ДБН Б 2.2-1:2008. Кладовища, крематорії та колумбарії. Норми проектування

ДБН Б 2.2-1:2008

СНиП II-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий (Генеральні плани промислових підприємств)

СНиП 2.03.13-88 Полы (Підлоги)

СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід і каналізація будинків)

СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения (Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди)

СНиП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения (Каналізація.Зовнішнімережі і споруди)

СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха (Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря)

СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціонування)

СНиП 2.04.07-86 Тепловые сети (Теплові мережі)

СНиП 2.04.14-88* Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов (Теплова ізоляція обладнання та трубопроводів)

СНиП 2.09.02-85* Производственные здания (Виробничі будинки)

СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания (Адміністративні та побутовібудинки)

СНиП 2.11.01-85* Складские здания (Складські будівлі)

СНиП 3.05.06-85 Электротехнические устройства (Електротехнічні пристрої)

СНиП III-10-75 Благоустройство территорий (Благоустрій територій)

НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні

НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности (Визначення категорій приміщень та будинків за вибухопожежною та пожеж­ною небезпекою)

НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

У цих Нормах використано терміни, установлені Законом України "Про поховання та похоронну справу": урна з прахом, кладовище, колумбарій, колумбарні ніші, крематорій.

Нижче подано терміни, додатково використані у цих нормах, та визначення позначених ними понять.

3.1 автомобільний катафалк (автокатафалк)

Спеціальний транспортний засіб, засвідчений технічним паспортом, для ритуальних процесій.

3.2 будівлі, призначені для проведення громадянських панахид

Споруди для проведення обрядів прощання - Будинки трауру, ритуальні майданчики тощо.

3.3 катафалк-візок

Транспортний засіб, використовуваний для установлення на ньому труни з тілом у залі прощання чи використовуваний для перевезення труни з тілом на кладовищі до місця поховання.

3.4 кремаційна піч

Особлива піч з супутнім устаткуванням для спалювання трун з тілом померлих.

3.5кремація

Спалювання трун із тілом померлих.

3.6 кремуляторна

Приміщення, де розміщений кремулятор (кульовий млин) для здрібнювання останків після кремації.

3.7меморіальні споруди

Архітектурні, скульптурні споруди, які не мають поховання та служать для увічнення пам'яті якої-небудь особи або визначної події.

3.8 постамент

Стаціонарне узвишшя в залі прощання для установлення на ньому труни під час обряду про­щання.

3.9 прах

Кремовані останки (попіл).

3.10 сектор

Частина території кладовища, обмежена дорогами, для розміщення ділянок поховань, яка може бути виділена зоною зелених насаджень.

4 ПРОЕКТУВАННЯ КЛАДОВИЩ, КРЕМАТОРІЇВ ТА КОЛУМБАРІЇВ

4.1 Загальні положення

4.1.1        Проект кладовища, крематорію, колумбарію згідно з ДБН А 2.2-3 треба складати з такихрозділів:

-   вихідні дані для проектування;

-   загальна пояснювальна записка;

-   технологічний розділ: розрахунок площі [1], генеральний план з урахуванням черговості будівниц­тва, режим експлуатації, розрахунок потреби в експлуатаційному персоналі, машинах і механізмах;

-   генеральний план земельної ділянки: вертикальне планування, упорядкування, дороги;

-   архітектурно-будівельний розділ;

-   санітарно-технічний розділ;

-   електротехнічний розділ;

-   основні техніко-економічні показники;

-   зведений кошторисний рахунок вартості будівництва;

-   оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС);

-   санітарно-захисна зона;

4.1.2 Архітектурно-ландшафтне рішення кладовищ, крематоріїв і колумбаріїв треба виконувативідповідно до генеральних планів забудови населених пунктів і іншої містобудівної документації здотриманням обов'язкових містобудівних, екологічних вимог і вимог санітарного законодавства.

4.1.3 Вибір земельної ділянки для розміщення кладовища, крематорію та колумбарію требапроводити згідно зі ст. 151 Земельного кодексу України, чинного екологічного і санітарного законодавства, законодавства у сфері охорони культурної спадщини та ДБН 360.

4.2 Планувальне рішення території кладовища

4.2.1  Для проектування кладовища потрібно мати план всієї земельної ділянки та план ділянкигосподарської зони в масштабі 1:500. Ситуаційний план складають у масштабі 1:5000 для кладовищтрадиційного поховання; 1:25000 - для колумбаріїв та кладовищ змішаного типу з розміщеними на їхтериторії крематоріями

4.2.2   Проектом будівництва треба передбачати функціональні зони:

-  санітарно-захисну;

-  вхідну;

-  адміністративну;

-  господарську;

-  поховань.

4.2.3   Адміністративну та господарську зони розташовують суміжно з вхідною зоною.

4.2.4   Колумбарії та крематорії, що розташовані на території кладовища, треба розміщувати наспеціально виділених ділянках зони поховань.

4.2.5   Колумбарні стіни, розташовані по периметру кладовища, можуть слугувати огорожею тери­торії кладовища.

4.2.6 Площа зони поховання повинна складати від 65 % до 70 % загальної площі кладовища,загальна площа доріг, алей, споруд та будівель повинна бути не меншою ніж 15 % загальної площікладовища, загальна площа захисної зеленої зони по периметру кладовища та зелених насадженьповинна складати від 15 % до 20 % загальної площі кладовища.

