ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Інженерне обладнання будинків і споруд

ПРИРОДНЕ  І  ШТУЧНЕ  ОСВІТЛЕННЯ

ДБН В.2.5-28-2006

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Чинний з 2006-10-01

Ці Норми поширюються на проектування освітлення територій, приміщень нових та існуючих, що підлягають реконструкції, будівель і споруд різного призначення, місць виконання робіт на відкритих просторах, територій промислових та сільськогосподарських підприємств, залізничних колій площ підприємств, зовнішнього освітлення міст, поселень та сільських населених пунктів. Проектування пристроїв місцевого освітлення, які постачаються комплектно зі станками, машинами і виробничими меблями, слід також виконувати відповідно до цих Норм.

Ці Норми не поширюються на проектування освітлення підземних виробок, морських і річкових портів, аеродромів, залізничних станцій та їх колій, спортивних споруд, лікувально-профілактичних закладів, приміщень для зберігання сільськогосподарської продукції, розміщення рослин, тварин, птиці, а також на проектування спеціального технологічного і охоронного освітлення при засто­суванні технічних засобів охорони.

На базі цих Норм розробляються галузеві норми освітлення, які враховують специфічні особ­ливості технологічного процесу і будівельних рішень будівель і споруд галузі, які погоджуються і за­тверджуються відповідно до чинного порядку.

В цих Нормах застосовані терміни згідно з додатком А.

1   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Нормативні показники освітленості в цих Нормах наведені в точках її мінімального значення
на робочій поверхні в приміщеннях для розрядних джерел світла, крім окремих випадків; для
зовнішнього освітлення - для різних джерел світла.

Нормовані значення яскравості дорожніх покриттів у цих Нормах наведені для різних джерел світла.

Нормовані значення освітленості в люксах, що відрізняються на один ступінь, слід сприймати за шкалою: 0,2; 0,3; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 10; 15; 20; 30; 50; 75; 100; 150; 200; 300; 400; 500; 600; 750; 1 000; 1 250; 1 500; 2 000; 2 500; 3 000; 3 500; 4 000; 4 500; 5 000.

Нормовані значення яскравості поверхні в кд/м², що відрізняються на один ступінь, слід приймати за шкалою: 0,2; 0,3; 0,4; 0,6; 0,8; 1; 2; 3; 5;8; 10; 12; 15; 20; 25; 30; 50; 75, 100; 125; 150; 200; 400; 500; 750; 1 000; 1 500; 2 000; 2 500.

Для природного освітлення в цих Нормах наведені значення коефіцієнта природної освітленості (КПО).

1.2.Вимоги для освітлення приміщень промислових підприємств (КПО, нормована освітленість,
допустимі поєднання показників осліпленості і коефіцієнта пульсації освітленості) слід приймати за
таблицею 1 з урахуванням вимог 4.5 і 4.6.

Нормовані показники освітлення загальнопромислових приміщень і споруд наведені в додатку И.

Вимоги до освітлення приміщень житлових, громадських і адміністративно-побутових споруд (КПО, нормована освітленість, циліндрична освітленість, показники дискомфорту і коефіцієнт пульсації освітленості) слід приймати за таблицею 2 з урахуванням вимог 4.22 і 4.23. Нормовані показники для основних приміщень громадських, житлових і допоміжних споруд наведені в додатку К.

1. Коефіцієнт запасу К₃ при проектуванні природного, штучного і суміщеного освітлення слід
   приймати за таблицею 3.
2. Штучне і суміщене освітлення слід проектувати з урахуванням вимог до ультрафіолетового
   випромінювання згідно з чинними нормативними документами, затвердженими МОЗ України.

Таблиця 1

Продовження таблиці 1

Продовження таблиці 1

Закінчення таблиці 1

Примітка 4. Освітленість при застосуванні ламп розжарювання слід знижувати за шкалою освітленості (1.1 цих Норм):

а)  на один ступінь при системі комбінованого освітлення, якщо нормована освітленість складає 750 лк і більше;

б)  те саме, загального освітлення для розрядів I-V, VI;

в)на два ступені при системі загального освітлення для розрядів VIі VIII.

Примітка 5. Освітленість при роботах з об'єктами, які світяться, розміром 0,5 мм і менше слід вибирати відповідно до розміру об'єкта розрізнення і відносити їх до підрозряду "в".

Примітка 6. Показник осліпленості регламентується в гр. 10 тільки для загального освітлення (при будь-якій системі освітлення).

Примітка 7. Коефіцієнт пульсації К_пвказаний у гр. 11 для системи загального освітлення або для світильників місцевого освітлення при системі комбінованого освітлення. К_пвід загального освітлення в системі комбінованого не повинен перевищувати 20 %.

Примітка 8. Передбачати систему загального освітлення для розрядів I-III, IVa, IVб, IVb, Vaдопускається тільки при технічній неможливості або економічній недоцільності застосування системи комбінованого освітлення, що конкретизується в галузевих нормах освітлення, узгоджених з органами державного санітарного нагляду.

Примітка 9. В районах з температурою найбільш холодної п'ятиденки мінус 28 °С і нижче нормовані значення КПО при суміщеному освітленні слід приймати за таблицею 5.

Примітка 10. В приміщеннях, спеціально призначених для роботи або виробничого навчання підлітків, нормоване значення КПО збільшується на один розряд за гр. З і повинно бути не менше ніж 1,0 %.

Таблиця 2

Закінчення таблиці 2

Таблиця 3

Закінчення таблиці 3

С. 10 ДБН В.2.5-28-2006

2   ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ

1. Приміщення з постійним перебуванням людей повинно мати, як правило, природне ос-
   вітлення. Без природного освітлення допускається проектування приміщень, які визначені дер­-
   жавними будівельними нормами на проектування будинків і споруд, нормативними документами з будівельного проектування будинків і споруд окремих галузей промисловості, затвердженими в установленому порядку, а також приміщення, розміщення яких дозволено в підвальних поверхах будинків.
   1. Природне освітлення поділяється на бокове, верхнє і комбіноване (верхнє і бокове).
2. Нормоване значення КПО, е_N, для будинків, розташованих в різних районах, слід визначатиза формулою

е_N= е_н^. m_N

                                                                                              (1)

де    е_н- значення КПО за таблицями 1 і 2;

m_N- коефіцієнт світлового клімату за таблицею 4;

N- номер групи забезпеченості природним світлом за таблицею 4.

Отримані за формулою (1) значення слід округлити до десятих долей.

2.4.  При двосторонньому боковому освітленні приміщень різного призначення нормоване
значення КПО повинно бути забезпечено в розрахунковій точці в центрі приміщення на перетинівертикальної площини характерного розрізу і робочої поверхні.

В житлових і громадських будинках при боковому освітленні з однієї сторони нормоване значення КПО повинно бути забезпечено:

а)житлових приміщень у житлових будинках - в розрахунковій точці, розташованій на перетинівертикальної площини характерного розрізу приміщення і площини підлоги на відстані1 м від стіни,найбільше віддаленої від світлових прорізів;

б)житлових приміщень гуртожитків, віталень і номерів готелів - в розрахунковій точці, розташованій на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і площини підлогина відстані 1 м від стіни, найбільше віддаленої від світлових прорізів;

в)групових і гральних приміщеннях дитячих дошкільних установ, ізоляторах і кімнатах для хворих дітей - в розрахунковій точці, розташованій на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і площини підлоги на відстані 1 м від стіни, найбільше віддаленої від світлового прорізу;

г)у навчальних і навчально-виробничих приміщеннях шкіл, шкіл-інтернатів, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів - в розрахунковій точці, розташованій на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні на відстані 1 м від стіни, найбільше віддаленої від світлового прорізу;

д)в палатах лікарень, госпіталів, у палатах і спальних кімнатах санаторіїв і будинків відпочинку і пансіонатів - в розрахунковій точці, розташованій на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і площини підлоги на відстані 1 м від стіни, найбільше віддаленої від світлового прорізу;

е) в кабінетах лікарів, що ведуть прийом хворих, в оглядових, в приймально-оглядових боксах, перев'язочних - в розрахунковій точці, розташованій на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні на відстані 1 м від стіни, найбільше віддаленої від світлових прорізів.

ДБН В.2.5-28-2006 С. 11

Таблиця 4          

2.5.У виробничих приміщеннях глибиною до 6 м при односторонньому боковому освітленні
нормується мінімальне значення КПО в точці, розташованій на перетині вертикальної площини
характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні на відстані 1 м від стіни або лінії
максимального заглиблення зони, найбільше віддаленої від світлових прорізів.

У великогабаритних виробничих приміщеннях глибиною більше ніж 6 м при боковому освіт­ленні нормується мінімальне значення КПО в точці на умовній робочій поверхні, віддаленій від світлових прорізів:

• на 1,5 м висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зорової роботи І - IVрозрядів;
• на 2 м висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зорової роботи V- VIIрозрядів;
• на 3 м висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зорової роботи VIIIрозряду.

