ДСТУ Б В.2.3-12-2004. ОГОРОДЖЕННЯ ДОРОЖНЄ МЕТАЛЕВЕ БАР'ЄРНОГО ТИПУ ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ УМОВИ

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Споруди транспорту

 

 

ОГОРОДЖЕННЯ ДОРОЖНЄ МЕТАЛЕВЕ

БАР'ЄРНОГО ТИПУ

 

 

ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ УМОВИ

 

 

ДСТУ Б В.2.3-12-2004

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ

 

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

З БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

2004


 

 

ПЕРЕДМОВА

 

1РОЗРОБЛЕНО: Українське державне виробничо-технологічне підприємство "Укрдортехнологія"

РОЗРОБНИКИ: І.Дорош, Г.Жучко, Г.Мельничук, В.Резник, канд. техн. наук (керівник розробки),Є.Столбов, Т.Хрипушина

ПРИ УЧАСТІ: С.Вернуся, О.Крижанівського, Б.Овсієнка

 

  • ВНЕСЕНО: Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор), Управління науково-технічної політики та інформаційних технологій у будівництві Держбуду України

 

  • ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 02 липня 2004 р. № 142

 

4   Вимоги цього стандарту в частині нормування основних показників призначеності огородження: стримувальної здатності, поперечного прогину та вимог до проведення натурних випробувань відповідають вимогам Європейських норм EN1317-1:1998 „RückhaltesystemeanStraβen. Teil1: TerminologieundallgemeineKriterienfürPrüfverfahren(Дорожні стримувальні системи. Частина 1: Терміни і загальні критерії методів випробувань)" та EN1317-2:1998 "RückhaltesystemeanStraβen. Teil2: Leistungsklassen, AbnahmekriterienfürAnprallprüfungenundPrüfverfahrenfürSchutzeinrichtungen(Дорожні стримувальні системи. Частина 2: Види навантаження, критерії оцінки огороджень методом ударних випробувань)"

 

5ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

 


 

ЗМІСТ

1 Сфера застосування. 4

2 Нормативні посилання. 4

3 Терміни та визначення понять, познаки. 5

4 Класифікація огороджень. 6

5 Загальні технічні вимоги. 7

6 Вимоги безпеки і охорони довкілля. 14

7 Правила приймання. 14

8 Методи контролювання. 14

9 Правила транспортування та зберігання. 15

10 Правила застосування, вимоги до експлуатації16

11 Гарантії виробника. 18

Додаток А

Приклади використання в стримувальних системах груп металевого огородження. 19

Додаток Б

Загальний вигляд профілю балок огородження. 20

Додаток В

Схема розрахунку довжини робочої ділянки огородження ДО, призначенного для встановлення перед окремою перешкодою.. 21

Додаток Г

Схема розрахунку довжини перехідних ділянок огородження. 21

 


 

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

 

Споруди транспорту

ОГОРОДЖЕННЯ ДОРОЖНЄ МЕТАЛЕВЕ БАР'ЄРНОГО ТИПУ

Загальні технічні умови

 

Сооружения транспорта

ОГРАЖДЕНИЕ ДОРОЖНОЕ МЕТАЛЛИЧЕСКОЕ БАРЬЕРНОГО ТИПА

Общиетехническиеусловия

 

Transport constructions

METAL ROAD SAFETY BARRIERS

General specifications

 

Чинний від 2005-01-01

1 Сфера застосування

  • Стандарт розповсюджується на дорожні огородження першої групи, металеві бар'єрного типу згідно з ДСТУ 2735, призначені для відвернення з'їзду дорожнього транспортного засобу у небезпечну зону.
  • Місця встановлення огородження бар'єрного типу визначені ДСТУ 2735.
  • Стандарт визначає вимоги щодо призначення, міцності конструкції, а також загальні технічні вимоги до металевих дорожніх огороджень бар'єрного типу (далі ‑огороджень) та порядок їх застосування відповідно до дорожньої обстановки і умов руху транспортних засобів.
  • Вимоги цього стандарту обов'язкові при проектуванні, будівництві, реконструкції, ремонті та утриманні автомобільних доріг, вулиць та штучних споруд.

1.5  Вимоги щодо безпечності продукції викладено в розділі 6.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2587-94 Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю.Правила застосування.

ДСТУ 2735-94 Огородження і напрямні пристрої. Правила використання.Вимоги безпеки дорожнього руху.

ДСТУ 2984-95 Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення.

ДСТУ 4100-2002 Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування.

ДСТУ Б В.2.3-2003 Споруди транспорту. Огородження дорожнє парапетного типу. Загальні технічні умови.

ГОСТ 9.032-74 ЕСЗКС. Покрытия лакокрасочные. Группы, технические требования и обозначения.(ЄСЗКС. Покриття лакофарбні. Групи, технічні вимоги і позначення).

ГОСТ 9.307-89 ЕСЗКС. Покриття цинкові гарячі. Загальні вимоги і методи контролю. (ЕСЗКС. Покриття цинкові гарячі. Загальні вимоги і методи контролю).

ГОСТ 9.402-80 ЕСЗКС. Покрытия лакокрасочные. Подготовка металлических поверхностей перед окрашиванием. (ЄСЗКС. Покриття лакофарбні. Підготовка металевих поверхонь перед фарбуванням).

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги).

ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования к безопасности.(ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги до безпеки).

ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности. (ССБП. Роботи навантажувально-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки).

ГОСТ 166-89 Штангенциркули. Технические условия. (Штангенциркулі. Технічні умови).

ГОСТ 3242-79 Соединения сварные. Методы контроля качества. (З'єднання зварні. Методи контролю якості).

ГОСТ 8026-92 Линейки поверочные. Технические условия. (Лінійки перевірочні. Технічні умови).

ГОСТ 9109-81 Грунтовки ФЛ-03К и ФЛ-03Ж. Технические условия. (Грунтовки ФЛ‑03К і ФЛ-03Ж. Технічні умови).

ГОСТ 15150-69 Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для климатических районов. Категории, условия эксплуатации и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды. (Машини, прилади і інші технічні вироби. Виконання для кліматичних районів. Категорії, умови експлуатації і транспортування в частині дії кліматичних чинників зовнішнього середовища).

ГОСТ 19903-74 Прокат листовой горячекатаный. Сортамент. (Прокат листовий гарячекатаний. Сортамент).

