ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

БУДИНКИ І СПОРУДИ

БУДІВЛІ І СПОРУДИ

ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН

ДБН В.2.2-7-98

Видання офіційне

Держбуд України

Київ 1998

РОЗРОБЛЕНІ

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНІ

Об'єднанням "УкрНДІагропроект" Мінсільгосппроду України (базова організація) (керівник теми - канд. екон. наук, заслужений будівельник України О.Ф. Омельченко;

відповідальний виконавець - канд. техн. наук

Р.Х. Каюмов; виконавці - Петров А.Н., канд. техн. наук Смірнов О.П., Шеремет B.C., Заїка Є.П., Шик І.Л.,         Бойчук М.П., Іванова Л.Ю.)

Об'єднанням "Украгрохім" (Ковтун M.I., Кляченко Л.С., Гриценко В.А.)

Науковим гігієнічним центром МОЗ України (канд.мед. наук Вашкулат Н.П.)

Головним управлінням капітального будівництва Мінсільгосппроду України (академік Академії інженерних наук Яковенко В.П., Бровко 1.1., Шуляк Є.В., Юдченко М.О.)

Управлінням промислової забудови, інженерної інфраструктури та захисту територій Держбуду України

Наказом Держбуду України від 18.02.98 р. № 41і введені в дію з 01.07.98 р.

З введенням в дію ДБН В 2.2-7-98на території України втрачає силу СНІП 11-108-78 "Складысухих минеральныхудобрений и химических средств защиты растений".

©Укрархбудінформ

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Ці норми поширюються на проектування нових, розширення, реконструкцію і технічне переоз­броєння агрохімкомплексів, баз хімізації, прирейкових, пристанських (портових) і роздавальних склад­ських будівель і споруд, призначених для зберігання сухих та рідких мінеральних добрив, хімічних меліорантів, регуляторів росту рослин, хімічних і біологічних засобів захисту рослин*.

Норми встановлюють вимоги: до проектування-генеральних планів розміщення складських буді­вель і споруд, їх об'ємно-планувальних конструктивних рішень; до проектування інженерного об­ладнання, електропостачання; до розробки розділів проектів за оцінкою впливу на навколишнє се­редовище, організації будівельного виробництва, а також до безпечної експлуатації будівель і споруд.

 1ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1Технологічну частину проектів слід розробляти з урахуванням вимог відомчих норм техно­логічного проектування ВНТП-СПП-46-15.

Проектні рішення будівель і споруд для зберігання пестицидів, в числі яких є сильнодіючі отруйні речовини, повинні бути погоджені з органами державного санітарного нагляду.

1.2Категорії складів за вибухопожежною небезпекою і ступенем їх вогнестійкості слід приймати за ОНТП24,ВБН-СГіП-46-3, СНіП2.01.02або за спеціальними переліками, затвердженими в установле­ному порядку.

В загальній пояснювальній записці проекту (робочого проекту) повинен бути розділ, який передба­чає створення системи забезпечення пожежної безпеки у відповідності зГОСТ 12.1.004,"Правилами пожежної безпеки в Україні", а також заходи з охорони праці.

1.3Споруди складів добрив і пестицидів (тунелі, галереї, естакади, канали, бункери, силоси та інше) слід проектувати у відповідності з СНіП2.09.03.

1.4Загальна площа складської будівлі для добрив і пестицидів визначається як сума площ всіх поверхів (надземних, включаючи технічні, цокольного і підвального), заміряних в границях внутрішніх поверхонь зовнішніх стін (або осей крайніх колон, де нема зовнішніх стін), галерей (за горизонтальною проекцією), тунелів, площадок, антресолей, рамп і переходів з інші будинки (СНіП2.09.02).

Примітка.Площі технічного підвалу (заввишки до1,8м в світлі під першим, цокольним чи під­вальним поверхом) і площадок для обслуговування підкранових колій, кранів і конвеєрів в загальну площу будівлі не включаються.

1.5Допоміжні будівлі і приміщення для працюючих на складах добрив і пестицидів слід проектувати у відповідності з розділами СНІП2.09.04і санітарними правилами№ 1049і№ 6038.

На роздавальних складах при кількості працюючих не більше25чоловік в зміну допускається проектувати неопалювальну убиральну з вигребом і в складській будівлі передбачати шафи для збе­рігання одежі та рукомийники найпростішого типу.

1.6Для розміщення технологічного і енергетичного обладнання (тукозмішувальні установки, роз­вантажувальні пристрої і т. ін.), які установлюються відкрито (за нормами технологічного проектування за спеціальними переліками, затвердженими в установленому порядку, або у відповідності з техноло­гічною частиною проекту), слід передбачати відкриті площадки.

