ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ У СПРАВАХ
МІСТОБУДУВАННЯ І АРХІТЕКТУРИ

НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "РОСА"

(Радіаційні обстеження та ситуаційний аналіз)

ПОСІБНИК

до ДБН В. 1.4-2.01-97

"Система норм та правил зниження рівня іонізуючих
випромінювань природних радіонуклідів в будівництві.
Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів
будівництва"

Київ-1997

Цей Посібник до ДБН В.1.4-2.01-97 "Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний кон-троль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва" підготовлений розробниками державних будівельних норм вищезгаданої Системи  (НВФ  "РОСА", Міністерство з
надзвичайних ситуацій, Міністерство охорони здоров'я, Науковий центр радіаційної медицини АМН, Держкоммістобудування, Академія будівництва, НДІ будівельного будівництва, інститут "Київоргбуд").

Посібник призначений для тих, хто має відношення до радіаційного контро-лю в будівництві (приймає участь у проектуванні, будівництві та експлуатації будинків і споруд, виготовляє будівельні матеріали, вироби і конструкції або здійснює  контроль за  виготовленням цієї продукції та. будівництвом). Він містить
інформацію про системи та служби радіаційного контролю в будівництві, рекомендації щодо методів, засобів та обладнання радіаційного контролю в будівництві, а також рекомендації з протирадонового захисту будівельних об'єктів.

Посібник схвалений Науково-технічною радою Науково-виробничої фірми "РОСА" (Радіаційні обстеження та ситуаційний аналіз) (протокол №2 від 9 січня 1996 року).

РОЗДІЛ  1.

СИСТЕМИ  РАДІАЦІЙНОГО  КОНТРОЛЮ   В БУДІВНИЦТВІ

Вступ

      В  умовах  ринкової  економіки  при  укладенні контракту  між  двома сторонами на поставку продукції певної якості завжди виникає необхідність у доведенні спроможності  постачальника запроектувати, виробити  і поставити продукцію, що відповідає вимогам контракту. Окремий  зразок, партія товару, реклама, всі разом та кожна  окремо, не є  достатнім доказом спроможності постачальника виконувати обов'язки стабільно і постійно, тобто бути надійним партнером.

     Найкращим доказом надійності постачальника є наявність у нього Системи  якості, що має певні елементи і властивості. До таких властивостей відносяться доведення певних можливостей в  області проектування, розробки, виробництва, монтажу і обслуговування.

     Наявність на підприємстві, в організації ефективної Системи якості, таким чином, є одним  з найважливіших  факторів успішної діяльності, тому що, по-перше, забезпечує роботу цього підприємства на необхідному рівні і, по-друге, полегшує діяльність на ринку при пошуку замовників.

     Конкурентна  здатність такого підприємства (організації) завжди вище, а доходи  більше, ніж  у тих  підприємств, на  яких  обмежуються  контролем виконання технічних умов, норм і стандартів.

     Прагнення  знайти надійних партнерів привело до практики  занесення в контракти вимог щодо  систем якості, які доповнюють вимоги до продукції або послуг, а також до перевірки системи якості на підприємстві у постачальника.

     Для  регулювання   систем  якості у ряді  країн створено  національні стандарти, що встановлюють вимоги до систем забезпечення якості, а у 1987 р. Міжнародною   організацією із стандартизації (ІСО) була затверджена  серія стандартів ІСО 9000 - ІСО 9004, які концентрують досвід, накопичений у світовій практиці.

     У  закордонній практиці дані стандарти  прийняті як національні, вони мають  все більше застосування при укладенні контрактів між підприємствами у вигляді  моделей  для  оцінки  системи  забезпечення  якості  продукції у постачальника, при цьому відповідність такої системи вимогам стандартів ІСО розглядається як певна гарантія, що постачальник здатний виконати  вимоги контракту і забезпечити стабільну якість продукції.

     Розвиваються  такі напрями,  як  оцінка  систем  якості підприємства незалежними органами (третьою стороною) і сертифікація систем якості.

     Враховуючи  прогресивний  характер міжнародних  стандартів ІСО  серії 9000 та їх регулюючу роль при виході на міжнародний ринок і створенні прямих господарчих зв'язків, стандарти ІСО 9001, ІСО 9002 і ІСО 9003 були прийняті у колишньому СРСР  для прямого використання.

     ІСО   9001  "Система  якості. Модель  для  забезпечення  якості при проектуванні і (або) розробці, виробництві, монтажі та обслуговуванні."

     ІСО   9002  "Система  якості. Модель  для  забезпечення  якості при виробництві та монтажі."

     ІСО 9003 "Система якості. Модель для забезпечення якості при кінцевому контролі і випробуваннях."

     Методи   радіаційного контролю,   застосування  яких  у   будівництві регламентовано ДБН  В.1.4-0.01-97 "Система норм і правил зниження  рівня іонізуючого випромінювання ПРН у будівництві. Основні положення", несуть на собі те ж функціональне навантаження, що  і Системи якості, регламентовані стандартами  ІСО  серії 9000.  Вони  використовуються   на  підприємствах промисловості будівельних матеріалів, які виробляють (добувають) сировину, будівельні матеріали, конструкції та вироби, і у будівельних організаціях, що споживають   продукцію   підприємств  і  будують   об'єкти  різноманітного призначення.
     Радіаційний   контроль   здійснюється   у   складі   систем   якості, регламен-тованих  стандартами  ІСО  серії 9000 або  іншими   нормативними документами, діючими в Україні. В обох випадках рекомендовано дотримуватися основних вимог стандартів ІСО серії 9000.

1.     Основні принципи побудови систем якості та радіаційного
контролю

1.1.            Система якості створюється і впроваджується на підприємстві (організації) як засіб, що забезпечує проведення певної політики і досягнення поставленої мети в області якості (мал. 1).

                           Політика в галузі якості

                                Система якості

              Забезпе-       Управ-            Покра-
                          чення             ління            щання
                          якості           якостю            якості

                              Виробничий цикл

                         Мал. 1. Функції систем якості

1.2. Первинним є формування та документальне оформлення керівництвом підпри-ємства (організації) політики в області якості. У відповідності до вимог ІСО   9001 "Керівни-цтво постачальника (виробника) повинно визначити і документально оформити  політику, цілі та свої обов'язки в області якості.Постачальник  повинен забезпечити розуміння  цієї політики, її проведення та упровадження  на всіх рівнях організації."
             1.3. Політика в області якості може бути сформульована у вигляді принципу   діяльності підприємства (організації) по відношенню до якості (завоювати положення  лідера в галузі, державі, світі) або довготривалої мети (випускати з 2000 року будівельну продукцію найвищої якості в галузі, державі, світі).

1.4. Рекомендуються такі основні напрями формування політики в області якості:

1.4.1. Покращання економічного становища підприємства (організації) за рахунок підвищення якості;

1.4.2. Поширення або завоювання нових ринків збуту за рахунок підвищення якості продукції;

1.4.3. Досягнення технічного рівня продукції, що перевищує рівень провідних підприємств, фірм, організацій;

1.4.4. Орієнтація на задоволення вимог споживача певних  галузей або певних регіонів;

1.4.5. Покращання найважливіших показників якості продукції;

1.4.6. Зниження рівню дефектності продукції, що виготовляється;

1.4.7. Збільшення строків гарантії на продукцію.

У світовій практиці політика підприємств (організацій) оформлюється по-різному. Вона може бути викладена у спеціальному документі або на окремому яскраво оформленому   листку, або у "Загальному посібнику з якості", або у стандартах підприємства.

Політика в області якості  реалізується у конкретні планові  періоди
діяльності підприємства через завдання з якості, що встановлюються у цільових
науково-технічних програмах на конкретну продукцію або в інших  документах
планового характеру.

1.5. Система якості розроблюється з урахуванням конкретної продукції, і
тому на одному  і тому ж підприємстві  (організації), що виробляє різні види
продукції, система якості підприємства може  включати  підсистеми якості з
окремих видів продукції. Наприклад, житлові будинки, дитячі заклади, об'єкти
торгівлі та інше.

1.6. Основні функції Системи якості (мал.1) полягають у наступному:

1.6.1. Забезпечення якості продукції представляє собою сукупність заходів,
що плануються  і систематично проводяться, які утворюють необхідні умови для
виконання кожного  етапу технологічного процесу таким чином, щоб продукція задовольняла певним вимогам з якості (нормам, стандартам).

Ідеологія стандартів ІСО серії 9000 полягає у наданні системам якості
таких можливостей  функціонування, щоб  забезпечувалась впевненість у тому,
що проблеми  попереджуються, а  не виявляються після виникнення  (ІСО 9004,
п.4.4.4).

1.6.2. Управління якістю являє собою методи і діяльність оперативного
характеру. До них  відноситься управління процесами, виявлення різного роду невідповідностей у продукції, виробництві або в системі якості та ліквідація цих невідповідностей, а також причин, що їх викликали.

Співвідношення трьох напрямків діяльності в системі якості – забезпечення, управління  і  покращання   -  проілюстровано  на  мал.2 за результатами роботи організації, що застосовує всі три методи.

1.7. Системи радіаційного контролю  (що не  входять до складу Систем якості) будуються на тих же принципах, що  і Системи якості і відрізняються змістом політики та числом основних функцій.

Мал. 2. Напрямки діяльності в системі якості.

1.8. Система "Одноразові радіаційні обстеження" (мал.3) характеризується політикою, спрямованою на забезпечення нормативного рівню радіаційних параметрів продукції і управління якістю в межах  діючих норм  радіаційних параметрів.

Політика обмежується вузькою метою (п.п. 1.4.5 і 1.4.7)

1.9.Система "Систематичні  радіаційні обстеження"  (мал.4) характери-зується політикою, спрямованою   на  забезпечення умов для  постійного покращання якості, тобто покращання  радіаційних параметрів  продукції. В цій системі реалізуються  всі  три  основні  функції Систем якості, регламентованих стандартами серії ІСО 9000. Політика містить може містити) всі цілі, приведені в п.1.4.

Мал. З. Функції системи "Одноразові радіаційні обстеження"

Мал. 4. Функції системи "Систематичні радіаційні обстеження"

1.       Структура Систем радіаційного контролю.

2.1. Система "Одноразові радіаційні обстеження" (мал. 5).

Мал. 5 Схема функціювання системи радіаційного контролю
"Одноразові радіаційні обстеження"

а - вхідний контроль;
б - контроль у процесі виробництва;
в - остаточний (завершальний) контроль

Структура системи містить:

- пункти проведення контрольних вимірювань або відбору проб;

- лабораторію, що   здійснює  контрольні  дослідження  зразків  і  обробку інформації, яка надійшла з пунктів проведення вимірювань, облік даних про результати вимірювань, аналіз результатів, прийняття рішень і видачу довідок (актів) про результати Замовнику або рішень про необхідність корекції процесу забезпечення якості безпосередньо на виробництві.

Структура  системи  значно  спрощується,  якщо  результати контролю передаються безпосередньо Замовнику, який сам приймає рішення і реалізує їх на  виробництві. В цьому  випадку  в системі ведеться облік копій звітних документів (довідок, актів), а процеси аналізу та прийняття рішень здійснює Замовник.

Структура системи може  мати, таким  чином, декілька варіантів. Вибір варіанту структури є частиною розробки проекту Служби  РК  і залежить від конкретних умов, статусу Служби, числа Замовників та іншого.

2.2. Система "Систематичні радіаційні обстеження" (мал. 6)

Мал. 6. Схема функціонування системи радіаційного контролю
"Систематичні радіаційні обстеження".

а - вхідний контроль;
б - контроль у процесі виробництва;
в - остаточний (завершальний) контроль;
КР- контрольні рівні

Структура Системи  містить;

- пункти проведення контрольних вимірювань або відбору проб;

- лабораторію, що   здійснює  контрольні  дослідження  зразків  і  обробку інформації, яка надійшла з пунктів проведення вимірювань, зберігання даних про результати вимірювань в банку з використанням ПЕОМ,  аналіз результатів поточних  вимірювань  і масивів  інформації за встановлений  період  часу, прийняття рішень з локальних питань і зміни контрольних рівнів радіаційних параметрів, надання Замовнику результатів вимірювань, рішень про необхідність коректування процесу  забезпечення встановлених  контрольних рівнів, а також нових контрольних рівнів, узгоджених з органами Держсанепіднагляду.

Структура  Системи  одноваріантна, але у межах цієї структури можуть здійснюва-тись різні функції, у тому числі "одноразові радіаційні обстеження".

2.3. Організаційна структура Системи радіаційного контролю

2.3.1. Організаційна структура Системи РК встановлюється в межах організаційної структури Системи якості, а у випадках, коли Система  РК є самостійною - в рамках організаційної структури управління підприємства, або повинна мати власну структуру управління.

2.3.2. Загальне управління Системою якості повинно здійснюватися директором
підприємства та вищою   керівною ланкою.  Загальне управління незалежною Службою  РК (юридична особа) здійснює директор (власник).

2.3.3. Відповідальність за види і результати діяльності, які прямо або побічно впливають на якість, повинна бути визначена і документально зафіксована.

Відповідальність за види і результати діяльності, що впливають на якість, може бути зафіксована в документах двох видів:

- посадових інструкціях і положеннях про підрозділи;

- документах, що встановлюють порядок виконання функцій і робіт.

3. Функціонування Систем радіаційного контролю

3.1. Відповідальність і повноваження.

Відповідальність, повноваження і взаємодія всього персоналу, керуючого, виконую-чого і перевіряючого роботу, яка має вплив  на якість, повинні бути чітко визначені. Це   особливо відноситься до  персоналу,  якому  необхідні організаційна свобода і повноважен-ня для:

1) проведення  заходів, що  направлені  на  попередження   появлення невідповідної продукції;

2) виявлення і реєстрації будь-яких проблем в області якості продукції;

3) перевірки виконання рішень;

4) контролю за невідповідною продукцією, її постачанням або монтажем до того часу, поки виявлені дефекти або незадовільні умови не будуть усунені.

3.2. Постачальник повинен призначити  представника керівництва, який, незалежно від інших  покладених на  нього зобов'язань, повинен мати певні повноваження і нести постійну відповідальність за своєчасне виконання вимог норм та правил захисту від радіації.

3.3. Внутрішня перевірка відповідності методів і форм діяльності служби РК встано-вленим вимогам.

Перевірки  і наступні заходи  повинні  проводитись  у відповідності з документально оформленими  процедурами.

Результати перевірок повинні оформлятися документально і доводитися до відома персоналу, що відповідає за перевірену ділянку роботи.

4. Вибір типу Системи радіаційного контролю

4.1. Системи радіаційного контролю у будівництві 1-го і 2-го типу мають принци-пову відмінність. 

В системах 1-го типу реалізується перший принцип радіаційної безпеки - "непере-вищення встановленої лозової межі". Система забезпечує дотримання встановлених нормативних значень радіаційних параметрів.

В системах 2-го типу реалізується третій принцип радіаційної безпеки - "зниження дози випромінювання до як найнижчого рівня". Система забезпечує постійне зниження   значень радіаційних параметрів  шляхом  використання замість нормативних - контрольних рівнів.

4.2. Додержання основних принципів  радіаційної безпеки є державною політикою  України  (важливість проблеми  зросла після  аварії на ЧАЕС). Основним  типом  Систем РК  слід вважати 2-й тип "Систематичні радіаційні обстеження" і при вирішенні питання про вибір надавати їм перевагу.

4.3. Питання про вибір Системи вирішує постачальник, яким може бути
юридична або фізична особа, Вибір полягає у вирішенні наступних питань:

1) виконувати РК силами власної служби РК або залучити для цих цілей
постійну службу РК (державну або приватну);

2) за якою Системою РК повинна працювати служба РК.

Ці  питання  на  першому  етапі  вибору  вирішуються  за  допомогою
економічного порівняння  варіантів. Тут можуть  бути використані  методи, рекомендовані   системою  стандартів  ІСО   серії  9000   і методичними рекомендаціями  з їх застосування, При цьому  необхідно  врахувати, що в ринкових  умовах і  при виході підприємств  на міжнародний  ринок  якість продукції і  витрат,  пов'язаних з  якістю,  стають  важливим   фактором економічного стану підприємства, і зокрема, такого показника, як прибуток
підприємства.