1. При верхньому або комбінованому природному освітленні приміщень різного призначення
   нормується середнє значення КПО в точках, розташованих на перетині вертикальної площини
   характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні (або підлоги). Перша і остання точки
   приймаються на відстані 1 м від поверхні стін (перегородок) або осі колон.
2. Допускається розподілення приміщень на зони з боковим освітленням (зони, які примикають
   до зовнішніх стін з вікнами) і зони з верхнім освітленням. Нормування та розрахунок природного
   освітлення в кожній зоні проводиться незалежно одне від одного.
3. У виробничих приміщеннях із зоровою роботою І-ІП розрядів слід використовувати сумі-­
   щене освітлення. Допускається застосовувати верхнє природне освітлення у великопрогонових
   складальних цехах, де роботи виконуються в значній частині об'єму приміщення на різних рівнях
   підлоги і на різноорієнтованих у просторі робочих поверхнях. При цьому нормовані значення КПО
   приймаються для розрядів І, II, IIIвідповідно 10; 7; 5 %.
4. Розрахунок КПО проводиться з урахуванням середньозважених коефіцієнтів відбивання
   внутрішніх поверхонь приміщень без урахування меблів, устаткування, озеленення та інших заті-­
   нюючих предметів, а також при 100 % використанні світлопрозорих заповнень у світлопрорізах.
   Розрахункові значення КПО слід округляти до десятих часток.

2.10.  Розрахункові значення середньозваженого коефіцієнта відбивання внутрішніх поверхонь
приміщення слід приймати 0,50 в громадських, 0,40 в житлових і 0,30у виробничих примі-­
щеннях.

С. 12 ДБН В.2.5-28-2006

2.11. При розрахунку природного освітлення приміщень в умовах існуючої забудови коефіцієнт відбивання будівельних і облицювальних матеріалів р_м для фасадів протилежних будинків (без засклених прорізів фасаду) слід приймати:

• для будинків, що будуються - за даними, вказаними в сертифікаті на обробні матеріали фасаду або за даними вимірювання;
• для існуючих будівель - за таблицею 22.

Середньозважений коефіцієнт відбивання засклених прорізів фасаду з урахуванням рами р_в в розрахунках приймається 0,2.

Середньозважений коефіцієнт відбивання фасаду р_фз урахуванням засклених прорізів слід роз­раховувати за формулою

                                                     р_{ф =}                                                           (2)

де р_м, р_в - коефіцієнт відбивання матеріалу обробки фасаду і коефіцієнт відбивання засклених прорізів фасаду з урахуванням рам відповідно;

S_M, S_B- площа фасаду без світлових прорізів і площа світлових прорізів відповідно.

1. У навчальних приміщеннях загальної і середньої спеціальної освіти незалежно від типу освітлення слід розташовувати робочі місця учнів так, щоб світло від природного освітлення падало на них, як правило, з лівого боку.
2. Нерівномірність природного освітлення виробничих і громадських будинків з верхнім або комбінованим освітленням не повинна перевищувати 3:1. Розрахункове значення КПОпри верхньому і комбінованому природному освітленні у будь-якій точці на лінії перетину умовної робочої поверхні і площини характерного вертикального розрізу повинно бути не менше нормованого значення КПОпри боковому освітленні для робіт відповідних розрядів.

Нерівномірність природного освітлення не нормується для приміщень з боковим освітленням, для виробничих приміщень, в яких виконуються зорові роботи VIIі VIIIрозрядів, при верхньому і боковому освітленні допоміжних приміщень громадських будинків, в яких виконуються зорові роботи розрядів Г та Д.

З   СУМІЩЕНЕ ОСВІТЛЕННЯ

3.1.  Суміщене освітлення приміщень виробничих будинків слід передбачати:

а)для виробничих приміщень, в яких виконуються роботи І-Ш розрядів;

б)для виробничих та інших приміщень у випадках, коли за умов технології, організації виробництва або клімату в місці будівництва необхідні об'ємно-планувальні рішення, які не дозволяють забезпечити нормоване значення КПО (багатоповерхові будинки великої ширини тощо), а також у випадках, коли техніко-економічна доцільність суміщеного освітлення порівняно з природним підтверджена відповідними розрахунками;

в)відповідно до нормативних документів з будівельного проектування будинків і споруд окремих галузей промисловості, затверджених в установленому порядку.

Суміщене освітлення приміщень житлових, громадських і допоміжних будинків допускається передбачати у випадках, коли це потрібно за умов вибору раціональних об'ємно-планувальних рішень за винятком житлових кімнат та кухонь житлових будинків і гуртожитків, віталень і номерів готелів, спальних приміщень санаторіїв і будинків відпочинку, групових і гральних дитячих дошкільних закладів, палат лікувально-профілактичних установ.

3.2.  Загальне (незалежно від прийнятої системи освітлення) штучне освітлення виробничих приміщень, призначених для постійного перебування людей, повинно забезпечуватися розрядними джерелами світла.

Вибір джерел світла слід робити відповідно до вимог розділу 4 цих Норм.

ДБН В.2.5-28-2006 С. 13

Застосування ламп розжарювання допускається в окремих випадках, коли за умов технології, середовища або вимог до оформлення інтер'єра використання розрядних джерел світла неможливе або недоцільне.

       3.3. Нормовані значення КПО для виробничих приміщень повинні прийматися як для сумі­щеного освітлення за таблицею 1 та додатком И.

Для виробничих приміщень нормовані значення КПО допускається приймати відповідно до Таблиці 5:

а)  в районах з температурою найбільш холодної п'ятиденки мінус 28 °С і нижче - за кліматичними будівельними нормами;

б)в приміщеннях з боковим освітленням, глибина яких за умов технології або вибору раціональних об'ємно-планувальних рішень не дозволяє забезпечити нормоване значення КПО, вказане в таблиці 1 для суміщеного освітлення;

в)в приміщеннях, де виконуються роботи І - IIIрозрядів.

Таблиця 5

3.4.  Для виробничих приміщень при установленні нормованих значень КПО згідно з 3.3цих
Норм слід:

а)  освітленість від системи загального штучного освітлення підвищувати на один ступінь за
шкалою освітленості (крім розрядів 1б, 1в, 11б), якщо підвищення освітленості не передбачене
пунктом 4.5 цих Норм. Освітленість від системи загального освітлення повинна складати не менше
200 лк при розрядних лампах і 100 лк при лампах розжарювання. Створювати освітленість більше
750 лк при розрядних лампах і 300 лк при лампах розжарювання дозволяється тільки за наявності
обґрунтування;

б)освітленість від світильників загального освітлення в системі комбінованого підвищувати на
один ступінь за шкалою освітленості, крім розрядів 1а, 16, 11а;

в)коефіцієнт пульсації К_пдля І - IIIрозрядів не повинен перевищувати 10 %.

Штучне освітлення при суміщеному освітленні приміщень слід проектувати також відповідно до розділу 4 цих Норм.

3.5.  Розрахункові значення КПО при суміщеному освітленні житлових і громадських будинків
повинні складати не менше 60 % значень, зазначених у таблиці 2.

Допускається приймати розрахункові значення КПО в межах від 60 % до 30 % значень, за­значених у таблиці 2 для торговельних залів магазинів і залів, буфетів, роздавальних підприємств громадського харчування.

3.6.  При суміщеному освітленні для приміщень громадських будинків з боковим освітленням
при розрахунковому значенні КПО, яке дорівнює або менше 80 % від нормованого значення,
освітленість від загального штучного освітлення слід підвищувати на один ступінь за шкалою освіт­леності.

С. 14 ДБН В. 2.5-28-2006

3.7. Вимоги до суміщеного освітлення залежно від призначення приміщення для житлових і
громадських будинків слід приймати за додатком К.

       3.8.При суміщеному освітленні навчальних і навчально-виробничих приміщень шкіл, шкіл-
інтернатів, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів слід передбачати
роздільне включення рядів світильників, розташованих паралельно світловим прорізам.

        3.9. При суміщеному освітленні приміщень житлових та громадських будинків, розташованих в
центральній частині та історичних зонах міста, нормовану освітленість від штучного освітлення слід
підвищувати на ступінь за шкалою освітленості.

4   ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

4.1. Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, охоронне, чергове.

Аварійне освітлення поділяється на освітлення безпеки і евакуаційне.

Для загального штучного освітлення приміщень слід використовувати, як правило, розрядні джерела світла, віддаючи перевагу за однакової потужності джерелам світла з найбільшою світловою віддачею і строком служби.

Світлова віддача джерел світла для штучного освітлення приміщень при мінімально допустимих індексах кольоропередачі не повинна бути менше значень, наведених у таблиці 6.

1. Штучне освітлення може бути двох систем - загальне та комбіноване.
2. Робоче освітлення слід передбачати для всіх приміщень будинків, а також ділянок відкритих
   просторів, призначених для роботи, проходу людей та руху транспорту. Для приміщень, які мають
   зони з різними умовами природного освітлення та різними режимами роботи, повинно передбачатись
   окреме керування освітленням таких зон.