4.2.7   Перед входом на кладовище треба влаштувати стоянки автомобільного транспорту та зупинки міського пасажирського транспорту. Автостоянки та зупинки громадського транспорту треба розташовувати на відстані не більше ніж 150 м та не менше ніж 30 м від входу на кладовище.
Проектування майданчика для стоянки автомобільного транспорту й зупинки міського пасажирського транспорту треба виконувати згідно з ДБН В.2.3-5 та ДБН В.2.5-15.

4.2.8   Територія кладовища має бути огородженою. Розміри і конструктивне рішення огорожітериторії кладовища треба передбачати проектом будівництва кладовища з урахуванням:

-  огородження території кладовища треба виконувати зі збірного залізобетону, керамічних блоків,металевих чи інших конструкцій заввишки не менше ніж 1,6 м по всьому периметру кладовища;

-  огородження території кладовища в сільських населених пунктах допускається влаштовувати увигляді зеленої огорожі з деревних і чагарникових порід і ровом завглибшки від 60 см до 80 см, заможливості, зі земляним валом.

4.2.9 Дорожню мережу кладовищ треба проектувати згідно з ДБН 360 та ДБН В.2.3-5. Тип покриття і конструкції дорожніх мереж треба приймати, виходячи з транспортно-експлуатаційних вимогі категорій доріг з урахуванням інтенсивності руху транспортних засобів, кліматичних і грунтовогідрологічнихумов.

4.2.10 Дорожню мережу по всій території кладовища підрозділяють на категорії:

-  центральна дорога;

-  дороги між секторами зони поховань та до ритуальних будинків;

-  дороги всередині секторів;

-         пішохідні доріжки всередині секторів.

4.2.11 У вхідній зоні треба передбачати окремі центральний проїзд для автотранспорту та вхідвихід для відвідувачів, площадку для зупинки автокатафалків і формування похоронних процесій,будинок охорони. В'їзд на територію кладовища з магістральних доріг з безперервним рухом забо­ронено.

4.2.12 Центральний  проїзд повинен забезпечувати двосторонній рух. Уздовж центральногопроїзду по обидва боки треба влаштовувати тротуари завширшки не менше ніж 1,5 м.

4.2.13 На кладовищі треба передбачати окремий господарський в'їзд за межами вхідної зони тадодатковий прохід і проїзд на протилежному боці від центрального.

4.2.14 Для безперешкодного проїзду траурних процесій ширина воріт на центральному проїздікладовища повинна бути не меншою ніж 6,0 м. Ширина додаткового та господарського проїздівповинна бути від 3 м до 5 м. Ширина хвіртки у світлі повинна бути не меншою ніж 1,2 м.

4.2.15 Центральна дорога призначена для транспортного обслуговування господарської зони,зони поховань, а також для під'їзду пожежних автомобілів чи техніки та має найбільше навантаження й інтенсивність руху. Місця для роз'їзду автотранспорту повинні мати радіус повороту, їх требарозташовувати на перехресті доріг. Для міських поселень проїзна частина центральної дороги (алеї)повинна бути завширшки 6,5 м , а на кладовищах великих міст - до 9 м. Для сільських поселень розмірпроїзної частини визначають згідно з ДБН Б.2.4-1.

4.2.16 Дороги між секторами повинні мати ширину не більше ніж 3,5 м (з розрахунку одно­стороннього руху). Місця для роз'їзду автотранспорту повинні бути розташовані на перехресті доріг імати радіус повороту. Тротуари повинні мати ширину не меншу ніж 0,75 м.

4.2.17 На ділянках доріг, призначених для руху осіб з обмеженою здатністю до пересування,ухили, горизонтальні ділянки, розмітку, рельєфні елементи треба приймати згідно з ДБН В.2.2-17.

Пішохідні доріжки, тротуари і пандуси, якими користуються інваліди на кріслах-колясках, повинні мати тверде шорстке покриття, яке в разі намокання не стає слизьким. Ширину пішохідних доріжок треба приймати не меншою ніж 1,8 м. Поздовжній їх уклон не повинен перевищувати 5 %, а попе­речний - 1 %. У місцях перепаду рівнів між горизонтальними ділянками пішохідних шляхів треба передбачати влаштування пандусів і сходів. Ухил кожного маршу пандуса не повинен перевищувати 3 %, а його довжина повинна бути не більшою ніж 10 м. Ширина пандуса повинна бути: для одностороннього руху - не меншою ніж 1,0 м; для двостороннього руху - не меншою ніж 1,8 м. Якщо поздовжній уклон перевищує зазначені межі для осіб з обмеженою здатністю до пересування, які користуються кріслами-колясками, треба передбачати спеціальні доріжки або пандуси.

4.2.18 В адміністративній зоні розміщують:

-  будівлі, призначені для проведення громадянських панахид (Будинки трауру, ритуальні майданчики тощо);

-  адміністративно-побутовий будинок.

4.2.19 У господарській зоні в залежності від площі кладовища дозволено розміщувати:

-        на кладовищах площею до 15 га: укриття для палива і матеріалів, опалювані приміщеннямайстерень і гаражів;

-         на кладовищах площею понад 15 га: неопалювані складські приміщення для похороннихприладів, предметів ритуальної належності та матеріально-технічних засобів, а також опалюваніприміщення майстерень і гаражів, трансформаторну підстанцію, котельню (у разі значного віддалення від джерела теплопостачання).

