ЛКМ Утепление Окна и двери Оборудование Инструменты Технологии Техника | Рынок Аналитика Новости компаний

 

ДСТУ Б В.2.7-7:2008 (EN 771-3:2003, NEQ). Будівельні матеріали. Вироби бетонні стінові дрібноштучні. Технічні умови

Оцените
(1 Голосовать)

Скачать ДСТУ Б В.2.7-7:2008 (EN 771-3:2003, NEQ). Будівельні матеріали. Вироби бетонні стінові дрібноштучні. Технічні умови

Строительные материалы

ИЗДЕЛИЯ БЕТОННЫЕ СТЕНОВЫЕ МЕЛКОШТУЧНЫЕ

Технические условия

Building materials

SMALL-SIZE CONCRETE WALL PRODUCTS

Specifications

Чинний від 2010-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Стандарт є складовою частиною системного комплексу нормативних документів, що регламентують вимоги до будівельних матеріалів, виробів та конструкцій і впровадження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд.

1.2 Цей стандарт поширюється на дрібноштучні бетонні стінові вироби, повнотілі та порожнисті, рядові та лицьові, які виготовляють у вигляді цегли, каменів та блоків вібраційним, вібропресовим, пресовим способом, литтям або іншими способами з легкого чи важкого бетону на цементному в'яжучому, які тверднуть у природних умовах чи при пропарюванні, або на гіпсовому в'яжучому, які тверднуть у природних умовах.

Вироби на цементних в'яжучих використовують відповідно до будівельних норм та правил для несучих та самонесучих огороджувальних конструкцій житлових, громадських і виробничих будинків, на гіпсових в'яжучих – для внутрішніх стін і перегородок.

Проектування конструкцій із використанням виробів здійснюють відповідно до ДБН В.2.6-31, СНиП ІІ-22.

Обов'язкові вимоги до якості виробів, що забезпечують їх нешкідливість і безпеку для життя і майна населення, а також умови охорони довкілля, викладені в розділі 5.

Стандарт придатний для підтвердження відповідності згідно з розділом 8 цього стандарту.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р.     № 1585

ДБН А.3.2-2:2009 Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення

ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва

ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні

ДБН В.1.4-2.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва

ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель

ДБН Г.1-4-95 Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування в будівництві

ДСТУ 2296-93 Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування

ДСТУ ГОСТ 427:2009 Лінійки вимірювальні металеві. Технічні умови

ДСТУ ISO 9001-2001 Системи управління якістю. Вимоги

ДСТУ-Н Б А.1.1-83:2008 Система стандартизації та нормування в будівництві. Настанова. Керівний документ В. Щодо визначення контролю виробництва на підприємстві в технічних умовах на будівельні вироби

ДСТУ Б А.1.2-1:2007 Система ліцензування та сертифікації у будівництві. Оцінювання відповідності у будівництві згідно з технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд

ДСТУ Б В.2.6-2-95 Конструкції будинків і споруд. Вироби бетонні і залізобетонні. Загальні технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-4-93 Будівельні матеріали. В'яжуче гіпсове з фосфогіпсу. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-17-95 Будівельні матеріали. Гравій, щебінь і пісок штучні пористі. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-18-95 Будівельні матеріали. Бетони легкі. Загальні технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-32-95 Будівельні матеріали. Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-39-95 (ГОСТ 5578-94) Будівельні матеріали. Щебінь і пісок із шлаків чорної та кольорової металургії для бетонів. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-43-96 Будівельні матеріали. Бетони важкі. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-46-96 Будівельні матеріали. Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-47-96 (ГОСТ 10060.0-95) Будівельні матеріали. Методи визначення морозостійкості. Загальні вимоги

ДСТУ Б В.2.7-48-96 (ГОСТ 10060.1-95) Будівельні матеріали. Базовий (перший) метод визначення морозостійкості

ДСТУ Б В.2.7-65-97 Будівельні матеріали. Добавки для бетонів і будівельних розчинів. Класифікація

ДСТУ Б В.2.7-75-98 Будівельні матеріали. Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-82-99 Будівельні матеріали. В'яжучі гіпсові. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-85-99 Будівельні матеріали. Цементи сульфатостійкі. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-112-2002 Цементи. Загальні технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-114-2002 (ГОСТ 10181-2000) Будівельні матеріали. Суміші бетонні. Методи випробувань

ДСТУ Б В.2.7-157:2008 Пісок і щебінь перлітові спучені. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-170:2008 Бетони. Методи визначення середньої густини, вологості, водопоглинання, пористості і водонепроникності

ДСТУ Б В.2.7-171:2008 (EN 934-2:2001, NEQ) Добавки для бетонів і будівельних розчинів. Загальні технічні умови

ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації

ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности (ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)

ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности (ССБП. Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования (ССБП. Вібраційна безпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты (ССБП. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту)

ГОСТ 12.1.044-89 (ІСО 4589-84) ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения (ССБП. Пожежовибухонебезпечність речовин та матеріалів. Номенклатура показників та методи їх визначення)

ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности (ССБП. Роботи вантажно-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.3.020-80 ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси переміщення вантажів на підприємствах. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.4.011-89 ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация (ССБП. Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація)

ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования (ССБП. Системи вентиляційні. Загальні вимоги)

ГОСТ 162-90 Штангенглубиномер. Технические условия (Штангенглибиномір. Технічні умови)

ГОСТ 166-89 (ИСО 3599-76) Штангенциркули. Технические условия (Штангенциркулі. Технічні умови)

ГОСТ 965-89 Портландцементы белые. Технические условия (Портландцементи білі. Технічні умови)

ГОСТ 2912-79 Хрома окись техническая. Технические условия (Хрому окис технічний. Технічні умови)

ГОСТ 3560-73 Лента стальная упаковочная. Технические условия (Стрічка сталева пакувальна. Технічні умови)

ГОСТ 3749-77 Угольники поверочные 90°С. Технические условия (Кутники повірні 90°С. Технічні умови)

