ЛФМ Утеплення Вікна та двері Технології Техніка | Ринок Аналітика Новини компаній



ДБН B.2.6-6-95. Конструкції будинків та споруд ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВО ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ БУДИНКІВ СИСТЕМИ "ПЛАСТБАУ"

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

 

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Конструкції будинків та споруд

ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВО ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ БУДИНКІВ СИСТЕМИ "ПЛАСТБАУ"

ДБН B.2.6-6-95

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Дані норми поширюються на проектування, будівництво та експлуатацію будинків різноманітної об'ємно-планувальної структури висотою до п'яти поверхів включно для звичайних та складних умов (просадочні грунти та підроблювані території), що зводяться з використанням конструкцій та технологій "Пластбау". Дані норми не поширюються на методи ремонту та відновлення будинків після екстре­мальних ситуацій (пожежі, повені та ін.).

Вимоги даних норм обов'язкові для виконання на території України, за винятком сейсмічних районів з розрахунковою сейсмічністью вище 6 балів. Для врахування кліматичних умов слід керуватися зміною до СНіП ІІ-3-79**, якою встановлені нормативні значення опору теплопередачі та кліматичні зони України.

Суть конструкцій і технології "Пластбау" (системи "Пластбау") полягає в сполученні залишеної пінополістирольної уніфікованої опалубки та монолітного залізобетону з використанням литих бе­тонних сумішей, що виключають або істотно зменшують вібрування. Залишена опалубка викорис­товується в подальшому як тепло- і звукоізолюючий матеріал; волого-, морозо- та вогнестійкість забез­печуються зовнішнім та внутрішнім шарами штукатурки стін та стель, а також конструкціями підлог (рисунок 1). Для подачі та укладки бетонної суміші застосовується комплект малої механізації.

Як залишена опалубка в системі "Пластбау" використовуються плити пінополістирольні для стін (рисунок 1,в) і перекриттів заГОСТ15588-86, ТУ 301-05-3-89 "0" (рисунок 1,6). Опалубка перекриттів вкладається на монтажний поміст.

Після установки арматури, замонолічування перекриттів та порожнин в залишеній опалубці ви­никають рамні або рамно-в'язеві каркасно-плитні конструкції, здатні сприймати всі види навантажень, що діють на будинок.

1.2 Розробка проектно-кошторисної документації для будівництва будинків системи "Пластбау" повинна виконуватись в порядку, передбаченому СНіП 1.02.01-85 по узгодженню з НВБО "Перспек­тива", за якою закріплено право головної організації по супроводженню даних норм.

1.3  При проектуванні, будівництві та експлуатації будинків системи "Пластбау" в частині вимог, що доповнюють дані норми, необхідно враховувати вимоги діючих розділів СНіП та державних стандартів колишнього СРСР та СНД, що діють в Україні, ДБН, державних стандартів, санітарних норм та правил України.

Проектування будинків для будівництва на ділянках, що характеризуються виділенням метану на поверхню, слід здійснювати з врахуванням вимог"Инструкции по защитезданий отпроникновения метана" (Мінвуглепром СРСР - Макіївка, 1985).

1.4 Проектно-кошторисна документація будинків для звичайних та складних умов будівництва повинна містити комплекс заходів, що забезпечують міцність, жорсткість, стійкість, захист від шуму, нормативні показники мікроклімату, пожежну та екологічну безпеку та експлуатаційну надійність будинків. Заходи по забезпеченню пожежної та екологічної безпеки будинків повинні відповідати роз­ділам 2.1, 2.2, 2.3, 3.3, 4.3 даних норм, СНіП 2.01.02-85* та іншим розділам СНіП (див. п. 1.3).

1.5 Конструктивні рішення фундаментно-підвальної (підземної) частини будинків повинні розроб­лятися в декількох варіантах щодо різних умов будівництва. При розробці проекту для використання в широкій галузі зміни основних розрахункових параметрів для підроблюваних територій або просадних грунтів необхідно передбачати розробку варіантів підготовки основ та конструкцій фундаментів, водо-захисту та конструктивних заходів, що забезпечують зниження вартості будівництва, трудозатрат та витрат будівельних матеріалів. Рекомендується не більше 2-3 варіантів перерізів конструкцій, а число варіантів по армуванню приймати з умови, щоб перевитрата арматури не перевищувала 5-10 %. Мінімально необхідна витрата арматури в підземних конструкціях встановлюється під час прив'язки проекту.


 ДБН В.2.6-6-95 С.2

 

а - схема опалубки та елементів омонолічування; б - панель перекриття з пінополістиролу; в - стінова панель із пінополістиролу; 1 - елементи опалубки; 2 - елементи омонолічування (стояки, ригелі); 3 - елементи балконів; 4 - штукатурні шари по сітці; 5 - монолітна основа підлоги (плита); 6 – інвентарний поміст.

 

Рисунок 1 - Конструкції будинків системи "Пластбау"

1.6 Проекти повинні передбачати можливість зведення будинків в зимовий час.

1.7 Проекти повинні забезпечувати нормативну довговічність будинків, що дорівнює 50 рокам, ступінь відповідальності за призначенням згідно з СНіП 2.01.07-85 як для II класу будинків. Будинки повинні відповідати III ступеню вогнестійкості.


ДБН В.2.6-6-95 С.3

2проектування будинків

2.1 Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення

2.1.1 Відсіки, деформаційні шви, планувальні та конструктивні схеми

2.1.1.1 Конструкція будинків повинна забезпечувати можливість їх розрізання на відсіки з тим, щоб площа відсіків, а також їх довжина не перевищувала допустимих з розрахунку виникнення температур­но-усадкових деформацій або нерівномірних деформацій основи.

Відсіки будинку розділяються вертикальними деформаційними швами.

2.1.1.2 Відстань між деформаційними температурно-усадковими швами та їх ширину слід призна­чати за розрахунком з урахуванням кліматичних умов будівництва та конструктивних характеристик будинку. Допускається призначати відстань між швами без розрахунку, керуючисьтабл.1. Ширину швів слід призначати не менше 20мм.

Таблиця 1

№№ пп

 

Температурні зони України

 

Відстань між деформаційними, температурно-усадковими

швами, м

 

1

 

II

 

90

 

2

 

І

 

120

 

3

 

III

 

150

 

 

2.1.1.3 Конструкція деформаційних швів повинна забезпечувати можливість вільних вертикальних та горизонтальних переміщень примикаючих одна до одної частин будинку. Замикання деформаційних швів не допускається. В місцях влаштування деформаційних швів слід робити утеплені парні стіни.

Деформаційні шви повинні відділяти суміжні частини будинку одна від одної по всій висоті, вклю­чаючи фундаменти та конструкції покриття. З'єднання відсіків за допомогою гнучких вставок не допус­кається.Шви завширшки 20ммдопускається ущільнювати герметиками.