Для розміщення обладнання, яке не може бути установлене на відкритій площадці через неспри­ятливий вплив атмосферних опадів, вітру, пилу і експлуатація якого не вимагає підтримання визначеної

________________________

*  Далі за текстом мінеральні добрива, хімічні меліоранти і регулятори росту рослин іменуються добривами, хімічні і біологічні засоби захисту рослин-пестицидами.

плюсової температури і постійної присутності обслуговуючого персоналу, належить проектувати нео­палювані будівлі.

1.7Для зберігання добрив (насипом і в тарі) належить проектувати складські будівлі за дотриманням ВНТП-СГіП-46-15. В роздавальних складах допускається передбачати зберігання незлежуваних добрив (фосфоритного, вапнякового чи доломітового борошна) в кількості не більше1000 т вокремому приміщенні складської будівлі.

В залежності від видів і способу зберігання добрив складскі приміщення розділяють на секції і відокремлюють насип добрив від зовнішніх панельних стін складських приміщень стійкими проти корозії перегородками.

Для пестицидів, які повинні зберігатись при температурі вище 0°С, слід проектувати стоплювані складські приміщення.

Для зберігання аміачної селітри слід проектувати одноповерхові складські будівлі І,II,ІІІа ступенів вогнестійкості. Допускається складські приміщення для аміачної селітри розміщувати в складських будівлях для інших добрив чи пестицидів. В складських приміщеннях для аміачної селітри не допус­кається передбачати зберігання будь-яких інших речовин і матеріалів.

Кількість аміачної селітри в мішках в одному штабелі не повинна перевищувати700 т, а всекції складу-не більше1200 т.Між окремими штабелями, а також між штабелем і стінкою відсіку слід передбачати прохід завширшки не менше1,0м. Ширина проїздів в складі повинна прийматись з перевищенням габаритів повороту завантажувачів з вантажем не менше ніж на0,5м.

1.8В проектах складських будівель для добрив і пестицидів повинні бути вказівки за дотриманням вимог санітарних правил№ 1049і№ 6038.

1.9У складі складів, крім указаних в1.7складських будівель і споруд, у відповідності з вимогами технології зберігання добрив та пестицидів і завданням на проектування допускається передбачати:

тукозмішувальні установки, площадки, навіси і повітки для обеззаражування і зберігання тари, для приготування розчинів, емульсій і суспензій, для зберігання засобів механізації і обладнання; автоваги;

компресорну і акумуляторну (зарядну) станції. При складахдопускаетсяпередбачати (за завданням на проектування) злітно-посадочні смуги і площадки для стоянки і завантаження літаків та вертольотів сільськогосподарської авіації.

2ГЕНЕРАЛЬШ ПЛАНИ

2.1Генеральні плани прирейкових складів добрив і пестицидів агрохімкомплексів і баз хімізації слід проектувати згідно з СНІП ІІ-89,ДБН 360, ДБНБ.2.4-3, РСН320.

2.2Склади добрив і пестицидів слід розташовувати з підвітряного боку (для вітрів переважного напряму в теплий період року) відносно житлової забудови і інших об'єктів, на які вони можуть чинити несприятливі дії (підприємства з виробництва харчових продуктів, тваринницькі приміщення, джерела водопостачання і т. ін.).

2.3Найменшу відстань від складських будівель і споруд для добрив і пестицидів до будівель і споруд складських підприємств і інших об'єктів, а також санітарно-захисні зони слід приймати у відповідності з санітарними правилами№ 173.

2.4Відстань між будівлями і спорудами складу добрив і пестицидів слід приймати у відповідності з нормативними документами, вказаними в2.1цього розділу, в залежності від ступеня вогнестійкості і категорії виробництва цих будівель і споруд.

2.5По периметру зовнішніх стін складських будівель належить проектувати вимощення шириною, що перевищує винос покрівлі (за зовнішню поверхню стіни) на0,3м з нахилом0,05-0,10від будівлі.

З ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ І КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ

3.1Складські будівлі для добрив і пестицидів слід проектувати одноповерховими, прямокутної форми в плані з паралельно розташованими прольотами однакової ширини і висоти. Будівлі з про­льотами різної ширини чи висоти або з прольотами двох взаємно перпендикулярних напрямів до­пускається проектувати за вимогами технології. Перепади висот менше1,2м в складських будівлях не рекомендуються.

Багатоповерхові складські будівлі допускається проектувати при техніко-економічному обгрун­туванні.

3.2При проектуванні одноповерхових складських будівель рекомендується приймати такі па­раметри:

-прольоти6, 12, 18, 24і36м;

-крок опор (колон)6м; допускається крок3м-за крайніми рядами і4,5м-для дерев'яних рам і арок;

-висоти (від підлоги до низу несучих конструкцій на опорі)-не менше3,6м, кратні0,6м; в будівлях з несучими зовнішніми і внутрішніми стінами чи опорами з цегли або інших штучних будівельних матеріалів допускається приймати висоту (в межах від3,6м до7,2м) кратну0,3м.