4.4. Основними умовами для вибору Системи 2-го типу є:

1) політика Постачальника  (Замовника) спрямована  на  забезпечення високої якості продукції і підвищення конкурентоспроможності на ринку;

2) економічна доцільність підтверджена розрахунками;

3) наявність великих  обсягів будівництва  що  дозволяє  накопичити достатній масив інформації.

5. Джерела   інформації

5.1. Публікація МКРЗ № 60

5.2. ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм і правил захисту  від іонізуючих випроміню-вань  у будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні.

5.3. Норми радіаційної безпеки НРБ - 76/87

5.4. Основні санітарні правила ОСП - 72/87

5.5. Система якості, Збірник нормативно-методичних документів

5.6. Наукові звіти НЦРМ   АМН   України НВФ "РОСА"   Мінчорнобилю України, інституту "Київоргбуд".

РОЗДІЛ  2.

СЛУЖБИ  РАДІАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ  В БУДІВНИЦТВІ

1.     Загальні положення

1.1. Всі положення   цього  розділу  мають  статус  рекомендованих. Користу-вач  має право  відступати від цих рекомендацій  в межах,  що  не призводять  до порушення обов'яз-кових вимог Системи норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань ПРН  в будівництві.

1.2. До розділу включено  рекомендації, що  базуються на  сучасних, най-більш ефективних  результатах наукових досліджень та розробках в галузі радіацій-ної безпеки. Рекомендовано новітні вимірювальні прилади та методики.

2. Місце служб РК в Системі радіаційного контролю

2.1. В будівельній галузі України після аварії на Чорнобильскій АЕС створе-но Систему норм  та правил зниження  рівня іонізуючих випромінювань ПРН. Сис-темою  охоплено  як вимоги безпеки та захисту людей, так і умови, в яких здійсню-ється будівництво або експлуатуються збудовані об'єкти.

Вимоги норм  радіаційної безпеки згруповано у два розділи:
     —  радіаційні параметри;
     —  радіаційний контроль;

2.2. Радіаційний контроль в Системі виступає як інструмент визначення відступу від встановлених рівнів радіаційних параметрів та джерело об'єктивної
інформації для вибору методів та засобів захисту від іонізуючих випромінювань
у випадку перевищення рівня параметрів. Маємо логічний ланцюг:

Побудова   цього  логічного ланцюга   регламентується  обов'язковими нормативними  документами, а другорядні та допоміжні питання, які можуть
мати багатоваріантний характер - рекомендованими додатками до них.

2.3. Для виконання нормативних вимог радіаційного контролю будівництва
в  Україні створюються   Системи  радіаційного  контролю, побудова  яких
регламентується НД, як обов'язковими, так і рекомендованими.  Ці Системи
мають  багаторівневу складну структуру і  містять в собі ряд  структурних
елементів та зв'язків між ними.

3. Функції служб радіаційного контролю.

3.1. Функції  служб   РК  випливають   із  основних  завдань  систем радіаційного контролю, застосування яких в будівництві регламентоване ДБН
В.1.4-0.01-97. В цілому ці функції охоплюють забезпечення, управління та
покращання якості будівництва.

3.2. Основною   функцією   служб  РК  є  контрольна   - забезпечення систематичного  (постійного) технологічного контролю   -  яка  забезпечує додержання відповідних нормативних чи встановлених вимог. Згідно п. 3.3 ДБН
В.1.4-2.01-97 основна функція реалізується двома шляхами:

- одноразові  радіаційні обстеження,  спрямовані  на  забезпечення нормативного рівня радіаційних параметрів будівельної продукції і управління
якістю в межах  діючих  норм  радіаційних параметрів; функція  цього типу
базується на прийнятті "неперевищення нормативної дозової межі;

- систематичні радіаційні обстеження, спрямовані на забезпечення умов
для постійного покращання якості, тобто покращання  радіаційних параметрів
будівельної продукції; функція цього типу базується на принципі "зниження
дози випромінювання   до  можливо  низького рівня"  і забезпечує постійне
зниження  значення  радіаційного рівня шляхом   використання  контрольних
рівнів випромінювання, як  нормативних.  Контрольні рівні  встановлюються
адміністрацією підприємств за погодженням з органами державного санітарного
нагляду. Для практичної реалізації цього принципу необхідно виконати великий
обсяг підготовчих робіт і надалі постійно нагромаджувати і аналізувати великий
масив інформації  про  радіаційні обставини в  організаціях-постачальниках,
організаціях-споживачах сировини   та  організаціях-виготовлювачах готової про-дукції.

3.3. Системою норм і правил зниження  рівня іонізуючих випромінювань
(ПРН) в будівництві (ДБН В.1.4-1.01-97) регламентовані допустимі рівні таких
показників: рівні  ефективної   сумарної  питомої   активності  природних
радіонуклідів (Аеф) в сировині і будівельних матеріалах; потужність поглиненої
дози  (ППД)   зовнішнього  гамма-випромінювання    в  повітрі  приміщень;
середньорічної еквівалентної рівноважної об'ємної активності (ЕРОА) радону
222Rn  в повітрі приміщень.

Згідно з цими нормативами служби РК повинні забезпечити виконання
таких робіт:

3.3.1. Контроль ефективної сумарної питомої активності (Аеф) природних
радіонуклідів (ПРН) продукції (будівельних матеріалів та сировини) проводиться
згідно з "Методикою визначення ефективної сумарної питомої активності природних
радіонуклідів" (розділ 3 Посібника до ДБН В.1.4-2.01-97). В залежності від одержаних результатів оформляються:

при концентрації природних радіонуклідів (ПРН),   яка не перевищує
нормативну величину 370 Бк/м³ (див. ДБН В.1.4-1.01-97), - паспорт радіаційної
якості будівельного матеріалу (додаток 4, ДБН В. 1.4-0.02-97);

при концентрації природних радіонуклідів (ПРН), яка перевищує
нормативну величину 370 Бк/м³ - перерозподіл будівельних матеріалів по 2-3
класах використання в будівництві (див, ДБН В.1.4-1.01-97).

3.3.2. Вимірювання ППД зовнішнього гамма-випромінювання в приміщеннях будинків, які здаються в експлуатацію, згідно з "Методикою вимірювання потужності поглиненої дози в повітрі приміщень" (відповідно розділу 4 Посібника до ДБН В.1.4-2.01-97), Результати вимірювань оформляються у вигляді акту (додаток 6 ДБН В.1.4-0.02-97), Один примірник акту додається до документів приймально-здавальної комісії при прийманні будівлі з експлуатацію, а другий,  при необхідності, передається в територіальну санітарно-епідеміологічну станцію (СЕС).

3.3.3. Вимірювання ЕРОА радону в приміщеннях будинків, які здаються в експлуатацію, згідно з "Методикою визначення еквівалентної рівноважної об'ємної активності радону в повітрі приміщень" (Розділ 5 Посібника до ДБН В.1.4-2.01-97). Результати вимірювань оформляються у вигляді акту (додаток 7, ДБН В.1.4-0.02-97). Один примірник акту додається до документів приймально-здавальної комісії при прийманні будівлі в експлуатацію, а другий, при необхідності, передається в територіальну СЕС.

3.3.4. Підготовка річних звітів згідно з додатком 5 до ДБН В. 1.4-0.02-97.

3.3.5. Вимірювання ППД і ЕРОА радону в приміщеннях будівель нового і старого фондів у випадку конфліктних ситуацій і регламентація відповідних захисних заходів (при перевищенні нормативів ППД і ЕРОА) згідно з критеріями для прийняття рішень, визначених в даний час.

4. Права та обов'язки служб РК.

4.1. Радіаційний  контроль  в   будівництві дозволяється  виконувати державним  і  приватним  службами,  як  в  складі державних   і приватних організацій, так і самостійним службам,  які мають  статус державного  чи приватного підприємства, зареєстрованого встановленим чином. Незалежно від
підпорядкованості і статусу всі служби радіаційного контролю повинні пройти обов'язкову акредитацію в Держстандарті  України  (за погодженням  з МОЗ України відповідно до діючого законодавства) і мати протокол зіставлення, який забезпечує єдність вимірювань   радіаційних  параметрів в  будівництві на території України (додаток 1 ДБН В.1.4-0.02-97). Встановлено наступний порядок видачі протоколу зіставлення;

Державному    центру   радіаційного контролю   протокол   зіставлення видається НЦРМ  АМН  України;

регіональним   лабораторіям   (лабораторним   центрам)   радіаційного контролю - Державним   центром радіаційного контролю;

лабораторіям  I-го та  ІІ-го рангу  —   регіональними  лабораторіями радіаційного контролю або лабораторіями радіаційного контролю, яким це право надане Державним центром  радіаційного контролю;

постам радіаційного контролю — лабораторіями 1-го та ІІ-го рангу.

4.2. Служби радіаційного контролю зобов'язані:

4.2.1. Мати повний   комплекс  затвердженої нормативної,  методичної, юридичної  і інформаційної  документації, контрольного,  вимірювального  і дослідницького обладнання, умов для його ефективного розміщення і зберігання, які дають їм право і можливість якісного виконання робіт в обсязі визначених
функцій.

4.2.2. Кваліфіковано використовувати обладнання, включаючи:

- Вибір відповідного контрольно-вимірювального і дослідницького бладнання і визначення необхідних вимірів і їх точності.

- Забезпечення  необхідної точності і вірності контрольно-вимірювального і
дослідницького обладнання.

- Ведення  реєстрації повірок контрольно-вимірювального   і дослідницького
обладнання.

- Оцінку і документування  достовірності попередніх результатів контролю і
випробувань з підготовкою відповідної документації в тому разі, коли виявлено,
що повірка обладнання втратила силу.

- Забезпечення припустимих умов навколишнього середовища для прове-дення градуювань і безпосередньо робіт з контролю, замірів і випробувань.

- Забезпечення збереження функціональної придатності і точності конт-рольно-вимірювального і дослідницького обладнання при  вантажо-розван-тажувальних роботах, зберіганні і складуванні.

4.2.3. Мати потрібні приміщення для проведення  вимірів і випробувань.
Приміщення  повинні відповідати за виробничою площею (див. розд. 5), станом і
забезпечуваними  в  них  умовами  (температура, вологість, чистота повітря, освітленість, звуко- і віброізоляція, захист від випромінювань магнітного, електричного і других  фізичних  полів, постачання електроенергією, водою, повітрям, теплом, холодоагентом і т.п.) вимогам методик, які застосовуються, а також санітарним нормам  і правилам, вимогам техніки безпеки і збереження навколишнього середовища.

Повинен   контролюватись   доступ  до   місця  проведення  вимірів  і
випробувань, а також  визначені  умови доступу  в приміщення  осіб, які не
відносяться до персоналу даної лабораторії.

4.2.4. Мати необхідний штат співробітників.

4.2.5. Приймати необхідні рішення при виявленні перевищень нормативів
радіаційних параметрів.

4.2.6. Результати вимірів і випробувань вводити в пам'ять ЕОМ і зберігати
в банках даних  (для служб  радіаційного контролю, які працюють  за типом
систематичних  радіаційних  обстежень  - лабораторії 1-го рангу)  з метою
використання   їх  для  обгрунтованого  встановлення   контрольних  рівнів
радіаційних  параметрів  об'єктів будівництва  і  загальної оцінки  якості
будівництва.

4.2.7. Користуватися тільки тими формами документів, які встановлені ДБН  В.1.4-0.02-97.

4.2.8. Виконувати такі загальні вимоги:

Забезпечувати  конфідеційність даних,  одержаних   в  процесі виконання замовлень.

За запитом Замовника  забезпечувати йому доступ в приміщення лабораторії
для спостереження за випробуваннями за його замовленням.

Надавати органу з ліцензування можливість здійснювати інспекційний контроль за діяльністю лабораторії і своєчасно сплачувати витрати, пов'язані з його
проведенням.

Не використовувати прав акредитованої лабораторії після закінчення строку дії сертифіката.

4.3. Служби радіаційного контролю несуть таку відповідальність:

4.3.1. Матеріальну, а їх керівники - адміністративну - перед Державою і
Замовником за додержання вимог  ДБН В.1.4-2.01-97 і договірних зобов'язань.

4.3.2. Керівники  служб  радіаційного  контролю,   у відповідності до
законодавства України, несуть персональну кримінальну відповідальність за дії в
рамках   вимог   ДБН    В.1.4-2.01-97, які призвели   до   невиправданого наднорма-тивного  опромінення  людей,   пов'язаного  з  об'єктом, радіаційне обстеження якого виконала дана служба радіаційного контролю.

4.3.3. Відповідальність за види і результати діяльності, які прямо чи
опосередковано  впливають  на   якість, повинна   бути  чітко  визначена  і
зафіксована в  таких  документах; в  положеннях   про  службу  (підрозділ) і
посадових інструкціях; документах,  які встановлюють    порядок  виконання
функцій і робіт.

5. Структура та штати служб РК.

5.1. Структура служб радіаційного контролю визначається в першу чергу
тими функціями, які на них покладаються. Так, в обов'язки лабораторій РК I-го
та ІІ-го рангів входять  три  основні  функціональні  групи вимірювань   і
випробувань:  рівні ефективної   сумарної  питомої  активності  природних
радіонуклідів (Аеф) в сировині і будівельних матеріалах; потужність поглиненої
дози  (ППД)   зовнішнього   гамма-випромінювання   в   повітрі  приміщень;
середньорічної еквівалентної рівноважної об'ємної активності (ЕРОА) радону-222
в повітрі приміщень.

Виконання  значних  і концентрованих  в одному  місці обсягів робіт з
виміру сумарної  питомої  активності природних  радіонуклідів в сировині і
будівельних матеріалах здійснюється  Пунктами   радіаційного контролю, які
можуть бути підпорядковані лабораторіям I-го та ІІ-го рангів чи функціонувати
самостійно з  обов'язковою подачею  результатів виміру в банк  даних  (при
використанні функцій в системі радіаційного контролю ІІ-го типу - систематичні
радіаційні обстеження).

Виходячи  з цього, структурні схеми  лабораторій РК  1-го і ІІ-го рангів
наведені на малюнках 5.1 і 5.2.

5.2. Штати  служб  РК комплектуються,  виходячи з  обсягу їх робіт та
якісного обслуговування комплектів  обладнання, яке забезпечує  здійснення
встановлених їм функцій. Орієнтовні штати наведені в таблиці 5.1.

5.2.1. Обсяг робіт визначається на основі розгляду об'єктів контролю,
параметрів контролю, умов контролю і загального змісту робіт.

5.2.2. Загальний   зміст  робіт, наприклад,  при   визначенні   ППД,
підрозділяється на чотири групи; вимірювання  радіоактивності на об'єкті з
веденням  журналу;  обробка   результатів з видачею   актів  обстеження  і
формування  банку даних  на ЕОМ   (для лабораторій I-го рангу); інженерно-
методична робота спеціаліста високої кваліфікації; спеціальне обслуговування
технічних засобів, які використовуються при виконанні робіт. На кожну з цих
груп дається розгорнутий перелік робіт, який включає:

вимірювання  ППД   на об'єкті: одержання завдання, підготовка дозиметра
до роботи,  перевірка працездатності дозиметра; переїзд (перехід) до місця
роботи; ознайомлення з об'єктом (планування поверхів, входи і виходи, сходи,
стан комунікацій, правила безпеки); проведення  вимірів; запис показань  у
журнал; переходи з одного приміщення в інше, з поверху на поверх, із цеху в
цех; повторні вимірювання  при  виявленні ППД,  які перевищують  норму  із
записом у журнал даних вимірів; переїзд (перехід) на базу ( лабораторію); здача
журналу керівнику робіт;

обробка  результатів вимірів: приймання і перевірка робочих журналів,
введення  цифрових  даних  в  обчислювальну  машину  з  перевіркою  логіки
програмування, запуск програми розрахунку, перевірка акту і оформлення його,
підготовка акту на оплату робіт згідно з результатами вимірів, супроводження і
корекція програми, формування банку даних;

інженерно-методична  робота: видача завдань дозиметристам відповідно з
графіком  обстежень об'єктів чи договором, перевірка робочих журналів після
обстеження  об'єкта, перевірка і підписання актів, оформлення кошторисно-
договірної документації;

 обслуговування  обладнання;  перевірка акумуляторів  і  їх підзарядка,
перевірка і підготовка до роботи дозиметрів.

