Антикризисный сервис от ProfiDOM.com.ua: спросите, и узнайте все тонкости по строительству и материалам онлайн!

Вам помогут решить вопросы лучшие специалисты компаний-экспертов в областях утепления, ЛКМ, светопрозрачных конструкций, кровельных покрытий!

ВБН В.2.3-00013741-10:2009. МАГІСТРАЛЬНІ ТРУБОПРОВОДИ. БУДІВНИЦТВО. ЛІНІЙНА ЧАСТИНА. НАДЗЕМНІ ПЕРЕХОДИ

Оцените
(2 голосов)

ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

Магістральні трубопроводи.

 ВБН В.2.3-00013741-10:2009

Будівництво. Лінійна частина.

Надземні переходи

Вводяться вперше

 

Чинні від2009-04-27

 

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

 

1.1 Ці Норми встановлюють вимоги до виконання, контролю і приймання робіт з будівництва та реконструкції надземних переходів лінійної частини магістральних стальних трубопроводів (газо- і нафтопроводів) з діаметром труб до1420ммвключно, якими транспортується нафта і вуглеводневі гази, визначені СНиП 2.05.06,з надлишковим тиском з понад 1,2МПа(12кгс/см2) до10МПа(100кгс/см2) через природні і штучні перешкоди.

1.2 Ці Норми є обов'язковими для юридичних та фізичних осіб незалежно від форм власності та господарювання, які здійснюють діяльність з проектування, будівництва, експлуатації та реконструкції магістральних трубопроводів нафтогазової галузі України.

1.3 Вимоги цих Норм не розповсюджуються:

- на надземне прокладання магістральних трубопроводів (МТ) на окремих ділянках (в гірських районах, на заболоченій місцевості, над гірничими виробками, на зсувах, нестійких ґрунтах тощо) відповідно до 7.1 СНиП 2.05.06, на територіях нафтоперекачувальних станцій (НПС), компресорних станцій (КС) і газорозподільних станцій (ГРС), а також у морських акваторіях та районах із сейсмічністю понад 6 балів відповідно до 1.2 СНиП ІІІ-42;

- на будівництво та реконструкцію висячих і аркових надземних переходів магістральних трубопроводів.

 

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

 

Закон України "Про трубопровідний транспорт" від 15.05.1996 № 192/96-ВР

Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18.01.01 № 2245-ІІІ

Закон України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-ХІІ

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-ХІІ

Закони України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 № 1775-ІІІ

Закон України "Про пожежну безпеку" від 17.12 1993 №3745-ХІІ

Закон України "Про екологічну експертизу" від 09.02.1995 №45/95-ВР

Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-111

Водний кодекс України від 06.06.1995 № 213/95-ВР

Лісовий кодекс України від 21.01.1994 № 3852-ХІІ

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 451 «Про перелік окремих видів проектних та будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, надання інжинірингових та інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавця»

Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки»

Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1747 «Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів»

Постанова Кабінету Міністрів України від ,15.10.2003 № 1631 «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами»

Постанова Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1396 «Про ліцензування певних видів діяльності у будівництву»

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 923 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»

ДСТУ 4219-2003 Трубопроводи сталеві магістральні. Загальні вимоги до захисту від корозії

ДСТУ 4314:2004 Газ природний горючий. Транспортування. Терміни та визначення понять

ДБН В. 1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва

ДБН А.2.2-1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд

ДБН А.2.2-3-2004Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва

ДБН А.3.1-5-96Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва

НПАОП 0.00-1.07-94 Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затв. наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.1994 № 104

НПАОП 0.00-1.16-96 Правила атестації зварників, затв. наказом Держнаглядохоронпраці України від 19.04.1996 № 61, зареєстр. в Мін'юсті України від 31.05.1996 №262/1287

НПАОП 0.00-2.24-05 Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затв. наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстр. в Мін'юсті України від 15.02.2005 №232/10512

НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затв. наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 №15, зареєстр. в Мін'юсті України від 15.02.2005 №231/10511

НПАОП 0.00-5.12-01 Інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затв. наказом Мінпраці України від 05.06.2001 №255, зареєстр. в Мін'юсті України від 23.06.2001 №541/ 5732

НПАОП 0.00-8.24-05 Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затв. наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.05 №15, за реєстр, в Мін'юсті України від 15.02.2005 № 231/10512

НПАОП60.3-1.35-03Правила безпеки під час будівництва та реконструкції магістральних трубопроводів, затв. наказом Держнаглядохоронпраці України від05.09.2003 № 173

НАПБ А.01.001-04Правила пожежної безпеки в Україні

НАПБ В.01.021-97/510Правила пожежної безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів України

НАПБ В.01.027-85/112Правила пожежної безпеки у нафтовій промисловості. ППБО-116-85

ГОСТ 12.1.004-91ССБТ.Пожарная безопасность. Общие требования (Пожежна безпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 9.602-89 Единаясистемазащитыоткоррозии и старения. Сооружения подземные. Общие требования к защите от коррозии(Єдинасистемазахисту від корозії і старіння. Споруди підземні. Загальні вимоги до захисту від корозії)

ГОСТ 25812-83 Трубопроводы стальные магистральные. Общие требования к защите от коррозии(Трубопроводи сталеві магістральні. Загальні вимоги до захисту від корозії)

СНиП2.02.03-85 Свайные фундаменты(Пальові фундаменти) СНиП2.05.06-85 Магистральные трубопроводы(Магістральні трубопроводи)

СНиП3.01.03-84 Геодезические работывстроительстве(Геодезичні роботи у будівництві)

СНиП3.02.01-87 Земляные сооружения, основания и фундаменты (Земляні споруди основи і фундаменти)

СНиП3.04.03-85 Защита строительныхконструкційи сооруженийот коррозии(Захист будівельних конструкцій і споруд від корозії)

СНиП ІІІ-4-80Техника безопасностивстроительстве(Техніка безпеки в будівництві)

СНиП ІІІ-42-80Магистральные трубопроводы(Магістральні трубопроводи)

 

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

 

У цих Нормах використано терміни та визначення позначених ними понять:

 

3.1 магістральний трубопровід

Технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів (Закон України «Про трубопровідний транспорт»)

3.2 трубопровід

Герметично з'єднані труби (окрема труба), якими (якою) транспортують газ, рідину, багатофазові середовища.

Примітка. Трубопроводи поділяють:

- за функційним призначенням (магістральні, промислові, технологічні, розподільчі, блокувальні, вимірювальні та інші);

- за видом транспортованого продукту (газопроводи, нафтопроводи, нафтопродуктопроводи, аміакопроводи, водопроводи та інші)

3.3 траса

Положення осі лінійної частини МТ (нитки трубопроводу), що відповідає його розташованості на місцевості.

Примітка. Проекція траси в горизонтальній площині є планом траси, а проекція траси у вертикальній площині є поздовжнім профілем траси

3.4 надземний трубопровід

Трубопровід, прокладений на окремих опорах або естакадах на відстані від поверхні землі (див. також5.23ДСТУ4314)

3.5 перехід трубопроводу

Ділянка нитки трубопроводу, прокладена через природну чи штучну перешкоду.

Примітка. Природними чи штучними перешкодами на трасі МТ можуть бути: водойми, яри, залізничні або автомобільні шляхи тощо

3.6 надземний перехід трубопроводу

Перехід трубопроводу, споруджений над природною чи штучною перешкодою (див. також 5.28 ДСТУ 4314)

Примітка. Природні перешкоди-це річки, струмки яри тощо. До штучних перешкод належать залізничні та автомобільні шляхи тощо.

3.7 нитка трубопроводу

Лінійна споруда з герметично з'єднаних труб, деталей трубопроводів і трубопровідної арматури

3.8 міцність трубопроводу

Здатність трубопроводу витримувати задане навантаження, не руйнуючись

3.9 стійкість трубопроводу

Здатність трубопроводу зберігати визначену початкову форму пружної рівноваги

3.10 технічний коридор

Це земельна ділянка, в межах якої проходити система паралельно прокладених трубопроводів і комунікаций, обмежених з обох сторін охоронними зонами (НПАОП 60.3-1.35)

3.11 охоронна зона трубопроводу

Землі вздовж магістральних та промислових трубопроводів, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому. (Закон України «Про трубопровідний транспорт»)

3.12 технічні засоби

Комплекс машин, механізмів і допоміжних засобів, що дозволяє виконувати будівельні роботи на магістральному трубопроводі

3.13 родючий шар ґрунту

Верхня гумусова частина фунтового профілю, що має сприятливі для росту рослин хімічні, фізичні та біологічні властивості

3.14 ґрунтова корозія

Корозія металів у грунті

3.13 антикорозійний захист трубопроводу

Процеси і засоби, що застосовуються для зменшення або припинення корозії металевих частин трубопроводу

3.16 роботи з нанесення покриття

Комплекс робіт, що складається з приготування і нанесення на поверхню трубопроводу ґрунтовки і мастики, захисних і обгорткових матеріалів

3.17 захисне покриття

Шар, штучно створюваний на поверхні металу з метою запобігання корозії

3.18 ґрунт (ґрунтовка)

Прилягаючий до металу шар неметалічного покриття, що забезпечує міцність його з'єднання з металом

3.19 випробування трубопроводу

Дія, що полягає у визначенні характеристик міцності побудованого трубопроводу за допомогою тиску, створеного внутрішнім середовищем (водою, повітрям, газом), за встановленою методикою

3.20 попереднє випробування

Випробування окремої категорійної ділянки (або вузла) трубопроводу тиском, вищим від випробувального, перед її наступним випробуванням разом з усією ділянкою трубопроводу

3.21 охорона праці

Система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатність людини в процесі праці.

 

4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

 

У цих Нормах застосовано такі позначення та скорочення:

ВОЛЗ- волоконно-оптична лінія зв'язку

ГРС - газорозподільна станція

ЕХЗ - електрохімічний захист

ЗБК - залізобетонні конструкції

ІТП - інженерно-технічний персонал

КС - компресорна станція

ЛЧ - лінійна частина

МТ - магістральний трубопровід

НПС - нафтоперекачувальна станція

НД - нормативні документи

ОК - оптичний кабель

ОП - очисний пристрій

ПВР - проект виконання робіт

ПОБ - проект організації будівництва

ПТД - проектно-технологічна документація

РММ - ремонтно-механічна майстерня

ТУ - технічні умови

 

5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

5.1 Прокладання трубопроводів на опорах (надземна прокладка) або їхніх окремих ділянок допускається відповідно до 1.1 СНиП 2.05.06 тільки як виняток, при обгрунтуванні техніко-економічними розрахунками, що підтверджують економічну ефективність, технічну доцільність і надійність трубопроводу у випадках, згідно з 7.1. СНиП2.05.06 —у гірських районах, болотистих місцевостях, районах гірничих виробок, зсувів, на нестійких грунтах, а також на переходах через природні та штучні перешкоди.

5.2 Категорії ділянок надземних переходів магістральних трубопроводів визначаються проектом відповідно дотабл.З розділу 2 СНиП 2.05.06.

5.3 Мінімальні відстані від осі надземних переходів до різних об'єктів визначаються проектом відповідно до табл. 4 розділу 3 СНиП 2.05.06.

Мінімальні відстані між паралельними нитками переходів надземних трубопроводів, що прокладаються одночасно в одному технічному коридорі визначаються проектом відповідно до 3.18 СНиП 2.05.06, а відстані до діючих трубопроводів при їх паралельному проходженні - відповідно до 3.19, 3.20 та табл. 6СНиП2.05.06.

5.4 Відстань до низу труби або пролітної будови надземних переходів при перетинанні перешкод визначаються проектом відповідно до7.7-7.9 СНиП2.05.06.

5.5 Основні схеми балкових переходів (див. рис.5.1)такі:

а) однопролітні.

1) безконсольні без компенсаторів (з опорою на грунт або на опорні плити);

2) консольні з компенсаторами (опори зі стійок, та інших конструкцій);

б) багатопролітні:

1) без компенсаторів;

2) з Г-подібними компенсаторами;

3) з П-подібними компенсаторами;

4) з компенсацією типу „змійка".

5.6 Балкові надземні переходи складаються з наступних основних конструктивних елементів:

а) опори;

б) трубопровід:

1) надземна частина (прямолінійна);

2) компенсатори (з відводами);

3) підземна частина;

в) лінія технологічного зв'язку;

г) протипожежні, протиерозійні та захисні споруди.