3.3Висоту складських будівель слід приймати найменшу, виходячи з габаритів обладнання і до­пустимої найбільшої висоти складування добрив і пестицидів. Відстань по верикалі від верху насипу чи штабеля добрив і від верхніх виступних частин технологічного обладнання (за виключенням підйомно-транспортного і іншого обладнання, розміщення якого необхідно проектувати з урахуванням вимог ВНТП-СПП-46-15) до низу несучих конструкцій покриття повинно бути не менше 0,2 м.

3.4Висота від підлоги приміщень (або площадок, містків і т. ін.) до низу несучих конструкцій покриття, підвішеного обладнання і комунікацій повинна бути не менше2м в місцях регулярного проходу людей і не менше1,8м в місцях нерегулярного проходу людей.

3.5Найбільшу допустиму площу поверху між протипожежними стінами складських будівель для добрив і пестицидів слід приймати за таблицею2(див. також СНІП2.11.01).

Таблиця2

Примітка1.Якщо поверхи з'єднані відкритими прорізами, "площа поверху" в таблиці2відповідає сумарній площі сполучених поверхів.

Примітка2.При визначенні за таблицею2площі поверху для зберігання аміачної селітри (за виключенням водостійкої селітри) слід також враховувати, що між протипожежними стінами допус­кається зберігати не більше5000 тселітри насипом і не більше2500 тселітри в спеціальних мішках.

Можливо зберігання до3500 таміачної селітри в спеціальних мішках в окремо розташованих складських будівлях,розділених вогнетривкими перегородками (з границею вогнестійкості не менше 0,75 год.)на складські приміщення для зберігання в кожному з них селітри в кількості не більше1200 т.

3.6Забезпечення евакуації людей із складських будівель (кількість і розміщення звакуаційних виходів, відстань від робочих місць до виходів, розміри проходів, коридорів, дверей, маршів і площадок сходин, тамбурів і т.ін.) слід передбачати у відповідності з розділом СНІП2.09.02.

3.7Робочі місця комірників, обліковців і операторів допускається за вимогами технології збе­рігання добрив і пестицидів розмішати безпосередньо в складських приміщеннях і при необхідності огороджувати скляними перегородками заввишки1,8м.

3.8Складські будівлі для добрив і пестицидів слід проектувати переважно каркасними із засто­суванням збірних традиційних несучих і огороджувальних конструкцій, а також конструкцій і виробів з склопластику.

Неопалювані складські будівлі для добрив слід проектувати, як правило, із застосуванням де­рев'яних клеєних несучих конструкцій.

Несучі конструкції складських будівель для аміачної селітри слід проектувати залізобетонними. Застосування дерев'яних конструкцій в складських будівлях для аміачної селітри не допускається, а в будівлях для кальцієвої і натрієвої селітр може бути допущено, якщо виключається безпосередній контакт дерев'яних конструкцій з цими добривами.

Будівельні матеріали, конструкції і вироби повинні проходити радіаційний контроль.

3.9Стіни неопалювальних будівель для добрив, а також для пестицидів, які допускається зберігати при температурах нижче 0°С, слід проектувати з асбестоцементних хвилястих листів, з цоколем заввишки 0,6-0.9м з вологостійких матеріалів (залізобетонних панелей, бетонних блоків, цегли і т.ін.), а стіни, що сприймають навантаження від добрив,-з залізобетонньїх панелей, бетонних блоків і цегли.

Стіни опалюваних складських будівель і приміщень для пестицидів слід проектувати із азбесто­цементних панелей з утеплювачем з легких бетонів (ніздрюватих або поризованих), а також з цегли і природного каменю.

3.10Перегородки, що відокремлюють складські приміщення для зберігання вибухопожежонебез-печних і пожежонебезпечних пестицидів від інших приміщень, повинні бути неспалимими з границею вогнестійкості не менше0,75 год;двері в цих перегородках повинні бути з границею вогнестійкості не менше0,6 год.

Складські приміщення для зберігання аміачної селітри (за виключенням водостійкої селітри) в кількості не більше1200 тповинні бути відокремлені від інших приміщень, в тому числі від складських приміщень для добрив і пестицидів, суцільними (без прорізів) неспалимими перегородками з границею вогнестійкості не менше0,75 год.

3.11Перегородки, які розділяють на частини складські приміщення для добрив чи відокремлюють насип добрив (за виключенням всіх видів селітр) від зовнішніх стін цих приміщень, слід проектувати дерев'яними, а в складських приміщеннях для селітри-залізобетонними.

Висота перегородок повинна бути кратною0,6м і перевищувати висоту насипу (штабеля) добрив біля цих перегородок не менше ніж на0,2м.