ГОСТ 4579-79 Красители органические. Пигмент зеленый. Технические условия (Фарбники органічні. Пігмент зелений. Технічні умови)

ГОСТ 8135-74 Сурик железный. Технические условия (Сурик залізний. Технічні умови)

ГОСТ 8462-85 Материалы стеновые. Методы определения пределов прочности при сжатии и изгибе (Матеріали стінові. Методи визначення границь міцності при стиску та згині)

ГОСТ 9078-84 Поддоны плоские. Общие технические условия (Піддони плоскі. Загальні технічні умови)

ГОСТ 10180-90 Бетоны. Методы определения прочности по контрольным образцам (Бетони. Методи визначення міцності за контрольними зразками)

ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов (Маркування вантажів)

ГОСТ 15825-80 Портландцемент цветной. Технические условия (Портландцемент кольоровий. Технічні умови)

ГОСТ 18172-80 Пигмент желтый железоокисный. Технические условия (Пігмент жовтий залізоокисний. Технічні умови)

ГОСТ 18477-79 Контейнеры универсальные. Типы, основные параметры и размеры (Контейнери універсальні. Типи, основні параметри і розміри)

ГОСТ 18343-80 Поддоны для кирпича и керамических изделий (Піддони для цегли і керамічних виробів)

ГОСТ 20259-80 Контейнеры универсальные. Общие технические условия (Контейнери універсальні. Загальні технічні умови)

ГОСТ 21121-75 Глазурь железная. Технические условия (Полива залізна. Технічні умови)

ГОСТ 21650-76 Средства скрепления тарно-штучных грузов в транспортных пакетах. Общие требования (Засоби скріплення тарно-штучних вантажів у транспортних пакетах. Загальні вимоги)

ГОСТ 22263-76 Щебень и песок из пористых горных пород. Технические условия (Щебінь і пісок з пористих гірських порід. Технічні умови)

ГОСТ 23616-79 Система обеспечения точности геометрических параметров в строительстве. Контроль точности (Система забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві. Контроль точності)

ГОСТ 24297-87 Входной контроль продукции. Основные положения (Вхідний контроль продукції. Основні положення)

ГОСТ 25592-91 Смеси золошлаковые теплових электростанций для бетонов. Технические условия (Суміші золошлакові теплових електростанцій для бетонів. Технічні умови)

ГОСТ 25818-91 Золы-уноса тепловых электростанций для бетонов. Технические условия (Золи-винесення теплових електростанцій для бетонів. Технічні умови)

ГОСТ 25951-83 Пленка полиэтиленовая термоусадочная. Технические условия (Плівка поліетиленова термоусадкова. Технічні умови)

ГОСТ 26433.1-89 Система обеспечения точности геометрических параметров в строительстве. Правила выполнения измерений. Элементы заводского изготовления (Система забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві. Правила виконання вимірювання. Елементи заводського виготовлення)

ГОСТ 26598-85 Контейнеры и средства пакетирования в строительстве. Общие технические условия (Контейнери та засоби пакетування у будівництві. Загальні технічні умови)

ГОСТ 26644-85 Щебень и песок из шлаков тепловых электростанций для бетона. Технические условия (Щебінь і пісок із шлаків теплових електростанцій для бетону. Технічні умови)

ГОСТ 27574-87 Костюмы женские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми жіночі для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів. Технічні умови)

ГОСТ 27575-87 Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми чоловічі для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів. Технічні умови)

ГОСТ 29329-92 Весы для статического взвешивания. Общие технические требования (Ваги для статичного зважування. Загальні технічні вимоги)

СНиП II-22-81 Каменные и армокаменные конструкции (Кам'яні і армокам'яні конструкції) СНиП III-4-80 Техника безопасности в строительстве (Техніка безпеки в будівництві)

3 КЛАСИФІКАЦІЯ. ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ТА РОЗМІРИ

3.1Вироби залежно від розмірів поділяють на типи:

СЦО – цегла одинарна;

СЦП – цегла потовщена;

СК – камінь;

СБ – блок.

3.2За призначенням вироби поділяють на групи:

Р– рядові;

Лг – лицьові з двома гладкими лицьовими гранями;

Лрт – лицьові з однією рельєфною торцевою лицьовою гранню;

Лрб – лицьові з однією рельєфною боковою лицьовою гранню;

Лр – лицьові з однією рельєфною торцевою та однією рельєфною боковою лицьовими гранями.

3.3Залежно від наявності порожнин вироби поділяють на підтипи:

Пт – повнотілі;

Пр – порожнисті з горизонтальною діафрагмою;

Прн – порожнисті з наскрізними порожнинами.

3.4Залежно від використаного в'яжучого вироби поділяють на види:

Ц – на цементному в'яжучому;

Г – на гіпсовому в'яжучому.

3.5Номінальні розміри виробів і допустимі відхили повинні відповідати наведеним у таблиці 1.

Таблиця 1

У міліметрах

Тип виробів

Довжина

Ширина

Висота

Допустимі граничні відхили

по довжині

по ширині

по висоті

Цегла одинарна СЦО

250

120

65

±3

±2

±2

Цегла потовщена СЦП

250

120

88

±3

±2

±2

Камінь СК

250

120

138

±3

±2

±3

Блок СБ

390

300

188

±4

±3

±4

390

200

188

±4

±3

±4

390

190

188

±4

±3

±4

390

90

188

±4

±2

±4

590

90

188

±4

±2

±4

290

300

188

±3

±3

±4

290

350

188

±3

±3

±4

290

400

188

±3

±3

±4

140

300

188

±3

±3

±4

140

350

188

±3

±3

±4

140

400

188

±3

±3

±4

3.6 Форма і розміри виробів, а також форма, розміщення та розміри порожнин порожнистих виробів наведені в додатках А, Б, В.

Дозволяється за замовленням споживача виготовлення виробів іншої форми (лекальні, фасонні тощо) та інших розмірів, що відповідають вимогам модульної координації розмірів у будівництві, за умови дотримання всіх інших вимог цього стандарту.

