ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ

УКРАЇНИ

РЕЗЕРВУАРИ

ВЕРТИКАЛЬНІ СТАЛЕВІ

ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ

НАФТИ І НАФТОПРОДУКТІВ

З ТИСКОМ НАСИЧЕНИХ ПАРІВ

НЕ ВИЩЕ 93,3 кПа

ВБН В.2.2-58.2-94

Видання офіційне

Державний Комітет України по нафті і газу

(Держкомнафтогаз)

КИЇВ 1994

Відомчі будівельні норми України "Резервуари вертикальні сталевідля зберігання нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа ВБНВ.2.2-58.2-94

Розроблені:                           ATІнститут транспорту нафти

(Південдіпронафтопровід) - ведучий:

Г.О.Цвігун - відповідальний виконавець,

А.О.Орловська, Ю.Н.Кришталь,

Б.М.Медник, І.М. Рувінський, Г.Й. Журомський, Є.Й.Пирогов, Ф.А.Тіханов, А.М. Ханін, В.І.Картер'єв,

Л.Г.Андрійченко, О.М. Коваленко, Д.Л.Панченко,

Т.В.Гайдай, М.Ю.Євдасіна

за участю В.В.Первушина (УКРНАФТОПРОДУКТ),

к.т.н. B.П. Сучкова, С.А.Шваркова, А.Н.Шваркова,

(ВИПТШ МВС РФ), к.т.н. В.П.Лісафина (ІНГ України)

д.т.н. С.Н. Клепікова, к.т.н. В.Г. Абросимова (НДІСК). УКРНДІпроектстальконструкція (УкрНДІПСК)

співвиконавець:

Є.О. Роговець - відповідальний виконавець,

М.М. Маньшин, T.I. Пилипчук (розділи -З, 4, 5.1, 11)

Внесені і підготовлені

до затвердження:              Українським об'єднанням по поставках нафти і

                                                   нафтопродуктів "Укрнафтопродукт"

Затверджені:                       Наказом Держкомнафтогазу України

                                              від 4.08.1994р. №286

                                              та введені в дію з 1 жовтня 1994 року

З введенням в дію ВБН В.2.2-58.2-94 втрачають силу на території Українислідуючі нормативні документи:

розділ 6 СНиП 2.09.03-85 та розділи 1 та 4 "Правил технической эксплуатации резервуаров",  затверджених Держкомнафтопродуктом СРСР 26.12.1986р.- в частині вимог до вертикальних сталевих резервуарів для нафти і нафтопродуктів;

СНиП 3.03.01-87 і СНиП III-18-75 - в частині вимог до допустимих відхилень при виготовлені та монтажі будівельних металоконструкцій резервуарів.

Узгоджені:

Мінбудархітектури України

ГУПО МВС України

Мінприроди України

МОЗ України

Держкомнаглядохоронпраці України

лист №8/135

лист №12/6/685

лист №18-3/11-120

лист №5.02.12/716

лист №13-6/1410

від 15.07.94

від 6.07.94

від14.07.94

від18.07.94

від 7.07.94

ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Предметом даних норм є єдині комплексні вимоги (далі - норми), що пред'я-вляються до вертикальних сталевих циліндричних резервуарів для зберігання нафти і нафтопродуктів (далі - резервуари) під надмірним тиском близьким до атмосферного і номінальним об'ємом від 100 до 50 000 м³ включно.

Дані норми поширюються на резервуари (типові або індивідуальні, що відрізняються від типових за температурою зберігання і густиною рідин, що зберігаються), призначені для слідуючих умов експлуатації:

призначення

розміщення резервуарів

вид рідин, що зберігаються

густина нафти

(нафтопродуктів),

що зберігаються

максимальна температура нафти (нафтопродуктів),

що зберігаються

внутрішній надмірний

тиск

вакуум

кліматична зона будівництва

сейсмічність району будівництва

-        прийом, зберігання, видача, облік (кількісний і якісний) нафти і нафтопродуктів, а також відстій води і механічних домішок, змішування нафти і нафтопродуктів та інших технологічних процесів транспорту і зберігання;

-        наземне;

-        нафта і нафтопродукти з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа (пр.700 мм.рт.ст) при температурі 20°С;

-        до 1,015 т/м³ вкл.

-        до 90 °С включно;

-        до 2 кПа (200 мм.вод.ст.) включно;

-        не менше 0,2 кПа (20 мм.вод.ст.);

-        південна (нижче 50°п.ш.),

      середня (від 50°п.ш. до 60°п.ш.);

-        до 9 балів

Проектування реконструкції, посилення та ремонту резервуарів повинно виконуватись з урахуванням вимог даних норм.

Дані норми обов'язкові для застосування при проектуванні резервуарів, що споруджуються на території України, всіма організаціями незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності.

C.2 ВБН В.2.258.2-94

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Терміни і визначення, ще використовуютьсяуданих нормах, в обов'язковому додатку 1.

1.2 При проектуванні резервуарів слід забезпечувати:

а) заданий технологічний режим експлуатації;

б) надійність, міцність і стійкість елементів будівельних металоконструкцій і споруди в цілому під час монтажу і експлуатації;

в) охорону праці, техніку безпеки та пожежну безпеку при монтажі і експлуатації;

г) дотримання вимог по охороні навколишнього природногоceредовища, приймаючи міри по максимальному скороченню втрат нафти і нафтопродуктів, що зберігаються, а також виключенню витоків рідини з резервуарів.

д) належний науково-технічний рівень та якість будівництва.

Проектування резервуарів в усіх його частинах повинне виконуватись у повній відповідності до даних норм. Загальні вимоги до проектування будівельних металоконструкцій приведені в розділі 3, конструктивні вимоги, включаючи вимоги до сейсмостійких конструкцій резервуарів приведені у розділі 4.

Загальні положення по охороні праці і пожежній безпеці, включаючи захист від блискавки, приведені в розділі 9, заходи по охороні навколишнього і природного середовища від забруднення - у розділі 10, а основні положення по забезпеченню надійності резервуарів в експлуатації - у розділі 12 даних норм.

1.3 Технічне завдання на розробку резервуарів визначає необхідні поняття на всіх етапах створення резервуару (проектування, виготовлення, транспортування, монтаж, контроль, випробування і прийом, паспортизація). Основні положення розробки повинні відповідати вимогамГОСТ15.901-91.

Склад технічного завдання на проектування слід приймати у відповіді обов'язковим додатком 10.

1.4 Інженерні дослідження для будівництва повинні містити дані необхідні для вибору типу основи і фундаментів з врахуванням прогнозу можливої зміни (в процесі будівництва і експлуатації) інженерно-геологічних і гідрологічних умов площадки будівництва, а також виду та інженерних заходів по її освоєнню.

Відомості, які повинні містити матеріали інженерно-геологічних досліджень, представлені у розділі 6.

В районах з складними інженерно-геологічними умовами - при наявності грунтів з особливими якостями (посадочні, набухаючі та ін.) або можливості розвитку небезпечних геологічних процесів (карст, оповзень і т.д.), а також на підроблюваних територіях,- інженерні дослідження повинні виконувати спеціалізованими організаціями.

1.5 При проектуванні резервуарів для будівництва в районах з складними інженерно – геологічними умовами  необхідно дотримуватись вимог СНиП 2.02.01-83, які пред'являються до основ і фундаментів.

Розміщення резервуарів у зоні активного карста не допускається.Схематичні карти України з нанесенням кліматичних зон будівництва і складних інженерно-геологічних умов (по землетрусах, поширенню карстів та осіданні поверхні над підробленими гірськими виробками) представлені у довідковому додатку 11.1 та 11.2.

ВБН B.2.2-58.2-94 С.3

Районування на основі природно-географічних та інженерно-будівельних умов (повизначенню оповзневих, осідних і селенебезпечних територій) прийма­ється по рекомендованому додатку 1.2 ДБН 360-92*.

1.6 Класифікація нафти і нафтопродуктів по температурі спалаху, улаштування резервуарних парків, взаємне їх розташування, забезпечення системами протипожежного захисту та загальні вимоги по охороні навколишнього природного середовища, включаючи системи контролю за викидами шкідливих речовин, повинні відповідати вимогам ВБН В.2.2-58.1-94.

1.7 Дані норми передбачають виконання вимог слідуючих нормативних документів у частині визначення і проектування (якщо вимоги до них не визначені даними нормами):

СНиП 2.01.01-82 - в частині будівельної кліматології і геофізики;

СНиП 2.01.07-85 - в частині навантажень та впливів (дії);

СНиП 2.02.01-83 - в частина проектування основ і фундаментів в особливих

                                                   інженерно-геологічних умовах;

СНиП 2.03.11-85 - в частині захисту будівельних металоконструкцій від

                                 корозії;

СНиП П-23-81* - в частині розрахунку будівельних металоконструкцій;

СНиП 2.04.14-88  - в частині матеріалів по теплоізоляції резервуарів;

ДБН 360-92*        - при розміщенні резервуарів;

СНиП II-7-81       - в частині будівництва у сейсмічних районах.

У випадку, якщо норми у вказаних документах по одних і тих самих позиціях відрізняються від даних норм, за основу приймаються вимоги даних норм.

Посилання на вимоги нормативних документів, які слід враховувати по вузьких спеціалізованих питаннях, приводяться у відповідних розділах і підрозділах документу.

Перелік нормативних документів, що використовуються при проектуванні резервуарів, приведений у довідковому додатку 12.

2 ОСНОВНІ ТИПИ І ПАРАМЕТРИ РЕЗЕРВУАРІВ

2 1 За конструктивними особливостямиприпроектуванні слід приймати резервуари таких типів:

з плаваючою нокрівлею (позначення ПП);

з стаціонарною покрівлею (з понтоном і без понтона);

в подальшому резервуари зі стаціонарною покрівлею без понтона будуть іменуватись як резервуари зі стаціонарною покрівлею (позначенняСП), а резервуари зі стаціонарною покрівлею з понтонам - як резервуари з понтоном (позначення СПП).                          

2.2 Основні розміри і номінальні об'єми резервуарів по типах резервуарів, що приймаються (ПП,СПі СПП), представлені у рекомендованому додатку 2.

2.3 Типи резервуарів приймаються в залежності від класифікації нафти і нафтопродуктів по температурі спалаху і тиску насичених парів при температурі зберігання:

а) для ЛЗР і тиску насичених парів понад 26.6 кПа (200мм рт.ст.) до 93.3 кПа (700мм рт.ст.) притемпературі зберігання, в залежності від умов експуатації:

C.4 ВБН В.2.2-58.2-94

резервуари з плаваючою покрівлею або понтоном

резервуари з стаціонарною покрівлею, обладнанні газовою обв'язкою, установкою уловлювання легких фракцій (УЛФ).

Зберігання авіаційних бензинів і палив для реактивних двигунів в резервуарах з плаваючою покрівлею не допускається;

б) для ЛЗР і тиску насичених парів менше 26.6 кПа (200 мм рт.ст.) температурі зберігання, а також для ГР - резервуари зі стаціонарною покрівлею без газової обв'язки.

Рекомендовані типи резервуарів у залежності від нафти і нафтопродуктів, що зберігаються, приведені в таблиці 1.

Таблиця 1

2.4 Вибір типу резервуару виконується в залежності від умов експлуації поВБН В.2.2-58.1-94 і нормах технологічного проектування відповіднихпідприємств, затверджених у встановленому порядку.

2.5 Резервуари ПП повинні проектуватись для умов зберігання нафти і нафтопродуктів з температурою не вище 40°С.

З ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ       МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ РЕЗЕРВУАРІВ

3.1 Будівельні металоконструкції резервуарів за ступенем відповідальності поділяються на такі класи:

а) клас І - для резервуарів номінальним об'ємом 10000 м³ і більше;

б) клас II - для резервуарів номінальним об'ємом до 10000 м³.

Проектування будівельних металоконструкцій резервуарів виконується, виходячи з забезпечення умов, наведе них у пункті 1.2 загальних положень норм.

Номінальні об'єми резервуарів наведені у рекомендованому додатку 2.

ВБН В.2.2-58.2-94 C.5

3.2Законструктивними особливостями прийняті резервуари типівСП, СПП і ПП у відповідності до п.2. даних норм.

3.3 За методами виготовлення будівельних металококструкцій резервуари поділяються на такі основні види:

а) резервуари, монтажні листові елементи яких виготовляються у вигляді рулонованих заготовок;

б) резервуари, монтажні листові елементи яких виготовляються у вигляді укрупнених блоків;

в) резервуари, монтажні листові елементи яких виготовляються у вигляді окремих листів.

Під час проектування  рулонованих конструкцій належить виходити з максимальної маси та габаритів рулонів, визначених умовами перевезення та узгоджених з заводом-виготовлювачем.

3.4 За засобами монтажу будівельних металоконструкцій резервуари поділяються на такі види:

а) резервуари, листові конструкції яких збираються з рулонованих загото­вок;

б) резервуари, листові конструкції яких збираються з укрупнених блоків;

в) резервуари, листові конструкції яких збираються з окремих листів (по-листове збирання);

г) резервуари, листові конструкції яких збираються комбінованим засобом.

Матеріали конструкцій та з'єднань

3.5 Для будівельних металоконструкцій резервуарів повинен використову­ватися прокат для сталевих конструкцій заГОСТ27772-88.

Вибір марок сталей належить проводити у відповідності з рекомендованим додатком 3 з урахуванням таких факторів:

а) ступеня відповідальності резервуару;

б) кліматичного району будівництва (розрахункової температури);

в) виду конструктивних елементів.

Припустимо   використання   матеріалів   за   нормативно-технічними документами, що не вказані в пункті, при цьому механічні властивості та хімічний склад застосованих матеріалів повинні відповідати вимогамГОСТ 27772-88.

3.6 Кліматичні райони будівництва встановлюються у відповідності до ДБН 360-92*. Розрахункова температура відповідає температурі зовнішнього повітря відповідного району, за яку приймається середня температура найбільш холодної п'ятиденки згідно з СНиП 2.01.01-82.

3.7 Площинність листового прокату повинна відповідати таким вимогам ГОСТ 19903-74*;

а) для листів товщиною (тут і далі за текстом приймаються номінальні значення товщин) 4....5мм- площинності;

б) для листів товщиною 6ммі більше - особливо високоїплощинності.

Вид площинності обумовлюється в замовленні.

3.8 Листи товщиною 9ммі більше повинні застосовуватися з гарантією су­цільності після ультразвукового контролю заГОСТ22727-88.

Класи суцільності встановлюються в залежності від класу відповідальності будівельних конструкцій резервуарів:

І класу відповідальності   - 0;

II класу відповідальності  - 1.

C.6 ВБН В.2.2-58.2-94

Клас суцільності обумовлюється у замовленні.

Непідконтрольні зони листів не повинні перевищувати:

біля повздовжньної кромки       -   5 мм;

біля поперечної кромки              - 10 мм.

3.9 Труби, що застосовуються при спорудженні будівельних металоконструкцій резервуарів, рекомендується використовувати заГОСТ8732-78* ГОСТ 10704-76*.

Вибір марок сталей труб належить проводити з урахуванням факторів, позначених в п.3.5. При цьому механічні властивості використованих марок сталі повинні бути  не нижче властивостей,   забезпечених   застосуванням матеріалів, приведених у рекомендованому додатку 3.

3.10  Матеріал фланців та закріплювальних   виробів  (болтів ГОСТ7798-70* та гайок заГОСТ 5915-70*) для люків та патрубків повинен відповідатиГОСТ 12820-80*.

Вибір  марок сталей для фундаментних болтів належить проводити за ГОСТ 24379.0-80*, а їх конструкцію та розміри приймати заГОСТ24379.1-80

Гайки для фундаментних болтів належить застосовувати:

а) для болтів діаметром до або рівним 48мм   - заГОСТ5915-70*;

б) для болтів діаметром понад 48мм                 - заГОСТ10605-72*.

Гайки повинні відповідати вимогамГОСТ 1759-87*.

Допускається застосовувати гайки з марок сталей, застосованих до болтів.

3.11 Для зварювання будівельних металоконструкцій резервуарів повинні використовуватися зварювальні матеріали, відповідні застосованим   маркам сталі. При тому механічні властивості металу шва, виконаного з застосуванням, повинні бути не нижче якостей, забезпечених  застосувати марок сталей згідно з цим розділом.

Вибір марок і типів матеріалів для зварювання належить проводити у згоді з рекомендованим додатком 3 з урахуванням факторів, згаданих у п.3.5.

Загальні положення по розрахунку

Принципи розрахунку металлоконструкцій резервуарів

3.12 Розрахунок будівельних металоконструкцій резервуарів необхідно вести за методом граничних станів першої та другої групи,  що визначені ГОСТ 27751-88(СТСЭВ384-87).

Граничні стани конструкцій резервуарів визначаються:

а) перший граничний стан - за несучою здатністю (міцністю, стійкістю або витривалістю матеріалу), по досягненні якого конструкція втрачає здібність до опору зовнішнім впливам або отримує неприпустимі остаточні зміни своєї форми;

в) другий граничний стан - за  розвитком надмірних деформацій від статичних або циклічних навантажень, по досягнені якого в конструкції,що зберігає міцність та стійкість, з'являються неприпустимі деформації.

Допускається застосування альтернативних методів розрахунку, що забезпечують міцність та стійкість будівельних металоконструкцій резервуарівне нижче встановлених розрахунковими положеннями даного розділу.

Під час розрахунку металоконструкцій резервуарів необхідновраховувати зусилля, що виникають в конструкції під час її взаємодії з основою.

ВБН В.2.2-58.2-94 С.7

Розрахунокові характеристики матеріалів конструкцій та з'єднань

3.13 Розрахунковий опір прокату та труб розтягу, стиску та вигину (що визначається за межею текучості)R_увизначається за формулою:

R_у= R_yn/γ_m,                                                                 (1)

де      R_у- розрахунковий опір сталі розтягу, стиску, вигину, що визначається за межею текучості, кгс/см²;

R_yn- межа текучості сталі, що визначена у відповідності доп.3.14, кгс/см²;

γ_m- коефіцієнт надійності щодо матеріалу, визначений у відповідності до п.3.15.

3.14 Значення межі текучості сталі R_ynналежить приймати таким, що дорівнює мінімальному значенню, вказаному у державних стандартах та технічних умовах до сталі.

Зміна значення межі текучості сталі під час експлуатації резервуару в умо­вах підвищених температур належить враховувати у відповідності до таблиці 9 ГОСТ 14249-89.

3.15Значениякоефіцієнтів надійності щодо матеріалу прокату та труб γ_nналежить приймати по таблиці 2  СНиП ІІ-23-81*.

3.16 Розрахункові опори прокату та труб зсувуR_Sвизначається за формулою:

R_S= 0,58 R_yn/γ_m,                                                       (2)

де    r_S- розрахунковий опір сталі зсуву, кгс/см².

3.17 Розрахункові опори зварюваних з'єднань для різних типів з'єднань та напружених станів належить визначати за формулами, наведеними в таблиці 2 даного розділу.

3.18 Значення нормативного опору металу шва за тимчасовим опором R_wunналежить приймати:

а) для швів, що виконуються ручним зварюванням - дорівними значенням тимчасового опору металу шва, що доведені уГОСТ9467-75*;

б) для швів, що виконуються автоматичним зварюванням - за таблицею 4* СНиП ІІ-23-81*.

3.19 Значення коефіцієнта надійности за матеріалом кутового шваγ_wmналежить приймати рівними:

а) при значеннях R_wunне більше, ніж 490 МПа (5000 кгс/см²) - 1,25;

б) при наченнях R_wun  рівних 590 МПа(6000кгс/см²) та понад - 1,35.

C.8ВБН В.2.2-58.2-94

Таблиця 2

3.20 Значення тимчасового опору сталі розривуR_unналежить приймати рівним мінімальномузначеннювказаному у державних стандартах та технічних умовах на сталь за пунктом 3.5.

Змінизначення тимчасового опору сталі розриву під час експлуатаціїрезервуару вумовахпідвищених температур (вище 20°С)належить облічувати у відповідності з таблицею 10 поГОСТ14249-89.

3.21 Розрахункові опори стикових з'єднань елементів з сталей з різними нормативними опорами належить приймати як для стикових з'єднань із сталі з меншим значенням нормативного опору.

3.22 Розрахунковий опір розтягу болтівR_baналежить визначати за формулою

R_ba= 0,5R_un,                                                        (3)

де R_ba- розрахунковий опір розтягу фундаментних болтів.

ВБН B.2.2-58.294С.9

Облік умов роботи елементів конструкцій

3.23. Під час розрахунку елементів конструкцій резервуарів належить враховувати коефіцієнти умов роботи γ_с, що приймаються за таблицею 3.

Таблиця 3

Навантаження на конструкції резервуарів

3.24 В залежності від тривалості дії навантаження належить розрізняти постійні та тимчасові (тривалі, короткочасні, особливі) навантаження.

3.25 До постійних навантажень належить відносити власну вагу елементів будівельних металоконструкцій резервуарів.

Зусилля, що зберігаються в конструкціях від попереднього напруження, на­лежить враховувати у розрахунках, як зусилля від постійних навантажень.

3.26 До тривалих навантажень належить відносити:

а) гідростатичний тиск продукту, що зберігається, або води, що заповнює резервуар під час випробувань;

б) внутрішній надмірний тиск у газовому просторі, що виникає при малих та великих "диханнях";

в) розрідження повітря (вакуум), що виникає під час спорожнення резер­вуару;

C.10 ВБН B.2.2-58.2-94

г)вага стаціонарного устаткування: приладів і апаратів, технологічне обладнання та пристроїв, трубопроводів з арматурою, опорними частинами та ізоляцією, а також вага рідин, що заповнює обладнання;

д) вага відкладеного виробничого пилу;

е) снігові навантаження із зниженням нормативного значення, що визначаються множенням повного нормативного значення у відповідності з вимогами СНиП2.01.07-85 та коефіцієнт 0,3;

ж) впливи, обумовлені деформаціями основи, що не супроводжуютьсядокоріннимизмінами структури грунту.