За необхідності частина світильників робочого або аварійного освітлення може бути вико­ристана для чергового освітлення.

Нормовані характеристики освітлення в приміщеннях і зовні будинків може забезпечуватись як світильниками робочого освітлення, так і спільним з ним освітленням світильниками безпеки і (або) евакуаційного освітлення.

Освітлення приміщень виробничих і складських будинків

4.4.  Для освітлення приміщень слід використовувати, як правило, найбільш економічні розрядні
лампи. Використання ламп розжарювання для загального освітлення допускається тільки у випадках
неможливості або техніко-економічної недоцільності використання розрядних ламп.

Для місцевого освітлення, крім розрядних джерел світла, рекомендується використовувати лампи розжарювання, в тому числі галогенні. Вибір джерел світла за кольоровими характерис­тиками слід провадити за додатком Е. Застосування ксенонових ламп у приміщеннях не дозво­ляється.

ДБН В.2.5-28-2006 С. 15

4.5.  Норми освітленості, наведені в таблиці 1, слід підвищувати на один ступінь шкали освіт- леності в таких випадках:

а)  при роботах І - VIрозрядів, якщо зорова робота виконується більше половини робочого дня;

б)при підвищеній небезпеці травматизму, якщо освітленість від системи загального освітлення
складає 150 лк і менше (робота на дискових пилках, гільйотинних ножицях тощо);

в)при спеціальних підвищених санітарних вимогах (наприклад, на підприємстві харчової та
хіміко-фармацевтичної промисловості), якщо освітленість від системи загального освітлення 500 лк і
менше;

г)  при роботі або виробничому навчанні підлітків, якщо освітленість від системи загального
освітлення 300 лк і менше;

д)за відсутності в приміщенні природного світла і постійному перебуванню працюючих, якщо
освітленість від системи загального освітлення 750 лк і менше;

є) при спостереженні за деталями, що обертаються зі швидкістю, яка дорівнює або більша 500 об/хв, або об'єктами, що рухаються зі швидкістю, яка дорівнює або більша 1,5 м/хв;

ж) при постійному пошуку об'єктів розрізнення на поверхні розміром 0,1 м² і більше.

За наявності одночасно кількох ознак норми освітленості слід підвищувати не більше ніж на один ступінь.

1. В приміщеннях, де виконуються роботи IV-VIрозрядів, норми освітленості слід знижувати
   на один ступінь при короткочасному перебуванні людей або за наявності устаткування, яке не
   потребує постійного обслуговування.
2. При виконанні в приміщеннях робіт І-ІІІ, IVa, IVб, IVb, Vaрозрядів слід застосовувати
   систему комбінованого освітлення. Передбачати систему загального освітлення допускається при
   технічній неможливості або недоцільності влаштування місцевого освітлення, що конкретизується в
   галузевих нормах, узгоджених з органами Державного санітарного нагляду.

За наявності в одному приміщенні робочих і допоміжних зон слід передбачати локалізоване загальне освітлення (за будь-якої системи освітлення) робочих зон і менш інтенсивне освітлення допоміжних зон, зараховуючи їх до розряду VІІІa.

4.8.  Освітленість робочої поверхні, створена світильниками загального освітлення в системі
комбінованого, повинна складати не менше 10 % нормованої для комбінованого освітлення при
таких джерелах світла, які застосовуються для місцевого освітлення. При цьому освітленість повинна
бути не менше 200 лк при розрядних лампах, не менше 75 лк - при лампах розжарювання.
Створювати освітленість від загального освітлення в системі комбінованого більше 500 лк при
розрядних лампах і більше 150 лк при лампах розжарювання допускається тільки за наявності
обґрунтувань.

У приміщеннях без природного світла освітленість робочої поверхні, утворена світильниками загального освітлення в системі комбінованого, слід підвищувати на один ступінь.

4.9.  Відношення максимальної освітленості до мінімальної не повинно перевищувати для робіт
І - IIIрозрядів при люмінесцентних лампах 1,3, при інших джерелах світла -1,5, для робіт розрядів
IV- VII- 1,5 і 2,0 відповідно.

Нерівномірність освітленості допускається підвищувати до 3,0 в тих випадках, коли за умов технології світильники загального освітлення можуть установлюватися тільки на площадках, ко­лонах або стінах приміщення.

4.10.  У виробничих приміщеннях освітленість проходів та ділянок, де робота не виконується,
повинна складати не більше 25 % від нормованої освітленості, але не менше 75 лк при розрядних
лампах і не менше 30 лк при лампах розжарювання.

С.16  ДБНВ.2.5-28-2006

4.11. У цехах з повністю автоматизованим технологічним процесом слід передбачати освітлення для спостереження за роботою устаткування, а також додаткове включення світильників загального і місцевого освітлення для забезпечення необхідної (відповідно до таблиці 1) освітленості при ремонтно-налагоджувальних роботах.

4.12.Показник осліпленості від світильників загального освітлення (незалежно від системи освітлення) не повинен перевищувати значень, вказаних у таблиці 1.

Показник осліпленості не обмежується для приміщень, довжина котрих не перевищує подвійної висот підвішування світильників над підлогою, а також для приміщень з тимчасовим перебуванням людей і для площадок, призначених для проходу або обслуговування устаткування.

4.13. Для місцевого освітлення робочих місць слід використовувати світильники з непросвічуючими відбивачами. Світильники повинні розташовуватися так, щоб їх елементи, які світяться, не влучали в поле зору працюючих на освітленому робочому місці і на інших робочих місцях.

Місцеве освітлення робочих місць, як правило, повинно бути обладнане регуляторами освітлення.

Місцеве освітлення зорових робіт з тривимірними об'єктами розрізнення слід виконувати:

- при дифузійному відбиванні фону - світильником, у якого відношення найбільшого лінійного розміру поверхні, яка світиться, до висоти її розташування над робочою поверхнею складає не більше 0,4 при направленні оптичної осі в центр робочої поверхні під кутом не менше 30° до вертикалі:

- при направлено-розсіяному і змішаному відбиванні фону - світильником, у якого відношення найменшого лінійного розміру поверхні, яка світиться, до висоти її розташування над робочою поверхнею складає не менше 0,5, а її яскравість - від 2500 до 4000 кд/м².

Яскравість робочої поверхні не повинна перевищувати значень, вказаних у таблиці 7.

Таблиця 7

4.14. Коефіцієнт пульсації освітленості на робочих поверхнях при живленні джерел світла струмом частотою менше 300 Гцне повинен перевищувати значень, вказаних у таблиці 1.

Коефіцієнт пульсації не обмежується:

- при частоті живлення 300 Гц і більше;

- для приміщень з періодичним перебуванням людей за відсутності в них умов для виникнення стробоскопічного ефекту.

У приміщеннях, де можливе виникнення стробоскопічного ефекту, необхідно включення сусідніх на 3фази живильної напруги або включення їх у мережу з електронними пускорегулюючими апаратами.

Освітлення площадок підприємств і місць виконання робіт поза будинками

4.15. Освітленість робочих поверхонь місць виконання робіт, розташованих поза будинками, на етажерках поза будинками і під накриттям, повинна прийматися за таблицею 8.

ДБН В.2.5-28-2006 С. 17

Таблиця 8

4.16. Горизонтальну освітленість площадок підприємств у точках її мінімального значення на рівні землі або дорожніх покриттів слід приймати за таблицею 9.

Таблиця 9

1. Зовнішнє освітлення повинно мати керування, незалежне від керування освітленням усе- редині будинків.
2. Для обмеження осліплюючого впливу приладів зовнішнього освітлення місць виконання
   робіт і територій промислових підприємств висота встановлення світильників над рівнем землі
   повинна бути:

а)  для світильників із захисним кутом менше 15° - не менша вказаної в таблиці 10;

б)для світильників із захисним кутом 15° і більше - не менше 3,5 м при будь-яких джерелах
світла.

С. 18 ДБН В.2.5-28-2006

Таблиця 10

Допускається не обмежувати висоту підвішування світильників із захисним кутом 15° і більше (або з розсіювачами з молочного скла без відбивачів) на площадках для проходу людей або об­слуговування технологічного (або інженерного) обладнання, а також біля входу в будинок.

1. Висота встановлення світильників розсіяного світла повинна бути не менше 3 м при
   світловому потоці джерела світла до 6000 лм і не менше 4 м при світловому потоці більше 6000 лм.
2. Відношення до осьової сили світла І_тах , кд одного приладу (прожектора або похило роз-­
   ташованого освітлювального приладу прожекторного типу) до квадрата висоти цих приладів Н, м²,
   залежно від нормованої освітленості не повинно перевищувати значень, вказаних у таблиці 11.

Таблиця 11

Освітлення приміщень громадських, житлових і допоміжних будинків

4.21. Для загального освітлення приміщень слід використовувати найбільш економічні розрядні лампи з світловою віддачею не менше 55 лм/Вт.

Використання ламп розжарювання допускається для загального освітлення тільки для забез­печення архітектурно - художніх вимог і у вибухонебезпечних приміщеннях.

