ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди

ПІДПРИЄМСТВА, БУДІВЛІ І СПОРУДИ

ПО ЗБЕРІГАННЮ ТА ПЕРЕРОБЦІ ЗЕРНА

ДБН В.2.2-8-98

Видання офіційне

Держбуд України

Київ 1998

РОЗРОБЛЕНІ

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНІ

Об'єднанням "УкрНДІагропроект" Мінсільгосппроду України - базова організація (керівник теми - канд.екон.наук, заслужений будівельник України Омельченко О.Ф.; відповідальний виконавець -канд.техн.наук Каюмов Р.Х.; виконавці: Бобровицька H.I., канд.техн.наук Смірнов О.П., Шеремет B.C., Заїка Є.П., Шик І.Л., Бойчук М.П., Іванова Л.Ю.)

Київським проектним інститутом "Промзернопроект"

(Штепа М.Г., Хуторний О.О.,

канд.техн.наук Ясинецький М.П., Мар'ян B.I.)

АО"ЦНДІпромзернопроект" (ПростосердовA.M., ЯковлевЄ.В., канд.техн.наук Скориков Б.А.)

Головним управлінням капітального будівництва Мінсіль­госппроду України

(академік Академії інженерних наук Яковенко В.П., Бровко І.І., Шуляк Є.В., Юдченко М.О.)

Управлінням промислової забудови, інженерної інфра­структури та захисту територій Держбуду України

Наказом Держкоммістобудування України

від 18.02.98р.№ 41 і введені в дію з 01.07.98р.

З введенням в дію ДБН В.2.2-8-98 на території України втрачає силу СНІП 2.10.05-85 "Предприятия, здания и сооружения по хранению и переработке зерна".

© Укрархбудінформ

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Ці норми поширюються на проектування нових, розширення, реконструкцію і технічне переозб­роєння елеваторів, зерноскладів, млинів, комбікормових заводів і інших підприємств, будівель і споруд по зберіганню, обробці і переробці зерна*.

Норми встановлюють вимоги: до проектування генеральних планів підприємств; до об'ємно-планувальних і конструктивних рішень будинків і споруд; до проектування інженерного обладнання, електропостачання і освітлення; до розрахунку і проектування силосів, бункерів, несучих і огороджу-вальних конструкцій виробничих будівель і споруд; до розроблення розділів проектів з оцінки впливу на навколишнє середовище, організації будівельного виробництва, а також до безпечної експлуатації будівель і споруд.

1ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1Категорії приміщень, будівель і споруд за вибухопожежною і пожежною небезпекою установлю­ються в технологічній частині проекту у відповідності з ОНТП24,ВБН-СГіП-46-3 чи за спеціальними переліками, затвердженими у встановленому порядку.

1.2Підприємства необхідно розміщувати в складі групи підприємств (комбінатів і промвузлів) з загальними допоміжними виробництвами і господарствами, інженерними спорудами і комунікаціями.

Розміщення підприємств повинно забезпечувати мінімальну відстань для перевезення сировини і готової продукції, в тому числі наближення зерносховищ до місць виробництва зерна.

Ці підприємства не допускається розміщувати в санітарно-захисній зоні підприємств, віднесених за виділенням шкідливостей в навколишнє середовище до І іIIкласів у відповідності з вимогами санітарних правил№173.

1.3Підприємства необхідно розміщувати з навітряного боку (вітрів переважного напряму) по відношенню до підприємств і споруд, що виділяють шкідливості в атмосферу, і з підвітряного боку по відношенню до житлових і громадських споруд.

Елеватори повинні розміщуватись на відстані не менше200м від огородження підприємств по зберіганню і переробці отруйних рідин і речовин. Не допускається розміщувати елеватори впритул до підприємств по зберіганню і переробці легкозаймистих і горючих рідин, а також нижче цих підприємств по рельєфу місцевості згідно з санітарними правилами №173.

Протипожежні розриви між будинками підприємств та іншими будинками слід приймати за СНіП ІІ-89 і ДБН 360.

1.4При проектуванні підприємств повинно бути забезпечено створення єдиного архітектурного ансамблю з ув'язкою до архітектури прилеглих підприємств і населеного пункту.

Будівлі і споруди необхідно проектувати простих геометричних форм або у вигляді їх поєднання.

1.5При проектуванні підприємств у сейсмічних районах необхідно дотримуватись також вимог СНіПІІ-7і3.22цих норм.

1.6Основні будівлі і споруди підприємств необхідно проектувати11класу відповідальності і І,IIі ІІІа ступенів вогнестійкості відповідно до вимог СНіП2.01.07,СНіП2.01.02і СНіП2.09.02.

Будівлі зерноскладів і окремі споруди для приймання, сушіння і відпуску зернових продуктів і сировини, а також транспортерні галереї зерноскладів допускається проектуватиIIIкласу за ступенем відповідальності іIII,ІІІа, ІІІб,IV, IVa, Vступенів вогнестійкості.

*Далі по тексту—підприємстаа.

C.2 ДБН В.2.2-8-98

Сушильно-очисні башти і виробничі будівлі для обробки зернових продуктів на вказаних під­приємствах слід проектувати І,IIіIIIступенів вогнестійкості. При цьому приміщення вогняних топок зерносушарок повинні відділятися від інших суміжних приміщень глухими стінами і перекриттями (покриттями) з границею вогнестійкості відповідно не менше 2 і 1 год з нульовою границею поширення вогню і мати безпосередній вихід назовні. Бункери для відходів і пилу повинні проектуватися з него­рючих матеріалів з забезпеченням проїзду під ними транспортних засобів.

Примітка.До основних будівель і споруд відносяться виробничі корпуси млино-круп'яних і комбі­кормових підприємств, робочі будівлі елеваторів, корпуси для зберігання зерна, сировини і готової продукції з транспортерними галереями, включаючи окремо розташовані силоси і силосні корпуси.

1.7У складі проекту (робочого проекту) в загальній пояснювальній записці повинен бути розділ, що містить заходи щодо охорони навколишнього середовища, вибухобезпеки(ГОСТ 12.1.010),пожежної безпеки(ГОСТ 12.1.004та ін.) і охорони праці.

2ГЕНЕРАЛЬНІ ПЛАНИ

2.1Генеральні плани підприємств, що будуються в містах і селах, необхідно розробляти у від­повідності з вимогами СНіП11-89, ДБН Б.2.4-3іДБН 360.

2.2Допускається блокувати будівлі і спорудиIIступеня вогнестійкості (в тому числі з улаштуванням транспортерних галерей і інших технологічних комунікацій):

-робочі будівлі з силосними корпусами, окремими силосами і приймально-відпускними спору­дами;

-виробничі корпуси млинів, крупозаводів і комбікормових заводів з приймально-відпускними спорудами, корпусами сировини і готової продукції.

При цьому відстань між ними не нормується. Загальна довжина вказаних будівель і споруд, розта­шованих у лінію, а також сумарна площа забудови з'єднаних будівель і споруд не повинна перевищу­вати відповідно 400 м і 10000 м².

Допускається також блокування з улаштуванням технологічних зв'язків у вигляді зернопроводів, конвеєрів, пневмотранспорту, аерозольтранспорту і інших виробничих і складських будівель підпри­ємств (цехи обробки, сушіння з відділеннями приймання, з зерно- і насіннєсховищами, з бункерами відходів та ін.) без нормування відстані між ними. Сумарна площа забудови з'єднаних будівель і споруд не повинна перевищувати площу поверху у межах пожежного відсіку, що допускається за СНіП2.09.02, але не більше5000м².

2.3При проектуванні генеральних планів необхідно, як правило, передбачати блокування будівель і споруд підсобно-допоміжного призначення.

2.4При наявності залізничних колій, що проходять уздовж лінії будівель і споруд, допускається улаштування до них під'їздів з однієї поздовжньої і однієї торцевої (для крайньої будівлі) сторін.

Залізничні колії у межах завантажувально-розвантажувальних фронтів необхідно включати в площу забудови, розглядаючи їх як завантажувально-розвантажувальні майданчики.

2.5Рівень підлоги перших поверхів виробничих будівель, підсилосних поверхів силосних корпусів повинен бути вище планувальної відмітки землі ділянок, що примикають до будівель, не менше ніж на 15 см,горизонтальних підлог зерноскладів-на20 см.

При технологічній необхідності допускається розташування окремих приміщень у спорудах для розвантаження зерна і сировини нижче планувальної відмітки, а також відкритих приямків на першому поверсі виробничих будівель; при цьому заглиблення всіх підземних приміщень повинно бути міні­мальним з урахуванням можливостей технологічного процесу.

Рівень підлоги першого поверху складів тарних вантажів слід приймати, як правило, на рівні відвантажувальних платформ (рамп), які треба проектувати у відповідності зі СНіП2.11.01.

2.6Між торцями будівель зерноскладів допускається розміщувати споруди для приймання, сушіння, очищення і відпускання зернових продуктів, а також будівлі комбікормових заводів, крупоцехів і млинів продуктивністю50т/добу.

ДБН В.2.2-8-98С.3

Відстань між зерноскладами і вказанами будівлями і спорудами не нормується за умови, якщо:

-торцеві стіни зерноскладів виконані як протипожежні;

-відстань між поперечними проїздами лінії зерноскладів (завширшки не менше4м) не більша400м;

-будівлі і спорудиIIступеня вогнестійкості мають з боку зерноскладів глухі стіни або стіни з прорізами з границею вогнестійкості стін і їх заповнення не менше1,2 год.

2.7Санітарні розриви між складами готової продукції млино-круп'яних підприємств і іншими промисловими підприємствами слід приймати рівними розривам між цими підприємствами і сельбищною зоною, між указаними складами і комбікормовими підприємствами-не менше 30 м.

2.8Площа заасфальтованих покриттів на території підприємства повинна бути мінімальною, що визначена технологічними вимогами. Решта території повинна бути упорядкована і озеленена.

3  ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІІКОНСТРУКТИВНІ ВИРІШЕННЯ

3.1Основні будівлі і споруди слід, як правило, блокувати між собою (з урахуванням вимог2.2,а також із забезпеченням доступу у верхню частину будівель і споруд пожежних і автомеханічних драбин:           з одної сторони-при довжині будинку до18м, з двох сторін-при довжині будинку понад18м).

3.2Зовнішні огороджувальні конструкції приміщень з виробництвами категоріїБ, а також виробничих приміщень робочих будівель елеваторів, зерноочисних відділень млинів, надсилосних і підсилосних поверхів силосних корпусів слід проектувати з легкоскидних конструкцій, площа яких визначається розрахунком. При відсутності розрахункових даних площу легкоскидних конструкцій слід приймати не менше0,03м² на1м³ вибухонебезпечного приміщення. До легкоскидних конст­рукцій, крім конструкцій, передбачених СНіП2.09.02,допускається відносити конструкції, які роз­криваються (з руйнуванням, поворотом чі зміщенням) при надмірному тиску200кгс/м².

Примітка.Допускається при реконструкції збереження приміщень категорії Б у підвальних і цокольних поверхах. При цьому вони повинні бути забезпечені легкоскидними конструкціями.

Виробничі будівлі

3.3 Проектування виробничих будівель підприємств необхідно здійснювати у відповідності з СНіП 2.09.02 з урахуванням вимог цього підрозділу.

Виробничі будівлі (корпуси) зерпопереробних підприємств (млинів, крупозаводів, комбікормових заводів) слід проектувати багатоповерховими каркасними з сітками колон 9х6 м або 6х6 м, з висотою поверхів 4,8 і 6 м в залежності від технологій виробництва.

Робочі будівлі елеваторів слід проектувати багатоповерховими каркасними, а також у вигляді силосної споруди із зблокованих сплосів з виробничими приміщеннями, розташованими в силосній частині (в тому числі над і під силосами), з прогонами 6 м і висотою поверхів, кратною 1,2м, і в надбудові каркасної конструкції (з сіткою колон, як правило,6х6м). Стіни силосів, що примикають до виробничих приміщень, повинні мати границю вогнестійкості не менше2 год.

Число поверхів будівель І іIIступенів вогнестійкості категорії Б борошномельно-круп'яної і ком­бікормової промисловості допускається до восьмії включно, в робочих будівлях елеваторів-не обме­жується при висоті не більше60м від планувальної відмітки землі до відмітки чистої підлоги верхнього поверху (висота останнього не більше6м). Число поверхів і площу поверху між протипожежними стінами виробничих належить приймати за СНіП2.09.02в залежності від ступеня вогнестійкості.

3.3.1Виробничі корпуси комбікормових підприємств дозволяється проектувати у вигляді силосної споруди із вбудованими виробничими приміщеннями.

3.3.2У каркасні будівлі допускається вбудовувати сталеві силоси (бункери), а також залізобетонні силоси з сіткою розбивочних осей, що проходять через їх центри(3х3м), розташовані по всій ширині будівлі, при цьому сітку підсилоспих колон допускається приймати6х3м. Місткість кожного з силосів повинна бути мінімально можливою в залежності від умов технологічного процесу і не повинна перевищувати200 м³.

3.3.3При відповідному обгрунтуванні допускається проектувати будівлі з прогонами, рівними 12м.

3.3.4Робочу будівлю дозволяється проектувати круглою у плані (діаметром12м і більше), у яку можуть бути вбудовані зернові силоси.

C.4 ДБН В.2.2-8-98

3.4 Увиробничих будівлях слід передбачати сходи із збірного залізобетону і пасажирський ліфт(тих, хто постійно працює на поверхах, розташованих вище15м від рівня входу в будівлю). Сходова клітка повинна бути незадимлюваною (для робочої будівлі, як правило,1-готипу*).

Розміри сходів приймають за нормами проектування виробничих будівель. Для евакуації не більше 50чол. допускається приймати ширину сходових маршів0,9м і уклон1:1,5.

3.5При кількості постійно працюючих у робочій будівлі (на поверхах вище першого) і з'єднаних з ним силосних корпусах, а також у корпусах сировини і готової продукції не більше10чол. в найбільшчисленну зміну допускається: уклон маршів збільшувати до1:1;для сходових кліток передбачати сходи 1-готипу негорючі з границею вогнестійкості не менше0,25 год;зовнішні сходи3-готипу, що використовуються для евакуації, проектувати з уклоном до1,7:1.

3.5.1Допускається ширину маршів сходів2-готипу, що ведуть на площадки, антресолі і в приямки, зменшувати до0,7м, уклон маршів збільшувати до1,5:1,при нерегулярному використанні сходів– до 2:1;для огляду обладнання при висоті підйому до10м передбачати вертикальні одномаршові сходи завширшки до0,6м.

Сходи, що ведуть на площадки і антресолі, при відсутності на них постійно працюючих допускається проектувати гвинтовими і з забіжними східцями.

3.5.2Сходову клітку допускається проектувати зовні будинку.

3.6У будинках і спорудах, де на поверхах вище першого немає працюючих постійно, передбачають один евакуаційний вихід по незадимлюваній сходовій клітці1-гочи3-готипів чи по сходах3-готипу.

3.7Як другий евакуаційний вихід з другого і вище розташованих поверхів будівлі з приміщеннями категорії В і Б допускається передбачати зовнішні сталеві відкриті сходи3-готипу, якщо чисельність працюючих на кожному поверсі (крім першого) в найбільш численній зміні не перевищує10чол., на всіх поверхах-30 чол. і площа поверху не перевищує1600м² (без урахування примикаючих силосних корпусів). Драбина повинна бути обладнана захисними дугами, з'єднаними сталевими смугами для безпеки.

Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу з приміщень категорії Б допускається збільшувати на50%,якщо площа не зайнятої обладнанням підлога приміщенні на одного працюючого в найбільш численній зміні складає75м² і більше (СНіП2.09.02; СНіП2.09.03;СНіП2.01.02).

3.8Незадимлювані сходові клітки2-гоі3-готипів багатоповерхових виробничих будівель повинні мати в зовнішніх стінах легкоскидні конструкції площею не менше0,05м² і0,03м² на1м³ їх об'ємів відповідно.

У будівлях категорії Б заввишки понад 30 м від планувальної відмітки землі до відмітки чистої підлоги верхнього поверху допускається передбачати незадимлювані сходові клітки2-готипу, якщо приміщення категорії Б мають виходи до коридору чи ліфтового холу через тамбур-шлюз.

Допускається улаштування тамбур-шлюзів, спільних для двох приміщень (за умови, що в приміщеннях категорії Б є другий евакуаційний вихід).

Двері тамбур-шлюзів з боку приміщення категорії Б з одночасним перебуванням не більше15чол.слід проектувати такими, що відкриваються всередину приміщення.

Допускається при відповідному обгрунтуванні:

-у сходових клітках зберегти один пасажирський ліфт, не розділяючи при цьому сходові клітки2-готипу по висоті перегородками;

-у будівлях категорії Б передбачати незадимлювані сходові клітки2-готипу.

3.9Ліфт допускається не передбачати у виробничій будівлі, яка з'єднана поверхами з іншою будівлею, що обладнана пасажирським ліфтом, за умови, що найбільша відстань від робочого місця до ліфта складає не більше150м, а при відсутності працюючих постійно-не більше200м.

Вантажний ліфт у виробничих будівлях необхідно передбачати при наявності вимог технології виробництва, при цьому виходи в приміщення категорії Б і В повинні бути влаштовані через тамбур-шлюзи

*Типи сходів прийняті відповідно до СНіП2.01.02.

ДБН В.2.2-8-98С.5

з підпором повітря під час пожежі20Па(2кгс/м²). Розміри тамбур-шлюзу слід призначати з урахуванням габаритів обладнання, що може перевозитись.

У виробничих будівлях заввишки більше50м один із ліфтів повинен мати режим роботи "Переве­зення пожежних підрозділів" і розміщений у шахті з границею вогнестійкості не менше2 год.

3.10У виробничих будівлях зернопереробних підприємств необхідно виділяти окремі приміщення, які розташовуються на всіх поверхах один над одним, для розміщення електротехнічного обладнання і прокладання кабелів.

3.11Підлоги, перекриття, стіни і перегородки виробничих будівель необхідно проектувати безпустотними.

Примітка.В електроприміщеннях і диспетчерських рекомендується застосування знімної підлоги з негорючих матеріалів.

3.12Внутрішні поверхні стін, стель, несучих конструкцій, дверей, підлог приміщень, а також внут­рішні поверхні стін силосів і бункерів, вбудованих у виробничі будівлі, повинні бути, як правило, без виступів, впадин, поясків і давати змогу легко проводити їх очищення. Нахили стінок, днищ іворонок бункерів і силосів приймаються за нормами технологічного проектування. Допускається застосування ребристих плит перекриттів і використання як опалубки залізобетонних монолітних перекриттів ста­левих профільованих листів, які служать робочою арматурою; при цьому сталеві листи повинні мати вогнезахист, який забезпечує границю вогнестійкості перекриттів не менше 0,75 год.

3.13Заповнення прорізів дверей, воріт і вікон слід передбачати з ущільнювальними прокладками в притулах і фальцях.

З'єднання робочих і інших будівель з зерноскладами слід передбачати через транспортерні галереї, що відокремлені від зерноскладів протипожежними перегородками1-готипу.

Примітка.Прорізи для пропуску конвеєрів повинні бути захищені автоматичними протипожежними клапанами або щитами.

3.14У багатоповерхових будівлях зовнішні сталеві сходи, що призначені для евакуації людей, слід розмішувати біля глухих ділянок зовнішніх стін. Допускається розміщувати ці сходи проти засклених прорізів, при цьому з боку скління сходи повинні мати суцільну огорожу з вогнетривких матеріалів, а виходи з поверхів на сходи розміщуватись за огорожею.

3.15В кожному приміщенні з природним освітленням слід передбачати для провітрювання у вікнах не менше двох стулок або кватирок (для поверхів вище першого-всередину будівлі) з ручним відчиненням з рівня підлоги площею не менше1м² кожна. Сумарна площа стулок або кватирок повинна бути не менше0,2%площі приміщень, для надсилосиих поверхів- 0,3%.

3.16Огорожі розташованих усередині виробничих будівель площадок, антресолей, приямків, на яких розміщене технологічне обладнання, слід проектувати сталевими ґратчастими заввишки0,9м,при цьому огорожі повинні бути суцільними на висоту не менше150 ммвід їх підлоги.

3.17Типи покриттів для підлог слід призначати у відповідності з вимогами СНіП2.03.13та з урахуванням вимог технології виробництва, при цьому в приміщеннях з пильними виробництвами належить передбачати типи покриттів підлог, які забезпечують незначне пиловиділення і легкість їх очищення.

3.18На першому поверсі виробничих будівель категорії Б допускається влаштовувати відкриті приямкидля розміщення технологічного обладнання,прицьому глибина приямків не повинна пе­ревищувати1,5м, а загальна їх площа-30% площі приміщення.

3.19Для виробничих і робочих будівель ділянки перекриттів з великою кількістю технологічних отворів належить проектувати збірно-монолітними зі збірними плитами з поличкою завтовшки до 30 мм і монолітним шаром залізобетону зверху, а також збірними (при відповідному обгрунтуванні) з висвердлюванням отворів.

Всі отвори після встановлення обладнання повинні бути закладені. За технологічною необхідністю (пропуск матер'яних рукавів, люків, гвинтових спусків, транспортерів та ін.) допускається улаштування незакритих отворів загальною площею до5%)площі поверху. При цьому загальна сумарна площа поверхів, що сполучаються через иезакладені отвори, не повинна перевищувати8000м².

C.6 ДБН В.2.2-8-98

Силосиі силосні корпуси

3.20При проектуванні окремо розташованих силосів і силосних корпусів слід приймати:

-   сітки розбивочних осей, що проходять через центри залізобетонних зблокованих у силосні кор­пуси силосів,- 3х3м,6х6м,9х9м,12х12м;

-   сітки розбивочних осей силосів млино-круп'яних і комбікормових підприємств- 3х3м (допус­кається ці силоси розділяти на частини додатковими внутрішніми стінами);

-  зовнішні діаметри круглих окремо розташованих силосів- 6, 9, 12, 18і24м;

-   висоту стін силосів, підсилосних і надсилосних поверхів-кратною0,6м;

-висоту підсилосних поверхів-мінімально можливою, висоту стін силосів-максимальною з урахуванням технологічних вимог і умов площадки (несучої здатності грунтів основи, сейс­мічності та ін.).

У силосних корпусах для зберігання сировини і готової продукції млино-круп'яних і комбікормових підприємств з двома підсилосними поверхами і більше допускається приймати каркас за типом ви­робничих будівель з сіткою колон 6х3 м.

Оптимальне співвідношення силосів різних розмірів повинно прийматися із умови повного ви­користання їх місткості, при цьому застосування силосів великих діаметрів повинно бути макси­мальним.

Об'єм кожного з силосів, зблокованих в силосний корпус, не повинен перевищувати2400м³, а об'єм групи силосів, об'єднаних перепускними отворами,- 1600м³.

Примітка1.Силосом вважається вертикальна циліндрична чи призматична ємкість, призначена для зберігання сипкого матеріалу. При цьому висота від верхуворонкичи набетонки (забутки) до низу надсилосного перекриття (рисунок1)повинна бути, як правило, понад1,5А (де А- площа горизонтального перерізу силосу).

Примітка2.У силосних корпусах з декількома підсилосними корпусами допускається розміщати силоси на частині корпусу.

Примітка3.Для запобігання проникненню продуктів горіння з силосу в силос повинна бути надійна герметизація стиків між елементами, а також люків у надсилосних і підсилосних поверхах.

Примітка4.Для подачі інертних газів у верхню і нижнюю частини силосів з метою пожежогасіння рекомендується обладнувати їх стаціонарними пристроями з виводом з'єднувальних пат­рубків у підсилосні і надсилосні поверхи.

Примітка5.Для аварійного вивантаження продукту із силосів і подачі вогнегасних речовин конуси силосів рекомендується обладнувати люками із засувками і вікнами діаметром не менше 100 мм.

3.21Залізобетонні силосні корпуси завдовжки до48м повинні проектуватись без деформаційних швів. При всіх типах грунтів основ, за винятком скельних, а також при застосуванні фундаментів із паль-стояків відношення довжини силосного корпусу до його ширини і висоти повинно бути не більше двох. При однорядному розташуванні силосів це відношення допускається збільшувати до трьох.

