ДБН А.2.2-3-2004. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва

Скачать ДБН А.2.2-3-2004. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва 

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Проектування

Чинні від 2004-07-01

Ці норми встановлюють склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної доку­ментації на нове будівництво і реконструкцію будинків і споруд (далі - об'єктів) цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення (далі - будівництво).

Вимоги цих норм є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами - суб'єк­тами господарської діяльності у галузі будівництва незалежно від форм власності.

Додаткові вимоги галузевої специфіки об'єктів будівництва встановлюються відомчими норма­тивними документами за погодженням з Держбудом України.

Вимоги щодо складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації на капітальний ремонт, реставрацію пам'яток архітектури, на об'єкти, що споруджуються за межами України за рахунок її бюджетних інвестицій, при ліквідації наслідків аварій і катастроф, а також на консервацію та розконсервацію об'єктів будівництва встановлюються окремими нормативними докумен­тами з урахуванням положень цих Норм.

Перелік нормативно-правових актів і нормативних документів, на які є посилання в цих нормах, наведений у додатку А.

Основні терміни та їх визначення наведені у додатку Б.

       1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Право на розроблення проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі - проекту­вальник), які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно з законодавством.

1.2 При розробленні проектної документації для будівництва враховується чинна містобудівна документація, затверджена за встановленим порядком. За відсутності останньої слід керуватися ДБН Б. 1.1-4.

1.3 Проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, регіо­нальних та місцевих правил забудови, а також вимогам нормативів та нормативних документів.

1.4 Авторський нагляд за реалізацією проектних рішень при будівництві об'єкта здійснюється на підставі укладеного договору між замовником і генпроектувальником згідно з вимогами ДБН А.2.2-4.

       2 ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

2.1 Проектні та вишукувальні роботи виконуються на підставі договорів (контрактів), укладених між замовниками і проектувальниками (ст. 324 Господарського кодексу України).

Договір можна укладати на виконання передпроектних робіт, комплексу проектних робіт, вишукувальних робіт, окремих стадій та розділів проекту.

Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань на нових земель­них ділянках, а при реконструкції об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань.

2.2 Проектування об'єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних.

Вихідні дані для виконання проектних робіт на відповідній стадії замовник зобов'язаний надати до початку виконання проектно-вишукувальних робіт.

      До складувихідних данихналежать:

- архітектурно-планувальне завдання (АПЗ);

- технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ);

- завдання на проектування згідно з додатком Д;

- інші вихідні дані згідно з додатком Г.

АПЗ та ТУ надаються замовникові в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328. Завдання на проектування замовник складає сам або доручає проектувальнику за окрему плату.

Місця розташування об'єктів визначаються місцевими органами містобудування та архітектури на підставі дозволу на будівництво виконавчих органів місцевого самоврядування, а також затверджених чинних містобудівних документів.

За відсутності останніх необхідно керуватися ДБН Б.1.1-4 та вказівками щодо вибору ділянки, викладеними у додатку В.

ТУ повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення проектованого об'єкта.

2.3 Замовлення на проектування об'єкта проектувальник одержує через замовника або за підсумками архітектурного конкурсу чи торгів (тендерів), порядок проведення яких встановлений законодавством.

2.4 Кількість стадій проектування визначають замовник та проектувальник з урахуванням поло­жень 2.5 цих Норм.

Категорії складності об'єктів цивільного призначення залежно від їх архітектурних та технічних характеристик визначаються згідно з додатком П, а виробничого призначення - за відповідним рішенням Держбуду України.

Назва проектної документації повинна бути уніфікована і відображати кількість стадій проектування та вид будівництва: одностадійний (двостадійний, тристадійний) проект будівництва об'єкта цивільного (виробничого) призначення.

2.5 Стадії проектування

2.5.1 Для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового та пов­торного застосування І та II категорій складності проектування здійснюється:

- в одну стадію - робочий проект (РП);

- у дві стадії - для об'єктів цивільного призначення - ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробни­чого призначення - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робоча документація (Р).

2.5.2 Для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії:

- проект(П);

- Р.

2.5.3 Для об'єктів IV та V категорій складності технічно складних відносно містобудівних, архі­тектурних, художніх та екологічних вимог, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних технологій, конструкцій та матеріалів проектування виконується в три стадії:

- для об'єктів цивільного призначення - ЕП, а для об'єктів виробничого призначення - техніко-економічне обгрунтування (ТЕО);

-П;

-Р.

2.6 Замовник може доручити проектувальникам виконати будь-які передпроектні роботи щодо роз­міщення об'єкта на будь-якій території без спеціальних дозволів і погоджень (за винятком зон з особливим охоронним режимом). Такі передпроектні роботи не можуть бути стадією проектування і підлягають тільки розгляду та схваленню замовником і органами містобудування та архітектури. Склад, обсяг і вартість цих робіт визначаються відповідним договором (контрактом).

2.7 Проектувальники при розробленні проектної документації несуть відповідальність та забезпе­чують:

- відповідність архітектурним і містобудівним вимогам та високу архітектурно-художню якість;

- відповідність вимогам чинних нормативних документів;

- захист навколишнього природного середовища, екологічну безпеку і раціональне використання природних ресурсів згідно з ДБН А.2.2-1;

       -відповідність вимогам з енергозбереження;

       - експлуатаційну надійність;

       - ефективність інвестицій;

       - патентну чистоту прийнятих технічних рішень та застосованого обладнання;

       - відповідність проектних рішень вихідним даним та дозвільним документам.

2.8 Керівники юридичних осіб-проектувальників повинні призначати відповідними наказами (чи уго­дами авторів) головних архітекторів проектів (ГАП) для об'єктів цивільного призначення та головних інженерів проектів (ГІП) для об'єктів виробничого призначення - на розробку всіх стадій проектування і передпроектних робіт, які є відповідальними особами за архітектурно-технічні, економічні, екологічні, санітарно-гігієнічні якості проекту у цілому.

При проектуванні технічно складних об'єктів можуть призначатись ГАП та ГІП. При цьому провідна роль покладається на одного з них.

2.9 ГАП (ГІП) забезпечує підготовку договорів, координує дії виконавців, веде переговори з замов­никами, субпідрядниками-проектувальниками і підрядниками, контролює склад проектної документації.

ГАП (ГІП) є одночасно і автором або одним із авторів проекту, проект створюється під його безпосереднім керівництвом і за безпосередньої участі. За якість окремого розділу проекту відповідаль­ною особою є керівник та головний спеціаліст відповідного проектного підрозділу.

У разі призначення головного конструктора проекту він несе відповідальність за надійність і стійкість запроектованих будівельних конструкцій.

2.10 Окремі розділи або частини проектної документації, які виконані субпідрядними проекту­вальниками, входять до складу проектної документації як її складові частини, а відповідальність за якість їх розробки покладається як на самих розробників, так і на генпроектувальника.

2.11 Авторське право на проектну документацію охороняється згідно з Законом України "Про авторське право і суміжні права".

У разі використання в проектних рішеннях винаходів і патентів у відповідних розділах проектів необхідно на них посилатись.

2.12 До передачі проектної документації у виробництво замовники та проектувальники зобов'язані забезпечити внесення у проектну документацію змін, пов'язаних з наданням чинності новим норматив­ним документам.

Робоча документація на будинки та споруди, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв'язку з введенням нових нормативних документів, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових нормативних документах вимог щодо електро-, вибухо- та пожежобезпечності об'єкта, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельно-монтажні роботи.

Відповідні зміни проектної документації виконуються проектувальниками на договірній основі з замовником.

2.13 Проектування та будівництво можуть виконуватись по чергах, а також із виділенням пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування. В цьому разі затверджувальна стадія роз­робляється у цілому на об'єкт, в тому числі по чергах будівництва, а також з виділенням пускових комплексів. Наступна стадія розробляється відповідно до завдання на проектування.

Черги будівництва, крім об'єктів основного виробничого та допоміжного призначення, повинні забезпечувати санітарно-побутові умови, протипожежну безпеку, охорону праці та охорону навколиш­нього середовища, включаючи очисні споруди, переробку відходів виробництва тощо.

2.14 При розробленні проектної документації, за дорученням замовника, за необхідності можуть виконуватися за окрему оплату науково-дослідні роботи, у тому числі історичні та археологічні дос­лідження.

