Безопасность дорожного движения.

ОГРАЖДЕНИЯ ДОРОЖНЫЕ ВРЕМЕННЫЕ

Скачать ГСТУ 218-03449261-095-2002. Безпека дорожнього руху. Огородження дорожні тимчасові загальні технічні умови. Правила застосування

Чинний від 2003-10-01

1 Сфера застосування

1.1     Цей стандарт поширюється на дорожні тимчасові огородження: бар'єри та щити огороджувальні, віхи і конуси напрямні, стрічки та шнури сигнальні, призначені для використання в місцях проведення дорожніх та аварійних робіт на автомобільних дорогах загального користування (далі ‑ дорогах).

1.2     У стандарті враховані вимоги Конвенції про дорожні знаки і сигнали (Відень, 1968р) та Європейської угоди, що доповнює Конвенцію (Женева, 1971р.).

1.3  Стандарт не поширюється на огородження в складі тимчасової стримувальної системи, призначеної запобіганню в'їзду транспортних засобів в зону проведення дорожніх робіт.

1.4     Вимоги цього стандарту є обов'язковими при реконструкції, ремонті і утриманні доріг.

2 Нормативні посилання

У цьомустандартіє посиланняна такі нормативні документи

3 Класифікація огороджень

3.1     За призначенням дорожні тимчасові огородження підрозділяють на типи (таблиця 1).

Таблиця 1

3.2     Позначення конструкції огородження складається з літерних позначень типу (таблиця 1) та матеріалу, з якого воно виготовлене, цифрового позначення типорозміру огородження і літерно-цифрового позначення цього стандарту.

3.2.1  Матеріал, з якого виготовляють огородження позначають: "М" ‑ метал, "П" ‑ полімерний матеріал, "Д" ‑ дерево, "Г" – гума.

3.2.2  Приклади позначення огороджень:

-щит огороджувальний, дерев'яний типорозміру 2:

ЩО-Д-2-ГСТУ 218-03449261-095-2002;

-бар'єр поперечний металевий типорозміру 2:

БП-М-2-ГСТУ 218-03449261-095-2002;

-віха напрямна дерев'яна типорозміру 1:

ВН-Д-1-ГСТУ 218-03449261-095-2002.

4 Загальні технічні вимоги

4.1     Характеристики (властивості).

4.1.1  Огородження виготовляють згідно з вимогами цього стандарту, за технічними умовами підприємства-виробника, затвердженими в установленому порядку.

4.1.2  Колориметричні характеристики смуг на огородженнях та методи їх контролю повинні відповідати вимогам ДСТУ 2587.

4 .2Вимоги призначення та надійності.

4.2.1  Огородження повинні бути видимі як у світлу, так і в темну пору доби на прямолінійних ділянках доріг на відстані не менше 150 м.

4.2.2  Огородження, які призначені для встановлення на дорожньому покритті, повинні бути стійкими при вітровому навантаженні згідно з 2.3.2 ГОСТ 23407 з коефіцієнтом перевантаження 1,4.

4.2.3  Конструкція огороджень повинна бути максимально легкою і забезпечувати можливість розвантажування, завантажування та перенесення їх вручну, швидкого збирання, розбирання та багаторазового виконання цих операцій. Максимальна маса одного огородження або його складової частини повинна бути згідно з ДНАОП-5.1.14-1.1.

З'єднання деталей, а також з'єднання складових частин огороджень повинні забезпечувати його міцність у разі транспортування та використання за призначенням.

4.2.4  Матеріали які використовують для виготовлення огородження, в процесі гарантійного терміну експлуатації не повинні змінювати свої характеристики під дією:

-температури повітря від мінус 30 до 40°С;

- відносної вологості повітря 98 % при температурі 25°С;

-25 % розчину хлоридів при температурі від мінус 20 до 5°С;

-сонячної радіації.

4.3     Щит огороджувальний (далі ‑ щит).

4.3.1  Щит повинен складатися із трьох деталей: власне щита та двох стояків. Залежно від умов застосування, є три типорозміри щита, розміри елементів яких наведено в таблиці 2 та додатку А. Рисунок А.1.

