ДБН 360-92**. Містобудування. Планування і забудова міських і сільских поселень

Оцените
(8 голосов)

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України.

Ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

Дані норми розраховані на перехідний період - до розробки загальної концепції нормативної бази України в галузі містобудування і капітального будівництва.

При проектуванні поселень України поряд з положеннями цих норм слід також керуватися СанПіНом "Планування і забудова населених місць України", ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень", вимогами інших чинних нормативно-інструктивних документів.

 

1 Загальні Положення

1.1 Проектування міських і сільських поселень повинне ґрунтуватися на законах України, які мають основне значення для містобудування, і регіональних програмах щодо вирішення найважливіших соціальних, екологічних та економічних проблем.

1.2 Міські та сільські поселення треба проектувати як елементи єдиної системи розселення України з урахуванням територіально-адміністративного поділу, соціально-економічного і природно-містобудівного районування.

Фізико-географічне і містобудівне районування території України наведені у додатках 1.1, 1.2.

1.3 Основою проектування, планування і забудови міських і сільських поселень повинна бути попередньо розроблювана концепція їх соціально-економічного розвитку, яка забезпечить реалізацію прав і свобод населення відповідно до Конституції України.

Концепція повинна розглядатися на альтернативній основі і до затвердження розглядатися й обговорюватися професіональними та громадськими організаціями, жителями населених пунктів.

1.4 Розвиток системи розселення повинен спиратися на ту мережу міських і сільських поселень, яка склалася, включаючи агломерації існуючі і ті, що формуються. Проектування нових поселень передбачається у зв'язку з потребою розміщення нових промислових підприємств, розробки корисних копалин тощо, а також у зв'язку з виселенням населення із зон катастроф, які відбулися, або потенціальних, зон екологічних лих та ін.

Примітка. Розміщення дачних поселень та садівницьких товариств у приміських зонах передбачається на землях, які не можуть бути використані для перспективного територіального розвитку міських і сільських поселень.

1.5 Міські та сільські поселення залежно від проектної кількості населення на розрахунковий термін поділяються на групи (таблиця 1.1).

1.6 Для забезпечення територіальних умов розвитку міст на довгострокову перспективу, а також розміщення і будівництва споруд, пов'язаних з функціонуванням міського господарства, треба на прилеглих до міста територіях виділяти приміські зони багатофункціонального призначення. У їхньому складі треба виділяти території зелених зон міст, призначених для організації відпочинку населення, поліпшення мікроклімату, стану атмосферного повітря і санітарно-гігієнічних умов.

Приміську зону слід проектувати одночасно з генеральним планом міста як єдиний господарський і планувальний комплекс з розробкою пропозицій, спрямованих на економічний і соціально-культурний її розвиток і структурно-територіальну організацію.

Таблиця 1.1

------------------------------------------------------------------

|        Групи поселень         |      Населення, тис.чол.       |

|                               |--------------------------------|

|                               |     міст      |   сільських    |

|                               |               |    поселень    |

|-------------------------------+---------------+----------------|

|Найзначніші (крупніші)         |Понад 1000     |                |

|-------------------------------+---------------+----------------|

|Значніші (крупні)              |Понад 500 до   |Понад 5 Понад 3 |

|                               |1000           |до 5            |

|-------------------------------+---------------+----------------|

|Великі                         |Понад 250 до   |Понад 1 до 3    |

|                               |500            |Понад 0,5 до 1  |

|-------------------------------+---------------+----------------|

|Середні                        |Понад 100 до   |Понад 0,2 до 0,5|

|                               |250 Понад 50 до|                |

|                               |100            |                |

|-------------------------------+---------------+----------------|

|Малі*)                         |Понад 20 до 50 |Понад 0,05 до   |

|                               |Понад 10 до 20 |0,2 До 0,05 -   |

|                               |До 10          |                |

|----------------------------------------------------------------|

|---------------                                                 |

|     *) До групи малих міст входять селища міського типу        |

------------------------------------------------------------------

1.7 Рівень соціально-економічного розвитку поселення, що проектується, визначається з урахуванням пріоритетності соціальних та екологічних критеріїв на основі комплексної оцінки території, виходячи з повного розкриття потенціальних ресурсних можливостей і потреб населення, планів соціально-економічного розвитку даного поселення. При цьому треба встановити види діяльності, розвиток яких повинен бути стимульований, припинений або обмежений у поселенні, що проектується, або в групі взаємопов'язаних поселень, а також визначити зрушення у галузевій структурі існуючого комплексу за кількістю зайнятих і змін у функціональному використанні території. Розвиток соціальної інфраструктури повинен бути намічений, виходячи із забезпечення цільових показників життєвих умов.

 

2 Загальна організація міських і сільських поселень Функціонально-планувальна структура міських поселень

2.1 Територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в т.ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну.

2.2 До сельбищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т.ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

2.3 Виробнича територія призначена для розміщення промислових підприємств і пов'язаних з ними виробничих об'єктів, у т.ч. комплексів наукових установ з дослідними підприємствами, комунально-складських об'єктів, підприємств з виробництва та переробки сільськогосподарських продуктів; санітарно-захисних зон промислових підприємств; об'єктів спецпризначення (для потреб оборони); споруд зовнішнього транспорту і шляхів позаміського й приміського сполучення внутрішньоміської вулично-дорожної і транспортної мережі; ділянок громадських установ і місць загального користування для населення, що працює на підприємствах міста.

Примітка. Промислові підприємства, які не виділяють у навколишнє середовище екологічно шкідливих, токсичних, пилоподібних і пожежонебезпечних речовин, не створюють підвищених рівнів шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань, не вимагають під'їзних залізниць, допускається розміщувати у межах сельбищних територій або поблизу них з дотриманням санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог.

2.4 До ландшафтно-рекреаційної території входять озеленені й водні простори у межах забудови міста і його зеленої зони, а також інші елементи природного ландшафту. До її складу можуть входити парки, лісопарки, міські ліси, ландшафти, що охороняються, землі сільськогосподарського використання та інші угіддя, які формують систему відкритих просторів; заміські зони масового короткочасного і тривалого відпочинку, міжселищні зони відпочинку; курортні зони (у містах і селищах, що мають лікувальні ресурси).

2.5 Удосконалення і розвиток планувальної структури міста слід пов'язувати з історичною зоною міста, його історико-архітектурним опорним планом і зонами охорони пам'яток історії, культури і природи (розділ 11).

2.6 Для забезпечення необхідних функціональних зв'язків місць розселення з місцями прикладення праці й відпочинку, установами культурно-побутового обслуговування, а також для зниження витрат часу на пересування населення слід формувати відносно стійкий трудовий баланс проживаючих і працюючих у межах основних структурно-планувальних елементів міста (планувальних районів, зон).

Примітка. Функціональну організацію, величину, місткість, межі основних структурно-планувальних елементів міста, кількість останніх треба визначати, виходячи з місцеположення і концентрації основних функцій.

У малих, середніх і великих містах з компактною планувальною структурою працезбалансованості треба досягти у масштабі всього міста.

2.7 При визначенні місткості основних структурних одиниць міста - планувальних районів у великих і значних містах - треба орієнтуватися на такі показники: кількість населення повинна становити від 100 до 300 тис.чол.; трудящих у містоутворюючому комплексі - від 30 до 100 тис.чол.; у містах, які характеризуються великим розчленуванням планувальної структури, особливо у містах добувної промисловості (які формуються на базі окремих територіальне закріплених виробництв і розселення - шахт, колишніх шахтарських селищ та ін.), населення планувального району становить від 50 до 120 тис.чол.

У найзначніших містах з кількістю населення понад 1 млн. жителів за наявності потужних комплексів машинобудування і важкої індустрії, зосереджених у великих промислових виробничих зонах, треба формувати праце- і соціально збалансовані сельбищно-виробничі утворення - планувальні зони, кількість населення яких не повинна перевищувати 450-900 тис.чол.

2.8 Формування планувальних зон у найзначніших містах з населенням понад 1 млн. жителів треба здійснювати шляхом поєднання комплексних сельбищно-виробничих районів з високим ступенем працезбалансованості, сельбищних, промислових районів з формуванням багатофункціональних центрів прикладення праці та обслуговування.

2.9 Для досягнення високого соціально-економічного ефекту формування планувальної структури міста треба прагнути до компактного розвитку його плану, що досягається підвищенням інтенсивності використання території під основні функції. При цьому треба враховувати неоднорідність функціонально-планувальних якостей міських територій, які значною мірою визначаються різною інтенсивністю їх освоєння і неоднаковими умовами транспортної доступності.

Цінність ділянки міської території треба визначати за оцінками її доступності відносно житлових районів, місць прикладення праці, установ обслуговування загальноміського значення, місць масового відпочинку з урахуванням їх розміщення у зонах різної містобудівної якості (додаток 2.1).

2.10 У містах із складними інженерно-геологічними умовами треба передбачати у межах їх територій або у приміських зонах майданчики для розміщення частини населення цих міст при раптових катастрофах, повені тощо. Там же слід передбачити комплекс інженерного обладнання для забезпечення тимчасового проживання населення.

Система громадських центрів міст

2.11 У межах основних структурно-планувальних елементів міста треба передбачати території для розміщення об'єктів і установ культурно-побутового обслуговування населення. Місця їх концентрації формуються як громадські центри різних рівнів.

Кількість, склад, розміщення громадських центрів у плані міста приймаються з урахуванням його величини, функціонально-планувальної структури, історичних особливостей формування міського плану, ландшафтно-природних особливостей, а також ролі міста у системі розселення.

Примітка. У найзначніших містах на в'їздах треба розміщувати громадські центри для обслуговування населення приміської зони.

2.12 Загальноміський центр треба розглядати як просторову систему, до складу якої, крім центрального ядра і прилеглої центральної зони, входять взаємозв'язані з ним центри найбільш великих планувальних районів, зон або інших структурно-планувальних елементів.

Залежно від розмірів і планувальної організації загальноміського центру треба у його межах створювати систему взаємозв'язаних громадських просторів з виділенням головної площі, вулиці, пішохідних вулиць і зон.

2.13 При визначенні площі загальноміського центру і його ядра треба враховувати кількість населення, адміністративне значення, масштаби територіального розвитку міста, місцеві містобудівні й природні умови.

Для визначення площі громадських територій загальноміського центру і його ядра треба орієнтуватися на питомий показник 5-8 кв.м/люд., виходячи із перспективної кількості населення міста.

Примітка 1.У південних містах, розташованих у IIIБ і IVБ кліматичних підрайонах, треба прагнути до зниження показника витрачання територій (до 4 кв.м/люд.), крім зон підвищеної сейсмічності.

Примітка 2.У містах IIВ і IIIВ кліматичних підрайонів, у малих і курортних містах питомий показник може бути збільшений на 15-30%, але становити не більше 10-12 кв.м/люд.

Питома вага території для системи загальноміського центру і його основних елементів у балансі територій міста і центру становить, відсотків:

------------------------------------------------------------------

|Центр міста (від площі міста)   |3,5-5,0 для найзначніших і     |

|                                |значних міст 6,0-8,0 для       |

|                                |інших груп міст                |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Ядро центру міста (від площі    |30-35 для усіх категорій міст  |

|центру)                         |                               |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Громадські території у ядрі     |70 і більше                    |

|центру (від площі центру)       |                               |

------------------------------------------------------------------

Інтенсивність освоєння ядра центру, ефективна з точки зору містобудівної цінності, наведена у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

------------------------------------------------------------------

|  Територія за функціональним  |       Щільність, люд./га       |

|         призначенням          |                                |

|-------------------------------+--------------------------------|

|Сельбищна                      |110-150 проживаючих             |

|-------------------------------+--------------------------------|

|Житлова                        |400-500 проживаючих             |

|-------------------------------+--------------------------------|

|Виробнича                      |450-500 працюючих               |

|-------------------------------+--------------------------------|

|Громадських установ            |150-200 працюючих               |

------------------------------------------------------------------

2.14 Загальноміський центр треба розвивати як поліфункціональну систему, яка має такі функції: управління; громадську, ділову, культурно-освітню й культурно-видовищну діяльність; торгівлю; громадське харчування, побутове й комунальне обслуговування; зв'язок, транспорт, житло, відпочинок, туризм.

До складу загальноміського центру можуть входити функціональні об'єкти науково-виробничої діяльності, охорони здоров'я, за винятком лікарень, диспансерів та інших установ, які потребують розміщення в окремих зонах.

2.15 У системі загальноміського центру, виходячи з його функціональної структури, у зонах концентрації установ відповідних функцій треба формувати громадські комплекси (центри) моно- або поліфункціонального профілю.

Найважливіші в архітектурно-планувальному відношенні монофункціональні комплекси (центри) формуються важливими установами і відповідними будинками і спорудами. До них належать: адміністративні (державні, обласні, міські) комплекси, значні ділові, інформаційні, культурно-освітні, видовищні, меморіальні, торговельні та ін., - їх треба розміщувати у межах центрального планувального району в ядрі центру і насичувати супутніми функціями.

Поліфункціональні комплекси (центри) слід формувати діловими, торговельними, культурно-видовищними установами і розміщувати як у центральному ядрі, контактній до нього зоні на в'їздах у ядро або загальноміський центр, у центральному планувальному районі (зоні), так і на головних осях інших планувальних районів (зон) міста.

При формуванні поліфункціональних комплексів (центрів) загальноміського значення у периферійних планувальних районах (зонах) до них повинні входити адміністративно-управлінські та науково-дослідні установи, пов'язані з розташованими поблизу промислово-виробничими об'єктами.

Спеціалізовані центри, які створюються на основі спортивних, рекреаційно-оздоровчих, лікувальних, навчально-наукових, науково-виробничих та інших установ і об'єктів, які не потребують великих територій, можуть формуватися у будь-якому планувальному районі (зоні) міста. Ті з них, які для свого розвитку потребують великих майданчиків, треба розміщувати у периферійних планувальних районах (зонах), на в'їздах у місто і у приміській зоні.

2.16 При створенні центрів периферійних планувальних районів (зон) площі їхніх земельних ділянок повинні визначатися виходячи із загального розрахунку потреби у громадських територіях, наведених у п. 2.13. При формуванні їх у комплексі з одним із центрів житлового, рекреаційного або промислово-виробничого району питомий розмір земельної ділянки останнього допускається збільшувати, але не більше як на 30%.

При формуванні житлових районів у центральній зоні їхні громадські центри треба розглядати у загальній системі загальноміського центру.

Територіально-планувальна організація сільських поселень

2.17 Територія сільського населеного пункту за функціональним призначенням повинна поділятися на сельбищну й виробничу.

До сельбищної території входять житлові території, ділянки установ і підприємств обслуговування, парки, сквери, бульвари, вулиці, проїзди, майданчики для стоянки автомашин, водойми.

До виробничих територій входять зони і ділянки підприємств з виробництва й переробки сільськогосподарської продукції, ремонту, технічного обслуговування і зберігання сільськогосподарських машин і автомашин, дільниці комунально-складських та інших об'єктів, дороги, проїзди і майданчики для стоянки автомашин, інші території.

Примітка. До території сільського населеного пункту входять сельбищні та виробничі території, а також присадибні ділянки, включаючи землі фермерських та індивідуальних господарств, майданчики населеного пункту.

2.18 При реконструкції сільських населених пунктів слід передбачати:

поліпшення санітарно-гігієнічних умов життя населення шляхом упорядкування функціонального зонування, яке склалося, виносу сільськогосподарських підприємств у виробничу зону, виносу транзитних автодоріг, заходів щодо захисту від повені, зсувів, підтоплення підґрунтовими водами тощо;

упорядкування і благоустрій мережі вулиць і проїздів при максимально можливому збереженні планувальної структури, яка склалася;

удосконалення забудови на основі збереження існуючих капітальних і придатних для тривалої експлуатації будинків і споруд, поступової заміни старого житлового фонду;

забезпечення найсприятливіших умов для ведення усіх форм сільськогосподарської діяльності, включаючи оренду, фермерське, особисте підсобне господарство, усіма жителями, у т. ч. і тими, які проживають у безсадибних житлових будинках;

поліпшення культурно-побутового обслуговування і створення громадського центру в результаті будівництва установ і підприємств, яких не вистачає;

підвищення ефективності використання території населеного пункту за рахунок освоєння гулящих земель, непридатних для сільськогосподарського використання;

інженерне обладнання, зовнішній благоустрій та озеленення території.

2.19 Громадський центр сільського населеного пункту є його основним структурним елементом, до якого входять головні установи управління і культурно-побутового обслуговування, а також площа для проведення масових громадських заходів.

Площа громадського центру (без урахування парку і площинних спортивних установ) визначається з розрахунку 8-12 кв.м на одного жителя (великі показники - для малих сіл).

Територію громадського центру треба зонувати за функціональним призначенням установ і підприємств, які слід розміщувати.

2.20 3 метою створення сприятливого сприймання забудови громадського центру сільського населеного пункту (1-2 поверхи) і оптимального співвідношення між висотою будинків і довжиною площі 1:6-1:8 відкритий простір треба передбачати не більше 0,15 га у малих населених пунктах і 0,5-0,6 га - у значних.

Розмір вільного майданчика з твердим покриттям для проведення масових громадських заходів слід приймати 700-750 кв.м на 1000 жителів.

2.21 У значних населених пунктах, де в громадському центрі розміщуються будинки культурно-побутових установ, які мають не тільки внутрішньосільське, але й міжселищне значення, установи щоденного обслуговування можуть розміщуватися у підцентрах - з урахуванням нормативних радіусів обслуговування на шляху пішохідного руху до виробничої зони і громадського центру.

 

3 Сельбищна територія

3.1 Архітектурно-планувальну організацію сельбищної території треба здійснювати відповідно до розміру і структури поселень, пов'язуючи з іншими видами територій - виробничою і ландшафтно-рекреаційною. У межах сельбищної території треба передбачати формування взаємозв'язаних зон громадських центрів, житлової забудови, озеленених територій загального користування, нешкідливих місць прикладення праці, а також магістральної та вуличної мережі.

3.2 Для попереднього визначення потреби у сельбищній території приймають укрупнені показники за таблицею 3.1.

 

Таблиця 3.1

------------------------------------------------------------------

| Середня поверховість забудови |   Територія на 1000 люд./га    |

|-------------------------------+--------------------------------|

|9 і більше                     |               7                |

|-------------------------------+--------------------------------|

|4-8                            |               8                |

|-------------------------------+--------------------------------|

|До 3 без земельних ділянок     |               10               |

|-------------------------------+--------------------------------|

|Те саме, із земельними         |               20               |

|ділянками                      |                                |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1-2 у сільських поселеннях     |               50               |

------------------------------------------------------------------

При визначенні розміру сельбищної території слід виходити з потреби кожної сім'ї в окремій квартирі або будинку. Розрахункова житлова забезпеченість визначається диференційовано для міст у цілому та їх районів на підставі прогнозних даних про середній розмір сім'ї з урахуванням застосовуваних типів житлових будинків, планувальних обсягів житлового будівництва, частки фонду, який створюється за рахунок коштів населення.

3.3 Розміщення нового житлового будівництва у містах повинне передбачатися як на вільних територіях, так і в районах реконструкції. Архітектурно-планувальну організацію районів житлового будівництва треба здійснювати з урахуванням містобудівних умов, відповідно до їх місцеположення відносно центру міста; основних архітектурно-планувальних осей і вузлів (існуючих або тих, що проектуються); пам'яток архітектури, культури, заповідних зон; навколишньої забудови з урахуванням її характеру, поверховості; природного оточення.

Примітка. У складних геологічних умовах нове житлове будівництво слід розміщувати переважно на найбільш придатних для забудови територіях з урахуванням містобудівних умов.

3.4 Садибну забудову*) у містах слід розміщувати:

у межах міста переважно на вільних територіях, включаючи ділянки, які раніше вважалися непридатними для будівництва, на територіях реконструйованої забудови, існуючої індивідуальної садибної забудови і тієї, що зберігається, враховуючи необхідність збереження характеру міського середовища, що склалося;

у приміських зонах на резервних територіях, що входять у межу міста, за винятком зелених зон; у нових селищах і тих, що розвиваються, розміщених у межах 30-40-хвилинної транспортної доступності.

---------------

*) Забудова, яка передбачає розміщення малоповерхового, як правило, житлового будинку на присадибній ділянці, а також така, що забезпечує можливість ведення прибудинкового господарства відповідно до правил, установлених місцевою адміністрацією.

Забудова вільних територій і реконструкція житлових кварталів

3.5 У межах сельбищної території формуються основні структурні елементи:

а) житловий квартал (житловий комплекс) - первісний структурний елемент житлового середовища, обмежений магістральними або житловими вулицями, проїздами, природними межами тощо, площею до 20-50 га з повним комплексом установ і підприємств обслуговування місцевого значення (збільшений квартал, мікрорайон) і до 20 га з неповним комплексом.

Примітка 1.Квартали з неповним комплексом установ і підприємств обслуговування, як правило, формуються у малих містах, селищах, а також в умовах складного рельєфу, при реконструкції забудови, яка склалася.

Примітка 2.При садибній забудові площа кварталів з неповним комплексом установ і підприємств обслуговування місцевого значення може бути збільшена.