 

 

 

 

 

А-однопрогонові; Б-багатопрогонові; а -безконсольні без компенсаторів (опори на ґрунт або плиту); б -консольні з компенсаторами (опори зі стійок, та інших конструкцій); в- без компенсаторів; г - з Г-подібними компенсаторами; д -з П-подібними компенсаторами; е -з компенсацією за типом „змійка"; 1 -обпирання на ґрунт;2 -нитка трубопроводу;3 -опорна плита;4 -стійки, палі або інші конструкції;5 -ригель

Рисунок5.1 -Основні схеми балкових переходів

 

5.7 На початковій і кінцевій ділянках переходу трубопроводу від підземного до надземного прокладання відповідно до проекту та згідно з 7.4 СНиП 2.05.06 улаштовують постійні огородження з металевої сітки висотою не менше ніж 2,2 м.

5.8 Опори балкових систем трубопроводів потрібно проектувати з вогнетривких матеріалів. При проектуванні надземних трубопроводів треба передбачати електроізоляцію трубопроводу від опор. Загальний опір цієї ізоляції за нормальних умов відповідно до4.5ДСТУ4219повинен бути не менше ніж100кОм на одній опорі.

5.9 Відповідно до 7.3 СНиП 2.05.06 при прокладанні переходів трубопроводів через природні та штучні перешкоди використовується несуча здатність самого трубопроводу з визначенням величини прольотів трубопроводу залежно від прийнятої схеми та конструкції переходу відповідно до вимог розділу 8 СНиП 2.05.06 з урахуванням вимог додатку 2, відкоригованих відповідно до примітки 10 ВСН 011* [1].

В окремих випадках при відповідному обґрунтуванні в проекті допускається передбачати для прокладання трубопроводів спеціальні мости.

5.10 При будь-яких способах компенсації поздовжніх переміщень трубопроводів на переходах повинні бути застосовані відводи з радіусом не менше ніж п'ять діаметрів трубопроводу, що допускають прохід поршня для очищення порожнини трубопроводу, прохід поршнів-розділювачів та внутрішньотрубних інспекційних снарядів (ВІС). Прямолінійні балкові переходи згідно з проектом можуть бути без компенсації поздовжніх переміщень трубопроводів з урахуванням вимог розділу 8 СНиП 2.05.06.

5.11 Для зменшення величини поздовжніх переміщень у місцях виходу трубопроводів із фунту згідно з 7.5 СНиП 2.05.06 допускається застосування підземних компенсуючих пристроїв, або улаштування поворотів поблизу переходу (компенсатора-упору) з метою сприйняття поздовжніх переміщень підземного трубопроводу на ділянці, що примикає до переходу.

У балкових системах трубопроводів у місцях їхнього виходу із фунту опори допускається не передбачати. У місцях виходу трубопроводу зі слабкозв'язаних фунтів повинні бути передбачені заходи щодо забезпечення проектного стану (штучне зміцнення фунту, укладання залізобетонних плит тощо).

5.12 На надземних переходах трубопроводу через штучні та природні перешкоди прокладання кабелю зв'язку треба виконувати згідно з проектом:

- традиційних кабелів з металевими провідниками-у сталевих трубах, закріплених хомутами на бічній поверхні трубопроводу, або підвішувати до несучого троса, закріпленого на опорах трубопроводу відповідно до вимог11.19СНиП2.05.06,

- при будівництві сучасних мереж на базі волоконно-оптичних ліній зв'язку (ВОЛЗ), основою яких є оптичні кабелі (ОК) відповідно до вимог КНД45-141 [2].

________________________________________

*-на заміну ВСН11-88/МНГС стосовно магістральних трубопроводів розроблено ВБН В.2.3.-00013741- 09:2009«Магістральні трубопроводи. Будівництво. Лінійна частина. Очищення порожнини та випробування»

 

 

5.13 Будівництво надземних переходів потрібно виконувати згідно з проектною документацією на будівництво, яка пройшла погодження із організаціями, визначеними законодавством, державну експертизу та затвердження замовником відповідно до вимог розділу 9 ДБН А.2.2-3, і передана замовником підряднику у виробництво (при цьому на кожному екземплярі переданих робочих креслень повинен бути штамп "У виробництво" з підписом замовника).

5.14 Будівництво надземних переходів повинно здійснюватися на основі попередньо розроблених рішень по організації будівництва і технології виконання робіт, які повинні бути відображені у затвердженій проектно-технологічній документації (ПТД). Ця документація є невід'ємною складовою частиною документації на будівництво поряд з проектною документацією. До її складу входить проект організації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР).

Проект організації будівництва надземного переходу (або окремий розділ у складі ПОБ усього об'єкту) розробляє проектна організація.

Проект виконання робіт розробляє на основі проектної документації генеральна підрядна будівельно-монтажна організація, а на окремі види будівельно-монтажних і спеціальних робіт - організації, що виконують ці роботи. За замовленням замовника, генеральної проектної організації, генеральної підрядної або субпідрядної організації ПВР дозволено також розробляти спеціалізованим проектним організаціям.

5.15 Проект виконання робіт по спорудженню надземних переходів через судноплавні водні перешкоди, зрошувальні канали, автомобільні дороги та залізниці будівельна організація повинна погоджувати з відповідними експлуатуючими організаціями.

5.16 Організація будівельного виробництва магістрального трубопроводу повинна відповідати загальним вимогам, визначеним ДБН АЗ. 1-5 та ВСН 004[3] і забезпечувати організаційні, технічні і технологічні рішення та заходи на виконання зобов'язань по контрактах на будівництво (введення їх в дію з необхідною якістю і в обумовлені терміни).

5.17 Організація будівництва надземних переходів трубопроводів повинна базуватися переважно на потоковому методі виконання робіт, що забезпечує безперервність виконання всіх етапів будівництва спеціалізованими по видах робіт підрозділами в суворій технологічній послідовності.

5.18 При потоковому будівництві основним технологічним будівельним підрозділом повинен бути комплексний технологічний потік, що працює на правах генеральної підрядної будівельної організації.

5.19 Надземні переходи через водні перешкоди, яри, залізничні і автомобільні шляхи та інші інженерні комунікації, які не можуть бути виконані по ходу роботи пересувними механізованими колонами або комплексами потоковим методом, потрібно збудувати до часу підходу цих колон.

Підготовчі роботи і спорудження переходів через природні і штучні перешкоди треба виконувати спеціалізованими будівельно-монтажними підрозділами.

5.20 Підприємства та організації, які причетні до виконання робіт, пов'язаних з будівництвом надземних переходів трубопроводів, повинні:

а) на підставі ст.13 Закону України „Про трубопровідний транспорт" - отримати відповідні дозвільні документи;

б) на підставі Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" - отримати від Державної архітектурно-будівельної інспекції ліцензію на їх виконання згідно з „Порядком ліцензування певних видів господарської діяльності" (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1396);

в) згідно з постановою КМ України від 15.10.2003 № 1631— отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки;

5.21 Виконавці будівельно-монтажних робіт, що пов'язані з будівництвом надземних переходів, повинні проходити відповідну атестацію згідно з Переліком (затв. постановою Кабіну Міністрів України від 06.04.1998 №451).

5.22 Всім виконавцям будівельних, будівельно-монтажних робіт та робіт з підвищеною небезпекою, які визначені в Переліку відповідно до НПАОП 0.00-8.24-05 потрібно пройти навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки згідно з вимогами 5.2 НПАОП 0.00-4.12-05 та НАПБ А.01.001.

5.23 При організації будівельного виробництва потрібно керуватись чинними нормативними документами, що регламентують:

- договірні відношення у будівництві;

- розробку проектної документації та забезпеченню нею виконавців;

- правила виконання і приймання будівельно-монтажних робіт та приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

- охорону праці, техніку безпеки, пожежну безпеку;

- охорону навколишнього природного середовища.

5.24 При проведенні будівельних робіт заборонено застосування і встановлення пожежонебезпечного технологічного обладнання, як без відповідних технічних умов, погоджених з центральним органом державного пожежного нагляду, так і без сертифікату якості.

5.25 Виконанню робіт на будівництві переходу повинен передувати комплекс заходів по підготовці будівельного виробництва, які забезпечують можливість здійснення будівництва у відповідності з умовами підрядних контрактів.

5.26 Підготовка будівельного виробництва включає загальну організаційно-технічну підготовку, підготовку до будівництва переходу, підгото­вку будівельної організації і підготовку будівельно-монтажних робіт у відповідності з вимогами розділу 2 ДБН А.3.1-5.

5.27 Для забезпечення безпечної експлуатації об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, навколо них встановлюються охоронні зони, розміри яких і умови проведення в них будівельних і інших робіт регламентуються „Правилами охорони магістральних трубопроводів", будівельними нормами та нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки та охорони праці в залежності від речовини, що транспортується.

5.28 Ширина смуги відводу земель на час будівництва трубопроводів визначається в проектній документації на будівництво трубопроводів у відповідності з чинними нормами відводу земель для магістральних трубопроводів.

5.29 Перед початком будівельних робіт у охоронній зоні трубопроводу організація, яка виконує ці роботи, зобов'язана отримати письмовий дозвіл установленої форми на проведення цих робіт від організації, що експлуатує цей трубопровід, а також погодити проведення зазначених робіт з органами державного пожежного нагляду, якщо це передбачено чинним законодавством.

5.30 При перетинанні споруджуваного трубопроводу з підземними комунікаціями проведення будівельно-монтажних робіт дозволено при нявності письмового дозволу організації, що експлуатує ці комунікації, і в присутності її представників.

5.31 При виявленні на місці проведення робіт підземних комунікацій і споруд, що не зазначені в проектній документації, потрібно:

а) будівельні роботи негайно припинити;

б) вжити заходів для захисту від пошкоджень цих комунікацій та споруд, а їх розташування на місцевості визначити відповідними знаками і написами;

в) встановити організації, що їх експлуатують, та викликати їх відповідальних представників на місце робіт.

5.32 При спорудженні ліній технологічного зв'язку або при розкритті кабельних ліній зв'язку, що перетинають трасу трубопроводу, потрібно дотримуватися вимог ВБН В.2.2-45-1 [4] та КНД 45-141 [2].

5.33 При проведенні будівельно-монтажних робіт виконавцями повинен здійснюватися операційний контроль їх якості (за всіма технологічними процесами). Представники замовника, а також представники органів державного та відомчого технічного нагляду мають право робити вибірковий контроль якості всіх видів робіт. Застосування матеріалів і виробів, на які відсутні сертифікати, паспорти і інші документи, що підтверджують їх якість, не дозволено.

5.34 Оформлення виробничої документації, у тому числі складання актів огляду прихованих робіт, повинне проводитися за формами, що визначені ДБН А.3.1-5 та ВСН012(частина2) [5].

5.35 Здача-прийняття надземного переходу трубопроводу повинна проводитися згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 923«Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».

 

 

6 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА НАДЗЕМНИХ ПЕРЕХОДІВ

6.1 Підготовчі роботи на будівництві надземних переходів повинні бути виконані відповідно до вимог ДБН АЗ. 1-5, СНиП ІІІ-42 та ВСН 004 [3].

6.2 У залежності від організаційної, технологічної та економічної підготовки будівництва надземного переходу в підготовчому періоді згідно з вимогами ВСН 004 [3] потрібно виділити такі три етапи:

- організаційний;

- мобілізаційний;

- підготовчо-технологічний.

6.3 На організаційному етапі повинна бути розглянута і погоджена проектно-кошторисна документація згідно вимог ДБН А.2.2-3, потрібна для початку будівництва переходу, а також пророблені питання комплектації та заходи соціального характеру.

6.4 На мобілізаційному етапі повинні виконуватися позатрасові підготовчі роботи.

6.5 На підготовчо-технологічному етапі потрібно виконувати підготовчі роботи вздовж траси переходу.

6.6 Заходи, які виконуються на організаційному етапі до початку будівельно-монтажних робіт, повинні підрозділятися на:

- заходи будівельної організації;

- заходи щодо підготовки будівництва переходу.

6.7 Заходи будівельної організації повинні передбачати розвиток виробничої бази, у тому числі: комплектацію парку машин і механізмів, підготовку кадрів, вирішення питань соціального характеру.