Як розрахункові значення впливу приймаються граничні значення нормованих величин осідання і величин, які визначаються через осідання, у відповідності з вимогами розділу 6 дійсних норм.

3.27 Навантаження, що з'являються під час виготовлення, зберігання транспортування елементів конструкцій, а також під час спорудження резервуарів, належить враховувати у розрахунках як короткочасні навантаження.

До короткочасних навантажень належить відносити:

а) снігові навантаження з повним нормативним значенням;

б) вітрові навантаження;

в) вага людей, ремонтних матеріалів та інструментів у зонах обслуговування та ремонту обладнання (сходи, перехідні площадки та площа обслуговування обладнання).

3.28 До особливих навантажень належить відносити:

а) сейсмічні впливи;

б) аварійні навантаженим, викликані різкими порушеннями технологічного процесу, тимчасовою зіпсованістю або поломкою обладнання (внутрішній надмір- ний тиск, розрідження повітря - вакуум, температурні впливи та ін.);

в) впливи, що обумовлені деформаціями основи, супроводжувані докорін- ними змінами структури грунту (при змочуванні осідних грунтів) або осіданням його у районах гірських виробок та у карстових грунтах.

3.29 При розрахунку конструкцій резервуарів за першим та другим граничним ставом належить враховувати найбільш несприятливі комбінації навантажень або відповідні їм зусилля.

Ці комбінації встановлюються під час аналізу реальних варіантів одночасної дії різних навантажень щодо розглянутої стадіі роботи конструкції резервуару з урахуванням можливості появи різних схем прикладання тимчасових вантажень або при відсутності деяких з навантажень.

3.30 У залежності від врахованого складу навантажень належить розрізняти:

а) основні комбінації навантажень, що складаються з постійних, тривалих та короткочасних;

б) особливі комбінаціїнавантажень,що складаються з постійних, тривалих, короткочасних та одного з особливих навантажень.

3.31 Розрахункові значення тимчасових навантажень належить множити на коефіцієнти комбінацій (Ψ₁ і Ψ₂), що дорівнюють:

припостійних та не менше двох тимчасових навантаженнях

Ψ₁ = 0,95 - в основних та особливих комбінаціях для тривалих

навантажень;

Ψ₂= 0,9 - в основних комбінаціях для короткочасних навантажень;

Ψ₃ = 0,8- в особливих комбінаціях для короткочасних навантажень, при цьому особливе навантаження належить приймати без зниження.

ВБН В.2.2-58.2-94 С.11

Припостійних таодномутимчасовому навантаженні (тривалому або короткочасному), коефіцієнти Ψ₁  іΨ₂ вводити не слід.

Примітка.В основних комбінаціях при врахуванні трьох та більше корот­кочасних навантажень їх розрахункові значення припустимо множити на кое-фіцієнтΨ₂,що приймається для першого (за ступенем впливу) короткочасного навантаження - 1,0; для другого - 0,8; для решти - 0,6.

3.32 Нормативні значення навантажень належить визначати:

Власну вагу елементів будівельних металоконструкцій - за проектними роз­мірами та питомою вагою матеріалів з урахуванням їх вологості в умовах зведення та експлуатації резервуарів.

Нормативне значення гідростатичного тиску, внутрішнього надмірного тиску, розрідження повітря  (вакуум), ваги стаціонарного обладнання, ваги відкладеного виробничого пилу та аварійних навантажень - встановлюється на основі технологічних рішень.

Нормативне значення рівномірно розподіленого навантаження сходів, перехідних площадок та площадки обслуговування обладнання від ваги людей, ремонтних   матеріалів та інструментів приймається не менше, ніж 1,5 кПа (150 кгс/м²).

Несучі елементи сходів та площадок повинні бути перевірені на зосереджене вертикальне навантаження не менше, ніж 1,5 кН (150 кгс), прикла­дене до елемента у несприятливому положенні на квадратній площадці зі сторо­нами не більше 10см (привідсутності інших тимчасових навантажень).

Нормативне значення горизонтального зосередженого навантаження на поручні сходів та площадок належить приймати не менше 0,3 кН (30 кгс), у будь-якому місці по довжині поручня.

Нормативне значення ваги снігового покриву на 1 м² горизонтальної поверхні землі, а також нормативне значення вітрового тиску приймається у відповідності з вимогами СНиП 2.01.07-85.

3.33 Під час розрахунку стінки резервуару на стійкість нормативне зна­чення умовного вітрового навантаження, що приймається рівномірно розподіле­ним по колу, належить рахувати за формулою:

W_m^ум= 0,5W_oKC_e1γ_f,                                                  (4)

деW_m^ум- умовне вітрове навантаження;

       W_о- нормативне значення вітрового тиску, що визначений у відповідності з розділом 6 СНиП 2.01.07-85;

К- коефіцієнт, що враховує зміну вітрового тиску за висотою і визначений у відповідності з розділом 6 СНиП 2.01.07-85;

       С_е1 -  аеродинамічний коефіцієнт, що визначений у відповідності із схемою 12,б додатку 4 СНиП 2.01.07-85. При цьому належить приймати кут β= 0°;

       γ_f    - коефіцієнт надійності за навантаженням, що визначається у відподності з п.14 обов'язковому додатку 4 даних норм.

3.34 Коефіцієнти надійності за навантаженнямγ_fдля навантажень, що приведені в п.3.32 визначаються за обов'язковим додатком 4 , даних норм.

3.35 Визначення навантажень від сейсмічних впливів належить проводити у відповідності з вимогами СНиП ІІ-7-81* .

3.36 У необхідних випадках, що встановлюються у залежності від умов зведення та експлуатації резервуарів, належить враховувати інші

C.12 ВБН В.2.2-58.2-94

навантаження, не включені в дані вимоги (наприклад, спеціальні технологічні навантаження), але обумовлені у технічному завданні.

Розрахунок елементів конструкцій на міцність та стійкість

3.37 Розрахунок на міцність та стійкість несучих елементів будівельних металоконструкцій та їх з'єднань належить виконувати у відповідності з СНиП ІІ-23-81* з урахуванням дійсних вимог.

3.38 Розрахунок стінок резервуарів на міцність, які знаходяться у безмоментному напруженому стані, належить виконувати за формулою:

t=N/ γ_сR_wy+ C₁+ C₂                                                  (5)

деt- розрахункова товщина розрахованого поясу стінки;

    N - розрахункове кільцеве розтягуюче зусилля в стінці від внутрішніх горизонтальних навантажень;

    γ_c- коефіцієнт умов роботи стінки резервуару при розрахунках на міцність, що    приймається за таблицею 3 даного розділу;

    R_wy-розрахунковий опір стикових зварюваних сполучень, що визначається таблицею 2 даного розділу;

    С₁- припуск на корозію, що приймається за технічним завданням;

    С₂ - мінусове граничне відхилення товщини сталі, що приймається за відповідними нормативно-технічними документами на прокат.

При розрахунку стінок резервуарів на міцність рівень наливу рідини приймається:

а) для резервуарів типуСП                   - на всю висоту стінки;

б) для резервуарів типу СПП та ПП    - в залежності від верхнього

                                                                       положення понтону або плаваючої

                                                                       покрівлі.

Примітка: Розрахункова товщина кожного поясу стінки визначається  в межах найбільших кільцевих напружень, що містяться від низу розрахованого поясу на відстані:

де  r- радіус вертикальної нейтральної осі перетину розрахованого поясу стінки.

3.39 Стійкість стінки перевіряється   при   порожньому резервуарі на сумісний вплив меридіонального (осьового) стиску паралельно до утворюючої та кільцевого стиску від зовнішнього рівномірного тиску нормального до бічної поверхні за формулою:

                                                  (7)

де  σ₁ -  меридіональне напруження, що визначається за мінімальною номінальною товщиною стінки;

σ_сr1- критичне меридіональне напруження, що визначається за вкмогамг СПиП П-23-81*;

 σ₂- кільцеве напруження, що визначається за середньоарифметичною мінімальною товщиною стінки;

ВБН B.2.2-58.2-94 C.13

  σ_cr2- критичне кільцеве напруження, що визначається за вимогами СНиП ІІ-23-81*;

γ_с   -  коефіцієнт умов роботи стінки резервуару під час розрахунку на стійкість.

Розрахунок на стійкість стінок, що збираються з рулонованих заготівок, необхідно вести на всю висоту, без урахування проміжних кілець жорсткості, що встановлються для формоутворення стінки під час проведення монтажу.

3.40 При визначенні критичного напруження для стінки на меридіональний (осьовий) стиск значення коефіцієнтівСналежить приймати за таблицею 4 у залежності від відношення r / min, деt_min-мінімальнаноминальнатовщинастінки.

Таблиця 4

3.41. Вузол з'єднання стінки і днища розраховується на міцність з урахуванням крайового ефекту.

3.42 При проектуванні стаціонарних покрівель резервуарів, окрім розра­хунків конструкцій та їх елементів на експлуатаційні навантаження, повинні бути проведені розрахунки на такі зусилля, що виникають у процесі монтажу:

           а) два самовесучих конічних, щитових та щитових купольних покрівель відвласноїваги конструкції та снігового навантаження не більш ніж 0,1кПа (10 кгс/м²);

б) для каркасних конічних та каркаснихкупольнихпокрівель - від власної ваги конструкцій.

Вимоги до конструктивних рішень покрівель різних типів приведені у розділі 4 даних норм.

3.43 Якщо передбачається улаштування легкоскиданої покрівлі, то площа поперечного перетину  вузла з'єднання стінки з настилом покрівлі повинна задовольняти умові:

А ≤ 7,1·10^-5 W/ tgα,                                                   (8)

де  А - площа поперечного перетину вузла з'єднання стінки з настилом покрівлі (з урахуванням площі верхнього кільцевого елементу та причетних до роботи відділів стінки та настилу покрівлі), см²;

      W- загальна вага стінки та всіх конструкцій, що спираються на неї, крім настилу покрівлі, кгс;

       α - максимальний кут нахилу настилу покрівлі до горизонтальної площиниу зоні з'єднання із стінкою, град.

C.14 ВБН В.2.2-58.2-94

3.44 Опорні кільця сферичних та розпірних конічних покрівель розра-ховуються на розпір від покриття та вітрове навантаження, що діє на 0,4 висоти стінки резервуару.

3.45 Верхні кільця жорсткості резервуарів з плаваючими покрівлями роз- раховуються на вітрове навантаження, що діє на 0,4 висоти стінки резервуару.

3.46 Розрахунок плаваючих покрівель та понтонів на плавучістьналежить вести при щільності продукту 0,7 т/м³.

Плавучість плаваючих покрівель та понтонів перевіряється при таких навантаженнях:

а) власна вага покрівлі (понтону) - симетричне навантаження;

б) власна вага покрівлі (понтону) та рівномірне снігове навантаження -симетричне навантаження;

в) власна вага покрівлі (понтону) та нерівномірне снігове навантаження -несиметричне навантаження;

г) власнавагaпокрівлі (понтону) та шар рідини на центральній частині покрівлі (понтону) - симетричне навантаження;

д) власна вага покрівлі (понтону) під час затоплення рідиною двох сусідніх відсіків та центральної частини покрівлі   (понтону) на висоту 0,5 м - несиметричне навантаження.

При несиметричному навантаженні максимальне заглиблення не повинно перевищувати 3/4 висоти кільцевого короба плаваючої покрівлі (понтону).

3.47 Кільцевий короб плаваючої покрівлі (понтону) окрім перевірки на плавучість перевіряється на утримання у завислому стані центральної частини покрівлі (понтону) при течі у ній.

3.48 Кільцевий короб розраховується на міцність при стані плаваючої покрівлі на опорах:

а) для плаваючої покрівлі - від власної ваги та снігового навантаження;

б) для понтону - на навантаження від власної ваги та шару рідини по п.3.46д.

Розрахункова відстань між стояками приймається рівною двом прольотам на випадок ремонту і вивільнення одного стояка.

3.49 Кільцевий короб плаваючої покрівлі (понтону) розраховуєтьсяна стійкість у завислому стані центральної частини при течі у ній.

3.50 Стояки плаваючої покрівлі розраховуються на поєднання навантажень від власної ваги, плаваючої покрівлі, катучих сходів та ваги шару продукту за        п.3.46 д.

Стояки понтону розраховуються на навантаження від ваги понтону та ваги шару продукту за п.3.46 д.

Під час розрахунку стояків під понтонним кільцем плаваючої покрівлі (понтону) до розрахункових навантажень вводиться коефіцієнт 1,5, що враховує нерівномірність навантаження стояків.

Розрахунок елементів конструкцій на витривалість

3.51 Конструкції стінок резервуарів, що безпосередньо сприймають бага- торазово діючі навантаження (заповнення та спорожнення резервуарів) з кількістю циклів навантаження 10⁵ та більше, цо можуть привести до явища втоми металу, належить перевіряти розрахунком на витривалість.

Кількість циклів навантаження встановлюється у відповідності з техноло- гічними вимогами експлуатації.

ВБН В.2.2-58.2-94 С.15

3.52Розрахунокнавитривалістьналежитьвиконувати заформулою:

                                                          (9)

деσ_max-найбільше кільцеве розтягуюче напруження в стінці;

      α -      коефіцієнт, що враховує кількість циклів навантаження, та обчислюється у

                відповідності до п.9.2. СНиП ІІ-23-81*;

      R_v-    розрахунковий опір до втоми, що приймається за таблицею 32

                СНиП ІІ-23-81*;

       γ_v-    коефіцієнт, що визначається за таблицею 33 СНиП ІІ-23-81* у залежності

                від виду напруженого стану;

       R_u-  розрахунковий опір сталі до розтягу, стиску, вигину за тимчасовим опором,

                що дорівнюєR_un/ γ_m;

       R_un- тимчасовий опір сталі до розриву, щоприймається увідповідності до

                п.3.20 дійсного розділу;

        γ_m- коефіцієнт надійності щодо матеріалу, який визначається у відповідності

                до п.319 дійсного розділу;

        γ_u- коефіцієнт надійності у розрахунках за тимчасовим опором, щодорівнює 1,3

При розрахунку на витривалість за формулою (9) добуток αR_vγ_vповинен перевищуватиR_uγ_u.

Розрахунок елементів конструкцій на малоциклову міцність

3.53 Конструкції стінок резервуарів, що безпосередньо сприймають наванта-ження з кількістю циклів навантажень менш ніж 10⁵, належить перевіряти розрахунком на малоциклову міцність.

Кількість циклів навантажень встановлюється згідно з технологічними вимогами експлуатації і повинна обумовлюватись технічним завданням.

3.54 Розрахунок на малоциклову  міцність  належить виконувати за формулою:

                                                  (10)

деN_B-базове число циклів навантаження під час розрахунку на малоциклову

           міцність, що дорівнює 5.10⁵;

     N- малоциклова довговічність елементу металевої конструкції;

     m- параметр, що характеризує кут нахилу кривої малоциклової втоми та  визначається згідно з п.9.8 Посібника до СНиП ІІ-23-91*, щодо проектування сталевих конструкцій.

При розрахунку на малоциклову міцність за формулою (10) добуток  не повинен перевищувати R_uγ_u.

C.16 ВБН В.2.2-58.2-94

Розрахунок елементів конструкцій на міцність

зурахуванням крихкого руйнування

3.55 Конструкції стінок резервуарів, що зазнають найбільші кільцеві розтягуючі напруження та схильні до крихкого руйнування при низьких температурах, після пластичних деформацій, старіння сталі, корозії, а такі внаслідок інших причин, вимагають перевірки розрахунком на міцність з yрахуванням опору сталі крихкому руйнуванню.

3.56 Розрахунок на міцність з урахуванням опору сталі крихкому руйнуванню належить виконувати за формулою:

,                                                         (11)

деβ-коефіцієнт, що приймається за таблицею 84 СНиП ІІ-23-81*

Розрахунок з'єднань сталевих конструкцій

3.57 Розрахунок з'єднань сталевих конструкцій належить виконувати у  відповідності до вимог розділу 11 СНиП ІІ-23-81* з урахуванням вказівок п.п.3.11; 3.17...3.20 даного розділу.

Розрахунок конструкцій резервуарів на сейсмічні впливи

3.58 Під час проектування резервуарів, що виводяться у сейсмічних районах, окрім розрахунків конструкцій на эксплуатаційні навантаження повинні бути проведені розрахунки  на  дію сейсмічних сил у відповідності до вимог СНиП ІІ-7-81* з урахуванням вимог 4 розділу даних норм.

Розрахунок анкерних кріплень резервуарів

3.59 В резервуарах зі стаціонарними покрівлями, що експлуатуються і внутрішнім надмірним тиском вище від атмосферного на 200 мм вод.ст., належить визначати підйомну силу, що виникає в порожньому резервуарі та nepедається через покрівлю на стінку та контур днища.

3.60 Якщо підйомна сила перевищує утримуючу силу, що перешкоджає підйому, то необхідне встановлення анкерного кріплення стінки резервуару.

3.61 Підйомна сила визначається при наступних комбінаціях навантажень:

а) внутрішній надмірний тиск, що перевищує атмосферний;

б) вітрове навантаження (перекидуючий вітровий момент та від'ємний  вітровий тиск (відсмоктування) на покрівлі) та внутрішній надмірний тиск, що перевищує атмосферний (з урахуванням коефіцієнта комбінацій навантажень)

3.62 Утримуюча сила складається з суми наступних навантажень:

а) власна вага стінки;

б) власна вага покрівлі;

в) власнавaгaпідпорного кільця;

г) власна вага проміжних кілець жорсткості;

д) власна вата конструкцій стаціонарно закріплених на стінцірезервуару;

е) власна вага контуркої ділянки дклща завширшки 0,5 м;

ж) вага продукту, що припадає на контурну ділянку днища;

ВБН В.2.2 58.2-94 C.17

з) внутрішній надмірний тиск, що перехоплюється контурною ділянкою днища.

3.63 Значення підйомної та утримуючої сили належить визначати з ура-хуванням даного розділу.

3.64 При визначенні зусилля, що приходить на анкер, власна вага контурної ділянки днища з прикладеним до неї внутрішним надмірним тиском та вагою продукту не враховується.

3.65 Під час розрахунку резервуарів, що зводяться у сейсмічних районах, необхідно додатково визначати підйомну силу від перекидаючого моменту, що виникає як иаслідок впливу горизонтальних інерційних сил маси конструкції та гідродинамічних сил при різних рівнях заповнення резервуару. При цьому вітрове навантаження не враховується.

4 КОНСТРУКТИВНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬНИХ

 МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ РЕЗЕРВУАРІВ

Зварювані з'єднання

4.1 У будівельних металоконструкціях резервуарів застосовуються стикові, кутові, напусткові та таврові зварювані з'єднання.

Типи зварюваних з'єднань та їх конструктивне виконання повинні відпові­дати вимогам розділу 12 СНиП П-23-81* з урахуванням вимог даного розділу.

4.2 Зварювані з'єднання повинні відповідати   наступним  додатковим вимогам:

а) мінімальний катет кутових швів повинен бути:

для деталей товщиною 4мм                             -4мм;

для деталейтовщиною 5мм табільше -неменше, ніж одна третина найтоншоїздеталей умісці з'єднання, але не менше 4мм.Ця вимога не поширюється на розмір шва приварювання настилу легкоскиданої покрівлі до верхнього кільцевого елементу стінки;

б) одностороннє напусткове з'єднання припустимо лише для з'єднання днища і настилу покрівлі; при тому величина напустку не повинна бути менше, ніж 60 мм для з'єднання днища та не менше, ніж 30 мм для з'єднання настилу покрівлі,

4.3Вертикальніз'єднання листів повинні виконуватися двосторонніми стиковимишвами з повним проварюванням.

Вертикальні шви з'єднань у суміжних поясах стінки повинні бути зміщені один відносно одного на мінімальну величину15t,але не менше, ніж 200 мм при полистовому виготовленні. Припустиморозташовувати на одній лінії вертикальні монтажні шви стінок, що збираються з рулонованих заготівок або укрупнених блоків. При цьому треба дотримуватися граничних відхилень форми стінок за п.8таблиці 8.

Горизонтальніз'єднання листів стінки повинні виконуватися двосторонніми стиковими швами з повним проварюванням.

Для резервуарівполистовогозбирання осі поясів стінки у вертикальному перетині повинні суміщатися в одну лінію.

Для стінок резервуарів, щовиготовляютьсяза методом рулонування, загальна вертикальналінія може суміщатися з внутрішньою або зовнішньоюповерхнею поясів.

C.18 ВБН В.2.2-58.2-94

4.4 Напусткові з'єднання листів застосовуються для з'єднання між собою рулонованих полотнищ, а також центральної частини днища (рулонованої або полистової) з контурними кільцевими листами.

Напусткові з'єднання листів днищ  зварюються одностороннім кутовим швом лише з верхнього боку. В зоні перетину напусткового з'єднання листів днища з нижнім поясом стінки повинна бути утворена рівна поверхня днища.

4.5 Односторонні стикові з'єднання листів днища на залишеній підкладці застосовуються для з'єднання між собою контурних кільневих листів, а також на полистовомузбиранні центральної частини днища. Залишена підкладка повинна мати товщину не менше, ніж 4мм таприєднуватися схоплюючим швом до однієї з стикованих деталей. При виконанні стикового з'єднання на залишеній підкладці без обробки кромок зазор між кромками стикованих листів товщинні 7мм- не менше, ніж 6мм.

Для зварювання контурних кільцевих листів повинні застосовуватися під- кладки з відповідних марок сталі.

4.6 Таврове з'єднання днища із стінкою повинне здійснюватися двосторонніми кутовими швами, при тому кожний шов повинен виконуватися не менше, ніж за два проходи. Розмір кожного шва повинен бути не більше 12мм  і менше, ніж номінальна товщина найтоншого листа у з'єднанні.

При використанні контурних кільцевих листів днища товщиною більше         12 мм нижня кромка стінки повинна мати двосторонні фаски, так, щоб катет кутового шва плюс глибина фаски мали розмір, що дорівнює товщині контурного листа.

4.7 Виключаючи легкоскидані конструкції стаціонарної покрівлі, монтажне зварювання листів настилу покрівлі повинне виконуватися з верхнього боку безперервними кутовими швами.

Зводські зварювані шви настилу повинні бути, як правило, стикові.

Для з'єднання настилу з каркасом покрівлі припустимо застосування перервних кутових швів при малоагресивному ступеню впливу внутрішнього середовища резервуару. Для середньо- та сильноагресивного середовища з'єднання повинне виконуватися суцільними кутовими швами.

Для легкоскиданої конструкції стаціонарної покрівлі, настил покрівлі повинен приварюватися лише до верхнього кільцевого елементу стінки кутовим швом катетом не більше 4мм;приварювання настилу покрівлі до каркасу не припустимо.

Днища

4.8 Днища резервуарів можуть складатися з листів однієї товщини, або мати центральну частину та потовщені контурні кільцеві листи. Номінальна товщина всіх листів не повинна бути менше 6мм.

Припустимо для рулонованих полотнищ днища резервуару діаметром до 25 м застосовувати листи товщиною 5мм,при тому наявність в одному полотнищі листів різної товщини не припустима.

Для днищ резервуарів з плаваючими покрівлями та понтонами повинні враховуватися вимоги п.4.37 даного розділу.

ВБН B.2.2-58.2-94 С.19

4.9 Контурні кільцеві листи повинні мати достатній розмір у радіальному напрямку, що забезпечує мінімальну величину зазору між внутрішньою поверхнею стінки та швом зварювання центральної частини днища, що дорівнює:

а) 300мм- для резервуарів номінальною місткістю   до 3000 м³ вкл.;

б) 600мм- для резервуарів номінальною місткістю понад 3000 м³.

Контурні кільцеві листи повинні виступати не менше, ніж на 40мм за зовнішню поверхню стінки.

Номінальна товщина контурних кільцевих листів повинна призначатися рівною 0,8 номінальної товщини нижнього поясу стінки і перевірятися роз-рахунком вузла з'єднання стінки з днищем з урахуванням крайового ефекту. Ця вимога поширюється на днища резервуарів, що виконані з листів однієї товщини.

4.10 Монтажні з'єднання днищ, що розташовані під нижньою кромкою стінки, повинні бути віддалені від вертикальних швів нижнього поясу стінки не менше, ніж на 200 мм.

Монтажні стикові або напусткові з'єднання трьох елементів (листів або полотнищ) в днищах резервуарів повинні бути віддалені одне від одного більше, ніж на 800 мм, і на таку ж відстань - від стінки резервуару.

4.11 Днища повинні мати форму з коловою зовнішньою кромкою.

4.12 По внутрішній кромці контурних кільцевих листів (всередині резер­вуару) форма центральної частини днища може бути круговою або багатогран­ною, з урахуванням забезпечення напустки центральної частини днища не менше, ніж на 60 мм.

С т і н к и

4.13 Стінки  резервуарів  класу Iза  ступенем  відповідальності рекомендовано проектувати з застосуванням засобів монтажу укрупненими блоками або окремими листами (полистове збирання).

4.14 Номінальні товщини листів стінки резервуару повинні перевищувати розрахункові товщини, але у всіх випадках не повинні бути менше величин, що вказані у таблиці 5.

Таблиця 5

Номінальна товщина листів нижнього поясу повинна перевірятись розрахунком вузла з'єднання стінки з днищем з урахуванням крайового ефекту.

 4.15 Розрахункові товщини листів стінки повинні визначатись у залежності від щільності рідин, що зберігаються. У будь-якому випадку значення щільності повинно бути не менше щільності води, яка використовується для гідравлічних

C.20 ВБН В.2.2-58.2-94

випробуваньрезервуару.Висота заповненнярезервуарупід час цьогорозрахунку приймається до рівняверхньоговінця стінки.

4.16 Мінімальнашириналистів стінки повинна складати 1,5 м.

Порада: застосовувати листи стінки шириною більше 1,5 м.

Ширина листів у межах одного поясу повинна бути однакова.

4.17 Місцеві зосереджені навантаження на стінку резервуару повинні бути розподілені за допомогою листових накладок або ребер жорсткості, що містяться переважно у кільцевому напрямку.

Кільця жорсткості

4.18 Для стінок висотою більше 12 м, що збираються з рулонованих заготівок, необхідно передбачати проміжні кільця жорсткості по всьому периметру резервуару, що встановлюються по висоті з кроком не більше ніж 6 м для формоутворення стінки у процесі монтажу.

Конструкція кілець жорсткості не повинна перешкоджати перепуску води для зрошення стінок нижче рівня кілець.

Зовнішній контур кілець жорсткості, що не прилягають до стінки, може бути колового або багатокутного окреслення.

4.19 Мінімальний розмір профілю прокатного кутика, що використовується самостійно, або як компонент для складеного кільця жоосткості, повинен бути 63х5. Мінімальна товщина зварюваних, або гнутих (формоутворених на кромкогнучких пресах) листових елементів кілець жорсткості повинна складати 5мм.

4.20 Кільця жорсткості, що регулярно використовуються як переходи або обслуговуючі площадки, повинні бути завширшки не менше, ніж 600 мм та забез­печені огорожею з зовнішньої сторони.

4.21 Кільця жорсткості, ширина яких в 16 або більше разів перевищує тов­щину горизонтального елемента кільця, повинні мати опори, виконані у вигляді ребер або підкосів.

Відстань між опорами не повинна перевищувати більше ніж у 20 разів висоту зовнішньоївертикальноїполиці кільця.

4.22 Розміщення кілець жорсткості на стінці резервуару повинне забезпечу­вати відстань від осі кільцевих швів стійки до краю кутових швів зварювання елементів кілець не менше 150 мм.

Переважно кільця жорсткості розташовуються нижче кільцевого шва стінки.

Встановлення кілець жорсткості на відстані менше 600ммвід низу стінки не припустимо.

Стаціонарні покрівлі

4.23 Конструкції стаціонарних покрівель в резервуарах з понтоном та без понтонів поділяються на такі типи;

а) самонесуча конічна покрівля, несуча здібність якої забезпечена конічною оболонкою настилу;

ВВП B.2.2-58.2-94 С.21

б)щитова конічна покрівля, поверхня якої близька до конічної та утворю­ється пласкими щитами з привареним настилом;

в) каркасна конічна покрівля, поверхня якої близька до конічної та утво­рена каркасом у вигляді піраміди та вільно покладеним настилом;

г) щитова купольна покрівля, поверхня якої близька до сферичної та ут­ворена вигнутими за радіусом сферичної поверхні щитами з привареним насти­лом;

д) каркасна купольна покрівля, поверхня якої близька до сферичної та ут­ворена каркасом у вигляді ребристо-кільцевого купола з вільно покладеним настилом.

Припустиме застосування типів конструкцій стаціонарних покрівель, що відрізняються від згаданих, та запроектованих за іншими нормативними документами, котрі встановлюють вимоги до надійності будівельних метало-конструкцій не нижче даних.

4.24 При застосуванні легкоскиданої конструкції стаціонарних покрівель у вибухозахищених резервуарах, треба дотримуватися таких  вимог, що забезпечують відрив настилу покрівлі від стінки резервуару:

а) вузол з'єднання з настилом покрівлі треба розраховувати у відповідності з вимогами п.3.43 розділу 3 даних норм;

б) настил покрівлі повинен вільно лежати без зварювання з каркасом. Кріплення настилу повинне відповідати вимогам п.4.7 даного розділу;

в) кут нахилу настилу покрівлі до горизонтальної площини не повинен пе­ревищувати 9°.

4.25 Номінальна товщина листів настилу, а також усіх профілів каркасу покрівлі повинна складати не менше 4 мл.

Кріплення настилу покрівель до вінця стінки повинне здійснюватися через верхній кільцевий елемент з мінімальним розміром по горизонтальному та вертикальномубоку 56мм.

Контури кромки настилів покрівель можуть бути відбортовані горизонталь-но дляплаского прилягання до верхнього кільцевого елементу та покращення умов зварювання.

4.26 Площа поперечного перетину вузла з'єднання стінки з настилом по­крівлі (з урахуванням площі поперечного перетину верхнього кільцевого эле­менту і площ поперечних перетинів стінки та настилу, що беруть участь у роботі) повинна забезпечувати сприймання стискуючих або розтягуючих зусиль від внутрішнього тиску або зовнішнього навантаження на покрівлю.

4.27 Геометричні параметри самонесучої конічної покрівлі повинні відповідати таким умовам:

а)максимальнийкут нахилу утворюючої покрівлі до горизонтальної площини не повинен перевищувати 30^о;

б) максимальний діаметр основи покрівлі не повинен перевищувати 9 м.

Товщина оболонки самонесучої конічної покрівлі повинна визначатися розрахунком на стійкість, але не повинна бути менше 4мм.Гладка конічна обо-лонка може підкріплюватися кільцевими ребрами жорсткості (шпангоутами).

Оболонка покрівлі повинна виготовлятися у вигляді рулонованого полотни­ща (з однієї або кількох частин) чи з окремих вальцьованих елементів.

4.28 Радіус кривизни сферічної поверхні купольних покрівель повинен знаходитися у межах від 0,8Д до 1,5Д, де Д - діаметр резервуару.

Розпорові зусилля від сферичної покрівлі та зусилля від вітрового наван­таження повинні сприйматися внутрішнім або зовнішнім опорним кільцем. Зовнішнє опорне кільце може виконувати функції кільцевої площадки.

С.22ВБН В.2.2-58.2-94

Плаваючі покрівлі та понтони

4.29 Конструкція плаваючої покрівлі являє собою кільцеву системугерме- тичних коробів, що розташовані по периметру, і центральну частину.

Центральна частина плаваючої покрівлі повинна мати нахил не менше, ніа 1:100 до водоприймачів. Нахил забезпечується системою радіальних та кільцевих ребер жорсткості.

4.30 Конструкції металевих понтонів, які розглядаються даним розділом поділяються на такі типи:

А - сталевий понтон у вигляді піддону, що має бортик по периметру;

Б - сталевий понтон з бортиком та з перегородками, відчиненими зверху;

В - сталевий понтон згерметичнозачиненими коробами, розташованими по периметру або по усій площі понтону.

Крім металевих понтонів можуть застосовуватись понтони із синтетичних матеріалів (синтетичні понтони), вимоги до яких викладені в 7 розділіданих норм.

4.31 Конструкція плаваючої покрівлі або понтонів усіх типів повинна забез- печувати нормальне пересування по всій висоті робочого ходу без перекосів та обертання під час руху та зупинок.   Для виключення обертання повинні використовуватися спрямовуючі у вигляді труб. При двох спрямовуючих, їх розташування повинне бути діаметрально протилежним.

4.32 Бортик понтону типу А та Б або периферійна стінка коробів плаваючої покрівлі і понтону типу В повнинні перевищувати рівень рідини не менше, ніж на 150 мм (для отримання турбулентності продукту).

Таке ж саме перевищення повинні мати і патрубки у плаваючій покрівлі та понтонах усіх типів.

4.33 Плаваюча покрівля або понтони усіх типів повинні бути сконструйовані таким чином,   щоб номінальний   зазор між бортиком або коробами та стінкою резервуару складав 200 мм з допустимим відхиленням 100 мм. Величина зазору повинна встановлюватися у відповідності до застосованого затвору. Матеріал затворів повинен вибиратись після розгляду таких параметрів, як температура району будівництва резервуару, температур рідини, що зберігається, проникність парами рідини, що зберігається, міцність на стертя, займаність та інші фактори суміщеності з рідиною, що зберігається. Рекомендовані типи затворів, що застосовуються, наведені в розділі 7 даних норм.

Величина кільцевого зазору між спрямовуючою та патрубком, в якому встановлена ця спрямовуюча, повинна складати біля 100ммз припустимим відхиленням  ±  20мм.

4.34 Номінальна товщина центральної частини плаваючої покрівлі або пон- тонів повинна бути не менше 6мм.При виготовленні центральної частини у вигляді рулонованогополотнищаз двостороннім заводським зварюванням стиків припустимо використовувати лист товщиною 5мм.

Монтажні зварювані з'єднання полотнищ центральної частини між собою, а також з коробами повинні здійснюватися внапусток двосторонніми швами.

4.35 Плаваюча покрівля або понтони усіх типів повинні мати спорові стояки, що дозволяють робити фіксацію у двох нижчих станах – робочому та ремонтному. Робочий стан визначається мінімальною висотою, що віддаляє конструкції плаваючої покрівлі або понтону не менше, ніж на 100 мм від верхніх частин пристроїв, що розташовані на днищі або на стійці резервуару та перешкоджають  подальшому  спусканню.  Ремонтний  стан  визначається мінімальною висотою, що надає можливість вільно проходити людині днищем резервуару.

ВБН В.2.2-58.2-94 С.23

Опори, виготовлені з труби або іншого замкненого профілю, повинні бути й підрізані або мати отвори у нижній частині для забезпечення дренажу рідини, що зберігається.

Відстань між опоровими стояками повинна бути не більше тисячі товщин центральної частини плаваючої покрівлі або понтону.

Плаваюча покрівля або понтон у місцях розташування спорових стояків посилюється листовою накладкою товщиною не менше 10мм тадіаметром не менше 500мм.

Відстань від стояка до монтажного шва центральної частини плаваючої покрівлі або понтону повинна бути не менше 400мм.

Опорові стояки під коробами або відсіками повинні розташовуватися, як правило, у зоні перегородок або радіальних жорсткостей понтонного кільця. Для розподілу динамічних навантажень, що передаються на днище у резервуару, під опорами повинні бути встановлені сталеві підкладки товщиною не менше 10мм,що приварені до днища резервуару.

4.36 На плаваючій покрівлі у резервуарах номінальною місткістю 5000 м³ та більше   належить передбачати кільцевий бар'єр для утримання піноутворюючих засобів пожежогасіння. Кільцевий бар'єр належить розташовувати не ближче 2 м від станки резервуару.

Висота бар'єру повинна бути вище верху виступаючих елементів затвору на 250...300 мм, але не менше 1 м. У нижній частиш бар'єру   належить передбачати дренажні пристрої для стікання піноутворюючих засобів пожежогасіння та атмосферних вод.

У нижній частині бар'єру можуть бути передбачені дренажні отвори діаметром не менше 30 мм, що розташовані рівномірно по периметру кроком 1 м.

4.37 Для доступу на плаваючу покрівлю резервуар повинен бути обладнаний катучими сходами.

Кут нахилу катучих сходів повинен бути не менше 5° і не більше 50° при будь-якому можливому стані плаваючої покрівлі.

Східці (проступи) катучих сходів повинні бути горизонтальні при будь-якому нахилі сходів.

Стійкість   катучих сходів при необхідності повинна забезпечуватися вітровою фермою.

Рейковий шлях для катучих сходів належить викладати на гратову ферму (балку).

Зазор між гратовою фермою (балкою) та центральною частиною пла­ваючої покрівлі повинен бути не менше 250 мм, а верх рейки - вище снігового покриву.

Рухомі елементи конструкцій повинні виготовлятись з матеріалів, які виключають іскроутворювання за рахунок тертя деталей, що переміщуються, та їх можливих співударів.

Сходи, площадки, переходи, огорожа

4.38 Сходи для піднімання на резервуар можуть виконуватися окремо поставленими (шахтними), притуленими, з опиранням на власний фундамент, або кільцевими, що цілком спираються на стінку резервуару. Сходи, що стоять окремо, повинні кріпитися до резервуару лише на рівні верхнього поясу стінки або до верхнього елементу жорсткості. При цьому необхідно враховувати пере­міщення конструкцій при можливому осіданні основи.

C.24 ВБН В.2.2-58.2-94

4.39Сходиповинні відповідати таким вимогам:

а) східці повинні бути виконані з настилу, що перешкоджає ковзанню;

б) мінімальна ширина сходів - 700мм;

в) кут нахилу відносно горизонтальної площини - 45°;

г)мінімальна ширина східців - 200мм;

д) висота східців - 200мм;висота східців по всій висоті сходів повинна бути однаковою;

е) верхній поручень сходів повинен з'єднуватися зпоручнемпереходів або площадок без зміщення;

ж) максимальна відстань між стояками огорожі, що виміряна вздовж по­ручня - 2,5 м;

з) поручні повинні бути розташовані з обох боків прямих сходів, якщо зазор між стійкою резервуару та сходами перевищує 200 мм; при тому зазор міжнастилом проміжної площадки сходів і стінкою   резервуару не повинен перевищувати - 150мм;

і) кільцеві сходи повинні повністю закріплюватися на стінці резервуару, а найнижчий марш не повинен доходити до землі;

к) при повній висоті сходів більше 6,0 м конструкції сходів повинні включати проміжні площадки, у яких різниця вертикальних позначок не повин­на перевищувати 4,5 м.

4.40 Площадки, переходи та огорожа повинні виконуватися з врахуванням таких вимог:

а) настил площадок і переходів повинен виготовлятися з настилу, що пе­решкоджає ковзанню;

б) мінімальна ширина на рівні настилу - 700мм;

в) висота верхнього поручня огорожі над рівнем підлоги повинина бути не менше 1,1 м;

г) мінімальна висота нижньої обрамовуючої смуги - 80мм;

д) максимальний зазор між обрамовуючою смугою та рівнем підлоги - 20 мм;

е) висота від рівня настилу до середньої смуги - біля 0,5 м;

ж) максимальна відстань між стояками огорожі - 2,5 м;

з) огорожа повинна встановлюватися за усім периметром покрівлі, а та­кож по зовнішньому (від центру резервуару) боку площадок, що розташовані на покрівлі резервуару;

і) переходи, що з'єднують будь-яку частину резервуару з будь-якою части­ною сусіднього резервуару або іншою окремо розташованою  конструкцією, повинні мати опорні пристрої, що припускають вільне переміщення з'єднаних конструкцій.

Анкерне кріплення стінок

4.41 Місцеві зосереджені   навантаження на стінку, що передаються анкерним кріпленням, повинні бути розподілені за допомогою ребер жорсткості, що розташовані у кільцевому напрямі.

Не припустиме розташування анкерних кріплень та розподільчих кілець жорсткості у зоні крайового ефекту нижнього поясу стінки.

4.42 Мінімальний діаметр анкерних болтів кріплення повинен складати 24мм.При можливості виникнення корозії мінімальний діаметр анкерних болтів повинен складати 30 мм.

ВБН В.2.2-58.2-94 С.25

Анкерні болти кріплення повинні бути рівномірно затягнуті при повному заповнені резервуару водою по закінченні гідравлічного випробування, але перед створенням внутрішнього надмірного тиску.

Повинні бути передбачені засоби для запобігання відгвинчування гайок і анкерних кріплень з допомогою таких засобів, як проковка різьби або встановлення контргайок.

Люки, лази та патрубки

4.43 Всі отвори для встановлення люків-лазів та патрубків повинні бути посилені. Посилюючі елементи повинні бути виконані у вигляді листових нак­ладок, що розташовані по периметру отворів.

Встановлення патрубків або штуцерів діаметром умовного проходу до 50 ммприпустиме без посилюючих накладок.

4.44 Площа поперечного перетину посилюючої накладки повинна бути не менше, ніж добутоквертикальногорозміру отвору у стінці на товщину листа стінки.  Площа  поперечного  перетину  посилюючої  накладки  повинна вимірюватись за вертикальною віссю отвору.

Посилюючі накладки повинні виготовлятися з цілого листа та мати контрольний отвір, що розташований приблизно на горизонтальній осі люка або патрубка.

4.45 Відстань від зовнішнього краю кутового зварюваного шва приварю-вання посилюючих накладок до осі горизонтальних стикових швів стінки або до зовнішнього краю кутового шва з’єднання стінки з днищем (окрім варіанту кон- структивного виконання посилюючих накладок П-подібної форми, що перекрива­ють з'єднання стінки з днищем)   повинно дорівнювати 10t, але не менше 100 мм, а до осі вертикальних стикових з'єднань стінки - 15t, але не менше - 200 мм, де t- номінальна товщина стінки.

Відстань між зовнішнім краєм кутових зварюваних швів приварювання посилюючих накладок двох близько розташованих отворів повинна бути не менше 200 мм.

Катет кутових швів кріплення посилюючих накладок до стінки не повинен перевищувати 12 мм.

4.46 Люки-лази можуть виготовлятися круглими з обичайкою з труби або з вальцьованого листа, чи овальними з обичайкою з вальцьованого листа. Мінімально припустимі діаметри люків приведені в розділі 7. Розміри овальних люків по найменьшим та найбільшим осям в прозорі рекомендується приймати не менш ніж 600 х 900 мм.

4.47 Матеріал обичайок люків та патрубків повинен відповідати матеріалу стінки резервуару. Припустиме використання матеріалу, для якого межі текучості та міцності до розтягу складають не менш ніж 80% від відповідних показників матеріалу стінки.

4.48 Всі патрубки, повинні мати тимчасові заглушки, які призначені для герметизації резервуару при проведенні випробувань.

Кріплення допоміжних конструкцій до стінки, резервуару

4.41 Допоміжні конструкції, що приєднуються до стінки резервуару, поді-ляються на тимчасові (монтажні пристрої) та постійні (площадки обслуговування піногенераторів та люків у стійці, кронштейни для опирання трубопроводів та ін.).

С.26 ВБН В.2.2-58.2-94

4.50 Тимчасові допоміжні конструкції повинні бути вилучені до гідравлічних випробувань, а пошкодження та нерівності, що виникли при цьому, повинні бути вилучені та відшліфовані до чистого профілю стінки. Зачистка поверхні припустима на глибину, що не виводить товщину прокату за межі мінусових відхилень.

4.51 Постійні допоміжні конструкції не повинні перешкоджати переміщенню стінки (особливо у зоні нижнього поясу стінки) при гідростатичному навантаженні.

4.52 Приєднання допоміжних конструкцій до стінки повинне задовольняти таким вимогам:

а) катет кутових швів кріплення конструктивних елементів не повинен перевищувати 12мм;

б) краї швів кріплення не повинні розташовуватися ближче 100 мм від осі горизонтальних швів стінки та ближче 200 мм від осі вертикальних швів стінки, а також від краю будь-якого іншого кутового шва на стінці (кутових швів приварки посилюючих накладок, з'єднання днище-стінка та ін.);

в)приваркапостійних допоміжних конструкцій повинна проводитися че­рез листові накладки з округленими кутами та з обварюванням по замкненому контуру.

Сейсмостійкі конструкції резервуарів

4.53 Під час проектування резервуарів, що зводяться у сейсмічних районах з сейсмічністю вище 6 балів, належить враховувати такі додаткові вимоги, ще забезпечують сейсмостійкість будівельних металоконструкцій:

а) застосування резервуарів з нижчою висотою у відповідності з рекомендованим додатком 2;

б) в резервуарах з плаваючою покрівлею або понтоном (ПП або СПП) застосовувати затвори м'якоготипу;

в) при застосуванні резервуарів з стаціонарною покрівлею(СП)треба проводити розрахунок максимальної висоти заповнення резервуару рідиною, щоб уникнути гідродинамічного удару у покрівлю хвилею, що розвивається у резервуарі від горизонтального поштовху;

г) у вузлах вводу трубопроводів з запірною арматурою повинні бути передбачені спеціальні пристрої (компенсатори), що забезпечують міцність та надійність згаданих вузлів.

4.54 Для резервуарів з плаваючою покрівлею або з понтоном повинні враховуватися горизонтальні інерційні сили від плаваючої покрівлі або понтону.

4.55 Днище резервуару та основа під нього повинні розраховуватися з урахуванням контурного тиску, що викликаний моментом від сейсмічних сил.

ВБН В.2.2-58.2-94 С.27

5 ЗАХИСТ РЕЗЕРВУАРІВ ВІД КОРОЗІЇ

Загальні вимоги захисту

5.1 При проектуванні будівельних металоконструкцій резервуарів необхідно враховувати корозійну стійкість матеріалів у середовищах з різним ступенем агресивного впливу і намагатися застосовувати матеріали, що не потребують спеціального захисту від корозії, та (або) призначати припуски на корозію металевих конструкцій.

5.2 Вибір матеріалів, що не потребують захисту, призначення припусків на корозію або застосування захисного покриття  встановлюється технічним завданням та виконується у відповідності з економічним обгрунтуванням при забезпеченні мінімуму приведених витрат.

5.3 Ступінь агресивного впливу середовищ на внутрішні поверхні конст- рукцій резервуарів належить приймати за таблицею 32 СНиП 2.03.11-85.

5.4 Матеріали та тип антикорозійного покриття для захисту внутрішньої поверхні резервуарів визначаються з урахуванням експлуатаційних умов та властивостей рідин, що зберігаються.

5.5 Антикорозійні покриття внутрішньої поверхні резервуарів повинні від- повідати таким умовам:

а) бути стійкими до впливу нафти (нафтопродуктів), підтоварної води;

б) мати добру адгезію до грунтувального шару або основного металу (в залежності від технологіїнанесення);

в) не вступати в реакцію з нафтою (нафтопродуктами), що зберігаються, та не завдавати впливу на його кондицію;

г) бути стійкими до розтріскування;

д) забезпечувати сумісність деформацій з корпусом резервуару (з урахуванням різних товщин стінки за висотою)призаповненні та випорожненні;

е) мати стійкість проти спрацювання (в резервуарах з плаваючими покрівлями та понтонами) і довговічність;

ж) зберігати адгезійні властивості, механічну міцність та хімічну стійкість у розрахунковому діапазоні температур.

5.6 Зовнішні поверхні резервуарів повинні бути захищені від корозії променевідбиваючими лакофарбовими матеріалами світлого тону з малою тепло-випромінюючою властивістю.

5.7 Засоби захисту від корозії металевих конструкцій резервуарів можуть передбачатися   у відповідності з вимогами рекомендованого додатку 14 таблиці 29 СНиП 2.03.11-85.

5.8 Робити антикорозійний захист треба після закінчення усіх монтажних та зварювальних робіт і здавальних випробувань резервуарів.

5.9 3 метою активного захисту днища резервуару від корозії рекомендовано застосування катодного та протекторного антикорозійного захисту.

Електрохімічний захист від корозії

5.10 Електрохімічний захист зовнішньої і внутрішньої поверхні резервуарів повинен здійснюватись в комплексі з захисним покриттям цихповерхонь.

C.28 ВБН В.2.2-58.2-94

Вінтересах даного розділу прийняті такі визначення:

"Зовнішня поверхня" резервуару - поверхня, що прилягає до основи резер­вуару (грунту, підсипки, фундаменту або ін.), що мають властивості електроліту і мають електропровідність.

"Внутрішня поверхня" резервуару - поверхня, що торкається до донних осадів ("мертвий залишок" підтоварної води) з шаром підтоварної води.

5.11 Електрохімічний захист від корозії повинен здійснюватись як для резервуарів, що проектуються, так і для резервуарів, що знаходяться в експлуатації, в процесі ремонту або реконструкції (який захист не був раніше здійснений).

Електрохімічний захист зовнішньої поверхні резервуарів

5.12 Електрохімічний захист зовнішньої поверхні резервуарів слід здійснювати від грунтової корозії і від корозії блукаючими струмами.

5.13 Електрохімічний захист зовнішньої поверхні від грунтової корозії здійснюється незалежно від корозійної агресивності грунтів і незалежно від конструкції основи резервуару і типу захисного покриття днища резервуару.

5.14 Електрохімічний захист зовнішньої поверхні резервуарів, встановлених на площадках складу нафти і нафтопродуктів і технологічно зв'язаних з розгалуженою   мережею   підземних   трубопроводів   площадки,   повинен здійснюватись у відповідності з вимогами ВБН В.2.2-58.1-94.

Електрохімічний захист від грунтової корозії зовнішньої поверхні ре­зервуарів, що стоять окремо (не зв'язаних з мережею підземних трубопроводів) повинен здійснюватись установками протекторного захисту (УПЗ) або установками катодного захисту (УКЗ).

Вибір методу захисту здійснюється на основі порівняння техніко-еко-номічних показників

5.15 При проектуванні електрохімічного захисту зовнішньої поверхні резервуарів необхідно дотримання вимогГОСТ9.602-89 і СНиП 2.03.11-85 за винятком положення пункту 3.2ГОСТ9.602-89:

"... споруд, розташованих безпосередньо в грунтах високої корозійної агресивності... повинна застосовуватись додатково катодна поляризація" (повинні виконуватись вимоги пункту 5.13 даного розділу).

5.16 Для протекторного захисту зовнішньої поверхні резервуарів, що стоять окремо, необхідно використовувати серійні магнієві, алюмінієві і цинкові протектори, литі і протяжні (стрічкові, пруткові).

5.17 Установки протекторного захисту резевуарів можуть бути: з одиночними протекторами, груповими зосередженими протекторами, груповими розосередженими протекторами.

5.18 Для установок катодного захисту застосовуються перетворювачі потужністю 0,6-5 кВт і поверхневі або глибинні анодні заземлювачі.

5.19 Перетворювачі УКЗ повинні розміщуватись у вибухобезпечних приміщеннях або за межами резервуарного парку.

5.20 Дренажні лінії УКЗ необхідно виконувати кабелем.

5.21 При наявності небезпечного впливу блукаючих струмів повинен здійснюватись одночасний захист зовнішньої поверхні резервуарів, що стоять окремо, від ґрунтової корозії і від корозії блукаючими струмами.

ВБН B.2.2-58.2-94 С.29

5.22 Одночасний захист зовнішньої поверхні резервуарів, що стоять окремо, від грунтової корозії і від корозії блукаючими струмами здійснюється установками протекторного, катодного і дренажного захисту (УПЗ, УКЗ і УДЗ).

5.23 Катодна поляризація днищ резервуарів повинна здійснюватись таким чином, щоб забезпечувалась відсутність на днищі анодних і знакозмінних зон.

5.24 Дренажний захист днищ резервуарів, що стоять окремо, застосовується при наявності на днищі позитивних і знакозмінних потенціалів.

Електрохімічнийзахист внутрішньої поверхні резервуарів

5.25 Електрохімічний захист внутрішньої поверхні резервуару повинен здійснюватись незалежно від хімічних і електричних властивостей "мертвого залишку" і підтоварної води.

5.26 Електрохімічний захист повинен здійснюватись у комплексі з захисними покриттями внутрішньої поверхні резервуарів.

В окремих випадках допускається застосування електрохімічного захисту в резервуарах без захисних покриттів (при неможливості їх нанесення), при умові техніко-економічного обгрунтування.

5.27 Електрохімічний захист здійснюється з використанням систем протекторного або катодного захисту.

5.28 Протекторний захист здійснюється з використанням одиночних або групових протекторних установок.

Частина протекторних установок у резервуарі може виконуватись контрольованою по струму. Ці установки слід забезпечувати вузлами вимі­рювання струму.

5.29 Катодний захист внутрішньої поверхні резервуарів здійснюється уставовкою катодного захисту (УКЗ).

5.90 Перетворювач УКЗ слід розміщувати за межами обвалованої території резервуарів.

5.31 Матеріал анодів для УКЗ вибирається виходячи з заданого терміну служби анодів до їх заміни, питомого електроопору підтоварної веди, конструктивних особливостей і схеми розміщення анодів. Схема розміщення анодів вибирається виходячи з технологічних особливостей резервуару і може бути з точковими анодами, рівномірно розподіленими по днищу резервуару, з лінійними радіально розташованими анодами, а також з анодами, піднятими над днищем.

5.32 Для вводу струмопроводу до резервуару використовується ввідна оробка, яка встановлюється в люці на стінці резервуару. Ввідна коробка повинна мати вибухозахисне виконання.

5.33 За системами протекторного і катодного захисту резервуару повинен здійснюватись контроль шляхом вимірюваная потетціалів в одній або кількох точках резервуарів.

С.30 ВБН B.2.2-58.2-94

6 ОСНОВИ І ФУНДАМЕНТИ

6.1 Основи резервуарів повинніпроектуватисьу відповідності до вимог СНиП 2.02.01-83 і додаткових вимог даного розділу.

Проектування основ включає вибіртипуоснови і типу фундаменту,обгрунтуваний розрахунком по деформаціях і, - в необхідних випадках, передбачених п.2.3 СНиП 2.02.01-3, по несучій спроможності.

6.2 Інженерно-геологічні та гідрологічні дослідження площадки будівництва повинні відповідати вимогам п.п. 1,4...1,5 розділу 1 даного документу. Матеріали інженерно-геологічних та гідрологічних досліджень площадки будівництва повинні містити такі відомості про грунти і грунтові води:

літологічні колонки під пляму резервуару, кількість, глибина і розташування яких повиннезабезпечувати побудову достовірних розрізів вздовж контурного кола основи і по його діаметрах;

фізико-механічні характеристики грунтів, представлених в літологічних колонках (питома вага γ, кут кнутрішнього тертя f,зчеплення С, модуль деформації Е, коефідієнт пористості ε);

розрахунковий рівень ґрунтових вод з прогнозом гідрологічного режиму на найближчі 20 років для резервуарів місткістю менше 10000 м³ і на 50 років для резервуарів місткістю 10000 м³ і більше.

Крім того, якщо товща, що стискається, представлена слабкими грунтами модуль деформації менше 10 мПа), то для кожної грунтової різниці повинні бути приведені значення коефіцієнта фільтрації.

Для величин  фізико-механічних  характеристик  грунтів повинні приводитись однозначні розрахункові значення.

При проектуванні фундаментів резервуарів у складних інженерно-геологічних

умовах інженерні дослідження повинні виконуватись спеціалізованими організаціями і містити дані для вибору типу основ і фундаментів з врахуванням можливих змін (в процесі будівництва і експлуатаіції) інженерно-геологічних і гідрологічних умов площадки будівництва.

6.3 У необхідних випадках у проекті основ слід передбачати заходи, здійс-нення яких виключає можливість виникнення недопустимих деформацій основи і забезпечує експлуатаційні якості, що вимагаються, надійність та довговічність резервуарів.

Це досягається перетворенням будівельнихвластивостейгрунтів,влаштуванням свайних фуидаментів таіншимизаходами.

6.4 Розрахунок основи по деформаціях передбачає визначення розра­хункових значень величин, що характеризують абсолютні і відносні переміщення фундаментних конструкцій і елементів сталевої оболонки резервуару з метою їх обмеження, яке забезпечує нормальну експлуатацію споруди і її довговічність.

Величини, що характеризують деформації основи резервуару і їх граничні значення визначені у п.п.6.23...6.30 цього розділу.

ВБН B.2.2-58.2-94 С.31

6.5 Розрахунок осідання основи резервуару слід виконувати, як правило, з використанням розрахункової схеми основи у вигляді лінійно-деформованого середовища: півпростору з умовним обмеженням глибини стисливої товщі або шару кінцевої товщини, у відповідності з вказівками Додатку 2 до СНиП 2.02.01-83.

Розрахунок осідання з використанням розрахункової схеми, лінійно-деформованого півпростору з умовним обмеженням глибини стисливої товщі рекомендується виконувати по Додатку 5.

У випадку, якщо розрахункові значення деформацій основи перевищують фактичні значення слід виконувати розрахунок осідання з врахуванням спільної роботи споруди і основи, розглядаючи розрахункову схему основи, яка характеризується коефіцієнтами жорсткості, у якості яких приймаються відношення тиску на основу до її розрахункових осідань у різних точках поверхні згідно рекомендацій СНиП 2.01.09-91.

Розрахунок системи "споруда-основа" може бути виконаний також з використанням існуючих обчислювальних комплексів по визначенню осідань фундаментів зврахуваннямвзаємодії основи і конструкцій споруди.

Проектна висота розташування днища резервуару визначається технологічнимзавданням, але в усіх випадках не менше, ніж на 0,5 м повинна перевищувати максимальний рівень навколишньої спланованої поверхні землі.

Основи і фундаменти у простих інженерно-геологічних  умовах

6.7 У простих інженерно-геологічних умовах під резервуари слід влаш-товувати, як правило, грунтові подушки з залізобетонним фундаментним кільцем під стінкою резервуару і захисним екраном під днищем, що виконується у вигляді суцільної монолітної залізобетонної плити.

Примітка. До простих інженерно-геологічних умов відносяться основи, складені скальними, крупноблочними піщаними, глинистими і пиловато-глинистими (непросідними і ненабухаючими) грунтами, для яких не вимагається передбачати заходи по зменшенню деформації основи.

6.8 Грунтові подушки повинні виконуватись з пошарово ущільненного при оптимальній вологості грунту, модуль деформації якого (після ущільнення) повинен бути не менше 15 МПа (190 кг/см²), коефіцієнт ущільнення повинен бути не менше 0.95.

6.9 Грунтові подушки можуть передбачатись одношаровими і двошаровими.

Одношарові подушки на всю товщину виконуються з одного виду грунтового матеріалу.

Двошарові подушки складаються з нижнього шару (від дна котловану до позначки, яка на 0,2 м перевищує максимальну позначку навколишньої спланованої поверхні землі) і верхнього шару (від верхнього рівня нижнього шару до поверхні основи).

6.10 При стисливих товщах, складених глинистими або пиловато-глинистими грунтами, застосування гравію, піску та інших, - аналогічних за фільтруючими властивостями грунтів та грунтових матеріалів, не допускається.

С.32 ВБН B.2.2-58.2-94

6.11 Між днищем резервуару і верхом грунтової подушки слід передбачати гідроізоляційний шар з гидрофобного грунту (суглинистий грунт, оброблений органічними в'яжучими) товщиною 100... 150 мм.

При цьому товщина гідроізоляційного шару між поверхнею залізобетоного кільця і кільцевими контурними листами днища не повинна перевищувати 25 мм і бути не менше 15 мм.

6.12 Укіс грунтової подушки слід виконувати з ухилом не більше 1:1,5.

6.13 Ширина вимощення (горизонтальної частини поверхні подушки) приймається:

0,7 м - для резервуарів об'ємом до 1000 м³ включно;

1,0 м - для резервуарів об'ємом понад 1000 м³ і, незалежно від об'єму, для площадок будівництва з розрахунковою сейсмічністю 7 і більше балів.

Поверхня подушки за межами плями резервуару (горизонтальна і похила частини) повинна бути захищена бетонним вимощенням (монолітним або збірним) товщиною 60…80 мм.

6.14 Резервуари об'ємом 700 м³ і більше, а також призначені для зберігання етилованих бензинів, незалежно від об'єму повинні мати під днищем захисний екран у вигляді суцільної монолітної залізобетоної плити з ухилом не менше 0,002 від контуру до центру днища і випуском від центру до контрольного колодязя.

Товщина плити приймається рівною 60...80 мм. Плита армується проти-усадочною арматурою діаметром 4...6 мм.

Край плити повинен примикати до внутрішньої вертикальної грані фундаментного кільця з суміщенням відміток низу плити і низуфундаментного кільця.

На поверхню плити укладається бензостійка синтетична плівказзаведенням країв (15...20 см) на внутрішню вертикальну граньфундаментногокільця.

6.15 Для резервуарів об'ємом понад 1000 і менше 3000 м³ під стінкою резервуару влаштовується залізобетонне фундаментне кільце шириною не менше 0,8 м і не менше 1,0 м для резервуарів об'ємом 3000 м³ і більше.

Для площадок будівництва з розрахунковою сейсмічністю 7 балів і більше фундаментне кільце влаштовується для всіх резервуарів, незалежно від об'єму шириною не менше 1,5 м.

Товщина кільця приймається не менше 0,3 м, а для площадок будівництва з розрахунковою сейсмічністю 7 і більше балів - не менше 0,4 м.

6.16 Фундаментне кільце розраховується на основне, а для площадок будівництва з сейсмічністю 7 балів і більше також на особливе поєднання навантажень.

У повздовжньому напрямку призначається симетричне армування фундаментного кільця з замкнутою поперечною арматурою.

Основи і фундаменти у складних інженерно-геологічних умовах

6.17 При проектуванні основ резервуарів, що споруджуються на осідних грунтах, слід передбачати усунення осідних властивостей грунтів у межах всієї осідної товщі або влаштування свайних фундаментів, які повністю прорізають осідну товщу.

Усунення осадних властовостей грунтів досягається:

а) попереднім замочуванням;

б) замочуванням з глибинними вибухами;

ВБН B.2.2-58.2-94 С.33

в) глибинним ущільненням пробиванням скважин з заповненням свердловин пісним бетоном, шлакобетоном або щебенем, гравієм, шлаком з ущільненням;

г) закріпленням силікатизацією.

При застосуванні свайних фундаментів кінці свай слід заглиблювати в малостисливі грунти і забезпечувати вимоги по граничних деформаціях резервуарів.

6.18 При проектуванніосноврезервуарів, що споруджуються на набухаючих грунтах, у випадку, коли розрахункові деформації основи більше граничних, повинні передбачатись такі заходи:

повна або часткова заміна шару набухаючого грунту не набухаючим;

застосування компенсуючих піщаних подушок;

влаштування свайиих фундаментів.

6.1.9. При проектуванні основ резервуарів, що споруджуються на водонасичених пиловато-глинистих, біогенних грунтах і мулах, у випадку, коли розрахункові деформації основи більше граничних, повинні передбачатись слідуючі заходи:

влаштування свайних фундаментів;

для біогенних грунтів та мулів - повна або часткова заміна їх піском, щебенем,гравієм і т.д.;

ущільнення грунтів тимчасовим привантаженням основи в період випробування резервуарів водою до їх вводу до постійної експлуатації, з витримкою кожного ступеня навантаження до умовної стабілізації осідань.

Якщо застосування вказаних заходів не виключає можливості перевищення граничних деформацій основи або у випадку недоцільності їх застосування повинні передбачатись спеціальні пристрої (компенсатори) у вузлах підключення трубопроводів, що забезпечують міцність і надійність вузлів при осіданнях резервуарів, а також пристрій для вимірювання резервуарів.

6.20 При проектуванні основ резервуарів, що споруджуються на підроблюваних територіях, у випадку, коли розрахункові деформації основи більше граничних,повинні передбачатись такі заходи:

влаштування суцільної залізобетоної плити з швом ковзання між днищем резервуару і верхом плити;

застосування гнучких з'єднань (компенсаторів) у вузлах підключення проводів;

влаштування пристосувань для вирівнювання резервуарів.

6.21 При проектуванні основ резервуарів, що споруджуються на закарсто-ваних територіях, повинніпередбачатисьтакі заходи, що виключають можливість утворення карстових деформацій:

заповнення карстових порожнин;

прорізка карстових порід глибокими фундаментами;

закріплення закарстованих порід та (або) грунтів, які лежать вище.

Розміщення резервуарів у зонах активних карстових процесів не допускається.

Граничні деформації резервуарів

6.22 Розрахункові значення величин переміщень та деформацій основи, що виражаються через осідання розрахункових точок, обмежуються їх граничними значеннями.

C.34 ВБН В.2.258.2-94

Вимоги,щопред'являються до осіданняосноврезервуарів об'ємом менше 30000 м³ .

6.23 Середнє осідання контурного кола основи, що визначається за формулою (8) Додатку 5 не повинна перевищувати 0,2 м:

                                                                       (10)

6.24 Різниця осідання центру основи і середнього осідання контурногоколаповинна бути не менше нуля і не більше (ν_о- 0,002)R:

,                                        (11)

де ν_о- проектний уклон основи

    R- радіус внутрішньої грані стінки резервуару

    S_о- осідання центру основи, що визначається за формулою (6) Додатку 5.

При цьому, якщо в правій частині подвійної нерівності (11) виконується більш сильна умова:

,                                                (12)

то підключення до резервуару прийомо-роздавальних трубопроводів може бути виконане в будь-якій точці вздовж контурного кола.

Якщо умова (12) не виконується, то точку підключення прийомо- роздавальних трубопроводів слід призначати в межах дуги контурного кола, яка охоплює центральний кут рівний 60° з бісектрисою, що проходить через точку дуги з полярним кутом φ = ψ_к, який визначається за формулою (10) Додатку 5.

Значення визначається за формулою (19) Додатку 5.

6.25 Крен резервуару, що визначається за формулою (9) Додатку 5не повинен перевищувати:

для резервуарів з понтоном або плаваючою покрівлею;

Θ_к <0,003                                                                          (13)

для резервуарів з стаціонарною покрівлею (без понтона);

Θ_к <0,006                                                                          (14)

ВБН В.2.2-58.294 С.З5

9.26Длякожної розрахунковоїточкиі(i=l,2...n) контурного кола повинна виконуватисьумова

,                                       (15)

де          

            u_i-осідання розрахунковоі точки і контурного кола, що визначається за

                      формулою (6) Додатку 5.

Приі = 1 слід вважати u_i-1 = u_n.

При і = nслід вважати u_i+1 = u₁.

n - кількість розрахункових точок контурного кола.

Вимоги, що пред'являються до осідання основ резервуарів

об'ємом30000м³ і більше

6.27 Середнє осідання контурного кола основи,що визначасться за формулою (8) Додатку 5 не повинне перевищувати 0,3 м:

                                                                                (16)

6.28 Різниця осідання центруосновиі середнього осідання серединного кола повинна бути не більше (0,5ν₀- 0,001) Rі не менше нуля:

                                               (17)

Значення визначається за формулою (12) Додатку 5.

6.29 Різниця середніх осіданьсерединногоі контурного кола повинна бути не більше (0,5ν_о-0,001)R- Δ і не менше нуля.

                                        (18)

де                                                                       (19)

Значенняb_с,b_киС_с , С_к позначається за формулами (11) і (15) Додатку 5.

При цьому, якщо у правій частині подвійної нерівності (18) виконується більш сильна умова

                                              (20)

де                                                                                                    (21)

то підключення до резервуару прийомо-роздавальних трубопроводів може бути виконано у будь-якій точці вздовж контурного кола.

Якщо умова (20) не виконується, то точку підключення прийомо-роздавальних трубопроводів слід призначати у межах дуги контурного кола, яка охоплює центральний кут, що дорівнює 60° з бісектрисою, яка проходить через точку

C.36 ВБН B.2.2-58.2-94

дугиз полярним кутомφ = ψ_к,що визначаєтьсяза формулою(10)додатку5.

6.30Крен резервуару,а такожзначенняосідань розрахункових точоккон- турного колаповинні задовольняти вимогам, що пред'являються до резервуарів об'ємом менше  30 000 м³.

Вимоги до технологічного завдання

6.31 В технологічному завданні на установку резервуару вказується точка підключення до резервуару прийомо-роздавальних трубопроводів і визначається граничне значення осідання основи у вказаній точці.

У тому випадку, якщо розрахункові значення осідання основи задовольняють всім вимогам п.п. 6.23...8.26 або п.п. 6.27...6.30 (в залежності від об'єму резервуару), але порушують яку-небудь вимогу (або кілька вимог) технологічного завдання і для усунення порушення (або порушень) необхідний перехід до більш дорогих конструкцій основи, то відмова від будівельних рішень може бути допущена тільки в тому випадку, якщо вимоги технологічного завдання обгрунтовані і не можуть бути змінені, наприклад, за рахунок:

переносу точки підключення прийомо-роздавальних трубопроводів (з дотри- маннямвимог пунктів 6.24 і 6.29);

збільшення компенсаційної можливості гілок трубопроводів, що прилягають до резервуару;

продовження строків гідростатичних випробувань з метою попередньго обтиснення стисливої товщі (без жорсткого підключення до резервуарів прий- мально роздавальних трубопроводів).

7 ОБЛАДНАННЯ РЕЗЕРВУАРІВ

7.1 Обладнання повинне забезпечувати надійну експлуатацію резервуарів та зниження втрат нафти і нафтопродуктів.

Резервуари в залежності від їх призначення і ступеня автоматизації повинні бути обладнані:

пристроями прийому-роздачі, що мають місцеве або дистанційне керування дихальною і запобіжною арматурою;

приладами місцевого або дистанційного вимірювання рівня і температури рідин, що зберігаються, автоматичною сигналізацією верхнього і нижнього граничних рівнів;

пристроями відбору середньої проби;

пристроями для видалення підпродуктової води;

пристроями для підігрівання в резервуарах високов'язких і застигаючих нафти і нафтопродуктів;

пристроями для запобігання накопичення відкладів у резервуарі;

пристроями для зачистки;

світловими і монтажними люками, люками-лазами і патрубками для встано-влення обладнання;

пристроями і засобами виявлення і гасіння пожеж, у відповідності з розділом 8 даних норм;

пристроями захисту від блискавки, заземлення та захисту від статичної електрики, у відповідності з розділом 9 даних норм.

ВБН В.2.2-58.2-94 С.37

Питання звільнення резервуарів від рідин, які зберігаються, в аварійних ситуаціях вирішуються схемою технологічної обв'язки у відповідності з вимогами ВБН В.2.2-58.1-94 та нормами технологічного проектування відповідних підприємств.

Технологічне обладнання

7.2 Кількість пристроїв прийому-роздачі слід визначати по максимальній продуктивності заповнення і спорожнення резервуару.

Діаметр пристрою прийому-роздачі повинен визначатись, виходячи з швидкості руху потоку рідини не більше 2,5 м/с. Допустимі швидкості витоку через пристрої прийому-роздачі встановлюються для кожної рідини окремо в залежності від питомого об'ємного електричного опору.

При заповнені порожнього резервуару, незалежно від допустимої швидкості, продуктивність заповнення повинна обмежуватись швидкістю через пристрій прийому-роздачі не більше 1 м/с до моменту заповнення кінця патрубка прийому-роздачі.

Характеристика пристроїв прийому-роздачі наведена у довідковому додатку 6.

7.3 Максимальна продуктивність заповнення (спорожнення) резервуарів з плаваючою покрівлею або понтоном обмежується допустимою швидкістю руху плаваючої покрівлі (понтона), яка не повинна перевищувати 6 м/год.

До монтажу "понтон на плаву" максимальна швидкість підйому рівня рідинив резервуарі не повинна перевищувати 2,5 м/год.

7.4 Швідкість наповнення (спорожнення) резервуару не повинна перевищувати сумарної пропусної спроможності дихальних, запобіжних клапанів або вентиляційних патрубків, що встановлюються на резервуарі.

7.5 Пристрій прийому-роздачіповиненмати надійніший запірний орган (хлопушка, підйомна труба і т.п.).

Пристрій прийому-роздачі зхлопушкою,яка має бокове керування, обладнується запасним тросом. У випадку встановлення двох і більше пристроїв з хлопушкою, останні запасним тросом не оснащуються.

7.6 В залежності від типів резервуарів і рідин, що в них зберігаються, застосовується така дихальна арматура:

а) на резервуарах ПП та СПП незалежно від рідин, що зберігаються (на направляючому стояці плаваючої покрівлі і на покрівлі резервуару з понтоном) вентиляційний патрубок з вогнеперешкоджувачем;

б) на резервуарах СП, з збитковим тиском в газовому просторі 2 кПа (200 мм вод.ст.) для зберігання легкозаймистих нафти і нафтопродуктів (ЛЗР) з тиском насиченних  парів до 93,3 кПа (700 мм рт.ст.) дихальний і запобіжний клапан з вогнеперешкоджувачами.

В резервуарахСПдля зберігання ЛЗР, що допускають зберігання у відповідності з таблицею 1 даних норм без газової обв'язки або установки УЛФ, під дихальні клапани слід встановлювати диски-відбивачі.

в) на резервуарах зСПі атмосферним тиском в газовому просторі для зберігання масел і мазутів - вентиляційний патрубок.

7.7 Дихальна і запобіжна арматура повинна відповідати збитковому тиску і вакууму, на який розрахована металева конструкція резервуару.

7.8 Сумарна пропускна спроможність запобіжних клапанів не повинна бути нижча, ніж у дихальних клапанів.

C.38 ВБН В.2.2-58.2-94

7.9 Витрата газів через всі дихальні (запобіжні) клапани, встановлені на резервуарі, не повинна перевищувати 0,85 ( для вентиляційних патрубків - 0,45) від їх сумарної пропускної спроможності.

7.10 Резервуари всіх типів повинні оснащуватись замірювальними люками для ручного заміру рівня і відбору проб.

При ручному відборі проб та замірі рівня слід використовувати тільки заземлені пристрої, виготовлені з матеріалів з питомим опором менше 10⁵ Ом.м.

Основні розміри та вимоги безпеки до замірних люків повинні відповідати ГОСТ16133-80.

7.11 Для зливу підпродуктової води резервуари всіх типів повинні ос­нащуватись сифонними кранами. Крани встановлюються на першому поясі стінки резервуару в будь-якому місці по обидва боки від осі люка-лазу на відстані не менше 1 м.

7.12 Резервуари для зберігання нафти при необхідності повинні обладнуватись пристроями запобігання накопичення осаду (розмиваючі головки, гвинтові перемішуючі пристрої і т.п.).

Необхідність  застосування  їх  та  вибір   пристроїв  визначається технологічними процесами зберігання.

7.13 В'язкі нафта і нафтопродукти повинні зберігатись у резервуарах, які мають теплоізоляційне покриття і обладнані засобами підігріву, що забезпечують збереження якості рідин, що зберігаються, та пожежну безпеку.

Вимоги до підігрйву  нафти і нафтопродуктів при зберіганні, до температури підігріву, типи підігрівачів, що використовуються, визначаються ВБН В.2.2-58.1-94 або нормами технологічного проектування відповідних підприємств.

Обладнання для  підігріву нафти  і  нафтопродуктів допускається розташовувати в будь-якому положенні до осі сходів.

7.14 Резервуари всіх типів, крім замірних люків, повинні мати світлові, монтажні люки та люки-лази. Світлові люки і люки-лази допускається розташовувати в будь-якому положенні до осі сходів. Один світловий люк обов'язково повинен розташовуватись діаметрально протилежно люку-лазу.

Основні розміри люків повинні відповідати:

світлові    - діаметром не менше 500 мм

люки-лази – діаметром не менше 600мм

монтажні   - діаметром від 500ммдо 1000мм взалежності від габаритів обладнання резервуарів, що монтується.

Кількість люків, що встановлюються на резервуарах, слід приймати по рекомендованому додатку 7.

7.15 В резервуарах ПП та СПП плаваючі покрівлі, понтони та їх направляючі  повинні  мати  ущільнювачі  (затвори), що  забезпечують герметизацію.

Ущільнювачі слід застосовувати з такими коефіцієнтами герметичності (Кг):

Кг  1.10^-8 м/год                 - в резервуарах СПП, номінальним об'ємом 400 м³;

Кг  1.10^-7 м/год                 - в резервуарах СПП, номінальним об'ємом від 700 до 3000 м³включно;

Кг  1.10^-6 м/год                 - в резервуарах СПП, номінальним об'ємом 5000 м³  і більше;

Кг не менше 1.10^-5 м/год   - в резервуарах ПП, незалежно від об'єму.

ВБН В.2.2-58.2-94 С.39

Допускається в резервуарах СПП застосування Кг менше 1.10^-5 м/год, при цьому з метою захисту від утворення вибухонебезпечних концентрацій слід пе-редбачати вентиляційні патрубки з площею отвору 0,17 м² прм співвідношенні сторін 1:3.

Кількість вентиляційних патрубків рекомендується приймати:

4     -    при діаметрі резервуару менше 19 м;

6     -    при діаметрі резервуару понад 19 до 23 м включно;

12   -    при діаметрі резервуару понад 23 м.

7.16 Ущільнювачі (затвори) можуть прийматись жорсткого (механічного) і м'якого ( петльового, з наповненням) типів.

Ущільнювачі жорстокого типу рекомендується застосовувати для резервуарів ПП, крім районів з сейсмічністю понад 7 балів. Вимоги до сейсмостійких конструкцій резервуарів викладені у розділі 4 даних норм.

Якщо величина коефіцієнта герметичності ущільнюючого затвору перевищує нормативне значення, резервуар з понтоном слід обладнувати дихальною арматурою у відповідності до вимог, що пред'являються до резервуару СПП

7.17Понтониможуть передбачатись як металевими так і з синтетичних матеріалів (синтетичний понтон).

Вимоги, які пред'являються до металевого понтона, викладені в 4 розділі даних норм.

Синтетичний понтон повиненмативисоку плавучість, механічну міцність, довговічність.

Понтон з синтетичних матеріалів слід проектувати з негорючих струмопровідних матеріалів або обладнувати пристроями, що забезпечують зняття статичної електрики.

К В П   і  автоматика

7.18 Резервуари з врахуванням сорту нафти і нафтопродуктів, що зберіга-ються, рекомендується оснащувати:

приладами місцевого і дистанційного вимірювання рівня;

приладами місцевого і дистанційного вимірювання температури;

сигналізаторами верхнього аварійного, верхнього і нижнього граничних рівнів;

пристроєм відбору середньої проби;

засобами виявлення пожежі (пожежними сповіщувачами).

Рекомендується місцеве вимірювання рівня і температури не передбачати для об'єктів, на яких виконується комплексна диспетчеризація технологічних процесів у резервуарному парку з організацією централізованого контролю з пункту керування.

7.19 Вибір і розміщення засобів автоматизації на резервуарах слід виконувати, виходячи з слідуючих умов:

а) місцеві показуючі прилади для вимірювання рівня рекомендується встановлювати на зовнішній боковій стінці резервуару на висоті не більше 1,5 м від позначки навколишньої території;

б) при необхідності дистанційного вимірювання рівня з пункту керування об’єктом доцільне суміщення дистанційної приставки з місцевим рівнеміром. В кожному випадку рекомендується датчик для дистанційної передачі монтувати на покрівлі резервуару (для резервуару СП іСПП)або на окремій у верхній зоні (для резервуару ПП).

C.40 ВБН B.2.2-58.2-94

в) Для сигналізації в пункт керування обєктом про досягнення верхнього і нижнього граничних рівнів рекомендується використовувати рівнеміри, що забезпечують дистанційне вимірювання згідно п.б, з вмонтованими сигнальними пристроями.

Допускається системи верхньогоінижнього граничних рівнів формувати за допомогою програмних засобів, які використовуються, в пункті керування для опрацювання інформації, що поступає від рівнемірів;

г) Сигналізація граничного аварійного верхнього рівня в пункт керування об'єктом повинна забезпечуватись окремими сигналізаторами.

д) Дистанційне, з пункту керування об'єктом, вимірювання температури в резервуарах, починаючи з 5000 м³ і вище, повинне обов'язково виконуватись для резервуарів з підігрівом. При цьому найкращим являється вимірювання середньої температури рідини, а при відсутності необхідного обладнання допускається вимірювання здійснювати в одній точці в районі пристрою прийому-роздачі (ППР). Місцеве вимірювання температури рідини в резервуарі рекомендується виконувати у всіх випадках за допомогою показуючого термометра, що встановлюється в зоні ППР.

7.20 Резевуари рекомендується оснащувати зниженими пробвідбірниками для одержання середньої проби з метою подальшого проведеннялабораторного аналізу якості нафти і нафтопродуктів, що зберігаються.

Знижені пробовідбірники повинні відповідати вимогам ГОСТ 13196-85 і мати вузол видачі проби на зовнішній стінці резервуару на висоті:

для нафти                  - нижче рівня нижнього зрізу пристрою прийому-роздачі;

для нафтопродукту - нижче регламентованої позначки відбору проби (250 мм від днища резервуару).

Практичне оснащення резервуарів пристроями відбору середньої проби може бути рекомендоване тільки після освоєння промислового випуску знижених пробвідбірників з показаниками працездатності, що вимагаються.

До початку промислового виробництва знижених пробвідбірників допускається використовувати індивідуально розроблені пристрої для відбору проб за умови сертифікації останніх органами Держнаглядохоронпраці.

7.21 Засоби виявлення пожежі (пожежні сповіщувачі) необхідно встановлювати:

на резервуарах СП і СПП - на боковій стінці поруч з піноутворюючими пристроями (піногенераторами) на одній позначці при подачі піни на шар нафти і нафтопродукту, і рівномірно по периметру резервуару (число відповідає кількості врізок в резервуар), але не менше 2-х при подачі піни під шар нафти і нафтопродукту;

на резервуарах ПП - на загальній конструкції з піногенераторами або рівномірно по периметру на відстані не більше 25 м незалежно від засобів по­жежогасіння, що застосовуються.

Кількість пожежних повідомлювачів повинна відповідати кількості піногенераторів, що передбачаються на резервуарі у відповідності до вимог розділу данних норм, але в усіх випадках не менше 2-х.

7.22 Пожежні   повідомлювачі встановлюються на резервуарах об'ємом 5000 м³ більше.

На резервуарах об'ємом 3000 м³ до 1000 м³ включно пожежні повідомлювачі встановлюються при підключенні цих резервуарів до стаціонарних систем автоматичного пожежогасіння.

ВБН B.2.2-58.2-94 C.41

8 ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ РЕЗЕРВУАРІВ

Установка пожежогасіння

8.1 РезервуариСПі СПП об'ємом 1000 м³ і більше повинні обладнуватись:

стаціонарно   встановленими   піноутворюючими   пристроями   (піно-генераторами) у верхньому поясі стінки резервуару при гасінні на шар рідини;

стаціонарні вводи пінопроводів у нижньому поясі стінки резервуару при гасінні під шар рідини.

Число піногенераторів або врізок у резервуари визначається по номограмі довідкового додатку 8.

Вибір засобів і установок пожежогасіння передбачається в залежності від температури спалаху нафти і нафтопродуктів, що зберігаються, конструктивних видів і об'ємів одиничних резервуарів, загальної місткості резервуарного парку, розташування площадки будівництва і характеристики по операційній діяльності, організації пожежної охорони на підприємстві розміщення резервуарів, прийнятої системи пожежогасіння.  На  складі нафти  і  нафтопродуктів вибір установок пожежогасіння слід приймати згідно вимогВБН В.2.2-58.1-94.

8.2 Резервуари ПП об'ємом 5000 м³ і більше повинні обладнуватись:

піногенераторами (пінозливами), що рівномірно розміщуються по периметру резервуару на відстані не більше 25 м (для гасіння кільцевого простору між стінкою резервуару і бар'єром для огородження піни піноутворюючими засобами);

установками порошкового пожежогасіння (при застосуванні порошкових засобів) згідно з рекомендаціями, затвердженими у встановленому порядку.

Для стоку з кільцевого простору, утвореного бар'єром і стінкою резервуару, розчину піноутворювача після пожежогасіння піноутворюючими засобами в нижній частині бар'єру необхідно передбачати дренажні отвори, розташовані рівномірно по периметру. Конструктивні вимоги до дренажних отворів та до бар'єру викладені у розділі 4 даних норм.

8.3 Кількість піногенераторів, що встановлюються на резервуарах,визначається розрахунком, але повинна бути не менше 2-х.

Для обслуговування півогенераторів повинні бути передбачені площадки обслуговування і драбинки, а для подачі розчину - сухі стояки.

Установка охолодження

8.4 Стаціонарною установкою охолодження слід обладнувати:

резервуари СП і СПП (крім резервуарів з негорючою теплоізоляцією) об'ємом 5000 м³ і більше;

резервуари ПП об'ємом 50000 м³.

8.5 Вибір технічної характеристики стаціонарної установки охолодженнярекомендується визначати по довідковому додатку 9.

8.6 Вибір установок охолодження в залежності від категорії складу нафти і нафтопродуктів,  компоновки  резервуарного парку і загальної системи охолодження резервуарного парку, прийнятої для складу нафти і нафтопродуктів рекомендується визначати згідно ВБН В.2.2-58.1-94.

С.42 ВБН В.2.2-58.2-94

9 ВИМОГИ OXOPOHИ ПРАЦІ І ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

9.1. Охорона праці передбачає систему законодавчих актів, соціально- економічних, організаційних, технічних і лікувально-профілактичних заходів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Загальні вимоги, що забезпечують технічні заходи по охороні праці відображені в п.п. 1.2, 2.3...2.5,4.37...4.40, 4.46, 7.1,7.6...7.10, 7.14...7.16, 7.18, 7.19, 7.22, 8.1, 8.3, 9.9…9.17.

9.2 Всі працівники, які обслуговують резервуари, повинні бути ознайомлені з можливо шкідливими і небезпечними виробничими факторами, які можуть виникнути при роботі з нафтою і нафтопродуктами в залежності від класів їх небезпечності, і забезпечені належними засобами захисту.

Вибір засобів захисту визначається в залежності від класу небезпечності нафти і нафтопродуктів, що зберігаються в резервуарах, в залежності від видів робіт, які виконуються, і підлягає оцінці по захисних фізіолого-гігієнічних експлуатаційних показниках згідно ССБТ.

9.3 Вимоги по охороні праці визначаються законом про охорону праціта Правилами технічної експлуатації металевих резервуарів для нафти і нафтопро- дуктів.

9.4 Пожежна безпека резервуарів повинна забезпечуватись:

системою запобігання пожежі;

системою протипожежного захисту;

організаційно-технічними заходами.

9.5 Система запобігання пожежі регламентується вимогами розділів 2,7 даного розділу.

9.6 Система протипожежного захисту регламентується вимогами розділу 8.

9.7 Організаційно-технічні заходи визначаються ВБН В.2.2-68.1-94 (в частині організації і технічної оснащеності пожежної охорони), Правилами пожежної безпеки, затвердженими у встановленому порядку іГОСТ12.1.004-91.

9.8 Комплекс заходів, що забезпечують пожежовибухобезпеку резервуарів при дії на них блискавки, а також статичної електрики, електромагнітної і електро-статичної індукції визначені п.п.9.9...9.17 даного розділу. Ці заході одночасно забез-печують безпеку обслуговуючого персоналу.

Захист резервуарів від блискавки

9.9 Захист від прямих ударів блискавки резервуарів для зберігання легко-займистих нафти і нафтопродуктів, що відносяться до зовнішніх вибухонебезпечних установок класу В-1г згідно з ПУЕ, слід здійснювати слідуючим чином;

а) корпуси резервуарів при товщині металу покрівлі 4 мм і більше, а також резервуар місткістю менше 200 м³, незалежно від товщини металу покрівлі, доста-тньо приєднати до заземлювачів;

б) корпуси резервуарів при товщині металу покрівлі менше 4 мм повинні бути захищені блискавковідводами, встановленими на самому резервуарі або окремо, а їх корпуси повинні бути приєднані до заземлювачів;

в) при компоновці резервуарів для зберігання легкозаймистих нафти і нафтопродуктів у групі загальною місткістю 80 000 м³ і більше захист слід виконува-

ВБН B.2.2-58.2-94 С.43

ти стрижневими або тросовими блискавковідводами, що стоять окремо, а корпуси резервуарів повинні бути приєднані до заземлювачів.

9.10 При наявності на резервуарі газовідвідних або дихальних труб до зони захисту блискавковідводів повинні входити ці труби, а також простір над ними, обмежений:

півкулею радіусом 5 м над обрізом труб для вільного відводу в атмосферу газів вибухонебезпечної концентрації;

циліндром розміром 1 м по вертикалі і 2 м по горизонталі для газів, важчих за повітря, при збитковому тиску всередині резервуару менше 5,05 кПа (0,05 ат); 2,5 м по вертикалі і 5 м по горизонталі при тиску 5,05…25,25 кПа (0,05…0,25 ат);

циліндром розміром 2,5 м по вертикалі і 5 м по горизонталі для газів, легших за повітря при тиску до 25,25 кПа, 5 м по вертикалі і горизонталі при тискупонад 25,25 кПа.

9.11 Для резервуарів з плаваючими покрівлями до зони захисту блис­кавковідводів повинен входити простір, обмежений поверхнею, будь-яка точка якої відстоїть на 5 м від ЛЗР в кільцевому зазорі.

9.12 Захист від прямих ударів блискавки резервуарів для зберігання горючих нафти і нафтопродуктів, що відносяться до зовнішніх пожежонебезпечних установок класу П-IIIзгідно з ПУЕ здійснюється у відповідності до пункту 9.9.

9.13 При виборі конструкції блискавковідводів і їх розміщення на конкретному об'єкті слід врахувати можливість використання для цієї мети прожекторних мачт, призначених для освітлення резервуарного парку.

9.14 Розрахунок зон захисту блискавковідводів виконується згідно з РД34.21.122-87.

9.15 Заземлювачі захисту від прямих ударів блискавки виконуються з одного вертикального або горизонтального електрода довжиною не менше 5 м.

Ці заземлювачі розміщуються не рідше, ніж через 50 м по периметру резервуару і до них приєднуються металеві корпуси резервуарів. У будь-якому випадку кількість заземлювачів повинна бути не менше двох. При виборі заземлювачів слід розглянути можливість використання для цієї мети залізобетоних фундаментів резервуарів, а також захисного заземлення електрообладнання.

Приєднання резервуарів до заземлювачів виконується роз’ємними.

9.16 Захист резервуарів від електростатичної індукції і проявів електростатичної електрики забезпечується приєднанням металевих корпусів встановлених на них апаратів, а також трубопроводів, які вводяться до резервуару, до заземлювача захисту від прямих ударів блискавки.

На резервуарах з плаваючими покрівлями або понтонами необхідно додатково встановлювати не менше двох гнучких металевих перемичок між плаваючими покрівлями або понтонами і металевим корпусом резервуару.

Технологічні засоби, що знижують інтенсивність виникнення зарядів її електрики наведена в розділі 7 та додатку 6.

C.44 ВБН В.2.2-58.2-94

9.17 Захист резервуарів від електромагнітної індукції виконується шляхом встановлення через кожні 30 м металевих перемичок між зовнішніми трубопроводами, розташованими на відстані 10 см і менше один від одного.

10 ЗАХОДИ ПО ОХОРОНІ НАВКОЛИШНЬОГО

ПРИРОДНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

10.1 При розробці проектів резервуарів повинні передбачатись заходи по скороченню втрат нафти і нафтопродуктів:

а) від випаровування;

б) від витоків.

10.2 Для скорочення втрат нафти і нафтопродуктів слід вибір типу резервуару виконувати у відповідності до п.2.3 і 2.4 даних норм.

Резервуари рекомендується підбирати оптимальної одиничної місткості з плаваючою покрівлею або понтоном, оптимальної оборотності, швидкості заповнення і спорожнення, фарбування зовнішніх поверхонь світловідбиваючими фарбами, теплоізоляцією (для високоов'язких нафт і нафтопродуктів).

Ущільнювачі (затвори) плаваючих покрівель і понтонів повинен забезпечувати герметизацію у відповідності до вимог п.7.15, 7.17 даних норм.

Конкретний засіб скорочення втрат вибирається в залежності від умов експлуатації, у відповідності з розділом 19 ВБН B.2.2-58.1-94, а також іншими нормами технологічного проектування відповідних підприємств.

Критерієм вибору типа резервуару повинен бути найменший питомий викид шкідливої речовини з врахуванням вимог по забезпеченню пожежної безпеки.

10.3 Запобігання втрат від витоків досягається:

а) оснащенням резервуару відповідним обладнанням у відповідності до вимог розділу 7 і утримуванням його у справному експлуатаційному стані (хлопушки,  пробовідбірники,  рівнеміри,  люки,  ущільнювачі  (затвори), піногенератори, стаціонарні установки охолодження і т.п.);

б) виконанням загальних вимог захисту і контролю, визначених вимогами п.6.14 даних норм;

в) підтриманням повної технічної справності і герметичності резервуару;

г) запобіганням переливу нафти і нафтопродуктів, у відповідності до вимог розділу 19 ВБН В.2.8-58.1-94.

11 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ, МОНТАЖУ

ТА ВИПРОБУВАННЯ РЕЗЕРВУАРІВ

11.1 Вимоги цього розділу повинні бути відображені в робочих кресленнях маркиKMбудівельних металоконструкцій резервуарів.

Виготовлення.

11.2 Виготовлення, включаючи контроль, будівельних металоконструкцій, резервуарів належить робити на спеціалізованих заводах згідно з вимогами СНиП 111-78-75* з урахуванням цих вимог.

11.3 За методами виготовлення у вигляді рулонованих заготовок можуть виготовлятися листові конструкції стінок, днищ, центральних частин плаваючих покрівель або понтонів, настилів покрівель. Виготовлепня цих конструкцій здійсюється у вигляді полотнищ, згорнутих за допомогою інвентарних каркасів у габаритні для транспортування рулони.

ВБН В.2.2-58.2-94 C.45

11.4 За методами виготовлення у вигляді окремих листів чи укрупненими блоками можуть виготовлятися листові елементи стінок, номінальні товщини яких перевищують граничні значення для застосування методу рулонування (більше 17 мм), а також за спеціальною вимогою технічного завдання.

Стінки резервуарів класу І за ступенем відповідальності рекомендується виготовляти у вигляді окремих листів чи укрупненими блоками.

11.5 Повздовжні та поперечні кромки листових деталей повинні підлягати обробці струганням або фрезеруванням.

11.6 При різці по радіусу кромок листових деталей за допомогою гільотинних ножиць лінія відрізу повинна проходити по дотичній до проектної кривої, віддаляючись від неї у зовнішню сторону не більш, ніж на 10мм.

11.7 Лінійні розміри і форма листових деталей, призначених для виготов­лення стінок (як рулонованих, так іполистовогозбирання, або укрупненими бло­ками) повинні задовольняти вимогам таблиці 6.

Таблиця 6

11.8 Підрізи основного металу в зварних швах допускається не більше такихвеличин:

а) для вертикальних з'єднань стінки      - не допускаються;

б) для з'єднаним днища зі стінкою          - 0,4мм;

в) для горизонтальних з'єднань стінки  - 0,8мм;

г)для інших з'єднань                                 - 1,0мм.

С.46ВБН В.2.2-58.2-94

11.9 Випуклість зварних швів стикових з'єднань не повинна перевищувати значень, що вказані в таблиці 7.

Таблиця 7

Монтаж

11.10 Монтаж, включаючи контроль та випробування будівельних метало- конструкцій  резервуарів,    належить проводити згідно з  вимогами СНиП 3.03.01-87 і ВСН 311-81 по проекту виробництва монтажних робіт (ПВР) з урахуванням цих вимог.

До початку монтажу будівельних металоконструкцій резервуарів повинні бути перевірені та прийняті основи та фундаменти. Влаштування основ та фундаментів повинно проводитись згідно вимог СНиП 3.03.01-87.

11.11 Під час монтажу належить дотримуватися граничних відхилень розмі- рів та форм будівельних металоконструкцій резервуарів, указаних у таблиці 8.

Таблица8

ВБН B.2.2-58.2-94 С.47

Продовженнятаблиці 8

C.48 ВБН В.2.2-58.2-94

Закінчення таблиці 8

Випробування

11.12. Гідравлічні випробування резервуарів належить проводити наливом води до рівня:

а) для резервуарів типу(СП)- на 50ммвище рівня верхньої кромки стінки або до контрольного отвору, передбаченого для обмеження висоти заповнення резервуару.

б) для резервуарів типу (СПП та ПП) - до верхнього положення понтону або плаваючої покрівлі.

На весь час випробувань повинні бути встановлені границі небезпечної зони з радіусом не менш ніж два діаметри резервуару.

11.13 До гідравлічних випробувань резервуару повинні бути виконані і врізки та приварювання всіх патрубків обладнання та лазів, що встановлюються на днищі, понтоні, плаваючій та стаціонарній покрівлях, стінці резервуару.

При застосуванні апаратно-програмного комплексу діагностики стану та прогнозування надійності резервуарів відповідно з розділом 12 даних норм, монтаж   та пуско-налагоджувальні роботи повинні проводитись до початку гідравлічних випробувань резервуарів.

11.14 Гідравлічні випробування резервуарів з понтонами та плаваючими покрівлями необхідно проводити без ущільнювальних затворів.

ВБН В.2.2-58.2-94 С.49

11.15 Під час випробування резервуарів на міцність та стійкість надмірний тиск належить приймати на 25 %, а вакуум на 50 % більше проектної величини. Тривалість навантаження - 30 хвилин.

11.16 Стаціонарна покрівля резервуару типуСПповинна бути випробувана при повністю наповненому водою резервуарі на тиск, що перевищує проектний на 10%.

11.17 Під час заповнення резервуару водою необхідно стежити за станом конструкцій та зварюваних з'єднань.

При знаходженні течі з-за краю днища або появи мокрих плям на поверхні відмостки, необхідно припинити випробування, злити воду, встановити та усуну­ли причину течі.

Якщо у процесі випробування будуть знайдені свищі, течі або тріщини у стінці (незалежно від розміру дефекту), випробування повинні бути припинені і вода злита до рівня:

а) наодинпояс нижче знаходження дефекту - при знаходжені дефекту у поясах з другогопошостий;

б) до п'ятого поясу - при знаходженні дефекту у сьомому поясі та вище.

11.18 Резервуар випробовують на гідравлічний тиск з витримуванням від цім навантаженням (без надмірного тиску) протягом такого часу:

а) резервуари класу Iза ступенем відповідальності - 72 години;

б) резервуари класу II за ступенем відповідальності - 24 години.

Для резервуарів, що влаштовуються на основах, складених  слабкими глинистими грунтами (приведений модуль деформації менш ніж 10 МПа), належить проводити гідростатичні випробування по спеціальному графіку заповнення, витримування під навантаженням, і розвантаження. Під час випробування необхідно проводити вимірювання осідання основи з метою контролю їх стабілізації на кожному етапі заповнення.

11.19 Резервуар витримав гидравлічні випробування, якщо у процесі випробувань на поверхні стінки або по краям днища не з'являються течі і рівень води не буде знижуватися нижче позначки, що згадана у п. 11. 12.

11.20 Антикорозійний захист виконується після випробувань резервуару та зливу всієї води.

12 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ

НАДІЙНОСТІ РЕЗЕРВУАРІВ У ЕКСПЛУАТАЦІЇ

12.1 Проектування резервуарів в усіх його частинах слід вести у відповідності до даних норм. Допустимими являються будь-які інші технічні вимогипо окремих розділах норм, погоджені користувачем і виконавцем при оформленні договору на поставку резервуару, при цьому вимоги інших нормативів повинні бути не нижче даних.

12.2 Критеріями, що характеризують експлуатаційну надійність резервуарів, слід вважати:

працездатність резервуару;

безвідмовність роботи резервуару;

довговічність резервуару та його елементів;

ремонтопридатність елементів резервуару.

Визначення критеріїв надійності наведено в обов'язковому додатку 1.

12.3 Для підтримання працездатності резервуару необхідно здійснювати профілактику і ранню діагностику дефектів у відповідності до правил технічної експлуатації резервуарів.

C.50 ВБН В.2.2-58.2-94

Резервуари за ступеням відповідальності І класу (згідно з пунктом 3.1 рекомендується комплектувати системами діагностики стану та прогнозування надійності в експлуатації з застосуванням автоматизованих програмних комплексів (АПК), які забезпечуватимуть контроль стану резервуару безперервно.

12.4 Показником довговічності резервуарів може служити гарантований строк його служби, який повинен прийматись 20 років з дня вводу в експлуатацію.

12.5 Кожен експлуатаційний резервуар повинен відповідати типовому або індивідуальному проекту, що відповідає даним вимогам, і бути постійно оснащеним повним комплектом обладнання, передбаченим проектом. Герме­тизації резервуару і відповідності обладнання проектній документації повинна приділятись особлива увага.

12.6 Резервуари повинні періодично зачищуватись. Зачистку резервуарів слід передбачати по мірі необхідності, яка визначається умовами збереження якості нафти і нафтопродуктів, що зберігаються, надійної експлуатації резервуарів і обладнання.

Резервуари слід зачищувати також при таких умовах:

зміні сорту продукту у  відповідності до рекомендацій додатку 2 ГОСТ1510-84;

звільненні від пірофарних відкладів; високов'язких осадів з наявністю мінеральних забруднень іржі і води;

ремонті, а також при проведенні повної комплексної дефектоскопії.

12.7 Основними факторами, що забезпечують надійність і довговічність резервуарів, являються:

якісне заводське виготовлення металоконструкцій і правильне їх транспо­ртування;

якісне виконання робіт по спорудженню основ і фундаментів;

дотримання геометричної форми резервуарів;

контроль якості будівельних і монтажних робіт;

геодезичний контроль за усадкою основ і фундаментів і за деформацією конструктивних елементів в процесі гідравлічного випробування і експлуатації;

безперервний контроль стану резервуарів класу І за ступенем відповідаль- ності

дотримання правил технічної експлуатації;

своєчасне технічне обслуговування і ремонт;

суворе дотримання правил техніки безпеки і охорони праці.

Своєчасна і якісна оцінка технічного стану і усунення дефектів, що будуть виявлятись, підвищує надійність при експлуатації.

Безперервний  контроль стану  резервуарів  класу І за ступенем відповідальності повинен забезпечувати;

контроль за осіданням основ і фундаментів резервуарів, напружено-деформованого стану та цілісності резервуарів за всіма видами впливу, якї зазнає резервуар в процесі випробування та експлуатації;

прогнозування надійності резервуару з визначенням залишкового ресурсу роботи резервуару в поточний період експлуатації (довгостроковий прогноз) та імовірності безвідмовної роботи в заданий період його подальшої експлуатації короткостроковий прогноз).

12.8 Методи і засоби градуювання резервуарів слід приймати поГОСТ8.380-80.

ВБН В.2.2-58.2-94 С.51

Додаток  1

Обов'язковий

ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ

1. РЕЗЕРВУАР (СТАЛЕВИЙ, ВЕРТИКАЛЬНИЙ, ЦИЛІНДРИЧНИЙ) - споруда об'ємна, наземна у формі стоячого циліндру з своїми градуйованими характеристиками, призначений для прийому, зберігання, заміру місткості та нафти (нафтопродуктів).

За конструктивними особливостями підрозділяються:

резервуари зі стаціонарною покрівлею (без понтона або з понтоном) -позначення СП або СПП;

резервуари з плаваючою покрівлею - позначення ПП.

У подальшому резервуари з стаціонарною покрівлею без понтона будуть іменуватися як резервуари з стаціонарною покрівлею - позначка СП, а резервуари зі стаціонарною покрівлею з понтоном - як резервуари з понтоном - позначка СПП.

Понтон або плаваюча покрівля - плаваючі покриття, які знаходяться всередині резервуару на поверхні рідини, призначені для скорочення втрат нафти та нафтопродуктів при зберіганні.

Градуйована характеристика  -  значення  місткості складених до максимальногопроектного рівня заповнення.

2. КОРИСНИЙ ОБ'ЄМ (МАКСИМАЛЬНА МІСТКІСТЬ РЕЗЕРВУАРУ) -величина об'єму, визначена добутком горизонтального перетину резервуару на висоту від днища до рівня максимального заповнення для резервуарів СП та до максимального підйому низу плаваючих покриттів (плаваюча покрівля або понтон) для резервуарів ПП або СПП.

3. НОМІНАЛЬНИЙ ОБ'ЄМ РЕЗЕРВУАРУ - умовна округлена величина, прийнята для індентифікації вимог норм для різних за конструктивними особливостями резервуарів при розрахунках:

номенклатури об'ємів резервуарів (типорозмір);

установок пожежогасіння та охолодження (зрошення стінок) резервуарів;

компоновки резервуарнихпарків, визначенні місткості груп резервуарів та складів нафти і нафтопродуктів.

Номінальні об'єми застосовуваних резервуарів приведені у рекомендованому додатку 2.

4. ГЕОМЕТРИЧНИЙ ОБ'ЄМ РЕЗЕРВУАРУ - величина об'єму, яка визначається добутком горизонтального перетину резервуару на висоту його стінки.

5. ОСНОВА РЕЗЕРВУАРУ - грунтова подушка, на яку встановлюється резервуар (штучна частина основи) і грунтовий масив (природна частина основи)деформації яких враховуються при обчисленні осідання і вертикальнихкоефіцієнтів жорсткості основи.

Осідання основи - вертикальне переміщення поверхні основи в результаті деформацій грунтової подушки і грунтового масиву, що її підстилає.

Стислива товща - висота грунтової подушки і товщина грунту природного складу, деформації якого враховуються при визначенні осідання.

C.52 ВБН В.2.2-58.2-94

6.ТЕМПЕРАТУРАСПАЛАХУ НАФТИ (НАФТОПРОДУКТУ) - мінімальна температура, при якій виникає короткочасне займання парів нафти (нафтопродукту) від полум'я в умовах випробування. Температура спалаху основою длякласифікації нафти та нафтопродуктів, визначаючих вимоги для безпечного зберігання, в першу чергу від їх пожежних характеристик. Нафта та нафтопродукти підрозділяються на легкозаймисті (61°С танижче) тагорючі (вище 61°С).

7. КОНСТРУКЦІЇ МЕТАЛЕВІ БУДІВЕЛЬНІ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЇ РЕЗЕРВУАРІВ - сталеві конструкції, що виконують несучі, огороджувальні чи сумісні (несучі та огороджувальш) функції.

Несучі металоконструкції - конструкції, що сприймають навантаження та вплив і забезпечують міцність, жорсткість та стійкість резервуару.

Огороджуючі металоконструкції - конструкції, що призначаються для ізоляції внутрішніх об'ємів резервуару від зовнішнього середовища з урахуванням нормативних вимог по міцності, герметичності і т.д.

8.    СТУПІНЬ    ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ    МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ РЕЗЕРВУАРУ - розмір можливого матеріального та суспільного збитку при досягненні металоконструкціями граничного стану.

9. НАДІЙНІСТЬ РЕЗЕРВУАРУ - властивість його конструкції виконувати призначення прийому, зберігання та відбір з нього нафти та нафтопродуктів, при заданих технічною документацією на резервуар параметрах. Критеріями надійності резервуару вважаються: працездатність, безвідмовність роботи, довговічність резервуару та його елементів ремонтопридатність елементів резервуару.

Працездатність резервуару - стан, при якому резервуар здатний виконувати  свої  призначення   за  заданим   (поставленим)  проектом технологічним режимом  без відхилення від параметрів, встановлених технічною документацією, здійсненою від- носно цих норм.

Безвідмовність роботи резервуару - властивість резервуару та його елементів зберігати працездатність без вимушених перерв у роботі.

Довговічність резервуару та його елементів - властивості конструкції зберігати працездатність до граничного стану з необхідними перервами для технічного обслу-говування та ремонтів.

Ремонтопридатність елементів резервуару - пристосувания елементів до попередження та виявлення зіпсованості, а також їх ремонту під час обслуговування до наступу відмови.

10. УСТАНОВКА ПОЖЕЖОГАСІННЯ    (в інтересах цих норм) - стаціонарні технічні пристрої для гасіння пожежі за рахунок випускання вогнегасячої речовини.

Як технічні пристрої можуть використовуватись: піноутворюючі (піногенератори або інші пристрої) та порошкові (вогнегасники).

11. СТАЦІОНАРНА УСТАНОВКА ОХОЛОДЖЕННЯ РЕЗЕРВУАРУ горизонтальне секційне кільце зрошення (зрошувальний трубопровід з обладнанням

ВБН В.2.2-58.2-94 С.53

для розпилуводи- перфорація, дренчерні голівки), розміщене у верхньому поясі резервуару. При необхідності зрошувальний трубопровід повинен мати обладнання, що забезпечує водяну завісу для захисту дихальної арматури резервyapy.

Рекомендована технічна характеристика кільця зрошення з перфораціями виведена в довідковому додатку 9.

12. РЕЗЕРВУАР ВИБУХОЗАХИЩЕНИЙ - резервуар, що має конструктивні пристрої, які сприяють зменшенню тиску при можливому вибусі та забезпечують збереження конструкції резервуару.

Вибух (в інтересах цих норм) - аварійний стан резервуару (можливий розрив) в результаті підвищення внутрішнього тиску до ступеня більшого, ніж спроможні витримати конструкції.

Як конструктивні пристрої вибухозахисту застосовуються легкоскидані кон-струкції стаціонарних покрівель резервуарів.

13. ЕЛЕМЕНТ КОНСТРУКЦІЇ РЕЗЕРВУАРУ - складова частина збірної конструкції резервуару (полотнище стінки, укрупнений блок стійки, кільцеві контурні листи днища, настил покрівлі і т.д.).

14. ТОВЩИНА ЕЛЕМЕНТУ КОНСТРУКЦІЇ РОЗРАХУНКОВА - теоретична товщина елементу, визначається розрахунком за відповідними формулами.

15. ТОВЩИНА ЕЛЕМЕНТУ НОМІНАЛЬНА - проектна товщина елементу, прийнята за розрахунковою товщиною з округленням до значень відповідних сортаментам діючих нормативних документів.

16. НАВАНТАЖЕННЯ (в інтересах цих норм) - механічний вплив, мірою якого є сила, що характеризує величину та напрямок цього впливу і викликає зміну напружено - деформаційного стану конструкцій резервуару та його основи.

Навантаження розглядаються: тимчасові, постійні; рівномірно-розподілені, розподілені та зосереджені; нормативні, розрахункові.

Навантаження тимчасове - наявність обмеженої тривалості дії і в окремі пeріодистроку служби резервуару.

Тимчасові навантаження поділяються на:

а) тривалі, розрахункові значення якого з часомсрокуслужби резервуару спостерігаються тривалий час;

б) короткочасні, розрахункові значення якого з часом строку служби резервуару спостерігаються на протязі короткого відрізка часу (короткодія);

в) особливі, виникнення розрахункових значень яких можливе у вийнятково     рідких випадках (сейсмічні та вибухові впливи, аварійне навантаження і т.п.), або такі, що мають незвичайний характер (наприклад, вплив нерівномірної деформації грунтів основи).

Навантаження постійне - постійно діюче навантаження впродовж всього строкyслужби резервуару.

Навантаження рівномірно-розподілене - навантаження постійної інтенсивності, прикладається безперервно до даної поверхні (лінії) або її частини.

Навантаження розподілене - навантаження прикладається безперервно до даної поверхні (лінії), інтенсивність якої не є постійною, а змінюється за лінійним, квадратичним або іншим законом.

Навантаження зосереджене - прикладається до дуже малої площини (точки).

C.54 ВБН B.2.2-58.2-94

Навантаження нормативне - встановлене нормативними документами навантаження, виходячи з умов заданої забезпеченості його появи чи прийнятого по його номінальному значенню.

Навантаження розрахункове - приймається в розрахунках конструкцій або основи і дорівнює нормативному навантаженню, помноженому на відповідний коефіцієнт надійності за навантаженням.

Навантаження, які враховуються при розрахунках металоконструкцій та основи резервуару приведені відповідно в розділі 3 і обов'язковому додатку 5.

17. ВПЛИВ - явище, яке викликає внутрішні сили в елементах конструкцій резервуару (від нерівномірних деформацій основи, від змін температури, в сейсмічних, вибухових, вологісних та інших подібних явищ).

18. ЗУСИЛЛЯ - внутрішні сили, що виникають у поперечному перетині елементу конструкції резервуару від зовнішніх навантажень та впливів (повздовжня та поперечна сили, згинаючий та крутячий момент).

19. МІЦНІСТЬ - властивість матеріалу конструкції резервуару або її елементу сприймати, не руйнуючись, різні види навантажень та впливів.

20. СТІЙКІСТЬ РЕЗЕРВУАРУ - здатність конструкції та її елементів протистояти зусиллям, спрямованим на виведення його з вихідного стану статичної рівноваги.

21. КОНСТРУКЦІЯ РЕЗЕРВУАРУ СЕЙСМІЧНОСТІЙКА - конструкція резервуару, здатна протистояти сейсмічним впливам без втрати експлуатаційних якостей.

22. ПІДЙОМ БУДІВЕЛЬНИЙ - додатковий вигин елементів конструкції сферичної покрівлі резервуару, який створюється в процесі її виготовлення або монтажу і який забезпечує у відповідності з проектом досягнення ними заданої форми при дії експлуатаційних навантажень.

23. ВІДХИЛЕННЯ ГРАНИЧНЕ - алгебраїчна різниця між гранично- допустимим і номінальним розмірами (величинами) конструкцій резервуару та їх елементів.

24. ПОЯС СТІНКИ РЕЗЕРВУАРУ - циліндрична ділянка стінки, яка складається із листів однієї товщини. При цьому висота поясу дорівнює ширині одного листа.

25. КІЛЬЦЕВІ КОНТУРНІ ЛИСТИ ДНИЩА РЕЗЕРВУАРУ - потовщені, в порівнянні з центральною частиною, листи, розташовані по його периметру в зоні спирання стінки.

26. АВТОМАТИЗОВАНИЙ ПРОГРАМНИЙ КОМПЛЕКС(АПК)- повністю автоматизована система діагностики стану та прогнозування надійностірезервуарів вумовах експлуатації та випробувань з визначенням залишкового ресурсу.

27. ЗАЛИШКОВИЙ РЕСУРС - час безвідмовної роботи резервуару знаперед обумовленим (заданим) рівнем імовірності.

ВБН В.2.2-58.2-94 C.55

Додаток 2

Рекомендований

НОМІНАЛЬНІ ОБ'ЄМИ І ОПТИМАЛЬНІ РОЗМІРИ РЕЗЕРВУАРІВ

В районах з сейсмічністю 7, 8 і 9 балів рекомендується приймати резервуари об’ємом 5000, 10000, 20000 і 30000 м³ висотою 12 м і діаметром (м) відповідно до порядку перелічених типорозмірів:

5000   - 22.8;

10000 - 34.2;

20000 - 45.6;

30000 - 47.4.

C.56 ВБН B.2.2-58.2-94

Додаток 3

Рекомендований

МАРКИ СТАЛЕЙ ТА ВІДПОВІДНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЗВАРЮВАННЯ

РЕЗЕРВУАРІВ, ЩО ЗВОДЯТЬСЯ У РАЙОНАХ З РОЗРАХУНКОВОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ ВИЩЕ МІНУС 30°С

1. СТІНКА

ВБНB.2.2-58.2-94 C.57

Продовження додатку3

3. ДНИЩЕ

ВБНB.2.2-58.2-94 C.58

Продовження додатку3

3. СТАЦІОНАРНА ПОКРІВЛЯ

ВБН В.2.2-58.2-94 С.59

Продовження додатку3

4.П Л А В А Ю Ч А  ПО КР І ВЛЯ,  ПОНТОН

5. СХОДИ, ПЛОЩАДКИ, ПЕРЕХОДИ, ОГОРОЖА

ПРИМІТКИ: 1.Прийняте позначення *) - елемент товщиного не більше 10мм.   

             2. Матеріали для зварювання належить застосовувати:

а) електроди для ручного дугового зварювання заГОСТ9467-75*;

б) зварювальний дріт заГОСТ2246-70*;

в) флюси заГОСТ9087-91*;

г)вуглекислий газ за ГОСТ 8050-85;

д) суміш вуглекислого газу з аргоном заГОСТ 1-157-79*.

С.60ВБН В.2.2-58.2-94

Додаток 4

Обов'язковий

КОЕФІЦІЄНТИ НАДІЙНОСТІ ДО НАВАНТАЖЕННЯ

ВБН В.2.2-58.2-94 С.61

C.62ВБН В.2.2-58.2-94

Додаток 5

Рекомендований

РОЗРАХУНОК ОСІДАННЯОСНОВРЕЗЕРВУАРІВ,

ЩО ВИКОНУЮТЬСЯУВИГЛЯДІ ГРУНТОВИХ ПОДУШОК

Загальні положення по розрахунку осідання основи

1 Для визначення осідання використовується розрахункова схема основи у вигляді лінійно-деформованого півпростору з умовним обмеженням глибин стисливої товщі.

Розрахунком передбачається:

розміщення на поверхні основи системи окремих точок, які називаються розрахунковими точками;

визначення розрахункових значень осідання у розрахункових точках основи;

визначення розрахункових значень набору величин, що виражаються через осідання розрахункових точок і характеризують переміщення і деформації поверхні основи під днищем резервуару і його контуром.

Кількість розрахункових точок, що призначаються, залежить від об'єму резервуару і характеру інженерно-геологічних умов.

Для резервуарів об'ємом менше 30000 м³ при однорідній основі призначається розрахункова точка у центрі основи і чотири розрахункові точки розташовані на кінцях двох взаємоперпендикулярних діаметрів контуру днища.

При неоднорідній основі призначається центральна розрахункова точка і парне (не менше 4) число розрахункових точок під контуром днища, що розміщені з однаковим кроком, не більше 6,0 м по дузі кола.

Для резервуарів об'ємом 30000 м³ і більше при однорідній основі для розра- хунку осідання призначається розрахункова точка у центрі основи і вісім розрахункових точок, що розміщуються на двох взаємноперпендикулярних діаметрах контуру днища:

чотири точки по кінцях діаметрів (контурні розрахункові точки);

чотири точки на серединах радіусів контурних точок (серединні розрахунко­ві точки).

При неоднорідній основі для розрахунку осідання призначається:

центральна розрахункова точка;

кратне чотирьом число контурних розрахункових точок, що рівномірно розміщуються вздовж контурного кола з кроком не більше 6,0 м по дузі кола;

парне число серединних розрахункових точок, що дорівнює половині числа контурних точок.

Примітки: 1. Основа вважається однорідною, якщо стислива товща складена горизонтальними напластуваннями грунтів витриманої потужності і коефіцієнт змі-нюваності α_Еу межах плану основи не перевищує значення 1:1.

2. Коефіцієнтом змінюваностіα_Еназивається відношення максимального значення приведеного модуля деформації (див.п.7) у межах плану основи до його мінімального значення:

ВБНB.2.2-58.2-94С.63

2 Розрахункове навантаження, щопередається наоснову від резервуару приймається у вигляді рівномірно розподіленого по площі круга і прикладеного до поверхні основи.

Величина навантаження приймається як для основного поєднання її складових і визначається за формулою:

                                                 (1)

Де       γ - питома вага рідишв резервуарі.

При розрахунку осідання основи резервуару приймається

питома вага води,  γ = 1,0 т/м³;

h_р-розрахункова висота заповнення резервуару рідиною;

G-вага сталевих конструкцій резервуару;

γ_n- середня питома вага ґрунтового матеріалу подушки і будівельних конструкцій, що розміщуються у об'ємі подушки (фундаментне кільце, плита захисного екрану, гідрофобний шар);

Р_сн  - снігові навантаження;

де    h_к, h_о  -  висотаподушки у центрі та на контурі основи, що відповідно вимірюється від рівня дна котловану до верху гідрофобного шару;

f  - коефіцієнт, що приймається рівним для грунтів стислової товщі:

0,6 - для піщаних;

0,7 – для супісків;

0,8 – для суглинків;

0,9 – для глин;

γ’- питома вага грунту, що виймається з котловану;

h’- глибинакотловану (різниця чорної позначки під центром днища резервуару і позначки дна котловану).

Активна зона

3 При визначенні глибини активної зони (нижньої межі стислової товщі) розрізняються три категорії грунтів:

 грунти з модулем деформації 10 мПа і більше, що іменуються МАЛОСТИСЛИВИМИ;

грунти з модулем деформації менше 10 мПа і більше 5 мПа, що іменуються СЕРЕДНЬОСТИСЛИВИМИ;

грунти з модулем деформації 5 мПа і менше, що іменуються СИЛЬНОСТИСЛИВИМИ.

Середньостисливі і сильностисливі грунти іменуються також СЛАБКИМИ.

C.64 ВБН В.2.2-58.2-94

4 Глибина активної зони залежить від характеру інженерно-геологічних умов, радіусу резервуару, розрахункового навантаження.

Для стисливих товщ, складених грунтами з однаковою категорією стисловості, безрозмірна координата нижньої межі стисливої товщі визначається з рівняння:

                                                         (2)

де   Р_δ(ζ) - побутовий тиск у функції безрозмірної координати ζ = Z/R,

в системі координат з початком у центральній точці поверхні основи;

       R      - радіус резервуару (радіус внутрішньої грані стінки резервуару);

       σ(ζ)  - ущільнюючий тиск у функції безрозмірної координати ζ;

де   Р - розрахункове навантаження на основу;

       α(ζ) - функція розсіювання напружень.

Значення α = α (ζ) для круга, завантаженого рівномірно-розподіленим навантаженням приймається по таблиці 1.

К -коефіцієнт, що приймається рівним:

0,5 - для малостисливих грунтів при діаметрі резервуару 10 м і більше;

0,2 - для середньостисливих грунтів (незалежно від діаметру резервуар) і для малостисливих грунтів при діаметрі резервуару менше 10 м;

0,1 - для сильностисливих грунтів (незалежно від діаметру резервуару). Значення ζ = ζ_а, що задовольняє рівнянню (2), визначається заформулою:

                                                                   (3)

де ζ_с, m- величини, що визначаються по таблиці 2, в залежності від параметрів розрахункової схеми С, що визначається за формулою:

                                                                      (4)

тут   γ_ср - середнєзначення питомої ваги грунтів, що складають стисливу товщу, що визначається за формулою:

                                                              (5)

де      γ_і - питома вага і-го шару грунту.

Для шарів грунту, розташованих нижче рівня грунтових вод, питома вага визначається з врахуванням змулюючої дії води;

     h_і- товщина і-го шару грунту.

 - безрозмірна координата рівня денної поверхні під розрахунковою               точкою, для якої визначається нижня межа стисливої товщі.

ВБН В.2.258.2-94С.65

Таблиця 1  Значення функції розсіювання напружень для точок круга, завантаженого рівномірно-розподіленим навантаженням

Примітки:

   - безрозмірна координата (апліката) точки стислової товщі;

r            - відстань точки від центру основи;

R          - радіус контурного кола основи;

ν           - інтерполяційний коефіцієнт для обчислення значень α при проміжних значенняхζ.

С.66 ВБН В.2.2-58.2-94

Таблиця 2

Значення параметрівζ_c, mв формуліζ_а = ζ_с + mζ_о,що визначає глибину активної зони

ВБН В.2.2-58.2-94 С.67

Закінчення таблиці 2

Примітка:

r- відстань точки від центру основа;

n- інтерполяційний коефіцієнт для обчислення значень ζ_с іmпри проміжних значеннях с.

C.68 ВБН В.2.2-58.2-94

5 Рівні, що визначаються безрозмірною координатою ζ_а, що залежить від значення коефіцієнта К, іменуються:

рівнем І при    К= 0,5

рівнем IIпри   К= 0,2

рівнем IIIпри  К= 0,1

При визначенні глибини активної зони в стисливих товщах, складених грунтами різної категорії стисловості, розрізняються три типи напластувань, в залежності від категорії грунтового пласта, що перетинається рівнем II.

До типу 1 (2,3) відноситься напластування грунтів, що складають стисливу товщу, при якому рівень II перетинає пласт малостисливного (середньостислового, сильностисливого) грунту.

Нижня межа стисливої товщі з напластуванням типу 1 вістановлюється:

у рівні нижньої межі найнижчого шару сильностисливого грунту, якщо такий присутній між рівнями IIі III, але не нижче рівня III.

Якщо ні:

у рівні нижньої межі найнижчого шару СЛАБКОГО грунту, розташованого вище рівня II, але не вище рівня І.

Нижня межа стисливої товщі з напластуванням типу 2 встановлюється:

в рівні нижньої межі найнижчого шару сильностисливого грунту, якщо такий присутній між рівнями II і III, але не нижче рівня IIІ.

Якщо ні:

в рівні II.

Нижня межа стисливої товщі з напластуванням типу 3 встановлюється в рівні нижньої межі найнижчого шару сильностисливого грунту, але не нижче рівня III.

6 Нижня межа стисливої товщі для розрахункових точок контурного кола визначається для однієї, вибраної візуально точки і поширюється на інші.

Для розрахунку вибирається точка з найбільшою присутністю більш слабких грунтів.

Визначення осідання розрахункових точок основи

7 Осідання окремої точки поверхні основи визначається по формулі:

                                                               (6)

де        Е_пр - приведений модуль деформації грунтів основи під розрахунковою

             точкою, визначається по формулі:

,                                                         (7)

ВБН В.2.2-58.2-94 С.69

де          А_і- значення функції А =A(ζ) при  ζ =ζ_і,

  -  безрозмірна координата межі, що розділяє шари і та і+1 (по розрахунковій схемі мал.1)

                 Значенияфункції А = А(ζ) для круга, завантаженого рівномірно

                 розподіленим навантаженням приймається по таблиці 3.

n- число різних шарів грунту, що складають активну зону;

А_а = А(ζ_а) - значення функції А(ζ) на нижній межі стисливої товщі, при ζ = ζ_а.

              Е_і- модуль деформації і-го шару грунту, що складає стисливу товщу.

β = 0,8 - корегующий коефіцієнт,

Р - розрахункове навантаження на основу, що визначається за формулою (1)

Е_о - масштабний модуль деформації, що дорівнює:

Е_о = 10 мПа    при вимірюванні Е_ів мПа;

Е_о = 100кг/см²при вимірюванні Е_ів кг/см²;

Е_і = 1000 т/м² при вимірюванні Е_і в т/м². ;

8 Проектне положення поверхні основи співвідноситься до циліндричної системи координати з початком в центрі основи і полярною віссю, що проходить через проекцію розрахункової точки і на площинуZ= 0, як приведено на мал.2.

9 Осідання точки і поверхні основи відраховується від її проектного положення, що визначається аплікатою  Z_і = ν_оr_і,

де      ν₀-проектний ухил днища;

          r_i-радіус-вектор проекції розрахункової точки і.

С.70 ВБН В.2.2-58.2-94

Рис.1.Расчетнаясхема для определения осадки

отдельной точкиоснования резервуара.

ВБН В.2.2-58.2-94 С.71

Рис. 2

C.72 ВБН В.2.2-58.2-94

Таблиця3. Значення функції

-г -відстань точки від центру основи;

-ν-інтерполяційний коефіцієнт для обчислення значень А при проміжних значеннях ζ.

C.74 ВБН В.2.2-58.2-94

10 Переміщення і деформації поверхні основи і її контуру визначаються величинами, що виражаються через осідання розрахункових точок основи (див.мал.3, мал.4).

Для всіх резервуарів (незалежно від об'єму) вказаними величинами є:

а) Середнє осідання контурного кола основи

,                                                            (8)

де    n- кількість розрахунковихточокконтурного кола;

u_i-осідання розрахункової точки і контурного кола, що визначається за       формулою (6).

б) Крен основи, що визначається вертикальним поворотом площини контурного кола відносно горизонтальної осі, що проходить через його центр.

Крен основи характеризується кутом повороту Θ_к і полярним кутом ψ_к, що визначає напрямок повороту:

                                                                           (9)

                                                                                  (10)

де                                                                                                                 (11)      

φ_і-полярний кут розрахункової точки і контурного кола.

Для резервуарів об'ємом 30000 м³ і більше додатково вводяться такі величини:

в) Середнє осідання серединного кола:

                                                                                   (12)

де   m - кількість розрахункових точок серединного кола;

       v_j- осідання розрахункової точкиjсерединного кола, що визначається за              формулою (6).