ГОСТ 19904-90 Прокат листовой холоднокатаный. Сортамент. (Прокат листовий холоднокатаний. Сортамент).

ДБН В.2.3-4-2000 Споруди транспорту. Автомобільні дороги.

ДНАОП-5.1.14-1.1-96 Правила охорони праці при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг та інших об'єктах дорожнього господарства.

ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

СНиП 2.03.11-85 Защита строительных конструкций от коррозии. (Захист будівельних конструкцій від корозії).

СНиП 2.05.03-84 Мосты и трубы. (Мости і труби).

ІНУВ.3.2-218-051-95 Інструкція по забезпеченню безпеки дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт на автомобільних дорогах.

3 Терміни та визначення понять, познаки

У цьому стандарті використано терміни, визначення понять та позначення, установлені в ДСТУ Б В.2.3-10: автомагістраль, амортизаційний пристрій, ASI, висота огородження, ділянка огородження робоча, дозволена швидкість, дорога для автомобілів, небезпечна зона, система стримувальна транспортна, штучна споруда.

Нижче подано терміни, додатково використані в цьому стандарті.

3.1  балка (секція балки)

Конструктивний елемент металевого огородження бар'єрного типу, призначений для сприймання та утримання транспортного засобу, а також зменшення пошкоджень під час контакту з виступаючою частиною спеціального профілю.

3.2  ділянка початкова, кінцева

Ділянки стримувальної системи, призначені для закріплення (анкерування) робочої ділянки огородження бар'єрного типу.

3.3  елемент кінцевий

Елемент початкової та кінцевої ділянок огородження, призначений для прикриття торця балки.

3.4  консоль, (консоль-розпірка)

Конструктивний елемент робочої ділянки огородження, який з'єднує балку і стояк, підтримує балку у вертикальному положенні та запобігає її опусканню під час наїзду транспортного засобу на огородження.

3.5  наїзд розрахунковий

Моделювання первинного контакту та процесу наїзду на огородження транспортного засобу за визначеними розрахунковими параметрами.

3.6  прогин балки поперечний (W)

Максимальне переміщення балки огородження по горизонталі під дією транспортного засобу при розрахунковому наїзді або натурних випробуваннях.

3.7  стояк

Конструктивний елемент огородження, призначений підтримувати балку безпосередньо або через консоль на визначеній висоті та забезпечувати розрахунковий прогин огородження.

4 Класифікація огороджень

4.1   Залежно від призначення стандарт поділяє огородження на групи:

  • дорожнє однобічне (ДО), призначене для розміщення на узбіччі, тротуарі автомобільної дороги, вулиці, а також по краю розділювальної смуги, напрямного острівця, острівця безпеки;
  • дорожнє двобічне (ДД), призначене для розміщення на проїзній частині або по центру розділювальної смуги автомобільної дороги, вулиці;
  • мостове однобічне (МО), призначене для розміщення в межах габариту або на тротуарі моста, шляхопроводу, естакади, тунелю (далі ‑штучної споруди);
  • мостове двобічне (МД), призначене для розміщення по центру штучної споруди.

4.2     Огородження класифікуються за марками. Марка конструкції огородження складається з цифрового позначення типу профілю балки і кількості балок на стояку з одного боку, літерного позначення групи та ділянки огородження, наявності консолі, цифрового позначення кроку стояків, стримувальної здатності і поперечного прогину робочої ділянки та позначення цього стандарту. У разі необхідності, в позначенні марки огородження допускається вводити адресу його встановлення (дорога, назва штучної споруди, кілометри, плюс).

4.2.1   Тип профілю балки позначається цифрами (додаток Б): 1 ‑ овальний однохвильовий, 2 ‑ овальний двохвильовий, 3 ‑ неовальний однохвильовий, 4 ‑неовальний двохвильовий, 5 — коробчатий замкнений, 6 ‑ коробчатий замкнений подвійний, 7 ‑ коробчатий замкнений потрійний, 8 ‑ коробчатий незамкнений.

У разі застосування в конструкції огородження балок різного типу в позначенні її зазначається основний тип профілю балки і загальна кількість балок з літерою "с".

4.2.2   Ділянки огородження позначаються: "Н" ‑початкова, "П" ‑перехідна, "К" ‑ кінцева, робоча ‑у вигляді цифрового визначення кроку її стояків або у загальному вигляді ‑літерою "S".

  • Крок стояків в метрах позначається цифрами без зазначення розмірності. За умов встановлення огородження на цоколі або над огородженням парапетного типу (далі ‑на цоколі) в позначенні кроку стояків повинна бути літера "Ц".
  • Консоль однобічного огородження позначається літерами "КЖ", консоль-розпірка двобічного ‑"КР".

4.2.5    Стримувальна здатність (в кілоджоулях) і поперечний прогин робочої ділянки огородження (у метрах) позначаються через дріб без зазначення розмірності.

4.3     Приклади умовного позначення огородження:

-початкової ділянки дорожнього однобічного, без консолі, з однією балкою однохвильового овального профілю, кроком стояків 2 м для робочої ділянки з стримувальною здатністю 460 кДж і поперечним прогином 1,0 м:

11ДО ‑Н ‑2,0.460/1,0 ДСТУ...;

-ділянки дорожнього двобічного, без консолі-розпірки, з двома окремими балками коробчатого замкнутого профілю, кроком стояків 3,6 м, стримувальною здатністю 80 кДж і поперечним прогином 1,3 м:

52ДД-3,6.80/1,3 ДСТУ...;

-мостового однобічного на цоколі, без консолі, з двома балками однохвильового овального профілю, кроком стояків 2,4 м, стримувальною здатністю 280 кДж і поперечним прогином 0,6 м:

12МО-Ц-2,4.280/0,6 ДСТУ...;

-мостового двобічного з консолями-розпірками, з однією балкою однохвильового неовального профілю, однією балкою коробчатого замкненого і однією балкою коробчатого незамкненого профілю, кроком стояків 2,0 м, стримувальною здатністю 460кДж та поперечним прогином 1,3 м:

33сМД-КР.2,0.460/1,3 ДСТУ...

5 Загальні технічні вимоги

5.1 Вимоги призначеності

5.1.1        Огородження повинно забезпечити стримування дорожніх транспортних засобів, які, рухаючись проїзною частиною з дозволеною швидкістю, змінили напрямок руху.