Вибір джерел світла за кольоровими характеристиками слід проводити на підставі додатка Ж.

З метою контролю за енергоспоживанням установлюються вимоги до максимально допустимої питомої установленої потужності загального штучного освітлення приміщень громадських будинків розрядів А - В.

Питома установлена потужність загального штучного освітлення не повинна перевищувати максимально допустимих величин, наведених у таблиці 12.

ДБН В.2.5-28-2006 С. 19

Таблиця 12

4.22.  Норми освітленості, наведені в таблиці 2, необхідно підвищувати на один ступінь шкали
освітленості в наступних випадках:

а)  при роботах А - В розрядів при спеціальних підвищених санітарних вимогах (наприклад, в
деяких приміщеннях громадського харчування і торгівлі);

б)  за відсутності в приміщенні з постійним перебуванням людей природного світла;

в)  при підвищених вимогах до насиченості приміщення світлом для зорових робіт розрядів Г - Ε
(зали для глядачів та концертні зали, фойє унікальних будинків тощо);

г)  при застосуванні системи комбінованого освітлення адміністративних установ (кабінети,
робочі кімнати, читальні зали бібліотек).

4.23.  Норми освітленості, наведені в таблиці 2, необхідно знижувати на один ступінь за шкалою
освітленості в наступних випадках:

а)для розрядів Γ- Εпри використанні люмінесцентних ламп поліпшеної кольоропередачі (ЛЕЦ,
ЛТБЦЦ, ЛТБЦТ, КЛТБИ) за умови збереження норми щодо коефіцієнта пульсації;

б)для всіх розрядів при застосуванні ламп розжарювання, у томі числі галогенних.

4.24.  В установках декоративно-художнього освітлення приміщень громадських будинків з
розрядами зорових робіт Г - Εдопускається вибір рівня освітленості згідно з архітектурними
вимогами, при цьому для забезпечення можливості вільного орієнтування в приміщенні найменша
освітленість умовної горизонтальної поверхні повинна бути не менше 75 лк при розрядних лампах і
30 лк при лампах розжарювання.

У приміщеннях, де необхідно забезпечити циліндричну освітленість, середньозважений по по­верхні коефіцієнт відбивання стін повинен бути не менше 40 %, стелі - не менше 50 %.

С. 20 ДБН В.2.5-28-2006

4.25.У приміщеннях громадських будинків, як правило, слід застосовувати систему загального освітлення. Допускається застосування системи комбінованого освітлення в приміщеннях адмі­ністративних будинків, де виконується зорова робота А - В розрядів (кабінети, робочі кімнати, читальні зали бібліотек та архівів тощо). При цьому нормована освітленість на робочій поверхні підвищується згідно з 4.22, а освітленість від загального освітлення повинна складати не менше 70 %значень за таблицею 2.

На підприємствах побутового обслуговування, в супутніх приміщеннях виробничого характеру, в яких виконуються зорові роботи І - IVрозрядів (ювелірні і гравірувальні роботи, ремонт го­динників, телевізорів, радіоапаратури, мікрокалькуляторів, взуття, металовиробів тощо), необхідно застосовувати систему комбінованого освітлення. Нормована освітленість і якісні показники прий­маються за таблицею 1.

4.26.Показник дискомфорту, який нормується для обмеження осліплюючого впливу в освітлювальних установках за таблицею 2, повинен забезпечуватись біля торцевої стіни на центральній осі приміщення на висоті 1,5 м від підлоги. Показник дискомфорту не обмежується для приміщень, довжина яких не перевищує подвійну висоту встановлення світильників над підлогою.

Коефіцієнт пульсації слід приймати за таблицею 2.

4.27.Освітлення сходових кліток житлових будинків заввишки понад трьох поверхів повинно мати автоматичне або дистанційне керування, яке забезпечує відключення частини світильників або ламп уночі з таким розрахунком, щоб освітленість сходів була не нижче норм евакуаційного освітлення згідно з 4.75.

Зовнішнє освітлення міських і сільських поселень

4.28.Освітлення вулиць, доріг і площ з регулярним транспортним рухом у міських поселеннях слід проектувати виходячи з норм середньої яскравості удосконалених покриттів за таблицею 13.

Рівень освітлення проїзної частини вулиць, доріг і площ з перехідними і нижчими типами покриттів у міських поселеннях регламентується величиною середньої горизонтальної освітленості, яка для вулиць, доріг і площ категорії Б повинна бути 6 лк, для вулиць і доріг категорії В при перехідному типі покриттів - 4 лк і при покритті нижчого типу - 2 лк.

1. Середня яскравість тротуарів, які примикають до проїзної частини вулиць, доріг і площ, повинна бути не менше половини середньої яскравості покриття проїзної частини цих вулиць, доріг і площ, наведеної у таблиці 13.
2. Відношення мінімальної яскравості покриттів до середнього значення повинно бути не менше 0,4 за норми середньої яскравості більше 0,6 кд/м² і не менше 0,3 - за норми середньої яскравості 0,6 кд/м² і нижче.

Відношення мінімальної яскравості покриття до максимальної по смузі руху повинно бути не менше 0,6 за норми середньої яскравості більше 0,6 кд/м² і не менше 0,4 - за норми середньої яскравості 0,6 кд/м² і нижче.

ДБН В.2.5-28-2006 С. 21

Закінчення таблиці 13

4.31. Середню горизонтальну освітленість на рівні покриття непроїзної частини вулиць, доріг і площ, бульварів і скверів, пішохідних вулиць і територій мікрорайонів міських поселень слід прий­мати згідно з таблицею 14.

Таблиця 14

С. 22 ДБН В.2.5-28-2006

Закінчення таблиці 14

1. На головних пішохідних вулицях історичних міст середня напівциліндрічна освітленість
   повинна бути не менше 6 лк.
2. Середню горизонтальну освітленість прибудинкових територій громадських будинків слід
   приймати за таблицею 15.

Таблиця 15

4.34. Середню горизонтальну освітленість територій парків, стадіонів і виставок слід приймати за таблицею 16.

Таблиця 16

ДБН В.2.5-28-2006 С. 23

4.35. Середню горизонтальну освітленість на рівні покриття вулиць, доріг, проїздів і площ сільських поселень слід приймати за таблицею 17.

Таблиця 17

1. Освітленість ділянок автомобільних доріг загальної мережі в межах сільських поселень слід
   приймати як для вулиць категорії Б залежно від типу дорожнього покриття за таблицею 13 або
   відповідно до 4.28 цих Норм.
2. У проектах зовнішнього освітлення необхідно передбачати освітлення під'їздів до проти-­
   пожежних джерел води, якщо вони розташовані на неосвітлених частинах цих вулиць або проїздів.
   Середня горизонтальна освітленість цих під'їздів повинна бути, лк:

• в містах і селищах - 2;
• у сільських населених пунктах - 1.

У проектах зовнішнього освітлення вулиць і доріг категорії А і Б слід передбачати освітлення ділянок неосвітлених прилеглих вулиць і доріг (за нормами цих вулиць і доріг) завдовжки 100 м.

1. Норма освітлення трамвайних колій, розташованих на проїзній частині вулиць, повинна
   відповідати нормі освітлення вулиці. Середня горизонтальна освітленість відособленої трамвайної
   колії повинна бути 6 лк.
2. Середня горизонтальна освітленість дорожного покриття проїзної частини міських транс-­
   портних тунелів завдовжки більше 60 м слід приймати в денному режимі за таблицею 18, а увечері і
   вночі - 50 лк.

В тунелях завдовжки понад 100 м при значному екрануванні небосхилу над в'їзним порталом у полі зору водія перед забудовою, природними височинами та іншими об'єктами, а також при ін­тенсивності руху менше 600 транспортних одиниць за годину слід знижувати максимальну величину середньої горизонтальної освітленості на в'їзді на один ступінь з пропорційним зниженням решти освітленості в'їзної зони. Середня горизонтальна освітленість внутрішньої зони тунелів повинна бути постійна і дорівнювати в усіх випадках 50 лк в тунелях з однобічним рухом - до в'їзного порталу, а при русі в обох напрямках - між кінцями обох в'їзних зон.

У в'їзній зоні тунелів з однобічним рухом повинна використовуватися система "зустрічного освітлення", а з рухом в обох напрямках - система "симетричного освітлення".

При довжині тунелю до 60 м середня горизонтальна освітленість повинна бути 50 лк в усіх режимах.

Транспортні тунелі завдовжки понад 100 м повинні обладнуватися світловими покажчиками запасних виходів і напрямків руху до них.

ДБН В.2.5-28-2006 С. 25

У транспортних тунелях з однією стіною з відкритими прорізами, які займають більше ніж 0,25 % її площі, а також у тунелях місцевого значення, призначених для проїзду окремих засобів особистого і громадського транспорту, середня горизонтальна освітленість покриття проїзної час­тини в денний час повинна відповідати вимогам таблиці 19.