3.12Покриття неопалюваних складських будівель для добрив і пестицидів слід проектувати з азбестоцементних хвилястих листів (по латах чи прогонах) з ущільненням поздовжніх і поперечних з'єднань між листами; допускається при обгрунтуванні проектувати покриття цих будівель із покрівлею з рулонних матеріалів.

Покриття опалюваних складських будівель і приміщень для пестицидів, які повинні зберігатися тільки при плюсових температурах внутрішнього повітря, слід проектувати з азбестоцементних плит з утеплювачем.

3.13Складські будівлі для добрив і пестицидів слід проектувати без внутрішніх водостоків, завширшки не більше72м. Винос покрівлі (за зовнішню поверхню стін) необхідно приймати не менше 0,2м, а в будівлях, в яких добриво прилягає до зовнішніх стін,- 0,7м.

3.14Підлоги в складських будівлях для добрив і пестицидів слід проектувати у відповідності з СНІП2.03.13і нормами цього розділу.

Підлоги в складських приміщеннях для добрив (за виключенням аміачної селітри) слід проектувати асфальтобетонними, а при відсутності впливу розчинів кислот-бетонними. В складських приміщеннях для аміачної селітри слід передбачати безіскрові підлоги з кислостійкими покриттями.

Підлоги в складських приміщеннях для пестицидів повинні бути стійкими до дії кислот і лугів, а в приміщеннях для вибухонебезпечних речовин-також і безіскровими; в приміщеннях для пестицидів

допускається застосування асфальтобетонних підлог, а при відсутності впливу розчинів кислот-бе­тонних підлог.

Примітка.В складських приміщеннях для аміачної селітри не допускається улаштування приямків, каналів, лотків і інших заглиблень в підлозі.

3.15Рівень підлоги складських будівель для добрив і пестицидів повинен бути вище рівня небез­печного капілярного підняття ґрунтових вод на ділянці будівництва і вище планувальної відмітки землі, що примикають до будівель ділянок не менше ніж на0,2м.

В будівлях з вантажними платформами (рампами) рівень підлоги складських приміщень для добрив повинен бути вище рівня платформи на0,02м.

3.16Протикапілярну гідроізоляцію несучих стін складських будівель для добрив слід проектувати з цементно-пісчаного розчину складом1:2завтовшки0,02м.

3.17Ворота складських будівель для добрив і пестицидів слід приймати типовими: двостулковими або розсувними. Для евакуації людей необхідно передбачати в двостулкових чи розсувних воротах для автомобільного транспорту хвіртки (без порогів чи з порогами заввишки не більше0,1м), що від­чиняються в напрямі виходу з будівлі. Розміри воріт в світлі для пропускання безрейкового транспорту повинні перевищувати габаритні розміри завантажених транспортних засобів по висоті на0,2м і по ширині на0,6м.

3.18Вікна в складських будівлях для добрив (переважно при застосуванні в будівлях наземної пересувної механізації) слід розміщувати в верхній частині зовнішніх стін, а в складських будівлях і приміщеннях для пестицидів-з урахуванням освітлення проходів (проїздів) між стелажами.

Коефіцієнт природної освітленості (к.п.о.) при боковому освітленні приймати0,1.В складських приміщеннях для пестицидів не менше20 %вікон необхідно проектувати з стулками рам, що від­чиняються.

Складські будівлі і приміщення для добрив при обгрунтуванні допускається проектувати без світ­лових прорізів.

3.19Колони і обрамлення прорізів воріт в складських будівлях в місцях інтенсивного руху наземного транспорту повинні бути захищені від механічних пошкоджень неметалевими матеріалами.

3.20В проектах складських будівель і споруд для добрив і пестицидів повинен бути передбачений надійний захист будівельних конструкцій від корозії у відповідності з СНіП2.03.11і іншими нор­мативними документами з урахуванням вимог цього розділу до конструкції будівель і споруд.

3.21Площадки і містки для обслуговування обладнання і безпечного проведення робіт в складських будівлях повинні бути передбачені у відповідності з діючими нормативними документами, при цьому в складських приміщеннях для аміачної селітри вони повинні мати суцільний настил і борти (закраїни) заввишки0,15м.

3.22Вводи залізничних колій в складські приміщення для добрив, вантажні платформи (рампи). пандуси для проїзду транспортних засобів слід проектувати у відповідності з розділом СНІП2.11.01.В складські приміщення для аміачної селітри вводи залізничних колій не допускаються.

3.23При проектуванні складських будівель і споруд для добрив і пестицидів необхідно враховувати додаткові навантаження і впливи від вантажів, що в них зберігаються, які слід відносити до тимчасових довготривалих навантажень і впливів.

3.24При розрахунку складських будівель і споруд для добрив слід приймати:

а) об'ємну вагу, кути внутрішнього тертя (кути природного укосу) і коефіцієнти тертя добрив по дереву неструганому, бетону і металу-згідно з додатком А;

б) нормативний тиск на конструкції від добрив-як для сипких тіл;

в) коефіцієнт перевантаження1,3.

