ДБН Д.2.5-4-2001. Збірник 4. Реставрація і відтворення конструкцій і декору з природного каменю.

1.Технічна частина

1.1 Загальні вказівки

1.1.1 Даний збірник передбачає ресурсні елементні кошторисні норми на роботи по відновленню втрачених чи таких, що прийшли в непридатність, кам'яних облицювань, цоколів, колон, сходів, підлог і елементів архітектурного декору.

1.1.2 Нормами даного збірника враховано:

- підготовка і прибирання робочого місця, а також підтримка у порядку пристосувань;

- одержання матеріалів зі складу і комор на місці роботи і здачу їх після закінчення роботи;

- всі операції, що є невід'ємною частиною технологічного процесу: креслення, виготовлення  

       шаблонів, лекал і таке інше;

- заправка, присадка і заточування інструментів;

- підготовка інертних матеріалів, готування розчину і бетону;

- одержання і піднесення матеріалів до робочого місця на відстань до 50 м по горизонталі і 7 м 

       підйому;

- перестановка переставних сходів і драбин, а також збирання, розбирання і пересувка

       риштовання.

1.1.3 Якщо ділянка руйнування захоплює кілька каменів, з яких деякі заміняються цілком, а інші частково, ресурси на виконання цих робіт визначаються роздільно по відповідним групам.

1.1.4 Даним збірником передбачене видалення старих, таких що прийшли в непридатність каменів, і виготовлення нових замість старих. У випадку, коли камінь використовується від розбирання з перетесуванням, до норм витрат праці робітників на заготівлю, застосовується коефіцієнт від 0,8 до 0,4 у залежності від трудомісткості.

1.1.5 У випадку встановлення каменів без перетесування, норми витрат праці робітників на заготівлю виключити.

1.1.6 У тому випадку, коли старий камінь цілком відсутній, норми даної групи застосовуються лише в частині, що відноситься до виготовлення й установки нових каменів.

1.1.7 Даним збірником прийняті норми витрат праці робітників по роботах з піщаниками (гранітами), що відносяться по трудомісткості обробки до II групи гранітів(за винятком буравлення, для якого прийнята III група). Об'ємна вага каменю в щільному тілі при підрахунку трудомісткості переміщення прийнята рівною для граніту 2,8 т/м³.

1.1.8 Норми витрат праці робітників для виконання робіт з вапняками прийняті для V групи. Об'ємна вага каменю в щільному тілі для вапняку прийнята 2,5 т/м³.

1.1.9 При виконанні реставраційних робіт з піщаників і гранітів інших груп, не передбачених даним збірником, варто застосовувати поправочні коефіцієнти, зазначені в таблиці 1.

Усереднені коефіцієнти для визначення трудомісткості реставраційних робіт з порід каменю

Таблиця 1.                      

1.1.10 Приведені в таблиці 1 коефіцієнти поширюються на норми, в які входять операції по видаленню каменів, виготовленню каменів замість ушкоджених і втрачених, установці каменів на місце, готуванню розчинів і переміщенню матеріалів, оправленню інструментів.

1.1.11 Нормами груп 2 ,4 передбачене виконання рустів на профільованій поверхні. При виконанні рустів на не профільованій поверхні, до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3.(п.1)

1.1.12 Нормами групи 5 передбачені реставрація і відтворення конічних поверхонь з не профільованими  рустами.     При  реставрації і  відтворенні  конічних  поверхонь із профільованими   рустами, донорм витрат   праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.2).

1.1.13 Нормами групи 5 передбачений влаштування рустів (фасок) більш 20мм (ширина зламу по більшій проекції). При пристрої рустів (фасок) при ширині зламу по більшій проекції до 20ммдо норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиць 3 (п.3).

1.1.14 Нормами груп 7,9,10,11,12,13,16, передбачена обробка лиця каменю піщанику і каменю вапняку шляхом чистого обтесування. При реставрації лиця піщанику з полірованою поверхнею, а вапняку зі шліфованою поверхнею до  норм  витрат праці  робітників застосовуються  коефіцієнти таблиці 3 (п.п. 4-9).