4.2.20 Складські приміщення, майстерні та гаражі проектують згідно з ДБН В.2.5-15, ДБН 360, СНиП 2.09.02, СНиП 2.11.01.

4.2.21 Територія адміністративної та господарської зон повинна мати тверде покриття.

4.2.22 В адміністративній та господарській зонах, а також в усіх секторах у зонах поховань требапередбачати майданчики для контейнерів для збирання твердих побутових відходів з підходами тапід'їздами до них завдовжки не менше ніж 4,5 м. Майданчики повинні бути обгороджені й мати твердепокриття (асфальт, бетон). Розмір майданчиків повинен бути не більшим ніж 6 м².

4.2.23 Зону поховань треба поділяти на сектори розміром від 40 м до 60 м.

4.2.24 Сектори військових поховань на кладовищі треба проектувати згідно із Законом України
"Про статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України".

4.2.25 Сектори кладовищ за релігійною ознакою треба проектувати з урахуванням вимог і традицій релігійних організацій і конфесій.

4.2.26 Благоустрій та озеленення територій об'єктів похоронного обслуговування треба проекттувати згідно із СНиП III-10 та [2].

4.2.27 У складі проекту озеленення треба передбачати створення захисних посадок по периметрукладовища та між зонами і декоративних насаджень на основних алеях і місцях поховання з урахуванням забезпечення достатнього провітрювання й інсоляції. Види насаджень, їх розміщення вибирають з урахуванням існуючої рослинності і грунтово-кліматичних умов за дотримання садовопаркових вимог.

4.2.28 У разі виділення під кладовища територій, зайнятих лісом, треба планувати вибіркові вирубки дерев для того, щоб використовувати природні лісові угіддя як санітарно-захисну зону, зону зелених насаджень й озеленення території кладовищ.

4.2.29 Озеленення нових кладовищ треба включати в загальний комплекс будівельних робіт та закінчувати до часу введення об'єкта в експлуатацію або після закінчення певного етапу будівництва.

4.2.30  Захисну зону зелених насаджень треба передбачати:

-  навколо кладовища, крематорію - завширшки не менше ніж 20 м;

-  навколо колумбарію та по периметру секторів кладовищ за релігійною ознакою - завширшки10 м;

-  у разі збереження та реконструкції закритих кладовищ та кладовищ з похованням після кремації в сельбищній зоні - завширшки від 10 м до 20 м.

4.2.31 Для огородження територій кладовищ і колумбаріїв, розташованих в існуючих, досить
щільних насадженнях, дозволено використовувати огорожу з чагарників.

4.2.32У захисних зонах зелених насаджень дозволено влаштовувати місця відпочинку, малі архітектурні форми благоустрою, а також меморіальні споруди, що не мають у своєму складі поховань.

4.3 Адміністративно-побутовий будинок

4.3.1 Адміністративно-побутовий будинок треба проектувати згідно з ДБН В.2.2-9 (для кладовищ,де відсутні крематорії) та СНиП 2.09.04 (для крематоріїв, що будуються на території кладовищаабо окремо).

4.3.2До складу адміністративно-побутового будинку входять групи приміщень:

-          вестибюль з гардеробом, санітарний вузол (туалет);

-  службові кімнати для адміністрації та обслуговуючого персоналу;

-  побутове приміщення (кімната для сушіння одягу і зберігання інвентарю, гардеробні приби­ральників території, підсобні приміщення, душові, туалети).

4.3.3 Рекомендована площа приміщень адміністративно-побутового будинку складає:

-  вхідна група приміщень - від 24 м² до 30 м²;

-  кабінет завідуючого кладовищем - від 12 м² до 14 м²;

-  кабінет секретаря, бухгалтера - 8 м²;

-  кімната доглядача кладовища та архів - від 14 м² до 16 м²;

-  кімната реєстратора та комірника - від 10 м² до 12 м²;

-  кімната землекопів - згідно зі СНиП 2.09.04;

-  приміщення для сушіння одягу і зберігання інвентарю - згідно зі СНиП 2.09.04;

-  гардеробні прибиральників території - з розрахунку від 6 м² до 8 м² на чотирьох прибиральників;

-  підсобні приміщення - від 8 м² до 10 м²;

-  душові, туалети - від 4 м² до 6 м².

4.4 Будинок трауру

4.4.1 Будинок трауру треба проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9.

4.4.2 До складу Будинку трауру входять такі групи приміщень:

-  вхідна (вестибюль, кімната очікування для родичів померлого, туалети);

-  ритуальна (ритуальний зал, кімната надання медичної допомоги, кімната відпочинку ведучогоритуал, приміщення для підготовки померлих до ритуального обряду, радіовузол).

Будинки трауру дозволено проектувати з одним чи декількома ритуальними залами.

4.4.3 Рекомендована площа приміщень Будинку трауру складає:

-  вестибюль з туалетами - від 24 м² до 30 м²;

-  кімната очікування для родичів померлого - від 10 м² до 12 м²;

-  кімната надання медичної допомоги - від 10 м² до 12 м²;

-  кімната відпочинку ведучого ритуал - від 10 м² до 12 м²;

-  зал вручення урн - від 18 м² до 22 м²;

-  кімната зберігання урн (урносховище) - від 14 м² до 16 м²;

-  шлюз (передаточна камера між траурним залом та транспортною групою приміщень) – від8 ²до 10 м².

