МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Мінпаливенерго України від 4 жовтня 2006 р. № 367
ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
Глава 1.9 Зовнішня ізоляція електроустановок
Київ
Об'єднання енергетичних підприємств
«Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики»
2006
ПЕРЕДМОВА
|
1 ЗАМОВЛЕНО: |
Об'єднанням енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» (ОЕП «ГРІФРЕ») |
|
2 РОЗРОБЛЕНО: |
Державним підприємством «Науково-дослідний інститут високих напруг» (ДП «НДІВН»), |
|
3 РОЗРОБНИКИ: |
Кім Єн Дар, С.В. Кукс |
|
4 УЗГОДЖЕНО: |
Першим заступником Міністра палива та енергетики України (В.П. Чупрун) |
|
|
Заступником Міністра палива та енергетики України (О.М. Шеберстов) |
|
|
Департаментом з питань електроенергетики Мінпаливенерго України (С.Я. Меженний) |
|
|
Департаментом ядерної енергетики та атомної промисловості Мінпаливенерго України |
|
|
Департаментом юридичного забезпечення Мінпаливенерго України (Г.Б. Пітік) |
|
|
Об'єднанням енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» (В.Т. Коданьова) |
|
|
Державним комітетом України з нагляду за охороною праці (Г.М. Суслов) |
|
|
Державною інспекцією з експлуатації електричних станцій і мереж (О.Т. Гутаревич) |
|
5 ЗАТВЕРДЖЕНО: |
Міністерством палива та енергетики України |
|
6 НАДАНО ЧИННОСТІ: |
з 4 грудня 2006 р. |
|
7 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ |
|
|
8 СТРОК ПЕРШОЇ ПЕРЕВІРКИ: |
2011 рік |
МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
4 жовтня 2006 р. м. Київ № 367
Про затвердження та введення в дію
нормативного документа
«Правила улаштування електроустановок.
Розділ 1. Загальні правила.
Глава 1.9. Зовнішня ізоляція
електроустановок»
З метою підвищення надійності роботи електричних мереж і розподільних пристроїв підстанцій та з метою введення в дію розділу 1 глави 1.9 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ)
НАКАЗУЮ:
1.Затвердити і ввести в дію нормативний документ «Правила улаштування електроустановок. Розділ 1. Загальні правила. Глава 1.9. Зовнішня ізоляція електроустановок» (далі – ПУЕ. Р.1. Гл. 1.9), який набирає чинності через 60 днів з дати підписання цього наказу (додається).
2.Госпрозрахунковому підрозділу «Науково-інженерний енерго-сервісний центр» інституту «Укрсільенергопроект» (Білоусов В.І.) внести ПУЕ. Р.1. Гл. 1.9 до реєстру та комп'ютерного банку даних чинних нормативних документів Мінпаливенерго.
3.Об'єднанню енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» забезпечити видання і надходження необхідної кількості примірників ПУЕ. Р.1. Гл. 1.9 до енергетичних компаній та підприємств відповідно до їх замовлень і фактичної оплати.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра палива та енергетики України Шеберстова О.М.
Міністр Ю. БОЙКО
ЗМІСТ
|
1.9.1-1.9.6
1.9.7-1.9.10
1.9.11-1.9.19
1.9.20-1.9.27
1.9.28
1.9.29-1.9.43
1.9.44-1.9.54 |
Сфера застосування. Визначення 5
Зовнішня ізоляція електроустаткування і відкритих розподільних установок 8
Вибір ізоляції за розрядними характеристиками 10
Визначення ступеня забрудненості атмосфери 10
Коефіцієнти ефективності ізоляторів та ізоляційних конструкцій (скляних, фарфорових)20
|
|
Розділ 1 ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
ГЛАВА 1.9 ЗОВНІШНЯ ІЗОЛЯЦІЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК |
Чинний з четвертого грудня 2006 р.
Сфера застосування. Визначення
1.9.1Ця глава Правил визначає порядок вибору зовнішньої ізоляції діючих, споруджуваних і реконструйованих електроустановок змінного струму номінальною напругою 6–750 кВ незалежно від відомчого підпорядкування і форми власності.
1.9.2Зовнішня ізоляція –частина ізоляційної конструкції, в якій ізолюючим середовищем є атмосферне повітря.
Рівень ізоляції –характеристика класу напруги як сукупності випробувальних напруг, установлених НД для зовнішньої ізоляції даного обладнання.
1.9.3 Довжина шляху витоку ізоляції (ізолятора) або складової ізоляційної конструкції (L) –якнайменша відстань по поверхні ізолюючої деталі між металевими частинами різного потенціалу.
Ефективна довжина шляху витоку –фактично використовувана частина довжини шляху витоку під час експлуатації ізолятора або ізоляційної конструкції за умов забруднення та зволоження.
Питома ефективна довжина шляху витоку (
) – відношення ефективної довжини шляху витоку до найбільшої робочої міжфазової напруги мережі відповідно до класу напруг.
