ДСТУ Б В.2.3-8-2003

Спорудитранспорту

ДОРОЖНІ ПОКРИТТЯ

МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ЗЧІПНИХ ЯКОСТЕЙ

Видання офіційне

Держбуд України

 Київ2003

Передмова

1  РОЗРОБЛЕНО:

Національним транспортним університетом (НТУ), Транспортною академією України (ТАУ)

РОЗРОБНИКИ:

Д. Павлюк,д-р техн. наук(керівник розробки);С.Кизима,канд.техн. наук;Є. Іваніца, канд. техн. наук;О. Булах, канд.техн.наук; В. Павлюк(НТУ);Л.Рибіцький, О.Лєбєдєв,В.Ільченко, К. Краюшкіна(ТАУ)

 ВНЕСЕНО:

Державною службою автомобільних доріг України, Управлінням науково-технічної політики та інформаційних технологій у будівництві Держбуду України

2  ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:

Наказом Держбуду України від13.10.2003 р. № 171

• ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Введено:  «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

Зміст

1 Галузь використання............................................................................................................. 1

2Нормативні посилання.......................................................................................................... 1

3 Терміни, визначення і позначення....................................................................................... 2

4Параметри зчіпних якостей поверхні дорожнього покриття............................................ 6

5Порядок проведення вимірювань параметрів шорсткості. ............................................... 7

5.1Вибір ділянок, місць і точок вимірювання..................................................................... 7

5.2Обсяг вимірювань............................................................................................................. 7

5.3Підготовка до вимірювань............................................................................................... 8

5.4Оформлення результатів вимірювань............................................................................. 8

6 Визначення параметрів шорсткості профільним методом. ............................................... 8

6.1Суть профільного методу................................................................................................. 8

6.2Засоби вимірювання і допоміжні пристрої.................................................................... 8

6.3Порядок проведення вимірювань................................................................................... 8

6.4Порядок оброблення профілограм................................................................................... 8

6.5Вимоги до точності методу........................................................................................... 10

7Визначення середньої величини заглиблень шорсткості

методом піщаної плями........................................................................................................ 10

7.1Суть методу піщаної плями........................................................................................... 10

7.2Галузь використання...................................................................................................... 10

7.3Засоби вимірювання і допоміжні пристрої.................................................................. 11

7.4Порядокпроведениявимірювань................................................................................. 11

7.5Вимоги до точності методу........................................................................................... 11

8Вимірювання коефіцієнта зчеплення................................................................................. 11

8.1Засоби вимірювання і допоміжні пристрої.................................................................. 11

8.2Підготовка до вимірювань............................................................................................. 12

8.З Проведення вимірювань................................................................................................ 12

8.4Обробка даних вимірювань........................................................................................... 13

8.5Оформлення результатів вимірювань........................................................................... 13

Додаток А(обов'язковий)

      Шаблон для визначення радіуса виступів шорсткості................................................. 14

Спорудитранспорту

Дорожні покриття.

Методи вимірювання зчіпних якостей

Сооружения транспорта

Дорожные покрытия.

 Методы измерения сцепных качеств

Transport Constructions

Road Pavements.

Methods of Measurement of Friction Qualities

________________________________________________________________________________

Чинний від 2004-01-04

       1  ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Даний стандарт встановлює методи вимірювання зчіпних якостей поверхні дорожнього покриття автомобільних доріг загального користування, вулиць і доріг населених пунктів, внутрішньогосподарських доріг, під'їзних і внутрішніх доріг промислових підприємств й інших організацій незалежно від їх відомчої на­лежності і застосовується:

-при операційному контролі для коригування технологічних процесів влаш­тування дорожніх покриттів;

- при приймальному контролі для оцінки якості виконання робіт з влаш­тування дорожніх покриттів;

- при експлуатаційному контролі для виявлення ділянок дорожніх покриттівз недостатніми зчіпними якостями.

      2  НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

      У цьому стандарті наведено посилання на такі нормативні документи:

       3 ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ І ПОЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті прийняті такі терміни з відповідними визначеннями і позначення:

3.1Зчіпні якості поверхні дорожнього покриття—сукупність власти­востей, що зумовлюють здатність дорожнього покриття забезпечувати стійкий рух транспортного засобу без заносу і ковзання коліс, а у випадку виникнення ос­таннього-здатність чинити опір ковзанню.

Серед параметрів зчіпних якостей дорожнього покриття виділяють мате­ріально-структурні та функціональний.

Матеріально-структурні параметри характеризують поверхню дорожнього покриття з геометричної точки зору і визначаються параметрами її шорсткості.

Функціональний параметр характеризує взаємодію коліс транспортних за­собів з поверхнею покриття і визначається відношенням величини дотичної реакції до величини нормальної реакції покриття.

3.2  Реальна поверхня покриття-поверхня, що відокремлює покриття авто­мобільних доріг від навколишнього середовища.

3.3Шорсткість поверхні покриття-сукупність нерівностей реальної поверхні покриття, відстань між вершинами яких не перевищує40 мм.

3.4Профіль поверхні покриття- лінія перетину реальної поверхні покриття  з вертикальною поверхнею.

3.5  Базова лінія поверхні покриття-лінія заданої геометричної форми, певним чином проведена відносно профілю, яка слугує для оцінки параметрів шорсткості покриття.

       3.6Базова довжина поверхні покриттяl_b, -довжина базової лінії, що ви­користовується для виділення нерівностей, які характеризують шорсткість по­верхні покриття.

3.7Виступ шорсткості поверхні покриття-ділянка профілю, що роз­міщена між

двома сусідніми локальними мінімумами профілю (рис.1).

3.8Заглиблення шорсткості поверхні покриття-ділянка профілю, що розміщена між двома сусідніми локальними максимумами профілю (рис.2).

3.9Лінія виступів профілю поверхні покриття-пряма, що проходить через дві найвищі вершини виступів профілю (рис.3).

3.10Лінія заглиблень профілю поверхні покриття-пряма, що проходить через найнижчу точку профілю паралельно лінії виступів (рис.4).

3.11Найбільша висота нерівностей профілю поверхні покриттяh_max- параметр шорсткості, що визначається як відстань між лінією виступів і лінією заглиблень профілю в межах базової довжиниl_b, (ГОСТ 25142)(рис.5).

3.12Глибина і-ї точки профілю поверхні покриття h_i  -відстань від лінії виступів до і-ї точки профілю (рис.6).