3.25В проектах складських будівель і споруд для добрив повинні бути вказівки щодо нанесення на стіни яскравих ліній і надписів, що обмежуютьграничнодопустиму висоту насипу добрив, а також вимоги щодо догляду, експлуатації і організації високого рівня механізації завантажувально-розван­тажувальних робіт.

4ВОДОПРОВІД І КАНАЛІЗАЦІЯ

4.1Водопровід і каналізацію складів добрив і пестицидів слід проектувати у відповідності з роз­ділами СНіП2.04.02,СНіП2.04.03,СНіП2.04.01і ВНТП-СГіП-46-15.

4.2Прирейкові і роздавальні склади добрив системами виробничого водопостачання не облад­нуються, крім пунктів знезаражування і миття транспортних засобів, обладнання і інвентаря. Гос­подарчо-питне водопостачання виконується у відповідності з вимогами СНіП2.04.01.

4.3Склади РЗХ (рідких засобів хімізації) слід обладнувати об'єднаним господарчо-питним і ви­робничим водопроводом. При виборі площадки для будівництва складів повинна ураховуватись мож­ливість підключення до існуючих інженерних мереж.

4.4В приміщеннях компресорних і насосних складів РЗХ слід передбачати поливальні крани. Витрата води на миття підлоги і змиття слідівпроливуагресивних рідин слід приймати не менше5,0л/м².

4.5Для змивання водою потенційно небезпечних хімічних речовин при їх попаданні на працюючих в складах слід передбачати аварійну душову установку з швидкодіючим пуском води і напірним баком місткістю не менше200 л,а також питні фонтанчики з можливістю використання їх для промивання. Розташування аварійної душової установки повинно бути рівновіддаленим від місць можливого ава­рійного попадання агресивних рідин на обслуговуючий персонал (згідно4.75ВНТП-СПП-46-15).

4.6В складських будівлях і приміщеннях для пестицидів слід проектувати системи холодного і гарячого водопостачання для подавання води на виробничі потреби (миття підлоги і стелажів, охо­лодження компресорів, миття і знезаражування тари, транспортних засобів, знезаражування і прання одежі і т. ін.) у відповідності з нормами технологічного проектування.

При відсутності в районі розташування складу централізованих систем водопостачання допус­кається проектувати водопровід складу з використанням місцевих джерел води за узгодженням з ор­ганами державного санітарного нагляду. В роздавальних складах при обгрунтуванні можна вико­ристовувати привізну воду. В обох випадках питна вода повинна відповідати вимогамГОСТ 2874.Для виробничих потреб передбачається використання непитної води за умови обладнання окремої системи виробничого водопроводу і придатності води для цих потреб.

4.7В приміщеннях для приготування застосовуваних форм пестицидів, в приміщеннях для миття і знезаражування транспортних і технологічних машин і в приміщенні для знезаражування і прання спецодежі слід передбачати раковини з підведенням холодної і гарячої води.

4.8При відсутності в складі бази мережі гарячого водопостачання необхідно передбачати елек­тричні водонагрівальні установки, розміщуючи їх в спеціальному приміщенні. Підлоги, стіни і покриття цього приміщення повинні бути неспалимими.

4.9В складських будівлях і приміщеннях для пестицидів, обладнаних внутрішнім виробничим водопроводом, слід передбачати установку поливальних кранів (для миття підлоги і стелажів) діаметром 20 ммз розрахунку радіусу дії 30 м і напору на сприску не менше5м.

4.10На складі РЗХ слід передбачати роздільну систему каналізації: окремо для виробничих і окремо для зливових стоків.

4.11В приміщеннях насосних і компресорних, а також в приміщенні аварійної душової установки і в приміщенні приготування розчинів слід передбачати каналізацію виробничих стоків. Каналізаційні стоки зі складів РЗХ не повинні підключатись до існуючих систем виробничої і господарчо-побутової каналізації. Для збирання стоків необхідно передбачати резервуари-збирачі (ВНТП-СПП-46-15).

4.12Виробничі стоки від миття підлог і стелажів в приміщеннях для зберігання пестицидів, від миття і знешкоджування тари і транспортних засобів перед скиданням в зовнішню каналізаційну мережу повинні бути нейтралізовані і знезаражені на місцевих очисних спорудах. Методи нейтралізації і знешкоджування цих стоків установлюються технологічною частиною проекту.

4.13Прокладання каналізаційних трубопроводів для забруднених виробничих і зливових стоків повинно виконуватись в каналах, що забезпечують можливість контролю за станом трубопроводів.

4.14Перелік приміщень для зберігання добрив і пестицидів, які підлягають обладнанню автома­тичними установками пожежогасіння, наведено в додатку Б.