1.9.4 Коефіцієнт використання довжини шляху витоку (Ki) –
коефіцієнт, що враховує ефективність використовування довжини шляху витоку ізолятора або ізоляційної конструкції.
1.9.5Ступінь забрудненості (СЗ) –характеристика забрудненої атмосфери за її впливом на роботу зовнішньої ізоляції.
1.9.6Карта ступеня забруднення (КСЗ) – географічна карта, що районує територію за СЗ.
Загальні положення
1.9.7 Вибір ізоляторів або ізоляційних конструкцій зі скла та фарфору повинен визначатися згідно з питомою ефективною довжиною шляху витоку залежно від СЗ в місці розташування електроустановки і її номінальної напруги. Вибір ізоляторів або ізоляційних конструкцій зі скла та фарфору може визначатися також згідно з розрядними характеристиками в забрудненому і зволоженому стані.
Вибір полімерних ізоляторів або конструкцій залежно від СЗ і номінальної напруги електроустановок повинен визначатися згідно з розрядними характеристиками в забрудненому і зволоженому стані.
Розрядні характеристики в забрудненому і зволоженому стані повинні визначатись згідно з чинними нормативними документами.
Вибір рівня ізоляції повинен визначатися з урахуванням координації ізоляції ПЛ і ВРУ за умовами грозозахисту.
1.9.8 Визначати СЗ слід згідно з КСЗ. У разі відсутності КСЗ визначати СЗ треба залежно від характеристик джерел забруднення і відстані від них до електроустановки за табл.1.9.3-1.9.20.
Поблизу промислових комплексів, а також у районах із забрудненнями від крупних промислових підприємств, ТЕС і джерел зволоження з високою електричною провідністю визначати СЗ, як правило, треба згідно з КСЗ.
1.9.9 Довжину шляху витоку гірлянд і ізоляційних конструкцій зі скла і фарфору потрібно визначати за формулою:
,
де –питома ефективна довжина шляху витоку згідно з табл. 1.9.1, см/кВ;
U –найбільша робоча міжфазова напруга, кВ (згідно з ГОСТ 1516.3);
Ki –коефіцієнт використання довжини шляху витоку.
Довжина шляху витоку міжфазової ізоляції повинна визначатися за формулою:
.
1.9.10Залежно від умов експлуатації конфігурація ізоляційної деталі підвісних ізоляторів і виконання полімерних ізоляторів повинні відповідати вимогам табл. 1.9.25, 1.9.26.
У районах з питомими поверхневою густиною та провідністю шару забруднення, не меншими ніж відповідно 10 мг/см2 і 20 мкСм, можливе використання скляних тарілчастих ізоляторів лише з термічно стійкого ізоляційного скла.
Ізоляція ПЛ
1.9.11Питому ефективну довжину шляху витоку підтримувальних гірлянд ізоляторів ПЛ на металевих і залізобетонних опорах залежно від СЗ і номінальної напруги (на висоті до 1000 м над рівнем моря) треба брати згідно з табл. 1.9.1.
Питому ефективну довжину шляху витоку підтримувальних гірлянд і штирових ізоляторів ПЛ на висоті від 1000 м до 2000 м над рівнем моря треба збільшувати порівняно з нормованою в табл. 1.9.1 на 5 %.
1.9.12Ізоляційні відстані по повітрю від струмоведучих до заземлених частин опор повинні відповідати вимогам глави 2.5.
1.9.13Кількість підвісних тарілчастих ізоляторів у підтримувальних гірляндах і в послідовному ланцюзі гірлянд спеціальної конструкції (V-подібних, L-подібних, А-подібних, Y-подібних та ін., складених із ізоляторів одного типу) для ПЛ на металевих і залізобетонних опорах потрібно визначати за формулою:
Таблиця 1.9.1 –Значення ступенів забрудненості атмосфери і нормованої питомої ефективної довжини шляху витоку підтримувальних гірлянд ізоляторів, штирових ізоляторів ПЛ на металевих і залізобетонних опорах, зовнішньої ізоляції ВРП
|
СЗ |
|
Питома поверхнева провідність |
|
|
До 35 включно |
110-750 |
||
|
1 |
1,90 |
1,60 |
5 |
|
2 |
2,35 |
2,00 |
10 |
|
3 |
3,00 |
2,50 |
20 |
|
4 |
3,50 |
3,10 |
30 |
|
5 |
4,20 |
3,70 |
50 |
, мкСм, не більше
де Li –довжина шляху витоку одного ізолятора за стандартом або технічними умовами на ізолятор конкретного типу.
Якщо розрахунок т не дає цілого числа, то вибирають наступне ціле число.
1.9.14 На ПЛ напругою 6–20 кВ з металевими та залізобетонними опорами кількість ізоляторів у натяжних і підтримувальних гірляндах потрібно визначати згідно з 1.9.13, але вона повинна бути не менше двох незалежно від матеріалу опори.
На ПЛ напругою 35–110 кВ незалежно від конструкції опори (металеві, залізобетонні, дерев'яні із заземленими кріпленнями гірлянд та ін.) кількість тарілчастих ізоляторів у натяжних гірляндах усіх типів незалежно від СЗ слід збільшувати на один ізолятор у кожній гірлянді порівняно з кількістю, одержаною за 1.9.13.
На ПЛ напругою 150–750 кВ на металевих і залізобетонних опорах кількість тарілчастих ізоляторів у натяжних гірляндах треба визначати за 1.9.13.
1.9.15На ПЛ напругою 6–20 кВ з дерев'яними опорами або дерев'яними траверсами на металевих і залізобетонних опорах у районах з 1–2 м СЗ питома ефективна довжина шляху витоку ізоляторів повинна бути не менше ніж 1,5 см/кВ.
1.9.16У гірляндах опор великих переходів потрібно передбачати по одному додатковому тарілчастому ізолятору зі скла та фарфору на кожні 10 м висоти опори понад 40 м по відношенню до основної кількості ізоляторів нормального виконання, визначеному для гірлянд перехідних опор за СЗ в районі переходу.
1.9.17На конструкціях висотою більше ніж 100 м у гірляндах необхідно передбачати установлення ще двох додаткових ізоляторів згідно з 1.9.13, 1.9.16. Кількість ізоляторів у гірляндах цих опор повинна бути не менша від потрібної згідно з умовами забруднення в районах переходу.
1.9.18Вибір ізоляторів ПЛ з ізольованими проводами повинен виконуватися згідно з 1.9.11–1.9.17.
1.9.19Для захисту від пташиних забруднень ізоляції ПЛ 35–330 кВ незалежно від СЗ потрібно встановлювати в гірляндах першим від траверси ізолятор більшого діаметра з конічною або сферичною формою ізоляційної деталі або захисні екрани з діелектричних матеріалів.
На опорах 6–10 кВ незалежно від СЗ за наявності пташиних забруднень слід установлювати штирові ізолятори з розвиненою боковою поверхнею.
Зовнішня ізоляція електроустаткування і відкритих розподільних установок
1.9.20Питому ефективну довжину шляху витоку зовнішньої фарфорової, скляної ізоляції електроустаткування і ізоляторів ВРП напругою 6–750 кВ, а також зовнішньої частини вводів ЗРП залежно від СЗ і номінальної напруги на висоті до 1000 м над рівнем моря треба брати згідно з табл. 1.9.1.
Питому ефективну довжину шляху витоку зовнішньої ізоляції електроустаткування і ізоляторів ВРП напругою 6–220 кВ,розташованих на висоті більш 1000 м, треба брати на висоті до 2000 м згідно з
табл. 1.9.1.
1.9.21У натяжних і підтримувальних гірляндах ВРП число тарілчастих ізоляторів слід визначати відповідно до 1.9.13, 1.9.14 з додаванням у кожен ланцюг гірлянди напругою 110–150 кВ одного ізолятора, 220–330 кВ – двох ізоляторів, 500 кВ – трьох, 750 кВ – чотирьох.
1.9.22У випадку відсутності електроустаткування (у тому числі ізоляторів і високовольтних уводів) із зовнішньою ізоляцією, нормованою в таблиці 1.9.1, для районів з 3–5-м СЗ, слід застосовувати ізолятори, покришки і т.д. з найбільшою довжиною шляху витоку відносно необхідної.
При цьому необхідно забезпечувати проведення профілактичних заходів з очищення, гідрофобізації зовнішньої ізоляції згідно з чинними галузевими інструкціями.
1.9.23У районах з умовами забруднення, що перевищують 4-й СЗ, як правило, слід передбачати ЗРУ.
1.9.24ВРП напругою 500–750 кВ, а також ВРП напругою 110, 150, 220, 330 кВ за схемами із збірними шинами, ВРП 220–330 кВ за мостовими та блочними схемами, ВРП 110– 150 кВ за мостовими та блочними схемами та ВРП 35 кВ слід розташовувати в зонах із СЗ, не вищим 2-го.
1.9.25Питома ефективна довжина шляху витоку зовнішньої ізоляції електроустаткування і ізоляторів в ЗРП напругою 110 кВ і вище повинна бути не меншою ніж 1,6 см/кВ незалежно від СЗ і наявності фільтрової вентиляції.
1.9.26КРПЗ і КТП 6–20 кВ зовнішньої установки треба застосовувати з ізоляцією за табл. 1.9.1 у районах із СЗ, не вищим 2-го.
1.9.27Ізолятори на всіх гнучких і жорстких зовнішніх відкритих струмопроводів треба вибирати з питомою ефективною довжиною шляху витоку:
– для струмопроводів 6 кВ на номінальну напругу 20 кВ
з 
1,67 см/кВ – у районах з 1 – 5-м СЗ;
– для струмопроводів 10 кВ на номінальну напругу 20 кВ
з 1,67 см/кВ – у районах з 1 – 3-м СЗ;
– для струмопроводів 10 кВ на номінальну напругу 35 кВ
з 1,7 см/кВ – у районах з 4 – 5-м СЗ;
– для струмопроводів 15 кВ на номінальну напругу 35 кВ
з 1,7 см/кВ – у районах з 1 – 5-м СЗ;
– для струмопроводів 20 і 24 кВ на номінальну напругу 35 кВ
з 2,2 см/кВ – у районах з 1 – 5-м СЗ.