      3.13Середня величина заглиблень шорсткості поверхні покриттяh_сер- параметр шорсткості поверхні, що визначається, як середнє арифметичне значення глибин точок профілю

                                                  (1)

3.14Середня щільність виступів шорсткості поверхні покриттяі_n  -  параметр шорсткості поверхні, що визначається відношенням кількостіnвиступів шорсткості в межах базової лінії до її довжиниl_b

     ,                                               (2)

3.15Радіус виступу шорсткості поверхні покриттяR_і-радіус кола, впи­саного у виступ шорсткості поверхні покриття (рис.7)

3.16Середній радіус виступів шорсткості поверхні покриттяR_cер-параметр шорсткості поверхні, що визначається, як середнє арифметичне значення радіусів R_і,окремих виступів

,                                                  (3)

      3.17Січна пряма-пряма, що перетинає профіль, поверхні покриття пара­лельно лінії виступів (рис.8).

3.18Рівень перетину профілюр-відстань, між лінією виступів профілю поверхні покриття та січноюпрямою(рис.8).

3.19  Опорна довжина профілю h_p -сума довжин b_i, відрізків, в межах яких січна пряма проходить через матеріал профілю (рис. 8)

                                                        (4)

3.20Відносна опорна довжина профілюt_p-відношення опорної довжини профілю  до базової довжини l_b,(ГОСТ 25142)

 t_{p=  ,}                                                                                             (5)

3.21 Відносна опорна крива профілю- графічне зображення залежності відносної опорної

довжини профілю t_p, від рівня перетину профілю p(ГОСТ 25142) (рис. 9)

3.22Коефіцієнт зчеплення -відношення середньої за час гальмування дотичної реакції покриття T_сер(рис.10)до його нормальної реакціїN:

,                                                                                (6)

де                                                         ,     

На рис.10показана залежність дотичної реакції покриттяТ= T(t)від часуtпри гальмуванні колеса.

       4  ПАРАМЕТРИ ЗЧІПНИХ ЯКОСТЕЙ ПОВЕРХНІ ДОРОЖНЬОГО  

ПОКРИТТЯ

4.1Матеріально-структурні параметри (параметри шорсткості) зчіпних якостей поверхні дорожнього покриття (один або декілька) вибирають з наведеної номенклатури:

h_max-найбільша висота нерівностей профілю;

h_{се р}-середня величина заглиблень шорсткості;

і_n       -середня щільність виступів шорсткості;

R_сер  -середнійрадіус виступів шорсткості;

t_p        -  відносна опорна довжина профілю при заданому рівні перетину профілю p.

4.2  Числові значення рівня перетину профілю р вибирають із ряду5; 10; 15; 20; 25; 30; 40; 50; 60; 70; 80; 90 %відh_max(ГОСТ 2789).

4.3Як параметри шорсткості можуть бути використані також комплексні характеристики, що є функціями наведених параметрів, а також параметри функ­ції, яка описує відносну опорну криву профілю.

4.4  Як функціональний параметр зчіпних якостей дорожнього покриття вико­ристовують коефіцієнт зчеплення, який визначають за формулою(6).

5    ПОРЯДОКПРОВЕДЕННЯ ВИМІРЮВАНЬ ПАРАМЕТРІВ

      ШОРСТКОСТІ

5.1Вибір ділянок, місць і точок вимірювання

Під ділянкою вимірювань розуміють ділянку дороги, яка характеризується однорідністю параметрів шорсткості поверхні покриття.

Під місцем вимірювання розуміють частину площі покриття, на якому про­водиться оцінка шорсткості поверхні під час однієї зупинки автомобіля-ходової лабораторії.

Під точкою вимірювання розуміють положення вимірювального засобу в межах одного і того ж місця вимірювання.

Вибір ділянок, місць і точок вимірювань залежить від мети їх проведення.

5.1.1При влаштуванні нових покриттів, коли вимірювання проводяться як складові операційного контролю з метою внесення корективів у технологічний процес, місця вимірювання шорсткості вибирають на пробних ділянках, розміри яких мають мінімально можливе значення з технологічної точки зору. При цьому вибирають не менше трьох місць, вимірювань, рівномірно розподілених по площі пробної ділянки.

5.1.2 Після влаштування нових покриттів, коли вимірювання проводяться як складові приймального контролю, вибирають не менше трьох місць вимірювань на ділянці завдовжки 1000 погонних метрів покриття, які повинні бути рівномірно розподілені в межах вказаної довжини.

5.1.3 На стадії експлуатаційного контролю покриттів візуально виділяють ділянки, що відрізняються за зовнішнім виглядом, матеріалом чи способом влаш­тування, як у поздовж-ньому напрямку, так і в поперечному профілі. На кожній з таких ділянок вибирають не менше трьох місць вимірювань, які повинні бути рівномірно розподілені в межах вказаних ділянок.

В першу чергу експлуатаційний контроль параметрів шорсткості поверхні дорожніх покриттів слід виконувати в таких місцях:

-на горизонтальних кривих малого радіуса і на підходах доних;

-в межах перехрещень і примикань доріг в одному рівні та на підходах до них;

-на перехідно-швидкісних смугах;

-на ділянках із обмеженою видимістю;

-в місцях контрольно-диспетчерських і контрольно-пропускних пунктів;

-в місцях, де можливе винесення бруду на покриття;

       - в місцях частого утворення ожеледиці та виникнення туману.

Черговість виконання експлуатаційного контролю в інших випадках визначається розміщенням ділянок концентраціїДТП,де коефіцієнт відносної аварійності більше                  0,725^ДТП/млн.авт ×км .

       5.2Обсяг вимірювань

На кожному місці вимірювання визначення параметрів шорсткості і слід виконувати у трьох точках, розміщених на відстані не менше1модна від одної. За наявності на

місці вимірювання виражених смуг наката коліс транспортних засо­бів дві з трьох точок вимірювання вибирають на цих смугах, одну - між смугами накату. На кожній ділянці, вибраній згідно з5.1,загальний обсяг вимірювань повиненбути неменше9.

      5.3Підготовка до вимірювань

      Поверхня покриття очищається від пилу, бруду та піску  з допомогою щітки.

      Порядок підготовки засобів, з допомогою яких будуть проводитись вимірю­вання, визначається конструкцією і прикладеною експлуатаційною документацією.

       5.4Оформлення результатів вимірювань

Результати вимірювання для кожної ділянки оформляються у вигляді про­токолу, в якому вказують такі дані:

-назву і код дороги;

-характеристику ділянки вимірювань (пікетажне положення, тип покриття);

-значення параметра шорсткості (одного або декількох) для кожної точки вимірювань;

-середнє значення параметра шорсткості (одною або декількох) на ділянці вимірювань;

-дані про використані засоби вимірювань;

-дату проведення вимірювань;

      - посилання нацейстандарт.

      6ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ШОРСТКОСТІ ПРОФІЛЬНИМ

         МЕТОДОМ

      6.1Суть профільного методу

Суть профільного методу полягає у визначенні параметрів шорсткості шля­хом обробки профілограм -графічних зображень профілю поверхні покриття(3.4) у збільшеному вигляді.

       6.2Засоби вимірювання і допоміжні пристрої

Засобами вимірювань при використанні профільного методу є дорожні пор­тативні профілографи типу ДПП, які як засоби вимірювальної техніки відносяться до вимірювальних перетворювачів і реєструвальних пристроїв. Дорожні профіло­графи записують профіль поверхні покриття на папір у вигляді профілограми.

При обробці профілограм як допоміжними пристроями користуються лі­нійками вимірювальними, що відповідають вимогам ГОСТ 427, або лінійками креслярськими, то відповідають вимогам ГОСТ 17435.

       6.3Порядокпроведеннявимірювань

Порядок проведення вимірювань шорсткості визначається конструкцією про­філографа та супровідною експлуатаційною документацією.

       6.4Порядок оброблення профілограм

6.4.1Через вершини двох найвищих виступів профілю на профілограмі про­водять лінію виступів(3.9).У випадку, коли один з виступів має значну висоту в

порівнянні з іншими виступами профілю і лінія виступів не рівновіддалена від поверхні, ним можна знехтувати, а лінію проводити через інші виступи профілю.

6.4.2Паралельно лінії виступів через найнижчу точку профілю на профілограмі проводять лінію заглиблень(3.10).

6.4.3Вимірювальною лінійкою з похибкою±5 мм напрофілограмі вимірюють відстань між лініями виступів та заглиблень, яку позначають як найбільшу висоту нерівностей профілю [h_max](3.11).

Дійсне значення  h_max визначають за формулою

 ,                                                     (7)

де  -  збільшення дорожнього профілографа.

6.4.4Вимірювальною лінійкою з похибкою ±5 мм напрофілограмі вимірюють базову довжину, яку позначають, як[l_b].

       Дійсне значенняl_b,визначають за формулою

.                                                           (8)

6.4.5Підрахунком визначають кількість п виступів шорсткості в межах базо­вої довжини. За формулою (2) визначають середню щільність виступів шорст­кості  i_n(3.14).

6.4.6 Вимірювальною лінійкою з похибкою ±5 мм напрофілограмі в межах базової довжини визначають величину і-х виступів [h_pi]  і  j-х заглиблень профілю [ h_vj]  (рис.11).

Дійсне значення середньої величини заглиблень шорсткості h_cервизначають за формулою

  ,                                          (9)                                 

де     п    -кількість виступів шорсткості;

 m    -кількість заглиблень шорсткості;

    -збільшення дорожнього профілографа.

6.4.7 Здопомогою прозорого шаблона (додаток А), на якому нанесено кола різного радіуса, з похибкою±1 ммна профілограмі в межах базової довжини шляхом підбору визначають радіуси і-х кіл[R_i],які вписані у вершини виступів нерівностей профілю(3.15).

Дійсне значення середнього радіуса виступів шорсткостіR_сер(3.16)визначають. за формулою

                                             (10)

6.4.8На рівні р перетину профілю, значення якого в частках від [h_max] виби­рають з ряду, наведеного в4.2,проводять січну пряму(3.17).З допомогою вимі­рювальної лінійки з похибкою±0,5 ммна профілограмі визначають[b_i].

Дійсне значення опорної довжини профілю h_p(3.19)визначають за формулою

,                                                     (11)

6.4.9Відносну опорну довжину профілю t_p(3.19)для даного р визначають за формулою(5).

6.4.10Згідно з6.4.8і6.4.9значенняt_p,визначають так само й для інших значень р з ряду, наведеного в4.2.За отриманими даними будують відносну опорну криву профілю шорсткості(3.21).

6.4.11Операції6.4.1-6.4.10(одна або декілька) можуть бути виконані з до­помогою спеціальних програм, розроблених для ПЕОМ.

6.5Вимоги до точності методу

Результат вимірювання h_max наводять в міліметрах з точністю0,5 мм (один знак після коми).

Результати обчислень h_сер ,R_сернаводять в міліметрах з точністю0,01 мм (два знаки після коми).

Результатобчислення i_nнаводять в 1/м з точністю0,1.

Результат обчислення t_pнаводять з точністю0,01або1 %.

       7ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ВЕЛИЧИНИ ЗАГЛИБЛЕНЬ ШОРСТКОСТІ  

          МЕТОДОМ ПІЩАНОЇ ПЛЯМИ

       7.1Суть методу піщаної плями

Суть методу піщаної плями полягає у визначенні середньої глибини заг­либлень шорсткості за розмірами піщаної плями, яка утворюється на поверхні покриття після розрівнювання на ній певного об'єму піску.

       7.2Галузі, використання

Метод піщаної плями може використовуватись для визначення тільки пара­метра h_серкрупношорстких та середньошорстких поверхонь у випадках немож­ливості застосування профільного методу. При цьому поверхня покриття повинна бути сухою.

      7.3Засоби вимірювання і допоміжні пристрої

      При використанні методу піщаної плями застосовують:

-мірний циліндр або спеціально виготовлені мірні ємності, які відповідають вимогамГОСТ 1770,об'ємом не менше100 см³і ціною поділки шкали вимі­рювання об'єму не більше 1см³;

-пісок фракції0,14-0,071 мм;

-лінійки вимірювальні, що відповідають вимогамГОСТ 427,або лінійки креслярські, що відповідають вимогамГОСТ 17435.

Як допоміжній пристрій для розрівнювання піску може використовуватись плоский диск діаметром 15±1 см з рукояткою, нижня поверхня якого покрита гумою.

      7.4Порядок проведення вимірювань

7.4.1У мірний циліндр набирають пісок, об'єм якого при вимірюваннях на крупношорстких поверхнях повинен бути не менше90 см³, на середньошорстких поверхнях- 50см³. Об'єм піску Vвизначають за шкалою вимірювання об'єму з точністю 1 см³ і записують.

7.4.2Пісок висипають на поверхню і розподіляють лінійкою чи диском в рівень з вершинами виступів таким чином, щоб утворилася пляма за формою, близькою до круга. Якщо діаметр круга виявляється більшим 30 см, об'єм піску за 7.4.1дозволяється зменшити.

7.4.3Вимірювальною чи креслярською лінійкою(7.3)вимірюють не менше як чотири значення діаметра плями з похибкою±5 мм,кожне з яких записують. Обчислюють середнє арифметичне значення діаметраDі визначають площу піщаної плями за формулою

,                                                          (12)

7.4.4Значення параметраh_сер  визначають за формулою

                                                            (13)

       7.5Вимоги до точності методу

       Похибка визначення об'єму піску не повинна перевищувати±1см³.

       Похибка вимірювання діаметра плями не повинна перевищувати±0,5см.

       Результат обчислення h_cернаводять в міліметрах з точністю0,1 мм.

       8ВИМІРЮВАННЯ КОЕФІЦІЄНТА ЗЧЕПЛЕННЯ

       8.1Засоби вимірювання і допоміжні пристрої

8.1.1Для вимірювання коефіцієнта зчеплення слід використовувати авто­мобільну установку типу ПКРС-2 заДСТУБ.В.2.3-2 (ГОСТ 30413)та "Універ­сальне дорожнє вимірювальне обладнання" (УДВО) за цим ДСТУ.

8.1.2УДВО є двоколісним причепом зі встановленим на ньому вузлом ви­мірювання поздовжньої реакції покриття. Одне колесо причепа, праве по ходу- вимірювальне, друге, ліве по ходу-опорне. Автомобіль-тягач має бути облад­наний системою подачі води для зволоження покриття.

8.1.3Основні параметри обладнання:

-розміришини -15.00-10; 6.00-13, 6.15-13; 6.40-13; 6.45-13дюймів;

-глибина канавок протектора шини колеса-не менше1,0 мм;

-тиск повітря в шині-170±2 кПа;

-навантаження на вимірювальне колесо-не менше2400Н;

-максимальне радіальне биття обода і шини колеса-2,0±0,2 мм;

-максимальний статичний дисбаланс колеса- 50±5г/см;

-норма зволоження покриття-1±0,2 л/м²;

-загальна похибка вимірювань- ±4 %;

-діапазон вимірювання коефіцієнта зчеплення- 0,1-1,0;

- ширинасмуги зволоження повинна бути не менше ширини профілю ви­мірювального колеса.

      8.2Підготовка до вимірювань

8.2.1Вузол вимірювання коефіцієнта зчеплення повинен пройти метроло­гічну атестацію згідно з ДСТУ3215і щорічну повірку (калібрування) згідно зДСТУ2708.

8.2.2Нова шина вимірювального колеса повинна пройти обкатку не менше 300 кмпри швидкості60км/год, після чого колесо шини має бути збалансованим. Підготовлене колесо неповинневикористовуватись під час переїздів автомо­більної установки на далекі відстані (більше50 км). Приспрацюванні протектора до глибини рисунка менше1,0ммподальше використання шини для вимірювання повинне бути припинене.

8.2.3Перед початком вимірювань причіп повинен проїхати не менше5 кміз швидкістю60км/год.

8.2.4Під час проведення випробувань слід вимірювати температуру повітря.

8.3 Проведения вимірювань

8.3.1 На дорогах і вулицях, що знаходяться в експлуатації, вимірювання слід проводити під час руху вимірювального колеса по траєкторії, яка знаходиться посередині смуги кочення правих коліс транспортних засобів кожної смуги руху проїзної частини. На дорогах і вулицях із новим покриттям вимірювання слід проводити під час руху вимірювального колеса по траєкторії, яка знаходиться посередині смуги руху.

8.3.2Вимірювання слід проводити при температурі повітря не нижче 0^оС.

8.3.3Кількість вимірювань на ділянці, яка контролюється, повинна визна­чатися за умови: чотири вимірювання на1 км.

8.3.4Тривалість кожного випробуванняповиннаскладати3-4 с.

8.3.5Під часпроведениявимірювань зволоження поверхнідорогислід почи­нати не пізніше ніж за0,5 с допочатку гальмування колеса і закінчувати одночасно із закінченням гальмування.

8.3.6Швидкість руху автомобіля-тягача під час вимірювання коефіцієнта зчеплення- 60км/год.

8.3.7У першу чергу експлуатаційний контроль параметрів зчіпних якостей поверхні дорожніх покриттів слід виконувати в місцях, вказаних у5.1.3.

8.3.8При експертизіДТП,пов'язаних із гальмуванням чи заносом транс­портних засобів, з метою отримання даних для розрахунків початкової швидкості транспортних засобів вимірювання потрібно проводити при послідовних проїздах ділянки скоєнняДТПзі швидкістю80км/год,50км/год,20км/год.

Траєкторію руху колеса суміщають із слідами гальмування чи заносу транс­портних засобів, які були учасникамиДТП. Завідсутності слідів гальмування чи заносу місця вимірювання вибирають в межах вірогідної траєкторії руху вказаних транспортних засобів.

8.3.9Під час проведення вимірювань швидкість поступального руху автомобіля-тягача не повинна відхилятися від заданої величини більше ніж на плюс-мінус5км/год.

       8.4Обробка даних вимірювань

8.4.1Величину коефіцієнта зчеплення покриттів слід визначати відповідно до експлуатаційної документації УДВО.

8.4.2Одержані величини коефіцієнта зчеплення слід відкоригувати з ура­хуванням температурної поправки згідно з даними таблиці1.

Таблиця1 -Температурна поправка

       8.5Оформлення результатів вимірювань

Результати вимірювань оформляють у вигляді протоколу. В протоколі ви­мірювань вказують такі дані:

-посилання на цей стандарт;

-дані про використанепривимірюваннях обладнання;

-дату і час вимірювання, погодні умови та температуру повітря;

-відомості про ділянку вимірювань: назву і категорію дороги, вулиці; поча­ток і кінець ділянки; радіус кривизни ділянки в плані (у випадку, коли радіус кривизни менший1000м); поздовжній уклон (у випадку, коли поздовжній уклон більший 30 %о); рівень завантаження дороги рухом; відповідність відстані види­мості для зупинки автомобіля вимогам табл. 2.2ДБН В.2.3-4;

-середнє значення коефіцієнта зчеплення для кожної ділянки вимірювань;

-значення швидкості, за якої виконувалось вимірювання.

Додаток А

 (обов'язковий)

Шаблон длявизначення радіуса виступів шорсткості

Ключовіслова:автомобільнадорога;дорожнє покриття; шорсткість поверхні; коефіцієнт зчеплення.

