис­-
тування (зв'язку, телебачення, проводового мовлення).

9.6.2Згідно з завданням на проектування будинки і споруди підприємств торгівлі можуть бути
обладнанідодатково мережами і пристроями:

-   відомчої АТС;

-   систем передачі даних (проводових та безпроводових);

-   локальної комп'ютерної мережі для автоматизації технологічних процесів;

-   відомчого телебачення;

-   мікростільникового зв'язку;

-   звукопідсилення для трансляції фонових музичних програм та відомчих повідомлень;

-   технічних засобів охоронної сигналізації;

-   відеонагляду;

-   системи контролю доступу.

9.6.3Мережі систем зв'язку, як правило, повинні об'єднуватися в комплекси і будуватися на
базі єдиного інформаційного простору з використанням структурованих кабельних систем.

9.6.4Системи звукопідсилення будинків і споруд підприємств торгівлі можуть виконуватися
суміщеними з комунікаціями систем оповіщення про пожежу і керування евакуацією людей при
забезпеченні вимог ДБН В. 1.1-7.

9.6.5Розрахунок ємності лінійних споруд мережі зв'язку будинків і споруд підприємств тор-­
гівлі слід виконувати згідно з ВБН В.2.2-45-1 із забезпеченням можливості обов'язкового вста­-
новлення абонентських кінцевих пристроїв у приміщеннях адміністрації та чергового персоналу,
а також у приміщеннях інформаційних та технологічних служб.

9.6.6Приєднувальні пристрої проводового мовлення встановлюються в адміністративних
приміщеннях, приміщеннях чергового персоналу.

9.6.7Вертикальне прокладання мереж зв'язку та сигналізації у будинках і спорудах підпри­-
ємств торгівлі, як правило, повинно передбачатися приховано в окремих трубах-стояках із влаш­-
туванням згідно з ВСН 600 окремих поверхових розподільних монтажних шаф систем зв'язку та
сигналізації.

9.6.8Прокладання мереж зв'язку та сигналізації від поверхових розподільних шаф і вводи їх
до адміністративних та службових приміщень повинні виконуватися приховано.

Конструкції вводів повинні мати можливість вільного прокладання, доповнення і заміни кабелів і проводів абонентських мереж.

9.6.9         Проектом необхідно передбачати заходи, що захищають від несанкціонованого про­-
никнення в монтажні розподільні шафи і інші споруди, приміщення та до обладнання мереж
зв'язку і сигналізації.

9.6.10Антенні пристрої систем ефірного телебачення, супутникового зв'язку і телебачення
повинні розташовуватися в тих місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будинків.

Як правило, розміщувати їх необхідно на покрівлі будинків з урахуванням додаткових механічних навантажень. Розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах, балконах не допускається.

9.6.11Блискавкозахист радіостояків ліній мережі проводового мовлення, щогл телеантен (у
тому числі і супутникових) виконується згідно з ДСТУ Б В.2.5-38, ВСН 60, ВСН 1.

Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв'язку та сиг­налізації згідно з НПАОП 40.1-1.32 визначаються комплексно для всього електрообладнання будинків та комплексів, а також інших металевих конструкцій.

9.6.12Будинки і споруди підприємств торгівлі рекомендується обладнувати відомчою охо-­
ронною сигналізацією. Обсяги охоронної сигналізації визначаються завданням на проектування.

9.6.13Охоронною сигналізацією повинні обладнуватися приміщення протипожежної авто-­
матики, електрощитові, венткамери протидимних установок, входи до технічних поверхів та ви­-
ходи на покрівлю будинку, входи до машинного відділення ліфтів тощо з виведенням сигналу на
пульт чергового диспетчерської сигналізації або пульт централізованого нагляду служби охорони.

Організаційно-технічні заходи щодо передавання сигналів охоронної сигналізації службам відомчої або державної охорони визначаються взаємно погодженим завданням на проектування.

9.6.14Вимоги щодо обладнання будинків і споруд підприємств торгівлі автоматичною по-­
жежною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей
викладені в розділі 8.