2.1.1.4 Планування будинків та розташування сходової клітки слід здійснювати так, щоб граничний час евакуації з найбільш віддаленого приміщення не перевищував 15 хв. Відстань від дверей квартир або інших приміщень до сходової клітки або виходу назовні повинна бути не більше 30 м, а при виходах в тупиковий коридор або галерею - не більше 20 м.

2.1.1.5 Для запобігання розповсюдження продуктів термодеструкції та горіння пінополістиролу на шляху евакуації необхідно передбачати тамбури з каналами димовидалення, що відсікаються від схо­дових кліток дверима, обладнаними закривачами, з ущільненням в притворах. Канали димовидалення в тамбурах слід виконувати монолітними залізобетонними, цегляними або комбінованими, перерізом 110х160ммз отворами на кожному поверсі та виводом каналів за межі покрівлі. В цегляних каналах кладку слід армувати стержнями діаметром 5 Вр-І через 3-4 ряди.

2.1.1.6 Найменшу ширину та найбільший нахил сходових маршів слід приймати в відповідності зі СНіП 2.08.01-89 та СНіП 2.08.02-85.

2.1.1.7 В місцях встановлення інженерного обладнання або проходу інженерних комунікацій через внутрішні та огороджувальні конструкції повинно передбачатися щільне заповнення негорючими ма­теріалами (мін. повсть) та будівельним розчином на всю товщину конструкції, при цьому товщина захисного шару заповнення повинна бути не менше товщини шару в місці встановлення обладнання або проходу комунікацій.

2.1.1.8 Підпілля слід передбачати вентильованими (зпродухами).Площа продухів повинна складати не менше 1/400 площі підпілля.

2.1.1.9 Межі вогнестійкості для конструкцій будинків повинні відповідати данимтабл.2. Для досягнення вказаних меж вогнестійкості необхідно виконувати наступні конструктивні заходи:

- армування перекриттів, стін та вузлів їх з'єднання - виходячи з умов роботи будинку як рамної конструкції;

- влаштування поверхових залізобетонних обв'язочних балок розміром 160 мм (ширина) х 240 м (висота) - по периметру зовнішніх та внутрішніх стін, які заважають розповсюдженню вогню по вер­тикалі;


 ДБН В.2.6-6-95 С.4

-встановлення конструктивного армування в зонах перекриттів завширшки не менше 1,2 м, рахуючи від обв'язочних балок, з кроком стержнів в сітках (або окремих стержнів) не більше 100мм,діаметр стержнів 8-10 А-І. Стержні в сітках (або окремі стержні) необхідно заводити в обв'язувальні балки на довжину12dстержня з обов'язковими відгинами на кінцях стержнів;

- товщину штукатурки стін та перекриттів призначати у відповідності з розв'язанням одномірної або багатомірної задачі термопружності з урахуванням вогневої дії у вигляді стандартної кривої, не менше:

- 30 мм - для будинків з найбільш віддаленою точкою по горизонталі 20 м і по вертикалі 12м при перліто (вермикуліто)-цементній штукатурці та площі приміщення не більше 20 м2 та при цементно-пісчаній штукатурці - не більше 12 м2;

- 50 мм - для будинків з найбільш віддаленою точкою по горизонталі понад 20 м і по вертикалі від 12 до 18м при перліто (вермикуліто)-цементній штукатурці та площі приміщення не більше 20 м2 та при цементно-піщаній штукатурці - не більше 12 м2;

- оштукатурювання стін та перекриттів по двох шарах сітки, що кріпиться сталевими стержнями діаметром 3,5-5 мм з кроком 600 мм, які з'єднуються з робочою арматурою в'язальним дротом. Сітки слід розташувати на відстані 10 мм одна від одної та від поверхні пінополістиролу;

- влаштування борозен завглибшки 10-15 мм на поверхні стінових блоків з пінополістиролу, запов­нення яких підвищує стійкість та зчеплення штукатурного шару з поверхнею утеплювача.

Таблиця 2

№№

 пп

 

Найменування будівельних конструкцій

 

Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій,год. (надрискою) та максимальні межі розповсюдження вогню по них, см (під рискою)

 

1

 

Колони (стояки)

 

2/0

 

2

 

Зовнішні стіни

 

0,25/0

 

3

 

Міжквартирні стіни

 

0,5/40

 

4

 

Стіни сходових кліток

 

2/0

 

5

 

Перекриття

 

0,75/25

 

6

 

Перегородки, що відділяють загальні коридори від інших приміщень

 

0,75/0

 

7

 

Міжквартирні перегородки

 

0,25/40

 

8

 

Сходові площадки, косоури, балки та марші сходових кліток

 

1/0

 

 

2.1.1.10   Для стін сходових кліток товщина захисної штукатурки повинна бути не менше 5см.

2.1.1.113 визначення системи "Пластбау" (п. 1.1) та конструктивних рішень випливає, що на її основі може бути одержана просторова рамна в ортогональних напрямках та рамно-в'язева з плоскими рамами в одному та в'язями в іншому ортогональному напрямку розрахункові системи.

Для будинків до 5 поверхів, що проектуються в звичайних та складних умовах, допускається використання будь-якої з наведених вище систем.

2.1.1.12 Прийнята конструктивна система будинку та система горизонтальних в'язей між суміжними вертикальними елементами повинні забезпечувати надійність спільної роботи конструкцій будинку від всіх видів навантажень при нормальних та екстремальних впливах. При проектуванні бетонних та залізобетонних елементів для забезпечення умов їх виготовлення потрібної довговічності та спільної роботи арматури і бетону слід виконувати вимоги СНіП 2.03.01-84.

2.1.1.13 Площа поперечного перерізу в'язей між суміжними вертикальними елементами в рамно-в'язевих системах слід приймати за розрахунком, але для кожного поверху не менше:

- для стояків зовнішніх та внутрішніх рам - 0,5 см2 на 1 м довжини фасаду;

- для стояків рам, які включають зовнішні та внутрішні стояки, - 1,0 см2 на 1 м довжини рами.

2.1.1.14 Сталеві в'язі та їх з'єднання повинні бути захищені від вогневого впливу. Захист від вогневого впливу повинен забезпечувати міцність в'язі протягом часу, що дорівнює потрібній межі вогнестійкості конструкцій, які з'єднуються в'язями, що проектуються.


ДБН В.2.6-6-95 C.5

Для в'язей, що з'єднують зовнішні несучі елементи з внутрішніми, повинен передбачатися захист від корозії.

2.1.1.15 Перемички над отворами в зовнішніх та внутрішніх стінах слід проектувати з врахуванням їх використання як в'язей суміжних стояків.

2.1.2 Матеріали

2.1.2.1 Залізобетонні вироби для збірних фундаментів, плити пінополістирольні для залишеної опалубки стін та перекриттів, столярні вироби для заповнення віконних та дверних отворів, ізоляційні, дахові та оздоблювальні матеріали повинні прийматися у відповідності з нормативними документами на вироби та матеріали.