Примітка 3.У випадку, коли дитячі дошкільні установи і школи розміщені у сусідніх кварталах, безпеку пішохідного руху треба забезпечити через магістральні вулиці;

б) житловий район - структурний елемент сельбищної території площею 80-400 га, у межах якого формуються житлові квартали, розміщуються установи і підприємства з радіусом обслуговування не більше 1500 м, а також об'єкти міського значення. Межами житлового району є магістральні вулиці й дороги загальноміського значення, природні й штучні межі. Житлові райони (відокремлені) можуть формуватися як самостійні структурні одиниці;

в) сельбищний район (житловий масив) - структурний елемент сельбищної території площею понад 400 га, у межах якого формуються житлові райони. Межі його ті самі, що й для житлових районів. Ця структурна одиниця характерна для значних і найзначніших міст і формується як цілісний структурний організм з розміщенням установ обслуговування районного і міського користування.

Житлові райони, що входять до складу сельбищної зони (складові), повинні формуватися у взаємозв'язку з його плануванням і забудовою.

Примітка 1.Розмір і тип основних структурних елементів визначаються містобудівними умовами поселень.

Примітка 2.У значних і найзначніших містах планувальну структуру сельбищної території формують як сельбищні райони, так і житлові, які не входять до складу сельбищних.

3.6* При забудові вільних територій їх функціонально-планувальна і архітектурно-просторова організація, поверховість житлових будинків приймаються відповідно до архітектурно-планувальних особливостей і вимог забудови міста з урахуванням санітарно-гігієнічних, протипожежних, демографічних, архітектурно-композиційних та інших вимог, рівня інженерного обладнання, місцевих умов будівництва.

Житлову забудову, особливо у значних і найзначніших містах, необхідно розміщувати в зонах пішохідної доступності зупинок міського транспорту (з радіусом доступності не більше 500 м). Поза цією зоною допускається розмішувати дитячі дошкільні установи, школи, спортивні майданчики, автостоянки, гаражі.

Примітка 1.Для міст, що розташовані у районах сейсмічністю 7-9 балів, слід застосовувати одно-, двосекційні житлові будинки заввишки не більше 4-х поверхів, а також малоповерхову забудову з присадибними і приквартирними ділянками. Будівництво житлових будинків вище 4-х поверхів може здійснюватись при належному архітектурно-композиційному і техніко-економічному обґрунтуванні з дозволу відповідних державних органів. Будівництво житлових будинків на територіях з сейсмічністю 9 балів не допускається. Проектування будинків в умовах сейсміки повинне вестись на підставі карт сейсмомікрорайонування. Бальність майданчика будівництва необхідно приймати не менше передбаченої чинними нормами для будинків у сейсмічних районах.

Примітка 2*. У житлових кварталах необхідно передбачати відповідно до завдання на проектування спеціальні житлові будинки чи відводити перші поверхи будинків для розселення мало-мобільних груп населення таким чином, щоб забезпечити:

а) відстань від житлових будинків до підприємств торгівлі місцевого значення, установ охорони здоров'я (поліклінік, амбулаторій, диспансерів без стаціонарів), які обслуговують інвалідів і людей похилого віку, не більше 200 м, а в умовах існуючої забудови - не більше 300 м;

б) максимально можливе наближення спеціальних житлових будинків до озеленених територій, місць роботи працездатних інвалідів, зупинок міського транспорту. До спеціальних житлових будинків слід передбачати необхідні проїзди згідно з приміткою до п. 3.11* та приміткою 3 до таблиці 7.1*.

Примітка 3.Розміщення будинків гуртожитків треба здійснювати на спеціально відведених ділянках сельбищної території. Гуртожитки для студентів і учнів навчальних закладів треба розміщувати, як правило, на їх території.

Площа земельних ділянок, перелік майданчиків, що влаштовуються, (спортивних, господарчих тощо) визначається завданням на проектування.

3.7 Розрахункову щільність населення на території житлового району рекомендується приймати від 110-170 люд./га (малі міста) до 190-220 люд./га (найзначніші міста) відповідно для зон міста різної містобудівної цінності (периферійної і центральної).

Щільність населення житлового кварталу з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення слід приймати відповідно до щільності більших структурних елементів у межах 180-450 люд./га.

Примітка 1.Щільність населення житлового району і житлового кварталу слід диференціювати залежно від їх розміщення у структурі міста і приймати: підвищену - у центральній зоні міста, на територіях основних архітектурно-планувальних осей АПВ і вузлів, включаючи станції метро; середню - у серединній зоні міста, у периферійній - на території основних АПВ і вузлів; низьку - у периферійній зоні міста, поза основними АПВ і вузлами.

Примітка 2.У житлових кварталах з неповним комплексом установ і підприємств місцевого значення треба відповідно збільшувати мінімальні щільності населення.

Примітка 3.У житлових кварталах і житлових районах, які розміщуються на осідальних ґрунтах і підроблюваних територіях, слід, крім структурно-планувальних умов, враховувати відповідно їх типи і групу. При цьому на ділянках непідроблюваних і неосідальних територій треба приймати підвищену і, як виняток, середню щільність населення.

Примітка 4.Величина щільності населення може бути зменшена в умовах складного  рельєфу при ухилі понад 20%  і експозиції схилів у межах сектора горизонту 310-50 град.  - до 10%,  якщо схили цієї

орієнтації займають  понад  50%  житлового  кварталу,  а  також  в історичних зонах при відповідному обґрунтуванні.

Примітка 5.Величина щільності населення житлового кварталу може бути прийнята більше як 450 люд./га (у значних і найзначніших містах) при відповідному обґрунтуванні.

3.8* Реконструкція житлової забудови, яка склалася, повинна передбачати: планомірне упорядкування територій; модернізацію старих капітальних будинків, ліквідацію аварійних і малопридатних для проживання будинків; знесення частини придатного для експлуатації фонду з метою вирішення невідкладних загальноміських потреб; винос або перепрофілювання шкідливих у санітарно-гігієнічному і вибухово-, пожежонебезпечному відношенні об'єктів; використання вивільнюваних ділянок для розміщення нового житлового і культурно-побутового будівництва, озеленення, улаштування спортивних і дитячих майданчиків, куточків відпочинку тощо.

Здійснення реконструкції забудови повинне обґрунтовуватися спеціальними техніко-економічними розрахунками, містобудівними і санітарно-гігієнічними вимогами.

Примітка 1.Мінімальну розрахункову площу ділянки для окремого житлового будинку (без розміщення на ній дитячих дошкільних установ і підприємств обслуговування, гаражів, що належать громадянам, фізкультурних і спортивних споруд) необхідно приймати відповідно до кількості його мешканців - не менше як: 30,1-23,3 кв.м/люд. (при забудові до 3 поверхів), 20,2-17,0 кв.м/люд. (4-5 поверхів), 15,3-13,9 кв.м/люд. (6-8 поверхів), 12,2-12,0 кв.м/люд. (9-12 поверхів).

Примітка 2.При будівництві житлових та громадських будинків в існуючих житлових кварталах необхідно передбачати забезпечення нормальних умов експлуатації існуючої забудови. В цьому разі необхідно використовувати будівельні ділянки мінімальної площі, улаштовувати тимчасові під'їзди і пішохідні дороги, дитячі майданчики і господарські ділянки.

3.9 Для поліпшення умов інсоляції в переущільнених районах можливе знесення затінюючих або затінюваних будинків чи їхніх частин, розущільнення забудови, її оздоровленню повинні сприяти також винесення або перепрофілювання малих промислових підприємств або окремих цехів, баз, складів та інших об'єктів, не властивих сельбищній території.

3.10 При перебудові кварталів житлової забудови треба враховувати історико-архітектурну і містобудівну цінність кожного будинку і споруди (розділ 11).

Для вибору етапів і прийомів реконструкції потрібна інвентаризація забудови (включаючи історико-архітектурну) з наступною оцінкою стану житлового фонду щодо історичної цінності і ступеня зносу. Житлову забудову, яка склалася, треба диференціювати за способами реконструкції будинків: регенерація з капітальним ремонтом, реставрацією або повним відновленням; регенерація з капітальним ремонтом і модернізацією; капітальний ремонт, поточний ремонт, поточний і косметичний ремонт; природне вибуття; знесення із заміною новим будівництвом тощо.

3.11* У житлових кварталах треба передбачати в'їзди на їх територію, а також при потребі - наскрізні проїзди в будинках на відстані не більше 300 м один від одного, а при периметральній забудові - не більше 180 м. Примикання проїздів до проїжджих частин магістральних вулиць регульованого руху допускається на відстанях не менше 50 м від перехрестя.

Для під'їзду до груп житлових будинків, великих установ і підприємств обслуговування, торгових центрів треба передбачати основні проїзди, а до будинків, що стоять окремо, - другорядні проїзди, розміри яких приймаються відповідно до таблиці 7.1 цих норм.

На другорядних (односмугових) проїздах треба передбачати роз'їзні майданчики завширшки 6 і завдовжки 15 м на відстані не більше 75 м один від одного. Тупикові проїзди повинні бути завдовжки не більше 150 м і закінчуватися поворотними майданчиками, які забезпечують можливість розвороту сміттєвозів, прибиральних і пожежних машин.

Тротуари, велосипедні доріжки треба підносити на 15 см над рівнем проїздів. Перехрещення тротуарів і велосипедних доріжок треба передбачати в одному рівні з улаштуванням рампи завдовжки відповідно 1,5 і 3 м.

Примітка. До житлових будинків, що стоять окремо, заввишки не більше 9 поверхів, а також до об'єктів, які відвідують інваліди, допускається улаштування проїздів, суміщених з тротуарами при їх довжині не більше 150 м і загальній ширині не менше 4,2 м.

3.12 Відповідно до природно-кліматичних особливостей України (додаток 1.1) при організації забудови треба передбачати захист території житлових груп (дворів) від несприятливих зимових вітрів, пилових бур, а також підвищення аерації влітку, захист від перегрівання, особливо для південних районів держави (розділ 10).

3.13 Відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції і освітленості відповідно до норм (розділ 10), протипожежних вимог (додаток 3.1).

Між довгими сторонами житлових будинків заввишки 2-3 поверхи треба приймати відстані (побутові розриви) не менше 15 м, а заввишки в 4 поверхи і більше - 20 м, між довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м.

Примітка 1.При розміщенні 9-16-поверхових житлових будинків суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань між садибним будинком і довгими сторонами багатоповерхового будинку приймається не меншою за висоту будинку, що зводиться.

Примітка 2.При різних вимогах (протипожежних, санітарно-гігієнічних та ін.) до мінімально допустимих відстаней між будинками і спорудами при проектуванні треба приймати величини, найбільші з них.

3.14 Житлові будинки з квартирами на перших поверхах треба розміщувати, як правило, з відступом від червоних ліній. По червоній лінії допускається розміщувати житлові будинки з вбудованими у перші поверхи приміщеннями громадського призначення, а на житлових вулицях в умовах реконструкції забудови, яка склалася, - житлові будинки з квартирами на перших поверхах тільки як виняток.

Формування малоповерхової високощільної забудови повинне здійснюватися на основі компактного розміщення блокованих житлових елементів при забезпеченні нормативних санітарно-гігієнічних вимог. Мінімальні розміри формованих внутрішніх двориків визначаються вимогами інсоляції при забезпеченні відстані між вікнами квартир, розміщених з протилежного боку, не менше 15 м (побутовий розрив), а також протипожежними вимогами (додаток 3.1), включаючи забезпечення в'їзду пожежних машин. Проїзди у внутрішні дворики треба приймати (у світлі) не менше 3,4 м, заввишки - не менше 4,25 м.

3.15 Озеленення житлових кварталів слід проектувати з урахуванням системи озеленення більших структурних елементів сельбищної території (житлових та сельбищних районів).

Площу озелененої території житлового кварталу слід приймати не менше 6 кв.м на 1 люд. (без урахування шкіл і дитячих дошкільних установ).

Примітка. До площі окремих ділянок озелененої території житлового кварталу входять майданчики для відпочинку, для дитячих ігор, пішохідні доріжки, якщо вони займають не більше 30% загальної площі ділянки.

3.16 При проектуванні житлової забудови слід передбачати розміщення майданчиків, розмір яких і відстані від них до житлових і громадських будинків треба приймати не менші ніж у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

--------------------------------------------------------------------

|    Майданчики    | Питомі розміри  |   Найменші відстані від     |

|                  | майданчиків,    |   майданчиків до вікон      |

|                  | кв.м на 1 люд.  |  житлових і громадських     |

|                  |                 |        будинків, м          |

|------------------+-----------------+-----------------------------|

|Ігрові для дітей  |       0,7       |            12               |

|дошкільного й     |                 |                             |

|молодшого         |                 |                             |

|шкільного віку    |                 |                             |

|------------------+-----------------+-----------------------------|

|Для відпочинку    |       0,1       |            10               |

|дорослого         |                 |                             |

|населення         |                 |                             |

|------------------+-----------------+-----------------------------|

|Для занять        |       0,2       |          10 - 40            |

|фізкультурою      |                 |                             |

|------------------+-----------------+-----------------------------|

|Для господарських |       0,3       |            20               |

|цілей             |                 |                             |

|------------------+-----------------+-----------------------------|

|Для вигулювання   |       0,3       |            40               |

|собак             |                 |                             |

|------------------+-----------------+-----------------------------|

|Для стоянки       |       0,8       |       За табл. 7.5          |

|автомашин         |                 |                             |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка 1.  Відстані від майданчиків для занять фізкультурою|

|установлюються   залежно  від  їхніх  шумових  характеристик;  від|

|майданчиків для сушіння білизни  -  не  нормуються;  відстань  від|

|майданчиків  для  сміттєзбірників  до  фізкультурних  майданчиків,|

|ігрових майданчиків для дітей і відпочинку дорослих треба приймати|

|не  менше  20  м,  а  від  майданчиків  для господарських цілей до|

|найбільш віддаленого входу у житловий будинок - не більше 100 м.  |

|     Примітка 2.  Допускається зменшувати,  але не більше  ніж  на|

|50%,  питомі  розміри  майданчиків:  для дитячих ігор,  відпочинку|

|дорослого населення і занять фізкультурою  у  районах  з  пиловими|

|бурями при створенні закритих споруд;  для господарських цілей при|

|забудові житловими будинками, обладнаними приміщеннями для сушіння|

|білизни,  ліфтами,  сміттєпроводами;  для  занять фізкультурою при|

|формуванні єдиного фізкультурно-оздоровчого комплексу  мікрорайону|

|для школярів і дорослого населення.                               |

--------------------------------------------------------------------

3.17 На території житлових районів, мікрорайонів, кварталів та їх комунальних зон, за винятком зон відпочинку і майданчиків для ігор, допускається улаштування колективних погребів тільки відповідно до проектів, розроблених, погоджених і затверджених у встановленому порядку.

Садибна забудова

3.18* Планувальна організація районів садибної забудови повинна передбачати формування структурних одиниць сельбищної території, їхні розміри, функціональне зонування треба встановлювати, виходячи з величини населеного пункту, містобудівних умов району, забезпечення соціального комфорту проживання, економічності рішення.

На майданчиках, які відводяться під садибну забудову, залежно від їхніх розмірів слід формувати:

а) до 10 га - групу житлових будинків з присадибними ділянками без територій громадського користування;

б) 10-50 га - житлові квартали з неповним комплексом громадського обслуговування;

в) більше 50 га - житловий район з повним комплексом громадського обслуговування місцевого значення.

3.19* Площа території, яку відводять під садибну забудову, повинна забезпечити розміщення обсягів будівництва і формування планувальних одиниць у погодженні з планувальною структурою міста і системою громадських центрів.

Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій.

Гранична площа земельних ділянок, які надаються громадянам для житлового будівництва, встановлюється відповідними місцевими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування відповідно до земельного законодавства.

В умовах забудови, що склалася, присадибна ділянка може бути збережена в існуючих розмірах, якщо це не перешкоджає вдосконаленню планувальної структури населеного пункту.

До площі садибної ділянки включається площа забудови житлових будинків, господарських будівель.

Ширину садиби по фронту вулиці слід приймати залежно від планувальної структури району, рельєфу місцевості, типів житлових будинків, господарських будівель і гаражів з урахуванням забезпечення компактності садибної забудови і дотримання нормативних розривів між будівлями.

Житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній.

Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці.

3.20 Розрахункову щільність населення територій районів садибної забудови слід приймати відповідно до розміру присадибної ділянки (додаток 3.2). Для досягнення максимального рівня щільності доцільно застосовувати блоковану двоповерхову атріумну або килимову забудову площею ділянки 150-350 м. В інших випадках можливі різні планувальні прийоми компоновки садибної забудови (одно-, дворядна, гніздова та ін.).

3.21 На ділянках з ухилом 15-20%о слід застосовувати терасну забудову. Кількість ярусів повинна бути не більше 4-5 при даних ухилах і одному підході, а при двох підходах може бути більшою.

При терасній забудові слід передбачати проїзди для пропуску пожежних машин і зовнішні сходи - пішохідні шляхи, які їх з'єднують. Відстань між проїздами і зовнішніми сходами повинна бути не більшою як 100 м.

Для структурної побудови терасної забудови слід використовувати:

окремо розташовані блок-квартири із зовнішніми сходами, які обслуговують одну або дві квартири, що стоять окремо, на одному ярусі;

блоки з двох квартир із зовнішніми сходами на дві квартири;

будинки коридорного або галерейного типу з квартирами на одному ярусі, об'єднаними коридором по межі із схилом або галереєю уздовж зовнішньої межі терас.

3.21а* У районах садибної забудови розміщення об'єктів соціальної сфери слід передбачати на територіях загального користування, на спеціально відведених ділянках, у складі громадських центрів або у вигляді окремих споруд. Допускається розміщення цих об'єктів у житлових будинках на садибних ділянках при обов'язковому дотриманні державних будівельних, санітарних, протипожежних норм і правил та наявності вільної території для забезпечення розмірів земельних ділянок під об'єкти відповідно до вимог, наведених у таблиці 6.1.

3.22 У районах садибної забудови при потребі, крім вуличної мережі (розділ 7), слід формувати мережу внутрішньоквартальних проїздів. Ширина їхньої проїжджої частини з однією смугою руху приймається 3,5 м, з двома - 5,5 м. На односмугових проїздах передбачаються роз'їзди (п. 3.11).

Довжина тупикових проїздів повинна бути не більше 150 м. Проїжджа частина тупикових проїздів повинна закінчуватися кільцевими об'їздами радіусом по осі проїзду не менше 10 м або майданчиками для розвороту розмірами 12 м х 12 м кожна. До житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін, придатні для проїзду пожежних машин.

3.23 У посадках уздовж вулиць поряд з декоративними деревами і чагарниками доцільно висаджувати плодові. Озеленення вулиць завширшки 12 м і менше слід здійснювати за рахунок палісадників.

При групах будинків треба передбачати озеленені ділянки з дитячими ігровими майданчиками.

3.24* У містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські будівлі та гаражі, вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього, або у вигляді окремої будівлі.

Господарські будівлі для утримання худоби, інших тварин і птиці допускаються в селищах міського типу, а також у міських районах садибного житлового будівництва, де згідно з нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування та державного нагляду дозволено їх утримання. Розташування цих будівель на присадибних ділянках слід виконувати відповідно до місцевих правил забудови для сільських населених пунктів.

Розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими будинками не допускається.

Розміщення гаражів слід передбачати переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині ділянки.

3.25* Протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1).

Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до "Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой застройки" та СНІП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение" як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках.

Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

3.25а* Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.

Таблиця 3.2а*

--------------------------------------------------------------------

| Будівлі та |                    Відстань, м                      |

|  споруди   |-----------------------------------------------------|

|            |Господарські| Майданчики | Фільтруючий |   Септик    |

|            |  будівлі   |    для     |   колодязь  | продукти-   |

|            |(сараї) для | компосту,  |  продукти-  |  вністю,    |

|            |  худоби,   |  дворові   |   вністю,   | куб.м/добу  |

|            | свійських  | вбиральні, |  куб.м/добу |             |

|            | тварин та  |  сміттє-   |-------------+-------------|

|            |   птахів   |  збірник   | до 1 |1-3   | до 1 |1-3   |

|            | площею до  |            |      |      |      |      |

|            |  50 кв.м   |            |      |      |      |      |

|------------+------------+------------+------+------+------+------|

|Житлові     |     15     |     15     |  8   |  10  |  5   | 8    |

|будинки та  |            |            |      |      |      |      |

|літня кухня |            |            |      |      |      |      |

|------------+------------+------------+---------------------------|

|Питний      |     20     |     20     |Згідно з приміткою 3       |

|колодязь    |            |            |                           |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка 1.  Господарські будівлі і гаражі  сусідніх  ділянок|

|допускається об'єднувати.                                         |

|     Примітка 2.  Господарські  приміщення для утримання худоби та|

|птиці площею  до  50  кв.м  допускається прибудовувати до одно- та|

|двоквартирних житлових будинків  (крім  будинків,  розташованих  в|

|IVкліматичному  районі)  за умови ізоляції від житлових кімнат та|

|кухонь не менше ніж трьома підсобними приміщеннями.               |

|     Примітка 3.  При   продуктивності   місцевих   каналізаційних|

|очисних споруд до 3 куб.м на добу  водозабірні  споруди  місцевого|

|господарсько-питного  водопостачання  допускається  розміщувати на|

|відстані 40-50 м вниз за течією ґрунтових вод,  20-25 м  вверх  за|

|течією і  25-30  м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових|

|вод. Відстані від артсвердловин та колодязів до окремих будівель і|

|споруд  та  інших  джерел  забруднення  слід приймати 20 м.  Місце|

|розташування водозабірних споруд  повинне  бути  вверх  за  течією|

|ґрунтових  вод  і  вище  стосовно  до  розташування каналізаційних|

|споруд. За неможливості забезпечення цієї відстані в межах ділянки|

|слід  влаштовувати  свердловини,  колодязі  або  каптажі для групи|

|будинків, які розміщуються вздовж житлових вулиць із відступом від|

|червоної лінії  на  2,5-5 м на майданчиках розміром 2,5 м х 3 м із|

|твердим покриттям та ухилом не більше 4-5%0.                      |

|     Примітка 4.    Відстані   до   інших   джерел   забруднювання|

|встановлюються відповідними  нормативними  документами  за  кожним|

|конкретним  фактором  (шум,  вібрація,  електромагнітні коливання,|

|радіація,  джерела забруднення  повітря  та  інші).  Відстані  від|

|будинків  та  споруд  до  дерев  та  кущів  слід приймати згідно з|

|таблицею 5.2.                                                     |

|     Примітка 5.  Вигрібні  ями  дворових  вбиралень  повинні бути|

|виконані з конструкцій,  які запобігатимуть  фільтрації  фекальних|

|стоків у ґрунт.                                                   |

--------------------------------------------------------------------

3.25б* За відсутності інженерних мереж міської (селищної) каналізації слід передбачати каналізування садиб з використанням місцевих очисних споруд, проект яких погоджений з органами санепідслужби. Обладнання внутрішньодомової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб забороняється.