10   ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕНЯ

10.1   Огороджувальні конструкції будинку слід проектувати так, щоб розрахункові значення
величин опору теплопередачі, визначені з урахуванням теплопровідних включень, були не менше
нормативних значень, встановлених ДБН В 2.6-31. Конструкції вікон і вітрин повинні відповідати
вимогам опору теплопередачі і повітропроникності, встановленим ДБН В 2.6-31.

10.2Величини теплової потужності системи опалення і річного теплоспоживання системою
опалення будинку, віднесені до одного квадратного метра загальної площі, не повинні пере-­
вищувати контрольних показників, встановлених СНиП 2.04.05.

10.3   Припливні вентиляційні системи приміщень, обладнаних витяжною вентиляцією з меха-­
нічним спонуканням, необхідно проектувати, як правило, з утилізаторами тепла витяжного по-­
вітря.

10.4Холодильні машини системи технологічного холодопостачання слід, як правило, про-­
ектувати з пристроями, що дозволяють відводити повністю або частково теплоту конденсації
холодильного агента в системи теплоспоживання.

Системи теплоспоживання необхідно, як правило, проектувати з пристроями, що дозволяють використовувати повністю або частково теплоту конденсації холодильного агента.

10.5   У будинках з кондиціонуванням повітря при обґрунтуванні слід застосовувати системи
теплоспоживання, що використовують поновлювані джерела енергії, у тому числі енергію навко-­
лишнього середовища, перетворену в теплових насосах.

10.6   Якщо тиск води на вводі водопроводу в будинок перевищує необхідний проектний напір
більш ніж на 0,1 МПа, необхідно встановлювати на вводі регулятори тиску "після себе".

10.7   Водопідігрівачі гарячого водопостачання слід проектувати з пристроями, що автоматично
перекривають потік теплоносія в години неробочого часу.

ДОДАТОК А (обов'язковий)

Таблиця А.1- КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ТИПІВ ПІДПРИЄМСТВ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ (МАГАЗИНІВ)

ДОДАТОК Б (обов'язковий)

ВИМОГИ ДОСТУПНОСТІ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ТА ІНШИХ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Б.1 Доступність для маломобільних відвідувачів повинна бути забезпечена у першу чергу в підприємствах роздрібної торгівлі: продовольчих магазинах (універсамах, супермаркетах, гаст­рономах, магазинах дієтичних продуктів і спеціалізованих магазинах) та непродовольчих мага­зинах (універмагах, магазинах "Дитячий світ" та спеціалізованих магазинах), а також у торго­вельних центрах.

Б.2 Для особистого транспорту інвалідів на автостоянках при підприємствах роздрібної тор­гівлі слід виділяти із загальної кількості місць для підприємств торговельною площею:

-   від 400 м² до 1000 м² - не менше 15 % місць;

-   більше 1000 м² - не менше 10 % місць;

-   менше 400 м² - не менше одного місця.

Місця для транспортних засобів інвалідів повинні розміщуватися не далі 50 м від спеціалі­зованого входу для маломобільних покупців.

Б.3 Залежно від прийнятого у завданні на проектування прийому організації обслуговування маломобільних покупців можливі два варіанти проектування внутрішнього архітектурного сере­довища.

Варіант "А". Пристосуванню для маломобільних відвідувачів підлягають усі приміщення тор­говельного підприємства, відкриті для покупців: торговельні зали, відділи замовлень, кафетерії, приміщення для приймання скляної тари, кабінети адміністрації. У цьому випадку необхідно забезпечувати умови доступності, безпеки, інформаційності та зручності для цієї категорії покуп­ців по всьому будинку, незалежно від поверховості згідно з ДБН В.2.2-9 і ДБН В.2.2-17.

Варіант "Б". Створення умов для купівлі товарів повного асортименту у спеціально виділе­ному приміщенні для маломобільних покупців. Додаткові приміщення чи спеціальні зони для обслуговування даного контингенту повинні розміщуватися у зручному зв'язку із зовнішніми входами.

Б.4 Торговельне обладнання повинно забезпечувати доступність вибору товару усім контин­гентам покупців, у тому числі особам на кріслах-колясках.