3.7Товщина зовнішніх стінок порожнистих виробів повинна бути не менше 20 мм, горизонтальної діафрагми в найбільш тонкій частині – не менше 10 мм.

Товщина зовнішніх стінок порожнистих блоків із рельєфною поверхнею в найбільш тонкій частині (в тому числі під найбільш глибокою западиною рельєфу) повинна бути не менше 20 мм.

Допустимі граничні відхили від товщини зовнішніх стінок і діафрагми не повинні бути більше +3 мм.

3.8За середньою густиною вироби у сухому стані поділяють на легкі – густиною до 1400 кг/м3включно, полегшені – густиною понад 1400 кг/м3 до 1650 кг/м3 включно, важкі – густиною понад1650 кг/м3.

Середня густина потовщеної цегли, порожнистих каменів і блоків не повинна перевищувати 1650 кг/м3, а одинарної цегли, повнотілих каменів і блоків – 2200 кг/м3.

3.9За міцністю на стиск вироби поділяють на марки М200, М150, М125, М100, М75, М50, М35, М25, М15, М10.

Марка за міцністю цегли рядової повинна бути не нижче М75.

Марка за міцністю лицьових каменів і блоків повинна бути не нижче М75, лицьової цегли – не нижче М100.

3.10За морозостійкістю вироби на цементному в'яжучому поділяють на марки F50, F35, F25,F15.

Лицьові вироби повинні мати марку за морозостійкістю не нижче F 25. Морозостійкість виробів на гіпсовому в'яжучому не регламентують.

3.11За ефективною сумарною питомою активністю природних радіонуклідів вироби поділяютьна класи:

1-й – для всіх видів будівництва (до 370 Бк/кг включно);

2-й – для промислового будівництва (понад 370 Бк/кг до 740 Бк/кг)

3.12Умовна познака виробів при замовленні складається з познаки типу, підтипу, видута групивиробів, розмірів виробів за довжиною, шириною і висотою в міліметрах, середньої густини виробів,марки виробів за міцністю на стиск, марки бетону за морозостійкістю, класу за ефективноюсумарною питомою активністю природних радіонуклідів, познаки цього стандарту.

Приклади умовної познаки виробів:

- цегли одинарної повнотілої з бетону на цементному в'яжучому, лицьової з однією рельєфною боковою лицьовою гранню, завдовжки 250 мм, завширшки 120 мм, заввишки 65 мм, середньої густини 1830 кг/м3, марки за міцністю при стиску М 150, марки бетону за морозостійкістю F35, 1-го класу за ефективною сумарною питомою активністю природних радіонуклідів:

СЦО-Пт-Ц-Лрб-250×120×65-1830-М150-F35-1-ДСТУ Б В.2.7-7:2008;

- блоків порожнистих з горизонтальною діафрагмою з бетону на гіпсовому в'яжучому, рядових, завдовжки 390 мм, завширшки 200 мм, заввишки 188 мм, середньої густини 1370 кг/м3, марки за міцністю при стиску М75, 1-го класу за ефективною сумарною питомою активністю природних радіонуклідів:

СБ-Пр-Г-Р-390×200×188-1370-М75-1-ДСТУ Б В.2.7-7:2008.

4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

4.1 Вироби повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.6-2 і цього стандарту та виготовлятися затехнологічним регламентом, затвердженим у встановленому на підприємстві порядку.

4.2 Відхили від прямолінійності ребер і площинності граней, показників зовнішнього виглядувиробів не повинні перевищувати вказаних у таблиці 2.

4.3 Розміри раковин, місцевих напливів і западин на лицьових поверхнях лицьових виробів неповинні перевищувати величин, наведених в 4.5.2      ДСТУ Б В.2.6-2 для категорії поверхні КПЕ.

4.4 Колір і тон лицьових поверхонь лицьових виробів повинні відповідати зразкам-еталонам,затвердженим у встановленому порядку. Плями на лицьових поверхнях не допускаються.

4.5 Фактура рельєфних лицьових поверхонь лицьових виробів повинна відповідати зразкам-еталонам, затвердженим у встановленому порядку.

4.6 Границя міцності виробів при стиску відповідно до марок повинна бути не менше значень,вказаних у таблиці 3.

 


Таблиця 2

Найменування показника

Значення відхилів для виробів

рядових

лицьових

Відхили від прямолінійності ребер і площинності граней, мм, не більше:

 

 

цегли або каменя

3

2

блока

6

4

Відбитості кутів завглибшки від 10 мм до 15 мм на цеглі або камені, шт., не більше

3

1

Відбитості і притуплення ребер завглибшки від 5 мм до 10 мм на цеглі або камені, шт., не більше

3

1

Відбитості і притуплення ребер і кутів на блоці, завглибшки від 5 мм до 20 мм і протяжністю по ребру до 100 мм, шт., не більше

3

2

Загальна кількість виробів із тріщинами, які перетинають ребро, і половняка, % від партії, не більше

10

4

 

Таблиця 3

Марка виробів

Границя міцності при стиску по перерізу (без відрахування площі порожнин для порожнистих виробів), МПа (кгс/см2),   не менше

середня для трьох випробувань

найменша для окремих випробувань

200

20,0 (200)

15,0 (150)

150

15,0 (150)

12,5 (125)

125

12,5 (125)

10,0 (100)

100

10,0 (100)

7,5 (75)

75

7,5 (75)

5,0 (50)

50

5,0 (50)

3,5 (35)

35

3,5 (35)

2,8 (28)

25

2,5 (25)

2,0 (20)

15

1,5 (15)

1,2 (12)

10

1,0 (10)

0,8 (8)

 

4.7 Відпуск виробів споживачеві здійснюють тільки після досягнення ними відпускної міцності. При цьому границя міцності при стиску у відсотках від значень, наведених у таблиці 3, повинна бути не менше:

50 – для виробів марок М100 та вище;

75 – для виробів марок М75 та нижче.

Виробник при відпуску виробів на цементному в'яжучому з міцністю, нижчою за їх проектну марку, повинен гарантувати досягнення ними проектної марки у віці 28 діб із дня виготовлення, а для виробів на гіпсовому в'яжучому – у висушеному до постійної маси стані.