5.2.3.Комплексна схема структурних груп  служб радіаційного контролю
наведена на мал. 5.3.

Мал. 5.1. Структурна схема лабораторії РК I-го рангу

      Таблиця 5.1
Мінімальна рекомендована чисельність служб радіаційного контролю.

Мал. 5.2. Структурна схема лабораторії РК ІІ-го рангу

Мал.  5.3. Комплексна схема структурної побудови та складу служб РК

6. Матеріальна база служб РК.

Комплектування   і  створення  матеріальної бази  служб  радіаційного контролю містить в собі забезпечення необхідним обладнанням, приміщеннями і необхідного режиму роботи у відповідності до їх функцій.

Матеріальну   базу  визначає  зміст  і  обсяг  робіт, На   будь-якому будівельному об'єкті можуть бути  виявлені як природні  радіонукліди (ПРН:
радій-226, торій-232, калій-40, радій-222), так і штучні радіонукліди, поява яких
зв'язана або з глобальними випадами, або з аваріями на ядерних об'єктах (ШРН;
стронцій-90, цезій-137, плутоній-239). ПРН і ШРН можуть бути гамма-, бета- чи
альфа-випромінювачі. Службами  РК в будівництві здійснюється контроль ПРН і
ШРН   тільки гамма-випромінювачів, Роботи ведуться як в  польових, так і в
стаціонарних умовах.

6.1. Забезпечення необхідним обладнанням.

В цілому обладнання, яке забезпечує виконання всього кола завдань служб
РК в будівництві, містить в собі два базових, один польовий і один допоміжний
лабораторні комплекси, а саме:

стаціонарний комплекс  вимірювання  Аeф ПРН  (базовий), - визначення в
лабораторних  умовах  ефективної  сумарної  питомої  активності природних
радіонуклідів в сировині і будівельних матеріалах;

стаціонарний  комплекс вимірювання   ЕРОА   (базовий), - визначення в
лабораторних  умовах   середньорічної  еквівалентної рівноважної  об'ємної
активності радону-222 в повітрі приміщень;

комплекс    вимірювальних    приладів   (польовий),  -   вимірювання
безпосередньо на  об'єктах: ефективної  сумарної  питомої активності (Аeф)
природних  радіонуклідів в сировині і будівельних матеріалах (експрес-оцінка),
потужності поглинутої дози (ППД) зовнішнього гамма-випромінювання в повітрі
приміщень  і вмісту радону-222 в повітрі приміщень;

комплекс   підготовки проб  (допоміжний), - приймання,  підготовка до
вимірів  в  лабораторних  умовах, зберігання  і  утилізація проб  (зразків)
будівельних матеріалів і сировини.

6.1.1. Лабораторний (стаціонарний) комплекс   вимірювання  Аeф ПРН
містить в  собі обладнання, яке забезпечує визначення радіоактивності проб
будівельної сировини  і матеріалів по гамма-випромінюванню з аналітичною обробкою спектрів енергії такого випромінювання в пробах, його калібрування
 в приладах і створення необхідного банку напрацьованих результатів.

Для визначення  питомої концентрації природних  радіонуклідів (окремо
 калію-40, радію-228, торію-232 і їх ефективної сумарної питомої активності (Аеф)
 в пробах сировини і будівельних матеріалах необхідно мати гамма-
 спектрометричні аналізатори типу АМА-0394 з персональною електронно-
 обчислювальною машиною  (ПЕОМ) типу "Іскра-1030М"  (з платою сполучення
 ПВК-12Ф дляIBM  PC  XT/AT),або типу АИ-1024-95 з ПЕОМ типуEC-1840
 (1841),чи їх зарубіжні аналоги типуNUC- 8000, -8010, -8100 (Угорщина), фірми
 "SILENA", "ORTEC",гамма радіометри РУГ-91М, і ін.

В усіх цих типах аналізаторів необхідно використовувати спектрометричні
 блоки детектування типу БРЭГ-20Р1(Р2,Р5) або БРЭГ-2 СП-1 з сцинтиляційним
детектором колодязного типу (колодязь - діаметром 60 мм і висотою 100 мм) із
вбудованими в них блоками високої і низької напруги живлення, або аналогічні
зарубіжні блоки  детектування  (фірми  "ORTEC",  "BICRON")   з  кристалом
сцинтиляторуNaІ  (ТІ) розміром не менше  63 х 63  мм. В  іншому  випадку
ефективність реєстрації гамма-квантів буде дуже  низькою,  а  час  замірів
великим.

Для настройки і калібрування (визначення ефективності детектора) гамма-
спектрометричного  тракту  необхідно   мати  атестовані  джерела   гамма-
випромінювачів (радію, торію і калію) з активністю не нижче 1000 Бк.

6.1.2. Для оцінки середньорічної концентрації радону, за величиною якої
приймаються  рішення  про  проведення  протирадонових  заходів, необхідно
використовувати інтегруючі методи; цій умові в найбільш повній мірі відповідає
метод вимірювання  радону  з  допомогою  плівкових трекових  детекторів з
подальшою обробкою їх методом іскрового розрахунку.

Лабораторний  (стаціонарний) комплекс ЕРОА містить в собі обладнання,
яке забезпечує  зчитування інформації з  плівкових детекторів, витриманих
певний час  на  об'єкті у складі пасивних трекових  радонометрів, обробку
результатів вимірювання в показник  еквівалентної рівноважної концентрації
радону і підтримку бази даних у відповідності до сертифікатів і передачу (при
необхідності) інформації про розрахункові характеристики в ЕОМ вищого рівня.

Базовим приладом  комплексу  є іскровий лічильник, який складається із
двох блоків -  пристрою  зміни проб  з  касетою на  50 рамок  і пристрою
управління і комплектується обладнанням   і матеріалами: для приготування обробкою спектрів енергії такого випромінювання в пробах, його калібрування
 в приладах і створення необхідного банку напрацьованих результатів.

Для визначення  питомої концентрації природних  радіонуклідів (окремо
 калію-40, радію-228, торію-232 і їх ефективної сумарної питомої активності (Аеф)
 в пробах  сировини   і  будівельних  матеріалах необхідно   мати  гамма-
 спектрометричні аналізатори типу АМА-0394   з персональною   електронно-
 обчислювальною машиною  (ПЕОМ)   типу "Iскра-1030М"  (з платою сполучення
 ПВК-12Ф дляIBM  PC  XT/AT),або типу  АИ-1024-95 з ПЕОМ    типуEC-1840
 (1841),чи їх зарубіжні аналоги типуNUC- 8000, -8010, -8100 (Угорщина), фірми
 "SILENA", "ORTEC",гамма радіометри РУГ-91М, і ін.

В усіх цих типах аналізаторів необхідно використовувати спектрометричні
 блоки детектування типу БРЭГ-20Р1(Р2,Р5) або БРЭГ-2 СП-1 з сцинтиляційним
 детектором колодязного типу (колодязь - діаметром 60 мм і висотою 100 мм) із
 вбудованими в них блоками високої і низької напруги живлення, або аналогічні
 зарубіжні блоки детектування  (фірми  "ORTEC",  "BICRON")   з  кристалом
 сцинтиляторуNaI(ТІ) розміром не менше  63 х 63  мм. В  іншому  випадку
 ефективність реєстрації гамма-квантів буде дуже низькою,  а  час  замірів
 великим.

Для настройки і калібрування (визначення ефективності детектора) гамма-
 спектрометричного тракту  необхідно   мати  атестовані  джерела   гамма-
 випромінювачів (радію, торію і калію) з активністю не нижче 1000 Бк.

6.1.2. Для оцінки середньорічної концентрації радону, за величиною якої
 приймаються рішення  про  проведення  протирадонових   заходів, необхідно
 використовувати інтегруючі методи; цій умові в найбільш повній мірі відповідає
 метод вимірювання радону  з  допомогою  плівкових трекових  детекторів з
 подальшою обробкою їх методом іскрового розрахунку.

Лабораторний  (стаціонарний) комплекс ЕРОА містить в собі обладнання,
яке забезпечує  зчитування інформації з  плівкових детекторів, витриманих
певний час  на  об'єкті у складі пасивних трекових  радонометрів, обробку
результатів вимірювання в показник  еквівалентної рівноважної концентрації
 радону і підтримку бази даних у відповідності до сертифікатів і передачу (при
необхідності) інформації про розрахункові характеристики в ЕОМ вищого рівня.

Базовим приладом  комплексу  є іскровий лічильник, який складається із
двох блоків -  пристрою  зміни проб  з  касетою на  50 рамок  і пристрою
управління і комплектується обладнанням   і матеріалами: для приготування витравного розчину;  для підготовки контрольних  трекових  детекторів; для
травлення трекових детекторів; для сушіння трекових детекторів; для підрахунку
треків; для обробки результатів вимірювання; для утворення і підтримки бази
даних результатів вимірювання.

6.1.3. Комплекс вимірювальних приладів містить в собі обладнання, яким
забезпечується одержання  показників радіаційного стану  безпосередньо на
об'єктах і базах будівельного виробництва, а саме: порівняльну величину гамма-
випромінювання  радіонуклідів, які вміщують сировина і будівельні матеріали
(для  експрес-оцінки  за  класами   використання),  порівняльну  величину
потужності поглинутої дози гамма-випромінювання в повітрі приміщень (гамма-
фону)  і  об'ємної концентрації  радону  (газу) в повітрі приміщень   (для
співставлення їх з нормативними величинами).

Для    вимірювання   величин    гамма-випромінювання   природних
радіонуклідів в сировині і будівельних матеріалах і гамма-фону в приміщеннях
необхідно користуватись дозиметричними приладами, які мають поріг чутливості
не  вище  10 мкР  і максимальний   рівень залежності реєстрації від енергії
випромінювання, який  не перевищує  30% в діапазоні енергій від 30 кеВ до 3 МеВ.  Краще  всього в  цьому відношенні  себе зарекомендували  радіометри-
дозиметри  типу МКС-01Р   (і зарубіжні аналоги). Вони чудово себе ведуть в зимових умовах  Опрацюють   при  температурі зовнішнього середовища нижче
мінус  10°С), мають порівняно  малий  (20 с) час  експозиції, а тривалість
безперервної роботи  з акумуляторною  батареєю  до її розрядки складає не
менше  12 год. Крім цього, при необхідності, вони вимірюють щільність потоку і
флюєнс  альфа-, бета-, часток теплових, проміжних і швидких нейтронів.

Для  вимірювання об'ємної концентрації радону-222 в повітрі приміщень
застосовуються радонометри двох типів: ТИП-1 (ЛенНІІПРГ), - об'ємом біля 30 см³,
що  дозволяє використовувати в трекових детекторах нітроцелюлозні плівки двох
марок - ДНЦ  іLR115П  (фірма"Kodak",Франція); ТИП-2 (Радієвий інститут), -
об'ємом   50 см³, що   дозволяє  використовувати  в   трекових детекторах
нітроцелюлозну плівку тільки марки ДНЦ.

Кількісна потреба радонометрів в  комплексі визначається виходячи  з
річного завдання по радоновому контролю і з врахуванням того, що радонометр
повинен експонуватись  (знаходячись в приміщенні) на протязі місяця. Виходячи
з річного завдання в 1000 вимірів в комплекті необхідно мати 90 радонометрів.
Згідно з цим визначається і потреба в трекових детекторах, але кількість їх в одній партії не повинна перевищувати 90 штук, з урахуванням  обов'язкового
використання їх на протязі одного місяця.

6.1.4. Лабораторний комплекс підготовки проб (КПП) включає обладнання,
яке забезпечує необхідну обробку зразків будівельних матеріалів і сировини для
випробування їх радіонуклідного складу на обладнанні лабораторного комплексу
вимірювання Аеф ПРН, приготування травильного розчину для обробки трекових
детекторів на  обладнанні  лабораторного  комплексу   вимірювання   ЕРОА,
приготування електролітів для комплексу  вимірювальних  приладів, а також
приймання, зберігання  і утилізацію  зразків матеріалів і відходів роботи
лабораторії в цілому.

Рекомендується використовувати: стандартні набори сит (з алюмінієвими
чи дерев'яними обоймами) з обов'язковою наявністю в їх складі сита з круглими
отворами діаметром  2 мм; настільні ваги циферблатні  (за ГОСТ   28711) чи
лабораторні (за ГОСТ 24104), типу ВЛР-200 г, ВЛР-500 г-М, ВЛКТ-500 г-М, РН-
3413 г, РН-3413У з ціною поділу шкали не більше 5 г чи інші з аналогічними
параметрами; сушильні шафи за ОСТ  16.0.801.397.

Для виконання окремих операцій процесу підготовки проб необхідно мати
совки, лопати, молотки, кайла, піддони, тару та пакувальні матеріали (ящики і
певний запас поліетиленових мішків і пакетів).

Приготування травильного  розчину для  обробки трекових  детекторів
полягає в змішуванні стандартного  реактиву лугу з дистильованою  водою  і
підборі необхідної концентрації такого  розчину  методом  кислото-лугового
титрування. Для цього необхідні такі матеріали, речовини, реактиви, обладнання
і приладдя:

матеріали, речовини  і реактиви; дистильована вода; гідроксид натрію
марки  ОС4.18-3  ТУ  6-09-5399-88 чи сухий  марки   ЧДА;  соляна  кислота;
фенолфталеїн; медичний спирт;

обладнання  і приладдя; дистилятор води; лабораторна магнітна мішалка;
набір скляного посуду і приладдя, - колби, стакани і мірні циліндри ємністю 100,
250, 500 і 1000 мл, бюретки, мірні капіляри і піпетки-дозатори, штативи, пінцети
і інш.; ємності готової продукції (бутлі ємністю 5, 10, 20 л з притертими
кришками).

Для зберігання кислоти, лугів і їдких реактивів слід мати металеву шафу,
оснащену замком.

Для приготування електролітів для лабораторних батарей застосовується
в основному такі самі обладнання і матеріали.

Для приймання, зберігання і утилізації проб (зразків) матеріалів і відходів
необхідно мати відповідно до обсягу робіт потрібну кількість стелажів, ємностей
і тари.

Для   приймання    і   зберігання  проб    (зразків)  рекомендується
використовувати  стелажі,  обладнанні  пронумерованими    і індексованими
сотовими  шухлядами.  Ємності (ларі, діжки, бідони, каністри, бутлі, мішки,
пакети  і т.  ін.) для лабораторних  матеріалів  необхідно  розміщувати  в
упорядкованих  місцях, де гарантоване збереження  їх від пошкоджень. Тара
(ящики, короба  і ін.) для утилізації проб (зразків) і відходів повинна бути
обладнана кришками  і бути зручною для транспортування.

6.1.5. Всі меблі в лабораторних приміщеннях повинні бути стандартними
за аналогією з  хімічними лабораторіями; столи під лабораторне обладнання
повинні мати гладеньке (поліроване) пластикове покриття. В решті приміщень
(кімната керівника і співробітників лабораторії) меблі (столи, стільці, шафи)
можуть бути довільні.

6.1.6. Рекомендований перелік оснащення лабораторних комплексів, служб
радіаційного контролю в будівництві наведений в табл.3.

6.2. Забезпечення необхідними приміщеннями.

В цілому кількість і площа приміщень визначається виходячи з  потреб
розміщення  необхідного обладнання, розміщення співробітників і забезпечення
необхідної  складської бази, Нормативні   показники  у  цьому   відношенні
обгрунтовані  виходячи   з типу   лабораторії (насиченості  і  громіздкості
обладнання) і кількості співробітників, що їх обслуговують.

