Скачать ДБН В.1.1-5-2000. Частина 1. Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

ЗАХИСТ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Частина І.  будинки і споруди на підроблюваних територіях

З введенням в дію ДБН В. 1.1-5-2000 втрачають чинність на території України: СНиП 2.01.09-91 / Госстрой СССР; РСН 227-88 / Госстрой УССР; РСН 297-78 / Госстрой УССР; РСН 340-86 / Госстрой УССР; РСН 232-88 / Гос­строй УССР; РСН 349-88 / Госстрой УССР.

Дані норми поширюються на проектування будинків і споруд, що зводяться на підроблюваних територіях.Вимоги даних норм не поширюються на проектування будинків і споруд на підроблюваних територіях калійних родовищ, на майданчиках, для яких деформування земної поверхні від підробки не можуть бути визначені, а також на проектування гід­ротехнічних споруд.

Норми є обов'язковими для органів державного управління, контролю та екс­пертизи, місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організа­цій незалежно від форм власності та відомчої належності, юридичних та фізичних осіб, які здійснюють проектування і будівництво будинків і споруд на підроблюваних територіях. Основні терміни, визначення та позначення параметрів процесу зсуву земної поверхні та перелік нормативних документів, на які є посилання в цих нормах, наве­дені в додатку 1.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 При проектуванні будинків і споруд для будівництва на підроблюваних те­риторіях слід передбачати:                               

- планувальні заходи, що забезпечують зменшення шкідливого впливу деформа­цій земної поверхні на будинки і споруди;

- конструктивні заходи захисту будинків і споруд;

- заходи, що знижують нерівномірне осідання і усувають крени будинків і спо­руд із застосуванням різних методів їх вирівнювання;

- інженерну підготовку будівельних майданчиків, які забезпечують зменшення впливів деформацій земної поверхні на будинки і споруди, а також захист від підтоп­лення з урахуванням можливих змін гідрогеологічного режиму території;

- гірничі заходи захисту, що передбачають порядок і способи ведення гірничих робіт, які знижують деформації земної поверхні;

- заходи, що виключають можливість утворення провалів у зонах гірничих виро­бок, пройдених на малих глибинах;.

- заходи, що забезпечують нормальну експлуатацію зовнішніх і внутрішніх інже­нерних мереж, ліфтів та іншого інженерного і технологічного обладнання в період проявлення впливу деформацій земної поверхні. Вжиття вказаних заходів захисту не виключає Можливості появи у несучих та огороджувальних конструкціях допустимих за умовами експлуатації деформацій і тріщин, які усуваються при проведенні ремонту.

1.2 Проекти будинків і споруд, розроблені для звичайних умов будівництва, не можуть застосовуватись для будівництва на підроблюваних територіях без їх пере­робки у відповідності з вимогами даних норм.Проекти будинків і споруд для масового будівництва на підроблюваних тери­торіях можуть бути уніфіковані з метою забезпечення можливості їх застосування на підроблюваних територіях різних груп та при будівництві у звичайних умовах.

1.3 Будинки і споруди з новими або удосконаленими конструктивними вирішен­нями повинні до впровадження у масове будівництво пройти експериментальну пере­вірку в натурних умовах.

Вирівнювання будинків і споруд, окремих конструктивних елементів і техноло­гічного обладнання слід здійснювати методами, що пройшли експериментальну пере­вірку в натурних умовах.

В окремих випадках допускається зведення будинків і споруд І і II рівнів відпо­відальності(ГОСТ27751) за індивідуальними проектами з новими конструктивними вирішеннями, розробленими територіальними проектними організаціями та узгодже­ними з головними інститутами.

1.4 Проектами будинків і споруд у випадках, зазначених у 4.7, 4.10 і 4.13, слід передбачати інструментальні спостереження за деформаціями земної поверхні, а та­кож за будинками і спорудами у період їх будівництва та експлуатації.

1.5 Технічна експлуатація будинків, споруд та інженерних комунікацій на під­роблюваних територіях має здійснюватись у відповідності з чинними нормативними документами.

1.6 До проекту будинку чи споруди слід додавати спеціальний паспорт, у якому необхідно навести:

- короткий опис конструктивної схеми, засобів захисту, що здійснюються в пері­од будівництва та експлуатації, а також способів вирівнювання;

- дані про величини деформацій земної поверхні та про фізико-механічні харак­теристики грунтів основи;

  - вказівки щодо інструментальних спостережень за деформаціями будинку чи спо­руди і земної поверхні;

- дані про результати інструментальних спостережень при введенні будинку чи споруди в експлуатацію;

- план розташування нерухомих опорних реперів, які можна використовувати при спостереженнях за осіданнями земної поверхні, будинків і споруд. Паспорт має зберігатись у організації, що експлуатує будівлю.

2 ДІЇ ВІД ПІДРОБКИ, КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ БУДІВНИЦТВА

2.1 Діями від підробки, які враховуються при проектуванні будинків і споруд, є зсування та деформації земної поверхні, що поділяються на такі види (рисунок 1 ):

осідання  n,мм;

нахил і, мм/м;

кривизна (опуклості, угнутості) р , 1/км;

радіус кривизни R=1/ р,км;

горизонтальне зсування ξ  ,мм;

відносна горизонтальна деформація розтягу чи стиску ε, мм/м;

уступ заввишки h, см.

а - вертикальний розріз навхрест простягання при похилому заляганні вугільних пластів; б - те саме при крутому заляганні вугільних пластів; в - вертикальний розріз по простяганню пластів; 1 - криві осідання; 2 - епюри нахилів; 3 - епюри кривизни;   4 - епюри відносних горизонтальних дефор­мацій; 5 - епюри горизонтальних зсувань;  6 - пласт; 7 - очисна виробка; 8 - положення земної поверхні до розробки; η_max-максимальне осідання зе­мної поверхні;  β, γ, δ -граничні кути зсування;  q₁ , q₂ ,q₃ ,   - кути повних зсу­вань; q-кут максимального осідання ; a-кут падіння пласта

Рисунок 1—Мульдазсування і епюри деформацій земної поверхні

При зведенні будинків і споруд у період проявлення процесу зсування земної по­верхні необхідно враховувати швидкість зростання і тривалість деформацій земної поверхні, які визначаються за висновками спеціалізованих організацій.

2.2 Як вихідні дані при проектуванні будинків і споруд на підроблюваних тери­торіях слід приймати максимальні очікувані (за наявності календарних планів розвит­ку гірничих робіт) або ймовірні (за відсутності календарних планів гірничих робіт) величини зсувань і деформацій земної поверхні на ділянці будівництва у напрямку на­вхрест та за простиранням пластів. При погоризонтній та панельній підготовках шахтного поля (пологе залягання) всі намічені до розробки пласти поділяють на дві групи:

пласти, що розроблюються у перші 20 років після початку експлуатації об'єктів;

пласти, що розроблюються після 20 років з початку експлуатації об'єктів.

В кожній групі пластів розраховують очікувані (імовірні) деформації; за вихідні дані при проектуванні приймають максимальні очікувані (імовірні) деформації земної поверхні. У випадках, коли під ділянкою будівництва гірничі роботи плануються у термі­ни більші ніж через 20 років після початку експлуатації об'єктів, то за вихідні дані при проектуванні приймають імовірні деформації земної поверхні, одержані від впли­ву всіх намічених до розробки пластів, які зменшені на одну групу територій до сере­днього значення у відповідній групі. При поверховій підготовці шахтного поля (крутому заляганні пластів) за вихідні дані для проектування приймають максимальні деформації земної поверхні, що ви­значаються з урахуванням гірничих робіт по горизонтах від усіх пластів, які мають вплив протягом усього терміну експлуатації будинків і споруд. У всіх випадках при прогнозуванні деформацій поверхні необхідно враховувати заплановані особливості підготовки і розвитку гірничих робіт у світі пластів, способи керування гірничим тиском, кількість пластів, які одночасно розроблюються, та наяв­ність ціликів у зоні великих порушень, а також біля технічних меж шахтних полів.

2.3 Деформації земної поверхні до гірничо-геологічних обгрунтувань для мало-вивчених родовищ повинні розраховуватися організаціями, що спеціалізуються у цій галузі.

2.4 Території, що підроблюються, з пологим та похилим заляганням пластів корисної копалини слід поділяти на групи залежно від значень деформацій земної поверхні у відповідності з таблицею 1.

Таблиця 1