ВБН В.2.3-00013741-07:2007. МАГІСТРАЛЬНІ ТРУБОПРОВОДИ. БУДІВНИЦТВО. ЗЕМЛЯНІ РОБОТИ ТА РЕКУЛЬТИВАЦІЯ

ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МАГІСТРАЛЬНІ ТРУБОПРОВОДИ.

БУДІВНИЦТВО.

ЗЕМЛЯНІ РОБОТИ ТА РЕКУЛЬТИВАЦІЯ

 

ВБН В.2.3-00013741-07:2007

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ

Міністерство палива та енергетики України

2007

 

ПЕРЕДМОВА

 

1 РОЗРОБЛЕНО: Дочірнє підприємство "Науканафтогаз" HAK"Нафтогаз України" (ДП "Науканафтогаз"), філія "Український науково-дослідний інститут природних газів" (філія "УкрНДІгаз")

РОЗРОБНИКИ В. Буренков, О. Дідошак, Я. Дорошенко, І. Капцов (керівник розробки), В. Топоров, В. Холодов

2 ВНЕСЕНО: HAK"Нафтогаз України"

3 УЗГОДЖЕНО:

лист Мінбуду України від04.12.2006р.№ 11/7-1155

лист Держпромгірнагляду України від06.03.2006р.№ 07-01-05/1117

лист МНС України від06.03.2006р.№ 04-2780/23

лист Мінприроди України від26.12.2005р.№ 13039/20-10

4 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінпаливенерго України від"16" червня 2007р. №_295

5 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ВСН004-88(розділ4 "Технология и организация выполнения работ основного периода. Земляные работы"))

6 ТЕРМІН ПЕРЕВІРЯННЯ:

 

 

 

ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

                   Магістральні трубопроводи.                  

ВБН В.2.3-00013741-07:2007

      Будівництво. Земляні роботи та рекультивація          

Уведено вперше

1СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ці Норми встановлюють вимоги до виконування, контролювання й приймання земляних робіт та рекультивації в процесі споруджування й реконструювання та при капітальному ремонті споруд магістральних сталевих трубопроводів діаметром до1420мм(включно) і відводів від них з надлишковим тиском середовища не вище 10МПа, призначених для транспортування вуглеводневої сировини: газу природного, нафти сирої та продуктів їх перероблення.

Ці Норми не поширюються на споруджування лінійної частини магістральних трубопроводів і відводів від них на морських акваторіях і в районах з сейсмічністю більше 8 балів для підземних та більше 6 балів для надземних трубопроводів. У цих випадках потрібно дотримуватися спеціальних вимог до виконування і приймання робіт, регламентованих проектом.

2НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих Нормах є посилання на такі нормативні документи: Закон України "Про трубопровідний транспорт" Закон України "Про правові засади цивільного захисту" Закон України "Про пожежну безпеку"

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" Земельний кодекс України

Постанова КМ України від16.11.2002р.№ 1747"Про затвердження Правила охорони магістральних трубопроводів"

 

ДБН А.2.2-1-2003Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд

ДБН А.3.1-5-96Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва

ДБН Д.2.2-3-99 Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірник 3. Буропідривні роботи

ДСТУ 2485-94 Компоненти трубопроводів. Діаметр номінальний. Визначення

ДНАОП 0.00-1.17-92 Єдині правила безпеки при вибухових роботах ДНАОП   0.00-1.35-03   Правила   безпеки   під   час   будівництва та реконструкції магістральних трубопроводів

ДНАОП0.07-1.01-80Техніка безпеки в будівництві

НАПБ01.035-97Правила пожежної безпеки в газовій промисловості України

НАПБ А.01.001-2004Правила пожежної безпеки в Україні

НАПБ В.01.021-97/510Правила пожежної безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів України

ВБН Д.2.2-20077720-01:2005 Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні і ремонтно-будівельні роботи. Збірник25.Магістральні трубопроводи газонафтопродуктів

СНиП2.05.06-85 Магистральные трубопроводы(Магістральні трубопроводи)

СНиП3.02.01-87 Земляные сооружения, основания и фундаменты(Земляні споруди,основи і фундаменти)

СНиП ІІІ-4-80 Правилапроизводства и приемки работ. Техника безопасности в строительстве (Правилавиконування і приймання робіт. Техніка безпеки для будівельних робіт)

СНиП ІІІ-42-80Правилапроизводства и приемки работ. Магистральные трубопроводы (Правилавиконування і приймання робіт. Магістральні трубопроводи)

ГОСТ 12.1.010-76ССБТ.Взрывобезопасность. Общие требования (Вибухобезпечність. Загальні вимоги)

ГОСТ 17.4.3.02-85 Охрана природы. Почвы. Требования к охране плодородного слоя почв при производстве земляных работ(Охорона природи. Грунта.Вимогидоохорони родючого шару ґрунту під час виконування земляних робіт).

 

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

 

У цих Нормах використано терміни, установлені в Законі України "Про трубопровідний транспорт", "Правилах охорони магістральних трубопроводів", затверджених постановою КМУ від16.11.2002 № 1747та СНиП2.05.06.

Нижче подано терміни, вжиті в цих Нормах, та визначення позначених ними понять.

 

3.1Біологічна рекультивація - роботи з відновлення родючості ґрунту, які полягають у наношуванні добрив, висіванні трав, оранні родючих ґрунтів та виконуванні інших сільськогосподарських робіт.

 

3.2Будівельний потік - сукупність потоків окремих видів робіт, продукцією яких є споруджена ділянка лінійної частини трубопроводу або весь магістральний трубопровід.

 

3.3Відвал -гірничо-технічна споруда, яка призначена для тимчасового або постійного розміщення розкривних порід, некондиційної мінеральної сировини.

 

3.4Лес -однорідна порода, що складається з кварцу, глини й кальциту. Кварц складає близько50 %,глина20 %і більше, кальцит- (20-30) %.У невеликих кількостях наявні деякі інші мінерали. Длялесухарактерна висока пористість і водопроникність.Леслегко розтирається в пил.

 

3.5Мінеральний грунт - ґрунт, який складається з окремих мінеральних частинок (зерен) різного розміру і є об'єктом інженерно-господарської діяльності людини.

 

3.6Поопераційне контролювання якості робіт - безперервний технологічний процес контролювання якості, що його здійснюють водночас з виконанням будь-якої будівельно-монтажної операції або процесу відповідно до розроблених на усі види робіт зі споруджування лінійної частини трубопроводу технологічних карт поопераційного контролювання якості.

 

3.7Постіль - шар розпушеного або піщаного фунту (товщиною не менше 10 см), який насипають на дно траншеї у скельних та мерзлих ґрунтах для запобігання механічним пошкодженням ізоляційного покриву під час укладання трубопроводу в траншею.

 

3.8Поточний метод виконування робіт - безперервне і рівномірне виконування робіт завдяки розподіленню загального виробничого процесу, розподіленій праці, поєднаному й ритмічному виконанню різних процесів.

 

3.9Присипка - шар розпушеного або піщаного ґрунту, який насипають над укладеним в траншею трубопроводом (товщиною не менше 20 см) перед засипанням його скельним або мерзлим ґрунтом до проектної позначки поверхні землі.

 

3.10Суглинок - гірська порода, глина низької пластичності, що містить до (30-40) % домішок піску.

3.11Супісок - піщано-глиниста осадова гірська порода, що містить (10-20) % глинистих включень.

 

3.12Технічна рекультивація - роботи зі знімання й відновлення родючого шару ґрунту.

 

3.13Технологічна карта поопераційного контролювання якості земляних робіт відображає основні положення технології і організації поопераційного контролювання, технологічні вимоги до машин, визначає основні процеси та операції, що підлягають контролюванню, контрольовані показники, характерні для виконування земляних робіт, склад і види контролю, а також форми виконавчої документації, у якій реєструють результати контролювання.

 

3.14Траншея - виїмка значної довжини і порівняно невеликої ширини, призначена для укладання трубопроводу. Траншею, як тимчасову земляну споруду, розробляють з певними параметрами залежно від діаметра трубопроводу. Її можна влаштовувати з похилими або вертикальними стінками.

 

3.15Свердловини - циліндричні порожнини в фунті діаметром більше 75 мм і глибиною більше 5 м, пробурені машинами для розміщення в них зарядів вибухових речовин під час виконування буровибухових робіт, щоб розпушити фунт, влаштовуючи полиці у гірській місцевості.

 

3.16Смуга відводу - смуга земель, відведених у тимчасове користування на період споруджування магістрального трубопроводу.

 

3.17Шпури - циліндричні порожнини в ґрунті діаметром до 75 мм і глибиною не більше 5 м, пробурені буровими установками для розміщення зарядів вибухових речовин під час розпушування щільних фунтів буровибуховим шпуровим методом.

 

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

4.1Перед тим, як розпочати земляні роботи для споруджування лінійної частини магістральних трубопроводів і відводів від них, треба виконати комплекс заходів і робіт з підготовлення будівельного виробництва.

4.2Технологія та організаційні заходи земляних робіт і рекультивації визначаються у проекті згідно з вимогами цих Норм, ДБН А.3.1-5, СНиП ІІІ-42, СНиП 3.02.01, СНиП 2.05.06, Закону України "Про трубопровідний транспорт", а також в інших чинних документах.

4.3Починати земляні роботи можна тільки після одержання дозвільних документів на земляні роботи та рекультивацію від місцевих органів виконавчої влади та власників земель згідно з законодавством, у тому числі в охоронних зонах магістральних трубопроводів згідно з "Правилами охорони магістральних трубопроводів", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1747.

4.4Комплекс земляних робіт треба виконувати поточно відповідно до проектів організації й виконання робіт. Роботи виконуються в будь-яку пору року.

4.5Земляні роботи повинні бути механізовані. Машини і механізми для виконання робіт треба добирати, зважаючи на те, що вони мають часто пересуватися фронтом робіт, тобто повинні бути мобільними та транспортабельними.

4.6Земельні ділянки, надані в тимчасове користування, після спорудження трубопроводу треба відновити під ті самі види угідь, якими вони були, виконуючи технічну і біологічну рекультивацію відповідно до розділу "рекультивація земель" проекту організації спорудження.

4.7Біологічній рекультивації піддають площу будівельної смуги, фунт якої можуть пошкодити  будівельні  машини тощо.  Ці  роботи виконують землекористувачі коштом, передбаченим кошторисом на рекультивацію, який входить у зведений кошторис на спорудження, розрахований згідно з ВБН Д.2.2-20077720-01.

4.8Відновлювати родючий шар ґрунту після засипання трубопроводу мінеральним ґрунтом треба у процесі споруджування трубопроводу або після його завершення у терміни, встановлені землекористувачами, що надали земельні ділянки в тимчасове користування згідно із затвердженими проектами.

4.9Земляні роботи та рекультивацію виконує організація, що має відповідну ліцензію або дозвіл відповідного державного органу технічного нагляду.

4.10Прокладати трубопроводи треба, обходячи болота й заболочену місцевість. Якщо обійти її неможливо, то трубопроводи прокладають через ці ділянки місцевості, маючи документальне обґрунтування.

Якщо трубопроводи прокладають через болота, заболочену чи гірську

місцевість, у проекті треба передбачати розроблення Планів ліквідування аварійних ситуацій (далі - ПЛАС) та їх погодження згідно з чинними нормативними документами. Зміст та структура ПЛАСів повинна відповідати вимогам чинних нормативних документів.

4.11Якщо трубопроводи прокладають через болота, заболочену чи гірську місцевість, треба забезпечити такі ділянки спеціальними аварійно-рятувальними технічними засобами.

 

5 РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ

 

5.1Знімати й відновлювати родючий шар ґрунту в межах будівельної смуги треба відповідно до розділу "рекультивація земель" проекту організції споруджування.

5.2Розділ "рекультивація земель" проекту організування споруджування мають розробляти проектні організації з урахуванням вимог діючих правових і нормативних документів та специфіки конкретних ділянок траси.

5.3У розділі "рекультивація земель" проекту організації спорудження згідно з умовами надання земельних ділянок у тимчасове користування, зважаючи на місцеві природнокліматичні особливості, треба визначити:

- межі угідь уздовж траси трубопроводу, у яких треба виконувати технічну й біологічну рекультивацію;

- товщину родючого шару ґрунту, яку треба рекультивувати;

- ширину зони рекультивації в межах смуги відводу;

- місце розташування відвалу для тимчасового зберігання знятого родючого шару ґрунту;

- методи ущільнювання розпушеного мінерального ґрунту і родючого шару після засипання трубопроводу;

- об'єм і методи навантажування та вивезення зайвого мінерального ґрунту після засипання трубопроводу;

- методи наношування родючого шару ґрунту і відновлювання його родючості;

- допустиме перевищення нанесеного родючого шару ґрунту над рівнем непорушених земель.

5.4У період виконування робіт поблизу трубопроводів, що діють, або в місці перетину перебувають представники експлуатувальних організацій.

5.5Технологія технічної рекультивації під час споруджування трубопроводів передбачає знімання родючого шару ґрунту до початку будівельних робіт, транспортування його до місця тимчасового зберігання і нанесення на відновлювані землі після укладення трубопроводу.

5.6Перед зніманням родючого шару ґрунту вздовж осі траншеї встановлюють стовпчики висотою (2-2,5) м. На прямих ділянках траси стовпчики встановлюють у межах видимості, на кривих - через (5-10) м.

5.7Одним проходом уздовж осі траншеї роторного траншейного екскаватора знімають родючий шар фунту зі смуги шириною 3,5 м (рисунок 1).

 

 

 

Рисунок 1 - Послідовність земляних і рекультиваційних робіт

 

Таблиця 1 - Параметри будівельної смуги

Діаметр трубопроводу, мм	Параметри будівельної смуги (згідно з рисунком 1)
	Смуга монтажних робіт А, м	Смуга земляних робіт Б, м
		Б	В	Г	Д	Е	Ж
До 400	11,0	14,0	0,9-1,4	3,51)	3,5	1,0	3,5
DN500-700	12,5	15,5	0,9-1,9	3,5	3,5	1,0	3,5
DN 800	12,7	18,0	1,2-3,0	3,5	7,0	1,0	3,5
DN 1000	12,7	22,7	1,5-3,5	3,5	7,0	2,5	4,5
DN 1200	13,2	24,1	1,6-3,5	3,5	7,0	3,0	5,0
DN1400	13,4	25,1	2,1-3,5	3,5	7,0	3,0	5,0
1)Дозволено застосовувати для знімання родючого фунту роторні екскаватори з шириною робочого органу 0,9 м і 1,8 мпід час споруджування трубопроводів діаметром відповідно  200 мм і 300 мм

 

 

Параметри будівельної смуги наведено в таблиці 1. Технічну характеристику роторних траншейних машин наведено в додатку Б.

5.8Відвал родючого ґрунту залежно від діаметру трубопроводу (таблиця 1) укладають на смугу земляних робіт на відстань (6-12,5) м від краю смуги рекультивації до середини відвалу (рисунок 1, а). Для цього транспортер роторного траншейного екскаватора має гідравлічну підвіску, яку оснащують пристроєм, що збільшує відстань транспортування ґрунту. Якщо таких пристроїв немає або у наявності є тросова підвіска транспортера, що не дозволяє установити додаткові засоби, шар родючого ґрунту знімають роторним траншейним екскаватором і додатково переміщують бульдозером.

5.9Якщо споруджують лінійну частину трубопроводів діаметром 720 мм і менше, смугу рекультивації розширюють до 7 м ще одним проходом роторного траншейного екскаватора смугою земляних робіт. Знятий шар родючого ґрунту укладають на відвал ґрунту, розроблений першим проходом (рисунок 1, б).

5.10Якщо споруджують лінійну частину трубопроводів діаметром DN (800-1400) мм (DN- умовний діаметр трубопроводу ДСТУ 2485), смугу рекультивації розширюють до 10,5 м ще двома проходами роторного траншейного екскаватора смугою земляних робіт. Знятий шар родючого ґрунту укладають на відвал ґрунту, розроблений першим проходом (рисунок 1, б).

5.11Траншею розробляють роторними або одноківшевими екскаваторами, які укладають мінеральний ґрунт у межах смуги рекультивації (рисунок 1, в).

5.12Після проходження будівельного потоку укладений в траншею трубопровід засипають, переміщуючи з відвалу весь мінеральний ґрунт бульдозерами або роторними траншеєзасипачами. Технічна характеристика роторного траншеєзасипача наведена в додатку Б, бульдозерів - у додатку В.

5.13Надлишок мінерального ґрунту розподіляють розширеною смугою рекультивації поздовжніми проходами бульдозерів або автогрейдерів. Після виконання цієї операції смуга рекультивації повинна мати вигляд виїмки з чітко означеними краями (рисунок 1, г).

5.14Бульдозерами повертають родючий шар грунту на смугу рекультивації (рисунок 1, д). Повернення родючого шару ґрунту здійснюється роторним траншейним екскаватором, проходячи глибше основи відвалу грунту, щоб компенсувати втрати ґрунту в гребенях, залишених обабіч робочого органу. Гребені планують поздовжніми проходами бульдозерів або автогрейдерів.

5.15Якщо роторних траншейних екскаваторів недостатньо, дозволено знімати родючий шар не мерзлого ґрунту поперечними проходами бульдозерів на ширину ножів, але не менше 3,5 м з подальшим розширенням цієї смуги до параметрів, наведених в таблиці 1 поздовжньо-поперечними проходами бульдозерів.

5.16Родючий шар не мерзлого ґрунту товщиною менше 20 см знімають поздовжньо-поперечними проходами бульдозерів. Ширину смуги рекультивації приймають на 1 м більше, ніж у разі застосування роторного траншейного екскаватора. Якщо товщина родючого шару ґрунту (10-15) см, для знімання і переміщання його у відвал рекомендовано застосовувати автогрейдери.

5.17На ділянках, де ширина верху траншеї перевищує 3,5 м (криві, підходи до переходів, місця встановлення арматури, ділянки зі скельними і мерзлими фунтами, які потрібно попередньо розпушити механічними розпушувачами або вибухом) родючий шар фунту знімають з усього майданчика, який розробляють до початку земляних робіт (зрізання, планування, розробляння широких траншей, котлованів).

5.18Родючий шар фунту знімають на всю проектну товщину шару рекультивації і переміщують у відвал зберігання на відстань, яка забезпечує розміщення та повернення мінерального ґрунту, не допускаючи перемішування його з родючим шаром фунту.

5.19Зазвичай родючий шар фунту знімають до зниження температури до мінусових позначок. У виняткових випадках за узгодженням з землекористувачами і органами, які контролюють використання земель, знімають родючий шар фунту в зимових умовах.

Під час виконання робіт рекомендовано мерзлий родючий шар фунту розробляти бульдозерами з попереднім розпушенням його тризубими розпушувачами.

Розпушувати треба на глибину, яка не перевищує товщину родючого шару фунту, що його знімають. Розпушуючи фунт тракторним розпушувачем, застосовують поздовжньо-поворотну технологічну схему.

Для знімання і переміщання родючого шару ґрунту в зимовий період можна застосовувати роторні траншейні екскаватори.

Глибина заглиблення ротора не повинна перевищувати товщину родючого шару ґрунту, що його знімають.

5.20На ділянках з низькою несучою здатністю фунтів потрібно знімати родючий шар ґрунту зі смуги шириною не менше 3,5 м одноківшевими екскаваторами, укладаючи його у відвал на смугу монтажних робіт і розрівнюючи. Це дозволяє знімати родючий шар фунту, водночас розробляючи траншею одноківшевим екскаватором з пониженим питомим тиском на фунт або зі сланей. Такий екскаватор може виконувати операції засипання трубопроводу і повертання родючого шару фунту, не чекаючи висихання фунту на ділянці.

5.21Прокладання дренажних канав чи колодязів водозбірників для осушення ділянки траси здійснюється шляхом послідовного укладання по різні їх боки родючого шару ґрунту і мінерального фунту, а повернення мінерального ґрунту і родючого шару фунту - у зворотній послідовності.

5.22Засипають трубопровід мінеральним фунтом у будь-який період року після його укладання. Для цього потрібно застосовувати роторні траншеєзасипачі або бульдозери.

У теплий період року, засипавши трубопровід мінеральним ґрунтом, його ущільнюють вібраційними ущільнювачами, пневмокатками або багаторазовими (3-5 раз) проходами гусеничних тракторів. Ущільнюють мінеральний фунт таким методом до заповнення трубопроводу транспортованим продуктом.

5.23У зимовий період року мінеральний ґрунт штучно не ущільнюють. Ґрунт набуває необхідну щільність після відтавання (природне ущільнення). Процес ущільнювання можна прискорити, зволоживши ґрунт водою в засипаній траншеї.

Такий метод ущільнювання застосовують за погодженням із землевласником, якщо в трубопроводі у період ущільнювання мінерального ґрунту є продукт.

5.24Зайвий мінеральний ґрунт, витіснений у процесі укладання трубопроводу в траншею, відповідно до проекту вивозять за межі будівельної смуги у спеціально відведені для цього місця.

Для цього мінеральний ґрунт після розрівнення і ущільнення зрізають і переміщають бульдозером уздовж смуги. Для підвищення ефективності навантаження на транспорт його укладають у спеціальні бурти висотою до 2 м (об'ємом до 200 м³). Звідти ґрунт навантажують одноківшевими екскаваторами, обладнаними ківшем, прямою лопатою чи грейдером, або одноківшевими фронтальними навантажувачами на автосамоскиди і вивозять за межі будівельної смуги в місця, зазначені в проекті.

5.25Родючий шар ґрунту наносять тільки в теплий період року за нормальної вологості й достатньої несучої здатності ґрунту для пересування машин. Для цього застосовують бульдозери, які працюють поперечними проходами, переміщуючи і розрівнюючи родючий шар ґрунту. Остаточне планування виконують повздовжніми проходами автогрейдерів.

5.26Якщо за вимогою землекористувачів у проекті передбачено вивезення родючого шару ґрунту за межі будівельної смуги у спеціальні тимчасові відвали (наприклад, на особливо цінних землях), то знімати й транспортувати його на відстань до 0,5 км треба скреперами.

Щоб вивезти ґрунт на відстань більше 0,5 км, треба застосовувати автосамоскиди або інші машини.

Навантажувати родючий шар грунту (попередньо зсунутого в бурти) на самоскиди у цьому випадку рекомендовано фронтальними навантажувачами, а

також одноківшевими екскаваторами, обладнаними ковшем прямою лопатою або грейфером. Виконання зазначених робіт оплачується згідно з додатковим кошторисом.

5.27Якщо родючий шар ґрунту транспортується до місця його нанесення з відвалів, розміщених за межами будівельної смуги і віддалених від неї на відстань до 0,5 км, застосовують скрепери. Якщо відстань транспортування перевищує 0,5 км, родючий шар ґрунту доставляють автосамоскидами з подальшим розрівнюванням його бульдозерами, які працюють косопоперечними або повздовжніми проходами.

 

6 ЗЕМЛЯНІ РОБОТИ В ЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ

 

6.1Параметри земляних споруд (ширина, глибина та крутість укосів траншеї) визначають у проекті (робочими кресленнями) з врахуванням вимог цих Норм, СНиП ІІІ-42.

6.2До початку розробляння траншеї треба отримати:

- письмовий дозвіл на право виконувати земляні роботи в зоні розміщення підземних комунікацій, виданий організацією, відповідальною за експлуатацію цих комунікацій;

- проект виконування земляних робіт, розробляючи який використовують типові технологічні карти;

- наряд-завдання для екіпажу екскаватора (якщо роботи виконуються спільно з бульдозерами та розпушувачами, то і для машиністів вказаних машин) на виконання робіт.

6.3Перед розроблянням траншеї потрібно відновити розбивку її осі. Розробляючи траншею одноківшевим екскаватором, уздовж осі траншеї

розставляють стовпчики попереду ходу машини та ззаду, вздовж уже розробленої траншеї. Розробляючи траншею роторним екскаватором, на передній його частині установлюють вертикальний візир, який дозволяє машиністу, орієнтуючись на встановлені стовпчики, дотримуватися проектного напрямку траси.

6.4Глибину траншеї для прокладання трубопроводів визначають у проекті, приймаючи її рівною діаметру труби плюс потрібна величина засипання ґрунту над трубою. Водночас величина засипання ґрунту над трубою має бути:

- 0,8 м, якщо умовний діаметр трубопроводу менше 1000 мм;

- 1,0 м, якщо умовний діаметр трубопроводу 1000 мм і більше;

- 1,0 м на орних та зрошуваних землях;

- 1,1 м на болотах або торф'яних ґрунтах, які треба осушити;

- 0,6 м у скельних ґрунтах, болотяній місцевості, якщо там не проїжджає автотранспорт і сільськогосподарські машини;

- 1,1 м від дна каналу, якщо зрошувальні й осушувальні (меліоративні) канали перетинаються.

6.5Ширину траншеї по дну потрібно приймати не менше:

- DNплюс 300 мм для трубопроводів діаметром до 700 мм;

- 1,5DNдля трубопроводів діаметром 700 мм і більше, зважаючи на те, що для трубопроводів діаметром 1200 мм і 1400 мм, розробляючи траншеї з укосами не крутіше 1:0,5, ширину траншеї по дну дозволено зменшувати до величини DNплюс 500 мм.

Розробляючи ґрунт землерийними машинами, ширину траншеї треба приймати рівною ширині різальної кромки робочого органу машини, визначеної у проекті організування споруджування, але не менше зазначеної вище.

Баластуючи трубопровід обважнювальними вантажами або закріплюючи анкерними пристроями, ширину траншеї по дну треба приймати не менше2,2DN. Водночас відстань між вантажем і стінкою траншеї має бути не менше 0,2 м. Для трубопроводів з тепловою ізоляцією ширину траншеї по дну визначають у проекті.

Ширина траншеї по дну на кривих ділянках з колін примусового гнуття має дорівнювати двократній величині відносно ширини на прямолінійних ділянках.

6.6На дні траншеї не можна залишати уламки скельних порід, гравію, твердих грудок глини та інших предметів і матеріалів, які можуть пошкодити ізоляцію трубопроводу.

6.7 Профіль дна траншеї має бути таким, щоб уздовж усієї довжини нижньої твірної укладений трубопровід щільно прилягав до дна траншеї. На кутах повороту трубопровід треба розташовувати вздовж лінії пружного згину. Перебраний під час розробляння ґрунт ліквідують підсипанням м'якого ґрунту та його утрамбовуванням.

6.8Споруджуючи трубопроводи діаметром 1020 мм і більше, нівелюють дно траншеї вздовж усієї траси таким чином: на прямих ділянках - через 50 м; на вертикальних кривих пружного згину - через 2 м. Споруджуючи трубопроводи діаметром менше 1020 мм дно траншеї нівелюють тільки на таких складних ділянках траси, як вертикальні кути повороту, ділянки з пересіченим рельєфом місцевості, а також на переходах через залізничні й автомобільні дороги, яри, ріки, балки, інші перешкоди, на які розробляють індивідуальні робочі креслення.

6.9Одноківшевим екскаватором розробляють траншеї:

- на ділянках з вираженою горбистою або сильнопересіченою місцевістю, які перетинають різні, зокрема водні перешкоди;

- на ділянках кривих вставок трубопроводу;

- в м'яких ґрунтах з валунами;

- на ділянках підвищеної вологості та болотах;

- в обводнених ґрунтах (на зрошуваних землях);

- в місцях, де не можна або недоцільно застосовувати роторний екскаватор;

- на складних ділянках, визначених у проекті.

Технічну характеристику одноківшевих екскаваторів наведено в додатку Г.

6.10На ділянках зі спокійним рельєфом місцевості, на пологих підвищеннях, на м'яких підніжжях та на м'яких затяжних схилах гір роботи можна виконувати роторним траншейним екскаватором. Технічну характеристику роторних траншейних машин наведено в додатку Б.

Для розробляння широких траншей з укосами (в сильно обводнених, сипких, нестійких ґрунтах) застосовують одноківшеві екскаватори, обладнані драглайном.

6.11Траншеї з вертикальними стінками можна розробляти без кріплення в природно вологих фунтах з непорушеною структурою за відсутності фунтових вод на таку глибину:

- не більше1му насипних піщаних і гравелистих фунтах;

- не більше1,25му супісках;

- не більше1,5му суглинках і глинах;

- не більше2му особливо щільних нескельних фунтах.

Залежно від складу фунту та його вологості для розроблення траншей великої глибини потрібно влаштувати укоси різного закладання (таблиця2).

 

Таблиця2 -Крутість укосів траншей

	Відношення висоти укосів до їх
Ґрунт	закладання залежно від глибини виїмки, м
	до1,5	до3	до5
Насипний природно вологий	1:0,67	1:1	1:1,25
Піщаний і гравійний вологий (ненасичений)	1:0,50	1:1	1:1
Супісок	1:0,25	1:0,67	1:0,85
Суглинок	1:0	1:0,50	1:0,75
Глина	1:0	1:0,25	1:0,50
Лесоподібний сухий	1:0	1:0,50	1:0,50
Скельний на рівнині	1:0,20	1:0,20	1:0,20

 

6.12У глинистих фунтах, перезволожених дощовими, сніговими (талими) та іншими водами, крутість укосів котлованів і траншей зменшують порівняно з наведеною в таблиці 3 до величини кута природного спаду. Зменшення крутості укосів виконавець робіт оформлює актом. Перезволожені лесоподібні та насипні фунти стають нестійкими, тому для їх розробляння укріплюють стінки.

6.13Крутість укосів траншеї на ділянках боліт приймають відповідно до таблиці 3.

6.14Крутість укосів обводнених берегових траншей приймають відповідно до таблиці 4.

 

Таблиця3 -Крутість укосів траншей на болотах

Тип болота	Крутість укосів для торфу
	мало розкладеного	добре розкладеного
1	1:0,75	1:1
II	1:1	1:1,25
III	-	Згідно з проектом

Таблиця4 -Крутість укосів обводнених берегових траншей

Ґрунти	Крутість укосів залежно від глибини траншеї, м
	менше2	більше2
Супіски дрібнозернисті	1:1,50	1:2,00
Супіски середні й крупнозернисті	1:1,25	1:1,15
Суглинки	1:0,67	1:1,25
Гравійні й галькові (гравію і гальки більше 40 %)	1:0,75	1:1,00
Глини	1:0,50	1:0,75
Розпушений скельний фунт	1:0,25	1:0,25

 

6.15У місцях переходів через перешкоди і підземні комунікації відповідно до проекту виконування робіт траншею розробляють глибшою, щоб уникнути вигину труби.

6.16Криволінійні ділянки трубопроводу розбивають згідно з проектом, виходячи з допустимих радіусів пружного згину трубопроводу.

6.17Відповідно до робочих креслеників, розробляючи траншеї під трубопроводи, розробляють котловани під перекривну арматуру, конденсатозбірники та інші технологічні вузли розміром по 2 м в обидві сторони від зварного з'єднання трубопроводу з арматурою.

Під технологічні розриви розробляють виїмки глибиною 0,7 м, довжиною 2 м та шириною не менше 1 м в кожну сторону від стінки труби.

6.18Споруджуючи лінійну частину трубопроводу поточним методом, грунт, вибраний з траншеї, треба укладати у відвал ліворуч відносно напрямку робіт, залишаючи другу сторону вільною для пересування транспорту і виконання будівельно-монтажних робіт.

6.19Щоб запобігти обваленню вибраного ґрунту в траншею, а також обваленню стінок траншеї, основу відвалу вибраного ґрунту треба розташувати на відстані, визначеній залежно від стану ґрунту й погодних умов, але не ближче 0,5 м від краю траншеї.

Обвалений ґрунт в траншеї можна зачистити одноківшевим екскаватором, обладнаним грейферним ковшем, безпосередньо перед укладанням трубопроводу.

6.20Відповідно до проекту траншею розробляють одноківшевим екскаватором, обладнаним зворотною лопатою, без ручного підчищання дна завдяки раціональній відстані пересування екскаватора і протягуванню ковша дном траншеї, що забезпечує усунення нерівностей на дні траншеї.

6.21Розробляють траншеї одноківшевим екскаватором, обладнаним драглайном, застосовуючи метод лобового або бокового забою. Метод розробляння обирають залежно від розмірів траншеї по верху, місця висипання ґрунту й умов роботи. Широкі траншеї, особливо в заболочених грунтах, розробляють зазвичай боковими проходами, а звичайні - лобовими.

6.22Розробляючи траншеї, екскаватор треба встановлювати на такій відстані від краю забою, яка убезпечує роботу машини (за межами призми обвалення ґрунту). Для екскаваторів-драглайнів з ковшем ємністю 0,65 м³відстань від бровки траншеї до осі руху екскаватора (за умови бокового розробляння) має складати не менше 2,5 м. На нестійких ґрунтах під ходову частину екскаватора потрібно підкладати дерев'яні слані.

6.23Розробляючи траншеї одноківшевими екскаваторами, обладнаними зворотною лопатою і драглайном, дозволено перебирати фунт до 10 см, недобирати ґрунт заборонено.

6.24На ділянках з високим рівнем стояння фунтових вод, рекомендовано починати розробляння траншей з нижчих місць, щоб забезпечити стікання води й осушення вищих ділянок.

6.25Щоб забезпечити стійкість стінок траншеї під час виконування робіт у  малостійких  фунтах  роторними  траншейними  екскаваторами,  їх треба

обладнати спеціальними укісниками, які дозволяють розробляти траншеї з укосами крутістю 1:0,5 і більше.

6.26Глибокі траншеї, глибина яких перевищує максимальну глибину копання екскаватора даної марки, розробляють екскаваторами у комплексі з бульдозерами.

6.27Перетини траншеї зі штучними і природними перешкодами треба виконувати відповідно до проекту виконування робіт.

 

7 ЗЕМЛЯНІ РОБОТИ В СКЕЛЬНИХ ҐРУНТАХ В УМОВАХ РІВНИННОЇ МІСЦЕВОСТІ ТА В ГІРСЬКИХ УМОВАХ

 

7.1Земляні роботи в скельних фунтах в умовах рівнинної місцевості з уклоном до 8°

7.1.1Споруджуючи трубопроводи в скельних фунтах в умовах рівнинної місцевості з ухилом до 8° земельні роботи виконують у такій послідовності:

- знімають і переміщають у відвал для зберігання родючий шар ґрунту або розробляють шар, який покриває скельний фунт;

- розпушують скельні породи буровибуховим або механічним методом з наступним їх плануванням;

- розробляють одноківшевим екскаватором розпушений ґрунт;

- улаштовують постелі з м'якого ґрунту на дні траншеї.

Після укладення трубопроводу в траншею виконують такі роботи:

- присипають трубопровід м'яким фунтом;

- улаштовують перемички в траншеї на поздовжніх схилах;

- засипають трубопровід скельним фунтом;

- рекультивують родючий шар.

7.1.2Щоб забезпечити безперебійну й продуктивну роботу бурильників та машиністів розпушувачів, після зняття родючого шару знімають м'який шар ґрунту (при його товщині менше проектної глибини розроблюваної траншеї) на всю глибину до оголення скельного фунту.

На ділянках з товщиною м'якого шару ґрунту (10-15) см і менше його можна не видаляти.

При шарошковому бурінні зарядних шпурів і свердловин м'який ґрунт треба знімати тільки для того, щоб його зберегти чи застосувати для влаштування постелі під трубопровід чи для присипання трубопроводу.

7.1.3М'який шар фунту знімають зазвичай бульдозерами.

У разі необхідності ці роботи дозволено виконувати одноківшевими або роторними екскаваторами, траншеєзасипачами, застосовуючи їх як самостійно, так і у поєднанні з бульдозерами (комбінованим методом).

7.1.4Знятий фунт потрібно укладати на бермі траншеї, щоб застосовувати його для влаштування постелі під трубопровід і присипання трубопроводу.

Відвал розпушеного скельного ґрунту розміщують за відвалом м'якого

ґрунту.

7.1.5За невеликої товщини скельних порід або за їх значної тріщинуватості, розпушувати треба тракторним розпушувачем.

7.1.6Вибухові роботи потрібно проводити відповідно до вимог нормативних документів стосовно сейсмології та ДНАОП 0.00-1.17, таким чином, щоб скельна порода була розпушена до проектних позначок траншеї і не було потреби в повторних вибухах.

Це стосується також улаштування полиць вибуховим методом.

Розпушуючи фунт вибуховим методом, треба слідкувати, щоб шматки розпушеного фунту не перевищували 2/3 розміру ковша екскаватора, призначеного для його розробляння. Великі шматки руйнують накладними зарядами.

Вибухові роботи в гірських умовах, де існує загроза сходження снігових лавин, треба виконувати дотримуючись певних вимог, спрямованих на запобігання таким явищам, що передбачають у проекті робіт.

7.1.7Перед розроблянням траншеї потрібно виконати грубе планування розпушеного скельного фунту.

7.1.8Розробляють траншею в розпушеному скельному фунті одноківшевим екскаватором.

7.1.9Для захисту ізоляції трубопроводу від механічних пошкоджень під час укладання в траншею, потрібно влаштовувати постіль з м'якого фунту товщиною не менше 0,1 м над виступаючими частинами основи.

Постіль влаштовують з привезеного або місцевого м'якого фунту.

7.1.10Для влаштування постелі треба застосовувати роторні траншейні і одноківшеві екскаватори. Де можливо, застосовують роторні траншеєзасипачі, які розробляють м'який фунт, розташований поряд з траншеєю, і висипають його на дно траншеї. Для влаштування постелі з привезеного ґрунту, застосовують одноківшеві екскаватори й самоскиди.

7.1.11Ґрунт, привезений самоскидами і висипаний поряд з трубою (з протилежного боку відвалу), треба розміщувати і розрівнювати на дні траншеї за допомогою одноківшового екскаватора, обладнаного драглайном, скребком або, на крайній випадок, зворотною лопатою. За достатньої ширини траншеї фунт на дні траншеї можна розрівнювати малогабаритними бульдозерами (на ділянках баластування трубопроводу або на ділянках повороту траси).

