ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки i споруди

ЦЕНТРИ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

БАЗОВОГО РІВНЯ

(Заклади соціального призначення)

ВБН В.2.2-ЦЗН-2002

MIHICTEPCTBO ПРАЦІ I СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

УКРАЇНИ

Київ – 2002

ДП "Укрархбудінформ", 2002

Це видання тиражоване та розповсюджується

з дозволу Державного центру зайнятості

Міністерства праці та соціальної політики України

(лист № ДЦ-15-3231 від 20.08.2002 р.)

ВСТУП

Ці Норми відносяться до системи нормативних документів на громадські будинки та споруди, базовим документом якої є ДБН В.2.2-9 "Громадські будинки та споруди. Основні положення".

Будинки центрів зайнятості населення поділяють на:

• державний, Кримський республіканський, обласні, Київський та Севастопольський міські, які здійснюють адміністративно-організаційні функції;
• базового рівня (міські, районні, міжрайонні, районні у містах), що працюють безпосередньо з населенням та роботодавцями із усього комплексу питань сприяння зайнятості.

ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Ці Норми поширюються на проектування нових, розширення та реконструкцію існуючих центрів зайнятості населення базового рівня (далі – центри зайнятості), які є закладами соціального призначення.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для організацій та установ, які здійснюють проектну і будівельну діяльність на території України.

Під час проектування будинків та приміщень центрів зайнятості поряд з положеннями цих Норм слід також виконувати вимоги чинних нормативних документів у галузі будівництва.

Перелік нормативних документів, на які є посилання, наведено у додатку А

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1  Місткість будинків центрів зайнятості населення базового рівня визначається одночасною кількістю відвідувачів і чисельністю штатних працівників.

Центри зайнятості населення базового рівня рекомендується проектувати місткістю на 30-50, 80-90, 160, 250, 300 та 400 відвідувачів з відповідною штатною чисельністю 10-15, 25-30, 50, 70, 100 та 150 працівників.

• Центри зайнятості населення можуть розміщуватись в окремо розташованих будинках та вбудовано-прибудованих блоках до будинків іншого призначення, у тому числі житлових за умови погодження з місцевими державними органами санепідемнагляду. При цьому повинна забезпечуватись взаємна планувальна ізоляція і автономне функціонування приміщень. У приміщеннях, вбудованих у 1-й або 1-й і 2-й поверхи житлових будинків, допускається розміщувати центри зайнятості населення базового рівня місткістю не більше ніж на 50 відвідувачів і 10-15 працівників.
• Рівень відповідальності будинків центрів зайнятості – нормальний (ІІ) згідно зрозділом 5 ГОСТ27751.
• Одночасна кількість відвідувачів та чисельність працівників, на яку розраховуються будинки центрів зайнятості населення, встановлюється у завданні на проектування згідно із штатною чисельністю цих закладів. При цьому не враховується обслуговуючий персонал (працівники підприємств громадського харчування, гардеробники, шофери) та експлуатаційний персонал (слюсарі, столяри, механіки, електромонтери, ліфтери, прибиральниці, підсобні робітники, двірники, опалювачі, вахтери).
• Необхідність влаштування споруд цивільної оборонну центрах зайнятості визначається завданням на проектування за погодженням із штабом цивільної оборони, а їх проектування здійснюється згідно з вимогами ДБН В.2.2-5.
• У будинках та приміщеннях центрів зайнятості повинні бути забезпечені умови перебування людей згідно з санітарно-гігієнічними параметрами внутрішнього середовища, що встановлені у санітарних нормах і правилах, які діють на території України: ДержСанПіН 173, ДСП 201, ДержСанПіН 239, НРБУ, СанПіН 2605, СанПіН 3077, ДСП 3.3.6.037, ДСП 3.3.6.042, ДержСанПіН 3.3.2-007.