За насиченістю і  громіздкістю обладнання лабораторії РК  близькі до
типових  хімічних лабораторій, для яких  визначені такі норми  за  площею
приміщень  (на одного співробітника); лабораторних, в тому числі складських приміщень  - 12 м2 ; приміщень для камеральних робіт - 6 м2 (для керівника лабораторії додатково 12 м2 ).

Виходячи з цього, загальна площа приміщень для лабораторій РК повинна
складати:

для лабораторій РК І-рангу: 9 х (12+ 6)+12 = 174 м²;

для лабораторій РК II-рангу: 6 х (12+6)+12 = 120 м².

Типова  план-схема приміщень    лабораторій радіаційного контролю   (по площі стосовно лабораторії РК І- рангу) наведена на мал. 6.1.

         Мал. 6.1. Типовий план-схема
            приміщень  лабораторій  радіаційного
                       контролю в будівництві

 Комплекси лабораторного обладнання:

 1 - визначення Аeф ПРН в матеріалах і
   сировині;
 2 - визначення ЕРОА радону в повітрі;
 З - вимірювальних приладів гама-фону;
 4 - підготовки проб до виморювань

 Функціональні та службові приміщення:

 ОЗ     - операційний зал з ПЕОМ;
 ПВГ  -  пункт вимірювальної техніки,
 КПП  - комплекс підготовки проб;
 НЛ     - начальник лабораторії
 ІП      - інженерний пункт обробки та
           підготовки документів
           (сертифікатів, актів)
 СОП  - склад обладнання та приладів;
 CM    -склад матеріалів;
 СР     - склад ремонту;
 СВ    - склад відходів;
 Т       - тамбур з кодовим замком на
           дверях
 ПО   - приміщення операторів

6.3. Режим роботи служб РК.

Режим  роботи  служб  радіаційного контролю  в будівництві потребує
забезпечення  і  додержання   як  загальних,  прийнятих  для   будівельних лабораторій, так і деяких спеціальних вимог відносно приміщень, обладнання і співробітників цих служб, а саме:

6.3.1. Всі вікна лабораторії захищаються металевими ґратами, а вікна і
двері приміщень з обладнанням і документацією повинні бути під сигналізацією.
На  вхідних дверях необхідно поставити кодовий замок  і електродзвінок для відвідувачів.

На  вхідних дверях  всіх  приміщень  повинен  бути  присутнім  знак
радіаційної небезпеки.

Стіни приміщення підготовки проб повинні бути облицьовані кахельною
плиткою, а стіни приміщень  випробувальних  комплексів пофарбовані двома-
трьома шарами масляної фарби, Поли всіх цих приміщень повинні бути покрити
лінолеумом  або  пластиком,   а  самі  приміщення   оснащені  примусовою
вентиляцією згідно з проектом.

В лабораторії обов'язково повинна бути проточна холодна і гаряча вода і
каналізація.
      6.3.2. Все обладнання лабораторних комплексів повинно бути зібране на лабораторних  столах  і спеціальних підставках, згідно схем, наведених  і паспортах на кожний вид цього обладнання. Розміщення свинцевого (чавунного будиночка   для  захисту   детектора  спектрометричного   аналізатора  від зовнішнього гамма-фону (він може бути вагою в 1 т і більше) слід виконувати на металевих двотаврових балках, вмонтованих в кутку цегляних стін.

Все  обладнання  повинно   бути  заземлене   до розрахованої  шини заземлення, проведеної  по  всьому  зовнішньому  контуру  лабораторії. На лабораторний стіл під іскровий лічильник повинен бути підкладений заземлений
металевий лист.

Безпосередньо біля змонтованого обладнання в окремих шафах  повинна
зберігатись технічна література і паспорти на обладнання і прилади, робочі
методики,  письмовий папір і т.п., а також допоміжне обладнання і прилади
(тестери, осцилограф, додаткові блоки живлення, паяльники, набір інструментів
і ін.) необхідні для налагоджування, ремонту і технічного обслуговування апаратури. Безпосередньо  на робочому  місці в окремих шафах   зберігається документація  на ПЕОМ,  дискети,  витратні матеріали, стрічка для принтера письмовий папір; копії всіх баз даних (на випадок виходу з ладу ПЕОМ) повинні бути на дискетах і зберігатись в сейфі, для запобігання їх зіпсування і доступу до них сторонніх осіб.

В окремому  металевому сейфі (при випробувальному комплексі) повинні зберігатись атестовані джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) і паспорти на них; на сейфі повинен бути присутнім знак радіаційної небезпеки.

У  відповідності з вимогами  "Основних  санітарних правил  роботи  з радіоактивними речовинами і другими джерелами іонізуючого випромінювання" порядок збереження ДІВ не рідше  одного разу на рік перевіряється відомчою інвентаризаційною комісією з оформленням відповідного акту.

В  металевому  сейфі  (в приміщенні  керівника  лабораторії) повинні знаходитись всі  документи, які  стосуються  функціонування   і діяльності лабораторії.

Експлуатація і обслуговування обладнання повинно  проводитись  згідно
паспортів на даний вид приладу.

Поточне обслуговування необхідно проводити згідно технічного паспорту
на прилад, але не рідше одного разу в три місяці; для приладів, які працюють в
забруднених середовищах чи з високим вмістом пилу (вимірювання на об'єктах
будівництва) - не рідше одного разу в місяць. Технічне обслуговування слід
проводити один  раз на  рік з одноразовою  перевіркою  приладу  в органах
стандартизації і метрології. Бажано вести журнал обліку робочого часу кожного
апарату (для обліку виробітку його ресурсу).

Для утилізації відпрацьованих проб необхідно мати інвентарні дерев'яні
ящики, а для проб, в яких  ефективна  сумарна питома  радіоактивність (Аеф)
перевищує 1350 Бк/кг - окремий металевий контейнер.

6.3.3. Всі співробітники служб радіаційного контролю повинні проходити
щорічний  медичний  огляд  з видачею   їм висновку  медичної  комісії про
можливість роботи з джерелами  іонізуючого випромінювання,  а також  мати
допуск до робіт, затверджений адміністрацією відомства (якщо організація такої
служби проведена наказом  по відомству), або службою радіаційного контролю
вищого рангу (якщо служба має приватний статус). В кожній службі РК повинна
бути призначена особа, відповідальна за безпеку праці в ній.

Інженери-дозиметристи  підлягають щорічній атестації (перевірці знань з
оформленням  протоколу атестаційної комісії) і всі співробітники служб РК -
вхідному, робочому і періодичному  інструктажу з  охорони  праці і техніки безпеки згідно діючих у  цьому відношенні  загальних нормативних  вимог і спеціально розроблених  інструкцій внутрішньослужбового  користування  (з записом в журнал з техніки безпеки).

Виїздні роботи співробітників служб РК організовуються у вигляді завдань
на  певний  термін  часу  (один тиждень)  з  визначенням  об'єму  робіт і
нормативних  показників  витрат  часу  і видачею   посібника з  технології
виконання робіт. Проведення цих  робіт фіксується в журналі обліку виїздів,
куди заноситься число виїзду бригади, адреса і коротка характеристика об'єкту
обстеження. Бажане   ведення всіма  дозиметристами особливого  щоденника
проведення вимірів.

Співробітники   служб  РК   повинні   забезпечуватись  спецодягом  у
відповідності до законодавства.

Таблиця 3             

Рекомендований перелік
оснащення служб радіаційного контролю в будівництві.

7. Нормативно-правова база

Закон  України  "Про  забезпечення  санітарного  та епідеміологічного
благополуччя населення" від 24.02.1994p.;

Положення  "Рекомендации  Международного   комитета по радиацион-ной защите". Публікації №№ 34, 50, 60, 74;

"Основные санитарные правила работы с радиоактивными ИИИ",  ОСП 72/87;

ДБН  В.1.4-0.01-97 "Система норм та правил зниження рівня іонізуючих
випромінювань природних радіонуклідів у будівництві. Основні положення";

ДБН  В.1.4-0.02-97 "Система норм та правил зниження рівня іонізуючих
випромінювань природних радіонуклідів у будівництві. Типові документи";

ДБН  В.1.4-1.01-97 "Система норм та правил зниження рівня іонізуючих
випромінювань  природних   радіонуклідів у    будівництві. Регламентовані
радіаційні параметри. Допустимі рівні";

ДБН  В.1.4-2.01-97 "Система норм та правил зниження рівня іонізуючих
випромінювань природних  радіонуклідів у будівництві. Радіаційний контроль
будівельних матеріалів та об'єктів будівництва";

санітарний сертифікат служби РК, виданий СЕС (міською чи районною);

інструкції з безпечних  методів виконання  робіт  в лабораторних  та
польових умовах (розробляються самостійно);

журнали  з охорони праці та техніки безпеки в лабораторії та об'єктах
будівництва;

акти інвентаризації та зберігання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ);

план-схема приміщень.

Основними   документами, якими  забезпечується надійне застосування
обладнання, є інструкції з його експлуатації і свідоцтва про повірку кожного
приладу.
     7.1.2. Правовими нормативними   документами  служби  РК  є її Статут
(Положення  про   лабораторію), ліцензія на   право  проведення  робіт  з
радіаційного обстеження  і документи,  які забезпечують  одержання  такої
ліцензії.

8. Методична база

      Методичною   базою служб  РК є тільки методичні посібники і довідкова література офіційного видання.

Методики   радіаційного  обстеження  в  будівництві, регламентовані
відповідними розділами Посібника до ДБН В.1.4-2.01-97, а саме:

"Методика  визначення  ефективної сумарної  питомої активності природних радіонуклідів" - розділом 3;

"Методика  вимірювання  потужності поглиненої дози в  повітрі приміщень" - розділом 4;

"Методика визначення  еквівалентної рівноважної об'ємної активності радону в повітрі приміщень" - розділом 5;

До основної довідкової літератури відносяться:

"Радиоактивность строительных материалов, используемых в СССР".  Крисюк Э.М., Пархоменко В.И. ж. "Строительные материалы" № 250, 1979.

"Контроль   радиоактивности   различных   строительных  материалов",  ж. "Строительные материалы" № 5, 1986.

"Радиоактивность различных строительных материалов, используемых в СССР", ж. "Радиационная гигиена" № 15, 1986.

"Оценка    радиоактивности   различных   строительных   материалов",   ж. "Строительные материалы", № 5, 1986.

"Радиоактивные цепочки", справочник, Москва, Энергоатомиздат, 1988.

"Радиоактивность строительных материалов", Киев, Будівельник, 1990.

9. Інформаційна база

Інформаційною  базою  служб РК є дані, напрацьовані ними в результаті
проведення  радіаційних  обстежень  сировини   і  будівельних  матеріалів,
приміщень  будинків і споруд, які здаються в експлуатацію, і приміщень (в
окремих випадках) будинків, що уже експлуатуються. Інформаційну базу служб
РК складають:

банк  даних  - дискети  і блоки  пам'яті ПЕОМ,   в  яких  занесені і
систематизовані всі результати радіаційних обстежень;

щорічні звіти по результатах роботи служб РК;

робочі журнали проведення радіаційного контролю;

сертифікати,  акти  та інші  документи,  оформлені  за  результатами
вимірювань Аеф ПРН, ППД  та ЕРОА-радону.

Інформаційна  база служб РК  є складовою  частиною  районної, міської,
обласної, регіональної і загальнодержавної інформаційної бази радіаційного
стану в будівництві. Увесь порядок зберігання і видачі цієї інформації повинен
бути таким, щоб вона могла бути використаною тільки в державній сфері.

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИКА   ВИЗНАЧЕННЯ  ЕФЕКТИВНОЇ   СУМАРНОЇ  ПИТОМОЇ
АКТИВНОСТІ   ПРИРОДНИХ  РАДІОНУКЛІДІВ
(для гамма-радіометра РУГ-91М)

1.                Призначення та область застосування

1.1. Методика призначена для радіометричного визначення по гамма-випро-мінюванню питомої активності (ПА) у будівельних матеріалах природних   радіо-нуклідів радію-226, торію-232, калію-40 і сумарної ефективної питомої  активності (А_еф) за допомогою гамма-радіометра РУГ-91М (далі - гамма-радіометр).

1.2. Мета даної методики - забезпечення достовірності та єдності вимірювань ПА у будівельних матеріалах при об'ємі проб 0,5 л (посудина Марінеллі).

1.3.При знаходженні у досліджуваних об'єктах радіонуклідів цезію, їх визна-чення відбувається відповідно "Методиці експресного визначення по гамма-випромі-нюванню питомої та об'ємної активності радіонуклідів цезію у воді, грунті, продуктах харчування, продукції тваринництва, рослинництва, сировині і матеріалах за допомогою  гамма-радіометра"  (далі - "Методиці РУГ").

1.4. Діапазони вимірювань ПА радіонуклідів і А_еф, представлені у таблиці 1 Додатку 1.

1.5. Час одиничного вимірювання - від 120 до 1200 секунд.

1.6. Основна відносна похибка вимірювання ПА радіонуклідів радію-226, торію-232, калію-40 і сумарної ефективної питомої  активності Аеф в довірчому інтервалі 0,95 представлена у таблиці 2 Додатку 1.

1.7. Дана методика розрахована на  застосування гамма-радіометрів РУГ-91М, технічні характеристики яких відповідають технічному опису та інструкції з експлу-атації (частина І).

2. Вимоги безпеки

При  проведенні вимірювань  на гамма-радіометрах  необхідно дотримуватися
наступних правил техніки безпеки:

2.1. Перед початком експлуатації треба вивчити "Технічний опис та інструк-цію з експлуатації" і "Паспорт" на даний гамма-радіометр.

2.2. За ступенем захисту гамма-радіометр відповідає класу 1 за ГОСТ 26104-89.

Заземлення металічних частин  здійснюється за допомогою  додаткової жили, передбаченої у конструкції шнура живлення. Це забезпечує електробезпеку прибору при включенні шнура у розетку із контактами, що заземлюються.

2.3. Для забезпечення електробезпеки при проведенні випробувань, ремонту та експлуатації необхідно виконати  вимоги   розділів "Правила  технічної експлуатації електроустановок споживачів" (глави 31-2, 31-3, 31-13, Б1-1, Б2-1, Б2-3, БЗ-7).

2.4. Особи, залучені до  роботи  з  гамма-радіометром, повинні керуватися діючими "Основними  санітарними  правилами по  роботі з радіоактивними речови-нами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань ОСП - 72/87".

2.5. До роботи з радіометрами допускаються фахівці, що мають валіфікаційну групу по експлуатації електроустаткування не нижче 3 і не мають медичних протипо-казань.

2.6. Особи, що  працюють   з  гамма-радіометром, повинні бути  забезпечені засобами  індивідуального захисту (халат, шапочка,  гумові рукавички, тапочки).

3. Матеріали та обладнання

3.1. Гамма-радіометр РУГ-91М, комплектність якого відповідає умовам ТО.

3.2. Набір посудин Марінеллі об'ємом заповнення 0,5 л з кришками.

3.3. Ваги настільні циферблатні за ГОСТ 28711 або лабораторні за ГОСТ 24104.

3.4. Клей ПВА

3.5. Лабораторна дробарка.

3.6. Контрольне сито з круглими отворами діаметром 2 мм.

3.7. Сушильна шафа по ОСТ  16.0.801.397.

3.8. Калій хлористий ЧДА за ГОСТ 4234-77.

4. Умови вимірювань

4.1. Виконання вимірювань на гамма-радіометрах здійснюється у закритих
опалюваних  приміщеннях,  при температурі оточуючого повітря від +10°С  до
+35°С  і відносній вологості повітря 75 % при температурі +30 °С.

4.2. Вміст у повітрі приміщення пилу, випарів кислот та лугів, агресивних газів та інших домішок, що  викликають  корозію, не повинен  перевищувати граничних значень, встановлених ГОСТ 15159-69 для атмосфери типу 1.

4.3. Допустима величина потужності експозиційної дози природного гамма-фону, виміряна дозиметром, не повинна перевищувати  (50 мкР/год).