6.8 Організаційний етап інженерної підготовки будівельного виробництва переходу трубопроводу повинен включати такі заходи:

- розгляд і приймання затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації згідно з вимогами ДБН А.2.2-3;

- укладання договорів підряду-субпідряду на капітальне будівництво;

відкриття фінансування будівництва;

- приймання траси переходу трубопроводу від замовника в натурі і одержання дозволу на будівництво;

- одержання дозволів на лісопорубку;

- розробка проекту виконання робіт.

6.9 Підставою для будівництва переходу трубопроводу є наявність таких документів:

- затвердженої у встановленому порядку та переданої замовником підряднику у виробництво проектно-кошторисної документації;

- дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт згідно з Положенням (затв. наказом Держбуду України від 05.10.2000 № 273, зареєстр. Мін'юст України 25.12.2000 № 945/5166 [10],

- затвердженого підрядником ПВР згідно з вимогами ДБН А.З.1-5;

- оформленого фінансування будівництва;

- оформлених договорів підряду-субпідряду.

6.10 При розгляді проектної документації генпідрядник і субпідрядні організації повинні перевірити відповідність розділів ПОБ вимогам ДБН АЗ.1-5.

6.11 Оформлення договорів підряду-субпідряду повинно здійснюватися відповідно до положень правил про договори підряду.

6.12 Матеріально-технічне забезпечення будівництва надземного переходу потрібно здійснювати відповідно до вимог ДБН А.3.1-5.

6.13 Границі переходів, обумовлені проектом, повинні бути прив'язані до пікетажу, закріплені в натурі та зазначені в робочих кресленнях лінійної частини трубопроводів і переходів.

6.14 Замовник зобов'язаний створити геодезичну розбивочну основу для будівництва переходу і не менше ніж за 10 днів до початку будівельно-монтажних робіт передати підрядникові технічну документацію на неї і на закріплені на трасі будівництва переходу пункти та знаки цієї основи згідно з вимогами СНиП 3.01.03.

6.15 Генпідрядник повинен прийняти створену замовником відповідно до вимог СНиП 3.01.03 геодезичну розбивочну основу і технічну документацію на неї.

6.16 При прийманні траси переходу розходження в проекті і в натурі повинні бути оформлені актами, узгоджені з проектною організацією і в місячний строк відкориговані в технічній документації.

6.17 У процесі здачі-приймання траси переходу генпідрядник повинен прийняти від замовника документи на відвід земельних ділянок на період будівництва, розробку кар'єрів, копії дозволів на лісопорубку, проектну документацію.

6.18 Перед початком будівництва генеральна підрядна будівельно-монтажна організація повинна виконати на трасі переходу наступні роботи:

а) провести контроль геодезичної розбивочної основи з точністю лінійних вимірів не менше ніж 1/500, кутових 2' і нівелювання між реперами

з точністю 50 мм на 1 км траси. Траса приймається від замовника по акту, якщо обмірювані довжини ліній відрізняються від проектних не більше ніж на 1/300 довжини, кути не більше ніж на 3' і відмітки знаків, визначені з нівелювання між реперами, - не більше ніж 50 мм;

б) установити додаткові знаки (віхи, стовпи та ін.) по осі переходу, по межах будівельної смуги, у місцях перетинання траси переходу із підземними комунікаціями тощо,

в) винести в натуру (при наявності) горизонтальні криві природного (пружного) вигину через 10 м, а штучного вигину - через 2 м.

6.19 Закріплення траси переходу повинно бути виконане силами і засобами генеральної підрядної організації згідно з будівельними нормами щодо геодезичних робіт і ПВР.

Створи точок, що розбиваються, повинні закріплюватися знаками, як правило, поза зоною будівельно-монтажних робіт.

6.20 До початку основних будівельно-монтажних робіт генпідрядник повинен виконати, з урахуванням конкретних умов будівництва, такі підготовчі роботи на трасі переходу:

- розчистити смугу відводу та інші встановлені проектом місця від лісу, чагарнику, пнів і валунів та виконати планування будівельної смуги;

- зняти родючий шар фунту і перемістити його у відвал для тимчасового складування в спеціально відведених місцях;

- видалити окремі дерева, навислі частини скель і каміння, що перебувають поза смугою відводу, але стан яких загрожує падінням у зону смуги відводу;

- зрізати круті поздовжні схили, улаштувати полиці на косогорах;

- здійснити захисні протиобвальні та протизсувні заходи;

- виконати осушення будівельної смуги, її проморожування чи захист від промерзання залежно від умов будівництва;

- побудувати тимчасові під'їзні дороги, водопропускні, водовідвідні, а також осушувальні споруди на під'їздах до переходу, а за необхідністю, тимчасові мости чи переправи через перешкоду на якій будують перехід;

- підготувати будівельний майданчик для проведення будівельно-монтажних робіт зі спорудження переходу трубопроводу з необхідними тимчасовими побутовими і технологічними приміщеннями, складами для зберігання матеріалів і устаткування, спорудами тощо,

- створити систему диспетчерського зв'язку (за необхідністю);

- улаштувати захисні огородження, що забезпечують безпеку проведення робіт.

6.21 Після планування рельєфу траси, зрізки фунту або улаштування полиць у гірській місцевості знаки розбивки осі траси повинні бути відновлені.

6.22 Питання вибору та спорудження під'їзних доріг, а також організація роботи транспорту повинні бути вирішені в ПОБ при розробці транспортних схем.

6.23 Захисні огородження повинні зводитися на робочих майданчиках згідно з проектом.

6.24 Для спорудження переходу будівельний майданчик вибирають на одній зі сторін перешкоди з урахуванням місцевих умов:

- наявності необхідної вільної площі;

- рельєфу місцевості, ступеня забудованості, заліснення, заболоченості тощо;

- розташування джерел одержання і шляхів підвозу основної маси матеріалів, зручності розміщення робочих кадрів у прилеглих населених пунктах;

- ширини перешкоди;

- прийнятих методів виконання робіт;

- обсягу робіт і строків їхнього виконання.

6.25 На будівельному майданчику розташовують:

- зварювально-монтажний майданчик;

- необхідні склади відкритого (склад збірних залізобетонних конструкцій (ЗБК), при необхідності склади піску, гравію тощо) і закритого (склад лакофарбових виробів, матеріально-технічний склад тощо) типів;

- тимчасові установки, механічна майстерня, бетонний вузол (при необхідності),

- відкриту стоянку будівельних машин і механізмів;

- пересувні вагони-будиночки для житла і адміністративно-побутового комплексу (кухня-їдальня, душова, медпункт тощо).

6.26 Якщо перехід доступний для проходу наземних будівельних машин і механізмів, то зварювально-монтажний майданчик доцільно розташовувати по осі переходу або безпосередньо біля нього.

6.27 Водопостачання, як правило, повинно здійснюватися за рахунок використання місцевих джерел, а якщо їх немає, то підвозом води в цистернах. При використанні природних джерел повинно бути передбачене очищення води.

Електропостачання можна здійснювати шляхом застосування пересувних електростанцій або підключенням до електромережі загального користування.

6.28 На підготовчо-технологічному етапі потрібно виконати такі роботи:

- до початку робіт зі спорудження надземних переходів на заводах збірних залізобетонних виробів та в ремонтно-механічних майстерень (РММ) повинні бути замовлені та виготовлені необхідні елементи і деталі (збірні та залізобетонні елементи опор, опорні сідла та подушки, ригелі, вузли кріплення трубопроводу на опорах, тощо);

- одночасно з конструктивними деталями повинні бути замовлена і виготовлена технологічна оснастка та деталі тимчасових пристроїв-щити опалубки, тимчасові каткові опори, анкери тощо;

- замовлені та виготовлені гнуті відводи для монтажу компенсаторів;

- на польовій трубозварювальній базі зварені труби у секції;

- виготовлені (за потреби) відводи холодного гнуття (криві).

6.29 У підготовчий період також виконують.

- вивезення на ділянку робіт необхідних механізмів та устаткування,

- вивезення на ділянку робіт конструктивних елементів та деталей;

- установлення і монтаж тимчасових технологічних споруд і улаштувань (монтажних опор, містків, якорів тощо).

6.30 Засоби механізації при будівництві переходу вибирають залежно

від:

- виду та характеру перешкоди, а також ступеня доступності прольоту та місць спорудження опор;

- типу та конструкції переходу, маси окремих секцій збірних конструкцій, обсягів робіт і строків будівництва.

6.31 Перелік і характеристика основних інвентарних пересувних тимчасових споруд, які серійно виготовляються промисловістю та рекомендовані до застосування на будівництві переходів повинні бути наведені в ПОБ та ПВР.

6.32 Надземні переходи, які можуть бути виконані по ходу роботи пересувними механізованими колонами або комплексами потоковим методом, як правило, споруджують згідно з типовими ПВР, прив'язаними до місцевих умов; окремі складні переходи треба виконувати по індивідуальних ПВР.

6.33 Будівельна організація повинна розробити ПВР на основі робочих креслень переходу та рішень, які прийняті у затвердженому ПОБ ПВР служить керівним документом для організації та технології виконання робіт по спорудженню переходу.

У ПВР повинні бути встановлені календарні строки будівництва переходу і конкретизовані:

- заходу підготовчого періоду;

потреба і строки одержання матеріальних, технічних (машини, механізми, транспорт) і енергетичних ресурсів, строки надходження робочих і технічних кадрів,

- методи виконання робіт.

У складі ПВР повинен бути розроблений будівельний генеральний план із зазначенням розташування постійних і тимчасових будинків і споруд, під'їзних і внутрімайданчикових тимчасових доріг, відкритих і закритих складів, ліній електропередачі та зв'язку, а також монтажного майданчику.

6.34 Будівництво переходів треба виконувати за графіком, розробленим генпідрядником і погодженим з усіма виконавцями. Як правило, графік повинен передбачати спорудження переходів з випередженням лінійних робіт трубопроводу на прилеглих до переходу ділянках та у строки, що забезпечують одержання безперервної нитки трубопроводу після проходу лінійної будівельної колони; строки будівництва більших переходів призначаються залежно від обсягу робіт і місцевих умов.

6.35 Будівництво переходів у кожному конкретному випадку повинно здійснюватися в найбільш сприятливу пору року:

- у гірських умовах будівництво переходів рекомендується вести в міжпаводковий період до настання періоду сильних дощів і злив;

- переходи через водні та обводнені перешкоди треба споруджувати при меженному рівні води або взимку, коли шар льоду достатньої товщини, що дозволяє виконувати роботи зі спорудження переходу;

- переходи через болота доцільно будувати в зимовий час; переходи через зрошувані масиви і зрошувальні канали треба виконувати в період між поливами або найменшої інтенсивності поливу.

6.36 Усі будівельні та монтажні роботи зі спорудження переходів залежно від обсягу робіт доцільно виконувати спеціалізованим комплексним підрозділом, а при малих обсягах робіт (наприклад, балкові однопрогонові переходи) - лінійною колоною, за умови її оснащення необхідними додатковими механізмами та устаткуванням.

6.37 Приймання закінчених інженерно-підготовчих робіт потрібно виконувати до моменту початку наступних видів робіт. На всі відхилення від проектних рішень повинні бути складені акти.

 

7ЗЕМЛЯНІ РОБОТИ ТА РЕКУЛЬТИВАЦІЯ

 

7.1 Виконання, контроль та приймання земляних робіт потрібно виконувати у відповідності з вимогами СНиП ІІІ-42, СНиП3.02.01,ВСН004 [3],ВСН012 [5]у тій частині, що не суперечить вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів, перелік яких надано у додатку Б цих Норм, а також з дотриманням вимог цього розділу.

7.2Ширина смуги відводу земель на час будівництва надземного переходу повинна бути визначена проектом відповідно до норм відводу земель для магістральних трубопроводів і Земельним кодексом України.

7.3 Технологія та організація земляних робіт здійснюється з дотриманням таких вимог:

7.3.1 Способи виконання земляних робіт на будівництві магістральних трубопроводів повинні бути визначені проектом і регламентуються вимогами чинних в Україні будівельних норм.

7.3.2 Земляні роботи повинні здійснюватися із забезпеченням вимог якості з обов'язковим поопераційним контролем усіх технологічних процесів.