Таблиця 19

У транспортних тунелях будь-якого типу з криволінійною трасою радіусом у плані 350 м і менше в зоні в'їзду на протязі 75 м від порталу величина вертикальної освітленості стіни більшого радіуса або стіни з прорізами на висоті 2 м від покриття проїзної частини повинна бути не менше: 0,5 величини горизонтальної освітленості при інтегральному коефіцієнті відбивання матеріалу її облицювання 0,4 — 0,6 і не менше 0,8 величини горизонтальної освітленості при інтегральному коефіцієнті відбивання менше 0,4. При будь-якому профілі тунелю у горизонтальній площині вели­чина вертикальної освітленості на стінах на висоті до 2 м у в'їзній зоні завдовжки не менше 200 м від порталу повинна бути не менше 0,5 величини горизонтальної освітленості покриття проїзної частини.

Допускається передбачати автоматичне регулювання штучного освітлення в'їзної частини ту­нелю залежно від рівня природної зовнішньої освітленості, починаючи від 10000 лк і нижче, ви­ходячи з відношення величини штучної освітленості на початку в'їзду до природної 1:10 і збереження зниження штучної освітленості у всій в'їзній зоні за таблицями 18 і 19.

1. Середня горизонтальна освітленість покриття проїздів під шляхопроводами та мостами в
   темну пору доби повинна бути не менша 30лк при довжині проїзду до 40 м, а при більшій довжині
   Приймається за нормами освітлення тунелів згідно з 4.39.
2. На під'їздах до місць заправки і зберігання транспорту, а також на відкритих автостоянках
   на вулицях норми середньої горизонтальної освітленості повинні відповідати вимогам таблиці 20.
3. Відношення максимальної освітленості до середньої повинно бути за норми середньої
   освітленості:

• більше 6 лк............... не більше 3:1;
• від 4 до 6 лк............. не більше 5:1;
• менша 4 лк............... не більше 10:1.

Таблиця 20

С. 26 ДБН В.2.5-28-2006

4.43.  Норми освітлення дозволяється підвищувати в столиці м. Києві, містах-героях, історичних,
курортних і портових містах, а також у найбільших і великих містах:

а)  на 0,2 - 0,4 кд/м² - для освітлювальних установок вулиць, доріг і площ категорії А і Б з
удосконаленими типами покриттів;

б)  до 20 лк - для освітлювальних установок непроїзних частин площ категорії А і Б, площ перед
заводами, головних входів на стадіони та виставки;

в)  до 10 лк - для освітлювальних установок вулиць і доріг категорії Б з перехідними типами
покриттів і головних входів до загальноміських парків.

4.44.У нічний час допускається передбачати зниження рівня зовнішнього освітлення міських
вулиць, доріг і площ при нормованій середній яскравості більше 0,4 кд/м² або середній освіт-­
леності більше 4 лк шляхом відключення не більше половини світильників, виключаючи при цьому
відключення підряд розташованих або без відключення світильників за допомогою регулятора
світлового потоку розрядних ламп високого тиску в установці до рівня не нижче 50 % її нормованого
рівня зовнішнього освітлення.

Допускається з метою одержання додаткової економії електроенергії у вечірній і ранковий темний час доби знижувати регулятором рівень освітлення:

• на 30 % при зменшенні інтенсивності руху до 1/3 максимальної величини;
• на 50 % при зменшенні інтенсивності руху до 1/5 максимальної величини.

На вулицях і дорогах при нормованих величинах середньої яскравості 0,2 кд/м² або середній освітленості 4 лк і менше, на пішохідних містках, автостоянках, пішохідних алеях і дорогах, внут­рішніх, службово-господарських і пожежних проїздах, а також на вулицях і дорогах сільських поселень часткове або повне відключення освітлення в нічний час не допускається.

4.45.  На вулицях, дорогах і транспортних зонах площ категорії А і Б показник осліпленості для
освітлювальних установок не повинен перевищувати 150.

Для освітлювальних установок вулиць і доріг категорії В, а також освітлювальних установок, рівень освітлення яких регламентується нормами горизонтальної і напівциліндричної освітленості, найменша висота розташування світильників за умов обмеження осліпленості повинна прийматися за таблицею 10.

На вулицях категорії А і В установки зовнішнього освітлення усіх видів не повинні створювати на вікнах житлових будинків вертикальну освітленість, яка буде перевищувати:

• 7 лк за норми середньої яскравості проїзної частини 0,4 кд/м²;
• 10 лк за норми 0,6- 1,0 кд/м²;
• 20 лк за норми 1,2-1,6 кд/м².

На вулицях категорії В, на пішохідних вулицях поза громадським центром, на внутрішньо-дворових територіях, а також на будь-яких вулицях, прилеглих до спальних корпусів лікарень і лікувально-курортних закладів, вертикальна освітленість на вікнах квартир житлових будинків та палат спальних корпусів не повинна перевищувати 5 лк.

1. В установках зовнішнього освітлення слід використовувати світильники з розрядними
   джерелами світла високого тиску, в тому числі для установок освітлення вулиць і доріг з транс-­
   портним рухом - переважно з натрієвими лампами високого тиску.
2. Висота розміщення світлових приладів на вулицях, дорогах і площах з трамвайним і
   тролейбусним рухом повинна відповідати чинним нормативним документам на трамвайні і
   тролейбусні колії.
3. Мінімальна висота установлення світильників на парапетах мостів і шляхопроводів не
   обмежується за умови забезпечення захисного кута не менше 10° і виключення можливості доступу
   до ламп без застосування спеціального інструменту.

ДБН В.2.5-28-2006 С. 27

4.49. У транспортних тунелях повинні застосовуватися світильники із захисним кутом не менше 10°. Сила світла світильників в площині, паралельній осі проїзної частини, не повинна перевищувати під кутом 75°; 80°; 85° і 90° відповідно 50, 20, 10 і 0 кд на 1000 лм.

Висота розташування світильників на стінах тунелю повинна бути не менше 4 м.

      4.50. В пішохідних тунелях повинні використовуватися світильники із захисним кутом не менше 15° або з дифузними та призматичними розсіювачами:

• з лампами ДНАТ (ДНАС) потужністю до 110 Вт;
• з лампами ДРІ потужністю 70 Вт;
• з лампами ДРЛ потужністю до 125 Вт;
• з люмінесцентними лампами сумарної потужності до 80 Вт;
• протяжні світловоди з лампами потужністю до 400 Вт.

4.51. На території відкритих ринків і торгових ярмарків середня горизонтальна освітленість площадок, проїздів, проходів між рядами павільйонів, палаток, контейнерів тощо повинна бути не менше 10 лк незалежно від їх категорії та займаної площі.

Відношення вертикальної освітленості до горизонтальної повинно бути не менше 1:2. При цьому вертикальна освітленість визначається в поперечній площині до осі проїзду на висоті 1,5 м, а горизонтальна освітленість - на рівні покриття.

Після закриття ринку або торгового ярмарку допускається знижувати рівень середньої гори­зонтальної освітленості до 4 лк. При цьому мінімальна освітленість не повинна бути менше 2 лк.

4.52. У проектах зовнішнього освітлення необхідно передбачати освітлення під'їздів до про­типожежних вододжерел, якщо вони розташовані на неосвітлених частинах проїздів. Середня

горизонтальна освітленість цих під'їздів повинна бути 2 лк.

4.53. На території автозаправних станцій і автостоянок, прилеглих до вулиць і доріг з транс­портним рухом, світильники розсіяного світла повинні встановлюватися на висоті не менше 3 м при світловому потоці ламп до 6000 лм і не менше 4 м при світловому потоці понад 6000 лм. Для освітлення вказаних об'єктів не допускається застосувати прожектори, які розташовуються на дахах і навісах і спрямовані в бік вулиць або доріг.

4.54. При використанні для освітлення великих площ і транспортних розв'язок, в тому числі і в декількох рівнях опор заввишки 20 м і вище, світлові прилади, що встановлюються на них, повинні Мати максимум сили світла під кутом не більше 65° до вертикалі. Висота світильників над дорожнім покриттям проїзної частини верхнього рівня транспортного перетинання повинна бути не менше 10 м.

4.55.  Над кожним входом у будинок або поряд з ним повинні бути встановлені світильники, які
забезпечують рівні середньої горизонтальної освітленості не менше:

• на площадці основного входу - 6 лк;
• на запасному або технічному вході - 4 лк;
• на пішохідній доріжці завдовжки 4 м біля основного входу в будинок - 4 лк.

Зовнішнє архітектурне освітлення будинків і споруд

1. Зовнішнє архітектурне освітлення повинно забезпечувати у вечірній час добру видимість і
   виразність найбільш важливих об'єктів і підвищувати комфортність світлового середовища міста. Ус­-
   тановки архітектурного освітлення не повинні осліплювати водіїв транспорту і пішоходів.
2. Яскравість фасадів будинків, споруд, монументів і елементів ландшафтної архітектури
   залежно від їх значущості, місця розташування та переважаючих умов їх зорового сприйняття  в місті слід приймати за таблицею 21.