5ОПАЛЕННЯ І ВЕНТИЛЯЦІЯ

5.1Системи опалення і вентиляції складських будівель і споруд для добрив і пестицидів слід проектувати у відповідності з розділами СНІП2.04.05.

5.2Теплопостачання складів добрив і пестицидів передбачається від котельних. За технічної і економічної доцільності допускається застосовувати електричні нагрівальні пристрої.

5.3Опаленням обладнуються складські приміщення для пестицидів, які повинні зберігатись при температурах вище 0°С, приміщення лабораторії для перевірки якості і приміщення для розфасування і перезатарування пестицидів.

Складські приміщення для добрив не опалюються.

5.4В складських приміщеннях для добрив і пестицидів слід передбачати природну вентиляцію, що забезпечує одноразовий повітрообмін за годину.

За вимогою технологічної частини проекту в складських приміщеннях для пестицидів, а також в приміщеннях для розфасування і перезатарування пестицидів слід передбачати аварійну вентиляцію.

5.5Метеорологічні умови-температуру, відносну вологість і швидкість руху внутрішнього повіт­ря-при проектуванні опалення і вентиляції в складських приміщеннях слід приймати за таблицею3.

Таблиця 3

Примітка.Метеорологічні умови в приміщеннях, указаних в таблиці, в теплий період року не нормуються.

5.6Для видалення пилу, вибухонебезпечних, вибухопожежонебезпечних і шкідливих речовин від місць їх виникнення і виділення (в складських приміщеннях, транспортерних галереях, переванта­жувальних вузлах і т. ін.) слід проектувати системи місцевих відсмоктувань у відповідності з вимогами технологічної частини проекту і охорони навколишнього природного середовища.

5.7В складських приміщеннях, в яких можливе тільки періодичне виділення шкідливостей (при вантажно-розвантажувальних операціях, при роботі двигунів внутрішнього згоряння і т. ін.), крім по­стійної діючої вентиляції, що забезпечує одноразовий повітрообмін за годину, повинна бути передбачена періодично діюча під час виділення шкідливостей механічна вентиляція для забезпеченнягранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

 6 ЭЛЕКТРОТЕХНІЧНІПРИСТРОЇ

6.1Електротехнічні установки повинні проектуватися у відповідності з ПУЕ, інструкціями: з про­ектуванняелектрозабезпечення,силового і освітлювального обладнання промислових підприємств; з проектування і влаштування захисту від блискавки будівель і споруд РД34.21.122.

6.2Категорії споживачів електричної енергії, а також вимоги до забезпечення надійностіелектро-постачання роздавальних складів слід приймати у відповідності з діючими нормами технологічного проектування сільських електричних мереж і електростанцій.

6.3Всі електроприймачі, розташовані в складських приміщеннях складів категорій А, Б, і В, повинні вимикатись загальним вимикальним апаратом (рубильником), що установлений зовні будівлі на не­спалимій стіні або на окремій опорі в металевій шафі з пристосуванням для опломбування.

6.4Металеві частини електроустановок і заземлюючі провідники не повинні торкатись мінеральних добрив і пестицидів.

6.5На робочих місцях комірників необхідно передбачати додатково місцеве електричне освітлення.

6.6На вантажних платформах (рампах) слід передбачати штепсельні розетки на напругу до42В для підключення переносних світильників для освітлення залізничних вагонів.

6.7Перелік приміщень для зберігання мінеральних добрив, що підлягають обладнанню пожежною сигналізацією, наведено у додатку Б.

 7  ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

7.1До складу передпроектної (ТЕО, ТЕР) чи проектно-кошторисної документації на нове будів­ництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння підприємств повинен бути включений розділ "Оцінка впливу на навколишнє середовище" (ОВНС), розроблений згідно з ДБН А.2.2-1.

В матеріалах ОВНС повинні бути ураховані вимоги СНІП1.02.01до розділу "Охорона навколиш­нього природного середовища", який при цьому окремо не розробляється.

7.2.Обсяг і зміст матеріалів ОВНС визначаються в кожному конкретному випадку замовником і генпроектувальником за участю місцевих органів екологічної безпеки України при складанні заяви щодо намірів і подання в органи місцевої влади.

Для видів діяльності і об'єктів, що являють собою підвищену екологічну безпеку (додаток4до ДБНА.2.2-1)розділ ОВНС виконується в повному обсязі згідно з розділом2ДБНА.2.2-1.

Ступінь екологічної безпеки складів добрив і пестицидів визначається в кожному конкретному випадку органами екологічної безпеки.

7.3При складанні розділу ОВОС необхідно керуватись законами України "Про охорону навко­лишнього середовища", "Про екологічну експертизу", вимогами земельного законодавства України і іншими законодавчими актами і нормативними документами з охорони навколишнього середовища і раціональному використанню природних ресурсів.