7.3.3 Параметри земляних споруджень (ширина та глибина траншеї або котловану, крутість укосів) повинні бути визначені проектом (робочими кресленнями) відповідно до вимог будівельних норм.

7.3.4 Розробка котлованів та траншей повинна виконуватися одноківшевим екскаватором.

7.3.5 Траншеї та котловани з вертикальними стінками без кріплення згідно з вимогами4.9ВСН004повинні розроблятися в грунтах природної вологості з порушеною структурою при відсутності ґрунтових вод на таких глибинах:

- у насипних піщаних та гравійних ґрунтах-не більше1м;

- у супісках-не більше1,25м;

- у суглинках і глинах-не більше1,5м.

7.3.6 Для риття котлованів та траншей більшої глибини необхідно влаштовувати укоси різного закладання в залежності від складу фунту і його вологості згідно з вимогами СНиП ІІІ-4 та 8.2.2 НПАОП 60.3-1.35.

Допустима крутість укосу котлованів та траншей надана в таблиці7.1

 

Таблиця7.1 -Допустима крутість укосу котлованів та траншей

 

Тип фунту

Крутість укосів (відношення висоти укосу до його закладання) при глибині виїмки, м, не більше

1,5

3,0

5,0

Насипний, природної во­логості

1: 0,67

1: 1

1: 1,25

Піщаний і гравійний во­логий, але ненасичений

1:0,5

1: 1

1. 1

Супісок

1:0,25

1: 0,67

1:0,85

Суглинок

1: 0

1:0,5

1:0,75

Глина

1:0

1:0,25

1: 0,5

Лесовидний сухий

1: 0

1:0,5

1: 0,5

 

7.3.7 У глинистих перезволожених фунтах крутість укосів котлованів і траншей повинна бути зменшена до величини кута природного укосу. Це зменшення виконавець робіт зобов'язаний оформити актом. При розробці лесоподібних і насипних фунтів повинно передбачатися кріплення стінок.

7.3.8 Параметри траншеї в місцях переходів через перешкоди і підземні комунікації, а також котлованів під фундаменти повинні бути визначені проектом.

7.3.9 Глибокі котловани та траншеї (глибина яких перевищує максимальну глибину копання екскаватора даної марки) повинні розроблятися екскаваторами в комплексі з бульдозерами.

7.3.10 Ґрунт, вийнятий із котлованів та траншей, потрібно укладати у відвал з однієї сторони на відстані не ближче ніж 0,5 м від краю, залишаючи іншу сторону вільною для пересування транспорту та виконання інших робіт.

7.3.11 До початку робіт з риття котлованів та траншей повинні бути отримані:

- письмовий дозвіл на право проведення земляних робіт у охоронній зоні розташування підземних комунікацій, яке надається організацією, відповідальною за експлуатацію цих комунікацій;

- проект виконання земляних робіт;

- наряд-допуск на виконання робіт екіпажу екскаватора, а якщо роботи виконуються разом з бульдозерами і розпушувачами, то і машиністам цих машин.

7.4 Рекультивацію землі потрібно здійснювати у відповідності до умов надання земельних ділянок у користування з урахуванням місцевих природно-кліматичних особливостей, які враховані у проекті рекультивації земель (складова проекту організації будівництва).

7.4.1 Проектом рекультивації земель визначають:

площу, на якій потрібно здійснити проведення технічної і біоло­гічної рекультивації;

обсяг родючого шару грунту, що знімається;

- місце розташування відвалу для тимчасового зберігання знятого родючого шару грунту;

припустиме перевищення нанесеного родючого шару грунту над рівнем непорушених земель;

- обсяг і способи навантаження та вивезення зайвого мінерального грунту після засипання трубопроводу;

вартість робіт з технічної та біологічної рекультивації.

7.4.2 Рекультивація будівельної смуги після засипання котлованів та траншей повинна здійснюватися в процесі будівництва переходу у терміни, які визначені органами, що надають земельні ділянки в користування відповідно до проектів.

Надані у тимчасове користування земельні ділянки після закінчення будівництва переходу повинні бути відновлені у відповідності із проектом.

Повернення родючого шару грунту виконують бульдозерами, які переміщають його з відвалу зберігання, розподіляють і виконують остаточне планування поздовжніми проходами.

 

8 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТРУБ, ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛІВ

 

8.1 Транспортування труб, обладнання та матеріалів до місця їх монтажу або укладання потрібно виконувати відповідно до вимог СНиП ІІІ-42, ВСН 004 [3], ВСН 008 [6] та чинних нормативних документів щодо перевезення вантажів автошляхами та залізницею України, а також згідно з вимогами цих Норм.

8.2 Для навантаження і розвантаження труб, обладнання та матеріалів кранами і трубоукладачами потрібно застосовувати траверси, канати, м'які полотнища та універсальні стропи.

8.3 Скидання труб і трубних секцій або стягування їх з торця при розвантаженні із трубовозів не дозволено. Перекочування труб і трубних секцій дозволено робити тільки по лагах. Переміщення труб і трубних секцій волоком заборонено.

8.4 Щоб уникнути ушкодження довгомірних збірних залізобетонних виробів (палі, стояки), які працюють у конструкціях на сприйняття вертикальних зусиль, при вантажно-розвантажувальних роботах і транспортуванні потрібно дотримуватися правил стропування, вивантаження та укладання на транспортні засоби, що виключають можливість ушкодження деталей, які транспортують.

8.5 Вибір виду транспорту та транспортних засобів для перевезення труб, обладнання та матеріалів потрібно робити з урахуванням результатів техніко- економічних розрахунків залежно від обсягу вантажів, дальності перевезень, пори року і місцевих умов.

8.6 Транспортні засоби повинні бути обладнані пристроями (кониками, амортизаційними прокладками тощо), що забезпечують збереження кількості і якості труб та їх покриття, обладнання і матеріалів при транспортуванні та безпеку руху.

 

9МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБІТ ЗІ СПОРУДЖЕННЯ ОПОР

 

9.1 Загальні положення

9.1.1 Збірні залізобетонні елементи опор (плити, палі, стояки, подушки тощо), як правило, повинні бути виготовлені централізовано на підсобній базі будівельної організації або на заводах збірних залізобетонних виробів за межами будівельного майданчика переходу.

9.1.2 Для монолітних бетонних і залізобетонних опор арматурні каркаси та щити опалубки (по можливості інвентарні) повинні бути виготовлені централізовано на підсобній базі будівельної організації та доставлені на будівельний майданчик переходу в готовому вигляді.

9.1.3 Перед виконанням робіт зі спорудження опор потрібно виконати заходи, перераховані в розділі6цих Норм.

9.1.4 Будівельно-монтажні роботи зі спорудження опор повинні бути виконані з дотриманням вимог чинних будівельних норм і правил.

9.1.5 Для механізованого готування бетонної суміші при спорудженні монолітних бетонних і залізобетонних опор надземних переходів на будівельному майданчику або поблизу від нього може бути споруджений (або використаний існуючий) бетонний вузол необхідної потужності.

9.1.6 Способи і тривалість транспортування бетонної суміші повинні забезпечувати збереження до моменту укладання її всіх будівельних якостей відповідно до вимог СНиП 2.02.03.

При транспортуванні бетонної суміші у бетоновозах (або баддях) відстань не повинна перевищувати25-30км.

9.2 Опори із плит

9.2.1 Приямкидля плитних опор балкових переходів, як правило, розробляють одноковшевим екскаватором малої ємності (від0,15м3до0,25м3) зі зворотною лопатою.

9.2.2 Опорні плити балкових переходів потрібно укладати на заздалегідь підготовлену та вивірену основу автокранами необхідної вантажопідйомності (див. рис.9.1).

При плоских опорних плитах, після їхнього встановлення та вивіряння, у випадках, передбачених проектом, виконують піщаний розподільний шар; через малі обсяги робіт він може виконуватися вручну.

 

 

 

 1 -вантажний автомобіль;2 -автокран;3 -плитна опора;4 -проектне положення трубопроводу;5 - приямокдля опори;6 -проектне положення опори

Рисунок9.1 -Монтаж плитної опори автокраном

 

9.3Стоякові опори

9.3.1 Роботи зі спорудження стоякових опор ведуть у наступній послідовності (див. рис.9.2):

- розробка котлованів;

- установлення фундаментів під нівелір на підготовлену основу;

- установлення стояків у гнізда фундаментів з перевіркою вертикальності та наступним замонолічуванням і засипанням котловану;

- улаштування  переносного  інвентарного  риштування навколо

опор,

- монтаж ригеля з вивіркою його положення та замонолічуванням.

При монолітному ригелі(оголовку)після установлення стояків і риштування встановлюють опалубні щити та арматурні каркаси, а потім виконують бетонування і необхідний догляд за бетоном.

9.3.2 Земляні роботи по риттю котлованів під фундаменти опор повинні виконуватися відповідно до вимог СНиП3.02.01

Початкова розробка котлованів до глибини від2мдо 3м, якщо цьому не перешкоджають грунтові води, може бути виконана бульдозером, а подальша -екскаватором з роботою у відвал або на автотранспорт; при малих обсягах робіт можна застосовувати тільки один із зазначених механізмів.

9.4.3 При забиваннібезспеціальних копрових пристроїв для надання палі потрібного положення над місцем забивання встановлюють інвентарні переносні напрямні висотою до1/3висоти палі.

9.4.4 Залежно від групи грунтів, довжини і матеріалу палі занурюють (див. рис. 9.3):

- віброзанурювачем на гусеничному крані (при довжині палі до16м);

- дизель-молотом з навісним устаткуванням на екскаваторі або палебійним агрегатом на тракторі (при довжині палі до8м);

- паровим або електричним молотом з копровою установкою (при довжині палі залежно від висоти установки);

- підмивом,буравлениям,загвинчуванням тощо.

Метод занурення палі потрібно застосовувати відповідно до ПОБ та

ПВР

9.4.5 Якщо вага палі разом з вагою вібромеханізму не перевищує7т, механізм потрібно кріпити до палі (за допомогою самозаклинювального оголовкаабо іншим способом) до підйому палі у вертикальне положення. При більшій вазі палю треба піднімати і встановлювати в інвентарні напрямні без вібромеханізму.

У цьому випадку вібромеханізм потрібно підтримувати стрілою крана над палею у вільному положенні та забезпечити його канатами для центрування.

Після центрування і установки вібромеханизму палю треба занурити до одержання потрібної відмови.

9.4.6 При забиванні у руслі рік, що мають невелику ширину та глибину, в окремих випадках для забезпечення проходу механізмів з боку берега бульдозером улаштовують тимчасовий земляний насип або естакаду (див. рис.9.3,в).

У місці забивання палі потрібно встановити інвентарні напрямні, а потім палю занурити до потрібної відмітки одним із зазначених методів.

9.4.7 У тих випадках, коли в грунт не можна занурити палі ударним або віброспособом, рекомендується попередньо пройти буровим верстатом лідерний отвір перетином меншим, але близьким до перетину основної палі.

Після видалення з лідерного отвору бурового інструменту та обсадних труб палі забивають звичайним ударним способом.

9.4.8 Після закінчення забивання палі її верх потрібно зрізати до проектного рівня.

У залізобетонних палях на зазначеній проектом ділянці, яка повинна бути закладена у ригель(оголовок),арматуру оголюють і очищають від бетону.

 

 

 

 

а- установлення вібромеханізму на палю; б -забивання вібромеханізмом при пе­реміщенні крана по грунті; в -забивання палі вібромеханізмом у руслі ріки при установленні крана на насипі або естакаді і ширині русла ріки в межень не більше 60мі трьох прольотів; г -забивання начіпним копровим устаткуванням на екска­ваторі;1 -канат для центрування;2 -самозаклинювальний оголовок; 3 -віброза­нурювач;4 -паля, яку занурюють;5 -вібромеханізм;6 -кран-екскаватор; 7 -інвентарні напрямні;8 -зрізаний бульдозером грунт;9 -насип або естакада; 10 -копер;11 -дизель-молот

Рисунок9.3 -Улаштування пальових опор

 

Ригель потрібно установити відповідно до9.3.1цих Норм.

Для установлення опалубки та арматурних каркасів потрібно застосовувати інвентарні переносні підмості, бетон для монолічування треба по­давати до місця укладання в баддях (див. рис.9.4).