3.25в* На території районів садибної забудови слід передбачати розміщення майданчиків для ігор дітей дошкільного і молодшого шкільного віку та занять фізкультурою, автостоянок для тимчасового зберігання, майданчиків для сміттєзбірників загального користування. Питомі розміри майданчиків для ігор дітей та автостоянок допускається зменшувати відносно показників, наведених у таблиці 3.2, але не більше ніж на 30%. Майданчики для сміттєзбірників загального користування слід розміщувати на відстані не менше ніж 20 м від стін житлового будинку, їх розміри та кількість визначаються розрахунком.

3.26 Відповідно до санітарних вимог майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб, сараї для утримання худоби і птиці - не ближче 12 м. Господарські будівлі й гаражі допускається об'єднувати на суміжних ділянках.

Садибна забудова площею ділянок менше 600 кв.м повинна забезпечуватися централізованим водопроводом, а малоповерхова забудова площею приквартирних ділянок менше 300 кв.м - водопроводом і каналізацією.

Сельбищна територія сільських поселень

3.27 Основним типом житлової забудови у сільських населених пунктах є одно-, двоповерхова з присадибними ділянками і господарськими будівлями для ведення особистого підсобного господарства.

Сельбищна територія сільських поселень не повинна перетинатися автомобільними дорогами I, IIі IIIкатегорій, а також дорогами, призначеними для руху сільськогосподарських машин.

3.28 Розміри присадибних земельних ділянок у сільських населених пунктах установлюються сільською Радою відповідно до чинного Земельного кодексу України. Для підвищення компактності забудови присадибна ділянка може бути розділена на дві частини: приквартирну, яку виділяють біля будинку, і ділянку для городу, яку виділяють за межами житлової зони.

Розмір частини присадибної земельної ділянки, яку виділяють біля будинку, визначається завданням на проектування за місцевими умовами з урахуванням наявності садибного фонду і демографічної структури населення. Решта присадибної ділянки виділяється за межами житлової зони.

 

Примітка. В умовах забудови, що склалася, розмір присадибної ділянки біля будинку може бути збережений, якщо він не перевищує норми, встановленої законодавством, і не перешкоджає удосконаленню планувальної організації населеного пункту.

3.29 Перелік і граничні розміри господарських і побутових будівель і споруд, які зводяться на присадибних ділянках, визначаються завданням на проектування.

3.30 Спорудження надвірних господарських будівель по лінії забудови вулиць і проїздів забороняється, їх треба зводити у глибині садиби з дотриманням санітарних і протипожежних вимог.

 

Примітка. Допускається розміщення гаража по лінії забудови за умови погодження з місцевими органами архітектури і містобудування.

Допускається прибудова господарських сараїв (у тому числі для худоби і птиці) до садибних і блокованих житлових будинків за проектами, затвердженими у встановленому порядку.

3.31 Дворову вбиральню і компостосховище рекомендується розміщувати безпосередньо біля сараю для худоби на відстані не менше 15 м від житлових будинків і 20 м від джерела водопостачання (колодязя), обов'язково враховуючи напрямок ухилу ділянки.

3.32 Житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній вулиць: магістральних - не менше 6 м, житлових - не менше 3 м. Територія між червоною лінією і лінією забудови одно-, двоквартирних і блокованих будинків із земельними ділянками біля квартир входить до загальної площі ділянки.

3.33 Відповідно до структури житлової забудови при влаштуванні різних майданчиків і місць відпочинку для дорослих відстані від вікон житлових і громадських будинків слід приймати: до фізкультурних майданчиків - не менше 25 м, до господарських (для чищення меблів та одягу, сушіння білизни, сміттєзбірників) - не менше 20 м.

Господарські майданчики слід розміщувати не далі 100 м від найвіддаленішого входу в житловий будинок. До майданчиків для сміттєзбірників слід передбачати під'їзди.

3.34 При забудові будинками з пічним опаленням із дров'яними кухонними плитами і колонками слід передбачати приміщення для зберігання палива, які бажано розміщувати групами на відокремлених ділянках та ізолювати зеленими насадженнями від прилеглої території. Сараї для зберігання палива (при відповідних обґрунтуваннях) дозволяється влаштовувати у підвалах житлових будинків.

Сараї проектуються з розрахунку:

а) при пічному опаленні - не менше 5 кв.м на одну квартиру;

б) при центральному опаленні і наявності газових плит і колонок - з розрахунку 0,8 кв.м на 1 люд., але не менше 4 кв.м на одну квартиру.

При опаленні будинків рідким паливом місткості з горючою рідиною на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1, п. 3).

3.35 Сараї для домашньої худоби, кроликів, нутрій, лисиць і птиці треба розміщувати на відстані від житлових будинків відповідно до протипожежних і санітарних норм: одинокі або подвійні - не менше 15 м; групові до 8 блоків - не менше 25 м, від 8 до 30 блоків - не менше 50 м від найближчого будинку і не більше 150 м від найвіддаленішого, більше 30 блоків - за межами житлової забудови. Відстань від сараїв до джерел питного водопостачання повинна бути не менше 20 м. Площа забудови групи зблокованих сараїв не повинна перевищувати 800 м2. Відстань між групами сараїв слід приймати за нормами протипожежних розривів залежно від ступеня їх вогнестійкості (додаток 3.1).

3.36 Будинки гуртожитків, як правило, слід розміщувати: для учнів середніх спеціальних і професійно-технічних навчальних закладів - на земельних ділянках, призначених для цих навчальних закладів; для колгоспників, робітників і службовців - на відокремлених ділянках житлової території. Норму площі земельної ділянки на одного жильця в гуртожитку слід приймати залежно від кількості жильців:

------------------------------------------------------------------

|а) місткість гуртожитку,  |     50     |    100     |   200;    |

|чол.                      |            |            |           |

|--------------------------+------------+------------+-----------|

|б) площа ділянки на одного|     45     |     35     |    30.    |

|мешканця, кв.м            |            |            |           |

------------------------------------------------------------------

На земельній ділянці гуртожитків слід передбачати майданчики для відпочинку, ігор та фізкультури (див. п. 3.33).

3.37 Відстані між житловими, громадськими, житловими і громадськими будинками слід приймати відповідно до поверхні будинку, що затіняє, і не менше величин, наведених у таблиці 3.3.

Санітарні розриви від шкіл, дитячих і лікувальних установ до житлових і громадських будинків при розміщенні їх з боку дитячих кімнат, класів і палат слід приймати не менше 2,5 висот протилежного найвищого будинку (не баштового типу).

Таблиця 3.3

------------------------------------------------------------------

|            Тип розриву            |  Кількість  |   Величина   |

|                                   |  поверхів   |  розриву, м  |

|-----------------------------------+-------------+--------------|

|Між поздовжніми сторонами будинку  |    2-4      |      20      |

|-----------------------------------+-------------+--------------|

|Між поздовжніми сторонами і торцями|    2-4      |      15      |

|будинків                           |             |              |

|-----------------------------------+-------------+--------------|

|Між торцями будинків, які мають    |    2-4      |      15      |

|вікна із житлових кімнат           |             |              |

|-----------------------------------+-------------+--------------|

|Між торцями будинків, які не мають |    2-4      |      За      |

|вікон із житлових кімнат           |             |протипожежними|

|                                   |             |   вимогами   |

|                                   |             |(додаток 3.1) |

|-----------------------------------+-------------+--------------|

|Між одноповерховими будинками      |      1      |   Те саме    |

------------------------------------------------------------------

Забудова нових і реконструкція існуючих територій дачних і садівницьких товариств та об'єднань громадян

3.38* Території дачних і садівницьких товариств і об'єднань в залежності від їх розміщення розділяються на дачні і садівницькі поселення та райони. Дачні і садівницькі поселення розміщуються за межами населених пунктів.

Дачні і садівницькі райони - це переважно існуючі території дачних і садових товариств, що розташовані в межах існуючих населених пунктів або безпосередньо прилягають до них і можуть бути адміністративно приєднані до території існуючого населеного пункту.

3.39* Будівництво нових дачних та садівницьких районів в межах міських населених пунктів не допускається.

3.40* Будівництво нових дачних та садівницьких поселень на територіях, де діють планувальні обмеження, встановлені чинним законодавством, санітарними нормами та правилами, а також на резервних позаміських територіях, які передбачені містобудівною планувальною документацією для подальшого розвитку міст та поселень, інженерної і транспортної інфраструктури, не допускається.

3.41* Території дачних та садівницьких поселень (районів) призначаються для організації позаміського відпочинку громадян, ведення садівницького та городницького господарства з можливістю розташування садових або дачних будинків.

Дачний будинок - це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Садовий будинок - будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.

3.42* Дачні поселення слід розміщувати, як правило, у місцевості, яка має рекреаційні якості, у тому числі біля рік та водоймищ, лісових масивів за умови додержання природноохоронних вимог. Садівницькі поселення - на землях, які придатні для ведення садівництва та городництва.

3.43* У межах одного поселення або району можуть передбачатися і змішані типи використання земельних ділянок для відпочинку, ведення садівництва та городництва, з будівництвом як дачних, так і садових будинків.

3.44* Граничний розмір площі земельних ділянок, що надаються громадянам для ведення дачного або садівницького господарства, встановлюється місцевими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах норми, що встановлена земельним законодавством України.

3.45* Дачні та садівницькі райони (поселення) розділяються на малі - від 30 до 100 ділянок, середні - від 101-300, крупні - більше ніж 300.

Територія дачного чи садівницького поселення (району) розділяється на зони індивідуального (садові чи дачні ділянки) та загального користування (вулично-дорожня мережа та громадські будівлі). Зона індивідуального користування з вулично-дорожньою мережею повинна складати до 90% від загальної території поселення (району).

У разі проведення робіт з осушення (зрошення, влаштування водоймищ, зелених масивів тощо, а також терасування схилів) площа кварталів дачних та садових ділянок та проїздів повинна складати не менше 75%.

3.46* На ділянках, які передбачені для загального користування, розміщуються будівлі і споруди, перелік яких та орієнтовно потрібна територія наведені у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

--------------------------------------------------------------------

|       Перелік будівель       |   Дачні і садівницькі райони      |

|                              |           (поселення)             |

|                              |-----------------------------------|

|                              |   малі   | середні  |  крупні     |

|------------------------------------------------------------------|

|                          Обов'язкові:                            |

|------------------------------------------------------------------|

|Споруда для охоронника        | 100 кв.м | 100 кв.м | 100 кв.м    |

|                              |на об'єкт |на об'єкт |на об'єкт    |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Споруди для зберігання засобів|   0,5    |   0,4    |   0,25      |

|пожежогасіння                 |          |          |             |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Майданчики для сміттєзбірників|   0,1    |   0,1    |    0,1      |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Майданчики для стоянки        |   1,1    |   1,1    |    1,1      |

|автомобілів                   |          |          |             |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Магазини змішаної торгівлі    |   2,5    |   2,0    |    1,5      |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Правління товариства, медпункт|   1,0    |   1,0    |    1,0      |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Майданчики для ігор дітей     |   1,0    |   1,0    |    1,0      |

|------------------------------------------------------------------|

|                         Рекомендовані:                           |

|------------------------------------------------------------------|

|Універсальні спортивні        |   4,0    |   3,4    |    2,8      |

|майданчики                    |          |          |             |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Розсадник для розсади та      |   2,0    |   1,5    |    1,0      |

|саджанців                     |          |          |             |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Склад добрив та               |   0,1    |   0,05   |   0,05      |

|отрутохімікатів               |          |          |             |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Овочесховища                  |   1,0    |   0,9    |    0,6      |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Фруктосховища                 |   1,1    |   1,0    |    0,9      |

|------------------------------+-----------------------------------|

|Пасіки                        |  За завданням на проектування     |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка 1.   Об'єкти   загального   користування    доцільно|

|поєднувати  у  громадсько-господарський центр.  Розсадник і пасіку|

|слід розміщувати на окремих ділянках  у  найбільш  віддалених  від|

|руху людей і транспорту місцях.                                   |

|     Примітка 2.  На  ділянці  пасіки  вулики  слід розміщувати на|

|відстані не менше ніж 3 м від сусідніх  садових  (дачних)  ділянок|

|льотками,  які  направлені  від  них.  Огорожа  навколо  пасіки  у|

|напрямку  вильоту  бджіл  повинна  бути   суцільною   (дерев'яною,|

|залізною)  або  живою  огорожею  заввишки  не  менше  2 м.  Вулики|

|допускається  розміщувати  на  садових   (дачних)   ділянках   при|

|додержанні вищевказаних вимог за умови, що огорожа не порушує норм|

|інсоляції.                                                        |

|     Примітка 3. Умови розміщення складу добрив та отрутохімікатів|

|повинні відповідати чинним санітарно-гігієнічним нормативам.      |

--------------------------------------------------------------------

3.47* На територіях дачних та садівницьких поселень трасування доріг і проїздів, розміщення вбудовано-прибудованих або окремо розташованих гаражів, дачних та садових будинків, інших споруд та відстані між ними слід приймати у відповідності з вимогами розділів "Садибна забудова" та "Протипожежні вимоги" (додаток 3.1).

3.48* Граничні розміри площі забудови і поверховості садового будинку та господарських будівель на ділянці встановлюється статутом садівницького товариства чи кооперативу за погодженням з місцевими органами архітектури та містобудування (районними чи обласними). Ці розміри встановлюються за умови забезпечення необхідної площі для ведення господарської діяльності на ділянці та дотримання вимог нормативної тривалості інсоляції територій суміжних ділянок.

Загальна площа і поверховість дачного будинку та господарських будівель на ділянці встановлюються архітектурно-планувальним завданням з урахуванням чинних будівельних та інших нормативів щодо відстаней та інсоляції будинків і територій суміжних ділянок, а також місцевих правил забудови.

3.49* Існуючі дачні і садівницькі райони дозволяється реконструювати у райони садибної забудови за умови приведення вулично-дорожньої мережі та інженерного обладнання до нормативів садибної забудови міських поселень, а у разі розміщення цих територій у межах сільських населених пунктів - до нормативів для сільських населених пунктів.

3.50* В існуючих дачних і садівницьких районах використання садових або дачних ділянок їх власниками для створення об'єктів торгівлі, культурно-побутового обслуговування допускається за умови:

а) відповідності площі земельної ділянки показникам, наведеним у таблиці 6.1;

б) організації під'їзду до ділянки та влаштування інженерного обладнання відповідно до санітарних та протипожежних вимог.

3.51* Будівництво нових садибних житлових будинків та реконструкція дачних і садових будинків у садиби для постійного проживання в існуючих районах допускається за умови:

а) додержання нормативних вимог щодо житлового будинку;

б) організації під'їзду до ділянки з влаштуванням розширень проїзної частини односмугового проїзду завширшки 3 м, завдовжки 12 м не менше ніж через кожні 100 м, при цьому радіус заокруглення проїжджої частини проїздів на перехрестях повинен становити не менше ніж 6 м.

У садівницьких та дачних поселеннях - за вищевказаними умовами, а також за умови забезпечення їх послугами зв'язку та медичною допомогою.

 

4 Промислова територія

Промислова зона

4.1 До складу промислово-виробничої зони, функціонально-спеціалізованої частини території міста входять об'єкти матеріального виробництва, комунального господарства, виробничої інфраструктури, науки і наукового обслуговування, підготовки кадрів, інші об'єкти невиробничої сфери, які обслуговують матеріальне і нематеріальне виробництво.

4.2* При виділенні території промислових зон на підставі загального функціонального зонування міста треба враховувати ефективність їх зв'язків із сельбищними, рекреаційними та іншими територіями. При планувальному формуванні промислової зони необхідно, щоб:

а) частка території з виробничими функціями становила не менше 60-65% загальної території зони;

б) виробничі об'єкти розміщувалися досить компактно і між ними не було великих функціонально сторонніх утворень;

в) зона була забезпечена транспортними магістралями загальноміського значення, які зв'язували б її з іншими функціональними зонами міста і формували основу її планувального каркаса.

При розміщенні промислових зон (районів) слід керуватися збалансованістю місць прикладення праці і місць проживання. При цьому слід формувати взаємозв'язану систему обслуговування працюючих на підприємствах і населення, прилеглих до промислової зони житлових районів.

Для повноцінного функціонування зони необхідні також наявність одного або декількох громадських центрів обслуговування, які б розміщувалися переважно на стику із сельбищними територіями. До складу громадського центру треба включати установи як провідних функцій (управлінські, науково-проектного, інформаційного обслуговування), так і супутніх з вибірковою номенклатурою послуг (об'єкти культурно-побутового обслуговування, громадського харчування, пункти охорони здоров'я та ін.).

До складу громадського центру обслуговування слід включати також споруди фізкультурно-оздоровчого призначення з розрахунку на 1000 працюючих: відкритих площинних спортивних споруд - 0,02 га, спортивних залів - 60 кв.м площі підлоги, басейнів - 82 кв.м дзеркала води, приміщень реабілітаційного призначення - 15 кв.м загальної площі.

4.3 Промислову зону слід розчленовувати залежно від розмірів на структурні елементи, промислові райони, промислові вузли, територіальні групи підприємств, окремі підприємства. Формування структурних елементів повинне здійснюватись у рамках загальної програми функціонально-територіальної та архітектурно-планувальної організації промислової зони.

4.4 При виділенні територій промислових районів як спеціалізованої функціонально-планувальної одиниці треба поряд з виробничими критеріями враховувати планувальні фактори: конфігурацію міського плану, мережу міських вулиць, рельєф, ландшафтні обмеження тощо.

4.5 Промислові райони у місті за архітектурно-планувальними умовами і факторами формування слід поділяти на містобудівні категорії, для кожної з яких призначений функціонально-адекватний склад підприємств, що розміщуються, які:

виділяють виробничі шкідливості і вимагають залізничного транспорту, а також характеризуються особливими умовами виробництва (пожежонебезпечні, вибухонебезпечні, радіоактивні), їх розміщують на віддаленні від сельбищних територій відповідно до санітарних і протипожежних норм;

не виділяють шкідливих речовин, але вимагають залізничних під'їзних шляхів, що зумовлює необхідність і доцільність їх розміщення у периферійній частині міста. Віддалення таких підприємств від житлової забудови на значну відстань не є суворою необхідністю;

не викидають виробничі шкідливості із невеликим вантажообігом (не більше 40 автомашин за добу в одному напрямку), що не вимагає влаштування залізничних колій. Такі підприємства вимагають мінімальних санітарно-захисних розривів і можуть розміщуватися у межах сельбищної території.

Мінімальні санітарно-захисні розриви для всіх виробничих будівель і складів, які не виділяють у навколишнє середовище шкідливих з неприємним запахом і пожежонебезпечних речовин, не створюють підвищення рівнів шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань і не вимагають під'їзних залізничних шляхів, повинні бути не менше 50 м.

4.6 Великі промислові райони (кількість підприємств більше 40, кількість трудящих 30-40 тис.чол., площа території 300-400 га) доцільно планувально розчленовувати на промислові вузли, вирішені на основі єдиного архітектурно-планувального задуму з вираженими планувальними межами, спільністю інженерно-технічної інфраструктури, допоміжних виробництв, об'єктів соціально-побутового обслуговування. Середні параметри промислового вузла: кількість підприємств - 10-40, кількість трудящих - 20-30 тис.чол., величина території - 120-220 га.

4.7 Виходячи із соціальних, економічних і містобудівних вимог, промислові вузли і райони, які розміщуються у центральній зоні міста, слід формувати із підприємств з найбільш високою професіональною привабливістю, на базі прогресивних видів сучасного виробництва, екологічно чистих технологій, що характеризуються найбільшою інтенсивністю використання внутрішньомайданчикових (внутрішньозаводських) територій і не вимагають під'їзних залізничних колій.

Промислові вузли і райони, які розміщуються у периферійному поясі міста, доцільно формувати із підприємств з відносно обмеженою галузевою різноманітністю; або вони можуть бути вузькоспеціалізованими при досить значній кількості підприємств, що входять до їх складу. Інтенсивність внутрішньомайданчикового використання територій тут допускається значно нижчою, ніж у центральній зоні, відповідно до кваліметричного зонування.

