ДСТУ Б.В.2.5-25:2005
(ГОСТ 6942-98)
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Інженерне обладнання споруд, зовнішніх мереж
Труби чавунні каналізаційні і фасонні частини до них
Технічні умови
Инженерное оборудование сооружений, внешних сетей
Трубы чугунные канализационные и фасонные части к ним
Техническиеусловия
Engineering equipment of buildings, of external nets
Cast iron waste pipes and fitings
Specifications
Передмова
1 ВНЕСЕНО:
Управлінням науково-технічної політики та інформаційних технологій Держбуду України
ПЕРЕКЛАД і НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕРЕДАГУВАННЯ:
Державний науково-дослідний інститутсанітарної техніки і обладнання будівельі споруд
2 НАДАНО ЧИННОСТІ:
наказ Держбуду України від 20.07.2005№ 114
3 Національний стандарт відповідає ГОСТ 6942-98 "Трубы чугунные канализационые и фасонные части к ним. Технические условия".
Ступінь відповідності - ідентичний (IDT) Переклад із російської мови (ru)
4 НА ЗАМІНУ ГОСТ 4.227-83,ГОСТ 6942.0-80 - ГОСТ 6942.24-80
Зміст
1 Сфера застосування
2 Нормативні посилання
3 Сортамент
4 Типи, конструкції та розміри
5 Технічні вимоги
6 Правила приймання
7 Методи контролю
8 Транспортування та зберігання
9 Вказівки щодо монтажу та експлуатації
10 Гарантії виробника
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей стандарт ідентичний ГОСТ 6942-98 "Трубы чугунные канализационные и фасонные части к ним. Технические условия".
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, ТК - "Будівельні матеріали".
Стандарт містить вимоги, які віді чідають чинному закноодавству.
Цей стандарт замінює ГОСТ 4.227-83, ГОСТ 6942.0-80 - ГОСТ 6942.24-80, які технічно застаріли і не відповідають міжнародним вимогам.
Чинний від 2006-01-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Даний стандарт поширюється на чавунні каналізаційні труби та фасонні частини до них, що призначені для систем внутрішньої каналізації будинків.
Обов'язкові вимоги до якості продукції викладені в 5.1; 5.2.2-5.2.4; 5.2.7; 5.2.8; 5.3.1; 5.3.2.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У даному стандарті використані посилання на такі стандарти:
ГОСТ 164-90 |
Штангенрейсмасы. Технические условия |
ГОСТ 166-89 (ИСО 3599-76) |
Штангенциркули. Технические условия |
ГОСТ 1412-85 |
Чугун с пластинчатым графитом для отливок. Марки |
ГОСТ 9812-74 |
Битумы нефтяные изоляционные. Технические условия |
ГОСТ 11506-73 |
Битумы нефтяные. Метод определения температуры размягчения по кольцу и шару |
ГОСТ 15150-69 |
Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических фактороввнешней среды |
ГОСТ 18510-87 |
Бумагаписчая. Технические условия |
ГОСТ 26358-84 |
Отливки из чугуна. Общие технические условия |
ГОСТ 26598-85 |
Контейнеры и средства пакетирования в строительстве. Общие технические условия |
ГОСТ 26645-85 |
Отливки из металлов и сплавов. Допуски размеров, массы и припуски на механическую обработку |
3 СОРТАМЕНТ
3.1 Сортамент труб і фасонних частин повинен відповідати зазначеному в таблиці 1.
Таблиця 1
Найменування |
Умовні проходи,мм |
Умовне позначення |
||
Dy |
dy |
графічне графическое |
літерне буквенное |
|
Труби |
50 100 150 |
- - - |
|
ТЧК-Dy–L |
Патру6ки |
50 100 150 |
- - - |
|
П-Dy–L |
Патрубки компенсаційні |
100 150 |
- - |
|
ПК-Dy |
Патрубки перехідні |
50/100 100/1 50 |
- - |
|
ПП-Dyl×Dy |
Коліна |
50 100 150 |
- - - |
|
K-Dy |
Коліна низькі |
100 |
- |
|
KH-100 |
Відводи 110° та 120° |
50 100 |
- - |
|
B*110°-Dya6oB*120°-Dy |
Відводи 135° |
50 100 150 |
- - - |
|
B*135°- Dy
|
Відводи 150° |
50 100 100Д 150 |
- - - - |
|
B*150°-Dy
|
Відводи-трійники приладові |
100 |
50 |
- |
ВТПр*-100×50 або ЛВТПр*-100×50
|
Відступи |
50 100 150 |
- - - |
|
BTC*-Dy
|
Трійники прямі |
50 100 100 100 100 150 150 150 |
50 50 100 100K 100Д 50 100 150 |
|
ТΠ-Dy×dy
|
Трійники прямі компенсаційні |
100 150 |
50 50 |
|
ТΠК-Dy×dy
|
Трійники прямі низькі |
100 |
100 |
|
ТН-100×100 |
Трійники прямі перехідні |
100/50 |
100 |
|
ТПР- 100/50×100 |
Трійники прямі перехідні низькі |
100/50 |
100 |
|
ТПРН-100/50×100 |
Трійники косі 45° та 60° |
50 100 100 150 150 150 |
50 50 100 50 100 150 |
|
ТК45°-Dy×dyта TK60°-Dy×dy |
Хрестовини прямі |
50 100 100 150 150 |
50 50 100 50 100 |
|
ΧΠ*-Dy×dy |
Хрестовини прямі зі зміщеною віссю відводу |
100 |
50/100 |
|
XПЗ*-Dy×dy |
Хрестовини косі 45° та 60° |
50 100 100 150 150 |
50 50 100 50 100 |
|
XK*45°-Dy×dyтaXK*60°-Dy×dy |
Хрестовини двоплоскісні |
100 150 |
110;50 100;50 |
|
ХД*-Dy×dy×dyЛХД*-Dy×dy×dy |
Муфти |
50 100 150 |
- - - |
|
МФ-Dy |
Муфти насувні |
50 100 150 |
- - - |
|
МФН-Dy |
Ревізії |
50 100 150 |
- - - |
|
P-Dy |
Заглушка |
50 100 150 |
- - - |
|
3-Dy |
Відводи- трійники перехідні |
100 |
50 |
|
ВТП*-100×50 |
Прочистки |
100 150 |
- - |
|
Пр-Dy |
* Якщо літерні умовні позначення українською і російською мовами не збігаються, в документації, яка буде використовуватись в Україні, застосовуються позначення українською мовою, в інших країнах СНД - російською мовою. |
4 ТИПИ, КОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗМІРИ
4.1 Труби
4.1.1 Конструкція та розміри труб повинні відповідати зазначеним на рисунку 1 і в таблиці 2.
Допускається за узгодженням між споживачем і підприсмством-виробником вироб-лення труб без розтрубів і поставка їх у комп-пекті з муфтами МФ. Довжина таких труб може відрізнятись від вказаної в таблиці.
Приклад умовного позначення чавунної каналізаційної труби Dy= 100 мм, L= 2000 мм:
ТЧК-100-2000 ДСТУ Б В.2.5-25:2005
(ГОСТ 6942-98)
Рисунок 1
Таблиця У міліметрах
Умовний прохід, Dy
|
Будівельна довжина, L
|
D1 |
D2 |
D3 |
D4 |
D5 |
S |
l |
b |
b1 |
Маса, кг |
50 |
750 |
65 |
72 |
76 |
86 |
96 |
4,0 |
50 |
10 |
8 |
4,5 |
1000 |
5,8 |
||||||||||
2000 |
11,0 |
||||||||||
100 |
750 |
118 |
123 |
127 |
138 |
151 |
4,5 |
55 |
10 |
10 |
10,5 |
1000 |
13,9 |
||||||||||
1250 |
16,1 |
||||||||||
2000 |
24,9 |
||||||||||
2100 |
26,0 |
||||||||||
2200 |
27,1 |
||||||||||
150 |
750 |
168 |
176 |
180 |
192 |
206 |
5,0 |
60 |
10 |
12 |
15,7 |
1000 |
20,7 |
||||||||||
2000 |
39,6 |
||||||||||
2100 |
41,5 |
||||||||||
2200 |
43,4 |
4.2 Розтруби і хвостовики фасонних частин
4.2.1 Розтруби фасонних частин виготовляють чотирьох типів: І, II, III, IV.
4.2.2 Конструкція і розміри розтрубів типу І повинні відповідати вказаним на рисунку 2 і в таблиці 3, типу II- на рисунку 3 і таблиці 4, типу III- на рисунку 4 і типу IV- на рисунку 5. Розміри надані без врахування антикорозійного покриття. Допускається варіант виготовлення розтрубів типу І. II, IVбез кільцевої канавки на внутрішній поверхні розтрубів.
* Розміри для довідок
Рисунок 2 - Розтруб типу І
Таблиця 3 У міліметрах
Умовний прохід, Dy |
D1 |
D2 |
D3 |
D4 |
D5 |
b |
bl |
S |
Sl |
lmin |
C |
50 |
65 |
72 |
76 |
81 |
90 |
13 |
8 |
4,0 |
4,5 |
55 |
10 |
100 |
118 |
123 |
128 |
133 |
145 |
14 |
10 |
4,5 |
5,0 |
55 |
10 |
150 |
168 |
176 |
182 |
187 |
202 |
15 |
12 |
5,0 |
5,5 |
55 |
10 |
Таблиця 4 У міліметрах
Умовний прохід, Dy |
D |
D1 |
D2 |
D3 |
D4 |
b |
bl |
lmin |
С |
Sl |
50 |
72 |
76 |
81 |
90 |
67 |
13 |
8 |
55 |
9 |
4,5 |
100 |
123 |
128 |
133 |
145 |
118 |
14 |
10 |
55 |
10 |
5,0 |
150 |
176 |
182 |
187 |
202 |
170 |
15 |
12 |
55 |
12 |
5,5 |
* Розміри для довідок
Рисунок 3 - розтруб типу II
Рисунок 4 - Розтруб типу III
Рисунок 5 - Розтруб типу IV
4.2.3 Конструкція і розміри хвостовиків фасонних частин повинні відповідати вказаним на рисунку 6 і в таблиці 5.
Рисунок 6 - Хвостовик
Таблиця 5 У міліметрах
Умовний прохід, Dy |
D |
D1 |
S |
50 |
58 |
62 |
4,0 |
100 |
109 |
114 |
4,5 |
150 |
160 |
164 |
5,0 |
4.3 Патрубки
4.3.1 Конструкція та розміри патрубків повинні відповідати вказаним на рисунку 7 І в таблиці 6.
Приклад умовного позначення патрубка Dy= 100 мм, L= 250 мм:
П-100-250 ДСТУ Б В.2.5-25:200 (ГОСТ 6942-98)
1 - розтруб типу I; 2 - хвостовик
Рисунок 7
Таблиця 6 У міліметрах
Умовний прохід Dy |
Будівельна довжина, L |
Маса, кг |
50 |
250 |
2,0 |
350 |
2,5 |
|
400 |
2,8 |
|
100 |
200 |
3,8 |
250 |
4,4 |
|
350 |
5,7 |
|
150 |
400 |
8,8 |
4.4 Патрубки компенсаційні
4.4.1 Конструкція та розміри компенсаційних патрубків повинні відповідати вказаним на рисунку 8 та в таблиці 7.
Прикляп умовного позначення компенсаційног пaтрубка Dy= 100 мм:
ПК-100ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
1 - розтруб типу ІІ; 2 - хвостовик
Рисунок 8
Таблиця 7 У міліметрах
Умовний прохід, Dy |
l1 |
l1 |
Маса, кг |
100 |
130 |
80 |
4,5 |
100 |
370 |
80 |
8,4 |
150 |
130 |
80 |
6,5 |
150 |
380 |
80 |
12,8 |
4.5 Патрубки перехідні
4.5.1 Конструкція та розміри перехідних патрубків повинні відповідати вказг.ним на рисунку 9 та в таблиці 8.
1 - розтруб типу І; 2 - хвостовик
Рисунок 9
Приклад умовного позначення перехідного патрубка Dyl= 50 мм і Dy=100 мм:
ПП-50/100 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
Таблиця 8 У міліметрах
Умовний прохід |
Маса, кг |
|
Dy |
Dyl |
|
100 |
50 |
1,85 |
150 |
100 |
3,2 |
4.6 Коліна
4.6.1 Конструкція та розміри колін повинні відповідати вказаним на рисунку 10 і втаблиці 9.
Приклад умовного позначення коліна Dy= 100 мм:
К-100 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
*α= 92°30' ±1°30'
1 - розтруб типуI; 2 - хвостовик
Pисунок10
Таблиця 9
У міліметрах
Умовний прохід, Dy |
l1 |
l2 |
Маса,кг |
50 |
57 |
130 |
2.0 |
100 |
85 |
150 |
4,9 |
150 |
125 |
180 |
7,5 |
4.7 Коліна низькі
4.7.1 Конструкція і розміри низьких колін повинні відповідати вказаним на рисунку 11. Маса коліна низького - 3,4 кг.
Умовне позначення низького коліна:
КН-100 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
1- розтруб типу IV; 2 - хвостовик
Рисунок 11
4.8 Відводи 110° і 120°
4.8.1 Конструкція та розміри відводів повинні відповідати вказаним на рисунку 12 і в таблицях 10 та 11.
Приклад умовного позначення відводу з α= 120° і Dy= 50 мм;
В 120°-50 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
1 - розтруб типу І; 2 - хвостовик
Рисунок 12
Те саме, з α= 150° і Dy= 100Д (подовжений), мм:
В 150°-100Д ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
Таблиця 10
У міліметрах
Умовний прохід, Dy |
l1 |
l2 |
Маса, кг |
при α = 110°±1°30´ |
|||
50 |
65 |
135 |
1,8 |
100 |
75 |
150 |
4,1 |
при α = 120°±1°30´ |
|||
50 |
55 |
125 |
1,7 |
100 |
65 |
140 |
3,6 |
Таблиця 11
У міліметрах
Умовний прохід, Dy |
l1 |
l2 |
Маса кг |
при α = 135°±1°30' |
|||
50 |
50 |
115 |
1.6 |
100 |
55 |
125 |
3,5 |
150 |
100 |
165 |
5.4 |
при α = 150°±1°30' |
|||
50 |
60 |
130 |
1,8 |
100 |
115 |
175 |
5,0 |
100Д |
115 |
275 |
6,0 |
150 |
65 |
125 |
6,1 |
4.9 Відводи-трійники приладові
4.9.1 Приладові відводи-трійники виготовляють у правому і лівому виконанні.
4.9.2 Конструкція та розміри приладових відводів-трійників повинні відпзвідати вказаним на рисунку 13. Маса відводу-трійника 7,0 кг.
Умовне позначення приладового відвода-трійника в правому виконанні:
ВТПр ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
Те саме, в лівому виконанні:
ПВТПр ДСТУ Б 8.2..5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
1 - розтруб типу І; 2 - розтруб типу III; 3- хвостовик
Рисунок 13
4.10 Відступи
4.10.1 Конструкція та розміри відступів повинні відповідати вказаним на рисунку 14 і в таблиці 12.
1 - розтруб типу І; 2 – хвостовик
Рисунок 14
Приклад умовного позначення відступу Dy= 100 мм:
ВТС-100 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 ГОСТ 6942-98
Таблиця 12
У міліметрах
Умовний прохід, Dy |
L
|
R |
Маса, кг |
50 |
210 |
60 |
2,1 |
100 |
250 |
85 |
5,0 |
150 |
250 |
90 |
8,0 |
4.11 Трійники прямі
4.11.1 Конструкція і розміри прямих трійників повинні відповідати вказаним на рисунку 15 і в таблиці 13.
Приклад умовного позначення прямого трійника Dy= 50 мм і dy= 50 мм:
ΤΠ-50×50 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
Те саме, довгого, Dy= 100 мм і dy=100мм:
ТП-100× 100Д ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 ГОСТ 6942-98)
* α= 87°30' ±1°30'
1 - розтруб типу І; 2 - хвостовик
Рисунок 15
Таблиця13
У міліметрах
Умовнийпрохід |
l1 |
l2 |
l3 |
Маса, кг |
|
Dy |
dy |
||||
50 |
50 |
40 |
120 |
|
2,4 |
100 |
50 |
40 |
120 |
65 |
4,2 |
100 |
70 |
145 |
70 |
6,0 |
|
100Д |
95 |
220 |
150 |
8,3 |
|
150 |
50 |
40 |
125 |
90 |
6,0 |
100 |
70 |
155 |
95 |
7,5 |
|
150 |
95 |
170 |
95 |
10,0 |
4.12 Трійники прямі компенсаційні
4.12.1 Конструкція та розміри прямих компенсаційних трійників повинні відповідати вказаним на рисунку 16 і в таблиці 14.
Приклад умовного позначення прямого компенсаційного трійника Dy= 100мм, dy= 50 мм:
ТПК-100 ×50 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
1 - розтруб типу II; 2 - розтруб типу І; 3 - хвостовик
Рисунок 16
Таблиця 14 У міліметрах
Умовний прохід, Dy |
l1 |
l2 |
l3 |
l4 |
Маса, кг |
100 |
320 |
160 |
55 |
125 |
9,0 |
150 |
330 |
165 |
80 |
130 |
14,0 |
4.13 Трійники прямі низькі
4.13.1 Конструкція та розміри прямих низьких трійників повинні відповідати вказаним на рисунку 17. Маса трійника 5,8 кг.
Умовне позначення прямого низького трійника:
ТН-100× 100 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
1 - розтруб типу І; 2 - розтруб типу IV; 3 - хвостовик
Рисунок 17
4.14 Трійники прямі перехідні
4.14.1 Конструкція і розміри прямих перехідних трійників повинні відповідати вказаним на рисунку 18. Маса трійника 6,8 кг.
Умовне позначення трійника прямого перехідного:
ТПР-100/50 × 100ДСТУ Б В.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
α= 87°30´±1°30'
1 - розтруб типу І; 2 - хвостовик
Рисунок 18
4.15 Трійники прямі перехідні низькі
4.15.1 Конструкція і розміри прямих перехідних низьких трійників повинні відповідати вказаним на рисунку 19. Маса трійника 4,7 кг.
Умовне позначення трійника прямого перехідного низького:
ТПРН-100/50× 100 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
1 -розтрубтипу І; 2-розтрубтипу IV;3-хвостовик.
Рисунок 19
4.16 Трійники косі
4.16.1 Конструкція і розміри косих трійників повинні відповідати вказаним на рисунку 20 і в таблиці 15.
Приклад умовного позначення косого трійника з α= 45°, Dy= 100 мм і dy- 50 мм:
ТК 45°-100 ×50 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005(ГОСТ 6942-98)
Те саме, з α= 60°, Dy= 150 мм та dy- 100 мм:
ТК 60°-150 ×100 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
1 - розтруб типу І ; 2 - хвостовик
Рисунок 20
Таблиця 15
У міліметрах
Умовний прохід |
l1 |
l2 |
l3 |
Маса, кг |
|
Dy |
dy |
||||
при α= 45°±1°30´ |
|||||
50 |
50 |
90 |
100 |
90 |
2,8 |
100 |
50 |
115 |
75 |
125 |
4,8 |
100 |
150 |
110 |
150 |
7,8 |
|
150 |
50 |
140 |
50 |
160 |
6,7 |
100 |
180 |
85 |
188 |
8,4 |
|
150 |
220 |
125 |
220 |
12,5 |
|
при α = 60°±1°30´ |
|||||
50 |
50 |
62 |
108 |
62 |
2,7 |
100 |
50 |
80 |
95 |
90 |
4,8 |
100 |
110 |
125 |
110 |
7,0 |
|
150 |
50 |
92 |
80 |
120 |
6,7 |
100 |
122 |
108 |
135 |
8,1 |
|
150 |
157 |
118 |
152 |
13,0 |
4.17 Хрестовини прямі
4.17.1 Конструкція і розміри прямих хрестовин повинні відповідати вказаним на рисунку 21 і в таблиці 16.
Приклад умовного позначення прямої хрестовини Dy= 100 мм і dy= 50 мм:
ХП-100× 50 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
• α= 87°30' ±1°30'
І - розтруб типу І; 2 - хвостовик
Рисунок 21
Таблиця 16
У міліметрах
Умовний прохід |
l1 |
l2 |
l3 |
Маса, кг |
|
Dy |
dy |
||||
50 |
50 |
40 |
120 |
40 |
3,2 |
100 |
50 |
40 |
120 |
65 |
6,0 |
100 |
70 |
145 |
70 |
8,0 |
|
150 |
50 |
40 |
125 |
90 |
6,5 |
100 |
70 |
155 |
95 |
9,8 |
4.18 Хрестовини прямі зі зміщеною віссю відводу
4.18.1 Конструкція і розміри прямих хрестовин зі зміщеною віссю відводу повинна відповідати вказаним на рисунку 22. Маса трійника 7,6 кг.
Умовне позначення прямої хрестовини зі зміщеною віссю відводу:
ХПЗ-100× 50 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
α= 87°30´ ±1°30´
1 - розтруб типу І; 2 - хвостовик
Рисунок 22
4.19 Хрестовини косі
4.19.1 Конструкція і розміри косих хрестовин повинні відповідати вказаним на рисунку 23 і в таблиці 17.
Приклад умовного позначення косої хрестовини з а = 45°, Dy= 100 мм і dy= 100 мм:
ХК 45°-100 ×100 ДСТУ Б В.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
Те саме, за = 60°, Dy=150ммі dy=50мм:
ХК 60°-150×50 ДСТУ Б В.2.5-25.-2005 (ГОСТ 6942-98)
Таблиця 17 У міліметрах
Умовний прохід |
l1 |
l2 |
l3 |
Маса, кг |
|
Dy |
dy |
||||
при α =45° ±1°30´ |
|||||
50 |
50 |
90 |
100 |
90 |
4,0 |
100 |
50 |
115 |
75 |
125 |
6,9 |
100 |
150 |
110 |
150 |
10,5 |
|
150
|
50 |
140 |
85 |
160 |
7,3 |
100 |
180 |
85 |
188 |
10,5 |
|
при α =60°±1°30´ |
|||||
50 |
50 |
62 |
108 |
62 |
3,0 |
100 |
50 |
80 |
95 |
90 |
5,8 |
100 |
110 |
125 |
110 |
9,8 |
|
150 |
50 |
92 |
80 |
120 |
7,0 |
100 |
122 |
108 |
135 |
10,0 |
1 - розтруб типу І; 2 - хвостовик
Рисунок 23
4.20 Хрестовини двоплощинні
4.20.1 Двоплощинні хрестовини виготовляються в правому та лівому виконанні.
4.20.2 Конструкція і розміри двоплощинних хрестовин повинні відповідати вказаним на рисунку 24 і в таблиці 18.
Приклад умовного позначення двоплощин-ноїхрестовини Dy= 150 мм в правому виконанні:
ХД-150× 100 × 50 ДСТУ Б В.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
Те саме, в лівому виконанні:
ЛХД-150×100 × 50 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
Таблиця 18
У міліметрах
Умовний прохід, Dy |
l1 |
l2 |
l3 |
l4 |
Маса, кг |
100 |
70 |
155 |
75 |
105 |
6,5 |
150 |
100 |
180 |
130 |
145 |
13,8 |
*α= 87°30´±1º30´
1 - розтруб типу І; 2 - розтруб типу III; 3 - хвостовик
Рисунок 24
4.21 Муфти
4.21.1 Конструкція і розміри муфт повинні відповідати вказаним на рисунку 25 і в таблиці 19.
Приклад умовного позначення муфти Dy= 100 мм:
Мф-100 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
1 - розтруб типу І
Рисунок25
Таблиця 19 У міліметрах
Умовний прохід, Dy |
Маса, кг |
50 |
1,3 |
100 |
2.7 |
150 |
5,0 |
4.22 Муфти насувні
4.22.1 Конструкція і розміри насувних муфт повинні відповідати вказаним на рисунку 26 і в таблиці 20.
Приклад умовного позначення насувної муфти Dy= 100 мм:
МфН-100 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
1 - розтруб типу II
Рисунок 26
Таблиця 20 У міліметрах
Умовний прохід, Dy |
D |
L |
Маса, кг |
50 |
67 |
80 |
1,8 |
100 |
118 |
100 |
3,8 |
150 |
170 |
120 |
6,2 |
4.23 Ревізії
4.23.1 Конструкція і розміри ревізій повинні відповідати вказаним на рисунку 27 і в таблиці 21.
Приклад умовного позначення ревізії Dy= 100мм:
Р-100 ДСТУ Б В.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
1 - розтруб типу І; 2 - кришка; 3 - прокладка; 4 -корпус; 5 - хвостовик; 6 - гайка; 7 - болт-
Рисунок 27
Таблиця 21
У міліметрах
Умовний прохід, Dy |
l1 |
l2 |
l3 |
d |
A |
Маса, кг |
Кількість болтів |
50 |
60 |
115 |
34 |
10 |
80 |
2,2 |
2 |
100 |
95 |
135 |
58 |
12 |
140 |
6,8 |
2 |
150 |
120 |
165 |
84 |
12 |
170 |
10,5 |
2 |
4.23.2 Допускається розміщення болтів в площині Α-A і виготовлення кришки 2 зі сталі.
4.24 Заглушки
4.24.1 Конструкція и розміри заглушок повинні відповідати вказаним на рисунку 28 і в таблиці 22.
Приклад умовного позначення заглушки Dy=100 мм:
З-100 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
4.24.2 Допускається розміщенняболтів у площині Б і виготовлення кришки 3 із сталі.
Таблиця 22 У міліметрах
Умовний прохід, Dy |
l |
A |
d |
Кількість болтів |
Маса, кг |
50 |
100 |
80 |
10 |
2 |
0,8 |
100 |
110 |
140 |
12 |
2 |
1,9 |
150 |
120 |
170 |
12 |
2 |
2,8 |
1 - болт; 2 - гайка: 3 - кришка; 4 - прокладка. 5 -корпус; 6 - хвостовик
Рисунок 26
4.25 Відводи-трійники перехідні
4.25.1 Конструкція і розміри відводів-трій-ників перехідних повинні відповідати вказаним на рисунку 29. Маса відводу-трійника перехідного 7,8 кг.
Приклад умовного позначення відводу-трійника перехідного:
ВТП-100 × 50 ДСТУ Б 6.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
1 - розтруб типу І; 2 - хвостовик
Рисунок 29
4.26 Прочистки
4.26.1 Конструкція і розміри прочисток повинні відповідати вказаним на рисунку 30 і в таблиці 23.
Приклад умовного позначення прочистки:
Пр-100 ДСТУ Б 8.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98)
1 - розтруб типу І; 2 - гайка; 3 - оолт; 4 - кришка; 5 - прокладка; 6 - корпус; 7 - хвостовик
Рисунок 30
Таблиця 23 У міліметрах
Умовний прохід, Dy |
l1 |
l2 |
l3 |
Маса, кг |
100 |
53 |
142 |
65 |
6,13 |
150 |
53 |
142 |
95 |
10,55 |
4.26.2 Прочистки повинні поставлятися у комплекті з усіма деталями, що показані на рисунку, та у зібраному вигляді.
4.27 Розміри та маса надані без урахування антикорозійного покриття.
5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
5.1 Чавунні каналізаційні труби та фасонні частини до них слід виготовлювати відповідно до вимог даного стандарту згідно з конструкторською та технологічною документацією, затвердженою у встановленому порядку.
5.2 Характеристики
5.2.1 Труби та фасонні частини до них повинні бути без дефектів, які погіршують їх монтажні та експлуатаційні якості: запливів, наростів, крапель металу, шлакових нашарувань на зовнішній та внутрішній поверхнях. Допускається усунення незначних дефектів, що обумовлені способом виробництва та не погіршують якості виробів.
5.2.2 Труби та фасонні частини до них не повинні мати вибілювання по всій зовнішній поверхні глибиною більш ніж 1 мм, а на торцях та зовнішній поверхні гладких кінців труб на відстані 60 мм від торця та у місцях рознімання ливарних форм на фасонних частинах - глибиною більш ніж 2 мм.
5.2.3 Відхилення від номінальних розмірів внутрішніх діаметрів розтрубів труб та фасонних частин і зовнішніх діаметрів гладких кінців труб та хвостовиків фасонних частин (до нанесення на виріб антикорозійного покриття) не повинні перевищувати ±2 мм. Відхилення від розмірів будівельних довжин у виробах всіх видів та діаметрів не повинні перевищувати ± 0,9%.
5.2.4 Допускається потовщення не більш ніж на 2 мм стінок гладких кінців труб на відрізку довжиною до 150 мм та хвостовиків фасонних частин на відрізку довжиною до 70 мм від їх торців з відповідним зменшенням внутрішніх діаметрів виробів у цих місцях, а також закруглення з зовнішньої сторони торців гладких кінців труб та хвостовиків фасонних частин. .
5.2.5 Граничні відхилення від номінальних розмірів відливок виробів, за винятком регламентованих в пунктах 3.2.3 та 3.2.4, повинні відповідати 11т класу точності згідно з ГОСТ 26645.
5.2.6 Відхилення від розрахункових значень мас виробів (при підрахунку яких густина чавуну прийнята рівною 7,1 г/см3) повинні відповідати 11т класу точності згідно з ГОСТ 26645.
Відливки, маса яких перевищує максимальну, вважаються придатними за умови, якщо за всіма іншими якісними характеристиками вони відповідають цьому стандарту.
5.2.7 Відхилення від прямолінійності труб Dy100 мм та Dyy150 мм не повинні перевищувати 2 мм на 1 м довжини, а труб Dy50 мм - 5 мм на 1 м довжини.
5.2.8 Труби та фасонні частини у зібраному і вигляді після нанесення на їх внутрішні та зовнішні поверхні антикорозійного покриття та забиття розтрубів повинні витримувати гідравлічний тиск не менше ніж 0,1 МПа (1,0 кгс/см2).
5.3 Вимоги до сировини, матеріалів та комплектуючих виробів
5.3.1 Труби та фасонні частини до них повинні виготовлятися з сірого чавуну з пластинчастим графітом згідно з ГОСТ 1412 відповідно до вимог до відливок згідно з ГОСТ 26358.
5.3.2 Зовнішня та внутрішня поверхні труб та фасонних частин повинні покриватися анти- корозійною сумішшю на основі бітумів маркиБНИ ІУ-3 згідно з ГОСТ 9812 або іншими сумішами, які забезпечують температуру розм'якшення антикорозійного покриття не нижче ніж 333 К (60 °С) та умови експлуатації УХЛ 4 ГОСТ 15150.
Антикорозійне покриття повинно бути суцільним, міцним, гладким, без тріщин та пухирів, міцно зчепленим з металом виробів та не повинно бути липким.
На поверхні покриття труб допускаються кільцеві відбитки від опор для перекочування труб, а на поверхні покриття фасонних частин -сліди від гачків підвісок ланцюгових конвеєрів, а також патьоки, що виникають при стіканні антикорозійної суміші з труб та фасонних частин або при несуцільності покриття.
5.4 Комплектність
5.4.1 Підприємство-виробник повинно комплектувати труби та фасонні частини для поставки в асортименті, що визначається замовленням споживача.
5.5 Маркування та пакування
5.5.1 Труби та фасонні частини повинні мати маркування, відлите чи нанесене незмивною фарбою на торцевій чи твірній поверхні розтруба або безпосередньо за розтрубом, яке містить:
- товарний знак підприємства-виробника;
- умовне позначення виробу;
- позначення цього стандарту.
5.5.2 Труби пакують у контейнери, пакети, в касети чи у жмути, які зв'язують дротом.
Під час пакування труби складають розтрубами поперемінна в протилежні боки. Фасонні частини кладуть на піддони ящиків чи контейнери згідно з ГОСТ 26598, при цьому вантажопідйомність контейнера повинна бути використана повністю.
6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
6.1 Труби та фасонні частини приймають партіями. Партією вважають кількість труб та фасонних частин, виготовлених протягом однієї зміни та оформлених одним документом про
якість
6.2 Для перевірки відповідності труб та фасонних частин вимогам цього стандарту під-приємство-виробник проводить приймально-здавальні та періодичні випробування виробів.
6.3 Під час приймально-здавальних випробувань вироби перевіряють на відповідність вимогам:
5.2.2 - 0,5 % виробів з партії;
5.2.1 та 5.3.2 в частині зовнішнього вигляду антикорозійного покриття - 100 % виробів в партії;
5.2.3 - 5.2.8, 5.3.2 в частині липкості антикорозійного покриття - не менше ніж 2 % виробів з партії.
6.4 Періодичні випробування проводять не рідше одного разу на квартал.
6.5 Періодичним випробуванням піддають вироби, які витримали приймально-здавальні випробування.
6.6 Під час періодичних випробувань проводять перевірку виробів на відповідність вимогам пунктів 5.2.3; 5.5.1 та 5.3.2 відносно визначення температури розм'якшення антикорозійного покриття та міцності зчеплення його з металом в обсязі 0,5 % виробів із партії.
6.7 Споживач має право виконувати контрольну перевірку труб та фасонних частин стосовно будь-якого показника якості, дотримуючись порядку відбору виробів, наведеного в пунктах 6.3; 6.6, та застосовуючи методи контролю, що вказані в розділі 7.
6.8 Якщо під час перевірки хоча 6 один, виріб за яким-небудь показником не буде відповідати вимогам цього стандарту, то проводять повторну перевірку за цим показником подвійної кількості виробів тієї самої партії.
При отриманні незадовільних результатів під час повторної перевірки виробів партію бракують чи проводять поштучне приймання виробів з перевіркою показників, які при повторній перевірці дали незадовільні результати.
7 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
7.1 Глибину відбілу та розміри відбіленого шару (5.2.2) перевіряють на відбракованих за іншими показниками виробах шляхом їх розколювання та замірювання глибини і розмірів відбіленого шару лінійкою або штангенциркулем згідно з ГОСТ 166.
7.2 Зовнішній вигляд і якість поверхонь виробів (5.2.1) та зовнішній вигляд антикорозійного покриття виробів (5.3.2) перевіряють візу-ально, не застосовуючи збільшувальних приладів, шляхом порівнювання виробу, що перевіряється, з еталоном.
7.3 Відхилення від розмірів труб та фасонних частин (5.2.3-5.2.5) перевіряють універсальними вимірювальними інструментами, які забезпечують необхідну точність вимірювань. Вимірювання виконують у двох взаємно перпендикулярних напрямках. Середнє арифметичне значення результатів двох вимірювань вважають зовнішнім (внутрішнім) діаметром. При цьому результат кожного вимірювання по-винен бути у межах допустимих відхилень.
7.4 Перевірку маси виробів та відхилення від неї (5.2.6) проводять шляхом зважування виробів на вагах з класом точності не більше ніж 2-й.
7.5 Визначення наявності та значення величини непрямолінійності труб (5.2.7).
7.5.1 Пристрої та інструменти:
- штангенрейсмас згідно з ГОСТ 164;
- контрольна горизонтальна плита;
- дві сталеві призматичні опори однакової висоти.
7.5.2 Проведення перевірки
На контрольну плиту кладуть паралельно між собою на відстані одна від другої, що дорівнює більше половини довжини труби, дві призматичні опори, а на них укладають трубу прогином вниз. За допомогою штангенрейсмасу з точністю до 0,1 мм вимірюють відстань від поверхні плити до нижньої точки труби в місці її найбільшого прогину.
7.5.3 Підрахунок результатів перевірки
Значення відхилення від прямолінійності труби на 1 м її довж чи підраховують за формулою (1)
Δ = (a-b)/ l (1)
де а - висота опори, мм;
b- відстань від горизонтальної поверхні плити
до нижньої точки труби, мм;
l- відстань між призматичними опорами, м.
7.6 Температуру розм'якшення антикорозійного покриття (5.3.2) перевіряють згідно з ГОСТ 11506.
7.7 Міцність зчеплення антикорозійного покриття з металом виробу (5.3.2) перевіряють шляхом нанесення на покриття лезом ножа надрізів у вигляді сітки з відстанями між лініями надрізів не менше ніж 40 мм.
Зчеплення покриття вважають міцним, якщо при надрізі покриття не буде відшаровуватися.
7.8 Липкість антикорозійного покриття (5.5.2) перевіряють при температурі навколишнього повітря від 15 до 30°С шляхом легкого притискання до покриття виробу чистого аркуша паперу згідно з ГОСТ 18510.
Покриття вважають не липким, якщо після зняття паперу на ньому не залишається слідів покриття.
Липкість покриття перевіряють не раніше ніж через 24 год після нанесення його на виріб.
7.9 Перевірка герметичності труб та фасонних частин (5.2.8)
7.9.1 Пристрої, матеріали та устаткування:
- стенд, обладнаний манометром з ціною поділки не більше ніж 0,01 МПа (0,1 кгс/см2);
- насос, який створює гідравлічний тиск 0,2 МПа (2 кгс/см2);
- заглушки (глухі та з патрубками).
7.9.2 Проведення перевірки
Труби та фасонні частини у зібраному вигляді розташовують на стенді, і на найближчий до насосу отвір встановлюють заглушку з патрубком для приєднання до насоса, а на інший отвір встановлюють заглушку з патрубком для зливання води. Якщо є інші отвори, тоді на них встановлюють глухі заглушки. За допомогою насоса досліджуваний відрізок трубопроводу заповнюють водою, перекривають вентилем чи іншим запірним пристроєм патрубок для зливу води і створюють у ньому тиск не менше ніж 0,1 МПа (1,0 кгс/см2). Такий тиск підтримують не менше 15 с, протягом яких виконують огляд з'єднань ділянки трубопроводу.
7.9.3 Результати перевірки
Ділянку трубопроводу вважають герметичною, якщо під час огляду не буде виявлено течі води через її стінки чи розтрубні з'єднання, запотівання зовнішніх поверхонь труб або фасонних частин.
8 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
8.1 Труби та фасонні частини перевозять усіма видами транспорту відповідно до правил перевезення вантажу, які діють на транспорті даного виду.
8.2 Труби слід зберігати розсортованими відповідно до умовних діаметрів, фасонні частини - за типами та типорозмірами в умовах, що виключають можливість механічних пошкоджень виробів.
9 ВКАЗІВКИ ЩОДО МОНТАЖУ ТА ЕСПЛУАТАЦІЇ
9.1 Монтаж труб та фасонних частин повинен здійснюватися за технологією, що забезпечує їх працездатність та герметичність з'єднань відповідно до будівельних норм та правил.
9.2 Труби та фасонні частини можуть з'єднуватись між собою методом зачеканення розтрубів просмоленим пасмом та цементом чи заливкою підігрітою сіркою, а також за допомогою гумової ущільнювальної манжети.
10 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
10.1 Виробник гарантує відповідність труб та фасонних частин до них вимогам даного стандарту при дотриманні правил транспортування, зберігання, монтажу та експлуатації.
10.2 Гарантійний строк зберігання - 3 роки з дня виготовлення.
Гарантійний строк експлуатації - 2 роки з дня введення об'єкта в експлуатацію чи продажу в межах гарантійного строку зберігання.
Ключові слова:труби чавунні каналізаційні, фасонні частини, система внутрішньої каналізації будівель.