4.8 Маса однієї цеглини не повинна перевищувати 4,4 кг, каменя – 9,1 кг, блока – 36,0 кг.

4.9 Вироби або зразки-куби на цементному в'яжучому повинні витримувати у насиченомуводою стані відповідно до марок не менше 50, 35, 25, 15 циклів поперемінного заморожування івідтавання.

Втрата маси зразків при випробуванні на морозостійкість не повинна перевищувати 5 %, втрата міцності при стиску не повинна перевищувати 15 % марочної міцності контрольних зразків для рядових виробів і 5 % – для лицьових.

4.10 Водопоглинання виробів на цементному в'яжучому не повинно бути менше 6 % за масою.Водопоглинання лицьових виробів на цементому в'яжучому не повинно перевищувати 15 % замасою.

4.11 Відпускна вологість виробів на гіпсовому в'яжучому та виробів при застосуванні в складібетонної суміші спученого перлітового піску не повинна бути більше 12 %.

За узгодженням виробника зі споживачем допускається відпуск виробів з вологістю до 25 %.

4.12 Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів бетону виробів не повиннаперевищувати 370 Бк/кг для 1-го класу і 740 Бк/кг – для 2-го класу згідно з ДБН В.1.4-1.01.

4.13 Сировинні матеріали для виготовлення виробів, перелік яких наведено в обов'язковомудодатку Г, повинні відповідати вимогам стандартів і норм.

Допускається застосовувати інші подібні матеріали, які відповідають вимогам чинних в Україні нормативних документів національного чи міждержавного рівня, мають дозвіл МОЗ на використання і забезпечують отримання виробів з визначеними цим стандартом фізико-технічними характеристиками.

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

5.1 Вироби відносяться до негорючих вибухобезпечних матеріалів, що не виділяють токсичнихречовин.

5.2 Виготовлення виробів є екологічно чистим. Відходи сирцю, що утворюються при формуванні виробів, повертають у виробництво.

5.3 При виготовленні виробів необхідно дотримуватись вимог             ДБН А.3.2-2 або СНиП ІІІ-4,ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.012, ГОСТ 12.1.044, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002,ГОСТ 12.3.020, ГОСТ 12.4.011.

Робітники, зайняті виготовленням виробів, повинні бути забезпечені спецодягом згідно з ГОСТ 27574, ГОСТ 27575.

5.4При виконанні підіймально-транспортних операцій та експлуатації вантажно-підіймальних механізмів необхідно дотримуватись вимог            ГОСТ 12.1.019, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.009,ГОСТ 21650, ГОСТ 12.3.020.

5.5Приміщення,  в яких виготовляють вироби,  та параметри  виробничого  середовищамають відповідати вимогам державних санітарних і пожежних норм ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039,ДСН 3.3.6.042, ГОСТ 12.4.021, ГОСТ 12.1.004, ДБН В.1.1-7.

5.6При виготовленні виробів використовують цемент, гіпсове в'яжуче, щільні та пористі заповнювачі, золу-винесення теплових електростанцій, доменний шлак, модифікуючі добавки, пігменти,які відносяться до помірно- і малонебезпечних речовин (ГОСТ 12.1.007).

6 ПАКУВАННЯ І МАРКУВАННЯ

6.1Вироби упаковують у штабелі, пакети, контейнери згідно з          ГОСТ 18477. У пакетах виробиможуть бути скріплені сталевою стрічкою згідно з ГОСТ 3560, термоусадковою поліетиленовоюплівкою згідно з ГОСТ 25951 на жорсткому піддоні згідно з ГОСТ 9078 або без піддону.

У пакетах, контейнерах вироби повинні бути щільно укладені один до одного. Конструкція пакета та його технічні показники визначаються в технологічному регламенті виробника та повинні забезпечувати цілісність пакета під час транспортування.

6.2У кожній транспортній упаковці повинні бути вироби одного типу, підтипу, виду, групи такольору.

6.3 Кожне паковання виробів маркується. Маркування здійснюють фарбою, маркувальнимолівцем безпосередньо на грані виробу. У кожному пакованні маркується не менше ніж три вироби,що розташовані з різних сторін пакета, контейнера або штабеля. Маркування містить познаку типувиробів, марки виробів за міцністю при стиску, марки бетону за морозостійкістю, групи виробів,товарний знак підприємства-виробника, штамп служби технічного контролю.

6.4 Транспортне маркування виконують на етикетці, яку наклеюють на кожне транспортнепаковання. Транспортне маркування містить:

- найменування підприємства-виробника, його товарний знак та адресу;

- умовну познаку виробів;

- штамп служби технічного контролю;

- номер партії, дату виготовлення;

- масу пакета, кг;

- маніпуляційний знак № 3 "Оберігати від вологи" згідно з ГОСТ 14192;

- знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 для сертифікованих виробів.

6.5 При пакуванні і маркуванні виробів необхідно дотримуватися вимог ДСТУ Б В.2.6-2,ГОСТ 21650, ГОСТ 26598, ДБН Г.1-4.

6.6 Маркування повинно виконуватись українською мовою. При поставці на експорт – додатково мовою відповідно до договору (контракту). У разі поставки виробів за межі України до маркування долучають напис "Виготовлено в Україні".


7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

7.1 Вироби приймають партіями згідно з ДСТУ Б В.2.6-2 та цим стандартом.

До партії включають вироби одного типу, одного підтипу, одного виду, однієї групи, однієї марки за міцністю при стиску і морозостійкістю, виготовлені за однією технологією з сировинних матеріалів одного виду та якості протягом однієї зміни.

Допускається при змінному виробітку до 30м3 виробів включати до складу партії вироби, виготовлені протягом кількох змін, але не більше одного тижня. Обсяг партії не повинен перевищувати 250 м3.

7.2 Вхідний контроль сировинних матеріалів необхідно проводити згідно з ГОСТ 24297 тапереліком матеріалів, що підлягають вхідному контролю, затвердженим у встановленому порядку,та діючим на підприємстві-виробнику.

7.3 Для перевіряння відповідності виробів вимогам цього стандарту виробник проводитьприймально-здавальні та періодичні випробування.

7.4 Приймально-здавальним випробуванням підлягає кожна партія виробів за показниками:

- геометричні розміри, відхили від номінальних розмірів;

- зовнішній вигляд і дефекти зовнішнього вигляду;

- фактура рельєфної лицьової поверхні;

- середня густина виробів у сухому стані;

- маса виробу;

- границя міцності при стиску;

- відпускна міцність;

- відпускна вологість (згідно з 4.11);

- якість маркування і паковання.

7.5Періодичні випробування здійснюють із використанням виробів, що пройшли приймально-здавальні випробування, за показниками:

- морозостійкість – не рідше одного разу на 6 місяців;

- водопоглинання – не рідше одного разу на 6 місяців;

- ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у виробах – не рідше одногоразу на рік.

7.6Вироби за показниками зовнішнього вигляду і геометричних параметрів, якості лицьовихповерхонь лицьових виробів, кількості в партії рядових виробів із тріщинами, які перетинаютьребро, і половняка слід приймати за результатами вибіркового контролю відповідно до таблиці 4,а кількості в партії лицьових виробів з тріщинами, що перетинають ребро, і половняка – відповіднодо таблиці 5.

Таблиця 4

У штуках

Обсяг партії виробів

Обсяг вибірки

Приймальне число

Бракувальне число

281-500

20

5

6

501-1200

32

7

8

1201-3200

50

10

11

3201-10000

80

14

15

10001-35000

125

21

22

більше 35000

200

21

22

Таблиця 5

У штуках

Обсяг партії виробів

Обсяг вибірки

Приймальне число

Бракувальне число

281-500

20

2

3

501-1200

32

3

4

1201-3200

50

5

6

3201-10000

80

7

8

10001-35000

125

10

11

більше 35000

200

14

15

7.7Вибірковий контроль здійснюють згідно з ГОСТ 23616.

За результатами поштучного перевіряння виробів, що входять до вибірки, повинна бути виявлена кількість дефектних виробів за кожним показником.

Виріб слід вважати дефектним за даним показником, якщо він не відповідає вимогам даного стандарту за цим показником.

Партію виробів приймають за кожним із показників згідно з 7.6, якщо число дефектних виробів у вибірці менше або відповідає приймальному числу, та бракують, якщо число дефектних виробів більше або відповідає бракувальному числу.

7.8Вироби з партії, не прийнятої внаслідок вибіркового контролю, повинні прийматисяпоштучно. При цьому слід перевіряти додержання показників, за якими партія не була прийнята.

7.9 Випробування виконують за усіма показниками при зміні сировини або технологічнихпараметрів.

7.10 Відпускну міцність, відпускну вологість і марку виробів визначають для кожного показникавипробуванням трьох контрольних каменів чи блоків або шести цеглин із числа вибраних (границюміцності при стиску цегли визначають на зразках, виготовлених із двох цеглин).

Допускається випилювання із повнотілих виробів зразків-кубів згідно з ГОСТ 10180.

Допускається визначати відпускну міцність блоків на трьох зразках-кубах, застосовуючи перехідні коефіцієнти відповідно до додатка Д. Зразки повинні тверднути в однакових з виробами партії умовах до визначення відпускної міцності. Подальше тверднення зразків, призначених для визначення марочної міцності у віці 28 діб з дня виготовлення, повинно відбуватися в нормальних умовах у камері нормального тверднення за температури (20 ±2) °С та відносної вологості повітря не менше 95 %.

7.11 Середню густину в сухому стані визначають випробуванням трьох виробів, призначенихдля визначення відпускної або марочної міцності.

7.12 Морозостійкість виробів визначають випробуванням десяти зразків-кубів (п'яти основнихта п'яти контрольних) з ребром 70 мм або 100 мм, які досягли 28-добового віку.

Відбір проб бетонної суміші, виготовлення зразків потрібно здійснювати згідно з ДСТУ Б В.2.7-114 і ГОСТ 10180. Формування зразків-кубів слід проводити за тією ж технологією, з бетонної суміші того ж складу і з тими ж параметрами ущільнювання, що й вироби. Середня густина бетону зразків не повинна відрізнятися від середньої густини бетону партії виробів більше ніж на 3 %.

Допускається визначати морозостійкість каменів та блоків випробуванням шести виробів, а цегли – дванадцяти виробів, відібраних з партії, якщо опорні поверхні виробів для визначення втрати міцності не потребують вирівнювання цементним розчином.

Основні та контрольні зразки повинні тверднути в однакових з виробами партії умовах до досягнення ними відпускної міцності. У подальшому основні зразки до початку випробування на морозостійкість у віці 28 діб і контрольні – до закінчення випробування повинні тверднути в нормальних умовах у камері нормального тверднення за температури (20 ±2) °С та відносної вологості повітря не менше 95 %.

7.13Водопоглинання визначають випробуванням трьох виробів у віці    28 діб.

Допускається використовувати зразки неправильної форми, виламані з виробів після визначення їх міцності.

7.14 Споживач має право перевіряти відповідність виробів вимогам даного стандарту.

7.15 Підприємство-виробник зобов'язане супроводжувати кожну партію виробів або частинупартії, що відвантажується одному споживачу, документом про якість встановленої форми, в якомувказують:

- найменування, товарний знак і адресу підприємства-виробника;

- номер і дату видачі документа;

- умовну познаку виробів;

- номер партії, дату виготовлення;

- об'єм партії виробів, м3;

- результати випробувань;

- штамп служби технічного контролю;

- підпис відповідальної особи.

7.16Вимоги безпеки розділу 5 контролюють у процесі підготування та постановки продукціїна виробництво, в процесі виробництва та за вимогою органів Держнагляду.

8 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

8.1 Оцінювання відповідності виробів вимогам Технічного регламенту будівельних виробів,будівель і споруд (далі – Технічний регламент) здійснюється шляхом сертифікації призначеним вустановленому порядку органом з оцінки відповідності (далі – орган оцінки) за показниками якості,які узгоджені з виробником або уповноваженою ним особою і які відповідають вимогам цьогостандарту.

8.2 Оцінювання відповідності виробів здійснюється відповідно до запроваджених положеньТехнічним регламентом, ДСТУ Б А.1.2-1, ДСТУ-Н Б А.1.1-83, пунктом 8.1 цього стандарту.

8.3 Сертифікація виробів здійснюється із застосуванням наступних процедур оцінки відповідності та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585"Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркуваннянаціональним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердженнявідповідності":

1) випробування виробником виробу певного типу;

2) здійснення контролю за виробництвом на підприємстві;

3)випробування виробником зразків виробу,  відібраних на підприємстві, відповідно допрограми випробувань;

4) подальше випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповіднодо програми випробувань;

5) випробування органом оцінки виробу певного типу;

6) випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно допрограми випробувань;

7) проведення органом оцінки перевірки та оцінки системи контролю за виробництвом;

8) перевірка органом оцінки системи якості виробництва;

9) проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи контролю завиробництвом;

10) проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи якості виробництва;

11) випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві, ринку або будівельному майданчику відповідно до програми аудиту.

Процедури оцінки відповідності 1-4 реалізуються виробником, а 5-11 – органом оцінки.

Сертифікація виробів може здійснюватись також із використанням модуля В (перевірка виробу певного типу) в комбінації з модулем D (забезпечення належної якості виробництва) або модулем F (перевірка продукції).

8.4 Для кожного окремого виробництва виробів орган оцінки на підставі аналізу факторів,наведених у пункті 20 Технічного регламенту, конкретизує перелік процедур оцінки відповідності,зазначених у 8.3. Усі застосовані при сертифікації продукції процедури оцінки відповідності документуються виробником.

8.5 Відсутність на підприємстві, що виготовляє вироби, контролю за виробництвом згідноДСТУ-Н Б А. 1.1-83 унеможливлює наявність позитивного висновку щодо видачі сертифіката відповідності.

8.6 Наявність системи якості виробництва виробів не є обов'язковою вимогою при сертифікаціїпродукції. Відповідність системи контролю за виробництвом вимогам ДСТУ ISO 9001 є достатньоюдля позитивної оцінки цієї системи.

9 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

9.1 Якість сировинних матеріалів повинна бути засвідчена документами та контролюватисяпри вхідному контролі згідно з ГОСТ 24297.

9.2 Визначення лінійних розмірів виробів, відхилів від прямолінійності ребер та площинностіграней, відбитості кутів, відбитості і притуплення ребер виконують згідно з ГОСТ 26433.1 з похибкою не більше 1 мм.

9.3 Довжину і ширину виробу вимірюють по двох протилежних ребрах опорної поверхні,товщину – по середині бокових і торцевих граней. Кожний результат вимірювання оцінюють окремо.

9.4 Глибину відбитості кутів, відбитості і притуплення ребер вимірюють із похибкою не більше1 мм штангенглибиноміром згідно з ГОСТ 162 або кутником згідно з ДСТУ ГОСТ 3749 і лінійкоюзгідно з ГОСТ 427 по перпендикуляру від вершини кута або ребра, утвореного кутником, допошкодженої поверхні.

9.5 Відхил від площинності граней визначають прикладанням лінійки у середині кожної боковоїта торцевої грані та вимірюванням утвореного зазору між ребром лінійки і гранню.

Відхил від прямолінійності ребер визначають прикладанням ребра лінійки до кожного ребра бокових і торцевих граней та вимірюванням утвореного зазору між ребром лінійки і ребром виробу.

За результат приймають найбільше значення від усіх одержаних результатів вимірювання.

9.6 Товщину зовнішніх стінок, вертикальної та горизонтальної діафрагм вимірюють на глибинівід 10 мм до 15 мм штангенциркулем згідно з ГОСТ 166.

9.7 Фактуру рельєфної поверхні, колір, зовнішній вигляд і якість лицьової поверхні лицьовихвиробів визначають порівнянням виробів із зразком-еталоном при зовнішньому огляді відібранихдля контролю виробів.

Зразки оглядають із відстані від 1,0 м до 1,5 м. Поверхня виробів повинна бути рівномірно освітлена природним світлом або лампою денного освітлення з інтенсивністю від 300 люкс до 400 люкс. Вироби, які пофарбовані у світліший або темніший тони від зразків-еталонів, відбраковують. Вироби, фактура рельєфної поверхні яких відрізняється від фактури поверхні зразка-еталона, відбраковують.

9.8 Товщину стінки порожнистих виробів у місці найбільш глибокої западини рельєфу розраховують відніманням від значення виміряної товщини стінки до лінії сколу значення найбільшоїглибини западини рельєфу.

9.9 Для вимірювання глибини западини рельєфу виріб встановлюють на гладку горизонтальнуметалеву пластину лицьовою поверхнею доверху і заміряють металевою лінійкою відстань відповерхні, на якій встановлено виріб, до лінії сколу лицьової поверхні. Потім заміряють відстань відметалевої поверхні до дна найглибшої западини (западину визначають візуально) за допомогоюзагостреного штиря, який вертикально закріплено вістрям вниз на штативі з горизонтальнимплечем, який пересувається вздовж вертикальної стінки штативу.

Штатив із штирем розміщують на металевій поверхні так, щоб вістря штиря торкалося дна найглибшої западини, фіксують плече штативу на його вертикальній осі, потім переміщують штатив так, щоб штир розмістився зовні виробу і заміряють металевою лінійкою відстань від поверхні, на якій встановлено виріб, до кінчика вістря штиря.

Глибину западин розраховують як різницю значень виміряних відстаней від поверхні, на якій встановлено виріб, до лінії сколу лицьової поверхні, і відстані від поверхні, на якій встановлено виріб, до кінчика вістря штиря.

9.10 Границю міцності при стиску виробів для визначення відпускної міцності та марки заміцністю визначають згідно з ГОСТ 8462, а границю міцності зразків-кубів – згідно з ГОСТ 10180.

