ДПТ заборонили використовували для нового будiвництва

Про це повiдомила голова Комiтету ВР з питань органiзацiї державної влади, мiсцевого самоврядування, регiонального розвитку i мiстобудування Олена Шуляк.
За її словами, цей корупцiйний iнструмент роками використовували окремi будiвельнi компанiї у змовi з мiсцевою владою, оскiльки законодавство це дозволяло. Але з 1 сiчня вступила в силу заборона щодо ДПТ, i вiдтепер видiлення земельних дiлянок пiд забудову можливе лише за допомогою плану просторового розвитку (ППР), що означатиме фактичний знак "стоп" для хаотичної забудови i рiзних видiв земельного рейдерства.
Вона пояснила, що понад половина українських мiст не має актуального Генерального плану - стратегiчного документу розвитку будь-якого населеного пункту. Столиця - не виключення, оскiльки Київ живе за Генпланом, ухваленим ще у 2002 р., тобто вiн дуже застарiлий. Вiдтак, законодавство дозволяло уточнювати генплан детальними планами територiї (ДПТ). При цьому межа допустимого "уточнення" законодавчо визначена не була - як для Києва, так i для iнших населених пунктiв, повiдомляє Property Times.
"Цим користувались недобросовiснi забудовники, якi у зговорi з мiсцевою владою проштовхували ДПТ, якi "уточнювали" генплан так, що прямо суперечили йому. У подальшому саме на пiдставi таких ДПТ визначалось цiльове призначення земельних дiлянок, якi вiдводились пiд забудову та отримувались вiдповiднi дозвiльнi документи. Як наслiдок - постiйна авральна боротьба з хаотичними забудовами, перевантаженими автошляхами, комунальними колапсами i т. д", - зауважила Шуляк.
При цьому парламентарка наголосила, що з 1 сiчня використання ДПТ стало неможливим - вступив в силу закон №711 "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо планування використання земель". Згiдно з ним, щоб змiнити цiльове призначення землi або видiлити дiлянку пiд забудову, громада вiдтепер має керуватись комплексним планом просторового розвитку територiї територiальної громади або актуальним, а не застарiлим генпланом населеного пункту. I план просторового розвитку має бути у кожної громади. Це, переконана Шуляк, має покласти край кишеньковим ДПТ в iнтересах окремих будiвельних компанiй у змовi з мiсцевою владою.
Як стало вiдомо ProfiDOM.com.ua, комплексний план дiлить територiю громади на функцiональнi зони - житлова забудова, промисловiсть тощо. Для кожної такої зони визначено перелiки видiв цiльового призначення земельних дiлянок, i саме з цього перелiку власник може самостiйно обрати той, який, на його думку, є найбiльш перспективним.
"Ще один надважливий аспект у контекстi антикорупцiйних механiзмiв - публiчнiсть планiв просторового розвитку. По-перше, їх створення буде можливим лише з урахуванням громадської думки мешканцiв громади. По-друге, такий план має обов'язково пройти незалежну експертизу. По-третє, ця iнформацiя буде абсолютно вiдкритою, тобто, кожен мешканець громади зможе подивитися, для чого планується використовувати тi або iншi територiї, чи наявнi на вiдповiднiй територiї обмеження у використаннi земель в сферi забудови (наприклад щодо гранично допустимої висотностi забудови, дотримання режиму охоронних зон тощо)", - зауважила Олена Шуляк.
За її словами, надважливим пунктом закону №711 є те, що плани просторового розвитку поширюються не лише на населенi пункти громади, а i на територiї поза її межами. Тобто, будувати у передмiстях також можна буде лише за умови, якщо це узгоджується з ППР.