2.15 За рішенням інвестора (замовника), який затверджує проектно-кошторисну документацію, може розроблятися робоча документація до затвердження попередньої стадії проектування, якщо вона погод­жена з органами містобудування і архітектури.

При цьому замовник повинен гарантувати проектувальнику оплату додаткових робіт, пов'язаних з переробленням робочої документації, викликаних рішеннями затверджувальної інстанції.

Будівництво розпочинається після затвердження проектної документації.

      2.16ЕП, ТЕО, ТЕР, П та РПповинні мати такі підписи:

      2.16.1 Титульний лист пояснювальної записки:

- керівник організації;

- головний інженер, головний архітектор організації;

- головний архітектор і головний інженер проекту.

       2.16.2 Розділи пояснювальної записки:

- автори розділів проекту.

       2.16.3 Креслення:

- головний архітектор (інженер) проекту;

- керівник проектного підрозділу;

- головний спеціаліст;

- автори проекту (крім ГАП і ГІП);

- виконавці;

- перевіряючі.

При розробці документації різними фізичними особами кожна з них підписує титульний лист від­повідно до укладених між ними контрактів.

Підписи кошторисної документації встановлені правилами визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України.

У пояснювальній записці мають бути відображені прізвища учасників проектування по кожному розділу проекту, а в разі наявності субпідрядників - назви юридичних або фізичних осіб субпідрядників.

2.17 Проектна документація, розрахунки, вихідні дані для проектування та матеріали державної експертизи підлягають архівному зберіганню проектною організацією згідно з положеннями та пра­вилами.

2.18 Проектні організації можуть видавати додатково, за окрему плату (за згодою із замовником та генеральною будівельною організацією) кошторисну документацію на магнітних носіях.

2.19 Для підприємств і споруд зі складною та невідпрацьованою технологією виробництва в про­ектах в обгрунтованих випадках може передбачатись випереджувальне будівництво та введення в дію дослідних цехів та стендів для виконання досліджень, відпрацювання та випробування експеримен­тальних та нових технологій, обладнання, матеріалів та виробів.

       З ЕСКІЗНИЙ ПРОЕКТ (ЕП)

3.1 ЕП розробляється для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень об'єкта, підтвердження можливості створення об'єкта цивільного призначення.

У складі ЕП для обгрунтування прийнятих рішень за завданням замовника можуть додатково вико­нуватися інженерно-технічні розробки, схеми інженерного забезпечення об'єкта, розрахунки кошторис­ної вартості та обгрунтування ефективності інвестицій, у разі проектування об'єкта у кварталі існуючої забудови - містобудівне обгрунтування розміщення об'єкта.

ЕП розробляється на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

3.2 При розробленні ЕП та визначенні його складу належить керуватись "Положенням про ескізний архітектурний проект", затвердженим наказом Держбуду України від 23.10.91 № 51-839/1.

3.3 ЕП після погодження органами містобудування та архітектури, схвалення при тристадійному проектуванні або затвердження при двостадійному проектуванні інвестором є підставою для розробки наступної стадії.

3.4 Ескізний проект може розроблятися на замовлення замовника за його вибором або на конкурсній основі.

Конкурсне проектування проводиться згідно з порядком, установленим постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.99 № 2137.

Переможцям конкурсу надається переважне право на подальше розроблення наступних стадій про­ектування та їх реалізацію, якщо інше не передбачене умовами конкурсу.

3.5 Матеріали ескізного проекту передаються замовнику в чотирьох примірниках.

       4 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ (ТЕО), ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ   

          РОЗРАХУНОК (ТЕР)

4.1 ТЕО розробляється для об'єктів виробничного призначення, які потребують детального об­грунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності будівництва об'єкта.

ТЕР застосовується для технічно нескладних об'єктів виробничого призначення.

ТЕО і ТЕР розробляються на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

4.2 ТЕО (ТЕР) обґрунтовує потужність виробництва, номенклатуру та якість продукції, якщо вони не задані директивно, кооперацію виробництва, забезпечення сировиною, матеріалами, напівфабри­катами, паливом, електро- та теплоенергією, водою і трудовими ресурсами, включаючи вибір конкретної ділянки для будівництва, розрахункову вартість будівництва та основні техніко-економічні показники.

При підготовці ТЕО (ТЕР) повинна здійснюватись всебічна оцінка впливів планованої діяльності на стан навколишнього середовища (ОВНС); рекомендовані рішення ТЕО (ТЕР) мають обґрунтовуватися результатами ОВНС; матеріали ОВНС, оформлені у вигляді спеціальної частини (розділу) документації, є обов'язковою частиною ТЕО (ТЕР) (додаток К).

В ТЕО (ТЕР) повинна розглядатись відповідність його рішень архітектурним, енергозберігаючим та іншим вимогам згідно із завданням на проектування.

ТЕР виконується у скороченому обсязі в порівнянні з ТЕО відповідно до характеру об'єкта та вимог завдання.

4.3 ТЕО після погодження, схвалення при тристадійному проектуванні або затвердження ТЕР при двостадійному проектуванні за встановленим порядком є підставою для розробки наступної стадії про­ектування.

4.4 Склад ТЕО (ТЕР) викладено у додатку Е.

4.5 Матеріали ТЕО (ТЕР) передаються замовнику в чотирьох примірниках.

5 ПРОЕКТ(П)

5.1 П розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва і техніко-економічних показників.

П розробляється на підставі завдання на проектування, вихідних даних та схваленої при триста­дійному проектуванні попередньої стадії.

5.2 Розділи П необхідно подавати у чіткій і лаконічній формі без надмірної деталізації у складі та обсязі, достатньому для обгрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельно-мон­тажних робіт, потреб в обладнанні, будівельних конструкціях, матеріальних, паливно-енергетичних, тру­дових та інших ресурсах, положень з організації будівництва, а також визначення кошторисної вартості будівництва.

Матеріально-технічні ресурси окремих конструктивних елементів можуть бути визначені за відпо­відними аналогами без виконання конструктивних розрахунків.

5.3 Матеріали П у повному обсязі передаються замовнику генеральним проектувальником в чоти­рьох примірниках, субпідрядним проектувальником - генеральному проектувальнику в п'яти примір­никах, а матеріали вишукувань відповідно в одному і двох примірниках.

5.4. До складу проектної продукції, що передається замовнику, не входять інженерно-технічні, тех­ніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів, а також матеріали інже­нерних вишукувань. Ці матеріали (крім технічних звітів з інженерних вишукувань, один примірник яких передається замовнику) зберігаються у проектувальника згідно з вимогами нормативних документів і можуть бути надані замовникові за його вимогою у вигляді копій за умови оплати послуг за розмноження чи експертному органу у тимчасове користування на його вимогу.

5.5 За необхідності виконання науково-дослідних, експериментальних робіт у процесі проектування і будівництва у проектній документації належить наводити їх перелік із стислою характеристикою і обгрунтуваннями необхідності їх виконання.

5.6 Ппісля погодження та затвердження є підставою для розробки наступної стадії проектування.

5.7 Склад та зміст розділів П на будівництво об'єктів цивільного призначення, наведених у додатку Ж, а на будівництво об'єктів виробничого призначення - у додаткуИможуть уточнюватися і доповнюва­тися замовником у завданні на проектування залежно від призначення та складності об'єктів, що про­ектуються.

5.8 При застосуванні обладнання індивідуального виготовлення, включаючи нетипове і нестандартизоване, у відповідних розділах проекту належить наводити вихідні вимоги на розроблення цього об­ладнання.

6 РОБОЧИЙ ПРОЕКТ (РП)

6.1 РП розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, еко­логічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва, техніко-економічних показників і виконання будівельно-монтажних робіт (робочі креслення).

РП застосовується для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового застосування.

РП розробляється на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

6.2 РП є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин - затверджувальної та робочих креслень. Затверджувальна частина підлягає погодженню, експертизі та затвердженню, а робо­чі креслення розробляються для будівництва об'єкта. Затверджувальна частина складається з поясню­вальної записки, виконаної у скороченому відносно проекту обсязі, визначеному залежно від виду будівництва і функціонального призначення об'єкта, кошторисної документації, розділу організації будів­ництва та креслень. До складу пояснювальної записки має входити розділ ОВНС згідно зДБН А.2.2-1. Склад і зміст затверджувальної частини наведені у додатках Ж та И.