Вибір ізоляції за розрядними характеристиками
1.9.28 Гірлянди ПЛ напругою 6–750 кВ, зовнішня ізоляція електроустаткування та ізолятори ВРП напругою 6–750 кВ повинні мати 50 %-ні розрядні напруги промислової частоти в забрудненому та зволоженому стані не нижче значень, наведених у табл. 1.9.2.
Таблиця 1.9.2 –50 %-ні розрядні напруги гірлянд ПЛ 6–750 кВ, зовнішньої ізоляції електроустаткування та ізоляторів ВРУ 6–750 кВ у забрудненому та зволоженому стані
|
Номінальна напруга електроустаткування, кВ |
50 %-ні розрядні напруги, кВ (діючізначення) |
|
6 |
8 |
|
10 |
13 |
|
35 |
45 |
|
110 |
110 |
|
150 |
150 |
|
220 |
220 |
|
330 |
315 |
|
500 |
460 |
|
750 |
685 |
Питому поверхневу провідність шару забруднення треба брати (не менше), мкСм: для 1-го СЗ – 5, 2-го – 10, 3-го – 20, 4-го – 30, 5-го СЗ – 50.
Визначення ступеня забрудненості атмосфери
1.9.29До районів з 1-м СЗ відносяться території, що не потрапляють у зону впливу джерел промислових і природних забруднень (болота, високогірні райони, райони із слабозасоленими ґрунтами, сільськогосподарські райони).
1.9.30У промислових районах можна застосовувати ізоляцію з більшою питомою ефективною довжиною шляху витоку, ніж нормована в таблиці 1.9.1, для 4-го СЗ – за наявності обґрунтованих даних.
1.9.31Ступінь забруднення поблизу промислових підприємств треба визначати за табл. 1.9.3–1.9.12 залежно від вигляду і розрахункового обсягу продукції, що випускається, і відстанню до джерела забруднень.
Розрахунковий обсяг продукції визначають підсумовуванням усіх видів продукції, що випускається промисловим підприємством. СЗ в зоні викидів діючого або споруджуваного підприємства повинен визначатися за найбільшим річним обсягом продукції з урахуванням перспективного плану розвитку підприємства (не більше ніж на 10 років вперед).
1.9.32Ступінь забруднення поблизу ТЕС і промислових котелень треба визначати за табл. 1.9.13 залежно від виду палива, потужності станції і висоти димових труб з урахуванням рози вітрів.
1.9.33Межі зони з даним СЗ слід коригувати з урахуванням рози вітрів за формулою:
де S –відстань від межі джерела забруднення до межі району з даним СЗ, скоригована з урахуванням рози вітрів, м;
S0 –нормована відстань від межі джерела забруднення до межі району з даним СЗ за кругової рози вітрів, м;
W –середньорічна повторюваність вітрів даного румба, %;
W0 –повторюваність вітрів одного румба за кругової рози вітрів, %.
Значення S/S0повинні бути в межах 0,5 
S/S0 2.
1.9.34У разі відліку відстаней за табл. 1.9.3–1.9.13 межею джерела забруднення є крива, що огинає всі місця викидів у атмосферу на даному підприємстві (ТЕС).
1.9.35У разі перевищення потужності ТЕС порівняно із зазначеними в табл. 1.9.13 слід збільшувати СЗ не менше ніж на один ступінь.
1.9.36Обсяг продукції, що випускається, за наявності на одному підприємстві декількох джерел забруднення (цехів), потрібно визначати підсумовуванням обсягів продукції окремих цехів. Якщо джерело викиду забруднюючих речовин окремих виробництв (цехів) розташоване від інших джерел викиду підприємства на відстані, більшій ніж 1000 м, річний обсяг продукції треба визначати для цих виробництв і частини решти підприємства окремо. У цьому випадку розрахунковий СЗ слід визначати згідно з 1.9.43.
1.9.37Якщо на одному промисловому підприємстві випускають продукцію кількох галузей (або підгалузей) промисловості, зазначених у табл. 1.9.3–1.9.12, то СЗ слід визначати згідно з 1.9.43.
1.9.38Ступінь забруднення поблизу відвалів матеріалів, складських будівель і споруд, каналізаційно-очисних споруд слід визначати за
табл. 1.9.14.
1.9.39Ступінь забруднення поблизу автодоріг з інтенсивним використанням у зимовий час хімічних протиожеледних засобів слід визначати за табл. 1.9.15.
1.9.40Ступінь забруднення в побережній зоні морів, солоних озер і водоймищ треба визначати за табл. 1.9.16 залежно від засоленості води і відстані до берегової лінії. Розрахункову солоність води визначають за гідрологічними картами як максимальне значення засоленості поверхневого шару води в зоні до 10 км углиб акваторії. СЗ над поверхнею засолених водоймищ слід брати на один ступінь вище, ніж у табл. 1.9.16 для зони до 0,1 км.
1.9.41У районах, схильних до вітрів Із швидкістю, більшою ніж
30 м/с, з боку моря (періодичністю не рідше одного разу в 10 років) відстані від берегової лінії, наведені в табл. 1.9.16, слід збільшувати в три рази.
Для водоймищ площею 1000–10000 м2 і менше СЗ допускається знижувати на один ступінь порівняно з даними табл. 1.9.16.
1.9.42Ступінь забруднення поблизу градирень або брязкальних басейнів треба визначати за табл. 1.9.17, якщо питома провідність циркуляційної води менша ніж 1000 мкСм/см, і за табл. 1.9.18, якщо питома провідність становить від 1000 мкСм/см до 3000 мкСм/см.
1.9.43Розрахунковий СЗ у зоні забруднень від двох незалежних джерел, визначений з урахуванням рози вітрів, слід визначати за табл. 1.9.19 незалежно від виду промислового або природного забруднення.
Таблиця 1.9.3 –СЗ поблизу хімічних підприємств і виробництв
|
Розрахунковий обсяг продукції, що випускається, тис. т/рік |
СЗ за відстані від джерела забруднення, м |
|||||||
|
до 500 |
від 500 до 1000 |
від 1000 до 1500 |
від 1500 до 2000 |
від 2000 до 2500 |
від 2500 до 3000 |
від 3000 до 5000 |
більше 5000 |
|
|
До 10 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 10 до 500 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 500 до 1500 |
3 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 1500 до 2500 |
3 |
3 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 2500 до 3500 |
4 |
3 |
3 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 3500 до 5000 |
5 |
4 |
3 |
3 |
3 |
2 |
2 |
1 |
Таблиця 1.9.4 –СЗ поблизу нафтопереробних І нафтохімічних підприємств І виробництв
|
Підгалузь |
Розрахунковий обсяг продукції що випускається, тис. т/рік |
СЗ за відстані від джерела забруднення, м |
|||||
|
до 50 |
від 500 до 1000 |
від 1000 до 1500 |
від 1500 до 2000 |
від 2000 до 3500 |
більше 3500 |
||
|
Нафтопереробний завод |
До 1000 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 1000 до 5000 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Від 5000 до 9000 |
3 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Від 9000 до 18000 |
3 |
3 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Нафтохімічний завод або комбінат |
До 5000 |
3 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 5000 до 10000 |
3 |
3 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Від 10000 до 15000 |
4 |
3 |
3 |
2 |
1 |
1 |
|
|
Від 15000 до 20000 |
5 |
4 |
3 |
3 |
2 |
1 |
|
|
Завод синтетичного каучуку |
До 50 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 50 до 150 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Від 150 до 500 |
3 |
2 |
1 |
1 |
[ |
1 |
|
|
Від 500 до 1000 |
3 |
3 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Завод гумотехнічних виробів |
До 100 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 100 до 300 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Таблиця 1.9.5 –СЗ поблизу підприємств з виробництва газів і перероблення нафтового газу
|
Підгалузь |
Розрахунковий обсяг продукції, що випускається |
СЗ за відстані від джерела забруднення, м |
||
|
до 500 |
від 500 до 1000 |
більше 1000 |
||
|
Виробництво газів |
Незалежно від обсягу |
2 |
1 |
1 |
|
Перероблення нафтового газу |
Незалежно від обсягу |
3 |
2 |
1 |
Таблиця 1.9.6 –СЗ поблизу підприємств з виробництва целюлози і паперу
|
Підгалузь |
Розрахунковий обсяг продукції, що випускається, тис. т/рік |
СЗ за відстані від джерела забруднення, м |
|||
|
до 500 |
від 500 до 1000 |
від 1000 до 1500 |
більше 1500 |
||
|
Виробництво целюлози і напівцелюлози |
До 75 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 75 до 150 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Від 150 до 500 |
3 |
2 |
1 |
1 |
|
|
Від 500 до 1000 |
4 |
3 |
2 |
1 |
|
|
Виробництво паперу |
Незалежно від обсягу |
1 |
1 |
1 |
1 |
Таблиця 1.9.7 –СЗ поблизу підприємств і виробництв чорної металургії
|
Підгалузь |
Розрахунковий обсяг продукції, що випускається, тис. т/рік |
СЗ за відстані від джерела забруднення, м |
|||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
до 500 |
від 500 до 1000 |
від 1000 до 1500 |
від 1500 до 2000 |
від 2000 до 2500 |
більше 2500 |
||
|
Виробництво чавуну і сталі |
До 1500 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 1500 до 7500 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Від 7500 до 12000 |
3 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
|
|
Гірничо-збагачувальний комбінат |
До 2000 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 2000 до 5500 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Від 5500 до 10000 |
3 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Від 10000 до 13000 |
3 |
3 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Коксохім-виробництво |
До 5000 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
1 |
|
Від 5000 до 12000 |
3 |
2 |
2 |
2 |
2 |
1 |
|
|
Виробництво феросплавів |
До 500 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 500 до 700 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Від 700 до 1000 |
3 |
3 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Виробництво магнезійних виробів |
Незалежно від обсягу |
3 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
|
Прокат і оброблення чавуну та сталі |
Те саме |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Таблиця 1.9.8 –СЗ поблизу підприємств і виробництв кольорової металургії
|
Підгалузь |
Розрахунковий обсяг продукції що випускається, тис. т/рік |
СЗ за відстані від джерела забруднення, м |
||||||
|
до 500 |
від 500 до 1000 |
від 1000 до 1500 |
від 1500 до 2000 |
від 2000 до 2500 |
від 2500 до 3500 |
більше 3500 |
||
|
Виробництво алюмінію |
До 100 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 100 до 500 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Від 500 до 1000 |
3 |
3 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Від 1000 до 2000 |
3 |
3 |
3 |
2 |
2 |
1 |
1 |
|
|
Виробництво нікелю |
Від 1 до 5 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 5 до 25 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Від 25 до 1000 |
3 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Виробництво рідкісних металів |
Незалежно від обсягу |
5 |
4 |
3 |
3 |
2 |
2 |
1 |
|
Виробництво цинку |
Те саме |
3 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Виробництво і оброблення кольорових металів |
» » |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Таблиця 1.9.9 –СЗ поблизу підприємств з виробництва будівельних матеріалів
|
Підгалузь |
Розрахунковий обсяг продукції що випускається, тис. т/рік |
СЗ за відстані від джерела забруднення, м |
||||||
|
до 250 |
від 250 до 500 |
від 500 до 1000 |
від 1000 до 1500 |
від 1500 до 2000 |
від 2000 до 3000 |
більше 3000 |
||
|
Виробництво цементу |
До 100 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 100 до 500 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Від 500 до 1500 |
3 |
3 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Від 1500 до 2500 |
3 |
3 |
3 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Від 2500 до 3500 |
4 |
4 |
3 |
3 |
2 |
1 |
1 |
|
|
Від 3500 |
5 |
5 |
4 |
3 |
3 |
2 |
1 |
|
|
Виробництво азбесту та ін. |
Незалежно від обсягу |
3 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Виробництво бетонних виробів та ін. |
Те саме |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Таблиця 1.9.10 –СЗ поблизу машинобудівних підприємств і виробництв
|
Розрахунковий обсяг продукції, що випускається |
СЗ за відстані від джерела забруднення, м |
|
|
до 500 |
більше 500 |
|
|
Незалежно від обсягу |
2 |
1 |
Таблиця 1.9.11 –СЗ поблизу підприємств легкої промисловості
|
Підгалузь |
Розрахунковий обсяг продукції, що випускається |
СЗ за відстані від джерела забруднення, м |
||
|
до 250 |
від 250 до 500 |
більше 500 |
||
|
Оброблення тканин |
Незалежно від обсягу |
3 |
2 |
1 |
|
Виробництво штучних шкір і плівкових матеріалів |
Те саме |
2 |
1 |
1 |
Таблиця 1.9.12 –СЗ поблизу підприємств з видобування руди і нерудних копалин
|
Підгалузь |
Розрахунковий обсяг продукції, що випускається |
СЗ за відстані від джерела забруднення, м |
||
|
до 250 |
від 250 до 500 |
більше 500 |
||
|
Залізняк та ін. |
Незалежно від обсягу |
2 |
1 |
1 |
|
Вугілля* |
Те саме |
3 |
2 |
1 |
|
* Розповсюджується на визначення СЗ поблизу терикона |
||||
Таблиця 1.9.13 –СЗ поблизу ТЕС і промислових котелень
|
Вид палива |
Потужність МВт |
Висота димової труби, м |
СЗ за відстані від джерела забруднення, м |
|||||
|
до 250 |
від 250 до 500 |
від 500 до 1000 |
від 1000 до 1500 |
від 1500 до 3000 |
більше 3000 |
|||
|
ТЕС і котельня на вугіллі за зольності, меншої ніж 30%, мазуті, газі |
Незалежно від потужності |
Будь-яка |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
