ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ
Державний комiтет України в справах архiтектури,
будiвництва та охорони iсторичного середовища
Київ 1995
Цi норми встановлюють загальнi правила оцiнки технiчного ста-
ну сталевих конструкцiй каркасiв експлуатованих виробничих будi-
вель i споруд. Вказiвок норм необхiдно дотримуватись безпосередньо
при оцiнцi технiчного стану сталевих конструкцiй, а також керува-
тися ними при розробцi iнших нормативних документiв з проектуван-
ня, технiчної експлуатацiї i ремонту конструкцiй.
Норми стосуються тiльки конструкцiй, проектування яких
регламентується СНіП 11-23-81*, а також експлуатованих конструк-
цiй, i не поширюються на тi частини будiвель i споруд та їх кон-
структивнi елементи, що споруджуються знову (прибудовуються).
1 ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Оцiнка технiчного стану є однiєю iз регламентованих про-
цедур, якi виконуються з метою перевiрки рiвня надiйностi (безвiд-
мовностi) i довговiчностi конструкцiй i встановлення можливостi їх
використання за призначенням у передбачених проектом умовах i на
певний строк експлуатацiї, що прогнозується.
1.2 Залежно вiд здатностi конструкцiї виконувати протягом
прогнозованого строку усi функцiї, передбаченi нормативною i прое-
ктною документацiєю, технiчний стан конструкцiї можна класифiкува-
ти як:
справний - якщо виконуються усi вимоги проекту i дiючих на
час обстеження норм i державних стандартiв;
роботоспроможний - якщо є частковi вiдхилення вiд вимог прое-
кту i дiючих норм, але без порушення вимог за граничним станом
першої групи i при таких порушеннях вимог за граничним станом
другої групи, якi в конкретних умовах не обмежують нормальне фун-
кцiонування виробництва;
обмежено працездатний - коли для забезпечення функцiонування
виробництва необхiдний контроль за станом конструкцiй, тривалiстю
їх експлуатацiї або за параметрами технологiчних процесiв (наприк-
лад, обмеження вантажопiдйомностi мостових кранiв або вимог очище-
ння вiд снiгу);
аварiйний - якщо порушенi вимоги за граничним станом першої
групи (або неможливо протягом прогнозованого строку запобiгти цим
порушенням).
Згаданi вище граничнi стани першої i другої груп визначаються
вiдповiдно до ГОСТ 27751-88.
1.3 На вiдмiну вiд проектування нових конструкцiй, коли їх
надiйнiсть пiдтверджується тiльки шляхом розрахунку, для характе-
ристики iснуючих конструкцiй можна застосовувати методи, заснованi
на:
- аналiзi досвiду експлуатацiї;
- використаннi методiв перевiрного розрахунку;
- перевiрцi пробним навантаженням.
Цi способи можна використовувати i в комбiнацiї, а саме:
- рiзнi конструктивнi елементи будiвлi чи споруди можна об-
стежувати рiзноманiтними способами;
- один i той самий конструктивний елемент можна обстежити де-
кiлькома способами, i якщо вони дають рiзнi результати, то
приймається найбiльш обережна оцiнка.
1.4 Прогнозований строк експлуатацiї, який ураховується пiд
час оцiнки технiчного стану (див. п. 1.1), приймається за одним iз
таких варiантiв;
- до вичерпання встановленого нормативного строку функцiону-
вання будiвлi чи споруди;
- до найближчого запланованого капiтального ремонту;
- до встановлюваного пiд час оцiнки строку, пiсля закiнчення
якого конструкцiя знову пiдлягає оцiнцi з метою перевiрки можливо-
стi продовження допустимого строку експлуатацiї.
1.5 В усiх випадках оцiнку технiчного стану слiд виконувати
на пiдставi результатiв поточних i перiодичних оглядiв або спецiа-
льного обстеження, пiд час якого збираються данi про фактичний
знос конструкцiй, уточнюються вiдомостi дослiдження властивостей
матерiалiв, збирається технiчна документацiя, яка збереглася, про-
водяться необхiднi розрахунки тощо.
2 ОГЛЯДИ I ОБСТЕЖЕННЯ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦIЙ,
ЩО ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ
Порядок виконання робiт
2.1 Забезпечення постiйного рiвня надiйностi i довговiчностi
експлуатованих конструкцiй пов'язане з органiзацiєю справної служ-
би технiчної експлуатацiї, що здiйснює нагляд i догляд за констру-
кцiями власними силами або шляхом залучення спецiалiзованих орга-
нiзацiй.
Метою нагляду є своєчасний вияв i правильна оцiнка наявних
дефектiв i пошкоджень сталевих конструкцiй. Нагляд мiстить поточнi
i перiодичнi (веснянi i осiннi) огляди конструкцiй, а також їх
спецiальнi обстеження.
2.2 Перiодичнiсть поточних оглядiв конструкцiй визначається
умовами експлуатацiї i може бути встановлена за вказiвками, наве-
деними у рекомендованому додатку 1, якщо в проектi чи в iншiй ек-
сплуатацiйно-технiчнiй документацiї не заданi iншi вимоги.
2.3 Метою проведення спецiальних обстежень, якi здiйснюються,
як правило, силами залучених спецiалiзованих органiзацiй, є вста-
новлення фактичних даних про стан i параметри конструкцiй щодо ро-
зробки рекомендацiй по дальшiй їх експлуатацiї.
Обстеження конструкцiй необхiдно проводити:
- якщо пiд час поточного або перiодичного огляду знайденi
дефекти i пошкодження категорiї А за класифiкацiєю п. 2.9 або та-
кi дефекти i пошкодження, оцiнка безпеки яких ускладнена для служ-
би технiчної експлуатацiї пiдприємства;
- при аварiї аналогiчних конструкцiй, що експлуатуються в
аналогiчних умовах на iнших об'єктах;
- при необхiдностi реконструкцiї або технiчного
переозброєння, пов'язаних iз змiною навантажень або умов
експлуатацiї.
В усiх випадках незалежно вiд оцiнки стану конструкцiї служ-
бами технiчної експлуатацiї слiд проводити обстеження не пiзнiше,
як це зазначено у рекомендованому додатку 1.
2.4 Обстеження конструкцiй повинно мiстити:
- пiдготовчi роботи (одержання i аналiз завдання на проведен-
ня обстеження, ознайомлення з об'єктом обстеження в натурi, добiр
i аналiз технiчної документацiї, складання робочої програми то-
що);
- огляд конструкцiй в натурi (обмiр конструкцiй, визначення
вiдхилень положення конструкцiй та їх геометричних розмiрiв вiд
проектних, визначення вiдхилень вiд проектiв конструктивного вико-
нання елементiв i їх з'єднань, виявлення пошкоджень елементiв i
з'єднань, складання виконавчої документацiї, вiдомостей дефектiв i
пошкоджень, обмiрювальних креслень);
- визначення властивостей сталi конструкцiї;
- уточнення фактичних i прогнозування майбутнiх навантажень,
впливiв i умов експлуатацiї, включаючи температурно-вологiсний ре-
жим i ступiнь агресивностi зовнiшнього середовища;
- складання висновкiв про фактичний стан обстежених конструк-
цiй, їх навантаження i умови експлуатацiї.
Обсяг i ступiнь деталiзацiї даних обстежень залежать вiд ная-
вностi технiчної та експлуатацiйної документацiї стану i ступеня
пошкодження конструкцiй, вони повиннi вiдповiдати тому комплексу
реконструкцiйних чи ремонтних робiт, якi передбачаються.
Усi роботи щодо обстеження конструкцiй у натурi слiд викону-
вати, обов'язково й повно дотримуючись дiючих правил i норм охоро-
ни працi й технiки безпеки. При цьому треба керуватися вказiвками
обов'язкового додатку 2.
2.5 Залежно вiд мети (загальне ознайомлення, обстеження то-
що) обстеження може бути вибiрковим або повним. Обсяг вибiркового
обстеження визначається з урахуванням досвiду експлуатацiї анало-
гiчних конструкцiй у подiбних умовах. При цьому обстеженню пiдля-
гають всi елементи що знаходяться у найбiльш несприятливих умовах
за рiвнем напруг, особливо в зонi можливих механiчних пошкоджень,
агресивної дiї зовнiшнього середовища, в зонах пiдвищеної вiбрацiї
тощо, але не менше 20% однотипних конструкцiй.
2.6 Вибiркове обстеження слiд замiнити повним, якщо в процесi
його виконання виявлено:
- рiзку нерiвномiрнiсть вимiрюваних параметрiв технiчного
стану однотипних конструкцiй, властивостей матерiалiв, ступеня аг-
ресивностi навколишнього середовища, умов навантаження;
- дефекти i пошкодження, якi iстотно знижують несучу здат-
нiсть i експлуатацiйну придатнiсть (трiщини, великi вигини, iстот-
ний корозiйний знос, вiдсутнiсть елементiв або з'єднань тощо).
Дефекти i пошкодження
2.7 Дефекти металевих конструкцiй є наслiдком помилок або вi-
дхилень вiд правил провадження робiт при проектуваннi, виготовлен-
нi та монтажi конструкцiй. Найбiльш характерними дефектами, якi
впливають на роботоспроможнiсть i експлуатацiйну придатнiсть кон-
струкцiй, є:
- невiдповiднiсть якостi сталi умовам роботи конструкцiї;
- трiщини, вирiзи, вириви;
- вiдхилення геометричних розмiрiв вiд проектних;
- непрямолiнiйнiсть елементiв;
- вiдхилення вiд проектного положення конструкцiй та їх еле-
ментiв;
- неточна пiдгонка елементiв у вузлах сполучення, розцентру-
вання;
- вiдсутнiсть окремих елементiв або необхiдних з'єднань, а
також наявнiсть непередбачених проектом
з'єднань i закрiплень;
- неякiсне виконання зварних швiв (неповномiрнi шви, пiдрi-
зи, непропали, порпали, шлаоквi включення, пори i т.iн);
- неякiсне виконання болтових або заклепкових з'єднань (пос-
лаблення, вiдсутнiсть болтiв або заклепок та iн.);
- дефекти протикорозiйного захисту.
2.8 Пошкодження металевих конструкцiй, що виникають i розви-
ваються пiд час їх експлуатацiї, є, як правило, наслiдком грубих
порушень правил експлуатацiї або прорахункiв при проектуваннi; їх
вогнищами часто є дефекти виготовлення, транспортно-такелажних
операцiй i монтажу. Характерними пошкодженнями, якi вiдбиваються
на роботоспроможностi та експлуатацiйнiй придатностi конструкцiй,
є:
- руйнування захисних покриттiв i корозiя металу;
- розриви i трiщини в основному металi або у швах;
- викривлення, мiсцевi погнутостi, жолоблення;
- розлад болтових i заклепкових з'єднань;
- вирiзи елементiв або їх повний демонтаж у зв'язку з прокла-
данням комунiкацiй i промпроводок;
- деформацiї, викликанi перевантаженнями або нерiвномiрними
осiданнями i креном фундаментiв;
- абразивний знос.
2.9 Дефекти i пошкодження елементiв конструкцiй, залежно вiд
значущостi даного елемента щодо роботоспроможностi конструкцiї в
цiлому, а також вiд ступеня небезпеки дефекту або пошкодження, по-
дiляються на три категорiї - А, Б i В:
- до категорiї А належать дефекти i пошкодження особливо вiд-
повiдальних елементiв i з'єднань, якi становлять безпосередньо не-
безпеку для руйнування;
- до категорiї Б належать дефекти i пошкодження, якi не ста-
новлять в момент виявлення безпосередньої небезпеки для конструк-
цiй, але в подальшому можуть викликати пошкодження iнших елементiв
(вузлiв, з'єднань) i при розвитку перейти до категорiї А;
- до категорiї В належать дефекти i пошкодження, що не нале-
жать до категорiї А i Б, наявнiсть яких не пов'язана з загрозою
руйнування.
2.10 Виявленi в процесi огляду або обстеження дефекти i пош-
кодження слiд оперативно оцiнити, для цього можна керуватися дани-
ми довiдкового додатку 3.
При виявленнi пошкоджень категорiї А необхiдно:
- довести до вiдома вiдповiдальних осiб;
- забезпечити безпеку людей i збереження майна у зонi виявле-
них пошкоджень;
- виконати термiновi роботи щодо запобiгання небезпеки обва-
лення (тимчасове розкрiплення, розвантаження, термiновий ремонт
тощо).
Уточнення властивостей металу в конструкцiях i з'єднаннях
2.11 Уточнення властивостей металу, використаного в конструк-
цiях i їх з'єднаннях, проводиться з метою:
- встановлення розрахункових значень опорiв Rу та Ru вiдпо-
вiдно до фактичного значення границi текучостi i тимчасового опору
тiєї партiї сталi, яка була використана при виготовленнi конструк-
цiй (вiдповiдно Rwу i Rwи для зварних швiв, Rbs i Rbi для бол-
тiв, Rгs i Rrt для заклепок);
- перевiрки вiдповiдностi iнших службових властивостей сталi
(холодностiйкiсть, опiр руйнуванню вiд втомленостi та iн.) умо-
вам експлуатацiї та ступеня вiдповiдальностi конструкцiй;
- одержання необхiдної iнформацiї про технологiчнi властивос-
тi сталi (наприклад, зварюваностi) для вирiшення питання про мож-
ливi способи ремонту i пiдсилення.
2.12 Властивостi металу уточнюються на пiдставi результатiв
випробувань зразкiв, якi можна орiєнтувати на оцiнку границi теку-
чостi i тимчасового опору окремих конструктивних елементiв (як
правило, найбiльш навантажених або вiдповiдальних) або для групи
однотипних елементiв (партiї).
Обробка результатiв випробувань i визначення Rуm i Rиm
здiйснюється за вказiвками рекомендованого додатку 4 до цих норм.
Значення розрахункового опору визначається вiдповiдно до ви-
мог пп. 20.1 i 20.7 СНіП 11-23-81*.
2.13 При оцiнцi службових властивостей сталi i визначеннi
ступеня їх вiдповiдностi умовам роботи конструкцiй рекомендується
враховувати данi хiмiчного аналiзу проб, за якими у багатьох випа-
дках може бути iдентифiкована марка сталi. Бiльш точною є оцiнка
за результатами випробування зразкiв на ударну в'язкiсть за ГОСТ
7268-82 i ГОСТ 9454-78, коли одержанi значення ударної в'язкостi
зiставляються з вимогами, наведеними у табл. 1.