г)Крен центральної зони основи, який визначається вертикальним поворотом площини серединного кола відносно горизонтальної осі, що проходить через його центр. Крен центральної зониосновихарактеризується кутом повороту Θ_с і полярним кутом ψ_с, що визначає напрямок крену

                                                            (13)

C.75 ВБН В.2.2-58.2-94

C.76 ВБН В.2.2-58.2-94

ДОВІЛЬНИЙ ДІАМЕТРАЛЬНИЙ ПЕРЕРІЗ КОНУСНОЇ ЧАСТИНИ ОСНОВИ

BБHВ.2.2-58.2-94 C.77

                                                               (14)

                                                        (15)

φ_j- полярний кут розрахункової точкиjсерединного кола.

11 Зміщене положення контурного кола основи, що визначаєтьсвеличинами  описується рівнянням:

                            (16)

Осідання контурного кола основи, які визначаються його зміщеним положенням, описується рівнянням:

              (17)

Екстремальні значення осідання визначаються за формулою;

                                                               (18)

у точці, що визначається полярним кутомφ= ψ_к

                                                                (19)

у точці, що визначається полярним кутомφ= ψ_к+ π

12 Зміщене положення серединного кола, що визначається величинами описується рівнянням;

                         (20)

Осідання серединного кола, що визначаються його зміщеним положенням, описується рівнянням:

           (21)

Екстремальні значення осідання:

                                                            (22)

у точці, що визначається полярним кутом φ = ψ_с;

                                                             (23)

у точці, що визначається полярним кутом φ = ψ_с + π

С.78 ВБН В.2.2-58.2-94

Додаток 6

Довідковий

ХАРАКТЕРИСТИКАПРИЙОМО-РОЗДАВАЛЬНИХПРИСТРОЇВ

1. Характеристика прийомо-роздавальних пристроїв приведена в таблиці 1.

Таблиця 1

2. В таблиці 1 наведена пропускна спроможність через один патрубок за умови забезпечення швидкості руху рідини не більше 2,5 м/с, у відповідності до вимог розділу 7.

3. Для нафтопродуктів з питомим об'ємним електричним опором понад 10⁹ Ом.м для труб діаметром до 200 мм включно швидкість руху рідини через патрубок повинна бути не більше 1,2 м/с.

4. При заповненні порожнього резервуару рідиною, незалежно від питомого об'ємного електричного опору, швидкістьзакачкиповинна обмежуватись до 1,0 м/с до моменту, коли кінець завантажувальної труби виявиться нижче рівня дзеркала продукту, який закачується.

ВБН В.2.2-58.2-94 С.79

Приложение7

Рекомендуемое

КОЛИЧЕСТВО ЛЮКОВ, УСТАНАВЛИВАЕМЫХ НА РЕЗЕРВУАРАХ СК,СКП и ПК

С.80ВБН В.2.2-58.2-94

ПРИЛОЖЕНИЕ  8

СПРАВОЧНОЕ    

НОМОГРАММА ОРИЕНТИРОВОЧНОГО ОПРЕДЕЛЕНИЯ

КОЛИЧЕСТВА ПЕНООБРАЗУЮЩИХ УСТРОЙСТВ (N)

НА РЕЗЕРВУАРАХ (СК  И  СКП)

1. НОМОГРАММА

ВБН В.2.2-58.2-94 С. 81

2.Приклад користуванняномограмоюнаведен штрих-пунктиром при подальшихвихідних даних:

а) нормативнаінтенсивність подачі розчинуJтp- 0.10л/с на м².

    (Jтрвизначається в залежності від продукту, що зберігається по              ВБHB.2.2-58.1-94або по інших нормах);

б) задана площа гасінняF= 500 м².

3 точки, яка відповідає Jтp, прокладається направлений промінь крізь шкалу Qp, який прямує в точку, яка відповідає F.

Точка пересікання зі шкалою Qp показує орієнтовні витрати розчину піноутворювача (у прикладі 50 л/с).

Далі зцієїточки проводиться горизонтальний промінь до пересічення зі шкалою N (кількість піногенераторів).

Одержані результати - 9 (3) або 6 (3)-в залежності від застосування засобів та способів подачі та типів піногенераторів, які використовуються для гасіння.

3. На шкалі F приведені для орієнтації типорозміри резервуарів (СП та СПП) оптимальних розмірів, які відповідають додатку 2 даних норм.

C.82 ВБН B.2.2-58.2-94

Додаток 9

Довідковий

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

КІЛЬЦЯ ЗРОШЕННЯ ІЗ ПЕРФОРОВАНОГО  ТРУБОПРОВОДУ

Таблиця 1 Визначення технічної характеристики кільця зрошення (без вра­хування водяної завіси) із перфорованого трубопроводу при кроці отворів 200 мм

Нормативна інтенсивність зрошення 0,5л/сек на мдовжини

ВБН В.2.2-58.2-94С.83

Таблиця 2 Визначення технічної характеристики кільця зрошення

(з перфорованого трубопроводу) при кроці створів 200мм

Нормативна інтенсивність зрошення 0,75 л/сек на м довжини

С.84ВБН В.2.2-58.2-94

Продовження таблиці 2

Примітки: 1. В графах 7 і 8 в чисельнику показники розрахункового діаметру отвору і кількості отворів в секції дані без врахування водяної завіси (отвори направленням вниз), в знаменнику - для секції, що забезпечує водяну завісу (додаткові отвори напрямком доверху).

2. В графах 9 і 10 в чисельнику показники кількості отворів в кільці зрошення і потрібного напору біля входу до секції дані для кільця і секцій без врахування водяної завіси, в знаменнику - з врахуванням забезпечення водяної завіси (інтенсивність зрошеннянеменше 0,4л/с нам довжини і висота завіси не менше 4 м).

3. Отвори повинні розміщуватись по кільцю з направленням вниз під кутом 60° до зрошувальної поверхні та направленням доверху під кутом 75° в бік покрівлі (для додаткових отворів).

ВБН В.2.2-58.2-94 С.85

Таблиця 3  Величини зовнішніх діаметрів і товщини стійок труб,

прийняті при складанні таблиць 1 і 2

мм

C.86ВБН В.2.2-58.2-94

Додаток 10

Обов'язковий

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

(форма)

ПОГОДЖЕНО                                                           ЗАТВЕРДЖЕНО

М.П._________                                                           М.П.__________

найменування організації                                       найменування організації

посада, ініціали, прізвище, дата                                         посада, ініціали, прізвище, дата

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

на розробку вертикального сталевого циліндричного резервуару

            покрівлею - ПП,  зі стаціонарною покрівлею - СПП абоСП)

номінальною місткістю______________________________________ м³  для

зберігання____________________________________________________________________

(найменування рідини, що зберігається)

Генеральний замовник ________________________________________________________

(назва організації,

_____________________________________________________________________________

реквізити )

Замовник (покупець)_________________________________________________________

(назва організації,

_____________________________________________________________________________

реквізити)

Генеральний проектувальник__________________________________________________

(назва провідної організації -розробника,

_____________________________________________________________________________

реквізити)

Співвиконавці________________________________________________________________

(найменування організацій-співвиконавців)

_____________________________________________________________________________

1. Підстава для розробки ______________________________________________________

2. Строки виконання:      початок       "    " ______________199 ___р.

                                              закінчення "    " ______________ 199 ___р.

3. Основні цілі та завдання розробки ____________________________________________

_____________________________________________________________________________

4. Площадка будівництва ______________________________________________________

(найменування об'єкту, пощтова адреса)

5. 06'єм резервуару, м³_________________________________________________________

(геометричний, корисний)

6.Рідина, що зберігається:

найменування виду рідини, що зберігається

_____________________________________________________________________________

густина, т/м³____________;

ступіньагресивногопливу_____________________________________________________

(неагресивна, слабкоагресивна, середньо, сильноагресивна)

допуски на корозію, мм: стінка________________________________________________________________________

днище________________________________________________________________________

покрівля_____________________________________________________________________

ВБН В.2.2-58.2-94 С.87

7. Умови експлуатації:

внутрішній надмірний тиск, кПа (мм вод.ст.)

_____________________________________________________________________________

(робочий, аварійний)

вакуум, кПа (мм вод.ст.)_______________________________________________________

(робочий, аварійний)

розрахункова температура зовнішнього повітря, °С______________________________

нормативне значення ваги снігового покриву, МПа (кгс/м²)_______________________

нормативнезначення вітрового тиску, МПа (кгс/м²)______________________________

наявність підігріву продукту до, °С _____________________________________________

вага теплоізоляції, МПа (кгс/м²)________________________________________________

(на стінці, на покрівлі)

сейсмічність району будівництва, балів _________________________________________

продуктивність операцій прийому-роздачі, м³ / годину____________________________

інтенсивність експлуатації, циклів на рік _______________________________________

_____________________________________________________________________________

(характеристика циклу: minіmaxзаповнення резервуару)

9.      Конструктивні параметри

8.1. Стінка:

внутрішній діаметр, мм ________________; висота, мм ____________________________

збирання_______________________________; габарити листів, мм___________________

                  (рулонне, полистове)

нахил днища__________________________________________________________________

збирання _____________________________________________________________________

(рулонне, полистове)

габарити листів, мм___________________________________________________________

8.3. Покрівля:

тип покрівлі__________________________________________________________________

необхідність виконання легкоскиданих конструкцій______________________________

                                                                                                                     (так, ні)

8.4.Сходи____________________________________________________________________

(шахтові, кільцеві)

8.5. Понтон:

тип понтона __________________________________________________________________

зазор між понтоном та стінкою, мм _____________________________________________

8.6. Необхідність стаціонарної системи піногасіння_______________________________

(тип та кількість піногенераторів та патрубків для підшарового гасіння)

8.7.Необхідність зрошення стінки ______________________________________________

( так, ні)

8.8.Люки та патрубки в стінці та покрівлі - див. додаток.

8.9.Необхідність відповідності конструкцій вимогам інших

нормативних документів_______________________________________________________

_____________________________________________________________________________

(назва нормативних документів)

8.10. Лакофарбові покриття для антикорозійного захисту

внутрішньої поверхні__________________________________________________________

8.9.Необхідність відповідності конструкцій вимогам інших

нормативних документів ______________________________________________________

_____________________________________________________________________________

(назва нормативних документів)

С.88ВБН В.2.2-58.2-94

8.10. Лакофарбові покриття для антикорозійного захисту

внутрішньої поверхні________________________________________________________

____________________________________________________________________________

8.9. Необхідність відповідності конструкцій вимогам інших

нормативних документів______________________________________________________

_____________________________________________________________________________

(назва нормативних документів)

8.10. Лакофарбові покриття для антикорозійного захисту

внутрішньої поверхні_________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

10.  Порядок контролю та приймання____________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

11.  Додаткові вимоги та умови_________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Додаток до

технічного завдання

ПЕРЕЛІК ПАТРУБКІВ ТА ЛЮКІВ

Резервуару___________________________________________________________________

(вид резервуару)

номінальною місткістю______________ м³ для зберігання_________________________

_____________________________________________________________________________

на___________________________________________________________________________

(назва об'єкту)

_____________________________________________________________________________

Технічне завдання підписується керівниками /заступниками/ ведучої організації розробника та організацій-співвиконавців, керівниками тем /головними інженерами проекту/.

С.90ВБН В.2.2-58.2-94

ВБН В.2.2-58.2-94 С.91

Таблиця 1 Поширення порід, що карстуються, та карстових явищ

(по Б.Н. Іванову)

C.92ВБН В.2.2-58.2-94

Додаток 12

Довідковий

ПЕРЕЛІК

нормативних документів, що використовуються

при проектуванні резервуарів

1.   ДБН А 1.1.-1-93 -    Система стандартізації і нормування в будівництві "Основні положення"

2.   ДБН А.1.1-2-93 -    "Порядок розробки, вимоги до побудови, викладу та оформлення нормативних документів" '

3.   ВБН В.2.2-58.1-94 - "Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском (замість СНиП ІІ-106-79) насичених парів не вище 93.3 кПа".

4.  СНиП 2.01.07-85 -     "Нагрузки и воздействия".

5.  СНиП 2.01.01.82 -     "Строительная климатология и геофизика".

6.  СНиП 2.02.01-83 -     "Основания и фундаменты".

7.  ДБН 360-92* -            "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

8.  СНиП П-23-81* -       "Стальные конструкции" с пособиями:

8.1."Пособие по расчету и конструированию сварных соединений стальных конструкций (к главеСНиП П-23-81^*), ЦНИИСК, М., 1984 г.

8.2."Пособие по проектированию стальных конструкций (к главе                 СНиП П-23-81* ),ЦНИИСК, М.,1989г.

9. СНиП2.01.09-R1    -"Здания и сооружения на подрабатываемых территориях и просадочных грунтах".

10. СНиП П-7-81*     -"Строительство в сейсмических районах".

11. СНиП 2.03.11-85 -    "Защита строительных конструкций от коррозии".

12.  СНиП 2.04.14-39 -    "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов".

13.  СНиП 3.03.01-87 -    "Несущие и ограждающие конструкции".

14. СНиП 3.04.03-85 -    "Защита строительных конструкций и сооружений от  коррозии".

16.СНиП Ш-18-75-      "Металлические конструкции".

ВБН В.2.2-58.2-94 С.93

16. СН528-80

17.  ГОСТ1510-84

(СТ СЭВ 1415-78)

18. ГОСТ12.1.004-91

19. ГОСТ12.1.044-89

( СТ СЭВ4831-84

СТ СЭВ6219-88,

МС ИСО4589,

СТ СЭВ6527-88)

20. ГОСТ26098-84

21. ГОСТ8.380-80

(СТСЭВ1053-78)

22. ГОСТ9.602-89

23. ГОСТ 12.1.007-76

ССБТ

24. ГОСТ12.1.006-88

СББТ

25. ГОСТ 12.4.124-83

ССБТ

26. ГОСТ 12.1.030-81

27. ГОСТ 12.003-91

ССБТ

28. ГОСТ12.2.085-82

ССБТ

29. ГОСТ16133-80

30. ГОСТ 27772-88*

31. ГОСТ 19903-74*

32. ГОСТ22727-88

33. ГОСТ 8732-78

-"Перечень единиц физических величин, подлежащих применению в строительстве".

- "Нефть и нефтепродукты"Маркировка, упаковка, транспортирование и хранение с изменениями1-5.

- "Пожарная безопасность. Общие требования" ССБТ

- "Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" с изменениями1и2.

- "Нефтепродукты. Термины и определения".

- "Резервуары стальные вертикальные цилиндрические вместимостью100 - 50 000м³. Методы и средства проверки"с изм.1.

- "Сооружения подземные. Общие требования к защите от коррозии".

- "Вредные вещества. Классификация, общие требования безопасности".

- "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей среды".

- "Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования".

- "Электробезопасность. Защитное заземление,Зануление" с изм.1.

- "Оборудование производственное. Общие требования безопасности".

- "Сосуды, работающие под давлением. Клапаны предохранительные. Требования безопасности".

- "Люкизамерные .Технические условия"

-          "Прокат для строительных стальных конструкций".

- "Прокат листовой горячекатанный".

- "Прокат листовой. Методы ультразвукового контроля".

- "Трубы стальные бесшовные горячекатанные

С.94ВБН В.2.2-58.2-94

34.ГОСТ 10704-76*

35.ГОСТ 7798-70*

36.ГОСТ 5915-70*

37.ГОСТ 12820-80*

38.ГОСТ 9467-75*

39.ГОСТ8050-85

40.ГОСТ 10157-79*

41.ГОСТ 9087-81*

42.ГОСТ 2246-70*

43.ГОСТ24379.0-80*

44.ГОСТ24379.1-80

45.ГОСТ 1759.0-87*

46.ГОСТ 10605-72*

47.ГОСТ14249-89

48.ГОСТ 14192-77*

49.ГОСТ27751-88

50.ГОСТ23118-78

51. ГОСТ13196-85

52.ГОСТ15.901-91

-"Трубы стальные электросварные прямошовные".

-"Болты с шестигранной головкой класса точности В"

-"Гайки шестигранные класса точности В".

-"Фланцы стальные плоские приварные на Ру от0,1 до 2,5МПа (от1до25кгс/см²).

-"Электроды покрытые металлические для ручнойдуговой сварки конструкционных и теплоустойчивых сталей'

-"Двуокись углерода газообразная и жидкая".

-"Аргон газообразный и жидкий".

- "Флюсы сварочные плавленые".

- "Проволока стальная сварочная".

-"Болты фундаментные. Общие технические условия.

- "Болты фундаментные. Конструкция и размеры".

-"Болты, винты,шпилькии гайки. Технические условия".

-"Гайки шестигранные с диаметром резьбы свыше48 мм класса точности В

- "Сосуды и аппараты. Нормы и методы расчета на прочность"

-"Маркировка грузов".

-"Надежность строительных конструкций и оснований"

-"Конструкции металлические строительные".

-"Пробоотборники стационарные для резервуаров с нефтью и нефтепродуктами. Типы и основные параметры.Общие технические требования."

-"Конструкции, изделия и материалы строительные. Система разработки и постановки продукции на производство".

53.   "Правила технической эксплуатации резервуаров и инструкции по их ремонту"ГКНПCCСP,86г.

ВБН В.2.2-58.2-94 С.95

54. "Нормы технологического проектирования:

-магистральных нефтепроводов (ВНТП2-86);

-магистральных нефтепродуктопроводов (ВНТП3-90);

-нормы технологического проектирования объектов сбора, транспорта, подготовки нефти,   газа и воды нефтяных месторождений (ВНТП3-85 );

-предприятий по переработке нефти и производству продуктов органического синтеза(ВНТП81-85 ).

55. Правила устройства электроустановок, ПУЭ-87, Минэнерго СССР.

56. РД39-22-113-78

57. РТМ6-28-007-78

58. СНиП3-4-80

59. РД34.21.122-87

60. ВСН311-81

61. ДСТУ2273-03

- "Временные правила защиты от проявлений статичес- кого электричества на производственных установках и сооружениях нефтяной и газовой промышленности".

- "Допустимые скорости движения жидкостей по трубопроводам и истечении в емкости" ВНИИТБХП.

- "Техника безопасности в строительстве".

- "Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений".

- "Инструкция по изготовлению и монтажу стальных вертикальных цилиндрических резервуаров".

- "Пожежна техніка. Терміни та визначення".

62. Перелікметодик,які використовуються при розрахунках викидів в атмосферу забруднюючих речовин - поВБН В.2.2-58.1-94.

Нормативні документи представлені у відповідності до "Переліку нормативних документів в галузі будівництва, діючих на території України", Мінбудархітектури України за станом на 1.07.1993 року і при їх перегляді підлягають аналізу і відповідній зміні даного додатку.

С.96 ВБН В.2.2-58.2-94

ЗМІСТ

Cтop.

ВСТУПНА ЧАСТИНА.......................................................................................................... 1

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ............................................................................................... 2

2. ОСНОВНІ ТИПИ І ПАРАМЕТРИ РЕЗЕРВУАРІВ...................................................... 3

2.    ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ

БУДІВЕЛЬНИХ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ РЕЗЕРВУАРІВ.................................. 4

Матеріали конструкцій і з'єднань................................................................................. 5

Загальні положення по розрахунку.............................................................................. 6

Принципи розрахунку металоконструкцій резервуарів........................................... 6

Розрахункові характеристики матеріалів конструкцій і з'єднань.......................... 7

Облік умов роботи елементів конструкцій................................................................. 9

Навантаження на конструкції резервуарів................................................................. 9

Розрахунок елементів конструкцій на міцність та стійкість................................. 12

Розрахунок елементів конструкцій на витривалість.............................................. 14

Розрахунок елементів конструкцій на малоциклову міцність.............................. 15

Розрахунок елементів конструкцій на міцність з

урахуваниям крихкого руйнування........................................................................... 16

Розрахунок з'єднань сталевих конструкцій.............................................................. 16

Розрахунок конструкцій резервуарів на сейсмічні впливи.................................... 16

Розрахунок анкерних кріплень резервуарів............................................................. 16

3.    КОНСТРУКТИВНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬНИХ

МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ РЕЗЕРВУАРІВ................................................................ 17

Зварні з'єднання............................................................................................................. 17

Днища............................................................................................................................... 18

Стінки............................................................................................................................... 19

Кільця жорсткості......................................................................................................... 20

Стаціонарні покрівлі..................................................................................................... 20

Плаваючі покрівлі та понтони.................................................................................... 22

Сходи, площадки, переходи, огорожа........................................................................ 23

Анкернекріплення стінок............................................................................................ 24

Люки -лазита патрубки............................................................................................... 25

Кріплення допоміжних конструкцій стінки резервуару......................................... 25

Сейсмостійкі конструкції резервуарів....................................................................... 26

5. ЗАХИСТ РЕЗЕРВУАРІВ ВІД КОРОЗІЇ....................................................................... 27

Загальні вимоги захисту............................................................................................... 27

Електрохімічний захист від корозії............................................................................. 27

Електрохімічний захист зовнішньої поверхні резервуарів.................................... 28

Електрохімічний захист внутрішньої поверхні резервуарів................................. 29

6. ОСНОВИ І ФУНДАМЕНТИ........................................................................................... 30

Основи і фундаменти у простих

інженерно-геологічних умовах.................................................................................... 31

Основи і фундаменти у складних

інженерно-геологічних умовах.................................................................................... 32

ВБНB.2.2-58.2-94 С.97

Граничні деформації резервуарів.................................................................................. 33

Вимоги, що пред'являються до осідання основ резервуарів

об'ємом менше 30000 м³.................................................................................................. 34

Вимоги, що пред'являються до осідання основ резервуарів

об'ємом 30000 м³ і більше................................................................................................ 35