5. Попереднє сортування продукції та відбір проб

5.1. Контролю  радіонуклідного складу  підлягають  сировина  та  будівельні матеріали, відповідно ДБН В.1.4-2.01-97 (п. 6.1.1).

5.2. Відбір проб є початковим етапом радіометричного аналізу, покликаним при мінімальних витратах часу і засобів забезпечити представництво проб, які найбільш повно і достовірно характеризують досліджувану партію продукції.

5.3. Відбір проб  повинен  проводитися  фахівцями   відповідних підрозділів радіометричного контролю.

5.4. Перед  відбором  проб   (на місці знаходження   сировини,  будівельних матеріалів або  у ємності  транспортування)  рекомендується  перевірити однорід-ність підлеглої контролю продукції шляхом   експрес-оцінки рівня гамма-випромі-нювання (наприклад, потужності дози або потоку гамма- випромінювання)  за допомогою переносного радіометра або дозиметра типу ДРГ-01Т, ДБГ-01Н та нших. При  цьому необхідно дотримуватися постійної відстані (2-3 см) між детектором та досліджуваною продукцією. Для цього при використанні  приладу з виносним бло-ком детектування  пропонується використовувати  фіксатор відстані детектора від контрольованого об'єкту (стержень  заданої довжини)   або  розташовувати  блок  детектування  у безпосередній близькості від його поверхні. У останньому випадку необхідно прийняти  заходи  (наприклад, за  допомогою  поліетиленового  чохла) по захисту детектора від випадкового забруднення.

5.5. Продукція вважається однорідною за рівнем забруднення, якщо результа-ти вимірювань  за п. 5.4 у різних  точках залягання сировини,  будівельного матеріа-лу або ємності транспортування відрізняються не  більш ніж у два рази. У  випадку  встановлення  факту  неоднорідності  продукції її слід розділити на декілька одно-рідних груп, близьких  за рівнями  виміряних значень (тобто ті, що відрізняються не більш ніж у два рази).

5.6. Направлена на аналіз проба повинна бути представницькою для даної партії сировини, будівельного матеріалу, тобто повністю відображати її властивості   у даний  момент. Для  цього в десяти різних ділянках партії одного виду (групи) відбирають проби  вагою 2  кг кожна, перемішують  на  піддоні за допомогою лопати і методом квартування виділяють пробу об'ємом не менш ніж 1 .

5.7. Частота відбору проб з кожної ділянки, виділеної за п. 5.6, повинна забез-печувати одержання відомостей про динаміку рівнів питомої сумарної активності даного матеріалу.

5.8. Відібрані проби об'ємом не менше 1 дм³ подрібнюють до розміру 1-2 мм, просіюють  через сито з круглими  отворами  діаметром 2 мм,  пакують у поліетиле-нові двійні пакети з паспортом (форма 1, Додаток 2), який розміщують для збере-ження між пакетами, і направляють в лабораторію для аналізу.

5.9. Облік відібраних проб здійснюється в реєстраційному журналі.

6. Підготовка до вимірювань активності

6.1. Підготовка досліджуваних проб.

6.1.1. Підготовка проб до вимірювань   містить  в собі попередню   обробку доставленої у лабораторію продукції, приготування наважки або аліквоти у відпо-відності до вимірювальної кювети та об'єму її заповнення, розміщення проби у кюве-ту та встановлення радіоізотопної рівноваги у досліджуваному зразку.

6.1.2. Відібрану для аналізу пробу  з розміром  частинок  не  більше 2  мм ви-сушують  до постійної маси, відбирають матеріал, який аналізується, у мірну склян-ку 0,5 дм³ (0,5 л), насипають у попередньо зважену (з похибкою ±0,002 кг) посудину Марінеллі об'ємом 0,5 л, закривають кришкою, герметизують клеєм ПВА і марку-ють.

6.1.3. Зважують заповнену пробою  посудину Марінеллі з похибкою  ±0,002 кг. При цьому маса проби визначається як різниця мас заповненої і порожньої посудини Марінеллі.

6.1.4. Заповнену пробою   посудину  Марінеллі  герметизують  і тримають  у кімнатних умовах  не менше  14 діб для встановлення рівноваги продуктів розпаду радію-226.

6.2. Підготовка гамма-радіометра.

6.2.1. Приєднати шнур до мережі живлення 220 В.

6.2.2. Натиснути кнопку "СЕТЬ".

6.2.3. Вихід гамма-радіометра на робочий  режим   супроводжується звуковим сигналом  і висвітленням  "О"  у всіх розрядах  лівого вікна, а  також включенням  світлодіода над кнопкою "Background".

6.2.4. Протримати гамма-радіометр ввімкнутим не менш ніж 30 хвилин.

7. Проведення вимірювань та обробка результатів

7.1. У гамма-радіометрі  РУГ-91М   усі необхідні розрахунки   виконуються автоматично і результат вимірювання питомої активності ізотопів радію-226, торію-232, калію-40, цезію-137, сумарної ефективної питомої активності

А_еф = А_Ra + 1,31А_Th + 0,085А_K,   Бк • кг-¹;

де:А_Ra,А_Th, А_K- питома активність радію, торію та калію, відповідно,відобража-ються на цифровому  індикаторі (у Бк • кг-¹) з урахуванням відніманнявеличини фону, і автоматично розраховується абсолютна статистична похибкадля кожного типу радіонуклідів і сумарної ефективної питомої активності.

7.2. Вимірювання фону.

7.2.1. Перед визначенням  активності радіонуклідів проводять вимірюванняфону, для чого у блок  захисту встановлюють  заповнену дистильованою водою посудину  Марінеллі і закривають кришку блоку захисту. Натиснути кнопку"Background".Проконтролювати вмикання  режиму  по засвічуваннюсвітлодіоду над кнопкою та звуковому сигналу.

УВАГА!
При встановленні у блок захисту та  видаленні посудини Марінеллі не можнароби-ти різких рухів.

7.2.2. Натиснути кнопку"Time,mіn" (Час, хв.) - "20" хв.

УВАГА!
Для  зниження статистичної   похибки  час вимірювання  фону  допускаєтьсявстановлювати  більше 20 хв (1200 с) в діапазоні 1200-7800 с, що досягаєтьсяпослідовним натисненням кнопок "10" і "20"("Time, min").

7.2.3. В процесі вимірювання фону у правому вікні індукується зворотній відлік часу вимірювань, а у лівому - заданий час вимірювання фону.

7.2.4. По закінченні часу вимірювань (1200-7800 с) на цифровому індикаторівисвітлюється рівень фону (імп/с). Виміряне значення фону залишається   у  пам'яті на протязі усього часу роботи приладу або до повторного вимірювання фону. Після відключення і повторного включення приладунеобхіднознову проводити  вимірю-вання фону, а також через 3-4 годинибезперервної роботи приладу.

7.2.5. Якщо фон вже вимірювався, то при  натисненні кнопки  "Background"улівому вікні індукується час, за який він був виміряний. При натисненнікнопки   "10", "20"  ("Time,min")  відбувається вимірювання   фону   з урахуванням раніше накопичених значень з відповідним збільшенням часувимірювання фону.

УВАГА!

◊У процесі вимірювання гамма-радіометр на натиснення кнопок не реагує (за
   винятком кнопки"Reset".При натисненні на кнопку"Reset"гамма-радіометр
   переходить у початковий стан.
◊Час вимірювання фону визначає час вимірювання питомої активності проби..
   Час вимірювання питомої активності проби не повинен перевищувати часу
   вимірювання фону.

◊Значення фону - величина відносно стабільна. Зміна значення фону більше ніж
   на ± 20 %  вказує або на забрудненість внутрішньої поверхні захисного блоку,
   або на зіпсованість приладу. У випадку забрудненості внутрішньої поверхні
   захисного блоку необхідно провести дезактивацію (див. п.п. 9.1, 9.2).

7.3. Порядок занесення значення маси проби.

Занесення  у прилад  значення маси  вимірюваної  проби  необхідно провести перед вимірюванням  активності за допомогою кнопок"Mass –" і"Tare+", розташо-ваних на панелі управління.

7.3.1. Натиснути кнопку"Tare+". При цьому над нею засвічується світлодіод і лунає звуковий сигнал.

7.3.2. Впевнитись, що у лівому вікні індукується значення маси, рівне "0".

7.3.3. Кожне подальше натиснення  клавіші"Tare+"приводить до збільшення показів індикатора на величину 0,005 кг. Утримання клавіші у натисненому стані більше 3 секунд дозволяє проводити прискорений набір.

Зменшення   набраного значення з  тим же  кроком здійснюється натисненням клавіші"Mass–".

7.3.4. Провести набір  значення маси  посудини  Марінеллі, використовуючи клавіші"Mass-"  і"Tare+".

Вихід із режиму набору маси тари здійснюється натисненням клавіші"On".
Дії, зазначені в пп. 7.3.1-7.3.4, достатньо провести одноразово після включення приладу.  Набране  значення маси порожньої посудини  буде зберігатися до виключення   приладу.

7.3.5. Натиснути кнопку"Mass–". При  цьому  над нею спалахує  світлодіод і лунає звуковий сигнал.

7.3.6. Впевнитись, що у лівому вікні індукується значення маси, рівне "0,500".

7.3.7. Провести набір значення загальної мас й проби та посудини Марінеллі, використовуючи клавіші"Mass–" і "Тагe+” як це описано у п. 7.3.3. Вихід із режиму набору загальної маси проби і тари здійснюється натисненням клавіші"On".

7.3.8. Урахування маси порожньої посудини проводиться автоматично.

7.3.9. При введенні чистої маси проби (різниці загальної маси і маси порож-ньої посудини Марінеллі) провести дії згідно пп 7.3.5-7.3.7.

7.3.10. Посудину Марінеллі з підготовленою пробою встановити у блок захисту, закрити кришку  і запустити вимірювання  натиснувши  кнопку  вибору часу вимірювання  "Time, min" -"20" хв. У процесі вимірювання активності проби ндикація аналогічна до описаної у п 7.2.3

7.3.11. По закінченні вимірювання  лунає сигнал. На  індикатор  (ліве вікно) виводиться величина  А_еф із відповідною статистичною похибкою вимірювання (пра-ве вікно). На індикацію А_еф вказує світлодіод, що спалахує, над кнопкою  "Effective Activity".

7.3.12. Для індикації питомої активності радіонуклідів радію-226, торію-232, калію-40 необхідно  натиснути  відповідну  кнопку  "К”,"Ra", "Th", "Cs"у групі"Activity".Індикація ПА вибраного ізотопу підтверджується включенням  відповідного йому світлодюду.

7.3.13. При аналізі результатів вимірювань необхідно враховувати, що прилад індукує абсолютну статистичну похибку вимірювання,  яка менше  величини ос-новної  абсолютної   похибки.  Границю   основної  відносної  похибки вимірювань у різних діапазонах активностей радіонуклідів (тривалість   вимірювань  від 2 хвилин) приведені утабл.    Додатку 1 .

7.3.14. Обраний час вимірювання ПА та А_еф будівельних матеріалів (20 хв.) забезпечує похибку вимірювання РУГ-91М,достатню для надійної класифікації будівельних матеріалів по класам їх використання. При необхідності отримання даних про ПА  і А_еф ізотоплів радію-226, торію-232 та калію-40 з меншою основною  відносною похибкою, час вимірювання може бути збільшено до 1 години. Для цього необхідно натиснути послідовно одну з відповідних кнопок вимірювання"Time, min".При цьому відбувається вимірювання ПА і А_еф з урахуванням раніше одержаних значень, а значення основної відносної похибки визначають по табл. 2 Додатку 1 (60 хвилин   відповідно).

7.3.15. Перед початком роботи  з новою  пробою  слід обов'язково натиснути кнопку  "Reset".

7.4. Режим автокалібровки.

Необхідність в проведенні автокалібровки виникає при розходженні результатів вимірювання  еталонного зразка із значеннями, наведеними  у паспорті на еталонний зразок.

7.4.1. Встановити у блок захисту посудину Марінеллі, що містить КС1.

7.4.2. Натиснути кнопку  "AutoCal",Після переривчастого звукового сигналу починає спалахувати світлодіод над кнопкою "AutoCal". Для підтвердження команди  на виконання автокалібровки слід повторно натиснути ту ж кнопку, а для відміни цього режиму - натиснути будь-яку іншу кнопку.

7.4.3. Після підтвердження  команди  здійснюється  вимірювання   активності зразка КС1, Після закінчення вимірювання індукується коефіцієнт поправки, який  зберігається у пам'яті гамма-радіометра до його виключення.

7.4.4. Після проведення автокалібровки необхідно повторити вимірювання фону і еталонного зразка.

_________________________________________

 ¹Аналітичне вираження  величини  основної  абсолютної  похибки вимірювань  при  аналізі спектрів від сумішей радіонуклідів, враховуючи загальне число зареєстрованих імпульсів, апаратну функцію, парціальні вклади аналізованих ізотопів, густину зразка, розміри частинок та похибку зважування, є настільки складним, що його рішення можливе тільки у числовому вигляді, що здійсняється процесором гамма-радіометра.

7.4.5. Результати вимірювань представити у вигляді:

де   -  питомі активності відповідних радіонуклідів і питома сумарна ефективна активність;

 -  допустима  основна  відносна  похибка  вимірювання   ПА   радіонуклідів  (при довірчій імовірності 0,95) в залежності від величини ПА  відповідно і вибраного часу вимірювання (Додаток 1, таблиця 1).

7.4.6. У випадках, якщо величина ПА  будь якого з  радіонуклідів або питома сумарна ефективна активність з урахуванням допустимої основної відносної похиб-ки вимірювання перевищують допустимі рівні для класу матеріалу або сировини, наприклад

 необхідно збільшити час вимірювання  для зменшення похибки або передати пробу для гамма-спектрометричного аналізу.

8. Оформлення результатів вимірювань

8.1. Результати вимірювання ПА  і Аеф радіонуклідів радію-226, торію-232 та калію-40 на гамма-радіометрі рекомендується оформлювати по формі 2 (Додатку 3) у робочому  журналі  або на спеціальному  бланку. Подальше використання буді-вельного матеріалу здійснюється відповідно класифікаціїсировини та будівельних матеріалів за класами використання.

8.2. Робочі журнали або окремі бланки підлягають обліку та зберіганню не менше 1 року.

9. Дезактивація посудини Марінеллі і гама-радіометра

9.1. У випадку забруднення внутрішньої поверхні захисного блоку, поверхні блоку  детектування  або  посудини   Марінеллі  у  процесі  попередніх вимірювань необхідно:
◊  видалити посудину Марінеллі або вставку з блоку детектування;

◊ провести ретельну дезактивацію розчином синтетичного миючого засобу (типу
   "Лотос" або  інш.) з концентрацією  1 г/л, вимити  холодною  водою  і
   протерти етиловим спиртом. Внутрішню поверхню блоку захисту і поверхню
   блоку детектування дезактивувати аналогічно вищеописаному,  Повторити
   вимірювання фону  і впевнитися у достатності проведення дезактивації.

9.2. У випадку неможливості вимити кювету необхідно її замінити.

Додаток 1

Таблиця 1. Діапазони вимірюваної питомої масової активності (ПА) радіонуклідів (при гусгині зразків r– 1000 кг/м3)

Таблиця 2. Границі допустимої основної виносної похибки вимірювання ПА
радіонуклідів, , ,  і   (при довірчій імовірності 0,95), не більше.

Додаток 2
            Форма 1

ПАСПОРТ ПРОБИ №_______

1.      Назва проби ___________________________________________________________

2.      Дата відбору___________________________________________________________

3.      Постачальник (область, місто, підприємство) _______________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.      Організація, яка направляє пробу на аналіз _______________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________               ______________             ______________________         (посада керівника підрозділу)                             (підпис)                                   (П. І. Б.)

             М.П.