5.1.2    Огородження використовують для відвернення ненавмисного:

-    з'їзду транспортного засобу з земляного полотна, проїзної частини автомобільної дороги, вулиці, штучної споруди;

  • зіткнення транспортного засобу з зустрічним транспортним засобом;
  • наїзду транспортного засобу на небезпечну перешкоду, острівець безпеки.

5.1.3    Під час контакту з огородженням транспортний засіб не повинен:

  • перевертатися через огородження;
  • розвертатися у горизонтальній площині із збільшенням кута наїзду;
  • отримувати проникнення матеріалу огородження до салону кузова.

5.1.4    Конструкція огородження та фактура його робочої поверхні повинна бути однорідною та максимально гладкою і під час контакту транспортного засобу забезпечувати мінімальний коефіцієнт поздовжнього ковзання, максимальні інерційні перевантаження транспортного засобу у центрі його мас — не більше 1,0 • 9,81 м/с2 (або загальний індекс інерційного перевантаження ASI l,0) тaінерційні перевантаження водія і-пасажирів не більше 0,5 • 9,81 м/с2 (9,81 м/с2 ‑ прискорення вільного падіння).

5.1.5   Взаємодія транспортного засобу з огородженням повинна завершитись його зупинкою або виїздом у бік смуги руху під кутом до огородження та із швидкістю, які менші ніж під час первинного контакту.

5.1.6     Після контакту з транспортним засобом елементи огородження не повинні попадати на проїзну частину та створювати перешкоду або небезпеку для руху.

5.2  Вимоги надійності

5.2.1      Надійність конструкції огородження повинна бути визначена висновками розрахункового наїзду та підтверджена натурними випробуваннями.

  • При розрахунковому наїзді на робочу ділянку огородження не повинно бути розриву балки.
  • При наїзді на огородження МО, МД не повинно бути пошкоджень елементів несучої конструкції штучної споруди; при наїзді на огородження на цоколі, крім того, ‑руйнувань цоколя, огородження парапетного типу.
  • При розрахунковому наїзді легкового автомобіля на огородження МО, МД не повинно бути відриву балки від консолі (консолі-розпірки), відриву консолі (консолі-розпірки) від стояка і розриву жодного елемента огородження.
  • При розрахунковому наїзді вантажного автомобіля або автобуса в огородженні МО, МД не повинно бути:

-   відриву стояка від закладних деталей в несучих конструкціях споруди (допускаються пластичні деформації в болтовому з'єднанні);

  • пошкодження анкера закладних деталей;
  • руйнування бетону цоколя, на якому встановлений (закріплений) стояк.

5.2.6     При розрахунковому наїзді на огородження МО, МД сідельного автопоїзду не повинно бути руйнувань:

  • анкера закладної деталі;
  • конструкції дорожнього одягу в зоні розміщення закладної деталі;
  • плити проїзної частини в місці кріплення стояка.
  • Конструкція прямої ділянки огородження повинна мати пристрій або технічне рішення, що забезпечують поперечний прогин балки не більше ніж 50 мм від різниці між лінійними температурними (в межах температур згідно з п.2.27 СНиП 2.05.03) розширеннями балки (балок) та матеріалу, на якому встановлено огородження.
  • Конструкція огородження повинна бути ремонтопридатна. У разі її поновлення після наїзду транспортного засобу показники міцності повинні бути не нижчі встановлених цим стандартом.

5.3  Вимоги до розрахунку огородження

5.3.1  Вихідними даними для проектування та натурного випробування конструкції огородження є умови руху та дорожня обстановка в місці застосування стримувальної системи, згідно з якими повинна бути визначена стримувальна здатність огородження, відповідний вид навантаження, тип і параметри розрахункових наїздів (таблиця 1 та 2).

5.3.2  Для проектування конструкції огородження необхідно приймати навантаження згідно з таблицею 3, залежно від дозволеної швидкості, а також умов руху на ділянці дороги, штучній споруді, визначеними ДБН В.2.3-4 (таблиця 1.4). Допускається приймати вид навантаження на одну градацію вищий ніж зазначено в таблиці 3 за умов забезпечення ASI.

5.3.3  Розрахунок конструкції огороджень МО, МД на діючій штучній споруді необхідно виконувати з урахуванням визначених місць розміщення стояків, які забезпечують мінімальне послаблення несучих конструкцій споруди від встановлення огородження.

 

Таблиця 1Види навантажень та типи розрахункових наїздів на огородження

 

 

 

 

 

Вид навантаження

Стримувальна здатність, кДж, не менше

Тип розрахункового наїзду згідно з таблицею 2

для

проектування конструкції огородження

при натурних випробуваннях огородження для визначення:

ASI

відповідності вимогам призначення та надійності

N1

43

ТВ31

ТВ31

ТВ31

N2

82

ТБ32+ТВ11

ТВ32

ТВ32

Н1

128

ТВ42+ТВ11

ТВ11

ТВ42

Н2

280

ТВ51+ТВ11

ТВ11

ТВ51

Н3

460

ТВ61+ТВ11

TB11

ТВ61

Н4а

560

ТВ71+ТВ11

TB11

ТВ71

Н4b

720

ТВ81+ТВ11

TB11

ТВ81

 

Таблиця 2Параметри розрахункових наїздів

Типнаїзду

Швидкість,км/год

Кут наїзду, градус

Маса транспортного засобу, кг

Тип транспортного засобу

ТВ11

100

20

900

легковий автомобіль

ТВ31

80

20

1500

легковий автомобіль

ТВ32

110

20

1500

легковий автомобіль

ТВ42

70

15

10000

вантажний автомобіль

ТВ51

70

20

13000

автобус

ТВ61

80

20

16000

вантажний автомобіль

ТВ71

65

20

30000

вантажний автомобіль

ТВ81

65

20

38000

сідельний автопоїзд

5.3.4  Кріплення балки (балок) достояків  початкової і кінцевої ділянок огородження, а також балки робочої ділянки огородження на цоколі висотоюпонад 0,3 м треба передбачати без консолей (консолей-розпірок). Необхідність застосування консолі (консолі-розпірки) та їх конструкція визначають розрахунком.

Мінімальна відстань від балки до стояка огороджень ДО, МО (довжина консолей) повинна прийматись 0,2 м, між балками огороджень ДД та МД (довжина консолей-розпірок) ‑0,6 м.

