Власнику пивзаводу Шульца не подобається охоронний статус

Водночас її директор Ленур Мамбетов запевнив Liga, що повномасштабна вiйна призупинила реалiзацiю проекту на невизначенi строки.
Промислова зона на Демiївцi виникла у другiй половинi ХIХ столiття. Вигiдне розташування на пiвденному "найхлiбнiшому" в'їздi до Києва та поруч з Товарною станцiєю забезпечило швидкий iндустрiальний бум району, розповiдає iсторик Антон Короб.
Наприкiнцi ХIХ столiття там вiдкрилася на той час велика кiлькiсть пiдприємств, зокрема один з найбiльших пивоварних заводiв родини Шульц. Офiцiйний рiк заснування - 1881 р.
У радянськi часи його перетворили на Київський пивзавод №1. У 2003 р. пiдприємство викупила компанiя "Сармат", яка належала групi SCM Рiната Ахметова. Згодом майно передали його ж компанiї "Еста холдинг", що займається будiвництвом та управлiнням нерухомiстю, для зведення житлового комплексу. Плани так i не були реалiзованi, а дiлянку Ахметов у 2018 р. подарував Фонду нацiонального добробуту Криму для створення культурно-освiтнього комплексу.
Власник земельної дiлянки почав будiвельнi роботи 2021 р. i тим самим нагадав владi Києва, що комплекс - культурна пам'ятка, яка потребує збереження. У вереснi цього року його внесли до списку об'єктiв культурної спадщини мiста. Водночас власник дiлянки не згодний з таким рiшенням та має намiр оскаржувати його в судi.
Пiсля окупацiї Криму Росiєю 20-25 тис. кримських татар покинули пiвострiв. Половина з них оселилися в Києвi та на околицях. Тодi й виникла iдея створити кримськотатарський культурно-освiтнiй центр, розповiв Liga директор органiзацiї Ленур Мамбетов. Вiн наголошує на важливостi створення такого простору для кримських татар, якi вимушено покинули свої домiвки.
"У нас тут почали народжуватися та пiдростати дiти, ми всi перебуваємо в зовсiм iншому культурному середовищi. Тому для нас важливо створити простiр, який об'єднуватиме, зберiгатиме нашi традицiї, а також ознайомлюватиме людей з нашою культурою", - зазначив директор фонду.
Спочатку над проектом працював лiдер кримськотатарського народу та народний депутат Мустафа Джемiлєв, якого пiдтримав президент Туреччини Реджеп Ердоган. За умови, якщо влада надасть земельну дiлянку пiд будiвництво, вiн пообiцяв профiнансувати проект.
Натомiсть навiть попри певнi домовленостi з тодiшнiм керiвництвом країни, дiлянку вони так i не отримали, каже Мамбетов.
Пiсля невдалих спроб знайти мiсце для центру, Джемiлєв зустрiвся з Ахметовим. Ахметов - казанський татарин та мусульманин. Вiн запропонував викупити дiлянку на Голосiївському проспектi пiд будiвництво центру. За словами Мамбетова, бiзнесмен вирiшив безоплатно передати територiю пiд соцiальний проект.
По iнформацiї ProfiDOM.com.ua, проект передбачає школу на щонайменше 200 учнiв, мечеть, культурно-дiловий центр з музеєм кримських татар, бiблiотеку, творчi майстернi, кафе та магазини в нацiональному стилi. Це має бути вiдкрита територiя iз зеленими насадженнями та прогулянковими зонами. Загальна площа будiвництва складає 30 тис. кв. м. Площа всiєї дiлянки - 3 га.
У 2021 р. фонд розробив ескiзний проект та звернувся до Київської мiської держадмiнiстрацiї (КМДА) щодо отримання дозвiльної документацiї.
"Нам її не надали, адже цiльове призначення дiлянки - землi промисловостi. I тодi вони запропонували або чекати на новий Генеральний план, в якому ця територiя вже призначена для громадської забудови, або робити детальний план територiї (ДПТ). Нас одразу попередили, що ДПТ займе два роки i його не можна розробити лише для своєї дiлянки. На цю дiлянку була вже угода на розробку ДПТ вiд забудовникiв. Але вони не хотiли запускати цей процес далi... Нам пропонували варiанти, як обiйти систему, але ми вiдмовилися", - розповiдає директор органiзацiї.
Крiм того, вiн додав, що київськi забудовники неодноразово приходили до них з пропозицiєю викупити дiлянку. I це не є дивним, адже дiлянка бiля метро, яка розташована неподалiк вiд центру, є привабливою для девелоперiв.
На запитання про те, чи погодяться вони на компромiс з мiсцевою владою, Мамбетов вiдповiв, що з 2018 р. нiхто з ними не намагався домовитися та дiйти консенсусу. А щодо збереження пам'ятки почали говорити лише пiсля 2021 р.
У березнi низка активiстiв звернулася з вiдкритим листом до керiвництва Турецької Республiки щодо необхiдностi проведення публiчного обговорення мiсця розташування центру. Iнiцiатором виступив пам'яткоохоронець Дмитро Перов, якого мер Вiталiй Кличко обiцяв призначити заступником директора Департаменту охорони культурної спадщини (ДОКС). Але так i не зробив цього.
Перов розповiв Liga, що отримав вiдповiдь вiд тодiшнього посла Туреччини в Українi Ягмура Ахмета Гюльдере, в якiй йшлося, що вони готовi розглянути альтернативнi варiанти для створення освiтньо-культурного центру.
У фондi Мамбетова сумнiваються, що київська влада зможе надати аналогiчну дiлянку i за площею, i за локацiєю. Водночас вони обiцяють розглянути цей варiант, якщо їм нададуть гiдну альтернативу.
Мамбетов навiв приклад, що Україна та Туреччина пiдписали меморандум щодо будiвництва 500 квартир для кримських татар. Владу мiста просили надати дiлянку в столицi для реалiзацiї благодiйного проекту - будiвництва будинку на 100 квартир. Натомiсть були запропонованi кiлька варiантiв за межами Києва. А дiлянку в столицi так i не знайшли.
Роботи на майданчику велися в 2021 р. та 2023 р. ДОКС та громадськi активiсти стверджують, що власник дiлянки порушив державнi будiвельнi норми - не отримав мiстобудiвних умов та обмежень i погодження будiвельних робiт вiд Мiнiстерства культури.
Водночас у фондi спростовують iнформацiю: жодних будiвельних робiт не було. За словами Мамбетова, вони 2018 р. провели будiвельну експертизу. Згiдно з її висновками, майже всi будiвлi є в аварiйному станi. Деякi з них не пiдлягають реконструкцiї. Наприклад, фасадну будiвлю накрили тканиною через те, що вона небезпечна для людей, якi торгують поряд, - там лишилися однi стiни.
Коментуючи демонтаж двох корпусiв, Мамбетов заявив, що поки зносити нiчого не збираються. А тi будiвлi були в аварiйному станi та почали розвалюватися, тому їх розiбрали. Одна з причин - будiвництво по сусiдству.
"Якщо ми хотiли знести все, то чому розiбрали лише двi будiвлi, а не весь комплекс?" - питає Мамбетов.
Наразi проект заморожений через повномасштабну вiйну. А сама органiзацiя займається волонтерською дiяльнiстю та нiяк не працює над його реалiзацiєю. Водночас у ДОКС впевненi, що власник i далi знищує комплекс. Директорка ДОКС Марина Соловйова розповiла Liga, що 12 жовтня було видано припис, згiдно з яким у власника вимагають припинити будь-якi будiвельнi роботи на об'єктi.
У десятиденний термiн з дня отримання припису вiн мав укласти з департаментом охоронний договiр, привести об'єкт до належного стану та демонтувати конструкцiї, якими закрив фасад будiвлi. Однак органiзацiя досi не виконала припис. Ба бiльше, в офiцiйному листi вони вiдмовилися його виконувати.
Ще одна проблема, на яку звертає увагу Соловйова, - до комплексу прибудували незаконнi торговi точки. А на територiї органiзували шиномонтаж. Цi споруди також вимагають демонтувати. Натомiсть в органiзацiї пояснюють, що здають об'єкти в оренду, адже мають платити мiльйони податкiв за землю, а прибудова iснувала i до них.
Департамент культурної спадщини планує зiбрати комiсiю та разом з правоохоронцями їхати на перевiрку об'єкта. У разi, якщо припис не буде виконано, ДОКС писатиме заяву до прокуратури щодо знищення пам'ятки.
У вереснi Соловйова повiдомила, що iсторичнi будiвлi пивоварного заводу Шульца, якi опинились пiд загрозою знищення, внесено до об'єктiв культурної спадщини мiста Києва. Мiнкульт може внести комплекс до державного реєстру. Але й перебування у перелiку мiста вже надає охоронний статус, пояснює Перов.
Органiзацiя не погоджується з цим рiшенням i має намiр оскаржувати його в судi. На питання щодо строкiв реалiзацiї проекту Мамбетов вiдповiв, що вони чекатимуть скiльки потрiбно.