4.4.4 Пропускну здатність ритуального залу Будинку трауру визначають із розрахунку від 15 хв до30 хв на проведення одного ритуалу у разі щоденної однозмінної роботи, крім святкових і санітарнихднів з перервою між ритуалами від 10 хв до 15 хв. Для забезпечення одночасного перебування двох та більше процесій за умов їх повної візуальної ізоляції та унеможливлення перетинань будинки трауру дозволено проектувати з декількома ритуальними залами, що мають окремі входи – вестибюлі та виходи.

4.4.5 Над кожним входом і виходом із Будинку трауру проектують укриття від непогоди. У разівлаштування портика з колонами відстань від колон до входу чи виходу має бути такою, щоб забезпечувати вільне відчинення дверей автотранспорту і будинку.

4.4.6Для віддавання військових почестей під час поховання померлих (загиблих) військово­службовців поруч із входом треба передбачати майданчик з твердим покриттям для шикуваннявійськового підрозділу - почесного ескорту.

4.4.7Архітектурно-планувальні рішення Будинку трауру треба приймати з дотриманням основнихвимог:

-         ритуальні зали повинні бути ізольовані від інших приміщень і забезпечувати звукоізоляцію відтуалетів і вентиляційного устаткування;

-  усі приміщення для супроводжуючих похоронну процесію рекомендовано розташовувати наодному рівні з підлогою;

-  технічні приміщення дозволено розташовувати в цокольному поверсі.

4.4.8 Висоту ритуальних залів рекомендовано приймати не меншою ніж 4,2 м.

4.4.9 Ширина дверних прорізів повинна бути не меншою ніж 2,4 м. Заборонено влаштовуватипороги у дверних прорізах на шляху переміщення візків із трунами.

4.4.10 Ширина приміщень і коридорів на шляху пересування людей із труною повинна бути неменшою ніж 2,4 м.

4.4.11На вході у Будинок трауру та у ритуальних залах заборонено влаштовувати сходи на шляхахруху процесій із труною. За відсутності пандусів рівень підлоги на входах і виходах з будинку неповинен перевищувати рівня дороги більше ніж на висоту однієї сходинки.

4.4.12 Об'ємно-планувальне й архітектурне рішення ритуальних залів за своїми акустичнимивластивостями повинне забезпечувати оптимальні умови сприйняття мови та музики.

4.4.13 У приміщеннях Будинку трауру треба передбачати звукоізоляцію згідно з вимогамиСНиП 11-12.

4.4.14 Підлоги у Будинку трауру треба виконувати з матеріалів згідно з вимогами СНиП 2.03.13.

4.5 Крематорій

4.5.1   На кладовищах із крематоріями треба передбачати склади під покрівлею для зберіганнявеликогабаритних запчастин, вогнетривів, глини, піску, цементу, а також спеціальних місткостей таінвентарю для приготування розчинів.

4.5.2  Будинок крематорію треба проектувати згідно з ДБН В.2.2-9 і СНиП 2.09.02.

4.5.3  До складу крематорію (або кремаційної частини комплексу) входять приміщення:

-   приймання померлих (тамбур-вестибюль, приміщення для зберігання померлих до кремації - холодильна камера, приміщення для реєстрації надходження померлих та відправлення урн);

-   кремації, обробки та зберігання праху (кремаційний зал з передпічною зоною, приміщеннядля газоочисного обладнання, кімната відпочинку та психологічного розвантаження операторів кремаційних печей з душем та санвузлами, приміщення для оброблення останків після кремації, щовключають у себе приміщення для охолодження праху та кремуляторну, сховище для урн із прахом,ремонтна майстерня); за потреби кремаційний зал дозволено поєднувати з приміщенням для обробкиостанків після кремації;

-          інженерно-технічне (приміщення інженерних служб, приміщення для зберігання та миттякатафалків-візків, кімната прибиральників, комора для інвентарю).

4.5.4 Рекомендована площа приміщень кремаційної частини комплексу складає:

-  тамбур-вестибюль - від 50 м² до 60 м²;

-  холодильна камера - з розрахунку шість місць на кожну кремаційну піч;

-  реєстрації надходження померлих та відправлення урн - від 14 м² до 16 м²;

-  кремаційний зал із передпічною зоною - за типом та кількістю кремаційних печей, але неменшою ніж 40 м² на кожну піч;

-  приміщення для газоочисного обладнання - за типом та кількістю кремаційних печей, алене менше ніж 40 м² на кожну піч;

-  кімната відпочинку та психологічного розвантаження операторів кремаційних печей з душем тасанвузлами - від 18 м² до 20 м²;

-  приміщення для обробки останків після кремації (кремуляторна):

-  приміщення для охолодження праху - від 16 м² до 18 м²;

-  кремуляторна - 15 м² на один кремулятор;

-  сховище для урн з прахом - від 18 м² до 20 м²;

-  ремонтна майстерня - від 24 м² до 30 м²;

-  приміщення інженерних служб - згідно зі СНиП 2.09.02;

-  приміщення зберігання та миття візків - 10 м² на кожну кремаційну піч;

-  кімната прибиральників із коморою для сховища інвентарю - від 6 м² до 8 м².

4.5.5 Під час розрахунку пропускної здатності крематорію треба враховувати:

-          коефіцієнт смертності (відношення числа померлих за рік до середньої чисельності населення,що обслуговується, приведене до тисячі жителів; визначається за даними статистичних органів);

-   відсоток кремацій загальної кількості померлих, що передбачено у технічному завданні напроектування;

-   коефіцієнт нерівномірності смертності (зумов пори року).