Додато 3

Форма 2

Результати
вимірювань ПА і  А_еф

_{_____________________________________________________________________________________________________________}

(дійсний на протязі року з дня видачі)

________________________________________________________________________
(назва організації, що проводила вимірювання)

Ліцензія № ____ від "___ " ____________ 199_p.,

видана___________________________________________________________________  (назва оріанізаціі)

Підприємство
постачальник ____________________________________________________________

Вимірювання проведені приладом           ___________ зав. № _____________

Метрологічна атестація проведена.

Свідоцтво № ________  від "____"            ________________ 199      р,

КЛАСИФІКАЦІЯ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
ПО ВИДАМ ВИКОРИСТАННЯ

І клас (А_еф<370 Бк • кг-¹) - всі види будівництва без обмежень

II клас (А_еф<740 Бк • кг-¹) -промислове та шляхове будівництво умежахнаселених пунктів

III клас (А_еф < 1350 Бк • кг-¹) - промислове та шляхове будівництво за межаминасе-лених пунктів

Зав. лабораторії

"____"______________199    р.

                                                                ___________________        _____________________

                                                                           (підпис)                                      (П.І..Б.)

РОЗДІЛ 4

МЕТОДИКА ВИМІРЮВАННЯ ПОТУЖНОСТІ ПОГЛИНЕНОЇ ДОЗИ В
ПОВІТРІ ПРИМІЩЕНЬ

Призначення та область застосування

Методичний посібник призначений для проведення вимірювань потужності
поглинутої дози гамма-випромінювання в приміщеннях.

Гамма-випромінювання радіонуклідів, що містяться в сировині та будівель-них матеріалах, створює відносно рівномірне опромінення організму людини. Потужність поглинутої дози (ППД) гамма-випромінювання в повітрі житлових приміщень (гамма-фон) в більшості випадків вкладається в діапазон значень, що
відрізняються від середнього не більше, як в 2 - 3 рази, і це пов'язано з використан-ням будівельних матеріалів з підвищеним рівнем природних радіонуклідів.

ППД вимірюється в Гр∙с^-1 або похідних одиницях мкГр∙с^-1 і т.д.

В середньому на території України потужність поглинутої дози гамма-
випромінювання поза приміщеннями (природний радіаційний фон) складає 0,088... 0,22 мкГр∙год^-1 (10 … 25мкР∙год^-1). В приміщеннях ППД складає в середньому 0,132 та 0,22 мкГр∙год^-1 (15 та 25 мкГр∙год^-1) для цегляних та панельних споруд відповідно.

Вимоги безпеки

При   проведенні   вимірювань   дозиметрами   (радіометрами)   необхідно до-тримуватися наступних правил техніки безпеки:

2.1. Перед початком експлуатації необхідно вивчити "Технічний опис та інструкцію з експлуатації" і "Паспорт" на прилад, який використовується для вимірювань.

2.2. Особи, які залучаються до роботи з дозиметрами (радіометрами), повинні
керуватися діючими "Основними санітарними правилами по роботі з радіоактив-ними   речовинами   та   іншими   джерелами   іонізуючих випромінювань".

2.3. До роботи з дозиметрами (радіометрами) допускаються фахівці, що дають
кваліфікаційну групу по експлуатації електроустаткування не нижче 3 і не мають медичних протипоказань.

Матеріали та обладнання

3.1. Для вимірювання ППД зовнішнього гамма випромінювання в приміщен-нях та на відкритій території повинні використовуватись дозиметричні прилади, які мають поріг чутливості не більший за 0,088 мкГр∙год^-1 (або 10 мкР∙год^-1) і
максимальний рівень залежності реєстрації від енергії випромінювання, що не перевищує 30 % в діапазоні енергій від 30 кеВ до 3 МеВ. Перелік приладів, які пропонуються для вимірювань ППД зовнішнього гамма випромінювання, приведений у Додатку 2.

3.2. Прилади, що використовуються для вимірювання ППД, повинні мати дійсне свідоцтво про метрологічну атестацію, про що вказується в акті обстеження.

Умови вимірювань

4.1. Радіаційний контроль рівнів ППД зовнішнього гамма випромінювання в приміщеннях може проводитися на протязі всього року за винятком періодів, коли температура в приміщеннях контрольованого об'єкту нижча за -10 °С.

4.2. Вимірювання ППД поза приміщеннями треба проводити в місцях з рів-ним рельєфом на висоті 1 м від поверхні грунту та на відстані не менше, як 10 м
від невисотних споруд і 30 м від висотних.

Підготовка до проведення вимірювань ППД

5.1. Радіаційна служба самостійно встановлює час проведення контролю об'єкту - до початку оздоблювальних робіт, під час їх проведення або завершення,
виходячи з того, наскільки якість оздоблювальних матеріалів впливає на кінцеві рівні радіаційних параметрів об'єкту та конкретних фактичних розмірів цих параметрів на даному об'єкті.

5.2. Послідовність проведення радіаційних обстежень в приміщеннях та на поверхах об'єктів встановлюється службою радіаційного контролю для того, щоб всі приміщення, передбачені проектом та змінами в ньому, були обстежені.

5.3. В приміщеннях промислових об'єктів, а також об'єктів громадського призначення (спортивні, торговельні, виставочні зали, кінотеатри, театри та ін.), де в одному об'ємі  розміщується дві або декілька площин (галереї, балкони, тераси, переходи та ін.) радіаційному обстеженню підлягають всі горизонтальні та уклінні площині, на яких можуть перебувати люди.

5.4. В існуючих (тих, що експлуатуються) будівлях вимірювання ППД виконується за бажанням власників будинків організаціями, що мають дозвіл на проведення  вимірювань,   з  використанням  наведеної  методики вимірювання ППД у приміщеннях.

Проведення вимірювань ППД

6.1. Підготувати дозиметр (радіометр) згідно "Технічного опису та інструкції з експлуатації" і "Паспорту".

6.2. В приміщеннях, площа яких не перевищує 50 квадратних метрів, проводиться одне вимірювання в геометричному центрі на висоті одного метру від підлоги. Одне вимірювання складається з середнього значення трьох замірів в одному місці одним й тим самим приладом.

6.3. В приміщеннях, площа яких (S)перевищує 50 м², виконується k+1 вимірювань, де k = S∙50^-1.Кожне вимірювання виконується в геометричномуцентрі умовної частини приміщення площею 50 квадратних метри так, щобвся площа приміщення була обстежена.

Обробка та оформлення результатів вимірювань

7.1. Результати   вимірювань   ППД   зовнішнього   гамма-випромінюваннязаписуються в робочих журналах довільної форми. При використаннівнесистемних    одиниць    вимірювань    необхідно    користуватисьспіввідношеннями, які приве-дені у Додатку 1.

7.2. В тих випадках, коли рівень зовнішнього гамма-випромінювання вприміщенні, де проведено обстеження, перевищує 0,26 мкГр∙год^-1, всібудівельні роботи в цьому приміщенні повинні бути призупинені.

7.3. Адміністрація об'єкту, на якому встановлено перевищення нормативу радіаційних параметрів, зобов'язана використати всі заходи для того, щоб норматив-ні рівні гамма-випромінювання були встановлені в усіх приміщеннях даного об'єкту в найкоротший термін.

7.4. Якщо рівні ППД в окремих приміщеннях не перевищують 0,26 мГр∙год^-1 будівельні роботи на об'єкті можуть бути продовжені за винятком приміщень, де рівень вищий за 0,26 мкГр∙год^-1, до прийняття рішення керівництвом будівельної організації та службою радіаційного контролю, При цьому належить провести радіаційне розслідування для роз'яснення розмірів, природи, та джерела формування підвищеного гамма-фону з метою вибору можливих протирадіаційних заходів, Такі заходи є реальними тільки в тих випадках, коли підвищений рівень фону є обумовленим використанням для засипки перекриття (або території навколо будови), матеріалів з підвищеним рівнем ПРН, який можна.вилучити, Якщо такий матеріал входить у склад стін або перекриття будови, єдиним заходом може бути зміна призначення приміщення або будови.

7.5. Якщо рівні зовнішнього гамма-випромінювання знаходяться в межах 0,44...0,88 мкГр∙год^-1, рішення про продовження будівництва даного об'єкту приймається органом Держсанепіднагляду.

7.6. При виявленні високих рівнів гамма-випромінювання, що досягають 0,88 мкГр∙год^-1 і вище, всі роботи на об'єкті повинні бути зупинені, а люди виведені за межі будівельного майданчика.

7.7. Дозиметрист, який виявив на об'єкті аварійні рівні зовнішнього гамма-
випромінювання, зобов'язаний негайно повідомити про те, що трапилось;

- керівництву служби радіаційного контролю, в якій він працює;

- керівництву будівельної організації.

7.8. Керівництво (власник) будівельної організація у випадку виникнення ситуації, що не відповідає рівням, що припускаються, зобов'язане:

- встановити необхідні огородження та назначити чергових з числа ІТП, виключив-ши можливість присутності будівників та сторонніх осіб у зоні забруднення;

попередити про те, що трапилося:

- місцеві органи держсанепіднагляду;

- місцеві органи внутрішніх справ.

7.9. Всі питання, пов'язані з проектуванням засобів захисту від радіації, ліквідації джерел небезпеки, виконанням аварійних та будівельних робіт на об'єкті, а також оформленням відповідних документів, будівельна організація вирішує з урахуванням вимог відповідних нормативних документів.

7.10. Результати вимірювань (середнє значення по будівлі з діапазоном коливань) повинні оформлюватись у вигляді акту з вказівкою використаного приладу та дати його Держперевірки, Один екземпляр акту (Додаток 6 до ДБН В.1.4-0.02-97) додається до документів приймальної комісії по введенню будинку в експлуатацію, а другий зберігається у службі радіаційного контролю.

7.11. Служби радіаційного контролю щорічно узагальнюють результати
радіаційного контролю у вигляді звіту (Додаток 5 до ДБН В.1.4-0.02-97), який
надається організації, що контролює, за першою вимогою.

Додаток 1

◊          1 мкР∙год^-1 = 0,0088 мкГр∙год^-1;

◊          1 мкГр∙год^-1 = 113,64 мкР∙год^-1 .

◊          1 мкЗв∙год^-1= 1 мкГр∙год^-1

Додаток 2.
Радіометри і дозиметри

РОЗДІЛ 5

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ЕКВІВАЛЕНТНОЇ РІВНОВАЖНОЇ ОБ'ЄМНОЇ
АКТИВНОСТІ РАДОНУ-222 В ПОВІТРІ ПРИМІЩЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ
ІСКРОВОГО МЕТОДУ

Призначення та область застосування

1.1. Методика призначена для визначення еквівалентної рівноважної об'ємної активності радону-222 в повітрі приміщень (ЕРОА) за допомогою радіометра РГА05Н (далі радіометр).

1.2. Мета даної методики - забезпечення достовірності та єдності вимірювань ЕРОА радону-222 в повітрі приміщень.

1.3. Діапазони вимірювань ЕРОА радону-222 представлені в свідоцтві про метрологічну атестацію радіометра.

1.4. Основна відносна похибка вимірювання ЕРОА радону-222 в довірчому інтервалі 0,95 представлена у свідоцтві про метрологічну атестацію радіометра.

1.5. Даний методичний посібник розрахований на застосування радіометрів РГА 05Н, технічні характеристики яких відповідають технічному опису та інструкції з експлуатації.

Вимоги безпеки та умови вимірювань

При проведенні вимірювань необхідно дотримуватися наступних правил техніки безпеки:

2.1. Перед початком експлуатації радіометра треба вивчити “Технічний опис та інструкцію з експлуатації” і “Паспорт” на даний радіометр.

2.2. За ступенем захисту радіометр відповідає класу 1 за ГОСТ 26104-89. Заземлення металічних частин здійснюється за допомогою додаткової жили,
передбаченої у конструкції шнура живлення. Це забезпечує електробезпеку
прибору при включенні шнура у розетку із контактами, що заземлюються.

2.3. Для забезпечення електробезпеки при проведенні випробувань, ремонту та експлуатації необхідно виконати вимоги розділів "Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів" (глави З1-2, З1-3, З1-13, Б1-1, Б2-1, Б2-3, Б3-7).

2.4. Особи, залучені до роботи з радіометром, повинні керуватися діючими "Основними санітарними правилами по роботі з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань".

2.5. До роботи з радіометром допускаються фахівці, що мають кваліфікаційну групу з експлуатації електроустаткування не нижче 3 і не мають медичних протипоказань.

2.6. Особи, що працюють з радіометром, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (халат, шапочка, гумові рукавички, тапочки).

Матеріали та обладнання

3.1. Радіометр РГА 05Н, комплектність якого відповідає умовам ТО.

3.2. Папір фільтрувальний.

3.3. Вода дистильована за ГОСТ 6709-72.

3.4. Терези лабораторні типу ВЛК-500 заГОСТ 24104-88 з ціною поділки не
більшою за 1 г.

3.5. Дистилятор типу ДЕ-4-2.

3.6. Натрію гідроокис (гідрооксид), ЧДА, за ГОСТ 4328-77.

3.7. Ножиці медичні за ГОСТ 21239-89.

3.8. Силікагель за ГОСТ 3956-76.

3.9. Скальпель медичний за ГОСТ 21240-89.

3.10. Склянки хімічні з носиком - 250, 500 і 1000 млза ГОСТ 25336-82.

3.11. Термометр метеорологічний типу ТМ4, ТМ6 за ГОСТ 112-78 з границею

вимірювання температур від +30 °С до +80 °С з ціною поділки не більшою за 0,5 °С.

3.12. Термостат рідинний (водяний) 1ТЖ-0-03 з діапазоном температур від +30°С до +80 °С за ТУ 64-1-3229-77.

3.13. Годинник з центральною секундною стрілкою, наприклад, секундомір типу 122-4С за ТУ 25-07-1159-76 з ціною поділки не більшою за 0,2 с.

3.14. Циліндр мірний місткістю 1000 мл за ГОСТ 1770-74 з ціною поділки не
більшою за 10 мл.

3.15. Ексикатор (сушарка).

3.16. Для виконання вимірювань можуть бути використані інші засоби вимірювань і допоміжні пристрої, якщо їх метрологічні характеристики не гірші ніж у вказаних в п.п. 3.1 – 3.15.

3.17. Засоби вимірювань по п.п. 3.1, 3.4 і 3.13 повинні мати діючі свідоцтва про метрологічну атестацію.

3.18. Основними метрологічними характеристиками, які використовуються при розрахунках значень ЕРОА радону-222 в повітрі приміщень і похибки результатів вимірів, є:

- рівень власного фону трекового детектора (ТД), n₀, трек∙см^-2;

- чутливість вимірювання радону-222 в повітрі приміщень, ε₀ , Бк^-1∙трек.∙м³∙см^-2 ∙    ∙доба^-1;

-діапазон вимірювань ЕРОА радону-222 в повітрі приміщень, Бк.∙м^-3;

- найбільша  тривалість  експонування  інтегрального  трекового детектора радону (ІТДР) в контрольованому приміщенні,t_m,доба;

-границя основної похибки вимірювання, δ₀ , %;

Умови вимірювань

4.1. При проведенні вимірювань ІОА (інтегральної об'ємної активності) ²²²Rnвповітрі приміщень необхідно дотримуватись наступних умов:

4.1.2. Умови експонування ІТДР в контрольованому приміщенні повинні виключати:

• попадання води на ІТДР;

• конденсацію вологи на корпусі ІТДР;

• осідання пилу на корпус ІТДР в кількості, яка виключає контакт зовнішнього та внутрішнього повітря в корпусі;

4.1.3. При експонуванні ІТДР необхідно розташовувати не ближче ніж за 0,5м
від опалювальних та нагрівальних приладів в приміщеннях,,в яких мешканці перебувають найбільший час.

4.1.4. Місця розміщення ІТДР в контрольованому приміщенні необхідно вибирати таким чином, який виключає попадання прямих сонячних променів.

4.1.5. До експонування та після його закінчення до обробки трекових детекторів ІТДР належить зберігати запаяними у поліетиленові пакети у сухому
прохолодному місці в приміщенні, в якому вміст ²²²Rnв повітрі не перевищує 10 - 15 Бк.∙м^-3.