9.4.9 На переходах із широким дзеркалом води та слабким плином (або без нього) проміжні опори можна влаштовувати із плавзасобів, які оснащені необхідними механізмами і устаткуванням.

При сильних плинах потрібно надавати особливої уваги кріпленню (якорінню) плавзасобів.

 

 

а - монтажзбірного залізобетонного ригеля; б- пристрій монолітного залізобетонного ригеля:1 -підмості для замонолічувания ригеля;2 -ригель; З-кран-екскаватор;4 -опалубка;5 -баддя з бетоном

Рисунок 9.4 - Улаштування збірних і монолітних ригелів

 

9.4.10 На невеликих заболочених ділянках, де спорудження спеціальних лежневих доріг недоцільно або неможливо, під гусеничний палебійний агрегат потрібно улаштовувати слані (див. рис.9.5).Палі транспортують на спеціальних санях-пінах у такий спосіб:

а) на одному з берегів переходу з декількох колод улаштовують якір, до якого кріплять блок. Канат від саней іде через блок, на один з барабанів лебідки, що стоїть на іншому березі. Канат від іншого барабана лебідки приєднують до протилежного кінця саней;

б) обертанням одного з барабанів лебідки досягається рух саней у потрібному напрямку;

 

 

1 -трактор із трелювальною лебідкою або двохбарабанною електролебідкою; 2 -паля, яку занурюють;3 -вібромеханізм або дизель-молот;4 -кран-екскаватор;5 -інвентарні напрямні;6, 8 -палі;7 -сані для транспортування палі по болоту;9 -слані з колод для крана-екскаватора;10 -переносний щит для вібромеханізму;11 -готові опори

Рисунок9.5 -Занурення на болоті з улаштуванням сланей

в) перевантаження із автомашин на сани виконують гусеничним або автомобільним краном.

 

9.4.11 Для улаштування металевих паль потрібно використовувати металеві труби з наступним заповненням їх бетоном.

9.4.12 Палі із труб занурюють одним зі способів, відповідно до 9.4.4 цих Норм.

9.4.13 Якщо застосовують ударно-вібраційні методи занурення, нижня частина повинна бути оснащена конусною насадкою, при загвинчуванні -гвинтовим наконечником.

9.4.14 Після занурення в грунт металевої трубчастої палі (оболонки), у трубу потрібно опустити арматурний каркас і заповнити внутрішню порожнину бетонною сумішшю пластичної консистенції.

Арматурний каркас повинен бути розміщений в оболонці так, щоб забезпечити безперешкодне заповнення її бетонною сумішшю.

9.4.15 Бетонна суміш не повинна розшаровуватися в процесі укладання у внутрішню порожнину палі (оболонки). Щоб уникнути розшарування бетону, у внутрішню порожнину палі (оболонки) уводять трубу діаметром меншим, ніж діаметр палі, оснащену в нижній частині заслінкою, що відкривається переміщенням стрижня, прикріпленого зовні труби (див. рис. 9.6).

 а -занурення оболонок із труб; б - монтаж арматурних каркасів залізобетонних; в -бетонування ових опор;1 -котлован;2 - оголовокоболонок пазі;3 -розчалки

щогли;4 -ударно-канатний бурильний верстат;5 -труба палі;6 -бурильний снаряд;7 -шпара;8 -заглушка;9 -арматурний каркас;10 -автокран;11 -труба (меншого діаметру), що вертикально переміщається у трубі палі;12 -заслінка; 13 -стрижень для відкривання заслінки;14 -бетон

Рисунок9.6 -Улаштування бурових із бетонуванням на місці

 

9.4.16 Трубу можна заповнювати бетонною сумішшю в похилому положенні на укосі котловану, а потім автокраном опускати у внутрішню порожнину палі (оболонки).

Вивантаження бетону із труби здійснюють відкриванням заслінки при поступовому підйомі труби.

10.1 Виконання, контроль та приймання зварювальних робіт потрібно виконувати згідно з вимогами СНиП2.05.06,СНиП ІІІ-42 та ВСН006 [7]у частині, що не суперечить вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів, перелік яких надано у додатку Б цих Норм, а також виконанням вимог цього розділу.

10.2 Вимоги цього розділу поширюються на зварювання кільцевих стиків безшовних, електрозварних прямошовних і спіралешовних труб, а також труб і трубних деталей відповідно до розділу 1 ВСН 006.

10.3 Зварювальні роботи при будівництві переходів МТ повинні виконуватися з дотриманням таких вимог:

а) ручне електродугове зварювання електродами-згідно з ВСН006;

б) контроль зварних з'єднань (візуальний огляд та вимірювання; радіографічний контроль; ультразвуковий контроль)-згідно з СНиП ІІІ-42 та ВСН012(частина1) [5];

в) кваліфікаційна підготовка та атестація зварників-згідно з НПАОП-0.00-1.16-96.

г) зварювальні роботи треба виконувати спеціалізованими бригадами, члени яких пройшли підготовку та атестацію на право виконання зварювальних робіт при будівництві магістральних трубопроводів відповідно до вимог2.1ВСН006,4.16СНиП ІІІ-42,5.2-5.5ВСН012та НПАОП0.00-1.16.

10.4 На стадії підготовки до зварювальних робіт обов'язковим є:

- призначення осіб, що відповідають за підготовку і проведення зварювальних робіт;

- підготовка зварювальних матеріалів, устаткування та інструментів;

- підготовка поверхонь конструктивних елементів і труб під зварювання,

- перевірка стану повітряного середовища на місці проведення зварювальних робіт (вибухонебезпечність, чадні гази);

10.5 Для виконання зварювальних робіт при будівництві переходів потрібне таке обладнання та механізми.

- пересувні зварювальні агрегати;

- інвентарні укриття для захисту від атмосферних опадів та вітру;

- балони з киснем, ацетиленом або природним газом для підігрівання місць зварювання та підгонки конструктивних елементів;

- шліфувальні машинки з набором абразивних кругів,

- електричні печі для прожарювання електродів, флюсів і порошкових дротів;

- переносні термопенали для зберігання електродів;

- кільцеві нагрівачі для підігрівання стиків;

- центратори внутрішні та зовнішні;

- кран-трубоукладальник;

- бульдозер.

10.6 Перед складанням і зварюванням труб згідно з вимогами 4.1 СНиП Ш-42 та 2.2.1 ВСН 006 [7] потрібно.

- зробити візуальний огляд поверхні труб (при цьому труби не повинні мати неприпустимих дефектів, регламентованих технічними умовами на поставку труб);

- очистити внутрішню порожнину труб від фунту, що потрапив усередину, бруду, снігу;

- виправити або обрізати деформовані кінці і ушкодження поверхні

труб;

- очистити до чистого металу кромки і прилеглі до них внутрішню та зовнішню поверхні труб на ширину не менше10мм.

10.7 Допускається виправлення плавних вм'ятин на торцях труб глибиною до3,5 %діаметру труб і деформованих кінців труб безударними розтискними пристроями. При цьому на трубах зі сталей з нормативним тимчасовим опором розриву до 539 МПа (55 кгс/мм2) необхідне місцеве підігрівання від 100 °С до 150 °С, якщо температура навколишнього повітря нижча за плюс 5 °С; на трубах зі сталей з нормативним тимчасовим опором розриву 539 МПа (55 кгс/мм2) і вище - з місцевим підігріванням від 150 °С до 200 °С при будь-яких температурах навколишнього повітря.

10.8 Складання труб діаметром500ммі більше потрібно виконувати на внутрішніх центраторах.Труби меншого діаметру можна складати з використанням внутрішніх або зовнішніх центраторів. Незалежно від діаметру труб збирання захльостів і інших стиків, де застосування внутрішніх центраторів неможливо, виконують із застосуванням зовнішніх центраторів.

10.9 При складанні труб з однаковою нормативною товщиною стінки зміщення кромок дозволено на величину, що визначається вимогами2.2.3 ВСН006.

10.10 Безпосереднє з'єднання на трасі різнотовщинних труб одного діаметру або труб з деталями (трійниками, переходами, днищами, відводами) дозволено при наступних умовах:

- якщо різниця товщини стінок труб, що стикуються або труб з деталями (максимальна з яких12ммі менше) не перевищує 2,5мм;

- якщо різниця товщини стінок труб, що стикуються або труб з деталями (максимальна з яких більше12мм) не перевищує 3мм.

10.11 З'єднання труб або труб з деталями з більшою різницею товщини стінок здійснюють шляхом вварювання між трубами, що стикуються або між трубами і деталями, перехідників або вставок проміжної товщини, довжина яких повинна бути не менше ніж250мм.

10.12 Якщо співвідношення товщин стінок не перевищує 1,5, дозволено безпосереднє складання і зварювання труб при спеціальному обробленні кромок більш товстої стінки. Конструктивні розміри оброблення кромок і зварних швів повинні відповідати указаним на рисунку10.1.

Дозволено виконувати безпосереднє складання і зварювання труб з деталями трубопроводів, якщо співвідношення товщин їх стінок не перевищує2,0при аналогічному обробленні кромки деталі.

 

 

 

Рисунок10.1 -Конструктивні розміри оброблення кромок і зварних швів різнотовщинних труб (до1,5товщини стінки)

 

10.13 Зміщення кромок при зварюванні різностінних труб, яке потрібно вимірювати по зовнішній поверхні, не повинно перевищувати допусків, установлених вимогами4 4СНиП Ш-42.

10.14 Складання стиків труб потрібно виконувати відповідно до вимог2.2.4 - 2.2.7ВСН006 [7].

10.15 Зварювальні матеріали, що використовують при виконанні зварювальних робіт на магістральних трубопроводах, повинні відповідати:

- вимогам2.3ВСН006 [7];

- вимогам нормативних документів, перелік яких наведено у2.3.2 ВСН006 [7];

- проекту виконання робіт

10.16 Приварювання будь-яких елементів, крім катодних виводів, у місцях розташування поперечних кільцевих, спіральних і поздовжніх заводських зварювальних швів, не допускається. У випадку, якщо проектом передбачено приварювання елементів до тіла труби, то відстань між швами трубопроводу та швом елемента, що приварюється, повинна бути не менше ніж 100 мм.

10.17 При перерві в роботі більше ніж 2 години кінці ділянки трубопроводу, що зварюється, треба закрити інвентарними заглушками, для того, щоб усередину труби не потрапили бруд, сніг тощо.

10.18 Монтаж трубопроводів потрібно виконувати тільки на інвентарних підкладках. Застосування ґрунтових і снігових призм для монтажу трубопроводу заборонено.

 

11 МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБІТ ЗІ СПОРУДЖЕННЯ ПРОЛІТНИХ БУДОВ ТА ЇХ МОНТАЖУ НА ОПОРИ

 

11.1 Монтаж переходу потрібно виконувати відповідно до проекту виконання робіт, у якому повинен бути зазначений спосіб і послідовність монтажу, що забезпечує міцність, стійкість і незмінюваність конструкції на всіх стадіях монтажу. При цьому згідно з вимогами 8.23 СНиП ІІІ-42 сумарна величина монтажних напруг у трубопроводі повинна бути не більше ніж 90 % нормативної границі текучості матеріалу труби.

11.2 У надземних переходах балкової конструкції пролітною будовою переходу є сам трубопровід покладений на опори.

11.3 Будівництво найпростіших однопрогонових переходів, що не мають штучних опор і компенсаторів, виконують по ходу трасових робіт (див. рис. 11.1,а,б).

У цьому випадку секцію трубопроводу зварюють із урахуванням перекриття прольоту переходу і укладають за допомогою трубоукладачів шляхом насування секції з одного берега на іншій.

11.4 Ґрунтовку і фарбування надземної частини трубопроводу виконують після проходу машин і механізмів лінійної колони із застосуванням переносного фарбувального агрегату та фарборозпилювача.

На переходах, недоступних для проходу машин і механізмів, для фарбування трубопроводу потрібно використовувати підвісну колиску, що переміщається по трубопроводу або монтажному канаті за допомогою тягового троса і лебідки.

11.5 Будівництво однопрогонових балкових переходів з опорами всіх типів і багатопрогонових балкових переходів виконують відповідно до6.37 цих Норм.