7.4Вихідні дані для проектування екологічних заходів, в тому числі матеріали інженерних ви­шукувань, повинні ураховувати специфіку об'єкта проектування, якісні і кількісні характеристики за­бруднюючих речовин, що виділяються підприємством в процесі експлуатації.

Перелік вихідних даних для розроблення розділу ОВНС рекомендується приймати з урахуванням даних додатку2 Пособия по составлению раздела проекта (рабочего проекта) "Охрана окружающей природной среды" доСНіП1.02.01.

7.5 Прирозробленні проектної документації необхідно ураховувати вимоги безпеки середовища перебування. Проектні рішення повинні бути ув'язані з екологічними, соціальними і економічними інтересами суспільства при урахуванні вимог екологічних норм, стандартів і лімітів використання природних ресурсів з урахуванням, при необхідності, перспективи розширення об'єкта за рахунок прилеглих територій.

Для запобігання забрудненню навколишнього середовища в розділахпроектанеобхідно перед­бачити заходи щодо очищення, нейтрализації і утилізації відходів виробництва у відповідності з ви­могами нормативних документів.

7.6Розділ ОВНС розробляється на основі узагальнення і аналізу технічних рішень і природо­охоронних заходів, передбачених у відповідних розділах проектної документації з урахуванням вихідних даних за7.4.

Обсяг і зміст розділу ОВНС повинен бути достатнім для оцінки природоохоронних заходів, за­безпечення раціонального використання природних ресурсів і доведення до мінімуму шкоди від об'єкта, що проектується.

8ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

8.1Організація будівельного виробництва при проектуванні і будівництві нових, а також роз­ширенні, реконструкції і технічному переозброєнні об'єктів повинна відповідати вимогам ДБН А.3.1-5.

8.2До складу документації на будівництво об'єктів, разом з проектно-кошторисною документацією і робочими кресленнями, її невід'ємною частиною повинна входити проектно-технологічна докумен-

тація (ПТД), що включаєпроекторганізації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР), що розробляються на основі робочої документації з урахуванням вимог ВБН193, ДБНА.3.1-2, ДБН А.3.1-3. Склад і зміст ПТД в залежності від типу будівництва, складності об'єкта та інших особливостей встановлюються в контракті на будівництво на основі положень розділу3ДБН А.3.1-5.

8.3Виробництво, операційний контроль якості і приймання робіт, виконаних при будівництві і реконструкції об'єктів, слід виконувати згідно з СНіП3.03.01,державними стандартами, технологічними картами і схемами операційного контролю якості.

8.4При будівництві будівель і споруд для клеєних дерев'яних конструкцій, які мають якісне захисне покриття, тривалість перебування їх під атмосферними впливами не повинна перевищувати один місяць.

8.5В разі пошкодження захисних покриттів конструкцій в процесі транспортування і монтажу. цілість їх повинна бути відновлена до приймання об'єктів в експлуатацію. При цьому роботи слід виконувати з урахуванням вимог СНіП3.04.03,СНіП2.03.11і технічних умов на конкретні конструкції.

8.6При організації будівельного виробництва повинні бути враховані закони України "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку", "Правила пожежної безпеки в Україні", вимоги СНіП ІІІ-4, а також умови охорони навколишнього середовища і виробництва робіт на ділянках існуючої міської забудови.

9ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД

9.1 3метою забезпечення тривалості та надійності в експлуатації будівельних конструкцій, інже­нерних систем, електрообладнання будівель і споруд на об'єктах повинна бути організована служба технічної експлуатації будівель і споруд.

9.2Служба технічної експлуатації повинна здійснювати:

-контроль за дотриманням правил технічної експлуатації будівель і споруд, встановлених норма­тивною, експлуатаційною і проектною документацією;

-регулярні огляди конструкцій, розроблення пропозицій щодо усунення знайдених дефектів і пошкоджень;

-контроль за виконанням поточних і капітальних ремонтів будівель і споруд та їх якістю;

-контроль за безаварійним функціонуванням виробництва, за дотриманням нормативних до­кументів з пожежовибухобезпеки (ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.1.041і т. ін.).

9.3Технічна експлуатація конструкцій та інженерних систем будівель і споруд повинна здійсню­ватись у відповідності з"Положением о проведении планово-предупредительного ремонта производ­ственныхзданийи сооружений".

Вразі відсутності в наведеномунормативномудокументі окремих рекомендацій з експлуатації конструкцій будівель і споруд, в проектній документації будівель і споруд повинні бути передбачені конкретні вказівки щодо безпечної експлуатації цих будівель і споруд.

9.4Конструкції будівель та споруд повинні підлягати періодичним оглядам-загальним чи част­ковим (два рази на рік-весною і восени) і поточному (в залежності від конкретних умові. Позачергові огляди обов'язкові після аварії чи стихійного лиха-пожеж, ураганів, великих снігопадів і завірюх землетрусів і т. ін.

Результати оглядів оформляються актами та записом у відповідних журналах експлуатації будівель і споруд.

9.5Металеві, дерев'яні, бетонні, залізобетонні, цегляні будівельні конструкції будівель і споруд повинні бути захищені від корозії, впливу вологи і вогню згідно з проектом. В разі пошкодження відновлення захисного покриття повинно виконуватись з урахуванням вимог СНіП3.04.03і                    СНіП2.03.11.

9.6Конструкції із полімерних матеріалів слід захищати від механічних пошкоджень. В процесі експлуатації огороджувальних конструкцій із склопластику в них може з'явитись ерозія полімерного шару. В такому випадку поверхня огородження повинна бути захищена шляхом нанесення лакофарбових покриттів (пентафталеві емалі і т.ін.)

9.7Організація робіт щодо забезпечення санітарно-гігієнічних умов і техніки безпеки повинна виконуватись у відповідності з системою стандартів безпеки праці та іншими нормативними доку­ментами.

Додаток А

(рекомендований)

Уніфіковані значення характеристик добрив

Таблиця А.1

Примітка.При проектуванні складських будівель і споруд для зберігання різних добрив харак­теристики добрив слід приймати виходячи з найбільш несприятливих умов.

Додаток Б

(обов'язковий)

ПЕРЕЛІК

приміщень для зберігання добрив і пестицидів, які підлягають обладнанню пожежною сигналізацією і автоматичними установками пожежогасіння

Таблиця Б.1

Примітка.Вибір засобів пожежогасіння і необхідність обладнання складів рідких засобів хімізації системою автоматичного пожежогасіння визначається проектом в залежності від вогнестійкості, міс­цевих умов, кількості і пожежонебезпечних властивостей речовин на складі (крім рідкого аміаку).

Додаток В

(довідковий)

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Стор.

Вступ...........................................................................................................................................  1

1Загальні положення.................................................................................................................  1

2Генеральні плани.....................................................................................................................  2

3 Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення......................................................................  2

4Водопровід і каналізація.........................................................................................................  6

5Опалення і вентиляція.............................................................................................................  7

6Електротехнічні пристрої.......................................................................................................  7

7Оцінка впливу на навколишнє середовище............................................................................  8

8Організація будівельного виробництва..................................................................................  8

9Вимоги до експлуатації будівель та споруд..........................................................................  9

Додаток А

Уніфіковані значення характеристик добрив.......................................................................  10

Додаток Б

Перелік приміщень для зберігання добрив і пестицидів, які підлягають обладнанню пожежною сигналізацією і автоматичними установками пожежогасіння...........................  11

Додаток В

Нормативні посилання..........................................................................................................  12

ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ УКРАИНЫ

ЗДАНИЯ И СООРУЖЕНИЯ

ЗДАНИЯ И СООРУЖЕНИЯ

ДЛЯ ХРАНЕНИЯ МИНЕРАЛЬНЫХ УДОБРЕНИЙ И СРЕДСТВ ЗАЩИТЫ РАСТЕНИЙ

ДБН В.2.2-7-98

Издание официальное

Государственный комитет строительства, архитектуры и жилищной политики Украины

Киев 1998

РАЗРАБОТАНЫ

ВНЕСЕНЫ

И ПОДГОТОВЛЕНЫ

К УТВЕРЖДЕНИЮ

УТВЕРЖДЕНЫ
Объединением "УкрНИИагропроект" Минсельхозпрода Украины (базовая организация) (руководитель темы - канд. экон. наук, заслуженный строитель Украины А.Ф.Омельченко; ответственный исполнитель - канд. техн. наук. Р.Х.Каюмов; исполнители - Петров А.Н., канд. техн. наук Смирнов О.П., ШереметB.C., Заика Е.П., Шик И.Л., Бойчук М.П., Иванова Л.Е.)

Объединением "Украгрохим"(Ковтун Н.И., Кпяченко Л.С., Гриценко В.А.)

Научно-гигиеническим центром Минздрава Украины (канд. мед. наук Вашкулат Н.П.)

Главным управлением капитального строительства Минсельхозпрода Украины (академик Академии инженерных наук Яковенко В.П.,Бровко И.И.,Шуляк Е.В., Юдченко М.А.)

Управлением промышленной застройки, инженерной инфраструктуры и защиты территорий Госстроя Украины

Приказом Госстроя Украины от 18.02.98 г. № 41 и введены в действие с 01.07.98 г.

С введением в действие ДБН В.2.2-7-98 на территории Украины утрачивает силу        СНиП ІІ-108-78 "Склады сухих минеральных удобрений и химических средств защиты растений".

© Укрархстройинформ

СОДЕРЖАНИЕ