Б.5 Комплектація та розміщення обладнання у торговельних залах, доступних інвалідам, по­винні бути розраховані на обслуговування осіб, які пересуваються на кріслах-колясках самостійно та з супровідниками, інвалідів на милицях, а також сліпих.

Столи, прилавки, розрахункові площини касових кабін (місць реєстраторів розрахункових операцій) слід розташовувати на висоті, яка не перевищує 0,8 м від рівня підлоги.

Максимальна глибина полиць (у разі під'їзду впритул) повинна бути не більше 0,5 м.

Б.6 Розміри проходів між рядами торговельного обладнання визначаються виходячи із габа­ритів засобів пересування інвалідів у процесі їхнього руху та зон досяжності товарів.

Усі розміри проходів (крім одностороннього) повинні забезпечувати можливість повного розвороту на 360°, а також фронтального обслуговування інвалідів на кріслі-колясці разом із супровідниками.

У разі організації двох смуг руху ширина проходу для універсамів, супермаркетів та оптових ринків (торговельною площею понад 650 м²) повинна бути не менше 2,0 м.

Б. 7 У тих торговельних залах, де для покупців передбачені полиці заввишки більше 0,9 м, слід- забезпечувати додаткові полиці чи частину основного прилавка зниженої (зменшеної) висоти від 0,7 м до 0,8 м від підлоги.

Б.8 Як мінімум один із контрольних касових постів (вузлів розрахунку) у залі має бути облад­наний згідно з вимогами доступності для інвалідів. Ширина проходу такого вузла розрахунку повинна бути не менше 1,1м.

Б.9 Різні пристрої, що використовуються у магазинах для пересування візків з товарами, не повинні перешкоджати рухові інвалідів у кріслах-колясках. Для цього слід передбачати дублю­ючий прохід.

Б. 10 Для акцентування уваги покупців з ослабленим зором на необхідній інформації слід використовувати світлові покажчики, табло та піктограми, а також контрастне колірне рішення елементів інтер'єру. Піктограмам і покажчикам для виділення товарних груп у торговельній залі рекомендується присвоювати (надавати) лідируючі кольори.

ДОДАТОК В (довідковий)

Таблиця B.I- ПЛОЩІ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК МАГАЗИНІВ, РИНКІВ І РИНКОВИХ КОМПЛЕКСІВ

ДОДАТОК Г (довідковий)

РЕКОМЕНДОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ЕЛЕМЕНТІВ ДОДАТКОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОКУПЦІВ У МАГАЗИНАХ

*Відділ замовлень, у тому числі комплектація подарункових наборів. *Підприємства харчування (у тому числі кафетерій, сок-бар).

Розкрій тканин і підшивання штор.

Дрібне переробляння швейних виробів, куплених у магазині. *Демонстрація нових товарів.

 Гравіювання виробів.

  Розтягнення взуття та головних уборів. *Організація місць відпочинку покупців. *Організація дозвілля дітей.

*Ігрові автомати.

 Аптечний кіоск.

*Зберігання дитячих колясок.

*Аудіо-відеозаписи, їх прослуховування та перегляд.

*Пункт приймання замовлень на виготовлення кіно- і фотопродукції.

  Виконання замовлень на виготовлення кіно- і фотопродукції. *Бюро обслуговування покупців:

доставляння товарів додому; приймання на зберігання речей і продуктів; пакування товарів, придбаних у різних відділах магазину; замовлення таксі; довідкове бюро.

Ксерокопіювання, виготовлення візиток, брошурувальні роботи. *Пункти обміну валюти.

*Туристичні агенції.

*Транспортні агенції.

  Телефонні послуги, факсимільний зв'язок, поштові послуги. *Демонстрація і продаж супутніх товарів.

Приймання замовлень на виконання ремонтно-будівельних або монтажних робіт із використанням товарів, які придбані в різних відділах магазину.

* * Кулінарний цех із виготовлення харчової продукції з її реалізацією.