11.6 Однопрогонові балкові переходи монтують із одної секції або нитки трубопроводу довжиною, достатньою для перекриття прольоту.

Довжина нитки, місце зварювання нитки трубопроводу повинні бути визначена в ПВР стосовно до конкретних умов кожного переходу.

На переходах, доступних для будівельних машин, складання та зварювання нитки трубопроводу виконують на підготовленому монтажному майданчику дні перешкоди (яру, балки тощо).

На переходах, недоступних для наземних і плавучих засобів, нитку трубопроводу підготовляють на одному з берегів перешкоди з урахуванням зручності розташування монтажного майданчику та наявності під'їздів до нього.

11.7 У всіх випадках зварювально-монтажних робіт зі спорудження пролітних будов на монтажному майданчику розкладка труб для зварювання їх у секції повинна бути розрахована у ПВР (залежно від довжини труб та кроку опор) таким чином, щоб відповідно до вимог8.27СНиП Ш-42 поперечні зварні стики трубопроводу у процесі монтажу на опори були винесені за межі опорної частини трубопроводу на відстань не менше ніж200мм.

11.8 У тих випадках, коли проектом передбачене посилення балкової конструкції шпренгельною фермою або кожухом із труб, у процесі зварювання нитки трубопроводу підготовляють посилюючі елементи, які прикріплюють до підготовленої нитки трубопроводу перед укладанням її на опори.

11.9 Готову нитки трубопроводу укладають на опори за допомогою трубоукладачів.

11.9.1 На однопрогонових переходах з доступним прольотом нитку трубопроводу укладають підійманням знизу нагору або поздовжнім переміщенням нитки від одного берега до іншого відповідно до11.3цих Норм.

11.9.2 На переходах довжиною до40м, недоступних для наземних і плавучих засобів, нитку трубопроводу укладають протягуванням від монтажного майданчика убік протилежного берега з наступним підійманням на опори (див. рис. 11.1).

 

 

 

а - переміщеннятаукладанняниткитрубоукладачамипри доступному дляназемних засобів прольоті; б- проштовхування і укладання нитки трубоукладачами при недоступному для наземних і плавучих засобів прольоті; в-проштовхування нитки по монтажному канаті; г -ремонт і фарбування трубопроводу; д -проштовхування нитки за допомогою понтона та укладання на опори; І-протягування нитки; II-укладання нитки на опори;1 -нитка (пунктиром показане початкове

положення нитки);2 -трубоукладач;3 -трос: 4 - трактор:5 -опорна плита; 6 -ролик;7 - тимчасовий несучий канат:8 -якір;9 -підвісна пересувна колиска

(переміщується по трубі або тимчасовому канаті);10 -лебідка;11 -блок; 12 -самохідний кран;13 -понтон; 14 - трос до трактора або лебідки;15 -ролики; с і l-приймаються в залежності від діаметра труби і товщини її стінок

Рисунок11.1 -Схема укладання нитки (секції) трубопроводу на балкових переходах

 

11.9.3 На переходах довжиною більше ніж 40 м, недоступних для наземних і плавучих засобів, застосовують метод протягування нитки в проліт, з головною частиною, підвішеною до тимчасового каната за допомогою тролейної підвіски, роликів або найпростішого канатного вузла.

У цьому випадку хвостову частину нитки з боку монтажного майданчика підтримує і супроводжує до опори один або два трубоукладачі (залежно від ваги нитки).

11.10 При спорудженні багатопрогонових балкових переходів, доступних для трубоукладачів, підготовка нитки трубопроводу здійснюється паралельно осі переходу, поруч із опорами. Якщо перехід без компенсаторів і трубопровід укладають прямолінійно (у плані), то довжину нитки трубопроводу встановлюють із урахуванням її ваги, а також числа трубоукладачів, що беруть участь у монтажі переходу. По можливості довжина нитки повинна дорівнювати загальній довжині переходу.

11.11 Укладання нитки трубопроводу на опори здійснюють за допомогою двох-трьох трубоукладачів підйомом її знизу нагору з одночасним поперечним переміщенням.

11.12 При спорудженні багатопрогонових переходів з компенсаторами трубопровід монтують із декількох секцій. Довжину кожної секції визначають відстанню між компенсаторами з урахуванням вимог 11.7 цих Норм.

11.13 На переходах, доступних для трубоукладачів, зварювання секцій трубопроводу та компенсаторів виконують у прольоті поруч із опорами. Секції трубопроводу і компенсатори укладають на опори за допомогою трубоукладачів.

11.14 На переходах з недоступними прольотами зварювання секцій трубопроводу та компенсаторів ведуть на монтажному майданчику, розташованому на березі.

11.15 Укладання секцій трубопроводу і компенсаторів на опори залежно від місцевих умов здійснюють одним з наступних способів:

а) на заболочених або замулених важкопрохідних ділянках - трубоукладачами із проходом по тимчасовій гатьовій або лежневій дорозі;

б) на водних перешкодах з нестійким дном - протягуванням секцій трубопроводу і компенсаторів за допомогою тимчасових монтажних канатів або проштовхуванням секцій трубопроводу і компенсаторів із застосуванням тимчасових плавучих опор.

11.16 Стикування секції трубопроводу з компенсаторами та зварювання стиків виконують із переносного інвентарного риштовання-драбин або з тимчасових плавучих опор.

11.17 Багатопрогонові переходи типу «змійка» із зигзагоподібним укладанням трубопроводу споруджують із окремих секцій труб, підготовлених на монтажній площадці, або в прольотах поруч із опорами. Довжина секцій труб визначається відстанню між кутами повороту змійки.

Укладання секції труб на опори, стикування та зварювання стиків здійснюють одним зі способів, розглянутих вище для монтажу багатопрогонових переходів з компенсаторами.

11.18 При замиканні ділянок надземного трубопроводу положення змонтованого трубопроводу на ригелях опор потрібно визначати залежно від температури зовнішнього повітря відповідно до проекту.

11.19 Регулювання положення трубопроводу на ригелях опор потрібно проводити під час монтажу. Після закінчення випробування трубопроводу при необхідності виконують додаткове регулювання.

11.20 Зварювально-монтажні роботи та укладання трубопроводу при будівництві надземних переходів потрібко виконувати таким чином, щоб повністю виключити забруднення порожнини трубопроводів.

11.21 Грунтування та фарбування трубопроводу багатопрогонових балкових переходів з доступними прольотами здійснюють із землі із застосуванням переносного фарбувального агрегату та фарборозпилювача.

При недоступних прольотах використовують візок, що пересувається по монтажному тросі за допомогою лебідки.

 

12 ЗАХИСТ ТРУБОПРОВОДІВ НАДЗЕМНИХ ПЕРЕХОДІВ ВІД КОРОЗІЇ ІЗОЛЯЦІЙНИМИ ПОКРИТТЯМИ

 

12.1 Очищення зовнішньої поверхні трубопроводу

12.1.1 Очищення зовнішньої поверхні трубопроводу потрібно виконувати очисними машинами.

Дозволено очищати трубу ручними інструментами. Не допускається нанесення глибоких подряпин, рисок, сколів основного металу і зрізання зварних швів.

12.1.2 На очищеній поверхні трубопроводу не повинно бути продуктів корозії, залишків землі, вологи, мастила. Ступінь очищення поверхні труби перед нанесенням покрить повинна відповідати виду захисного покриття, що наноситься, та вимогам ВСН 008 [6].

12.1.3 Характеристику очищеної стальної поверхні від окислів визначають візуальним оглядом за допомогою пересування пластини з прозорого матеріалу розміром 25 см х 25 см із взаємоперпендикулярними лініями, що утворюють квадратики розміром 2,5 мм х 2,5 мм. Інструментальним методом характеристику очищення поверхні можна визначити приладами типу УКСО.

12.1.4 Ступінь очищення поверхні труб перед нанесенням ізоляційного покриття повинна відповідати технічним умовам (ТУ) на покриття, але не менша, ніж вимагають чинні в Україні НД на відповідний тип покриття (див. табл. 12.1)

 

Таблиця 12.1 - Ступені очищення зовнішньої поверхні трубопроводу

Вид

протикорозійних покриттів

Ступінь очищення сталевої поверхні

Характеристика очищеної поверхні

Склоемалеві та металеві

1

При огляді з шестикратним збільшенням окалина та іржа не виявляються

Лакофарбові на основі синтетичних смол

2

При огляді неозброєним оком окалина та іржа не виявляються

Лакофарбові на ос­нові природних смол. Термоусадкові (гарячого нанесен­ня) і стрічкові (хо­лодного нанесення)

3

Не більше ніж на5 %поверхні труби€ плями і смуги міцно зчепленої окалини, точки іржі, видимі неозброєним оком; при переміщенні по поверхні прозорої пластини розміром25 мм х 25ммна будь-якій з ділянок окалиною та іржею зайнято не більше ніж10 %площі плас­тини

 

 

 

 

 

Кінець таблиці12.1

Вид

протикорозійних покриттів

Ступінь очищення сталевої поверхні

Характеристика очищеної поверхні

Бітумно-мастичні, пластобітні та ан­тикорозійні мастила

4

Не більше ніж на10 %поверхні труби є плями або смуги міцно зчепленої окали­ни та іржі, видимі неозброєним оком; при переміщенні по поверхні прозорої пластини розміром 25 ммх 25 ммна будь-якій з ділянок окалиною та іржею зайнято не більше ніж 30 %площі плас­тини

 

12.1.5 Заборонено застосовувати хімічні, вогневі способи очищення, а також способи очищення, що супроводжуються зняттям металевої стружки з поверхні трубопроводу.

12.1.6 Очищення зовнішньої поверхні трубопроводу під час дощу, снігу, туману і вітру зі швидкістю більше 6 м/с заборонено.

 

12.2 Загальні вимоги до ізоляційних матеріалів, нанесення ізоля­ційних покриттів і приймання робіт

 

12.2.1 Захист зовнішньої поверхні сталевих магістральних трубопроводів на надземних переходах від корозії ізоляційними покриттями потрібно виконувати відповідно до вимог проекту, ДСТУ 4219, ГОСТ 25812, ГОСТ 9.602, СНиП 2.05.06, СНиП 3.04.03, СНиП Ш-42, ВСН 008 [6], ВБН В.2.3- 00018201.01.01 [8], чинних ТУ та цих Норм.

12.2.2 Технологічний процес нанесення ізоляційного покриття в трасових умовах складається з наступних етапів:

а) підготовка та вхідний контроль ізоляційних матеріалів;

б) підготовка технологічного обладнання;

в) очистка поверхні трубопроводу;

г) контроль ступені очистки;

д) нанесення моноізоляційних матеріалів або послідовне нанесення складових покриттів на свіжоочищену поверхню трубопроводу з контролем якості виконання проміжних операцій на кожному етапі,

е) контроль якості конструкцій захисного покриття в цілому.

12.2.3 Всі ізоляційні матеріали і конструкції покриттів МН згідно з Законом України "Про трубопровідний транспорт" повинні пройти сертифікацію на відповідність вимогам нормативної документації України.

12.2.4 Згідно з вимогами Закону України "Про трубопровідний транспорт" та галузевої нормативної документації до виконання ізоляційних робіт при будівництві МН допускаються лише виробничі структури з оформленими і затвердженими в установленому порядку ліцензійними дозволами та які мають сертифікати відповідності на очисне та ізоляційне обладнання.

12.2.5 Для нанесення на труби лакофарбових багатошарових покриттів на органічних розчинниках використовують ручні установки безповітряного розпилення.

12.2.6 Для нанесення захисних покриттів трубопроводу на основі поліуретанових смол або екструдованого поліолефіну рекомендується застосовувати автоматичні установки безповітряного розпилення для високов'язких двохкомпонентних композицій без розчинників.

12.2.7 Ізоляційні покриття згідно вимог галузевої нормативно-технічної документації, повинні забезпечувати надійний протикорозійний захист трубопроводів надземних переходів на установлений період їх подальшої експлуатації.

12.2.8 Класи, вид і конструкція ізоляційних покриттів, встановлюють у робочому проекті.

12.2.9 Захисні ізоляційні покриття повинні відповідати вимогам 6.1 ДСТУ 4219.

12.2.10 Нанесення ізоляційних покриттів у трасових умовах повинно бути регламентованим затвердженими в установленому порядку технологічними інструкціями, регламентами та іншими нормативними документами (НД).