 

Таблиця 3Призначення виду навантаження в розрахунках конструкції огородження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дозволена швидкість, км/год

Умови руху

Вид навантаження для огородження групи

ДО,ДД,МД

МО

60

легкі

N1*,N2

N2*, НІ

утруднені

N2*, Н1

Н1

небезпечні

Н2

90

легкі

Н1

Н2

утруднені

Н2

Н3

небезпечні

Н3

>90

легкі

Н2

Н4а

утруднені

Н3

небезпечні

Н4а

Н4b**

*Вид навантаження приймають, якщо транспортний потік складається з легкових автомобілів

** На штучних спорудах автомагістралей треба приймати навантаження Н4bнезалежно від умов руху на них

5.3.5    В огородженні з однією балкою відстань від низу балки до рівня поверхні проїзної частини, розділювальної смуги, узбіччя під нею з боку проїзної частини повинна прийматись в межах від 0,3 до 0,5 м.

  • Висота огороджень ДО, ДД та МД приймається 0,8 м, огородження МО ‑згідно з таблицею 4. Для огороджень на цоколі слід приймати висоту,що складається звисоти цоколя або огородження парапетного типу та висоти металевої балки, але не меншою ніж визначено цим пунктом.
  • Прирозрахунку конструкції огородження слід приймати, що контакт транспортного засобу з ним відбувається на висоті 0,6 м.
  • Розрахунки виконують за умов, що огородження розташоване на прямій горизонтальній ділянці дороги. Поперечний похил покриття в місці контакту транспортного засобу з огородженням не враховують.

5.3.9        Допустимий поперечний прогин балки огородження при розрахунковому наїзді не повинен перевищувати величин, наведених у таблиці 5. В позначенні марки огородження зазначають поперечний прогин, визначений натурними випробуваннями.

 

Таблиця 4Мінімальна висота огороджень МО                                                            У метрах

 

 

 

 

 

 

Категорія дороги,

Характеристика

Умови рухузгідно з ДБН В.2.3-4 (таблиця 1.4)

На штучній споруді тротуар або службовий прохід

в наявності

відсутній

Дорога І категорії, вулиця з розділювальною смугою

легкі

0,9

1,1

утруднені

1,1

1,3

небезпечні

1,1

1,5

Дорога II-Vкатегорії, вулиця без розділювальної смуги

легкі

0,8

0,9

утруднені

0,8

0,9

небезпечні

0,9

1,1

Таблиця 5Допустимі величини поперечного прогину балки при розрахунковому наїзді

Група огородження

Допустима величина поперечного прогину (W), не більше:

ДО

мінімальної відстані від місця встановлення огородження до початку небезпечної зони, вибирають з ряду, м:

0,6; 0,8; 1,0; 1,3; 1,7; 2,1; 2,5; 3,5

МО

0,6 м ‑якщо огородження встановлюють на тротуарі або між проїзною частиною і тротуаром, шириною менше 1,0 м або тротуар відсутній;

0,8 м ‑ якщо огородження встановлюють між проїзною частиною і тротуаром шириною1,0 м і більше

ДД, МД

1,0 м ‑ якщо огородження встановлюють на розділювальній смузі шириною менше 3,0 м або смуга відсутня;

1,3 м ‑ якщо розділювальна смута має ширину 3,0 м і більше

 

5.4 Конструктивні вимоги

  • Огородження повинне відповідати вимогам цього стандарту, технічних умов та комплекту документації, розроблених, узгоджених та затверджених у встановленому порядку.
  • Конструкція огородження, довжина початкової і кінцевої ділянок, крок стояків та спосіб їх встановлення повинні забезпечувати вимоги цього стандарту щодо призначеності та надійності, стримувальної здатності системи, в якій огородження використовується.

5.4.3  Довжину початкової і кінцевої ділянок огородження ДО і ДД визначають розрахунком за умов забезпечення поперечного прогину балки (балок) на початку і в кінці робочої ділянки. Мінімальна їх довжина наведена в таблиці 6.

  • Профіль балки та стояків початкової і кінцевої ділянок огородження повинен бути таким же, як і для робочої ділянки.
  • Стояки початкової і кінцевої ділянок огородження ДО повинні мати між собою діагональний зв'язок, а балки ‑кінцеві елементи. Допускається відсутність зв'язку між стояками та відсутність кінцевих елементів у разі поступового зниження балки цих ділянок до поверхні узбіччя, розділювальної смуги або дорожнього покриття.

 

Таблиця 6Мінімальна довжина початкової і кінцевої ділянок огородження

 

 

 

Вид навантаження

Довжина ділянки огородження, м

ДО

ДД

початкової

кінцевої

N1

2*

2*

2*

N2

4*

2*

4*

Н1

6

4

6

Н2

8

6

8

Н3

12

8

12

Н4а, Н4b

15

12

14

* При навантаженні N1 і N2 допускається починати (закінчувати) робочу ділянку огородження ДО кінцевими елементами, огородження ДД ‑кінцевими елементами або амортизаційними пристроями.

 

5.4.6  Початкова ділянка огородження ДО повинна бути поступово відведена в бік від смуги руху на відстань, що зазначена в таблиці 7 та у додатку В.


Таблиця 7Відстань відведення секцій балок початкової ділянки огородження ДО при кроку стояків 2 м

Позначення відстані у додатку В

К1

К2

К3

К4

K5

К6

К7

Відстань до робочої ділянки, м

2,00

4,00

6,00

8,00

10,00

12,00

14,00

Відстань відведення, м

0,08

0,22

0,46

0,78

1,15

1,56

2,00

Допустиме відхилення, м,

0,01

0,02

0,03

0,04

0,05

0,06

0,08
  • Балки початкової (кінцевої) ділянки огородження ДД повинні бути поступово знижені до поверхні розділювальної смуги, дорожнього покриття або до висоти кінцевого елемента.
  • Секції балки, визначеного профілю (додаток Б) слід виготовляти з прокату листовогоза ГОСТ 19903 або ГОСТ 19904 згідно з технічними умовами розробленими, узгодженими і затвердженими у встановленому порядку.

Відхилення прямої секції балки від прямолінійності в просторі не повинно перевищувати 3 мм на довжині 1000 мм.

5.4.9  Профіль та поперечні розміри балки повинні відповідати вимогам призначеності відповідної групи огородження. Міцність на розрив стрічки з'єднаних між собою секцій балки повинна забезпечити стримувальну здатність огородження (системи) та допустимий прогин згідно з таблицею 1 та таблицею 5 цього стандарту.