1.1.15 Нормами групи 18 передбачена кількість зламів на 1 м видимої частини периметра поперечного розрізу до 5. При кількості зламів більш 5 на 1 м видимої частини поперечного розрізу до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиць 3 (п.10).

1.1.16 Нормами груп 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 28 передбачена обробка поверхонь вапняків і гранітів чистим обтесуванням. При реставрації гранітів з полірованою поверхнею і вапняків зі шліфованою поверхнею до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.п.11-29).

1.1.17 Нормами групи 29 передбачені реставрація і відтворення сходів простого профілю. При наявності прямокутного лобика чи валика з поличкою і викружкою на торцях сходів до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.п.30,31,32 33).

1.1.18 Нормами групи 33    передбачені реставрація і відтворення поручнів при кількості зламів у 1 м видимої частини поперечного розрізу до 5. При кількості зламів у 1 м видимої частини поперечного   розрізу   більш   5   до   норм   витрат   праці   робітників   застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.п.34-37).

1.1.19 Нормами груп 35(11-26), 40(9-24) передбачена обробка поверхонь прямолінійних фасок і стрічок. При реставрації криволінійних фасок і стрічок до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиць 3 (п.38).

1.1.20 Нормами груп 35 (41, 42, 45, 46, 49, 50), 40 (25, 26, 29, 30, 33, 34), 37 (1, 2, 5, 6, 9,10) передбачена обробка архітектурних прямолінійних деталей. При обробці архітектурних деталей із заворотком під внутрішнім чи під зовнішнім кутом до норм витрат праці робітників застосовувати коефіцієнти таблиці 3 (п.п.39,40,41).

1.1.21 Норми групи 41 передбачають відтворення різьблення з тесаною фактурою. При відтворенні різьблення зі шліфованою поверхнею до витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.42).

1.1.22 Норми групи 43 передбачають виколювання гнізд на глибину до 5см. При виколюванні гнізд на глибину  більш  5  см до  норм  витрат праці  робітників  застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.п.43,44).

1.1.23 Нормами групи 45 передбачена реставрація каменів з тесаною фактурою. При реставрації каменів зі шліфованою чи полірованою поверхнею до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.п.45-50).

1.1.24 Норми групи 55 передбачають виконання робіт на стінах. При виконанні робіт на склепіннях і арках до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.51).

1.1.25 При роботі з приставних драбин до норм витрат праці робітників застосовується коефіцієнт по таблиці 3 (п.52).

1.1.26 Додаткове транспортування матеріалів і винесення сміття на відстань понад 50 м нормується додатково по Збірнику № 21 "Різні роботи".

1.1.27 При застосуванні піронів витрати необхідно додавати по проектним даним.

1.1.28 Нормами групи 14(1-4) влаштування опалубки не враховано.

1.1.29 Нормами дійсного збірника не враховані ресурси на влаштування піронів. При необхідності їхнього застосування   витрата сталі визначається по проектним даним, а  витрати праці робітників по ДБН Д.2.2-1999 чи ДБН Д.2.4-2000.

1.2.Правила обчислення обсягів робіт

1.2.1 Обсяг робіт з реставрації лицьової частини плоских і криволінійних стін і фундаментів вимірюється по лицьовій поверхні кладки в осях швів між каменями, а при зламах у плані - по осі зламу (ребра внутрішнього і зовнішнього кута).

1.2.2 Обсяг робіт з реставрації лицьової частини кладки пілястр, хрещатих і прямокутних стовпів вимірюються по розгорнутій лицьовій поверхні (фасадним і бічним площинам) у границях заміни каменів.

1.2.3 Обсяг робіт з реставрації гладких циліндричних, конічних і параболічних колон вимірюється по розгорнутій лицьовій поверхні каменів шляхом множення висоти вставок на напівсуму нижньої і верхньої окружності.

1.2.4 Для кручених і канелюрованих колон замір робиться по окружностях, описаних навколо нижнього і верхнього кінців вставок і обчислюється по площі циліндричної поверхні, що їх огортає.

1.2.5 Відреставрована поверхня по склепіннях заміряється по нижній поверхні ділянок в осях швів між старими і знову встановленими каменями, криві лінії заміряться по обгину.

1.2.6 Поверхня покриття з плит вимірюється по лицьовій видимій поверхні ділянки, що підлягає реставрації, в осях швів. При покриттях в напустку замір провадиться по обгину видимої частини плити.

1.2.7 Обсяг робіт по базам колон і пілястр вимірюється в одиницях площі умовної поверхні, що огортає, (бази цілком і вставки), що визначається множенням напівсуми верхнього і нижнього периметрів по обгину лиця каменю (чи бази) на висоту каменю (чи бази) по вертикалі.

1.2.8 Обсяг робіт по капітелям вимірюється в одиницях площі умовної поверхні, що огортає:

1.2.8.1 Для капітелей прямокутних стовпів і пілястр - шляхом множення напівсуми верхнього і нижнього периметрів на висоту вставки (капітелі). Верхній периметр вимірюється по верхньому зламу капітелі, нижній - по верхньому перетині стовпа чи пілястри;

1.2.8.2 Для круглих у плані (чи таких, що становлять з себе частину кола) капітелей вимір береться аналогічно, але нижній периметр вимірюється не по обгину стовбура, а по описаному довкола нього прямокутнику. Висота капітелі зверху обмежується нижньою площиною архітрава, знизу - площиною, що проходить:

1.2.8.3 Для капітелей типу тосканського, доричного, коринфського і складного (композитного) ордерів -по нижній границі викружки астрагала;

для капітелей іонічного ордера - по нижніх крапках волют.

1.2.9 Обсяг робіт з реставрації профільованих архітектурних стінних деталей (карнизів) визначається:

1.2.9.1 Прямолінійні в плані - по проекції каменів на вертикальну площу стіни;

1.2.9.2 Які мають злам при розкріпленні, по розгорнутій у плані середньої лінії профільованого декору (карниза) і т.п. помноженої на вертикальну проекцію його висоти. Середня лінія приймається на рівні середини висоти профільованого карниза.

Нормами дійсного збірника передбачені три градації виносів карнизів до 20см, від 20 до 40см, від 40 до 60см.

Кількість зламів усереднена для кожного виносу, беручи до уваги, чим більше винос, тим складніше карниз.

1.2.10 Обсяг робіт з реставрації сходів визначається по площі видимої поверхні сходинки, тобто суми площ сходинки і присхідці.

За ширину присхідці з валиком приймається горизонтальна лінія обмежена прямвисними лініями, проведеними через краї валиків.

За висоту присхідці приймається відстань по вертикалі між рівнями присхідців сусідніх сходинок.

1.2.11 Обсяг робіт з реставрації куль береться по чистотесаній поверхні кулі. Площа поверхні кулі діаметром менш 100мм приймається рівною поверхні кулі діаметром 100мм.

1.2.12 Площа покривних плит визначається по площі поверхні в плані, тобто шляхом множення ширини на довжину вставленого каменю в осях швів.

1.2.13 Обсяг робіт з реставрації поручнів вимірюється в погонних метрах уставленої частини поручня обмірюваної в осях швів.

1.2.14 Обсяг робіт з реставрації балясин визначається в квадратних метрах умовної поверхні, що огортає, яка визначається:

1.2.14.1 Для балясин прямокутного перетину в плані шляхом множення висоти балясини на периметр найбільшого перпендикулярного до осі балясини перетину. (Якщо плінти мають розміри більш інших перетинів балясини, периметр вимірюється по них);

1.2.14.2 Для круглих балясин замість периметра приймається збільшений в чотири рази діаметри;

1.2.14.3 При балясинах зі змішаним характером елементів вимірювання проводиться так само по елементі найбільшого перетину (по периметру чи збільшеному в чотири рази діаметру, в залежності від характеру елемента).

ТАБЛИЦЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОВЕРХНІ КУЛІ І ДОВЖИНИ ОКРУЖНОСТЕЙ

Таблиця 2.