*** Дрібний ремонт металовиробів, ювелірні роботи, ремонт годинників.

****Перукарня.

Примітка 1.Види послуг, відмічені знаком *, допускаються в продовольчих магазинах (з урахуванням додатка Ж).

Примітка 2. Види послуг, відмічені знаком **, допускаються в продовольчих магазинах з реалізацією продукції на площі торговельної зали або підприємства харчування швидкого обслуговування в даних магазинах.

Примітка 3.Види послуг, відмічені знаком ***, допускаються в торговельних центрах.

Примітка 4.Усі наведені види послуг (крім відмічених знаками * і ****) допускаються в непродовольчих магазинах (з урахуванням додатка Ж).

ДОДАТОК Д (довідковий)

Таблиця Д.1 - ПИТОМІ ПОКАЗНИКИ МІНІМАЛЬНОЇ ПЛОЩІ ВІДДІЛУ ЗАМОВЛЕНЬ

Питомі показники мінімальної площі приміщень відділу замовлень

Примітка 2. На площі комплектувальної виділяється місце для розміщення одного-двох холодильних шаф (за завданням на проектування).

ДОДАТОК Е (рекомендований)

Таблиця Е.1- ПИТОМІ ПОКАЗНИКИ МІНІМАЛЬНОЇ ПЛОЩІ КАФЕТЕРІЮ

ДОДАТОК Ж (довідковий)

Таблиця Ж.1 - МІНІМАЛЬНІ ПЛОЩІ ПРИМІЩЕНЬ ДОДАТКОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

ДОДАТОК К (обов'язковий)

Таблиця К.1 -НАЙМЕНША ШИРИНА ПРОХОДІВ У ТОРГОВЕЛЬНИХ ЗАЛАХ

С. 40 ДБН В.2.2-23:2009

ДОДАТОК Л (обов'язковий)

Таблиця Л.1 - ПИТОМІ ПОКАЗНИКИ МІНІМАЛЬНОЇ ПЛОЩІ ГРУП НЕТОРГОВЕЛЬНИХ ПРИМІЩЕНЬ ПРОДОВОЛЬЧИХ МАГАЗИНІВ

ДОДАТОК М (обов'язковий)

Таблиця М.1 - ПИТОМІ ПОКАЗНИКИ МІНІМАЛЬНОЇ ПЛОЩІ ГРУП НЕТОРГОВЕЛЬНИХ ПРИМІЩЕНЬ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ МАГАЗИНІВ

Кінець таблиці М.1

ДОДАТОК Н (обов'язковий)

Таблиця H.I- ПИТОМІ ПОКАЗНИКИ МІНІМАЛЬНОЇ ПЛОЩІ ГРУП НЕТОРГОВЕЛЬНИХ ПРИМІЩЕНЬ РИНКІВ І РИНКОВИХ КОМПЛЕКСІВ

ДОДАТОК П(обов'язковий)

Таблиця П.1 – СКЛАД ПРИМІЩЕНЬ ПРОДОВОЛЬЧИХ МАГАЗИНІВ

ДБН В.2.2-23-2009 С. 45

ДОДАТОК Р (обов'язковий)

Таблиця P.I- СКЛАД ПРИМІЩЕНЬ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ МАГАЗИНІВ

Ключові слова: нормативні документи, нормативні вимоги, будинки і споруди підприємств роздрібної торгівлі, терміни та визначення понять, продовольчі і непродовольчі магазини, ринки та ринкові комплекси, загальні положення, організація земельних ділянок, об'ємно-планувальні та конструктивні рішення, склад та площі приміщень, торговельні приміщення; приймання, зберігання та готування товарів до продажу; підсобні, службові та побутові приміщення; санітарно-гігієнічні вимоги, пожежна безпека, інженерне обладнання, ліфти, сміттєвидаляння та пилоприбирання, водопостачання і каналізація; теплопостачання, опа­лення, вентиляція та кондиціонування повітря; електропостачання та електрообладнання, системи зв’язку та сигналізації, енергозбереження, додатки, класифікація підприємств тор­гівлі, доступність для інвалідів, додаткове обслуговування, питомі показники мінімальної площі.