С. 28 ДБН В.2.5-28-2006

1. При проектуванні установок архітектурного освітлення розрахункові коефіцієнти від-­
   бивання поверхні фасадів освітлюваних об'єктів приймаються за даними натурних вимірювань або
   за таблицею 22.
2. При рівномірному заливаючому освітленні фасаду відношення максимальної освітленості
   до мінімальної повинно бути не більше 3:1, а на рельєфних та багатокольорових фасадах - до 5:1. При
   цьому максимальна освітленість повинна створюватись на основних композиційно-пластичних
   елементах.
3. При нерівномірному заливаючому освітленні фасаду відношення максимальної і міні-­
   мальної освітленості у межах освітлюваної зони приймається не менше 10:1 і не більше 3:1, при
   цьому максимальна освітленість створюється на акцентованому світлом елементі.
4. При проектуванні світлових архітектурних ансамблів за таблицею 21 вибирається яскра­-
   вість головного фасаду домінуючого об'єкта. Середня яскравість освітлюваних фасадів співпо-
   рядкованих об'єктів єдиного ансамблю повинна бути, як правило, знижена не менше як на два
   ступеня.

Таблиця 21

ДБН В.2.5-28-2006 С. 29

Таблиця 22

1. Об'ємні монументи, пам'ятники, малі архітектурні форми, що мають всебічний огляд, слід
   освітлювати з двох-трьох сторін з чітко вираженим основним спрямуванням світлового потоку, який
   визначає розрахункову площину, яка композиційно повинна бути зв'язана з головним спрямуванням
   сприйняття об'єкта.
2. В установках архітектурного освітлення слід використовувати розрядні джерела світла.
   При локальному підсвічуванні допустимо використання ламп розжарювання, переважно галогенних,
   а також джерел хроматичного випромінювання або кольорових світлофільтрів.
3. Для освітлення об'єктів, які мають "холодні" кольорові відтінки поверхонь, і зелених
   насаджень слід приймати розрядні джерела світла з кольоровою температурою більше 4000 К. Для
   освітлення об'єктів, які пофарбовані в "теплі" кольори, приймаються джерела світла з кольоровою

  температурою до 3500 К. При освітленні поліхромних об'єктів, особливо декоративно-образотворчих елементів на фасадах (мозаїчні і мальовничі панно та фризи, кахлі, кольорові рельєфи і скульптури, зграфіто тощо), слід приймати джерела білого світла із загальним індексом кольоропередачі R_ане менше 80. При художньо-декоративному освітленні об'єктів ландшафтної архітектури допускається використання джерел кольорового світла.

1. Прилади архітектурного освітлення повинні розташовуватися так, щоб їх вихідні отвори не
   потрапляли в поле центрального зору водіїв і пішоходів на головних напрямках руху або екра-­
   нувалися світлозахисними пристроями.
2. Коефіцієнт запасу при проектуванні установок архітектурного освітлення повинен прий-­
   матися залежно від орієнтування світлового отвору освітлювального приладу, в якому викори-­
   товується джерело світла: при розрядних лампах K_з= 1,5, якщо скло приладу орієнтовано вертикально
   або в нижню напівсферу (в межах кута 90° - 270°) і К_з = 1,7 при орієнтуванні скла у верхню
   напівсферу, при лампах розжарювання відповідно К_з = 1,3 і 1,5.

Вітринне освітлення

4.67.  Середня освітленість у вертикальній площині при загальному освітленні вітрини на висоті
1,5 м від рівня тротуару повинна відповідати таблиці 23. Освітленість акцентованого освітлення
разом із загальним не повинна перевищувати величин, наведених у таблиці 23.

Таблиця 23

С. 30 ДБН В.2.5-28-2006

4.68. При освітленні вітрин слід приймати освітлювальні прилади з розрядними джерелами світла і галогенними лампами розжарюваннями. Джерела світла вибираються з урахуванням вимог до кольоророзрізнення за таблицею 24.

Таблиця 24

4.69.  Освітлювальні прилади повинні бути встановлені так, щоб їх вихідні отвори або відбиті від
виставлених товарів відблиски не потрапляли в центральне поле зору водіїв і пішоходів, які пере­-
бувають на відстані не менше 1 м від скла вітрини.

Рекламне освітлення

1. Рекомендована і найбільш допустима середня яскравість, а також максимально допустима
   яскравість окремих ділянок рекламних панелей і щитів залежно від їх площі і розташування відносно
   очей водіїв наведені в таблиці 25. Максимальна яскравість визначається як габаритна для найбільш
   яскравих ділянок площею (0,2 х 0,2) м як в рекламних панелях, в яких джерела світла розташовані
   всередині в огорожі із світлорозсіюючих матеріалів, так і в рекламних щитах, які освітлюються зовні
   світловими приладами.
2. Рівні сумарного освітлення вікон житлових будинків і палат лікувальних закладів світло-­
   вими приладами архітектурного, рекламного і зовнішнього освітлення не повинні перевищувати
   величину середньої вертикальної освітленості, яка вказана в 4.45.

Таблиця 25

ДБН В.2.5-28-2006 С. 31

Аварійне (безпеки і евакуаційне), охоронне і чергове освітлення

          4.72. Аварійне освітлення поділяється на освітлення безпеки і евакуаційне.

        4.73. Освітлення безпеки слід передбачати у випадках, коли відключення робочого освітлення і пов'язане з цим порушення обслуговування устаткування і механізмів може викликати:

- вибух, пожежу, отруєння людей;

- тривале порушення технологічного процесу;

- порушення роботи таких об'єктів, як електричні станції, вузли радіо- і телевізійних передач

і зв'язку, диспетчерські пункти, насосні установки водопостачання, каналізації і теплофікації,

установки вентиляційні і кондиціонування повітря для виробничих приміщень, в яких

неприпустиме призупинення роботи тощо;

             - порушення режиму дитячих установ незалежно від чисельності присутніх у них дітей.

4.74. Евакуаційне освітлення в приміщеннях або в місцях виконання робіт поза будинками слід передбачати:

-   у місцях, небезпечних для проходу людей;

      - у проходах і на сходах, які використовуються для евакуації людей, при чисельності евакуйо­ваних понад 50 чоловік;

• по основних проходах виробничих приміщень, в яких працює понад 50 чоловік;
• на сходових клітках житлових будинків заввишки 6 поверхів і більше;

          - у виробничих приміщеннях з постійно працюючими в них людьми, де вихід людей із при-

             міщення при аварійному відключенні нормального освітлення пов'язаний з небезпекою

            травмування при продовженні роботи виробничого устаткування;

        - у приміщеннях громадських і допоміжних будинків промислових підприємств, якщо в 

           приміщенні можуть перебувати одночасно понад 100 чоловік;

        - у виробничих приміщеннях без природного світла.

     4.75. Освітлення безпеки повинно створювати на робочих поверхнях у виробничих приміщеннях  і на території підприємств, які потребують обслуговування при відключенні робочого освітлення, найменшу освітленість 5 % , яка нормується для робочого освітлення від загального, але не менше 2 лк в середині приміщення і не менше 1 лк - для територій підприємств. При цьому створюватинайменшу освітленість всередині будинків більше 30 лк при розрядних лампах і більше 10 лк при лампах розжарювання допускається за наявності відповідних обґрунтувань.

Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати найменшу освітленість на підлозі основних проходів (або на землі) і на сходах: у приміщеннях 0,5 лк, на відкритих територіях - 0,2 лк.

Нерівномірність евакуаційного освітлення (відношення максимальної освітленості до мінімальної) за віссю евакуаційних проходів повинна бути не більше 40:1.

Світильники освітлення безпеки в приміщеннях можуть бути використані для евакуаційного освітлення.

4.76.  Для аварійного освітлення (освітлення безпеки і евакуаційного) слід застосовувати:
       а) лампи розжарювання;

б) люмінесцентні лампи - у приміщеннях з мінімальною температурою повітря не менше 5 °С і за умови живлення ламп в усіх режимах напругою не нижче 90 % номінальної; допускається застосування люмінесцентних світильників із спеціальними лампами та схемами їх підключень, щозабезпечують їх нормальну роботу при температурі повітря мінус 15 °С;

в) розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого або швидкого повторного запалювання і як в гарячому стані після короткочасного відключення живильної напруги, так і в холодному стані.

4.77.  В громадських і допоміжних будинках підприємств виходи з приміщень, де можлива
  присутність понад 100 чоловік, а також виходи з виробничих приміщень без природного світла, де

можлива присутність понад 50 чоловік або які мають площу понад 150 м², повинні бути відмічені покажчиками.

С. 32 ДБН В.2.5-28-2006

Покажчики виходів можуть бути:

• світловими, з вбудованими в них джерелами світла, що приєднуються до мережі аварійного
  освітлення;
• світловими, з вбудованими в них джерелами світла і автономними джерелами живлення на
  проміжок роботи не менше 1 год;
• не світловими (без джерел світла) за умови, що позначення виходу (напис, знак тощо) освіт-­
  люється світильниками аварійного освітлення.