ТЕС і котельня на вугіллі за зольності, більшої ніж 30% |
До 1000 |
Будь-яка |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Від 1000 до 4000 |
До 180 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Від 180 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
||
|
ТЕС і котельня на сланцях |
До 500 |
Будь-яка |
3 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
|
Від 500 до 2000 |
До 180 |
4 |
3 |
2 |
2 |
2 |
1 |
|
|
Від 180 |
3 |
3 |
2 |
2 |
2 |
1 |
||
Таблиця 1.9.14 –СЗ поблизу відвалів матеріалів, складських будівель і споруд, каналізаційно-очисних споруд
|
СЗ за відстані від джерела забруднення, м |
||
|
до 200 |
від 200 до 600 |
більше 600 |
|
3 |
2 |
1 |
Таблиця 1.9.15 –СЗ поблизу автодоріг з інтенсивним використовуванням у зимовий час хімічних протиожеледних засобів
|
СЗ за відстані від автодоріг, м |
||
|
до 25 |
від 25 до 100 |
більше 100 |
|
3 |
2 |
1 |
Таблиця 1.9.16 –СЗ у прибережній зоні морів і озер площею, більшою ніж 10000 м2
|
Тип водоймища |
Розрахункова засоленість води, г/л |
Відстань від берегової лінії, км |
СЗ |
|
Незасолене |
До 2 |
До 0,1 |
1 |
|
Слабозасолене |
Від 2 до 10 |
До 0,1 |
2 |
|
Від 0,1 до 1,0 |
1 |
||
|
Середньозасолене |
Від 10 до 20 |
До 0,1 |
3 |
|
Від 0,1 до 1,0 |
2 |
||
|
Від 1,0 до 5,0 |
1 |
Таблиця 1.9.17 –СЗ поблизу градирень і бризкальних басейнів з питомою провідністю циркуляційної води, меншою ніж 1000 мкСм/см
|
СЗ району |
Відстань від градирень (бризкального басейну), м |
|
|
до 150 |
більше 150 |
|
|
1 |
2 |
1 |
|
2 |
3 |
2 |
|
3 |
4 |
3 |
|
4 |
5 |
4 |
Таблиця 1.9.18 –СЗ поблизу градирень і бризкальних басейнів з питомою провідністю циркуляційної води від 1000 до 3000 мкСм/см
|
СЗ району |
Відстань від градирень (бризкального басейну), м |
||
|
до 150 |
від 150 до 600 |
більше 600 |
|
|
1 |
3 |
2 |
1 |
|
2 |
4 |
3 |
2 |
|
3 |
5 |
4 |
3 |
|
4 |
5 |
5 |
4 |
Таблиця 1.9.19 –Розрахунковий СЗ у разі забруднень від двох незалежних джерел
|
СЗ у разі забруднення від першого джерела |
СЗ у разі забруднення від другого джерела |
|||
|
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Розрахунковий СЗ |
||||
|
2 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
3 |
3 |
5 |
5 |
|
|
4 |
4 |
5 |
5 |
|
|
5 |
5 |
|
|
|
Таблиця 1.9.20 –СЗ залежно від відстані від масивів засолених ґрунтів
|
Позначення масивів (вміст водорозчинних солей більший ніж 1,5 %) |
Відстань від масивів засолених ґрунтів, км |
|||
|
посеред масиву |
0-5 |
більше 5-10 |
більше 10 |
|
|
Середньозасолені (дефелюючі, недефелюючі), |
2 |
2 |
1 |
1 |
|
Сильно засолені (дефелюючі), Дуже сильно засолені (недефелюючі) |
2 |
2 |
2 |
1 |
|
Дуже сильно засолені (дефелюючі) |
3 |
2 |
2 |
1 |
Коефіцієнти ефективності ізоляторів та ізоляційних конструкцій (скляних, фарфорових)
1.9.44Коефіцієнти ефективності підвісних тарілчастих ізоляторів із слаборозвиненою нижньою поверхнею ізоляційної деталі слід вибирати залежно від відношення довжини шляху витоку ізолятора до діаметра Dйого ізоляційної деталі згідно з табл. 1.9.21.
1.9.45Коефіцієнти ефективності підвісних тарілчастих ізоляторів спеціального виконання слід вибирати згідно з табл. 1.9.22.
1.9.46Коефіцієнт ефективності штирових ізоляторів (лінійних, опорних) із слаборозвиненою поверхнею дорівнює 1,0, із сильнорозвиненою поверхнею – 1,1.
Таблиця 1.9.21 –Коефіцієнти ефективності ізоляторів із слаборозвиненою поверхнею
|
Конфігурація ІД |
Відношення Lі/D |
Кі |
|
3 ребристою нижньою поверхнею |
Від 0,9 до 1,05 включно Понад 1,05 до 1,10 включно Понад 1,10 до 1,20 включно Понад 1,20 до 1,30 включно Понад 1,30 до 1,40 включно |
1,00 1,05 1,10 1,15 1,20 |
|
Зі сферичною або конусоподібною поверхнею |
– |
1,0 (1 СЗ) 0,9 (2-3 СЗ) |
Таблиця 1.9.22 –Коефіцієнти ефективності ізоляторів спеціального виконання
|
Конфігурація ІД |
Кі |
|
Двокрилий |
1,20 |
|
Із збільшеним вильотом ребра на нижній поверхні |
1,25 |
|
Дзвоноподібний з гладенькою внутрішньою і ребристою зовнішньою поверхнями |
1,15 |
1.9.47 Коефіцієнти ефективності зовнішньої ізоляції електроустаткування зовнішнього установлення, виконаної у вигляді поодиноких ізоляційних конструкцій, зокрема опорних ізоляторів зовнішньої установки на номінальну напругу до 110 кВ включно, підвісних ізоляторів стрижньового типу на номінальну напругу 110 кВ, слід визначати залежно від відношення довжини шляху витоку до будівельної висотиН ізолятора (табл. 1.9.23).
Таблиця 1.9.23 –Коефіцієнти ефективності зовнішньої ізоляції, виконаної у вигляді поодиноких ізоляційних конструкцій
|
Відношення Lі/H |
Кі |
|
До 2,0 включно Понад 2,0 до 2,30 включно Понад 2,30 до 2,70 включно Понад 2,70 до 3,20 включно Понад 3,20 до 3,50 включно |
1,0 1,10 1,20 1,30 1,40 |
1.9.48 Коефіцієнт ефективності одноланцюгових гірлянд і поодиноких опорних колонок, складених із ізоляторів з коефіцієнтами Кі1і Кі2, визначають за формулою:
,
де L1і L2 –довжини шляху витоку ділянок конструкцій із ізоляторів відповідного типу.
Аналогічно визначають коефіцієнт ефективності для конструкцій вказаного вигляду за кількості різних типів ізоляторів, більшої ніж два.
1.9.49 Коефіцієнт ефективності ізоляційних конструкцій, складених з однотипних ізоляторів, слід визначати за формулою:
де Кк – коефіцієнт ефективності складової конструкції з паралельними або послідовно-паралельними гілками.
1.9.50Коефіцієнт ефективності Кк одноланцюгових гірлянд і одностоякових опорних колонок, складених з однотипних ізоляторів, дорівнює 1,0.
1.9.51Коефіцієнт ефективності Кк складових конструкцій з електрично паралельними гілками (без перемичок), складеними з однотипних елементів (дволанцюгових і багатоланцюгових підтримувальних і натяжних гірлянд, багатостоякових колонок (гілок), слід визначати згідно з табл. 1.9.24.
За кількості паралельних гілок, більшої ніж 5, а також для конструкцій з перемичками значення коефіцієнта Кк слід визначати за наслідками досліджень або розрахунків.
Таблиця 1.9.24 –Коефіцієнт ефективності складових конструкцій
|
Кількість паралельних гілок |
Кк. |
|
1 |
1,00 |
|
2 |
1,05 |
|
3-5 |
1,10 |
1.9.52Коефіцієнт ефективності Кк складових конструкцій з послідовно-паралельними гілками (гірлянд типу або Y, опірних колонок з різним числом паралельних гілок на висоті, а також апаратів підстанцій з розтяжками), складеними з ізоляторів одного типу, слід брати таким, що дорівнює 1,1.
1.9.53Рекомендовані сфери застосування підвісних ізоляторів різної конфігурації наведено в табл. 1.9.25.
Таблиця 1.9.25 –Сфери застосування підвісних ізоляторів
|
Конфігурація ІД |
Характеристика району забруднення |
|
Тарілчастий зі слаборозвиненою нижньою ребристою поверхнею
(Li/D |
Район з 1 – 2-м СЗ за будь-яких видів забруднення |
|
Тарілчастий аеродинамічний (Li/D |
Район з 1 – 2-м СЗ за будь-яких видів забруднення, район із засоленими ґрунтами і з промисловими забрудненнями, які не перевищують 3-го СЗ |
|
Тарілчастий двокрилий (Li/D> 1,4) |
Райони з 2 – 5-м СЗ з промисловими забрудненнями і засоленими ґрунтами |
|
Тарілчастий з витягнутим ребром на нижній поверхні (Li/D> 1,4) |
Райони з 2 – 5-м СЗ на узбережжі морів і солоних озер |
1.9.54 Залежно від умов експлуатації за СЗ і видів забруднень виконання полімерних ізолюючих конструкцій потрібно вибирати з урахуванням рекомендацій табл. 1.9.26.
Таблиця 1.9.26 –Рекомендовані виконання лінійних полімерних ізоляторів для різних видів забруднень
|
Характеристика району за СЗ і видом забруднення |
Рекомендоване виконання ізоляторів |
|
Район 1-го СЗ за будь-яких видів забруднень |
Ізолятор з індексом 2 або 3 |
|
Район 1-2-го СЗ: – підприємство з видобування корисних копалин; – із засоленими ґрунтами без промислових забруднень |
Ізолятор з індексом 2, 3 |
|
Район 2 – 3-го СЗ: – із засоленими ґрунтами і промисловими забрудненнями; – відвал матеріалів, що порошать (шлаковідвал та ін.), – територія ТЕС, хімічного виробництва |
Ізолятор з індексом 2, 3 або 4 |
|
Район 4-го СЗ на узбережжі морів, засолених водоймищах без промислових забруднень |
Ізолятор з індексом 4 |
|
Район 3 – 5-го СЗ: – цементне виробництво без викидів із засолених водоймищ і ґрунтів; – нафтопереробне, хімічне виробництво; ТЕС |
Ізолятор з індексом 5 |
|
Район 3 – 5-го СЗ: – чорна і кольорова металургія; – виробництво цементу поблизу морів і засолених водоймищ |
Те саме |
УДК 621.31.048 (083.15)