4.8 Розміри загальної площі території промислових районів і вузлів не повинні перевищувати:

а) для металургійних заводів з повним циклом і пов'язаних з ними коксохімічних цехів, енергетичних допоміжних об'єктів, а також підприємств нафтохімічної і хімічної промисловості - 1000-1500 га;

б) для металургійних заводів з неповним циклом, заводів важкого і середнього машинобудування, з урахуванням енергетичних, допоміжних об'єктів і кущових будівельних баз - 750-1000 га;

в) для великих багатогалузевих груп, утворених підприємствами важкого і середнього машинобудування з додатковими і обслуговуючими об'єктами та майданчиками, що резервуються, - 300-700 га;

г) для груп невеликої кількості середніх і малих спеціалізованих підприємств важкого і середнього машинобудування, а також великих підприємств легкої промисловості і супутніх об'єктів з під'їзними шляхами та енергетичною групою, які утворюють промислові райони і вузли, - 50-150 га;

д) для підприємств легкої промисловості, середнього машинобудування, які формують промислові вузли у районі загальних транспортних або енергетичних об'єктів, - 100-150 га;

е) для територіальних груп середніх і невеликих підприємств машинобудівної, легкої і харчової промисловості, при позасельбищному розміщенні і обслуговуванні залізничним транспортом і кущовим енергетичним господарством - 50-100 га; при розміщенні у сельбищній зоні нешкідливих у санітарному відношенні виробництв легкої промисловості без обслуговування залізничним транспортом з переважно багатоповерховою забудовою - до 20 га.

 

Примітка. Виключається формування багатогалузевих комплексів на території, більшій як 1-2 тис.га, без їх структурування на промислові зони і вузли, а також групування дрібних підприємств місцевої і кооперативної промисловості, які розміщуються на внутрішньосельбищних ділянках загальною площею понад 1 га.

4.9 При вирішенні архітектурно-планувального завдання формування промислово-виробничої зони необхідно:

враховувати можливу потребу і напрям територіального розвитку у погодженні з основними композиційними осями міста;

забезпечити зв'язки з головними транспортними комунікаціями, які утворюють планувальний каркас міста;

забезпечити композиційний взаємозв'язок виробничої зони забудови з оточенням;

враховувати умови сприймання різних ділянок промислової забудови у міському середовищі;

забезпечити створення санітарно-захисних зон з включенням їх у єдину систему озеленення міста.

4.10* Розміри санітарно-захисних зон для промислових підприємств або однотипних промислових утворень необхідно визначати залежно від кількості газо- і пилоподібних викидів, речовин з неприємним запахом, утворюваного шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань, ультразвуку, радіоактивних речовин та інших шкідливих факторів відповідно до чинних санітарних норм розміщення промислових підприємств і методики розрахунку концентрації в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться у викидах підприємств, а також з урахуванням вимог захисту від шуму та інших вимог (розділ 10).

Розміри санітарно-захисної зони заводу із знешкодження токсичних промислових відходів (ТПВ) потужністю до 100 тис.т відходів за рік необхідно приймати 500 м, а 100 тис.т і більше - 1000 м.

Розміри санітарно-захисної зони ділянки схоронення ТПВ до межі населених пунктів, відкритих водоймищ, а також до об'єктів культурно-оздоровчого призначення приймається не менше 3000 м. Ділянки схоронення ТПВ розміщуються на відстані не менше: 200 м від автомобільних доріг, залізничних колій загальної мережі, 50 м від межі лісонасаджень, які не призначені для рекреації.

Розміри санітарно-захисних зон заводів із знешкодження ТПВ і ділянок їх схоронення можуть бути зменшені тільки при виконанні розрахунків і обґрунтуванні у відповідності з вимогами санітарних правил і норм.

Територію санітарно-захисних зон промислових підприємств не слід розглядати як резерв розширення територій підприємств.

4.11 У санітарно-захисній зоні не допускається розміщувати житлові будинки, дитячі дошкільні установи, загальноосвітні школи, установи охорони здоров'я та відпочинку, спортивні споруди, сади, парки, садівницькі товариства й городи.

До територіально-виробничих утворень, відділених від сельбищної території санітарно-захисною зоною завширшки понад 1000 м, не слід включати підприємства із санітарно-захисною зоною до 100 м, особливо підприємства легкої та харчової промисловості.

4.12* Улаштування відвалів, шламонакопичувачів, хвостосховищ, відходів і покидьків підприємств у межах промислової зони не допускається. При обґрунтуванні неможливості їх утилізації ділянки для них треба розміщувати за межами підприємств і IIпоясу зони санітарної охорони підземних вододжерел з дотриманням санітарних норм, а також норм і правил безпеки, затверджених або погоджених з відповідними інстанціями. При цьому для промислових вузлів і районів, як правило, слід передбачати централізовані (групові) відвали.

Відвали, у яких міститься вугілля, сланець, миш'як, свинець, ртуть та інші займисті й токсичні речовини, повинні бути розміщені від житлових і громадських будинків і споруд на відстані не ближче розрахункового небезпечного зсуву відвалів.

Розміщення в населених пунктах нових териконів і відвалів, які можуть бути джерелами забруднення атмосферного повітря або іншого шкідливого впливу на нього, забороняється.

При розгляді проектної документації щодо формування промислових утворень треба особливу увагу звертати на впровадження нових технологій з орієнтацією на максимальну утилізацію промислових відходів.

Наукова і науково-виробнича зона

4.13 У значних і найзначніших містах слід визначати райони розміщення і розвитку наукових установ, які залежать від характеру дослідницької діяльності і специфіки виробництва. Рекомендуються:

центральні міські райони для інститутів і установ суспільних наук, конструкторських бюро із штатною кількістю працівників, яка не перевищує 300 чол.;

прицентральні сельбищні, сельбищно-виробничі райони, що склалися, для розміщення установ природничих і технічних наук із штатною кількістю 1000-2000 чол.;

периферійні, нові міські райони для розміщення груп наукових, навчальних, науково-технічних установ природничо-наукового профілю із штатною кількістю понад 2000 чол.;

приміські райони, в межах зони впливу міста для розвитку наукових містечок, технополісів, агрополісів, об'єктів наукового обслуговування, полігонів, дослідних полів та інших територіально ємких об'єктів.

4.14 Раціональне розміщення установ наукової, науково-технічної діяльності досягається за рахунок групового способу функціональної і планувальної організації об'єктів, пов'язаних єдиним дослідницьким і виробничим циклом. Створення наукових зон, у яких розміщуються групи профільних навчальних, наукових, проектно-конструкторських організацій, об'єктів виробничого призначення, є прогресивною формою організації спеціалізованих територій.

4.15 До складу спеціалізованих територій наукових, науково-виробничих установ слід включати території установ дослідницької діяльності, лабораторій, майстерень, корпусів експериментального (серійного) виробництва, комунально-складських зон, резервні території, рекреаційні, озеленені.

Вибір інженерних, санітарно-гігієнічних заходів здійснюється з урахуванням факторів впливу на навколишнє середовище.

Організація наукових і науково-виробничих територій повинна задовольняти вимоги інтенсивного її використання, комплексності, планувальної компактності.

4.16 При визначенні земельних ділянок наукових установ слід приймати показники щільності забудови не менше величин, наведених у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

--------------------------------------------------------------------

| Штатна кількість працівників  |  Щільність забудови ділянок,     |

|                               |    кв.м, заг. площі на 1 га      |

|------------------------------------------------------------------|

|                   Установи суспільних наук:                      |

|------------------------------------------------------------------|

|до 300                         |          10 000-8000             |

|-------------------------------+----------------------------------|

|більше 300                     |         12 000-10 000            |

|------------------------------------------------------------------|

|             Установи природничих і технічних наук:               |

|------------------------------------------------------------------|

|до 300                         |          7000-5000               |

|-------------------------------+----------------------------------|

|від 300 до 1000                |              8000                |

|-------------------------------+----------------------------------|

|від 1000 до 2000 і більше      |             10 000               |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка 1.  Показники таблиці не поширюються  на  об'єкти  з|

|особливим режимом роботи (ботанічні сади,  обсерваторії,  дослідні|

|поля, полігони, прискорювачі елементарних частинок).              |

|     Примітка 2.  Менші показники щільності слід приймати у нових,|

|середніх і малих містах.                                          |

 

Комунально-складська зона

4.17 Комунально-складська зона - територія населеного пункту, призначена для розміщення груп і окремих підприємств, які забезпечують потреби населення у зберіганні товарів, комунальних і побутових послугах, із загальними для них об'єктами інженерно-технічного і адміністративного забезпечення.

На території комунально-складської зони треба розміщувати підприємства і об'єкти харчової (харчосмакової, м'ясної і молочної) промисловості, торгівлі й плодоовочевого господарства: загальнотоварні склади, розподільні холодильники, плодоовочеві бази, сховища картоплі, овочів і фруктів, заготівельні підприємства напівфабрикатів та кулінарних виробів тощо; транспортного господарства: гаражі, станції технічного обслуговування автомашин, автозаправочні станції, трамвайні і тролейбусні депо, автобусні і таксомоторні парки тощо; побутового обслуговування населення: фабрики-пральні, хімічного чищення одягу, ремонту побутової техніки, одягу, меблів; комунального господарства: парки дорожньо-прибиральних машин, бази експлуатації та ремонту жител, інженерних мереж тощо.

Холодильники великої місткості (понад 600 т) і молокозаводи із застосуванням великої кількості аміаку треба розміщувати у відокремлених складських районах приміської зони.

Не слід розміщувати комунально-складські зони на територіях промислових вузлів, їхніх санітарно-захисних зон, до складу яких входять підприємства 1-3 класу щодо санітарної характеристики виробництва.

4.18 Складські комплекси, не пов'язані з безпосереднім обслуговуванням населення, слід розміщувати за межами міст, наближаючи їх до вузлів зовнішнього транспорту.

За межами території міст та їхніх зелених зон, у відокремлених складських районах приміської зони з дотриманням санітарних, протипожежних і спеціальних норм слід передбачати розосереджене розміщення складів державних резервів, складів нафти і нафтопродуктів першої групи, перевалочних баз нафти і нафтопродуктів, складів зріджених газів, складів вибухових матеріалів і базисних складів сильнодіючих отруйних речовин, базисних складів продовольства, фуражу і промислової сировини; лісоперевалочних баз базисних складів лісових і будівельних матеріалів.

Примітка 1.Для обслуговування груп малих міст, селищ міського типу і сільських поселень слід передбачати централізовані склади, розміщуючи їх переважно у районних центрах або пристанційних поселеннях.

Примітка 2.У районах з обмеженими територіальними ресурсами і цінними сільськогосподарськими угіддями слід за наявності відпрацьованих гірничих виробок і ділянок надр, придатних для розміщення на них об'єктів, здійснювати будівництво сховищ продовольчих і промислових товарів, цінної документації, розподільних холодильників та інших об'єктів, які потребують забезпечення стійкості до зовнішніх впливів і надійності функціонування. Ці об'єкти повинні відповідати вимогам протипожежної безпеки згідно з чинними нормативними документами.

4.19 Для попереднього визначення розмірів земельних ділянок складів, призначених для обслуговування поселень, допускається виходити з розрахунку 2 кв.м на одну людину у значних і найзначніших містах з урахуванням застосування багатоповерхових складів і 2,5 кв.м - у решті міст і населених пунктів.

У містах-курортах розміри комунально-складських зон для обслуговування тих, що лікуються й відпочивають, слід приймати з розрахунку 6 кв.м на одного, який лікується, а при розміщенні у цих зонах оранжерейно-тепличного господарства - 8 кв.м.

4.20 У містах загальна площа колективних сховищ сільськогосподарських продуктів визначається з розрахунку 4-8 кв.м на одну сім'ю. Кількість сімей, які користуються сховищами, установлюється завданням на проектування.

4.21 Для підприємств комунально-складських зон, що заново будуються і реконструюються, з метою підвищення інтенсивності освоєння ділянок слід передбачати використання багато- і високоповерхових будинків, освоєння підземного простору, збільшення щільності забудови.

Виробнича зона сільських поселень

4.22 Виробничі зони сільських поселень є частиною їхньої території. Проектування виробничих зон повинне здійснюватися відповідно до вимог РСН 320-86/Держбуд УРСР "Планування, забудова і благоустрій виробничих зон сільських населених пунктів України".

4.23 У виробничих зонах слід розміщувати різні типи агропромислових підприємств і цехів галузевих господарських центрів колгоспів, держгоспів, виробничих об'єктів, які належать акціонерним товариствам, кооперативам, селянським (фермерським) господарствам та ін., а також підприємства несільськогосподарських галузей (філіали підприємств, цехи).

4.24 При організації виробничих зон, у тому числі фермерських господарств, перевагу слід віддавати розвитку виробничих центрів, що склалися, які мають капітальні будинки, зручно розташовані стосовно до населених пунктів, транспортних комунікацій, кормових угідь і відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Розміщення сільськогосподарських комплексів і підприємств повинне забезпечувати збереження природного середовища, виключати можливість розвитку ерозійних процесів, забруднення ґрунтів і водних джерел відходами виробництва.

4.25 При взаєморозміщенні сельбищної і виробничої зон слід створювати між ними відповідні санітарно-захисні і зооветеринарні розриви.

Розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських виробничих об'єктів і комплексів до меж житлової забудови установлюються згідно з нормативами (таблиця 4.2).

4.26 Малі тваринницькі ферми (фермерські господарства) у селищах міського типу, селах з утриманням великої рогатої худоби або свиней від 10 до 250 голів, овець - до 500 голів, птиці - до 1000 голів слід розміщувати на відокремлених ділянках з дотриманням розмірів санітарно-захисних зон, наведених у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

--------------------------------------------------------------------

|Направленість |        Розміри санітарно-захисних зон, м          |

| господарства |---------------------------------------------------|

|              | 25  | 50  | 75  | 100 |150 | 200 |300 |400 |500   |

|              |---------------------------------------------------|

|              |       Допустима величина стада, поголів'я         |

|--------------+---------------------------------------------------|

|Свиноферма    | 15  | 30  | 50  | 75  |100 | 125 |150 |200 |Більше|

|              |     |     |     |     |    |     |    |    |200   |

|--------------+-----+-----+-----+-----+----+-----+----------------|

|Ферма ВРХ     | 20  | 40  | 60  | 100 |150 | 200 |  Більше 200    |

|--------------+-----+-----+-----+-----+----+-----+----------------|

|Птахоферма    | 100 | 200 | 250 | 300 |500 | 750 |  Більше 750    |

|--------------+-----+-----+-----+-----+----+-----+----------------|

|Вівцеферма    | 50  | 75  | 100 | 150 |200 | 400 |  Більше 400    |

|--------------+-----+-----+-----+---------------------------------|

|Кролеферма    | 150 | 300 | 400 |          Більше 400             |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Шириною  санітарно-захисної   зони   слід   вважати|

|відстань  між  місцями  виділення в атмосферу або ґрунт виробничих|

|шкідливостей і житловою забудовою населеного пункту.              |

--------------------------------------------------------------------

4.27* У санітарно-захисній зоні допускається розміщення бань, пралень і гаражів за умови, що щільність забудови не буде перевищувати 10%.

Розміщення спортивних споруд, парків, дитячих установ, лікувально-профілактичних і оздоровчих установ, а також насадження плодоягідних дерев та чагарників на території санітарно-захисної зони не допускається.

4.28 Тваринницькі, птахівницькі, звірівницькі ферми, ветеринарні установи, склади мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин слід розміщувати з підвітряного боку стосовно до інших сільськогосподарських об'єктів у сельбищній зоні. Території виробничих зон не повинні розділятися на відокремлені ділянки залізничними або автомобільними дорогами загальної мережі.

Розриви між будинками і спорудами сільськогосподарських виробничих об'єктів слід приймати відповідно до вимог чинних нормативних документів.

5 Ландшафтно-рекреаційна територія

Озеленені території міста

 5.1 У міських і сільських поселеннях слід передбачати, як правило, безперервну систему озеленених територій та інших відкритих просторів, які у поєднанні із заміськими повинні формувати комплексну зелену зону.

Зовнішні межі комплексної зеленої зони треба проводити по межах землекористувань, природних рубежах, транспортних магістралях.

5.2 При функціональному зонуванні комплексної зеленої зони (території забудови, міста, зеленої зони) треба виділяти: озеленені території загального користування; озеленені території обмеженого користування і озеленені території спеціального призначення.

5.3 Номенклатуру елементів території комплексної зеленої зони міста треба приймати згідно з додатком 5.1.

Питома вага озеленених територій різного призначення в межах забудови міст (рівень озеленення території забудови) повинна мати не менше 40% для районів IIВ, 45% - IIIВ, Б і 50% - IVВ2, а у межах території міста за структурними елементами приймати згідно з додатком 5.2.

Примітка. У містах з теплоелектроцентралями і котельними, підприємствами хімічної, металургійної, нафтопереробної промисловості Iкласу санітарної шкідливості рівень озеленення території забудови слід збільшувати не менше як на 15%.

5.4 Площу озеленених територій загального користування (парків, садів, скверів, бульварів), розміщуваних на території забудови міських і сільських поселень, треба приймати відповідно до таблиці 5.1.

У значних, найзначніших і великих містах існуючі масиви міських лісів треба перетворювати у міські лісопарки і відносити додатково до озеленених території загального користування, виходячи із розрахунку не більше 5 кв.м/люд.

Таблиця 5.1

--------------------------------------------------------------------

| Озеленені  |  Групи  |   Площа озеленених територій, кв.м/чол.   |

| території  | міст за |-------------------------------------------|

| загального |кількістю|Полісся, |Лісостеп |  Степ   |  Південний  |

|користування|  насе-  | Прика-  | IIВ-2, | III-В,  | берег Криму |

|  у межах   |  лення, |рпаття,  | IIВ-3  |  III-Б  |   IVВ-2    |

|   міста    | тис.чол.| Зака-   |         |         |             |

|            |         | рпаття  |         |         |             |

|            |         |IIВ-1,  |         |         |             |

|            |         | IIВ-4  |         |         |             |

|------------+---------+---------+---------+---------+-------------|

|Загально-   |  100 -  |   10    |   11    |   12    |    15       |

|міські      | 1000 і  |         |         |         |             |

|            | більше  |         |         |         |             |

|            |---------+---------+---------+---------+-------------|

|            |50-100   |    7    |    8    |    9    |    11       |

|            |---------+---------+---------+---------+-------------|

|            |  До 50  | 8 (10)  | 9 (11)  | 10 (12) |  12 (15)    |

|            |---------+---------+---------+---------+-------------|

|            |Сільські |   12    |   13    |   14    |    17       |

|            |поселення|         |         |         |             |

|------------+---------+---------+---------+---------+-------------|

|Житлових    |  100 -  |    6    |    6    |    7    |     8       |

|районів     | 1000 і  |         |         |         |             |

|            | більше  |         |         |         |             |

|            |---------+---------+---------+---------+-------------|

|            |50-100   |    6    |    6    |    7    |     8       |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка 1. У містах, де розміщуються промислові підприємства|

|I   і   II   класу  шкідливості,  наведені  норми  загальноміських|

|озеленених територій загального користування слід  збільшувати  на|

|15-20%. У містах, де розміщуються залізничні вузли, наведені норми|

|загальноміських озеленених територій загального користування треба|

|збільшувати на   5-10%.  У  середніх,  малих  містах  і  сільських|

|поселеннях,  розміщених в оточенні існуючих лісів,  у  прибережних|

|зонах   великих   річок   і  водойм,  площу  озеленених  територій|

|загального користування допускається зменшувати,  але не більше як|

|на 20%.                                                           |

|     Примітка 2.  У  дужках  наведені  розміри  для  малих  міст з|

|кількістю населення до 20 тис.чол.                                |

--------------------------------------------------------------------

5.5 У структурі озеленених територій загального користування великі парки, парки площею понад 100 га і лісопарки площею 500 га і більше повинні становити не менше 10%.

Час доступності міських парків при пересуванні на транспорті повинен становити не більше 20 хв., а парків планувальних районів - не більше 15 хв.

Примітка. У сейсмічних районах необхідно забезпечувати вільний доступ до парків, садів та інших озеленених територій загального користування, не допускаючи улаштування огорож з боку житлових районів.

5.6 Допустима кількість одночасних відвідувачів території парків, лісопарків, лісів, зелених зон слід приймати відповідно до укрупнених показників, люд./га, не більше:

а) для міських парків 100

б) для парків зон тривалого відпочинку 70

в) для парків-курортів 50

г) для парків зон короткочасного відпочинку 20

д) для лісопарків (лугопарків, гідропарків) 10

е) для лісів 1-3.

Примітка. При кількості одночасних відвідувачів 10-50 люд./га слід передбачати дорожньо-стежинкову мережу для організації їх руху, а на узліссях полян - ґрунтозахисні посадки; при кількості одночасних відвідувачів 50 люд./га і більше - заходи щодо перетворення лісового ландшафту у парковий.

5.7 У найзначніших, значних і великих містах поряд з парками міського і районного значення слід передбачати спеціалізовані - дитячі, спортивні, виставкові, зоологічні та інші парки, ботанічні сади.

Орієнтовні розміри дитячих парків допускається приймати з розрахунку 0,5 кв.м/люд., спортивних - 1-2 кв.м/люд., включаючи майданчики і спортивні споруди.