При цьому покажчики повинні розташовуватися на відстані не більше 25 м один від одного, а також в місцях повороту коридору. Додатково повинні бути відмічені покажчиками виходи з коридорів і рекреацій, які примикають до вищезгаданих приміщень. Світлові покажчики повинні встановлюватися на висоті не нижче ніж 2 м від підлоги.

4.78.  Освітлювальні прилади аварійного освітлення (безпеки, евакуаційного) допускається пе-­
редбачати такими, що світять та вмикаються одночасно із освітлювальними приладами нормального
освітлення, і які не світять, що вмикаються автоматично при призупиненні живлення нормального
освітлення.

Світильники аварійного освітлення повинні відрізнятися від світильників робочого освітлення спеціально нанесеною буквою А червоного кольору.

4.79.Охоронне освітлення (за відсутності спеціальних технічних засобів охорони) повинно
передбачатися вздовж межі території, яка охороняється в нічний час. Освітленість повинна бути не
менше 0,5 лк на рівні землі в горизонтальній площині або на рівні 0,5 м від землі на одному боці
вертикальної площини, яка перпендикулярна до лінії межі.

При використанні для охорони спеціальних технічних засобів освітленість слід приймати за завданням на проектування охоронного освітлення.

Для охоронного освітлення можуть використовуватися будь-які джерела світла, за винятком випадків, коли охоронне освітлення нормально не горить і автоматично вмикається від дії охоронної сигналізації або інших технічних засобів. У таких випадках повинні використовуватись лампи розжарювання.

1. Галузь застосування величини освітленості, рівномірність та вимоги до якості для чер-­
   гового освітлення не нормується.
   1. Освітлення знаків безпеки виконується відповідно до вимог національних норм.

ДБН В.2.5-28-2006 С. 33

Додаток А  (обов'язковий)

Терміни та визначення понять

Акцентоване освітлення - виділення світлом окремих деталей на менш освітленому фоні.

Бокове природне освітлення - природне освітлення приміщень крізь світлові прорізи у зовнішніх стінах.

 Верхнє природне освітлення - природне освітлення приміщень крізь ліхтарі, світлові прорізи в                                                                                                                                                                             стінах, умісцях перепаду висот будинку.

  Відбивна блискість - характеристика відбивання світлового потоку від робочої поверхні у рямку очей працюючого, що визначає зниження видимості внаслідок надмірного збільшення яскравості робочої поверхні і вуалюючої дії, яка знижує контраст між об'єктом і фоном.

Відносна площа світлових прорізів S_л/S_п; S_о/S_п- відношення площі ліхтарів або вікон до освітлюваної площі підлоги приміщення; виражається у відсотках.

Геометричний коефіцієнт природної освітленості - відношення природної освітленості, яка створюється у точці заданої площини всередині приміщення світлом, яке пройшло крізь неза-повнений світловий проріз і надходить безпосередньо від рівномірно яскравого неба до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості під відкритим повністю небосхилом, при цьому участьпрямого сонячного світла в створенні тієї або іншої освітленості виключається; виражається у відсотках.

Додаткове штучне освітлення - освітлення, яке використовується протягом робочого дня в зонах з недостатнім природним світлом.

Евакуаційне освітлення - освітлення для евакуації людей із приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення.

Еквівалентний розмір об'єкта розрізнення - розмір рівнояскравого кола на рівнояскравому фоні, який має такий самий пороговий контраст, що і об'єкт розрізнення при даній яскравості фону.

Заливаюче освітлення - загальне (рівномірне або нерівномірне) освітлення всього фасаду будинку чи споруди або його основної частини світловими приладами.

Загальне освітлення - освітлення, за якого світильники розміщуються у верхній зоні при­міщення рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або відносно розміщення обладнання (загальне локалізоване освітлення).

Індекс кольоропередачі - міра відповідності зорового сприйняття кольорового об'єкта, який освітлюється дослідним і стандартним джерелом світла за певних умов спостереження.

Кольорова температура Т_с - температура випромінювача Планка (чорного тіла), за якої його випромінювання має ту саму кольоровість, що і випромінювання об'єкта, що розглядається, К.

Кольоропередача — загальне поняття, яке характеризує вплив спектрального складу джерела світла на зорове сприйняття кольорових об'єктів, свідомо або несвідомо порівнюване із сприйняттям тих самих об'єктів, освітлених стандартними джерелами світла.

Комбіноване освітлення - освітлення, за якого до загального освітлення додається місцеве. Комбіноване природне освітлення - поєднання верхнього і бокового природного освітлення.

Контраст об'єкта розрізнення з фоном К - відношення абсолютної величини різниці між яскравістю об'єкта і фону до яскравості фону.

С. 34 ДБН В.2.5-28-2006

Контраст об'єкта розрізнення з фоном є:

• великим - при К більше 0,5 (об'єкт і фон різко відрізняються за яскравістю);
• середнім - при К від 0,2 до 0,5 (об'єкт і фон помітно відрізняються за яскравістю);
• малим - при К менше 0,2 (об'єкт і фон мало відрізняються за яскравістю).

Коефіцієнт природної освітленості (КПО) - відношення природної освітленості, яка ство­рюється в деякій точці заданої площини всередині приміщення світлом неба (безпосереднім або після відбивання), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості, яка створюється світлом повністю відкритого небосхилу; виражається у відсотках.

Коефіцієнт запасу К₃ - розрахунковий коефіцієнт, що враховує зниження КПО і освітленості в процесі експлуатації внаслідок забруднення і старіння світлопрозорих заповнень у світлових прорізах, джерел світла (ламп) і світильників, а також зниження відбиваючих властивостей поверхні приміщення.

Коефіцієнт пульсації освітленості К_п,% - критерій оцінки відносної глибини коливань освіт­леності внаслідок зміни в часі світлового потоку газорозрядних ламп при живленні їх змінним струмом, який виражається формулою

,                                                      (А.1)

де   Е_max,Е_min- відповідно максимальне і мінімальне значення освітленості за період її коливання, лк; Е_сер - середнє значення освітленості за той же період, лк.

Коефіцієнт світлового клімату т - коефіцієнт, який враховує особливості світлового клімату

Локальне освітлення - освітлення частини будинку або споруди, а також окремих архітектурних елементів за відсутності заливаючого освітлення.

Місцеве освітлення - освітлення, додаткове до загального, що створюється світильниками, як концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

Напівциліндрична освітленість - характеристика насиченості світлом простору і тінестворюючого ефекту освітлення для спостерігача, який рухається по вулиці паралельно її осі. Визначається як середня щільність світлового потоку на поверхні вертикально розташованого на поздовжній лінії вулиці на висоті 1,5 м напівциліндра, радіус і висота якого наближаються до нуля. Розрахунок напівциліндричної освітленості виконується інженерним методом.

Нерівномірність природного освітлення - відношення середнього значення до найменшого значення КПО в межах характерного розрізу приміщення.

Об'єкт розрізнення - предмет, що розглядається, окрема його частина або дефект, які треба розрізнити в процесі роботи.

Освітлення безпеки - освітлення для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення.

Охоронне освітлення - освітлення вздовж межі території, що охороняється.

Переносне освітлення - тимчасове місцеве освітлення, яка здійснюється ручними, переносними або переставними світильниками, що включаються через контактні рознімні з'єднання і мають обмежену довжину проводу.

Площа вікон S_B- сумарна площа світлових прорізів (в світлі), які знаходяться в зовнішніх стінах освітлюваного приміщення, м².

Площа ліхтарів Sл- сумарна площа світлових прорізів (в світлі) усіх ліхтарів, які знаходяться і покрівлі над освітлюваним приміщенням або прогоном, м² .

ДБН В.2.5-28-2006 С. 35

        Показник дискомфорту Μ- критерій оцінки дискомфортноїблискості, яка викликає неприємні почуття при нерівномірному розподіленні яскравості в полі зору, який виражається формулою

,                                                                                  (А.3)

де   L_c- яскравість блиского джерела, кд/м²;                                                                                                

          - кутовий розмір блиского джерела, стер;

          - індекс позиції блиского джерела відносно лінії зору;

         L-яскравість адаптації, кд/м².

При проектуванні показник дискомфорту розраховується інженерним методом.

Показник осліпленості Ρ- критерій оцінки сліпучої дії освітлювальної установки, що визна-чається виразом

                                                      Р=(S-1)1000,                                                        (А.4)

    де   S—коефіцієнт осліпленості, що дорівнює відношенню порогових різниць яскравості за наявності і відсутності сліпучих джерел в полі зору.

Природне освітлення - освітлення приміщень світлом неба (прямим або відбитим), яке проходить крізь світлові прорізи в зовнішніх огороджуючих конструкціях.

Робоче освітлення - освітлення, яке забезпечує нормовані освітлювальні умови (освітленість, якість освітлення) в приміщеннях і в місцях виконання робіт поза будинками.

Робоча поверхня - поверхня, на якій виконується робота і нормується або вимірюється ос­вітленість.