      Для будівництва видаються робочі креслення у повному обсязі згідно з договором.

      Залежно від обсягу та змісту проектної документації розділи пояснювальної записки за спеціаль­ностями можуть виконуватись на листах загальних даних відповідних розділів РП.

6.3 Затверджувальна частина РП та робочі креслення передаються замовнику в чотирьох примір­никах.

       7 РОБОЧА ДОКУМЕНТАЦІЯ (Р)

7.1 Стадія Р розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт.

 Р розробляється на підставі затвердженої попередньої стадії.

 До складу Р для будівництва повинні входити:

- робочі креслення, які розробляються згідно з вимогами нормативних документів - комплексу А.2.4 "Система проектної документації для будівництва" (СПДБ);

До складу "Загальних даних по робочих кресленнях" включаються переліки видів робіт, для яких необхідне складання актів на приховані роботи та актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій:

- паспорт опоряджувальних робіт;

- кошторисна документація;

- специфікації обладнання, виробів і матеріалів за ДСТУ Б А.2.4-10(ГОСТ21.110);

- опитувальні листи та габаритні креслення на відповідні види обладнання та виробів;

- вихідні вимоги щодо розроблення конструкторської документації на обладнання індивідуального виготовлення (включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання), за яким вихідні вимоги на попе­редніх стадіях не розроблялися.

7.2 Обсяг та деталізація робочих креслень мають бути доведені до мінімально необхідних об'ємів.

7.3 Після затвердження П, ЕП, ТЕР за рішенням замовника робочі креслення можуть розроб­лятись підрядником чи іншим проектувальником, які одержали за встановленим порядком право на відповідний вид діяльності, із залученням авторів або за їх письмовою згодою на виконання робочих креслень іншими виконавцями з дотриманням авторських рішень затвердженого П, ЕП, ТЕР та додер­жанням авторських прав.

7.4 Р розробляється після затвердження попередньої стадії проектування, крім випадків, про які йдеться в 2.15 цих Норм.

7.5Поокремих,особливоскладних об'єктах проектувальник при виконанні робочої документації може здійснювати додаткові розробки, які не передбачені нормативними документами і уточнюють матеріали проекту.

Необхідність зазначених розробок визначається замовником, який їх додатково оплачує.

7.6 При проектуванні об'єктів з особливо складними конструкціями і методами проведення робіт у складі робочої документації розробляють робочі креслення на спеціальні допоміжні споруди, прибудови та установки за додатковим завданням замовника, який їх оплачує.

7.7 Вихідні дані щодо імпортного обладнання та креслення на обладнання індивідуального виготовлення проектувальнику видаються замовником до початку розроблення робочої документації.

Розроблення конструкторської (проектної) документації на обладнання і конструкції індивідуаль­ного виготовлення, включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання, як правило, виконує за­вод-виготовлювач.

Проектувальник може брати на себе розроблення конструкторської (проектної) документації на зазначене обладнання за окрему оплату.

Для об'єктів виробничого призначення до складу вихідних даних повинні входити також відомості про потреби в енергоресурсах, обслуговуючих майданчиках та охороні обладнання.

7.8 Деталювальні креслення металевих конструкцій (КМД) і технологічних трубопроводів розроб­ляють заводи-виготовлювачі, а деталювальні креслення повітроводів, газоходів та інших необхідних конструкцій - монтажні організації.

В окремих випадках проектувальник може брати на себе розроблення деталювальних креслень ме­талевих конструкцій (КМД) та технологічних трубопроводів за окрему оплату.

7.9 Робочі креслення, кошторисна документація, специфікації обладнання, виробів і матеріалів, крес­лення металевих конструкцій (KM), трубопроводів, повітроводів, а також проектна документація на будівництво об'єктів передаються замовникові у чотирьох примірниках.

Робочі креслення проекту масового або повторного застосування, за яким на одному майданчику повинна здійснюватись будівництво декількох однакових будинків або споруд, передаються в чоти­рьох примірниках лише для одного з цих об'єктів, а для інших - по два примірники. Документація на частину, що змінюється, передається замовнику у повному обсязі на кожен будинок чи споруду.

Субпідрядний проектувальник повинен передавати генеральному проектувальнику робочу докумен­тацію на один примірник більше встановленого вище числа примірників.

На прохання замовника або підрядника проектувальник передає додаткову кількість примірників робочої документації понад установленої цими Нормами за окрему оплату.

7.10 Державні стандарти, креслення типових конструкцій, виробів та вузлів, на які є посилання у робочих кресленнях, а також проекти масового застосування тимчасових будинків та споруд до складу робочої документації не входять і проектувальником замовникові не передаються.

7.11 Робочі креслення, як правило, підписують:

7.11.1 Листи загальних даних всіх розділів:

- головний архітектор (інженер) проекту;

- керівник проектного підрозділу;

- головний спеціаліст відповідного розділу;

- виконавець;

- перевіряючий.

7.11.2 Креслення:

- головний архітектор (інженер) проекту;

- керівник проектного підрозділу;

- головний спеціаліст;

- виконавець;

- перевіряючий.

Склад підписів може уточнюватись залежно від складу і структури проектної організації. При цьому мають бути підписи відповідальних за технічні рішення відповідно до ДСТУ Б А.2.4-4. Підписи кош­торисної документації встановлені ДБН Д. 1.1 -1.

        8 ПОРЯДОКВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВА

8.1 Вартість проектних робіт і послуг визначається згідно з "Правилами визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України"ДБН Д.1.1-7.Ці норми встановлюють основні правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будів­ництва всіх галузей народного господарства України.

8.2 Вартість будівництва визначається згідно з "Правилами визначення вартості будівництва" ДБНД.1.1-1.

       9 ПОГОДЖЕННЯ, ЕКСПЕРТИЗА ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

9.1 ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП (затверджувальна частина) погоджуються з місцевими органами міс­тобудування та архітектури відповідно до місцевих правил забудови відносно архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання наміченної для відведення території, відповідності передбачених рішень вимогам архітектурно-планувального завдання, містобудівній документації.

На затверджувальній стадії погоджується напрямок мереж інженерних комунікацій.

Затвердженню підлягає тільки одна стадія, визначена в АПЗ.

9.2 За наявності особливих умов розташування об'єкта (історичні зони міст, зсувонебезпечні території та ін.) необхідно за вказівкою органів містобудування та архітектури (в АПЗ) погодити проектну доку­ментацію з відповідними організаціями.

При виникненні спірних питань остаточне рішення приймає Держбуд України.

9.3 ТЕО, ТЕР, а за їх відсутності П або РП (затверджувальна частина) нових об'єктів виробничого призначення незалежно від підпорядкування повинні мати відповідний висновок територіальної орга­нізації в будівництві відносно вибору земельної ділянки для будівництва та кооперації щодо джерел постачання і інженерних комунікацій згідно з вимогами ДБН А.2.3-1.

9.4 Проектна документація, розроблена згідно з нормативними документами, не підлягає погод­женню з органами державного нагляду за винятком випадків, передбачених законодавством України.

За відсутності норм та правил на проектування запропоновані проектні рішення необхідно по­годжувати з відповідними органами державного нагляду.

Документація, яку виконано з обгрунтованими відхиленнями від державних нормативних доку­ментів, підлягає погодженню в частині цих відхилень з органами, які їх затвердили.

9.5 Проектувальник несе відповідальність за якість проектних рішень та додержання вимог нор­мативних документів відповідно до законодавства.

9.6 За передачу у виробництво проектної документації, що не відповідає обов'язковим вимогам нормативних документів, замовник несе відповідальність згідно з законодавством.

9.7 У випадках, коли у проектній документації на реконструкцію не передбачаються зміни міс­тобудівних умов, фасадів будинку, умов транспортних зв'язків, інженерного забезпечення, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, а також не порушуються вимоги нормативних доку­ментів з проектування, погодження проектної документації не проводиться.

З органами містобудування та архітектури необхідне погодження у разі:

- зміни колірного рішення фасадів будинків;

- зміни архітектурних рішень, які впливають на характер навколишньої забудови, що склався раніше;

- зміни конструктивних рішень, які можуть викликати небезпечні ситуації у майбутньому.

9.8 Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання, не пов'язане з видобутком корисних копалин, допускається за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду відповідно до Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин (постанова Кабінету Міністрів від 21.02.95 № 134).

9.9  Проектна документація на всіх стадіях не підлягає погодженню з підрядником, якщо це не передбачено завданням на проектування.

9.10 Робоча документація, виконана відповідно до затвердженої стадії, погодженню не підлягає, крім інженерних мереж, що погоджуються з місцевими експлуатуючими службами, ресурсопостачальними організаціями, якщо така вимога міститься в наданих ними технічних умовах.

9.11 Погодження проектних рішень організаціями, визначеними законодавством, управліннями міс­тобудування та архітектури і експлуатуючими службами здійснюються в одній інстанції зазначеного органу у термін до 15 днів, якщо законодавчими та іншими нормативними актами не передбачені інші строки.

9.12 ЕП, ТЕР, П, РП (затверджувальна частина) до їх затвердження підлягають обов'язковій комп­лексній державній експертизі згідно з законодавством незалежно від джерел фінансування будівництва.

9.13 Комплексна державна експертиза проводиться службами Укрінвестекспертизи як відпові­дальним виконавцем із залученням представників органів державного нагляду з питань санітарно-епіде­міологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, охорони праці та енергозбереження. По об'єктах, які становлять ядерну та радіаційну небезпеку, крім зазначених видів експертизи, про­водиться державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки.

Окремі проекти будівництва залежно від їх змісту та обсягу згідно з законодавством можуть не підлягати комплексній державній експертизі. Перелік об'єктів, затвердження проектів яких не потребує висновку комплексної державної експертизи, визначається Держбудом України.

9.14 Організації (служби, підрозділи), що виконували державну експертизу і видавали рекомендації, несуть відповідальність за експертні висновки, на підставі яких інвестор (замовник) приймає своє рішення про затвердження проектної документації.

9.15 Зміни в ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП, Р вносяться відповідно до висновку державної експертизи, рішень містобудівної ради або органів містобудування та архітектури щодо зміни архітектурних рішень тільки в разі порушень нормативних актів та вимог архітектурно-планувального завдання на проектування. Заува­ження до архітектурно-планувальних рішень, що не порушують цих вимог, мають рекомендаційний характер.

Відповідно до зауважень комплексної державної експертизи, які пов'язані з порушенням зако­нодавства і нормативних вимог, замовник і проектна організація зобов'язані внести зміни і доповнення в проектну документацію.

9.16 Подання проектної документації (ТЕО, ТЕР, ЕП, П, РП) на погодження, експертизу та затверд­ження є обов'язком замовника. Проектувальник за необхідності бере участь у розгляді проектних рішень в експертних організаціях. За дорученням замовника подання проектної документації на погодження та експертизу може взяти на себе проектувальник за його згодою та за окрему оплату.

9.17 Затвердження проектної документації інвестором (замовником) є фактом прийняття під його повну відповідальність рішень, передбачених у документації, при цьому:

- для всіх інвесторів (замовників) незалежно від форм власності та джерела фінансування - перед державою за дотримання обов'язкових вимог нормативів та нормативних документів, порядку погод­ження та експертизи проектної документації;

- для інвесторів (замовників), які використовують державні бюджетні та позабюджетні кошти, - перед державою за дотримання вимог державної інвестиційної політики з питань раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та трудових ресурсів.

9.18 Порядок затвердження проектів будівництва, що фінансуються із залученням коштів Держав­ного бюджету України, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної власності та по об'єктах, що споруджуються за рахунок інших джерел фінансування, визначається згідно з "Порядком затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.02  № 483.

9.19 Проектна документація (ЕП, ТЕР, П, РП) затверджується за наявності позитивного комп­лексного висновку державної експертизи згідно з 9.13 цих Норм.

Затвердження фіксується в офіційному документі у формі наказу (розпорядження або рішення). В доку­менті про затвердження наводяться основні дані та техніко-економічні показники, що наведені у додатках Л- для житлових будинків, М - для громадських будинків, Н - для об'єктів виробничого призначення.

(довідковий)

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ І НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКІ НАВЕДЕНІ ПОСИЛАННЯ В ДАНИХ НОРМАХ

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

ДОДАТОК В

(рекомендований)

ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИБОРУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК (ТРАС)

ДЛЯ БУДІВНИЦТВА

Для вибору земельної ділянки (траси) для будівництва місцевими органами виконавчої влади за звер­ненням замовника створюється комісія.

      До складу комісії входять відповідальні представники:

- замовника проектної документації;

- проектувальника (генерального проектувальника);

- місцевого органу землевпорядкування;

- виконавчого органу місцевого самоврядування, до безпосереднього відання якого відноситься зе­мельна ділянка;

- органу містобудування та архітектури;

- органу охорони навколишнього природного середовища;

- органу державного санітарного нагляду;

- інших органів державного нагляду залежно від специфіки об'єкта.

Для об'єктів виробничого призначення - також представники територіальних організацій у промис­ловому будівництві, промисловому транспорті, газопостачанні, комунальному теплопостачанні, водо­постачанні, каналізації і промислових гідротехнічних спорудах (залежно від характеру об'єкта).

За необхідності до складу комісії можуть включатися представники інших зацікавлених організацій.

Земельна ділянка для будівництва вибирається згідно з земельним, водним, лісовим та іншим за­конодавством на підставі загальних (попередніх) відомостей про геологічні та гідрогеологічні умови земельної ділянки (траси) та орієнтовну загальну оцінку впливу об'єкта на навколишнє середовище та можливий вплив навколишнього середовища на об'єкт.

На розгляд комісії місцеві органи містобудування та архітектури вносять пропозиції щодо місця розташування земельної ділянки, можливостей забезпечення об'єкта, що проектується, паливом, інже­нерними мережами.

Надається "Заява про наміри" відповідно до ДБН А.2.2-1.

За необхідності замовник подає на розгляд інші документи залежно від особливостей об'єкта і його розташування.

При реконструкції об'єкта на існуючому майданчику оформляється "Акт обстеження майданчика" за змістом, формою і порядком аналогічно "Акту вибору майданчика".

В тому разі, коли розміщення об'єкта не передбачене або не відповідає положенням документації, яка регламентує забудову в районі розміщення наміченого до будівництва об'єкта, або така документація на даний район відсутня чи застаріла, в зв'язку з чим неможливо прийняти обгрунтовані архітектурно-планувальні та інженерні рішення, пов'язані з розміщенням об'єкта чи підприємства та його інженерним забезпеченням, комісією з урахуванням висновків архітектурних органів та територіальної організації (з промислового будівництва) може бути винесено рішення щодо необхідності виконання замовником відповідних передпроектних робіт із залученням відповідних спеціалізованих організацій.

Акт комісії підлягає затвердженню керівництвом органу виконавчої влади і повинен мати термін дії.

ДОДАТОК Г

(рекомендований)

ПЕРЕЛІК ВИХІДНИХ ДАНИХ,

ЯКІ НАДАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКОМ

 Завдання на проектування (завдання на проектування об'єктів виробничого призначення погод­жується з територіальними організаціями згідно зДБН А.2.3-1).

"Акт вибору майданчика (траси)" або "Акт обстеження майданчика".

Рішення виконавчого органу місцевого самоврядування про надання дозволу на будівництво.

Архітектурно-планувальне завдання на проектування.

Наявні містобудівні планувальні матеріали, проекти детального планування і забудови, генеральні плани, схеми генерального плану промвузлів (промрайонів) або рішення територіальної організації з на­несенням меж ділянки, наміченої для проектування.

Технічні умови на приєднання запроектованого об'єкта до інженерних мереж і комунікацій з тер­мінами їх дії не менше нормативної тривалості проектування та будівництва.

Особливі умови зацікавлених організацій, у тому числі Державної інспекції з енергозбереження.

Дані про види застосовуваних будівельних конструкцій, виробів, імпортного обладнання з показ­никами енергоефективності, якщо це відомо замовнику.

Наявні топографічні плани.

Наявні висновки щодо інженерно-геологічних, гідрологічних та екологічних умов (особливостей) території.

Наявні матеріали щодо існуючої забудови (обмірювальні креслення, технічні дані) та зелених на­саджень.

Відомості про підземні споруди, підземні та наземні комунікації та їх технічний стан.

Матеріали інвентаризації, оціночні акти, рішення органів місцевого самоврядування про знесення і характер компенсації за будинки та споруди, зелені насадження, які підлягають знесенню.

Дані для розроблення рішень з організації будівництва (за необхідності) і складання кошторис­ної документації.

Дані про види застосовуваного палива та дозвіл на його використання.

Для виконання проектних робіт з реконструкції - висновки про результати обстеження будівельних конструкцій, обмірювальні креслення, відомості про послідовність перенесення діючих інженерних ме­реж та комунікацій.

      Для об'єктів виробничого призначення додатково подаються такі матеріали:

- висновки територіальних організацій у будівництві щодо розміщення об'єктів будівництва;

- дані технічних проектів на машини та обладнання з тривалим циклом розроблення, конструювання і виготовлення;

- номенклатура продукції, виробнича та розрахункова програми;

- креслення і технічні характеристики продукції підприємства;

- відомості про імпортне та вітчизняне обладнання або креслення на нетипове та нестандартизоване обладнання з показниками енергоефективності;

- необхідні дані щодо виконаних науково-дослідних робіт, пов'язаних з утворенням нових техно­логічних процесів і обладнання;

- дані з інвентаризації існуючих на підприємствах (будинках, спорудах) джерелах забруднення при реконструкції;

- матеріали, одержані від організацій державного нагляду, про стан водойм, атмосферного повітря, грунту, геологічні умови, флору, фауну, наявність об'єктів природно-заповідного фонду, їх статус та охо­ронні зони;

- при забудові площ залягання корисних копалин - дозвіл на забудову, виданий органами місцевого самоврядування, згідно з чинним Положенням.

      При реконструкції діючих об'єктів:

- висновки та матеріали, виконані за результатами обстеження діючих виробництв, конструкцій будинків та споруд;

-технологічні плануванн діючих виробництв (цехів), ділянок зі специфікацією обладнання і відомостями про його стан;

- умови на розміщення інвентарних тимчасових будинків і споруд, підйомно-транспортних машин та механізмів, місць складування будівельних матеріалів тощо;

- переліки існуючих будинків (приміщень) і споруд, підйомно-транспортних засобів підприєм­ства (будинку, споруди), які можуть бути використані в процесі виконання будівельно-монтажних робіт;

- інші необхідні дані.

Примітка. Конкретний перелік вихідних даних, які надаються замовником, визначається при підписанні договору (контракту) на виконання відповідних стадій проектування.

ДОДАТОК Д

(рекомендований)

ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ДАНИХ ТА ВИМОГ

       Назва та місцезнаходження об'єкта.

       Підстава для проектування.

       Вид будівництва.

       Дані про інвестора.

       Дані про замовника.

       Джерело фінансування.

       Необхідність розрахунків ефективності інвестицій.

       Дані про генерального проектувальника.

       Дані про генерального підрядника.

       Стадійність проектування з визначенням затверджувальної стадії.

       Інженерні вишукування.

Вихідні дані про особливі умови будівництва (сейсмічність, група складності умов будівництва на просадних грунтах, підроблювані і підтоплювані території тощо).

        Основні архітектурно-планувальні вимоги і характеристики запроектованого об'єкта.   

        Черговість проектування та будівництва, необхідність виділення пускових комплексів.  

        Вказівки про необхідність:

- розроблення окремих проектних рішень в декількох варіантах і на конкурсних засадах;

- попередніх погоджень проектних рішень із зацікавленими відомствами;

- виконання демонстраційних матеріалів, макетів і креслень інтер'єрів, їх склад та форма;

-виконання науково-дослідних та дослідно-експериментальних робіт у процесі проектування і будів­ництва;

- технічного захисту інформації.

Дані про вид палива та попередні погодження щодо його використання, якщо передбачається власне теплопостачання.

Потужність або характеристика об'єкта, виробнича програма.

Вимоги до благоустрою майданчика.

Вимоги до інженерного захисту територій і об'єктів.

Основні вимоги щодо інвестиційних намірів.

Вимоги щодо розроблення розділу "Оцінка впливів на навколишнє середовище".

Вимоги з енергозбереження та енергоефективності.

Дані про імпортні технології і (або) науково-дослідні роботи, які пропонує застосувати замовник.

Вимоги до режиму безпеки та охорони праці.

Вимоги до розроблення спеціальних заходів.

Призначення нежитлових поверхів.

Перелік будинків та споруд, що проектуються у складі комплексу.

Необхідність підготовки ТУ на стадіях ЕП, ТЕО (ТЕР), якщо такі стадії передбачені.

Примітка 1.Завдання на проектування затверджує інвестор або за його дорученням замовник, погоджує проектувальник.

Примітка2.Склад завдання на проектування може змінюватися відповідно до особливостей об'єк­тів, що проектуються, і умов будівництва.

Примітка 3.Орієнтовні склад та характеристики приміщень, їх функціональні особливості роз­робляються у складі планово-технологічного завдання, як додаток до завдання на проектування

ДОДАТОК Е

(рекомендований)

СКЛАД ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ (ТЕО),

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗРАХУНКУ (ТЕР)

   ТЕО, ТЕР складається, як правило, з таких розділів:

1 Вихідні положення, в яких відображається технічна можливість та економічна доцільність нового     будівництва або реконструкції об'єктів виробничого призначення.

2 Обгрунтування проектної потужності об'єкта, передбачуваного асортименту продукції, запланованої до   випуску, а також міркування щодо її збуту.

3 Обгрунтування чисельності нових або додаткових робочих місць виробничого персоналу.

4 Дані про наявність сировинної бази, про забезпечення основними матеріалами, енергоресурса­ми,   напівфабрикатами, трудовими ресурсами з обгрунтуванням можливості їх використання або одержання.

5 Обгрунтування розміщення об'єкта та вибір майданчиків для будівництва.

6 Дані інженерних вишукувань.

7 Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС).

8 Схеми генплану та транспорту.

9 Основні рішення з інженерної підготовки території і захисту об'єкта від небезпечних природних чи техногенних факторів.

10 Основні технологічні, будівельні та архітектурно-планувальні рішення.

11 Основні рішення та показники з енергоефективності, порівняння варіантів, облік і використання     вторинних та поновлюваних ресурсів, з охорони праці.

12 Можливі терміни будівництва.

13 Основні положення з організації будівництва.

14 Заходи щодо технічного захисту інформації.

15 Основні рішення з санітарно-побутового обслуговування працюючих.

16 Основні рішення з вибухопожежної безпеки виробництва.

17 Ідентифікація та декларація безпеки об'єктів підвищеної небезпечності (закон № 2245-ІІІ).

18 Техніко-економічні показники.

19 Завдання на проектування.

20 Обгрунтування ефективності інвестицій.

21 Висновки та пропозиції.

Кошторисна документація

Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва з об'єктними та локальними кошторисними розрахунками виконується відповідно до вимог державних будівельних норм ДБН Д.1.1-1, які вста­новлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, реконструкції підприємств, будівель і споруд і носять обов'язковий характер при визначенні вартості об'єктів, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці правила носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом.

Склад ТЕО (ТЕР) може бути доповнений чи скорочений (за винятком матеріалів ОВНС) за рішенням замовника або за погодженням з ним.

Матеріали ОВНС можуть бути скорочені у разі окремого проектування об'єкта, який сам є об'єктом охорони навколишнього середовища за умови попереднього погодження з органами нагляду за еколо­гічною безпекою.

Якщо ТЕО (ТЕР) розробляється у декількох варіантах, то розділ ОВНС виконується після погод­ження замовником варіанта з коригуванням остаточного розрахунку кошторису.

ДОДАТОК Ж

(рекомендований)

СКЛАД ТАЗМІСТПРОЕКТУ(ЗАТВЕРДЖУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ РП)

НАБУДІВНИЦТВО ОБ'ЄКТІВ ЦИВІЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Загальні положення

1  Вихідні дані для проектування.

2  Пояснювальна записка.

3  Коротка характеристика об'єкта, дані про проектну потужність об'єкта (місткість,

    пропускна спро­можність).

4  Дані інженерних вишукувань.

5  Відомості про потреби в паливі, воді, електричній та тепловій енергії, заходи щодо

    енергозбереження тощо.

6  Відомості про черговість будівництва та пускові комплекси.

7  Матеріали ОВНС, включаючи дані щодо всіх очікуваних впливів на довкілля (земельні,

    водні та інші ресурси), їх мінімізація та компенсація.

8  Рішення з інженерного захисту територій і об'єктів.

9  Основні техніко-економічні показники.

10 Економічний розрахунок ефективності інвестицій (за вимогою інвестора).

Архітектурно-будівельні рішення

1  Рішення та основні показники по генеральному плану, благоустрою та озелененню.

    Короткий опис і обгрунтування архітектурних рішень та їх відповідність  

    функціональному призначенню з ураху­ванням містобудівних вимог. Рішення щодо

    оздоблення будинку, споруди.

2  Основні рішення із прийнятої конструктивної схеми об'єктів (матеріали стін,

    перекриттів,покрівлі), обгрунтування застосованих типів фундаментів та інших

    конструкцій, теплоефективність огороджувальних конструкцій та теплофізичні

    характеристики.

3  Рішення щодо захисних споруд цивільної оборони оформляються за встановленим порядком.

Технологічна частина

1  Рішення вбудовано-прибудованих приміщень та об'єктів громадського призначення.

Рішення з інженерного обладнання

1  Принципові рішення із внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання - опалення,

    венти­ляції, кондиціонування повітря, газопостачання, водопостачання і каналізації,

    електрообладнання, електроосвітлення, захисту від блискавок, зв'язку, пожежної та

    охоронної сигналізації, сигналізації, радіофікації, телебачення, автоматизації санітарно-

    технічних пристроїв, диспетчеризації, облад­нання замково-переговорними пристроями (для

    житлових будинків), вимоги щодо енергозбере­ження.

2  Заходи щодо захисту від блукаючих струмів та антикорозійного захисту.

3   Інженерні рішення щодо протипожежних заходів.

    Загальна рекомендація:пояснювальна записка повинна бути викладена якомога стисліше

Основні креслення

    - ситуаційний план у масштабі 1:2 000, 1:5 000, 1:10 000;

    -  генеральний план на топографічній основі в масштабі 1:500, 1:1 000;

    -  принципові рішення з вертикального планування, благоустрою та озеленення;

    -  схема транспортно-пішохідних зв'язків (за необхідності);

    -  план трас зовнішніх інженерних мереж та комунікацій;

    -  плани трас внутрішньомайданчикових мереж і споруд до них;

    -  плани поверхів, фасади, розрізи будинків та споруд із схематичним зображенням основних   

       несучих та огороджувальних конструкцій у масштабі 1:50, 1:100, 1:200; деталі 

       огороджувальних конст­рукцій у масштабі 1:25;

    -  інтер'єри основних приміщень (розробляються додатково згідно із завданням на

       проектування);

    - каталожні аркуші при використанні проектів масового застосування;

 -  принципові схеми улаштування інженерного обладнання (опалення, вентиляції, холодного та     

    гарячого водопостачання, каналізації, водостоків, електрообладнання, газо- та 

    холодопостачання, кондиціонування повітря, зв'язку та сигналізації, автоматизації 

    інженерного обладнання, пило- та димовидалення, сміттєвидалення), принципові рішення

    щодо впровадження заходів з енерго­збереження;

 - технологічні компонування з планами розміщення (розташування) основного устаткування;

 -  вихідні дані на розроблення конструкторської документації з обладнання індивідуального ви­-

     готовлення.

Організація будівництва

Склад, обсяг та зміст проектної документації розділу встановлюються відповідно до вимог та реко­мендацій ДБН А. 3.1-5.

Кошторисна документація

Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва з об'єктними та локальними кошторисними розрахунками виконується відповідно до вимог державних будівельних норм ДБН Д. 1.1-1, які вста­новлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, реконструкції будівель і споруд і носять обов'язковий характер при визначенні вартості об'єктів, будівництво яких здійснюється із залу­ченням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По об'єк­тах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці правила носять реко­мендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом.

ДОДАТОК И

(рекомендований)

СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТУ (ЗАТВЕРДЖУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ РП)

НА БУДІВНИЦТВО ОБ'ЄКТІВ ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Загальні положення

1  Вихідні дані для проектування.

2  Пояснювальна записка.

3  Коротка характеристика об'єкта (будови) та його склад:

      -  дані про проектну потужність, номенклатуру, якість та технічний рівень продукції,   

         сировинну базу;

      -  результати розрахунків чисельного та професійно-кваліфікаційного складу працівників;

      -  кількість та оснащеність робочих місць;

      - відомості про організацію, спеціалізацію та кооперування основного та допоміжного 

         виробництв.

4   Дані інженерних вишукувань.

5   Відомості про потреби в паливі, воді, тепловій та електричній енергії, заходи щодо 

     енергозбереження та ін., окремо на власні потреби та технологію.

6   Відомості про черговість будівництва та пускові комплекси.

7   Дані про ефективність капітальних вкладень (за необхідності).

   8   Основні рішення та показники по генеральному плану, інженерних мережах і  

        комунікаціях.

9   Відомості про інженерний захист територій і об'єктів.

10 Охорона праці.

 В розділі наводяться відомості: перелік основних нормативних документів; обгрунтовані та погод­жені з органами Держнаглядохоронпраці відхилення від норм, правил; заходи щодо забезпечення без­пеки процесів та виробів; токсикологічна, пожежовибухонебезпечна характеристика матеріалів, про­дуктів, напівфабрикатів, відходів виробництва; контроль вимог безпеки; характеристика виробничих при­міщень, розрахунки або обгрунтування категорій вибухопожежної небезпеки, класів ПБЕ; визначення енергетичного потенціалу вибухонебезпечних блоків, радіуси зон можливих зруйнувань; заходи щодо захисту персоналу від травмування, безпечної евакуації працюючих при можливих аваріях і пожежах; дані з освітлення робочих місць, шуму, вібрації, способів вилучення і нейтралізації відходів з небезпечними властивостями; засобів запобігання пожежам, вибухам, зберіганню і транспортуванню матеріалів, напів­фабрикатів з небезпечними та шкідливими властивостями, веденню робіт з навантаження і розвантаження; заходи щодо захисту працюючих від зовнішніх та внутрішніх факторів; наявність санітарно-побутових приміщень, медобслуговування; дані про пільги, припустимість праці жінок і підлітків.

  11 Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС). Надається резюме заяви про екологічні наслідки (згідно з ДБН А.2.2-1), якщо вони не виконувались у ТЕО або сталися зміни у технологічному процесі.

     12 Оцінка ефективності прийнятих рішень і порівняння техніко-економічних показників проекту з по­казниками, які затверджені або схвалені в ТЕО.

  13 Оцінка економії, отриманої за результатами впровадження енергозберігаючих заходів.

Генеральний план і транспорт

       Коротка характеристика району та будівельного майданчика.

Рішення та показники по генеральному плану, внутрішньомайданчиковому і зовнішньому тран­спорту.

       Основні планувальні рішення, заходи щодо благоустрою та обслуговування територій.  

       Рішення щодо розташування інженерних мереж та комунікацій.

       Організація охорони підприємства (будинку, споруди).

Основні креслення

Ситуаційний план розташування підприємства, будинку або споруди з зазначенням на ньому зов­нішніх комунікацій, мереж (існуючих та проектованих) і території, призначеної під забудову. Для лінійних споруд наводиться план траси (за необхідності - поздовжній профіль траси).

Генеральний план, на який наносяться будинки та споруди (існуючі та проектовані, ті, що рекон­струюються і підлягають знесенню), об'єкти охорони навколишнього природного середовища і бла­гоустрою, озеленення та спеціальні рішення про розміщення внутрішньомайданчикових інженерних

мереж  і  транспортнихкомунікацій, планувальні відмітки території та мережі, які входять до пускових комплексів.

     Картограма земляних робіт.

Технологічна частина

     Дані про виробничі та розрахункові програми:

    -  коротка характеристика і обгрунтування рішень щодо прийнятої технології виробництва та

       виділення технологічних вузлів;

    -  рішення із застосування маловідходних та безвідходних процесів і виробництв;

    -  дані про трудомісткість (верстатомісткість) виготовлення продукції, механізацію та   

       автоматиза­цію технологічних процесів;

    -  склад та обгрунтування обладнання, яке застосовується (в тому числі придбаного по      імпорту);

    -  кількість робочих місць та їх оснащеність;

    -  загальна чисельність працівників, у тому числі за категоріями і кваліфікацією;

    -  рішення з організації ремонтного господарства;

    -  дані про кількість та склад шкідливих викидів в атмосферу та водні джерела (наводяться по  

       окремих  цехах виробництва, спорудах);

    -  характеристика цехових і міжцехових комунікацій;

    -  рішення з теплопостачання, електропостачання та електрообладнання;

    -  пропозиції з експлуатації електроустановок;

    -  паливно-енергетичний та матеріальний баланси технологічних процесів;

    -  рішення щодо енергозбереження та застосування енергозберігаючих технологій.

Основні креслення

       Принципові схеми технологічних процесів.

Технологічні компонування або планування по корпусах (цехах) із вказівками розміщення великого, унікального устаткування та транспортних засобів.

Схеми вантажопотоків (для великих підприємств).

       Принципові схеми електропостачання підприємства (будинку, споруди).

       Схеми трас магістральних і розподільних теплових мереж.

Архітектурно-будівельні рішення

Коротка характеристика району ділянки будівництва.

Короткий опис та обгрунтування архітектурно-будівельних рішень по основних будинках та спо­рудах.

Принципові рішення із прийнятої конструктивної схеми об'єктів (матеріали і характеристики еле­ментів несучих конструкцій).

Обгрунтування принципових рішень із освітлення робочих місць, зниження виробничих шумів та вібрацій, побутового, санітарного обслуговування працюючих.

Заходи щодо електро-, вибухо- і пожежобезпеки, захисту будівельних конструкцій, мереж та споруд від корозії.

Основні рішення із водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції та кондиціонування повітря.

Рішення з енергозбереження.

Переліки індивідуальних проектів і проектів повторного застосування.

Рішення щодо захисних споруд цивільної оборони (оформляються у встановленому порядку).

Основні креслення

Плани, розрізи і фасади основних будинків та споруд із схематичним зображенням основних несучих та огороджувальних конструкцій, деталі утеплення огороджувальних конструкцій.

Перелік будинків та споруд із вказівкою використаних індивідуальних проектів і проектів повторного застосування (основні креслення).

Плани та профілі трас зовнішніх інженерних і транспортних комунікацій та основних внутрішньомайданчикових мереж (для великих підприємств та споруд).

Для виробничих будинків із складними системами вентиляції та кондиціонування повітря мо­жуть розроблятися плани та розрізи цих будинків із нанесенням згаданих систем, а також планів основних

спорудводопроводу таканалізації, принципові схеми улаштування інженерного обладнання для будинків адміністративно-побутового, лабораторного призначення.

Організація будівництва

Склад, обсяг та зміст проектної документації розділу встановлюються відповідно до вимог та рекомендацій ДБН А.3.1-5.

Кошторисна документація

Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва з об'єктними та локальними кошторисними розрахунками виконується відповідно до вимог ДБН Д.1.1-1, які встановлюють основні правила виз­начення вартості нового будівництва, реконструкції підприємств, будівель і споруд і носять обов'язковий характер при визначенні вартості об'єктів, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці правила носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом.

Цивільне будівництво

     Необхідність розроблення цього розділу встановлюється в завданні на проектування.

     У випадках, коли разом з об'єктом виробничого призначення необхідне будівництво нового або

розширення існуючого міста (селища), до складу проекту включається проектна документація на цивільне будівництво у відповідному обсязі.

ДОДАТОКК

 (обов'язковий)

ОЦІНКА ВПЛИВІВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ (ОВНС)

       Обсяг і оформлення цього розділу регламентується ДБН А.2.2-1.

При підготовці матеріалів ОВНС стосовно оцінки впливів на повітряний басейн, водні ресурси, а також інші компоненти природного середовища слід враховувати наступне.

Щодо охорони атмосферного повітря від забруднення

        До матеріалів щодо охорони атмосферного повітря відносяться:

        -  коротка характеристика фізико-географічних та кліматичних умов району будівництва з ура­хуванням  місцевих особливостей, дані про існуючі фонові концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі;

-   перелік джерел викидів;

        -   найменування забруднюючих речовин, їх кількісна та якісна характеристики, в тому числі тих,   що  мають ефект сумації згідно з додатком 3 ГОСТ 17.2.3.02;

-   характеристика можливих аварійних викидів;

-   результати розрахунків приземних концентрацій стосовно величин викидів забруднюючих речо­вин в атмосферу, запропонованих у складі проектної документації;

- обгрунтування рішень із запобігання (зменшення) утворенню та виділенню забруднюючих   атмосферу речовин та вибору устаткування, апаратури для очищення викидів в атмосферу;

-   відомості про вартість об'єктів і робіт, пов'язаних із здійсненням охоронних заходів;

-   рішення із зниження виробничих шумів та вібрацій;

-   оцінка ефективності намічених заходів, проектованих споруд та устаткування;

-   характеристика заходів щодо регулювання викидів у період несприятливих метеорологічних умов (НМУ);

-   обгрунтування розмірів розрахункової санітарно-захисної зони.

Основні креслення

Ситуаційна схема-карта району розміщення підприємств, будинків і споруд із зазначенням на ній меж санітарно-захисної зони, території, яка підлягає забудові, зон відпочинку, санаторіїв, будинків відпочинку та місць розташування розрахункових точок, місць розташування об'єктів природно-запо­відного 4іонду, їх захисних зон, перспективних територій для заповідника.

Генеральний план, на якому вказано розташування джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу і устаткування з очищення цих викидів.

Примітка.При проектуванні технічно нескладних підприємств, будинків та споруд допускається суміщення на одному кресленні меж санітарно-захисної зони, території, яка підлягає забудові, зон відпочинку та інших розрахункових точок і джерел викидів речовин.

Карти-схеми (зведені таблиці) з результатами розрахунків забруднення атмосфери при несприятливих погодних умовах та викидах, а також комбінаціях речовин із підсумованими шкідливими впливами.

Обсяг, зміст проектних матеріалів даного підрозділу встановлюються з урахуванням вимог методичних та нормативних документів, затверджених за встановленим порядком органами державного нагляду, які визначають порядок розроблення та погодження повітроохоронних заходів.

Щодо охорони водойм від забруднення стічними водами

До матеріалів щодо охорони водойм від забруднення відносяться:

- рішення із очищення природних вод, які споживаються;

- обгрунтування рішень з обігового водопостачання;

- відомості про кількість стічних вод (наводиться по окремих цехах, виробництвах, спорудах);

- баланс водоспоживання та водовідведення по об'єкту в цілому і по основних виробничих процесах;

- характеристика стічних вод;

- обгрунтування проектних рішень з очищення стічних вод, обробки осадів та можливості їх ути­лізації;

- пропозиції щодо організації відведення та скиду очищених стічних вод у водойми згідно з поряд­ком,  визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.99 № 465;

- пропозиції щодо запобігання виникненню аварійних ситуацій;

     -  рішення із попередження забрудненню рибогосподарських водойм при проведенні             

        лісосплавних,  гідромеханізованих та інших робіт, збереження природного стану водойм;

-  оцінка ефективності намічених заходів та проектованих споруд щодо раціонального           

 використання та охорони вод і рибних запасів.

Щодо охорони земельних ресурсів

     До матеріалів щодо охорони земель відносяться:

    -  обгрунтування передбачуваних способів зняття та збереження родючого шару грунту,     транспорту­вання його до місця складування (або тимчасового зберігання) та нанесення на земельну ділянку, яка відновлюватиметься, або ж малопродуктивні угіддя;

    -  проектні рішення з відновлення порушеної земельної ділянки та приведення її до стану,    придатного для використання (всі стадії рекультивації у повному обсязі);

- передбачувані планувальні та протиерозійні заходи, заходи з боротьби з несприятливими геоло  гічними явищами, спрямовані на попередження їх виникненню чи активізації;

- запропоновані заходи щодо охорони надр від забруднення;

- дані про капітальні витрати, необхідні для реалізації зазначених заходів.

Щодо охорони рослинного (флори) та тваринного (фауни) світу

До матеріалів щодо охорони флори і фауни відносяться:

- проектні дані, що стисло характеризують стан рослинного і тваринного світу у районі розміщення проммайданчика, або засвідчують виключно техногенний характер прилеглої території (промзона, промрайон, міські забудови тощо);

  - відомості про наявність зелених насаджень (деревних та чагарникових) безпосередньо на проммайданчику, про потребу у їх знесенні (повному чи частковому), про заходи, передбачені для збереження таких насаджень, їх відновлення;

- дані про наявність зелених насаджень у межах нормативної санітарно-захисної зони, передбачу­ваних заходів щодо озеленення СЗЗ, догляду за насадженнями;

- інформація стосовно наявності (відсутності) поблизу місця розташування об'єкта заповідних територій та їх охоронних зон, дані щодо заходів із забезпечення дотримання заповідного режиму;

- дані про капітальні витрати на захисні, відновлювальні та компенсаційні заходи щодо рослинного  і тваринного світу.

Щодо поводження з відходами виробництва

До матеріалів щодо поводження з відходами виробництва відносяться:

- проектні дані про розрахункові очікувані об'єми усіх видів твердих відходів виробництва та побутових відходів;

- відомості про запроектовані рішення щодо зменшення об'ємів утворюваних відходів;

- відомості про передбачені заходи стосовно утилізації відходів безпосередньо на підприємстві чи в  інших місцях, куди їх намічено передавати;

- дані стосовно запланованих дій щодо вивезення відходів за межі підприємства для забезпечення їх тимчасового складування чи остаточного захоронения на спеціальних полігонах (з підтверд­женням згоди з боку власників останніх на прийняття таких відходів);

- дані про капітальні витрати на заходи щодо поводження з відходами.

Склад проектної документації з відновлення (рекультивації) земельної ділянки, охорони надр рослин­ного та тваринного світу, збереження об'єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням вимог нормативних актів.

  Розділи повинні містити:

  - комплексну оцінку оптимальності передбачуваних технічних рішень щодо раціонального    вико­ристання природних ресурсів і заходів щодо запобігання негативним впливам будівництва та експлуатації підприємства, будинку, споруди на навколишнє природне середовище, включаючи флору і фауну; забезпечення охорони і дотримання статусу об'єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон;

- результати розрахунків визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних за­ходів (наводяться за можливості, підраховуються за будь-якими з відомих методик).

Складі зміст матеріалів цих підрозділів уточнюються відповідно до специфіки проектованих підприємств, будинків та споруд відповідних галузей народного господарства та промисловості.

Основні креслення

Ситуаційний план з нанесеними об'єктами природно-заповідного фонду та перспективними для  заповідання територіями (у разі наявності останніх).

План земельної ділянки, що рекультивується, з планувальними даними і нанесеними на ньому спорудами, комунікаціями, які проектуються.

Інші креслення, які дозволяють визначити обсяги будівельних та монтажних робіт і кошторисну вартість.

ДОДАТОК Л

(рекомендований)

СКЛАД ОСНОВНИХ ДАНИХ І ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ,

 ЯКІ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ У РОЗПОРЯДЧИЙ ДОКУМЕНТ ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОЕКТУ (РП) НА БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ

1 Найменування будинку, місце його розташування.

2 Характер будівництва (нове будівництво, реконструкція).

3 Кошторисна вартість будівництва, в т.ч. будівельно-монтажні роботи.

4 Поверховість.

5 Загальна кількість квартир у будинку, в т.ч.:

- однокімнатних;

- двокімнатних та більше.

6 Площа квартир у будинку.

7 Площа будинку.

8 Загальна площа квартир у будинку.

9 Площа забудови.

10 Площа ділянки.

11 Загальний будівельний об'єм, в т.ч.:

- вище рівня +0.00;

- нижче рівня +0.00.

12 Площа вбудованих нежитлових приміщень, кількість створених робочих місць.

13 Питома теплова потужність опалення та питоме річне теплоспоживання.

14 Показники енергоефективності - річна потреба в паливі, воді, електричній та тепловій енергії.

15 Прізвище головного архітектора проекту, авторів проекту.

16 Позитивний висновок держекспертизи.

ДОДАТОК М (рекомендований)

СКЛАДОСНОВНИХ ДАНИХ І ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ,

ЯКІ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ У РОЗПОРЯДЧИЙ ДОКУМЕНТ ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОЕКТУ (РП) НА БУДІВНИЦТВО ГРОМАДСЬКИХ БУДИНКІВ

1 Найменування будинку, місце його розташування.

2 Характер будівництва (нове будівництво, реконструкція).

3 Кошторисна вартість будівництва, в т.ч. будівельно-монтажні роботи.

4 Поверховість будинку.

5 Загальна площа.

6 Корисна площа.

7 Розрахункова площа.

8 Будівельний об'єм будинку.

9 Площа забудови.

10 Площа ділянки.

11 Потужність, місткість, пропускна спроможність, кількість створених робочих місць.

12 Питома теплова потужність опалення та питоме річне теплоспоживання.

13 Показники енергоефективності - річна потреба в паливі, воді, електричній та тепловій енергії..

14 Прізвище головного архітектора проекту, авторів проекту.

15 Позитивний висновок держекспертизи.

ДОДАТОК Н

(рекомендований)

СКЛАД ОСНОВНИХ ДАНИХ І ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ,

ЯКІ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ У РОЗПОРЯДЧИЙ ДОКУМЕНТ ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ПРОЕКТУ (РП) НА БУДІВНИЦТВО ОБ'ЄКТІВ ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1 Найменування виробництва, будинку або споруди та місце його розташування.

2 Характер будівництва (нове будівництво, реконструкція).

3 Потужність об'єкта (річний випуск основної номенклатури продукції, місткість, пропускна спро­можність, обсяг послуг, які надаються, та ін.):

  - у натуральних показниках (у відповідних одиницях);

  - у вартісних показниках.

4 Кількість робочих місць, у т.ч. новостворених.

5 Загальна кількість працюючих.

6 Продуктивність праці за рік (у вартісних показниках).

7 Собівартість основних видів продукції або надання послуг.

  8 Кошторисна вартість будівництва підприємства (будинку, споруди) та інших об'єктів, у т.ч. буді­вельно-монтажні роботи.

9 Витрати на охорону навколишнього природного середовища, відновлювальні та компенсаційні заходи.

10 Термін окупності капітальних вкладень.

11 Вартість основних фондів підприємства (будинку, споруди).

12 Вартість основних фондів, які вибувають у процесі будівництва (за балансовою вартістю).

13 Дольова участь у будівництві спільних з іншими інвесторами об'єктів.

14 Тривалість будівництва.

15 Трудомісткість будівництва (у люд.-днях).

16 Річна потреба підприємства:

- сировина та матеріали (у відповідних одиницях виміру);

- енергоресурси (електроенергія вмлн. кВт/год;теплоенергія вмлн. Гкал;вугілля в тис. т;

нафтопродукти в тис. т та ін.);

- вода (в тис. м³);

- транспорт зовнішній (після прибуття і відправлення в тис.т.).

17 Витрати основних будівельних матеріалів (сталь, цемент, лісоматеріали за встановленими вимі­рами).

18 Інші показники:

- прибуток;

- рентабельність;

- матеріаломісткість;

- енергомісткість, в т.ч. власних потреб;

- питома теплова потужність опалення та питоме річне теплоспоживання;

- площа території.

19 Інші додаткові техніко-економічні показники та якісні характеристики, одержані в проекті.

20 Резюме заяви про екологічні наслідки.

21 Прізвище головного інженера проекту, авторів проекту.

22 Позитивний висновок держекспертизи.

Додаток П

 (довідковий)

КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ ОБ'ЄКТІВ

 ЦИВІЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Таблиця визначення категорії складності об'єктів цивільного призначення

залежно від їх архітектурної та технічної характеристики

Перелік об'єктів цивільного призначення за категоріями складності