2 ВИМОГИ ДО ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

•  Будинки центрів зайнятості належить розміщувати переважно у громадських центрах міст, їх районів та промислових районів. У селищах міського типу та сільських поселеннях будинки центрів зайнятості населення розміщують, як правило, у громадських центрах цих населених пунктів.
•  Розміри земельних ділянок для будинків центрів зайнятості населення слід приймати згідно з вимогами розділу 6 ДБН 360.

У разі проектування центрів зайнятості у складі будинків громадських центрів, вбудовано-прибудованих блоків до будинків іншого призначення, а також в умовах затисненої забудови та реконструкції розміри площі ділянки і площі забудови не регламентуються.

•  На земельних ділянках слід передбачати під'їзди та підходи до будинку, майданчики для стоянки автомобілів, зелені насадження відповідно до завдання на проектування.
•  Біля входів до будинку центрів зайнятості належить передбачати зону очікування та відпочинку відвідувачів, обладнану лавами та інформаційними стендами (щитами).
•  Мінімальну відстань між окремо розташованими будинками центрів зайнятості і будинками та спорудами іншого призначення, у тому числі протипожежні розриви до автостоянок та автозаправних станцій (комплексів), необхідно приймати відповідно до вимог ДБН 360.

Проїзди у будинках для пожежних автомобілів слід передбачати згідно з вимогами, викладеними у 2.12 ДБН В.2.2-9.

2.6   Кількість місць для стоянки службового та спеціального автотранспорту визначається завданням на проектування або проектом.

Кількість місць для автомобілів відвідувачів рекомендується приймати із розрахунку 0,4-0,5 машино-місця на одного працівника, який проводить прийом (приблизно на 10 % відвідувачів), а для співробітників центру зайнятості населення – із розрахунку 1 машино-місця на 10 працюючих.

Стоянки для відвідувачів та працівників центрів зайнятості допускається об'єднувати.

2.7   У будинках центрів зайнятості в разі відповідного обґрунтування допускається влаштування вбудованих гаражів-стоянок (без обслуговування автомобілів) з урахуванням вимог ВСН 01.

З СКЛАД ТА ПЛОЩІ ПРИМІЩЕНЬ

•  Склад та площі приміщень центрів зайнятості населення визначаються завданням на проектування відповідно до цих Норм та технологічних вимог.
•   Приміщення будинків центрів зайнятості поділяють на дві функціональні групи:

I- приміщення основного призначення;

II  - приміщення обслуговуючого та допоміжного призначення.

Приміщення основного призначення

3.3         До І функціональної групи відносять приміщення для прийому та роботи з відвідувачами і робочі приміщення для працівників, які виконують внутрішню роботу (іншу поточну роботу, не пов'язану з прийомом відвідувачів):

• приміщення інформаційно-довідкового та консультативного призначення, самостійного ознайомлення відвідувачів з інформацією (зал та приміщення для роботи з відвідувачами);
• кабінети керівників;
• робочі приміщення працівників, які проводять прийом та виконують внутрішню роботу;
• холи для відвідувачів.

Всі ці приміщення повинні бути планувальне максимально наближені одне до одного.

3.4        Чисельність відвідувачів (з урахуванням осіб, які їх супроводжують), обсяг інформаційних пристроїв та кількість робочих місць спеціалістів інформаційно-довідкової служби приймаються за завданням на проектування.

3.5         Площу приміщень інформаційно-довідкового та консультативного призначення (залу та приміщень для роботи з відвідувачами), холів для відвідувачів належить приймати із розрахунку не менше 2,0 м² на кожного відвідувача з урахуванням додаткової площі інформаційних стендів, довідкових установок для самостійного пошуку профінформації відвідувачами, а також із розрахунку не менше 6 м² на одного працівника для розміщення робочих місць спеціалістів, обладнаних комп'ютерами відповідно до СНіП 2.09.04 та СН 512.

До приміщень інформаційно-довідкового та консультативного призначення відноситься також приміщення диспетчера-консультанта площею не менше 12 м², яке може передбачатись при вестибюлі для відвідувачів. У випадку, коли робоче місце диспетчера-консультанта розміщується у залі для роботи з відвідувачами, площа цього робочого місця приймається не меншою за 6 м².

3.6 У залі для роботи з відвідувачами передбачаються такі зони:

• довідково-інформаційна;
• самостійного пошуку роботи;
• профінформаційна;
• реєстраційно-приймальна.

Частина з них може функціонувати в окремих приміщеннях.

Площу залу для роботи з відвідувачами центрів зайнятості, розраховану виходячи з кількості відвідувачів та працівників у залі, рекомендується приймати за таблицею 1.

Таблиця 1

3.7 Площу кабінетів керівників центрів зайнятості, їхніх заступників, а також приймальних належить приймати згідно з таблицею 2 відповідно до вимог СНІП 2.09.04¹⁾.

¹⁾ Те саме стосується 3.8-3.13.

Таблиця 2

3.8          Площу кабінетів начальників відділів слід приймати не менше 12 м².

За кількості працівників відділу до 5 осіб робоче місце начальника може розміщуватись у приміщенні відділу. При цьому воно має бути виділено в окрему зону.

3.9          Площа робочого приміщення для одного співробітника повинна бути не меншою за 9 м².

3.10        Площа робочого приміщення працівника, що проводить індивідуальний прийом відвідувачів, має бути не меншою 12 м², в разі розміщення двох працівників в одній кімнаті – не меншою 18 м².

3.11       Площу загальних робочих кімнат (для декількох працівників) належить визначати, виходячи із кількості службовців різних категорій на основі диференційованих показників площі на одне робоче місце, але не менше:

9,0 м² – начальник відділу, головний бухгалтер, головний спеціаліст;

7,5 м² – заступник начальника відділу, заступник головного бухгалтера, старший спеціаліст та ін.;

6,5 м² – спеціаліст, бухгалтер та ін.;

6,0 м² – діловод, друкарка, оператор ПК.

•        Площу приміщення адміністратора комп'ютерної мережі належить приймати не менше 9 м².
•      У приміщеннях основного призначення належить передбачати вбудовані шафи із розрахунку 0,2 м² на 1 працівника (площа вбудованих шаф включається до площі приміщень).

3.14       Пропорції приміщень основного призначення для прийому та роботи з відвідувачами в разі однобічного освітлення повинні бути не менше співвідношення 1:2 (ширина до глибини).

Приміщення обслуговуючого та допоміжного призначення

3.15       До II функціональної групи приміщень відносять:

• вхідну групу;
• приміщення для нарад та переговорів;
• приміщення для психологічного розвантаження персоналу;
• приміщення для громадського харчування;
• приміщення для зберігання, обробки та розмноження документів;
• санітарно-побутові приміщення;
• технічні.
• Вхідна група приміщень для працівників (вестибюль, приміщення охорони) може бути автономною чи об'єднаною з вестибюлем для відвідувачів.
• Площу вестибюля для відвідувачів необхідно приймати із розрахунку не менше 0,17 м² на одну людину одночасної місткості центру зайнятості.

Площа об'єднаного вестибюля для відвідувачів та працівників або автономного вестибюля для працівників приймається із розрахунку 0,8 м² на одного працівника центру зайнятості плюс 6 м² (див. додаток Б).

3.18      При вестибюлях та холах для відвідувачів слід передбачати санітарні вузли для відвідувачів, у тому числі для інвалідів. Їх площу та обладнання необхідно приймати згідно з ДБН В.2.2-9 і ВСН 62.

Рекомендований склад та площа санітарних вузлів для відвідувачів залежно від місткості центрів зайнятості наведені у додатку Б.

Вимоги до влаштування санітарних вузлів для працівників центрів зайнятості населення – див. 3.29.

• Площа приміщення охорони встановлюється завданням на проектування за погодженням з місцевими органами внутрішніх справ.
• Кількість місць у приміщеннях (залах) для нарад належить приймати із розрахунку 75 % від кількості працівників плюс 15. Площу на одне місце у залі для нарад – не менше 0,8 м². Ці зали використовуються також для проведення постійних семінарів з роботодавцями та безробітними.

Якщо чисельність персоналу центру зайнятості більше 150 осіб, можуть передбачатися зали для зборів.

Коли місткість залу до 150 осіб, площа приймається не менше 1,2 м² на одне місце, коли більше 150 місць – 1,1 м².

При залі для зборів передбачається приміщення для зберігання інвентарю площею 0,2 м² на одне місце у залі, але не менше 8 м².

• Площа приміщень психологічного розвантаження персоналу визначається завданням на проектування із розрахунку 0,9 м² на одну людину (згідно зі СНІП 2.09.04), але не менше 12 м². У приміщеннях передбачається звукоізоляція та освітлення, що регулюється.
• Якщо чисельність працівників до 50, то у будинках центрів зайнятості належить передбачати кімнати для приймання їжі, якщо кількість працівників від 50 до 200, – буфет, якщо понад 200, – їдальню.

Кількість місць у кімнаті для приймання їжі, буфеті або їдальні належить приймати із розрахунку одне місце на чотирьох працівників.

Площу кімнат для приймання їжі рекомендується визначати з розрахунку 0,8 м² на кожного працівника, але не менше 12 м².

Площу буфету та їдальні слід приймати згідно з нормативними документами на проектування підприємств громадського харчування.

•  Площа архіву діючих справ (приміщення оперативної картотеки комп'ютерної інформації), архіву довгострокового зберігання та обсяги зберігання визначаються завданням на проектування. Площа кожного з цих приміщень приймається не меншою 18 м².
•  Приміщення копіювально-множних робіт передбачається на першому або на цокольному поверхах із влаштуванням автономної вентиляції. Площу приміщення для ксерокопіювання документів слід передбачати із розрахунку 9 м² на один апарат і по 6 м² на кожний наступний.
•  Площа комор матеріалів виробничого призначення (у тому числі для зберігання бланків) встановлюється завданням на проектування залежно від розрахункових обсягів оперативних запасів, але не менше 9 м².
•  Площу комори обладнання та інвентарю рекомендується приймати за табл. З.

Таблиця З

• Для зберігання прибирального інвентарю повинно бути передбачено приміщення площею не менше 1,5 м².
• Санітарні вузли для працівників (чоловіків та жінок), як правило, розміщують на кожному поверсі будинку. Допускається розташовувати санітарні вузли для чоловіків та жінок через один поверх, якщо кількість працюючих на поверсі не більше 30 осіб. Кількість приладів слід приймати із розрахунку не менше одного унітаза на 20 жінок і не менше одного унітаза та одного пісуара на 50 чоловіків, але не менше двох на будинок.

Якщо кількість працівників до 10 осіб, то можна передбачати один санвузол. Кількість умивальників має бути не менше одного на чотири санітарних прилади.

•  Склад технічних приміщень (венткамера, електрощитова тощо) визначаються завданням на проектування, а їх площі – проектом.
•  Рекомендований склад та площі приміщень центрів зайнятості населення базового рівня наведений у додатку Б.

4 ВИМОГИ ДО ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ ТА КОНСТРУКТИВНИХ ВИРІШЕНЬ

4.1 Висота поверхів (від підлоги до стелі), де розташовані основні приміщення центрів зайнятості, повинна бути не менше 3,0 м. У коридорах допускається зменшення висоти до 2,5 м.

В разі розміщення окремих приміщень центрів зайнятості у вбудованій частині будинку іншого призначення висоту від підлоги до стелі допускається приймати рівною висоті приміщень цього будинку, але не менше 2,5 м.

4.2 Вхідні вузли та комунікації повинні відповідати ДБН В.2.2-9.

Один з основних входів до будинку має бути обладнаний пандусом або іншим пристроєм для інвалідів та маломобільних груп населення.

Тамбури у будинку належить передбачати згідно з ВСН 62.

•  Вестибюль, санітарні вузли розраховуються на працівників та відвідувачів, у тому числі інвалідів. Загальна кількість працівників та відвідувачів, співвідношення чоловіків та жінок встановлюється завданням на проектування.
•  У будинках центрів зайнятості заввишки 3 поверхи і більше (або якщо приміщення центрів зайнятості розміщені в будинках іншого призначення на 3 поверсі і вище) необхідно передбачати пасажирські ліфти для відвідувачів та працівників центрів зайнятості. В разі, коли приміщення центрів зайнятості розміщені у будинках нижче 3-го поверху, влаштування ліфтів чи пандусів встановлюється завданням на проектування або проектом згідно з вимогами ДБН В.2.2-9 та ВСН 62 з урахуванням можливості відвідування центрів зайнятості інвалідами.

Кількість ліфтів (але не менше двох), їх вантажопідйомність та габарити кабін визначаються розрахунком згідно з ГОСТ 22011, ДБН В.2.2-9 і ВСН 62.

4.5         Комунікаційні шляхи у зоні приміщень для прийому та роботи з відвідувачами (див. 3.3 даних Норм) повинні відповідати ВСН 62.

Ширина коридорів у зоні приміщень для індивідуальної роботи та відпочинку працівників повинна бути не менше 1,4 м для нового будівництва і не менше 1,2 м у разі реконструкції будинків.

•  Об'ємно-планувальне вирішення повинно забезпечувати можливість безпечного пересування всередині будинку, у тому числі для інвалідів. Не слід використовувати поодинокі сходинки, висота порогів не повинна перевищувати 0,025 м.
•  Приміщення громадського харчування, технічні служби, складські приміщення (за винятком приміщень з легкозаймистими речовинами, горючими рідинами, горючими газами та легкозаймистими матеріалами) і ряд інших приміщень допоміжного призначення допускається розміщувати у підвальних та цокольних поверхах при додержанні відповідних вимог ДБН В.2.2-9, СНІП 2.01.02 та СанПіН 42-123-5777.
•  Санітарно-гігієнічні приміщення повинні розташовуватись у зручному взаємозв'язку з вестибюлем, приміщеннями для роботи з відвідувачами, залами для нарад та зборів, робочими кабінетами на відстані не більше 75 м від найбільш віддаленого місця постійного перебування людей.
• Захисні пристрої, які запобігають можливості несанкціонованого проникнення до будинку, та окремі приміщення передбачаються згідно із завданням на проектування.

Захисна огорожа на вікнах приміщень повинна бути такою, що відчиняється із середини приміщення, або розсувається.

У разі використання захисної огорожі на вікнах не повинні погіршуватися рівні природного освітлення приміщень.

• У приміщеннях центрів зайнятості повинно бути забезпечено природне та штучне освітлення згідно з вимогами СНіП ІІ-4 і ДБН В.2.2-9.
• Для природного освітлення окремих, переважно зальних приміщень, допускається верхнє освітлення, а для його організації - використання зенітних ліхтарів та інших конструкцій, виконаних із негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1 з можливістю їх дистанційного відчинення для провітрювання приміщень.

Примітка. Горючість і групи будівельних матеріалів за горючістю визначаються відповідно до ДСТУ Б В.2.7.19.

4.12Об'ємно-планувальне вирішення будинків повинно забезпечувати захист робочих приміщень від зовнішнього та внутрішнього шуму згідно з вимогами СНіП II-12.

У разі розміщення центрів зайнятості на першому та другому поверхах житлових будинків або блокування з ними слід передбачати конструктивно-планувальні заходи щодо обмеження взаємопроникнення шумів.

4.13Об'ємно-планувальні та інженерно-конструктивні вирішення будинків центрів зайнятості повинні забезпечувати економне використання енергоресурсів.

Теплозахисні якості огороджувальних конструкцій повинні відповідати вимогам СНІП ІІ-З.

• Конструктивні вирішення, конструкції будинків та їх частин належить проектувати відповідно до об'ємно-планувального вирішення з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9 та згідно зі СНіП 2.01.07, СНіП 2.02.01, СНіП 2.03.01, СНіП ІІ-22, СНіП ІІ-23, СНіП 2.03.06, СНіП ІІ-25, ДБН В.1.1-5, СНіП ІІ-7, СНіП ІІ-З, СНіП ІІ-12, СТ СЕВ 4867, ГОСТ 27751, а також СНіП 2.01.02 і вимог розділу 5 цих Норм.
• Будівельні та опоряджувальні матеріали, що використовуються, повинні відповідати вимогам радіаційної безпеки згідно з ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01, а також вимогам МОЗ України.

5 ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

•  Під час проектування центрів зайнятості необхідно передбачати протипожежні заходи згідно з вимогами СНіП 2.01.02, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.5-13 та інших нормативних документів, нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, що діють на території України, а також цих Норм.
•  Будинки центрів зайнятості можуть проектуватися І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV, ІVа, V ступенів вогнестійкості. Допускається розміщення приміщень центрів зайнятості в будинках іншого призначення не нижче III ступеня вогнестійкості (див. 1.2 даних Норм). При цьому приміщення центрів зайнятості повинні відокремлюватися від приміщень іншого призначення протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу.

Ступені вогнестійкості будинків та типи протипожежних перегородок та перекриттів визначаються згідно з СНіП 2.01.02.

5.3         Площу поверху між протипожежними стінами (пожежного відсіку) слід приймати залежно від ступеня вогнестійкості будинку і поверху, на якому розміщуються у будинку приміщення центрів зайнятості, згідно з вимогами ДБН В.2.2-9-99 (таблиця 1).

5.4 В усіх приміщеннях центрів зайнятості повинна передбачатися автоматична пожежна сигналізація, за винятком приміщень з мокрими технологічними процесами, а також венткамер, насосних, бойлерних та інших приміщень технічного призначення, у яких відсутні горючі матеріали (див. 6.18 даних Норм).

5.5         У будинках центрів зайнятості належить передбачати систему оповіщення людей про пожежу (див. 6.17 даних Норм).

5.6Приймально-контрольні прилади пожежної сигналізації розміщуються в окремому приміщенні, де забезпечується цілодобове чергування, яке має природне освітлення і розташовується на першому поверсі.

Допускається суміщення такого приміщення з приміщенням охорони.

• Влаштування зовнішнього протипожежного водопроводу належить виконувати згідно з вимогами СНіП 2.04.02, внутрішнього протипожежного водопроводу – згідно з вимогами СНіП 2.04.01.
• Автоматичними установками пожежегасіння слід обладнувати приміщення архівів діючих справ (приміщення оперативної картотеки комп'ютерної інформації), архівів довгострокового зберігання справ, комори зберігання канцприладдя та матеріалів, що витрачаються, комори обладнання та інвентарю площею більше 400 м², а також зазначені приміщення, розташовані в будинках заввишки 10 поверхів і більше незалежно від їх площі.

У приміщеннях, в яких розташовуються персональні ЕОМ, та у дисплейних залах влаштування систем автоматичного пожежегасіння не обов'язкове згідно з НАПБ А.01.001. Ці приміщення слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м² їх площі згідно з НАПБ А.01.001 та СН 512 (зміна №1 27.02.89).

5.9          Влаштування у приміщеннях центрів зайнятості систем протидимного захисту в разі пожежі належить виконувати згідно з вимогами СНІП 2.04.05.

6 ВИМОГИ ДО ІНЖЕНЕРНОГО ОБЛАДНАННЯ

Водопостачання і каналізація

•  Будинки центрів зайнятості повинні бути обладнані системами холодного та гарячого водопостачання, каналізації та водостоків, а також протипожежним водопроводом, які належить проектувати згідно з вимогами СНІП 2.04.01.
•  Якість води у системі централізованого водопостачання новина відповідати ДСП 383.

Опалення та вентиляція

6.3          Системи опалення та вентиляція будинків центрів зайнятості населення повинні проектуватися з додержанням вимог СНіП 2.04.05 згідно з нормативами цього розділу, а також відповідно до вимог з енергозбереження, викладених у ДБН В.2.2-9.

6.4 Розрахункову температуру взимку і обмін повітря у приміщеннях належить приймати за табл. 4.

Таблиця 4

Закінчення таблиці 4

•  Робочі приміщення будинків повинні проектуватися з вікнами, що відчиняються, з можливістю подавання через них припливного повітря в теплий період року.
•  У будинках центрів зайнятості загальною площею 500 м² і менше відповідно до завдання на проектування припустимо передбачати системи витяжної вентиляції будинку через санітарні вузли з гравітаційним спонуканням і припливом через вікна робочих приміщень.
•  Окремі системи витяжної вентиляції необхідно передбачати для санітарних вузлів, приміщень буфета і залу нарад.

Окрему припливну систему належить передбачати для залу нарад.

Електрообладнання

•  Електрообладнання у будинках центрів зайнятості належить проектувати згідно з вимогами ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32 та ВСН 59.
•  Блискавкозахист будинків центрів зайнятості має бути виконаний з урахуванням наявності антен і трубостояків слабкострумової мережі згідно з вимогами РД 34.21.122.

Системи зв'язку та сигналізації

•  Будинки центрів зайнятості повинні бути обладнані мережами єдиної національної системи зв'язку, телевізійного та проводового мовлення.
•  Кількість абонентських пристроїв систем зв'язку та їх розміщення (можливість застосування відомчих систем зв'язку) повинні визначатись завданням на проектування з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9, ВСН 60, ДБН В.2.5-13, НАПБ А.01.001.
•  Абонентські розетки проводового мовлення встановлюються в адміністративних, службових та господарських приміщеннях з постійним перебуванням працівників або відвідувачів.
•  Абонентські приєднувальні засоби телевізійного мовлення, як правило, встановлюються в адміністративних приміщеннях.
•  Будинки центрів зайнятості, як правило, обладнують локальними комп'ютерними мережами.
•  Засобами підключення до локальних комп’ютерних мереж обладнуються автоматизовані робочі місця службових та адміністративних приміщень центрів зайнятості.
•  Вимоги до влаштування локальних комп'ютерних мереж регламентуються нормативними актами державних інформаційних служб.
•  Приміщення з тимчасовим та постійним перебуванням працівників або відвідувачів центрів зайнятості населення повинні бути обладнані системами пріоритетного оповіщення, у тому числі системами оповіщення людей про пожежу та керування евакуацією.
•  Засобами автоматичної пожежної сигналізації (або автоматичного пожежегасіння) повинні бути обладнані приміщення центрів зайнятості з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.5-13, НАПБ Б.06.004.
•  Засобами автоматичної охоронної сигналізації, як правило, обладнують приміщення архівів. Інші приміщення обладнуються засобами охоронної сигналізації відповідно до завдання на проектування.

Обсяг технічних засобів автоматичної охоронної сигналізації визначається згідно з вимогами територіальних органів державної служби охорони.

ДОДАТОК А

(довідковий)

Перелік нормативних документів, на які наведені посилання

ДОДАТОК Б

(рекомендований)

Склад та площі приміщень центрів зайнятості населення базового рівня

Таблиця Б.1