Таблиця 2                                                                                                     У міліметрах

4.3.2  Щити 1 та 2 типорозміру слід виготовляти з дерев'яних деталей товщиною 10мм, 3 типорозміру ‑ 20 мм. З лицьового боку щит по контуру повинен мати облямівку такої ж товщини. Дерев'яні деталі повинні бути виготовлені з пиломатеріалів хвойних порід за ГОСТ 8486 чи берези, липи, тополі за ГОСТ 2695

4.3.3  Стояки слід виготовляти з дерев'яних брусків поперечним перерізом 50 мм х 70 мм для щитів 1 та 2 типорозмірів та перерізом 70 мм х 100 мм для 3 типорозміру. Допускається виготовляти стояки з некондиційних металевих труб, кутника, швелера.

4.3.4  Стояки повинні мати елементи кріплення щита на однакових відстанях від краю в межах 1/5 ‑ 1/6 довжини щита.

4.3.5  Колір покриття зворотного боку щита та стояків ‑ сірий. Допускається на цей бік фарбу не наносити.

4.3.6  Лицьова поверхня щита повинна мати покриття масляними фарбами любого кольору крім чорного, червоного, жовтого за ГОСТ 8292, емаллю за ГОСТ 6465. Допускається на лицьову поверхню щита фарбу не наносити. На лицьовому боці щита 1 і 2 типорозмірів на висоті 650 мм повинна бути нанесена червона смуга шириною 200 мм, на який жовті світлоповертальні смуги шириною 100 мм з проміжками 200 мм, нахилені під кутом 45 °, 3 типорозміру ‑ дві смуги на відстані 200 мм одна від одної.

4.3.7  На полі верхнього правого кута щита повинна бути інформація про підприємство, яке здійснює дорожні або аварійні роботи. Напис слід виконувати шрифтом за ДСТУ 4100 малими літерами (перша ‑ велика) висотою 40 мм або 50 мм.

4.4     Бар’єр огороджувальний. Рисунок А.2.

4.4.1  Габаритні розміри 1450 мм х 1025 мм х 500 мм. Нижня перекладина бар'єру повинна бути на висоті 50050 мм.

4.4.2  Бар'єр повинен бути виготовлений з дерев'яних брусів перетином: для основи ‑ 60 мм х 60 мм; стояка ‑ 30 мм х 70 мм, підпірок стояків – 25 мм х 35 мм або з металевих труб, у тому числі некондиційних, діаметром 25 ‑ 35 мм згідно з ГОСТ 3262.

4.4.3  Дерев'яний бар'єр слід фарбувати масляною фарбою згідно з ГОСТ 8292, металевий ‑ емаллю згідно з ГОСТ 6465.

4.4.4  На стояки і перекладини наносять смуги червоного та жовтого кольору шириною 300 мм, почергово. Колір основи і підпірок не регламентується.

4.5     Бар'єр поперечний. Рисунок А.3.

4.5.1  Бар'єр складається з двох стояків і з'йомної планки. Планка може бути двох типорозмірів: 1800 мм х 400 мм, 2250 мм х 500 мм. Висота стояків 1200 ‑ 1250 мм.

4.5.2  Стояки повинні бути виготовлені з металевих труб, у тому числі некондиційних, діаметром 50 ‑ 80 мм згідно з ГОСТ 3262. Конструкція стояків має забезпечувати стійкість проти зсуву та перевертання бар'єра від вітрового навантаження згідно 4.2.2 з урахуванням площі дорожніх знаків, які до них прикріплені.

4.5.3  Стояк повинен мати покриття з світлоповертальних смуг червоного та жовтого кольору висотою 300 мм, перша зверху ‑ червона.

4.5.4  Планка повинна мати елементи кріплення до стояка. На стояку мають бути пристрої для кріплення ще однієї планки відповідного розміру тадорожніх знаків, які використовують в місцях проведення дорожніх робіт.

4.5.5  Планку бар'єра слід виготовляти із металевого листа товщиною 1,2 ‑ 1,7 мм згідно з ГОСТ 19903, ГОСТ 19904 з подвійним його загином по контуру. Допускається її виготовляти з деревини, фанери або полімерного матеріалу.

4.5.6  На планці повинно бути нанесено зображення дорожнього знаку світлоповертальною плівкою, з одного боку ‑ 1.4.1, другого ‑ 1.4.2 згідно з ДСТУ 4100.

4.6     Віха напрямна (далі ‑ віха). Рисунок А.4.

4.6.1  Віха може бути двох типорозмірів: 1 ‑ має висоту 800 мм (щиток 600 мм х 150 мм), 2 ‑ 1200 мм (щиток 1000 мм х 200 мм).

4.6.2  Опорна частина віхи ‑ металева, довільної форми за умов забезпечення необхідної стійкості проти перевертання та зсуву на дорожньому покритті.

4.6.3  Щиток повинен бути виготовлений з листової сталі товщиною 1,7 ‑ 3,0 мм згідно з ГОСТ 19903, ГОСТ 19904, з відходів алюмінію або його сплаву за вимогами ГОСТ 4784, з деревини, фанери або полімерного матеріалу.

4.6.4  На щитку з обох боків повинні бути нанесені світлоповертальною плівкою жовті та червоні смуги шириною 200 мм під кутом 45 °.

4.6.5  У верхній частині щитка повинен бути пристрій (пристрої) для закріплення ліхтаря (електропроводу), стрічки або шнура сигнального.

4.6.6  Опорну частину віхи слід фарбувати емаллю згідно з ГОСТ 6465. Колір покриття повинен бути сірим.

4.7     Конус напрямний (далі ‑ конус).

4.7.1  Конус повинен складатись із зрізаної порожньої конічної чи пірамідальної частини, яка закріплена на обваженій основі у вигляді круглої або багатогранної призми з отвором по центру.

4.7.2  Типи і розміри елементів конусу повинні відповідати вказаним в таблиці 3 та рисунку А.5.

Таблиця 3. Розміри елементів конуса

4.7.3 Конус може бути виготовлений з металу, гуми або полімерного матеріалу. Поверхня конусу повинна бути гладкою. На поверхні повинні бути смуги жовтого та червоного кольору. Жовті смуги слід виконувати світлоповертальною плівкою.

4.7.4Якщо колір матеріалу, з якого виготовлений конус, не червоний, червоні смуги слід наносити плівкою або фарбою.

4.7.5Внутрішня порожнина конуса не повинна мати виступів, які будуть перешкоджати складанню їх у пачки.

4.8     Стрічка сигнальна (далі ‑ стрічка). Рисунок А 6.

4.8.1  Стрічка складається з смуги, виготовленої із поліетилену товщиною 1,0 ‑ 1,5 мм шириною 150 мм або 200 мм, довжиною не менше 30 м тазакритої бабіни для намотування стрічки.

4.8.2  Стрічка повинна мати пружність, що не допускає згинання її в поперечному профілі, згортання у вертикальному положенні при натягуванні до провису 50 мм на відстані 10 м.

4.8.3  Початкова ділянка стрічки повинна мати пристрій для закріплення на стояку (дереві, бар'єрі, вісі тощо).

4.8.4  З обох боків на стрічці повинні бути нанесенні смуги жовтого та червоного кольору під кутом 45° шириною 100 мм кожна.

4.8.5  Бабіна повинна мати пристрій для закріплення стрічки (блокування подачі) та намотування її на барабан.

4.9  Шнур сигнальний. Рисунок А.7.

4.9.1  Шнур сигнальний, до якого кріпляться прапорці розміром 100 мм х 200 мм повинен мати діаметр 4 ‑ 6 мм і вироблятися з кручених синтетичних ниток білого, жовтого або червоного кольору. Прапорці закріплюють вздовж шнура з інтервалом 1,0 ‑ 2,0 м почергово жовтого і червоного кольору.

4.9.2  Пристрій для намотування шнура повинен забезпечувати розміщення не менше 30 м шнура з прапорцями і закріплення кінцевої ділянки до дерева, бар'єра, віхи тощо.

4.10   Пакування огороджень.

4.10.1    Підприємство-виробник огороджень повинен поставляти їх в комплекті готовими до використання. До складу комплекту повинні входити деталі з яких складається огородження, необхідні елементи в транспортній тарі для перевезення. До тари (у ящик) у поліетиленовому завареному пакеті вкладають таку документацію: паспорт, інструкцію по експлуатації.

4.10.2    Щити огороджувальні (окремо стійки) повинні бути закріпленні в тарі у вертикальному положенні. Маса брутто одиниці тари не повинна перевищувати 200 кг.

Елементи кріплення в необхідній кількості (+10 %) та інструмент (ключі) поміщають у окремому ящику.

4.10.3    В комплект поперечного бар'єра повинна входити планка, дві стійки та елементи кріплення. Для планки (планок) та стійок слід виготовити тару, яка не допускає пошкоджень їх бічних поверхонь при транспортуванні. Основи стійок допускається укладати просто на підлогу або дерев'яний поміст кузова транспортного засобу.