2.1.2.2 Для виготовлення монолітних залізобетонних елементів стін та перекриттів слід застосову­вати бетонну суміш заГОСТ7473-85 на щільних заповнювачах, яка надходить до місця укладки в готовому стані.

Проектний клас бетону за міцністю на стиск може бути В15, В20, В25 та В30 при умові досягнення 70% міцності на 7 добу та 100% на 28 добу при середній температурі тверднення 20°С.

Марка за зручністю укладки - П4

Найбільша крупність заповнювачів - 10...15мм

Для стін, не врахованих в розрахунку будинку, допускається використання бетонної суміші на пористих заповнювачах.

2.1.2.3 Нормативні та розрахункові характеристики міцності бетону приймаються у відповідності з діючими нормами проектування бетонних та залізобетонних конструкцій.

2.1.2.4 Розрахункові опори бетону для граничних станів першої групи Rbта Rbtслід понижувати шляхом множення на коефіцієнти умов роботи, які характеризують специфіку виготовлення та роботи монолітних конструкцій. Коефіцієнти умов роботи та їх значення слід приймати:

- для елементів з бетону природного тверднення в умовах експлуатації, несприятливих для зростання міцності (вологість навколишнього середовища менше 75%), - gb2= 0,90;

-для стінових конструкцій, що бетонуються у вертикальному положенні (висота бетонування більше 1,5 м) -gb3=0,85;

- для тих самих конструкцій з найбільшими розмірами перерізу менше 30см - gbs=0,85.

Коефіцієнт gb2  враховується при визначенніRbта Rbtкоефіцієнти gb3та gbs-  Rb.  Коефіцієнти вводяться незалежно один від одного шляхом їх перемноження.

2.1.2.5 Значення початкового модуля пружності бетону Еbпри стиску та розтягу, початкового коефіцієнта поперечної деформації v(коефіцієнт Пуассона) та модуля зсуву бетону Gприймаються за діючими нормами проектування бетонних та залізобетонних конструкцій.

2.1.2.6 Для штукатурки стін та перекриттів повинні застосовуватись малоусадні або безусадні цементно-піщані розчини.

Для зовнішньої штукатурки слід застосовувати цементно-піщаний розчин складу 1:3,5 з маркою за морозостійкістюF50.Захисний шар штукатурки в нормальній та вологій зонах повинен мати опір водопроникненню, який забезпечує при випробуваннях один з наступних граничних станів:

- відсутність крапельного протікання зразка захисної штукатурки завтовшки 50ммз двома іншими розмірами 150х150мм,при тиску на нього стовпа води заввишки 100мм напротязі 48 годин;

- водовбирання матеріалу такого самого зразка не більше 0,5 г/см2 при вологості його 6% під тиском стовпа води заввишки 100мм напротязі 48 годин;

- водовбирання контрольного такого самого зразка не більше 1,5 г/см2 при натурних випробуваннях будинку в трьох місцях фасадної сторони - одне на перемичці та два на простінках, під тиском стовпа води заввишки 100мм за48 годин;

- тиск водяного стовпа, заввишки 100ммстворюється за допомогою спеціальної методики та спецпристосування.

Для внутрішньої штукатурки слід застосовувати перліто (вермикуліто) - або цементно-піщані роз­чини, які задовольняють вимоги вогнестійкості (п. 2.1.1.9). Склад перліто (вермикуліто) - цементної штукатурки - 1:1:8 (цемент, вапно, перлітовий (вермикулітовий) пісок).


 ДБН В.2.6-6-95 С.6

2.1.2.7Дляармування залізобетонних конструкцій будинків повинна застосовуватися арматура, яка задовольняє вимоги відповідних державних стандартів або затвердженим у встановленому порядку технічні умови та належить до одного з наступних видів:

- стержньова гарячекатана гладка класу А-І, періодичного профілю класів А-ІІ, А-ІІІ, А-ІІІв, А-IV, A-V, A-VI;

- стержньова термомеханічне зміцнена періодичного профілю класу Ат-ivc;

- дротяна холоднотягнута звичайна періодичного профілю класу Вр-І.

2.1.2.8Як робочу арматуру слід переважно застосовувати:

а) стержньову арматуру класуА-ІІІ;

б) арматурний дріт діаметром 3-5ммкласуВр-І (у зварних сітках та каркасах);

допускається застосовувати:

в) стержньову арматуру класу А-І та А-ІІ - для поперечної арматури, а також як поздовжню, якщо інші види арматури не можуть бути використані;

г) термомеханічне зміцнену стержньову арматуру класу Ат-ivc - для поздовжньої арматури зварних каркасів та сіток;

д) стержньову арматуру класів A-V, A-VI, а також гарячекатану класу A-IV- тільки для поздовжньої робочої арматури в'язаних каркасів та сіток. При цьому арматура класів A-V та A-VI може використо­вуватися тільки як стиснута.

2.1.2.9 Нормативні та розрахункові опори арматури та значення модуля пружності арматури Esприймаються у відповідності зі СНіП 2.03.01-84.

2.1.2.10 Для армування штукатурних шарів слід використовувати дрібночарункову (NN15-20) сітку за ГОСТ 5336-86 або відповідну за розмірами чарунки та площі поперечного перерізу сталі просічно-витяжну сітку, яка виготовляється з листової неоцинкованої дахової сталі за ГОСТ 17715-72*.

2.1.2.11 Сумарна питома активність природних радіонуклідів у будівельних матеріалах не повинна перевищувати заРСН 356-91, 370Бк×кг -1.

2.1.3 Конструкції підземної частини будинків

2.1.3.1 Конструкції підземної частини будинків, що зводяться на грунтах з характеристиками се­редньої величини модуля деформації Е > 100 кг/см2 та коефіцієнта мінливості стиску aЕ<1,5, повинні відповідати вимогам розділу СНіП 2.02.01-83 по проектуванню основ будинків та споруд у звичайних умовах будівництва. При значеннях Е<100 кг/см2 або (aЕ>1,5 слід враховувати особливості ґрунтових основ, в тому числі розглянуті в п.п. 2.4 та 2.5.

2.1.3.2 Вибір типу фундаменту виконується при розробці індивідуального або прив'язці типового проекту на основі ТЕО (ТЕР). При цьому співставляються варіанти, виконані з урахуванням конкретних інженерно-геологічних умов майданчика будівництва та необхідності попередження нерівномірних деформацій основи, які можуть викликати появу та розкриття тріщин в огороджувальних шарах штука­турки в надземній частині будинку.

2.1.3.3 Допускається використання фундаментів наступних типів:

- стрічкові монолітні типу конструкцій "Пластбау" та збірні (рисунок 2);

- плитні (при слабких грунтах, а також при значеннях (aЕ> 1,2);

- пальові (при насипних грунтах, намивних основах, наявності зон пливунів, зсувних схилів).

2.1.3.4 Збірні стрічкові фундаменти слід проектувати з використанням типових фундаментних плит, блоків та панелей. Влаштування збірних фундаментів слід передбачати з порядовою перев'язкою кон­струкцій.