5.8 На територіях з високим ступенем схоронності природних ландшафтів, які мають естетичну і пізнавальну цінність, треба формувати національні і природні парки. Архітектурно-просторова організація національних і природних парків повинна передбачати використання їх територій у наукових, культурно-освітніх і рекреаційних цілях з виділенням, як правило, заповідної, заповідно-рекреаційної, рекреаційної та господарської зон.

5.9 При розміщенні парків і садів слід максимально зберігати ділянки з існуючими насадженнями і водоймами.

Площу території парків, садів і скверів слід приймати, виходячи із конкретних містобудівних і природних умов.

У загальному балансі території парків і садів площу озеленених територій слід приймати за додатком 5.2.

5.10 Бульвари і пішохідні алеї слід передбачати у напрямі масових потоків пішохідного руху. Розміщення бульвару, його довжину і ширину, а також місце у поперечному профілі вулиці треба визначати з урахуванням архітектурно-планувального рішення вулиці та її забудови. На бульварах і пішохідних алеях слід передбачати майданчики для короткочасного відпочинку. Ширину бульварів з однією повздовжньою пішохідною алеєю треба приймати не менше 10 м при розміщенні з одного боку вулиці між проїжджою частиною і забудовою.

5.11 Дорожню мережу ландшафтно-рекреаційних територій (дороги, алеї, стежки) слід трасувати за можливості з мінімальними схилами відповідно до напрямків основних шляхів руху пішоходів і з урахуванням визначення найкоротших відстаней до пунктів зупинок, ігрових і спортивних майданчиків. Ширина доріжки повинна бути кратною 0,75 (ширина смуги руху однієї людини).

5.12 Відстань від будинків, споруд, а також об'єктів інженерного благоустрою до дерев і чагарників слід приймати за таблицею 5.2.

Таблиця 5.2

--------------------------------------------------------------------

|Будинки і споруди, об'єкти інженерного| Відстані, м, від будинку, |

|             благоустрою              |  споруди, об'єкта до осі  |

|                                      |---------------------------|

|                                      |  стовбура  | чагарника    |

|                                      |   дерева   |              |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Зовнішня стіна будинку і споруди      |    5,0     |    1,5       |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Край трамвайного полотна              |    5,0     |    3,0       |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Край тротуару і садової доріжки       |    0,7     |    0,5       |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Край проїзної частини вулиць (кромка  |    4,0     |    1,5       |

|укріпленої смуги узбіччя дороги,      |            |              |

|брівка канави)                        |            |              |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Щогла і опора освітлювальної мережі,  |    4,0     |     -        |

|трамвая, мостова опора і естакада     |            |              |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Підошва схилу, тераси тощо            |    1,0     |    0,5       |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Підошва або внутрішня грань підпірної |    3,0     |    1,0       |

|стінки                                |            |              |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Підземні мережі:                      |            |              |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|газопровід, каналізація               |    1,5     |     -        |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|теплова мережа (стінка каналу тунелю  |    2,0     |    1,0       |

|або оболонка при безканальній         |            |              |

|прокладці)                            |            |              |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|водопровід, дренаж                    |    2,0     |     -        |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|силовий кабель і кабель зв'язку       |    2,0     |    0,7       |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка 1.  У  нових  житлових  районах  відстань  від  краю|

|проїжджої частини  до  осі  стовбура дерева слід приймати не менше|

|4 м при діаметрі крони не більше 5 м.  Для дерев з великою  кроною|

|цю  відстань  можна  збільшити до розміру,  при якому крони будуть|

|розміщуватися не ближче 1,5 м від краю проїжджої частини.         |

|     Примітка 2.  Висота чагарників при  їх  розміщенні  від  краю|

|проїжджої частини на відстані від 1 до 5 м не повинна перевищувати|

|50 см.                                                            |

|     Примітка 3.  Відстань від повітряних ліній електропередачі до|

|дерев слід приймати за правилами улаштування електроустановок.    |

|     Примітка 4.  Дерева,  що висаджують біля будинків, не повинні|

|перешкоджати інсоляції  та  освітленості  житлових  і  громадських|

|приміщень, а також проїзду пожежних автомашин.                    |

--------------------------------------------------------------------

5.13 У зелених зонах міст слід передбачати розсадники деревних і чагарникових рослин та квітково-оранжерейних господарств з урахуванням забезпечення посадочним матеріалом груп міських і сільських поселень. Нормативний показник площі розсадників повинен прийматися з розрахунку забезпеченості рівня озеленення об'єктів системи озеленених територій у межах населеного пункту. Площа розсадників повинна бути не менше 80 га. Загальну площу квітково-оранжерейних господарств треба приймати з розрахунку 0,4 кв.м/люд.

Зона відпочинку

5.14 Розміщення зон відпочинку слід передбачати на ландшафтно-рекреаційних територіях міст (внутрішньоміські), приміських зон (заміські), у системах розселення (міжселищні).

Зони короткочасного відпочинку треба розміщувати з урахуванням доступності їх на громадському транспорті, як правило, не більше 1,5 год.

Зони тривалого відпочинку треба розміщувати за межами населених пунктів у найбільш сприятливих умовах.

Примітка 1.За відсутності сприятливих природних ресурсів у зоні впливу населеного пункту допускається збільшувати транспортну доступність зон короткочасного відпочинку до 2 год.

Примітка 2.Зони тривалого відпочинку (заміські і міжсельбищні) слід проектувати за нормами, встановленими для курортних зон з такою самою розрахунковою кількістю відпочиваючих.

5.15 Розміри територій зон короткочасного відпочинку слід приймати з розрахунку 500-1000 кв.м на 1 відвідувача, у тому числі та частина, яка інтенсивно використовується для активних видів відпочинку, повинна становити не менше 100 кв.м на 1 відвідувача.

Відстані між зонами короткочасного відпочинку і ділянками курортно-рекреаційних установ, садівницьких товариств, автомобільних доріг загальної мережі і залізниць слід приймати не менше 500 м.

5.16 При розміщенні установ і підприємств обслуговування у зонах короткочасного відпочинку слід формувати громадські центри.

Розміри територій різного функціонального призначення центру слід приймати, % загальної площі:

------------------------------------------------------------------

|а) культурно-видовищних установ      |          1-2             |

|-------------------------------------+--------------------------|

|б) фізкультурно-оздоровчих і         |          2-4             |

|спортивних споруд                    |                          |

|-------------------------------------+--------------------------|

|в) пляжу і пристроїв для відпочинку  |          4-8             |

|на воді                              |                          |

|-------------------------------------+--------------------------|

|г) майданчиків відпочинку дорослих   |         75-85            |

|-------------------------------------+--------------------------|

|д) майданчиків відпочинку дітей      |          3-6             |

|-------------------------------------+--------------------------|

|е) адміністративно-господарських     |          4-5.            |

|споруд                               |                          |

------------------------------------------------------------------

Примітка. Для зон короткочасного відпочинку, розміщених поблизу міської забудови, територія відпочинку дітей може бути збільшена, але не більше як на 20%.

5.17 Розміри території річкових і озерних пляжів, які розміщуються у зонах короткочасного відпочинку, слід приймати не менше 8 кв.м на одного відвідувача.

Розміри річкових і озерних пляжів, які розміщуються на землях, придатних для сільськогосподарського використання, треба приймати з розрахунку 5 кв.м на одного відвідувача.

Довжину берегової смуги річкових і озерних пляжів слід приймати не менше 0,25 м на одного відвідувача.

На прилеглих до пляжів територіях слід створювати припляжну і акваторіальну зони. Для орієнтовних розрахунків площу території вказаних зон на одного відвідувача слід приймати: припляжної - 15 кв.м, акваторіальної - 5 кв.м (для купання).

Площу території різного функціонального використання у припляжній, пляжній і акваторіальній зонах слід визначати з урахуванням показників, наведених у таблиці 5.3.

5.18 Рекреаційне навантаження на ландшафт зон короткочасного відпочинку слід приймати відповідно до диференційованих показників за таблицею 5.4.

Таблиця 5.3

------------------------------------------------------------------

|     Зона      |        Сектор         |    Площа сектора, %    |

|               |                       |  загальної площі зони  |

|---------------+-----------------------+------------------------|

|Акваторіальна  |Купання                |        75-90           |

|               |-----------------------+------------------------|

|               |Дитячий                |         3-5            |

|               |-----------------------+------------------------|

|               |Спортивний             |          5-10          |

|               |-----------------------+------------------------|

|               |Риболовства            |         3-5            |

|---------------+-----------------------+------------------------|

|Пляжна         |Солярію, аерарію       |        40-60           |

|               |-----------------------+------------------------|

|               |Обслуговування і       |         8-13           |

|               |пішохідних комунікацій |                        |

|               |-----------------------+------------------------|

|               |Дитячий                |         5-7            |

|               |-----------------------+------------------------|

|               |Спортивний             |          8-10          |

|               |-----------------------+------------------------|

|               |Відпочинку на          |        20-40           |

|               |озеленених ділянках    |                        |

|---------------+-----------------------+------------------------|

|Припляжна      |Адміністративно-       |         3-5            |

|               |господарський          |                        |

|               |-----------------------+------------------------|

|               |Рятувально-медичний    |         1-2            |

|               |-----------------------+------------------------|

|               |Обслуговування і       |        19-27           |

|               |пішохідних комунікацій |                        |

|               |-----------------------+------------------------|

|               |Спортивний             |         7-12           |

|               |-----------------------+------------------------|

|               |Відпочинку на          |        50-70           |

|               |озеленених ділянках    |                        |

------------------------------------------------------------------

Таблиця 5.4

--------------------------------------------------------------------

| Ландшафт |          Рекреаційні навантаження, люд./га            |

|          |-------------------------------------------------------|

|          | Темно- | Світло- |Змі- |  Широко- | Дрібно-| Заплавні |

|          | хвойні |  хвойні |шані |  листяні | листяні| лісолуки |

|          |  ліси  |   ліси  |ліси |    ліси  |   ліси |          |

|----------+--------+---------+-----+----------+--------+----------|

|Ліс       |  0,7   |   1,0   | 1,5 |   2,3    |   3,5  |  5,0     |

|зеленої   |        |         |     |          |        |          |

|зони      |        |         |     |          |        |          |

|----------+--------+---------+-----+----------+--------+----------|

|Рекреаці- |  2,5   |   3,0   | 3,6 |   4,5    |   6,0  |  8,0     |

|йний ліс  |        |         |     |          |        |          |

|----------+--------+---------+-----+----------+--------+----------|

|Лісопарк  |  7,0   |   8,0   | 9,0 |   10,0   |  12,0  | 15,0     |

|----------+--------+---------+-----+----------+--------+----------|

|Парк зони |  13,0  |  15,0   |17,0 |   19,0   |  22,0  | 26,0     |

|коротко-  |        |         |     |          |        |          |

|часного   |        |         |     |          |        |          |

|відпочинку|        |         |     |          |        |          |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка 1.  Вказані навантаження застосовуються  для  кращих|

|умов  виростання  рослинності  (ліси  I  бонітету).  Для  лісів II|

|бонітету показники навантаження знижуються на  10-15%,  III  -  на|

|15-25%, IV   -   на   20-25%.  Ліси  V  бонітету  виключаються  із|

|рекреаційного використання або  використовуються  при  мінімальних|

|навантаженнях.                                                    |

|     Примітка 2.  Рекреаційні  ліси  формуються  на   базі   лісів|

|Держлісфонду.                                                     |

|     Примітка 3.  Норми  навантажень  допускається  знижувати  при|

|стрімкості  рельєфу,  застосовуючи  знижувальні  коефіцієнти:  при|

|схилах 10-20%0 - 0,8;  20-30%0 - 0,6;  30-50%0 - 0,4; понад 50%0 -|

|0,2.                                                              |

--------------------------------------------------------------------

5.19 Розміри стоянок автомашин, які розміщуються біля меж зон короткочасного відпочинку, треба визначати за завданням на проектування, а при відсутності даних - за таблицею 5.5.

Таблиця 5.5

--------------------------------------------------------------------

|  Рекреаційні території,  |   Розрахункова   |    Кількість       |

|    будинки і споруди     |     одиниця      | машино-місць на    |

|                          |                  |   розрахункову     |

|                          |                  |     одиницю        |

|--------------------------+------------------+--------------------|

|Пляжі і парки             |  100 одночасних  |     15-20          |

|                          |   відвідувачів   |                    |

|--------------------------+------------------+--------------------|

|Лісопарки, заповідники і  |     Те саме      |      7-10          |

|рекреаційні ліси          |                  |                    |

|--------------------------+------------------+--------------------|

|Бази короткочасного       |      - " -       |     10-15          |

|відпочинку (спортивні,    |                  |                    |

|туристські, риболовецькі, |                  |                    |

|мисливські та ін.),       |                  |                    |

|маломірного флоту         |                  |                    |

|--------------------------+------------------+--------------------|

|Підприємства громадського |      - " -       |      7-10          |

|харчування                |                  |                    |

|--------------------------+------------------+--------------------|

|Садівницькі товариства    |   100 ділянок    |      4-7           |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Довжина  пішохідних  підходів   від   стоянок   для|

|тимчасового  зберігання  легкових  автомашин  до  об'єктів у зонах|

|короткочасного відпочинку не повинна перевищувати 1000 м.         |

--------------------------------------------------------------------

5.20 При розміщенні автостоянок біля об'єктів масового відпочинку слід враховувати витрати часу на пішохідний підхід від автостоянок до окремих об'єктів відпочинку у межах 8-15 хв. (умовна довжина пішохідного шляху 450-1000 м), а з використанням громадського транспорту - до 25 хв.

Курортна зона

5.21 Курортні зони (курорти) слід розміщувати на територіях, які мають природні лікувальні ресурси, найбільш сприятливий мікроклімат, ландшафт і санітарно-гігієнічні умови. На території курортних зон треба передбачати будівництво курортно-рекреаційних установ (санаторіїв, установ відпочинку і туризму), установ, підприємств і центрів загальнокурортного обслуговування, організацію і благоустрій парків і пляжів, а також створення спеціальних балеотехнічних, берегозміцнювальних та інших інженерних об'єктів.

Курортні зони можуть бути відокремленими, розміщеними за межами міських і сільських поселень або бути функціональними зонами курортних міст і селищ, а також інших поселень (промислових, портових, сільськогосподарських), які мають на своїй території курортно-рекреаційні установи.

5.22 Кількість тих, що лікуються й відпочивають у курортно-рекреаційних установах, встановлюється за показниками одночасної місткості цих установ з урахуванням кількості цілорічних і сезонних місць.

Кількість неорганізовано відпочиваючих (включаючи тих, що користуються курсовками, абонементами на окремі види загальнокурортного обслуговування) визначається на підставі статистичних даних за ряд років з урахуванням наявного придатного житлового фонду у місцевого населення.

5.23 Кількість персоналу курортно-рекреаційних установ слід приймати не менше таких показників (одиниць постійного персоналу на одне місце):

------------------------------------------------------------------

|а) дитячі санаторії, санаторні позашкільні|         1,0         |

|табори                                    |                     |

|------------------------------------------+---------------------|

|б) санаторії для хворих на туберкульоз    |         0,9         |

|------------------------------------------+---------------------|

|в) санаторії для дорослих, для батьків з  |         0,5         |

|дітьми                                    |                     |

|------------------------------------------+---------------------|

|г) санаторії-профілакторії, мотелі        |         0,4         |

|------------------------------------------+---------------------|

|д) будинки (пансіонати) відпочинку для    |         0,3         |

|дорослих і для сімей з дітьми, курортні й |                     |

|туристські готелі                         |                     |

|------------------------------------------+---------------------|

|е) бази відпочинку підприємств і          |         0,2         |

|організацій, молодіжні табори, дачі       |                     |

|дошкільних установ, позашкільні табори,   |                     |

|туристські бази для дорослих і для сімей з|                     |

|дітьми                                    |                     |

|------------------------------------------+---------------------|

|ж) кемпінги                               |        0,15         |

|------------------------------------------+---------------------|

|з) оздоровчі табори для старшокласників   |         0,1         |

------------------------------------------------------------------

Кількість персоналу, зайнятого в обслуговуванні загальнокурортних установ, слід приймати з розрахунку 25-30% (від загальної кількості персоналу, зайнятого в курортно-рекреаційних установах) для бальнеологічних (грязьових) курортних зон і 20-25% - для кліматичних курортних зон.

У курортних зонах із сезонним збільшенням тих, що лікуються й відпочивають, слід додатково передбачати тимчасовий обслуговуючий персонал (студентів, практикантів, пенсіонерів) для об'єктів сезонного функціонування з розрахунку 0,05 на одне сезонне місце і 0,02 на одного неорганізовано відпочиваючого. Коефіцієнт сімейності для цих категорій населення слід приймати 1,2.

Примітка 1.У загальнокурортних установах цілорічного функціонування, які додатково обслуговують тих, що лікуються й відпочивають неорганізовано (з урахуванням 80-100% їхньої середньорічної кількості), слід збільшувати кількість персоналу з розрахунку 0,1-0,15 одиниць на одного неорганізовано відпочиваючого.

Примітка 2.При відповідних обґрунтуваннях кількість персоналу курортних і туристських готелей міжнародного класу допускається приймати 0,5-0,8 з урахуванням складу об'єктів обслуговування.

5.24 При проектуванні нових і реконструкції тих курортних зон, які склалися, слід передбачати:

а) розміщення курортно-рекреаційних установ на територіях з допустимими рівнями шуму;

б) винесення за межі курортних територій промислових і комунально-складських об'єктів;

в) пристосування житлової забудови і громадських споруд, розміщених у курортній зоні, у рекреаційний фонд для обслуговування тих, що лікуються й відпочивають;

г) повне виключення в межах курортних зон транзитних транспортних потоків.

Розміщення нової житлової забудови для розселення обслуговуючого персоналу курортно-рекреаційних установ треба передбачати за курортною зоною в існуючих або створюваних сельбищних зонах у межах 30-хвилинної доступності транспортом.

5.25 Відстань від меж земельних ділянок курортно-рекреаційних установ, що проектуються заново, слід приймати не менше, м:

------------------------------------------------------------------

|а) до житлової забудови,       |           500 (100)            |

|установ комунального           |                                |

|господарства і складів         |                                |

|-------------------------------+--------------------------------|

|б) до автомобільних доріг      |                                |

|категорій:                     |                                |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) I, II, III                  |              500               |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) IV                          |              200               |

|-------------------------------+--------------------------------|

|в) до садівницьких товариств   |              300               |

------------------------------------------------------------------

Примітка. В дужках наведена відстань в умовах реконструкції.

 

5.26 Розміри земельних ділянок курортно-рекреаційних установ слід приймати відповідно до додатка 6.1. Розміри територій загального користування курортних зон слід встановлювати з розрахунку, кв.м на одне місце в курортно-рекреаційних установах: загальнокурортних об'єктів обслуговування - 10, озеленених - 100; на одного неорганізовано відпочиваючого: загальнокурортних об'єктів обслуговування - 2, озеленених - 25.

Примітка. В курортних зонах приморських курортів Криму, які склалися, а також гірських курортів Карпат, розміри територій загального користування допускається зменшувати, але не більше як на 50%.

5.27 Розміри території морських пляжів, які розміщуються в курортних зонах, слід приймати не менше, кв.м на одного відвідувача:

------------------------------------------------------------------

|а) для дорослих                            |         5          |

|-------------------------------------------+--------------------|

|б) для дітей                               |         4          |

------------------------------------------------------------------

Розміри території спеціалізованих лікувальних пляжів для тих, що лікуються з обмеженою рухливістю, слід приймати з розрахунку 8-12 кв.м на одного відвідувача.

Довжину берегової смуги морського пляжу на одного відвідувача слід приймати не менше 0,2 м.

Розраховувати кількість одночасних відвідувачів на пляжах слід з урахуванням коефіцієнтів одноразового завантаження пляжів (питомої ваги тих, що знаходяться на пляжі, стосовно до загальної кількості різних категорій відпочиваючих):

------------------------------------------------------------------

|а) санаторіїв                              |     0,6-0,8        |

|-------------------------------------------+--------------------|

|б) установ відпочинку й туризму            |     0,7-0,9        |

|-------------------------------------------+--------------------|

|в) позашкільних таборів                    |     0,5-1,0        |

|-------------------------------------------+--------------------|

|г) загального користування                 |                    |

|-------------------------------------------+--------------------|

|для місцевого значення                     |        0,2         |

|-------------------------------------------+--------------------|

|д) відпочиваючих без путівок               |        0,5         |

------------------------------------------------------------------

5.28 У приморських курортах підлягає охороні зона суворого режиму (перша зона санохорони), включаючи прибережну смугу моря, пляжі і територію, що прилягає до пляжів, завширшки не менше 100 м, яка повинна використовуватися переважно для організації зелених насаджень загального користування, набережних, бульварів, скверів, кліматолікувальних споруд, спортивних і дитячих майданчиків.

Примітка. У вказаній зоні курортних міст і селищ, що склалися, допускається збереження існуючих капітальних споруд житлово-цивільного призначення за умови забезпечення санітарно-гігієнічних умов їх експлуатації.

5.29 Курортно-рекреаційні установи, що розміщуются у межах курортних зон, слід, як правило, об'єднувати у комплекси, забезпечуючи єдине архітектурно-просторове вирішення.

