Еврокод 5. Проектирование деревянных конструкций. Часть 1-1

розмір шрифту зменшити розмір шрифту збільшити розмір шрифту
Друк
Email
Медіа

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЄВРОКОД 5. ПРОЕКТУВАННЯ ДЕРЕВ’ЯНИХ

КОНСТРУКЦІЙ

Частина 1-1. Загальні правила і правила для споруд

(EN 1995-1-1:2004, ІDТ)

ДСТУ-Н Б EN 1995-1-1:2010

Видання офіційне

Київ

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального

господарства України

2011

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ:Крітов В.О. (науковий керівник) канд, техн. наук.; Кривошеєв П.І., канд, техн. наук; Немчинов Ю.І. д-р техн. наук; Слюсаренко Ю.С. канд, техн. наук; Тарасюк В.Г. канд, техн. наук; Сергійчук В.А. інженер, Бондарчук О.П. інженер, Мірошник Т.П. інженер.

2НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінрегіонбуду України від 27.12.2010 р. № 549 з 01.07.2013

3 Національний стандарт відповідає EN 1995-1-1:2004 Eurocode 5: Design of timberstructures – Part 1-1: General – Commonrulesandrulesforbuildinds(Еврокод 5:Проектування дерев’яних конструкцій – Частина 1-1: Загальні правила і правила для будівель) з технічною поправкою EN 1995-1-1:2004/АС:2006 і зміною EN 1995-1-1:2004/А1:2008

Ступінь відповідності – ідентичний (ІDТ)

Переклад з англійської (en)

Цей стандарт видано з дозволу CEN

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад EN 1995-1-1:2004 Eurocode 5: Design of timberstructures – Part 1-1: General – Commonrulesandrulesforbuildinds(Еврокод 5: Проектування дерев’яних конструкцій – Частина 1-1: Загальні правила і правила для будівель) з технічною поправкою EN 1995-1-1:2004/АС:2006 і зміною EN 1995-1-1:2004/А1:2008.

EN1995-1-1:2004 підготовлено Технічним комітетом СEN/ТС 250, секретаріатом якого керує BSI.

До національного стандарту долучено англомовний текст.

На території України як національний стандарт діє ліва колонка тексту ДСТУ-Н Б EN1995-1-1:2010 Єврокод 5: Проектування дерев’яних конструкцій – Частина 1-1: Загальні правила і правила для будівель (EN 1995-1-1:2004, ІDТ), викладена українською мовою.

Відповідно до ДБН А.1.1-1-2009 «Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення» цей стандарт відноситься до комплексу В.2.6 «Конструкції будинків і споруд».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.

Науково-технічна організація, відповідальна за цей стандарт – ДП НДІБК.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

- слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

- структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ», «Визначення понять» оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

- національний довідковий додаток наведено як настанову для користувачів.

Перелік національних стандартів України (ДСТУ), ідентичних МС, посилання на які є в EN 1995-1-1:2004, наведено в додатку НА.

Копії МС, неприйнятих як національні стандарти, на які є посилання EN 1995-1-1:2004, можна отримати в Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».