У верхньому ряду фундаментних блоків слід передбачати колодязі завглибшки не менше висоти ряду, які використовуються для анкерування монолітних стояків надземної частини будинку.

2.1.3.5 Допускається влаштування східчастих збірних фундаментів з перепадом висот. В цьому випадку, якщо по довжині фундаментів 3 та більше сходів, по верху фундаментів слід влаштовувати монолітний пояс з бетону класу за міцністю на стиск В15 з армуванням за розрахунком, але не менше 0,2% площі поперечного перерізу поясу. Монолітний пояс може влаштовуватися також і в збірних стрічкових фундаментах без перепаду висот. В цих випадках анкерування стояків здійснюється в моно­літному поясі.


ДБН B.2.6-6-95 C.7



                       1 - стрічковий фундамент; 2 - стіна зовнішня; 3 - стіна внутрішня; 4 - перекриття.

Рисунок 2 - Вузли конструкцій будинків системи "Пластбау".

2.1.3.6 Під час проектування пальової основи слід передбачати монолітнийростверк, вякому анкерується арматура стояків.

2.1.3.7 Під час проектування будинку з підпіллям допускається цоколь з конструкцій "Пластбау". В цьому випадку показник опору теплопередачі для конструкцій цоколю призначається як для зовнішніх стін.

2.1.3.8 Загальні вимоги щодо гідроізоляції конструкцій підземної частини будинку:

- горизонтальна гідроізоляція необхідна у всіх вертикальних елементах на рівні перекриття над технічним підпіллям або над підвалом та на рівні низу цокольних панелей, або стін підвалу;

- вертикальна гідроізоляція - з зовнішньої сторони цокольних панелей або блоків зовнішніх стін підвалу від низу згаданих конструкцій до вимощення та по обидві сторони внутрішніх стін підвалу від верху фундаментної подушки до відмітки підлоги підвалу.

2.1.3.9 Під час утворення колодязів для анкерування стояків каркасу надземної частини будинку, слід передбачати обклейну гідроізоляцію не тільки горизонтальних поверхонь, але і всередині всього колодязя.

2.1.3.10. Допускається після перевірки в експерименті або обгрунтування відповідних розрахунків заміна обклейної гідроізоляції всередині колодязя гідроізоляцією цементно-піщаною пастою.

2.1.3.11 У випадку влаштування поверх збірних фундаментів монолітного поясу гідроізоляція влаш­товується під монолітним поясом.

Під час влаштування гідроізоляції для складних умов будівництва слід керуватисяСН 301-65.

2.1.3.12 Підлоги підвалів та технічних підпіль слід розташовувати, як правило, вище рівня ґрунтових вод.

2.1.4 Зовнішні стіни

2.1.4.1 Конструкція зовнішніх стін за системою "Пластбау" повинна відповідати наведеній на  рисунку 2.

2.1.4.2 Заповнення віконних та дверних прорізів дерев'яними столярними виробами слід проектувати таким чином, щоб виконувались наступні вимоги:


 ДБН В.2.6-6-95 С.8

-міжкоробкамивіконних та дверних блоків та внутрішнімшаромз полістиролу повинен бути шар набетонки (штукатурки) на вертикальних поверхнях не менше 7см;

- штукатурка вертикальних відкосів повинна армуватися тими самими сітками та за таким самим принципом, що і на поверхнях стін, для чого сітки стін належить завести на бокові поверхні з напуском не менше 10см;

- коробки дверних та віконних блоків повинні бути покриті одним шаром толю для пароізоляції;

- основне кріплення коробок здійснюється до бетонного (залізобетонного) елемента завтовшки не менше 10см, вякий закладаються спеціальні дерев'яні пробки;

- додаткові кріплення коробок здійснюються до поверхонь штукатурки, для чого в ній також закладаються дерев'яні пробки.

Водонепроникність стику віконного заповнення та стіни повинна бути забезпечена конфігурацією нижньої частини отвору, звідки відводиться вода з-під віконного блока.

2.1.4.3 Для стін, що призначені для роботи в особливо несприятливих умовах (різкі коливання добових температур в зимовий час, тривала дія косих дощів, експлуатація в умовах вологих субтропіків та ін.), слід передбачати спеціальні заходи захисту зовнішніх стін:

- влаштування облицювання з водонепроникних негорючих листових матеріалів (склопластик, базальтоцемент, керамічна плитка та ін.);

- влаштування фарбувальної гідроізоляції кількома (не менше двох) шарами кремнійорганічної фарби.

2.1.5 Внутрішні стіни та перегородки

2.1.5.1 Товщина міжквартирних, міжкімнатних стін та перегородок, а також стін сходових кліток повинна визначатися вимогами міцності, звукоізолюючої здатності та вогнестійкості. Конструкція стін повинна відповідати наведеній на рисунку 2.

2.1.5.2 Під час проектування внутрішніх стін слід в необхідних місцях передбачати вентиляційні канали.

2.1.5.3 В конструкціях внутрішніх стін та перегородок між сітками армування слід передбачати спеціальні пристрої для схованої електропроводки - трубки із незгораючих та важкозгораючих ма­теріалів, які замонолічуються в стінах при зведенні разом з роздільними коробками. Не рекомендується для схованої електропроводки передбачати в огороджувальних шарах штукатурки канали та борозни.

2.1.6 Перекриття

2.1.6.1 Міжповерхові перекриття системи "Пластбау", багатошарові, акустичне неоднорідні, повинні задовольняти вимоги міцності, жорсткості, звукоізолюючої здатності від повітряного та удар­ного шуму і вогнестійкості. Конструкція перекриттів повинна відповідати наведеній на рисунку 2.

2.1.6.2 Армування несучих конструкцій перекриттів призначається за розрахунком на дію силових та вогневих впливів, при цьому розрахунковим сполученням є сума нормативного статичного наванта­ження при одночасній вогневій дії 1 годину.

2.2 Основні розрахункові вимоги

2.2.1 Разрахункові вимоги розроблено з урахуванням розділу СНіП 2.03.01-84 щодо розрахунку конструкцій системи "Пластбау" на дію статичних навантажень.

2.2.2 Конструкції будинків системи "Пластбау" повинні задовольняти вимоги розрахунку за двома групами граничних станів під час всього строку експлуатації, а також під час їх зведення:

- перша група - за втратою несучої здатності;

- друга група - за непридатністю до нормальної експлуатації.

2.2.3 Розрахунком за граничними станами першої групи слід перевіряти:

- всі конструкції будинків та їх з'єднання для попередження руйнувань під час дії силових впливів в процесі будівництва та розрахункового строку експлуатації будинку;

- основу будинку для попередження втрати її несучої здатності при спільній дії вертикальних та горизонтальних навантажень.

2.2.4 Розрахунком за граничними станами другої групи слід перевіряти:


ДБН В.2.6-6-95 С.9

-будинки в цілому для обмеження: прогину верхівки будинку при дії горизонтальних навантажень;

деформацій основи;

- перекриття, покриття, сходові майданчики, марші та інші елементи, що згинаються, для обмеження їх прогинів та розкриття тріщин від вертикальних навантажень;

- стіни будинку (колони та огороджувальні шари) для обмеження розкриття тріщин від верти­кальних та вітрових навантажень, нерівномірних осідань основ та температурно-вологісних впливів.

2.2.5 В складі монолітних конструкцій стін та перекриттів статичні навантаження сприймають монолітні бетонні та залізобетонні елементи.

Шари армувань штукатурки є самонесучими і до складу розрахункових бетонних та залізобетонних перерізів не включаються.

2.2.6 Для будинків, що розраховуються на спільну дію вертикальних та горизонтальних навантажень за недеформованою схемою, величина прогину верхівки будинку в звичайних грунтових умовах не повинна перевищувати 0,001 його висоти. Прогин будинку підраховується з урахуванням піддатливості основи.

2.2.7 Граничне значення середньої осадки будинку за умови забезпечення зберігання інженерних комунікацій, вимощень та входів в будинок не повинне перевищувати 10 см.

2.2.8 Гранично допустимі значення спільних нерівномірних деформацій основи та будинку за ви­могами міцності, стійкості та тріщиностійкості конструкцій встановлюються розрахунком з урахуван­ням конструктивно-планувальних рішень будинку.

2.2.9 Граничні прогини перекриттів та покриттів будинків системи "Пластбау" не повинні перевищувати:

приL<6м -(1/200)L;

при 6м≤L≤ 7,5м-3 см;

при L> 7,5M- (l/250)L,

деL- проліт елемента.

2.2.10 Розкриття тріщин, які перетинають робочу арматуру несучих конструкцій, що визначається розрахунком, за умови захисту арматури від корозії не повинно перевищувати: при тривалому розкритті 0,3мм,при короткочасному 0,4мм.

2.2.11 Розкриття тріщин в шарах армованої штукатурки не допускається. При розрахунку тріщи­ностійкості шарів штукатурки слід враховувати нормативні силові та вогневі впливи.

2.2.12 3 перерахованих в СНіП 2.01.07-85 навантажень в розрахунках будинків системи "Пластбау" необхідно враховувати наступні:

постійні:

-вага конструкцій будинку;

- боковий тиск грунту на стіни підземної частини будинку;

тривалі.

-навантаження на перекриття приміщень горища, нормативні значення яких дорівнюють 0,7 кПа (70 кгс/м2);

- навантаження на перекриття від ваги людей та меблів з пониженим нормативним значенням та перегородок. Навантаження від перегородок допускається враховувати як рівномірно-розподілені, приймаючи їх значення на основі розрахунку для схем розміщення перегородок, що припускаються, але не менше 0,5 кПа (50 кгс/м2);

- снігове навантаження з пониженим нормативним значенням;

- температурні кліматичні впливи з пониженими нормативними значеннями;

- вологісні впливи, обумовлені зменшенням початкової вологості виготовлення до рівноважного стану та які супроводжуються деформаціями усадки;

- впливи нерівномірних деформацій основи, що виникають при обтисканні грунту навантаженнями від будинку та не супроводжуються зміною структури та властивостей грунту;

- впливи, обумовлені повзучістю матеріалів;

короткочасні:

-навантаження на перекриття житлових будинків з повним нормативним значенням;

- снігове навантаження з повним нормативним значенням;

- температурні кліматичні впливи з повним нормативним значенням;


 

 ДБН В.2.6-6-95 С.10

 

-вітрові навантаження;

особливі:

-впливи просадних основ, які виникають під час замочування просадних грунтів;

- впливи осідань земної поверхні в районах гірських виробок;

- навантаження, викликані різкими порушеннями нормальних умов експлуатації (пожежа та ін.).

2.2.13 Сполучення навантажень при розрахунку будинку та основ слід визначати у відповідності з розділами СНіП 2.01.07-85 та СНіП 2.02.01-83.

2.2.14 Зусилля, які діють в стінових конструкціях та в перекриттях, в залежності від характеру прикладення зовнішніх навантажень, особливостей системи, що розраховується, та потрібної точності розрахунку слід визначати на основі просторових або плоских розрахункових схем. Просторові розра­хункові схеми дозволяють визначати зусилля в конструкціях та їх переміщення від зовнішніх наванта­жень довільного напрямку. При використанні плоских розрахункових схем зовнішні навантаження вважають діючими в одній визначеній площині, яка співпадає з площиною ідеалізованої схеми будинку.

2.2.15 Просторові розрахункові схеми можуть застосовуватися у вигляді:

- систем пластин,

- просторових рам;

- рамно-в'язевих систем.

Розрахункові схеми у вигляді рамно-в'язевих систем з плоскими рамами та в'язями найбільш доцільні при визначенні зусиль та переміщень при дії вертикальних навантажень.

В додатку наведені методика та результати статичних розрахунків багатоповерхових та багатопро-гонових плоских рам будинків за системою "Пластбау" для звичайних умов будівництва при дії верти­кальних навантажень. Наведені дані охоплюють практично увесь клас плоских рам, можливих у бу­дівництві за системою "Пластбау".

2.3 Визначення показників вогнестійкості конструкцій та токсичності при пожежі

 

2.3.1 Показники вогнестійкості та токсичності, а саме: межі вогнестійкості конструкцій, межі роз­повсюдження вогню по них, група займистості утеплювача (залишеної опалубки), потенціальна ток­сична небезпека деструкції (ПТНД, г/м3), токсикометричний показник Нсл50 , г/м3, які визначаються у відповідності з даними нормами, слід вносити в проекти конструкцій за умови, що їх виконання повністю відповідає описанню, даному в нормах.

2.3.2 Межа вогнестійкості будівельних конструкцій дорівнює часові tu(в годинах або хвилинах) від початку вогневого впливу до початку одного з граничних станів за вогнестійкістю:

-  втрати несучої здатності;

- втрати теплоізолюючої здатності (за підвищенням температури на поверхні, яка не обігрівається);

- втрати суцільності.

2.3.3 Втрата несучої здатності характеризується обваленням або прогином конструкцій, значення якого виключає можливість її подальшої експлуатації.

2.3.4 Граничний стан за теплоізолюючою здатністю визначається підвищенням температури на поверхні конструкції, яка не обігрівається, в середньому більше ніж на 190°С або в будь-якій точці цієї поверхні більше ніж на 220°С в порівнянні з температурою конструкції до випробування.

2.3.5 Втрата суцільності (щільності) характеризується виникненням в конструкціях або стиках наскрізних тріщин або наскрізних отворів, через які проникають продукти горіння або полум'я.

Займистість матеріалів, з яких виконана конструкція, не визначає межі її вогнестійкості. В той же час слід враховувати, що застосування займистого матеріалу може понизити межу вогнестійкості конст­рукції, якщо швидкість його вигоряння буде вище швидкості прогрівання.