Можливе збільшення довжини корпусу і вказаних співвідношень при відповідному обгрунту­ванні.

3.22Як евакуаційний вихід з надсилосних поверхів силосних корпусів можуть бути використані транспортерні галереї, що ведуть до інших будівель і споруд, обладнаних сходовими клітками і сходами 3-готипу.

В сейсмічних районах у кожному силосному корпусі повинно бути передбачено не менше одного евакуаційного виходу (через сходову клітку чи сходи3-готипу).

3.23В силосних корпусах, об'єднаних в одну споруду і з'єднаних між собою і з робочими будівлями елеватора, а також з виробничими будівлями з переробки зернових продуктів галереями, сходові клітки можуть не влаштовуватись. При цьому в робочій будівлі елеваторів і в силосних корпусах слід передба­чати сходи3-готипу, які в силосних корпусах повинні досягати даху надсилосного поверху.

Відстань від найбільш віддаленої частини приміщення надсилосного поверху до найближчого виходу на зовнішні сходи чи сходову клітку повинна бути не більше75м.

3.24У проектах повинен передбачатися захист стиків складання елементів стін силосів від атмос­ферних опадів (конструкцією самого стику чи за допомогою герметизуючих захисних покриттів).

ДБН В.2.2-8-98 С.7

а- зплоским днищемізабуткою; б- зплоским днищем,сталевоюворонкоюізабуткою;

в- зворонкою без забутки; h- висота стін силосів;h₁- висота верхньої зони;h₂- висота другої зони;

h₃- висота нижньої зони;h_mt- висота середньої зони;d-внутрішній діаметр силосу

Рисунок 1 - Розрізи силосів.

3.25Збірні залізобетонні стіни силосів, а також монолітні окремо розташовані силоси діаметром більше12м, як правило, слід передбачати з попередньо напружених конструкцій.

3.26При проектуванні збірних залізобетонних квадратних силосів повинні застосовуватись об'ємні блоки. При цьому слід прагнути до об'єднання і укрупнення силосів (з урахуванням технології зберігання сипкого матеріалу), наприклад, шляхом монтажу стін силосів з пропуском окремих елементів і створен­ням укрупнених силосів з ґратчастими внутрішніми стінами.

3.27Опорядження поверхні внутрішніх стін силосів повинно сприяти більш якісному витіканню сипкого матеріалу. Для зерна та інших легкосипких матеріалів допускається гладка залізобетонна поверхня стін без додаткової обробки або затерта цементним розчином, у сталевих силосах–зафарбована

C.8 ДБН В.2.2-8-98

натуральною оліфою. Для борошна, комбікормів, шротів, борошнистих та інших важкосипких матеріалів для опорядження всієї поверхні стін чи їх нижньої частини, а також випускних воронок слід застосовувати матеріали, які не повинні мати в собі токсичних компонентів і погоджені з органами державного санітарного нагляду. Фактура поверхонь повинна відповідати вимогам щодо їх підготовки під високоякісне фарбування згідно зі СНіП 3.04.01.

3.28Зовнішнє фарбування стін силосів повинно бути світлих тонів. Матеріали для фарбування повинні підбиратися з урахуванням агресивної дії зовнішнього середовища, для залізобетонних силосів, крім того, з застосуванням гідрофобних добавок.

3.29Зовнішні стіни силосів для зберігання борошна і висівок з метою запобігання конденсації вологи на внутрішній поверхні слід ізолювати від зовнішнього середовища, як правило, улаштуванням коридорів з розміщенням силосів усередині будівлі.

Силоси для зерна, вбудовані в будівлі млинів, а також силоси для борошна вIIIіIVкліматичних районах допускається проектувати з безпустотною теплоізоляцією зовнішніх стін.

3.30Товщину стін збірних залізобетонних силосів при суцільних гладких стінах слід передбачати не менше80 мм,при стінах з зовнішніми ребрами (завширшки не менше60 мм) -не менше40 мм, пристінах, які служать огорожею сходових кліток,-не менше100 мм.

3.31Силосні корпуси, окремо розташовані силоси, надсилосні галереї, надбудови (вище рівня надсилосного перекриття) для розміщення в них норій і автоматичних ваг, відкриті споруди для роз­міщення норій (норійні вишки) при відсутності постійно працюючих, площадки для установки і обслу­говування обладнання на поверхах, транспортерні галереї (для будівель і споруд І іIIступенів вогне­стійкості) допускається проектувати із сталевих конструкцій з границею вогнестійкості не менше 0,25 годі нульовою межею розповсюдження вогню.

Примітка. В сталевих колонах і перекриттях надбудов, окрім двох верхніх поверхів, а також в несучих конструкціях підсилосних поверхів (колонах і балках під стіни силосів) повинен бути перед­бачений вогнезахист, що забезпечує границю вогнестійкості цих конструкцій не менше 0,75 год.

3.32При проектуванні силосів з монолітного залізобетону, зведених у ковзній опалубці, товщину стін слід приймати не менше150 мм,ширину балок-не менше200 мм,армування передбачати двостороннє, внапусток горизонтальної арматури в стиках без зварювання-з довжиною перепуску не менше шістдесяти діаметрів.

3.33При проектуванні силосів з урахуванням технології зберігання слід передбачати пристрій для зниження горизонтального тиску зернових продуктів при їх випуску (наприклад, у круглих силосах-за допомогою установки розвантажувальних центральних перфорованих труб або шляхом випуску зер­нових продуктів з силосів через отвори в стінах міжсилосних ємкостей-зірочок), а також об'єднувати квадратні силоси в групи для спрощення завантаження і вивантаження (як правило, через внутрішній силос) шляхом улаштування отворів у стінах суміжних силосів (рисунок2).При об'єднанні силосів використання їх внутрішнього об'єму повинно бути максимальним.

3.34Проекти силосів і силосних корпусів повинні мати вказівки щодо режиму первісного і екс­плуатаційного завантаження і розвантаження силосів, спостереження за осіданням цих споруд, а також передбачати установлення осадних марок і реперів.

3.35У підсилосному, а також у проміжних поверхах з випускнимиворонкамислід передбачати улаштування в зовнішніх стінах монтажного прорізу для подавання спеціальних засобів для гасіння пожежі.

Складські будівлі

3.36 Проектування складських будівель підприємств треба здійснювати у відповідності зі СНіП 2.11.01 з урахуванням вимог цього підрозділу.

Будівлі зерноскладів треба проектувати одноповерховими у вигляді прямокутника в плані без перепадів висот з уніфікованими об'ємно-планувальними параметрами, м: прогони- 6; 12;крок опор-6і висота приміщень біля стін- 3; 6.

Примітка1.У зерноскладах з місцевих матеріалів з дерев'яним внутрішнім каркасом допускається приймати прогони між опорами менше6м. а також змінювати висоту стін (збільшувати чи зменшувати) за умови виконання вимог експлуатації і відповідного обгрунтування.

ДБН В.2.2-8-98С.9

 а-черезрозвантажувальнутрубу; б-череззірочку;в-черезвнутрішнійсилос;

1 -силоспасивний, 2 -силосактивний; 3 - розвантажувальна труба;

4 - отвори в стінах силосів і в розвантажувальній трубі; 5 - зірочка; 6 - самопливна труба; 7 - конвеєр

Рисунок 2 - Випуск сипкого матеріалу з силосу.

Примітка2.Допускається проектувати однопрогонові склеписті зерносклади з прогонами18і24м.

Примітка3.Відстань від верху насипу зерна до низу несучих конструкцій покриття слід приймати не менше0,5м.

С.10 ДБН В.2.2-8-98

3.37Зерносклади допускається проектувати з похилими підлогами (з уклоном не менше1:1,4),якщо гідрогеологічні умови майданчика будівництва допускають улаштування транспортерних тунелів і підлог будівлі без улаштування гідроізоляції і якщо при цьому є відповідні умови для технологічного процесу.

3.38Площу будівель зерноскладів між протипожежними стінами1-готипу (СНіП2.01.02)слід приймати у відповідності з вимогами СНіП2.11.01,але не більше3000м².

3.39Ворота в зерноскладах слід проектувати двостулковими. У зерноскладах з похилими підлогами з повним вивантаженням зерна самопливом, а також у зерноскладах, що обладнані аерожолобами, слід передбачати двоє воріт, що розташовані в різних кінцях будівлі. При горизонтальних підлогах число воріт визначається в технологічній частині проекту, але передбачається не менше двох.

3.40Зерносклади рекомендується проектувати без світлових прорізів.

3.41Зерносклади з похилими підлогами слід проектувати таким чином, щоб виключити можливість виходу працівників на насип зерна під час його розвантаження зі складу (влаштовувати бокове огород­ження галереї на всю її висоту до даху, блокування електродвигунів конвеєрів, розташованих в тунелях, з механізмами відчинення дверей та ін.).

3.42У зерноскладах з горизонтальними підлогами над прорізами в перекритті тунелів для випуску зерна слід передбачати установлення стаціонарних ґратчастих колонок круглого перерізу.

3.43При проектуванні будівель зерноскладів слід приймати збірні залізобетонні, металеві, дерев'яні конструкції і місцеві будівельні матеріали, які пройшли у виробника контроль на радіаційну безпеку і які мають відповідний паспорт.

Матеріали будівельних конструкцій будівель, а також речовини і сполуки, що застосовуються для опорядження і захисту конструкцій від гниття і займання, повинні бути нешкідливими, не токсичними для зерна чи насіння, які зберігаються, і погоджуватись в обов'язковому порядку з органами державного санітарного нагляду.

3.44Покриття зерноскладів слід проектувати водонепроникним з уклоном1:2,1відповідно до кута природного укосу зерна.

3.45Стіни, покриття і підлоги будівель зерноскладів повинні бути безпустотними. Внутрішні по­верхні стін зерноскладів повинні бути гладкими (без виступів, западин, горизонтальних ребер, поясків і щілин), доступними для очищення і дезинфекції.

3.46Для внутрішніх транспортерних галерей зерноскладівIIIступеня вогнестійкості і нижче допус­кається пристосовувати дерев'яні конструкції, захищені від займання.

3.47Винос покрівлі (за зовнішню поверхню стін) для зерноскладів повинен бути не менше0,7м.

3.48Підлоги в складських будівлях слід проектувати, як правило, асфальтобетонними з товщиною покриття25 ммв зерноскладах і50 мм вскладах тарних вантажів. У покриттях підлог не допускається застосування дьогтю і дьогтьових мастик.

3.49Проекти зерноскладів повинні мати вказівки щодо нанесення на стіни яскравих ліній і написів, які обмежують граничну висоту зернового насипу. Використовувані фарби повинні бути не токсичні, дозволені до застосування органами державного санітарного нагляду.

3.50Склади готової продукції у вигляді тарних вантажів (мішків і пакетів з борошном, ком­бікормами) слід проектувати одноповерховими або багатоповерховими (не більше шести поверхів). Склади затареної сировини комбікормових підприємств слід проектувати одноповерховими.

Для одноповерхових складів приймають сітку колон 9х6 м, 12х6 м і 18х6 м, висоту стін 6 і 7,2 м. Для багатоповерхових складів слід приймати сітку колон 6х6 м і висоту поверхів 4,8 м, для верхнього поверху - укрупнену сітку колон 12х6 м і 18х6 м.

3.51 У будівлях складів, де використовуються електронавантажувачі, допускається влаштовувати (прибудовувати) зарядні станції для зарядки тягових і стартерних акумуляторних батарей. Проектуван­ня зарядних станцій необхідно виконувати згідно з"Указаниями по проектированию зарядных станций тяговых и стартерных аккумуляторных батарей" (инструктивные указания Тяжпромэлектропроекта СССР №7 1974 р. и №11 1976 р.). Прицьомучислоодночасно установленихбатарей для зарядки повинно бути небільше п'яти.

ДБН В.2.2-8-98 С.11

Огороджувальні конструкції зарядного приміщення повинні мати границю вогнестійкості не менше 0,75 годі нульову межу розповсюдження вогню.

Зарядна станція повинна бути відокремлена від решти складських приміщень протипожежними стінами2-готипу і перекриттями3-готипу і мати окремий вихід.

3.52Усередині багатоповерхових будівлях складів тарних вантажів слід передбачати (при наявності технологічних вимог) вантажний ліфт з улаштуванням тамбур-шлюзів перед виїздами.

3.53Віконні прорізи складів готової продукції категорії В за вибухопожежною небезпекою у вигляді тарних вантажів належить, як правило, заповняти склоблоками, влаштовуючи в частини прорізів віконні фрамуги, що відкриваються, площею не менше1,2м² з механізованим відчиненням для димови-далення. Сумарна площа прорізів приймається не менше 0,3% площі підлоги складу.

3.54 Зовнішні стіни складів тарних вантажів слід передбачати збірними із залізобетонних панелей.

3.55 Перекриття складів тарних вантажів слід проектувати збірно-монолітними з улаштуванням монолітного залізобетонного шару поверх збірних залізобетонних плит. Ділянки перекриттів, на яких виключена дія навантаження від коліс навантажувачів, допускається проектувати збірними залізо­бетонними.

Інші будівлі і споруди

3.56Приймальні споруди категорії Б за вибухопожежною небезпекою для розвантаження сипких матеріалів із залізничного і автомобільного транспорту допускається проектувати з бункерами, розта­шованими в заглиблених приміщеннях з відкритими прорізами площею не менше0,03м² на1м³ об'єму приміщення. Площа вказаних приміщень не повинна перевищувати1000м², глибина - 6м. Як правило, не допускається з'єднувати тунелями виробничі будівлі зі спорудами для розвантаження зерна і сиро­вини.

Примітка.    Допускається в заглиблених приміщеннях влаштовувати відкриті прорізи тільки в пере­криттях. При цьому площа легкоскидних конструкцій у зовнішніх огорожах надсилосної частини повинна визначатись для сумарного об'єму приміщень, об'єднаних відкритими прорізами.

3.57Розміри транспортерних галерей і тунелів і виходи з них повинні прийматись у відповідності з вимогами СНіП2.09.03і технології виробництва.

При довжині тунелю понад120м доцільно передбачати проміжні виходи не рідше ніж через100м, які ведуть у канали заввишки1,5м і завширшки0,7м, що закінчуються поза будівлею зерноскладу або силосу колодязем з люком, обладнаним металевими сходами чи скобами для виходу.

Сходи для галерей допускається виконувати3-готипу з уклоном не більше1,7:1і завширшки не менше0,7м. При відсутності працюючих постійно сходи заввишки не більше15м з одного кінця галереї можуть бути прийняті з уклоном6:1.

Тунелі не повинні мати безпосереднього зв'язку з іншими будівлями і спорудами. Кожний тунель повинен бути обладнаний ділянкою, яка виступає над землею, з відкритими прорізами ілегкоскидною огорожею площею не менше0,05м² на1м³ об'єму тунелю.

3.58В надсилосних і підсилосних галереях, що зв'язують робочі будівлі елеваторів з силосними корпусами, слід, як правило, передбачати легкі огороджувальні конструкції (з профільованих сталевих оцинкованих або азбестоцементних листів). Допускається застосування інших конструкцій, але у поєд­нанні з ділянками з легкоскидних конструкцій.

3.59При проектуванні галерей і тунелів, що з'єднують робочі будівлі з силосними корпусами або силосні корпуси між собою, а також при визначенні розмірів осадочних швів слід враховувати відносне зміщення суміжних і споруд (по вертикалі і в двох напрямках по горизонталі) в результаті нерівномірних осідань, які визначаються розрахунком.

3.60Адміністративні і побутові приміщення для обслуговуючого персоналу слід розміщувати в окремо розташованих будівлях у відповідності з вказівками СНіП2.09.04.

3.60.1Допускається розміщувати адміністративні і побутові приміщення в прибудовах у торці виробничих будівель з боку розміщення виробництв категорійВ,Гі Д.

3.60.2У будівлях допускається розміщувати диспетчерську, приміщення для обігрівання робітників, вальценарізну майстерню, а також електроприміщення без постійного перебування в них людей.

С.12 ДБН В.2.2-8-98

3.60.3 Приміщення (кабіни) для обігрівання робітників, які розміщуються на поверхах робочої будівлі елеватора, слід проектувати розмірами не менше 1,5х1,5 м і площею не більше 4 м² з негорючих матеріалів з границею вогнестійкості 0,75 год.

3.60.4 Не допускається розміщувати вбиральні (крім першого поверху) у виробничих корпусах млинів, комбікормових заводів і складів борошна.

3.61 Підземні приміщення споруд для розвантаження зерна і борошнистої сировини при проекту­ванні гідроізоляції слід відносити до приміщень з сухою поверхнею огороджувальних конструкцій з допустимою появою лише окремих вологих плям загальною площею не більше 1% площі поверхні.

3.62 Не допускається використання бункерів, силосів для зберігання пилу в промислових корпусах.

4 НАВАНТАЖЕННЯ І ВПЛИВИ

4.1 Конструкції будівель і споруд для зберігання і переробки зерна слід розраховувати на наванта­ження і впливи у відповідності з вимогами СНІП 2.01.07. При розрахунку силосів і бункерів повинні бути враховані такі навантаження і впливи:

- тимчасові довготривалі- від ваги сипких матеріалів; рівномірного і довготривалої частини горизонтального нерівномірно розподіленого по висоті і периметру тиску сипких матеріалів на стіни силосів і зірочок; тертя сипких матеріалів об стіни силосів; тиску сипких матеріалів на днище силосів; підвісок електротермометрів; ваги технологічного обладнання з урахуванням динаміч­них впливів; усадки і повзучості бетону; крену при нерівномірних осіданнях фундаментів; нерів­номірно розподіленого реактивного тиску грунту на підошву фундаменту і нерівномірного заван­таження силосів; вигину силосного корпусу при зблокованих силосах;

-  короткочасні- які виникають при зміні температури зовнішнього повітря; від короткочасної частини горизонтального нерівномірного тиску сипких матеріалів; тиску повітря, що нагні­тається в силос, при активній вентиляції, газації, гомогенізації і пневматичному вивантаженні сипкого матеріалу.

Примітка 1.Для будівель і споруд, де можливий аварійний вибух пилоповітряної суміші, слід також ураховувати тимчасове особливе навантаження від тиску, що розвивається під час вибуху.

Примітка2. Довготривалу і короткочасну частини горизонтального нерівномірного тиску сипких матеріалів слід визначати згідно 4.22.

4.2 При розрахунку на міцність коефіцієнт надійності за навантаженням для тиску сипких матеріалів на стіни і днища силосів, бункерів і зерноскладів слід приймати рівним 1,3, для вітрового навантаження на робочі будівлі - 1,3, для тиску повітря і навантажень, викликаних температурними впливами, - 1,1.

Примітка.Снігове навантаження на конусні покриття поодиноких силосів необхідно приймати з кое-фіцієнтом m= 0,4 (за СНіП 2.01.07) з розповсюдженням цього навантаження по всій площі покриття чи по її половині.

4.3 Розрахунок перекриттів виробничих і складських будівель і споруд, площадок і галерей слід проводити з урахуванням навантажень від обладнання і матеріалів, що складуються, у відповідності з технологічною частиною проекту, але не менше ніж нормативне навантаження в 200 кгс/м² з урахуван­ням коефіцієнта надійності за навантаженням (для граничних станів першої групи), який дорівнює 1,2.

4.4 Питома вага сипких матеріалів у (кгс/м³), їх кут внутрішнього тертя j(град) і коефіцієнт тертя сипких матеріалів об стіни силосу  f необхідно приймати у відповідності з рекомендованим додатком А.

4.5 При визначенні горизонтального тиску сипких матеріалів на стіни силосів під час заповнення і спорожнення ємкостей, а також у процесі зберігання слід ураховувати рівномірно розподілений по периметру тиск, що визначається у відповідності з 4.6, разом з місцевими підвищеними тисками -кільцевим, локальним і смуговим, величини яких слід визначати згідно з вимогами 4.7-4.9  і  4.12.

4.6 Рівномірно розподілений по периметру нормативний горизонтальний тиск сипких матеріалів (кгс/м²) на стіни силосів на глибині Z(м) від верху засипу визначаєтьсяза формулою

 ,                                                                               (1)

де r- гідравлічний радіус поперечного перерізу силосу, м, що визначається за формулою  ;

A, U-площа і периметр поперечного перерізу силосу відповідно м² і м;

ДБН В.2.2-8-98С.13

λ -коефіцієнтбоковоготиску сипучого матеріалу, що визначається за формулою

λ=tg² (45^o  -)

(для зерна допускається приймати λ= 0,44);

е-основа натурального логарифму;

γ, φ, f-за пунктом4.4.

Примітка.   При розрахунках конструкцій верх засипу допускається приймати на рівні верху стін (при горизонтальній поверхні засипу), а для силосів діаметром12м і більше-на рівні1/3(від низу) висоти конуса засипу.

4.7Кільцевий горизонтальний тиск сипких матеріалів на стіни круглих силосів приймається рів­номірно розподіленим по всьому периметру стін силосів з висотою зони кільцевого навантаження, рівного1/4діаметра силосу. Зона може займати будь-яке положення по висоті. Нормативне значення кільцевого горизонтального тиску  визначається за формулою

                                                               ,                                                                                         (2)

 де  a₁ -  коефіцієнт місцевого підвищення тиску, що приймається згідно з вимогами 4.11.

4.8Локальний горизонтальний тиск на стіни круглих силосів приймається розподіленим по двох площадках, що розташовані з двох діаметрально протилежних сторін силосу.

 Розмір площадок установлюється рівним · (d-внутрішній діаметр силосу). Площадкиможуть займати будь-яке положення по висоті і периметру. Нормативне значення локального горизон­тального тиску визначається за формулою

 ,                                                                                           (3)

де  a₂ -  коефіцієнт місцевого підвищення тиску, який приймається згідно з вимогами4.11.

4.9Якщо з силосу діаметром12м і більше проводиться пристінний випуск сипкого матеріалу з утвореннямворонкипотоку сипкого матеріалу біля стіни силосу, то слід ураховувати зниження горизон­тального тиску сипкого матеріалу над випускним отвором на всю висоту силосу, при цьому схема розподілення горизонтального тиску приймається за рисунком3.

При позацентровому завантаженні чи розвантаженні силосів діаметром12м і більше горизон­тальний тиск слід визначати з урахуванням різного рівня сипкого матеріалу по периметру його верхньо­го конуса.

4.10Горизонтальний тиск сипких матеріалів на стіни круглих залізобетонних силосів і сталевих силосів з жорсткими ребрами, що працюють на вигин, приймається рівним сумі рівномірного тиску, визначеного за формулою(1),і локального тиску, визначеного за формулою(3).

Горизонтальний тиск сипких матеріалів на стіни сталевих круглих листових силосів, не підсилених ребрами, допускається приймати рівномірно розподіленим по периметру і рівним сумі тисків, що визначаються за формулами(1)і(2).При цьому розвантаження з силосу основної маси сипкого матеріалу повинно проводитися осесиметричним потоком через центральний випуск.

4.11Кількісні значення коефіцієнтів а₁  і  а₂  у формулах(2)і(3)повинні прийматись за таблицею1.

 Таблиця1

Примітка.h-висота від верху силосу до верхуворонкичи забутки (рисунок1).Для проміжних відношень h/d значення коефіцієнтів a₁ і a₂ допускається визначати за інтерполяцією.

С.14 ДБН B.2.2-8-98

а -перерізсилосу; б - план; в -епюра тиску

 Рисунок 3 - Пристінний випуск зерна.

4.12 Смуговий горизонтальний тиск на стіни квадратних і прямокутних силосів і на стіни зірочок приймається рівномірно розподіленим по всьому периметру стін у будь-якому їх місці по висоті. Нор­мативне значення смугового тиску   визначається за формулою

 ,                                                                                                 (4)

де a₃-коефіцієнт місцевого підвищення тиску сипкого матеріалу, рівномірно розподіленого по всьому периметру квадратного силосу чи зірочки.

Значення коефіцієнта a₃ для квадратних силосів зі стороною3-4м і для зірочок зблокованих силосів діаметром6-12м, заввишки h≥15 м приймається0,2,при висотіh< 15м- 0,1.

Для квадратних силосів зі стороною понад4м, а також для прямокутних силосів значення a₃ приймається за дослідними даними, але не менше0,2.

4.13Змінність горизонтальних тисків сипких матеріалів на стіни квадратних силосів розміром 3х3м, круглих силосів діаметром6-12м і аналогічних багатогранних силосів слід ураховувати розра­хунком стін на витривалість з коефіцієнтом асиметрії циклу ρ_s= 0,85при стінах з попереднім напружен­ням і ρ_s=ρ_в= 0,7 -для конструкцій без попереднього напруження.

4.14Нормативне значення вертикального тиску сипкого матеріалу  ,що передається на стіни силосу силами тертя, визначається за формулою

.                                                                                               (5)

4.15Вертикальний нормативний тиск сипких матеріалів на днище силосу  приймається за формулою

                                                 ,                                                                                             (6)

де a₄  -  коефіцієнт, який приймається за рекомендованим додатком Б.

ДБН В.2.2-8-98 С. 15

4.16При нагнітанні повітря чи газу в силос, при роботі пневматичних систем випуску, активної вентиляції тощо, крім тиску сипких матеріалів, повинен бути врахований надлишковий тиск повітря чи газу на стіни і днище силосу.

Значення і розподілення надлишкового тиску повітря приймається заданими технологічної частини проекту.

4.17Для силосів, у яких нагнітається повітря з утворенням киплячого шару (гомогенізація), нор­мативний тиск на днище і стіни у межах киплячого шару визначається від сипкого матеріалу і стисненого повітря як гідростатичний тиск рідини з питомою вагою0,6у,де у-питома вага сипкого матеріалу (див. рекомендований додаток А), при цьому слід враховувати підвищення рівня сипкого матеріалу у зв'язку зі зменшенням питомої ваги в процесі гомогенізації.

4.18 Температурний вплив від добової зміни температури зовнішнього повітря і перепаду температури за товщиною стін допускається замінювати додатковим горизонтальним тиском сипкого матеріалу на зовнішні стіни зблокованих або окремо розташованих силосів, вважаючи його рівномірно розподіленим по периметру і висоті. Нормативне значення цього тиску Pⁿ_ht , МПа (кгс/см²), визначається за формулою

,                                                                                  (7)

де T₁-середня добова амплітуда коливання температури зовнішнього повітря (град), що прий­мається2θ₁,де θ₁визначається за СНіП2.01.07;

E_m-модуль деформації стиснення сипкого матеріалу; для зернових силосів значенняE_mдопус­кається приймати за формулою E_m=250()^0,63,МПа [Е_m =250 ()^0,63х2,34,кгс/см²];

E_c-модуль пружності матеріалу стін силосів; для залізобетонних стін з урахуванням тріщин допускається приймати Е_c=10000МПа(100000кгс/см²);

k_t-коефіцієнт, який приймається рівним:2,5 -для сталевих;2,0 -для монолітних залізобетонних стін силосів;1,0 -для збірних залізобетонних стін;

a_t-коефіцієнт лінійної температурної деформації матеріалу стін, 1/град;

d-внутрішній діаметр силосу, м;

t -товщина стін, м;

v-початковий коефіцієнт поперечних деформацій (коефіцієнтПуассона),який приймається для зернових продуктів0,4.

Допускається тиск визначати за формулою

 ,                                                                                           (8)

де К_t1- коефіцієнт, що приймається рівним:

- 0,40 -для сталевих стін силосів;

- 0,20-для монолітних залізобетонних;

- 0,15 -для збірних залізобетонних при товщині стін менше15 смі0,10 -при їх товщині15 смі більше.

Значення  приймається за формулою(1)в нижній зоні силосу. При визначенні  за формулами (7)і(8)додаткові зусилля від усадки бетону і нерівномірного нагрівання сонцем не враховуються.

Примітка.Для квадратних силосів у формулі(7)замістьdслід прийматиl-відстань у світлі між протилежними стінами.

4.19Нормативний тиск сипкого матеріалу на похилу під кутом а до горизонту поверхню днищ або вороноксилосів визначають за формулами:

нормальний до поверхніворонкичи днища

(cos² a- λ sin² a) ;                                                                         (9)

      дотичний до поверхніворонкичи днища

(1 - λ) sinα×cosa.                                                                       (10)

С.16  ДБН В.2.2-8-98

4.20 При виконанні вимог 3.33 горизонтальний тиск на стіни круглих і квадратних силосів, з яких зерно випускається через розвантажувальні труби чи суміжні силоси і зірочки, визначають з ураху­ванням вимог 4.5-4.19, помножуючи коефіцієнти a₁, a₂ ia₃  на коефіцієнт умов роботи γ_c = 0,3, коефіцієнти r_sіr_в - на коефіцієнт γ_c = 1,2.

4.21Нормативний горизонтальний тиск сипкого матеріалу на зовнішні стінки розвантажувальної труби  при розмірах її не більше0,15діаметра силосу допускається визначати за формулою(1)з помноженням на коефіцієнт γ_ext= 1,5(для силосів діаметром6-18м).

Сили тертя, що діють на підвіски електротермометрів, допускається визначати як тиск P_h,ext, помножений на коефіцієнт тертя  f, даний в рекомендованому додатку А.

4.22Короткочасна частина горизонтального нерівномірного тиску сипких матеріалів приймається рівною0,7відповідних кільцевих, локальних, смугових тисків, визначених за формулами(2) - (4);решта нерівномірного тиску, а також тиск, що визначається за формулою(1),приймаються як довготривалі горизонтальні тиски.

4.23Тиск зерна на стіни зерноскладів слід визначати як тиск на підпірні стіни.

5РОЗРАХУНОК КОНСТРУКЦІЙ

5.1Несучі конструкції виробничих будівель і споруд підприємств повинні відповідатиГОСТ 27751. При цьому необхідно враховувати навантаження і їх поєднання у відповідності з4.1-4.3,а також динамічний вплив на конструкції обладнання.

Примітка.При розрахунку основних несучих конструкцій, які вказані в3.2,слід ураховувати можливість впливу тимчасового особливого навантаження (від тиску вибуху) не менше300кгс/м², що приймається рівномірно розподіленим по усій площі всередині приміщення.

5.2При розрахунку збірно-монолітних перекриттів слід враховувати зміни навантажень і розрахун­кових схем відповідно до умов роботи конструкцій в процесі будівництва і після замонолічування.

Стіни залізобетонних силосів

5.3Стіни залізобетонних силосів повинні задовольняти вимоги розрахунків за несучою здатністю (розрахунок на міцність-граничний стан першої групи) і придатності до нормальної експлуатації (розрахунок з метою виключення створення чи надмірного розкриття тріщин, для прямокутних силосів-виключення надмірних прогинів-граничний стан другої групи) згідно зі СНіП2.03.01.

При розрахунку стін силосів враховуються основні поєднання навантажень і впливів (горизон­тальний тиск сипких матеріалів на стіни силосів за4.5,температурні впливи за4.18,а також тиск повітря за4.16, 4.17,тиск вітру на оболонку порожнього чи заповненого окремо розташованого силосу діа­метром більше12м). При врахуванні двох і більше тимчасових навантажень слід вводити коесілцієнт поєднання згідно зі СНіП 2.01.07.

При розрахунку конструкцій для граничних станів як першої, так і другої групи повинна бути врахована мінливість навантажень і впливів. При цьому розрахунок за несучою здатністю на ви­тривалість для стін силосів, зведених у ковзній опалубці (круглих діаметром12м і менше і квадратних), проводиться на основне поєднання розрахункових навантажень з коефіцієнтом надійності за наванта­женням за4.2,для решти силосів-на основне поєднання навантажень з коефіцієнтом надійності за навантаженням, що дорівнює1,0.Коефіцієнт асиметриї циклу слід приймати згідно з 4.13.

Примітка.В оперативних силосах з циклічністю більше 100 циклів завантаження на рік повинні врахо­вуватись підвищені вимоги до міцності будівельних конструкцій.

5.4Стіни силосів, у яких можливе зберігання різних сипких матеріалів, слід розраховувати на максимальний тиск, який виникає від сипких матеріалів. Допускається стіни всіх силосів борошномель­но-круп'яних і комбікормових підприємств розраховувати на навантаження від зерна.

5.5Зусилля в стінах залізобетонних силосів від тиску сипких матеріалів слід визначати з урахуванням просторової роботи стін силосів. Допускається при розрахунку зусиль у вертикальних перерізах стін круглих зблокованих силосів вважати ці силоси окремо розташованими замкнутими циліндричними оболонками з постійним перерізом стін по контуру оболонки, при цьому зусилля від завантаження зірочок враховувати окремо.

ДБН В.2.2-8-98 C.I7

Зусилля в стінах круглих силосів допускається визначати в пружній стадії роботи ортотропної циліндричної оболонки і без урахування появи в них тріщин.

Збірні елементи силосів слід додатково перевіряти на навантаження і впливи, що виникають при їх транспортуванні і монтажі.

5.6Розрахункову розтягувальну поздовжню силуN_mt(кгс) і розрахунковий згинальний момент              M_mt (кгс×м) на одиницю висоти у вертикальних перерізах стін круглих залізобетонних силосів, що мають на кінцях шарнірно зв'язані зі стінами, жорсткі в горизонтальних площинах діафрагми від горизон­тальних тисків сипких матеріалів, указаних в4.10,у межах висотиh_mt(рисунок1),допускається визначати за формулами:

N_mt=  ;                                                                           (11)

 M_mt= ,                                                                                (12)

де γ_f-коефіцієнт надійності за навантаженням, який дорівнює1,3при розрахунку на міцність і виникнення тріщин і дорівнює1,0при розрахунку за деформаціями, розкриттям і закриттям тріщин;

γ_c-коефіцієнт умов роботи, який приймається1,0.

Коефіцієнти α₁ і α₂,що враховують вплив локальних тисків сипких матеріалів, визначають за формулами:

a₁ = 0,4 a₁ ξ₁ C₁;                                  a₂ =0,02a₂ ξ₂ C₁ ,

де ξ₁ і ξ₂ - коефіцієнти, що враховують вплив відносної товщини стін і які визначаються за формулами

ξ₁=1,25 (1,8-);                            ξ₂ =0,4 (1,5+),

деt-товщина (см) стін силосу без ребер або приведена товщина стін з ребрами (за рівністю моментів інерції);

t_nom-номінальна товщина стін за таблицею2;

С₁-коефіцієнт, що враховує тривалість дії тиску і який приймається рівним:1,0 -при дії повного тиску;0,7 -при дії короткочасної частини тиску і0,3 -при дії тривалої частини тиску у відповідності з 4.22.

При коефіцієнті С₁=1,0 значення α₁ і α₂ визначають за графіками, що наведені відповідно на рисунках4і5.

5.7Стіни круглих залізобетонних силосів діаметром6і12м, які мають шарнірно зв'язані зі стінами жорсткі в горизонтальній площині діафрагми, допускається розраховувати в зонах на висотах h₁, h₂ іh₃(рисунок1)на центральну розтягувальну граничну силуN(кгс), що визначається за формулою

N_1-3=,                                                                          (13)

де а₁-коефіцієнт, значення якого в межах висот h₂ і h₃ , приймається за таблицею1,у межах висоти h₁ -0,5.

Примітка.Приh≥30 м h₁=h₂=h₃=5 м; при менших значенняхhвисоту зон h₁=h₂=h₃ , приймають h/6.

5.8При розрахунку стін багатогранних силосів (крім прямокутних) поздовжні розтягувальні сили визначають за формулою(11)як для круглого силосу діаметром, що дорівнює чотирьом гідравлічним радіусам багатогранного силосу (формула2).Прогоновий і опорний згинальні моменти в гранях багатогранника визначають як суми моментів, розрахованих за формулами(12)і(19).У формулі (19) слід приймати  і відстань l, яка дорівнює довжині внутрішньої грані багатогранника.

С.18 ДБН В.2.2-8-98

Рисунок 4 - Значення коефіцієнта a₁

Рисунок 5 - Значення коефіцієнта a₂

5.9Стіни зірочок круглих і багатогранних зблокованих силосів слід перевіряти за міцністю на розрахункові зусилля, що виникають при завантаженні зірочки у випадку, коли суміжні силоси не заповнені (рисунок 6а), а також на суму зусиль, які виникають у стінах зірочки у випадку завантаження зірочки і суміжного силосу (рисунок6б).У цих випадках завантаження допускається не проводити розрахунок стін на виникнення та розкриття тріщин і не враховувати температурні впливи на них.

При завантаженні зірочки поздовжню силу, яка виникла при цьому в її стінах, допускається не враховувати, а значення згинального моменту (кгс.м) на одиницю висоти визначати за формулою

ДБН В.2.2-8-98 С.19

а-завантаження зірочки; б - завантаження зірочки і силосу; в - визначення кута Ψ ;г -додаткове армування стін зірочки; 1 - опорна арматура; 2 - прогонова арматура

Рисунок 6 - До розрахунку зірочки.

M_з1=α₃() ,                                                                         (14)

де α₃-коефіцієнт, що приймається за даними таблиці3для опорного і прогонового моментів у залежності від кута ψ,указаного на рисунку 6в;

 -нормативний горизонтальний тиск сипкого матеріалу на стіни зірочок, визначений за4.6;для зірочок силосних корпусів з рядовим розташуванням силосів допускається приймати гідравлічний радіус зірочок, що дорівнює0,1d або приймати ,де  -максимальний тиск у силосі.

При завантаженні зірочки і силосу (рисунок66)поздовжню силу (кгс) і згинальний момент (кгс.м) на одиницю висоти визначають за формулами:

N_з2= ,                                                                                              (15)

M_з2=.                                                                                (16)

Для силосних корпусів зі збірними сил осами коефіцієнт у формулі(14)допускається приймати1,25 для зовнішніх силосів і2,5 -для внутрішніх. При цьому зусилля в зв'язках між силосами допускається визначати за згинальним моментом за формулою(14),приймаючи плече внутрішньої пари рівним відстані між зв'язками в стику, але не більше1,5t.При зв'язках, розташованих тільки в місці дотику силосів, поздовжні сили в них N_u (кгс) допускається визначати за формулою

N_u= .                                                                                                (17)

Таблиця 3

Примітка.При діаметрі силосу9м значення коефіцієнта a₃визначається інтерполяцією.

ДБН В.2.2-8-98С.21

5.10Стіни силосів діаметром12м і більше, що завантажуються і розвантажуються позацентрово, слід перевіряти на зусилля, які визначаються з урахуванням різного рівня сипкого матеріалу по пе­риметру його верхнього конуса.

Якщо при розвантаженні силосу поблизу його стін виникаєворонка всипкому матеріалі з місцевим зниженням горизонтального тиску, то слід проводити перевірку достатності прийнятого армування для сприйняття місцевих зусиль у зв'язку зі зниженням горизонтальних тисків у потоці(4.9).

5.11Розрахункову розтягувальну поздовжню силу N_кв (кгс) і розрахунковий згинальний момент               М_кв (кгс×м) на одиницю висоти у вертикальних перерізах стін квадратних залізобетонних силосів від горизонтальних тисків сипкого матеріалу слід визначати за формулами:

N_кв=,                                                                                           (18)

М_кв=,                                                                                     (19)

де β₁ - коефіцієнт, що дорівнює 1/24 для прогонового згинального моменту; 1/12 - для опорного моменту монолітних силосів; для силосних корпусів зі збірними силосами він установлюється з ураху­ванням жорсткості закладення стін і залежить від конструктивного вирішення вузлових з'єднань;

l- за пунктом 4.18.

5.12 При розрахунку зовнішніх стін зблокованих або поодиноких силосів слід враховувати додаткові згинальні моменти М_t (кгс×м) для квадратних і багатогранних силосів і розтягувальні поз­довжні сили N_t(кгс) від температурних впливів. Ці зусилля допускається визначати за формулами:

N_t=;                                                                                                         (20)

N_t=;                                                                                                         (21)

M_t=l²;                                                                                                     (22)

де γ_f-коефіцієнт надійності за навантаженням, який дорівнює1,1при розрахунку на міцність і 1,0 -при розрахунку за деформаціями, розкриттям і закриттям тріщин.

Примітка.Для верхніх і нижніх ділянок стін круглих силосів, що розраховуються згідно5.7,температурні впливи допускається не враховувати.

5.13При розрахунку стін прямокутних силосів прогин від тиску за формулою(1)не повинен перевищувати1/200прогону в осях стін.

При різнотривалому розвантажуванні суміжних силосів в розрахунках за граничними станами другої групи значення ширини розкриття тріщин і прогину, що визначаються за СНіП2.03.01,слід помножити на коефіцієнт варіації C_var. Значення С_var приймається 1,1 при σ_s=200 МПа (2000 кгс/см²) і 1,2 - при σ_s=270 МПа (2700 кгс/см²).

5.14 При здійсненні заходів по зменшенню горизонтальних тисків сипких матеріалів у відповідності з 3.33 допускається в стінах силосів, з яких зерно випускається через розвантажувальні труби або через суміжні силоси і зірочки, зусилля від горизонтальних тисків сипких матеріалів визначати за форму­лами (11), (12), (18), (19), помножуючи коефіцієнти a₁,a₂і, а для висот h₂  і  h₃ - коефіцієнт a₁ у формулі (13) на зменшувальний коефіцієнт g₁,  який дорівнює 0,3.

5.15Додаткові зусилля в стінах силосів від вигину зблокованих силосів як цілого блоку слід визначати розрахунком блоку силосів на пружній основі. При дотриманні умов3.21допускається не враховувати ці додаткові зусилля.

5.16Коефіцієнти умов роботи при розрахунках стін силосів слід визначати у відповідності з ви­могами СНіП2.03.01,приймаючи для стін силосів, зведених у ковзній опалубці, в межах засипання сипких матеріалів коефіцієнт умов роботи арматури γ_s=0,90,коефіцієнт умов роботи бетону γ_b= 0,75.

C.22 ДБН В.2.2-8-98

Накоефіцієнт γ_b слід множити розрахунковіопори бетону R_biR_bt.При γ_b= 0,75 коефіцієнт γ_b2, який враховує тривалість дії навантаження, приймається 1,0.

5.17 Стіни залізобетонних силосів, у яких площа перерізу вертикальної арматури менше мінімальної, що вказана в СНіП 2.03.01, слід розраховувати на стиск як бетонні конструкції з коефіцієнтом умов роботи, наведеним у 5.16.

5.18Розрахункова вертикальна поздовжня сила N_f (кгс) від тертя сипкого матеріалу об стіну силосу на одиницю довжини периметра горизонтального поперечного перерізу на глибиніZвід верху засипу визначається за формулою

N_f =,                                                                                     (23)

Де  визначається за формулою(6)при коефіцієнті а₄ , що дорівнює1,0.

При розрахунку стін силосів на стиск слід враховувати завантаження суміжних силосів.

За формулою(23)допускається визначати поздовжні сили, що виникають у стінах розвантажу­вальних труб і підвісках для електротермометрів, з помноженням на коефіцієнт γ_ext=1,5.Для розванта­жувальних труб належить також урахувати силу тертя сипкого матеріалу всередині труби.

5.19При розрахунку стін силосів на стиск максимальні напруження стиску слід визначати в місці опирання стін на плиту днища, на балки чи фундаментну плиту.

При розрахунку на стиск нижньої зони стін силосів розрахункове навантаження від ваги сипких матеріалів множиться на коефіцієнт, що дорівнює0,9.

5.20При розрахунку горизонтальної і вертикальної арматури стін залізобетонних силосів діаметром більше12м слід ураховувати також вітрове навантаження, розраховуючи силос як оболонку, при цьому радіальні деформації оболонки заповненого силосу слід визначати з урахуванням реакції заповнення. Допускається при цьому розглядати сипкий матеріал як лінійно-піддатливу основу з коефіцієнтомпостеліС, який треба визначати за формулою C=, де Е_mвизначається за 4.18.

5.21Стіни силосів при  h<1,5 повинні бути перевірені на зусилля від тиску як стіни бункера.

Тиск сипкого матеріалу на стіни бункера на глибиніZвід верху засипу, кгс/м², визначають за формулою

=λγZ.                                                                                                     (24)

Стіни сталевих силосів

5.22Стіни сталевих круглих силосів розраховують на ті самі поєднання навантажень і впливів, що і стіни залізобетонних конструкцій (за4.2і5.3 ).

5.23Стіни сталевих силосів, що сприймають згинальні моменти, розраховують на ті самі зусилля, що і стіни залізобетонних силосів, але з коефіцієнтом умов роботи g_c= 0,8;додатково стіни сталевих силосів перевіряють на стійкість з коефіцієнтом g_c= 1,0.

5.24Розрахункову розтягувальну кільцеву поздовжню силу на одиницю висоти (кгс) від горизон­тальних тисків сипких матеріалів в стінах круглих сталевих силосів, які не сприймають кільцеві згинальні моменти, визначають за формулою

N_kp=.                                                                                 (25)

Перевірка на міцність і стійкість від зусиль стиску в горизонтальних перерізах проводиться у відповідності з вказівками СНіП II-23 і з врахуванням впливу, що підтримується, внутрішнього тиску зерна при коефіцієнті γ_f =1,0.

5.25При висоті стін силосу  h<l,5 слід, керуватись вказівками5.21,при цьому додатково стіни силосу перевіряють на стійкість з урахуванням вертикальних сил тертя сипкого матеріалу об стіни силосу за формулою(5),в якій замість , приймається ,  визначене за формулою(24).

При перевірці на стійкість коефіцієнт надійності за навантаженням для сил тертя приймається1,0.

ДБН В.2.2-8-98 С.23

5.26Місця зміни форми силосу, зокрема зони сполучення циліндричної частини з конусною чи з плоским днищем, а також місця різкої зміни навантажень повинні бути перевірені на додаткові місцеві напруження (крайовий ефект) за СНіП11-23.

Воронкиі днища силосів

5.27Розрахунок конічнихвороноксилосів слід проводити на горизонтальне кільцеве розтягування і осьове розтягування, яке діє вздовж твірної. Розрахункові розтягувальні поздовжні сили на одиницю довжини перерізу в конічній воронці (кгс)-горизонтальнуN_h,в меридіональному перерізі і N_τ, що дієвзд

овж твірноїворонкипід кутом α до горизонту в кільцевому перерізі (рисунок7),треба визначати за формулами:

N_h=;                                               (26)

N_τ=),                                                           (27)

де g_f1-коефіцієнт надійності за навантаженням від власної вагиворонкисилосу;

g-власна вага одиниці площі стінкиворонки, кгс/м²;

G₁-вага частиниворонкиз сипким матеріалом, яка розміщена нижче площини перерізу, кгс.

Значення коефіцієнта умов роботи γ_c наведені в рекомендованому додатку Б.

а-позначення розмірівворонки; б- схема для визначення горизонтального розтягувального зусилля;

в - те саме, меридіонального (уздовж скату)

Рисунок 7 - Розрахункові схеми конічноїворонки.

5.28Грані пірамідальнихворонокслід розраховувати па місцевий вигин (з площини грані) від тиску, що визначається за формулою(9),разом з розтягувальними поздовжніми силами у вертикальних і горизонтальних перерізахворонки.Горизонтальну розтягувальну силу біля грані пірамідальної квад­ратноїворонкислід визначати за формулою(26),а розтягувальну силу вздовж грані пірамідальної квадратної

C.24 ДБН В.2.2-8-98

 воронки - за формулою (27), прицьому замістьd_zнеобхідно приймати ширину в світлі грані воронки врозглянутому горизонтальному перерізі, а замість величиниπтреба приймати число4.

5.29Балки днища необхідно розраховувати на навантаження, що передаються через стіни і днища (чиворонки)силосу, приймаючи, що навантаження від стін силосівq₁передається на балку як рівномірно розподілене на довжині l₁ (рисунок8).

Навантаження від днищаq₂,а також навантаження від стін силосів при l₁>l₀слід приймати рівномірно розподіленим по периметру балки.

q₁ - навантаження від стіни силосу; q₂- навантаження від днища (воронки); l₁- розрахункова довжина обпирання стіни силосу на балку; h- висота балки; b-ширина оголовка колон; l₀-відстань між осями колон

Рисунок 8 – Передача навантаження від балки на колону.