Світловий клімат - сукупність умов природного освітлення в тій або іншій місцевості (освіт­леність і кількість освітлення на горизонтальній і різноорієнтованих за сторонами горизонту вертикальних поверхнях, створюваних розсіяним світлом неба і прямим світлом сонця, тривалість сонячного сяйва і альбедо підстилаючої поверхні) за період понад десять років.

Середня освітленість вулиць, доріг і площ - освітленість середньозважена за площею.

Середня яскравість дорожньої поверхні - середньозважена за площею яскравість сухих дорожніх покриттів у напрямку очей спостерігача, який перебуває на осі руху транспорту.

Сельбищна зона - територія для розміщення житлового фонду, громадських будинків і споруд, у тому числі науково-дослідних інститутів та їх комплексів, а також окремих комунальних і промислових об'єктів, які не потребують влаштування санітарно-захисних зон; для влаштування шляхів міського сполучення, вулиць, площ, парків, садів, бульварів і інших місць громадського користування.

Система зустрічного освітлення транспортних тунелів - система освітлення з розташу­ванням, як правило, на стіні або на стелі світильників несиметричного світлорозподілення в площині, паралельній осі проїзної частини, більша частина світлового потоку яких спрямована назустріч руху транспорту.

Система симетричного освітлення транспортних тунелів - система освітлення з розташу­ванням на стіні або на стелі світильників симетричного світлорозподілення в площині, паралельній осі проїзної частини.

Стробоскопічний ефект - явище перекручення зорового сприйняття об'єктів, що обертаються, рухаються або змінюються в мигаючому світлі, яке виникає при збігу кратності частотних характе­ристик руху об'єктів і зміні світлового потоку в часі в освітлювальних установках з газорозрядними джерелами світла, які живляться перемінним струмом.

С. 36 ДБН В.2.5-28-2006

Суміщене освітлення - освітлення, за якого недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Умовна робоча поверхня - умовно прийнята горизонтальна поверхня, розташована на висоті 0,8 м від підлоги.

Фон - поверхня, прилегла безпосередньо до об'єкта розрізнення, на якій він розглядається.

Фон буває:

світлим — при коефіцієнті відбивання поверхні більше 0,4;

середнім - те саме від 0,2 до 0,4;

темним - те саме менше 0,2.

Характерний розріз приміщення - поперечний розріз по середині приміщення, площина якого перпендикулярна до площини засклених світлових прорізів (при боковому освітленні) або до поздовжньої осі прогонів приміщення. До характерного розрізу приміщення повинні попадати ділянки з найбільшою кількістю робочих місць, а також точки робочої зони, найбільш віддалені від світлових прорізів.

Хмарне небо МКО (за визначенням Міжнародної комісії з освітлення - МКО) - небо, яке повністю закрите хмарами і задовольняє умову, за якої відношення його яскравості на висоті θнад горизонтом до яскравості в зеніті дорівнює (1+2 sinθ)/3.

Циліндрична освітленість Е_ц- характеристика насиченості приміщення світлом. Визна­чається як середня щільність світлового потоку на поверхні вертикально розташованого в при­міщенні циліндра, радіус і висота якого наближаються до нуля. Розрахунок циліндричної освіт­леності проводиться інженерним методом.

Червоне відношення - відношення червоного світлового потоку до загального світлового потоку джерела світла, яке виражається у відсотках:

r_ч=,                                        (А.2)  

де φ(λ) - спектральна щільність потоку;

ν(λ) - відносна спектральна чутливість ока людини.

Чергове освітлення - освітлення за відсутності основного робочого процесу.

ДБН В.2.5-28-2006 С. 37

Додаток Б (обов'язковий)

Визначення розряду робіт при відстані від об'єкта розрізнення до очей працюючого

понад 0,5 м

При відстані від об'єкта розрізнення до очей працюючого понад 0,5 м розряд робіт за таблицею слід встановлювати з урахуванням кутового розміру об'єкта розрізнення, визначеного відношенням мінімального розміру об'єкта розрізнення αдо відстані від цього об'єкта до очей працюючого l:

С. 38 ДБН В.2.5-28-2006

   Додаток В

(обов'язковий)

Визначення еквівалентного розміру протяжних об'єктів розрізнення

Для протяжних об'єктів розрізнення, які мають довжину а >2b, де b- ширина об'єкта, розряд зорових робіт визначається за еквівалентним розміром об'єкта. В інших випадках розряд зорових робіт визначається за мінімальним розміром об'єкта розрізнення.

При відстані від ока до об'єкта, меншій 500 мм, еквівалентний розмір визначається за номо­грамою, наведеною на рис. В. 1.

При відстані від ока до об'єкта понад 500 мм еквівалентний розмір визначається за номограмою, наведеною нарис. В.2

Перетворення лінійних розмірів об'єкта розрізнення (в міліметрах) в кутові (в кутових хвилинах) при використанні номограми, наведеної на рис. В.2, здійснюється за формулою

α= 60arctg(x/l),

(В.1)

де    χ- розмір об'єкта, мм;

l- відстань від очей до об'єкта, мм.

Перетворення одержаного за номограмою еквівалентного розміру із кутових розмірів (кутових хвилин) в лінійні (міліметри) здійснюється за формулою

χ = l tg(a / 60).

(В.2)

ДБНВ.2.5-28-2006 С. 39

20

60

80

100

120

140         160          180 α, кут. х

Рисунок В.2 - Номограма для визначення еквівален

Додаток Г (обов'язковий)

Таблиця Г.2 - Групи твердості світлотехнічних матеріалів

Додаток Е (рекомендований)

Джерела світла для виробничих приміщень

Таблиця Е. 1 - Джерела світла при системі загального освітлення

Таблиця Ε.2 - Джерела світла при системі комбінованого освітлення

Характеристика зорової роботи за вимогами до кольоророзрізнення

Освітленість

при системі

комбінованого

освітлення, лк

Мінімальний індекс

кольоропередачі джерел

світла, R_а

загального     місцевого

Діапазон кольорової

температури джерел

світла Т_с ,°К

загального     місцевого  

Зразкові типи джерел світла для освітлення

Контроль кольору з дуже високими вимогами до кольоророзрізнення (контроль готової продукції на швейних фабриках, тканин на текстильних фабриках, сортування шкіри, підбір фарб для кольорового друку тощо)

150 і більше

85

90

5000 - 6000

5000 - 6000

ЛБЦТ, (ЛДЦ)

ЛДЦ,

ЛДЦУФ,

(ЛХЕ)

Порівнювання кольорів з високими вимогами до кольоророзрізнення (ткацтво, швейне підприємство, кольоровий друк тощо)

Розрізнення кольорових об'єктів при невисоких вимогах до кольоророзрізнення (складання радіоапаратури, прядіння, намотування дротів тощо)

Вимоги до кольоророзрізнення відсутні (механічна обробка металів, пластмас, складання машин і інструментів тощо)

150 і більше

500

300,400

150,200

500

300, 400 150,200

50

50 40 35

50 35 25

85

50 50 50

50 50 50

3500 - 5000

3500 - 5500

3200 - 5000

3000 - 4500

3500 - 6000

3200 - 5000

2400 - 4500

3500 - 6000

3500 - 5500

3500 - 5000

3500 - 5000

2800 - 5500

2800 - 5000

2800 - 4500

ЛБ, (ЛХБ), МГЛ

ЛБ, (ЛХБ), МГЛ, НЛВД+МГЛ

ЛБ, (ЛХБ), МГЛ, (ДРЛ), НЛВД+МГЛ

ЛБ, (ЛХБ), НЛВД+МГЛ, МГЛ, (ДРЛ)

ЛБ, (ЛХБ), МГЛ, НЛВД+МГЛ

ЛБ, (ЛХБ), МГЛ, (ДРЛ), НЛВД+МГЛ

ЛБ, (ЛХБ), НЛВД, МГЛ, (ДРЛ)

ЛБЦТ, ЛДЦ, ЛДЦУФ

ЛБ, (ЛХБ)

ЛБ, (ЛХБ)

ЛБ, (ЛХБ)

ЛБ, (ЛХБ) ЛБ, (ЛХБ) ЛБ, (ЛХБ)

Примітка 1. Застосування ламп НЛВД допускається для робіт розрядів VI- VIII.

Примітка 2. Для приміщень без природного світла при роботі з невисокими вимогами до кольоророзрізнення зазначений в таблицях діапазон кольорових температур слід обмежити 3500 - 5000 К при рівнях освітленості більше 300 лк.

Примітка 3. Люмінесцентні лампи ЛДЦ УФ мають в ультрафіолетовій області спектра склад випромінювання, близький до природного, що важливо при контролі тканин, паперу, виготовлених з оптичним відбілювачем.

Примітка 4. В дужках у таблицях зазначені енергетично менш ефективні джерела світла.

Додаток Ж (рекомендований)

Додаток И (рекомендований)

Таблиця И.1 - Нормовані показники освітлення загальнопромислових приміщень і споруд

Продовження табл. И. 1

Продовження табл. И. 1

Продовження табл. И. 1