На території курортно-рекреаційних установ та їх комплексів слід передбачати розміщення майданчиків, склад і розміри земельних ділянок яких слід приймати за таблицею 5.6.

Таблиця 5.6

------------------------------------------------------------------

|             Майданчики              |Площа, кв.м на одне місце |

|-------------------------------------+--------------------------|

|Для відпочинку, кліматолікування,    |           2,0            |

|тихих ігор і читання                 |                          |

|-------------------------------------+--------------------------|

|Спортивні (для бадмінтону, волейболу,|           3,5            |

|тенісу)                              |                          |

|-------------------------------------+--------------------------|

|Літнього кінотеатру (кінолекторію)   |           0,9            |

|-------------------------------------+--------------------------|

|Танцювальний                         |           0,6            |

------------------------------------------------------------------

5.30 При проектуванні курортних зон слід формувати систему установ і центрів загальнокурортного обслуговування.

Для орієнтовних розрахунків кількість і місткість установ та підприємств загальнокурортного обслуговування на 1000 чоловік, що лікуються й відпочивають, приймати за додатком 6.2.

5.31 У курортних зонах слід передбачати стоянки для легкових автомашин, кількість яких визначається відповідно до розрахункових показників кількості машино-місць на 100 відпочиваючих і обслуговуючого персоналу: для санаторіїв, будинків відпочинку, туристських баз і баз відпочинку підприємств - 3-5, курортних, туристських готелей та пансіонатів - 5-7.

У курортних зонах, що мають об'єкти туризму, слід передбачати стоянки для автобусів і легкових автомашин, які належать туристам, кількість яких визначається розрахунком, їх треба розміщувати з урахуванням забезпечення зручних підходів до об'єктів туристського огляду (але не далі 500 м від них), не порушуючи цілісного характеру історичного середовища.

6 Установи та підприємства обслуговування

6.1 Для розрахунку установ і підприємств обслуговування слід враховувати нормативи забезпеченості, які відображають соціально гарантований рівень відповідно до таблиці 6.1*. Там же наведені розміри земельних ділянок, а також принципи розміщення окремих видів установ і підприємств обслуговування.

Норми розрахунку кількості спеціальних пожежних автомашин наведені у додатку 3.1, таблиця 3.

Примітка 1.Розміщення, місткість і розміри земельних ділянок установ і підприємств обслуговування, не вказані у таблиці 6.1*, треба приймати за завданням на проектування.

Примітка 2.Наведені у таблиці 6.1* нормативи є усередненими показниками по Україні (з розбивкою на міські і сільські поселення) і у кожному окремому випадку підлягають уточненню у процесі проектування залежно від демографічного прогнозу, величини поселення і його місця у системі розселення, виробничого і соціально-культурного потенціалів тощо.

Таблиця 6.1*

--------------------------------------------------------------------

|  Установи,  |  Одиниця |   Нормативна  |   Розміри земельних     |

|підприємства,|  виміру  |    величина   |         ділянок         |

|  споруди1)  |          |  з розрахунку |                         |

|             |          |  на 1000 чол. |                         |

|             |          |   населення,  |                         |

|             |          |    не менше   |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|1. Установи народної освіти                                       |

|------------------------------------------------------------------|

|Дитячі       |Місць     |Установлюються |При місткості            |

|дошкільні    |          |залежно від    |ясел-садів, кв.м         |

|установи     |          |демографічної  |на одне місце:           |

|             |          |структури      |до 80 місць -            |

|             |          |поселень,      |45, більше 80-40; у      |

|             |          |приймаючи      |комплексі ясел-садів     |

|             |          |розрахунковий  |більше 350 місць - 35.   |

|             |          |рівень         |Розміри земельних        |

|             |          |забезпеченості |ділянок можуть бути      |

|             |          |дітей          |зменшені на 25% в        |

|             |          |дошкільними    |умовах реконструкції:    |

|             |          |установами у   |на 15% - при             |

|             |          |межах 85%,     |розміщенні на рельєфі    |

|             |          |у т.ч.         |зі схилом більше 20%о,   |

|             |          |загального     |на 10% - у               |

|             |          |типу - 70%,    |поселеннях-новобудовах   |

|             |          |спеціалі-      |(за рахунок скорочення   |

|             |          |зованого -     |площі озеленення)        |

|             |          |3%,            |                         |

|             |          |оздоровчого -  |                         |

|             |          |12%            |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Площу групового майданчика для дітей ясельного віку|

|слід приймати 8 кв.м; для дошкільного віку - 7,5 кв.м на 1 місце в|

|групі.                                                            |

|------------------------------------------------------------------|

|Дитячі       |Місць     |За завданням на|При місткості            |

|дошкільні    |          |проектування   |ясел-садів, кв.м на      |

|установи,    |          |(із загальної  |одне місце:              |

|об'єднані з  |          |нормативної    |до 100 місць - 32;       |

|початковою   |          |величини обох  |більше 100-28.           |

|школою       |          |типів споруд)  |При місткості            |

|             |          |               |початкової школи,        |

|             |          |               |учнів: від 40 до         |

|             |          |               |400-40 кв.м на учня      |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Розміри земельної ділянки можуть бути  зменшені  на|

|25%  в умовах реконструкції:  на 15%  при розміщенні на рельєфі із|

|схилом більше 20%0;  на 10%  у поселеннях-новобудовах  за  рахунок|

|скорочення площі озеленення.                                      |

|------------------------------------------------------------------|

|Криті басейни|          |За завданням на|                         |

|для          |          |проектування   |                         |

|дошкільників |          |               |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|Загальноосвітні школи2)                                           |

|------------------------------------------------------------------|

|Iступінь -  |          |Для I, II      |У сільських              |

|початкова    |          |ступенів шкіл  |поселеннях:              |

|школа        |          |установлюється |на 4 класи -             |

|             |          |залежно від    |0,25-0,5 га.             |

|             |          |демографічної  |У міських                |

|             |          |структури      |поселеннях:              |

|             |          |поселень,      |на 12 класів -           |

|             |          |приймаючи 100% |1,4 га, на               |

|             |          |рівень         |16 класів - 1,8 га       |

|             |          |забезпеченості |                         |

|             |          |дітей до       |                         |

|             |          |15 років.      |                         |

|             |          |Охоплення дітей|                         |

|             |          |6-річного віку |                         |

|             |          |та старшої     |                         |

|             |          |вікової групи  |                         |

|             |          |(IIIступінь)  |                         |

|             |          |визначається   |                         |

|             |          |органами       |                         |

|             |          |державного     |                         |

|             |          |управління     |                         |

|             |          |освітою        |                         |

|-------------+----------|               |-------------------------|

|I-II         |          |               |У сільських              |

|ступені -    |          |               |поселеннях: на           |

|основна школа|          |               |9 класів - 1,6 га.       |

|             |          |               |У міських поселеннях:    |

|             |          |               |на 18 класів - 1,9 га;   |

|             |          |               |на 27 класів - 2,4 га,   |

|             |          |               |на 36 класів - 2,6 га    |

|-------------+----------|               |-------------------------|

|I-III        |          |               |У сільських              |

|ступені -    |          |               |поселеннях: на           |

|середня повна|          |               |11 класів - 2,0 га,      |

|школа        |          |               |на 22 класи - 2,6 га.    |

|             |          |               |У міських поселеннях:    |

|             |          |               |на 22 класи - 2,0 га,    |

|             |          |               |на 33 класи - 2,5 га.    |

|             |          |               |Зблоковані середні       |

|             |          |               |школи:                   |

|             |          |               |на 22 + 22 класи -       |

|             |          |               |2,8 га, на               |

|             |          |               |22 + 33 класи -          |

|             |          |               |3,2 га, на               |

|             |          |               |33 + 33 класи -          |

|             |          |               |3,8 га                   |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Розміри  земельних  ділянок   шкіл   можуть   бути:|

|зменшені на 20% - в умовах реконструкції; на 15% при розміщенні на|

|рельєфі із схилом 20%0; збільшені на 30% - у сільських поселеннях,|

|якщо  для  організації  навчально-дослідної  роботи не передбачені|

|спеціальні ділянки на землях радгоспів.  Спортивна зона школи може|

|бути об'єднана з фізкультурно-оздоровчим комплексом мікрорайону.  |

|------------------------------------------------------------------|

|Загально-    |          |За завданням на|При місткості            |

|освітні      |          |проектування,  |комплексів:              |

|школи,       |          |виходячи з     |більше 1500 до           |

|зблоковані в |          |місткості      |2000 - 17 кв.м;          |

|шкільні      |          |окремих        |більше 2000 - 16 кв.м    |

|комплекси, а |          |об'єктів       |                         |

|також        |          |               |                         |

|згруповані з |          |               |                         |

|іншими       |          |               |                         |

|навчально-   |          |               |                         |

|виховними    |          |               |                         |

|закладами в  |          |               |                         |

|багато-      |          |               |                         |

|профільні    |          |               |                         |

|комплекси    |          |               |                         |

|(центри)     |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Школи-       |Учнів     |За завданням на|При місткості            |

|інтернати    |          |проектування   |загальноосвітньої        |

|             |          |               |школи-інтернату,         |

|             |          |               |учнів: більше            |

|             |          |               |200 до 300-70 кв.м       |

|             |          |               |на 1 учня; більше        |

|             |          |               |300 до 500 - 65 кв.м     |

|             |          |               |понад 500 і більше -     |

|             |          |               |45 кв.м                  |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. При  розміщенні  на   земельній   ділянці   будинку|

|школи-інтернату  спального  корпусу  площу  земельної ділянки слід|

|збільшити на 0,2 га.                                              |

|------------------------------------------------------------------|

|Міжшкільні   |% від     |8              |Розміри земельних        |

|центри       |загальної |               |ділянок міжшкільних      |

|комп'ютерного|кількості |               |навчально-виробничих     |

|і виробничого|школярів  |               |комбінатів               |

|навчання     |          |               |рекомендується           |

|             |          |               |приймати не менше 2 га   |

|             |          |               |(при влаштуванні         |

|             |          |               |автополігона або         |

|             |          |               |трактородрому 3 га)      |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Автотрактородром слід розміщувати  поза  сельбищною|

|територією. У містах міжшкільні центри комп'ютерного і виробничого|

|навчання  і  позашкільні  установи  розміщуються   на   сельбищній|

|території з урахуванням транспортної доступності не більше 30 хв. |

|------------------------------------------------------------------|

|Позашкільні  |% від     |15,3% (у т.ч.  |За завданням на          |

|установи     |загальної |за видами      |проектування             |

|             |кількості |будинків):     |                         |

|             |школярів  |Палац (Будинок)|                         |

|             |IV-VIII   |школярів -     |                         |

|             |класів    |3,3%3);        |                         |

|             |          |станція юних   |                         |

|             |          |натуралістів - |                         |

|             |          |0,4%; станція  |                         |

|             |          |юних туристів -|                         |

|             |          |0,4%;          |                         |

|             |          |дитячо-юнацька |                         |

|             |          |спортивна      |                         |

|             |          |школа - 2,3%;  |                         |

|             |          |дитяча школа   |                         |

|             |          |мистецтв або   |                         |

|             |          |музична4),     |                         |

|             |          |художня,       |                         |

|             |          |хореографічна -|                         |

|             |          |2,7%; інші -   |                         |

|             |          |6,2%           |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. У сільських поселеннях приміщення для  позашкільних|

|занять  рекомендується  передбачати  в  будинках  загальноосвітніх|

|шкіл.                                                             |

|------------------------------------------------------------------|

|Професійно-  |Учнів     |За завданням на|При місткості ВТУ і      |

|технічні і   |          |проектування з |середніх спеціальних     |

|середні      |          |урахуванням    |навчальних закладів,     |

|спеціальні   |          |населення      |учнів:                   |

|навчальні    |          |міста-центру та|до 300 - 75 кв.м на      |

|заклади      |          |інших поселень |1 учня; більше           |

|             |          |у зоні його    |300 до                   |

|             |          |тяжіння        |900 - 50 - 60 кв.м;      |

|             |          |               |більше 900 до 1600 -     |

|             |          |               |30 - 40 кв.м             |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Розміри земельних ділянок можуть бути  зменшені:  в|

|умовах реконструкці на 30% - для навчальних закладів гуманітарного|

|профілю; збільшені   на   50%   -    для    навчальних    закладів|

|сільськогосподарського   профілю,  які  розміщуються  у  сільських|

|поселеннях.  При  кооперуванні  навчальних  закладів  і  створенні|

|навчальних   центрів   розміри  земельних  ділянок  рекомендується|

|зменшувати залежно від місткості навчальних  центрів,  учнів:  від|

|1500 до 2000 - на 10%;  більше 2000 до 3000 - на 20%; понад 3000 -|

|на 30%.   Розміри   житлової   зони,   навчальних   і   допоміжних|

|господарств, полігонів і автотрактородромів у зазначені розміри не|

|входять.                                                          |

|------------------------------------------------------------------|

|Вищі         |Студентів |За завданням на|Зони вищих навчальних    |

|навчальні    |          |проектування   |закладів (навчальна      |

|заклади      |          |               |зона), га на             |

|             |          |               |1 тис. студентів:        |

|             |          |               |університети, вузи       |

|             |          |               |технічні - 4 - 7;        |

|             |          |               |сільськогосподарські -   |

|             |          |               |5 - 7; медичні,          |

|             |          |               |фармацевтичні - 3 - 5;   |

|             |          |               |економічні,              |

|             |          |               |педагогічні, культури,   |

|             |          |               |мистецтва,               |

|             |          |               |архітектури - 2 - 4;     |

|             |          |               |інститути підвищення     |

|             |          |               |кваліфікації             |

|             |          |               |і заочні вузи -          |

|             |          |               |відповідно до їх         |

|             |          |               |профілю з коефіцієнтом   |

|             |          |               |0,5; спеціалізована      |

|             |          |               |зона - за завданням на   |

|             |          |               |проектування;            |

|             |          |               |спортивна зона -         |

|             |          |               |1 - 2; зона              |

|             |          |               |студентських             |

|             |          |               |гуртожитків -            |

|             |          |               |1,5 - 3.                 |

|             |          |               |Вузи фізичної культури   |

|             |          |               |проектуються за          |

|             |          |               |завданням на             |

|             |          |               |проектування             |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Розмір земельної ділянки вищого навчального закладу|

|може  бути  зменшений  в  умовах реконструкції.  При кооперованому|

|розміщенні декількох вузів  на  одній  ділянці  сумарну  територію|

|земельних  ділянок  навчальних закладів рекомендується скорочувати|

|на 20%.                                                           |

|------------------------------------------------------------------|

|2. Установи охорони здоров'я, соціального забезпечення,           |

|спортивні і фізкультурно-оздоровчі установи                       |

|------------------------------------------------------------------|

|Будинки-інтернати, територіальні центри соціального               |

|обслуговування людей похилого віку та інвалідів, спеціальні       |

|житлові будинки5)                                                 |

|------------------------------------------------------------------|

|Будинки-     |Місце на  |28             |При місткості            |

|інтернати для|1 тис.чол.|               |інтернатів:              |

|людей        |відпові-  |               |до 50 місць - 200 кв.м   |

|похилого     |дної      |               |на 1 місце;              |

|віку,        |демографі-|               |більше 50 до             |

|ветеранів    |чної      |               |100 - 175 кв.м;          |

|війни і праці|групи     |               |більше 100 до            |

|(з 60        |          |               |200 - 125 кв.м;          |

|років)3)     |          |               |більше 200 до            |

|             |          |               |300 - 100 кв.м           |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Будинки-     |Те саме   |28             |При місткості            |

|інтернати для|          |               |інтернатів:              |

|дорослих     |          |               |до 50 місць -            |

|інвалідів з  |          |               |200 кв.м на              |

|фізичними    |          |               |1 місце;                 |

|порушеннями  |          |               |більше 50 до             |

|(з 18        |          |               |100 - 175 кв.м;          |

|років)5)     |          |               |більше 100 до            |

|             |          |               |200 - 125 кв.м           |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка 1.  Будинки-інтернати  для  людей   похилого   віку,|

|ветеранів  війни  і  праці  розміщуються  переважно в поселеннях з|

|кількістю населення  не  менше  10  тис.чол.  або  в  районних  та|

|міжгосподарських   центрах   з   меншою   кількістю  населення  за|

|необхідності урахування обслуговування населених  пунктів  у  зоні|

|впливу.                                                           |

|     Примітка 2.   Будинки-інтернати  повинні  бути  розміщені  на|

|окремих ділянках.  Відстань від  них  до  вікон  квартир  житлових|

|будинків повинна бути не менше 30 м.                              |

|     Примітка 3.  Площу земельних ділянок будинків-інтернатів, які|

|розміщуються поблизу парків і лісопарків, дозволяється зменшувати,|

|але не більше ніж на 20%.                                         |

|------------------------------------------------------------------|

|Спеціальні будинки і школи-інтернати для дітей, у тому числі:     |

|------------------------------------------------------------------|

|Будинки      |Місце на  |За завданням на|За завданням на          |

|дитини (віком|1 тис.чол.|проектування   |проектування             |

|до 4-х років)|відпові-  |               |                         |

|             |дної      |               |                         |

|             |демогра-  |               |                         |

|             |фічної    |               |                         |

|             |групи     |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Сімейні      |Те саме   |3              |Те саме                  |

|дитячі       |          |               |                         |

|будинки (від |          |               |                         |

|4 до         |          |               |                         |

|17 років)    |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Дитячі       |- " -     |За завданням на|- " -                    |

|будинки для  |          |проектування   |                         |

|дітей сиріт і|          |               |                         |

|дітей, які   |          |               |                         |

|залишились   |          |               |                         |

|без          |          |               |                         |

|піклування   |          |               |                         |

|батьків (від |          |               |                         |

|4 до         |          |               |                         |

|17 років)    |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Будинки-     |- " -     |Те саме        |- " -                    |

|інтернати для|          |               |                         |

|дітей        |          |               |                         |

|інвалідів    |          |               |                         |

|(від 4 до    |          |               |                         |

|17 років)    |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Психо-       |- " -     |3              |При місткості            |

|неврологічні |          |               |інтернатів, місць: до    |

|інтернати (з |          |               |200 - 125 кв.м на        |

|18 років)    |          |               |1 місце; більше 200 до   |

|             |          |               |400 - 100 кв.м; більше   |

|             |          |               |400 до 600 - 80 кв.м     |

|------------------------------------------------------------------|

|Територіальні центри соціального обслуговування людей похилого    |

|віку і інвалідів                                                  |

|------------------------------------------------------------------|

|Iтип        |Місце на  |За завданням на|За завданням на          |

|(постійного і|1 тис.чол.|проектування   |проектування             |

|тимчасового  |          |               |                         |

|проживання   |          |               |                         |

|людей        |          |               |                         |

|похилого віку|          |               |                         |

|та інвалідів)|          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|IIтип       |Те саме   |Те саме        |При місткості            |

|(денного     |          |               |інтернатів, місць: до    |

|перебування  |          |               |50 - 150 кв.м на         |

|інвалідів)   |          |               |1 місце; від 50 до       |

|             |          |               |75 - 125 кв.м;           |

|             |          |               |більше 75 - 100 м        |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|IIIтип      |- " -     |- " -          |При місткості            |

|(денного     |          |               |інтернатів, місць: до    |

|перебування  |          |               |50 - 150 кв.м            |

|інвалідів при|          |               |на 1 місце;              |

|існуючому    |          |               |від 50 до 75 -           |

|будинку-     |          |               |125 кв.м;                |

|інтернаті)   |          |               |більше 75 - 80 кв.м      |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Розрахунковий  показник  площі  земельної   ділянки|

|територіальних  центрів IIIтипу визначається як сума площ ділянки|

|будинку-інтернату і центру.                                       |

|------------------------------------------------------------------|

|Спеціальні   |Місце на  |60             |За завданням на          |

|житлові      |1 тис.чол.|               |проектування             |

|будинки I    |відпові-  |               |                         |

|групи квартир|дної      |               |                         |

|для ветеранів|демогра-  |               |                         |

|війни, праці |фічної    |               |                         |

|і одиноких   |групи     |               |                         |

|людей        |          |               |                         |

|похилого віку|          |               |                         |

|(з 60 років) |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Спеціальні   |Чоловік   |0,5            |Те саме                  |

|житлові      |          |               |                         |

|будинки і    |          |               |                         |

|групи квартир|          |               |                         |

|для інвалідів|          |               |                         |

|на кріслах-  |          |               |                         |

|колясках та  |          |               |                         |

|їхніх сімей  |          |               |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|Заклади охорони здоров'я                                          |

|------------------------------------------------------------------|

|Стаціонар    |Ліжко     |14, 15 (у      |При потужності           |

|усіх типів   |          |середньому по  |стаціонарів, ліжок: до   |

|для дорослих |          |Україні). Для  |50 - 300 кв.м на         |

|із           |          |населення, що  |1 ліжко;                 |

|допоміжними  |          |проживає у     |більше 50 до             |

|будинками і  |          |міських        |100 - 300 - 200 кв.м;    |

|спорудами    |          |поселеннях, які|більше 100 до            |

|             |          |не є центрами  |200 - 200 - 140 кв.м;    |

|             |          |систем         |більше 200 до            |

|             |          |розселення, не |400 - 140 - 100 кв.м;    |

|             |          |відіграють роль|більше 400 до            |

|             |          |районного,     |800 - 100 - 80 кв.м;     |

|             |          |обласного і    |більше 800 до            |

|             |          |міжобласного   |1000 - 80 - 60 кв.м;     |

|             |          |центрів,       |понад 1000 - 60 кв.м     |

|             |          |нормативний    |                         |

|             |          |показник не    |                         |

|             |          |нижче          |                         |

|             |          |6,9-7,6 ліжок  |                         |

|             |          |на 1 тис.чол.  |                         |

|             |          |населення      |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. На одне ліжко для дітей слід приймати норму  всього|