1.3. Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм

Таблиця 3

Додаток 1

Вказівки по визначенню груп природних облицювальних каменів.

1. Камені в залежності від трудомісткості їхньої обробки розподіляються на 8 груп: граніти - на три;

мармури - на п'ять.

2. Для віднесення до тієї чи іншої групи  камінь піддається контрольній обробці в порядку, установленому нижче. Ця обробка ведеться у виробничих умовах, тобто з дотриманням того складу робіт, тим же складом ланки, тим же інструментом і тими ж пристосуваннями, що передбачені нормою для даної операції.

3. Контрольна обробка каменю виробляється за розпорядженням начальника реставраційної майстерні. Цим же розпорядженням призначаються робітники для виконання контрольної обробки каменю і нормувальник для проведення хронометражних спостережень.

4. Про результати контрольної обробки каменю складається акт, у якому крім трудовитрат на обробку вказуються породи каменю, найменування його родовища, а також опис фактури каменю.

Акт підписується робітниками, що робили контрольну обробку каменю, нормувальником, затверджується начальником будівництва.

5. Установлене відповідно до цих актів віднесення каменю до тієї чи іншої групи поширюється на весь камінь того ж родовища, що збігає по зовнішній характеристиці (будівлі, кольору) з перевіреним.

Контрольна перевірка трудомісткості обробки каменів кожного родовища виробляється не рідше одного разу в квартал.

6. Якщо при контрольній обробці буде визначено, що виявлена група каменів по трудомісткості обробки різко відрізняється від групи, встановленої в класифікації каменів діючих родовищ, керівник реставраційної організації призначає вторинну контрольну обробку, що виробляється під керівництвом головного інженера.

7. При контрольній обробці пневматичними інструментами (буравлення, чисте обтесування), тиск стиснутого повітря повинний складати 4,5 атм. З відхиленням у ту чи іншу сторону не більш, ніж на про,25 атм.

8. При контрольній обробці каменю ведеться облік трудовитрат на виконаний обсяг роботи. Витрати робочого часу на підготовчо-заключні і допоміжні роботи, а також на усі види перерв (відпочинок, технологічні перерви, усякого виду простої і т.п.) при контрольній обробці не враховуються.

9. У результаті контрольної обробки повинне бути отримано 5-7 вимірів витрат праці на одиницю виміру відповідної операції, на підставі яких визначається середнє значення вимірів. При малих витратах праці на одиницю виміру кількість вимірів повинна бути збільшена для того, щоб контрольна обробка у всіх випадках велася не менш двох 8-годинних змін.

10. Витрати праці на одиницю виміру відповідної операції (люд.-год.) зазначені в таблицях 1-3 дійсного додатка. Якщо отримане в результаті контрольної перевірки середнє значення витрат праці виявиться проміжним між нормативними даними, приведеними у відповідних таблицях, камінь варто відносити до найближчого по витратах праці групі по складності обробки.

А. Буравлення

11. Буравлення ведеться за допомогою пневматичного молотка СМ-5 чи вручну (одноручне). В обох випадках голівка буродолотяна, діаметр шпуру - 25мм, голівка при ручному буравленні – звуглецевої сталі, при пневматичному - армована твердими сплавами. Дані про середні витрати праці (люд.-год.) на буравлення  1м шпуру приведені в табл.1

Таблиця 1

Б. Обтесування

12.Уконтрольну перевіркувходитьчистеобтесуванняплоскої поверхні каменю з попередньої грубої і напівчистеобтесування.

Віднесення каменю до тієї чи іншої групи виробляється на підставі даних з ручного обтесування- для усіх видів каменю і пневматичного - для гранітів.

Дані про витрати праці (люд.-год.) на 1 м² обробленій поверхні приведені в табл.2

Таблиця 2

В. Шліфування і полірування

(абразивна фактурна обробка)

13. При шліфуванні і поліруванні обробляються розпилені камені з плоскою поверхнею               площею 0,25 м².

Дані про витрати праці (люд.-год.) на 1 м² відполірованій поверхні приведені в табл.3

Таблиця 3