4.2. Вимоги до умов обробки трекових детекторів.

4.2.7. Температура повітря в приміщенні, в якому проводиться обробка трекових детекторів, повинна дотримуватись в межах +(22 ± 5) °С.

4.2.8. Напруга живлення мережі змінного струму 50 Гц - 220 В ± 10%.

4.2.9. Температуру травлення трекових детекторів необхідно підтримувати в межах (Т_тр±0,5) °С на протязі усього часу травлення t_трЗначенняТ_тртаt_тр, приведені в свідоцтві про метрологічну атестацію радіометра.

4.2.10.  Величина молярності розчину NаОН, який використовується для хімічного травлення трекових детекторів, вказана в свідоцтві про метрологічну атестацію радіометра.

Проведення вимірювань та обробка результатів

Вимірювання ЕРОА ^Кп в повітрі приміщень проводиться в наступній послідовності:

5.1. Встановлюють ІТДР в обстежуване приміщення і експонують його на протязі заданого часу у відповідності з п.п. 4.1.2 та 4.1.3 з урахуванням максимального часу експонування t_max, величина якого вказана в свідоцтві про метрологічну атестацію радіометра.

5.2. В журнал (картку) заносять дату встановлення ІТДР та його номер, адресну інформацію, призначення та конструктивні особливості приміщення (будівлі), включаючи тип будівельного матеріалу, поверх, кількість поверхів, наявність підвального приміщення та інше.

5.3. Після закінчення експонування реєструють дату зняття ІТДР, перевіряють
цілість його корпусу та присутність пломби.

5.4. Виміряють час експонування ІТДР в контрольованому приміщенні,t,доба.

5.5. До обробки трекових детекторів ІТДР належить зберігати запаяними уполіетиленові пакети.

5.6. Перед початком хімічної обробки трекових детекторів відкрити ІТДР і
вийняти трековий детектор в рамці та встановити в касету.

5.7. Хімічна обробка детекторів проводиться в рідинному термостаті, при умовідотримання режимів травлення,Т_тртаt_тр.,значення яких приведені всвідоцтві про метрологічну атестацію радіометра.Забороняється торкатисявідкри-тими руками до реєструючого слою ТД.

5.8. Встановити касету з ТД в посудину для травлення, залити розчин NаОН,
дотримуючись умови повного покриття ТД розчином. Посудину з ТДпомістити в рідинний термостат.

5.9. По закінченні часу травлення посудину з ТД вийняти з термостату, злити
розчин NаОН та промити ТД дистильованою водою, при цьому необхідно
контролювати якість промивки індикаторами, наприклад фенолфталеїном.

5.10. Встановити касету з ТД в сушильну шафу та після повного їх висихання
розмістити ТД в касету від лічильного пристрою. Необхідно звернути увагу на
те, щоб лицьові сторони рамок, на яких нанесені їх номери, були звернені до
високовольтного (круглого) електроду лічильного пристрою.

5.11. За допомогою лічильного пристрою підрахувати щільність треків n  (см^-2) унаступній послідовності:

5.11.1. Включити лічильний пристрій і встановити в касету один із контроль-нихдетекторів.

5.11.2. Ввійти у головне меню пристрою і в режимі встановлення параметрів
вимірювань задати їх параметри:

- значення числа попередніх прострілів N_пр = 0;

- значення числа вимірювань N_сч = 3;

- значення величини напруги підрахунку треків U_сч згідно із свідоцтвом прометрологічну атестацію радіометра.

5.11.3. Показання лічильного пристрою (середнє значення по результатам трьох вимірів) повинні бути в межах значень, які приведені в свідоцтві про метрологічну атестацію радіометра для вибраного контрольного детектора.

5.11.4. Ввійти в головне меню лічильного пристрою та в режимі встановлення
параметрів вимірювань задати їх значення згідно з свідоцтвом про метрологічну атестацію радіометра:

- значення числа попередніх прострілів N_пр;

- значення числа вимірювань N_сч ;

- значення величини напруги попередніх прострілів треків U_пр;

- значення величини напруги підрахунку треків U_сч.
Примітка:

1. Якщо щільність треків на перевищує 300 - 500, то пропонується задавати значення N_сч= 5. Якщо щільність треків більша за 1000 см^-2, то N_сч>3.

2. Значення параметрів N_пр, U_пр,U_счприймають згідно дно з свідоцтвом про
метрологічну атестацію радіометра.

5.11.5. Ввійти в головне меню лічильного пристрою, перейти до режиму “СЧЕТ” і провести вимірювання щільності треків на ТД.

5.11.6. Виміряне значення ЕРОА ²²²Rnв повітрі контрольованого приміщення
розраховується згідно з формулою:

                                1.

Де t-час експонування ІТДР в контрольованому приміщенні, доба;

n-виміряне значення щільності треків на ТД, трек∙см^-2;

Значення метрологічних характеристик n0 (рівень особистого фону, трек∙см^-2),ε₀(чутливість вимірювання, Бк^-1∙м³∙трек∙см^-2∙доба^-1) приймають згідно зсвідоцтвом про метрологічну атестацію радіометра.

5.12. Результати вимірювань заносять до журналу реєстрації.

5.13. Обробку результатів вимірювань ЕРОА радону в повітрі приміщень проводять в наступній послідовності:

5.13.1. Розраховують значення похибки результатів вимірювань згідно з формулою

.

                                     2.

де δ₀- границя допустимої основної відносної похибки вимірювання ІОА радону в повітрі приміщення, значення якого приведене у свідоцтві про метрологічну атестацію радіометра, %;

ЕРОА-виміряне значення еквівалентної рівноважної об'ємної активностіо радону по даним п. 5.11.6, Бк∙м^-3.

5.14. Результати вимірювання ЕРОАрадону в повітрі приміщень представля-ли з урахуванням похибки вимірювань, при чому число значущих цифр похибоки повинно бути не більше за дві.

РОЗДІЛ 6

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПРОТИРАДОНОВОМУ ЗАХИСТУ
БУДІВЕЛЬНОГО ОБ'ЄКТУ

1. Рекомендації з протирадонового захисту будівельного об'єкт

Критерії для прийняття рішень

* Методи зниження ППД в приміщеннях потребують додаткового вивчення за рахунок проведення спеціальних досліджень

2. Ефективність засобів й методів захисту від радона-222.

2.1. Принципові напрямки протирадонового захисту споруд

Для більшості регіонів України основним джерелом надходження радона-222 в повітря житлових приміщень є підстилаючий грунт, що обумовлено його геохімічними особливостями. Більш треті території України розміщується на Українському кристалічному щиті, якій має підвищений вміст трансуранових елементів, продуктом розпаду яких є радон-222.

Виділення (просочування) радону з грунту залежить від багатьох причин,
зв'язаних з місцем будівництва і будівельною діяльністю: геологічна побудова ділянки, наявність гірських підробок, крутизна рельєфу і т.д.

Дослідження, які провадились на території України в останні роки, дозволили оцінити радон як основний дозостворюючий фактор. Визначені основні фактори, які впливають на рівні радону в будинках на території країни. Дослідження показали, що у двох сусідніх будинках рівні радону можуть відрізнятись в кілька разів при однакових геологічних умовах. Так, в с.Самчінці Неміровського району Вінницької області рівні радона-222 у двох сусідніх будовах відрізнялись в сотні разів. Основна причина такого явища – розбіжності в архітектурно-планувальних і інженерно-технологічних рішеннях конкретних будов.

У 1991 році Міністерством охорони здоров'я України затверджено норматив на вміст радону-222 в повітрі будов і споруджень Норматив має два рівня: 100 Бк∙м^-3 для існуючих будов і 50 Бк∙м^-3 для будов і споруджень, що здаються до експлуатації. Таким чином, дослідження і розроби я ведуться по двох основних напрямках. В першому випадку мова йде про необхідність реконструкції будов з метою проведення певних протирадонових заходів. В другому протирадонові заходи повинні закладатись на рівні проекту, що за світовими даними більш економічно, ніж реконструкція, й складає до 3 % від кошторисної вартості будівництва.

Надходження радону в повітря будов відбувається за рахунок природної повітря- і газопроникності будівельних матеріалівнаявності тріщин, що створю-ються при споруджені і експлуатації будов, опалювальної системи, ландшафтної прив'язки будов (мал. 2.1).

Не дивлячись на підвищену щільність радону (9,73 Бк∙м^-3 при Т=0 °С і Р=1 атм,), спостерігається його перемішування з і.повітрям та деяка циркуляція в замкненому об'ємі. Цьому сприяє і підвищене пересування повітря внаслідок провітрювання приміщень, наявність відкритих джерел опалювання².

Розповсюдження радону по будові пояснюється затягуванням його в загальний рух повітря, що викликане різницею тиску на окремих ділянках через перепад висот, функціонуванням системи вентиляції, особливостями обміну повітрям. Значну роль грають планувальні рішення будови, її поверхня.

Основні напрямки розробки протирадонових заходів:

- максимальне скорочення виділення радону з грунту;

- локалізація місць надходження радону в будову;

- зниження різними шляхами об'ємної активності радону в повітрі приміщень;

- зменшення рухливості (розповсюдження) радону, що надійшов до будови.
 

²Lung Саnсеr Risk.from Indoor Ехроsures to Radon Daughters: ICRP Report N. 50. - New York, 1988. -V.17 - N1, - 60 р.

Мал. 2.1. Основні шляхи надходження радону в будову

2.2. Протирадонові заходи для будов, що проектуються

Проблема надходження радону у повітря будов пов'язана в першу чергу зі збільшенням площі стикання з грунтом, наявністю підвалів, глибиною їх залягання, Приблизно однакова кількість надходить через зовнішні стіни і підлоги (ексхаляція з підлоги на 20% вище, однак площа стін на 20-25 % більше площі підлог). Найбільша кількість радону надходить через шви збірних елементів, в місцях з'єднань різних конструкцій та нещільностей.

Поряд з заходами по зниженню радонопроникності конструкцій, дійсною мірою захисту може бути надмірна кількість повітря (тиск) в приміщенні, яка залежить від характеристики прийнятої системи механічної вентиляції.

Розповсюдження радону, що надійшов до будови, залежить як від ізоляційних властивостей конструкцій, так і від загального планування будови, побудови комунікацій, орієнтації будови по відношенню до переважного напрямку вітрів.

З урахуванням основних вимог і умов щодо проектування, технічного обладнання і експлуатації будов, заходи захисту можна поділити на режимно-технологічні, пов'язані з впровадженням систем видалення радону, та конструктивно-планувальні, що відносяться, головним чином, до ізоляції приміщень тривалого перебування людей (таблиця 2.1).

Гарними ізолюючими матеріалами є бітумні мастики, полівінілацетатні дисперсії, кремнійорганічні й силікатні емалі, епоксидні смоли для нанесення покриттів або в складі захисних штукатурних сумішей (таблиця 2.2).

Підлоги по грунту виконуються поверх ущільненої цегляним щебенем підвалини і заливаються гарячим бітумом або глинобітумною емульсією. Покриття підлоги підвалів роблять монолітним, без швів (цемент на основі поксидної смоли, асфальто-бетон). Ретельно виконується запакування в місцях примикання підлоги до колон, стін, трапів.

Таблиця 2.1.

Заходи захисту житлових будов від надходження радона-222.

Таблиця 2.2.

Проникність будівельних матеріалів

Для зниження концентрації радону в підвальних приміщеннях створюють локальні системи витяжної механічної вентиляції з забором в нижній зоні і організованим припливом зовнішнього повітря в верхній зоні приміщення або забезпечують природне крізне провітрювання через прорізи. Входи до підвалу обладнують дверями з ущільненими прокладками.

Заходи захисту від радону, які реалізуються при новому проектуванні і будівництві, включають вибір та підготовку ділянки, особливе формування архітектурно-планувальної структури і влаштування інженерних систем вентиляції і теплопостачання будов. В місцях значного виділення радону при інженерному освоєнні ділянки проводяться наступні заходи;

- уточнюється вміст радону в грунті на ділянці;

- при будівництві над гірськими виробками бурять свердловини вздовж кон-туру забудови для вільного виходу радону і зменшення його концентрації безпосередньо під будовою;

- у ході інженерного освоєння ділянки запобігають великих зрізок грунту,
риття котлованів, ям і траншей з наступним їх закиданням.

Якщо виділення радону на ділянці будівництва перевищує 80 мБк∙м^-2∙с^-1 (вірогідна ефективна зрівноважена об'ємна активність (ЕРОА) радону в повітрі підвальних приміщень перевищує 100 Бк∙м^-3, то підвали під житловими приміщеннями не споруджуються або не використовуються як приміщення для тривалого перебування людей (майстерні надомної праці, приміщення для спортивних занять і т.п.). Якщо ЕРОА радону нижче вказаного рівня -рекомендується проведення стандартного комплексу протирадонових заходів з
метою зниження концентрації радону до нормативної.

Для вилучення радону з будов використовують систему природної
вентиляції крізь комунікації і східцеві клітки з витяжними шахтами або люками на даху (мал. 2.2).

При значному виділенні радону і необхідності забезпечення його нормативної об'ємної активності в підвалах або приміщеннях першого поверху з тривалим перебуванням людей, крім систем локальної витяжної вентиляції, використовують вентиляційні системи з підпором повітря. Головне призначення таких систем полягає в створенні надмірного тиску, якій би чинив опір дифузії крізь огородження й нещільності та забезпечував витиск радону в евакуаційний канал.

Така система може поєднуватись з повітряним опаленням, а організований
приплив може регулюватися й фільтруватися. Забір повітря і шляхи його подання повинні бути захищені від проникнення радону і мати низький опір руху потоку. Вилучення повітря в приміщеннях з надмірним тиском може виконуватися крізь двері, нещільності вікон, спеціальні отвори або канали. Витрати повітря можна оцінювати, виходячи з фактичної і нормативної об'ємної активності радону, збереження надмірного тиску повітря на оптимальному рівні і допустимої швидкості проходження крізь відчинені двері, в межах 0,5...0,7метра за секунду.

Для вилучення радону використовують повітряпроводи, канали, шахти і лише в особливих випадках зачинені східцеві клітки й комунікаційні коридори. Шляхи, по якім вилучається радон, повинні мати низький опір руху потоку.

2.3. Методи захисту від радону для існуючих будов

Існує чотири основних методи захисту від радону (мал. 2.3).

1) герметизація підпільних перекриттів (ізоляція);

2) створення підвищеного тиску в приміщеннях (приток повітря);

3) підпільна вентиляція;

4) зменшення тиску в підпіллі (відсос повітря).

Мал. 2.2. Схема захисту індивідуального житлового будинку від надходження
радону-222.

1 - Провітрювання приміщення крізь східцеві клітки; 2 - Система припливної механічної вентиляції; 3 - Локальна витяжна вентиляція; 4 - Ізоляція підлоги підвалу від проникнення радону; 5 - Ізоляція перекриття над підвалом; 6 - Ізоляція зовнішніх та внутрішніх стін підвалу; 7 - Вентиляційний пристрій; 8 - Вентильований шлюз; 9 - Пристрій подвійної підлоги з продухом; 10 - Підвальне приміщення; 11 – Регульовані жалюзі; 12 - Дренажна труба; 13 - Відсипка крупнозернистим піском, гравієм.

Ізоляція.Ізоляція може містити в собі або повну герметизацію підлоги поліетиленовою плівкою чи іншими матеріалами, або ізоляцію окремих щілин й місць підводу комунікацій. Важливим моментом є ізоляція комунікацій. За даними світової літератури відоме так зване "правило 98 %", в якому говориться: якщо зачинити 98 % тріщин у фундаменті, то 98 % радону пройде крізь залишені 2%. Основою для подібного висновку став аналіз комп'ютерної моделі просочення повітряного потоку крізь єдину щілину в бетонному покритті. Встановлено, що при низькій проникності зменшення розміру тріщини просто веде до збільшення швидкості, за грубими оцінками, пропорційне зменшенню ширини тріщини. До цього ж результату приводить й дворозмірна модель. Збільшення опору потоку повітря в підлозі приводить до пропорційного збільшення швидкості потоку крізь щілину. Ефективність даного заходу оцінюється як 2:1, тобто при сприятливому випадку концентрація радону зменшується у два рази.