5.30При розрахунку плоских нахилених днищ і балок днищ зусилля слід визначати як у звичайних перекриттях з урахуванням тиску сипких матеріалів за формулами(9)і(10)і коефіцієнта умов роботи g_с,наведеного в рекомендованому додатку Б.

5.31Додаткові зусилля в днищах силосів при розрахунку блоку силосів на пружній основі слід визначати у відповідності з вказівками5.15  і 5.33.

Колони підсилосних поверхів

5.32Колони підсилосного поверху (рисунок9)необхідно розраховувати за схемою стояків, закладених у фундамент, з урахуванням фактичного закріплення в днищі силосу, при цьому розрахункову довжину колон слід приймати, як правило, не менше висоти колони від верху підколонника до верху капітелі.

Максимальний відсоток вмісту арматури залізобетонних колон, як правило, не повинен пере­вищувати3,0.

5.33Колони підсилосного поверху необхідно розраховувати на максимальні зусилля, що переда­ються на них при різних схемах завантаження силосів (при повному чи частковому завантаженні силосних корпусів).

Зусилля в колонах слід визначати розрахунком споруди на пружній основі, при цьому для залі­зобетонних силосних корпусів при дотриманні вимог3.21допускається силосну частину вважати абсо­лютно жорсткою. При відношенні сторін корпуса, що дорівнює два і більше, допускається визначати зусилля в колонах як у плоскій системі кінцевої жорсткості, виділяючи для розрахунку смугу шириною, що дорівнює діаметру або стороні силосу.

ДБН В.2.2-8-98 С.25

5.34Якщоколонипідсилосногоповерхубетонують у ковзній опалубці, їх слід заводити в стіни силосу вище днища на висотуh_z(см), яка визначається за формулою

h_z=,                                                                        (28)

деN-поздовжня сила в колоні підсилосного поверху, кгс;

А₁-площа обпирання стін силосів на колону, що заштрихована на рисунку9,см²;

r_b, R_bt-розрахункові опори бетону стисканню і розтягуванню, кгс/см²;

n₁-число стін силосів, що примикають до колони. Допускаєтьсяh_z визначати за формулою

h_z=,                                                                                             (29)

де l_an -довжина анкерування арматури за СНіП2.03.01.

При розрахунку на міцність збірних залізобетонних колон підсилосного поверху випадковий екс­центриситет, врахований згідно з вимогами СНіП2.03.01,слід приймати не менше2,5см.

Рисунок 9 - Забивання колони підсилосного поверху, бетонованої у ковзній опалубці, в стіни силосів.

C.26 ДБН В.2.2-8-98

Основи іфундаменти

5.35Проектування основ і фундаментів підприємств для зберігання і переробки зерна слід здійс­нювати у відповідності зі СНіП2.02.01з урахуванням вимог цього підрозділу.

5.36Глибину закладення фундаментів силосних корпусів і робочих будівель на природній основі слід, як правило, призначати не менше розрахункової глибини промерзання, визначеної за СНіП2.02.01.

Для суцільних плитних фундаментів на всіх грунтах, за винятком сильнонабухлих, глибину закла­дання допускається приймати менше розрахункової на0,5м.

5.37При розрахунку монолітних плит силосних корпусів, що завантажуються сипкими матеріалами не раніше ніж через3місяці після закінчення бетонування плит, клас бетону слід призначати з урахуван­ням терміну завантаження.

5.38При розрахунку основ силосних корпусів і робочих будівель елеваторів за деформаціями слід, як правило, використовувати розрахункову схему у вигляді напівпростору, який лінійно деформується.

Використання розрахункової схеми у вигляді шару, який лінійно деформується, для вказаних бу­дівель і споруд допускається при відповідному обгрунтуванні.

5.39При розрахунку за першим граничним станом основ і фундаментів силосних корпусів розрахункову вагу сипкого матеріалу слід приймати з додатковим знижувальним коефіцієнтом, що дорівнює0,9.

5.40Тиск на грунт під підошвою фундаментних плит силосних корпусів з круглими силосами діаметром3-12м і квадратними силосами3х3м допускається визначати з урахуванням розподілення тисків по прямолінійній епюрі при односторонньому завантаженні корпуса на2/3повного наванта­ження.

5.41Граничні значення середнього осідання і кренів, указані в СНіП2.02.01,можуть бути збільшені при відповідному обгрунтуванні.

Для силосних корпусів з декількома підсилосними поверхами крен фундаментних плит повинен бути не більше0,002,середнє осідання-не перевищувати15 см.

Для сталевих окремо розташованих силосів відносна різниця осідання повинна бути не більше 0,004,середнє осідання-не перевищувати15 см.

5.42Осідання окремо розташованих фундаментів під колони силосних корпусів допускається визна­чати спрощеним методом з використанням обвідної епюри вертикальних напружень у грунті основи, що визначається від умовної суцільної плити і від центральної групи окремих фундаментів (не менше9)з урахуванням їх взаємного впливу (верхня частина епюри).

5.43При визначенні крену фундаментів силосних корпусів від тимчасового навантаження слід враховувати попереднє обтискання грунту рівномірним початковим навантаженням тривалістю неменше2місяців у відповідності з3.34.При цьому модуль деформації грунту Е’_mtслід приймати за формулою

E’mt=k_eEmt,                                                                                           (30)

деEmt-середній у межах стиснутої товщини модуль деформації грунту;

k_e-коефіцієнт підвищення модуля деформації грунту, що приймається рівним: для піщаних грунтів- 1,5;для пилувато-глинистих грунтів з показником текучості I_L ≤ 0,25-1,3;для пилувато-глинистих грунтів з показником текучості0,25 < I_L£0,5-1,2;для грунтів інших видів- 1,0.

Склади

5.44 Несучі кам'яні стіни і (фундаменти зерноскладів, на які передається тиск зернових продуктів, слід розраховувати як підпірні стіни.

5.45Ділянки стін зерноскладів, що примикають до воріт, необхідно розраховувати на тиск зернових продуктів, що передається через щити, тимчасово закладені в отвори воріт.

5.46Фундаменти зерноскладів, па які передається горизонтальний тиск зернових продуктів, слід перевіряти на стійкість від зсуву.

5.47Плити перекриттів складів тарних вантажів необхідно перевіряти на зусилля, що виникають від коліс акумуляторних навантажувачів.

ДБН В.2.2-8-98 С.27

6ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

Водопостачання

6.1Проектування водопостачання і внутрішнього водопроводу підприємств слід здійснювати у відповідності зі СНіП2.04.02і вимогами цього розділу.

6.2Систему водопостачання на підприємствах за надійністю подавання води слід приймати, як правило,IIкатегорії. При влаштуванні протипожежного водопостачання з водоймищ чи резервуарів, а також при сезонній роботі підприємств допускається систему водопостачання прийматиIIIкатегорії.

6.3Якість води для технологічних потреб зернопереробних підприємств повинна задовольняти вимогиГОСТ 2874.

У цехових лабораторіях необхідно передбачати улаштування раковин з підводом холодної води. У варіанті з привізною водою допускається установка рукомийників (без підключення до мережВК).

6.4Витрату води на виробничі потреби підприємств борошномельно-круп'яної і комбікормової промисловості слід приймати у відповідності з технологічним завданням і нормами технологічного проектування. Коефіцієнт нерівномірності водоспоживання в часі для технологічних витрат слід прий­мати рівним1,0.

6.5Розрахункову витрату води на зовнішнє пожежогасіння підприємств необхідно визначати в залежності від категорії будівель за вибухопожежною небезпекою, об'ємом будівель чи споруд і їх вогнестійкістю. При цьому для елеваторів розрахункову витрату води слід визначати за найбільшим будівельним об'ємом робочої будівлі чи одного силосного корпусу, розташованого в ряді корпусів, чи окремого силосу, але не менше20 л/с.

6.6Розрахункову витрату води на зовнішнє пожежогасіння груп зерноскладів, разділених про­типожежними стінами1-готипу, слід визначати за таблицею4і СНіП2.04.02.

Таблиця4

6.7На підприємствах можливе влаштування самостійного протипожежного водопроводу, коли об'єднання його з господарсько-питним і виробничим водопроводами не допускається за вимогами нормативних документів з проектування зовнішніх мереж і споруд водозабезпечення.

Для підприємств з територією не більше20 гаі будівлями та спорудами категорій В,Гі Д при витратах води на зовнішнє пожежогасіння до20 л/сі відсутності внутрішнього протипожежного водо­проводу у виробничих будівлях і при наявності на об'єкті пожежного поста з пожежною автомашиною допускається влаштування протипожежного водопостачання з водоймищ чи резервуарів із забезпечен­ням під'їзду до них пожежних автомобілів.

6.8Максимальний термін відновлення недоторканого протипожежного і аварійного запасу води в резервуарах чи водоймах повинен бути не більше72 год.

6.9Насосні станції протипожежних і об'єднаних протипожежно-виробиичо-господарських во­допроводів відносяться за ступенем забезпеченості подачі води до І категорії, виробничо-госно-дарських-доIIкатегорії, господарських-доIIIкатегорії.

6.10Для гасіння пожежі робочої будівлі елеватора заввишки понад50м від гідрантів за допомогою насосів висоту компактного струменя на рівні найвищої точки слід приймати не менше10м при розрахунковій витраті води5 л/с.

C.28 ДБН В.2.2-8-98

6.11Влаштування внутрішнього протипожежного водопроводу в неопалюваних будівлях і спорудах елеваторів, зерноскладів, корпусах сировини, готової продукції і в приймальних спорудах для розванта­ження сипких матеріалів передбачати не треба. Опалювані виробничі приміщення, розташовані в неопалюваній будівлі, необхідно обладнувати протипожежним водопроводом у залежності від їх об'єму у відповідності з вимогами діючих нормативних документів з проектування внутрішнього водопроводу будівлі.

6.12 Для пожежогасіння робочої будівлі елеватора, а також неопалюваних виробничих корпусів заввишки більше двох поверхів і окремо розташованих силосних корпусів, подачі на їх покрівлю одного пожежного струменя з витратою 5 л/сна сходовій клітці слід установлювати сухотруб діаметром85 мм із з'єднувальними головками діаметром66 мм,розташованими внизу сухотруба із зовнішньої сторони будівлі вище рівня планування і зверху на покрівлі, а також з пожежними кранами діаметром65 мм на всіх поверхах сходової клітки. При цьому сухотруб необхідно з'єднати із зовнішньою протипожежно-господарською водопровідною мережею, якщо пожежогасіння здійснюється від пожежних насосів на­сосної станції і мережа прийнята високого тиску.

6.13Автоматичне пожежогасіння слід передбачати для будівель і споруд у відповідності з додатком В.

6.14При проектуванні внутрішніх водопровідних мереж холодної води, які прокладаються в при­міщеннях для зберігання і переробки зерна, слід передбачати термоізоляцію трубопроводів з негорючих матеріалів за розрахунком на невипадання конденсату.

Каналізація

6.15На підприємствах слід передбачати побутову і виробничу каналізацію у відповідності зі СНіП2.04.02,СНіП2.04.01і вимогами цього підрозділу.

Примітка 1.На підприємствах, що не мають каналізації, за узгодженням з органами державного са­нітарного нагляду дозволяється улаштування водонепроникних вигрібних ям, якщо число працюючих на підприємстві складає не більше 25 чоловік у зміну.

Примітка 2. В окремих випадках при відсутності господарсько-побутової каналізації за узгодженням з органами державного санітарного нагляду дозволяється спускання води від душових і уми­вальників у виробничу каналізацію чи у водонепроникні вигрібні ями.

6.16 Об'єднання мереж внутрішньої побутової і виробничої каналізації в будівлях зернопереробних підприємств не допускається.

6.17Склад виробничих стічних вод млинів слід приймати за технологічною частиною проекту.

6.18Прокладання горизонтальних трубопроводів побутової каналізації в приміщеннях для ви­робництва і зберігання борошна, крупи і комбікормів не допускається.

6.19Локальне очищення виробничих стічних вод до скидання їх у побутову каналізацію на зерно-переробних підприємствах слід передбачати в залежності від технологічної схеми.

6.20Дощову каналізацію на підприємствах необхідно передбачати відповідно до вимог норма­тивних документів з проектування зовнішніх мереж і споруд каналізації.

6.21При наявності на майданчику системи закритої дощової каналізації слід, як правило, передба­чати скидання в неї переливних і спускних вод з піддонів зрошувальних секцій кондиціонерів, градирень зворотної системи охолодження вальцьових станків.

Опалення і вентиляція

6.22Проектування опалення, вентиляції і кондиціонування повітря виробничих будівель і споруд підприємств, а також викидів вентиляційного повітря в атмосферу слід проводити у відповідності з діючими нормативними документами, СНіП2.04.05з урахуванням вимог цього підрозділу.

6.23Розрахункові параметри повітря в приміщеннях підприємств слід приймати з урахуванням норм технологічного проектування та інших нормативних документів.

6.24У виробничих будівлях слід передбачати, як правило, влаштування повітряного опалення, суміщеного з припливною вентиляцією у виробничих приміщеннях, і центрального водяного опалення в адміністративних і побутових приміщеннях.

ДБН В.2.2-8-98 С.29

6.25Як теплоносій у системі опалення і вентиляції підприємств слід застосовувати гарячу воду. Допускається при економічному обгрунтуванні застосовувати пару.

6.26Не слід передбачати опалення робочих будівель елеваторів і силосних корпусів, складів си­ровини і готової продукції, зерноскладів.

6.27Температуру теплоносія в системах опалення з місцевими нагрівальними приладами і тепло­постачання вентиляційних установок слід приймати за СНіП2.04.05.

6.28Для обігрівання працівників у приміщеннях (кабінах), розташованих на верхніх поверхах робочих будівель елеваторів, допускається передбачати електричне опалення за допомогою стаціонарно встановлених електропечей потужністю до1 кВтзаводського виготовлення в закритому металевому кожусі.

6.29Очищення зовнішнього припливного повітря від пилу слід передбачати (у відповідності з вимогами технології) в приміщеннях зерноочисних, розмелювальних, вибійних (пакувальних), лущиль­них цехів (відділень) і комбікормових цехів.

6.30У приміщеннях електрощитів за необхідності слід передбачати механічну припливну і витяжну вентиляцію, розраховану на видалення лишків тепла.

6.31Припливне повітря, що подається в приміщення електрощитів і диспетчерської, за необхідності повинно очищуватись в повітряних фільтрах. Вентиляційні камери повинні бути герметичними і мати доступ для обслуговування фільтрів.

Допускається передбачати рециркуляцію повітря в приміщеннях електрощитів у холодний і пере­хідний періоди року.

6.32У прохідних тунелях елеваторів і зерноскладів слід передбачати витяжну вентиляцію з одно­кратним повітрообміном.

6.33Необхідно передбачати використання тепла конденсату від технологічних споживачів пару для приготування води на технологічні і побутові потреби.

6.34В електрощитових і машинних відділеннях ліфтів необхідно підтримувати температуру не нижче 5⁰С. Для цієї мети в неопалюваних будівлях допускається застосування електропечей потужністю до1 кВтзаводського виготовлення.

7ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ І ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ ПРИСТРОЇ

7.1Споживачів електричної енергії всіх підприємств за надійністю електропостачання, як правило, належить відносити до другої категорії.

Категорія електропостачання об'єктів, що мають насосні станції, повинна бути не менше категорії їх надійності; при цьому одно з джерел живлення допускається приймати потужністю, що забезпечує потреби тільки насосної станції, з урахуванням вимог СНіП2.04.02.

7.2Електричні установки будинків і споруд слід проектувати з урахуванням умов навколишнього середовища і класифікації приміщень і електроустановок за вибухонебезпекою, пожежонебезпекою та небезпекою ураження людей електричним струмом у відповідності з вимогамиПУЕ, а також норм технологічного проектування, затверджених в установленому порядку.

7.3Захист від блискавки будівель і споруд слід проектувати з урахуванням вимог РД34.21.122.

7.4Розрахунковий коефіцієнт попиту, коефіцієнт потужності і річне число годин використання максимуму силових і освітлювальних електричних навантажень слід приймати у відповідності з таб­лицею5.

С.30 ДБН В.2.2-8-98

Таблица 5

Примітка 1.При наявності даних розрахунки слід виконувати за методом коефіцієнтів використання і максимуму.

Примітка2.Коефіцієнти попиту наведені для розрахунків потрібної потужності на шинах0,40кВ трансформаторних підстанцій.

8ОСВІТЛЕНІСТЬ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

8.1Для виробничих і інших приміщень слід передбачати освітленість згідно з вимогами СНіП11-4. Рекомендується також передбачати суміщене освітлення, а в окремих випадках-тільки штучне.

8.2При проектуванні освітлення будівель і споруд слід передбачати:

-   розряди зорових робіт і освітленість приміщень-згідно з таблицею6;

-для виробничих приміщень млинів, крупозаводів і диспетчерських приміщень, як правило,-світильники з люмінесцентними лампами;

-  для комбікормових заводів та інших будівель і приміщень, як правило,-світильники з лампами розжарювання (допускається застосування розрядних ламп високого тиску);

-для ремонтного освітлення-переносні світильники, установлення штепсельних роз'єд­нувачів і спеціальної мережі напругою до36В, підключеної до стаціонарних знижувальних трансформаторів. Для цих цілей допускається застосування акумуляторних ліхтарів.

ДБН В.2.2-8-98 С.31

Таблица 6

Примітка 1.Поверхня, для якої нормується освітленість у виробничих приміщеннях,- 0,8м від рівня

 підлоги.

Примітка2.Коефіцієнт запасу К₃ (СНіПII-4)приймається при штучному освітленні і лампах розжа­рювання для виробничих приміщень1,5,для решти- 1,3,при газорозрядних лампах-відповідно2,0і1,5.

Примітка3.При застосуванні промислового телебачення освітленість повинна прийматись100-150лк.

9ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

9.1До складу передпроектної (ТЕО, ТЕР) чи проектно-кошторисної документації на нове бу­дівництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння підприємств повинен бути включений розділ "Оцінка впливу на навколишнє середовище" (ОВНС), розроблений згід­но зДБНА.2.2-1.

У матеріалах ОВНС повинні бути враховані умови СНіП1.02.01до розділу "Охорона навко­лишнього природного середовища", який при цьому окремо не розробляється.

9.2Обсяг і зміст матеріалів ОВНС визначається в кожному конкретному випадку замовником і генпроектувальником за участю місцевих органів екологічної безпеки України при складанні Заяви про наміри і представлення в органи місцевої влади.

Для видів діяльності і об'єктів, що представляють підвищену екологічну небезпеку (додаток4до ДБН А.2.2-1), розділ ОВНС виконується в повному обсязі згідно з розділом2ДБН А.2.2-1.

Ступінь екологічної небезпеки підприємств визначається в кожному конкретному випадку орга­нами екологічної безпеки.

C.32ДБН В.2.2-8-98

9.3 Прискладанні розділу ОВНС необхідно керуватися законами України "Про охорону навко­лишнього середовища", "Про екологічну експертизу", вимогами земельного законодавства України та іншими законодавчими актами і нормативними документами щодо охорони навколишнього сере­довища і раціонального використання природних ресурсів.

9.4Вихідні дані для проектування екологічних заходів, в тому числі матеріали інженерних вишуку­вань, повинні враховувати специфіку об'єкта проектування, якісні і кількісні характеристики забрудню­ючих речовин, які виділяються підприємством у процесі експлуатації.

Перелік вихідних даних для розробки розділу ОВНС рекомендується приймати з урахуванням даних додатка2 "Пособия по составлению раздела проекта" (рабочего проекта) "Охрана окружаю­щей природной среды" доСНіП1.02.01.

9.5 Прирозробці проектної документації необхідно враховувати вимоги безпеки середовища перебування. Проектні рішення повинні бути ув'язані з екологічними, соціальними і економічними інтересами суспільства при додержанні вимог екологічних норм, стандартів і лімітів використання природних ресурсів з урахуванням, за необхідності, перспективи розширення об'єкта за рахунок при­леглих територій.

Для запобігання забрудненню навколишнього середовища в розділах проекту необхідно передба­чати заходи щодо очищення, нейтралізації і утилізації відходів виробництва у відповідності з вимогами нормативних документів.

9.6Розділ ОВНС розробляється на основі узагальнення і аналізу технічних рішень і природоохо­ронних заходів, передбачених у відповідних розділах проектної документації з урахуванням вихідних даних за9.4.

Обсяг і зміст розділу ОВНС повинні бути достатніми для оцінки природоохоронних заходів, забезпечення раціонального використання природних ресурсів і доведення до мінімуму шкоди від проектованого об'єкта.

10ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

10.1Організація будівельного виробництва при проектуванні і будівництві нових, а також розширенні, реконструкції і технічному переозброєнні об'єктів повинна відповідати вимогам ДБН А.3.1-5.

10.2До складу документації на будівництво об'єктів разом з проектно-кошторисною документацією і робочими кресленнями як невід’ємна частина повинна входити проектно-технологічна документація (ПТД), що включає проект організації будівництва (ПОБ) і проекти виконання робіт (ПВР), що розроб­ляються на основі робочої документації з урахуванням вимог ВБН193, ДБНА.3.1-2, ДБН А.3.1-3.

Склад і зміст ПТД у залежності від виду будівництва, складності об'єкта та інших особливостей встановлюються в контракті на будівництво на основі положень розділу3ДБН А.3.1-5.

10.3Виробництво, операційний контроль якості і приймання робіт при будівництві і реконструкції об'єктів слід виконувати згідно зі СНіП3.03.01,державними стандартами, технологічними картами і схемами операційного контролю якості.

10.4При будівництві будівель і споруд тривалість перебування під атмосферними впливами клей­ових дерев'яних конструкцій, які мають якісне захисне покриття, не повинна перевищувати одного місяця.

10.5В разі пошкодження захисних покриттів конструкцій у процесі транспортування і монтажу їх цілість повинна бути відновлена до приймання об'єктів в експлуатацію. При цьому роботи слід викону­вати з урахуванням вимог СНіП3.04.03,СНіП2.03.11і технічних умов на конкретні конструкції.

10.6При організації будівельного виробництва повинні бути враховані закони України "Про охо­рону праці", "Про пожежну безпеку", "Правила пожежної безпеки в Україні", вимоги СНіП III-4, а також умови охорони навколишнього природного середовища і виконання робіт на ділянках існуючої міської забудови.

10.7При розробці ПТД рекомендується використовувати положення ВСН10.

ДБН В.2.2-8-98 С.33

11ВИМОГИ ЩОДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД

11.13метою забезпечення тривалості та надійності експлуатації будівельних конструкцій, інже­нерних систем, електрообладнання будівель і споруд на об'єктах повинна бути організована служба технічної експлуатації будівель і споруд.

11.2Служба технічної експлуатації повинна здійснювати:

-  контроль за дотриманням правил технічної експлуатації будівель і споруд, встановлених нор­мативною, експлуатаційною і проектною документацією;

-    регулярні огляди конструкцій, розробку пропозицій щодо усунення знайдених дефектів і пошкод­жень;

-    контроль за виконанням поточних і капітальних ремонтів будівель і споруд та їх якістю;

-  контроль за безаварійним функціонуванням виробництва, за дотриманням вимог нормативних документів з пожежовибухобезпеки(ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.1.041та ін.).

11.3Технічна експлуатація конструкцій та інженерних систем будівель і споруд повинна здійс­нюватись у відповідності з"Положением о проведении планово-предупредительного ремонта про­изводственныхзданийи сооружений".

11.4При експлуатації елеваторних споруд, а також будівель і споруд підприємств борошномельної і комбікормової промисловості необхідно виконувати вимоги галузевих нормативних документів-"Правилтехнической эксплуатации элеваторных сооружений" и "Руководства по наблюдению и оценке состояния элеваторных сооружений".

Вразі відсутності в наведених нормативнихдокументахокремих рекомендацій щодо експлуатації конструкцій будинків і споруд у проектній документації будівель і споруд повинні бути передбачені конкретні вказівки щодо безпечної експлуатації цих будівель і споруд.

11.5Конструкції будівель та споруд повинні підлягати періодичним оглядам-загальним чи част­ковим (два рази на рік-весною і восени) та поточним (в залежності від конкретних умов). Позачергові огляди обов'язкові після аварії чи стихійного лиха (пожежі, урагани, великі снігопади і завірюхи, землетруси тощо).

Результати оглядів оформляються актами та записом у відповідних журналах експлуатації будівель і споруд.

11.6Металеві, дерев'яні, бетонні, залізобетонні, цегляні будівельні конструкції будівель і споруд повинні бути захищені від корозії, впливу вологи та вогню згідно з проектом. В разі пошкодження відновлення захисного покриття повинно виконуватись з урахуванням вимог СНіП3.04.03і СНіП2.03.11.

11.7Конструкції із полімерних матеріалів слід захищати від механічних пошкоджень. В процесі експлуатації огороджувальних конструкцій із склопластику в них може з'явитись ерозіяполімерного шару. У такому випадку поверхня огородження повинна бути захищена шляхом нанесеннялакофарбових покриттів (пентафталеві емалі тощо).

11.8Організація робіт по забезпеченню санітарно-гігієнічних умов і техніки безпеки повинна вико­нуватись у відповідності з системою стандартів безпеки праці і іншими нормативними документами.

C.34ДБН В.2.2-8-98

Додаток А (рекомендований)

Основніхарактеристикисипких матеріалів

Таблиця А. 1

ДБН В.2.2-8-98 С.35

Додаток Б (рекомендований)

Значення коефіцієнтів підвищення тиску а₄ і умов роботи γ_c , які слід приймати в розрахунках конструкцій плит,           балок днища івороноксилосу

Таблиця Б.1

С.36 ДБНB.2.2-8-98

Додаток В (обов'язковий)

Перелік основних будівель і приміщень, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння і пожежною сигналізацією

ТаблицяB.1

ДБН В.2.2-8-98 С.37

Додаток Г (довідковий)

Нормативні посилання

C.38ДБН В.2.2-8-98

ДБН В.2.2-8-98С.39

Вступ............................................................................................................................................... 1

1Загальні положення.................................................................................................................... 1

2Генеральні плани......................................................................................................................... 2

3 Об'ємно-планувальні і конструктивні вирішення..................................................................... 3

Виробничі будівлі...................................................................................................................... 3

Силоси і силосні корпуси.......................................................................................................... 6

Складські будівлі....................................................................................................................... 8

   Інші будівлі і споруди.............................................................................................................. 11

4Навантаження і впливи............................................................................................................ 12

5Розрахунок конструкцій.......................................................................................................... 16

Стіни залізобетонних силосів................................................................................................. 16

Стіни сталевих силосів............................................................................................................. 22

Воронкиі днища силосів......................................................................................................... 23

Колони підсилосних поверхів................................................................................................. 24

Основи і фундаменти............................................................................................................... 26

    Склади..................................................................................................................................... 26

6Інженерне обладнання............................................................................................................. 27

Водопостачання....................................................................................................................... 27

Каналізація............................................................................................................................... 28

   Опалення і вентиляція.............................................................................................................. 28

7Електропостачання і електротехнічні пристрої..................................................................... 29

8Освітленість виробничих приміщень...................................................................................... 30

9Оцінка впливу на навколишнє середовище............................................................................ 31

10Організація будівельного виробництва................................................................................. 33

11Вимоги щодо експлуатації будинків і споруд...................................................................... 33

Додаток А

    Основні характеристики сипких матеріалів.......................................................................... 34

Додаток Б

Значення коефіцієнтів підвищення тиску а₄ і умов роботи γ_c,

які слід приймати в розрахунках конструкцій плит,

   балок днища івороноксилосу................................................................................................. 35

Додаток В

Перелік основних будинків і приміщень, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння і пожежною сигналізацією.............................................................................. 36

ДодатокГ

   Нормативні посилання............................................................................................................. 37

ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ УКРАИНЫ

Здания и сооружения

ПРЕДПРИЯТИЯ, ЗДАНИЯ И СООРУЖЕНИЯ ПО ХРАНЕНИЮ И ПЕРЕРАБОТКЕ ЗЕРНА

ДБН В.2.2-8-98

Издание официальное

Государственный комитет строительства, архитектуры и жилищной политики Украины

Киев1998

РАЗРАБОТАНЫ

ВНЕСЕНЫ

И ПОДГОТОВЛЕНЫ

К УТВЕРЖДЕНИЮ

УТВЕРЖДЕНЫ

Объединением "УкрНИИагропроект" Минсельхозпрода Украины-базовая организация

(руководитель темы-канд.экон.наук, заслуженный стро­итель Украины Омельченко А.Ф., ответственный испол­нитель-канд.техн.наук Каюмов Р.Х., исполнители: Боб-ровицкая Н.И., канд.техн.наук Смирнов О.П., Шеремет B.C.,Заика Е.П., Шик И.Л., Бойчук М.П., Иванова Л.Е.)

Киевским проектным институтом "Промзернопроект"

(Штепа Н.Г, Хуторной А.А.,

канд.техн.наук Ясинецкий М.П., Марьян В.И.)

АО "ЦНИИпромзернопроект" (Простосердов А.Н., Яковлев Е.В., канд.техн.наук Скориков Б.А.)

Главным управлением капитального строительства Минсельхозпрода Украины

(академик Академии инженерных наук Яковенко В.П., БровкоИ.И., Шуляк Е.В., Юдченко М.А.)

Управлением промышленной застройки, инженерной ин­фраструктуры и защиты территорий Госстроя Украины

Приказом Госкомградостроительства Украины

от18.02.1998г.№ 41и введены в действие с01.07.98г.

С введением в действие ДБН В2.2-8-98на территории Украины

 утрачивает силу СНиП2.10.05-85

 "Предприятия, здания и сооружения по хранению и переработке зерна".

©Укрархстройинформ

ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ УКРАИНЫ

Настоящие нормы распространяются на проектирование новых, расширение, реконструкцию и техническое перевооружение элеваторов, зерноскладов, мельниц, комбикормовых заводов и других предприятий, зданий и сооружений по хранению, обработке и переработке зерна*.

Нормы устанавливают требования: к проектированию генеральных планов предприятий; к объем­но-планировочным и конструктивным решениям зданий и сооружений; к проектированию инженерного оборудования, электроснабжения и освещения; к расчету и проектированию силосов, бункеров, несущих и ограждающих конструкций производственных зданий и сооружений; к разработке разделов проектов по оценке воздействия на окружающую среду, организации строительного производства, а также к безопасной эксплуатации зданий и сооружений.

1 ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ

1.1 Категории помещений, зданий и сооружений по взрывопожарной и пожарной опасности уста­навливаются в технологической части проекта в соответствии с ОНТП 24,ВБН-СГіП-46-3или по специальным перечням, утвержденным в установленном порядке.

1.2 Предприятия следует размещать в составе группы предприятий (комбинатов и промузлов) с общими вспомогательными производствами и хозяйствами, инженерными сооружениями и комму­никациями.

Размещение предприятий должно обеспечивать минимальное расстояние перевозок сырья и гото­вой продукции, в том числе приближение зернохранилищ к местам производства зерна.

Эти предприятия не допускается размещать в санитарно-защитной зоне предприятий, относимых по выделению производственных вредностей в окружающую среду к I и II классам в соответствии с требованиями санитарных правил №173.

1.3 Предприятия следует располагать с наветренной стороны (ветров преобладающего направ­ления) но отношению к предприятиям и сооружениям, выделяющим вредности в атмосферу, и с подвет­ренной стороны по отношению к жилым и общественным зданиям.

Элеваторы должны располагаться на расстоянии не мене 200 м от ограждения предприятий по хранению и переработке ядовитых жидкостей и веществ.Не допускается располагать элеваторы вплот­ную к предприятиям по хранению и переработке легковоспламеняющихся и горючих жидкостей, а также ниже этих предприятий по рельефу местности согласно санитарным правилам №173.

Противопожарные разрывы между зданиями предприятий и другими зданиями следует принимать по СНиП 11-89 и ДБН 360.

1.4 При проектировании предприятий должно быть обеспечено создание единого архитектурного ансамбля в увязке с архитектурой прилегающих предприятий и населенного пункта.

Здания и сооружения следует проектировать простых геометрических форм или их сочетаний.

1.5 При проектировании предприятий в сейсмических районах необходимо соблюдать также тре­бования СНиП 11-7 и 3.22 настоящих норм.

1.6 Основные здания и сооружения предприятий следует проектировать II класса ответствен­ности и I, II иIIIaстепеней огнестойкости в соответствии с требованиями СНиП 2.01.07, СНиП 2.01.02 и СНиП 2.09.02.

*  Далее по тексту- предприятия.

C.2ДБН В.2.2-8-98

Здания зерноскладов и отдельные сооружения для приема, сушки и отпуска зерновых продуктов) сырья, а также транспортерные галереи зерноскладов допускается проектировать III класса постепениответственности иIII, IIIa, III6,IV,IVa,V степеней огнестойкости.

Сушильно-очистительные башни и производственные здания для обработки зерновых продуктові указанных предприятиях следует проектировать I, II и III степеней огнестойкости. При этом помещена огневых топок зерносушилок должно отделяться от других смежных помещений глухими стенамииперекрытиями (покрытиями) с пределом огнестойкости соответственно не менее 2 и 1 ч с нулевым пределом распространения огня и иметь непосредственный выход наружу. Бункера для отходов и пыли должны проектироваться из несгораемых материалов с обеспечением проезда под ними транспортные средств.

Примечание.К основным зданиям и сооружениям относятся производственные корпуса мельнично-крупяных и    комбикормовых предприятий, рабочие здания элеваторов, корпуса для храпения зерна, сырья и готовой продукции с транспортерными галереями, включая отдельно стоящие силосы и силосные корпуса.

1.7 В составе проекта (рабочего проекта) в общей пояснительной записке должен быть раздел, содержащий мероприятия по охране окружающей среды, взрывобезопасности (ГОСТ 12.1.0), пожар­ной безопасности (ГОСТ 12.1.004 и др.) и по охране труда.

2 ГЕНЕРАЛЬНЫЕ ПЛАНЫ                                            

2.1 Генеральные планы предприятий, строящихся в городах и поселках, следует разрабатывать в соответствии с требованиями СНиП 11-89, ДБН Б.2.4-3 и ДБН 360.

2.2 Допускается блокировать здания и сооружения II степени огнестойкости (в том числе с устрой­ством транспортных галерей и других технологических коммуникаций):

- рабочие здания - с силосными корпусами, отдельными силосами и приемно-отпускными соору­жениями;

- производственные корпуса мельниц, крупозаводов и комбикормовых заводов - с приемно-отпус­кными сооружениями, корпусами сырья и готовой продукции.

При этом расстояния между ними не нормируются. Общая длина указанных зданий и сооружений, расположенных в линию, а также суммарная площадь застройки соединенных зданий и сооружений не должна превышать соответственно 400 м и 10000 м².

Допускается также блокирование с устройством технологических связей в виде зернопроводов, конвейеров, пневмотранспорта, аэрозольтранспорта и других производственных и складских зданий предприятий (цехи обработки, сушки с отделениями приема, с зерно- и семенохранилищами, с бунке­рами отходов и др.) без нормирования расстояния между ними. Суммарная площадь застройки сое­диненных зданий и сооружений не должна превышать площади этажа в пределах пожарного отсека, допускаемой по СНиП 2.09.02, но не более 5000 м².

2.3 При проектировании генеральных планов следует, как правило, предусматривать блокировку зданий и сооружений подсобно-вспомогательного назначения.

2.4 При наличии железнодорожных путей, проходящих вдоль линии зданий и сооружений, допус­кается устройство подъездов к ним с одной продольной и одной торцевой (для крайнего здания) сторон.

Железнодорожные пути в пределах погрузочно-разгрузочных фронтов следует включать в площадь застройки, рассматривая их как погрузочно-разгрузочные площадки.

2.5 Уровень полов первых этажей производственных зданий, подсилосных этажей силосных корпу­сов должен быть выше планировочной отметки земли примыкающих к зданию участков не менее чем на 15 см, горизонтальных полов зерноскладов - на 20 см.

При технологической необходимости допускается расположение отдельных помещений в соору­жениях для разгрузки зерна и сырья ниже планировочной отметки, а также открытых приямков на первом этаже производственных зданий; при этом заглубление всех подземных помещений должно быть минимальным с учетом возможностей технологического процесса.

Уровень пола первого этажа складов тарных грузов следует принимать, как правило, на уровне отгрузочных платформ (рамп), которые необходимо проектировать в соответствии со СНиП 2.11.01.

ДБН В.2.2-8-98 С.3

2.6 Между торцами зданий зерноскладов допускается размещать сооружения для приема, сушки, очистки и отпуска зерновых продуктов, а также здания комбикормовых заводов, крупоцехов и мельниц производительностью до 50 т/сут.

Расстояние между зерноскладами и указанными зданиями и сооружениями не нормируется при условии, если:

- торцевые стены зерноскладов выполнены как противопожарные;

- расстояние между поперечными проездами линии зерноскладов (шириной не менее 4 м) не более 400м;

- здания и сооруженияII степени огнестойкости имеют со стороны зерноскладов глухие стены или стены с проемами с пределом огнестойкости стен и их заполнения не менее 1,2 ч.

2.7 Санитарные разрывы между складами готовой продукции мельнично-крупяных предприятий и другими промышленными предприятиями следует принимать равными разрывам между этими пред­приятиями и селитебной зоной, между указанными складами и комбикормовыми предприятиями - не менее 30 м.

2.8 Площадь асфальтированных покрытий на территории предприятия должна быть минимальной, определяемой технологическими требованиями. Остальная часть территории должна быть благоустро­ена и озеленена.

3 ОБЪЕМНО-ПЛАНИРОВОЧНЫЕ И КОНСТРУКТИВНЫЕ РЕШЕНИЯ

3.1 Основные здания и сооружения следует, как правило, блокировать между собой (с учетом требований 2.2, а также с обеспечением доступа в верхнюю часть зданий и сооружений пожарных и автомеханических лестниц: с одной стороны - при длине здания до 18 м, с двух сторон - при длине здания свыше 18 м).

3.2 Наружные ограждающие конструкции помещений с производствами категорииБ, а также производственных помещений рабочих зданий элеваторов, зерноочистительных отделений мельниц, надсилосных и подсилосных этажей силосных корпусов следует проектировать из легкосбрасываемых конструкций, площадь которых определяется расчетом. При отсутствии расчетных данных площадь легкосбрасываемых конструкций следует принимать не менее 0,03 м² на 1 м³ взрывоопасного поме­щения. К легкосбрасываемым конструкциям, кроме конструкций, предусмотренныхСНиП 2.09.02, допускается относить конструкции, вскрывающиеся (с разрушением, поворотом или смещением) при избыточном давлении 200 кгс/м².

Примечание.Допускается при реконструкции сохранение помещений категории Б в подвальных и цокольных этажах. При этом они должны быть обеспечены легкосбрасываемыми конст­рукциями.

Производственные здания

3.3 Проектирование производственных зданий предприятий следует осуществлять в соответствии со СНиП 2.09.02 с учетом требований настоящего подраздела.

Производственные здания (корпуса) зерноперерабатывающих предприятий (мельниц, крупозаво­дов, комбикормовых заводов) следует проектировать многоэтажными каркасными с сетками колонн 9х6 м или 6х6 м, с высотой этажей 4,8 и 6 м в зависимости от технологии производства.

Рабочие здания элеваторов следует проектировать многоэтажными каркасными, а также в виде силосного сооружения из сблокированных силосов с производственными помещениями, расположен­ными в силосной части (в том числе над и под силосами), с пролетами 6 м и высотой этажей, кратной 1,2 м, и в надстройке каркасной конструкции (с сеткой колонн, как правило, 6х6 м). Стены силосов, примыка­ющие к производственным помещениям, должны иметь предел огнестойкости не менее 2 ч.

Число этажей зданий I и II степеней огнестойкости категории Б мукомольно-крупяной и комбикор­мовой промышленности допускается до восьми включительно, в рабочих зданиях элеваторов - не ограничивается при высоте не более 60 м от планировочной отметки земли до отметки чистого пола верхнего этажа (высота последнего не более 6 м). Число этажей и площадь этажа между противопожар­ными стенами производственных зданий следует принимать по СНиП 2.09.02 в зависимости от степени огнестойкости.

C.4ДБН В.2.2-8-98

3.3.1 Производственные корпуса комбикормовых предприятий допускается проектировать в виде силосного сооружения со встроенными производственными помещениями.

3.3.2 В каркасные здания допускается встраивать стальные силосы (бункера), а также железобетон­ные силосы с сеткой разбивочных осей (3х3 м), проходящих через их центры, расположенные по всей ширине здания, при этом сетку подсилосных колонн принимать 6х3 м. Вместимость каждого из силосов должна быть минимально возможной в зависимости от условий технологического процесса и не должна превышать 200 м³.

3.3.3 При соответствующем обосновании допускается проектировать здания с пролетами, рав­ными 12 м.

3.3.4 Рабочее здание разрешается проектировать круглым в плане (диаметром 12 м и более), в которое могут быть встроены зерновые силосы.

3.4 В производственных зданиях следует предусматривать лестницу из сборного железобетона и пассажирский лифт (при постоянно работающих на этажах, расположенных выше 15 м от уровня входа в здание). Лестничная клетка должна быть незадымляемой (для рабочего здания, как правило, 1-го типа)*.

Размеры лестниц принимают по нормам проектирования производственных зданий. Для эвакуации не более 50 чел. допускается принимать ширину лестничных маршей 0,9 м и уклон 1:1,5.

3.5 При количестве постоянно работающих в рабочем здании (на этажах выше первого) и соединен­ных с ним силосных корпусах, а также в корпусах сырья и готовой продукции не более 10 чел. в наиболее многочисленную смену допускается: уклон маршей увеличивать до 1:1; для лестничных клеток предус­матривать лестницы 1 -го типа негорючие с пределом огнестойкости не менее 0,25 ч; наружные лестницы 3-го типа, используемые для эвакуации, проектировать с уклоном до 1,7:1.

3.5.1 Допускается ширину маршей лестниц 2-го типа, ведущих на площадки, антресоли и в приямки, уменьшать до 0,7 м, уклон маршей увеличивать до 1,5:1, при нерегулярном использовании лестницы - до 2:1; для осмотра оборудования при высоте подъема до 10 м предусматривать вертикальные одномаршевые лестницы шириной до 0,6 м.

Лестницы, ведущие на площадки и антресоли, при отсутствии на них постоянно работающих допускается проектировать винтовыми и с забежными ступенями.

3.5.2 Лестничную клетку допускается проектировать снаружи здания.

3.6 В зданиях и сооружениях, где на этажах выше первого нет работающих постоянно, предус­матривают один эвакуационный выход по незадымляемой лестничной клетке 1-го или 3-го типов или по лестнице 3-го типа.

3.7 В качестве второго эвакуационного выхода со второго и выше расположенных этажей зданий с помещениями категории В и Б допускается предусматривать наружную стальную открытую лестницу 3-го типа, если численность работающих на каждом этаже (кроме первого) в наиболее многочисленной смене не превышает 10 чел., на всех этажах - 30 чел. и площадь этажа не превышает 1600 м² (без учета примыкающих силосных корпусов). Лестница должна быть оборудована защитными дугами, соединен­ными стальными полосами для обеспечения безопасности.

Расстояние от наиболее удаленного рабочего места до ближайшего эвакуационного выхода из помещений категории Б допускается увеличивать па 50%, если площадь не занятого оборудованием пола в помещении на одного работающего в наиболее многочисленную смену составляет 75 м² и более (СНиП 2.09.02; СНиП 2.09.03; СНиП 2.01.02).

3.8 Незадымляемые лестничные клетки 2-го и 3-го типов многоэтажных производственных зданий должны иметь в наружных стенах легкосбрасываемые конструкции площадью не менее 0,05 м² и 0,03 м² на 1 м³ их объемов соответственно.

В зданиях категории Б высотой более 30 м от планировочной отметки земли до отметки чистого пола верхнего этажа допускается предусматривать незадымляемые лестничные клетки 2-го типа, если помещения категории Б имеют выходы в коридор или лифтовой холл через тамбур-шлюз.

ДБН В.2.2-8-98 С.5

Допускается устройство тамбуров-шлюзов, общих для двух помещений (при условии, что в поме­щениях категории Б имеется второй эвакуационный выход).

Двери тамбур-шлюзов со стороны помещения категории Б с одновременным пребыванием не более 15 чел. следует проектировать открывающимися внутрь помещения.

Допускается при соответствующем обосновании:

- в лестничных клетках сохранять один пассажирский лифт, не разделяя при этом лестничные клетки   2-го типа по высоте перегородками;

- в зданиях категории Б предусматривать незадымляемые лестничные клетки 2-го типа.

3.9 Лифт допускается не предусматривать в производственном здании, соединенном поэтажно с другим зданием, которое оборудовано пассажирским лифтом, при условии, что наибольшее расстояние от рабочего места до лифта составляет не более 150 м, а при отсутствии работающих постоянно - не более 200 м.

Грузовой лифт в производственных зданиях следует предусматривать при наличии требований технологии производства, при этом выходы в помещения категории Б и В должны быть устроены через тамбур-шлюзы с подпором воздуха во время пожара 20 Па (2 кгс/м²). Размеры тамбур-шлюза следует назначать с учетом габаритов перевозимого оборудования.

В производственных зданиях высотой более 50 м один из листов должен иметь режим работы "Перевозка пожарных подразделений" и размещен в шахте с пределом огнестойкости не менее 2 ч.

3.10 В производственных зданиях зерноперерабатывающих предприятий следует, как правило, выделять отдельные помещения, располагаемые по всем этажам один над другим, для размещения электротехнического оборудования и прокладки кабеля.

3.11 Полы, перекрытия, стены и перегородки производственных зданий следует проектировать беспустотными.

Примечание.В электропомещениях и диспетчерских рекомендуется применение съемных полов из негорючих материалов.

3.12 Внутренние поверхности стен, потолков, несущих конструкций, дверей, полов помещений, а также внутренние поверхности стен силосов и бункеров, встроенных в производственные здания, долж­ны быть, как правило, без выступов, впадин, поясков и позволять легко производить их очистку. Наклоны стенок, днищ и воронок бункеров и силосов принимаются по нормам технологического проектирования. Допускается применение ребристых плит перекрытий и использование в качестве опалубки железобетонных монолитных перекрытий стальных профилированных листов, служащих рабочей арматурой; при этом стальные листы должны иметь огнезащиту, обеспечивающую предел огнестойкости перекрытий не менее 0,75 ч.

3.13 Заполнение проемов дверей, ворот и окон следует предусматривать с уплотняющими проклад­ками в притворах и фальцах.

Соединение рабочих и других зданий с зерноскладами следует предусматривать через транспортер­ные галереи, отделенные от зерноскладов противопожарными перегородками 1-го типа.

Примечание.Проемы для пропуска конвейеров должны быть защищены автоматическими противопо­жарными клапанами или щитами.

3.14 В многоэтажных зданиях наружные стальные лестницы, предназначенные для эвакуации лю­дей, следует размещать у глухих участков наружных стен. Допускается располагать эти лестницы против остекленных проемов, при этом со стороны остекления лестницы должны иметь сплошное ограждение из несгораемых материалов, а выходы с этажей на лестницы располагаться вне ограждения.

3.15 В каждом помещении с естественным освещением следует предусматривать для проветривания в окнах не менее двух (для этажей выше первого - внутрь здания) створок или форточек с ручным открыванием от уровня пола площадью не менее 1 м² каждая. Суммарная площадь створок или форточек должна быть не менее 0,2% площади помещений, для надсилосных этажей - 0,3%.

3.16 Ограждения расположенных внутри производственных зданий площадок, антресолей, при­ямков, на которых размещено технологическое оборудование, следует проектировать стальными решет­чатыми высотой 0,9 м, при этом ограждения должны быть сплошными на высоте не менее 150 мм от их пола.

C.6  ДБН В.2.2-8-98

3.17 Типы покрытий полов следует назначать в соответствии с требованиями СНиП 2.03.13 и с учетом требований технологии производства, при этом в помещениях с пыльными производствами следует предусматривать типы покрытия полов, обеспечивающие легкость их очистки и малое пылевыделение.

3.18 На первом этаже производственных зданий категории Б допускается устраивать открытые приямки для размещения технологического оборудования, при этом глубина приямков не должна превышать 1,5 м, а общая их площадь - 30% площади помещения.

3.19 Для производственных и рабочих зданий участки перекрытий с большим числом технологи­ческих отверстий следует проектировать сборно-монолитными со сборными плитами с полкой тол­щиной до 30 мм и монолитным слоем железобетона сверху, а также сборными (при соответствующем обосновании) с высверливанием отверстий.

Все отверстия в перекрытиях после установки оборудования должны быть заделаны. При техно­логической необходимости (пропуск матерчатых рукавов, люков, винтовых спусков, транспортеров и др.) допускается устройство незаделанных отверстий общей площадью до 5% площади этажа. При этом общая суммарная площадь этажей, сообщающихся через незаделанные отверстия, не должна превышать 8000 м².

Силосы и силосные корпуса

3.20 При проектировании отдельно стоящих силосов и силосных корпусов следует принимать:

- сетки разбивочных осей, проходящих через центры железобетонных сблокированных в силосные корпуса силосов, - 3х3 м, 6х6 м, 9х9 м, 12х12 м;

- сетку разбивочных осей силосов мельнично-крупяных и комбикормовых предприятий - 3х3 м(допускается эти силосы разделять на части дополнительными внутренними стенами);

- наружные диаметры круглых отдельно стоящих силосов - 6, 9, 12, 18 и 24 м;

- высоту стен силосов, подсилосных и надсилосных этажей - кратной 0,6 м;

- высоту подсилосных этажей - минимально возможной, высоту стен силосов - максимальной с учетом технологических требований и условий площадки (несущей способности грунтов осно­вания, сейсмичности и др.).

В силосных корпусах для хранения сырья и готовой продукции мельнично-крупяных и комбикор­мовых предприятий с двумя подсилосными этажами и более допускается принимать каркас по типу производственных зданий с сеткой колонн 6х3 м.

Оптимальное соотношение силосов разных размеров должно приниматься из условия полного использования их вместимости, при этом применение силосов больших диаметров должно быть мак­симальным.

Объем каждого из силосов, сблокированных в силосный корпус, не должен превышать 2400 м³,а объем группы силосов, объединенных перепускными отверстиями, - 1600 м³.

Примечание 1.Под силосом понимается вертикальная цилиндрическая или призматическая емкость, предназначенная для хранения сыпучего материала. При этом высота от верха воронки или набетонки (забутки) до низа надсилосного перекрытия (рисунок 1) должна быть, как правило, более 1,5 А (где А - площадь горизонтального сечения силоса).

Примечание 2.В силосных корпусах с несколькими подсилосными этажами допускается располагать силосы на части корпуса.

Примечание 3.Для предотвращения проникновения продуктов горения из силоса в силос должна быть надежная герметизация стыков между элементами, а также люков в надсилосных и подсилос­ных этажах.

Примечание 4.Для подачи инертных газов в верхнюю и нижнюю части силоса с целью пожаротушения рекомендуется оборудовать их стационарными устройствами с выводом соединительных патрубков в подсилосные и надсилосные этажи.

Примечание 5.Для аварийной выгрузки продукта из силосов и подачи огнетушащих веществ конусы силосов рекомендуется оборудовать люками с задвижками и окнами диаметром не менее 100 мм.

3.21 Железобетонные силосные корпуса длиной до 48 м должны проектироваться без деформа­ционных швов. При всех типах грунтов основания, за исключением скальных, а также при применении фундаментов из свай-стоек отношение длины силосного корпуса к его ширине и высоте должно быть не более двух. При однорядном расположении силосов это отношение допускается увеличивать до трех.

ДБН В. 2.2-8-98 С. 7

a-с плоским днищем и забуткой;  б-cплоским днищем, стальной воронкой и забуткой;

в-с воронкой без забутки;h-высота стен силосов; h₁-высота верхней зоны;h₂ -высота второй зоны; h₃-высота нижней зоны;h_mt-высота средней зоны;d -внутренний диаметр силоса.

Рисунок1 -Разрезы силосов.

Возможно увеличение длины корпуса и указанных соотношений при соответствующем обосно­вании.

3.22 В качестве эвакуационных выходов из надсилосных этажей силосных корпусов могут быть использованы транспортерные галереи, ведущие к другим зданиям и сооружениям, оборудованным лестничными клетками и лестницами 3-го типа.

C.8ДБН В.2.2-8-98

В сейсмических районах в каждом силосном корпусе должно быть предусмотрено не менее одного эвакуационного выхода (через лестничную клетку или лестницу 3-го типа).

3.23 В силосных корпусах, объединенных в одно сооружение или соединенных между собой и с рабочими зданиями элеваторов, а также с производственными зданиями по переработке зерновых продуктов галереями, лестничные клетки могут не устраиваться. При этом в рабочем здании элеваторов и в силосных корпусах следует предусматривать лестницы 3-го типа, которые в силосных корпусах должны доходить до крыши надсилосного этажа.

Расстояние от наиболее удаленной части помещения надсилосного этажа до ближайшего выхода на наружную лестницу или лестничную клетку должно быть не более 75 м.

3.24 В проектах должна предусматриваться защита стыков сборки элементов стен силосов от атмосферных осадков (конструкцией самого стыка или с помощью герметизирующих защитных пок­рытий).

3.25 Сборные железобетонные стены силосов, а также монолитные отдельно стоящие силосы диаметром свыше 12м, как правило, следует предусматривать из предварительно напряженных конст­рукций.

3.26 При проектировании сборных железобетонных квадратных силосов должны применяться объемные блоки. При этом следует стремиться к объединению и укрупнению силосов (с учетом техно­логии хранения сыпучего материала), например, путем монтажа стен силосов с пропуском отдельных элементов и созданием укрупненных силосов с решетчатыми внутренними стенами.

3.27 Отделка поверхности внутренних стен силосов должна способствовать лучшему истечению сыпучего материала. Для зерна и других легкосыпучих материалов допускается гладкая железобе­тонная поверхность стен без дополнительной отделки или затертая цементным раствором, в сталь­ных силосах - окрашенная натуральной олифой. Для муки, комбикормов, шротов, мучнистых и других трудносыпучих материалов для отделки всей поверхности стен или их нижней части, а также выпуск­ных воронок следует применять составы, не содержащие токсических компонентов и согласованные с органами государственного санитарного надзора. Фактура поверхностей должна отвечать требо­ваниям, соответствующим их подготовке под высококачественную окраску по СНиП 3.04.01.

3.28 Наружная окраска стен силосов должна быть светлых тонов. Материалы для окраски должны подбираться с учетом агрессивного воздействия наружной среды; для железобетонных силосов, кроме того, с применением гидрофобных добавок.

3.29 Наружные стены силосов для хранения муки и отрубей в целях предотвращения конденсации влаги на внутренней поверхности следует изолировать от внешней среды, как правило, устройством коридоров с размещением силосов внутри здания.

Силосы для зерна, встроенные в здания мельниц, а также силосы для муки в III и IV климатических районах допускается проектировать с беспустотной теплоизоляцией наружных стен.

3.30 Толщину стен сборных железобетонных силосов при сплошных гладких стенах следует предус­матривать не менее 80 мм, при стенах с наружными ребрами (шириной не менее 60 мм) - не менее 40 мм, при стенах, служащих ограждением лестничных клеток, - не менее 100 мм.

3.31 Силосные корпуса, отдельно стоящие силосы, надсилосные галереи, надстройки (выше уровня надсилосного перекрытия) для размещения в них норий и автоматических весов, открытые сооружения для размещения норий (норийные вышки) при отсутствии постоянно работающих, площадки для установки и обслуживания оборудования на этажах, транспортерные галереи (для зданий и сооружений I и II степеней огнестойкости) допускается проектировать из стальных конструкций с пределом огнес­тойкости не менее 0,25 ч и нулевым пределом распространения огня.

Примечание.В стальных колоннах и перекрытиях надстроек, кроме двух верхних этажей, а также в несущих конструкциях подсилосных этажей (колоннах и балках под стены силосов) должна быть предусмотрена огнезащита, обеспечивающая предел огнестойкости этих конструкций не менее 0,75 ч.

3.32 При проектировании силосов из монолитного железобетона, возводимых в скользящей опа­лубке, толщину стен следует принимать не менее 150 мм, ширину балок - не менее 200 мм, армирование предусматривать двустороннее, внахлестку горизонтальной арматуры в стыках без сварки - с длиной перепуска не менее шестидесяти диаметров.

ДБН В.2.2-8-98 С.9

3.33 При проектировании силосов с учетом технологии хранения следует предусматривать устрой­ство по снижению горизонтального давления зерновых продуктов при их выпуске (например, в круглых силосах - с помощью установки разгрузочных центральных перфорированных труб или путем выпуска зерновых продуктов из силосов через отверстия в стенах межсилосных емкостей - звездочек), а также объединять квадратные силосы в группы для упрощения загрузки и выгрузки (как правило, через внутренний силос) путем устройства отверстий в стенах смежных силосов (рисунок 2). При объединении силосов использование их внутреннего объема должно быть максимальным.

3.34 Проекты силосов и силосных корпусов должны содержать указания по режиму первичной и эксплуатационной загрузок и разгрузок силосов, по наблюдению за осадками этих сооружений, а также предусматривать установку осадочных марок и реперов.

3.35 В подсилосном, а также в промежуточных этажах с выпускными воронками следует предус­матривать устройство в наружных стенах монтажного проема для подачи специальных средств для тушения пожара.

Складские здания

3.36 Проектирование складских зданий предприятий следует осуществлять в соответствии со СНиП 2.11.01 с учетом требований настоящего подраздела.

Здания зерноскладов следует проектировать одноэтажными в виде прямоугольника в плане, без перепадов высот, с унифицированными объемно-планировочными параметрами, м: - пролеты - 6; 12;

шаг опор - 6 и высота помещений у стен 3; 6.

Примечание 1.В зерноскладах из местных материалов с деревянным внутренним каркасом допускается принимать пролеты между опорами менее 6 м, а также изменять высоту стен (увеличивать или уменьшать) при условии выполнения требований эксплуатации и соответствующем обосновании.

Примечание  2. Допускается проектировать однопролетные сводчатые зерносклады с пролетами 18 и 24м.

Примечание 3.Расстояние от верха насыпи зерна до низа несущих конструкций покрытия следует принимать не менее 0,5 м.

3.37 Зерносклады допускается проектировать с наклонными полами (с уклоном не менее 1:1.4), если гидрогеологические условия площадки строительства допускают устройство транспортерных туннелей и полов здания без устройства гидроизоляции и если при этом имеются соответствующие условия для технологического процесса.

3.38 Площадь зданий зерноскладов между противопожарными стенами 1-го типа (СНиП 2.01.02) следует принимать в соответствии с требованиями СНиП 2.11.01, но не более 3000 м².

3.39 Ворота в зерноскладах следует проектировать распашными. В зерноскладах с наклонными полами с полной выгрузкой зерна самотеком, а также в зерноскладах, оборудованных аэрожелобами, следует предусматривать двое ворот, располагаемых в разных концах здания. При горизонтальных полах число ворот определяется в технологической части проекта, но предусматривается не менее двух.

3.40 Зерносклады рекомендуется проектировать без световых проемов.

3.41 Зерносклады с наклонными полами следует проектировать таким образом, чтобы исключить возможность выхода работающих на насыпь зерна при его выгрузке из склада (устраивать боковое ограждение галереи на всю ее высоту до крыши, блокировку электродвигателей конвейеров, располо­женных в туннелях, с механизмами открывания дверей и др.).

3.42 В зерноскладах с горизонтальными полами над проемами в перекрытии туннелей для выпуска зерна следует предусматривать установку стационарных решетчатых колонок круглого сечения.

3.43 При проектировании зданий зерноскладов следует применять сборные железобетонные, ме­таллические, деревянные конструкции и местные строительные материалы, прошедшие у изготовителя контроль на радиационную безопасность и имеющие соответствующий паспорт.

Материалы строительных конструкций зданий, а также вещества и составы, применяемые для отделки и защиты конструкций от гниения и возгорания, должны быть безвредными, не токсичными для хранимого зерна или семян и согласовываться в обязательном порядке с органами государственного санитарного надзора.

С.10  ДБНB.2.2-8-98

а-через разгрузочную трубу; б-через звездочку; в-через внутренний силос;1 -силос пассивный;

2 -силос активный;3 -разгрузочная труба;4 -отверстия в стенах силосов и в разгрузочной трубе;

5 -звездочка;6 -самотечная труба;7 -конвейер

Рисунок 2 - Выпуск сыпучего материала из силоса.

ДБН В.2.2-8-98С.11

3.44 Покрытие зерноскладов следует проектировать водонепроницаемым с уклоном 1:2,1, соответ­ствующим углу естественного откоса зерна.

3.45 Стены, покрытия и полы зданий зерноскладов должны быть беспустотными. Внутренние поверхности стен зерноскладов должны быть гладкими (без выступов, впадин, горизонтальных ребер, поясов и щелей), доступными для очистки и дезинфекции.

3.46 Для внутренних транспортерных галерей зерноскладов III степени огнестойкости и ниже допускается применять деревянные конструкции, защищенные от возгорания.

3.47 Вынос кровли (за наружную поверхность стен) для зерноскладов должен быть не менее 0,7 м.

3.48 Полы в складских зданиях следует проектировать, как правило, асфальтобетонными с тол­щиной покрытия 25 мм в зерноскладах и 50 мм в складах тарных грузов. В покрытиях полов не допускается применение дегтей и дегтевых мастик.

3.49 Проекты зерноскладов должны содержать указания о нанесении на стены ярких линий и надписей, ограничивающих предельную высоту зерновой насыпи. Применяемые краски должны быть не токсичные, разрешенные к применению органами государственного санитарного надзора.

3.50 Склады готовой продукции в виде тарных грузов (мешков и пакетов с мукой, комбикормами) следует проектировать одноэтажными или многоэтажными (не более шести этажей). Склады затаренного сырья комбикормовых предприятий следует проектировать одноэтажными.

Для одноэтажных складов принимают сетки колонн 9х6 м, 12х6 м и 18х6 м, высоту стен 6 и 7,2 м. Для многоэтажных складов следует принимать сетку колонн 6х6 м и высоту этажей 4,8 м, для верхнего этажа - укрупненные сетки колонн 12х6 м и 18х6 м.

3.51 В зданиях складов, где используются электропогрузчики, допускается встраивать (пристраи­вать) зарядные станции для зарядки тяговых и стартерных аккумуляторных батарей. Проектирование зарядных станций необходимо выполнять согласно "Указаниям по проектированию зарядных станций тяговых и стартерных аккумуляторных батарей" (инструктивные указания Тяжпромэлектропроекта СССР № 7 1974 г. и № 11 1976 г.). При этом число одновременно заряжаемых батарей должно быть не более пяти.

Ограждающие конструкции зарядного помещения должны иметь предел огнестойкости не менее 0,75 ч и нулевой предел распространения огня.

Зарядная станция должна быть отделена от остальных складских помещений противопожарными стенами 2-го типа и перекрытиями 3-го типа и иметь обособленный выход.

3.52 Внутри многоэтажных зданий складов тарных грузов следует предусматривать (при наличии технологических требований) грузовой лифт с устройством тамбур-шлюзов перед выездами.

3.53 Оконные проемы складов категории В по взрывопожарной опасности готовой продукции в виде тарных грузов следует, как правило, заполнять стеклоблоками, устраивая в части проемов откры­вающиеся оконные фрамуги площадью не менее 1,2 м² с механизированным открыванием для дымоудаления. Суммарная площадь проемов принимается не менее 0,3% площади пола склада.

3.54 Наружные стены складов тарных грузов следует предусматривать сборными из железобетон­ных панелей.

3.55 Перекрытия складов тарных грузов следует проектировать сборно-монолитными с устройст­вом монолитного железобетонного слоя поверх сборных плит. Участки перекрытий, на которые исклю­чено воздействие нагрузок от колес погрузчиков, допускается проектировать сборными железобетон­ными.

Прочие здания и сооружения

3.56 Приемные сооружения категории Б по взрывопожарной опасности для разгрузки сы­пучих материалов с железнодорожного и автомобильного транспорта допускается проекти­ровать с бункерами, размещаемыми в заглубленных помещениях с открытыми проемами пло­щадью не менее 0,03 м² на 1 м³ объема помещения. Площадь указанных помещений не должна превышать 1000 м², глубина - 6 м. Как правило, не допускается соединять туннелями производствен­ные здания с сооружениями для разгрузки зерна и сырья.

С.12 ДБН В.2.2-8-98

Примечание.Допускается в заглубленных помещениях устраивать открытые проемы только в пере­крытиях. При этом площадь легкосбрасываемых конструкций в наружных ограждениях надсилосной части должна определяться для суммарного объема помещений, объединенных открытыми проемами.

3.57 Размеры транспортерных галерей и туннелей и выходы из них должны приниматься в соот­ветствии с требованиями СНиП 2.09.03 и технологии производства.

При длине туннеля свыше 120 м целесообразно предусматривать промежуточные выходя не реже чем через 100 м, ведущие в каналы высотой 1,5 м и шириной 0,7 м, заканчивающиеся вне здания зерносклада или силоса колодцем с люком, оборудованным металлической лестницей или скобами для выхода.

Лестницы для галерей допускается выполнять 3-го типа с уклоном не более 1,7:1 и шириной не менее 0,7 м. При отсутствии работающих постоянно лестница высотой не более 15 м с одного конца галереи может быть принята с уклоном 6:1.

Туннели не должны иметь непосредственной связи с другими зданиями и сооружениями. Каждый туннель должен быть оборудован участком, выступающим над землей, с открытыми проемами или легкосбрасываемым ограждением площадью не менее 0,05 м² на 1 м³ объема туннеля.

3.58 В надсилосных и подсилосных галереях, связывающих рабочие здания элеваторов с силос­ными корпусами, следует, как правило, предусматривать легкие ограждающие конструкции (из про­филированных стальных оцинкованных или асбестоцементных листов). Допускается применение дру­гих конструкций, но в сочетании с участками из легкосбрасываемых конструкций.

3.59 При проектировании галерей и туннелей, соединяющих рабочие здания с силосными кор­пусами или силосные корпуса между собой, а также при определении размеров осадочных швов следует учитывать относительное смещение смежных зданий и сооружений (по вертикали и в двух направлениях по горизонтали) в результате неравномерных осадок, определяемых расчетом.

3.60 Административные и бытовые помещения для обслуживающего персонала следует размещать в отдельно стоящих зданиях в соответствии с указаниями СНиП 2.09.04.

3.60.1 Допускается располагать административные и бытовые помещения в пристройках в торце производственных зданий со стороны размещения производств категорийВ, Г и Д.

3.60.2 В зданиях допускается размещать диспетчерскую, помещение для обогревания рабочих, вальцерезную мастерскую, а также электропомещения без постоянного пребывания в них людей.

3.60.3 Помещения (кабины) для обогревания рабочих, размещаемые на этажах рабочего здания элеватора, следует проектировать размерами не менее 1,5х1,5 м и площадью не более 4 м² из негорючих материалов с пределом огнестойкости 0,75 ч.

3.60.4Не допускается размещать уборные (кроме первого этажа) в производственных корпусах мельниц, комбикормовых заводов и складов муки.

3.61 Подземные помещения сооружений для разгрузки зерна и мучнистого сырья при проекти­ровании гидроизоляции следует относить к помещениям с сухой поверхностью ограждающих конст­рукций с допустимым появлением лишь отдельных сырых пятен общей площадью не более 1% площади поверхности.

3.62Не допускается использование бункеров, силосов для хранения пыли в производственных корпусах.

ДБН В.2.2-8-98 С.13

4 НАГРУЗКИ И ВОЗДЕЙСТВИЯ

4.1 Конструкции зданий и сооружений для хранения и переработки зерна следует рассчитывать на нагрузки и воздействия в соответствии с требованиями СНиП 2.01.07. При расчете силосов и бункеров должны быть также учтены следующие нагрузки и воздействия:

-  временные длительные -от веса сыпучих материалов; равномерного и длительной части горизон­тального неравномерно распределенного по высоте и периметру давления сыпучих материалов на стены силосов и звездочек; трения сыпучих материалов о стены силосов; давления сыпучих материалов на днище силосов; подвесок электротермометров; веса технологического оборудо­вания с учетом динамических воздействий; усадки и ползучести бетона; крена при неравномерных осадках фундаментов; неравномерно распределенного реактивного давления грунта на подошву фундамента и неравномерной загрузки силосов; изгиба силосного корпуса при сблокированных силосах;

-  кратковременные- возникающие при изменении температуры наружного воздуха; от кратковре­менной части горизонтального неравномерного давления сыпучих материалов; давления возду­ха, нагнетаемого в силос при активной вентиляции, газации, гомогенизации, пневматической выгрузке сыпучего материала.

Примечание 1.Для зданий и сооружений, где возможен аварийный взрыв пылевоздушной смеси, следует также учитывать временную особую нагрузку от давления, развиваемого при взрыве.

Примечание2. Длительную и кратковременные части горизонтального неравномерного давления сы­пучих материалов следует определять согласно 4.22.

4.2 При расчете на прочность коэффициент надежности по нагрузке для давления сыпучих ма­териалов на стены и днища силосов, бункеров и зерноскладов следует принимать равным 1,3, для ветровой нагрузки на рабочие здания - 1,3, для давления воздуха и нагрузок, вызванных температур­ными воздействиями, - 1,1.

Примечание.Снеговую нагрузку на конусные покрытия одиночных силосов необходимо принимать с коэффициентом  μ= 0,4 (по СНиП 2.01.07) с распространением этой нагрузки по всей площади покрытия или по ее половине.

4.3 Расчет перекрытий производственных и складских зданий и сооружений, площадок и галерей следует производить с учетом нагрузок от оборудования и складируемых материалов в соответствии с технологической частью проекта, но не менее чем нормативная нагрузка в 200 кгс/м² с учетом коэффициента надежности по нагрузке (для предельных состояний первой группы), равного 1,2.

4.4 Удельный вес сыпучих материалов у (кгс/м³), их угол внутреннего трения φ (град) и коэффициент трения сыпучих материалов о стены силоса/необходимо принимать в соответствии с рекомендуемым приложением А.

4.5 При определении горизонтального давления сыпучих материалов на стены силосов во время заполнения и опорожнения емкостей, а также в процессе хранения следует учитывать равномерно распределенное по периметру давление, определяемое в соответствии с 4.6, совместно с местными повышенными давлениями - кольцевым, локальным и полосовым, величины которых следует опреде­лять согласно требованиям 4.7-4.9 и 4.12.

4.6 Равномерно распределенное по периметру нормативное горизонтальное давление сыпучих материалов  (кгс/м²) на стены силосов на глубинеZ(м) от верха засыпки определяется по формуле

,                                      (1)

где r- гидравлический радиус поперечного сечения силоса, м, определяемый по формуле r= ;

A, U-площадь и периметр поперечного сечения силоса соответственно м² и м;

λ -коэффициент бокового давления сыпучего материала, определяемый по формуле

(для зерна допускается принимать λ = 0,44);

e -основание натурального логарифма;

γ, φи f'- по пункту 4.4.

С.14  ДБН В.2.2-8-98

Примечание.При расчетах конструкций верх засыпки допускается принимать на уровне верха стен (при горизонтальной поверхности засыпки), а для силосов диаметром 12 м и более - на уровне 1/3 (от низа) высоты конуса засыпки.

4.7 Кольцевое горизонтальное давление сыпучих материалов на стены круглых силосов принима­ется равномерно распределенным по всему периметру стен силосов с высотой зоны кольцевой нагрузки, равной 1/4 диаметра силоса. Зона может занимать любое положение по высоте. Нормативное значение кольцевого горизонтального давленияPⁿ_h1 определяется по формуле

=a₁  ,                                                                                                      (2)

гдеa₁- коэффициент местного повышения давления, принимаемый согласно требованиям 4.11.

4.8 Локальное горизонтальное давление на стены круглых силосов принимается распределенным по двум площадкам, расположенным с двух диаметрально противоположных сторон силоса. Размерплощадок устанавливается равным  (d - внутренний диаметр силоса). Площадки могут за­нимать любое положение по высоте и периметру. Нормативное значение локального горизонтального давления определяется по формуле

   =a₂ ,                                                                                                        (3)

        где  a₂-коэффициент местного повышения давления, принимаемый согласно требованиям 4.11.

4.9 Если из силоса диаметром 12 м и более производится пристенный выпуск сыпучего материала с образованием воронки потока сыпучего материала у стены силоса, то следует учитывать понижение горизонтального давления сыпучего материала над выпускным отверстием на всю высоту силоса, при этом схема распределения горизонтального давления принимается по рисунку 3.

При внецентренной загрузке или выгрузке силосов диаметром 12 м и более горизонтальное давление следует определять с учетом разного уровня сыпучего материала по периметру его верхнего конуса.

а-разрез силоса; б-план; в-эпюра давления

 Рисунок3 –Пристенный выпуск зерна.

4.10 Горизонтальное давление сыпучих материалов на стены круглых железобетонных силосов и стальных силосов с жесткими ребрами, работающими на изгиб, принимается равным сумме равномер­ного давления, определяемого по формуле (1), и локального давления, определяемого по формуле (3).

Горизонтальное давление сыпучих материалов на стены стальных круглых листовых силосов, не усиленных ребрами, допускается принимать равномерно распределенным по периметру и равным сумме давлений, определяемых по формулам (1) и (2). При этом разгрузка из силоса основной массы сыпучего материала должна производиться осесимметричным потоком через центральный выпуск.

ДБН В.2.2-8-98 С.15

4.11 Численные значения коэффициентов a₁и а₂в формулах (2) и (3) должны приниматься согласно таблице 1.

Таблица 1

Примечание.h- высота от верхнего силоса до верха воронки или забутки (рисунок 1). Для промежуточ­ных отношенийh/dзначения коэффициентов а₁и a₂допускается определять по интерпо­ляции.

4.12 Полосовое горизонтальное давление на стены квадратных и прямоугольных силосов и на стены звездочек принимается равномерно распределенным по всему периметру стен в любом их месте по высоте. Нормативное значение полосового давления  определяется по формуле

 ,                                                                                                   (4)

где  a₃ -коэффициент местного повышения давления сыпучего материала, равномерно распределен­ного по всему периметру квадратного силоса или звездочки.

Значение коэффициента a₃для квадратных силосов со стороной 3-4 м и для звездочек сблокирован­ных силосов диаметром 6-12 м, высотой h ≥ 15 м принимается 0,20, при высоте h < 15 м - 0,1.

Для квадратных силосов со стороной большей 4 м, а также для прямоугольных силосов значениеa₃принимается по опытным данным, но не менее 0,20.

4.13 Изменчивость горизонтальных давлений сыпучих материалов на стены квадратных силосов размером 3х3 м, круглых силосов диаметром 6-12 м и аналогичных многогранных силосов следует учитывать расчетом стен на выносливость с коэффициентом асимметрии цикла ρ_s=0,85 при стенах с предварительным напряжением и ρ_s= ρ_в= 0,7 - для конструкций без предварительного напряжения.

4.14 Нормативное значение вертикального давления сыпучего материала , передающегося на стены силоса силами трения, определяется по формуле

.                                                                                                     (5)

         4.15 Вертикальное нормативное давление сыпучих материалов на днище силоса  принимается поформуле

 ,                                                                                                 (6)

где a₄-коэффициент, принимаемый по рекомендуемому приложению Б.

4.16 При нагнетании воздуха или газа в силос, при работе пневматических систем выпуска, активной вентиляции и т.д., кроме давления сыпучих материалов должно быть учтено избыточное давление воздуха или газа на стены и днище силоса.

Значение и распределение избыточного давления воздуха принимается по данным технологической части проекта.

4.17 Для силосов, в которые нагнетается воздух с образованием кипящего слоя (гомогенизация), нормативное давление на днище и стены в пределах кипящего слоя определяется от сыпучего материала и сжатого воздуха как гидростатическое давление жидкости с удельным весом, равным 0,6γ , где γ -удельный вес сыпучего материала (см. рекомендуемое приложение А), при этом следует учитывать повышение уровня сыпучего материала в связи с уменьшением удельного веса в процессе гомогенизации.

4.18 Температурные воздействия от суточного изменения температуры наружного воздуха и перепада температуры по толщине стен допускается заменять дополнительным горизонтальным давлением сыпучего материала на наружные стены сблокированных или отдельно стоящих силосов, считая его равномерно распределенным по периметру и высоте. Нормативное значение этого дав­ления, МПа (кгс/см²), определяется по формуле

С.16 ДБН В.2.2-8-98

,                                                                          (7)

где T₁-средняя суточная амплитуда колебаний температуры наружного воздуха (град), принима­емая 2θ₁, где θ₁определяется по СНиП 2.01.07;

Е_m-модуль деформации сжатия сыпучего материала; для зерновых силосов значение E_mдопуска­ется принимать по формуле E_m=250 () ^0,63, МПа [E_m= 250() ^0,63x2,34, кгc/см²];

Е_c- модуль упругости материала стен силосов; для железобетонных стен с учетом трещин допуска­ется принимать E_c=10000 МПа (100000 кгс/см²);

k_t-коэффициент, принимаемый равным: 2,5 - для стальных; 2,0 - для монолитных железобетонных стен силосов; 1,0 - для сборных железобетонных стен;

a_t- коэффициент линейной температурной деформации материала стен, 1/град;

d- внутренний диаметр силоса, м;

t  -толщина стен, м;

v-начальный коэффициент поперечных деформаций (коэффициент Пуассона), принимаемый для зерновых продуктов 0,4.

Допускается давление  определять по формуле

,                                                                                               (8)

где К_t1-коэффициент, принимаемый равным:

- 0,40 - для стальных стен силосов;

- 0,20 - для монолитных железобетонных;

- 0,15 - для сборных железобетонных при толщине стен менее 15 см;

- 0,10 - при их толщине 15 см и более.

Значение принимается по формуле (1) в нижней зоне силоса. При определении  по формулам (7) и (8) добавочные усилия от усадки бетона и неравномерного нагрева солнцем не учитываются.

Примечание.Для квадратных силосов в формуле (7) вместо d следует принимать l - расстояние в свету между противоположными стенами.

4.19 Нормативные давления сыпучего материала на наклонную под углом а к горизонту поверх­ность днищ для воронок силосов определяют по формулам:

нормальное к поверхности воронки или днища

(cos² a– λ sin² a);                                                                           (9)

касательное к поверхности воронки или днища

(1 - λ) sin a×cos a                                                                         (10)

 4.20 При выполнении требований 3.33 горизонтальное давление на стены круглых и квадратных силосов, из которых зерно выпускается через разгрузочные трубы или смежные силосы и звездочки, определяют с учетом требований пунктов 4.5-4.19, умножая коэффициенты a₁, a₂ и a₃на коэффициент условной работы γ_c= 0,3, коэффициенты ρ_sи ρ_в- на коэффициент γ_c=1,2.

4.21 Нормативное горизонтальное давление сыпучего материала на внешние стенки разгрузочной трубы при размерах ее не более 0,15 диаметра силоса допускается определять по формуле (1) с умножением на коэффициент γ_ext= 1,5 (для силосов диаметром 6-18 м).

Силы трения, действующие на подвески электротермометров, допускается определять как давление ,умноженное на коэффициент трения f, приведенный в рекомендуемом приложении А.

4.22 Кратковременная часть горизонтального неравномерного давления сыпучих материалов при­нимается равной 0,7 соответствующих кольцевых, локальных и полосовых давлений, определяемых по формулам (2) - (4); остальная часть неравномерного давления, а также давление, определяемое по формуле (1), принимаются как длительные горизонтальные давления.

4.23 Давление зерна на стены зерноскладов следует определять как давление на подпорные стены.

ДБН В.2.2-8-98 С.17

5 РАСЧЕТ КОНСТРУКЦИЙ

5.1 Несущие конструкции производственных зданий и сооружений предприятий должны соответст­вовать ГОСТ 27751. При этом необходимо учитывать нагрузки и их сочетания в соответствии с 4.1-4.3, а также динамическое воздействие на конструкции оборудования.

Примечание.При расчете основных несущих конструкций, указанных в 3.2, следует учесть возможность воздействия временной особой нагрузки (от давления взрыва) не менее 300 кгс/м, принима­емой равномерно распределенной по всей площади внутри помещения.

5.2 При расчете сборно-монолитных перекрытий следует учитывать изменения нагрузок и расчет­ных схем, соответствующие условиям работы конструкций в процессе строительства и после замоноличивания.

Стены железобетонных силосов

5.3 Стены железобетонных силосов должны удовлетворять требования расчетов по несущей спо­собности (расчет на прочность - предельное состояние первой группы) и пригодности к нормальной эксплуатации (расчет с целью исключения образования или чрезмерного раскрытия трещин, для прямоугольных силосов - исключения чрезмерных прогибов - предельное состояние второй группы) согласно СНиП 2.03.01.

При расчете стен силосов учитывается основное сочетание нагрузок и воздействий (горизонтальное давление сыпучих материалов на стены силосов по 4.5, температурные воздействия по 4.18, а также давление воздуха по 4.16,4.17, давление ветра на оболочку пустого или заполненного отдельно стоящего силоса диаметром свыше 12 м). При учете двух и более временных нагрузок следует вводить коэф­фициент сочетаний согласно СНиП 2.01.07.

При расчете конструкций для предельных состояний как первой, так и второй группы должна быть учтена изменчивость нагрузок и воздействий. При этом расчет по несущей способности на выносливость для стен силосов, возводимых в скользящей опалубке (круглых диаметром 12 м и менее и квадратных), производится на основное сочетание расчетных нагрузок с коэффициентом надежности по нагрузке по 4.2, для всех остальных силосов - на основное сочетание нагрузок скоэффициентомнадежности по нагрузке, равным 1. Коэффициент асимметрии цикла следует принимать согласно 4.13.

Примечание.В оперативных силосах с цикличностью более 100 циклов загружения в год должны учитываться повышенные требования к прочности строительных конструкций.

5.4 Стены силосов, в которых возможно хранение различных сыпучих материалов, следует рас­считывать на максимальное давление, возникающее от сыпучих материалов. Допускается стены всех силосов мукомольно-крупяных и комбикормовых предприятий рассчитывать на нагрузку от зерна.

5.5 Усилия в стенах железобетонных силосов от давления сыпучих материалов следует определять с учетом пространственной работы стен силосов. Допускается при расчете усилий в вертикальных сечениях стен круглых сблокированных силосов считать эти силосы отдельно стоящими замкнутыми цилиндрическими оболочками с постоянным сечением стен по контуру оболочки, при этом усилия от загрузки звездочек учитывать отдельно.

Усилия в стенах круглых силосов допускается определять в упругой стадии работы ортотропной цилиндрической оболочки и без учета появления в них трещин.

Сборные элементы силосов следует дополнительно проверять на нагрузки и воздействия, возни­кающие при их транспортировании и монтаже.

5.6 Расчетную растягивающую продольную силуN_mt(кгс) и расчетный изгибающий момент М_mt(кгс×м) на единицу высоты в вертикальных сечениях стен круглых железобетонных силосов, имеющих по концам шарнирно связанные со стенами, жесткие в горизонтальных плоскостях диаф­рагмы, от горизонтальных давлений сыпучих материалов, указанных в 4.10, в пределах высоты h_mt(рисунок 1) допускается определять по формулам:

N_mt=;                                                                                          (11)

M_mt=;                                                                                                (12)

С.18 ДБНB.2.2-8-98

где γ_f- коэффициент надежности по нагрузке, равный 1,3 при расчете на прочность и образование трещин и равный 1,0 при расчете по деформациям, раскрытию и закрытию трещин;

γ_c- коэффициент условий работы, принимаемый 1,0.

Коэффициентыa₁ иa₂, учитывающие влияние локальных давлений сыпучих материалов, опреде­ляют по формулам:

                                               a₁ = 0,4a₁ ξ₁ C₁;                                   a₂= 0,02a₂ξ₂ C₁ ,

гдеξ₁и ξ₂- коэффициенты, учитывающие влияние относительной толщины стен и определяемые по формулам:

ξ₁ = 1,25 (1,8-;                            ξ₂= 0,4 (1,5+,

где t - толщина (см) стен силоса без ребер или приведенная толщина стен с ребрами (по равенству моментов инерции);

 t_nom-номинальная толщина стен по таблице 2;

С₁- коэффициент, учитывающий длительность действия давления и принимаемый равным: 1,0 - при действии полного давления; 0,7 - при действии кратковременной части давления и 0,3 - при действии длительной части давления в соответствии с 4.22.

Таблица 2

При коэффициенте С₁= 1,0 значенияa₁иa₂определяют по графикам, приведенным соответственно на рисунках 4 и 5.

5.7 Стены круглых железобетонных силосов диаметром 6 и 12 м, имеющих шарнирно связанные со стенами жесткие в горизонтальной плоскости диафрагмы, допускается рассчитывать в зонах на высотах h₁,h₂и h₃(рисунок 1) на центральную растягивающую предельную силу N (кгс), определяемую по формуле

,                                                                      (13)

гдеa₁- коэффициент, значение которого в пределах высот h₂иh₃ ,принимается по таблице 1, в пределах высотыh₁=0,5.

Примечание.При h ≥ 30 м  h₁ = h₂= h₃= 5 м; при меньших значениях  h высоту зон  h₁ = h₂ =h₃ принимаютh/6.

5.8 При расчете стен многогранных силосов (кроме прямоугольных) продольные растягиваю­щие силы определяют по формуле (11) как для круглого силоса диаметром, равным четырем гид­равлическим радиусам многогранного силоса (формула 2). Пролетный и опорный изгибающие моменты в гранях многогранника определяют как суммы моментов, рассчитанных по формулам (12) и (19). В формуле (19) следует принимать= 0и расстояние l, равное длине внутренней грани многогранника.

5.9 Стены звездочек круглых и многогранных сблокированных силосов следует проверять по прочности на расчетные усилия, возникающие при загрузке звездочки в случае, когда смежные силосы не заполнены (рисунок 6а), а также на сумму усилий, возникающих в стенах звездочки, в случае загрузки звездочки и смежного силоса (рисунок 6б). В этих случаях загрузки допускается не производить расчет стен на образование и раскрытие трещин и не учитывать температурные воздействия на них.

При загрузке звездочки возникающую при этом продольную силу в ее стенах допускается не учитывать, а значение изгибающего момента (кгс.м) на единицу высоты определять по формуле

M_{зв. 1} =,                                 (14)

гдеa₃- коэффициент, принимаемый по данным таблицы 3 для опорного и пролетного моментов в зависимости от угла ψ, указанного на рисунке 6в;

ДБН В.2.2-8-98 С.19

Рисунок4 - Значения коэффициентаa₁

Рисунок 5 -Значения коэффициента a₂

- нормативное горизонтальное давление сыпучего материала на стены звездочек, определяемое по 4,6; для звездочек силосных корпусов с рядовым расположением силосов допускается принимать гидравлический радиус звездочек равным0,1dили принимать ,где- максимальное давление в силосе.

При загрузке звездочки и силоса (рисунок 6б) продольную силу (кгс) и изгибающий момент (кгс×м) на единицу высоты определяют по формулам:

N_зв.2=                                                              (15)

а-загрузка звездочки; б-загрузка звездочки и силоса; в-определение угла ψ; г-дополнительное армирование стен звездочки;1 -опорная арматура;2 -пролетная арматура

Рисунок6 -К расчету звездочки.

М_{зв, 2} =.                                                                                         (16)

Для силосных корпусов со сборными силосами коэффициентγ_св формуле (14) допускается при­нимать 1,25 для наружных силосов и 2,5 - для внутренних. При этом усилия в связях между силосами допускается определять по изгибающему моменту по формуле (14), принимая плечо внутренней пары равным расстоянию между связями в стыке, но не более 1,5 t. При связях, расположенных только в месте касания силосов, продольные силы в них  N_u(кгс) допускается определять по формуле

 N_u =                                                                                                      (17)

5.10 Стены силосов диаметром 12 м и более, загружаемых или разгружаемых внецентренно, следует проверять на усилия, определяемые с учетом разного уровня сыпучего материала по периметру его верхнего конуса.

Если при разгрузке силоса вблизи стен образуется воронка в сыпучем материале с местным снижением горизонтального давления, то следует производить проверку достаточности принятого армирования для восприятия местных усилий в связи со снижением горизонтальных давлении в потоке (4.9).

5.11 Расчетную растягивающую продольную силу N_кв(кгс) и расчетный изгибающий момент                  М_кв(кгс×м) на единицу высоты в вертикальных сечениях стен квадратных железобетонных силосоп от горизонтальных давлений сыпучего материала следует определять по формулам:

N_кв=;                                                                                         (18)

Таблица 3

Примечание.При диаметре силоса 9 м значение коэффициента аз определяется интерполяцией.

C.22ДБН В.2.2-8-98

М_кв=,                             (19)

гдеβ₁- коэффициент, равный 1/24 для пролетного изгибающего момента; 1/12 - для опорного момента монолитных силосов; для силосных корпусов со сборными силосами - устанавливаемый с учетом жесткости заделки стен, зависящей от конструктивного решения узловых соединений;

l - по пункту 4.18.

5.12 При расчете наружных стен сблокированных или одиночных силосов следует учитывать до­полнительные изгибающие моменты М_t(кгс×м) для квадратных и многогранных силосов и растя­гивающие продольные силыN_t(кгс) от температурных воздействий. Эти усилия допускается определять по формулам:

;                                                                                                       (20)

;                                                                                                       (21)

,                                                                                                   (22)

где  γ_f  -  коэффициент надежности по нагрузке, равный 1,1 при расчете на прочность и 1,0 - при расчете по деформациям, раскрытию и закрытию трещин.

Примечание.Для верхних и нижних участков стен круглых силосов, рассчитываемых согласно 5.7, температурные воздействия допускается не учитывать.

5.13 При расчете стен прямоугольных силосов прогиб от давления по формуле (1) не должен превышать 1/200 пролета в осях стен.

При разновременном выгружении смежных силосов в расчетах по предельным состояниям второй группы значения ширины раскрытия трещин и прогиба, определяемые по СНиП 2.03.01, следует умножать на коэффициент вариации С_var. Значение С_varпринимается равным 1,1 при σ_s=200 МПа (2000 кгс/см²) и 1,2 - при σ_s=270 МПа (2700 кгс/см²).

5.14 При осуществлении мероприятий по снижению горизонтальных давлений сыпучих материалов в соответствии с 3.33 допускается в стенах силосов, из которых зерно выпускается через разгрузочные трубы или через смежные силосы и звездочки, усилия от горизонтальных давлений сыпучих материалов определять по формулам (11), (12), (18) и (19), умножая коэффициентыa₁,a₂и , а для высот h₂и h₃-коэффициентa₁вформуле (13) на уменьшающий коэффициент γ₁, равный 0,3.

5.15 Дополнительные усилия в стенах силосов от изгиба сблокированных силосов как целого блока следует определять расчетом блока силосов на упругом основании. При соблюдении условий 3.21 допускается не учитывать эти дополнительные усилия.

5.16 Коэффициенты условий работы при расчете стен силосов следует определять в соответствии с требованиями СНиП 2.03.01, принимая для стен силосов, возводимых в скользящей опалубке, в пределах засыпки сыпучих материалов коэффициент условий работы арматуры γ_s= 0,90, коэффициент условий работы бетона γ_b=0,75. На коэффициент γ_b, следует умножать расчетные сопротивления бетонаR_b,иR_bt. При γ_b=0,75 коэффициент γ_b2, учитывающий длительность действия нагрузки, принимается 1,0.

5.17 Стены железобетонных силосов, в которых площадь сечения вертикальной арматуры меньше минимальной, указанной в СНиП 2.03.01, следует рассчитывать на сжатие как бетонные конструкции с коэффициентом условий работы, приведенным в 5.16.

5.18 Расчетная вертикальная продольная сила N_f(кгс) от трения сыпучего материала о стену силоса на единицу длины периметра горизонтального поперечного сечения на глубинеZот верха засыпки определяется по формуле

ДБН В.2.2-8-98 С.23

N_f=,                                                                                  (23)

где  определяется по формуле (6) при коэффициенте а₄,равном 1,0.

При расчете стен силосов на сжатие следует учитывать загрузку смежных силосов.

По формуле (23) допускается определять продольные силы, возникающие в стенах разгрузочныхтруб и подвесках для электротермометров, с умножением на коэффициентγ_ext= 1,5. Для разгрузочныхтруб следует также учесть силу трения сыпучего материала внутри трубы.

5.19 При расчете стен силосов на сжатие максимальные напряжения сжатия следует определять в месте опирания стен на плиту днища, на балки или фундаментную плиту.

При расчете на сжатие нижней зоны стен силосов расчетная нагрузка от веса сыпучих материалов умножается на коэффициент, равный 0,9.

5.20 При расчете горизонтальной и вертикальной арматуры стен железобетонных силосов диамет­ром свыше 12м следует учитывать также ветровую нагрузку, рассчитывая силос как оболочку, при этом радиальные деформации оболочки заполненного силоса следует определять с учетом реакции запол­нения. Допускается при этом рассматривать сыпучий материал как линейно-податливое основание скоэффициентом постели С, который следует определять по формулеC=,где E_mопределяется по 4.18.

5.21 Стены силосов при  h<1,5 должны быть проверены на усилия от давления как стены бункера. Давление сыпучего материала на стены бункера на глубинеZот верха засыпки, кгс/м², определяют по формуле

 = λ γ Z .                                                                                                 (24)

Стены стальных силосов

5.22 Стены стальных круглых силосов рассчитывают на те же сочетания нагрузок и воздействий, что и стены железобетонных круглых силосов (по 4.2 и 5.3).

5.23 Стены стальных силосов, воспринимающие изгибающие моменты, рассчитывают на те же усилия, что и стены железобетонных силосов, но с коэффициентом условий работы g_с =0,8; дополнитель­но стены стальных силосов проверяют на устойчивость с коэффициентомγ_c= 1,0.

5.24 Расчетную растягивающую кольцевую продольную силу на единицу высоты (кгс) от горизон­тальных давлений сыпучих материалов в стенах круглых стальных силосов, не воспринимающих коль­цевые изгибающие моменты, допускается определять по формуле

N_kp=.                                                                            (25)

Проверка на прочность и устойчивость от усилий сжатия в горизонтальных сечениях производится в соответствии с указаниями СНиП ІІ-23 и с учетом поддерживающего влияния внутреннего давления зерна при коэффициенте γ_f=1,0.

5.25 При высоте стен силоса h<1,5 следует руководствоваться указаниями 5.21, при этом до­полнительно стены силосов проверяют на устойчивость с учетом вертикальных сил трения сыпучего материала о стены силоса по формуле (5), в которой вместо , принимается , определяемое по формуле (24).

При проверке на устойчивость коэффициент надежности по нагрузке для сил трения принимается 1,0.

5.26 Места изменения формы силоса, в частности, зона сопряжения цилиндрической части с конус­ной или с плоским днищем, а также места резкого изменения нагрузок должны быть проверены на дополнительные местные напряжения (краевой эффект) по СНиП II-23.

C.24  ДБН В.2.2-8-98

Воронки и днища силосов

5.27 Расчет конических воронок силосов следует производить на горизонтальное кольцевое растя­жение и осевое растяжение, действующее вдоль образующей. Расчетные растягивающие продольные силы на единицу длины сечения в конической воронке (кгс) - горизонтальнуюN_hв меридиональном сечении и N_τ, действующую вдоль образующей воронки под углом а к горизонту в кольцевом сечении (рисунок 7), следует определять по формулам:

N_h =;                                               (26)

N_τ =) ,                                                         (27)

 гдеg_f1- коэффициент надежности по нагрузке от собственного веса воронки силоса;

g -собственный вес единицы площади стенки воронки, кгс/м²;

G₁-вес части воронки с сыпучим материалом, расположенной ниже плоскости сечения, кгс.

Значения коэффициента условий работы  g_c приведены в рекомендуемом приложении Б.

а-обозначение размеров воронки; б-схема для определения горизонтального растягивающего усилия; в-то же, меридионального (вдоль ската)

Рисунок7 -Расчетные схемы конической воронки.

5.28 Грани пирамидальных воронок следует рассчитывать на местный изгиб (из плоскости грани) от давления, определяемого по формуле (9), совместно с растягивающими продольными силами в вертикальных и горизонтальных сечениях воронки. Горизонтальную растягивающую силу у грани пирамидальной квадратной воронки следует определять по формуле (26), а растягивающую силу вдоль грани пирамидальной квадратной воронки - по формуле (27), при этом вместо d_zнеобходимо принимать ширину в свету грани воронки в рассматриваемом горизонтальном сечении, а вместо величины π следует принимать число 4.

5.29 Балки днища необходимо рассчитывать на нагрузки, передающиеся через стены и днища (или воронки) силоса, принимая, что нагрузка от стен силосовq₁передается на балку в виде равномерно распределенной на длинеl₁(рисунок 8).

ДБН В.2.2-8-98 С.25

q₁-нагрузка от стены силоса;q₂-нагрузка от днища (воронки);l₁-расчетная длина опирания стены силоса на балку;h-высота балки;b-ширина оголовка колонн; l₀-расстояние между осями колонн

Рисунок8 -Передача нагрузки от балки на колонну.

Нагрузку от днища q₂,а также нагрузку от стен силосов при l₁> l₀следует принимать равномерно распределенной по периметру балки.

5.30 При расчете плоских наклонных днищ и балок днищ усилия следует определять как в обычных перекрытиях с учетом давления сыпучих материалов по формулам (9) и (10) и коэффициента условий работы γ_c, приведенного в рекомендуемом приложении Б.

5.31 Дополнительные усилия в днищах силосов при расчете блока силосов на упругом основании следует определять в соответствии с указаниями 5.15 и 5.33.

Колонны подсилосных этажей

5.32 Колонны подсилосного этажа (рисунок 9) необходимо рассчитывать по схеме стоек, заделан­ных в фундамент, с учетом фактического закрепления в днище силоса, при этом расчетную длину колонн следует принимать, как правило, не менее высоты колонны от верха подколенника до верха капители.

Максимальный процент содержания арматуры железобетонных колонн, как правило, не должен превышать 3,0.

5.33 Колонны подсилосного этажа необходимо рассчитывать на максимальные усилия, переда­ющиеся на них при разных схемах загружения силосов (при полной или частичной загрузке силосных корпусов).

Усилия в колоннах следует определять расчетом сооружения на упругом основании, при этом для железобетонных силосных корпусов при соблюдении требований 3.21 допускается силосную часть считать абсолютно жесткой. При отношении сторон корпуса, равном два и более, допускается определять усилия в колоннах как в плоской системе конечной жесткости, выделяя для расчета полосу шириной, равной диаметру или стороне силоса.

5.34 Если колонны подсилосного этажа бетонируют в скользящей опалубке, их следует заводить в стены силосов выше днища на высотуh_z(см), определяемую по формуле

С.26  ДБНB.2.2-8-98

h_z =,                                                                  (28)

где N - продольная сила в колонне подсилосного этажа, кгс;

А₁- площадь опирания стен силосов на колонну, заштрихованная на рисунке 9, см²;

R_b, R_bt- расчетные сопротивления бетона сжатию и растяжению, кгс/см²;

n₁- число стен силосов, примыкающих к колонне.

Допускается h_zопределять по формуле

h_z=,                                                                                           (29)

где l_an- длина анкеровки арматуры по СНиП 2.03.01.

При расчете по прочности сборных железобетонных колонн подсилосного этажа случайный экс­центриситет, учитываемый согласно требованиям СНиП 2.03.01, следует принимать не менее 2,5 см.

Рисунок9 -Заделка колонны подсилосного этажа, бетонируемой в скользящей опалубке, в стены силосов.

ДБН В.2.2-8-98 С.27

Основания и фундаменты

5.35 Проектирование оснований и фундаментов предприятий по хранению и переработке зерна следует осуществлять в соответствии со СНиП 2.02.01 с учетом требований настоящего подраздела.

5.36 Глубину заложения фундаментов силосных корпусов и рабочих зданий на естественном осно­вании следует, как правило, назначать не менее расчетной глубины промерзания, определенной по СНиП 2.02.01.

Для сплошных плитных фундаментов на всех грунтах, за исключением сильнонабухающих, глубину заложения допускается принимать меньше расчетной на 0,5 м.

5.37 При расчете монолитных плит силосных корпусов, загружаемых сыпучими материалами не ранее чем через 3меспосле окончания бетонирования плит, класс бетона следует назначать с учетом сроков загрузки.

5.38 При расчете оснований силосных корпусов и рабочих зданий элеваторов по деформациям следует, как правило, использовать расчетную схему в виде линейно деформируемого полупространства.

Использование расчетной схемы в виде линейно деформируемого слоя для указанных зданий и сооружений допускается при соответствующем обосновании.

5.39 При расчете по первому предельному состоянию оснований и фундаментов силосных кор­пусов расчетный вес сыпучего материала следует принимать с дополнительным понижающим коэф­фициентом, равным 0,9.

5.40 Давление на грунт под подошвой фундаментных плит силосных корпусов с круглыми силосами диаметром 3-12 м и квадратными силосами 3х3 м допускается определять с учетом распределения давлений по прямолинейной эпюре при односторонней загрузке корпуса на 2/3 полной нагрузки.

5.41 Предельные значения средних осадок и кренов, указанные в СНиП 2.02.01, могут быть уве­личены при соответствующем обосновании.

Для силосных корпусов с несколькими подсилосными этажами крен фундаментных плит должен быть не более 0,002, средняя осадка - не превышать 15 см.

Для стальных отдельно стоящих силосов относительная разность осадок должна быть не более 0,004, средняя осадка - не превышать 15 см.

5.42 Осадки отдельно стоящих фундаментов под колонны силосных корпусов допускается опреде­лять упрощенным методом с использованием огибающей эпюры вертикальных напряжений в грунте основания, определяемой от условной сплошной плиты и от центральной группы отдельных фундамен­тов (не менее 9) с учетом их взаимного влияния (верхняя часть эпюры).

5.43 При определении крена фундаментов силосных корпусов от временной нагрузки следует учитывать предварительное обжатие грунта равномерной первичной загрузкой длительностью не менее 2месв соответствии с 3.34. При этом модуль деформации грунта Е’mtследует принимать по формуле

E'mt = k_e E mt,                                                                                        (30)

где Еmt -средний в пределах сжимаемой толщи модуль деформации грунта;

k_e- коэффициент повышения модуля деформации грунта, принимаемый равным: для песчаных грунтов - 1,5; для пылевато-глинистых грунтов с показателем текучести I_L≤0,25-1,3; для пылевато-глинистых грунтов с показателем текучести 0,25 < I_L≤0,5-1,2; для грунтов других видов - 1,0.

Склады

5.44 Несущие каменные стены и фундаменты зерноскладов, на которые передается давление зерно­вых продуктов, следует рассчитывать как подпорные стены.

5.45 Участки стен зерноскладов, примыкающие к воротам, необходимо рассчитывать на давление зерновых продуктов, передаваемое через щиты, временно заложенные в проемы ворот.

5.46 Фундаменты зерноскладов, на которые передается горизонтальное давление зерновых продук­тов, следует проверять на устойчивость от сдвига.

5.47 Плиты перекрытий складов тарных грузов необходимо проверять на усилия, возникающие от колес аккумуляторных погрузчиков.

C.28ДБН В.2-8-2-98

6 ИНЖЕНЕРНОЕ ОБОРУДОВАНИЕ

Водоснабжение

6.1 Проектирование водоснабжения и внутреннего водопровода предприятий следует осуществлять в соответствии со СНиП 2.04.02 и требованиями настоящего раздела.

6.2 Систему водоснабжения на предприятиях по надежности подачи воды следует принимать, как правило, II категории. При устройстве противопожарного водоснабжения из водоемов или резервуаров, а также при сезонной работе предприятия допускается систему водоснабжения принимать III категории.

6.3 Качество воды для технологических нужд зерноперерабатывающих предприятий должно удов­летворять требования ГОСТ 2874.

В цеховых лабораториях необходимо предусматривать устройство раковин с подводом холодной воды. В варианте с привозной водой допускается установка рукомойников (без подключения к сетям ВК).

6.4 Расход воды на производственные нужды предприятий мукомольно-крупяной и комбикормовой промышленности следует принимать в соответствии с технологическим заданием и нормами техно­логического проектирования. Коэффициент часовой неравномерности водопотребления для техно­логических расходов следует принимать равным 1,0.

6.5 Расчетный расход воды на наружное пожаротушение предприятий необходимо определять в зависимости от категории зданий по взрывопожарной опасности, объема зданий или сооружений и их огнестойкости. При этом для элеваторов расчетный расход воды следует определять по наибольшему строительному объему рабочего здания или одного силосного корпуса, расположенного в ряду корпу­сов, или отдельно стоящего силоса, но не менее 20 л/с.

6.6 Расчетный расход воды на наружное пожаротушение групп зерноскладов, разделенных противо­пожарными стенами 1-го типа, следует определять по таблице 4 и СНиП 2.04.02.

Таблица 4

6.7 На предприятиях возможно устройство самостоятельного противопожарного водопровода, когда объединение его с хозяйственно-питьевым и производственным водопроводами не допускается по требованиям нормативных документов по проектированию наружных сетей и сооружений водоснаб­жения.

Для предприятий с территорией не более 20 га и зданиями и сооружениями категорий В, Г и Д при расходе воды на наружное пожаротушение до 20 л/с и отсутствии внутреннего противопожарного водопровода в производственных зданиях и при наличии на объекте пожарного поста с пожарной автомашиной допускается устройство противопожарного водоснабжения из водоемов или резервуаров с обеспечением подъезда к ним пожарных автомобилей.

6.8 Максимальный срок восстановления неприкосновенного противопожарного и аварийного за­паса воды в резервуарах или водоемах должен быть не более 72 ч.

6.9 Насосные станции противопожарных и объединенных противопожарно-производственно-хо­зяйственного водопроводов относятся по степени обеспеченности подачи воды к I категории, призводственно-хозяйственных - ко II категории, хозяйственных - к III категории.

ДБН В.2.2-8-98 С.29

6.10 Для тушения пожара рабочего здания элеватора высотой свыше 50 м от гидрантов с помощью насосов высоту компактной струи на уровне наивысшей точки следует принимать не менее 10 м при расчетном расходе воды 5 л/с.

6.11 Устройство внутреннего противопожарного водопровода в неотапливаемых зданиях и соору­жениях элеваторов, зерноскладов, корпусах сырья, готовой продукции и в приемных сооружениях для разгрузки сыпучих материалов предусматривать не следует. Отапливаемые производственные поме­щения, расположенные в неотапливаемом здании, необходимо оборудовать противопожарным водо­проводом в зависимости от их объема в соответствии с требованиями действующих нормативных документов по проектированию внутреннего водопровода зданий.

6.12 Для пожаротушения рабочего здания элеватора, а также неотапливаемых производственных корпусов высотой более двух этажей и отдельно стоящих силосных корпусов, подачи на их крышу одной пожарной струи с расходом 5 л/с в лестничной клетке следует устанавливать сухотруб диаметром 85 мм с соединительными головками диаметром 66 мм, расположенными снизу сухотруба с наружной стороны здания выше уровня планировки и сверху на крыше, а также с пожарными кранами диаметром 65 мм на всех этажах лестничной клетки. При этом сухотруб необходимо соединить с наружной противопожар­но-хозяйственной водопроводной сетью, если пожаротушение осуществляется от пожарных насосов насосной станции и сеть принята высокого давления.

6.13 Автоматическое пожаротушение следует предусматривать для зданий и сооружений в соот­ветствии с приложением В.

6.14 При проектировании внутренних водопроводных сетей холодной воды, прокладываемых в помещениях для хранения и переработки зерна, следует предусматривать термоизоляцию трубопрово­дов из негорючих материалов по расчету на невыпадение конденсата.

Канализация

6.15 На предприятиях следует предусматривать бытовую и производственную канализацию в соот­ветствии со СНиП 2.04.02, СНиП 2.04.01 и требованиями настоящего подраздела.

Примечание 1.На предприятиях, не имеющих канализации, по согласованию с органами государствен­ного санитарного надзора разрешается устройство водонепроницаемых выгребных ям, если число работающих на предприятии составляет не более 25 человек в смену.

Примечание2. В отдельных случаях при отсутствии хозяйственно-бытовой канализации по согласо­ванию с органами государственного санитарного надзора разрешается спуск воды от душе­вых и умывальников в производственную канализацию или в водонепроницаемые выгреб­ные ямы.

6.16 Объединение сетей внутренней бытовой и производственной канализации в зданиях зерноперерабатывающих предприятий не допускается.

6.17 Состав производственных сточных вод мельниц следует принимать по технологической части проекта.

6.18 Прокладка горизонтальных трубопроводов бытовой канализации в помещениях для производ­ства и хранения муки, крупы и комбикормов не допускается.

6.19 Локальную очистку производственных сточных вод до сброса их в бытовую канализацию на зерноперерабатывающих предприятиях следует предусматривать в зависимости от технологической схемы.

6.20 Дождевую канализацию на предприятиях необходимо предусматривать в соответствии с тре­бованиями нормативных документов по проектированию наружных сетей и сооружений канализации.

6.21 При наличии на площадке системы закрытой дождевой канализации следует, как правило, предусматривать сброс в нее переливных и спускных вод из поддонов оросительных секций кондиционе­ров, градирен оборотной системы охлаждения вальцовых станков.

Отопление и вентиляция

6.22 Проектирование отопления, вентиляции и кондиционирования воздуха производственных зданий и сооружений предприятий, а также выбросов вентиляционного воздуха в атмосферу следует производить в соответствии с действующими нормативными документами,СНиП 2.04.05 с учетом требований настоящего подраздела.

С.30  ДБН В.2-8-2-98

6.23 Расчетные параметры воздуха в помещениях предприятий следует принимать с учетом норм технологического проектирования и других нормативных документов.

6.24 В производственных зданиях следует предусматривать, как правило, устройство воздушного отопления, совмещенного с приточной вентиляцией в производственных помещениях, и центрального водяного отопления в административных и бытовых помещениях.

6.25 В качестве теплоносителя в системе отопления и вентиляции предприятий следует применять горячую воду. Допускается при экономическом обосновании применять пар.

6.26Не следует предусматривать отопление рабочих зданий элеваторов и силосных корпусов, складов сырья и готовой продукции, зерноскладов.

6.27 Температуру теплоносителя в системах отопления с местными нагревательными приборами и теплоснабжения вентиляционных установок следует принимать по СНиП 2.04.05.

6.28 Для обогревания рабочих в помещениях (кабинах), расположенных на верхних этажах рабочих зданий элеваторов, допускается предусматривать электрическое отопление с помощью стационарно установленных электропечей мощностью 1кВт заводского изготовления в закрытом металлическом кожухе.

6.29 Очистку наружного приточного воздуха от пыли следует предусматривать (в соответствии с требованиями технологии) в помещениях зерноочистительных, размольных, выбойных (упаковочных), шелушильных цехов (отделений) и комбикормовых цехов.

6.30 В помещениях электрощитов при необходимости следует предусматривать механическую при­точную и вытяжную вентиляцию, рассчитанную на удаление избытков тепла.

6.31 Приточный воздух, подаваемый в помещения электрощитов и диспетчерской, при необхо­димости должен очищаться в воздушных фильтрах. Вентиляционные камеры должны быть герме­тичными и иметь доступ для обслуживания фильтров.

Допускается предусматривать рециркуляцию воздуха в помещениях электрощитов в холодный и переходный периоды года.

6.32 В проходных туннелях элеваторов и зерноскладов следует предусматривать вытяжную вен­тиляцию с однократным воздухообменом.

6.33 Необходимо предусматривать использование тепла конденсата от технологических потре­бителей пара для приготовления воды на технологические и бытовые нужды.

6.34 В электрощитовых и машинных отделениях лифтов необходимо поддерживать температуру не ниже 5°С. Для этой цели в неотапливаемых зданиях допускается применение электропечей мощностью до 1 кВт заводского изготовления.

7 ЭЛЕКТРОСНАБЖЕНИЕ И ЭЛЕКТРОТЕХНИЧЕСКИЕ УСТРОЙСТВА

7.1 Потребителей электрической энергии всех предприятий по надежности электроснабжения, как правило, следует относить коII категории.

Категория электроснабжения объектов, имеющих насосные станции, должна быть не ниже кате­гории их надежности; при этом один из источников питания допускается принимать мощностью, удовлетворяющей потребности только насосной станции, с учетом требований СНиП 2.04.02.

7.2 Электрические установки зданий и сооружений следует проектировать с учетом условий окру­жающей среды и классификации помещений и электроустановок по взрывоопасности, пожароопасности и опасности поражения людей электрическим током в соответствии с требованиями ПУЭ, а также норм технологического проектирования, утвержденных в установленном порядке.

7.3 Молниезащиту зданий и сооружений следует проектировать с учетом требований РД 34.21.122.

7.4 Расчетный коэффициент спроса, коэффициент мощности и годовое число часов использования максимума силовых и осветительных электрических нагрузок следует принимать в соответствии с таблицей 5.

ДБН В.2.2-8-98 С.31

Таблица 5

Примечание 1.При наличии данных расчеты следует выполнять по методу коэффициентов использо­вания и максимума.

Примечание 2. Коэффициенты спроса приведены для расчетов потребной мощности на шинах 0,40 кВ трансформаторных подстанций.

8 ОСВЕЩЕННОСТЬ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ПОМЕЩЕНИЙ

8.1 Для производственных и других помещений следует предусматривать освещение согласно тре­бованиям СНиП 11-4. Рекомендуется также предусматривать совмещенное освещение, а в отдельных случаях - только искусственное.

8.2 При проектировании освещения зданий и сооружений следует предусматривать:

-    разряды зрительных работ и освещенность помещений - согласно таблице 6;

-    для производственных помещений мельниц, крупозаводов и диспетчерских помещений, как правило, светильники с люминесцентными лампами;

-    для комбикормовых заводов и других зданий и помещений, как правило, - светильники с лампами накаливания (допускается применение разрядных ламп высокого давления);

-   для ремонтного освещения - переносные светильники, установку штепсельных разъемов и спе­циальную сеть напряжением до 36 В, подключенную к стационарным понижающим трансформа­торам. Для этих целей  допускается применение аккумуляторных фонарей.

Таблица 6

С.32ДБН В.2-8-2-98

Окончание таблицы 6

Примечание 1.Поверхность, для которой нормируется освещенность в производственных поме­щениях, - 0,8 м от уровня пола.

Примечание2. Коэффициент запаса К₃ (СНиП 11-4) принимается при искусственном освещении и лампах накаливания для производственных помещений 1,5, для остальных - 1,3, при газоразрядных лампах - соответственно 2,0 и 1,5.

Примечание 3. При применении промышленного телевидения освещенность должна приниматься    100-150 лк.

9 ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ

9.1 В состав предпроектной (ТЭО, ТЭР) или проектно-сметной документации на новое строитель­ство, расширение, реконструкцию и техническое перевооружение предприятий должен быть включен раздел "Оценка воздействия на окружающую среду" (ОВОС), разрабатываемый согласно ДБН А.2.2-1.

В материалах ОВОС должны быть учтены требования СНиП 1.02.01 к разделу "Охрана окружающей природной среды", который при этом отдельно не разрабатывается.

9.2 Объем и содержание материалов ОВОС определяется в каждом конкретном случае заказчиком и генпроектировщиком при участии местных органов экологической безопасности Украины при сос­тавлении Заявления о намерениях и представлении в органы местной власти.

Для видов деятельности и объектов, представляющих повышенную экологическую опасность (приложение 4 к ДБН А.2.2-1), раздел ОВОС выполняется в полном объеме в соответствии с разделом 2 ДБН А.2.2-1.

Степень экологической опасности предприятий определяется в каждом конкретном случае орга­нами экологической безопасности.

9.3 При составлении раздела ОВОС необходимо руководствоваться законами Украины "Проохо­рону навколишнього середовища", "Про екологічну експертизу",требованиямиземельногозаконода­тельства Украины и другими законодательными актами и нормативными документами по охране окружающей среды и рациональному использованию природных ресурсов.

9.4 Исходные данные для проектирования экологических мероприятий, в том числе материалы инженерных изысканий, должны учитывать специфику объекта проектирования, качественные и коли­чественные характеристики загрязняющих веществ, выделяемых предприятием в процессе эксплуатации.

ДБН В.2.2-8-98 С.33

Перечень исходных данных для разработки раздела ОВОС рекомендуется принимать с учетом данных приложения 2 "Пособия по составлению раздела проекта (рабочего проекта) "Охрана окружа­ющей природной среды" к СНиП 1.02.01.

9.5 При разработке проектной документации необходимо учитывать требования безопасности среды обитания. Проектные решения должны быть увязаны с экологическими, социальными и экономи­ческими интересами общества при соблюдении требований экологических норм, стандартов и лимитов использования природных ресурсов с учетом, при необходимости, перспективы расширения объекта за счет прилегающих территорий.

Для предотвращения загрязнения окружающей среды в разделах проекта необходимо предус­матривать мероприятия по очистке, нейтрализации и утилизации отходов производства в соответствии с требованиями нормативных документов.

9.6 Раздел ОВОС разрабатывается на основе обобщения и анализа технических решений и природо­охранных мероприятий, предусмотренных в соответствующих разделах проектной документации с учетом исходных данных по 9.4.

Объем и содержание разделаОВОС должны быть достаточными для оценки природоохранных мероприятий, обеспечения рационального использования природных ресурсов и сведения к минимуму ущерба от проектируемого объекта.

10 ОРГАНИЗАЦИЯ СТРОИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА

10.1 Организация строительного производства при проектировании и строительстве новых, а также расширении, реконструкции и техническом перевооружении объектов должна отвечать требо­ваниям ДБН А.3.1-5.

10.2 В состав документации на строительство объектов наряду с проектно-сметной документацией и рабочими чертежами как неотъемлемая часть должна входить проектно-технологическая докумен­тация (ПТД), включающая проект организации строительства (ПОС) и проекты производства работ (ППР), разрабатываемые на основе рабочей документации с учетом требований ВСН 193, ДБН А.3.1-2, ДБН А.3.1-3.

Состав и содержание ПТД в зависимости от вида строительства, сложности объекта и других особенностей устанавливаются в контракте на строительство на основе положений раздела 3 ДБН А.3.1-5.

10.3 Производство, операционный контроль качества и приемка работ, выполняемых при стро­ительстве и реконструкции объектов, следует осуществлять согласно СНиП 3.03.01, государственным стандартам, технологическим картам и схемам операционного контроля качества.

10.4 При строительстве зданий и сооружений длительность пребывания под атмосферными воз­действиями клееных деревянных конструкций, имеющих качественное защитное покрытие, не должна превышать одного месяца.

10.5 В случае нарушения защитных покрытий конструкций в процессе транспортировки и монтажа их целостность должна быть восстановлена до приемки объектов в эксплуатацию. При этом работы следует выполнять с соблюдением требований СНиП 3.04.03, СНиП 2.03.11 и технических условий на конкретные конструкции.

10.6 При организации строительного производства должны быть соблюдены законы Украины "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку","Правилапожежної безпеки в Україні",требования СНиПІІІ-4, а также условия охраны окружающей природной среды и производства работ на участках сложившейся городской застройки.

10.7 При разработке ПТД рекомендуется использовать положения ВСН 10.

11 ТРЕБОВАНИЯ К ЭКСПЛУАТАЦИИ ЗДАНИЙ И СООРУЖЕНИЙ