Технічна поправка EN 1995-1-1:2004/АС:2006 і зміна EN 1995-1-1:2004/А1:2008 та їх переклад подана в кінці ДСТУ-Н Б EN 1995-1-1:2010 після додатку НА.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП Вступ	II III 1
Основи програми Єврокодів	2
Статус та сфера застосування Єврокодів	4
Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди	5
Зв’язки між Єврокодами та гармонізованими специфікаціями (ENs and ETAs) для виробів Додаткова інформація стосовно EN1995-1-1 Національні додатки доEN1995-1-1	5 6 6
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ	8
1.1 Галузь	8
1.1.1 Галузь застосування EN 1995	8
1.1.2 Галузь застосування EN 1995-1-1	9
1.2 Нормативні посилання	9
1.3 Припущення	14
1.4 Відмінності між основними положеннями і правилами застосування	14
1.5 Терміни та визначення	15
1.5.1 Загальні положення	15
1.5.2 Додаткові терміни та визначення, використані у цьому стандарті.	15
1.6 Позначення використані у EN 1995-1-1	16
РОЗДІЛ 2 ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ	25
2.1 Вимоги	25
2.1.1 Основні вимоги	25
2.1.2 Управління надійністю	25
2.1.3 Проектний термін експлуатації і довговічність	25
2.2 Основні положення розрахунку за граничними станами	25
2.2.1 Загальні положення	25
2.2.2 Граничні стани за міцністю і стійкістю	25
2.2.3 Граничний стан за придатністю до експлуатації	26
2.3 Основні змінні	28
2.3.1 Дії та впливи навколишнього середовища	28
2.3.1.1 Загальні положення	28
2.3.1.2. Класи дійза тривалістю навантаження	28
2.3.1.3 Експлуатаційні класи	30
2.3.2 Дії і впливи навколишнього середовища	30
2.3.2.1 Вплив тривалості навантаження і вологості на міцність	30
2.3.2.2 Вплив тривалості навантаження і вологості на деформації.	31
2.4 Розрахункова перевірка методом коефіцієнтів надійності	32
2.4.1 Розрахункова величина характеристики матеріалу	32
2.4.2 Розрахункове визначення геометричних даних	34
2.4.3 Розрахункові опори	35
2.4.4 Перевірка рівноваги(EQU)	35
РОЗДІЛ 3 ВЛАСТИВОСТІ МАТЕРІАЛІВ	35
3.1 Загальні положення	35
3.1.1 Характеристики міцності і жорсткості	35
3.1.2 Співвідношення « напруження-деформації»	35
3.1.3 Перехідні коефіцієнти міцності для експлуатаційних класів і класів за тривалістю навантаження	36
3.1.4 Перехідні коефіцієнти деформацій для експлуатаційних класів	36
3.2 Цільна деревина	36
3.3 Дощато-клеєна деревина	38
3.4 Фанеровані пиломатеріали (LVL)	41
3.5 Панелі на основі деревини	42
3.6 Клеючі речовини	42
3.7 Металеві кріпильні елементи	42
РОЗДІЛ 4 ДОВГОВІЧНІСТЬ	42
4.1 Стійкість проти біологічних організмів	42
4.2 Стійкість проти корозії	43
РОЗДІЛ 5 ОСНОВИ РОЗРАХУНКУ КОНСТРУКЦІЙ	44
5.1 Загальні положення	44
5.2 Елементи	45
5.3 З’єднання	45
5.4 Вироби	46
5.4.1 Загальні положення	46
5.4.2 Рамні конструкції	46
5.4.3Спрощений розрахунок ферм із з’єднаннями з перфорованих металевих пластин	48
5.4.4 Плоскі рами і арки	49
РОЗДІЛ 6 ГРАНИЧНІ СТАНИ ЗА МІЦНІСТЮ І СТІЙКІСТЮ	50
6.1 Розрахунок поперечних перерізів при дії головних напружень	50
6.1.1 Загальні положення	50
6.1.2 Розтяг паралельно волокнам	51
6.1.3 Розтяг перпендикулярно волокнам.	51
6.1.4 Стиск паралельно волокнам.	51
6.1.5 Стиск перпендикулярно волокнам	52
6.1.6 Згин	58
6.1.7 Зсув.	58
6.1.8 Кручення.	60
6.2 Розрахунок поперечних перерізів на дію складного напруженого стану	61
6.2.1 Загальні положення	61
6.2.2 Стискаючі напруження під кутом до волокна	61
6.2.3 Спільна дія згину та осьового розтягу	62
6.2.4 Спільна дія згину та осьового стиску	62
6.3 Стійкість елементів	63
6.3.1 Загальні положення.	63
6.3.2 Стійкість колон на дію стиску або спільну дію стиску і згину	63
6.3.3 Балки під дією згину або спільно згину і стиску	65
6.4 Розрахунок поперечних перерізів елементів перерізами змінної або криволінійної форми.	68
6.4.1 Загальні положенняя	68
6.4.2 Односкатні балки	68
6.4.3 Двоскатні, криволінійні та з випуклим гребенем балки	69
6.5 Елементи з вирізами	74
6.5.1 Загальні положення.	74
6.5.2 Балки з вирізами на опорах	74
6.6 Міцність системи	76
РОЗДІЛ 7 Граничні стани за придатністю до експлуатації	77
7.1 Ковзання з’єднань	77
7.2 Граничні величини прогинівдля балок	79
7.3 Коливання	81
7.3.1 Загальні положенняя	81
7.3.2 Коливання від роботи обладнання .	81
7.3.3 Перекриття у житлових будинках	81
РОЗДІЛ 8 З’ЄДНАННЯ іЗ Металевими елементами кріплення	84
8.1 Загальні положення	84
8.1.1 Вимоги до елементів кріплення	84
8.1.2 З’єднання з багатократними елементами кріплення	84
8.1.3 З'єднання з сувом по багатьох площинах	85
8.1.4 Зусилля у вузлах під кутом до волокон	85
8.1.5 Знакоперемінні зусилля у з'єднаннях	87
8.2 Поперечна несуча здатність стальних штирових елементів кріплення	87
8.2.1 Загальні положення	87
8.2.2 З’єднання «брус-брус» і»брус-панель»	88
8.2.3 З'єднання «сталь-брус»	90
8.3 З'єднання на цвяхах	93
8.3.1 Поперечно завантажені цвяхи.	93
8.3.1.1 Загальні положення	93
8.3.1.2 З’єднання на цвяхах «деревина-деревина»	97
8.3.1.3 З’єднання на цвяхах «лист-деревина»	102
8.3.1.4 З’єднання на цвяхах «сталь-деревина»	103
8.3.2 Цвяхи при осьовому навантаженні	103
8.3.3 Цвяхи,завантажені у поперечному і осьовому напрямках	106
8.4 З'єднання на скобах	106
8.5 Болтові з’єднання	109
8.5.1 Болти навантажені у поперечному напрямі	109
8.5.1.1Загальні положення та болтові з'єднання типу «деревина-деревина»	109
8.5.1.2 З’єднання «панель-деревина» на болтах	112
8.5.1.3 З’єднання ««сталь-деревина» на болтах	113
8.5.2 Болти при осьовому навантажені	113
8.6 З'єднання нагельного типу	113
8.7 З'єднання на шурупах	114
8.7.1 Шурупи при поперечному навантажені	114
8.7.2 Шурупи при осьовому навантажені	115
8.7.3 Шурупи при спільній дії поперечного і осьового навантаження	117
8.8 З'єднання виготовлені із застосуванням перфорованих металевих пластин	117
8.8.1 Загальні положення	117
8.8.2 Геометрія пластини	118
8.8.3 Характеристики міцності плити	118
8.8.4 Міцність ззанкерованних пластин	120
8.8.5 Перевірка міцності з'єднання	120
8.8.5.1 Несуча здатність заанкерення пластини	120
8.8.5.2 Несуча здатність пластини	122
8.9 зєднання розрізними і гладкими кільцевими шпонками	124
8.10 Зубчасті шпонки	129
РОЗДІЛ 9 КОМПОНЕНТИ конструкції	134
9.1 Компоненти	134
9.1.1 Клеєні тонкостінні балки	134
9.1.2 Клеєні тонкостінні балки	138
9.1.3 Балки з'єднананні механічним способом	140
9.1.4 Клеєні і механічно з'єднананні колони	141
9.2 Збірні конструкції	141
9.2.1 Ферми	141
9.2.2 Ферми із з'єднанням з перфорованих сталевих пластин.	143
9.2.3 Діафрагми покриття та перекриття	144
9.2.3.1 Загальні положення	144
9.2.3.2 Спрощений розрахунок діафрагм покриття та перекриття	144
9.2.4 Стінові діафрагми	145
9.2.4.1 Загальні положення	145
9.2.4.2 Спрощений аналіз стінових діафрагм – Метод А	146
9.2.4.3 Спрощений розрахунок стінових діафрагм – Метод В	150
9.2.4.3.1 Вимоги до конструкції стін і панелей у відповідності зі спрощеним розрахунком	150
9.2.4.3.2 Методи розрахунку	152
9.2.5 В'язі	156
9.2.5.1 Загальні положення	156
9.2.5.2 Окремі елементи при стисканні	158
9.2.5.3 Розкріплення в’язами систем балок або ферм	159
РОЗДІЛ 10 конструювання І контроль	161
10.1 Загальні положення	161
10.2 Матеріали	161
10.3 Клеєві з'єднання	161
10.4 З'єднання з механічними елементами кріплення	162
10.4.1 Загальні положення	162
10.4.2 Цвяхи	162
10.4.3 Болти і шайби.	162
10.4.4 Нагелі	163
10.4.5 Шурупи	163
10.5 Зборка	164
10.6 Транспортування і зведення	164
10.7 Контроль	164
10.8 Особливі правила до конструкцій діафрагм	165
10.8.1 Діафрагми перекриттів і покриттів	165
10.8.2 Стінові діафрагми	166
10.9 Окремі правила для ферм із кріпленням сталевими перфорованими пластинами	166
10.9.1 Виготовлення	166
10.9.2 Зведення	166
ДОДАТОК А (Інформативний) Моделі руйнування при зсуві по лінії або зоні розташування з’єднувальних елементів нагельного типу «сталь-дерево»	169
ДОДАТОК В (Інформативний) Балки з механічним сполученням	173
ДОДАТОК С (Інформативний) Збірні колони	179
ДОДАТОК D (Інформативний) бібліографія	193
ДОДАТОК НА (довідковий) Перелік національних стандартів України (ДСТУ), ідентичних МС, посилання на які є в EN 1995-1-1:2004	195
	198
	202

Вступ

Даний Європейський стандарт EN 1995-1-1, був підготовлений Технічним Комітетом CEN/TC250 «Будівельні Єврокоди», секретаріат якого підтримується BSI (Британським інститутом стандартів).

Цей Європейський стандарт повинен набути статусу національного стандарту шляхом публікації ідентичного тексту, або через підтвердження, найпізніше до травня 2005р., а національні стандарти, які йому протирічать, повинні бути відмінені найпізніше до березня 2010р.

Даний Європейський стандарт замінює EVN 1995-1-1:1993.

Сферою відповідальності CEN/TC 250 є всі Єврокоди в галузі будівництва

Відповідно до внутрішніх правил CEN/CENELEC запровадити цей європейський стандарт зобов’язуються національні організації зі стандартизації наступних країн: Австрії, Бельгії, Кіпру, Чеської республіки, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Угорщини, Ісландії, Ірландії, Італії, Латвії, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Швеції, Швейцарії та Великої Британії.

Foreword

This European Standard EN 1995-1-1 has been prepared by Technical Committee CEN/TC250 "Structural Eurocodes", the Secretariat of which is held by BSI.

This European Standard shall be given the status of a National Standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by May 2005, and conflicting national standards shall be withdrawn at the latest by March 2010.

This European Standard supersedes ENV 1995-1-1:1993.

CEN/TC250 is responsible for all Structural Eurocodes.

According to the CEN/CENELEC Internal Regulations, the national standards organizations of the following countries are bound to implement this European Standard: Austria, Belgium, Cyprus, Czech Republic, Denmark, Estonia, Finland, France, Germany, Greece, Hungary, Iceland, Ireland, Italy, Latvia, Lithuania, Luxemburg, Malta, Netherlands, Norway, Poland, Portugal, Slovakia, Slovenia, Spain, Sweden, Switzerland and United Kingdom

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ЄВРОКОД 5:ПРОЕКТУВАННЯ ДЕРЕВ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ

ЧАСТИНА 1-1:ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА І ПРАВИЛА ДЛЯ СПОРУД

ЕВРОКОД 5: ПРОЕКТИРОВАНИЕ ДЕРЕВЯННЫХ КОНСТРУКЦИЙ

ЧАСТЬ 1-1: ОБЩИЕ НОРМЫ И ПРАВИЛА ДЛЯ СООРУЖЕНИЙ

Eurocode 5: Design of timberstructures

Part 1-1: General – Commonrulesandrulesforbuildinds

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Чинний від 01.07.2013

Основи програми Єврокодів

У 1975 році Комісія Європейської Спільноти визначила програму дій в галузі будівництва, яка базується на статті 95 Угоди. Мета програми полягала в усуненні технічних перешкод у торгівлі та в гармонізації технічних вимог.

В рамках цієї програми дій Комісія висунула ініціативу щодо запровадження певного переліку гармонізованих технічних норм для проектування будівельних споруд, котрі на першій стадії повинні були застосовуватись в якості альтернативи національним нормам, що діють в країнах-членах і, врешті-решт, замінити їх.

На протязі п’ятнадцяти років Комісія, за допомогою виконавчого комітету із представників країн-членів, здійснювала розробку програми Єврокодів, результатом чого стало перше покоління Європейських норм у 1980-х роках.

В 1989 році Комісія і країни-члени EU та EFTA (Європейської Асоціації Вільної Торгівлі) на основі угоди1 між Комісією та CEN вирішили надати CEN серію мандатів на підготовку та публікацію Єврокодів з метою забезпечення їм у майбутньому статусу Європейських стандартів (EN). Це фактично поєднало Єврокоди із положеннями всіх Директив Ради і/або рішень Комісії, що стосуються Європейських стандартів (наприклад Директива Ради 89/106/EEC щодо будівельних виробів – CPD – і Директиви Ради 93/37/EEC, 92/50/EEC та 89/440/EEC щодо громадських споруд і послуг та еквівалент Директиви EFTA започаткували прагнення до становлення внутрішнього ринку.

Програма будівельних Єврокодів включає наступні стандарти, які, як правило, складаються з декількох частин:

EN 1990 Єврокод: Основи проектування споруд

EN 1991 Єврокод 1: Дії на споруди

EN 1992 Єврокод 2: Проектування залізобетонних конструкцій

EN 1993 Єврокод 3: Проектування стальних конструкцій

EN 1994 Єврокод 4: Проектування комбінованих сталебетонних конструкцій

EN 1995 Єврокод 5: Проектування дерев’яних конструкцій

EN 1996 Єврокод 6: Проектування кам’яних конструкцій

EN 1997 Єврокод 7: Геотехнічне проектування

EN 1998 Єврокод 8: Проектування сейсмостійких споруд

EN 1999 Єврокод 9: Проектування алюмінієвих конструкцій

Стандартами Єврокодів визнається відповідальність регулюючих органів кожної країни-члена і гарантується їхнє право визначати показники пов’язані з питаннями регулювання безпеки на національному рівні, котрі залишатимуться різними в залежності від країни

---------------------------------------------------

¹Угодаміж Комісією Європейських Спільнот і Європейським Комітетом Стандартизації (CEN) щодо роботи над Єврокодами стосовно проектування будівель і цивільних споруд (BC/CEN/03/89).

Статус та сфера застосування Єврокодів

Країни-члени EU та EFTA визнають, що Єврокоди слугують базовими документами з наступною метою:

- як засіб забезпечення відповідності будівель та цивільних споруд основним вимогам Директиви Ради 89/106/EEC, особливо основній вимозі №1 – Механічний опір та стійкість – та основній вимозі №2 – Пожежна безпека ;

- як основа для визначення контрактів для будівельних споруд та пов’язаних з ними інжинірингових послуг ;

- як основа для розробки гармонізованих технічних умов для будівельних виробів (ENs та ETAs).

Єврокоди, оскільки вони самі по собі стосуються будівельних споруд, мають прямий взаємозв’язок з тлумачними документами² на які є посилання в Статті 12 CPD, хоча їх сутність є відмінною від гармонізованих стандартів на вироби³. Тому технічні аспекти, які виникають при застосуванні Єврокодів потребують адекватного розгляду Технічними комітетами CEN і/або Робочими групами EOTA, що працюють над стандартами на вироби, з точки зору досягнення повної сумісності цих технічних умов з Єврокодами.

------------------------------------------------------

²Відповідно до Ст.3.3 CPD основні вимоги (ERs) повинні бути надані в конкретній формі у тлумачних документах для створення необхідних взаємозв’язків між основними вимогами та мандатами на гармонізацію ENs і ETAGs/ETAs ;

³Відповідно до Ст.12 CPD тлумачні документи повинні:

а) надавати конкретну форму основним вимогам гармонізуючи термінологію, технічні основи та зазначати класи або рівні для кожної вимоги де необхідно ;

b) вказувати методи кореляції цих класів або рівнів вимог із технічними умовами, наприклад методи розрахунків і перевірки, технічні правила для розробки проектів тощо;

c) слугувати в якості джерела для запровадження гармонізованих стандартів і норм для Європейських технічних ухвалень.

Єврокоди фактично відіграють схожу роль у сфері ER 1 і частково ER 2

Стандарти Єврокодів забезпечують загальні норми будівельного проектування для повсякденного застосування при проектуванні споруд як у цілому, так і окремих складових виробів, як традиційного типу так і вдосконалених. У випадках незвичайної форми споруд або умов проектування, що конкретно не охоплюються, є необхідним додатковий експертний розгляд проектувальниками.

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди

Національні стандарти, в яких запроваджено Єврокоди, будуть включати повний текст відповідного Єврокоду (включно з додатками) у вигляді опублікованому CEN, якому може передувати національна титульна сторінка та національна передмова, а після може слідувати національний додаток.

Національний додаток може вміщувати інформацію тільки щодо тих параметрів, які залишені відкритими в Єврокоді для національного вибору, так звані Національно визначені параметри, які повинні застосовуватись для проектування будівель та цивільних споруд, що будуть зводитись у конкретній країні, тобто:

- величини і/або класи щодо яких у Єврокоді надано альтернативи,

- величини, які повинні застосовуватись, і щодо яких у Єврокоді надано тільки символ,

- конкретні дані щодо країни (географічні, кліматичні, і т.п.), наприклад карта снігового покрову,

- методики, що повинні застосовуватись, і щодо яких у Єврокоді надано альтернативні методики.

- рішення щодо застосування інформативних додатків,

- посилання на джерела несуперечливої додаткової інформації, що допомагає користувачеві застосовувати Єврокод.

Зв’язки між Єврокодами та гармонізованими технічними умовами (ENsandETAs) для виробів

Існує необхідність узгодженості між гармонізованими технічними умовами на будівельні вироби і технічними нормами для споруд⁴. Більш того, вся інформація, що супроводить CE маркування будівельних виробів де є посилання на Єврокоди, повинна однозначно вказувати які національно визначені параметри були враховані.

Додаткова інформація стосовно EN 1995-1-1

EN 1995-1-1 описує Основні правила і вимоги щодо безпеки, експлуатаційної придатності та довговічності дерев'яних конструкцій. Вони базуються на концепції граничного стану в поєднанні з методом коефіцієнтів надійності.

Для проектування нових споруд передбачено безпосереднє застосування EN 1995-1-1 спільно з EN 1990:2002 і відповідними частинами EN 1991.

Числові значення коефіцієнтів надійності та інших параметрів надійності рекомендуються в якості базових величин, які забезпечують прийнятний рівень надійності. Вони були назначені виходячи з умови, що застосовується відповідний рівень виконання та управління якістю. При застосуванні EN 1995-1-1 у якості базового документа іншими Технічними комітетами/CEN повинні прийматись такі самі величини.

Національні додатки до EN 1995-1-1

Цей стандарт надає альтернативні методики, величини і рекомендації з примітками, в яких випадках можливий вибір національних альтернатив. Таким чином, національний стандарт, що запроваджує EN 1995-1-1, повинен мати національний додаток, що містить всі національно визначені параметри (характеристики), які використовуються для проектування будівель та цивільних споруд, що будуть зведені у відповідній країні.

Національна альтернатива дозволяється в EN 1995-1-1 через наступні статті:

- 2.3.1.2(1)Р Встановлення навантажень для класів тривалості навантаження;

- 2.3.1.3(1)Р Призначення споруд за експлуатаційними класами;

- 2.4.1(1)Р Коефіцієнти надійності для властивостей матеріалів;

- 6.4.3(8) Двоскатні, криволінійні і випуклі балки;

- 7.2(2) Граничні величини прогинів;

- 7.3.3(2) Граничні величини вібрацій;

- 8.3.1.2(4) З'єднання «брус-брус» на цвяхах: Правила розташування цвяхів;

- 8.3.1.2(7) З'єднання «брус-брус» на цвяхах: Елементи чутливі до розколювання;

- 9.2.4.1(7) Методи проектування діафрагм стінок;

- 9.2.5.3(1) Перехідні коефіцієнти в’язей для систем балок або ферм;

- 10.9.2(3) Зведення ферм з перфорованими плоскими металевими з'єднаннями: Максимальний вигин;

10.9.2(4) Зведення ферм з перфорованими плоскими металевими з'єднаннями: Максимальне відхилення

⁴Див.Ст.3.3 і Ст..12 CPD а також 4.2, 4.3.1, 4.3.2 і 5.2 ID 1, Тлумачний документ №1 «Механічний опір та стійкість»

Background of the Eurocode programme

In 1975, the Commission of the European Community decided on an action programme in the field of construction, based on article 95 of the Treaty. The objective of the programme was the elimination of technical obstacles to trade and the harmonisation of technical specifications.

Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonised technical rules for the design of construction works which, in a first stage, would serve as an alternative to the national rules in force in the Member States and, ultimately, would replace them.

For fifteen years, the Commission, with the help of a Steering Committee with Representatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the first generation of European codes in the 1980s.

In 1989, the Commission and the Member States of the EU and EFTA decided, on the basis of an agreement¹ between the Commission and CEN, to transfer the preparation and the publication of the Eurocodes to CEN through a series of Mandates, in order to provide them with a future status of European Standard (EN). This links de facto the Eurocodes with the provisions of all the Council's Directives and/or Commission's Decisions dealing with European standards (e.g. the Council Directive 89/106/EEC on construction products - CPD - and Council Directives 93/37/EEC, 92/50/EEC and 89/440/EEC on public works and services and equivalent EFTA Directives initiated in pursuit of setting up the internal market).

The Structural Eurocode programme comprises the following standards generally consisting of a number of Parts:

EN 1990:2002	Eurocode:	Basis of Structural Design
EN1991	Eurocode 1:	Actions on structures
EN 1992	Eurocode 2:	Design of concrete structures
EN 1993	Eurocode 3:	Design of steel structures
EN 1994	Eurocode 4:	Design of composite steel and concrete structures
EN 1995	Eurocode 5:	Design of timber structures
EN 1996	Eurocode 6:	Design of masonry structures
EN 1997	Eurocode 7:	Geotechnical design

EN 1998 Eurocode 8: Design of structures for earthquake resistance

EN 1999 Eurocode 9: Design of aluminium structures

Eurocode standards recognise the responsibility of regulatory authorities in each Member State and have safeguarded their right to determine values related to regulatory safety matters at national level where these continue to vary from State to State.

---------------------------------------------------

¹Agreement between the Commission of the European Communities and the European Committee for Standardisation (CEN) concerning the work on EUROCODES for the design of building and civil engineering works (BC/CEN/03/89).

Status and field of application of Eurocodes

The Member States of the EU and EFTA recognise that Eurocodes serve as reference documents for the following purposes:

- as a means to prove compliance of building and civil engineering works with the essential requirements of Council Directive 89/106/EEC, particularly Essential Requirement №1 -Mechanical resistance and stability - and Essential Requirement №2 - Safety in case of fire ;

- as a basis for specifying contracts for construction works and related engineering services ;

- as a framework for drawing up harmonised technical specifications for construction products (ENs and ETAs)

The Eurocodes, as far as they concern the construction works themselves, have a direct relationship with the Interpretative Documents² referred to in Article 12 of the CPD, although they are of a different nature from harmonised product standards³. Therefore, technical aspects arising from the Eurocodes work need to be adequately considered by CEN Technical Committees and/or EOTA Working Groups working on product standards with a view to achieving full compatibility of these technical specifications with the Eurocodes.

-----------------------------------------------------

²According to Art. 3.3 of the CPD, the essential requirements (ERs) shall be given concrete form in interpretative documents for the creation of the necessary links between the essential requirements and the mandates for harmonised ENs and ETAGs/ETAs.

³According to Art. 12 of the CPD the interpretative documents shall:

give concrete form to the essential requirements by harmonising the terminology and the technical bases and indicating classes or levels for each requirement where necessary ;

indicate methods of correlating these classes or levels of requirement with the technical specifications, e.g. methods of calculation and of proof, technical rules for project design, etc. ;

serve as a reference for the establishment of harmonised standards and guidelines for European technical approvals.

The Eurocodes, de facto, play a similar role in the field of the ER 1 and a part of ER 2.

The Eurocode standards provide common structural design rules for everyday use for the design of whole structures and component products of both a traditional and an innovative nature. Unusual forms of construction or design conditions are not specifically covered and additional expert consideration will be required by the designer in such cases.

National Standards implementing Eurocodes

The National Standards implementing Eurocodes will comprise the full text of the Eurocode (including any annexes), as published by CEN, which may be preceded by a National title page and National foreword, and may be followed by a National annex.

The National annex may only contain information on those parameters which are left open in the Eurocode for national choice, known as Nationally Determined Parameters, to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in the country concerned, i.e.:

- values and/or classes where alternatives are given in the Eurocode;

- values to be used where a symbol only is given in the Eurocode;

- country specific data (geographical, climatic, etc.), e.g. snow map;

- the procedure to be used where alternative procedures are given in the Eurocode;

- decisions on the application of informative annexes;

- references to non-contradictory complementary information to assist the user to apply the Eurocode.

Links between Eurocodes and harmonised technical specifications (ENs and ETAs) for products

There is a need for consistency between the harmonised technical specifications for construction products and the technical rules for works⁴ . Furthermore, all the information accompanying the CE Marking of the construction products which refer to Eurocodes shall clearly mention which Nationally Determined Parameters have been taken into account.

Additional information specific to EN 1995-1-1

EN 1995 describes the Principles and requirements for safety, serviceability and durability of timber structures. It is based on the limit state concept used in conjunction with a partial factor method.

For the design of new structures, EN 1995 is intended to be used, for direct application, together with EN 1990:2002 and relevant Parts of EN 1991.

Numerical values for partial factors and other reliability parameters are recommended as basic values that provide an acceptable level of reliability. They have been selected assuming that an appropriate level of workmanship and of quality management applies. When EN 1995-1-1 is used as a base document by other CEN/TCs the same values need to be taken.

National annex for EN 1995-1-1

This standard gives alternative procedures, values and recommendations with notes indicating where national choices may have to be made. Therefore the National Standard implementing EN 1995-1-1 should have a National annex containing all Nationally Determined Parameters to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in the relevant country.

National choice is allowed in EN 1995-1-1 through clauses:

2.3.1.2(2)P Assignment of loads to load-duration classes;

2.3.1.3(1)P Assignment of structures to service classes;

2.4.1 (1 )P Partial factors for material properties;

6.4.3(8) Double tapered, curved and pitched cambered beams;

7.2(2) Limiting values for deflections;

7.3.3(2) Limiting values for vibrations;

8.3.1.2(4) Nailed timber-to-timber connections: Rules for nails in end grain;

8.3.1.2(7) Nailed timber-to-timber connections: Species sensitive to splitting;

9.2.4.1 (7) Design method for wall diaphragms;

9.2.5.3(1) Bracing modification factors for beam or truss systems;

10.9.2(3) Erection of trusses with punched metal plate fasteners: Maximum bow;

10.9.2(4) Erection of trusses with punched metal plate fasteners: Maximum deviatio

----------------------------------------------------------

.⁴see Art.3.3 and Art. 12 of the CPD, as well as clauses 4.2, 4.3.1, 4.3.2 and 5.2 of ID 1.

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Галузь

1.1.1 Галузь застосування EN 1995

(1)Р EN 1995-1-1 застосовується для проектування будівель і споруд із деревини (цільної деревини, обробленої, плоскої форми або у виді стійок, дощатоклеєні вироби, на основі деревини, напр., фанеровані пиломатеріали), деревинних плит, з’єднаних між собою за допомогою клеєм або механічними з’єднувальними елементами. Він відповідає основним положенням і вимогам щодо безпеки і експлуатаційної придатності споруд, основам проектування і перевірки наданим у EN 1990 – Основи проектування споруд.

(2)Р EN 1995 розглядаються вимоги тільки стосовно міцності, придатності до експлуатації, довговічності і пожежної безпеки дерев'яних конструкцій. Інші вимоги, наприклад щодо тепло або звукоізоляції, не розглядаються.

(3) EN 1995 призначений для застосування у поєднанні з:

EN 1990:2002 Єврокод: Основи проектування споруд

EN 1991 Дії на споруди

EN’s, для будівельних виробів що відносяться до дерев'яних конструкцій

EN 1998 Проектування сейсмостійких споруд

(4) EN 1995 складається із декількох частин:

EN 1995-1 Основні положення

EN 1995-2 Мости

(5) EN 1995-1 Основні положення включають:

EN 1995-1-1 Загальні положення – норми і правила для будівель

EN 1995-1-2 Основні правила – Пожежна безпека

(6) EN 1995-2 посилається на загальні норми EN 1995-1-1. Положення EN 1995-2 доповнюють положення EN 1995-1.

1.1.2 Галузь застосування EN 1995-1-1

(1) У EN 1995-1-1 наведено загальні норми для проектування дерев'яних конструкцій та конкретні правила для будівель.

(2) У EN 1995-1-1 розглядаються наступні питання:

Розділ 1: Загальні положення

Розділ 2: Основи проектування

Розділ 3: Властивості матеріалів

Розділ 4: Довговічність

Розділ 5: Основи розрахунку конструкцій

Розділ 6: Граничні стани за міцністю і стійкістю

Розділ 7: Граничні стани за придатністю до експлуатації

Розділ 8: З'єднання на металевих елементах

Розділ 9: Елементи і конструкції

Розділ 10: Конструювання та контроль

(3)Р EN 1995-1-1 не розповсюджується на проектування конструкцій, що зазнають довготривалу дію температури вище 60^оС.

1.2 Нормативні посилання

(1) Цей Європейський стандарт об’єднує діючі джерела, термін дії яких сплив, так і діючі, і положення з інших видань. Ці нормативні джерела розміщені у відповідних місцях тексту а видання перераховані нижче. Для джерел, термін дії яких скінчився, наступні доповнення до них, або переглянуті будь-які із таких видань, використовуються цим Європейським стандартом тільки тоді, коли включені в нього шляхом доповнення або нової редакції. З діючих джерел застосовується остання редакція видання на яке є посилання (включно з доповненнями).

Стандарти ISO:

ISO 2081:1986 Металеві покриття. Гальванізовані цинкові покриття чавуну та сталі

ISO 2631-2:1989 Оцінка впливу на людину вібрацій всього тіла. Частина 2: Постійні і викликані імпульсом вібрації в будівлях (від 1 до 80 Гц)

Європейські стандарти:

EN 300:1997 Oriented Strand Board (OSB) – Визначення класифікація і технічні умови

EN 301:1992 Клеючі речовини, фенольні та амінопластичні для несучих дерев’яних конструкцій ; класифікація і технічні вимоги до характеристик

EN 312-4:1996 Деревно-стружкові плити - Технічні умови. Частина 4: Вимоги до плит несучих конструкцій у сухих умовах

EN 312-5:1997 Деревно-стружкові плити - Технічні умови. Частина 5: Вимоги до плит несучих конструкцій у вологих умовах

EN 312-6:1996 Деревно-стружкові плити - Технічні умови. Частина 6: Вимоги до плит несучих конструкцій важкого режиму роботи у сухих умовах

EN 312-7:1997 Деревно-стружкові плити - Технічні умови. Частина 7: Вимоги до плит несучих конструкцій важкого режиму роботи у вологих умовах

EN 335-1:1992 Довговічність дерев'яних виробів та виробів на основі деревини – Визначення класів за небезпекою біологічного ураження. Частина 1: Загальні положення

EN 335-2:1992 Довговічність дерев’яних виробів та виробів на основі деревини – Визначення класів за небезпекою біологічного ураження. Частина 2: Застосування для цільної деревини

EN 335-3:1995 Довговічність дерев'яних виробів та виробів на основі деревини – Визначення класів за небезпекою біологічного ураження. Частина 3: Застосування для плит на основі деревини

EN 350-2:1994 Довговічність дерев’яних виробів та виробів на основі деревини – Природна довговічність цільної деревини. Частина 2: Довідник з природної довговічності і придатності до обробки порід деревини, що застосовуються у Європі

EN 351-1:1995 Довговічність дерев’яних виробів та виробів на основі деревини – Цільна деревина оброблена антисептиками. Частина 1: Класифікація проникаючої здатності антисептиків та довговічності

EN 383:1993 Дерев’яні конструкції. – Методи випробувань. Визначення величин міцності на висмикування і основи для з’єднань нагельного типу.

EN 385:2001 Дерев’яні конструкції із з’єднаннями “в замок”. Вимоги до технічних характеристик і мінімальні вимоги до виготовлення.

EN 387:2001 Клеєна багатошарова деревина – Технологічні вимоги до крупноштирьових з’єднань. Вимоги до технічних характеристик і мінімальні вимоги до виготовлення.

EN 409:1993 Дерев’я ні конструкції. – Методи випробувань. Визначення точки текучості для з’єднувальних елементів нагельного типу - Цвяхи

EN 460:1994 Довговічність дерев’яних конструкцій і виробів на основі деревини – Природна довговічність цільної деревини – Довідник по вимогам стосовно довговічності деревини, залежно від класів за небезпекою ураження

EN 594:1995 Дерев’яні конструкції – Методи випробувань. Міцність і жорсткість стінових панелей з дерев’яними рамами при складуванні

EN 622-2:1997 Деревно волокнисті плити (ДВП)– Технічні умови. Частина 2: Вимоги до твердих ДВП

EN 622-3:1997 Деревно волокнисті плити (ДВП)– Технічні умови. Частина 3: Вимоги до ДВП середньої твердості

EN 622-4:1997 Деревно волокнисті плити (ДВП)– Технічні умови. Частина 4: Вимоги до м’яких ДВП

EN 622-5:1997 Деревно волокнисті плити (ДВП)– Технічні умови. Частина 5: Вимоги до ДВП сухого виготовлення (MDF)

EN 636-1:1996 Фанера – Технічні умови. Частина 1: Вимоги до фанери призначеної для сухих умов експлуатації

EN 636-2:1996 Фанера – Технічні умови. Частина 2: Вимоги до фанери призначеної для вологих умов експлуатації

EN 636-3:1996 Фанера – Технічні умови. Частина 3: Вимоги до фанери призначеної для зовнішніх[ умов експлуатації

EN 912:1999 Кріпильні деталі для деревини – Технічні умови на з’єднання для деревини

EN 1075: 1999 Дерев’яні конструкції – Методи випробувань. Випробування з’єднань виготовлених із застосуванням перфорованих металевих пластин

EN 1380:1999 Дерев’яні конструкції – Методи випробувань – Несучі з’єднання на цвяхах

EN 1381:1999 Дерев’яні конструкції – Методи випробувань – Несучі з’єднання на скобах

EN 1382:1999 Дерев’яні конструкції – Методи випробувань – Несуча здатність елементів з єднання деревини на зворотне витягування

EN 1383:1999 Дерев’яні конструкції – Методи випробувань – Висмикування елементів з’єднання деревини шляхом випробування

EN 1990:2002 Єврокод – Основи проектування споруд

EN 1991-1-1:2002 Єврокод 1: Дії на споруди – Частина 1-2: Загальні дії – Питома вага, власна вага і прикладені навантаження

EN 1991-1-3 Єврокод 1: Дії на споруди – Частина 1-3: Загальні дії – Снігове навантаження

EN 1991-1-4 Єврокод 1: Дії на споруди – Частина 1-4: Загальні дії – Вітрове навантаження

EN 1991-1-5 Єврокод 1: Дії на споруди – Частина 1-5: Загальні дії – Температурні дії

EN 1991-1-6 Єврокод 1: Дії на споруди – Частина 1-6: Загальні дії – Дії при зведенні

EN 1991-1-7 Єврокод 1: Дії на споруди – Частина 1-7: Загальні дії – Аварійні дії від удару та вибуху

EN 10147:2000 Гарячолужені оцинковані прокатні листові і стрічкові сталі: Технічні умови поставки

EN 13271:2001 З’єднувальні елементи для деревини – Нормативна несуча здатність і модуль ковзання для з’єднувальних вузлів

EN 13986 Деревні плити для конструкцій – Властивості, оцінка відповідності та маркування

EN 14080 Дерев’яні конструкції – Клеєна деревина – Технічні вимоги

EN 14081-1 Дерев’яні конструкції – Сортування деревини прямокутного перерізу за міцністю – Частина 1: Загальні вимоги

EN 14250 Дерев’яні конструкції – Технологічні вимоги для ферм заводського виготовлення із застосуванням з’єднань з перфорованими металевими пластинами.

EN 14279 Фанеровані пиломатеріали (LVL)– Технологічні умови, визначення, класифікація і вимоги

EN 14358 Дерев’яні конструкції – З’єднувальні елементи і вироби на основі деревини – Обчислення нормативної 5-ти процентільної величини і критеріїв прийомки для зразка

EN 14374 Дерев’яні конструкції – Фанеровані пиломатеріали для конструкцій –Технічні вимоги

EN 14544 Сортування деревини круглого перерізу за міцністю - Технічні вимоги

EN 14545 Дерев’яні конструкції – З’єднувальні елементи –Технічні вимоги

EN 14592 Дерев’яні конструкції – Елементи кріплення –Технічні вимоги

EN 26891:1991 Дерев’яні конструкції. З’єднання із застосуванням механічних елементів кріплення. Основні положення для визначення характеристик міцності і деформативності

EN 28970:1991 Дерев’яні конструкції. Випробування з’єднань із застосуванням механічних елементів кріплення; технічні вимоги до щільності деревини (ISO 8970:1989)

Примітка: Враховуючи, що EN 14250, EN 14081-1, EN 14080, EN 13986, EN 14374, EN 14358, EN 14544, EN 14545 і EN 14593 не застосовуються у якості Європейських стандартів, більше інформації може бути надано у національному додатку

1.3 Припущення

(1)Р Застосовуються основні припущення EN 1990:2002.

(2) Додаткові вимоги стосовно конструювання і контролю наводяться у розділі 10.

1.4 Відмінності між основними поло-женнями і правилами застосування

(1)Р Застосовуються правила статті 1.4 EN 1990:2002.

1.5 Терміни та визначення

1.5.1 Загальні положення

(1)Р Застосовуються Терміни та визначення статті 1.5 EN 1990:2002.

1.5.2 Додаткові терміни та визначення, використані у цьому стандарті

1.5.2.1

Нормативна величина

Див. EN 1990:2002 підпункт 1.5.4.1

1.5.2.2

Нагельне з’єднання

З'єднання, виконане із застосуванням циліндричних стрижнів круглого перерізу, як правило стальних, з головками або без, щільно підігнані у попередньо висвердлені отвори і, які служать для передачі навантажень, що діють перпендикулярно осі нагеля

1.5.2.3 Рівноважна вологість

Вміст вологи, при якому деревина і не вбирає і не віддає вологу у навколишнє середовище

1.5.2.4

Границя гігроскопічності деревини

Вміст вологи, при якому пори деревина повністю насичені вологою

1.5.2.5

LVL

Фанеровані пиломатеріали, визначається згідно з EN 14279 і EN 14374

1.5.2.6

Багатошаровий дерев’яний настил

Панель виготовлена із прилягаючих паралельних і твердих шарів з’єднаних цвяхами, шурупами, попереднім напруженням або склеєних

1.5.2.7

Вміст вологи (Вологість)

Маса води у деревині, виражена пропорційно від маси абсолютно сухої деревини

1.5.2.8

Поперечний розтяг

Ефект, спричинений горизонтальними діями у площині стіни

1.5.2.9

Жорсткісна характеристика

Характеристика, що використовується у розрахунках деформацій конструкцій; такі як модуль пружності, модуль зсуву, модуль ковзання

1.5.2.10

Модуль ковзання

Характеристика, що використовується у розрахунках деформацій між двома елементами конструкції

1.6 Терміни та визначення у EN 1995-1-1

У EN 1995-1-1 застосовуються наступні позначення

Латинські великі букви

А Площа поперечного перерізу

A_ef Робоча площа загальної поверхні контакту між перфорованою металевою з’єднувальною ною пластиною і деревом

A_fПлоща поперечного перерізу полиці

А_net,tПлоща нетто поперечного перерізу перпендикулярного до волокна

А_net,vПлоща зсуву нетто паралельно до волокна

C Жорсткість пружини

Е_0,05П’ятивідсоткова величина модуля пружності

Е_dРозрахункова величина модуля пружності

Е_meanСередня величина модуля пружності

Е_mean,fin Кінцева середня величина модуля пружності

F Сила

F_A,EdРозрахункова сила, яка діє на перфоровану металеву з’єднувальну пластину у центрі ваги робочої площі

F_A,min,dМінімальна розрахункова сила, яка діє на перфоровану металеву з’єднувальну пластину у центрі ваги робочої площі

F_ax,EdРозрахункова осьова сила на з’єднувальний елемент

F_ax,RdРозрахункова величина осьової несучої здатності з’єднувального елемента на вис-микування

F_ax,RkХарактеристична величина осьової несучої здатності з’єднувального елемента на вис-микування

F_cСтискаюча сила

F_dРозрахункова сила

F_d,serРозрахункова сила при граничному стані за придатністю до експлуатації

F_f,RdРозрахункова несуча здатність з’єднувального елемента в стіновій діафрагмі

F_i,c,EdРозрахункова стискаюча реактивна сила на краю стіни, що працює на зсув

F_i,t,EdРозрахункова розтягуюча реактивна сила на краю стіни, що працює на зсув

F_i,vert,EdВертикальне навантаження на стіну

F_i,v,RdРозрахунковий опір панелі і поперечному розтягу (в 9.2.4.2) або стіни і (в 9.2.4.3)

F_laПоперечне навантаження

F_M,EdРозрахункове зусилля від розрахункового моменту

F_tРозтягуюча сила

F_v,O,RkНормативна несуча здатність з’єднання вдовж волокна

F_v,EdРозрахункова поперечна сила на площині зсуву з’єднувального елемента; горизонтальна розрахункова дія на стінову діафрагму

F_v,RdРозрахункова несуча здатність з’єднувального елемента на площині зсуву; розрахункова несуча здатність на поперечний розтяг

F_v,RkНормативна несуча здатність з’єднувального елемента на площині зсуву

F_v,w,EdРозрахункова поперечна сила, яка діє на стінку

F_x,EdРозрахункова величина сили в напрямку х

F_y,EdРозрахункова величина сили в напрямку у

F_x,RdРозрахункова величина несучої здатності пластини в напрямку х

F_y,RdРозрахункова величина несучої здатності пластини в напрямку у

F_x,RkНормативна несуча здатність пластини в напрямку х

F_y,RkНормативна несуча здатність пластини в напрямку у

G_0,05П’ятивідсоткова величина модуля зсуву

G_dРозрахункова величина модуля зсуву

G_meanСередня величина модуля зсуву

H Габаритний розмір ферми

I_fМомент інерції площі полиці

I_torМомент інерції при крученні

I_zМомент площі навколо ослабленої осі

K_serМодуль ковзання

K_ser,finКінцевий модуль ковзання

K_uМиттєвий модуль ковзання для граничного стану за міцністю і стійкістю

L_net,tШирина нетто поперечного перерізу перпендикулярного до волокна

L_net,vДовжина нетто площі зламу при зсуві

M_A,EdРозрахунковий момент, який діє на перфоровану з’єднувальну металеву пластину

M_ap,dРозрахунковий момент у зоні гребеня

M_dРозрахунковий момент

M_y,RkНормативний момент текучості з’єднувального елемента

N Осьова сила

R_90,dРозрахунковий опір сколюванню

R_90,kНормативний опір сколюванню

R_ax,dРозрахункова несуча здатність з’єднання при осьовому навантаженні

R_ax,kНормативна несуча здатність з’єднання при осьовому навантаженні

R_ax,α,kНормативна несуча здатність під кутом до волокна

R_dРозрахункова величина несучої здатності

R_ef,kФактична нормативна несуча здатність з’єднання

R_iv,dРозрахункова несуча здатність стіни на поперечний розтяг

R_kНормативна величина несучої здатності

R_sp,kНормативний опір сколюванню

R_to,kНормативна несуча здатність зубчатого пластинчатого з’єднувального елемента

R_v,dРозрахунковий опір стінової діафрагми поперечному розтягу

V Зусилля зрізу; Об’єм

V_u, V_lЗусилля зрізу у верхній і нижній частинах балки з отвором

W_yМомент опору перерізу відносно осі у

X_dРозрахункова величина певної характеристики міцності

X_kНормативна величина певної характеристики міцності

Латинські малі букви

a Відстань

a₁Крок, паралельно волокну, з’єднувальних елементів у одному ряді

a₂Крок, перпендикулярно волокну, між рядами з’єднувальних елементів

a_3,cВідстань між з’єднувальним елементом і ненавантаженим кінцем

a_3,tВідстань між з’єднувальним елементом і навантаженим кінцем

a_4,cВідстань між з’єднувальним елементом і ненавантаженою гранню

a_4,tВідстань між з’єднувальним елементом і навантаженою гранню

a_bowМаксимальна кривизна елемента ферми

a_bow,permМаксимально допустима кривизна елемента ферми

a_devМаксимальне відхилення ферми

a_dev,permМаксимально допустиме відхилення ферми

bШирина

b_iШирина панелі і (9.2.4.2) або стіни і (9.2.4.3)

b_netВідстань нетто між стійками

b_wШирина стінки

dДіаметр

d₁Діаметр центрального отвору з’єднання

d_cДіаметр з'єднання

d_efФактичний діаметр

f_h,i,kНормативний опір зони заанкеровування дерев’яного елемента і

f_a,0,0Нормативна несуча здатність заанкеровування на одиницю довжини приα = 0° і β = 0°

f_a,90,90Нормативна несуча здатність заанкеровування на одиницю довжини приα = 90° і β = 90°

f_a,α,β,kНормативний опір заанкеровування

f_ax,kНормативна характеристика цвяхів при висмикуванні

f_c,0,dРозрахунковий опір при стиску вдовж волокон

f_c,w,dРозрахункова міцність стінки при стиску

f_f,c,dРозрахункова міцність полки при стиску

f_c,90,kНормативний опір при розтязі перпендикулярно волокну

f_f,t,dРозрахункова міцність полки при розтязі

f_h,kНормативний опір заанкеровування

f_head,kНормативна характеристика проникнення для цвяхів

f₁Власна частота

f_m,kНормативний опір при згині

f_m,y,dРозрахунковий опір згинанню відносно головної осі у

f_m,z,dРозрахунковий опір згинанню відносно головної осі z

f_m,α,dРозрахунковий опір згинанню під кутом α до волокна

f_t,0,dРозрахунковий опір розтягу вдовж волокна

f_t,0,kНормативний опір розтягу вдовж волокна

f_t,90,dРозрахунковий опір розтягу перпендикулярно волокну

f_t,w,dРозрахунковий опір стінки розтягу

f_u,kНормативний опір болтів розтягу

f_v,0,dРозрахунковий опір панелі зрізу

f_v,ax,α,kНормативний опір висмикуванню під кутом до волокна

f_v,ax,90,kНормативний опір висмикуванню перпендикулярно волокну

f_v,dРозрахунковий опір зрізу

hВисота перерізу; Висота стіни

h_apВисота зони гребеня

h_dГлибина отвору

h_eГлибина заанкеровування

h_eВисота завантаженої грані

h_efРобоча висота

h_f,cВисота стиснутої зони полки

h_f,tВисота розтягнутої зони полки

h_rlВідстань від нижньої грані отвору до низу елемента

h_ruВідстань від верхньої грані отвору до верха елемента

h_wВисота стінки

iНахил зарубки

k_c,yабо k_c,z Коефіцієнт хиткості

k_critКоефіцієнт втрати стійкості із площини

k_dКоефіцієнт розмірів для панелі

k_defКоефіцієнт деформативності

k_disКоефіцієнт, що враховує розподіл напружень в зоні гребеня

k_f,1, k_f,2, k_f,3 Перехідні коефіцієнти для опору в’язей

k_hКоефіцієнт висоти перерізу

k_i,qКоефіцієнт рівномірно розподіленого навантаження

k_mКоефіцієнт перерозподілу згинаючих напружень у поперечному перерізі

k_modПерехідний коефіцієнт для тривалості навантаження і вологості

k_nКоефіцієнт зсуву матеріалу

k_rПонижуючий коефіцієнт

k_R,redПонижуючий коефіцієнт для несучої здатності

k_sКоефіцієнт врахування кроку з’єднувальних елементів; Перехідний коефіцієнт для жорсткості пружин

k_s,redПерехідний коефіцієнт для кроку

k_shapeКоефіцієнт впливу форми поперечного перерізу

k_s_y_sКоефіцієнт міцності системи

k_vПерехідний коефіцієнт для балок на врубах

k_volКоефіцієнт об’єму

k_yабо k_z Коефіцієнт хиткості

l_a,minМінімальна довжина заанкеровування для вклеєних стрижнів

lПрольот; довжина контакту

l_AОпорна відстань отвору

l_efРобоча довжина; Фактична довжина розподілу

l_VВідстань від отвору до кінця елемента

l_ZКрок отворів

mМаса на одиницю площі

n₄₀Кількість частот коливань нижче 40Гц

n_efФактична кількість з’єднувальних елементів

p_dРозподілене навантаження

q_iЕквівалентне рівномірно розподілене навантаження

rРадіус кривизни

sКрок

s₀Основний крок з’єднувальних елементів

r_inВнутрішній радіус

tТовщина

t_penГлибина проникнення

u_creepДеформація повзучості

u_finПовна деформація

u_fin,GПовна деформація від постійної діїG

u_fin,Q,1Повна деформація від основної змінної дії Q₁

u_fin,Q,iПовна деформація від супутніх змінних дій Q_і

u_instМиттєва деформація

u_inst,GМиттєва деформація від постійної діїG

u_inst,Q,1Миттєва деформація від основної змінної дії Q₁

u_inst,Q,iМиттєва деформація від супутніх змінних дій Q_і

w_cПопередній прогин

w_creepПрогин від повзучості

w_finПовний прогин

w_instМиттєвий прогин

w_net,finЧистий кінцевий прогин

vШвидкість відгуку одиничного імпульсу

Грецькі малі букви

αКут між напрямком осі Х і силою для перфорованих металевих пластин; Кут між силою і напрямом волокна; Кут між напрямом навантаження і навантаженою гранню (або кінцем)

βКут між напрямом волокна і силою для перфорованих металевих пластин

β_сКоефіцієнт прямолінійності

γКут між напрямком осі Х і лінією з’єднання деревини для перфорованих металевих пластин

γ_MКоефіцієнт надійності для властивостей матеріалу, також обчислюється для невизначеностей моделі і коливань розмірів

λ_yГнучкість при поздовжньому згині відносно осі у

λ_zГнучкість при поздовжньому згині відносно осі z

λ_rel,yВідносна гнучкість при поздовжньому згині відносно осі у

λ_rel,zВідносна гнучкість при поздовжньому згині відносно осі z

ρ_k Нормативна густина

ρ_mСередня густина

σ_c,0,dРозрахункове напруження стиску вдовж волокон

σ_c,α,dРозрахункове напруження стиску під кутом α до волокна

σ_f,c,dСереднє розрахункове напруження стиску для полиці

σ_f,c,max,dРозрахункове напруження стиску крайнього волокна полиці

σ_f,t,dСереднє розрахункове напруження розтягу для полиці

σ_f,t,max,dРозрахункове напруження розтягу крайнього волокна полиці

σ_m,critКритичне напруження згину

σ_m,y,dРозрахункове напруження згину відносно головної осі у

σ_m,z,dРозрахункове напруження згину відносно головної осі z

σ_m,α,dРозрахункове напруження згину під кутом α до волокна

σ_NОсьове напруження

σ_t,0,dРозрахункове напруження розтягу вдовж волокна

σ_t,90,dРозрахункове напруження розтягу перпендикулярно до волокна

σ_w,c,dРозрахункове напруження стиску стінки

σ_w,t,dРозрахункове напруження розтягу стінки

τ_dРозрахункове напруження зрізу

τ_F,dРозрахункове напруження заанкеровування від осьового зусилля

τ_M,dРозрахункове напруження заанкеровування від моменту

τ_tor,dРозрахункове напруження зрізу від закручування

ψ₀Коефіцієнт комбінації для змінної дії

ψ₂Коефіцієнт умовно постійної величини змінної дії

ζМодальний коефіцієнт затухання

Скачать полный текст Еврокод 5. Проектирование деревянных конструкций. Часть 1-1

Медіа

Опубліковано в EN 1995

Останні з

вгору