ДСТУ Б В.2.3-8-2003

Сооружения транспорту

ДОРОЖНЫЕ ПОКРЫТИЯ

 МЕТОДЫ ИЗМЕРЕНИЯ СЦЕПНЫХ КАЧЕСТВ

Издание официальное

Госстрой Украины

Киев 2003

Предисловие

1 РАЗРАБОТАН:

Национальным транспортным университетом (НТУ), Транспортной академией Украины(ТАУ)

РАЗРАБОТЧИКИ:

Д. Павлюк,д-р техн. наук (руководитель разработки);С. Кизима, канд. техн. наук;

Е. Иваница,канд. техн. наук;А. Булах, канд. техн. наук;В. Павлюк (НТУ); Л. Рыбицкий,

А. Лебедев, В. Ильченко, Е. Краюшкина(ТАУ)

ВНЕСЕН:

Государственной службой автомобильных дорог Украины, Управлением научно-технической политики и информационных технологий в строительстве Госстроя Украины

2 УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ:

Приказом Госстроя Украины от 13.10.2003 г. № 171

3 ВВЕДЕН ВПЕРВЫЕ

Право собственности на этот документ принадлежит государству. Воспроизводить, тиражировать и распространять этот документ полностью или частично на раз­личных носителях информации без официального разрешения Государственного комитета Украины по строительству и архитектуре запрещено. Относительно уре­гулирования прав собственности обращаться в Государственный комитет Украины по строительству и архитектуре.

Содержание

1  Область использования. ..................................................................................................... 1

2  Нормативные ссылки ......................................................................................................... 1

3  Термины, определения и обозначения ............................................................................. 2

4  Параметры сцепных качеств поверхности дорожного покрытия ................................. 6

5  Порядок проведения измерений параметров шероховатости ....................................... 7

    5.1 Выбор участков, мест и точек измерения. ................................................................. 7

    5.2 Объем измерений .......................................................................................................... 8

    5.3 Подготовка к измерениям ............................................................................................ 8

    5.4 Оформление результатов измерений ........................................................................... 8

6  Определение параметров шероховатости профильным методом ................................. 8

    6.1 Сущность профильного метода ................................................................................... 8

    6.2 Средства измерения ивспомогательныеустройства .............................................. . 8

    6.3 Порядок проведения измерений ................................................................................. 9

    6.4 Порядок обработки профилограмм ............................................................................ 9

    6.5 Требования к точности  метода ................................................................................. 10

7  Определение средней  глубины впадин шероховатости методом песчаного

        пятна. .................................................................................................................................. 11

    7.1 Сущность метода песчаного пятна. .......................................................................... .11

    7.2 Область использования ............................................................................................... 11

    7.3 Средства измерения и вспомогательные устройства............................................... 11

    7.4 Порядок проведения измерений ................................................................................ 11

    7.5 Требования к точности метода . ................................................................................ 12

8. Измерение коэффициента сцепления ............................................................................. 12

    8.1 Средства измерения и вспомогательные устройства ............................................. 12

    8.2 Подготовка к измерениям .......................................................................................... 12

    8.3 Проведение измерений .............................................................................................. 13

    8.4 Обработка данных измерений ................................................................................... 13

    8.5 Оформление результатов измерений ........................................................................ 14

Приложение А (обязательное)

     Шаблон для определения радиуса выступов шероховатости ..................................... 15

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ

==========================================================================================

Сооружения транспорта

Дорожные покрытия.

Методы измерения сцепных качеств

Спорудитранспорту

Дорожні покриття.

 Методи вимірювання зчіпних якостей

Transport Constructions

Road Pavements.

Methods of Measurement of Friction Qualities

____________________________________________________________________

Дата введения2004-01-04

       1. ОБЛАСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ

Этот стандарт устанавливает методыизмерения сцепных качеств поверх­ности дорожного покрытия автомобильных дорог общего пользования, улиц и дорог населенных пунктов, внутрихозяйственных дорог, подъездных ивнутреннихдорог промышленных предприятии и других opганизаций независимо oт их ведомственной принадлежности и применяется:

- при операционном контроле для корректированиятехнологическихпро­цессов устройства дорожных покрытий:

- при приемочном контроле для оценкикачества работ поуст­ройству дорожных покрытий;

      -   при эксплуатационном контроле для выявления участков дорожных покрытий  с 

недостаточными сцепными качествами.

       2 НОРМАТИВНЫЕ ССЫЛКИ

       В этом стандарте приведены ссылки на такие нормативные документы:

________________________________________________________________________________

Издание официальное

       3 ТЕРМИНЫ, ОПРЕДЕЛЕНИЯ ИОБОЗНАЧЕНИЯ

В этом стандарте приняты следующие термины с соответствующими опре­делениями и обозначения:

3.1Сцепные качества поверхности дорожного покрытия- совокупность свойств, которые предопределяют способность дорожного покрытия обеспечи­вать устойчивое движениетранспортногосредства без заноса и скольжения колес, а в случае возникновения последнего  способность оказывать сопротивление скольжению.

Среди параметров сцепных качеств дорожного покрытия выделяют мате­риально-структурные и функциональный.

Материально-структурные параметры характеризуют поверхность дорожно­го покрытия с геометрической точки зрения и определяются параметрами ее шероховатости.

Функционалый параметр характеризует взаимодействие колес транспорт­ных средств с поверхностью покрытия и определяется отношением величины касательной реакции к величине нормальной реакции покрытия.

3.2Реальная поверхность покрытия - поверхность, которая отделяет пок­рытие автомобильных дорог от окружающей среды.

3.3Шероховатость поверхности покрытия— совокупность неровностей реальной поверхности покрытия, расстояние между вершинами которых не пре­вышает 40 мм.

3.4Профиль поверхности покрытия- линия пересеченияреальной по­верхности покрытия с вертикальной поверхностью.

3.5    Базовая линия поверхности покрытия - линия заданной геометрической формы, определенным образом проведенная относительно профиля, которая слу­жит для оценкипараметров шероховатости покрытия.

3.6Базоваядлина поверхности покрытия l_b  -длина базовой линии, которая используется для выделения неровностей, характеризующих шероховатость  покрытия,

3.7Выступ шероховатости поверхности покрытия- участок профиля, который находится между двумя локальными соседними минимумами профиля (рис. 1).

3.8 Впадина шероховатости поверхности покрытия - участок профиля, который находится между двумя локальными соседними максимумами профиля (рис. 2).

3.9  Линия выступов профиля поверхности покрытия  прямая, которая проходит через две самые высокие вершины выступов профиля (рис. 3).

3.10  Линия впадин профиля поверхности покрытия   прямая, которая проходит через самую низкую точкупрофиляпараллельно линии выступов (рис. 4).

3.11Наибольшая высота неровностей профиля поверхности покрытия                         h_max- параметр шероховатости, который определяется как расстояние между линией выступов и линией впадин профиля в границах базовой длины l_b(ГОСТ 25142) (рис. 5).

3.12 Глубинаі-йточки профиля поверхности покрытияh_i—расстояние от линии выступов к i-й точке профиля (рис. 6).

3.13Средняя глубина впадин шероховатости поверхности покрытияh_ср- параметр шероховатости поверхности, который определяется, как среднее арифметическое значение глубин точек профиля

                                                                 (1)

3.14Средняя плотность выступов шероховатости поверхности покры­тияi_n-параметр шероховатости поверхности, который определяется отношением количества п выступов шероховатости в границах базовой линии к ее длине l_b

  ,                                                                    (2)

3.15 Радиус выступа шероховатости поверхности покрытияR_i-радиус окружности, вписанный в выступ шероховатости поверхности покрытия (рис. 7)

3.16.Средний радиус выступов шероховатости поверхности покрытия R_ср- параметр шероховатости поверхности, который определяется, как среднее арифметическое значение радиусов R_i, отдельных выступов

,                                                (3)

3.17Секущая прямая- прямая, которая пересекает профиль поверхности покрытия параллельно линии выступов (рис. 8).

3.18Уровень пересечения профиля р- расстояние между линией выступов профиля поверхности покрытия и секущей прямой (рис. 8).

3.19Опорная длина профиляη_p-сумма длин b_і,отрезков, вграницахкото­рых секущая прямая проходитчерезматериал профиля (рис. 8)

                                                  (4)

       3.20Относительная опорная длина профиляt_p-отношение опорной длины

профиля η_pк базовой длине l_b(ГОСТ 25142)

  t_{p=  ,}                                                                                           (5)

3.21Относительнаяопорная криваяпрофиля-графическое изображение зависимости относительной опорной длины профиля t_pот уровня пересечения профиля p(ГОСТ 25142) (рис. 9).

3.22 Коэффициент сцепления j- отношение средней за время торможения касательной реакции покрытия Т_ср(рис.10) к его нормальной реакции N:

,                                                                                           (6)

где

   ,     

На рис. 10 показана зависимость касательной реакции покрытия T= T(t)от времени tпри торможении колеса.

4  ПАРАМЕТРЫ СЦЕПНЫХ КАЧЕСТВ ПОВЕРХНОСТИ ДОРОЖНОГО

           ПОКРЫТИЯ

4.1 Материально-структурные параметры (параметры шероховатости) сцеп­ных качеств поверхности дорожного покрытия (один или несколько) выбирают из приведенной номенклатуры:

h_max  - наибольшая высота неровностей профиля;

h_cp   - средняя глубина впадин шероховатости;

i_n       - средняя плотность выступов шероховатости;

R_cp   - средний радиус выступов шероховатости;

t_p      -относительная опорная длина профиля при заданном уровне пересечения профиля р.

4.2 Числовые значения уровня пересечения профиля р выбирают из ряда 5;

10; 15; 20; 25; 30; 40; 50; 60; 70; 80; 90 % от h_max(ГОСТ 2789).

4.3 В качестве параметров шероховатости могут быть использованы также комплексные характеристики, которые являются функциями приведенных пара­метров, а также параметры функции, которая описывает относительную опорную кривую профиля.

4.4 В качестве функционального параметра сцепных качеств дорожного пок­рытия используют коэффициент сцепления, который определяют по формуле (6).

       5 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕНИЯ ИЗМЕРЕНИЙ ПАРАМЕТРОВ   

          ШЕРОХОВАТОСТИ

       5.1 Выбор участков, мест и точек измерения

Под участком измерений понимают участок дороги, который характеризуется однородностью параметров шероховатости поверхности покрытия.

Под местом измерения понимают часть площади покрытия, на котором проводится оценка шероховатости поверхности во время одной остановки ав­томобиля - ходовой лаборатории.

Под точкой измерения понимают положение измерительного средства в границах  одного итого же места измерения.

Выбор участков, мест и точек измерений зависит от цели их проведения.

5.1.1 При устройстве новых покрытий, когда измерения проводятся как сос­тавляющие операционного контроля с целью внесения коррективов в техноло­гический процесс, места измерения шероховатости выбирают на пробных участ­ках, размеры которых имеют минимально возможное значение стехнологическойточки зрения. При этом выбирают не меньше трех мест измерений, равномерно распределенных  по площади пробного участка.

5.1.2 После устройства новых покрытий, когда измерения проводятся как составляющие приемочного контроля, выбирают не меньше трех мест измерений на участке длиной 1000 погонных метров покрытия, которые должны быть рав­номерно распределены в границах указанной длины.

5.1.3 На стадии эксплуатационного контроля покрытий визуально выделяют участки, которые отличаются по внешнему виду, материалу или способу уст­ройства, как в продольном направлении,таки в поперечном профиле. На каждом из такихучастковвыбирают не меньше трех мест измерений, которые должны быть равномерно распределены в границах указанных участков.

В первую очередь эксплуатационныйконтрольпараметров шероховатости поверхности дорожных покрытий следует выполнять, в таких местах:

- на горизонтальных кривых малого радиуса и на подходах к ним;

- в границах перекрестков и примыканий дорог в одном уровне и на подходах к ним;

- на переходно-скоростных полосах;

- на участках с ограниченной видимостью;

- в местах контрольно-диспетчерских и контрольно-пропускных пунктов;

- в местах, где возможно вынесение грязи на покрытие;

      - в местах частого образования гололеда и возникновения тумана.

      Очередность выполнения эксплуатационного контроля в других случаях оп­ределяется размещением участков концентрации ДТП, где коэффициент относительной аварийностибольше 0,725^ДТП /_{млн.авт.км}

       5.2 Объем измерений

На каждом месте измерения определение параметров шероховатости следует выполнять в трех точках, расположенных на расстоянии не менее 1 м друг от друга. При наличии на месте измерения выраженных полос наката колес транспортных средств две из трех точек измерения выбирают на этих полосах, одну - между полосами наката. На каждом участке, выбранном в соответствии с 5.1, общий объем измерений должен быть не менее 9.

      5.3 Подготовка к измерениям

      Поверхность покрытия очищается от пыли, грязи и песка с помощью щетки. Порядок подготовки средств, при помощи которых будут проводиться изме­рения, определяется конструкцией и прилагаемой эксплуатационной докумен­тацией.

      5.4 Оформление результатов измерений

Результаты измерения для каждого участка оформляются в виде протокола, в котором указывают такие данные:

- название и код дороги;

- характеристику участка измерений (пикетажное положение, тип покрытия);

- значение параметра шероховатости (одного или нескольких) для каждой точки измерении;

- среднее значение параметра шероховатости (одного или нескольких) на участке измерений;

- данные об использованных средствах измерения;

- дату проведения измерений;

      - ссылку на этот стандарт.

      6 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПАРАМЕТРОВ ШЕРОХОВАТОСТИ ПРОФИЛЬНЫМ

         МЕТОДОМ

      6.1 Сущность профильного метода

Сущность профильного метода состоит в определении параметров шеро­ховатости путем обработки профилограмм - графических изображений профиля поверхности покрытия (3.4) в увеличенном виде.

       6.2 Средства измерения и вспомогательные устройства

Средствами измерений при использовании профильного метода являются дорожные портативные профилографы типа ДПП, которые как средства изме­рительной техники относятся к измерительным преобразователям ирегистрирующим приборам. Дорожныепрофилографызаписывают профиль поверхности покрытия на бумагу в виде профилограммы.

При обработке профилограмм в качестве вспомогательных устройств ис­пользуют линейки измерительные, соответствующие требованиям ГОСТ  427, или линейки чертежные, соответствующие требованиям ГОСТ 17435.

       6.3 Порядок проведения измерений

Порядок проведения измерений шероховатости определяется конструкцией профилографа и сопроводительной эксплуатационной документацией.

       6.4 Порядок обработки профилограмм

6.4.1Черезвершины двух самых высоких выступов профиля на профилограмме проводят линию выступов (3.9). В случае если один из выступов имеет значительную высоту по сравнению с другими выступами профиля и линия выс­тупов не равноотстоит от поверхности, им допускается пренебречь, а линию проводить через другие выступы профиля.

6.4.2 Параллельно линии выступов через самую низкую точку профиля на профилограмме проводятлинию впадин(3.10).

6.4.3 Измерительной линейкой с погрешностью ±0,5 мм на профилограмме измеряют расстояние между линиями выступов и впадин, которые обозначают как наибольшую высоту неровностей профиля  [h_max](3.11).

Действительное значение h_maxопределяют по формуле

 ,                                                    (7)

где g- увеличение дорожного профилографа.

6.4.4 Измерительной линейкой с погрешностью ±0,5 мм на профилограмме измеряют базовую длину, которую обозначают, как [l_b].

Действительное значение l_b, определяют по формуле

 .                                                             (8)

6.4.5 Подсчетом определяют количество nвыступов шероховатости в гра­ницах базовой длины. По формуле (2) определяют среднюю плотность выступов шероховатости i_n(3.14).

6.4.6 Измерительной линейкой спогрешностью±0,5 мм на профилограмме в границах базовой длины определяют глубину i-хвыступов[h_pi]и  j-х впадин профиля[h_vj] (рис. 11).

Действительное значение средней глубины впадин шероховатости h_сропре­деляют по формуле

   ,                                                    (9)                                  

где  n   -количество выступов шероховатости;

       т  -количество впадин шероховатости;

• - увеличение дорожного профилографа.

6.4.7 С помощью прозрачного шаблона (приложение А), на котором нанесены окружности  разного радиуса, с погрешностью ±1 мм на профилограмме в пределах базовой длины путем подбора определяют радиусы i-хокружностей [R_i], которые вписаны в вершины выступов неровности профиля (3.15).

Действительное значение среднего радиуса выступов шероховатости R_ср(3.16) определяют по формуле

 ,                                                           (10)

6.4.8 На уровне pпересечения профиля, значение которого в долях от[h_max] выбирают из ряда, указанного в 4.2, проводят секущую прямую (3.17). С помощью измерительной линейки, которая имеет погрешность ±0,5 мм на профилограмме, определяют [b_i].

Действительное значение опорной длины профиля  h_p(3.19) определяют по формуле

,                                                                 (11)

6.4.9 Относительную опорную длину профиля t_p(3.19) для данного pопре­деляют по формуле (5).

6.4.10 В соответствии с 6.4.8 и 6.4.9 значение t_pопределяют так же и для других значений р из ряда, указанногов4.2. По полученным данным строят относительную опорную кривую профиля шероховатости (3.21).

6.4.11 Операции по 6.4.1-6.4.10 (одна или несколько) могут быть выполнены с помощью специальных программ, разработанных для ПЭВМ.

6.5 Требования к точности метода

Результат измеренияh_maxуказывают в миллиметрах с точностью 0,5 мм (один знак после запятой).

Результаты вычислений h_cp, R_cpуказывают в миллиметрах с точностью 0,01 мм (два знака после запятой).

Результат вычисления i_nуказывают в 1/м с точностью 0,1.

Результат вычисления t_p, указывают с точностью 0,01 или 1 %.

      7 ОПРЕДЕЛЕНИЕ СРЕДНЕЙ ГЛУБИНЫ ВПАДИН

         ШЕРОХОВАТОСТИ МЕТОДОМ ПЕСЧАНОГО ПЯТНА

      7.1 Сущность метода песчаного пятна

Сущность метода песчаного пятна состоит в определениисредней глубины впадин шероховатости по размерам песчаного пятна, которое образуется на по­верхности покрытия  послеразравнивания наней определенного объема песка.

      7.2 Область использования

Метод песчаного пятна может использоваться для определения только па­раметра h_cpкрупношероховатых и среднешероховатых поверхностей в случаях невозможности применения профильного метода. При этом поверхность пок­рытия должна быть сухой.

      7.3 Средства измерения и вспомогательные устройства

      При использовании метода песчаного пятна применяют:

- мерный цилиндр или специально изготовленные мерные емкости, которые отвечают требованиям ГОСТ 1770, объемом не меньше 100 см³ и ценой деления шкалы измерения объема не больше 1 см³;

- песок фракции 0,14-0,071 мм;

- линейки измерительные, которые отвечают требованиям ГОСТ 427, или линейки чертежные, которые отвечают требованиям ГОСТ 17435.

В качестве вспомогательного устройства для разравнивания песка может использоваться плоский диск диаметром (15±1) см с рукояткой, нижняя поверх­ность которого покрыта резиной.

      7.4 Порядок проведения измерений

7.4.1 В мерный цилиндр набирают песок, объем которого при измерениях на крупношероховатых поверхностях должен быть не меньше 90 см³, на средне-шероховатых поверхностях - 50 см³. Объем песка Vопределяют по шкале измерения объема с точностью 1 см³ и записывают.

7.4.2 Песок высыпают на поверхность и распределяют линейкой или диском в уровень с вершинами выступов таким образом, чтобы образовалось пятно по форме, близкой к кругу. Если диаметр круга получается больше 30 см, объем песка по 7.4.1 допускается уменьшить.

7.4.3 Измерительной или чертежнойлинейкой(7.3) измеряют не менее че­тырех значений диаметра пятна спогрешностью±5 мм, каждое значение запи­сывают. Вычисляют среднее арифметическое значение диаметра Dи определяют площадь песчаного пятна по формуле

,                                                              (12)

7.4.4 Значение параметраh_сропределяют по формуле

  ,                                                              (13)

       7.5 Требования к точности метода

       Погрешность определения объема песка не должна превышать +1 см³.

       Погрешность измерения диаметра пятна не должна превышать ±0,5 см.

       Результат вычисления h_сруказывают в миллиметрах с точностью 0,1 мм.

       8 ИЗМЕРЕНИЕ КОЭФФИЦИЕНТА СЦЕПЛЕНИЯ

       8.1 Средства измерения и вспомогательные устройства

8.1.1 Для измерения коэффициента сцепления используют автомобильную установку типа ПКРС-2 в соответствии с ДСТУ Б В.2.3-2 (ГОСТ 30413) и «Уни­версальное дорожное измерительное оборудование» (УДИО) в соответствии с этим ДСТУ.

8.1.2 УДИО представляет собой двухколесный прицеп, накоторомуста­новлен узел измерения продольной реакции покрытия. Одно колесо прицепа, правое по ходу – измерительное, второе, левое по ходу – опорное. Автомобиль-тягач должен быть оборудован системой подачи воды для увлажнения покрытия.

      8.1 3 Основные параметры оборудования:

• размеры шин-5.00-10; 6.00-13, 6.15-13; 6.40-13; 6.45-13 дюймов;
• глубина канавокпротекторашиныколеса–неменее 1,0 мм;
• давление воздуха в шине – 170±20кПа;
• нагрузкана измерительное колесо – не менее 2400 Н;
• максимальное радиальное биение обода и шипы колеса – 2,0±0,2 мм;
• максимальный статический дисбаланс колеса – 50±5 г/см;
• норма увлажнения покрытия – 1±0,2 л/м²;
• общая погрешность измерений - ±4 %;
• диапазон измерения коэффициента сцепления – 0,1—1,0;
• ширина полосы увлажнения должна быть не меньше ширины профиля измерительного 

            колеса.

      8.2 Подготовка к измерениям

8.2.1 Узел измерения коэффициента сцепления должен пройти метрологи­ческую аттестацию в соответствии с ДСТУ 3215 и ежегодную поверку (калиб­ровку) в соответствии с ДСТУ 2708.

8.2.2 Новая шина измерительного колеса должна пройти обкатку не меньше 300 км при скорости 60 км/ч, после чего колесо шины должно быть сбалан­сировано. Подготовленное колесо не должно использоваться во время переездов автомобильной установки на дальние расстояния (большее 50 км). При износе протектора до глубины рисунка менее 1,0 мм дальнейшее использованиешины  для измерений должно быть прекращено.

8.2.3 Перед началом измерений прицеп должен проехать не меньше 5 км со скоростью 60 км/ч.

8.2.4 Во время проведения испытаний необходимо измерять температуру воздуха.

       8.3 Проведение измерений

8.3.1 На дорогах и улицах, которые находятся в эксплуатации, измерения следует проводить во время движения измерительного колеса по траектории, которая находится посредине полосы качения правых колес транспортных средств каждой полосы движения проезжей части. На дорогах и улицах с новым пок­рытием измерения следует проводить, во время движения измерительного колеса по траектории, которая находится посредине полосы движения.

8.3.2 Измерения следует производить при температуре воздуха не ниже 0"С.

8.3.3 Количество измерений на участке, который контролируется, должно определятьсяиз условия: четыре измерения на 1 км.

8.3.4 Продолжительность каждого измерения должна составлять 3-4 с.

8.3.5 Во время проведения измерении увлажнение поверхности дороги сле­дует начинать не позже чем за 0,5 с до начала торможения колеса и заканчиватьодновременно с окончанием торможения.

8.3.6 Скорость движения автомобиля-тягача во время измерения коэффи­циента сцепления - 60 км/ч.

8.3.7 В первую очередь эксплуатационный контроль параметров сцепных качеств поверхности дорожных покрытий следует выполнять в местах, указанных в 5.1.3.

8.3.8 При экспертизе ДТП, связанных с торможением или заносом тран­спортных средств, с целью получения данных для расчетов начальной скорости транспортных средств измерения нужно проводить при последовательных про­ездах участка совершения ДТП со скоростью 80 км/ч, 50 км/ч; 20 км/ч.

Траекторию движения колеса совмещают со следами торможения или заноса транспортных средств, которые были участниками ДТП. При отсутствии следов торможения или заноса места измерения выбирают в границах возможной тра­ектории движения указанных транспортных средств.

8.3.9 Во время проведения измерений скорость поступательного движения автомобиля-тягача не должна отклоняться от заданной величины больше чемна  плюс-минус 5 км/ч.

       8.4 Обработка данных измерений

8.4.1 Величину коэффициента сцепления покрытий следует определять в соответствии с эксплуатационной документацией УДИО.

8.4.2 Полученные величины коэффициента сцепления следует откорректи­ровать с учетом температурной поправки в соответствии с данными таблицы 1.

Таблица 1 -Температурная поправка

8.5 Оформление результатов измерений

Результаты измерений оформляют в виде протокола. В протоколе измерении указывают такие данные:

- ссылку на этот стандарт;

- данные об использованном при измерениях оборудовании;

- дату и время измерения, погодные условия и температуру воздуха;

- сведения об участке измерений: название, код и категорию дороги, улицы;

начало и конец участка; радиус кривизны участка в плане (в случае, если радиус кривизны меньше 1000 м); продольный уклон (в случае, если продольный уклон больше30 %о);уровень загрузки дороги движением; соответствие расстояния видимости для остановки автомобиля требованиям табл. 2.2 ДБН В.2.3-4;

- среднее значение коэффициента сцепления для каждого участка измерений;

- значение скорости, при которой выполнялось измерение.

Додаток А

 (обов'язковий)

Шаблон дляопределения радиуса выступов шероховатости