12.2.11 Усі технологічні операції: очистка поверхні, нанесення ґрунтовок (праймування), нанесення монопокриттів чи багатокомпонентних конструкцій ізоляції, потрібно здійснювати згідно з вимогами НД для конкретних типів покриттів.

12.2.12 У всіх випадках недопустимим є виконання очисних та ізоляційних робіт в трасових умовах на мокрих трубах (під час дощу, туману, снігопаду, випаданні вологи пов'язаному з точкою роси), а також під час сильного вітру. Для осушування мокрих труб перед очисткою або нанесенням покриттів, при випаданні роси або паморозі дозволено використовувати сушильні пристрої, які виключають забруднення сталевої поверхні.

12.2.13 Перед початком проведення робіт з нанесення ізоляційних покриттів треба перевірити відповідність паспортів або сертифікатів якості на ізоляційні матеріали або композиції одношарового нанесення вимогам ТУ та іншої чинної НД

12.2.14 На всіх стадіях технологічного процесу (очищенні поверхні труб, нанесенні ґрунтовок, нанесенні покриттів) потрібно здійснювати регламенттований технологічною інструкцією на конкретний тип покриття поопераційний контроль якості виконання робіт.

12.2.15 Покриття на основі лакофарбових поліепоксидних, поліуретанових, поліефірпоних та інших композицій наносять на МТ, що експлуатуються при температурах не вище ніж плюс 40 °С, у відповідності з вимогами чинної НД. Кремнійорганічне покриття наносять на ділянки МТ для перекачування прдукту підігрітого до температури вище ніж плюс 40 °С.

12.2.16 Після очищення поверхні трубопроводу дробо- або піскоструминним способом до ступеня 2 (див. табл. 12.1) потрібно не більше, ніж за 30 хвилин,   приступити до нанесення ізоляційних матеріалів.

12.2.17 Ізолінійні лакофарбові матеріали розділяються на два типи:

- високов'язкі двохкомпонентні композиції без розчинників (поліуретанові, поліефірні) для покриттів одношарового нанесення;

- середньов'язкі ґрунтовки та покривні композиції на органічних розчинниках (поліепоксидні, поліуретанові, поліефірні, кремнійорганічні тощо) для покриттів багатошарового нанесення.

12.2.18 Нанесення вказаних у 12.2.17 одношарових, а також ґрунтувальних і покривних складових лакофарбових покриттів можливе при температурах повітря відллюс 10 °С до плюс 40 °С і відносній вологості не вище ніж 75 %. Недопустимим є проведення очисних та ізоляційних робіт на мокрих трубах: » (див 12.2.12 цих Норм), а також під час сильного вітру.

12.2.19 Суміщення двохкомпонентних композицій без органічних розчинників для  покриттів одношарового нанесення здійснюють у змішувальних головках (пістолетах) установок безповітряного розпилення для високов'язких матеріалів.

12.2.20 Приготування ґрунтовок і покривних композицій на органічних розчинниках, в тому числі після додавання затверджувача, перед нанесенням на труби здійснюють:

а) гомогенізацію механічним перемішуванням в спеціальних місткостях,

б) контролем їх в'язкості та регулюванням її додаванням при необхідності розчинника;

в) заливанням в місткості установок безповітряного розпилення для низько- і середньов'язких матеріалів

12.2.21 Через невелику життєздатність поліпеоксидних, поліуретанових, кремнійорганічних та ін. двохкомпонентних ґрунтувальних і покривних композицій на органічних розчинниках з затверджувачем (час гелеутворення при температурі від плюс 10 °С до плюс 40 °С не перевищує З години) їх нанесення на труби потрібно починати зразу ж після заливання в місткості розпилювальних установок.

12.2.22 Конструкції лакофарбових багатошарових покриттів, товщина кожного з шарів і терміни нанесення наступного шару встановлюються технологічними інструкціями та іншими чинними НД на кожний клас покриття.

12.2.23 Одношарові двохкомпонентні, ґрунтувальні та покривні композиції багатошарових лакофарбових покриттів потрібно наносити на труби рівномірно, без пропусків, напливів, заглибин тощо, знаходячись в трасових умовах з навітряного боку.

12.2.24 При приготуванні всіх видів лакофарбових композицій і нанесення на їх на труби в радіусі30мзаборонено перебування сторонніх осіб і наявності відкритого вогню.

12.2.25 Після завершення процесу нанесення одношарових або багатошарових лакофарбових покриттів потрібно забезпечити не менше ніж 24 години для їх остаточного тверднення, після чого треба здійснити контроль якості ізоляції з використанням методик чинної НД.

12.2.26 При захисті надземних трубопроводів від атмосферної корозії жирові мастила потрібно наносити при температурі не вище ніж40 °Сдля мастила типу ВНИИСТ-2 та 60°С для мастила типу ВНИИСТ-4. Перед нанесенням покриття в мастило треба додавати від15 %до20 %(від маси мастила) алюмінієвої пудри. Товщина покриття поверхні труби жировим мастилом повинна бути в межах від0,2ммдо 0,5мм. Шар мастила наносять, як правило, за допомогою машин і пристосувань.

12.2.27 Цинкові та алюмінієві покриття (металізація) наносять на труби в стаціонарних умовах, у трасових умовах покривають стикові з'єднання труб і місця ушкоджень ізоляції.

12.2.28 Захист від корозїі опорних та інших металоконструкцій надземних трубопроводів потрібно виконувати відповідно до вимог чинних НД із захисту будівельних конструкцій і споруджень від корозії.

12.2.29 Тип ізоляційного покриття і технологія його нанесення на трубопроводи підземної частини переходу та відстані не менше ніж 15 см над землею повинні відповідати вимогам, яку встановлені проектом та ПВР щодо прилеглих ділянок підземних трубопроводів.

 

12.3 Контроль якості ізоляційних покриттів

 

12.3.1 Методи, показники і послідовність контролю якості ізоляційних матеріалів та ізоляційного покриття надземного переходу МТ повинен перевіряти підрядник у присутності представника технагляду замовника на кожному із етапів виконання робіт відповідно до вимог додатку 6 ВСН 008 [6], ДСТУ 4219 та чинної НТД для конкретних типів покриттів.

 

13 ОЧИЩЕННЯ ПОРОЖНИНИ ТА ВИПРОБУВАННЯ НАДЗЕМНОГО ПЕРЕХОДУ ТРУБОПРОВОДУ

 

13.1 Загальні положення

 

13.1.1 Відповідно до вимог СНиП ІІІ-42 та ВСН 011* [1], після закінчення спорудження надземного переходу порожнину трубопроводу потрібно очистити від бруду, окалини, сторонніх предметів, які випадково потрапили у трубопровід та випробувати трубопровід на міцність і перевірити на герметичність.

13.1.2 Очищення порожнини трубопроводів може виконуватися промиванням водою або продувкою (повітря, природний газ).

Трубопроводи повинні випробовуватися гідравлічним (водою) або пневматичним (повітрям, природним газом) способами.

13.1.3 Способи, параметри (границі ділянок, величини випробувальних тисків) і схеми проведення очищення порожнини трубопроводу, випробування та видалення води після випробування встановлюються проектною організацією в проектній документації, проекті організації будівництва (ПОБ), із зазначенням погоджених у встановленому порядку із зацікавленими організаціями місць забору (джерел водопостачання) і зливу води, пунктів подачі газу, а також облаштування тимчасових комунікацій.

______

на заміну ВСН 11-88/МНГС стосовно магістральних трубопроводів розроблено ВБН В.2.3.-00013741-09:2009 «Магістральні трубопроводи. Будівництво Лінійна частина Очищення порожнини та випробування».

 

Проектною організацією повинні бути обгрунтовані методи проведення випробувань при мінусових температурах, передбачені додаткові витрати на проведення випробувань і заходи щодо матеріально-технічного забезпечення виконання робіт.

13.1.4 Очищення порожнини трубопроводів, випробування на міцність і перевірку на герметичність потрібно виконувати на підставі прийнятих проектною організацією рішень, згідно зі спеціальною інструкцією, що розробляється для конкретного трубопроводу. Роботи виконуються під керівництвом комісії, що складається з представників експлуатуючої організації, генерального підрядника, субпідрядних організацій, замовника або органів його технагляду.

Спеціальна інструкція узгоджується із проектною організацією та затверджується головою комісії.

13.1.5 Спеціальна інструкція з очищення порожнини, випробування надземного переходу МТ на міцність і перевірки на герметичність повинна передбачати:

- способи, параметри та послідовність виконання робіт;

- методи і засоби виявлення та усунення відмов (застрявання очисних пристроїв, витоки, розриви тощо);

- схему організації зв'язку;

- вимоги пожежної, промислової, екологічної безпеки і вказівки що до розмірів охоронної зони відповідно до НПАОП 60.3-1.35 (які залежать від способу випробування, тиску і діаметра трубопроводу).

13.1.6 Роботи з очищення порожнини, випробування та видалення води виконуються спеціально сформованою бригадою, укомплектованою кваліфікованими робітниками, інженерно-технічним персоналом (ІТП) і оснащеною необхідною спеціальною технікою, транспортом, інструментом, інвентарем, спецодягом та засобами індивідуального захисту.

13.1.7 Усім виконавцям робіт потрібно пройти навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки згідно з вимогами 5.2 НПАОП 60.3-1.35, НПАОП 0.00-4.12 і НАПБ А.01.001.

13.1.8 Усі інженерно-технічні працівники, робітники, а також техніка, матеріали і всі ресурси, необхідні для виконання очищення порожнини та випробування усіх будівельно-монтажних і експлуатаційних організацій (незалежно від їхньої відомчої приналежності) на період виконання робіт, перебувають у повному розпорядженні голови комісії.

13.1.9 Усі розпорядження, пов'язані з ОВВв, віддає тільки голова комісії. В особливих випадках розпорядження може віддавати член комісії, що має на це письмові повноваження голови комісії.

13.1.10 Оформлення виробничої документації, у тому числі складання актів огляду прихованих робіт, повинно проводитися за формами згідно з ДБН А.3.1-5 та ВСН012(частина2) [5].

 

13.2Очищення порожнини трубопроводів

 

13.2.1 Чистота порожнини трубопроводів повинна забезпечуватися на всіх етапах роботи з трубою:

- транспортуванні;

- навантаженні;

- розвантаженні;

- розвезенні та розкладці секцій по трасі;

- зварюванні секцій у нитку і укладанні.

13.2.2 Промивання абопродувкуздійснюють одним з наступних способів:

- з пропуском очисного або розділювального пристрою;

- без пропуску очисного або розділювального пристрою.

13.2.3 Промивання абопродувкуз пропуском очисних або розділювальних пристроїв потрібно виконувати на трубопроводах діаметром219ммі більше.

13.2.4 Промивання абопродувкубез пропуску очисних або розділювальни пристроїв дозволено робити:

- а трубопроводах діаметром менше ніж219мм;

- на трубопроводах будь-якого діаметра при наявності крутовигнутих вставок радіусом менше ніж п'ять діаметрів трубопроводу або при довжині ділянки, яку очищають, менше ніж один кілометр (за погодженням замовника).

13.2.5 Накачування води в трубопровід для промивання і випробування здійснюють через фільтри, що виключають попадання в порожнину трубопроводу піску, мулу, торфу або сторонніх предметів з водойми.

13.2.6 При промиванні без пропуску очисного або розділювального пристрою якість очищення забезпечується швидкісним потоком води.

13.2.7 Швидкість потоку води при промиванні без пропуску очисних і розділювальних пристроїв повинна становити не менше ніж5км/год.

13.2.8 Надземні, змонтовані на опорах трубопроводи треба продувати з пропуском очисних пристроїв полегшеної конструкції, маса і швидкість переміщення яких не викличуть руйнування трубопроводу або опор.

 

13.3 Випробування надземних переходів

 

13.3.1 Випробування трубопроводу надземного переходу відповідно до додатку 2 ВСН 011* [1] виконують у два етапи:

- перший етап (попереднє випробування) - після кріплення укладеного на опори трубопроводу випробувальним тиском Рвипр, що дорівнює 1,25 Рроб(на протязі 12 годин);

- другий етап - одночасно з усією ділянкою трубопроводу, яка випробується випробувальним тиском, що дорівнює 1,1 Рр0б (на протязі 24 годин - гідравлічним способом або 12 годин - пневматичним способом).

13.3.2 Відповідно до примітки 10 додатку 2 ВСН 011* [1] - напруження в надземному трубопроводі при впливі випробувального тиску повинні бути перевірені розрахунком. Інтенсивність напруги в будь-якому перетині трубопро- воду при дії випробувального тиску не повинна перевищувати значення, що дорівнює границі текучості. Розрахункові тиски випробування повинні бути зазначені в робочому проекті.

13.3.3 Попереднє гідравлічне випробування треба виконувати при плюсовій температурі навколишнього повітря або за умови, якщо вжиті заходи, що запобігають замерзання води, що застосовують для випробування.

13.3.4 Відповідно до примітки 7 додатку 2 ВСН 011* [1] - ділянки надземних переходів трубопроводів при мінусових температурах дозволено, за узгодженням із проектною організацією та замовником, випробовувати в один етап одночасно з усією трасою трубопроводу.

13.3.5 Після попереднього гідравлічного випробування нитки переходу з трубопроводу повинна бути повністю витиснена вода. Якщо другий етап випробування розпочинають безпосередньо після закінчення випробування на першому етапі, витиснення води із трубопроводу переходу здійснюють у процесі витиснення води із всієї ділянки трубопроводу.

 

14ПРИЙМАННЯ ПРОМІЖНИХ РОБІТ, ВИПРОБУВАННЯ ТА ЗДАЧА ПЕРЕХОДУ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ

 

14.1 При спорудженні переходів проміжному прийманню підлягають:

- спорудження опор;

- монтаж металоконструкцій на опорах;

- зварювання труб у секцію (нитку);

- укладання нитки трубопроводу;

- фарбування трубопроводу та конструкцій переходу;

- очищення порожнини, випробування трубопроводу.

14.2 Приймання опор виконують відповідно до вимог СНиП 3.02.01; контроль зварних швів - відповідно до ВСН 006 [7] та ВСН 012 [5]; укладання нитки трубопроводу - відповідно до СНиП ІІІ-42; фарбування трубопроводу та конструкцій переходу - відповідно до ВСН 008 [6]; технічний нагляд за спорудженням трубопроводу - відповідно до ВБН В.3.1-320.20077720.04 [11]; очищення порожнини та випробування нитки трубопроводу - відповідно до ВСН 011* [1 ].

14.3 Допустимі відхилення будівельно-розбивочних робіт від проектних розмірів для балкових переходів наведені в таблиці14.1.

 

Таблиця14.1 -Допустимі відхилення будівельно-розбивочних робіт від проектних розмірів для балкових переходів

Контрольований показник

Відхилення, що допускається, мм

Точність положення осей опори і трубопроводу

 

при виносі в натуру:

 

-уздовж осі трубопроводу

±100

-поперек осі трубопроводу

±50

Відхилення висотної відмітки підошви фундаменту

±25

опори

 

Зміщення фундаменту відносно розбивочних осей

±40

Відхилення голови у плані

±50

Відхилення відмітки верху палі

±50

Відхилення центра опори

±50

Відхилення відмітки верху опорної частини

±20

Відхилення осі трубопроводу від центра опори:

 

на повздожно-рухливих опорах

±100

 

______________________

 

*-на заміну ВСН 11-88/МНГС стосовно магістральних трубопроводів розроблено ВБН В.2.3.-00013741-09:2009 «Магістральні трубопроводи. Будівництво. Лінійна частина Очищення порожнини та випробування».

 

Закінчення таблиці14.1

Контрольований показник

Відхилення, що допускається, мм

-   на вільно-рухливих опорах з урахуванням тем-

±200

пературного графіка (згідно з проектом)

±50

Відхиленнятрубопроводувід геометричної осі на 

 

прямолінійних переходах без компенсації темпера-

 

турних деформацій на кожній опорі

 

Відхилення вильоту компенсатора

+1000,

 

-500

 

14.4 Поперечні зварні стики трубопроводів у процесі монтажу повинні бути винесені за межі опорної частини трубопроводу на відстань не менше ніж 200 мм.

14.5 Регулювання положення трубопроводу на ригелях опор потрібно проводити під час монтажу. Після закінчення випробування трубопроводу при необхідності виконують додаткове регулювання.

14.6 Після проведення випробувань трубопроводу потрібно проводити повторний геодезичний контроль положення всіх елементів конструкції переходу.

14.7 Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом переходів виконується робочою комісією відповідно до постанови КМ України від 08.10.2008 № 923, СНиП Ш-42 та ВСН 012 [5]

14.8 Приймальній комісії повинна бути пред'явлена наступна технічна документація:

- комплект робочих креслень із внесеними в них змінами;

- перелік допущених відступів від проекту із вказівкою причин і документів, що дозволяють ці відступи;

- заводські сертифікати на труби, фасонні частини тощо;

- паспорти або дані випробування будівельних матеріалів і виробів, використаних при спорудженні опор і пролітної будови переходу (цемент, арматурна сталь, фарби, збірні залізобетонні вироби, місцеві будівельні матеріали);

- акти поопераційного приймання всіх видів будівельних і монтажних робіт, включаючи зварювання, продувку і випробування трубопроводу переходу (див. додаток А).

14.9 Результати приймання повинні бути оформлені робочою комісією у вигляді акту (див. додаток А) та відповідно до ВСН 012 [5], що є підставою для уведення переходу в експлуатацію і який пред'являється при здачі всього трубопроводу в експлуатацію.

 

15 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

 

Охорона навколишнього природного середовища при виконанні комплексу робіт, які пов'язані з будівництвом надземних переходів лінійної частини магістральних трубопроводів повинна забезпечуватися шляхом виконання вимог відповідних статей Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про екологічну експертизу", Земельного, Водного та Лісового кодексів України, норм, визначених проектом на будівництво об'єктів промислового призначення згідно із ДБН А.2.2-1, будівельних норм з організації будівельного виробництва ДБН А.3.1-5, правил виробництва та приймання робіт на об'єктах магістрального трубопроводу СНиП Ш-42, ВСН 014 [12] та інших чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів із захисту довкілля, перелік яких надано в додатку Б цих Норм.

Видалення та відведення води, яка використовувалася при промиванні та гідравлічному випробуванні трубопроводу, потрібно виконувати у спеціально підготовлені згідно проекту та нормативних вимог природоохоронного законодавства України тимчасові земляні котловани-відстійники, погоджені проектною організацією з Замовником, землевласниками та іншими зацікавленими організаціями у встановленому порядку.

 

16 ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА

 

Промислова безпека при будівництві надземних переходів лінійної частини магістрального трубопроводу повинна забезпечуватись на кожному етапі робіт шляхом виконання вимог Закону України „Про об'єкти підвищеної небезпеки", „Правил охорони магістральних трубопроводів", СНиП ІІІ-4, а також інших чинних в Україні нормативних документів, перелік яких надано в додатку Б цих Норм.

У проектах на об'єкти будівництва ЛЧ МТ у складі розділу „Промислова безпека" повинні бути вимоги щодо необхідності складання Декларацій безпеки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002р. № 956 „Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки".

Радіаційна безпека повинна забезпечуватися відповідно до вимог ДСП 6.074.120 [9].

 

17 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

 

При виконанні комплексу робіт, які пов'язані з будівництвом надземних переходів лінійної частини магістральних трубопроводів пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом виконання вимог Закону України „Про пожежну безпеку", НПАОП 60.3-1.35-03, НПАОП 0.00-5.12-01, НАПБ А.01.001, НАПБ В.01.021-97/510, НАПБ В.01.027-85/112, ДБН В.1.1-7, ГОСТ 12.1.004, а також інших чинних в Україні нормативно-правових актів з пожежної безпеки і нормативних документів, перелік яких надано в додатку Б цих Норм, в залежності від виду будівельних робіт, що виконуються

 

18 ОХОРОНА ПРАЦІ

 

Охорона праці при виконанні робіт з будівництва та реконструкції надземних переходів лінійної частини магістральних трубопроводів повинна забезпечуватися шляхом виконання вимог Закону України „Про охорону праці", НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 60.3-1.35-03, НПАОП 0.00-4.12-05 та інших чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів, перелік яких надано в додатку Б цих Норм

Для забезпечення необхідного рівня безпеки під час виконання робіт, організації, які виконують будівельні роботи і потрапляють у сферу застосування окреслену розділом 1 СОУ 60.3-30019801-066 [13], повинні отримати допуск згідно вимог цього НД.

 

19 ЗАХОДИ З БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ В ТЕХНІЧНОМУ КОРИДОРІ З ДІЮЧИМИ ТРУБОПРОВОДАМИ

 

Заходи з безпеки під час виконання робіт з будівництва та реконструкції надземних переходів в технічному коридорі з діючими трубопроводами повинні відповідати вимогам НПАОП 60.3-1.35.


ДОДАТОК А

(довідковий)

 

ФОРМИ ВИКОНАВЧОЇ ТА ПРИЙМАЛЬНО-ЗДАВАЛЬНОЇ

ДОКУМЕНТАЦІЇ

А.1 Форма акту на попереднє випробування трубопроводів

Форма №2.23        Основа: ВСН 012-88

Будівництво_

(найменування підрядної організації) Об'єкт_

 

АКТ

на попереднє (поетапне) випробовування трубопроводів та ділянок категорії "В" і І

 

від «_»_200_р.

 

 

 

 

 

 

Подпись:    

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Б

(довідковий)

 

БІБЛІОГРАФІЯ

 

1 ВСН 011-88/МНГССтроительство магистральных и промысловых трубопроводов. Очистка полости и испытание(Будівництво магістральних і промислових трубопроводів. Очищення порожнини та випробування)*

2 КНД 45-141-99 Керівництво щодо будівництва лінійних споруд волоконно-оптичних ліній зв'язку

3 ВСН 004-88/МНГССтроительство магистральных трубопроводов. Технология и организация(Будівництво магістральних і промислових трубопроводів. Технологія та організація)

4 ВБН В.2.2-45-1-2004/Держкомзв'язок України Проектування телекомунікацій. Лінійно-кабельні споруди

5 ВСН 012-88/МНГССтроительство магистральных и промысловых трубопроводов. Контроль качества и приёмка работ. Части I, П. Формы документации и правила её оформления в процессе сдачи - приёмки (Будівництво магістральних і промислових трубопроводів. Контроль якості і приймання робіт. Частини І, II. Форми документації і правила її оформлення в процесі здачі-приймання)

6 ВСН 008-88/МНГССтроительство магистральных и промысловых трубопроводов. Противокоррозионная и тепловая изоляция (Будівництво магістральних і промислових трубопроводів. Протикорозійна і теплова ізоляція)

7 ВСН 006-89/МНГССтроительство магистральных и промысловых трубопроводов. Сварка(Будівництво магістральних і промислових трубопроводів. Зварювання)

8 ВБН В.2.3-0001820101.01.01-96Система антикорозійного захисту об'єктів нафтогазового комплексу. Основні положення. Загальні вимоги

9 ДСП 6.074.120-01Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України(ОСПУ-01)

10 Положення про надання дозволу на виконання будівельних робіт (затв. наказом Держбуду України від05.12.2000 № 273),зареєстр. в Мін'юсті25.12.2000 № 945/5166

__________________

*-на заміну ВСН 11-88/МНГС стосовно магістральних трубопроводів розроблено ВБН В.2.3.-00013741-09:2009«Магістральні трубопроводи- Будівництво. Лінійна частина. Очищення порожнини та випробування».

11 ВБН В.3.1-320.20077720.04-2002/НАК «НафтогазУкраїни» Технічний нагляд за спорудженням та експлуатацією об'єктів магістрального нафтопроводу

12 ВСН 014-88/МНГССтроительство магистральных и промысловых трубопроводов. Охрана окружающей среды(Будівництво магістральних і промислових трубопроводів. Охорона навколишнього середовища)

13 СОУ60.3-30019801-066:2008Охорона праці. Порядок допуску працівників сторонніх організацій для виконання робіт (завдань) на об'єктах ДК «Укртрансгаз

Ключові слова: магістральний трубопровід, лінійна частина, будівництво, надземні переходи


 

 

Выбор редакции: