"Банкiвська спiльнота вiтає iнiцiативи держави, що повиннi полегшити непросте життя українцiв в умовах вiйни. Водночас банки є об'єктами критичної iнфраструктури, суб'єктами господарювання, якi теж зазнають збиткiв i втрат вiд вiйни... Нам важливо розумiти, як збитки за заставне зруйноване росiянами майно будуть компенсованi банкам, зокрема терористичною державою рф", - зазначила вона.
Асоцiацiя провела опитування серед банкiв щодо того, на яку суму можуть бути списанi такi кредити (на придбання житла чи авто), повiдомляє "Україна Комунальна".
"За iнформацiєю, яку надали НАБУ одинадцять банкiв, серед яких однi з найбiльших у країнi, кредити, що потенцiйно пiдпадають пiд анулювання, становлять: за житло - 836,731 млн. грн., а за авто - 47,1 млн. грн. Однак загальний обсяг втрат може суттєво вiдрiзнятися вiд наведених цифр", - повiдомила Коробкова.
Таким чином, сумарно банки можуть списати подiбних позик майже на 900 млн. грн.
В асоцiацiї пiдкреслюють, що такi цифри є попередньою аналiтикою, адже банки поки точно не знають, скiльки заставного майна зруйновано, а скiльки вцiлiло на непiдконтрольних територiях. Також немає розумiння, скiльки заставного майна ще буде зруйновано пiд час бойових дiй та терористичних атак рф.
Олена Коробкова також пiдкреслює, що у банках сформувався досить значний обсяг непрацюючих (проблемних) кредитiв. Станом на кiнець лютого цей показник у сегментi "фiзособи плюс ФОПи" складав 72,8 млрд. грн., або 32,4% портфеля кредитiв фiзособам. За перiод з лютого 2022 р. обсяг проблемних кредитiв фiзосiб зрiс на 28,4 млрд. грн. (або на 64%).
"Що означають цi показники? Насамперед, вони є ознакою негативного тренду: обсяг непрацюючих кредитiв зростає. Маємо ризик, що "прощення" кредитiв без розробки компенсаторних механiзмiв цю тенденцiю, на жаль, може пiдсилити", - зазначають у НАБУ.
По iнформацiї ProfiDOM.com.ua, подальше зростання обсягу проблемних кредитiв може стати гальмом для кредитування банками економiки.
Банки будуть переоцiнювати ризики через досвiд дефолтiв i повiльнiше нарощувати кредитування. У такому випадку всi зусилля, спрямованi на розвиток доступної iпотеки, можуть бути нiвельованi.
"Якщо ситуацiя не ставатиме зрозумiлiшою в контекстi компенсаторних механiзмiв, вiд нас можуть пiти деякi банки з iноземним капiталом, чого не хотiлось би. Головний меседж - банкам потрiбнi компенсаторнi механiзми i НАБУ готова допомагати з напрацюванням можливих варiантiв", - пiдкреслює голова ради асоцiацiї.
Такi механiзми можуть бути розробленi на основi репарацiй чи арештованих коштiв росiян. З цього питання банкiвська асоцiацiя проводить дiалог з владою для вирiшення проблеми.