5.4.10      Секції балок робочої ділянки огородження, що призначені для встановлення на кривій у плані радіусом більшим 150 м або на вертикальній кривій радіусом більшим 500 м можуть бути виготовлені прямими з дотриманням вимог їх транспортування та технології монтажу.

При встановленні огородження на кривій у плані радіусом менше 150 м або на вертикальній кривій радіусом менше 500 м слід приймати довжину прямої секції балки згідно з таблицею 8 та таблицею 9.

 

Таблиця 8                                                                                         У метрах

Радіус кривоїуплані

Максимальна довжина прямої секції балки

120 ‑ 150

6,5

80 ‑ 120

4,5

40 ‑ 80

2,5
 

 

Таблиця 9                                                                                         У метрах

Радіус вертикальноїкривої

Максимальнадовжина прямоїсекції балки

400 ‑ 500

8,5

300 ‑ 400

6,5

200 ‑ 300

4,5

100 ‑ 200

2,5

 

Для кривих у плані радіусом менше 40 м секції балок слід виготовляти криволінійними в горизонтальній площині, а для вертикальних кривих радіусом менше 100 м ‑криволінійними в вертикальній площині.

  • Довжина робочої частини секції балки повинна бути кратною кроку стояків. Якщо умостового огородження відстань між стояками різна, кожна секція балки підлягає цифровому позначенню, починаючи з кінцевої частини огородження.
  • З'єднання секцій балок слід передбачати в місці кріплення до балок консолі, консолі-розпірки або стояка. При необхідності, допускається одне з'єднання в іншому місці тільки на перехідній ділянці огородження. Отвори для кріплення балки до консолі, консолі-розпірки або стояка повинні мати не менше ніж подвійний поздовжній розмір.
  • З'єднання секцій балок між собою повинно передбачатися тільки за допомогою болтів. Допускається розміщення болтів на вертикальних частинах профілю балки, розташованих з боку проїзної частини дороги.
  • Початкова за рухом транспорту частина секції балки повинна мати розміри і конфігурацію, що забезпечують щільне накладання на неї кінцевої частини попередньої секції та збігання всіх отворів для кріплення. Вісь отворів секції балки повинна бути перпендикулярною до поверхні площини їх розміщення, похибка вимірювання ± 1 мм.

5.4.15   Огородження довжиною більше 120 м повинно мати секцію (секції) балки для компенсації лінійного температурного розширення металу (надалі — компенсаційні балки). Поздовжній розмір отворів з'єднання цієї балки з стрічкою балок повинні бути більше трьох ‑ десяти діаметрів болтів.

Компенсаційні балки в огородженнях МО та МД необхідно розташовувати в місцях розміщення деформаційних (температурних) швів штучної споруди.

  • Консолі та консолі-розпірки повинні мати конструкцію, яка здатна підтримувати балку у вертикальному положенні і не допускати її зниження при наїзді транспортного засобу. Довжина консолі та консолі-розпірки повинна бути не меншою ніж зазначена в 5.3.4.
  • Нижня частина консолі і консолі-розпірки в місці кріплення до балки повинна мати у три рази меншу міцність на вигин (зминання) ніж верхня.
  • Консолі повинні мати отвори для кріплення до них балок (з'єднання балок) та отвори для кріплення самої консолі до стояка.
  • Стояк повинен відповідати вимогам призначеності: утримувати балку безпосередньо або через консоль на відповідній висоті та забезпечувати вимоги 5.2.4 та 5.3.5. Верх стояка повинен бути нижче на 50 ‑ 100 мм від верхньої частини балки.
  • Довжина стояка огороджень ДО, ДД визначається з урахуванням характеристик ґрунту ділянки дороги, де передбачається встановити огородження, а також необхідністю його укріплення, в першу чергу стояків початкової і кінцевої ділянок, бетонуванням або іншим чином.
  • Довжина стояка огороджень МО, МД визначається з урахуванням висоти елементів кріплення стояка до несучої конструкції штучної споруди.
  • Крок встановлення та розміри світлоповертальних елементів, їх питомий коефіцієнт сили світла ‑згідно з ДСТУ 2587.
  • Елемент повинен бути закріплений на балці у місці, де він не створює перешкоду для ковзання транспортного засобу вздовж балки при наїзді. Допускається прикріплення елемента до кронштейна і встановлення останнього на консолі або стояку огородження.
  • Кінцевий елемент повинен мати закруглення радіусом 200 ‑ 300 мм з кутом розвороту від 120° до 180° та конструкцію кріплення до передньої частини секції балки початкової ділянки або до задньої частини секції балки кінцевої ділянки огородження.
  • Кінцевий елемент повинен бути виготовлений з такого ж профілю, що і секція балки або з сталі листової, яка має таку ж товщину, що і секція балки, або більшу на 0,2 ‑
    1,0 мм.
  • Елементи та деталі кріплення до несучої конструкції споруди стояка огородження МО, МД повинні відповідати вимогам 5.2.5 та 5.2.6.
  • Головки болтів та інших деталей кріплення, що з'єднують секції балок між собою та до консолі або стояка (та в інших випадках виходу головок болтів на лицьову поверхню балки) повинні мати овальну поверхню та мінімальну товщину за розрахунком. Під такі головки не допускається підкладати шайби, а також інші деталі або елементи огородження.

5.4.28    З'єднання консолі з стояком повинно бути виконаним за допомогою болта, шайби та гайки. Шайба повинна, бути встановлена під гайкою. Головка болта повинна бути всередині консолі.

5.4.29      Всі елементи огороджень та деталі кріплення повинні бути захищені від корозії згідно з СНиП 2.03.11 з урахуванням агресивності середовища, де вони встановлюються. Підготовка поверхні перед фарбуванням ‑згідно з ГОСТ 9.402.

5.4.30    Матеріал захисту огородження від корозії повинен бути нанесений на підприємстві-виробнику огородження. За потреби, фарба і лак згідно з ГОСТ 9.032 (вертикальна розмітка, фарбування) може бути нанесена на місці складання і встановлення огородження.

Ґрунтовка згідно з ГОСТ 9109, яка зазнала пошкодження, повинна бути відновлена перед нанесенням фарби, лаку.

5.4.31    Підприємство-виробник може застосовувати покриття балки, консолі, стояка речовиною, яка надасть надійного захистуметалу від корозії і не погіршить їх естетичного вигляду. У разі використання цинкового гарячого покриття згідно з ГОСТ 9.307, товщина шару цинку повинна бути не менше 0,07 мм.

5.5     Комплектність

5.5.1  Підприємство-виробник повинно постачати огородження в розібраному вигляді комплектно.

5.5.2  До складу комплекту огородження повинні входити елементи (таблиця 10), виготовлені за одними технічними умовами та деталі кріплення в кількості, яка необхідна для створення стримувальної системи на конкретному об'єкті.

 

Таблиця 10

Найменування елемента огородження

Позначення

Група огородження, до складу якого входить елемент

Секція балки основна

СБ

ДО, ДД, МО, МД

Секція балки компенсаційна

СБК

ДО, ДД, МО, МД (за потреби)

Стояк дорожній

СД

ДО, ДД

Стояк мостовий

CM

МО, МД

Консоль

КЖ

ДО, МО (за потреби)

Консоль-розпірка

КР

ДД, МД (за потреби)

Елемент кінцевий

ЕК

ДО, ДД

Елемент світлоповертальний Однобічний

ЕС-1

ДО, ДД, МО, МД

Елемент світлоповертальний Двобічний

ЕС-2

ДО, МО

 

5.5.3       Комплект постачання огородження повинен бути складений з комплектів відповідних ділянок.

5.5.4     До складу комплектів огородження кожної марки надаються запасні елементи, кількість яких дорівнює 5 % від кількості елементів в складі основного комплекту робочої ділянки, але не менше двох секцій балок, трьох стояків, трьох консолей, п'яти світлоповертальних елементів та відповідної кількості деталей (наборів) кріплення.

5.6     Маркування та пакування

5.6.1    Елементи огородження повинні бути зібрані в пакети за ділянками.

5.6.2      Укладання елементів в пакети і спосіб закріплення здійснюються відповідно до пакувального листа, схеми пакетування і укладання, розробленими підприємством-виробником огородження. Маса одного пакета не повинна перевищувати 3 тонни.

  • Світлоповертальні елементи повинні бути укладені в тару (ящик).
  • Деталі кріплення повинні бути укладені в тару (ящик) за наборами. Тара повинна бути виготовлена за кресленнями підприємства-виробника огородження.

5.6.5  Кожний пакет та ящик повинен мати нанесене на ярлику маркування:

-найменування марки огородження та ділянки або елемента, номера набору деталей кріплення;

- порядковий номер пакета (ящика);

  • кількість елементів (наборів) в пакеті (ящику);
  • маса пакета (ящика);
  • тавро (штамп) відділу технічногоконтролю або підрозділу, який здійснив пакування;
  • відмітка-запис про натурні випробування;
  • назва підприємства-виробника.

5.6.6  На ярлику пакета компенсаційних балок повинна бути нанесена діагональна смуга червоного або жовтого кольору шириною 40 мм з чорним написом „компенсаційна" шрифтом згідно з ДСТУ 4100 висотою 30 мм.

6 Вимоги безпеки і охорони довкілля

6.1      У виробничих приміщеннях для виготовлення елементів огородження повинні бути забезпечені санітарні норми мікроклімату згідно з ДСН 3.3.6.042.

6.2    Пожежна безпека приміщень по виготовленню елементів огородження повинна бути забезпечена у відповідності до вимог ГОСТ 12.1.004.

6.3       Забезпечення безпечних умов завантаження, транспортування і розвантаження пакетів елементів огородження та деталей в тарі повинно здійснюватись згідно з ГОСТ 12.3.002 та ГОСТ 12.3.009.

6.4    При встановленніта монтажуогородження на автомобільній дорозі, штучній споруді, забезпечення безпеки дорожнього руху повинно відповідати ІНУВ.3.2-218-051, забезпечення охорони праці ‑ДНАОП-5.1.14-1.1.

6.5     Відходи виробництва повинні бути зібранні і вивезені до місця їх організованого складування або включені у виробничий цикл.

7 Правила приймання

7.1     Підтвердження відповідності конкретної конструкції огородження вимогам призначеності і надійності згідно з 5.1 та 5.2 повинно бути визначене випробуваннями в умовах експлуатації (натурними, випробовуваннями) її дослідної ділянки у складі стримувальної системи на спеціальному полігоні.

7.2     Для перевірки відповідності елементів огородження вимогам цього стандарту підприємство-виробник повинно проводити приймально-здавальні та періодичні випробування.

7.3   Обсяг випробувань та їх періодичність повинні визначатись технічними умовами на конкретну марку огородження або групу огороджень.

  • При приймально-здавальних випробуваннях елементи огородження підлягають суцільному контролю.
  • Періодичним випробуванням підлягають випадково вибрані огородження, які пройшли приймально-здавальні випробування.
  • Якщо при проведенні періодичних випробувань буде виявлена невідповідність огородження будь-якій технічній вимозі за підрозділами 5.4, 5.5, 5.6,приймання виробів повинно бути припинено до усунення причин виникнення недоліків.

8 Методи контролювання

8.1 Натурні випробування

8.1.1  На випробування підприємство-виробник повинен передати у комплекті конструкцію огородження з визначеною стримувальною здатністю та можливим максимальним поперечним прогином.

8.1.2      Проведення натурних випробувань та оформлення відповідних документів може бути здійснено лабораторією, сертифікованою у встановленому порядку.

8.1.3    Вимоги до полігону і його оснащення, транспортного засобу, об'єкту випробування, а також порядок проведення випробування та оформлення його результатів повинні бути визначені програмою та методикою проведення випробувань, розробленими, узгодженими і затвердженими в установленому порядку.

8.1.4  Дослідна ділянка стримувальної системи (початкова, робоча та кінцева ділянки) огороджень груп ДО, ДД повинна бути влаштована за Інструкцією по монтажу огородження. Випробування огороджень груп МО, МД, проводяться шляхом улаштування залізобетонних плит із закладними деталями для кріплення стояків.

8.1.5  Під час випробувань на конструкцію огородження повинні здійснюватись наїзди згідно з прийнятим видом навантаження (таблиця 1). Типи транспортних засобів та параметри наїздів повинні відповідати визначеним в таблиці 2.

8.1.6     Позитивний висновок про відповідність конструкції конкретної марки огородження вимогам призначеності дається у тому разі, якщо:

  • під час контакту легкового автомобіля з огородженням були виконані вимоги 5.1.3 та 5.1.5;
  • конструкція огородження забезпечила мінімальні інерційні перевантаження згідно з 5.1.4.

8.1.7       Позитивний висновок щодо надійності конструкції даної марки огородження дається, якщо при наїзді легкового автомобіля виконані вимоги 5.2.4, а при наїзді вантажного автомобіля, автобуса, або сідельного автопоїзду не була зруйнована балка огородження і транспортний засіб не переїхав її, не перевернувся.

Максимальний поперечний прогин балки (W) під час наїзду порівнюється з рядом чисел, наведеним у таблиці 5; ближче більше значення із ряду приймається у позначені марки огородження.

8.2     Приймально-здавальні та періодичні випробування.

  • Контроль елементів огороджень (якості оброблення, складання, фарбування, комплекту постачання, маркування, пакування) здійснюється візуально.
  • Контроль товщини заготовок елементів огородження і їх деталей (балки, стояка, консолей) а також розмірів отворів повинен бути здійснений штангенциркулем згідно з ГОСТ 166, тип ШЦ-П, діапазон вимірювання 0 ‑200 мм, похибка вимірювання ± 0,05 мм.
  • Контроль якості зварних швів і їх розмірів повинен бути проведений згідно з ГОСТ 3242.
  • Контроль якості антикорозійного покриття повинен бути проведений згідно з ГОСТ 9.307, ГОСТ 9.402, СНиП 2.03.11.
  • Контроль відхилення від прямолінійності секції балки в просторі (5.4.8) повинен бути проведений лінійкою перевірочною, довжина 1000 мм, тип ШМ за ГОСТ 8026. Лінійку приставляють робочою площиною (встановлюють на ребро) до лицьової поверхні балки і штангенциркулем (8.2.2) вимірюють простір між ними.

9 Правила транспортування та зберігання

9.1  Транспортування елементів огороджень повинно здійснюватись в пакетах автомобільним, залізничним або водним видами транспорту з дотриманням вимог чинних галузевих правил транспортування вантажів.

9.2    Умови транспортування елементів огороджень повинні відповідати групі Ж-1 ГОСТ 15150.

9.3     Пакети для транспортування повинні бути укладені на підкладки і прокладки згідно з 9.7.

  • Навантаження і розвантаження пакетів повинно здійснюватися способом який виключає пошкодження елементів огороджень і їх захисного покриття.
  • Супроводжуюча документація повинна бути передана безпосередньо або надіслана замовнику поштовим відправленням. До такої документації належить інструкція по монтажу огородження, сертифікат або акт (протокол) про результати натурних випробувань.
  • Елементи огороджень, які упаковані і ув'язані, повинні зберігатись за марками і ділянками.
  • Пакети повинні опиратись на дерев'яні підкладки і прокладки. Підкладки під нижній ряд пакетів повинні мати товщину не менше 20 мм, ширину не менше 100 мм і укладені на горизонтальній основі через 1000 ‑ 1200 мм. Прокладки між пакетами повинні мати товщину не менше 15 мм і ширину не менше 100 мм.
  • Умови зберігання пакетів і ящиків огороджень повинні відповідати групі Ж-2 ГОСТ 15150. Допускається зберігати пакети балок, стояків, консолей просто неба.

10 Правила застосування, вимоги до експлуатації

10.1 Загальні положення.

10.1.1    Конкретна група, марка огородження, що відповідає вимогам призначеності згідно з цим стандартом, застосовується у відповідній стримувальній системі автомобільної дороги, вулиці.

10.1.2     Необхідність стримувальної системи на діючій автомобільній дорозі вулиці, штучній споруді, типу огородження на ній, застосування та розташування огородження за цим стандартом визначається згідно з ДСТУ 2735 (пп. 2.1...2.4) та проектом (схемою) організації дорожнього руху, розробленим і затвердженим у встановленому порядку.

10.1.3      В проекті організації дорожнього руху на автомобільній дорозі повинна бути визначена конкретна ділянка розташування стримувальної системи та марка огородження, що застосовується.

10.1.4    Огородження груп МО, МД застосовуються тільки з приєднанням до них безпосередньо або через перехідну ділянку огородження групи ДО, ДД або їх початкової та кінцевої ділянок.

10.1.5      Довжина робочої ділянки огородження ДО повинна бути більше довжини ділянки дороги, вулиці, на якій передбачено його встановлення згідно з ДСТУ 2735, з розрахунку додатково по 4 м огородження на кожний 1 м висоти насипу на початку і в кінці небезпечної зони.

10.1.6     Перехідна ділянка з'єднання робочої ділянки огородження групи ДД до робочої ділянки огородження групи ДО, а також робочої ділянки огородження групи ДО до робочої ділянки огородження групи МО та у інших випадках з'єднання огороджень різних груп повинна мати довжину, при якій кут відведення секцій балок в бік проїзної частини () повинен не перевищувати:

2° (нахил 1:30) ‑ для автомагістралі, дороги для автомобілів та автомобільної дороги І категорії;

3° (нахил 1:20) ‑ для автомобільної дороги II ‑ Vкатегорії та вулиці, як наведено у додатку Г.

10.1.7     Довжину робочої ділянки огородження групи ДО, призначеного для встановлення перед окремою перешкодою, слід розраховувати шляхом додавання до довжини перешкоди (L) довжину попередньої та наступної частин огородження за умов забезпечення їх найменшої довжини, що зазначені в таблиці 11 та наведені у додатку В.


Таблиця 11Довжина попередньої та наступної частин (L1, L2) робочої ділянки огородження залежно від ширини перешкоди (С)

 

 

Типдороги, характеристика

Довжина частин огородження, м

L1 при ширині перешкоди, м

L2при ширині перешкоди, м

до 2

2-4

до 2

2-4

Автомагістраль

12

16

2

2

Дорога з розділювальною смугою

8

12

5

6

Дорога без розділювальної смуги

6

9

4

5

Вулиця

4

6

3

4

Примітки: 1 Якщо ширина перешкоди (С) більше 4 м, до зазначеної в таблиці 11 довжини попередньої частини огородження (L1) слід добавляти 1 м на кожне повне або неповне збільшення ширини на 0,5 м.

2 При встановленні огородження на дорозі з одностороннім рухом довжина наступної за перешкодою частини робочої ділянки (L2) приймається 2 м

 

10.1.8 При застосуванні огородження на узбіччі дорожньої розв'язки в різних рівнях необхідно визначитись щодо кривизни секцій балок згідно з 5.4.10.

Сполучення початкових ділянок огороджень на розв'язці повинно виконуватись без відведення їх у бік та зниження. Кінцевий елемент (допускається зварювання двох елементів) повинен бути спільний і закріплений до крайніх стояків кожного з огороджень.

10.2   Огородження МО, МД.

10.2.1    Огородження групи МО може бути застосовано на мосту, шляхопроводі, естакаді, в тунелі. Огородження групи МД ‑ там же, за умов наявності огородження ДД на центральній розділювальній смузі або на проїзній частині автомобільної дороги, вулиці ‑ підходу до штучної споруди.

Балка огородження МО, що призначена для встановлення на тротуарі штучної споруди, повинна виходити не менше ніж на 0,15 м в бік проїзної частини.

10.2.2    Крок стояків огороджень ДО та ДД не повинен бути більшим від кроку стояків огороджень МО, МД, які з ними з'єднуються безпосередньо або через перехідну ділянку.

10.2.3    Крайні стояки огороджень МО, МД повинні бути розміщені на штучній споруді або на її перехідній плиті на відстані 0,5 ‑ 0,8 м від початку (кінця) споруди.

10.3   Монтаж та встановлення огородження.

  • Монтаж огородження повинен виконуватись безпосередньо в місці розташування стримувальної системи, визначеному проектом (схемою) організації дорожнього руху, відповідно до вимог Інструкції та 10.3.3.
  • При влаштуванні та монтажі огородження на ділянці автомобільної дороги, штучній споруді повинні бути виконані вимоги п. 6.4 цього стандарту.

10.3.3    Комплекс робіт по встановленню огородження групи ДО рекомендується виконувати у такій послідовності:

  • проведення розбивочних та підготовчих робіт;
  • монтаж кінцевого елемента, світлоповертальних елементів, секцій балок, кінцевої ділянки та двох-трьох секцій балок робочої-ділянки огородження, монтаж та тимчасове закріплення їх на стоянках;
  • монтаж, встановлення і тимчасове закріплення на стояках наступних двох-трьох секцій балки та світлоповертальних елементів;
  • перевірка вертикальності стояків, висоти та відстаней розміщення балки огородження на всій протяжності ділянки. Ліквідація виявлених недоліків;
  • остаточне закріплення стояків, з'єднань секцій балок, консолей (консолей-розпірок) та світлоповертальних елементів;
  • закріплення ланцюга з'єднаних між собою балок до компенсаційної балки на відстані, вказаній в Інструкції по встановленню огородження залежно від температури повітря;

-    монтаж та встановлення початкової ділянки огородження (виконується аналогічно з вищенаведеним);

-  фарбування та нанесення вертикальної розмітки (за потреби).

10.3.4    При проведенні розбивочних робіт повинні бути визначені і закріплені місця розміщення стояків робочої ділянки огородження, які за кількістю та відстанню між ними повинні перекривати небезпечну зону, визначену проектною документацією або проектом (схемою) організації дорожнього руху. За потреби визначаються місця встановлення компенсаційних балок.

10.3.5      Перед встановленням огородження групи ДО і ДД на діючій автомобільній дорозі вулиці повинні бути виконані роботи щодо доведення узбіччя, розділювальної смуги до нормативних параметрів (рівності, поперечного похилу) та очищення їх від рослинного покриття, сторонніх предметів.

10.4   Приймання огородження

10.4.1   При прийманні до експлуатації огородження перевіряються:

  • відповідність його елементів та ділянок вимогам стандарту та проектної документації;
  • міцність закріплення стояків, балок, консолей;
  • висота встановлення;
  • розміщення огородження відносно проїзної частини.

Відстань від балки огородження групи ДО і ДД до проїзної частини автомобільної дороги (крайової лінії розмітки) повинна бути однаковою на всій протяжності робочої ділянки з граничним відхиленням ± 0,1 м.

10.4.2     Після приймання ділянки огородження на першій за початковою ділянкою основній секції балки повинні бути нанесені чорними літерами згідно з ДСТУ 4100 висотою 20 мм ‑30мм написи:

  • назва підприємства, яке здійснювало монтаж і його товарний знак;
  • дата встановлення;
  • температура повітря (середня за період встановлення).

11 Гарантії виробника

11.1   Підприємство ‑ виробник повинен гарантувати відповідність елементів конкретної конструкції огородження вимогам цього стандарту у разі дотримання умов транспортування, зберігання, монтажу та експлуатації.

11.2   Гарантійний строк експлуатації огородження повинен бути не менше 10 років з дня його встановлення


Додаток А

(обов'язковий)

Приклади використання в стримувальних системах груп металевого огородження

А) ‑ ДО; Б) ‑МО; В) ‑ДД; Г) ‑МД

 

 

 

 

 


Додаток Б

(довідковий)

Загальний вигляд профілю балок огородження

Таблиця Б1 Типи профілю балок огородження

Назва

Цифрове позначення за 4.2.1

Вигляд

Овальний однохвильовий

1

Овальний двохвильовий

2

Неовальний однохвильовий

3

Неовальний двохвильовий

4

Коробчатий замкнений

5

Коробчатий замкнений
Подвійний

6

Коробчатий замкнений
Потрійний

7

Коробчатий незамкнений

8

 


Додаток В

(обов'язковий)

Схема розрахунку довжини робочої ділянки огородження ДО, призначенного для встановлення перед окремою перешкодою

 

 

 

Додаток Г

(довідковий)

Схема розрахунку довжини перехідних ділянок огородження

 


 

 

УДК 621.778.8.006.354                                                                     93.080.30

Ключові слова: споруди транспорту, стримувальна система, ділянка огородження робоча, початкова, кінцева, балка, консоль, стояк, поперечний прогин балки, розрахунковий наїзд, параметри наїзду, стримувальна здатність огородження.

 

 

Медіа

Опубліковано в В.2.3


Останні з


Детальніше в цій категорії: « ДСТУ Б В.2.3-11-2004. ОГОРОДЖЕННЯ ДОРОЖНЄ ПЕРИЛЬНОГО ТИПУ ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ УМОВИ Зміна №1 до ДСТУ Б В.2.3-12-2004. Споруди транспорту. Огородження дорожнє металеве бар’єрного типу Загальні технічні умови »
вгору