9.11 Для визначення середньої густини вироби, призначені для випробування відпускної тамарочної міцності, попередньо зважують, обмірюють та визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-170 їхсередню густину у вологому стані в момент випробування, ρв, кг/м3. Об'єм виробів при обчисленні середньої густини визначають з порожнинами.

Після випробування виробів на міцність їх подрібнюють та визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-170 середню вологість у момент випробування, W, у відсотках за масою.

Середню густину виробів у сухому стані, ρс, кг/м3 обчислюють за формулою:

де  ρс – середня густина виробів у сухому стані, кг/м3;

ρв – середня густина виробів у вологому стані, кг/м3;

W – середня вологість виробів у момент випробувань, % за масою.

9.12Морозостійкість визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-47,                  ДСТУ Б В.2.7-48.

Після проведення потрібного числа циклів заморожування-відтавання основні та контрольні зразки насичують водою відповідно до 6.5                ДСТУ Б В.2.7-48.

При оцінці морозостійкості за втратою маси втрату маси, Δm, %, з точністю до 1 % обчислюють за формулою:

де  m1 – середнє арифметичне значення маси основних зразків, насичених водою,до випробування на морозостійкість, г;

m2 – середнє арифметичне значення маси основних зразків, насичених водою, після потрібного числа циклів заморожування-відтавання, г.

При оцінці морозостійкості за втратою міцності основні зразки-куби після визначення втрати маси та контрольні зразки-куби випробовують на стиск згідно з ГОСТ 10180 у насиченому водою стані, а зразки-вироби – згідно з ГОСТ 8462.

Втрату міцності, ΔR, %, з точністю до 1 % обчислюють за формулою:

де  Rк– середнє арифметичне значення границі міцності контрольних зразків, МПа;

 R0 – середнє арифметичне значення границі міцності основних зразків після потрібного числа циклів заморожування-відтавання, МПа.

9.13Водопоглинання виробів на цементному в'яжучому визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-170випробуванням зразків у стані природної вологості.

Водопоглинання за масою, WB, %, з точністю до 1 % обчислюють за формулою:

де  m1 – середнє арифметичне значення маси зразків, насичених водою, г;

m – середнє арифметичне значення маси зразків, висушених до постійної маси, г.

9.14 Відпускну вологість виробів визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-170.

9.15 Масу виробів визначають зважуванням на вагах згідно з ГОСТ 29329 кожного з трьохвідібраних для контролю виробів.

9.16 Якість маркування та паковання виробів перевіряють зовнішнім оглядом не менше п'ятивипадково відібраних паковань з партії.

9.17 Радіологічний контроль сировини для виробів проводять згідно з ДБН В.1.4-2.01.

10 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

10.1 Транспортування виробів на піддонах виконують згідно з           ГОСТ 18343, у контейнерах згідноз ГОСТ 20259 або пакетами усіма видами транспорту із дотриманням правил перевезення вантажів, що діють на відповідному виді транспорту та умов, які забезпечують механічне навантаженняі розвантаження продукції.

10.2 При транспортуванні і вантажно-розвантажувальних роботах необхідно вживати заходів,що забезпечують збереження виробів від механічних пошкоджень та забруднення.

10.3Вироби повинні зберігатись у штабелях, пакетах або контейнерах в складських приміщеннях або на майданчиках із твердим покриттям окремо за типами, підтипами, видами і групами, алицьові вироби і за кольором.

При зберіганні пакети або контейнери встановлюють не більше ніж у два ряди за висотою. При зберіганні в штабелях висота штабеля не повинна перевищувати 2,5 м. Верхній ряд порожнистих виробів укладають порожнинами донизу.

10.4Навантаження та розвантаження виробів повинно здійснюватись механізованим способомза допомогою спеціальних захватів і механізмів.

Забороняється навантаження виробів навалом і розвантаження їх скиданням.

10.5Умови транспортування і зберігання повинні відповідати вимогам ДБН Г.1-4.

11 ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ

11.1 Вироби на цементних в'яжучих використовують для зведення несучих і самонесучихогороджувальних конструкцій житлових, громадських і виробничих будинків, на гіпсових в'яжучих – для внутрішніх стін і перегородок.

11.2 Вироби необхідно використовувати відповідно до проектної документації.

11 .3 Мурування виробів масою більше 30кг виконується з використанням засобів малоїмеханізації за дотримання вимог безпеки та охорони праці згідно зі СНиП ІІІ-4 або ДБН А.3.2-2.

12 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

12.1 Виробник гарантує відповідність виробів вимогам даного стандарту за додержання умовтранспортування, зберігання та застосування, встановлених даним стандартом.

12.2 Гарантійний термін зберігання виробів – 2 роки з дати виготовлення.

Після закінчення гарантійного строку зберігання перед використанням вироби повинні бути перевірені на відповідність показників середньої густини, міцності при стиску, морозостійкості та геометричних параметрів вимогам цього стандарту.

При відповідності показників виробів вимогам цього стандарту вони можуть бути використані за призначенням.

12.3Гарантійний строк експлуатації становить:

- 20 років із дня використання виробів на цементному в'яжучому;

- 10 років із дня використання виробів на гіпсовому в'яжучому в умовах, що запобігають відкритому попаданню на них вологи.


ДОДАТОК А

(довідковий)

ТИПИ ПОРОЖНИСТИХ ВИРОБІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ОПАЛЮВАНИХ ТА НЕОПАЛЮВАНИХ БУДИНКІВ

Рисунок А.1– Камінь порожнистий із горизонтальною діафрагмою

Рисунок А.2 – Камінь порожнистий із горизонтальною діафрагмою


Рисунок А.3– Камінь порожнистий із горизонтальною діафрагмою


Рисунок А.4– Блок порожнистий із горизонтальною діафрагмою


Рисунок А.5– Блок порожнистий із горизонтальною діафрагмою

Рисунок А.6– Блок порожнистий із горизонтальною діафрагмою


Рисунок А.7– Блок порожнистий із горизонтальною діафрагмою


Рисунок А.8– Блок порожнистий із горизонтальною діафрагмою


Рисунок А.9 – Блок порожнистий із горизонтальною діафрагмою


Рисунок А.10– Блок порожнистий із горизонтальною діафрагмою


Рисунок А.11– Блок порожнистий із горизонтальною діафрагмою


Рисунок А.12– Блок порожнистий із горизонтальною діафрагмою


ДОДАТОК Б

(довідковий)

ТИПИ ПОРОЖНИСТИХ БЛОКІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ НЕОПАЛЮВАНИХ І ОПАЛЮВАНИХБУДИНКІВ У ВИПАДКУ ЗАСИПКИ ПОРОЖНИН ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИМИ МАТЕРІАЛАМИТА БЕЗ ЗАСИПКИ ПРИ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОМУ ОБҐРУНТУВАННІ

Рисунок Б.1– Блок порожнистий із горизонтальною діафрагмою


Рисунок Б.2– Блок порожнистий із горизонтальною діафрагмою

 


Рисунок Б.4– Блок порожнистий із горизонтальною діафрагмою


Рисунок Б.5– Блок порожнистий із горизонтальною діафрагмою


Рисунок Б.6– Блок порожнистий із горизонтальною діафрагмою


Рисунок Б.7– Блок порожнистий Із горизонтальною діафрагмою


ДОДАТОК В

(довідковий)

ТИПИ ПОРОЖНИСТИХ БЛОКІВ ІЗ НАСКРІЗНИМИ ПОРОЖНИНАМИ ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ЗАМОНОЛІЧУВАННЯ КЛАДКИ

Рисунок В.1– Блок порожнистий із наскрізними порожнинами


Рисунок В.2 – Блок порожнистий із наскрізними порожнинами


ДОДАТОК Г

(довідковий)

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ БЕТОННИХ СТІНОВИХ ДРІБНОШТУЧНИХ ВИРОБІВ

В'яжучі

Портландцемент та шлакопортландцемент – згідно з ДСТУ Б В.2.7-46, ДСТУ Б В.2.7-112.

Портландцемент білий – згідно з ГОСТ 965.

Портландцемент кольоровий – згідно з ГОСТ 15825.

Цемент сульфатостійкий – згідно з ДСТУ Б В.2.7-85.

Гіпс – згідно з ДСТУ Б В.2.7-82, ДСТУ Б В.2.7-4.

Заповнювачі

Щебінь, гравій та пісок щільний природні – згідно з ДСТУ Б В.2.7-32, ДСТУ Б В.2.7-33, ДСТУ Б В.2.7-34, ДСТУ Б В.2.7-75.

Заповнювачі з доменного шлаку, золи, шлаку та золошлакової суміші теплових електростанцій – згідно з ДСТУ Б В.2.7-39 (ГОСТ 5578), ГОСТ 25592, ГОСТ 25818, ГОСТ 26644.

Пористі заповнювачі – згідно з ГОСТ 22263, ДСТУ Б В.2.7-17,          ДСТУ Б В.2.7-157.

Заповнювачі для важкого та легкого бетону застосовують згідно з    ДСТУ Б В.2.7-18, ДСТУ Б В.2.7-43.

Хімічні добавки

Повітровтягувальні, піноутворюючі, пластифікуючі, прискорювачі тверднення згідно з ДСТУ Б В.2.7-171.

Пігменти для виготовлення кольорових виробів

Пігмент жовтий залізоокисний – згідно з ГОСТ 18172.

Сурик залізний червоного кольору – згідно з ГОСТ 8135.

Полива залізна синього кольору – згідно з ГОСТ 21121.

Хрому окис технічний – згідно з ГОСТ 2912.

Пігмент зелений органічний – згідно з ГОСТ 4579.


ДОДАТОК Д

(довідковий)

ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕХІДНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ ВІД МІЦНОСТІ ЗРАЗКІВ-КУБІВДО МІЦНОСТІ ВИРОБІВ

Д.1 Перехідні коефіцієнти визначають експериментально паралельним випробуванням зразків-кубів та виробів окремо для кожної марки, форми, виду порожнин та типорозмірів виробів та виду в'яжучого, що виготовлені за єдиною технологією.

Д.2 Для встановлення значень перехідних коефіцієнтів випробовують 8 серій базового розміру кубів та виробів. Кожна серія складається з трьох виробів та трьох зразків-кубів.

Д.3Зразки-куби базового розміру кубів (150 мм) та виробів виготовляють з однієї проби (замісу) бетону і витримують в однакових умовах. Після закінчення тверднення усі зразки випробовують в одному віці.

Середня густина бетону в кожній серії зразків виробів та зразків-кубів в момент випробування не повинна відрізнятися більш ніж на 3 %.

Д.4 Для кожної пари серій обчислюють окреме значення перехідного коефіцієнта Kj для визначення міцності виробу за формулою

де  та R – середнє арифметичне значення міцності виробів та міцності бетону в зразках-кубах та серіях виробів і зразків-кубів.

Значення R для виробів з порожнинами обчислюють за Fбp(Fбp–поперечний робочий переріз виробу з урахуванням порожнин).

Перехідний коефіцієнт  обчислюють за усіма 8 серіями за формулою

Коефіцієнт  може бути менше або дорівнювати 1.

Д.5 Значення перехідних коефіцієнтів встановлюються лабораторіями підприємств або будівельних організацій за участю центральних будівельних лабораторій або науково-дослідних інститутів та затверджуються керівниками підприємств-виробників.

Д.6 Перевірку встановлених експериментальних значень перехідних коефіцієнтів слід проводити не менше одного разу на рік, а також при зміні технології виготовлення виробів.


Код УКНД 91.100.30

 

Ключові слова: вироби бетонні стінові дрібноштучні, цегла, камені, блоки, середня густина, міцність при стиску, морозостійкість, марка виробів, цемент, гіпс, заповнювачі, хімічні добавки, пігменти.

Раздел В.2.7


Выбор редакции:

Новости партнеров