|стаціонару  з  коефіцієнтом  1,5.  При  розміщенні  двох  і більше|

|стаціонарів  на  одній  земельній  ділянці  загальну  площу  треба|

|приймати  за  нормою  сумарної  місткості  стаціонарів.  В  умовах|

|реконструкції та у великих і найбільших  містах  земельні  ділянки|

|лікарень допускається зменшувати на 25%. Розміри земельних ділянок|

|лікарень,  які розміщуються у приміській  зоні,  треба  збільшити:|

|інфекційних та   онкологічних   -   на   15%;   туберкульозних   і|

|психіатричних - на 25%;  відновлювального лікування для дорослих -|

|на 20%,  для  дітей  -  на 40%.  Площу земельної ділянки пологових|

|будинків треба приймати за нормативами стаціонарів з  коефіцієнтом|

|0,7.                                                              |

|------------------------------------------------------------------|

|Фельдшерсько-|Об'єкт    |За завданням на|0,2 га                   |

|акушерський  |          |проектування у |                         |

|або          |          |сільських      |                         |

|фельдшерські |          |населених      |                         |

|пункти       |          |пунктах без    |                         |

|             |          |лікарень і     |                         |

|             |          |амбулаторій з  |                         |

|             |          |кількістю      |                         |

|             |          |жителів понад  |                         |

|             |          |200 чол.       |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Поліклініки, |Відві-    |24             |0,1 га на 100            |

|амбулаторії, |дувань    |               |відвідувань за зміну,    |

|диспансери   |за зміну  |               |але не менше 0,3 га      |

|без          |          |               |                         |

|стаціонару   |          |               |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Розміри земельних ділянок стаціонару і  поліклініки|

|(диспансеру), об'єднаних в одну лікувально-профілактичну установу,|

|визначаються   окремо   за   відповідними    нормами    і    потім|

|підсумовуються.                                                   |

|------------------------------------------------------------------|

|Станції      |Автомобіль|1 на           |0,05 на 1 автомобіль,    |

|(підстанції) |          |10 тис.чол.    |але не менше 0,1 га      |

|швидкої      |          |у межах зони   |                         |

|медичної     |          |15-хвилинної   |                         |

|допомоги     |          |доступності на |                         |

|             |          |спеціальному   |                         |

|             |          |автомобілі     |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Санітарно-   |Об'єкт    |За завданням на|1 - 1,5 га               |

|епідеміоло-  |          |проектування   |                         |

|гічні        |          |               |                         |

|установи     |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Аптеки груп: |Об'єкт    |0,104, у т.ч.  |0,3 га або вбудовані;    |

|I-II         |          |для міського   |0,25 га або вбудовані;   |

|III-V        |          |населення -    |0,2 га або вбудовані     |

|VI-VII       |          |0,09; для      |                         |

|             |          |сільського -   |                         |

|             |          |0,143          |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Розміщуються в мікрорайонах, житлових районах.     |

|------------------------------------------------------------------|

|Молочні кухні|Порція за |4              |0,015 га на 1 тис.       |

|             |добу на 1 |               |порцій за добу, але не   |

|             |дитину (до|               |менше 0,15 га            |

|             |1 року)   |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Роздавальні  |кв.м      |0,3            |Вбудовані                |

|пункти       |загальної |               |                         |

|молочних     |площі на 1|               |                         |

|кухонь       |дитину (до|               |                         |

|             |1 року)   |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Установи,    |Одиниця   |Нормативна     |Розміри земельних        |

|підприємства,|виміру    |величина з     |ділянок                  |

|споруди1)    |          |розрахунку на  |                         |

|             |          |1000 чол.      |                         |

|             |          |населення, не  |                         |

|             |          |менше          |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|Установи санаторно-курортні й оздоровчі, відпочинку й туризму     |

|------------------------------------------------------------------|

|Санаторії    |Місць     |За завданням на|125 - 150 кв.м           |

|(без         |          |проектування   |на 1 місце               |

|туберку-     |          |               |                         |

|льозних)     |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Санаторії для|Те саме   |Те саме        |145 - 170 кв.м           |

|батьків з    |          |               |на 1 місце               |

|дітьми і     |          |               |                         |

|дитячі       |          |               |                         |

|санаторії    |          |               |                         |

|(без         |          |               |                         |

|туберку-     |          |               |                         |

|льозних)     |          |               |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Конкретні значення нормативів земельних  ділянок  у|

|зазначених   межах   приймаються  за  місцевими  умовами.  Розміри|

|земельних ділянок наведені без урахування площі господарських зон.|

|У  курортних  районах  Криму  і  Карпат  і  в умовах реконструкції|

|курортів, а також для баз відпочинку у приміських зонах найбільших|

|і  великих міст розміри земельних ділянок допускається зменшувати,|

|але не  більше  як  на  25%,  тобто   приймати   за   мінімальними|

|значеннями; у  сейсмічних  районах  -  не  більше  як  на 15%  при|

|зменшенні спальних корпусів до 4-х поверхів.                      |

|------------------------------------------------------------------|

|Санаторії-   |Місць     |За завданням на|70 - 100 кв.м            |

|профілакторії|          |проектування   |на 1 місце               |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. У  санаторіях-профілакторіях,  які  розміщуються  у|

|межах міста,  допускається зменшувати розміри земельних ділянок не|

|більше ніж на 10%.                                                |

|------------------------------------------------------------------|

|Санаторні    |Місць     |За завданням на|200 кв.м на 1 місце      |

|позашкільні  |          |проектування   |                         |

|табори       |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Будинки      |Те саме   |Те саме        |120 - 130 кв.м           |

|відпочинку   |          |               |на 1 місце               |

|(пансіонати) |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Будинки      |- " -     |8              |140 - 150 кв.м           |

|відпочинку   |          |               |на 1 місце               |

|(пансіонати) |          |               |                         |

|для сімей з  |          |               |                         |

|дітьми       |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Бази         |- " -     |14             |140 - 160 кв.м           |

|відпочинку   |          |               |на 1 місце               |

|підприємств і|          |               |                         |

|організацій, |          |               |                         |

|молодіжні    |          |               |                         |

|табори       |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Туристські   |- " -     |               |65 - 80 кв.м             |

|бази         |          |               |на 1 місце               |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Туристські   |- " -     |               |75 - 100 кв.м            |

|бази для     |          |               |на 1 місце               |

|сімей з      |          |               |                         |

|дітьми       |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Курортні і   |- " -     |За завданням на|50 - 75 кв.м             |

|туристські   |          |проектування   |на 1 місце               |

|готелі       |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Позашкільні  |- " -     |25             |150 - 200 кв.м           |

|табори       |          |               |на 1 місце               |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Оздоровчі    |- " -     |14             |175 - 200 кв.м           |

|табори       |          |               |на 1 місце               |

|старшо-      |          |               |                         |

|класників    |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Дачі         |- " -     |За завданням на|120 - 140 кв.м           |

|дошкільних   |          |проектування   |на 1 місце               |

|установ      |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Мотелі       |- " -     |Те саме        |75 - 100 кв.м            |

|             |          |               |на 1 місце               |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Кемпінги     |- " -     |- " -          |135 - 150 кв.м           |

|             |          |               |на 1 місце               |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Приюти       |- " -     |- " -          |35 - 50 кв.м             |

|             |          |               |на 1 місце               |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Для  туристських  готелів,   які   розміщуються   у|

|найбільших   і   великих   містах,  громадських  пунктах,  розміри|

|земельних ділянок допускається приймати за нормами,  встановленими|

|для комунальних готелів.                                          |

|------------------------------------------------------------------|

|Фізкультурно-спортивні споруди                                    |

|------------------------------------------------------------------|

|Територія    |га        |0,7-0,9        |                         |

|             |          |(0,6 - для     |                         |

|             |          |найбільших     |                         |

|             |          |міст)          |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Відкриті     |га        |0,01           |                         |

|площинні     |          |               |                         |

|спортивні    |          |               |                         |

|споруди у    |          |               |                         |

|житловому    |          |               |                         |

|кварталі     |          |               |                         |

|(мікрорайоні)|          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Приміщення   |кв.м      |70             |                         |

|для          |загальної |               |                         |

|фізкультурно-|площі     |               |                         |

|оздоровчих   |          |               |                         |

|занять у     |          |               |                         |

|житловому    |          |               |                         |

|кварталі     |          |               |                         |

|(мікрорайоні)|          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Спортивні    |кв.м площі|98,0 (80,0)6,7)|                         |

|зали         |підлоги   |               |                         |

|загального   |          |               |                         |

|користування |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Басейни криті|кв.м площі|48,0           |                         |

|й відкриті   |дзеркала  |               |                         |

|загального   |води      |               |                         |

|користування |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Приміщення   |кв.м      |15             |                         |

|реабіліта-   |загальної |               |                         |

|ційного      |площі     |               |                         |

|призначення  |          |               |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Фізкультурно-спортивні  споруди  мережі  загального|

|користування   слід,   як   правило,  об'єднувати  із  спортивними|

|об'єктами загальноосвітніх  шкіл  та  інших  навчальних  закладів,|

|установ відпочинку й культури з можливим скороченням територій.  У|

|центрах первинних систем розселенця створюються сільські комплекси|

|культури   й   мистецтва,  які  об'єднують  усі  культурно-освітні|

|установи на їхній території.  Для малих поселень норми  розрахунку|

|залів і басейнів слід приймати з урахуванням мінімальної місткості|

|об'єктів      за      технологічними      вимогами.      Комплекси|

|фізкультурно-оздоровчих   майданчиків   передбачаються  у  кожному|

|поселенні. Частку фізкультурно-спортивних споруд, які розміщуються|

|у   житловому  районі,  слід  приймати  від  загальної  норми,  %:|

|території - 35, спортивні зали - 50, басейни - 45.                |

|------------------------------------------------------------------|

|3. Установи культури й мистецтва, культові споруди                |

|------------------------------------------------------------------|

|Приміщення   |Місць     |15-20 кв.м або |                         |

|для          |відвіду-  |50-60 кв.м     |                         |

|культурно-   |вання     |площі підлоги  |                         |

|масової      |          |               |                         |

|роботи з     |          |               |                         |

|населенням,  |          |               |                         |

|дозвілля й   |          |               |                         |

|аматорської  |          |               |                         |

|діяльності   |          |               |                         |

|(за місцем   |          |               |                         |

|проживання)  |          |               |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Рекомендується  формувати   єдині   комплекси   для|

|організації культурно-масової,  фізкультурно-оздоровчої роботи для|

|використання учнями  і  населенням  (з  відповідним  підсумуванням|

|нормативів) у межах пішохідної доступності не більше 500 м.       |

|------------------------------------------------------------------|

|Танцювальні  |Місць     |6              |За завданням на          |

|зали         |          |               |проектування             |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Клубні       |Місць     |131,7 35 -     |Те саме - " - - " -      |

|установи та  |відвіду-  |1908) 300 -    |                         |

|центри       |вання     |5009)          |                         |

|дозвілля, у  |Те саме   |               |                         |

|т.ч.: в      |- " -     |               |                         |

|міських      |          |               |                         |

|поселеннях у |          |               |                         |

|сільській    |          |               |                         |

|місцевості   |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Кінотеатри та|Місць     |12-25          |- " -                    |

|відеозали    |          |               |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Питому  вагу  танцювальних  залів,  кінотеатрів   і|

|клубів рекомендується розміщувати за міським центром у розмірі від|

|40 до 50%.  З них для учнів та інших груп  молоді  не  менше  20%.|

|Мінімальну  кількість  місць установ культури й мистецтва приймати|

|для найбільших і великих міст.  Розміщення,  місткість  і  розміри|

|земельних   ділянок   планетаріїв,   виставкових  залів  і  музеїв|

|визначаються за завданням на проектування.                        |

|------------------------------------------------------------------|

|Театри для   |Місць     |2,1            |За завданням на          |

|міст понад   |Те саме   |5-8            |проектування Те саме     |

|100 тис.чол. |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Концертні    |- " - - " |1,3            |- " - - " -              |

|зали для міст|-         |3-5            |                         |

|понад        |          |               |                         |

|250 тис.чол. |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Цирки        |- " -     |3,5-5,0        |- " -                    |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Зали         |кв.м площі|3              |- " -                    |

|атракціонів  |підлоги   |               |                         |

|та ігрових   |          |               |                         |

|автоматів    |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Міські масові|тис.од.   |2-3            |- " -                    |

|бібліотеки10)|збереження|               |                         |

|             |чит. місць|               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Культові     |          |За завданням на|- " -                    |

|споруди      |          |проектування   |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Цирки,  концертні   зали,   театри   і   планетарії|

|передбачати, як  правило,  у  містах  з населенням 250 тис.чол.  і|

|більше,  а кінотеатри - у поселеннях з кількістю жителів не  менше|

|10 тис.чол.                                                       |

|------------------------------------------------------------------|

|4. Підприємства торгівлі, громадського харчування й побутового    |

|обслуговування                                                    |

|------------------------------------------------------------------|

|Магазини,    |кв.м      |245,2 230      |Торгові центри           |

|всього у т.ч.|торгової  |(100)6)        |місцевого значення       |

|у міських    |площі Те  |               |з кількістю              |

|поселеннях,  |саме      |               |обслуговуваного          |

|всього       |          |               |населення, тис.чол.,     |

|             |          |               |на об'єкт: з 4 до 6 -    |

|             |          |               |0,4 - 0,6 га; більше     |

|             |          |               |6 до 10 - 0,6 -          |

|             |          |               |0,8 га;                  |

|             |          |               |більше 10 до             |

|             |          |               |15 - 0,8 - 1,1 га;       |

|             |          |               |більше 15 до             |

|             |          |               |20 - 1,1 - 1,3 га        |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|з них:       |кв.м      |80 (70)6) 150  |Торгові центри малих     |

|продовольчих |торгової  |(30)6)         |міст і сільських         |

|товарів      |площі Те  |               |поселень з кількістю     |

|непродо-     |саме      |               |жителів, тис.чол.: до    |

|вольчих      |          |               |1 - 0,1 - 0,2 га;        |

|товарів      |          |               |більше 1 до 3 - 0,2 -    |

|             |          |               |0,4 га; більше 3 до      |

|             |          |               |4 - 0,4 - 0,6 га;        |

|             |          |               |більше 4 до 6 - 0,6 -    |

|             |          |               |1,0 га;                  |

|             |          |               |більше 7 до 10 -         |

|             |          |               |1,0 - 1,2 га             |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|у            |- " -     |250            |                         |

|сільській11) |          |               |                         |

|місцевості,  |          |               |                         |

|всього       |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|з них:       |- " - - " |85             |Підприємства торгівлі    |

|продовольчих |-         |165            |кв.м торгової площі,     |

|товарів      |          |               |100 кв.м торгової        |

|непродо-     |          |               |площі:                   |

|вольчих      |          |               |до 250 - 0,08 га;        |

|товарів      |          |               |більше 250 до 650 -      |

|             |          |               |0,08 - 0,06 га;          |

|             |          |               |більше 650 до 1500 -     |

|             |          |               |0,06 - 0,04 га;          |

|             |          |               |більше 1 500 до 3500 -   |

|             |          |               |0,04 - 0,02 га; понад    |

|             |          |               |3500 - 0,02 га           |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. До норм розрахунку входить уся  мережа  підприємств|

|торгово-побутового  обслуговування  незалежно  від їхньої відомчої|

|належності.  При автономному забезпеченні підприємств  інженерними|

|системами  і комунікаціями,  а також розміщенні на їхній території|

|підсобних будинків і споруд площу  ділянки  можна  збільшувати  до|

|50%. У  норму розрахунку магазинів непродовольчих товарів у містах|

|входять комісійні магазини з розрахунку 10 кв.м торгової площі  на|

|1 тис.чол. Магазини замовлень і кооперативні приймати за завданням|

|на  проектування  додатково  до  встановленої   норми   розрахунку|

|магазинів продовольчих  товарів,  орієнтовно  5-10  кв.м  торгової|

|площі на 1 тис.чол.  У селищах садівницьких товариств  продовольчі|

|магазини передбачати  з  розрахунку  80  кв.м  торгової  площі  на|

|1 тис.чол.  На  промислових  підприємствах  та  в   інших   місцях|

|прикладання праці передбачати пункти видачі продовольчих замовлень|

|з розрахунку,  кв.м нормованої площі на 1 тис. працюючих: 60 - при|

|віддаленому  розміщенні  промислових  підприємств  від  сельбищної|

|зони;  36  -  при  розміщенні  промислових  підприємств  біля  меж|

|сельбищної  зони;  24  -  при розміщенні місць прикладання праці у|

|межах  сельбищної  території  (на  площі   магазинів   і   окремих|

|об'єктах).                                                        |

|------------------------------------------------------------------|

|Ринкові      |кв.м      |24-40          |Від 7 до 14 кв.м на      |

|комплекси    |торгової  |               |1 кв.м торгової площі    |

|             |площі     |               |ринкового комплексу      |

|             |          |               |залежно від місткості:   |

|             |          |               |14 кв.м - при торговій   |

|             |          |               |площі до 600 кв.м;       |

|             |          |               |7 кв.м - понад           |

|             |          |               |3000 кв.м                |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Для ринкового комплексу на 1  торгове  місце  треба|

|приймати 6 кв.м торгової площі.                                   |

|------------------------------------------------------------------|

|Підприємства |Місць     |40 (7)6)       |При кількості місць,     |

|громадського |          |               |га на 100 місць:         |

|харчування   |          |               |до 50 - 0,2 - 0,25;      |

|             |          |               |більше 50 до 150 -       |

|             |          |               |0,2 - 0,15;              |

|             |          |               |понад 150 - 0,1          |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. У   містах-курортах   і   містах-центрах    туризму|

|розрахунок   мережі   підприємств   громадського  харчування  слід|

|приймати з урахуванням тимчасового населення:  на  бальнеологічних|

|курортах - до 90 місць,  на кліматичних курортах - до 120 місць на|

|1 тис.чол.  Потреба у  підприємствах  громадського  харчування  на|

|виробничих підприємствах,  в установах,  організаціях і навчальних|

|закладах розраховується    за     відомчими     нормативами     на|

|1 тис.  працюючих (учнів) у максимальну зміну.  У виробничих зонах|

|сільських поселень та в інших місцях прикладення праці, а також на|

|польових станах для обслуговування працюючих повинні передбачатися|

|підприємства громадського харчування з  розрахунку  220  місць  на|

|1 тис.  працюючих  у максимальну зміну.  Заготівельні підприємства|

|громадського харчування розраховуються за нормою 300 кг за добу на|

|1 тис.чол. Для міських зон масового відпочинку населення у великих|

|і   найбільших   містах   слід   враховувати   норми   підприємств|

|громадського харчування 1,1-1,8 місця на 1 тис.чол.               |

|------------------------------------------------------------------|

|Магазини     |кв.м      |6 (3)6)        |                         |

|кулінарії    |торгової  |               |                         |

|             |площі     |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Підприємства |Робочих   |9 (2)6) 5 (2)6)|На 10 робочих місць      |

|побутового   |місць Те  |               |для підприємств          |

|обслуго-     |саме      |               |потужністю, робочих      |

|вування      |          |               |місць: 0,1 - 0,2 га      |

|у т.ч.       |          |               |- 10 - 50;               |

|безпосере-   |          |               |0,05 - 0,08 га - 50 -    |

|днього       |          |               |150; 0,03 - 0,04 га -    |

|обслуго-     |          |               |понад 150                |

|вування      |          |               |                         |

|населення    |          |               |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Для   виробничих   підприємств   та   інших   місць|

|прикладення   праці  показник  розрахунку  підприємств  побутового|

|обслуговування слід приймати у розмірі 5-10%  в рахунок  загальної|

|норми.                                                            |

|------------------------------------------------------------------|

|Виробничі    |Робочих   |4              |0,5 - 1,2 га             |

|підприємства |місць     |               |                         |

|централі-    |          |               |                         |

|зованого     |          |               |                         |

|виконання    |          |               |                         |

|замовлень    |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Компле-      |Те саме   |2              |0,5 - 1,2 га             |

|ксний12)     |          |               |                         |

|приймальний  |          |               |                         |

|пункт (КПП)  |          |               |                         |

|сільського   |          |               |                         |

|населеного   |          |               |                         |

|пункту з     |          |               |                         |

|кількістю    |          |               |                         |

|жителів понад|          |               |                         |

|200 чол.     |          |               |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|Підприємства комунального обслуговування                          |

|------------------------------------------------------------------|

|Пральні,     |кг білизни|98,2 120 (10)6)|                         |

|всього у т.ч.|за зміну  |               |                         |

|для          |Те саме   |               |                         |

|міського     |          |               |                         |

|населення    |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Пральні      |- " -     |10 (10)6)      |0,1 - 0,2 га на об'єкт   |

|самообслуго- |          |               |                         |

|вування      |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Фабрики-     |- " -     |11013)         |0,6 - 1,0 га на об'єкт   |

|пральні      |          |               |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. Показник  розрахунку  фабрик-пралень  наведений   з|

|урахуванням  обслуговування  громадського сектора до 40 кг білизни|

|за зміну.                                                         |

|------------------------------------------------------------------|

|Хімчистки,   |кг речей  |9,2 11,4       |                         |

|всього у т.ч.|за зміну  |(4,0)6)        |                         |

|для          |Те саме   |               |                         |

|міського     |          |               |                         |

|населення    |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Хімчистки    |- " -     |4,0 (4,0)6)    |0,1 - 0,2 га на об'єкт   |

|самообслу-   |          |               |                         |

|говування    |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Фабрики-     |- " -     |7,4            |0,5 - 1,0 га на об'єкт   |

|хімчистки    |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Бані й душові|Помивочних|5,8 5 7        |0,2 - 0,4 га на об'єкт   |

|для          |місць     |               |                         |

|населення:   |          |               |                         |

|міського     |          |               |                         |

|сільського   |          |               |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. У поселеннях,  забезпечених упорядкованим  житловим|

|фондом,   норми   розрахунку  місткості  бань  і  банно-оздоровчих|

|комплексів на 1 тис.чол. допускається зменшувати до 3 місць.      |

|------------------------------------------------------------------|

|5. Організації та установи управління, проектні організації,      |

|кредитно-фінансові установи та підприємства зв'язку               |

|------------------------------------------------------------------|

|Відділення   |Об'єкт    |0,39 (група,   |Відділення зв'язку       |

|зв'язку14)   |          |потужність,    |мікрорайону, житлового   |

|(відділення  |          |місткість) Слід|району, га, для          |

|зв'язку,     |          |приймати за    |обслуговуваного          |

|укрупнені    |          |нормами і      |населення, груп:         |

|доставні     |          |правилами      |IV-V(до 9 тис.чол.) -   |

|відділення   |          |Міністерства   |0,07 - 0,08; III- IV    |

|зв'язку,     |          |зв'язку України|(9 - 18 тис.чол.) -      |

|вузли        |          |0,16           |0,09 - 0,1; II-III       |

|зв'язку,     |          |               |(20 - 25 тис.чол.) -     |

|поштамти,    |          |               |0,11 - 0,12.             |

|агентства    |          |               |Відділення               |

|союздруку,   |          |               |зв'язку селища,          |

|телеграф,    |          |               |сільських поселень       |

|міжміські,   |          |               |для обслуговування       |

|міські та    |          |               |населення, груп:         |

|сільські     |          |               |V-VI(0,5 -              |

|телефонні    |          |               |2 тис.чол.) -            |

|станції,     |          |               |0,3 - 0,35;              |

|станції      |          |               |III-IV                   |

|проводового  |          |               |(2 - 6 тис.чол.) -       |

|мовлення     |          |               |0,4 - 0,45               |

|об'єктів     |          |               |                         |

|радіомовлення|          |               |                         |

|і            |          |               |                         |

|телебачення) |          |               |                         |

|у т.ч. для   |          |               |                         |

|міського     |          |               |                         |

|населення    |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Відділення   |Операційна|1 операційна   |га на об'єкт при         |

|банків       |каса      |каса на        |операційних касах        |

|             |          |10-30 тис.чол. |(місцях): 0,2 - двох     |

|             |          |               |0,5 - семи               |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Відділення і |Операційне|1 операційне   |0,5 - трьох 0,4 - 20     |

|філіали      |місце Те  |місце (вікно)  |                         |

|ощадного     |саме      |на             |                         |

|банку: у     |          |2-3 тис.чол.   |                         |

|містах, у    |          |Те саме        |                         |

|сільських    |          |на             |                         |

|поселеннях   |          |1-2 тис.чол.   |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Організації  |Об'єкт    |За завданням на|Залежно від              |

|та установи  |          |проектування   |поверховості будинку,    |

|управління   |          |               |кв.м на                  |

|             |          |               |1 співробітника:         |

|             |          |               |44 - 18,5 при            |

|             |          |               |поверховості 3 - 5;      |

|             |          |               |13,5 - 11 при            |

|             |          |               |поверховості 9 - 12;     |

|             |          |               |10,5 при поверховості    |

|             |          |               |16 і більше. Обласних,   |

|             |          |               |міських, районних Рад    |

|             |          |               |народних депутатів,      |

|             |          |               |кв.м на                  |

|             |          |               |1 співробітника:         |

|             |          |               |54 - 30 при              |

|             |          |               |поверховості 3 - 5;      |

|             |          |               |13 - 12 при              |

|             |          |               |поверховості 9 - 12;     |

|             |          |               |11 при поверховості      |

|             |          |               |16 і більше.             |

|             |          |               |Селищних і сільських     |

|             |          |               |Рад, кв.м на             |

|             |          |               |1 співробітника:         |

|             |          |               |60 - 40 при              |

|             |          |               |поверховості 2 - 3       |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Проектні     |Об'єкт    |Те саме        |Залежно від              |

|організації і|          |               |поверховості будинку,    |

|конструкто-  |          |               |кв.м на                  |

|рські бюро   |          |               |1 співробітника:         |

|             |          |               |30 - 15 при              |

|             |          |               |поверховості 2 - 5;      |

|             |          |               |9,5 - 8,5 при            |

|             |          |               |поверховості             |

|             |          |               |9 - 12;                  |

|             |          |               |7 при поверховості       |

|             |          |               |16 і більше              |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Районні      |Робоче    |1 суддя на     |0,15 га на об'єкт при    |

|(міські)     |місце     |30 тис.чол.    |1 судді; 0,4 га на       |

|народні суди |          |               |об'єкт при 5 суддях;     |

|             |          |               |0,3 га на об'єкт при     |

|             |          |               |10 членах суду;          |

|             |          |               |0,5 га при 25 членах     |

|             |          |               |суду                     |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Обласні суди |  - " -   |1 член суду на |                         |

|             |          |60 тис.чол.    |                         |

|             |          |області        |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Юридичні     |  - " -   |1 юрист-адвокат|                         |

|консультації |          |на 10 тис.чол. |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Нотаріальна  |  - " -   |1 нотаріус на  |                         |

|контора      |          |30 тис.чол.    |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|         6. Установи житлово-комунального господарства            |

|------------------------------------------------------------------|

|               Житлово-експлуатаційні організації                 |

|------------------------------------------------------------------|

|Житлових     |Об'єкт    |1 об'єкт на    |0,12 - 0,15 га на        |

|кварталів    |          |мікрорайон з   |об'єкт                   |

|(мікрорайону)|          |населенням     |                         |

|             |          |20 тис.чол.    |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Житлового    |  - " -   |1 об'єкт на    |1 га на об'єкт           |

|району       |          |житловий район |                         |

|             |          |з населенням до|                         |

|             |          |80 тис.чол.    |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Пункт прийому|  - " -   |1 об'єкт на    |0,01 га на об'єкт        |

|вторинної    |          |20 тис. жителів|                         |

|сировини від |          |               |                         |

|населення    |          |               |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. У  селищах  міського  типу   з   населенням   менше|

|20 тис.  жителів передбачається один пункт прийому вторсировини на|

|селище.  Пункти  прийому  вторсировини  розміщуються:  у  житловій|

|забудові    при    окремо   розташованих   житлово-експлуатаційних|

|організаціях, на межі селітебних та промислових зон.              |

|------------------------------------------------------------------|

|Правління    |Робочих   |При кількості  |0,1 - 0,3 га на об'єкт   |

|колгоспу     |місць     |жителів: до    |                         |

|(дирекція    |          |1000 чол. - 15;|                         |

|радгоспу)    |          |1001-2000      |                         |

|             |          |чол. - 15-10;  |                         |

|             |          |2001-2500      |                         |

|             |          |чол. - 10-8;   |                         |

|             |          |більше 3500    |                         |

|             |          |чол. - 8,5     |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Пожежне депо |Пожежна   |       1       |0,3 - 0,6 га на об'єкт   |

|при кількості|автомашина|               |                         |

|жителів міста|15)       |               |                         |

|або іншого   |          |               |                         |

|поселення: до|          |               |                         |

|1 тис.чол.   |          |               |                         |

|-------------|          |---------------+-------------------------|

|більше 1 до  |          |       2       |0,3 - 0,6 га на об'єкт   |

|7 тис.чол.   |          |               |                         |

|-------------|          |---------------+-------------------------|

|більше 8 до  |          |1 на 4 тис.чол.|0,6 - 1,0 га на об'єкт   |

|20 тис.чол.  |          |               |                         |

|-------------|          |---------------+-------------------------|

|більше 21 до |          |1 на 5 тис.чол.|0,8 - 1,2 га на об'єкт   |

|50 тис.чол.  |          |               |                         |

|-------------|          |---------------+-------------------------|

|більше 51 до |          |1 на 6,        |0,9 - 1,75 га            |

|100 тис.чол. |          |5 тис.чол.     |на об'єкт                |

|-------------|          |---------------+-------------------------|

|більше 101 до|          |1 на           |0,9 - 1,75 га            |

|200 тис.чол. |          |7,0 тис.чол.   |на об'єкт                |

|-------------|          |---------------+-------------------------|

|більше 201 до|          |1 на           |                         |

|500 тис. чол.|          |8,0 тис.чол.   |                         |

|-------------|          |---------------+-------------------------|

|більше 501 до|          |1 на           |                         |

|1000 тис.чол.|          |10,0 тис.чол.  |                         |

|-------------|          |---------------+-------------------------|

|більше 1000  |          |1 на           |6,9 - 2,2 га на об'єкт   |

|до           |          |15,0 тис.чол.  |                         |

|2000 чол.тис.|          |               |                         |

|-------------|          |---------------+-------------------------|

|понад        |          |1 на           |                         |

|2001 тис.чол.|          |20,0 тис.чол.  |                         |

|і більше     |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Готелі       |Місць     |4,8            |При кількості місць      |

|             |          |               |готелю, м на 1 місце:    |

|             |          |               |від 25 до 100 - 55;      |

|             |          |               |більше 100 до            |

|             |          |               |500 - 30; більше         |

|             |          |               |500 до 1000 - 20;        |

|             |          |               |більше 1000 - 2000 -     |

|             |          |               |до 15                    |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка. У сейсмічних районах розмір земельних ділянок  слід|

|збільшувати до 10% (при зменшенні поверховості до 4-х поверхів).  |

|------------------------------------------------------------------|

|Громадські   |Прилад    |       1       |                         |

|вбиральні    |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Бюро         |Об'єкт    |Не менше 1 на  |                         |

|похоронного  |          |0,05 млн.чол.  |                         |

|обслуговуван-|          |               |                         |

|ня           |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Будинок      |Об'єкт    |Не менше 1 на  |                         |

|траурних     |          |0,25 млн.чол.  |                         |

|обрядів      |          |               |                         |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Кладовище    |га        |     0,24      |Розміри земельних        |

|традиційного |          |               |ділянок, які             |

|поховання16) |          |               |відводяться для          |

|             |          |               |поховання,               |

|             |          |               |допускається             |

|             |          |               |уточнювати залежно       |

|             |          |               |від співвідношення       |

|             |          |               |кладовищ традиційного    |

|             |          |               |поховання і кладовищ     |

|             |          |               |для поховання після      |

|             |          |               |кремації, які            |

|             |          |               |встановлюються за        |

|             |          |               |місцевими умовами        |

|-------------+----------+---------------+-------------------------|

|Крематорій з |одиниць/га|За завданням на|                         |

|кладовищем   |          |проектування   |                         |

|урнових      |          |або 0,02       |                         |

|поховань     |          |               |                         |

|------------------------------------------------------------------|

|---------------                                                   |

|     1) Норми  розрахунку  установ і підприємств обслуговування не|

|поширюються на проектування установ і підприємств  обслуговування,|

|розміщених  на територіях промислових підприємств,  вузів та інших|

|місць прикладення праці.                                          |

|     2) У   кожному   центральному  селі  необхідно  мати  шкільну|

|установу.                                                         |

|     3) У центрі первинної сільської системи розселення нормативна|

|величина по  філіалах  Будинку  школярів  визначена  в  2,5%   від|

|загальної кількості школярів центру.                              |

|     4) У міжгосподарському і районному центрі нормативна величина|

|по дитячій школі мистецтв або музичній школі визначена в 1,5%  від|

|загальної кількості школярів центру;  у центрі сільської первинної|

|системи розселення - у 2% від загальної кількості школярів центру.|

|     5) Норматив   по   будинках-інтернатах   у   розрахунку    на|

|1 тис.чол. населення визначений 3,1 - 4 місця.                    |

|     6) У дужках наведені норми розрахунку  підприємств  на  рівні|

|житлового кварталу (мікрорайону) і житлового району.              |

|     7) У сільських поселеннях з кількістю жителів до  2  тис.чол.|

|передбачається один  спортивний  зал  площею не менше 300 кв.м при|

|нормі 100-200 кв.м загальної площі підлоги на 1 тис.чол.          |

|     8) Норматив  місць  відвідування  на  1000  чол.  населення у|

|клубних установах  та  центрах  дозвілля  по  містах  з  кількістю|

|населення: понад 500 тис.чол.  35 місць 250-500 тис.чол.  40 місць|

|100-250 тис.чол.  50-40 місць 20-100 тис.чол.  60-50  місць  менше|

|20 тис.чол. і райцентр 190-140 місць.                             |

|     9) Норматив  місць  відвідування  на  1000  чол.  населення у|

|клубних установах по сільських  поселеннях  з  кількістю  жителів:|

|понад 1000   чол.   400-300  місць  500-1000  чол.  500-300  місць|

|300-500 чол. 500-300 місць менше 300 чол. 400-300 місць.          |

|     10) Наведені норми не поширюються на наукові,  універсальні й|

|спеціалізовані бібліотеки,  місткість яких визначається  завданням|

|на проектування.                                                  |

|     11) Села  з  населенням   до   100   чоловік   обслуговуються|

|пересувними  торговими  підприємствами (автолавками).  У сільських|

|поселеннях з населенням більше 100 чол. розміщуються магазини, які|

|забезпечують жителів товарами щоденного попиту (загальний норматив|

|120 кв.м торгової  площі  на  1000  чол.,  у  т.ч.  непродовольчих|

|товарів -  40 кв.м і продовольчих - 80 кв.м),  рештою товарів - за|

|попереднім замовленням з доставленням додому.                     |

|     12) КПП  виконують  роль філіалів сільських Будинків побуту і|

|районного  комбінату   побутового   обслуговування   з   приймання|

|замовлення від населення.                                         |

|     13) У сільських населених пунктах з кількістю жителів  більше|

|200  чол.  нормативний показник дорівнює 40 кг білизни за зміну на|

|1000 чол.                                                         |

|     14) Норматив   визначено   у   0,39  підприємств  зв'язку  на|

|1 тис.чол. населення, у т.ч. для міського населення - 0,16.       |

|     15) Йдеться   про   автоцистерни  або  автонасоси  (включаючи|

|резервні).   Спеціальні   автомобілі   (автодрабини)    нормуються|

|відомчими   актами.  Радіус  обслуговування  пожежних  депо  треба|

|приймати 3 км по дорогах  загального  користування.  Нормативи  на|

|спеціальні пожежні автомобілі див. у додатку 3.1.                 |

|     16) У сільській місцевості 0,1 га на 1000 чол.               |

--------------------------------------------------------------------

6.2 Установи й підприємства обслуговування у сільських поселеннях слід розміщувати з розрахунку забезпечення жителів кожного поселення послугами першої необхідності у межах пішохідної доступності не більше 30 хв. Забезпечення об'єктами більш високого рівня обслуговування треба передбачати на групу сільських поселень.

Для організації обслуговування необхідно передбачати, крім стаціонарних будинків, пересувні засоби і споруди сезонного використання, виділяючи для всіх відповідні майданчики.

6.3 При визначенні кількості, складу і місткості установ і підприємств обслуговування у містах-центрах системи розселення слід додатково враховувати населення, що приїжджає з інших міських і сільських поселень, розміщених у зоні, обмеженій витратами часу на пересування в міжобласний центр - не більше 3 год.; обласний центр - не більше 2 год.; у міжрайонний - 1,5 год.; у районний - не більше 1 год.; у міжгосподарський центр - не більше 30 хв. (додаток 6.1).

В історичних містах необхідно враховувати також туристів, у курортних - неорганізовано відпочиваючих.

Для орієнтовних розрахунків кількість і місткість установ і підприємств загальнокурортного обслуговування на 1000 чоловік, що лікуються й відпочивають, треба приймати за додатком 6.2.

Радіус обслуговування населення установами й підприємствами, які розміщуються у житловій забудові, приймають не більшим за той, що вказано у додатку 6.3 (таблиця 1 і 2).

Для поселень, розміщених у районах сейсмічністю 7-8 балів, як правило, поверховість громадських будинків цілодобового перебування (санаторно-курортні, оздоровчі і туристські установи, лікарні і готелі) слід встановлювати не більше 4 поверхів відповідно до чинних норм з урахуванням кількості місць і ступеня вогнестійкості будинків.

6.4 У сейсмічних районах будинки дитячих дошкільних установ повинні бути не вище за 2 поверхи, шкіл загального типу, спальні корпуси шкіл-інтернатів - не вище за 3 поверхи; спеціалізованих шкіл і шкіл-інтернатів (для дітей з порушенням фізичного й розумового розвитку), будинків для осіб похилого віку - не вище за 2 поверхи.

Спорудження громадських будинків більше 4 поверхів при належному архітектурно-композиційному і техніко-економічному обґрунтуванні може здійснюватись з дозволу відповідних державних органів.

Будівництво громадських будинків на територіях з сейсмічністю 9 балів допускається як виняток при техніко-економічному і містобудівному обґрунтуванні з дозволу відповідних державних органів, визначених Кабінетом Міністрів України.

6.5. Відстані від будинків і меж земельних ділянок установ і підприємств обслуговування треба приймати не менші, ніж ті, що наведені у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2

--------------------------------------------------------------------

| Будинки (земельні  |   Відстань від будинків (меж, ділянок)      |

| ділянки) установ і |  установ і підприємств обслуговування, м    |

|    підприємств     |---------------------------------------------|

|   обслуговування   |  до червоної   | до стін |  до будинків     |

|                    |     лінії      |житлових |   загально-      |

|                    |----------------|будинків |    освітніх      |

|                    |   у  |    у    |         | шкіл, дитячих    |

|                    |містах|сільських|         |   дошкільних     |

|                    |      |  посе-  |         |    установ       |

|                    |      |  леннях |         |                  |

|--------------------+------+---------+----------------------------|

|Дитячі дошкільні    |  25  |25**) 50 | За нормами інсоляції та    |

|установи і          |      |         |      освітленості          |

|загальноосвітні     |      |         |                            |

|школи (стіни        |      |         |                            |

|будинку)            |      |         |                            |

|--------------------+------+---------+----------------------------|

|Приймальні пункти   |   -  |    -    |  20*)   |      50          |

|вторинної сировини  |      |         |         |                  |

|--------------------+------+---------+---------+------------------|

|Пожежне депо        |  10  |   10    |    -    |       -          |

|--------------------+------+---------+---------+------------------|

|Кладовища           |   6  |    6    |   300   |      300         |

|традиційного        |      |         |         |                  |

|поховання і         |      |         |         |                  |

|крематорії          |      |         |         |                  |

|--------------------+------+---------+---------+------------------|

|Кладовища для       |   6  |    6    |   100   |      100         |

|поховання після     |      |         |         |                  |

|кремації            |      |         |         |                  |

|--------------------+------+---------+---------+------------------|

|Ванни відкритих     |  15  |   15    |   50    |       -          |

|басейнів            |      |         |         |                  |

|------------------------------------------------------------------|

|---------------                                                   |

|     *) Будинок із входами і вікнами.                             |

|     **) Залежно  від  місцевих   умов   допускається   зменшувати|

|відстані,  залишаючи  зелену захисну смугу завширшки не менше 6 м.|

|Числівник - відстані від меж ділянки,  знаменник  -  відстані  від|

|будинку.  Відстань  від меж ділянки до житлового будинку з вікнами|

|(у сільській місцевості) - не менше 10 м, до глухої стіни - 5 м.  |

|------------------------------------------------------------------|

|     Примітка 1.  Ділянки  дитячих  дошкільних   установ,   заново|

|розміщуваних   лікарень  не  повинні  примикати  безпосередньо  до|

|магістральних вулиць.                                             |

|     Примітка 2.  В  умовах  міської  та  сільської забудови,  яка|

|склалася, рішення щодо реконструкцій капітального ремонту житлових|

|і  громадських  будинків,  розміщення  нових об'єктів у зонах,  що|

|примикають до закритих кладовищ, приймаються за згодою з місцевими|

|органами  санітарного  нагляду  залежно від природних умов (рельєф|

|місцевості,  гідрогеологія тощо) і ступеня інженерного  обладнання|

|території.                                                        |

|     Примітка 3.  Приймальні  пункти   вторинної   сировини   слід|

|ізолювати  смугою  зелених насаджень і передбачати до них під'їзні|

|шляхи для автомобільного транспорту.                              |

|     Примітка 4.    На   земельній   ділянці   лікарні   необхідно|

|передбачати  окремі  в'їзди  в  зони  господарську   і   корпусів:|

|лікувальних  - для інфекційних і неінфекційних лікарень (окремо) і|

|патолого-анатомічного.                                            |

Скачать ДБН 360-92**(укр). Містобудування. Планування і забудова міських і сільских поселень

Скачать ДБН 360-92**(рус). Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений.




  • Выбор редакции: