МІНІСТЕРСТВО БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА
ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА
1.Збірник ГН 3 „Кам'яні роботи" Галузевих норм часу на будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи включає норми часу (далі – норми) на виконання основних видів кам'яної кладки з природних та штучних будівельних матеріалів, робіт із приготування розчинів, кладки побутових печей, камінів і кухонних плит.
2.Будівельні матеріали, конструкції та вироби, що використовуються для виконання зазначених робіт, повинні відповідати вимогам чинних стандартів.
3.Тарифікацію робіт, наведених у Збірнику ГН 3 „Кам'яні роботи" (далі – Збірник), здійснено згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників „Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи" (Випуск 64), затвердженим наказами Держбуду України від 13 жовтня 1999 року № 249 та від 24 жовтня 2000 року № 239 за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Центральним комітетом професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України (з урахуванням змін і доповнень до нього).
4.Основні вимоги стосовно якості виконання кам'яних робіт, допустимі відхилення, а також послідовність виконання технологічних операцій тощо, наведені в технічній частині та відповідних главах і параграфах Збірника.
5.Роботи, передбачені Збірником, повинні виконуватися з дотриманням правил та норм з охорони праці.
6.У разі виконання робіт у зимовий період та влітку за наявності температури більшої ніж + 27°С до норм, передбачених Збірником, застосовуються усереднені коефіцієнти, які враховують додаткові затрати часу, що виникають у разі виконання робіт у зазначених умовах. Порядок застосування усереднених коефіцієнтів наведено в Загальній частині Галузевих норм часу на будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи.
Розділ 1. КАМ'ЯНІ КОНСТРУКЦІЇ БУДІВЕЛЬ
Технічна частина
1. Нормами передбачено виконання робіт із застосуванням прогресивних методів праці, раціонального інструменту, інвентарних засобів та устаткування.
2. Нормами, за винятком обумовлених випадків, передбачено виконання робіт із використанням готових розчинів та будівельних матеріалів, що доставляються на робоче місце з переміщенням їх на відстань до 5 м включно.
Піднесення матеріалів понад 5 м слід нормувати за збірником ГН 1 „Внутрішньобудівельні транспортні роботи".
3.Норми на кладку наведено для різних систем перев'язування швів, крім обумовлених випадків.
У § ГН 3-3 та § ГН 3-10 під звичайною кладкою розуміється кладка з однорядною (ланцюговою), трьохрядною або багаторядною системами перев'язування швів.
Кладку з підрізанням швів потрібно нормувати як кладку під штукатурку.
4.Нормами на кладку враховано час, необхідний для перевірки правильності кладки. Якість робіт повинна відповідати вимогам будівельних норм та правил.
Вертикальність поверхонь та кутів кладки, а також горизонтальність рядів потрібно перевіряти не менше двох разів на 1 м висоти з виправленням виявлених відхилень. Осі конструкцій будівлі потрібно перевіряти на кожному поверсі, а відхилення виправляти на рівні міжповерхових перекриттів.
Відхилення у відмітках на висоті поверху (у межах допусків) виправляються на наступних поверхах.
У разі приймання завершених робіт з виконання кам'яної кладки необхідно перевіряти якість стін із цегли, що не підлягають оштукатурюванню (дотримання кольору, рисунку, вимог щодо перев'язування та розшивання швів тощо), а також якість поверхонь стін, облицьованих керамічними та бетонними каменями.
Відхилення у розмірах та положенні кам'яних конструкцій від проектних не повинні перевищувати величини, вказаної у відповідних параграфах норм.
На приховані роботи потрібно складати акт огляду прихованих робіт.
5.Обсяг кладки потрібно обраховувати з урахуванням частин, що виступають: пілястр, карнизів, поясків, сандриків тощо.
З об'єму кладки не виключаються об'єми ніш, залізобетонних перемичок, що встановлюються у процесі кладки, борозен, гнізд для балок, місць закладання в стіни плит перекриття, карнизних та балконних плит, а також викладених із цегли вентиляційних та димових каналів тощо.
З об'єму кладки виключаються такі об'єми: віконних та дверних прорізів, клинчастих перемичок та вентиляційних каналів із блоків, залізобетонних перемичок, що встановлюються робітниками інших професій (не мулярами).
6.Нормами передбачено кладку стін прямолінійного обрису. У разі кладки стін криволінійного обрису будь-якого радіуса до норм застосовується коефіцієнт 1,1.
7.Нормами на кладку передбачено застосування цегли розміром 250 х 120 х 65 мм. У разі кладки із цегли розміром 250 х 120 х 88 мм, крім обумовлених випадків, до норм застосовується коефіцієнт 0,9.
8.Нормами параграфів ГН 3-3, ГН 3-5, ГН 3-6 та ГН 3-10 передбачено кладку зовнішньої верстви з силікатної та глиняної цегли розмірами 250 х 120 х 65 мм та 250 х 120 х 88 мм.
9.Нормами передбачено кладку з глиняної та силікатної цегли масою 3 – 4,4 т на 1000 штук, а у разі виконання кладки з цегли масою меншою ніж 3 т на 1000 штук до норм застосовується коефіцієнт 0,9.
10.Нормами передбачено використання у процесі кладки до 20 % цегляних половинок, у разі використання цегляних половинок до 30 % до норм застосовується коефіцієнт 1,05, а понад 30 % –коефіцієнт 1,1.
11.Нормами передбачено застосування цементного розчину для кладки та розшивання швів.
У разі застосування вапняного або вапняно-цементного розчинів до норм відповідних параграфів застосовується коефіцієнт 0,87.
12.Зазначена в параграфах норм товщина стін у цеглинах або каменях визначається за їх довжиною.
13.Складність зовнішніх стін визначається на кожному поверсі окремо як співвідношення площі, зайнятої ускладненими частинами стін (на чоловій і внутрішній сторонах всіх зовнішніх стін), до загальної площі чолової сторони зовнішніх стін без вирахування прорізів, виражене у відсотках. Площа ускладнених частин стін визначається за їх вертикальною проекцією на стіну, а не за розгорнутою поверхнею.
До ускладнених частин стін відносяться виконані з цегли або керамічних каменів карнизи, пояски, сандрики, русти, контрфорси, пілястри, напівколони, еркери, роздільні стінки лоджій, обрамлення прорізів криволінійної конфігурації, а також ніші площею не більше 1,5 м2.
У розрахунок складності зовнішніх стін у будівлях з лоджіями приймаються тільки вертикальні проекції стінок, що розділяють лоджії (їх торцева сторона).
Нормами передбачена така класифікація зовнішніх стін за їх складністю:
прості – з ускладненими частинами, що займають площу не більше 10 % площі чолової сторони зовнішніх стін;
середньої складності – з ускладненими частинами, площа яких не перевищує 20 % площі чолової сторони зовнішніх стін;
складні – стіни з ускладненими частинами, площа яких не перевищує 40 % площі чолової сторони зовнішніх стін.
Стіни з ускладненими частинами, площа яких більша 40 % площі чолової сторони зовнішніх стін, належать до особливо складних стін, і нормами Збірника не передбачені.
14.Нормами параграфів ГН 3-3, ГН 3-4, ГН 3-6, ГН 3-7 та ГН 3-9 передбачено кладку стін із прорізами до 40 %, крім обумовлених випадків.
До норм щодо виконання кладки стін будівель із зовнішніми стінами прорізністю до 5 % застосовується коефіцієнт 0,9.
Прорізність стін визначається відношенням площі прорізів до площі стін (зовнішніх або внутрішніх) у межах поверху.
15.Нормами параграфів ГН 3-3, ГН 3-4, ГН 3-5, ГН 3-6, ГН 3-7, ГН 3-8, ГН 3-9 щодо виконання кладки з розшиванням передбачено розшивання швів одночасно з кладкою тільки з однієї сторони.
Окремо нормування розшивання швів стін здійснюється згідно з § ГН 3-20.
16.Закладання залишених у процесі кладки розривів довжиною до 2 м слід нормувати згідно з відповідними нормами параграфів ГН 3-3, ГН 3-6, ГН 3-7 та ГН 3-9 та застосуванням до них коефіцієнта 1,25.
17.Нормами Збірника передбачено виконання робіт на висоті до 15 м від рівня землі. У разі виконання робіт на висоті понад 15 м на кожний наступний 1 м висоти норми збільшуються на 0,5 %.
Наприклад, якщо роботи виконуються на висоті 25 м, норми потрібно збільшити на таку величину: (25 – 15) х 0,5 = 5 %, тобто до норм застосовується коефіцієнт 1,05; у разі виконання робіт на висоті 40 м норми потрібно збільшити на: (40 – 15) х 0,5 = 12,5 %, тобто застосовується коефіцієнт 1,125.
Глава 1. КАМ'ЯНА КЛАДКА
§ ГН 3-1. Кладка фундаментів, стін та стовпів із бутового каменю, бутобетону та інших матеріалів
Вказівки щодо виконання робіт
Бутову кладку потрібно виконувати на цементному розчині горизонтальними рядами висотою до 0,25 м із перев'язуванням швів, обколюванням каменів чолової сторони кладки, розщебененням та заповненням порожнин розчином.
Перший ряд бутових каменів у разі укладання його безпосередньо на ґрунт потрібно встановлювати насухо з крупних каменів із ретельним розщебененням, трамбуванням та заповненням усіх порожнин розчином.
Облицювання бутової кладки цеглою потрібно виконувати одночасно з кладкою. Через кожних чотири - шість ложкових рядів, але не більше ніж через 0,6 м, облицювання потрібно перев'язувати з кладкою тичковим рядом. Горизонтальні шви бутової кладки повинні збігатися з тичковими рядами облицювання.
Бутову кладку під заливання виконують горизонтальними рядами висотою 0,15 – 0,2 м впритул до стінок траншеї або опалубки без викладення верствових рядів із розщебененням порожнин.
Укладання бетонної суміші у разі спорудження конструкцій із бутобетону здійснюється горизонтальними рядами висотою не більше ніж 0,25 м. Розмір каменів, що занурюють у бетонну суміш, не повинен перевищувати 1/3 товщини конструкції, що споруджується.
...
Скачать полный текст Збірник ГН 3. Кам'яні роботи. Галузеві норми часу на будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи
С