При відносній дешевизні поліетиленової плівки, проведення даного заходу потребує значних економічних витрат, так як метод реалізується по складній технології; знімання підлоги, укладання плівки, заливання бетоном з улаштуванням зумпфу, укладання плівки, заливання бетону і настелення підлоги.

Створення підвищеного тиску.Мета методу - створення в будові тиску до рівня, що перевищує стоковий і поточний ефекти. Досягається шляхом розміщення вентиляторів потужністю біля 60 Вт для закачування в будову повітря з даху. В будові створюється позитивний тиск і градієнт тиску в підлозі прямується в протилежну сторону, тобто назовні. Підвищений тиск має позитивний ефект й в розумінні вентиляції, т.я, концентрація радону зменшується зі збільшенням вентиляційного потоку повітря. Ефективність даного заходу - трикратне зменшення концентрації радону.

Як правило, створення примусової вентиляції в житловому будівництві, особливо в одноповерхових будовах, застосовується рідко. Основним недоліком даного методу є залежність від проникності забудови. Крім того, в зимовий період великий приплив холодного повітря потребує додаткового опалювання приміщень, що в умовах енергетичної кризи робить даний метод неекономічним.

Мал 2.3. Основні методи захисту від радону

Підпільна вентиляція.Метод складається із наступного - підлогу підносять над землею, в стінах утворюють крізні отвори, крізь які вільно циркулює зовнішнє повітря.

Підпільна вентиляція міститься в збільшенні вентиляційного потоку під підлогою. Підлога може бути будь-якої конструкції (цементна, дерев'яна і т.і.). Вентиляція може бути природною, наприклад, крізь спеціально залишені отвори в стінах, або примусовою, коли використовуються вентиляційні системи. При достатньо високому рівні вентиляційного обміну можливо зменшення концентрації радону до прийнятних в будь-якому будинку.

Зменшення підпільного тиску.Зменшення підпільного тиску або радонове уловлювання - дуже ефективний метод зменшення концентрації радону, за допомогою якого вміст радону в повітрі приміщення можна реально зменшити від 8 до 20 разів.

Конструкція радонового уловлювача, зображена на мал. 2.4 і 2.5. Уловлювач працює з невеликим вентилятором потужністю 75 Вт. Ефективність радонового уловлювача суттєво залежить від проникності грунту чи підпільного простору.

2.4. Стратегія розроблення протирадонових заходів

Диференціація захисту відповідно стадіям будівельного виробництва, що склалися раніше, і характеру виділення радону з грунту реалізується у вигляді спеці-алізованих груп захисних засобів, які орієнтовані на проектування і будівництво нових або реконструкцію будов, що експлуатуються, в місцях з різним ступенем виділення радону з грунту, формуються наступні групи:

- для будов, що експлуатуються, де ЕРОА радону не перевищує або незначно перевищує встановлений нормами рівень в 100 Бк∙м^-3 та мова йде про зниження цього рівня найбільш простими засобами, що не потребують серйозних матеріальних і трудових витрат;

- для будов, що експлуатуються, де ЕРОА радону значно перевищує нормативний рівень та необхідно його зниження до нормативного рівня в 100 Бк∙м^-3 , а, за можливостю, й нижче;

Мал. 2.4. Конструкція радонового уловлювача

Мал. 2.5. Підпільна частина радонового уловлювача.
 

- для будов, що проектуються, де ЕРОА радону не повинна перевищувати 50Бк∙м^-3 і сумісне застосування радонозахисних засобів різного рівня становиться найбільш необхідним.

Відповідно до викладених принципів доцільне комплексне розроблення ефективних засобів радонозахисту. До складу найбільш простого – стандартного комплексу засобів - належить віднести максимальне віддалення житлових приміщень від місць можливого накопичення радону, яке не потребує істотних матеріальних і фінансових вкладень.

В індивідуальних житлових будинках усі приміщення за режимом використання людиною та імовірністю накопичення радону поділяються на декілька груп:

- короткочасного перебування, пов'язані з функціями зберігання і виконання нерегулярних робіт у будинку;

- обмеженого перебування, призначені для виконання основних домашніх й господарських робіт, проведення дозвілля. До них відносяться - вітальні, загальні кімнати, кухні, приміщення для ведення особистого підсобного господарства і т.п.;

- тривалого перебування та з особливими санітарно-гігієнічними вимогами. Це спальні, приміщення для людей похилого віку, дитячі кімнати і т.п.

Приміщення першої групи не потребують особливих заходів по зниженню концентрації радону в повітрі і можуть розміщуватись відповідно до технологічних вимог ув'язки з іншими приміщеннями на будь-якому поверсі, включаючи підвал. Єдиною умовою є достатня ізоляція цієї групи від радоновиділяючих грунтів з тим, щоб приміщення не сприяли накопиченню радону.

Приміщення другої групи за технологічними причинами і необхідністю здійснення інтенсивних зв'язків з ділянкою повинні розміщуватися на першому поверсі, що потребує їх ізоляції від підвалу та підпілля, якщо такі є. Важливим для цієї групи є зниження концентрації радону, що вже надійшов, за рахунок улаштування ефективного природного провітрювання або вентиляції приміщень.

Приміщення третьої групи повинні бути в найбільшій мірі, у тому числі й просторово, ізольовані від місць накопичення і розповсюдження радону, розміщуватися на верхніх поверхах будови, подалі від східцевих кліток і т.д.

Поряд з раціональним розміщуванням приміщень, доцільно здійснювати провітрювання підвалів, льохів і екранування підлог підвалів по грунту. Пряме природне провітрювання в багатьох випадках може бути здійснено шляхом дообладнання вентиляційних прорізів з приямками в зовнішніх стінах підвалів або вентиляційних отворів в цоколях будов при наявності підпілля.

Екранування підлог підвалів по грунту може бути виконано шляхом нанесення газоізолюючого та покриваючого шарів поверх існуючої конструкції.

Для будов, що експлуатуються, де ЕРОА радону в повітрі значно перевищує нормативний рівень і після застосування стандартного комплексу вона потребує подальшого зниження, рекомендуються наступні засоби захисту, пов'язані з більш значними витратами ресурсів (а головне, вони вимагають виводу приміщень з експлуатації на час виконання робіт): улаштування захисного приямка вздовж усієї зовнішньої стіни підвалу з зовнішнім входом до підвалу та припливно-витяжної вентиляції з забором повітря в нижній зоні підвалу, нанесення захисних покриттів на внутрішні поверхні стін підвалу, екранування підлог першого поверху.

Припливно-витяжна вентиляція може виконуватись при наявності в підвалах стін з вільними каналами, тому що об'єднання каналів із підвалів з каналами інших приміщень не допускається. Екранування підлог першого поверху, як правило, пов'язане з повною заміною конструкції.

Особливо важко обмежити надходження радону в тих випадках, коли трапляється нерівномірне посідання фундаментів функціонуючих будов й в стінах підвалів і підлогах по грунту утворюються крізні тріщини, суттєво збільшуючи газопроникність конструкцій. В цьому випадку, поряд з застосуванням стандартного комплексу, заходами по зачинці тріщин, нанесенню захисних покриттів на стіни підвалів і екрануванню підлог слід здійснити дії по укріпленню, а також і по збільшенню газонепроникності основи будови шляхом цементизації і силікатізації грунтів.

При проектуванні будов вибір засобів захисту набагато ширший. Проблема вирішується у напрямку створення ефективної взаємопов'язаної системи різнохарактерних засобів, які діють на всіх етапах будівельної діяльності: розроблення документації, виробництва конструкцій, будівництва і експлуатації споруд. Створюється широкий спектр захисту, який охоплює основні елементи будови; матеріали, конструкції, архітектурно-планувальну структуру та інженерне обладнання будови. При цьому має бути врахований існуючий й плануємий рівень будівельно-проектної бази, ступінь розробленості технологій захисту, місцеві умови будівництва і т.п.

Керуючись вихідними положеннями, можна сформулювати наступні основні вимоги до системи радонозахисту будов, які проектують для радононебезпечних територій:

- максимальне скорочення надходжень радону під споруду;

- покращання   радонозахисних   можливостей   будов,   включаючи підвищення  ізоляційних  властивостей  архітектурно-планувального рішення та огороджувальних конструкцій;

- збільшення обміну повітрям із забезпеченням припливу свіжого повітря в приміщення та викиду забрудненого.

Зниження виділення радону під спорудою може бути здійснено за рахунок інженерного захисту ділянки і укріплення геологічної структури основи. Інженерний захист ділянки для майбутньої будови полягає в: бурінні свердловин для виходу радону з місць його концентрації в карстових порожнинах або гірських виробках, якщо такі є на ділянці; зниженні рівня ґрунтових вод при наявності в них радону або інших радіоактивних речовин в кількостях, що перевищують встановлені норми; забороні при виробництві робіт зрізок землі і риття траншей з наступним їх засипанням пухким грунтом; відмовленні від різних заходів "облагороджування" схилів і порушення цілісності грунтів.

Геологічна побудова ділянки, яка являє собою грунти з порожнинами, тріщинами або пухкими радонопроникними шарами, вимагає спеціальної попередньої будівельної підготовки. При цьому, як вже відзначалося, може практикуватися цементизація або силікатизація грунтів основ.

Будівництво   в   радононебезпечних   зонах   вимагає   застосування індивідуальних будов підвищеної поверховості з мінімальною площею забудови. Якщо виділення радону після усіх прийнятих заходів інженерної підготовки ділянки залишається високим, слід відмовитись від застосування проектів з підвалами й технічними підпіллями під житловими приміщеннями.

Підвищення радонозахисних можливостей будов при проектуванні припускає більш жорсткий контроль та використання матеріалів, що застосовуються як вихідні, зі зниженою природною радіоактивністю, що виключає радіоактивні відходи виробництва, Зниження газопроникності, збільшення тріщиностійкості і капілярної щільності блоків та панелей повинно бути підвищено за рахунок внесення різних добавок і застосування відповідних технологій при виготовленні і транспортуванні конструкцій.

Особливо важливу роль відіграють конструктивні рішення, які запобігають надходженню радону з грунту. До них відносяться улаштування газових дренажів під будовою, газонепроникного шару під фундаментом, екранування стін підвалів, перекриттів та підлог. При цьому доцільно використовувати місцеві матеріали найбільшого розповсюдження, а також будівельні елементи, які були відбраковані за своїм головним призначенням.

Збільшення обміну повітрям поряд з впровадженням ефективних систем вентиляції охоплює суто планувальний аспект - улаштування ефективного наскрізного або кутового природного провітрювання, що пов'язане з розміщенням приміщень в прийнятій забудові, організацію шляхів евакуації радону і т.д.

Таким чином, на радононебезпечних територіях відчувається необхідність в організованій реконструкції індивідуального житлового фонду з включенням в обов'язковому порядку засобів радонозахисту, компактному здійсненні нової
забудови в місцях, що контролюються, за спеціально розробленими технологіями будівництва і проектами, які в найбільшій мірі відповідають ступеню забруднення радоном. Все це найбільш успішно може бути здійснено при  організації  служби  радонозахисту  і  ефективного  використання радононебезпечних територій, що контролюють будівельне виробництво на всіх його рівнях.

2.5. Оптимізація архітектурно-планувальної структури

К архітектурно-планувальним засобам можуть бути віднесені: застосування індивідуальних житлових будинків підвищеної поверховості з мінімальною площею забудови, улаштування вентилюємого цоколю або технічного поверху замість підпіль й підвалів, застосування зачинених добре вентилюємих східцевих кліток, просторова ізоляція приміщень тривалого перебування.

Мінімізація площі забудови пов'язана з проектуванням будинків з мансардами і будинків підвищеної поверховості, дезначна частина корисної площі на верхніх поверхах, що значно знижує вплив радону.

Відносно простим заходом є улаштування вентилюємого цоколю або технологічного поверху замість заглибленого в землю, підвалу і підпілля, які є місцями накопичення радону. Висота технічної о поверху визначається в кожному конкретному випадку в залежності від виду використання. Як правило, висота в 2,1 м забезпечує розміщення допоміжних господарських приміщень й достатня для скорочення надходження радону до житлових приміщень першого поверху як мінімум в 1.5...2 рази.

При цьому обслуговування, яке вбудовує в технічний поверх, наближається до споживача, заощаджується територія за рахунок скорочення кількості окремо розташованих служб, а голови   виникають умови щодо ізоляції житлових приміщень.

На технічному поверсі мають бути розміщені

- гаражі, майстерні, пральні, літні кухні;

- усі підсобні, складські приміщення, виключаючи місця зберігання і оброб-лення паливних матеріалів та шкідливих речовин;

- технічні приміщення індивідуального житлового будинку - котельні, туале-ти, збірники сміття і т.п.

Для проектування радонозахисних технічних поверхів найбільш прийнятні житлові будинки, що запроектовані з широким кроком несучих стін або з повздовжніми несучими стінами, в габарит  яких найбільш легко розміщуються вказані вище приміщення.

Ізольована східцева клітка, яка не має зв'язку з   підвалом та розміщується вздовж зовнішньої стіни будови у вигляді прибудови, позитивно впливає на
евакуацію забрудненого радоном повітря. Для цього вона повинна бути
обладнана вентиляційними проймами з жалюзійними решітками, що дозволяє
регулювати потік.

Важливе значення має просторовий моніторинг будови та розміщення приміщень тривалого перебування в найбільш захищених від радону місцях, у віддаленні від місць його накопичення, східцевих кліток та комунікацій, по яких відбувається рух забрудненого повітря, під захист вентилюємих шлюзів і т.п.

2.6. Конструктивні рішення захисту

КОНСТРУКЦІЯ ЗАХИСНОГО ПРИЯМКУ

КОНСТРУКЦІЯ СТРІЧКОВОГО ДРЕНАЖУ

ВИКОРИСТАННЯ ПУСТОТНИХ ПАНЕЛЕЙ
ДЛЯ ДРЕНАЖУ ОСНОВ

ЕКРАНУВАННЯ СТІН ПІДВАЛУ
МІСЦЕВИМИ МАТЕРІАЛАМИ

РАДОНОЗАХИСТ
ФУНДАМЕНТІВ

1. Фольгоізол на
бітумній мастиці

2. Поліетіленова плівка
на бітумній мастиці

3. Бетонна підготовка
М-50, 100-200

4. Цементний розчин 1:2
з водостійкими додатками
200, 2 шари рубероіду на
бітумній мастиці

5. Обмазка бітумом
за 2 рази

6. Пустотні панелі, що використовуються, як вентіляційні канали

7. Дренажний колодязь

діаметром 400

8. Підпільний канал 200 ´200

9. М’ята глина 100 – 200

ЕКРАНУВАННЯ СТІН ПІДВАЛУ

ЕКРАНУВАННЯ  ОСНОВ

РАДОНОЗАХИСНІ КОНСТРУКЦІЇ ПІДЛОГ

ПІДЛОГА ПО ГРУНТУ

1. Наливне покриття

(цементне або асфальтове)

2. Промазка гарячим бітумом

3. Цегляний щебінь, емульсія з глини

4. Ущільнений грунт

ВІДОКРЕМЛЕНА ПІДЛОГА

1. Безшовне покриття (лінолеум)

2. Вентилюємий простір

3. Несуча частина перекриття

4. Поліетілен по глино-цем. стяжці

5. Підлога по лагах

ШАРОВА ПІДЛОГА

1. Наливна цементна підлога

2. Основа з плити

3. Несуча частина перекриття

4. Обмазка гарячим бітумом

5. Шар щільного бетону

З ВІДОКРЕМЛЕНОЮ СТЕЛЕЮ

1. Безшовне покриття (лінолеум)

2. Вентилюемий простір

3. Несуча частина перекриття

4. Промазка гарячим бітумом

5. Підвісна підлога