4.10.4    Бар'єри о городжу вальні у зборі, конуси та віхи напрямні повинні бути укладені в дерев'яні ящики виготовлені за вимогами ГОСТ 2991, ГОСТ 5959, за кресленнями підприємства-виробника.

4.10.5    Стрічку та шнур слід укладати у пластмасові або брезентові пакети.

4.10.6    Маркування.

На тару чи пакет з огородженням приклеюється ярлик чи етикетка в правому куті з таким змістом:

-товарний знак підприємства (за наявністю);

-назва підприємства-виробника;

-найменування огородження, його складової частини, позначення, розміри;

-кількість огороджень, складових частин;

-дата виготовлення;

-маса брутто;

-штамп відділу технічного контролю.

4.10.7    Навантаження та розвантаження огороджень, їх складових частин повинне бути здійснені способом, який виключає руйнування тари (ящика, пакета) та пошкодження огородження.

4.10.8    Транспортування огороджень та їх складових частин повинно здійснюватись автомобільним, залізничним або водним видами транспорту згідно з "Правилами транспортування вантажів", діючих на конкретному виді транспорту з забезпеченням зберігання властивостей виробів, які транспортуються.

5  Вимоги безпеки та охорони навколишнього природного серидовища

5.1     Під час завантаження та транспортування деталей, складових частин огородження слід дотримуватись вимог безпеки згідно з ГОСТ 12.3.002 та ГОСТ 12.3.009.

5.2     Під час використання огороджень слід виконувати правила пожежної безпеки, встановлені ГОСТ 12.1.004.

5.3     Забезпечення безпеки дорожнього руху в місцях виконання робіт в разі використання огороджень на автомобільній дорозі повинно відповідати вимогам ІНУВ.3.2-218-051, забезпечення охорони праці ‑ згідно з ДНАОП-5.1.14-1.1.

5.4     Вироби, складові частини та матеріали, які використовують для виробництва огороджень, не повинні бути токсичними. Допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинні бути згідно з ГОСТ 12.1.005.

6            Правила приймання, методи контролю

6.1     Підприємство-виробник повинно проводити приймально-здавальні випробування огороджень при цьому провіряється одне огородження від кожного типу в комплекті згідно з вимогами розділу 4 цього стандарту разом з тарою або пакетом. Огородження підлягають візуальному огляду і обміру.

6.2  Контроль огороджень здійснюється зовнішнім оглядом згідно рисунків додатку А.

6.3  Для контролю розмірів слід використовувати повірені вимірювальні інструменти: лінійку вимірювальну металеву згідно з ГОСТ 427, штангенциркуль типу ШЦ-П згідно з ГОСТ 166.

6.4  Сировина, матеріали і вироби, які застосовуються для виготовлення огороджень, повинні мати супроводжуючу документацію та відповідні сертифікати.

6.5     Огородження, яке в процесі випробування не витримало хоча б по одному з показників вимог наведених в цьому стандарті, повинне бути повернене для усунення недоліків.

6.6     Натурні випробування поперечного бар'єра з метою перевірки його стійкості проти перевертання та зсуву проводяться при прийманні експериментального зразка та при сертифікації продукції.

Для натурних випробувань бар’єр встановлюють на горизонтальній площині. До планки бар'єру закріплюють хомут таким чином, щоб петля приєднання динамометра була на середині як по висоті так і по довжині планки. Для випробувань слід застосовувати динамометр з межею вимірювання до 1,0 кН класу точності 2 згідно з ГОСТ 13837. Горизонтальне навантаження на бар'єр створюється мускульною силою людини, поступово в межах 1,5 ‑ 2,5 кгс/с. При нахиленні бар'єра під дією навантаження згідно з вимогами 4.2.2, 4.5.2, без перевертання, бар'єр вважається таким, що пройшов натурні випробування.

6.7     Пружність стрічки сигнальної перевіряється натурним випробуванням згідно з 4.8.2.

7            Правила застосування

7.1     Кожне огородження застосовують відповідно до його призначення згідно з типовими або індивідуальними схемами організації дорожнього руху, розроблених і затверджених в установленому порядку перед проведенням дорожніх або аварійних робіт на ділянках діючих доріг.

7.2     Щити треба застосовувати у разі проведення дорожніх робіт на проїзній частині або узбіччі за наявності корита або траншеї глибиною понад 0,3 м, а також під час виконання аварійних робіт, пов'язаних з ліквідацією зсувів насипу або виїмки, розломів та руйнувань дорожнього одягу, руйнувань несучої конструкції штучної споруди та інших деформацій, при яких рух транспорту по смузі повинен бути закритий.

Щит 1 типорозміру застосовують на ділянках доріг в межах населеного пункту, 2 типорозміру ‑ за межами населеного пункту , 3 типорозміру ‑ на дорогах для автомобілів та на автомагістралях.

Щити слідвстановлювати вздовж дороги на відстані не менше 1,0 м від краю корита, траншеї, зони проведення аварійних робіт. У разі встановлення на ділянці проведення робіт тимчасового стримувального огородження, щити слід розміщувати безпосередньо за ним.

7.3     Бар'єри огороджувальні слід застосовувати для поздовжнього позначення місця проведення дорожніх робіт, пов'язаних з ремонтом дорожнього одягу за наявності корита або траншеї глибиною 10 ‑ 30 см на ділянках діючих доріг за межами населеного пункту.

Відстань між бар'єрами повинна бути від 3 до 5 м, при глибині траншеї, корита 10 ‑ 20 см і від 1,5 до 2,5 м ‑ при глибині 20 ‑ 30 см. Бар'єри необхідно розміщувати на відстані не менше 0,5 м від краю корита, траншеї.

Якщо до темної пори доби роботи на ділянці дороги не закінчені і вона не приведена до стану що забезпечує безперешкодний та безпечний рух транспортних засобів та пішоходів, верхня частина бар'єрів повинна бути облаштована ліхтарем.

7.4     Бар'єр поперечний слід застосовувати у всіх випадках проведення робіт на проїзній частині дороги. Бар'єр повинен бути встановлений під кутом 70 ‑ 90 ° до напряму руху транспорту, на відстані від 10 до 15 м від зони проведення робіт.

Планка 1 типорозміру поперечного бар'єру застосовується на ділянках доріг в межах населеного пункту, 2 типорозміру ‑ за межами населеного пункту.

На крайніх смугах автомагістралі слід встановлювати подвійний бар'єр з планкою 2 типорозміру, на середній смузі руху ‑ один бар'єр у вигляді дорожнього знака 1.4.3 згідно з ДСТУ 4100.

7.5     Віхи повинні застосовуватись при цілодобовому виконанні дорожніх робіт на проїзній частині, при глибині траншеї, корита до 10 см.

Віхи розміщають вздовж зони проведення робіт на однаковій відстані одна від одної в межах від 3 до 5 м, не ближче чим 0,5 м від краю цієї зони. Віхи 2 типорозміру слід застосовувати на автомагістралі та дорозі для автомобілів, 1 типорозміру ‑ у інших випадках.

7.6     Конуси 2 та 3 типорозміру повинні застосовуватись за тих же умов, що і віхи згідно з 7.5 лише при виконанні дорожніх робіт у світлу пору доби.

Конуси 1 типорозміру слід застосовувати при нанесенні горизонтальної розмітки згідно з ДСТУ 2587.

7.7     Стрічки та шнури повинні застосовуватись у разі можливої появи поблизу зони проведення дорожніх або аварійних робіт пішоходів, велосипедистів та інших користувачів дороги. Стрічку та шнур підвішують на висоті 0,8 ‑ 1,2 м за допомогою стояків, бар'єрів, віх, конусів або використовують для цього чагарник, дерево, дорожнє огородження утримуючої системи, тощо.

7.8     При проведенні ремонтних та аварійних робіт на велосипедній або пішохідній доріжці, відвернення руху їх користувачів слід здійснювати за допомогою бар’єра огороджувального або поперечного бар’єра 1 типорозміру.

8 Гарантії виробника

8.1     Підприємство-виробник гарантує відповідність огороджень вимогам цього стандарту при виконанні умов зберігання, транспортування, збирання, експлуатації.

8.2         Гарантійний термін експлуатації огороджень:

-щита ‑ не менше 12 місяців;

-бар'єра огороджувального ‑ 12 місяців;

-бар'єра поперечного ‑ 24 місяці;

-віхи ‑ 12 місяців;

-конуса 2 та 3 типорозмірів ‑ 24 місяці;

-конуса 1 типорозміру ‑ 12 місяців;

-стрічки, шнура ‑ 12 місяців.

  8.3     Для тари повинні бути встановлені терміни служби, щоперевищують гарантійний термін огороджень, які в них розміщують.

...

Скачать ГСТУ 218-03449261-095-2002. Безпека дорожнього руху. Огородження дорожні тимчасові загальні технічні умови. Правила застосування