Пропускну здатність кремаційної печі треба визначати за технічними характеристиками заводу-виробника (у середньому з розрахунку однієї години на одну кремацію). Під час визначення кількості кремаційних печей потрібно передбачати резервні печі (не менше однієї).

4.5.6   Кремаційний зал треба розміщувати на одному рівні з ритуальним залом або на рівеньнижче.

4.5.7  У разі розміщення ритуальних і кремаційних залів на одному рівні необхідно передбачативлаштування горизонтального транспорту (катафалк-візок) для переміщення труни з ритуальногозалу в передпічний простір через шлюз завдовжки не менше 2,5 м. Межа вогнестійкості шахтишлюзу повинна бути не меншою ніж REI45, а двері - ЕІ 30згідно з ДБН В.1.1.7.

4.5.8  У разі розміщення кремаційних залів та технологічно зв'язаних з ним приміщень на рівеньнижче ритуального залу переміщення труни з тілом до кремаційного залу може бути передбачено задвома варіантами:

-  труна з тілом померлого через шлюзову камеру завширшки не менше ніж 2,4 м і завглибшкине менше ніж 4 м з витяжною вентиляцією горизонтальним транспортом надходить у ліфт, встанов­лений у суміжному приміщенні. Стіни, стеля і проріз шлюзу можуть бути декоровані світлопоглинаючим матеріалом. Розмір прорізу шлюзу в світлі не повинен бути меншим ніж 0,8 м х 0,8 м;

-  шахту ліфта розміщують безпосередньо у ритуальному залі та оформлюють як постамент длятруни.

Вантажопідйомність ліфта - не менше ніж 250 кг, розмір платформи підйомника - 2,0 м х 0,8 м, прорізу шахти - 2,10 м х 0,9 м. З метою безпеки треба передбачати автоматичне закриття прорізу шахти ліфта після опускання платформи підйомника. Межа вогнестійкості шахти підйомника повин­на бути не меншою ніж REI45, а двері - ЕІ 30згідно з ДБН В.1.1.7.

4.5.9 Передпічну зону кремаційного залу треба обладнати спеціальнимизавантажувальнимимеханізмами вантажопідйомністю не меншою ніж 250 кг для переміщення труни до завантажу­вальних прорізів кремаційних печей.

Ширину передпічної зони треба приймати не меншою ніж 5 м.

4.5.10 У кремаційному залі та в приміщенні для обробляння останків після кремації требапередбачати витяжні шафи для охолодження праху.

4.5.11 Місткість холодильних камер треба визначати з урахуванням середнього терміну збері­гання померлих від двох діб до трьох діб та відповідно до пропускної здатності ритуальних залів ікремаційних печей. Десять відсотків від місткості треба передбачити для зберігання померлих про­тягом 7-14 днів.

4.5.12 Холодильні камери та технічні приміщення дозволено розміщувати в цокольному поверсі.

4.5.13 Холодильні камери треба розміщувати за можливості одним блоком, улаштовуючи входив них через теплові шлюзи.

4.5.14 Висота камер від підлоги до низу виступних конструкцій повинна бути від 2,4 м до 3,5 м.Якщо висота поверху, де розміщують холодильні камери, більша ніж 3,5 м, камери треба перекриватисамостійними перекриттями згідно зі СНиП 2.09.02, СНиП 2.04.14.

4.5.15 Холодильні агрегати треба розташовувати в окремих приміщеннях, суміжних з холодиль­ними камерами; агрегати повинні мати металеву огорожу з дверцятами заввишки не менше ніж 1,5 м.

4.5.16 Площу приміщень для агрегатів треба розраховувати відповідно до таблиці 1.
 

Таблиця 1

Площа холодильних камер, м2	До 10	10-20	20-30	30-40	40-50	50-60	60-70	70-80
Площа приміщення для агрегату, м2	2	3-4	5-6	7-8	9-10	11-12	13-14	15-16

4.5.17 Заборонено розміщувати холодильні агрегати в тамбурах холодильних камер.

4.5.18   Холодильну камеру треба обладнати холодильним устаткованням, яке підтримує тем­пературу всередині камери від 0°С до мінус 5°С. Треба проводити дезінфекцію холодильного устатковання і приміщення холодильної камери.

4.5.19  Транзитний пропуск через холодильні камери труб опалення, водопроводу, каналізації,газу, а також повітроводів загальної вентиляції будинку заборонено.

4.5.20  Висоту кремаційного залу дозволено приймати в залежності від габаритів обладнання йумов його експлуатації, але не меншою ніж 3,6 м.

4.5.21  Кремаційні зали треба обладнувати однокамерними чи двокамерними печами.

4.5.22Для роботи кремаційних печей дозволено застосовувати як паливо природний газ, дизель­не паливо, електроенергію тощо відповідно до технічних характеристик печей. Печі повинні бутиобладнані ефективними системами димовсмоктування і очищування газів. Ступінь очищення требавизначати в кожному конкретному випадку за узгодженням з органами державного санітарного нагляду.

4.5.23 Треба застосовувати печі тільки серійного виробництва (вітчизняного та (або) закордонного), такі, що пройшли екологічну експертизу відповідно до чинного законодавства з охоронинавколишнього природного середовища. Витрати палива на проведення кремації треба встановлю­вати згідно з паспортними даними на кремаційні печі серійного виробництва.

4.5.24Для монтажних і ремонтних робіт приміщення кремаційного залу,димовсмоктувальноїі очищення газів треба обладнати вантажопідйомними механізмами (монорейки, талі тощо), а такожмонтажними прорізами.

4.5.25   Відстань від панелі керування і розвантаження кремаційної печі до протилежної стінитреба приймати не меншу ніж 4 м.

4.5.26   Приміщення для обробляння праху треба обладнати стелажами для зберігання урн, кремулятором, електромагнітом для видалення металу з праху, спеціальними місткостями для праху,засобами виявлення і зберігання дорогоцінних металів, а також службовим телебаченням (у разіоб'єднання приміщення із залом печей).

4.5.27  За потреби дозволено здійснювати реконструкцію існуючих будівель: якщо на кладовищівже існують будинки трауру, до них можна прибудовувати приміщення для тимчасового зберіганнятрун, які потім централізовано надходять на кремацію, або повністю кремаційне відділення.

4.5.28   У кремаційному залі треба передбачати систему димовідведення згідно зі СНиП 2.04.05.

4.6 Колумбарій

4.6.1   Місткість колумбарію треба визначати за завданням на проектування.

4.6.2   Конструкція колумбарію має забезпечувати вільний доступ до ніш з прахом.

4.6.3   По вертикалі колумбарну стіну треба поділити на ряди, а кожен ряд - на ніші. Кількістьрядів ніш для установлення похоронних урн по вертикалі повинна бути не більше трьох. Кількість нішу кожному ряді залежить від загальної довжини споруди.

4.6.4   Розміри ніш мають відповідати габаритам урн згідно з відповідним нормативним документом, розробленим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферіжитлово-комунальної політики України.

4.6.5  Над нішами колумбарної стіни проектують укриття від негоди.

5 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

5.1 Водопостачання і водовідведення

5.1.1  Системи господарсько-питного і протипожежного водопроводу, внутрішню систему каналізації, водостоки і водовідведення з території кладовищ та колумбаріїв треба проектувати згідно звимогами СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.02, СНиП 2.04.03. Якість води повинна відповідати вимогамДСанПіН №383.

5.1.2Заборонено проектувати прокладання транзитних водогонів через територію кладовища.

5.1.3   Водозабезпечення будівель, розташованих на території кладовищ, треба здійснювати шляхом приєднання їх до мережі міського водопроводу або свердловин, улаштування резервуарів,наповнюваних привізною водою. Допустиму відстань між свердловинами і місцями поховання треба встановлювати в кожному конкретному випадку з урахуванням геологічної та гідрологічної характеристики місцевості згідно з ДСанПіН 2.2.2.028.

5.1.4  Для поливання прилеглої території треба передбачати влаштування поливальних кранів зпід'єднанням до мережі виробничого чи господарсько-питного водопроводу. Водорозбірні колонки чикрани треба встановлювати у кожному секторі кладовища. У сільських населених пунктах з цієюметою треба використовувати воду шахтних колодязів або поверхневих водоймищ. Колодязі треба розміщувати на відстані не ближче ніж 20 м від місця поховання з урахуванням напрямку руху грунтових вод від колодязя та передбачати заходи щодо унеможливлення забруднення води про­дуктами розкладу трупів.

5.1.5   Мережу виробничого водопроводу треба прокладати вздовж магістральних проїздів з ухилом у бік колодязя для спорожнювання мережі на зиму.

5.1.6   Для уникнення загрози забруднення води в мережах підземне прокладання водопровіднихмереж на території кладовища заборонено.

5.1.7   Витрати води на поливання треба приймати згідно з відповідними нормами і нормативами.

5.1.8   Треба передбачати підведення гарячої води до умивальників, раковин, душових сіток.

5.1.9   Водорозбірні крани і трапи треба передбачати в таких приміщеннях:

-  холодильних камерах;

-  кремаційному залі;

-  передпічному просторі.

5.1.10   На території кладовища проектують розміщення громадських туалетів. Відстань між громадськими туалетами та іншими об'єктами кладовища приймають згідно з ДСанПіН 2.2.2.028. У разі відсутності каналізаційних мереж на території кладовища для відвідувачів передбачають туалети з водонепроникним вигребом, до якого забезпечено вільний під'їзд асенізаційного транспорту, або біотуалети з радіусом обслуговування відповідно до їх технічних характеристик.

5.1.11  Відведення побутових стічних вод від споруд і громадських туалетів треба здійснювати в міську чи селищну мережу каналізації.

5.1.12    Відведення стічних вод від приміщень холодильних камер, кремаційного залу, миття візків треба здійснювати у відстійник, де відбувається їх знезаражування. Скид знезаражених стічних вод у міську водовідвідну мережу дозволено у тому випадку, коли їх об'єм і склад відпові­дають вимогам [3] за погодженням з органами санітарно-епідеміологічного нагляду на місцях.

5.1.13   Розрахункову витрату води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі, а також кількість струменів для внутрішнього гасіння пожежі приймають згідно зі СНиП 2.04.01 та СНиП 2.04.02.

5.1.14   Водовідведення атмосферних і талих вод з території кладовищ та колумбаріїв треба передбачати поверхневим - лотками уздовж проїзної частини дорожньої мережі.

5.1.15   Водовідведення з ділянок кладовищ із традиційним способом поховання в знижені місця прилеглих територій передбачають тільки за узгодженням з органами санітарно-епідеміологічного нагляду на місцях. У разі розміщення кладовищ на схилах треба влаштовувати нагірні канави з метою захисту території від підтоплення водами з верхньої сторони. Дозволено терасування схилів.

5.2 Опалювання та вентилювання

5.2.1   Опалювання та вентилювання будинків похоронного призначення треба проектувати згідноз вимогами СНиП 2.04.05, СНиП 2.04.07, СНиП ІІ-35.

5.2.2   Теплопостачання будинків треба здійснювати від теплових мереж, а за їх відсутності – відокремо розташованої чи вбудованої котельні. Дозволено передбачати пічне опалювання.

5.2.3   Розрахункові температури повітря в холодний період року і норми повітрообміну в примі­щеннях треба приймати відповідно до додатка А.

5.2.4   У приміщеннях, пов'язаних із перебуванням людей, за винятком санітарних вузлів, машинних відділень і технічних служб, треба передбачати приховане прокладання трубопроводів.

5.2.5   Нагрівальні прилади опалювання в ритуальних залах, вестибюлях треба встановлювати внішах, у каналах, які розташовані під підлогою, і закривати декоративними гратами.

5.2.6   Припливною системою вентилювання треба обладнати приміщення ритуальних залів івестибюлів, кремаційного залу з системою димовсмоктування, душових і санвузлів, холодильнихкамер.

5.2.7  Рециркуляція повітря в ритуальних залах не допускається.

5.2.8  Приміщення вентиляційних камер, компресорних, машинних відділень, холодильних камерзаборонено розміщувати суміжно з ритуальними залами.

5.2.9  Транзитне прокладання повітроводів через приміщення ритуальних залів у інші приміщеннязаборонено.

5.2.10 Над приміщеннями вентиляційних камер заборонено розміщувати санітарні вузли і душові.

5.2.11У разі влаштування шлюзової камери між ритуальним і кремаційним залами у випадкурозміщення їх в одному рівні до неї необхідно забезпечити подавання припливного повітря, щобунеможливити проникання запахів із кремаційного залу.

5.2.12У системах вентилювання дозволено застосовувати трубчасті, пластинчасті і камерні глушники зі звукопоглинаючими матеріалами. Трубчасті глушники треба застосовувати при діаметрахповітроводів до 500 мм. У разі великих розмірів повітроводів треба застосовувати пластинчасті чикамерні глушники.

5.2.13У разі встановлення димовсмоктувачів вентиляційних і холодильних агрегатів на перекриттях треба передбачити захист конструкцій будинку від ударного шуму і вібрацій. Рівні допустимогозвукового тиску треба приймати згідно зі СНиП II-12.

5.3 Електротехнічні пристрої

5.3.1Електротехнічні  пристрої кладовищ та колумбаріїв повинні  відповідати  вимогам [4], СНиП 3.05.06, НПАОП 40.1-1-32.

5.3.2За ступенем забезпечення надійності електричні приймачі крематоріїв, колумбаріїв і будинків трауру треба відносити до IIкатегорії згідно з [4]. Інші будинки та споруди, а також зовнішнєосвітлення за ступенем забезпечення надійності треба відносити до IIIкатегорії згідно з [4]. Забезпечення електропостачання устаткування пожежної автоматики - за І категорією надійності згідноз [4].

5.3.3У будинках кладовищ та колумбаріях увідно-розподільне устаткування треба розташовуватиу приміщеннях, що запираються, або в місцях, зручних для обслуговування та недоступних длявідвідувачів.

5.3.4 У ритуальних залах, вестибюлях, службових приміщеннях треба передбачати приховануелектропроводку з ізоляцією згідно з ДСТУ 4499-1 або ДСТУ 4549-1. У технічних приміщеннях дозволено використовувати відкриту електропроводку.

5.3.5 Вся територія кладовища має бути освітленою.

5.3.6 Освітленість повинна бути не меншою ніж 0,5 лк/м².

5.3.7 Освітлення приміщень будинків і споруд кладовищ, крематоріїв і колумбаріїв повинновідповідати вимогам ДБН В.2.5-28.

5.3.8 Керування мережами зовнішнього освітлення треба здійснювати централізовано.

5.3.9 Прокладання кабелів через територію секторів не допускається.

5.4Зв'язок і сигналізація

5.4.1 Усі будинки кладовищ треба обладнувати радіотрансляцією, сигналізацією (охоронною іпожежною), внутрішнім селекторним зв'язком, за необхідності - системою службового телебаченнята додатковими лініями для формування комп'ютерних мереж та телефонізувати.

5.4.23 метою контролювання за порядком кремації треба забезпечити встановлення відеокамери у кремаційному залі, об'єктив якої спрямований на кремаційну піч з передаванням відеосигналу для запису та зберігання на сервері органів місцевого самоврядування.

5.4.3У ритуальних залах треба передбачати систему звукофікації, що забезпечує відтвореннязвукозапису.

5.4.4Охоронну сигналізацію в будинках треба передбачати у відповідності з завданням на проектування.

5.4.5Для зв'язку з працівниками на ділянках кладовища, диспетчерської, зв'язку з ведучимиритуалу і водіями за потреби дозволено застосовувати радіотелефонний місцевий зв'язок.

5.5Газопостачання

5.4.1Газопостачання будинків кладовищта колумбаріїв треба проектувати згідно з ДЬН В.2.5-20.

5.4.2 Газопостачання крематоріїв треба здійснювати від розподільних газопроводів високого чисереднього тиску.

6  ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

6.1  У проектах будинків і споруд кладовищ і колумбаріїв треба передбачати заходи з пожежноїбезпеки згідно з ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9 та іншими нормативними документами.

6.2  Заборонено споруджувати будинки кладовищ та колумбаріїв нижче 1 ступеня довговічності іIIступеня вогнестійкості. Приміщення оснащуються первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001.

6.3  Протипожежні розриви між будинками і спорудами кладовищ встановлюють залежно відпризначення, категорії за вибухопожежною і пожежною небезпекою, ступеня вогнестійкості будинківвідповідно до вимог ДБН 360, СНиП ІІ-89, ДБН Б.2.4-1.

6.4  У разі розміщення на ділянках кладовищ газорозподільних пунктів чи місткостей для зберігання зрідженого газу треба передбачати протипожежні розриви й інженерні засоби попередженняпоширення полум'я, як для газосховищ, згідно з вимогами протипожежних норм.

6.5  Поверхня стін і стель ритуальних залів та крематорію повинна бути виконана з негорючихматеріалів.

6.6  Під час проектування будинків та споруд кладовищ визначають їх частини, які мають бутипротипожежними відсіками та відокремлюють їх протипожежними перешкодами відповідно доДБН В.1.1-7.

6.7   Усі приміщення, крім холодильних камер, санітарних вузлів, душових треба обладнуватиавтоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-13. В приміщенні з постійним
перебуванням людей треба передбачати розташування апаратури приймальних станцій автома­тичної пожежної сигналізації.

6.8   Під час блокування ритуальних і кремаційних приміщень треба обов'язково передбачити їхподіл протипожежною стіною І типу; за наявності у крематорії приміщення (кімнати) для спостереження за завантаженням для близьких родичів зал завантаження повинен бути відокремлений відзалу печей протипожежною стіною І типу, а приміщення для спостереження від залу завантаження - заскленою перегородкою.

6.9   Усі будинки треба обладнати аварійним освітленням для забезпечення евакуювання людейпід час пожежі згідно з ДБН В.2.5-28.

6.10 Повітроводи і стінки шумоглушників треба виконувати з негорючих матеріалів.

 

ДОДАТОК А (довідковий)

РОЗРАХУНКОВІ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ І НОРМИ ПОВІТРООБМІНУ

Таблиця А.1

 

Приміщення	Темпера­тура в приміщен-нях, С°	Кратність повітрообміну на 1 год		Примітка
		приплив	витяжка
Вестибюль	12	2	-
Ритуальні зали	16	20 м3 на одну людину		теплий період не вище 25°С
Приміщення очікування для родичів померлого	16	3	3
Кімната для відпочинку ведучого ритуалу	16	2	1,5
Радіовузол	16	-	1
Кімнати медичної допомоги	20	2	1,5
Кабінети адміністрації	18	1,5	1,5
Комори	12	-	0,5
Приймальне приміщення	15	2	2
Кімната реєстратора	18	1,5	1,5
Холодильна камера	4	10 (доба)	10 (доба)
Машинне відділення	15	3	3
Передпічний простір	15	3	3
Кремаційний зал	15	3 розрахунку, але не менше 5
Димовсмоктувальна	5	3	3	Тв = 30°С, але не вище 40°С; Тв = плюс 5°С за рахунок тепловиділення         Кратність повітрообміну без урахування роботи димо-всмоктувача
Кімната відпочинку і психологіч­ного розвантаження для маши­ністів ритуального обладнання	18
Приміщення для оброблення праху	15	-	1	Місцевий відсмоктувач від млина
Приміщення для зберігання праху	15	-	1	_
Приміщення для вручення праху родичам померлого	15	3	3	_
Майстерні	18	-	2	_
Гардеробні з душовими	18	3 розрахунку компенсації витяжки з душових, але не менше одноразового повітрообміну на годину
Гардеробні без душових	18	-	1	_
Душові	25	75 м3/год на один душ, сітку
Туалети	16	50 м3/год на один унітаз і 25 м3/год на один пісуар
Туалети загального користування		100 м3/год на один унітаз   2 м3/год на один пісуар
Кімната для приймання їжі	16	3	3	_
Підсобні і складські приміщення технічні служби	12	-	0,5	_

 

 

ДОДАТОК Б (довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1    "Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань". Наказ Держжитлокомунгоспу Українивід 19.11.2003 №193, зареєстрований у Мін'юсті 6.09.2004 № 1113/9712

2    "Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України". Наказ Держжитлокомунгоспу України від 10.04.2006 № 105, зареєстрований у Мін'юсті 27.07.2006 № 880/12754.

3    "Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України". Наказ Держбуду України від 19.02.2002 № 37, зареєстрований в Мін'юсті26.04.2002 № 403/6691

4    ПУЭ "Правила устройства электроустановок" (ПУЕ "Правила улаштування електроустановок")

5    Тавровский А.Л., Лимонад М.Ю., Беньямовский Д.К. Здания и сооружения траурной гражданской обрядности. - М.: Стройиздат, 1994. - 164 с.

 

 

Ключові слова: кладовище, колумбарій, крематорій, поховання, проектування, урна з прахом.