2.3.6 Межа вогнестійкості може бути визначена під час вогневого стандартного випробування конструкцій або розрахунком. Щоб одержати середній результат, в розрахунках слід використовувати середні дослідні значення теплотехнічних та механічних характеристик матеріалів.

2.3.7 Для оцінки вогнестійкості конструкцій на підставі розрахунків необхідно мати достатні відо­мості про межі вогнестійкості конструкцій, аналогічних тим, що розглядаються, за формою, матеріалами та конструктивному виконанню, а також відомості про основні закономірності їх поведінки під час пожежі.                                                                                    


ДБН В.2.6-6-95С.11

 

2.3.8Врозрахункахпридіїстандартного температурного режиму та нормативногонавантаження встановлюються граничні стани за втратою несучої та теплоізолюючої здатності, при цьому величина ruпідраховується від початку вогневого впливу до моменту, коли несуча або теплоізоляційна здатність конструкції стає недостатньою.

2.3.9 Для визначення несучої здатності конструкції спочатку знаходять розподіл температури по перерізу в контрольний момент часу і потім підраховують несучу здатність конструкції в той же момент часу з урахуванням змінених механічних властивостей прогрітих бетону та арматури.

2.3.10 Оцінка теплоізолюючої здатності конструкції, тобто температури на її ненагріваній поверхні в контрольний момент часу від початку вогневого впливу, виконується шляхом розв'язання нелінійного рівняння теплопровідності перерізу конструкції з врахуванням умов конвективного теплообміну на її нагріваних та ненагріваних поверхнях. Знайдені значення температури ненагріваної поверхні співстав-ляються зграничнодопустимими.

2.3.11 Допускається не визначати точне розрахункове значення межі вогнестійкості конструкції, обмежуючись перевіркою зберігання конструкцією теплоізолюючої та несучої здатності в момент часу, що дорівнює потрібній межі вогнестійкості.

2.3.12 Розрахунок межі вогнестійкості конкретної конструкції допускається виконувати за одно­мірними або багатомірними розрахунковими моделями з урахуванням стандартної температурної кри­вої та залежності коефіцієнта теплопровідності від температури.

2.3.13 Межа вогнестійкості шаруватих огороджувальних конструкцій за теплоізолюючою здатністю може дорівнювати або, як правило, бути більшою суми меж вогнестійкості окремо взятих шарів.

2.3.14 Якщо в проекті вказано розрахункове значення межі вогнестійкості несучої конструкції, слід навести також значення статичних навантажень, для яких вона визначена.

2.3.15 Межа розповсюдження вогню по стінових огородженнях та перекриттях визначається за методикою, викладеноюв СНіП 2.01.02-85.

2.3.16ПТНД слід визначати за сукупністю показників, що характеризують процес термодеструкції пінополістиролу, який проходить при температурі 280-700°С, і які включають показники втрати маси, кількісного та якісного складу продуктів при термодеструкції.

2.3.17. Для пінополістиролу маркиПСВ-СВ показники для визначення та якісний склад ПТНД повинні відповідати даним, наведеним втабл.3-6. Кількісний склад ПТНД визначається при найбільш небезпечній температурі 450°С, при якій спостерігається найвища токсичність термодеструктивної газо­вої суміші.

Таблиця 3 - Показник втрати маси пінополістиролу (ППС) марки ПСВ - СВ, визначений за результа­тами термодериватографічного аналізу, маса зразка 50 мг

№№

пп

 

Температура в

°С

 

Втрата маси ППС в мг при швидкості нагрівання печі в °С/хв

 

20

 

10

 

5

 

2,5

 

1

 

100

 

0,5

 

0,5

 

5,0

 

3,0

 

2

 

200

 

1,5

 

1,0

 

20,5

 

3,5

 

3

 

300

 

3,0

 

2,0

 

24,0

 

6,5

 

4

 

400

 

20,0

 

45,0

 

50,0

 

47,0

 

5

 

450

 

50,0

 

47,0

 

50,0

 

48,0

 

6

 

500

 

50,0

 

47,5

 

50,0

 

50,0

 

 


 ДБН В.2.6-6-95 С.12

Таблиця 4 - Якісний склад продуктів термоокислювальної деструкції пінополістиролу марки   ПСВ - СВ в %

№№

пп.

 

 

Найменування компонентів

 

Температура деструкції в°С

 

 

100

 

200

 

300

 

400

 

500

 

600

 

700

 

1

 

Бензол

 

сліди

 

0,46

 

0,9

 

0,3

 

1,0

 

сліди

 

12

 

2

 

Толуол

 

сліди

 

6,9

 

8,3

 

3,3

 

-

 

-

 

-

 

3

 

Ксилол

 

-

 

25,4

 

26,7

 

6,0

 

7,3

 

4,2

 

-

 

4

 

Пропилбензол та його полімери

 

-

 

4,2

 

5,4

 

-

 

-

 

-

 

-

 

5

 

Стирол

 

2,6

 

12,7

 

13,6

 

43,6

 

60,9

 

82,6

 

88,0

 

6

 

Метилстирол

 

-

 

2,8

 

4,9

 

0,2

 

0,9

 

1,9

 

-

 

7

 

Первинні спирти

 

-

 

1,0

 

1,6

 

0,05

 

1,0

 

-

 

-

 

8

 

Вторинні спирти, ефіри

 

-

 

7,3

 

4,3

 

0,2

 

4,9

 

-

 

-

 

9

 

Третинні спирти

 

-

 

2,2

 

3,1

 

-

 

-

 

-

 

-

 

10

 

Ацетон

 

2,5

 

3,1

 

6,1

 

0,2

 

2,6

 

-

 

-

 

11

 

Парафін

 

41,2

 

9,5

 

7,2

 

2,2

 

9,0

 

3,7

 

-

 

12

 

Олефіни + нефтени С29

 

28,8

 

15,8

 

11,8

 

2,9

 

7,0

 

4,7

 

-

 

13

 

Дієни С38

 

24,8

 

8,1

 

5,9

 

1,4

 

5,2

 

2,8

 

-

 

 

Таблиця 5 - Характеристика ведучих компонентів термоокислювальної деструкції пінополістиролу при температурах 450, 500 та 650°С (насиченість 100 -112,5 г/м3)

tC

 

Основні компоненти ПТНД, що аналізуються

 

Виявлені концентрації, мг/м3

 

Клас небезпеки

 

Значення кратності перевищення ГДКр.З. заIIIкл. небезпеки

 

Ведучий компонент

 

 

 

450

 

 

 

Стирол

 

2700

 

III

 

540,0

 

стирол

 

толуол

 

820

 

III

 

16,4

 

 

 

бензол

 

760

 

II

 

227,5

 

бензол

 

CO

 

5200

 

IV

 

260,0

 

окис вуглецю

 

СО2

 

7000

 

IV

 

-

 

 

 

 

 

 

500

 

 

 

Стирол

 

2650

 

III

 

530,0

 

стирол

 

толуол

 

700

 

III

 

14,0

 

 

 

бензол

 

400

 

II

 

119,5

 

бензол

 

СO

 

700

 

IV

 

26,5

 

 

 

СO2

 

7000

 

IV

 

-

 

 

 

 

 

650

 

 

 

Стирол

 

2950

 

III

 

590,0

 

стирол

 

толуол

 

980

 

III

 

19,6

 

 

 

бензол

 

450

 

II

134,5

 

бензол

 

CO

 

500

 

IV

 

19,0

 

 

 

СO2

 

4700

 

IV

 

-

 

 

 

 


ДБН В.2.6-6-95 С.13

 

Таблиця 6 - Кількісний склад ПТНД пінополістиролу (мг/м3) приt= 450°С та різних насиченостях

 

Основні компоненти,

що аналізуються

 

Насиченність, г/м3

 

 

 

17,5

 

25,0

 

35,0

 

50,0

 

75,0

 

100,0

 

Стирол

 

600

 

1000

 

1175

 

1600

 

2000

 

2700

 

Бензол

 

10

 

10

 

125

 

360

 

320

 

760

 

Толуол

 

30

 

60

 

170

 

400

 

760

 

820

 

CO

 

сліди

 

20

 

 30

 

1450

 

1450

 

5200

 

СО2

 

600

 

1200

 

4500

 

5000

 

6000

 

7000

 

 

2.3.18 Токсикометричний показник Нсл50 характеризує небезпечну масу продуктів термодеструкції при t = 450°С, яка діє на організм на протязі 30 хв., та одночасно враховує вплив на організм всіх летючих продуктів горіння та їх комбіновану дію. Для ПСВ - СВ Нсл50 складає 73,9 г/м3, що за класифікацією полімерних матеріалів за критерієм токсичності продуктів горіння з урахуванням часу впливу відповідає III класу небезпеки - речовини помірно небезпечні.

2.3.19 Встановлена аварійно допустима маса в приміщеннях (Маду, г/м3) - максимально допустима кількість пінополістиролуПСВ - СВ, що підлягає термодеструкції в процесі всього вогневого впливу та виділеного в приміщення, дорівнює 25,5 г/м3.

2.3.20 Значення Маду при розробці проектів допускається визначати експериментальне або розра­хунком, при цьому конструкція може вважатися придатною, якщо на протязі часу евакуації жителів з найбільш віддаленої точки будинку, але не менше 30 хв., виконується умова:

                                                                                              ,                                                                                                       (1)

де Мф - експериментальне або теоретично визначена маса термодеструктивного пінополістиролу.

2.3.21 При експериментальному визначенні фактичної маси пінополістиролу, що підлягає термодес­трукції, через кожні 5 хв. здійснюється відбір газоповітряної суміші всередині приміщення, після чого на підставі табл. 3-6 по лінійній інтерполяції встановлюється фактична маса дестругованого пінополі­стиролу.

Числові значення температур в шарах пінополістиролу, що підлягає термодеструкції, в умовах експерименту контролюються по середньостатистичних показаннях термопар, розміщених в різних точках по товщині полістиролу в конструкції.

2.3.22 При визначенні розрахунковим шляхом фактичної маси термодестругованого пінополісти­ролу слід користуватися наступним алгоритмом:

- розв'язується термопружна задача при крокові часу 5 хв. та заданій стандартній кривій теплового впливу, при цьому визначаються прирости температур по товщині комплексної конструкції;

- у відповідності з раніш визначеним приростом температур встановлюються прирости напружень та деформацій;

- у відповідності зі встановленою зміною температур визначається маса термодестругованого пінополістиролу та відповідні цьому компоненти термодеструкції;

- здійснюється порівнювання фактичної маси термодестругованого пінополістиролу з Маду .

2.3.23 Аналітичний вираз стандартної кривої вогневого впливу слід приймати у вигляді:

                               t = 345lg(480t+ 1) + 20,                                                           (2)

деt, год.-часвідпочаткувогневого впливу;

20°С-температурасередовища біля необігріваних поверхонь;

t,°С - температура обігріваної поверхні.

Розрахунок токсичної безпеки та мас продуктів термодеструкції пінополістиролу марки ПСВ - СВ наведені в додатку (п. 3.1).


 ДБН В.2.6-6-95 С.14

2.4 Особливості проектування будинків для спорудження на підроблюваних     територіях

 2.4.1 Особливості об'ємно-планувальних та конструктивних рішень

2.4.1.1 Конструкція будинків для спорудження на підроблюваних територіях повинна забезпечувати можливість їх розрізки деформаційними (осадовими) швами на окремі відсіки прямокутної форми, що не мають зміни поверховості.

2.4.1.2 Злами несучих стін в плані не рекомендуються. При необхідності зламів (не більше 1,5м) слід передбачати конструктивні заходи, які забезпечують сприйняття зусиль від впливу основи, що дефор­мується.

Отвори в стінах підвалу слід призначати мінімально допустимих розмірів і не розміщувати їх в місцях з максимальними зусиллями.

2.4.1.3 Довжину будинків без деформаційних (осадових) швів або відсіків слід призначати в залеж­ності від гірсько-геологічних умов та особливостей конструктивно-планувальних схем. Орієнтовні дов­жини 1 - 5-поверхових будинків або відсіків наведені втабл.7.

Таблиця 7

 

Група

тери­торій

 

 

Очікувані деформації земної поверхні

 

Очікувана

висота

уступуh, см

 

Довжина відсіків, м, для будинків висотою в поверхах

Відносна горизонтальна деформація розтягу або стиску є, мм/м

Нахил і,

мм/м

 

Радіус кривизниR, км

 

 

1-2

 

 

3-4

 

1

12 ³e> 8

20 ³і > 10

1 £R< 3

-

24

20

II

8 ³e> 5

10³і >7

3£R<7

-

36

24

III

52 ³e> 3

7 ³і  > 5

7£R<12

-

42

30

VI

3 ³e> 0

5 ³і > 0

12£R<20

-

60

40

Ік

-

-

-

25 ³h> 15

20

14-18

ІІк

-

-

-

15³h>10

24

20

IIIк

-

-

-

10 ³h> 5

36

24

IVк

-

-

-

5 ³h> 0

40

36

 

2.4.1.4 Деформаційні шви між відсіками будинку повинні забезпечувати їх можливий нахил при нерівномірних деформаціях основи у відповідності з п.5,6 РСН 227-88.

2.4.1.5 Ширина деформаційних (осадових) швів приймається за розрахунком відповідно до СНіП 2.01.09-91, але не менше 200мм.

2.4.1.6 Фундаменти будинку або його відсіків повинні, як правило, закладатися на одному рівні. При закладанні фундаментів суміжних відсіків на різних відмітках перехід від більш заглибленої частини до менш заглибленої слід здійснювати уступами не крутіше 1:2 при висоті кожного не більше 60 см. В цьому випадку, якщо передбачений фундаментний пояс, його слід закладати на відмітці найвищої частини підошви фундаментів, а нижче поясу до проектних відміток фундаменти заглиблювати кладкою з місцевих матеріалів, відділяючи її від поясу швом ковзання.

