ДСТУ Б.В.2.5-25:2005. Інженерне обладнання споруд, зовнішніх мереж Труби чавунні каналізаційні і фасонні частини до них Технічні умови

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

 

ДСТУ Б.В.2.5-25:2005

 (ГОСТ 6942-98)

 

 

 

 

 

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

Інженерне обладнання споруд, зовнішніх мереж

Труби чавунні каналізаційні і фасонні частини до них

Технічні умови

 

 

Инженерное оборудование сооружений, внешних сетей

Трубы чугунные канализацион­ные и фасонные части к ним

Техническиеусловия

 

 

Engineering equipment of buildings, of external nets

Cast iron waste pipes and fitings

Specifications


Передмова

1   ВНЕСЕНО:

Управлінням науково-технічної політики та інформаційних технологій Держбуду України

ПЕРЕКЛАД і НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕРЕДАГУВАННЯ:

Державний науково-дослідний інститутсанітарної техніки і обладнання будівельі споруд

2   НАДАНО ЧИННОСТІ:

наказ Держбуду України від 20.07.2005№ 114

3   Національний стандарт відповідає ГОСТ 6942-98 "Трубы чугунные канализационые и фасонные части к ним. Технические условия".

Ступінь відповідності - ідентичний (IDT) Переклад із російської мови (ru)

4   НА ЗАМІНУ ГОСТ 4.227-83,ГОСТ 6942.0-80 - ГОСТ 6942.24-80

 

Зміст

1  Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Сортамент

4 Типи, конструкції та розміри

5 Технічні вимоги

6  Правила приймання

7  Методи контролю

8 Транспортування та зберігання

9  Вказівки щодо монтажу та експлуатації

10  Гарантії виробника

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ВСТУП

 

Цей стандарт ідентичний ГОСТ 6942-98 "Трубы чугунные канализационные и фасонные части к ним. Технические условия".

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, ТК - "Будівельні матеріали".

Стандарт містить вимоги, які віді   чідають чинному закноодавству.

Цей стандарт замінює ГОСТ 4.227-83, ГОСТ 6942.0-80 - ГОСТ 6942.24-80, які технічно заста­ріли і не відповідають міжнародним вимогам.

 

 

 

Чинний від 2006-01-01

 

1   СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Даний стандарт поширюється на чавунні каналізаційні труби та фасонні частини до них, що призначені для систем внутрішньої кана­лізації будинків.

Обов'язкові вимоги до якості продукції вик­ладені в 5.1; 5.2.2-5.2.4; 5.2.7; 5.2.8; 5.3.1; 5.3.2.

 

2   НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У даному стандарті використані посилання на такі стандарти:

ГОСТ 164-90       

Штангенрейсмасы. Технические условия

ГОСТ 166-89 (ИСО 3599-76)

Штангенциркули. Технические условия

ГОСТ 1412-85

Чугун с пластинчатым графитом для отливок. Марки

ГОСТ 9812-74

Битумы нефтяные изоляционные. Технические условия

ГОСТ 11506-73

Битумы нефтяные. Метод определения температуры размягчения по кольцу и шару

ГОСТ 15150-69

Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и тран­спортирования в части воздействия климатических фактороввнешней среды

ГОСТ 18510-87

Бумагаписчая. Технические условия

ГОСТ 26358-84

Отливки из чугуна. Общие технические условия

ГОСТ 26598-85

Контейнеры и средства пакетирования в строительстве. Общие технические условия

ГОСТ 26645-85

Отливки из металлов и сплавов. Допуски размеров, массы и припуски на механическую обработку

 

3 СОРТАМЕНТ

3.1 Сортамент труб і фасонних частин пови­нен відповідати зазначеному в таблиці 1.

Таблиця 1

Найменування

Умовні проходи,мм

Умовне позначення

Dy

dy

графічне графическое

літерне буквенное

Труби

50

100

150

-

-

-

ТЧК-Dy–L

Патру6ки

50

100

150

-

-

-

П-Dy–L

Патрубки компенсаційні

100

150

-

-

ПК-Dy

Патрубки перехідні

50/100

100/1 50

-

-

ПП-Dyl×Dy

Коліна

50

100

150

-

-

-

K-Dy

Коліна низькі

100

-

KH-100

Відводи 110° та 120°

50

100

-

-

B*110°-Dya6oB*120°-Dy

Відводи 135°

50

100

150

-

-

-

B*135°- Dy

 

Відводи 150°

50

100

100Д

150

-

-

-

-

B*150°-Dy

 

Відводи-трійники приладові

100

50

-

ВТПр*-100×50 або ЛВТПр*-100×50

 

Відступи

50

100

150

-

-

-

BTC*-Dy

 

Трійники прямі

50

100

100

100

100

150

150

150

50

50

100

100K

100Д

50

100

150

ТΠ-Dy×dy

 

Трійники прямі компенсаційні

100

150

50

50

ТΠК-Dy×dy

 

Трійники прямі низькі

100

100

ТН-100×100

Трійники прямі перехідні

100/50

100

ТПР- 100/50×100

Трійники прямі перехідні низькі

100/50

100

ТПРН-100/50×100

Трійники косі 45° та 60°

50

100

100

150

150

150

50

50

100

50

100

150

ТК45°-Dy×dyта TK60°-Dy×dy

Хрестовини прямі

50

100

100

150

150

50

50

100

50

100

ΧΠ*-Dy×dy

Хрестовини прямі зі зміщеною віссю відводу

100

50/100

XПЗ*-Dy×dy

Хрестовини косі 45° та 60°

50

100

100

150

150

50

50

100

50         100

XK*45°-Dy×dyтaXK*60°-Dy×dy

Хрестовини двоплоскісні

 

100

150

110;50

100;50

ХД*-Dy×dy×dyЛХД*-Dy×dy×dy

Муфти

50

100

150

-

-

-

МФ-Dy

Муфти насувні

50

100

150

-

-

-

МФН-Dy

Ревізії

50

100

150

-

-

-

P-Dy

Заглушка

50

100

150

-

-

-

3-Dy

Відводи- трійники перехідні

100

50

ВТП*-100×50

Прочистки

100

150

-

-

Пр-Dy

* Якщо літерні умовні позначення українською і російською мовами не збігаються, в документації, яка буде використовуватись в Україні, застосовуються позначення українською мовою, в інших країнах СНД - росій­ською мовою.

 

4 ТИПИ, КОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗМІРИ

4.1 Труби

4.1.1 Конструкція та розміри труб повинні відповідати зазначеним на рисунку 1 і в таблиці 2.

Допускається за узгодженням між спожи­вачем і підприсмством-виробником вироб-лення труб без розтрубів і поставка їх у комп-пекті з муфтами МФ. Довжина таких труб може відрізнятись від вказаної в таблиці.

Приклад умовного позначення чавунної каналізаційної труби Dy= 100 мм, L= 2000 мм:

ТЧК-100-2000 ДСТУ Б В.2.5-25:2005

(ГОСТ 6942-98)

Рисунок 1

                                                             

Таблиця                                                                                                                              У міліметрах

Умовний прохід, Dy

 

Будівельна довжина, L

 

D1

D2

D3

D4

D5

S

l

b

b1

Маса, кг

50

750

65

72

76

86

96

4,0

50

10

8

4,5

1000

5,8

2000

11,0

100

750

118

123

127

138

151

4,5

55

10

10

10,5

1000

13,9

1250

16,1

2000

24,9

2100

26,0

2200

27,1

 

 

 

150

750

168

176

180

192

206

5,0

60

10

12

15,7

1000

20,7

2000

39,6

2100

41,5

2200

43,4

 

4.2 Розтруби і хвостовики фасонних частин

4.2.1  Розтруби фасонних частин виготовля­ють чотирьох типів: І, II, III, IV.

4.2.2  Конструкція і розміри розтрубів типу І повинні відповідати вказаним на рисунку 2 і в таблиці 3, типу II- на рисунку 3 і таблиці 4, типу III- на рисунку 4 і типу IV- на рисунку 5. Розміри надані без врахування антикорозійного покриття. Допускається варіант виготовлення розтрубів типу І. II, IVбез кільцевої канавки на внутрішній поверхні розтрубів.

 

* Розміри для довідок

Рисунок 2 - Розтруб типу І

Таблиця 3                                                                                                                          У міліметрах

Умовний прохід, Dy

D1

D2

D3

D4

D5

b

bl

S

Sl

lmin

C

50

65

72

76

81

90

13

8

4,0

4,5

55

10

100

118

123

128

133

145

14

10

4,5

5,0

55

10

150

168

176

182

187

202

15

12

5,0

5,5

55

10

 

Таблиця 4                                                                                                                            У міліметрах

Умовний

прохід, Dy

D

D1

D2

D3

D4

b

bl

lmin

С

Sl

50

72

76

81

90

67

13

8

55

9

4,5

100

123

128

133

145

118

14

10

55

10

5,0

150

176

182

187

202

170

15

12

55

12

5,5

* Розміри для довідок

Рисунок 3 - розтруб типу II

 

Рисунок 4 - Розтруб типу III

 

Рисунок 5 - Розтруб типу IV

 

4.2.3 Конструкція і розміри хвостовиків фасонних частин повинні відповідати вказаним на рисунку 6 і в таблиці 5.

Рисунок 6 - Хвостовик

 

Таблиця 5                                                                                                                           У міліметрах

Умовний прохід, Dy

D

D1

S

50

58

62

4,0

100

109

114

4,5

150

160

164

5,0

 

4.3 Патрубки

4.3.1 Конструкція та розміри патрубків повинні відповідати вказаним на рисунку 7 І в таблиці 6.

Приклад умовного позначення патрубка Dy= 100 мм, L= 250 мм:

П-100-250  ДСТУ Б В.2.5-25:200 (ГОСТ 6942-98)

 

1 - розтруб типу I; 2 - хвостовик

Рисунок 7

 

Таблиця 6                                                                                                                                У міліметрах

Умовний прохід  Dy

Будівельна довжина, L

Маса, кг

50

250

2,0

350

2,5

400

2,8

100

200

3,8

250

4,4

350

5,7

150

400

8,8

 

4.4 Патрубки компенсаційні

4.4.1 Конструкція та розміри компенсацій­них патрубків повинні відповідати вказаним на рисунку 8 та в таблиці 7.

Прикляп умовного позначення компенса­ційног пaтрубка Dy= 100 мм:

ПК-100ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

1 - розтруб типу ІІ; 2 - хвостовик

Рисунок 8

Таблиця 7                                                                                                                                 У міліметрах

Умовний прохід, Dy

l1

l1

Маса, кг

100

130

80

4,5

100

370

80

8,4

150

130

80

6,5

150

380

80

12,8

 

4.5 Патрубки перехідні

4.5.1 Конструкція та розміри перехідних патрубків повинні відповідати вказг.ним на рисунку 9 та в таблиці 8.

1 - розтруб типу І; 2 - хвостовик

Рисунок 9

 

Приклад умовного позначення перехідного патрубка Dyl= 50 мм і Dy=100 мм:

ПП-50/100 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005  (ГОСТ 6942-98)

 

Таблиця 8                                                                                                                             У міліметрах                                                         

Умовний  прохід

Маса, кг

Dy

Dyl

100

50

1,85

150

100

3,2

 

4.6 Коліна

4.6.1 Конструкція та розміри колін повинні відповідати вказаним на рисунку 10 і втаблиці 9.

Приклад умовного позначення коліна Dy= 100 мм:

К-100 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005  (ГОСТ 6942-98)

*α= 92°30' ±1°30'

1 - розтруб типуI; 2 - хвостовик

Pисунок10

Таблиця 9

                                                                                                                                                У міліметрах

Умовний прохід, Dy

l1

l2

Маса,кг

50

57

130

2.0

100

85

150

4,9

150

125

180

7,5

 

4.7 Коліна низькі

4.7.1 Конструкція і розміри низьких колін повинні відповідати вказаним на рисунку 11. Маса коліна низького - 3,4 кг.

Умовне позначення низького коліна:

КН-100 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

1- розтруб типу IV; 2 - хвостовик

Рисунок 11

 

4.8 Відводи 110° і 120°

4.8.1 Конструкція та розміри відводів по­винні відповідати вказаним на рисунку 12 і в таблицях 10 та 11.

Приклад умовного позначення відводу з α= 120° і Dy= 50 мм;

В 120°-50 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

1 - розтруб типу І; 2 - хвостовик

Рисунок 12

 

Те саме, з α= 150° і Dy= 100Д (подовже­ний), мм:

В 150°-100Д  ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

 

Таблиця 10

                                                                                                                                             У міліметрах

Умовний прохід, Dy

l1

l2

Маса, кг

при α = 110°±1°30´

50

65

135

1,8

100

75

150

4,1

при α = 120°±1°30´

50

55

125

1,7

100

65

140

3,6

 

Таблиця 11

                                                                                                                                              У міліметрах

Умовний прохід, Dy

l1

l2

Маса кг

при α = 135°±1°30'

50

50

115

1.6

100

55

125

3,5

150

100

165

5.4

при α = 150°±1°30'

50

60

130

1,8

100

115

175

5,0

100Д

115

275

6,0

150

65

125

6,1

 

4.9 Відводи-трійники приладові

4.9.1   Приладові відводи-трійники виготов­ляють у правому і лівому виконанні.

4.9.2  Конструкція та розміри приладових відводів-трійників повинні відпзвідати вказаним на рисунку 13. Маса відводу-трійника 7,0 кг.

Умовне позначення приладового відвода-трійника в правому виконанні:

ВТПр ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

Те саме, в лівому виконанні:

ПВТПр ДСТУ Б 8.2..5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

 

 

1 - розтруб типу І; 2 - розтруб типу III; 3- хвостовик

 

Рисунок 13

 

4.10 Відступи

4.10.1 Конструкція та розміри відступів по­винні відповідати вказаним на рисунку 14 і в таблиці 12.

1 - розтруб типу І; 2 – хвостовик

 

Рисунок 14

 

Приклад умовного позначення відступу Dy= 100 мм:

ВТС-100 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 ГОСТ 6942-98

 

Таблиця 12

                                                                                                                                                 У міліметрах

Умовний прохід, Dy

 

L

 

R

Маса, кг

50

210

60

2,1

100

250

85

5,0

150

250

90

8,0

 

4.11 Трійники прямі

4.11.1 Конструкція і розміри прямих трій­ників повинні відповідати вказаним на рисунку 15 і в таблиці 13.

Приклад умовного позначення прямого трійника Dy= 50 мм і dy= 50 мм:

ΤΠ-50×50 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

Те саме, довгого, Dy= 100 мм і dy=100мм:

ТП-100× 100Д ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 ГОСТ 6942-98)

* α= 87°30' ±1°30'

1 - розтруб типу І; 2 - хвостовик

Рисунок 15

Таблиця13

                                                                                                                                          У міліметрах

 

 

 

Умовнийпрохід

l1

l2

l3

Маса, кг

Dy

dy

50

50

40

120

 

2,4

100

50

40

120

65

4,2

100

70

145

70

6,0

100Д

95

220

150

8,3

150

50

40

125

90

6,0

100

70

155

95

7,5

150

95

170

95

10,0

 

4.12 Трійники прямі компенсаційні

4.12.1 Конструкція та розміри прямих ком­пенсаційних трійників повинні відповідати вка­заним на рисунку 16 і в таблиці 14.

Приклад умовного позначення прямого ком­пенсаційного трійника Dy= 100мм, dy= 50 мм:

ТПК-100 ×50 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

1 - розтруб типу II; 2 - розтруб типу І; 3 - хвостовик

Рисунок 16

 

Таблиця 14                                                                                                                         У міліметрах

Умовний прохід, Dy

l1

l2

l3

l4

Маса, кг

100

320

160

55

125

9,0

150

330

165

80

130

14,0

 

4.13 Трійники прямі низькі

4.13.1 Конструкція та розміри прямих низь­ких трійників повинні відповідати вказаним на рисунку 17. Маса трійника 5,8 кг.

Умовне позначення прямого низького трій­ника:

ТН-100× 100  ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

 

 

1 - розтруб типу І; 2 - розтруб типу IV; 3 - хвостовик

Рисунок 17

 

4.14 Трійники прямі перехідні

4.14.1 Конструкція і розміри прямих пере­хідних трійників повинні відповідати вказаним на рисунку 18. Маса трійника 6,8 кг.

Умовне позначення трійника прямого пере­хідного:

ТПР-100/50 × 100ДСТУ Б В.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

α= 87°30´±1°30'

1 - розтруб типу І; 2 - хвостовик

Рисунок 18

 

4.15 Трійники прямі перехідні низькі

4.15.1 Конструкція і розміри прямих перехідних низьких трійників повинні відповідати вказаним на рисунку 19. Маса трійника 4,7 кг.

Умовне позначення трійника прямого пе­рехідного низького:

ТПРН-100/50× 100 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

 

 

1 -розтрубтипу І; 2-розтрубтипу IV;3-хвостовик.

Рисунок 19

 

4.16 Трійники косі

4.16.1 Конструкція і розміри косих трійників повинні відповідати вказаним на рисунку 20 і в таблиці 15.

Приклад умовного позначення косого трій­ника з α= 45°, Dy= 100 мм і dy- 50 мм:

ТК 45°-100 ×50 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005(ГОСТ 6942-98)

Те саме, з α= 60°, Dy= 150 мм та dy- 100 мм:

ТК 60°-150 ×100 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005  (ГОСТ 6942-98)

1 - розтруб типу І ; 2 - хвостовик

Рисунок 20

Таблиця 15

                                                                                                                                            У міліметрах

 

 

 

 

Умовний  прохід

l1

l2

l3

Маса, кг

Dy

dy

при α= 45°±1°30´

50

50

90

100

90

2,8

100

50

115

75

125

4,8

100

150

110

150

7,8

150

50

140

50

160

6,7

100

180

85

188

8,4

150

220

125

220

12,5

при α = 60°±1°30´

50

50

62

108

62

2,7

100

50

80

95

90

4,8

100

110

125

110

7,0

150

50

92

80

120

6,7

100

122

108

135

8,1

150

157

118

152

13,0

 

4.17 Хрестовини прямі

4.17.1 Конструкція і розміри прямих хрес­товин повинні відповідати вказаним на рисунку 21 і в таблиці 16.

Приклад умовного позначення прямої хрес­товини Dy= 100 мм і dy= 50 мм:

ХП-100× 50 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

• α= 87°30' ±1°30'

І - розтруб типу І; 2 - хвостовик

Рисунок 21

Таблиця 16

                                                                                                                                            У міліметрах

 

 

 

 

 

 

Умовний прохід

l1

l2

l3

Маса, кг

Dy

dy

50

50

40

120

40

3,2

100

50

40

120

65

6,0

100

70

145

70

8,0

150

50

40

125

90

6,5

100

70

155

95

9,8

 

4.18 Хрестовини прямі зі зміщеною віссю відводу

4.18.1 Конструкція і розміри прямих хрес­товин зі зміщеною віссю відводу повинна від­повідати вказаним на рисунку 22. Маса трійника 7,6 кг.

Умовне позначення прямої хрестовини зі зміщеною віссю відводу:

ХПЗ-100× 50 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

α= 87°30´ ±1°30´

1 - розтруб типу І; 2 - хвостовик

Рисунок 22

 

4.19 Хрестовини косі

4.19.1 Конструкція і розміри косих хресто­вин повинні відповідати вказаним на рисунку 23 і в таблиці 17.

Приклад умовного позначення косої хрес­товини з а = 45°, Dy= 100 мм і dy= 100 мм:

ХК 45°-100 ×100 ДСТУ Б В.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

Те саме, за = 60°, Dy=150ммі dy=50мм:

ХК 60°-150×50 ДСТУ Б В.2.5-25.-2005 (ГОСТ 6942-98)

 

Таблиця 17                                                                                                                           У міліметрах

 

 

 

 

 

Умовний прохід

l1

l2

l3

Маса, кг

Dy

dy

при α =45° ±1°30´

50

50

90

100

90

4,0

100

50

115

75

125

6,9

100

150

110

150

10,5

150

 

50

140

85

160

7,3

100

180

85

188

10,5

при α =60°±1°30´

50

50

62

108

62

3,0

100

50

80

95

90

5,8

100

110

125

110

9,8

150

50

92

80

120

7,0

100

122

108

135

10,0

1 - розтруб типу І; 2 - хвостовик

Рисунок 23

 

4.20 Хрестовини двоплощинні

4.20.1  Двоплощинні хрестовини виготовля­ються в правому та лівому виконанні.

4.20.2 Конструкція і розміри двоплощинних хрестовин повинні відповідати вказаним на рисунку 24 і в таблиці 18.

Приклад умовного позначення двоплощин-ноїхрестовини Dy= 150 мм в правому виконанні:

ХД-150× 100 × 50 ДСТУ Б В.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

Те саме, в лівому виконанні:

ЛХД-150×100 × 50 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

Таблиця 18

                                                                                                                                           У міліметрах

Умовний прохід, Dy

l1

l2

l3

l4

Маса, кг

100

70

155

75

105

6,5

150

100

180

130

145

13,8

*α= 87°30´±1º30´

1 - розтруб типу І; 2 - розтруб типу III; 3 - хвостовик

Рисунок 24

4.21 Муфти

4.21.1 Конструкція і розміри муфт повинні відповідати вказаним на рисунку 25 і в табли­ці 19.

Приклад умовного позначення муфти Dy= 100 мм:

Мф-100 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

1 - розтруб типу І

Рисунок25

 

Таблиця  19                                                                                                                             У міліметрах

Умовний прохід, Dy

Маса, кг

50

1,3

100

2.7

150

5,0

4.22 Муфти насувні

4.22.1 Конструкція і розміри насувних муфт повинні відповідати вказаним на рисунку 26 і в таблиці 20.

Приклад умовного позначення насувної муфти Dy= 100 мм:

МфН-100 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

1 - розтруб типу II

Рисунок 26

 

Таблиця 20                                                                                                                        У міліметрах

Умовний прохід, Dy

D

L

Маса, кг

50

67

80

1,8

100

118

100

3,8

150

170

120

6,2

 

4.23 Ревізії

4.23.1 Конструкція і розміри ревізій повинні відповідати вказаним на рисунку 27 і в табли­ці 21.

Приклад умовного позначення ревізії Dy= 100мм:

Р-100 ДСТУ Б В.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

                           

1 - розтруб типу І; 2 - кришка; 3 - прокладка; 4 -корпус; 5 - хвостовик; 6 - гайка; 7 - болт-

Рисунок 27

 

 

Таблиця 21

                                                                                                                                                У міліметрах

Умовний прохід, Dy

l1

l2

l3

d

A

Маса, кг

Кількість болтів

50

60

115

34

10

80

2,2

2

100

95

135

58

12

140

6,8

2

150

120

165

84

12

170

10,5

2

 

4.23.2 Допускається розміщення болтів в площині Α-A і виготовлення кришки 2 зі сталі.

4.24  Заглушки

4.24.1  Конструкція и розміри заглушок по­винні відповідати вказаним на рисунку 28 і в таблиці 22.

Приклад умовного позначення заглушки Dy=100 мм:

З-100 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

4.24.2  Допускається розміщенняболтів у площині Б і виготовлення кришки 3 із сталі.

 

Таблиця 22                                                                                                                           У міліметрах

Умовний прохід, Dy

l

A

d

Кількість болтів

Маса, кг

50

100

80

10

2

0,8

100

110

140

12

2

1,9

150

120

170

12

2

2,8

1 - болт; 2 - гайка: 3 - кришка; 4 - прокладка. 5 -корпус; 6 - хвостовик

Рисунок 26

 

4.25 Відводи-трійники перехідні

4.25.1 Конструкція і розміри відводів-трій-ників перехідних повинні відповідати вказаним на рисунку 29. Маса відводу-трійника перехід­ного 7,8 кг.

Приклад умовного позначення відводу-трійника перехідного:

ВТП-100 × 50 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

1 - розтруб типу І; 2 - хвостовик

Рисунок 29

 

4.26 Прочистки

4.26.1 Конструкція і розміри прочисток по­винні відповідати вказаним на рисунку 30 і в таблиці 23.

Приклад умовного позначення прочистки:

Пр-100 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)

 

1 - розтруб типу І; 2 - гайка; 3 - оолт; 4 - кришка; 5 - прокладка; 6 - корпус; 7 - хвостовик

Рисунок 30

Таблиця 23                                                                                                                        У міліметрах

Умовний прохід, Dy

l1

l2

l3

Маса, кг

100

53

142

65

6,13

150

53

142

95

10,55

 

4.26.2 Прочистки повинні поставлятися у комплекті з усіма деталями, що показані на ри­сунку, та у зібраному вигляді.

4.27 Розміри та маса надані без урахування антикорозійного покриття.

 

5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

 

5.1  Чавунні каналізаційні труби та фасонні частини до них слід виготовлювати відповідно до вимог даного стандарту згідно з конструк­торською та технологічною документацією, затвердженою у встановленому порядку.

5.2 Характеристики

5.2.1   Труби та фасонні частини до них повинні бути без дефектів, які погіршують їх монтажні та експлуатаційні якості: запливів, на­ростів, крапель металу, шлакових нашарувань на зовнішній та внутрішній поверхнях. Допуска­ється усунення незначних дефектів, що обумов­лені способом виробництва та не погіршують якості виробів.

5.2.2  Труби та фасонні частини до них не повинні мати вибілювання по всій зовнішній поверхні глибиною більш ніж 1 мм, а на торцях та зовнішній поверхні гладких кінців труб на відстані 60 мм від торця та у місцях рознімання ливарних форм на фасонних частинах - глиби­ною більш ніж 2 мм.

5.2.3  Відхилення від номінальних розмірів внутрішніх діаметрів розтрубів труб та фасон­них частин і зовнішніх діаметрів гладких кінців труб та хвостовиків фасонних частин (до нанесення на виріб антикорозійного покриття) не повинні перевищувати ±2 мм. Відхилення від розмірів будівельних довжин у виробах всіх видів та діаметрів не повинні перевищувати ± 0,9%.

5.2.4  Допускається потовщення не більш ніж на 2 мм стінок гладких кінців труб на відрізку довжиною до 150 мм та хвостовиків фасонних частин на відрізку довжиною до 70 мм від їх торців з відповідним зменшенням внутрішніх діаметрів виробів у цих місцях, а також закруг­лення з зовнішньої сторони торців гладких кінців труб та хвостовиків фасонних частин. .

5.2.5  Граничні відхилення від номіналь­них розмірів відливок виробів, за винятком регламентованих в пунктах 3.2.3 та 3.2.4, по­винні відповідати 11т класу точності згідно з ГОСТ 26645.

5.2.6 Відхилення від розрахункових значень мас виробів (при підрахунку яких густина чавуну прийнята рівною 7,1 г/см3) повинні відповідати 11т класу точності згідно з ГОСТ 26645.

Відливки, маса яких перевищує максималь­ну, вважаються придатними за умови, якщо за всіма іншими якісними характеристиками вони відповідають цьому стандарту.

5.2.7  Відхилення від прямолінійності труб Dy100 мм та Dyy150 мм не повинні перевищувати 2 мм на 1 м довжини, а труб Dy50 мм - 5 мм на 1 м довжини.

5.2.8 Труби та фасонні частини у зібраному і вигляді після нанесення на їх внутрішні та зов­нішні поверхні антикорозійного покриття та за­биття розтрубів повинні витримувати гідравліч­ний тиск не менше ніж 0,1 МПа (1,0 кгс/см2).

5.3  Вимоги до сировини, матеріалів та комплектуючих виробів

5.3.1  Труби та фасонні частини до них по­винні виготовлятися з сірого чавуну з пластин­частим графітом згідно з ГОСТ 1412 відповідно до вимог до відливок згідно з ГОСТ 26358.

5.3.2  Зовнішня та внутрішня поверхні труб  та фасонних частин повинні покриватися анти- корозійною сумішшю на основі бітумів маркиБНИ ІУ-3 згідно з ГОСТ 9812 або іншими су­мішами, які забезпечують температуру роз­м'якшення антикорозійного покриття не нижче ніж 333 К (60 °С) та умови експлуатації УХЛ 4  ГОСТ 15150.

Антикорозійне покриття повинно бути су­цільним, міцним, гладким, без тріщин та пухирів, міцно зчепленим з металом виробів та не повинно бути липким.

На поверхні покриття труб допускаються кільцеві відбитки від опор для перекочування труб, а на поверхні покриття фасонних частин -сліди від гачків підвісок ланцюгових конвеєрів, а також патьоки, що виникають при стіканні антикорозійної суміші з труб та фасонних частин або при несуцільності покриття.

5.4 Комплектність

5.4.1 Підприємство-виробник повинно комплектувати труби та фасонні частини для поставки в асортименті, що визначається за­мовленням споживача.

5.5 Маркування та пакування

5.5.1  Труби та фасонні частини повинні ма­ти маркування, відлите чи нанесене незмивною фарбою на торцевій чи твірній поверхні роз­труба або безпосередньо за розтрубом, яке міс­тить:

-   товарний знак підприємства-виробника;

-   умовне позначення виробу;

-   позначення цього стандарту.

5.5.2 Труби пакують у контейнери, пакети, в касети чи у жмути, які зв'язують дротом.

Під час пакування труби складають розтру­бами поперемінна в протилежні боки. Фасонні частини кладуть на піддони ящиків чи контей­нери згідно з ГОСТ 26598, при цьому вантажо­підйомність контейнера повинна бути вико­ристана повністю.

 

6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

6.1  Труби та фасонні частини приймають партіями. Партією вважають кількість труб та фасонних частин, виготовлених протягом однієї зміни та оформлених одним документом про

якість

6.2  Для перевірки відповідності труб та фасонних частин вимогам цього стандарту під-приємство-виробник проводить приймально-здавальні та періодичні випробування виробів.

6.3  Під час приймально-здавальних випро­бувань вироби перевіряють на відповідність ви­могам:

5.2.2 - 0,5 % виробів з партії;

5.2.1 та 5.3.2 в частині зовнішнього вигляду антикорозійного покриття - 100 % виробів в партії;

5.2.3 - 5.2.8, 5.3.2 в частині липкості анти­корозійного покриття - не менше ніж 2 % ви­робів з партії.

6.4  Періодичні випробування проводять не рідше одного разу на квартал.

6.5  Періодичним випробуванням піддають вироби, які витримали приймально-здавальні випробування.

6.6  Під час періодичних випробувань про­водять перевірку виробів на відповідність ви­могам пунктів 5.2.3; 5.5.1 та 5.3.2 відносно виз­начення температури розм'якшення антикоро­зійного покриття та міцності зчеплення його з металом в обсязі 0,5 % виробів із партії.

6.7  Споживач має право виконувати конт­рольну перевірку труб та фасонних частин сто­совно будь-якого показника якості, дотримую­чись порядку відбору виробів, наведеного в пунктах 6.3; 6.6, та застосовуючи методи конт­ролю, що вказані в розділі 7.

6.8  Якщо під час перевірки хоча 6 один, виріб за яким-небудь показником не буде відпо­відати вимогам цього стандарту, то проводять повторну перевірку за цим показником подвій­ної кількості виробів тієї самої партії.

При отриманні незадовільних результатів під час повторної перевірки виробів партію бра­кують чи проводять поштучне приймання ви­робів з перевіркою показників, які при повторній перевірці дали незадовільні результати.

 

7 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

7.1  Глибину відбілу та розміри відбіленого шару (5.2.2) перевіряють на відбракованих за іншими показниками виробах шляхом їх роз­колювання та замірювання глибини і розмірів відбіленого шару лінійкою або штангенцирку­лем згідно з ГОСТ 166.

7.2 Зовнішній вигляд і якість поверхонь ви­робів (5.2.1) та зовнішній вигляд антикорозій­ного покриття виробів (5.3.2) перевіряють візу-ально, не застосовуючи збільшувальних приладів, шляхом порівнювання виробу, що переві­ряється, з еталоном.

7.3  Відхилення від розмірів труб та фасон­них частин (5.2.3-5.2.5) перевіряють універсаль­ними вимірювальними інструментами, які забезпечують необхідну точність вимірювань. Вимірювання виконують у двох взаємно перпендикулярних напрямках. Середнє арифметичне значення результатів двох вимірювань вважають зовнішнім (внутрішнім) діаметром. При цьому результат кожного вимірювання по-винен бути у межах допустимих відхилень.

7.4 Перевірку маси виробів та відхилення від неї (5.2.6) проводять шляхом зважування виробів на вагах з класом точності не більше ніж 2-й.

7.5   Визначення наявності та значення величини непрямолінійності труб (5.2.7).

7.5.1  Пристрої та інструменти:

-   штангенрейсмас згідно з ГОСТ 164;

-   контрольна горизонтальна плита;

-  дві сталеві призматичні опори однакової висоти.

7.5.2 Проведення перевірки

На контрольну плиту кладуть паралельно між собою на відстані одна від другої, що до­рівнює більше половини довжини труби, дві призматичні опори, а на них укладають трубу прогином вниз. За допомогою штангенрейсмасу з точністю до 0,1 мм вимірюють відстань від поверхні плити до нижньої точки труби в місці її найбільшого прогину.

7.5.3  Підрахунок результатів перевірки

Значення відхилення від прямолінійності труби на 1 м її довж чи підраховують за фор­мулою (1)

Δ =  (a-b)/ l                                                                      (1)

де а - висота опори, мм;

b- відстань від горизонтальної поверхні плити

до нижньої точки труби, мм;

l- відстань між призматичними опорами, м.

7.6  Температуру розм'якшення антикоро­зійного покриття (5.3.2) перевіряють згідно з ГОСТ 11506.

7.7  Міцність зчеплення антикорозійного покриття з металом виробу (5.3.2) перевіряють шляхом нанесення на покриття лезом ножа над­різів у вигляді сітки з відстанями між лініями надрізів не менше ніж 40 мм.

Зчеплення покриття вважають міцним, якщо при надрізі покриття не буде відшарову­ватися.

7.8  Липкість антикорозійного покриття (5.5.2) перевіряють при температурі навколиш­нього повітря від 15 до 30°С шляхом легкого притискання до покриття виробу чистого аркуша паперу згідно з ГОСТ 18510.

Покриття вважають не липким, якщо після зняття паперу на ньому не залишається слідів покриття.

Липкість покриття перевіряють не раніше ніж через 24 год після нанесення його на виріб.

7.9  Перевірка герметичності труб та фасонних частин (5.2.8)

7.9.1  Пристрої, матеріали та устаткування:

-  стенд, обладнаний манометром з ці­ною поділки не більше ніж 0,01  МПа (0,1 кгс/см2);

-  насос, який створює гідравлічний тиск 0,2 МПа (2 кгс/см2);

-  заглушки (глухі та з патрубками).

7.9.2 Проведення перевірки

Труби та фасонні частини у зібраному виг­ляді розташовують на стенді, і на найближчий до насосу отвір встановлюють заглушку з пат­рубком для приєднання до насоса, а на інший отвір встановлюють заглушку з патрубком для зливання води. Якщо є інші отвори, тоді на них встановлюють глухі заглушки. За допомогою насоса досліджуваний відрізок трубопроводу заповнюють водою, перекривають вентилем чи іншим запірним пристроєм патрубок для зливу води і створюють у ньому тиск не менше ніж 0,1 МПа (1,0 кгс/см2). Такий тиск підтримують не менше 15 с, протягом яких виконують огляд з'єднань ділянки трубопроводу.

7.9.3 Результати перевірки

Ділянку трубопроводу вважають герметич­ною, якщо під час огляду не буде виявлено течі води через її стінки чи розтрубні з'єднання, за­потівання зовнішніх поверхонь труб або фасон­них частин.

 

8  ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

8.1  Труби та фасонні частини перевозять усіма видами транспорту відповідно до правил перевезення вантажу, які діють на транспорті даного виду.

8.2  Труби слід зберігати розсортованими відповідно до умовних діаметрів, фасонні час­тини - за типами та типорозмірами в умовах, що виключають можливість механічних пошкод­жень виробів.

 

9   ВКАЗІВКИ ЩОДО МОНТАЖУ ТА ЕСПЛУАТАЦІЇ

9.1   Монтаж труб та фасонних частин по­винен здійснюватися за технологією, що забез­печує їх працездатність та герметичність з'єд­нань відповідно до будівельних норм та правил.

9.2 Труби та фасонні частини можуть з'єд­нуватись між собою методом зачеканення роз­трубів просмоленим пасмом та цементом чи за­ливкою підігрітою сіркою, а також за допомогою гумової ущільнювальної манжети.

 

10  ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

10.1  Виробник гарантує відповідність труб та фасонних частин до них вимогам даного стан­дарту при дотриманні правил транспортування, зберігання, монтажу та експлуатації.

10.2  Гарантійний строк зберігання - 3 роки з дня виготовлення.

Гарантійний строк експлуатації - 2 роки з дня введення об'єкта в експлуатацію чи про­дажу в межах гарантійного строку зберігання.

 

 

Ключові слова:труби чавунні каналізаційні, фасонні частини, система внутрішньої каналіза­ції будівель.

Медіа