7.1.12Щоб не пошкодити ізоляцію трубопроводу шматками скельних порід під час засипання, треба присипати трубопровід м'яким фунтом товщиною не менше 20 см над верхньою твірною труби. Трубопровід присипають тим самим способом, що й постіль під нього.

7.2Земляні роботи в гірських умовах

7.2.1Земляні роботи під час споруджування трубопроводів на скельних фунтах в гірській місцевості складаються з таких технологічних процесів:

- влаштовування полиць;

- розробляння траншей на полицях;

- засипання траншей і оформлення валика.

7.2.2Полиця повинна влаштовуватись якщо траншея проходить схилом з поперечною крутістю більше 8° (рисунок 2).

 

 

 

 

 

1 -піввиїмка;2 -уступи для стійкості півнасипу;3 -півнасип; 4 -нагірна водовідвідна канава;5 -траншея для трубопроводу

Рисунок2 -Поперечний переріз полиці діаметра труб, розмірів траншеї та відвалу грунту, типу застосовуваних машин і методів робіт.

 

7.2.4Стійкість півнасипу полиці розраховують відповідно до вимог нормативних документів, зважаючи на характеристики насипного фунту й фунту підошви косогору, крутості косогору, ширини насипної частини, стану рослинного покриву.

Щоб забезпечити стійкість полиці, її розробляють з ухилом(3-4) %у бік косогору.

7.2.5Якщо для проїжджання застосовують насипну частину полиці, то для забезпечення її стійкості потрібно за допомогою бульдозера влаштовувати уступи з ухилом майданчиків у бік косогору (3-4) % або укріплювати спеціальними підпірними стінками. Розміри уступів і конструкції стінок визначають у проекті.

7.2.6Ширина полиці у материковому фунті має бути не менше ніж8м, а на кутах повороту траси не менше 10м.

7.2.7На ділянках з поперечним уклоном до15°виїмки під полиці на нескельних фунтах і розпушених скельних фунтах розробляють поперечними проходами бульдозерів перпендикулярно осі траси (рисунок3).

У цьому випадку доробляють і планують полиці поздовжніми проходами бульдозера з пошаровим розроблянням фунту й переміщанням його в півнасип.

7.2.8Влаштовуючи полиці на ділянках з поперечним уклоном до 15°, розробляти фунт можна поздовжніми проходами бульдозера за схемою, наведеною на рисунку 4. Спочатку бульдозер зрізає і розроблює фунт на лінії переходу піввиїмки в півнасип. Після зрізання фунту в призмі 1 і переміщення його в насипну частину полиці розробляють фунт в призмі 2, а потім у призмі 3 і 4 - до повного розроблення профілю піввиїмки.

7.2.9Розробляти широкі полиці під трубопроводи великих діаметрів доцільно двома бульдозерами з двох сторін поздовжніми проходами назустріч один одному.

7.2.10На ділянках з поперечним уклоном більше ніж 15° для розробляння розпушеного або нескельного фунту під час влаштовування полиць треба застосовувати одноківшеві екскаватори, обладнані прямою лопатою. Екскаватор розробляє фунт в межах піввиїмки і висипає його в насипну частину полиці (рисунок 5). У процесі початкового розробляння полиці екскаватор потрібно якорити бульдозером або трактором. Остаточно доробляють і планують полиці бульдозером.

7.2.11Улаштовують полиці й розробляють траншеї в гірській місцевості зазвичай на скельних фунтах. Для розпушення скельного фунту застосовують тракторні розпушувачі або буровибуховий метод (пошарове розроблення скелі із застосуванням в усіх випадках вибухів тільки на розпушування; вибухи на викидання застосовувати заборонено, щоб запобігти утворенню тріщин в скельному моноліті стінки полиці).

7.2.12Застосовуючи тракторний розпушувач, треба зважати на те, що ефективність його роботи підвищується, якщо напрям робочого ходу згори вниз під ухил і розпушування виконують з найбільшою довжиною робочого ходу.

 

 

 

 

Рисунок3 -Розробляння полиць на схилах поперечними проходами бульдозера

 

 

 

 

 

 

 

 

1, 2, 3, 4 -призми розроблюваного фунту

Рисунок4 -Розробляння полиць на схилах поздовжніми проходами бульдозера

 

 

 

Рисунок5 -Розробляння полиці одноківшевим екскаватором

 

7.2.13Для буріння шпурів і свердловин, а також зарядження та підривання зарядів під час влаштовування полиць і траншей на них в гірських районах застосовують ті самі методи, що для роботи на скельних фунтах на рівнинній місцевості.

7.2.14Треба розробити траншеї на полицях до вивезення труб на трасу. Траншеї на полицях в м'яких фунтах і сильно вивітрених скельних

породах розробляють одноківшевими та роторними екскаваторами, не розпушуючи тільки в материковому фунті. На ділянках із щільними скельними фунтами перед розробленням траншеї фунт розпушують буровибуховим методом.

Розробляючи траншеї, землерийні машини пересуваються детально спланованою полицею.

7.2.15Відвал фунту з траншеї зазвичай пересувають в бровки укосу піввиїмки з правого боку полиці по ходу розробляння траншеї. Якщо відвал грунту розташовано в зоні проїзду, то для нормальної роботи будівельних машин і механізмів фунт планують полицею та утрамбовують бульдозерами.

7.2.16Якщо траса трубопроводу проходить крутими поздовжніми схилами, їх планують, зрізаючи фунт і зменшуючи кут підйому. Роботи виконують всією шириною смуги відводу бульдозерами, які зрізаючи фунт, пересуваються зверху вниз і зіштовхують його до підніжжя схилу за межі будівельної смуги. Траншею треба виконати не в насипному фунті, а в материковому. Тому влаштувати насип можна тільки в зоні проходження машин.

7.2.17На ділянках траси, з поздовжнім уклоном до 15°, якщо немає поперечних косогорів, трасу розробляють одноківшевим екскаватором без спеціальних попередніх заходів. На поздовжніх уклонах (15-36)° треба попередньо проанкерувати екскаватор. Кількість анкерів і метод їх закріпляння розраховують згідно з проектом виконування робіт.

Щоб визначити стійкість екскаватора на поздовжніх уклонах більше 10°, його перевіряють на самовільний зсув і за необхідності анкерують. Якщо . екскаватори працюють на крутих схилах, як анкери застосовують трактори, бульдозери, лебідки. Тримальні засоби розміщують на вершині схилу на горизонтальних майданчиках. Ці засоби з'єднують з екскаватором тросом, довжина якого залежить від рельєфу місцевості та довжини ділянки.

7.2.18На поздовжніх ухилах до 22° розробляти фунт одноківшевим екскаватором дозволено як у напрямку знизу вгору, так і згори вниз по схилу.

На ділянках з ухилом більше 22° для забезпечення стійкості одноківшових екскаваторів дозволено: за прямої лопати проводити роботи тільки в напрямку згори вниз по схилу ковшем вперед по ходу робіт, а при зворотній лопаті - тільки згори вниз по схилу, ковшем назад по ходу робіт.

На поздовжніх схилах до 36° в фунтах, які не потребують розпушування, розробляти траншеї треба одноківшевим або роторним екскаватором, у попередньо розпушених фунтах - одноківшевим екскаватором.

На поздовжніх схилах до 36° роторним екскаваторам дозволено рухатися згори вниз. Для роботи на ухилах (36-45)° екскаватори анкерують.

Прийоми роботи одноківшевих екскаваторів на поздовжньому схилі більше 22° і роторних екскаваторів на схилі більше 45° визначені в проекті виконування робіт.

Бульдозер дозволено використовувати на поздовжніх схилах до36°.

Улаштовувати траншеї на крутих схилах від36°і більше можна також лотковим методом, застосовуючи скреперні установки чи бульдозери.

 

8ЗЕМЛЯНІ РОБОТИ В УМОВАХ БОЛІТ І ЗАБОЛОЧЕНОЇ МІСЦЕВОСТІ

 

8.1Болотом (з будівельної точки зору) називається перенасичена вологою ділянка земної поверхні, покрита шаром торфу товщиною0,5мі більше.

Насичені водою ділянки з товщиною торф'яного шару менше ніж0,5мналежать до заболочених.

Покриті водою ділянки без торф'яного покриву належать до обводнених.

8.2Залежно від того, на скільки ускладнено пересування будівельної техніки і виконування будівельно-монтажних робіт під час споруджування трубопроводів, болота поділяють на три типи:

- перший - болота, повністю заповнені торфом, умови які дозволяють спеціалізованій техніці працювати й пересуватися з питомим тиском (0,02-0,03) МПа, а також працювати й пересуватися звичайній техніці за допомогою щитів, сланей чи тимчасових технологічних доріг, які знижають питомий тиск на поверхню болота до 0,02 МПа;

- другий - болота, повністю заповнені торфом, умови які дозволяють будівельній техніці працювати й пересуватися тільки за допомогою щитів, сланей або тимчасових технологічних доріг, які знижують питомий тиск на поверхню болота до 0,01 МПа;

- третій - болота, заповнені торфом, що розтікається, і водою з плаваючою торф'яною кіркою та без неї, умови які дозволяють працювати тільки спеціалізованій техніці на понтонах або звичайній техніці з плавучих засобів.

8.3Залежно від типу болота, методу прокладання, пори року і застосовуваної техніки розрізняють такі схеми проведення земляних робіт на болотяних ділянках:

- розробляння траншей з попереднім видаленням торфу;

- розробляння траншей із застосуванням спеціальної техніки, щитів або сланей, які знижують питомий тиск на поверхню грунту;

- розробляння траншей у зимовий період;

- розробляння траншей вибухом.

Споруджування трубопроводів на болотах потрібно розпочинати після детального його обстеження.

8.4Прокладання трубопроводу на болотах та обводнених ділянках необхідно виконувати переважно в зимову пору року після замерзання верхнього торф'яного покладу; при цьому необхідно передбачати заходи щодо прискорення промерзання грунту на смузі дороги для пересування машин та виконувати заходи щодо зменшення промерзання грунту на смузі розроблення траншеї.

8.5Розроблення траншей з попереднім видаленням торфу проводиться при глибині торф'яного шару до 1 м з високою несучою здатністю мінерального грунту. Попередньо видаляють торф до мінерального ґрунту бульдозером або екскаватором. Ширина утвореної виробки повинна забезпечити нормальну роботу екскаватора, який пересувається поверхнею мінерального ґрунту і розробляє траншею на повну глибину. Траншею розробляють глибиною на (0,15-0,2) м нижче проектної позначки, зважаючи на можливе спливання укосів траншеї в період від моменту розроблення до укладання трубопроводу. Застосовуючи екскаватор для видаляння торфу довжину створюваного фронту робіт приймають (40-50)м.

8.6На болотяних ділянках з товщиною торф'яного шару більше 1 м траншеї розробляють, застосовуючи спеціальну техніку, щити або слані, що знижують питомий тиск на поверхню ґрунту.

Для розробляння траншей в слабких ґрунтах треба застосовувати болотні екскаватори,   обладнані   зворотною   лопатою   або   драглайном. Технологія

розробляння траншеї болотним екскаватором практично не відрізняється від роботи екскаватора в нормальних умовах.

Якщо немає болотних екскаваторів, траншеї розробляють одноківшевим екскаватором, установленим на сланях або коритоподібній волокуші.

Слані являють собою пакет з двох або трьох колод діаметром (0,18-0,24) м і довжиною біля 6 м, скріплених між собою. Комплект сланей з двох колод складається з (10-12) пакетів, а з трьох колод - з (6-8) пакетів. У процесі роботи одноківшевий екскаватор розміщують на (5-6) пакетах сланей, а решту перекладають у процесі його пересування.

Замість сланей можна застосовувати дві пустотілі залізні коробки, які періодично пересувають.

Розробляти траншею можна одноківшевим екскаватором, установленим на волокуші, яка пересувається болотом за допомогою лебідки, розташованої на мінеральному ґрунті. Лебідка, змотуючи трос, прив'язаний до волокуші, підтягує її. Замість лебідки можна застосовувати один-два трактори (рисунок 6).

Волокуша являє собою коритоподібну конструкцію, зварену з листового

заліза.

Цей варіант можна застосовувати на болотах усіх типів, а також на ґрунтах, поверхня яких покрита водою.

8.7На болотяних ділянках невеликої довжини (до 500 м) зі слабою несучою здатністю ґрунта траншеї можна розробляти за допомогою скреперних установок. Розробляють і транспортують фунт переміщаючи скреперний ківш по напрямному канату між опорами за допомогою лебідки.

 

 

 

 

Рисунок 6 - Розробляння траншей у болоті одноківшевим екскаватором, установленим на волокуші

 

8.8Розробляння траншей в літній період має передувати ізолюванню трубопроводу у польових умовах. Часовий проміжок між цими роботами залежить від характеристики фунтів і не повинен перевищувати (3-5) днів.

8.9Доцільність прокладання трубопроводів через болота великої довжини в теплий період року треба обгрунтувати техніко-економічними розрахунками, визначеними в проекті організації спорудження трубопроводу. Терміни початку і закінчення робіт треба призначати, виходячи з природно-кліматичних особливостей району споруджування.

Глибокі й довгі болота з низькою несучою здатністю торф'яного покриву треба проходити взимку, а дрібні невеликі болота та заболочені ділянки - в будь-яку пору року.

8.10Необхідність виконувати осушувальні роботи на болотах або на заболочених ділянках, зумовлену технічною можливістю та її економічною доцільністю, визначають у проекті.

8.11У зимовий період завдяки промерзанню значно збільшується несуча здатність фунту. Це дозволяє застосовувати звичайну землерийну техніку (роторні і одноківшеві екскаватори) без застосування сланей.

На ділянках з глибоким промерзанням торфу роботи потрібно виконувати комбінованим методом: розпушувати мерзлий шар буровибуховим методом і розробляти грунт до проектної позначки одноківшевим екскаватором.

8.12На болотах усіх типів, особливо на важкопрохідних, можна розробляти траншеї вибуховим методом. Застосовувати цей метод технічно й економічно доцільно, якщо виконувати роботи на поверхні болота неможливо або дуже складно, навіть застосовуючи спеціалізовану техніку.

8.13Залежно від типу болота і розмірів потрібної траншеї застосовуються різні варіанти її розробляння вибуховим методом.

На відкритих і малолісистих болотах під час розробляння траншей глибиною (3-3,5) м, шириною по верху до 15 м, товщиною торф'яного шару до 2/3 глибини траншеї застосовують подовжені шпурові заряди з відходів піроксилінового пороху або водостійкого амоніту.

Під час прокладання трубопроводів на глибоких болотах, покритих лісом, розробляти траншеї доцільно зосередженими зарядами, розміщеними вздовж осі траншеї. У цьому випадку не потрібно попередньо розчищати трасу від лісу. У результаті утворюється канал глибиною до5мі шириною по верху до 20м. Зосереджені заряди розміщають у зарядних вирвах, утворених невеликими свердловинними або зосередженими зарядами. Для цього застосовують водостійкі амоніти в патронах діаметром до 46мм.

Глибину зарядної вирви приймають, ураховуючи закладання центру основного зосередженого заряду на(0,3-0,5)глибини каналу.

8.14Для розроблення траншей глибиною до2,5мі шириною по верху (6-8)м ефективно застосовувати свердловинні заряди з водостійких вибухових речовин. Цей метод можна застосовувати на болотах І і II типів як з лісом так і без нього. Свердловини (вертикальні або похилі) розташовують уздовж осі траншеї на розрахунковій відстані одна від одної в один або два ряди залежно від проектної ширини дна траншеї. Діаметр свердловини приймають(150-200)мм. Похилі свердловини під кутом(45-60)°до горизонту споруджують за необхідності спрямованого викидання грунту на один з боків траншеї.

8.15Вибухову речовину, масу заряду, заглиблення, розміщення зарядів у плані, метод підривання й організаційно-технічного виконання буровибухових робіт та випробовування вибухових матеріалів обирають згідно з ДНАОП 0.00-1.17, ДБН Д.2.2-3, ГОСТ 12.1.010.

8.16Залежно від типу болота та пори року обирають методи виконання земляних робіт під час прокладання обетонюваних або баластованих армобетонними вантажами трубопроводів на болотах, заболочених і обводнених територіях, аналогічні методам виконання земляних робіт на болотах.

8.17Під час підземного прокладання обетонюваного трубопроводу траншея повинна мати такі параметри:

-глибина траншеї згідно з проектом має бути не менше Dзплюс0,5м(D₃- зовнішній діаметр обетонюваного трубопроводу, м);

- ширина траншеї по дну за наявності укосів 1:1 і більше має бути не менше D₃плюс 0,5 м.

Розробляючи траншею для сплавляння трубопроводу, її ширина по дну має бути не менше 1,5D₃.

8.18Мінімальний зазор між вантажем і стінкою траншеї під час баластування трубопроводу армобетонними обважнювальними вантажами має бути не менше 1000 мм або ширина траншеї по дну під час баластування трубопроводу обважнювальними вантажами чи закріплювання анкерними пристроями має бути не менше 2,2В₃.

8.19Для розробляння траншей під обетонювані або баластовані армобетонними вантажами трубопроводи великих діаметрів (1220 мм, 1420 мм) можна застосовувати такий метод: роторний екскаватор за перший прохід розробляє траншею шириною, яка дорівнює половині потрібної ширини траншеї, після чого ґрунт повертають на місце бульдозером, другим проходом екскаватора ґрунт розробляють на нерозпушеній ділянці траншеї, після чого бульдозером повертають у траншею. Тоді розпушений ґрунт вибирається одноківшевим екскаватором.

8.20Споруджуючи трубопровід, баластований армобетонними вантажами, в зимових умовах можна застосовувати метод групового встановлювання вантажів на трубопровід. Для цього траншею можна розробляти звичайним методом, а її розширення під групу вантажів треба влаштовувати тільки на певних ділянках.

Залежно від глибини мерзлого ґрунту роторним або одноківшевим екскаватором розробляють траншею звичайної для даного діаметра трубопроводу ширини. Ділянки траншеї, де треба установлювати групи вантажів, засипають бульдозером. У цих місцях по боках засипаної траншеї бурять свердловини по одному ряду, щоб після підривання зарядів загальна ширина траншеї у цих місцях була б достатньою для установлення обважнювальних вантажів. Грунт, розпушений вибухом, виймають одноківшевим екскаватором, обладнаним зворотною лопатою.

8.21Трубопровід закріплюють в проектному положенні у такій послідовності:

- ділянку трубопроводу в місці установлення анкера засипають землею (бульдозером або екскаватором);

- засипаною ділянкою пересувається анкерна установка, яка спочатку встановлює анкер на одному боці трубопроводу, протилежному технологічній дорозі;

- анкерна установка пересувається й установлює другий анкер з іншого боку трубопроводу.

Встановлені анкери розкопують до трубопроводу і з'єднують між собою.

 

9 ЗЕМЛЯНІ РОБОТИ В РАЙОНАХ ПОЛИВНИХ ТА ЗРОШУВАНИХ ЗЕМЕЛЬ

 

9.1Споруджувати трубопровід у районах поливних та зрошуваних земель треба в період повного припинення подивів. В інші проміжки часу - за погодженням з землекористувачем.

9.2До початку спорудження трубопроводу на поливних землях проводяться заходи з метою захисту будівельної смуги від поливних вод, а також з пропуску через будівельну смугу води, яка поступає з каналів і інших споруд зрошуваної системи.

9.3Земляні роботи на зрошуваних землях проводять у такій послідовності:

- планування смуги і влаштовування проїздів;

- знімання родючого шару ґрунту і переміщання його у відвал;

- розробляння траншеї;

- засипання укладеного в траншею трубопроводу;

- відновлювання родючого шару ґрунту і поливних борозен.

9.4Для пересування машин через зрошувальні канали і осушувальні колектори треба влаштовувати переїзди, які насипають бульдозерами з місцевого грунту, за необхідності установлюють водопропускну трубу. Після закінчення робіт земляні перемички забирають, а фунт переміщують назад у резерв.

9.5Траншеї в фунтах нормальної вологості і щільних стійких мінеральних фунтах розробляють роторними траншейними екскаваторами. Для розроблення траншей з укосами у вологих фунтах треба застосовувати роторні траншейні екскаватори, обладнані укісниками і спеціальними ковшами з ланцюговими днищами.

Траншеї під укладання трубопроводів малих діаметрів (глибиною до 1,2 м) розробляють плужними канавокопачами.

Для розроблення траншей у перезволожених і малостійких фунтах потрібно застосовувати одноківшеві екскаватори на розширеному гусеничному ході, обладнані зворотною лопатою або драглайном.

 

10 ЗЕМЛЯНІ РОБОТИ В МЕЖАХ МОРСЬКИХ ПРИБЕРЕЖНИХ

СМУГ

 

10.1У межах морських прибережних смуг траншеї розробляють відповідно до вимог і за технологіями, викладеними у проекті виконування робіт.

10.2Схему розробляння прибережної траншеї в кожному конкретному випадку визначають у проекті виконання робіт, зважаючи на:

- рельєф прибережної смуги;

- наявність скельних фунтів;

- склад спеціальної землерийної техніки;

- обсяг робіт і термінів їх виконання;

- екологічні вимоги та інші умови.

10.3Залежно від параметрів розроблюваної траншеї, висоти і ухилу берегового схилу техніку та обладнання можна застосовувати окремо або разом. Типову схему комплексного розробляння прибережної траншеї наведено на рисунку 7. Згідно зі схемою земляні роботи передбачають розробляння траншеї на високих позначках одноківшевим екскаватором і бульдозером, нижче рівня води -земснарядом.

10.4Розроблення траншеї на берегових схилах одноківшевими екскаваторами здійснюється з усуненням недоборів й підчищеннями дна траншеї. Якщо траншеї розробляють одноківшевим екскаватором зі зворотною лопатою, дозволено перебирати фунт до 10 см.

10.5Одноківшеві екскаватори розробляють траншеї лобовими та боковими вибоями. Типи механізмів і схеми роботи для улаштовування траншей обирають залежно від розмірів траншеї по верху, місця відвалів грунту та умов роботи.

 

1 - бульдозером; 2 - екскаватором; 3 - земснарядом; СРГ - середній робочий горизонт

Рисунок 7 - Типова технологічна схема розробляння прибережних траншей

 

Траншеї, глибина яких перевищує максимальну глибину копання одноківшевого екскаватора даної марки, розробляють уступами або комбіновано, застосовуючи бульдозери чи інші види техніки.

10.6Обводнений фунт (текучі суглинки, глини) з кутом природного спаду менше 20° розробляти одноківшевими екскаваторами недоцільно.

10.7Грунти, насичені водою, нижче середнього робочого горизонту або нижче можливого рівня роботи одноківшевого екскаватора розробляють земснарядом.

10.8Межі берегових відвалів фунту, розташованих на смузі відводу, закріплюють кілками. Схему розташування відвалів наведено на рисунку 8.

 

1 - траншея; 2 - берма; 3 - екскаваторний відвал; 4 - бульдозерний відвал

Рисунок 8 - Розміщення відвалів ґрунту в межах будівельної смуги

 

10.9Під час розробляння глибоких траншей в прибережній зоні в обводнених ґрунтах укоси траншеї, для запобігання їх обвалення, виконуються східчастими. Висоту й крутість таких укосів розраховують згідно з проектом виконування робіт.

Розробляючи глибокі траншеї уступами, треба постійно контролювати ширину дна траншеї та уступів, а також обсяг відваленого грунту на бровці траншеї.

10.10На пологих прибережних смугах траншею розробляють одноківшевим екскаватором, обладнаним ковшем "зворотна лопата". Ґрунт виймають лобовим вибоєм, коли екскаватор рухається вздовж осі траншеї, забезпечуючи проектні позначки дна траншеї та крутість укосів. Недобирати ґрунт відносно проектної позначки дна заборонено, перебирати ґрунт можна до 10 см. Вийнятий з траншеї фунт укладають у віддалені від траншеї відвали з поступовим наближенням зони вивантаження до бровки укосу.

На заболочених ділянках і мілководді одноківшевий екскаватор пересувається по сланях, щитах або насипній дамбі.

10.11Розробляючи берегові траншеї в скельних ґрунтах, треба застосовувати розпушування.

Розпушувати ґрунти можна вибуховим або механічним методом (буріння, дроблення).

10.12Розробляти траншеї одноківшевим екскаватором на схилах без рухомого якірного страхування доцільно у напрямку згори вниз. У цьому випадку ківш може виконувати роль якоря. На ухилах до 30° як рухомий якір можна застосовувати один бульдозер. На ухилах (30-36)° потрібен другий бульдозер або трактор, прикріплений до балок ходової частини екскаватора тросом діаметром (26-28) мм. Роботу за цією схемою також доцільно виконувати згори вниз. На час припинення робіт екскаватор якорять ковшем в траншеї.

 

11   ОСОБЛИВОСТІ  ВИКОНУВАННЯ  ЗЕМЛЯНИХ РОБІТ В УМОВАХ НАДЗЕМНОГО ПРОКЛАДАННЯ ТРУБОПРОВОДІВ

 

11.1Метод будування пальової основи під опори обирають залежно від фунтових умов, пори року, технології виконування робіт і техніко-економічних показників.

11.2Залежно від фунтових умов будувати пальові основи треба такими способами:

- установлювати буронабивні палі;

- забивати палі безпосередньо в пластичний фунт або попередньо влаштовані лідируючі свердловини (бурозабивний метод);

- установлювати палі в попередньо пробурені і залиті спеціальним розчином свердловини.

11.3Буронабивні палі установлюють у такій послідовності:

- буріння свердловин з установленням обсадної труби;

- установлювання арматурного каркасу;

- заливання обсадної труби бетонною сумішшю;

- монтажування ригеля.

11.4Забивати палі можна тільки в пластичний ґрунт, який має температуру вище мінус 1 °С.

Забивати палі в пластичний фунт з вмістом твердих включень до ЗО % треба після пробурення лідируючих свердловин, влаштованих заглибленням спеціальних труб-лідерів (з різальною кромкою внизу і отвором у боковій верхній частині). Діаметр лідируючої свердловини має бути меншим найменшого поперечного перерізу палі на 50 мм.

11.5Палі установлюють у попередньо розроблені лідируючі свердловини в такій технологічній послідовності:

- палебійний механізм забиває трубу-лідер до проектної позначки;

- трубу-лідер з керном витягують лебідкою екскаватора, який разом з трубою-лідером пересувається до наступної свердловини, де процес повторюють;

- в утворену лідируючу свердловину палю забивають другим палебійним механізмом.

11.6Якщо фунт містить більше 40 % твердих включень, застосовувати лідируюче буріння недоцільно через значне збільшення початкового зусилля для витягування труби-лідера й обсипання керна в свердловину.

11.7У тяжких суглинках та глинах застосовувати буронабивні палі недоцільно, тому що керн в трубі заклинює і не витісняється з труби-лідера.

11.8Якщо не можна застосовувати буронабивні палі, то палі установлюють в свердловини, пробурені станками механічного або ударно-канатного буріння.

11.9Свердловини бурять станками ударно-канатного буріння в такій технологічній послідовності:

- улаштовують майданчик для встановлення агрегату, який має бути строго горизонтальним;

- бурять свердловину, діаметр якої на 50 мм більше найбільшого поперечного розміру палі;

- заливають свердловину підігрітим до (30-40)°С піщано-глинистим розчином об'ємом 1/3 свердловини з розрахунку повного заповнення проміжку між палею та стінкою свердловини (розчин готують безпосередньо на трасі у пересувних   котлах   із   застосуванням   бурового   шламу   і добавленням

дрібнозернистого піску кількістю (20-40) % об'єму суміші; воду для розчину потрібно доставляти до пересувних умістищ гарячою або підігрівати у процесі виконання робіт. Щоб зберігати й підігрівати піщано-глинистий розчин підігрівний змішувач або пересувний бітумний обладнують котлом-термосом);

- палю встановлюють у свердловину трубоукладачем будь-якої марки.

Після занурення палі на проектну позначку розчин повинен витискатися на поверхню землі, що є свідченням повного заповнення розчином проміжку між стінками свердловини й поверхнею палі.

Процес буріння свердловини та занурювання палі в пробурену свердловину не має тривати більше 3 діб узимку й більше (3-4) годин влітку.

11.10Місця влаштування свердловин і установлення пальних опор не можна захаращувати зайвим обладнанням. Стороннім особам заборонено перебувати в радіусі 15 м від свердловин і пальних опор.

11.11За умов сильного вітру (більше 10 м/с), ожеледиці, сильного снігопаду чи дощу установлювати палі заборонено.

11.12Перед початком зміни потрібно перевірити стан палебійного обладнання. Виявлені недоліки треба усунути до початку робіт. Під час оглядання чи ремонтування палебійного обладнання копер треба опустити в нижнє положення.

11.13Заборонено установлювати палю, якщо вона нещільно з'єднана з наголовником палезабивного обладнання та за наявності бокових коливань палі.

11.14Зрізаючи верхній кінець залізобетонної палі, треба закріпити зрізувану частину, щоб вона не впала.

 

12 ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНУВАННЯ ЗЕМЛЯНИХ РОБІТ У ЗИМОВИХ УМОВАХ

 

12.1Щоб під час розробляння траншеї узимку траншею не занесло снігом і грунт не замерз, розроблення траншеї має проводитися у комплексі з ізоляційно-укладальними роботами. Технологічний розрив між землерийною та ізоляційно-укладальною   колонами   має   бути   не   більше   дводобової продуктивності

землерийної колони. Методи розробляння траншей в зимовий період призначають залежно від характеристики грунту і глибини його промерзання.

12.2Обираючи технологічну схему земляних робіт в зимовий період, треба враховувати необхідність збереження снігового покриву на поверхні грунту до початку розробляння траншеї.

12.3Розроблення траншей в мерзлих грунтах без попереднього розпушення допускається одноківшевими екскаваторами: з ковшем ємністю (0,5-0,65) м³ - при товщині мерзлого шару до 0,25 м; з ковшем ємністю (1-2) м³ -при товщині мерзлого шару до 0,4 м. Якщо грунт промерз на глибину до 0,4 м, траншеї розробляють, як у звичайних умовах, роторним екскаватором.

12.4Якщо ґрунт промерз на глибину більше 0,4 м, перед розроблянням його роторним або одноківшевим екскаватором фунт треба розпушити розпушувачем або буровибуховим методом.

12.5Для розробляння мерзлих та інших щільних фунтів ковші роторних екскаваторів треба оснастити зубами, зміцненими зносостійкими наплавленнями або армованими твердосплавними пластинами.

12.6Перед укладанням трубопроводу в траншею, дно якої має нерівності мерзлого фунту, на дні влаштовують постіль висотою 10 см з талого пухкого або дрібно розпушеного мерзлого фунту.

 

13 ЗАСИПАННЯ ТРАНШЕЙ

 

13.1До початку засипання укладеного в будь-яких фунтах трубопроводу

треба:

- перевірити проектне положення трубопроводу;

- перевірити якість і у випадку необхідності відремонтувати ізоляційний

покрив;

- виконати передбачені проектом заходи для збереження ізоляційного покриву від механічних пошкоджень;

- влаштувати під'їзди для доставляння й обслуговування екскаватора та бульдозера;

- отримати письмовий дозвіл від замовника на засипання укладеного в траншею трубопроводу;

 

- видати наряд-завдання на виконування робіт машиністу бульдозера чи траншеєзасипача (або екіпажу одноківшевого екскаватора, якщо засипання виконується екскаватором).

13.2Засипати траншею потрібно безпосередньо після укладення трубопроводу (після баластування трубопроводу або закріплення його анкерними пристроями).

13.3Під час засипання трубопроводу потрібно забезпечити:

- збереженість труб та ізоляційного покриву;

- щільність прилягання трубопроводу до дна траншеї;

- щільність прилягання фунту до трубопроводу після засипання;

- проектне положення трубопроводу.

13.4У звичайних умовах траншею засипають переважно бульдозерами й траншеєзасипачами роторного типу. Технічну характеристику роторного траншеєзасипача наведено в додатку Б. У деяких випадках траншею засипають одноківшевими екскаваторами, обладнаними ковшем зворотна лопата або драглайном.

13.5Бульдозери засипають трубопровід прямолінійними, косопоперечними паралельними, косоперехресними або комбінованими проходами (рисунок 9). У місцях зі зменшеною смугою відводу роботи виконують косопоперечними паралельними або косоперехресними проходами бульдозера чи роторним траншеєзасипачем.

13.6Якщо є горизонтальні криві, то спочатку засипають криволінійну ділянку трубопроводу, потім - прилеглі прямолінійні ділянки. Засипати криволінійну ділянку починають із середини, рухаючись почергово до її кінців.

13.7На ділянках з вертикальними кривими трубопроводу (у ярах, балках, на пагорбах тощо) засипати треба згори вниз.

13.8Якщо треба засипати великі об'єми, роторний траншеєзасипач застосовують у комплексі з бульдозером. Спочатку засипають траншеєзасипачем, який у першому проході має максимальну продуктивність, а тоді залишену частину відвалу зсувають в траншею бульдозером.

 

 

а - прямолінійні проходи; б - косопоперечні проходи; в - косоперехресні проходи; г - комбіновані проходи

Рисунок 9 - Схеми засипання укладеного трубопроводу бульдозером

 

13.9Укладений у траншею трубопровід засипають драглайном, якщо техніка не може працювати в зоні розміщення відвалу. У цьому випадку екскаватор розташовують з боку траншеї, протилежного відвалу, а грунт для засипання екскаватор бере з відвалу і висипає в траншею.

13.10Після засипання на нерекультивованих землях над траншеєю влаштовують валик ґрунту у формі правильної призми. Висота валика має збігатися з величиною можливого осідання ґрунту в траншеї.

13.11На рекультивованих землях у теплий період року після засипання трубопроводу мінеральним грунтом його ущільнюють пневмокатками або гусеничними тракторами, які роблять багаторазові проходи (три-п'ять раз) над засипаним трубопроводом. Ущільнювати мінеральний ґрунт таким чином треба до заповнення трубопроводу транспортованим продуктом.

13.12Перед засипанням трубопроводу, укладеного в траншею в скельних ґрунтах на рівнинній місцевості, на полицях та на поздовжніх схилах влаштовують постіль під трубопровід і присипають трубопровід м'яким ґрунтом.

Якщо ґрунт для засипання розпланований полицею, то трубопровід остаточно засипають скельним фунтом бульдозером або роторним траншеєзасипачем. Грунт, який залишився, розрівнюють смугою будівництва. Якщо фунт розташовано біля бровки з боку укосу піввиїмки полиці, то для засипання траншеї можна застосовувати одноківшевий екскаватор.

13.13Зазвичай траншею остаточно засипають на поздовжніх схилах бульдозером, який пересувається вздовж або під кутом до траншеї, а також можна застосовувати траншеєзасипач, який переміщується згори вниз по схилу, з обов'язковим його якорінням на ухилах більше 15°. На ухилах більше 30° у місцях, де застосувати механізми неможливо, засипати можна вручну.

13.14Для засипання трубопроводу, укладеного в траншею, розроблену лотковим методом на крутих схилах, якщо відвал ґрунту розташовано біля підошви схилу, застосовують скребкові траншеєзасипачі або скреперні лебідки.

13.15Щоб запобігти змиванню ґрунту під час засипання трубопроводу на крутих поздовжніх схилах (більше 15°) рекомендовано влаштовувати перемички.

13.16Щоб зберегти ізоляційний покрив трубопроводу, укладеного в траншею в зимовий період, засипати треба розпушеним фунтом. Якщо грунт у відвалі для засипання замерзлий, потрібно присипати укладений трубопровід на висоту не менше 0,2 м від верху труби привізним м'яким талим або дрібно розпушеним мерзлим фунтом. Потім засипають трубопровід мерзлим ґрунтом бульдозерами або роторними траншеєзасипачами.

У випадку замерзання відвалу ґрунту перед засипанням його потрібно розпушити.

У випадку засипання трубопроводу в зимовий період мерзлим ґрунтом над траншеєю влаштовують валик фунту, враховуючи його просідання під час відтаювання.

13.17Методи засипання траншей на болотах в літній період обирають залежно від типу і структури боліт.

На болотах І і II типів траншеї засипають бульдозерами на болотному ходу, якщо забезпечено пересування таких машин, або екскаватором-драглайномна розширеному чи звичайному ходу, який пересувається по сланях.

Отриманий під час засипання надлишковий грунт укладають у надтраншейний валик, висоту якого визначають, ураховуючи просідання. Якщо ґрунту для засипання траншеї недостатньо, його потрібно розробляти екскаватором з бокових резервів, які закладають на відстані не менше трьох глибин траншеї.

Попереднє планування відвалу фунту виконують двома проходами бульдозера на ширину, яка забезпечує укладання перекидних сланей.

13.18На глибоких болотах, які мають текучу консистенцію торфу або покриті кіркою (болота III типу), після укладання трубопроводу на тверду основу його можна не засипати.

13.19Розробляючи траншею скреперною установкою, трубопровід засипають тією самою установкою.

13.20Зазвичай траншеї на болотах в зимовий період засипають бульдозерами на розширених гусеницях.

13.21У межах морських прибережних смуг після укладення трубопроводу в траншею її засипають фунтом з відвалу, застосовуючи одноківшевий екскаватор і бульдозер. Щоб запобігти сповзанню фунтової засипки на крутих схилах униз до води, треба застосовувати кам'яні призми, палі чи інші споруди. Метод засипання траншеї і закріпляння фунту залежно від конкретних умов визначають у проекті виконування робіт.

13.22Обетонований чи баластований обважнювальними вантажами трубопровід засипають методами, прийнятими для засипання трубопроводу на болотах або в мерзлих фунтах.

13.23Під час засипання траншей треба вживати заходи для забезпечення надійності та стійкості інженерних захисних споруд (протизсувних, протиселевих тощо).

 

14 КОНТРОЛЮВАННЯ ЯКОСТІ Й ПРИЙНЯТТЯ РОБІТ

 

14.1Поопераційний контроль якості земляних робіт полягає у систематичному спостеріганні та перевірянні відповідності виконуваних робіт проектній документації, вимогам цих Норм з дотриманням допусків, наведених у таблиці 5, а також технологічних карт у складі проекту виконування робіт.

14.2Мета контролювання - попередити виникнення браку і дефектів у процесі виконування робіт, виключити можливість накопичення дефектів, підвищити особисту відповідальність виконавців.

14.3Залежно від характеру виконуваної операції (процесу) поопераційний контроль якості здійснюють безпосередньо виконавці, бригадири, майстри, виконроби або спеціальні представники-контролери замовника.

14.4Прилади та інструменти, крім найпростіших щупів, шаблонів, призначені для контролювання якості матеріалів і робіт, мають бути заводського виготовлення та мати свідоцтва про метрологічну повірку і паспорти, які підтверджують їх відповідність вимогам державних стандартів або технічним умовам, затвердженим в установленому порядку.

14.5Виявлені під час контролювання дефекти, відхилення від проектів, вимог цих Норм та інших діючих стандартів, правил виконування робіт або технологічних нормативів треба виправити до початку наступних операцій (робіт).

 

Таблиця5 -Допуски на виконання земляних споруд

Назва допуску	Величина допуску (відхилення), см		Ілюстрація допуску (відхилення)
	макси­мальна	мініма­льна
Половина ширини траншеї по дну відносно розбивної осі	+20	-5
Відхилення       позначок у плануванні смуги для роботи роторних траншейних екскаваторів	0	-5
Відхилення     позначок дна траншеї від проекту: у процесі розробляння фунту землерийними машинами	0	-10
у процесі розробляння грунту буровибуховим методом	0	-20
Товщина шару постелі м'якого фунту на дні траншеї	+10	0
Товщина    шару присипання м'якого   фунту   над трубою (якщо засипають скельним або мерзлим фунтом)	+10	0
Загальна      товщина шару засипання        фунту над трубопроводом	+25	-5

 

 

14.6Товщина родючого шару грунту на смузі рекультивації має бути не менше 30 см (в ущільненому стані). Якщо зональні ґрунти мають меншу товщину, то родючий шар ґрунту треба нанести такої самої товщини.

14.7Поопераційне контролювання якості виконання земляних робіт здійснюють виконавці робіт та фахівці служби технічного наглядання. Цей контроль складається з:

- перевіряння правильності перенесення фактичної осі траншеї порівняно з проектним положенням;

- перевіряння позначок і ширини смуги роботи роторних траншейних екскаваторів відповідно до вимог проектів виконання робіт;

- перевіряння профілю дна траншеї з вимірюванням її глибини й проектних позначок, перевіряння ширини траншеї по дну;

- перевіряння укосів траншеї залежно від структури фунту, зазначеної в проекті;

- перевіряння товщини шару підсипання на дні траншеї та товщини присипання трубопроводу м'яким ґрунтом;

- контролювання товщини шару засипання і обвалування трубопроводу ґрунтом;

- визначання фактичних радіусів кривизни траншей на ділянках горизонтальних кривих.

14.8Правильність перенесення осі траншеї в плані контролюють теодолітом, з прив'язкою до розбивної вісі траншеї.

Ширину смуги проходу роторних екскаваторів вимірюють сталевою стрічкою чи рулеткою. Позначки смуги контролюють нівеліром.

Ширину траншеї по дну, у тому числі на ділянках, збаластованих армобетонними вантажами або гвинтовими анкерними пристроями, а також на ділянках кривих, контролюють шаблонами, які опускають в траншею.

Відстань від розбивної осі до стінки траншеї по дну на сухих ділянках траси має бути не менше половини проектної ширини траншеї, цю величину не потрібно перевищувати більше, ніж на 200 мм; на обводнених і заболочених ділянках - більше ніж на 400 мм.

14.9Фактичні радіуси повороту траншеї в плані визначаються теодолітом (відхилення фактичної осі траншеї на криволінійній ділянці не має перевищувати ± 200 мм).

14.10Відповідність позначок дна траншеї проектному профілю перевіряють геометричним нівелюванням. За вихідні  приймають позначки  тимчасових реперів. Фактичні позначки дна траншеї визначають у всіх точках, зазначених у робочих креслениках, але не рідше ніж через 100, 50 і 25 м -відповідно для трубопроводів діаметрами до 325, 820 і (1020-1420) мм.

Фактична позначка дна траншеї у будь-якій точці не має перевищувати проектну і може бути менша на величину до 100 мм.

14.11Якщо проектом передбачено підсипання розпушеним ґрунтом дна траншеї, то товщину вирівняного шару розпушеного ґрунту контролюють щупом, який опускають з берми траншеї. Товщина вирівняного шару має бути не меншою проектної; допуск товщини вирівняного шару наведено в таблиці 5.

14.12Якщо проектом передбачено присипання трубопроводу м'яким ґрунтом, то товщину шару присипання укладеного в траншею трубопроводу контролюють мірною лінійкою. Товщина шару присипання має бути не менше ніж 200 мм. Межі дозволених відхилів щодо товщини шару наведено в таблиці 5.

14.13Позначки смуги рекультивації контролюють геометричним нівелюванням. Фактичну позначку смуги визначають у всіх точках, визначених у проекті рекультивації земель. Фактична позначка має бути не менше проектної і не перевищувати її більше, ніж на 100 мм.

14.14На нерекультивованих землях за допомогою шаблону контролюють висоту валика, яка має бути не менше проектної і не перевищувати проектну висоту на величину більше ніж 200 мм.

14.15Для комплексного виконування робіт треба контролювати змінний темп розробляння траншеї, який має відповідати змінному темпу ізоляційно-укладальних робіт, а за наявності заводської ізоляції - темпу ізолювання стиків і укладання трубопроводу в траншею.

14.16Закінчені земляні роботи приймають фахівці служби контролювання якості разом з фахівцями служби технічного наглядання за такими параметрами земляних споруд:

- ширина траншеї по дну;

- глибина траншеї;

- величина укосів;

- профіль дна траншеї.

14.17Закінчені земляні споруди приймають під час здавання в експлуатацію всього трубопроводу. Здаючи закінчені об'єкти будівельна організація (генеральний підрядник) має передати замовнику таку технічну документацію:

- робочі креслення з внесеними в них змінами (якщо вони мали місце) і документи про оформлення допущених змін;

- креслення земляних споруд, виконаних за індивідуальними проектами у складних умовах будівництва;

- перелік недоробок, які не заважають експлуатувати земляні споруди, із зазначенням термінів їх усунення;

- відомість висотних реперів, геодезичних знаків та вказівного розбиття

траси.

14.18Якщо трубопровід прокладають під землею, то він має спиратися на дно траншеї по всій довжині.

Правильність влаштування основи під трубопровід і укладання його (ширина дна траншеї, глибина закладання, спирання трубопроводу по всій довжині, якість постелі з м'якого ґрунту) перевіряє будівельна організація та замовник на підставі акту геодезичного контролювання засипання трубопроводу ґрунтом.

14.19Особливу увагу потрібно приділяти підготовці постелі під трубопроводи великих діаметрів, зокрема 1420 мм, прийняття якого повинно виконуватись на основі нівелірної зйомки вздовж трубопроводу.

14.20Здавання-приймання трубопроводу, зокрема земляних робіт, треба оформляти відповідними актами.

14.22Приймають і здають закінчені роботи шляхом оформлення відповідних документів згідно з чинними правилами приймання робіт.

 

15 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

 

15.1Земляні роботи треба виконувати з дотриманням вимог правил охорони праці та виробничої санітарії.

Технічний персонал будівельної організації має забезпечити виконання працівниками вимог правил техніки безпеки, передбачених цими Нормами, СНиП ІІІ-4, ДНАОП 0.07-1.01, ДНАОП 0.00-1.35.

15.2Охорону праці працівників забезпечують:

- обов'язковим попереднім експертуванням проектної документації на її відповідність нормативним актам з охорони праці;

- організуванням технологічних процесів відповідно до вимог чинних стандартних норм, механізуванням і автоматизуванням важких і небезпечних робіт;

- виданням працівникам необхідних засобів індивідуального захисту (спеціального одягу, взуття, захисних касок тощо);

- виконанням заходів щодо колективного захищання робітників (огородження, освітлення, вентиляція, захисні і запобіжні пристрої та пристосування тощо);

наданням санітарно-побутових приміщень та обладнання, організуванням санітарно-побутового і медичного обслуговування (зокрема, проведення попередніх та періодичних медичних оглядів) згідно з чинними нормами й характером виконуваних робіт.

15.3До виконання робіт допускаються особи, які пройшли інструктаж, навчання і перевіряння знань з охорони праці та питань цивільного захисту у сфері техногенної безпеки відповідно до чинних положень.

15.4Усіх робітників треба ознайомити з попереджувальними знаками, застосовуваними під час виконування земляних робіт.

15.5Згідно з галузевими нормами робітників треба забезпечити спеціальним одягом і взуттям, відповідно до виконуваної роботи.

15.6Механізми та пристрої з електричним обладнанням треба заземлити. Переріз провідників і з'єднань має відповідати розрахунковому навантаженню. Електрообладнання дозволено ремонтувати тільки після від'єднання його від живлення.

15.7Землерийним машинам заборонено працювати під проводами лінії електропередач. Працюючи поблизу лінії електропередач, треба дотримуватися заходів електробезпеки.

15.8Будівельні машини і обладнання мають відповідати технічним умовам експлуатування згідно з характером виконуваних робіт. Заборонено залишати механізми, що працюють без нагляду.

Закінчивши роботи, машину треба оглянути й виконати операції щозмінного технічного обслуговування. Пускові засоби, рубильники та пульти треба вимкнути та закрити.

Потрібно чітко дотримуватися періодичності виконування технічного обслуговування та ремонтування будівельних машин.

15.9Виконуючи роботи із застосуванням землерийної техніки, треба дотримуватися таких заходів безпеки:

- перед початком роботи машиніст повинен оглянути усі частини землерийної машини, перевірити кріплення вузлів, затяжку болтових, шпонкових та інших з'єднань, натяг ланцюгів, запасування, кріплення і стан сталевих канатів. Машиніст може почати роботу після того, як переконається в повній справності машини;

- на землерийній машині, що працює, заборонено перебувати стороннім

особам;

- закінчивши роботу, одноківшевий екскаватор треба відвести від забою траншеї на відстань не менше 2 м і опустити ківш на землю. Під час роботи одноківшевого екскаватора людям заборонено перебувати в небезпечній зоні (небезпечна зона - радіус стріли екскаватора плюс 5 м).

Під час роботи двигуна заборонено виконувати під машиною будь-які роботи: кріплення, регулювання, змащування.

Засипаючи траншеї, заборонено висувати відвал бульдозера за бровку, щоб машина не перекинулася в траншею.

Під час роботи роторного екскаватора заборонено перебувати з боку відвального барабана на відстані менше 3 м.

Після закінчення роботи екскаватор потрібно вивести за межі призми обвалення стінки траншеї, загальмувати і підкласти під його гусениці підкладки.

У разі виявлення вибухонебезпечних снарядів та боєприпасів Великої Вітчизняної війни треба діяти відповідно до вимог Інструкції з цих питань.

15.10Забороняється відпочивати у зоні, де працюють механізми, на проїжджій частині дороги та поблизу місць пересування транспорту і механізмів. Відпочивати треба в спеціально відведених місцях.

15.11До початку виконування земляних робіт у місцях розташування підземних комунікацій, що діють, треба розробити й узгодити з організаціями, які експлуатують ці комунікації, заходи для убезпечення умов праці. Розташування підземних комунікацій на місцевості позначають відповідними знаками чи написами.

У зоні дії підземних комунікацій земляні роботи потрібно виконувати під безпосереднім керівництвом виконроба або майстра. В охоронній зоні кабелів, які перебувають під напругою, або в зоні трубопроводу, що діє, крім того ще й у присутності працівників експлуатувальної організації (власників) підземних комунікацій.

15.12Щоб не пошкодити підземні комунікації, особливо оболонки електрокабелів, на відстані менше 0,4 м від них заборонено розробляти траншеї землерийними машинами чи ручними ударними інструментами (лом, клин). Цю роботу виконують тільки ручними лопатами.

15.13Виявивши вибухонебезпечні матеріали, земляні роботи у цих місцях треба негайно зупинити до отримання дозволу від відповідних органів згідно з чинними нормативними документами.

15.14Навантажувати грунт на автосамоскиди треба із заднього чи бокового борту.

15.15Якщо грунт розробляють, транспортують, розвантажують, планують і ущільнюють двома або більше машинами (скреперами, грейдерами, катками, бульдозерами), які рухаються одна за одною, відстань між ними має бути не менше10м.

15.16У випадку спільної роботи екскаваторів і бульдозерів заборонено, щоб бульдозер розташовувався в зоні дії ковша екскаватора ближче, ніж на відстані 5 м.

15.17Під час розпушування грунту вибуховим методом і розробляння траншей вибухом треба дотримуватися вимог, передбачених нормативними документами стосовно сейсмології, правилами цивільного захисту стосовно техногенної безпеки, правилами техніки безпеки, наведеними в ДНАОП0.00-1.17, ГОСТ 12.1.010,та проектними рішеннями.

15.18Під час механічного розпушування грунту людям заборонено перебувати на відстані ближче5мвід місця розпушування.

15.19Щоб запобігти сповзанню чи перекиданню в траншею, не рекомендовано працювати бульдозером на глинистих грунтах у дощову погоду.

Для засипання траншеї в зимовий період на гусениці бульдозера наварюють спеціальні шипи від поперечного ковзання.

15.20Землерийні машини обладнують надійною звуковою сигналізацією. З системою сигналів мають бути ознайомлені усі робітники бригади, які обслуговують машину.

15.21Будівельні організації зобов'язані вживати заходи для забезпечення пожежної безпеки відповідно до вимог Законів України "Про основні засади цивільного захисту" та "Про пожежну безпеку", НАПБ А.01.001, НАПБ 01.035, НАПБ В.01.021.

15.22Відповідальність за пожежну безпеку споруджуваних об'єктів і будівельних майданчиків, своєчасне виконання заходів цивільного захисту у сфері техногенної безпеки, протипожежних заходів, забезпечення засобами пожежогасіння, організування пожежної охорони несе керівник робіт від генпідрядної будівельної організації (чи особа, яка його замішає).

Відповідальність за пожежну безпеку окремих ділянок будівництва, наявність та справне утримання засобів пожежогасіння, своєчасне виконання передбачених проектом протипожежних заходів несуть призначені наказом керівники робіт на цих ділянках.

Відповідальність за дотримання пожежної безпеки у пожежонебезпечний період на ділянках будівництва з торф'яними покладами, поблизу лісових та зернових хлібних масивів несуть призначені наказом керівники робіт на цих ділянках.

Відповідальність за пожежну безпеку у побутових, допоміжних та підсобних приміщеннях несуть посадові особи, яким підпорядковані зазначені приміщення.

15.23Розміщення виробничих, складських та допоміжних будівель і споруд на території будівництва має відповідати затвердженому в установленому порядку будгенплану, опрацьованому в складі проекту організовування споруджування.

15.24До початку будівництва на будівельному майданчику треба знести всі будівлі та споруди, розташовані в протипожежних розривах. Якщо наявні будівлі (споруди) зберігають, то треба опрацювати відповідні протипожежні заходи.

15.25Житлові містечка, підсобні приміщення, а також будівельні майданчики треба забезпечити первинними засобами пожежогасіння.

15.26На кожній тимчасовій, мобільній будівлі та споруді треба вивісити таблички із зазначенням її призначеності, інвентарного номера, прізвища особи, відповідальної за її експлуатування та протипожежний стан і номер телефону, за яким викликають пожежну частину.

15.27До всіх будівель, допоміжних споруд та місць відкритого зберігання будівельних матеріалів, конструкцій чи устатковання треба влаштувати під'їзні шляхи. Відстань від краю проїжджої частини до стін будівель (споруд) не має перевищувати 25 м.

15.28Відстань між штабелями горючих будівельних матеріалів, площа яких не має перевищувати 100 м², та відстань від них до споруджуваних

будівель (споруд), підсобних, тимчасових споруд слід приймати не менше 24 м.

15.29Горючі будівельні відходи (обрізки лісоматеріалу, тріски, кора, стружка тощо) потрібно щодня прибирати з території будівництва у спеціально відведені місця.

15.30Зазвичай освітлювальні прожектори на території будівельного майданчика встановлюють на окремих опорах. Заборонено встановлювати прожектори на покрівлях із горючих матеріалів і на будівлях із полімерним утеплювачем в огороджувальних конструкціях.

15.31У разі виникнення пожежі потрібно насамперед заглушити двигуни агрегатів або машин. Пожежу потрібно гасити вогнегасниками, засипати землею та піском, за можливості заливати водою.

У спецодязі, забрудненому мастильними матеріалами, заборонено курити і підходити до відкритого вогню.

15.32Відповідальність за дотримання вимог охорони праці в спеціалізованих підрозділах покладають на керівників, начальників і головних інженерів цих підрозділів. На місцях виконування робіт відповідальність за дотримання вимог охорони праці несуть начальники ділянок (колон), виконроби та майстри.

15.33Місця роботи, транспортні та будівельні машини треба забезпечити аптечками з комплектом кровозупиняльних, перев'язувальних та інших засобів для надання першої допомоги. Робітників треба ознайомити з правилами надання першої медичної допомоги.

15.34Щоб уникнути шлунково-кишкових захворювань воду для пиття і приготування їжі рекомендовано застосовувати після отримання висновків місцевої санітарно-епідемічної станції тільки з джерел, придатних для цієї мети. Питна вода повинна бути кип'яченою.

15.35У районах розповсюдження енцефалітного кліща усім працівникам треба зробити протиенцефалітні щеплення.

15.36У зимовий період треба вжити заходи для запобігання обморожуванню,   зокрема   створити   пункти   для   обігрівання працівників.

Робітників треба ознайомити з правилами надавання першої допомоги обмороженим.

15.37Споруджуючи трубопроводи в районах з жарким кліматом, треба вживати заходи для запобігання тепловим ударам, сонячним опікам, перегріву організму людини, укусу отруйних змій.

15.38Виконуючи земляні роботи, треба додержуватися вимог до охорони довкілля згідно з цими Нормами, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", ГОСТ 17.4.3.02, ДБН А.2.2.1.

15.39Виконуючи земляні роботи, треба дотримуватися вимог до захисту довкілля, збереження екологічної рівноваги і не порушувати умови землекористування.

15.40Будівельна організація, яка будує трубопровід, несе відповідальність за дотримання проектних рішень, пов'язаних з охороною довкілля, а також за дотримання вимог чинного законодавства у цій сфері.

15.41Виконувати земляні роботи, пересувати машини й механізми, складати та зберігати матеріали в місцях, не передбачених проектом виконування робіт, заборонено.

15.42Заходи щодо запобігання ерозії грунтів, утворення ярів, а також захисні протиобвальні й протизсувні заходи мають відповідати проектним рішенням.

15.43Знімати, транспортувати, зберігати й повертати родючий шар фунту треба методами, які виключають зниження його якісних показників і втрату під час переміщання.

15.44Застосовувати родючий шар грунту для влаштування підсипки, присипки, перемичок та інших тимчасових земляних споруд заборонено.

15.45Під час виконування земляних робіт заборонено застосовувати прийоми та методи, які сприяють змиванню, видуванню та спливанню фунтів, зростанню ярів, розмиванню пісків, утворенню селевих потоків і зсувів, засоленню, заболоченню фунтів та інших форм утрати родючості.

15.46Під час осушування смуги відводу методом відкритого дренажу заборонено скидати  дренажні  води  в джерела водопостачання населення,

лікувальні водні ресурси, місця відпочинку і туризму, об'єкти наукової діяльності, просвіти або культури.

15.47Під час виконування робіт заборонено будь-яку діяльність, яка призводить до утворення нових, або осушення наявних водойм, невідновного змінення природного дренажу території, змінення гідравліки потоків або зруйнування значних ділянок русел рік.

15.48Заборонено брати гравій та пісок для будування з дна рік, струмків, озер у місцях, не передбачених проектом (робочим проектом) та не узгоджених у встановленому порядку.

15.49У гірських умовах під час земляних робіт на гірських схилах, виконуючи буровибухові роботи для улаштування полиць та розроблення траншей потрібно забезпечити стійкість нових схилів, утворених у процесі робіт.

15.50Кар'єри розробляють за наявності угоди. Розробляти кар'єри, не узгодивши це з місцевими органами виконавчої влади, заборонено.

15.52У лісовій місцевості та на схилах з ухилом більше 6° процеси водяної ерозії нейтралізують:

- засипанням ерозійних форм грунтами та нейтральними будівельними відходами;

- побудуванням у днищах ерозійних форм огорож з металевих стійок, кілків, плетива для затримання твердого стоку у дощовий період;

- насадженням швидкорослих злаків, кущів, дерев.

15.53Після засипання трубопроводу, до введення в дію об'єкта, треба рекультивувати землі, прибрати будівельне сміття й залишки матеріалів.

 

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

 

ВИТЯГ З ЗЕМЕЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

 

Стаття 22 Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання.

1 Землями сільськогосподарського призначення визначаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

3 Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.

Стаття 23. Пріоритетність земель сільськогосподарського призначення З Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

 

 

ДОДАТОК Б

(довідковий)

 

ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОТОРНИХ ЗЕМЛЕРИЙНИХ МАШИН

 

Таблиця Б.1-Технічна характеристика роторних землерийних машин

	Марки роторних траншейних екскаваторів							Марка траншеє­засипача
Показники	ЭТР-231	И-337	ЭТР- 253А	ЭТР-254	ЭТР 254- 01	ЭТР 254- 03	ЭТР 254- 05
								ТР-351
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Розміри траншеї, м: глибина	2,3	2,3	2,5	2,5	2,5	3,0	2,5	-
ширина	1,80	1,25	2,10	1,80; 2,10	1,20; 1,50	2,10	3,50	3,501)
Потужність двигуна,кВт	184	184	220	220	220	220	220	220
Технічна продуктивність у грунтах І категорії, м3/год	800	800	1200	1200	900	1200	1200	1200
Відстань, на яку пересува­ють грунт у відвал, м	4	4	5	5	5	5	5-14	31)
Робоча швидкість, м/год	38-224	60-360	20-360	20-509 (32швидкості)

 

 

 

ДОДАТОКГ

(довідковий)

 

ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОДНОКІВШЕВИХ ЕКСКАВАТОРІВ

 

Таблиця Г.1-Технічна характеристика одноківшевих екскаваторів

	Марки екскаваторів
Показники	Э-652	ЭО-4121	ЭО-5122	МПТ-71	Э-302Б	Э-1252Б	ЭО-5111АС
1	2	3	4	5	6	7	8
Тип екскаватора	гусеничний, повнопривідний, гідравлічний				пневмо-коліснип	гусеничний
Двигун:
марка	дизель	А-01М	ямз-	А-01М	дизель	дизель	дизель
	Д-108-1		238Г		Д-48ЛС	АМ-03	Д-108
потужність,кВт	59	96	125	96	36	96	80
Місткість ковша зворотної лопати, м3	0,6	1,0	1,6	1,0	0,4	1,4	1,0
Ширина ковша, м	1,16	1,16	1,56	-	0,93	-	-
Швидкість переміщання, км/год	3,0	2,8	2,4	2,5	15,4	1,5	2,0
Ширина гусеничної стрічки, м	0,52	0,58	0,65	1,20	-	-	-
Ширина гусеничного ходу, м	2,82	2,93	3,10	3,90	-	3,20	3,18
Повздовжня база коліс, м	-	-	-	-	2,80	-
Довжина гусеничного ходу, м	3,42	3,75	4,96	3,12	-	5,54	5,02
Просвіт під ходовою рамою, м	0,30	0,51	0,45	0,50	-	-	-

 

Кінець таблиці Г.1

1	2	3	4	5	6	7	8
Просвіт під мостами, м	-	-	-	-	0,29	-	-
Довжина стріли, м	5,5	-	3,7	3,2	4,9	7,8	-
Довжина рукоятки, м	2,8	-	-	3,0	2,3	3,4	-
Кут нахилу стріли	45-60°	-	-	-	-	45-60°	-
Найбільший радіус копання, м	9,20	9,20	10,90	9,16	7,80	11,60	10,50
Найбільша глибина копання, м: траншеї котловану	5,5 4,0	5,8	7,3	5,5	4,0 2,6	6,0	6,9 6,1
Радіус вивантаження, м	8,1	9,2	-	9,0	6,8	7,0	7,8
Висота вивантаження, м	6,1	-	7,4	-	5,6	7,3	-
Середній питомий тиск на ґрунт, МПа	0,70	0,64	0,86	0,18	-	0,85	0,90
Маса екскаватора, т	21,2	21,0	35,6	18,5	11,7	40,0	33,5

 

 

 

 

УКНД 75.200

Ключові слова: земляні роботи, рекультивація, спорудження, траншея, трубопровід