2.4.1.7 На майданчиках, які складені грунтами з модулем деформації Е < 10 МПа (100 кг/см2), а також при можливості різкого погіршення будівельних властивостей грунтів основи внаслідок зміни гід­рогеологічних умов майданчика при підробці рекомендується застосовувати грунтові подушки.

Грунтові подушки слід застосовувати також і на майданчиках, які складені малостискуваними грунтами з модулем деформації Е > 25 - 30 МПа з метою зниження несприятливих впливів деформацій земної поверхні.

2.4.1.8 Підземна частина будинку може бути вирішена за жорсткою, піддатливою або комбіно­ваною схемою. При цьому у всіх випадках можливе влаштування горизонтального шва ковзання.


ДБН В.2.6-6-95  С.15

 

Проектування будинків без шва ковзання допускається у випадку застосування підземної частини, здатної повністю сприймати зусилля від горизонтальних деформацій основи.

Жорстка конструктивна схема повинна забезпечувати роботу фундаментів зі стінами підвалу. Шов ковзання при цьому слід розташовувати під підошвою фундаментів.

Піддатлива або комбінована схема виконується із застосуванням фундаментних плит, шов ковзання при цьому розташовується над фундаментними плитами під стінами підвалу.

2.4.1.9 У випадку, коли прогнозовані нахили будинків або зусилля та деформації в несучих конструкціях, які викликані надмірним осіданням основ, перевищують допустимі, можуть бути передбачені конструктивні заходи по вирівнюванню будинків.

2.4.1.10 В підземній частині будинків, що проектуються з урахуванням вирівнювання повинно передбачатися підвальне приміщення заввишки від підлоги до низу конструкцій, що виступають не менше 1,9м.

2.4.1.11 В будинках, що проектуються з урахуванням вирівнювання за допомогою домкратів або пристроїв з піщаним заповненням, слід передбачати горизонтальний розподільний шов між фундаментами та стінами підвалу.

При вимірюванні методом вибурювання рекомендується не влаштовувати горизонтальний роздільний шов між фундаментами та стінами підвалу.

При товщині стін підвалу менше 40см необхідно передбачати фундаментний пояс перерізом не менше 40´40см (у випадках застосування домкратів).

2.4.1.12 Місце розташування отворів для встановлення домкратів в плані будинку повинні забезпечувати приблизну рівність вантажних площ від ваги вище розміщених конструкцій, що приходяться на кожний домкрат.

Мінімальні розміри отворів для рекомендованих домкратів конструкції НДІБК показані на рисунку 3, а.

У випадках застосування вимірювальних пристроїв з піщаним заповненням влаштування фундаментного поясу та отворі для розташування домкратів не вимагається (рисунок 3, б).

Типи підземної частини будинків, які рекомендуються для різноманітних умов будівництва, вказані в табл..8.

Таблиця 8

Групи підроблюваних територій

Рекомендовані типи підземних конструкції

Ескіз

Описання

 

 

IV, III, II, Ivк

 

 

 

 

 

Збірні, збірно-монолітні або монолітні нерозрізні без вирівнювальних пристроїв з розташуванням шва ковзання (1) над або під плитами фундаменту

 

I, IIIк

 

 

 

Збірно-монолітні або монолітні розрізні зі швом ковзання (1) на рівні верху фундаментних плит та вирівнювальними пристроями (2) над швами ковзання

 

 

 

 

IIк , Iк при S> 2см

 

 

 

Монолітні розрізні на рівні верху фундаментних плит з вирівнювальними пристроями (2) над фундаментними плитами та швом ковзання (1) під ними

 

 

 

Iк при S< 2см

 

 

 

Монолітні нерозрізні з вирівнювальними пристроями (2) під підошвою фундаменту та швом (1) або без шва ковзання над вирівнювальним пристроєм

 

 

 

 


ДБН В.2.6-6-95 С.16


а- підземна частина з нішами для домкратів; б - те саме з піщаним заповненням роздільного шва; 1 - ніші для домкратів; 2 - піщане заповнення; 3 - армувальні елементи; 4 - огороджувальні елементи.

Рисунок 3 - Конструкції підземної частини з вирівнювальними пристроями.

2.4.1.13 В будинках з піддатливими фундаментами (при шві ковзання, розташованому між фунда­ментами та стінами підвалу) підлоги по грунту слід проектувати нежорсткими. При жорстких кон­струкціях підлог по периметру всіх стін підвалу необхідно передбачати шви, ширина яких встанов­люється розрахунком.

2.4.1.14 3 метою забезпечення в процесі вирівнювання будинку нормальної експлуатації трубо­проводів, які розташовуються в підвалі, при проектуванні систем внутрішнього водопроводу та кана­лізації необхідно передбачати:

- прокладання труб за межами отворів, які передбачені для розміщення вирівнювальних пристроїв;

- кріплення стояків та розвідних трубопроводів до конструкцій, що розташовані над горизон­тальним роздільним швом між опорною та тією частиною будинку, що піднімається;

- влаштування отворів для пропуску труб через стіни та фундаменти з забезпеченням зазору між трубою та будівельними конструкціями, який перевищує розрахункове значення переміщення будинку на 100мм;

- наявність компенсаторів, які забезпечують горизонтальні та вертикальні переміщення трубо­проводів.

2.4.2 Особливості розрахунку будинків на підроблюваних територіях

2.4.2.1 Метою розрахунку та конструювання підземної частини і основи є обмеження зусиль та деформацій в надземних конструкціях будинку допустимими значеннями, а також запобігання появи в конструкціях тріщин з перевищенням граничних параметрів, вказаних в СНіП 2.01.09-91.

2.4.2.2 Розрахунковий опір грунтів основи (Rо), а також розміри фундаментів слід визначати у відповідності з п.9.3 СНіП 2.02.01-83.

З метою значного зменшення зусиль в несучих конструкціях будинку рекомендується:

- проектувати основи та фундаменти по фактичних модулях деформації грунтів з перевищенням розрахункових опорів, які визначаються за СНіП 2.02.01-83, при використанні діаграм деформування грунтів, одержаних в реальних умовах будівельних майданчиків (випробування стандартних штампів або фундаментних блоків), та узгоджені зі спеціальною організацією.

2.4.2.3 Розрахунок підземних конструкцій та основ слід виконувати на розрахункові сполучення навантажень та впливів, вказаних втабл.9 і 10.

В доповнення до вимог діючих нормативних документів втабл.9 наведені особливі сполучення 8 та 9, які необхідно враховувати в розрахунках для визначення допустимих деформацій основи та підземних конструкцій (II група граничних станів) з метою забезпечення несучої здатності надземних конструкцій (І група граничних станів).


Підпишіться на новини будівництва:

 

 

Вибір редакції: